Чайківчанка

Закохавсь у тебе

Твоє  волосся  ,як  золоте  колосся
Я  пещу  мила  у  своїх  руках.
По  твоїх  плечах,  як  море  розлилося...
Ти  -    усміхаєшся  мені  у  снах.

Закохався  мила  у  тебе,  як  юнак
І  в    уяві  малюю  твій  портрет.
Згораю  без  тебе  наче  у    житі  мак
Стою  і    співаю  тобі  сонет.

Я  закохавсь  у  тебе,  мила  закохавсь,
Чекаю  тебе  ,як  зірку  з  неба.
У  полон  кохання  і  почуттям  віддавсь...
Бачу  тебе  -  кружляю  ,як    лебідь.

Смагляве  личко,і  чорні  -  чорні    брови
Ямочки,як  озерця  на  щоці.
Ти  -  зірка  натхнення  і  любови...
Найкраща  квітка  у  моїй  руці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2025

ЙДУ ДО МАТІНКИ ПРИРОДИ

Я  йду  до  матінки  природи,
У  цей  блаженний  храм  весни.
Щоб  вдихнути  ковток  свободи
І  прогнати  печаль  зими.

Зійде  сонце  весни  високо
І  розтануть  білі  сніги.
А  річка  зашумить  потоком
Розквітне  все  навкруги.

Вдарить  із  ясного  неба  грім
Змиє  сніги  весняний  дощ.
А  зима  розвіється,  як  дим...
До  сонечка  вигляне  плющ.

О  весно  -    смарагдовий  раю!
Прийшла  до  тебе,  лиш  на  мить.
Щоб  побути  в  зеленім  гаю
Послухать,  як  листя  шумить.

У  царстві  лісу  на  долині
Зацвів  підсніжник  у  траві.
Він  глянув  в  небо  очі  сині
І  дарує  букет  в    красі.

О  ,Весно  -  панно  зеленокоса!...
Тобі  я  аплодую    на  біс.
Йду  до  тебе  у  трави  боса
Оживаю  ,як  столітній  ліс.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2025

МИНАЮТЬ ДНІ , МИНАЮТЬ НОЧІ

Минають  дні,  і  минають  ночі
І  час  летить,  як  листя  у  Листопад.
А  я  вірити,  так  ще  не  хочу!,-  
Що  прийшла  вже  осінь  у  мій  сад.

О  скажи  ,де  ти  ,  де  ти,  де  ти  є?...
Моя  красуне  весно  синьоока.
На  паперті  пишу  зізнання  своє...
П'ю    твою    вроду  з  джерел  потоку...

Дивлюсь  наче  у  дзеркало  води
Бачу  я  твої  пишні  довгі  коси.
О  моя  весно  ти  ,  як  райські  сади!
 Красуня  вишня  у  травах  в  росах.

О  чорнобрива  гарна  дівчино!
Дивлюсь  я  на  тебе,  і  не  надивлюсь.
Вдягла  у  білу  сукню  цвіт  калино
Тобі,  наче  Мадонні  я  молюсь.

Я  стою,  як  клен  зеленоокий
Тебе  моя  пташко  у  снах  чекаю.
Швидко,так    біжать  за  водою  роки!...
Я  не  забув  тебе    ,досі  кохаю...
М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2025

МИ ПІДЕМО У РОСЯНІ ТРАВИ

Цвіте  у  гаю  липа  духмяно
І  під  музику  зір  розквітає.
Поглянь  ,  на  цей  світ  моя    кохана!,  -  
Як  пташка    про  кохання  співає.

Вітром  довгі  коси  я  розплету,
Зацілую  солоденькі  уста.
Я  до  безтями  тебе  ,так  люблю
Віддам  за  тебе  я  своє  життя.

Кохай  шалено  наче  перший  раз!
Пий  любов  ,  як  водицю  з  джерельця.
Світи    ясним  сонцем  наче  алмаз,-
Щоб  від  почуттів  билось  два  серця.

Зупиню  я  час  ,  цю  прекрасну  мить!,
Щоб  купатись  у  пахощах  квіту.
Хай  із  синіх  гір  водограй  дзвенить!...
 Квітне  маєм    смарагдове  літо.

Ми  підемо  у  росяні  трави  
Там,  де  море  волошок  у  полі.
Щоб  зустріти  сонечко  з  заграви
Повінчати  навік  свої  долі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2025

А ТВОЇ ОЧІ ЗЕЛЕНІ

А  твої  очі  зелені  -  зелені,
Врода,  як  листячко  тополі.
Тріпоче  шалено    серце  у  клена  ,-
Щоб  признатись  тобі  в  любові.

Ловлю  я    погляд  твій  красивий
Тону  в  очах  ,як  в  океані.
З  тобою  я  такий  щасливий
Розквітаю,  як  сад  в  коханні.

Я  закоханий  в  твої  очі
Вони  наче  смарагдовий  рай.
Обійму  вітром  стан  дівочий,
 Як  красуню  весну  зелен  гай.

А  щічки  ,як  ябко  рум'яне
Доторкнусь  до  них  я    устами.
Нахилю    я  сонце  багряне,
Щоб  сяяли  очі    зірками..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2025

КОРОЛЕВА МРІЙ

Ти  є  мій  Всесвіт    -  Королева  мрій
Поміж  квітів  квіточка  весни.
Бачу  здалека  милий  погляд  твій
Цвіту,  як  сад  посеред  зими.

Тебе  ,  як  весну  я  зустрічаю,
 Дивлюсь  у  твої    очі  неба.
Ти  по-  між  зір  зірка  в  небокраю
Дивна  сила  веде  до  тебе.

Ти  є  мій  Всесвіт    -  Королева  мрій
Поміж  квітів  квіточка  весни.
Бачу  здалека  милий  погляд  твій
Цвіту,  як  сад  посеред  зими.

Я  закохавсь  у  тебе,  як  юнак
І  не  можу  спати  ночами.
Усміхнись,  як  весна,  дай  мені  знак,  -  
Щоб  цвіла  любов  поміж  нами.

Ти  є  мій  Всесвіт    -  Королева  мрій
Поміж  квітів  квіточка  весни.
Бачу  здалека  милий  погляд  твій
Цвіту,  як  сад  посеред  зими.

Ти  ,так  маниш  до  себе,  як  магніт
Ти  -  мій  міраж  -  квітка  любові.
Ти  -  планета  щастя  -  мій  ясен  світ
Моя  висота  в  ніжнім  слові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2025

НЕЗАБУДКИ

О  незабудки  -  квіти  синьоокі!
Ви  музика  весни  в  акорді  лір.
А  ви    прекрасні,  як  молоді  роки!
Дзвінкий  водограй  синіх  -  синіх  гір.

Подарую  ,  ці  квіти  незабудки
Вони,  як  небо  блакитньо  -  голубі.
Щоб  ти  незнала  печалі  і  смутку.
Нагадували  мить  щастя  тобі.

А  очі  -  небесно  сині  озерця,
Твоєї  душі  -  дзеркало  краси.
Відзеркалюють  стан  -  почуття  серця
Цвітуть  наче  незабудки  з  роси.

Всі  прагнемо  ласкавих  слів,  любові
Ніжності,  солодких  поцілунків.
І  уваги  до  себе  у  розмові
Букет  квітів  -  запашних  медунків.

Хочу  ,щоб  була,  як  квітка  красива
Запалювала  на  землі  свято.
Поруч  йшла  зі  мною  у  світ    щаслива
Купалась  у  щасті  душа  крилата.

Візьму  твої  руки  у  свої  руки
Поведу  у  рай  -  незабутню  мить.
І  заграють  на  струнах  ніжні  звуки
З  небес  тобі  нахилю,  цю  блакить.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2025

ШУКАЮ ТВОЇ СЛІДИ

Ти  -  поверни  у  моє  життя  радість,
Щоб  відчула  твоє  тепло  у  старість.
Не  лишай  моє  літо  на  самоті  
Згорати,  як  лист  тополі  у  сльоті.

А  ти  -  пішов  з  мого  життя,  так  рано
І  наді  мною  стеляться  тумани.
Плаче  літній  дощ  -  захмарене  небо
Я  думаю,  лиш  про  тебе,  про  тебе...

О,  не  залишай  під  грозами  ,    дощем!...
У  жорстокім  світі  жити  з  тягарем.
 Вітри  розпинають,  як  вербу  в  полі
Втомилась  жити,  як  птах  у  неволі.

Без  тебе  ночі  довгі  -  довгі  ,як  рік
Ти  -  моє  сонечко,  мій  душевний  лік.
Розбите  серце  на  друзки,  як  бокал
Ти  є  океан  любові  -  мій  причал.

В  моє  життя  прийшов  нежданно  лютий
Серце  у  холодну  кригу  окуте.
Цвіте  літечко  ,а  у  душі  зима...
Бо  поруч  мій  коханий,  -  тебе  нема.

Хочу  твої  ніжні  слова  почути
І  про  ураганні  грози  забути.
Щоб  зустрічав  ,як  колись    біля  воріт
І  для  нас  розквітав  на  землі  ,цей  світ.

Шукаю  твої  сліди  я  повсюди,-  
А  невимовний  біль  стискає  груди.
З  моїх  очей  ллються  рікою  сльози
В'яну  наче    квіточка  у  морози.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025

НЕ ЗІМКНУ ОЧЕЙ

Не  зімкну  очей  я  до  ранку
В  уяві  малюю  образ  твій.
А  ти,  як  зірка  на  світанку
Приходиш  тихенько    у  сон  мій.

За  п'ять  хвилин  були  до  раю
А  згубили  від  щастя  ключі.
Здається,  ще  досі  кохаю...
Приходиш,  як  зірка  уночі.

А  дощ  нагадує    про  тебе
Стукають  у  вікна  вітражі.
Якась  сила  тягне  до  тебе
Живу  у  тумані  ,міражі...

Звикаю  я  без  тебе  жити
Знаю,  що  весну  не  вернути.
Хочу  ,ще  раз  тебе  зустріти,
Щоб  тепло  рук  твоїх  відчути.

Пролетіли  роки  ,як  коні
Молодість  злетіла  наче  птах...
Вже  посивіли  мої  скроні
Бачу  твій  милий  погляд    у  снах.

   


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025

ДАЙ БОЖЕ , ДОПИТИ ЧАШУ ЖИТТЯ!

Хай  засяє  сонечко  у  промінні!...
І  засвітить  біля  хати,  як  ліхтар.
Хай  цвіте  нам  яблуня  у  цвітінні!...
І  народить  солодкий  плід  на  узвар.

Сплило  життя,  як  листя  за  водою
Вже  пізня  осінь  -  Золотий  Листопад.
Йду  крізь  сніги  повільною  ходою
Віє  в  очі  мені  вітер  -  Снігопад.

Дай,  милий  Боже,  дочекатись  весну!...
Літо  ,  літечко  у  вишневім  саду.
У  надвечір'я  стріти  зірку  ясну
І  смакувати  грони  винограду.

О  ,  дай  Боже,  чашу  життя  -  допити  !...
І  намилуватись    красою  світу.
Стрічати  новий  день  ,і  просто  жити...
Знайти  радість,  і  втіху  поміж  квіту.

Від  співу  пташки  божествених  пісень
Душа  немов  сад  весни  розквітає.
Між  хмар  голубіє  небо  -  ясен  день
І  жайвір  весні  сонети  співає  .

Голос  пташечки  немов  чистий  кришталь
В  цю  мить  стихають  грози,  дощі  зливи.
Ісряться  очі  ,в  душі  мина  печаль
Всміхається  світ,  ти  ідеш  щаслива.

А  дні  за  днями  летять  у  небуття
І  ніхто  не  може  їх  зупинити.
О  яке  прекрасне  на  землі  життя!
Світи  сонцем  ,щоб  в  зиму  всіх    зігріти!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025

КОБЗАРЮ

Надихнула  Галя  Потопляк

Кобзарю,  Кобзарю  ,
Наш  величний  Царю!
Ти  -  тримаєш  небо  стільки  літ.
Твоє  слово  -  зброя
Гострий  меч  у  бою
Ворогу  даєш    відсіч  -  одвіт.

Ти  -  Учитель,  Пророк,
Всесвіт  поміж  зірок.
Твоє  слово,  то  лік  -  для  душі,
Ти  -  в    темряві  світло,
Є  Ковток  повітря,
Ти  -    біль  ,та  страждання  у  вірші.

Батьку  дорогий  наш,
Ти  -  Кобзар  ,  "Отче  наш".
Даєш  нам  усім    міць  і  сили,
Вбивають  за  мову,
За  віру  Христову,
Найкращим  копають  могили  .

Кобзарю  наш  милий,
Орле  сизокрилий,
Ти  є  вільний  вітер  у  полі,
Бачиш  все  із  висот
Озвірілих  істот,  
Як  женуть  рабів    до  неволі,
Топчуть  стиглі  жита,
Горять  села  ,міста,
Убивають  ,калічуть  долі.

Нові  царьки  пишуть  закони
Прагнуть  євро  ,крони.
Лижуть  руки  блазні
Бариги    продажні  
Хочуть  загарбати  увесь  світ.
Катують,  вбивають,
У  рови    ховають,
З  ран  ллється  кровавий  піт.

Тарасе  наш  брате!,
Де  правду  шукати?...
Москаль  нас  катує  ,вбиває,
Гине  цвіт  калини,
Краса      у  дівчини,
Мати  за  своїм  сином  мліває.
Пішов  у  дощ,  у  сніг
від  град  без  рук  і  ніг,
На  плаху  дала  свою  дитину.
Плаче  сину  ,сину!
І  за  яку  провину.
Несу  на  Голгофу  важкий  хрест.

Бісяться  на  троні  шакали
Напустили  ракет  васали.
Від  шахедів  у  вирвах  земля,
Без  мами  сирота  немовля.
Хто  зупинить  жорстоку  війну?...
Прожене  з  краю  хижу  орду.

Тарасе  ,ти    лицар  на  коні
Гетьман  -  в  наші  дні.
Ти  -  місяць    ясний  вніч
Від  граду  стихає  сич.
Повіч  брате  ,як  маєм  жити?...
 Щоб  біль  залічити.
Хто  зупинить  війну?...
Принесе  переможну  весну.
Щоб  сіяти  і  жати,
У  мирі  життя  прославляти.






.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025

ВІДЧУЙ ТЕПЛО ДУШІ

ВІДЧУЙ  ТЕПЛО  ДУШІ
Візьми  мої  руки  у  свої  руки
Відчуєш  земне  тепло  у  душі.
В  моїм    серці  дзвенять  ніжні  звуки
І  народжують  ліричні  вірші.

Візьми  мої  руки  у  свої  руки
І  більше  мене,  ти  не  відпускай.
Хай  поміж  нас  більш    не  буде  розлуки!...
Тож  люби  мене  ,цілуй  і  кохай!...

Лечу  я  до  тебе  -  моя  любове!...
На  зустріч  долі  у  дощ,  і  грозу.
Хочу  почути  твій  голос,  і  мову...
І  з  твоїх  очей  я  витру  сльозу.

Я  так  хочу,  щоб  ти  була  щаслива!
Серце  співало  веселі  пісні.
Хай  йдуть  дощі,  гримлять  грози,і  злива  !
Захищу  я  під    крилом  на  землі.

Ти  -  зроби  до  щастя,  всього  один  крок
Тобі  я  завжди  серце  відкрию.
Ти  -  джерело  любові,  повітря  ковток
Квітка,яку  у  серці  лелію.

М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025

Я ПРОСТО ЖІНКА

А  я  жінка  ,  є  просто  жінка
Буваю  сильна  ,  іноді  слабка.
Є  дні  ,  що  цвіту  наче  квітка
А  є  дні  ,що  як  без  дощу    ріка.

Я  не  Ангел,і  не  монашка
Буває  ,  яка  погода  в  душі.
Працюю  ,  як  маленька  пташка
І  під  настрій  -    світу  пишу  вірші.

А  я  жінка  ,є  просто  жінка
З  цвіту  калини,  яблуні  ,вишні.
У  піднебессі  я  лебідка
Зліпив  з  глини  мій  образ  Всевишній.

А  я  жінка,  є  просто  жінка
І  недругів  викреслюю  з  життя..
Солодка  ,  як  мід  ,  то  перчинка...
А  друзям  відкриваю  почуття.

А  я  жінка,  є  просто  жінка
Осіння  квітка,  у  душі  -  весна.
Запалена  свіча  -    іскринка,
Чиста  водиця  з  джерела  Дністра.

А  я  жінка,є  просто  жінка
Є  вечірня  зірка  поміж  зірок.
Сяю,  як  сонце  ,то  хмаринка
Музика  моря  -  повітря  ковток.

А  я  жінка,  є    просто  жінка
І  несу  свій  хрест  на  своїх  плечах.
В  мене  голос  наче  сопілка
Моє  ім'я  оспівують  в  піснях.

А    я  жінка  ,є  просто  жінка
А  у    вічності  ,    я  лиш  мить  життя.
Я  дерево,яке  родить  плід    -  гілка
Відчуваю  біль  матінки  землі  я.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2025

ЗАСЯЄ СОНЦЕ МИРУ

 Настане  день,  коли  закінчиться  війна
Скажу  :  "Слава  героям  !-  Слава  Україні!".
Серед  зими  у  душі  зацвіте  весна
Усміхнеться  по  -  між  хмар  сонце  сиротині.

Прийде  до  нас  весна  з  нею  перемога
Впаде  дощик  зцілить  усі  рани  землі..
Зійде  сонце  засіє  квітами  дорогу    
 У  вишиванку  вдягнуть  всі  великі  і  малі.                                                                            

Приїдуть  лідери  країн  на  свято  миру,
Щоб  убієнним  козакам  віддати  шану.
Закружляє  в  небі  -  білий  голуб  миру
Віддасть  низенький  поклін  воїну  -  титану.

Задзвенять  у  дзвіницях  голосні  дзвони
І  відкриються    двері  до  святого  храму.
Помолимось  на  колінах  до  ікони,
Щоб  Господь  залікував  убієнним  рану.

 Нахилимо    перед  Хрестом  -    чорні  фами,
Тим,  хто  віддав  життя  за  Батьківщину.
На  могилах  заплачуть    за  сином  мами,
Бо  в  сиру  землю  віддали  свою  дитину.

Хай  Всевишній  прийме  душі  у  божий  стрій!
Засяють  зірками  у  вічній  славі  в  небі.
Захищали  землю...  йшли  першими  у  бій,
Щоб  життя  процвітало    для  мене,  для  тебе.

Підемо  на  Майдан  до  вічної  стіни,
Там  ,де  стоять  на  варті  всі  наші  козаки.
Ті  ,хто  пролив  свою  кров  -    на  плаху  війни
Стали  воїнами  світла  -  Ангелами  навіки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2025

БЕРЕЗЕНЬ ІДЕ ПО ЗЕМЛІ

Вже  березень  іде  по  землі
Сонце  світить  ,  та  не  гріє.
Пробився  паросток  на  ріллі
Холодний  вітерець  віє.

Вдарить  грім,  впаде  крапля  дощу  
Змиє  важкі  сніги  зими.
Розтане  крига  в  річок  ,  ставку...
Усміхнеться  сонце  весни.  

А  цей  світ  втомився    від  зими
Від  сірих  днів  у  тумані.
Коли  зійде  сонечко  весни
Зацвіте  сад,  квіти  ранні.

Мати  земля  стогне  від  болю
Від    царьків,  вбивць  і  паліїв  .
І  хто  нехтує    божу  волю
Топче  хліб  -  золотий  посів.

Я  поміж  небом  і  землею  
Кружляю,  як  птах  в  небесах.
Вдихаю  пахощі  єлею  ,
Щоб  знайти  втіху  у  квітках.

Поміж  хмар  -  голубіє  небо  
Зацвів  пролісок  у  снігах  .
Зійде    сонце  до  тебе,    вербо  !-  
Розквітне  ліс  на  берегах.

Зацвіте  цвітом  черемшина  
Розвесніє  гай,  діброва.
Одягне  коралі    калина,
Засолодить  пташки    мова.

Я  босоніж  піду  у  трави,
В  поле,  де  цвіте  синій  льон.
Намалюю  казкові  барви
В  розмаю  ромашок  мільйон.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2025

НА ЧУЖИНІ

В  чужім  краю  ,  ти  -  странєра  -  чужинка
Тут  не  гріє  душу  сонце  золоте.
Ти,    як  від  дерева  зламана  гілка,  -  
Як  квітка  ,що  без  коріння    не  цвіте.

Ти  тут,  як  у  клітці  одинокий  птах
Закритий    без    волі  і  думи  сумні.
Шукаєш  Отчий  дім  і  рідних  у  снах
Довгі  ,як  рік  -  безсонні  ночі  і  дні.

А  на  чужині  немає  сніжних  зим
Білих  снігів,  щоб  лежав  під  ногами.
Тут  ллють  дощі  ,і  туман  ,як  сивий  дим...
Стелиться  імлою  під  небесами.

На  Великдень,  Різдво  -  найбільше  свято.
Буває  серце  щемить  до  нестями.
Згадуєш  рідних  і  батьківську  хату,-  
Щоб  піти  до  могил  до  тата,  мами.

Шукаю  втіхи  в  матінки  природи
Так  хочеться  почути  голос  мами  .
Буває  від  туги  ,розпук  -  негоди
Згораю  наче  зірка    вечорами.

Люблю  я  простір  лани  широколі  ,-  
У  житах,  сині  волошки,    маків  цвіт.
Як  сходить  золоте  зерно  у  полі...
І  у  снах  шукаю  рай  -  дитинство  світ.

В  нас  люди  щедрі  ,  натруджені  ,  втомі...
На  обрусі  хліб  і  сіль  -  всяке  добро.
Стрічають  гостинно  у  кожнім  домі  
Почастують  з  доріг  гостя  дорого.

Так  хочеться  своїх  страв  на  чужині
Посмакувати  пасочку  ,ковбаски.
Піти  у  вишиванці  у  храм  ,до  святині
Подякувати  Богу  за  всі  ласки.

На  чужині  все  чуже  -    самотній  дім,
Тут  інші    є  традиції  і  мова.
Як  біла  ворона  у  храмі  чужім
Лиш,  молитва  лікує  -    святе  слово.

Розкидала  доля  по  -  всьому  світу
В  дощ  і  зливу,  ховаєшся  як  пташка  .
Надихає,    лиш    неземна    краса  світу...
І  згадуєш  мамин    рай  ,коли  важко.
2017  08.
М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2025

Я ТАК ЛЮБЛЮ ТЕБЕ, МІЙ КРАЮ

Я  так  люблю  тебе  ,  мій  милий  краю!
Берег  Дністра  -  твою  неземну  красу.
Як  дзвенить  музика  струн  водограю
Верба  над  водою  розпліта  косу.

Видно    гори  здалека  ,  як  на  долоні
Вітерець  жене  отару  хмар  у  плай.
Біжать  в  росяні  трави  карі  коні,-  
Де  колоситься  пшениця,  як  Дунай.

До  небес  голос  трембіти  лунає
І  будить  від  зимових  снів  Карпати.
Тут  сокіл  високо  в  горах  літає,-    
Щоб  крильми  свій  казковий  рай  обняти.

Тут  безкраї  поля  і  зелений  гай,
Смерековий  ліс  вздовж  берега  ріки.
Як  волошок  очі  синій  -синій  плай...
А  у  ніч  ,як  маків  цвіт  горять  зірки.

Сходить  рано  сонечко  до  яворів
Від  тепла  тане  білий  сніг  у  горах.
Чути  у  стоголоссі    солов'я  спів  
І  тріпочуть  листячком  осокори.

Я  так  люблю  тебе  ,  мій  милий  раю!...
Люблю  дивитись  в  твої  очі  неба.
Стою  у  тиші  з  Богом  розмовляю
Сію  зі  жмень  ясні  зорі  для  тебе.
-------------
Повтор  від  2007  08  

НА  ЧУЖИНІ
В  чужім  краю  ,  ти  -  странєра  -  чужинка
Тут  не  гріє  душу  сонце  золоте.
Ти,    як  від  дерева  зламана  гілка
А  зламане  не  квітне  ,і  не  цвіте.

А  тут,  як  у  клітці  одинокий  птах
Закритий    без    волі  і  думи  сумні.
Шукаєш  Отчий  дім  і  рідних  у  снах
Довгі  ,як  рік  -  безсонні  ночі  і  дні.

На  Великдень,  Різдво  -  найбільше  свято.
Буває  серце  щемить  до  нестями.
Згадуєш  рідних  і  батьківську  хату,-  
Щоб  піти  до  могил  до  тата,  мами.

Я  в  літах      є  дорослий  син  і  внук,  
Так  хочеться  почути  голос  мами  .
Буває  від  ностальгії  ,  туги  ,розпук...
Згораю  наче  зірка  я    вечорами.

Люблю,  як  сходить  зернятко  у  полі,-  
У  житах  сині  волошки,    маків  цвіт.
У  буйних  травах  лани  на  роздоллі
У  снах  шукаю  рай  -  дитинство  світ.

В  нас  люди  щедрі  ,  натруджені  втомі...
На  обрусі  хліб  і  сіль  -  всяке  добро.
Стрічають  гостинно  у  кожнім  домі  
Почастують  з  доріг  гостя  дорого.

На  чужині  ,так  хочеться  своїх  страв
Посмакувати  пасочку  ,ковбаски.
Піти  у  храм  із  сонечком    із-  за  грав...
Подякувати  Богу  за  всі  ласки.

На  чужині  все  чуже  -    холодний  дім,
Тут  інші    є  традиції  і  мова.
Як  біла  ворона  у  храмі  чужім
Лиш,  молитва  лікує  -    святе  слово.

Розкидала  доля  по  -  всьому  світу
В  дощ  і  зливу,  ховаєшся  як  пташка  .
Надихає,    лиш    неземна    краса  світу...
І  згадуєш  мамин    рай  ,коли  важко.

М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2025

ЛІТО СПІВАЄ ГОЛОСОМ СОПРАНО

Вітерець  несе  хвилі  морський  прибій...
Шепоче  тихо  :  "я  тебе  кохаю".
В  тумані  літо  малює  образ  твій
Чайкою  лечу  я    до  твого  раю.

Там  ,  де  ти  ,там  море  золоті  піски
Сонечко  сходить  у  віконце  рано.
Цілує  ніжно  цілунком  квіточки
Літо  співає  голосом  сопрано.

О,  озовись  любове  ,де  ти  є  ?...
Хвилі  моря  сліди  твої  змивають.
Забрала  з  собою    літо  моє...
І  почуття  моє  серденько  крають.

Поклич  мене  у  літо  золоте
На  куточок  раю  -    пристань  любові.
Там  ,де    у  горах  лаванда  цвіте
І  сяють  щастям    -  серця  пурпурові.

Я  бачу,  так  часто  тебе  у  снах
Ти  зіркою  приходиш  вечорами.
Я  кружляю  над  тобою  як  птах...
Встеляю  твої  сліди  пелюстками.

Я  бачу    один,  і  той  самий  сон...
Де  ти  і  я  ідемо  по  стежці  літа.
Там  наші  серця  б'ються  в  унісон..
У  чистих  росах  цвітуть  для  нас  квіти.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2025

ВЖЕ ЛІТНІЙ ДЕНЬ ДОГОРАЄ

Вже  літній  ясен  день  догорає
Тихо  вечір  зійшов  на  берег  ріки.
Край  неба  місяць  зірку  стрічає
Сіє  на  щастя  закоханим  зірки.

Грає    музика  струна  гітари
Пісня  про  лебедине  кохання.
Очі  в  очі  ,  рука  в  руці  впарі...
Купались  ми  в  щасті  до  світання.

Падає  зорепад  ,  зорепад,  
Малює  казку  зоряного  літа.
Веде  лебедів  у  райський  сад,
Там  ,де  пахнуть  п'янко  троянди  квіти.

О  місяцю,  світи  мені  світи!...
І,  освіти  мені  до  милої  шлях.  
Будуй  з  ясних  зір  -  зоряні  світи
Я  нахилю  їй  увесь  світ  у  піснях.

О  зоре  ти  -  королева  ночі!
І  зводиш  дві  стежечки  в  одну  -  долі    .
 Ти  розплітаєш  коси  дівочі  ...
Даруєш  море  волошок    у  полі....

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2025

План Короля

Рудого  діда  у  Вашингтоні  
І  знову  обрали  на  трон  короля.
Любить  розмову  у  зверхнім  тоні,
А  із  кремлем  веде    базар  тра  -  ля  -    ля.

Запросив  на  зустріч  у  білий  дім
Наш  уряд  і  президента  у  гості.
Придворні  слуги  Венс,  Браєн    із  ним
Всі  у  очі  миють  пану  Зе    кості.

Зробив  за  круглим  столом  виставу,
Що  наш  президент  не  одягнув  костюм.
Що  так  не  гарно  ,не  по  уставу...
І  на  увесь  світ  насміхавсь  ,  зробив  глум...

 Кидає  слова  на  ліво,    право...
Грає  зверхньо  у  свою    гру    короля  .
Хто  зупинить  війну,  цю  ораву?...
 Знищить  хижу  орду    -  задум  кремля.

А  сусід  -  вбивця,    ласий  на  чуже,
Прийшов  усіх  українців  вбивати    .
 Слово  короля  наш  гарант  -  протеже...
Треба  слово  джентельмена  тримати.

У  царя  з  кремля  план    ,задум  лихий..
Прийшов  на  нашу  землю  із  війною  .
Хоче  взяти  у  рабство  народ  мій
Гострить  на  нас  зуби,  штампує  зброю  .

Вже  більше  десять  років  йде  війна
У  вогні  і  у  крові  -  Україна.
Скажіть  панове  ,чия  ,це  винна?...
Що  стрічає  день  в  сльозі  сиротина.

Америка,  Європа  наша  стіна
Розброїли  ,підписали  угоду  .
Це  наша  безпека  ,  коли    війна  ,  
Що  будуть  нашим  щитом  для  народу.

А  король  зустрів  гостя  красиво
Ніяк  не  клеїлась  їхня  розмова.
Хоч  дід  старий  і  вже  сивий  -  сивий
Коли  нема  ума,  то  нема  мови.

Глянув  король  поглядом  з  під  чола
Каже,  які  **у  тебе  в  руках  карти  **.
Ви  у  боргу  -  скінчилась  ваша  гра**  
Треба  мільйони  зелених  віддати.

А  Трамп  говорить  устами  кремля  ,
Щоб  увесь  світ  почув  голос  тирана.
Дає  зрозуміть  намір  короля...
Всім  диктує  свої  правила,  плани.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2025

ПОСІЮ ЯРЕ ЗЕРНО У ПОЛІ

ПОСІЮ  ЗЕРНО  У  ПОЛІ

Посію  яре  зерно  у  полі
А  поміж  них  маків  цвіт  у  житах.
Полечу  пташкою  до  тополі
Оспіваю  божу  красу  у  піснях.

Оживе  зелен  гай  ,  ліс,  діброва,
Зарясніє  пролісок  на  долині.
Розіллється  спів  пташечки  мова
А  весна  одягне  фату    калині.

Зустріну  я  сонечко  ласкаве
За  гаєм  у  пишних  травах  у  росі.
Розправлю  крилонька  наче  пава
Зацвіту  незабудкою  у  красі.

Намалюю  тобі  диво  -  казку
Пречисті  небеса  наче  синій  льон.
А  у  благодаті  -  божу  ласку:
Яблуневий  садочок    -  біля  вікон.

Зацвітуть  у  барвах  квіти  весни
Лілії  ,  ліловий  бузок  ,і  мята.
Затріпочуть  листячком  ясени
Розвесніє  в  саду  -  Отча  хата.

Прилетять  до  гніздечка  лелеки,
І  принесуть  до  села  тепло  літа.
Наберу  водицю  з  джерел    з  глека,
Полию  дощиком  ніжні  квіти.

Сяду    на  віття  яблуневий  цвіт
Буду  щебетати  зранку  до  ночі.
Босоніж  піду  у  дитинство  світ
Сплету  віночок  на  коси  дівочі.

Вийду  зорею  на  берег  Дністра  
Усміхнусь  ясним  сонечком  із  небес.
Обійму  до    серденька,  як  сестра
Насію  тобі  зір  тисячу  чудес.

Сонечко  розпустить  цвіт  пелюстки
Зацілує    стиглі  жита    у  полі.
Осяє  вздовж  села  яблуні,  грушки
Подарує    мить  щастя  твоїй  долі.
М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2025

ПРОСТИ ПРОЩАЙ

Прости,  прощай!  минуле  відпусти!
Тримайся  неба  священних  молитов.
Не  думай  про  погане  знову  ти!...
Спасен,  той  ,  кого  в  душі  живе  любов.

А  весна,  це  воскресіння  життя!...
Тримає  нас  віра  -  промінь  надії.
Твори  у  любові  життя  -  буття,
Хай  розквітають,  як  сад  твої  мрії!...

А  березень  перший  місяць  весни
В  сірих  хмарах  пташка  тепла  не  чує.
Себе  за  негоду  дощ  не  вини,
Не  твоя  вина,  що  зима  лютує.

Життя  -  гіркий  полин,  солодкий  мід,  
Є  час  для  діалогу,  час  мовчати.
Живи  ,  так  ,щоб  лишити  добрий  слід,-
Як  сад  вишневий  плід  світу  віддати.

Ніколи  не  підноси  свій  голос,
На  меншого  брата,  вдову,  сироту.
Рости,  як  в  полі  золотий  колос,
Як  пташка  набирай  увись  висоту.

У  снігах  розквітають  нарциси
Вони  перший  провісник  дзвін  весни.
В  них  ,як  у  людей  красиві  риси...
Але  живуть  у  зимових  снах  вони.

Є  люди,  як  ворони  кар  та  кар,
Думають  ,що  наймудріші  на  світі.
Стають  у  перший  ряд,  хвалять  свій  дар,
Клюють  з  чужого  саду  плоди  на  вітті.

Ти  не  хвались,  не  каркай,  а  співай!...
Будуй  свій  рай  життя,  як  мала  пташка  !.
Як  сильний  вітер,  сад  ти  не  ламай...
Іди  до  світла,    коли  тобі  важко.

Прости,  Прощай!  Хай  в  тобі  живе  Бог!...
Не  накликай  чорні  хмари  у  свій  рай.
Живи  за  себе,  на  землі  за  двох...
Іди  щасливий  по  світу  і  співай  !.  

--------------------------------------

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2025

ПІДІЙМАЙСЯ ВИЩЕ

Підіймайся  вище,  вище,  вище!
На  планету  щасливих  людей.
Вдихни  у  груди  повітря  глибше!,
Приймай  причастя  з  квітів  лілей!.

Підіймайся  вище,  вище,  вище  !
Пізнай  Всесвіт  зоряні  світи.
Не  лякайся,  коли  вітер  свище!...
Будуй  свій  рай  -  райдужні  мости!

Підіймайся  вище,  вище,  вище!
В  небо  до  сонечка  до  зірок.
А  від  вогню  стелиться  димище...
А  ти  -у  життя,  роби  твердий  крок.

Підіймайся  вище,  вище,  вище!
Але    в  пастку  звіру  не  впади.
А  під  тобою  безодня  -  днище,
А  ти  берег  життя  віднайди!

Підіймайся  вище,  вище,  вище!,
Як  паросток  з  під  снігу  зростай!
Пам'ятай  ,  до  Бога  все  ж  ближче!...
Тож  на  землі  храм  любові  шукай!.

Підіймайся  вище,  вище,  вище!
У  польоті,  як  сокіл  літай!
Послухай  ,  як  земля  важко  дише!
Тож  її  як  матір  захищай!

Підіймайся  вище,  вище,  вище!
Не  забудь,  з  якого  ти  роду  !  
Прославляй  землі  ім'я  величне!
Бо  ти  -  цвіт  калини  народу.

Підіймайся  вище,  вище,  вище!
Духовно  розвивайся,  зростай!
І  зроби  до  ближнього  крок  ближче
Сонцем  весни  душу    зігрівай!

Підіймайся  вище,  вище,  вище!,
Щоб  відчути  ковток  свободи.
Хай  душа  історію      напише!...
Біль,  страждання    свого  народу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2025

НАВЧИСЬ ПО НОВОМУ ЖИТИ

А  треба  жити,  просто  жити!...
А  від  втоми    ковтнути  повітря.
 Відпочити  -  сонцем  світити,
І  завжди  йти  до  мети,    до  світла.
Перечекай  грозу,  дощ,  зливу,  
Ніколи  не  спіши,  і  не  біжи.  
Іди  по  цім  світу  щасливий,
Шануй  себе,  здоров'я  бережи.  
Віднайди  час,  трішки  на  себе...  
Полюби  себе  ,  цей  прекрасний  світ.
Глянь  у  блакитньо  -  синє    небо!,
Як  птах  на  крилах  злітає  в  політ.
Глянь,  на  красу  божу  з  висоти!,
Як  шумить  ліс  і  дзвенить  водограй.
Слухай    трелі,  і  спів  пташки  ти  -
Вдихай  у  життя  -  у  квіти  розмай.
Будуй  гніздечко  наче  пташка,
Хай  фортуна  крокує  з  тобою!
Молись  ,коли  тобі  є  важко!...
Бог  витре  з  очей  сльози  рукою.
Відпусти  від  себе  байдужих,
Усіх  тих,  для  кого  ти  є  чужий.
У  біді  пізнаються,  друже!...
Не  тоді,  коли  є  кінь  вороний.
Не  згубись  в  круговерті  життя  !...
Навчись,  знову  по  новому  жити.  
Світу  не  до  нас  -  своє  буття...
Тож  Тре,    у  руках  свій  рай  творити.
А  життя,  всього  коротка  мить,-
А  нам  треба  жити,  просто  жити.
Життя,  як  листя  летить,  летить...
Живи,  щоб  чашу  життя  допити.


















   

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2025

А ВЕСНА, ЦЕ ВОСКРЕСІННЯ ЖИТТЯ

А  ВЕСНА  ,ЦЕ  ВОСКРЕСІННЯ  ЖИТТЯ
А  весна,  це  воскресіння  життя
Надихає    працювати  і  жити.
В  саду  наллє    яблунь  ,  вишень    квіття,
Щоб  плодами  літо    засолодити.

А  сьогодні  останній  день  зими
Холодно  лютий  у  сизім  тумані.
А  завтра  прийде  перший  день  весни
Жайвір  злетить  увись    на  зорі    ранній  .

Вдарить  грім  пролетить  блискавиця
Впаде  цілющий  дощ  -  землю  омиє.
Від  райдуг  стихне  громовиця
Із  блакиті  нас  сонечко  зігріє.

Розтануть  сніги  за  крок  до  весни  
Заголубіють  фіалки  на  долині.
Зазеленіють  листям  ясени
Зацюркоче  коник  у  конюшині.

 Усміхнеться  сонечко  весні
Задзвенить  потоком    водограй.
Соловейко  заспіває  нам  пісні
 Звеселить    старий  ліс,і  зелений  гай.

Небо  прозоре,  як  дзвінкий  кришталь
Сонечко  променем  з  небес  зігріє.
Коли  вишня  вдягне  білу  вуаль  -
Весна  у  віночку  зарум'яніє.

А  так  хочеться  сонечка  тепла!
Щоб  зазеленіли  у  полі  трави  .
Щоб  птахи  прилетіли  до  села,
Свої  крила  розправляли  ,  як  пави.

Хай  господар  оре,  сіє  зерно...
І  розквітає  маків  цвіт  у  житах.
Родить  золотий  лан  всяке  добро
Звеселяє  пташка  наш  рай  у  піснях.
М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2025

ДАРУЙТЕ ЖІНКАМ КВІТИ

Даруйте  всім  жінкам  ніжні  квіти:
Мамі,  бабусі,  сестрі,    коханій.
Хай  усміхаються  наче  діти!...
Цвітуть  мальвою  -  на  зорі  ранній.

Даруйте  жінкам  квіти  просто  так
І  ,  запалюйте  у  будні  свято.
Це  шана,  повага...  любові  -  знак
Від  якого  хочеться  співати.

Даруйте  жінкам  крихітку  щастя
Від  щирого  серця  у  любові.
Вам  в  сто  крат  добра  душі  віддасться
У  ласці  ,ніжності  та  у  слові.

Віднайдіть  найкращі  слова  і  час...
Букет  квітів  у  вранішній  росі.
І  ,вона  сонечком  зійде  для  вас
Розквітне,  як  квіточка  у  красі.

Всі  жінки  красиві  наче  квіти
Тож  лелійте  їх  щодня  словами.
Вона  зігріє  сонечком    літа
Намалює  казку    небесами.

2---------------------------

А  ВЕСНА  ,ЦЕ  ВОСКРЕСІННЯ  ЖИТТЯ
А  весна,  це  воскресіння  життя
Надихає    працювати  і  жити.
В  саду  наллє    яблунь  ,  вишень    квіття,
Щоб  плодами  літо    засолодити.

А  сьогодні  останній  день  зими
Холодно  лютий  у  сизім  тумані.
А  завтра  прийде  перший  день  весни
Жайвір  злетить  увись    на  зорі    ранній  .

Вдарить  грім  пролетить  блискавиця
Впаде  цілющий  дощ  -  землю  омиє.
Від  райдуг  стихне  громовиця
Із  блакиті  нас  сонечко  зігріє.

Розтануть  сніги  за  крок  до  весни  
Заголубіють  фіалки  на  долині.
Зазеленіють  листям  ясени
Зацюркоче  коник  у  конюшині.

 Усміхнеться  сонечко  весні
Задзвенить  потоком    водограй.
Соловейко  заспіває  нам  пісні
 Звеселить    старий  ліс,і  зелений  гай.

Небо  прозоре,  як  дзвінкий  кришталь
Сонечко  променем  з  небес  не  гріє.
Коли  вишня  вдягне  білу  вуаль  -
Весна  у  віночку  зарум'яніє.

А  так  хочеться  сонечка  тепла!
Щоб  зазеленіли  у  полі  трави  .
Щоб  птахи  прилетіли  до  села,
Свої  крила  розправляли  ,  як  пави.

Хай  господар  оре,  сіє  зерно...
І  розквітає  маків  цвіт  у  житах.
Родить  золотий  лан  всяке  добро
Звеселяє  пташка  наш  рай  у  піснях.
М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2025

БЕЗ БОГА, НІ ДО ПОРОГА

БЕЗ  БОГА,  НІ  ДО  ПОРОГА
Віряни  кажуть  :  "Без  Бога,  ні  до  порога!"...
Наше  життя  ,це  є  довжелезна  дорога.
Є  добро  і  зло  ,Люди  -Ангели  ,є  Юди,
Які    сіють  розбрат,  чвари,війни  повсюди.
У  кожного  свій  розум  ,і  бачення  світу
Господь  наш  люблячий  батько,ми  його  діти.
Душа,як  деревце,  що  тягнеться  до  неба
Прагне  сонечко    тепла  під  дощем  в  потребі.
А  немає  святих  отців,  монашок,  ченців  ,
А  є  душа  ,що  прагне  блаж  ...святості  зі  слів  .
Але  коли  у  твоїй  душі  живе  Господь,  
Тоді  із  мертвих  оживає  -  душа  і  плоть.
Думкою  ,  чи  словом  переходимо  межу
Піднімаємо  голос,  за  поле,  за  стежу.
Від  заздрощів  кидаємо  на  вітер  слово
Гостримо  ножі  ,щоб  ранити  душу  знову.
Це  ж  не  гріх    поставити  святих  на  сторінку  ,
гріх  ,  коли    язик  хає  одиноку  жінку.
Судить,  як  адвокат  ...і  розпинає  на  хрест
Взуй  у  її  взуття...  підіймись  на    Еверест.
 Хто  на  вдову,  сироту    голос  підіймає  !
Той    на  землі  скарб  -  божу  благодать  втрачає    .
Один  летить  до  зір  ,інший  паде  з  висоти
У  кожного  своя  доля  і  свої  хрести  .
Обираємо,  не  ту  дорогу  у  життя...
Ідемо  наосліп...  і    падаєм,  як  дитя.
Помиляємось,  вчимося  жити  на  землі
Зростаємо  ,  як  зерно  до  сонця  на  ріллі.
Ця  жінка  не  п'є  ,  не  курить  ,і    не  гуляє...
Від  самотності  бува  в  тумані  блукає.
І  шукає    земне  тепло  у  красі  божій
А  поміж  хмар  сонце  Бога,  як  подорожній.
Треба  дочекатись  до    того  дня,дожити  .
Щоб  чардаш  поскакать,  хто  хоче  тебе  вбити.
Хто  за  спиною  судить  сестру,  а  чи  брата  
Тому  бумеранг  принесе  біду  у  хату.
Проковтне  акула    у  океані  життя
То  ж  живи  у  любові...  твори  свій  рай  -  буття.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2025

БОЖЕ, ТИ - ЦАР МІЖ ЦАРЯМИ ( СПІВАЄ Я. Гудима)

О  ,  Боже  ,ти  -  цар  між  царями
Владика  світу  неба  і  землі.
Ясне  сонце  під  небесами...
Причастя  -  хліб  насушний  на  столі.

Приспів  :

Боже,  ти  -  Спаситель  мого  життя.
У  честь  твою  я  "Алилуя"  співаю.
Ти  -  мій  батько  ,а  я  твоє  дитя...
На  тебе,  лиш  одного  надію  маю.

Йду  до  тебе  у  поклоні  Боже
Цілую  твоїх  п'ять  ран  на  хресті.
Ти  бачиш,і    чуєш  серце  кожне
Витреш  з  очей  сльози  у  важкі  дні.

Боже,  ти  -    пристань  ,  берег  надії
У  темряві  світло  -    храм  любові.
Ти  -    маяк  у  морі  в  безнадії...
Моя  радість  ,розрада  у  слові.

Вірую  в  тебе  -  Царю  Небесний!
Ти  -  мого  серця  скеля  -  висота.
Молюсь  -  у  твій  образ  Пречудесний!,
Коли  страждає,  і    болить  душа.

Господи  ,ти  мої  є  два  крила
Всесвіт  ,що  осяює  мені  шлях.
Ти  -  від  спраги  водиця  з  джерела...
Є  Мій  бальзамовий  лік  у  піснях.

2--------------

   БОЖЕ,  ТИ  -  ЦАР  МІЖ  ЦАРЯМИ
О  ,  Боже  святий,  і  царю    на  світі
Владика  ти  неба  й  народів      землі.
ти  яснее  сонце      над  небесами...
Причастя  свте  і  хліб  на  столі.

О  боже,  ти  -  пристань  і  наша  надія
У  темряві  світло  -  наш  храм  для  душі.
маяк  ти  у  морі  в  моїй  безнадії...
Розрада  і  радість  у  слові        мені
Приспів  :
Мій  Боже  Спасителю  мого  буття.
молюсь  алілуя  тобі  все  життя
Ти  батько  мій  рідний  я  твоє  дитя...
На  тебе,    одного  надія  моя

до  тебе  молюся  в  поклоні  за  все
і  рани  цілую  твої  на  хресті
Ти  бачиш,і  чуєш  наше  серце  живе
з  очей  витреш  сльози  в  важкі  наші  дні
   
Вірую  в  тебе  -  Царю  Небесний!
мого  серця      ти  скеля  -і  висота.
Молюсь  у  твій  образ  такий  Пречудесний!,
Коли  вакжо  болить  ,  і  страждає    душа.

ти  Господи  мої  є  два  крила
Всесвіту  світло  мені  увесь  шлях.
Ти    спраги  водиця  із  джерела...
бальзамовий  лік  у  моїх  піснях
М.Чпйкіачанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025

ГИНЕ ЦВІТ НАЦІЇ

Гине  цвіт  нації  у  пеклі  війни
Найкращі  дочки,і  сини  України.
Захищають  нас  від  хижої  орди
У  цім  бою  стоять  на  смерть,  до  загину.

Злітають  соколики  у  небеса
Згасло  навіки  для  них  сонечко  весни.
Обпалені  крилонька  їхня  краса...
Від  рук  загарбника  у  полумї  війни.

Захмарене  небо  плаче  дощами
На  калині  птах  співає  сумні  пісні.
Син,  як  білий  лебідь  під  небесами
Приходить  до  рідненької  мами,  лиш  у    сні.

Пролилось  море  невинної  крові  
У  вогні  від  гармат  горить  -  Україна.
Мати  родила  дітей  для  любові
Віддала  на  захист  землі  свого  сина.

Плаче  від  болю  обпалена  земля
Та  ,  яка  родить  хліб,  дає    пити  воду.
В  журбі  старий  дуб,  явір  клен  ,тополя...
Вирване  із  корінь  дерево  -  народу.

Поранене  серце,  душа  матерів
Глибока  вічна  незагоєна  рана.
Ростуть  хрести  наче  дуби    для  синів
Тут  лютий  серед  літа  в  сніжнім  тумані.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2025

А ЦЕЙ СВІТ НА КРАЮ

А  цей  світ  на  краю  безодні  стоїть  
Царі  у  ньому  бісяться  від  жиру.
Мов  пришельці  з  Марсу  -  космічних  орбіт
І  крізь  лупу  дивляться  на  людину.

Лукаві  безумці  рвуться  до  влади
Усі  хочуть  бути  богами  землі.
Пишуть  свої  закони  казнократи,  -  
Щоб  лизали  руки  великі  ,малі.

За  спиною  рішають  чорні  справи,
Який  собі  шматок  землі  урвати.
Моря  ,  чужі  надра  хоче  лукавий
Жити  добре  ,і  як  орел  літати.

Диктатору  -  тирану  дають  руку  
І  хочуть  вести  перемовини  з  ним.
Він  сміється  зі  всіх,  завдає  муки...
Війною  спалює  рай  -  життя    у  дим.

Хто  царя  не  слухає  ,  проти  нього  -  
Отрує  ,кине  за  грати  у  тюрму.
Вбиває  своїх,  підло  і  жорстоко...
Стріляє  в  спину...  запхає    у  труну.

А  злий  цар  усьому  людству  несе  крах...
Хоче  загнати  всіх  у  рабство  ,  ярмо.
Де  ступить  ногою  ,там  страхіття  ,жах...
Ллється  кров...  і  у  вогні  ставить  клеймо.

Лживі  руді  діди  стали  царями
І  вирішують  усіх  людей  долі.
Злигались  хами,  вбивці  з  паліями
Руйнують  життя  тим,  хто  прагне  волі.

Ще  вчора    цар  був  на  білому  коні
Стояв  в  першім  ряду  між  королями.
Нині  став  ізгоєм    ,як  у  пеклі  дні...
Загнаний  в  кут,  як  злий  пес    поміж  псами.

Відцурався  світ  від  вбивці  -  брехуна  
Загарбника  чужих  земель    і  ката.
Наробила  лиха    жорстока  війна
За  всі  злодіяння  прийде  розплата.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2025

ТИ - ВИЖИВИ!

А  ти  -  виживи,  виживи    виживи!
Усім  ворогам  і  недругам  на  зло.
І  для  тих,  хто  тебе  любить,  ти  -  живи!...
Пий  життя  -  водицю  чисте  джерело!

Борись  за  своє  життя  до  останку!
За  право  на  землі  просто  жити.
І  зустрічай  сонечко  на  світанку!,-
Що  в  своїх  руках,  цей  світ  творити.

Не  смій  здаватись,  руки  опускати  !...
Коли  ти  стоїш  за  крок  до  смерті.
В  тебе  є  шанс  -  істинний  шлях  обрати
Дивитись  в  очі  світу  в  одтверті.

А  життя  жорстоке,  а  люди  звірі...
Всі  хочуть  бути    царями  землі.
Твій  порятунок  у  Бозі,  у  вірі,  -
Трудись  і  збирай  зерно  на  ріллі.  

А  хто  був  у  пеклі,  той  побачить  рай,
По  битому  склі  дійде  до  мети.
Він  вирветься  з  лап  звіра  і  хижих  стай,
Щоб  у  божім  дусі    увись      зрости.

Хто  пройшов  вогонь,  воду,  пекло  війни,
Буде  шанувати  життя  -  вишиття.
Ніхто  не  застрахований  від  війни,
Коли  ворог    руйнує    твоє  буття.

Коли  ти  втомився  з  життєвих  доріг,
Вітри  пошарпали  твої  крила.
Відпочинь,  і  наберись  сил  у  політ!...
Молись,  бо  в  молитві  твоя  сила.

Коли  твоє  життя  на  волосинці,
І  стікає  з  твоїх  ран  жива  кров.
Ти  Ангелом  по  небесній  сходинці
 Залиш  добру  пам*ять  свою  любов.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2025

НАМ ТРЕБА ВИСТОЯТИ

Ворог  заганяє  нас  у  глухий  кут
Хоче  взяти  у  рабство,  у  полон.
Треба  нам  вистояти  в  бою  отут,  -
Щоб  не  упасти  ниць,  як  Вавилон.

Треба  вистояти  у  цім  двобою
Дочекатись  до  ранку  дожити.
Освятить  у  вогні  меч  -    молитвою
В  своїх  думках  дух  волі  зростити.

Єднайся  мій  роде,  у  цей  важкий  час!
Не  смій  свої  руки  опускати.
Хай  не  гострить  зброю  ворог  для  нас!
Нас  не  вбити  і  не  залякати!.

Літають  шахеди    на  полі  бою
Там  ходить  смерть  з  косою  у  руках.
Лежить  козак  обливається  кров'ю
Злітає  за  обрій  до  небес,  як  птах.

Воїн  виснажений  війною  в  боях
І  обпечені  у  вогні  крила.
Вистоїмо,  переживемо  цей  жах...
З  нами  Господь  і  небесна  сила.

А  Україна  була,  є  і  буде!...
А  царі  тимчасові  на  троні.
Хто  спалює  дім    і  вбиває  люди!...
Той  на  землі  у  вічнім  ізгою.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025

Я КОХАЮ ТЕБЕ

А  твої  очі  ,як  в  небі  дві  зорі  ,-  
Як  волошки  квіти  у  чистій  росі,-  
Що  цвітуть  у  житах  на  долині
Наче  небеса  блакитньо  -    сині.

А  я  кохаю  тебе  ,  я  кохаю...
Тобі  зорі  ,  цей  світ  нахиляю.
Ти  мрія  -  жадана  квіточка  весна
У  моєму  серці  ,  ти  лиш  одна.

О  ,  скільки  я  доріг  у  житті  стоптав!...
Тебе  одну,  лиш  на  землі    шукав.
Ти  ,  як  сонечко  усміхнулась  мені
В  розмаю  квіточкою  навесні.

Вітерець  твої  коси  розплітає...
Пелюстки  до  твоїх  ніг  встеляє.
До  тебе  лечу    я  на  крилах,  як  птах
Несу  польові  квіти    у  руках.

Вітер  шепоче  тихо  твоє    ім'я..
Я  чую  твій  ніжний  голос  здаля.
Прийшла,  як  весна  до  літа  -    у  мій  рай
Закохавсь,  як  у  квіт  весни  -  небокрай..

2-------------
Вона  йшла  на  побачення  до  нього
У  сукенці  ,  як  волошки  сині  -  сині.
З  шлейфом  парфумів  квіту  польового
І  ,усміхалась  весні  -  сонячній  днині.

А  любов  наче  квіточка  навесні
Розквітає  пелюстками  у  почуттях.
І  ,  у  серці  грають  струни  чарівні
Мажорна  нота    ніжних  октав  у    піснях.

Вона  не  йшла,  а  летіла  на  крилах
Босими  ногами  у  пречисті  роси.
До  зір  несла  небесна  дивна  сила
І  вітерець  розплітав  їй  пишні  коси.

Любов  буває  солодка,  як  нектар
Красива  ,  п'янка,  як  квіточка  у  казці.
А  буває  зайде    у  туман  між  хмар
Згорає,  як  зірка  в  самоті    -  мовчанці.

Даруйте  квіти  щастя  і  любові
Хай  усміхаються  закохані  очі!...
Лелійте,  як  квітку  у  ніжнім  слові.
Хай  щастям  розквітають  серця  жіночі.!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2025

А ЛЮБОВ КРАСИВА ЯК ЖОРЖИНА

А  любов  красива  ,як  квіт  жоржина
Надихає  у  світлих  почуттях.
Солодка  пресолодка,    як  малина
Запалює  свято  в  ніжних  словах.

Найкращі  квіти  віднайду  для  тебе
Встелю  до  твоїх  ніг  пелюстками.
І  обійму  ніжно  крильми  до  себе
Зацілую  твої  уста  устами.

Візьму  твою  руку  у  свої  руки
Поведу  у  казку  липовий  гай.
Заграють  струни  мелодійні  звуки
У  сонячнім  промінні  -    небокрай.

Грає  скрипаль  у  ритмі  танго  пісню
Запрошує  закоханих  на  вальс.
Запалює  вечірню  зірку  пізню
Ніч  на  щастя  сіє  зорі  для  нас.

Так  пахнуть  квіти  жоржини  духмяно!
У  гаю  -  Золотий  Липовий  цвіт.
Ми,    як  лебеді  у  вальсі  -  кохана  !
У    мріях  злітаємо  у  політ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2025

ТАМ, ДЕ ЖИТТЯ

Там  ,  де  війна  ,там  смерть,  і  тривога...
А  там  ,де  мир  ,там  квітуча  дорога.
В  надії  сходить  сонечко  в  імлі...
Цвіте  життя  -  незабудки  на  землі.

Там,  де  життя  -  орють,  сіють  і  жнуть,
Журавлі  до  гнізда  щастя  несуть.
Колоситься  золотий  лан  пшениці
Від  спраги  пють  чисту  воду  з  криниці.

Ти  -  відкрий  вікно,  поглянь,  на  цей  світ,-  
Як  наливає    в  саду  вишневий  квіт.
Лети  на  крилах  до  зелен  гаю...
Там,  де  білий  голуб  миру  літає.

Іди  ногами  босами  в  трави
І  зустрічай  сонечко  із  заграви.
Усміхнись  пташечці,  що    співає...
Квітці  ,що  в  чистих  росах  розквітає.

Де  льон  синій,  як  голуба  блакить...
Там  у  промінні  сонцю  -  блаженна  мить.
Голуб  голубку  голубить  крильми
Цвітуть  ромашки    від  весни  до  зими.

Там,  де    зелене  море  у  полі
Там  зозуленька  кує  щастя  долі.
Цвітуть  червоні  маки  у  житах
Жайвір  звеселяє  життя  у  піснях..

Там,  де  життя  ,там  сходить  світанок  
Соловейко  співає    :"Добрий  ранок".
Там  Сонечко  світає    край  неба
Люби  Життя,  воно  цвіте  для  тебе.

Там  ,  де  життя    -  там  все,  як  у  казці...
Цвітуть  райські  сади  у  божій  ласці.
Там  сонячні  дні...  зоряні  ночі  ,-  
 І  від  співу  пташки    світяться  очі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2025

ПРОБАЧ ЩО ТЕБЕ Я КОХАЮ

Ти  -  пробач  мені.  що  тебе  я  кохаю...
І  не  можу  з  серця  відпустити.
Вечорами,  як  зірку  з  неба  чекаю,
Щоб  тебе  у    снах  знову  зустріти.

Пролетіли  роки,  стільки  весен  і  літ,  
Не  можу  тебе  ніяк  забути.
Нагадує  про  тебе  весна  -  білий  цвіт
В  очі  віє  вітер  місяць  лютий.

А  не  склалося  життя  у  нас  з  тобою,
Я  не  можу  тебе  розлюбити.
А  молоді  роки  сплили  за  водою,
Я  не  можу  інших  полюбити.

Ходжу  без  пари,  як  лебідь  без  лебідки  
Зима  снігами  наш  сад  замела  .
А  роки,  як  ніжні  пелюстки  у  квітки
Згоріли  ,як  цвіт    без  сонця  тепла  .

Пробач,  що  не  зумів  тебе  захистити,
І  за  сльози,  що  лила  ночами.
Що  не  вмів  я  небо  тобі  нахилити
Люта  зима  була  поміж  нами.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2025

ТИ МУЗИКА СЕРЦЯ (ПІСНЯ СПІВАЄ ІВАННА ПАЗИН)

Ти  -  ясень  день,  що  зійшов  на  світанку
Місяць  ,  що  малює  казку  у  сні.
Ти  -  біла  лебідка  у  вальсі,  у  танку
В  райськім  саду,  як    цвіт  навесні.

Я  так  люблю  тебе,  і  кохаю!
І  нікому  тебе    не  віддам.
Тобі  про  любов,  лиш  пісні  співаю  -
Ти  -  Музика  серця,  мій  лік-    бальзам.

Приспів  
Ти    -  мої  крила    ,  мій  політ  у  небо  -
Квітка  натхнення  -  мої  почуття.
Подарую  я  троянди  для  тебе,-  
Щоб  з  тобою  йти  в  осінь  -    життя.

А  я  за  тобою,  як  за  стіною...
Не  боюсь  гріз,  холодної  зими.
Бачу  тебе,  і  цвіту  я    весною...
Ти  -    голос  скрипки  ніжної  струни.

А  знаєш  ,  коли  ти  поруч  зі  мною
Земля  йде  обертом    з  під  моїх  ніг.
Вабиш  мене  неземною  красою
Від  поцілунків  тану  ,  як  сніг.

Ти    -  мої  крила    ,  мій  політ  у  небо
Квітка  натхнення  -  мої  почуття.
Подарую  я  троянди  для  тебе,-  
Щоб  з  тобою  йти  в  осінь  -    життя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2025

ТАМ ДЕ ВІЙНА

Там  ,  де  війна  ,  там  смерть  дивиться  в  очі...
Горить  свята  земля  під  ногами.
Де  літають  ракети  дні  і  ночі,
В  руїнах  села  міста  і  храми.

Там  чути  рев,  свист  канонад  і  гармат,
А  світанок  у  полумї  вогні.
В  замерзлих  руках  солдата  автомат,  
у  сніжнім  наметі,    як  у  горні.

Там  тривога,    -    одна  цигарка  на  двох,
І  ніхто  не  знає,  що  чекає...
Там  плаче  ревно  дощем    в  бою  сам  БОГ,-
Коли  ворог  дитя  розпинає.

Лежать  убієнні  на  полі  бою,
з  пошматованих  тіл  кров  стікає.
Тут  літають  чорні  круки  горою
Козак  у  чорний    вугіль  згорає.

Там  де  війна  ,там  безлад  ,і  розруха  
А  життя  стерте  із  лиця  землі.
Там  море  крові,  а  вода  -отрута...
І  спалені  колоски  на  ріллі.

Там  зима  і  свище  вітрисько  лютий,
Метуть  важкі  сніги  у    вколіно.
Воїн  на  морозі  голий,  роззутий.
За  кожен  метр    стоїть  до  загину.

2--------------

Там  ,  де  війна  ллється  невинна  кров
Ходить  смерть  на  кожному  кроці.
Ворог  заганяє  у  полон    -    улов
 Тримає  світ  у  своїй  моці.

Прийшли  у  наш  край  ,  до  нас  чужинці
Вигнали  на  мороз  із  хати.
Вбивають  за  те  ,що  Українці,
Що  наша  земля  ,це  Україна  мати.

Прошу    панове,  зупиніть  війну!
Будьте  людьми  слова  і  діла.
За  мир  платимо  дорогу    ціну
За  сином  плаче  матінка  мила.

Поставте  край,  цій  жорстокій  війні!
На  письмі  золоту  печатку.
І  ,хай  не  горить  земля  у  вогні!
А  родить  хліба  у  достатку.

Йдуть  запеклі  у  двобою  бої
Втрачаємо  найкращих  орлів.
Горять  села  і  міста  у  вогні
Зрубані  коріння  в  яворів.

Спалений  наш  рай  ,наш  дім  у  попіл
Плаче  мати  син  в  домовині.
У  очах  сльози  ,  біль  та  неспокій  
Віє  вітер  в  очі  сиротині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2025

Живу як вперше , і востаннє

Живу  я  ,як  перший  день  і  останній,
І  дивлюсь  на  божий  світ  ,як  дитя.
Не  знаю,  коли  прийде  день  останній...
І  на  груди  зложу  крилонька  я.

Вже  осінь  прийшла  у  гості  у  мій  сад
І  я  ,як  з  гілки  зірваний  листок.
Не  вернеться  вже  ніколи  літо  назад
 Листопад...  до  зими  всього  лиш  крок.

А  ще  стільки  мрій,і  планів  на  життя...
Хочу  зробити,ще    так  багато.
Гори,світи  поміж  зір  -  моя  зоря,-  
І  ,  щоб  кожен  день  був  наче  свято.

Вже  стукає  у  мої  вікна  осінь...
Збудувала  дім  ,  посадила  сад  .
Вже  давно  я  не  ходжу  у  гості
Бо  на  скронях  забілів  снігопад.

Серденько  моє  окутала  крига
А  в  душі  осіла  біла  зима.
А  коли  розтануть  сніги  -  відлига...
Тоді  сонечком  зігріє    весна.

Осінь  сплела    ниткочку  у  волоссі
Сонце  низенько  ...вже  надвечір'я.
Як  дівчинка  вірю  у  казку  досі,-  
Що  прийде  весна  на  моє  подвір'я.

А  від  холоду  зими  мерзнуть  руки
Сповільнила  хід,  вже  не  літаю.
Вже  переросли  на  голову  внуки...
Здалека  ,  як  сонце  їх  стрічаю.

Коли  дивлюсь  у  люстерко  на  себе...
Сама  себе  не  можу  впізнати.
Життя  дає  шанс  для  мене,  для  тебе,-  
Просто  жити,  Бога  прославляти....
М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2025

ЗАБІЛІВ ТАК КРАСИВО СВІТ

 Одів  у  білосніжні  шати  листопад  
 Стоїть  немов  для  молодят    святковий  зал  .
Встеляє  білий  килим  до  ніг  -  снігопад
Запрошує    на  свято  -  урочистий  бал.

Забілів,  так  красиво  у  снігах,  цей  світ
Мов  наречена  у  фаті    на  весілля.
Падає  падає  сніг  на  листя  до  віт
Розквітає  мов  первоцвіт  -  сніжне  зілля.

Останні  дні  листопаду  в  календарі
Яблуневий  сад,  ще  в  зеленому  листі.
Злетілись  до  ялиць  і  смерек  снігурі...
Дарують  зимі  сніжні  перли  в  намисті.

У  зимову  казку  до  нас  гостя  прийшла
Зимонька  зима  така  дзвінка,  як  кришталь.
Дороги  і  стежки  снігами  замела
Від  снігу  сліпнуть  очі  у  паночок  краль.

Зустрічають  першу  зірочку  небеса
Запалює  свято  білокрила  пісня.
О  яка,  тут  благодать  -  небесна  краса!
Коли  цвіте  в  снігах  квітка  білосніжна.

Мороз  зацілував  квіт  айстру  губами
І  малює  для  неї    портрет  -  казку  зими.
Покриває  білосніжними  снігами
Обіймає  мов  лебідь  лебідку  крильми.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025

ПОМИЛУЙ ГОСПОДИ, ЗАХИСТИ!

А  ти  не  скачи  вище  неба
Канонів  заповідів  святих.
У  псалмі  шукай  сил  для  себе
Мудрість,  що  є  світлом  для  сліпих.

Слово  -  то  є  для    сердець  бальзам
У  відчаю  душі  лікує.
 Коли  у  душі  є  святий  храм-  
То  ,там  наша  думка  панує.

Посій  зерно  зрости  лан  жита
Зігрій  в  зиму  сонечком  тепла.
Тобі  в  небо  двері  відкрито-  
Напоїти  спраглих  з  джерела.

Ти  -  словом  не  сип  сіль  на  рану
Не  переходь    межу,  границю.
Можна  зламати  душу  санну
 І  закрити  у  клітку    птицю.

Усі  помиляються  в  житті
Ніхто  не  Ангел  ,  всі  ми  грішні.
Заздрість    спалює  мрії  золоті
І  тих,  хто  в  житті  є  успішні.

Господь  покликав  нас  до  себе,-  
Щоб  гострили  у  слові  зброю.
Увінчало    поета  -    небо
Лавровим  вінцем  нашу  долю.

А  поет  не  може  мовчати
Коли  ворог  руйнує  наш  дім.
Повинен  на  весь  світ  кричати
Коли  спалює  все    в  попіл  -  дим.

Не  топчи  ногами  калину
Чужий  біль  своїм  серцем  відчуй.
 Стань,  небом  у  важку  хвилину!...
Зранені  душі  словом  лікуй.

Поет  -    це  мова  -    воля  божа  
Він  голос    Небесного  Отця.
Кличе  до  себе  подорожніх
Є  світло  -  для  незрячих  ,сліпця.



2‐‐----------------
Боже,  молюсь  до  тебе  "  Отче  наш",
І,  як  батька  прошу  тебе  ,  благаю.
Зціли  рани  землі  з  небесних  чаш
Хай  зійде  сонце  миру  в  ріднім  краю!..

Прожени  орду  з  рідної  землі!
Промінням  сонечка    очі  осліпи!
Хай  не  спалюють    колос  на  ріллі!...
Омий  цілющим  дощем    поля  ,  степи.

Дай,  бути  господарями    землі
У    своєму  краю,  у  своїй  хаті.
Орати,  сіять  зерно  на  ріллі...
Збирати    урожай    у  благодаті.

Помилуй,  нас  Господи  захисти!...
Дай  українцям  свободу  ,та  волі!
Ти  -  цар  серед  царів  ,все  можеш  -ти,
Дай  хліба  до  хліба,  кращої  долі.

О,  прошу  Боже,  зупини  війну!...
Хай    синів    сива  мати  зустрічає!...
Дай  Україні  -  сонячну  весну!
Хай  співають  пташки  ,сад  розквітає!...
М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025

ЗА КРОК ДО РАЮ

Ми    були  за  крок  до  раю  з  тобою
До  здійснення  мрії  за  пять  хвилин.
 У  леті  немов  лебеді  весною...
 Від  щастя  ми  злітали  вище  хмарин.

О,  які  ми  були    тоді  щасливі!...
Приймали  причастя  з  чаші  весни.
Нас  розлучила  людська  гроза,  злива...
У  наш  сад  метуть  ,  і  метуть  сніги.

А  від  твоїх  слів,  і  розмови      мила
Наче    ясен  день  весни  розквітав.
Я  хочу,  щоб  ти  була  лиш  щаслива
Птах  щастя    про  любов  пісні  співав...

Я  без  тебе  ,  як  лебідь  у  тузі  жив,
Стільки  зим  і  весен  пролетіло.
Не  забув  тебе  і  одну  лиш  любив...
Ти  у  моїм  серці  слід  лишила.

Така  затяжна  і  холодна  зима
І  так  довго  чекати  до  весни.
Я  ходжу  один...  і  ти  давно  одна...
Ти  -  приходиш  в  мої  казкові  сни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025

Заграй скрипалю про любов

Заграй  скрипалю  пісню  про  любов
Доторкнись  струною  мого  серця.
Хай  у  душі  зацвіте  весна  знов!...
Ллється  музика  наче  з  відерця.

Заграй  скрипалю  пісню  на  скрипці
Прожени  із  мого  серця  смуток.
Насію  квіток  в  блакитній  нитці...
На  рушнику  щастя  -  незабудок.

Грай  на  скрипці  пісню  про  кохання
Хай  в  мажорі  ніжна  струна  дзвенить!
Хай  усміхнеться  зірочка  рання!...
Музика  дарує  блаженну  мить.

Заграй  скрипалю  білий  -  білий  вальс  
 В  цім  танці  буду  з  милим  щаслива.
Хай  пісня  солодить  серця  у    нас!  ...
Осінь  буде  ,як  золота  нива..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025

ПРИСВЯТА В РІЧНИЦЮ СМЕРТІ БРАТА

Я  думаю  про  тебе  ,  милий  брате!
Увижаєшся  мені  ти  у  юрбі.
Бачу  серед  перехожих  вдесяте...
Розбите  серце  плаче  в  смутку,  журбі.

Дивлюсь  в  твої  очі  неба  голубі
Ти  усміхаєшся  мені  з  висоти.
Біля  хати    цвіте  наш  сад  у  журбі
Цілую  твої  сліди,  куди  ходив  ти.

По  -  божій  волі  злетів  у  небеса
Залишив  отчу  хату,  рідних  ,  друзів.
І  згоріла  ,так  рано  твоя  cвіча...
В  смутку  ,  тузі  цвіте  калина  в  лузі.

А  я  не  набулась,  брате  з  тобою,-  
Доля  у  чужий  край  мене  повела.
Чорний  ворон  приніс  звістку  зимою
І  ,  що  у  наш  дім  чорна  біда  прийшла.

Не  наговорилась,  брате  з  тобою,-  
А  скільки  у  тебе,ще    планів  було..
Руки  садили  сад,  квіти  весною
І  любив,  щоб  біля  хати,  все  цвіло.

Плаче  небо  весни  і  сніжить  дощем
Замовкли  уста,  ти  склав  свої  крила.
У  моїй  душі  невимовний  біль  ,щем
У  квітах  новий  дім  -      твоя  могила.

Замовк  навік  твій  телефон  ,  мій  брате!...
Більше  твого  голосу  не  почую.
Ніхто  не  відкриє  двері  до  хати,  -  
Де  застане  мене  ніч,  там  ночую.

Де  б  не  була  я  думаю  про  тебе
Молюсь  за  твій  упокій  і  за  батьків  .
Прошу  наснись,  прийди  у  мій  сон  з  неба...
Явись  сонечком  весни  між  Яворів.

Легких  хмаринок  тобі,  любий    брате!
Скоро  побачимоь  у  інших  світах.
Без  тебе  сумує    -  батьківська  хата
Співає  скорботні  ,  сумні  пісні  птах.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025

КУДИ ВЕДЕ ОТА ДОРОГА

О,    куди  веде,  ота  дорога?...
Отих  соколиків,    що  йдуть  у  бій.
Дорого  коштує  перемога
День  у  день  міліє  козачий́  стрій.

 Йдуть  у  самісіньке  пекло  війни  ,
Там,  де  горить  земля  від  вражих  ракет.
Взяли  в  руки  зброю  дочки,  сини...
Вітер  будує  дім  -    сніговий  намет.

А  не  всі  повернуться  із  війни,
Не  всіх  дочекається  мати  сина  .
Не  всім  всміхнеться  сонечко  весни
Від  зриву  мін  стелиться    хмара  димна.  

Літає  чорний  ворон  та  кряче,
Над  козаком,  що  від  кулі  упав  ниць  .
В  крові  стікає  серце  юначе...
Обпалені  крила  у  птах  горілиць.

2----------

ПРОШУ  БОЖЕ,  ЗУПИНИ  ВІЙНУ!
Боже,  молюсь  до  тебе  "  Отче  наш",
І,  як  батька  прошу  тебе  ,  благаю.
Омий  рани  землі  з  небесних  чаш
Хай  зійде  сонце  миру  в  ріднім  краю!..

Прожени  орду  з  рідної  землі!
Промінням  сонечка    очі  осліпи!
Хай  не  спалюють    колос  на  ріллі!...
Зціли  цілющим  дощем    поля  ,  степи.

Дай,  бути  господарями    землі
У    своєму  краю,  у  своїй  хаті.
Орати,  сіять  зерно  на  ріллі...
Збирати    урожай    у  благодаті.

Помилуй,  нас  Господи  захисти!...
Дай  українцям  свободу  ,та  волі!
Ти  -  цар  серед  царів  ,все  можеш  -ти,
Дай  хліба  до  хліба,  кращої  долі.

О,  прошу  Боже,  зупини  війну!...
Хай    синів    сива  мати  зустрічає!...
Дай  Україні  -  сонячну  весну!
Хай  співають  пташки  ,сад  розквітає!...
М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025

ВІЗЬМИ МЕНЕ У ЛИСТОПАД

Візьми  мене  з  собою  у  Листопад,
Де  кружляє  листя  з  вітром  у  танці.
Там  у  золотім  листі    -  осінній  сад
 Сонечко    в  молочнім  тумані  вранці.

Вже  відлітають  у  вирій  журавлі
Несуть  на  крилах  літечко  з  собою.
Осінь  стелить  багряний  килим  землі
Вінчає  нас  -  золотою  струною.

Осінь  ,це    єдина  тільки  мить  життя,-  
Яка  вплітає  срібну  нитку  в  коси.
В  кленовім  листі,  тополі  -  ти  і  я
Впадемо  на  білий  сніг  у  морози.

Осінь,це  блаженство  в  довжину  життя,
І    запалює  свічу  на  Покрову.
Не  всім  щастить  відчути,  ті  почуття...
Прийти  до  неї  в  гості  на  розмову.

Осінь,  це  пристань  двох  втомлених  сердець
Вона  запалює  у  домі  свято.
Сплітає  з  золотого  листя  вінець
Веде  знов  у  весну,  як  птах  крилатий..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025

ЩЕ ТРІШКИ ПОГОСТЮЮ НА ЦІЙ ЗЕМЛІ

Коли  прийде  остання  хвилина  мій  час
Погляну  на  цей  білий  світ  востаннє.
По  божій  волі  піду  тихо  від  вас
Згасну  миттєво,  як  зірочка  рання.

Прийде  моя  родина  ,  знайомі,  друзі,
Проведуть  мене  в  останню  дорогу.
Вклониться  низенько  калина  у  лузі
А  я  голубкою  злечу  до  Бога.

Ще  трішки  погостюю  я  на  цій  землі  
Піду  до  святих  могил,  де  тополі...
Туди  прилітають  здалека  журавлі
Милуються,  як  цвіте  мак  у  полі.

Там  вільна  пташечка  літає  на  волі
Прилітає  до  калини  навесні.
Там  стільки  землі  у  чистім  -  чистім  полі
Під  дубом    збудують  новий  дім  мені.

Там  спочину  з  далеких  життєвих  доріг
Від  краплі  роси  я  зросту  травою.
Зацвіту  айстрою  і  розтану,  як  сніг  ...
На  тополі  зашумлю  листвою.

Впаду  дощем  на  щоку  і  дам  знак...
Зійду  райдугою    у  безкрає  небо.
Від  весняних  рос  зацвіту  в  житах,  як  мак
Нахилю  літо  в  долонях    для  тебе  .

Злечу  лебідкою  за  сиві  тумани
 за  океан,    де  сонечко  в  зеніті.
Там  ясень  місяць    зустрічає  світанок
Лебідь  тримає  край    неба  на  віті.

Там  стоїть  в  задумі  крислатий  дуб  віки
 Жене  хмари  над  селом  наче  титан.
Сонечко  будує  міст  щастя  до  ріки
І  Ллє  блаженну  мить  літечка  у  дзбан.

 З  віть  тополі  подивлюсь  на  сивий  Дністер
На  смерековий  ліс,  гай  та    діброву.
Як  колись  піду  вздовж  села  на  спацер,
Щоб  почути  в  саду  соловя  мову.

О  мій  милий  Боже,  яка  тут  благодать!...
Білі  чайки  літають  над  водою.  
Пахне  ,  так  духмяно  літечко  -  сіножать...
Дзвенить  водограй    на  струнах  луною.

Метелик  крильцями  обіймає  квітку
У  траві  цюркоче  коник  стрибунець  .
Сонечко  у  річці    купається  в  літку
В    покосах  на  бережку  спить  вітерець.

Сяду  я  на  березі  Дністра  у  трави,
Буду  слухати    щебет  пташки  в  гаю.
А  тоді  розправлю  крилонька  ,  як  пава
І  Розчинюсь  дощем  у  божім  раю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025

́ЛЮДИНІ ПОТРІБНА ЛЮДИНА

А  людині  потрібна  людина
Стрічати  удвох    сонечко  у  вікні.
Вела  з  доріг  до  неї  стежина
Надихала,  як  первоцвіт  навесні.
А  людині  потрібна  людина,
Щоб  сказати  їй  "тебе  я  кохаю".
Була  неповторна,  і  та  єдина...
Світилась,  як  сонечко  з  небокраю.
А  людині  потрібна  людина,
Щоб  була  надійним  другом  у  житті.
Підтримала  у  важку  хвилину
У  темряві  була  світлом  на  путті.
А  людині  потрібна  людина,
Щоб  з  нею  можна  просто  помовчати.
А  у  мріях  долати  вершину
Удвох,  цей  світ  -  божу  красу  пізнати.
А  людині  потрібна  людина,
Щоб  слухати  шелест  листя    і  дощу.
Ти  була    рідна  ,а    не  вторинна...
І  наговоритись  з  нею  досхочу.
А  людині  потрібна  людина,
Щоб  іти  з  нею  до  краю  літ  в  ногу.
Віднайшла  для  тебе  час  ,  хвилину
 Молилась    за  тебе  у  храмі  Богу.
А  людині  потрібна  людина,
Щоб  у  заметіль  вогонь  запалити  .
А  удвох  не  страшна    хуртовина
 Хто    зуміє  теплом  земним  зігріти.
А  людині  потрібна  людина,
Щоб  розрадити  словом  твою  душу.
Була  наче  океан  глибинна
Вела  на  пристань  надії  на  сушу.
А  людині  потрібна  людина,
Щоб  у  спеку  була,  як  ковток  води.
Розчинилась  дощем  ,як  хмарина
У  твоїй  душі  цвіли  райські  сади.
А  людині  потрібна  людина  ,
Щоб  була  в  час  радості  і  у  журбі.
З  твоїх  очей  витерла  сльозину
Вела  на  крилах  у  далі  голубі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2025

БОЖЕ , ТИ - МІЙ ПРИЧАЛ

Не  раз  я  дивився  смерті  у  очі
В  леті  вітри  ламали  мої  крила.
Молитва  ,це  -  моя  зброя  вдень,  вночі...
З  лап  смерті  рятує  -  небесна  сила  .

Стояв  не  раз  перед  прірвою  життя
Корабель  мій  за  п'ять  хвилин  потонув  .
В  морі  ,  у  штормі  -  безпомічне  дитя
Боже  ,  ти  дав  життя,  щоб  тебе  я  чув.

Боже,  ти  -  мій  причал  берег  Надії
Тобі  Спасе  -  земний  поклін  віддаю.
Ти  -  Ангел  Охоронець    у  безнадії...
Співаю  "Алилуя"  у  честь  твою.

 Ворог  прийшов  до  нас  з  війною  у  дім    
Розпинає  на  хресті  Україну.
Спалює  села  ,  міста    у  сірий    дим  
На  мороз  лютий  вигнав  сиротину.

О,  Боже,  прошу  тебе,  я  благаю!..
Зупини,  цю  війну  -  кровопролиття.
Прожени,  ти  -  чужинців    з  мого  краю
І  ,хай  матері  усміхнеться  дитя.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025

ЗА КРОК ДО СМЕРТІ - ПОМОЛИСЬ

За  крок  до  смерті  подумки  молись,
Скажи:"    Спаси,    і  допоможи    Боже!".
За  життя  до  останку,    ти  -    борись!...
Він  підійме  тебе  на  ноги    з  ложа.

З  чаші  віри  ти  -  приймай  причастя
У  ніг  Христа  покайсь  за  гріхи  свої.
В  божій  благодатті  все  додасться
Бо  Спасіння  твоє  у  Спасі  Христі.

Отче  ,  дякую  тобі  за  життя!...
За    хліб  на  столі  ,  воду,  цукор  і  сіль.
За  ласки  ,  і  добро,  що  маю  я...
І  за  священний  вогонь  у  заметіль.

Господи  ,дякую  за  світанок!
І  за  милість,  що  дав  прожити,  цей  день.
За  благодать  -  сонячний  серпанок
За  храм  любові  ,  мову  твоїх  пісень.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025

ПЮ ВОДУ ІЗ НЕБЕСНИХ ВІДДЕР

Мати  земля  моя  чорноброва
А  батько  сивий  -  сивий  Дністер.
Зростила  мене  солов'я  мова
П'ю,  як  воду  з  небесних  віддер.

Ясен  Місяць    споглядав  з  синіх  гір
В  дубовій  колисці  колисав.
Возносив  до  висот  -  ясних  зір
І,  зорями  казку  малював.

А  батьківська  хата  у  садочку
Мов  мати  в  цвіті  яблунь,  вишні.
Зустрічала  калина    у  віночку
Зігрівала  мої  дні  колишні.

Зростала  я  у  квітучих  садах
Злітала  вище  хмар  у  мріях.
Цвіла,  як  мальва  ружа  у  піснях
 В  розмаю,  як  квітка  лелія.

Стрічала  сонечко  у  небесах
Першу  зірку  у  літній  вечір.
Кружляла  над  землею  наче  птах
Слухала  розмови  лелечі.

Ходила  за  зелен  гай  у  поля,
Де    дзюрчить  польова  криниця.
Милувалась  божим  раєм  здаля
І    пила  красу  ,як  водицю.

Сіяла  яре  зерно  на  ріллі
Збирала  у  снопи  колоски.
Натхнення  ,сили  брала  від  землі
До  ніг  стелились  маки  квітки.

На  панській  горі  був  садочок
Наливали,  там  ябка  петрівки.
А  я  бігала  у  той  куточок,
Нарвать  на  варення,  і  булки.

Душі  ,так  часом  не  вистачає
Того  раю  дитинства  краси.
Душа  поміж  Галактик  шукає
Земне  тепло  мальву  із  роси.

А  так  хочеться  знову  у  казку
Там,  де  матуся,  тато  і  брат.
Відчути  їхню  любов  і  ласку
Зігрітись  сонечком  в  сто  карат.

Піти  у  рай  літечка  босоніж
Плакати  від  опіку  кропиви.
Слухати  шум  вітрів  у  бездоріж
І  зростати,  як  дуб  щаслива.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2025

У твоїм волоссі - осінь

Вже  сонечко  низенько  ,  скоро  вечір...
Літо  злетіло  в  даль  ,як  білий  птах.
Повела  доля    в  краї  далечі...
Бачу  я  тебе  моя  пташко  у    снах.

Знаю,  що  не  повернем  весну  назад
Наше  літечко  молоді  роки.
Лиш  нагадає  золотий  зорепад,-
Як  ми  любились,  як  ті  голубки.

А  у  твоїм  волоссі  рання  осінь
Засріблила  нитка  скроні  твої.
Ти  -  квіт  трояндою    цвітеш,  щей  досі...
Хоч  роки  ронять  пелюстки  свої.

Ми  ,так  давно  не  бачились  з  тобою
Вже  Золота  Осінь...  і  Листопад...
Ти  приходиш  у  мої  сни  -    весною
Сходиш  ясною    зіркою  в  наш  сад.

Опадає  жовте  листячко  з  дерев
Вітер  ронить    в  троянди  пелюстки.
А  золота  осінь  для  дам  королев
Вінчає  короною  її  роки.

Знаю,  що  не  повернем  весну  назад
Наше  літечко  молоді  роки.
Лиш  нагадає  золотий  зорепад,-
Як  ми  любились,  як  ті  голубки.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2025

Усміхнись кохана

Ти  -    усміхнись  кохана  ,  усміхнись!...
Ти  -  моя  любов  ,  моє    життя  .
Поцілуй  мене  ніжно,  як  колись..
Коли  ти  поруч  -  щасливий  я.

Ти  -  моє  небо  голуба  блакить
Є  тихий  вечір  мій  світанок.
З  тобою  хочу  все  життя  прожить
Казати  тобі    "Добрий  ранок".

Хай  для  нас    сяє  сонечко  з  неба!
В  серці  розквітають  почуття!.
Обійму  тебе  мила  до  себе...
Знайду  тобі  зірку  щастя    я.

Зацілую  тебе,  зацілую,
Солодкі  ,як  мід  твої  уста  .
І  ,тобі  я  казку  намалюю
Смарагдове  літо  у  житах.

Золотих  колосків  назбираю
Сплету  вінок  ,  а  в  них  маків  цвіт.
Хай  у  сніжну  зиму  нагадають
Наше  літо    ,  наш  рай  -  ясен  світ.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2025

СКОРО ВЕСНА

Заголубіло  небо,  як  льон  у  полі
Зйшло  ясне  сонечко  поміж  сніжних  хмар.
Злетів  голуб    розправив  крильця  на  волі
Купається  у  молочній  річці  ,як  цар.

Стоїть  у  горах    місяць  наче  дитина
Проводжає  хмари  у  даль,  як  кораблі.
Під  орелом  сонечка  сонячна  днина  
Біленький  сніг  блищить,  як  алмаз  на  землі.

Вийшов  у  білім  кожусі  місяць  лютий
Зорить  до  білолицого,  що  у  небокраю.
Лютий  у  вушанці  ,  у  валянки  взутий...
Усміхається,  і  до  нього  моргає.

Місяць  вдягнув  золоті  шати,  корону
Милується,  як  зима    весну  стрічає.
Пробудивсь  пролісок  від  першого  дзвону
Закоханих,  в  цей  зимовий  день  витає.

Дороги  заметіль  замела  снігами
Потонули  біленькі  хатки  в  снігах.
Тріскучий  морозець  скрипить  під  ногами
Першу  вісточку  до  вікна  несе  голуб  птах.

Прокидайтесь  люди  від  сну,  скоро  весна  ...
Від  сонечка  розтануть  сніги  рікою.
Як  прилетять  лелеки  до  свого  гнізда,
 Заграє  сонечко  на  струнах  луною...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2025

ЛЮБІТЬ ЖИТТЯ

ЛЮБІТЬ  ЖИТТЯ

Життя,  це  мить  запалена  свічка
Вимір  часу  -  прожитих  літ  до  хвилини.
Це  сонячний  день,  зоряна    нічка
Цвітіння  ,шелест  листя  тополини.

Життя  -  дорогий  скарб  ,  який  дав  Бог
Довжелезна  дорога  в  один  кінець.
Це  мить  радості,    журби,  та  тривог
Життєвий  шлях  благословен  у  вінець.

Життя  ,це  висота  пташки  політ
Не  кожен  дійде  до  своєї  мети.
Це  змах  крил  ,  щоб  бачити    увесь  світ
І  на  землі  своє  місце  віднайти.

Життя    вчить  на  землі  просто  жити...
Усердна  праця  дає    солодкий  плід.
Ми  прийшли  ,  щоб  кращим  світ  творити  
Кожен  залишив  у  пам'яті  свій  слід.

Життя  ,  це    квітучий  золотий  лан
І  треба  трудитись  у  поті  чола.
Один  латає  злидні  ,  інший    -  пан
По  колоску  збирає  зерно  з  стебла.

Життя  ,  це  є  корабель  у  морі,
Який  пливе    за  течією  ріки.
Це  безмежний  океан  в  просторі
Міряє  тисяч  миль  у  пройдені  шляхи.

Життя,це  райський  сад  -  солодкий  плід
І  не  для  всіх  в  розмаю  цвіте  весна  .
Це  на  засніженому  полі  -  слід
Випита  чаша  солоних  сліз  до  дна.

Любіть  життя,  шануйте  кожен  час!,  -
Стрічайте  світанок  ,сонце  в  імлі.
Бо  завтра  прийдуть,  інші  після  нас...
Будуть  славити  життя  -  красу  землі.

M    Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025

О СВІТИ ЗОРЕ СВІТИ

О  світи  моя    зоре,  ясно  світи!
Гори  душа  свічею  у  щирім  слові  .
Будуй  до  мільйон  сердець  -  щастя  мости!
Лети  у  той  рай,  де  світ  добра,  любові.  

Життя  іде  його  не  зупинити,
У  нього  є  пристань  -  різні  пори  року.
Прийшли  у  гості  свій  слід  залишити,
Пізнати  Бога  і  суть  життя  високу.

Посадити  дуб  -  вишневий  садочок,
Посіяти  маленьке  зерно  на  ріллі.
А  у  квітнику  під  вікном  квіточок,
Щоб  зранку  до  ночі  співали  солов'ї.

Гори  життя  -  єдина  блаженна  мить!
І  запалюй  ікорку  священний  вогонь.
Хай  в  дуба,  клена,  верби  лист  шелестить!
Відчує  душа  земне  тепло  у  долонь.

Лови  життя  у  сонці  золотому!
Пий  у  веселці  нектар  з  келиха  краси!.
Збирай  зорецвіт  в  небі  голубому,
Коли  у  смарагдах  квітне  земля  з  роси.

Усміхайся  грозам,  дощу  і  вітру!...
Не  бійся  холодних  зим  і  хуртовини!.
Малюй  в  уяві  у  барвах  палітру,  
Іди  по  світу  з  усмішкою  дитини  .

Хай  розтане  крига  зими  у  серці!...
Зійде  ясне  сонечко  весни  у  душі.
Черпай  жменями  воду  у  джерельці!
Слухай  матінку  природу  у  тишині!...

Люби  життя,  бо  воно  неповторне!...
Слухай  шум  бистрих  рік  та  дзвінкий  водограй.
Буває  кольорове,  сіре,    чорне,
З  Богом  іди  у  життя  і  твори  свій  рай!
М.  ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2025

ТИ - МІЙ ПРИЧАЛ ДУШІ

Я  так  довго  тебе  шукав
Пройшовши  стільки  доріг  світами.
Тебе  лиш  одну  я  чекав,
Як  ясну  зірку  під  небесами.

Прийшла  неждано  у  життя
І  врода  твоя  заполонила.
Закохавсь  до  безтями  я
Із  тобою  я  щасливий  мила.

Ти  мій  маяк  -  причал  душі  
Мій  корабель  в  тихім  океані.
Мій  настрій  дня,  шарм  -  у  вірші...
Світле  чисте  почуття  в  коханні.

Ти  натхнення    -    моя  любов,
Квітка  лілія  весни  в  розмаю.
В  моїм  серці  пульсує  кров...
Бо  тебе  я  люблю  і  кохаю.

Я  освідчуюсь  в  коханні,
Хочу  з  тобою  все  життя  прожить.  
Стрічати  день  на  світанні...
Ясним  сонечком  для  тебе  світить.

Ти  -  висота    струн  -  почуття,
Які  дарують  у  будні  -  свято  .
Ти  мій  політ  -  серцебиття
 З  тобою  хочу  до  зір    літати  .
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025

ВІДЛІТАЮТЬ ОРЛИ

Я  на  нікого  не  кидаю  камінь,
Не  кляну  за  образи,  чвари  і  гнів.
Минаю  агресивних  кажу  :  "Амінь"
І  будую  високу  вежу  зі  слів.

Кожен  має  те,  що  заслужив  в  Бога
За  добро  -  добро,  за  зло  -    пекло,  і  ад.
Прошу  в  Бога  мир  ,  життя  -  без  тривоги,-  
Щоб  у  всьому  навести  порядок  ,  лад.

Та  не  все  так  є  ,як  хоче  людина
Буде  так  усе,  як  цього  хоче  Бог.
Як  людина  має  лице  людини,-  
То  немає  на  землі  бід  і  тривог.

Хто  прийшов  з  мечем,  від  меча  загине
Така  істина  у  писанні  святім.
Хто  на  ближнього  косим  оком  кине!...
Той  образив  Бога  поглядом  своїм.

Прийшов  у  наш  дім  варвар  ,вбивця  -  палач  
Спалює  села  міста  з  лиця  землі.
Ллється  невинна  кров,  чути  стогін  ,  плач...
Брудний  чобіт  топче  колос  на  ріллі.

О  Боже,    дай  катюзі  по  заслузі!
Хто  прийшов  з  війною  спали  у  вогні  .
Витре  сльози  тим,  хто  у  дикій  тузі
Мамі  ,що  втратила  сина  на  війні.

Хай  лиходій  :  кровопивця  -  гвалтівник!...
Зустріне    свою  панну  смерть  на  землі.
А  козака  меч  відрубає  "Z"  язик
Хай  горить  у  полумї  -    вічнім    котлі!

Немає  прощення  за  вбите  дитя,
Тим,  хто  насіяв  мін,  горя  і  біди.
Хто  поорав  градом  у  вирвах  життя!...
Хай  зникне  з  лиця  землі,  того  сліди.



2-------------
Полечу  у  небо,  як  сокіл...
Насію  на  землю  білі  сніги.
Дощі  змиють  згарища  попіл
Сонечком  загою  рани  війни.

Відлітають  орли  в  небеса
Красиві,  безвусі  соколята.
Немов  в  клена  стрункого  краса
І  душа  у  них  ,як  птах  крилата.

Відлітають  орли    в  небеса
Від  вражих  куль  обпалені  крила.
Зчорніло  тіло  їхня  краса
Мліє  за  сином  матінка  мила.

Прости  ,  дорога  мамо  ,прости!,
Що  не  дарую  квіт  весни  тобі..
В  чорну  хустину  одягла  ти
Ходиш  наче  лебідка  у  журбі.

Повернусь  до  тебе  весною,
Де  співають  солов'ї  у  наш  сад.
Зійду  зіркою  під  горою
Я  осяю  наш  рай  у  зорепад.

Залишаю  я  вас    на  землі
Усіх  рідних  кого  палко  любив.
Зійду  ясним  сонцем  на  ріллі
Зацілую  стежки  ,  куди  ходив.

Пробач,  дорога  мамо  ,пробач!,
Що  мало  на  землі  був    з  тобою.
Ти  витри  з  очей  сльози  не  плач!
Зросту  кленом  зашумлю  листвою...
М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2025

Я - МИТЬ ЖИТТЯ

А  я  дерево,    квітка,  жива  роса,
Білий  сніг,крапелька  дощу,  хмаринка.
У  душі  митця  -  образ,  божа  краса
А  матері  землі  -  дочка,  кровинка.

Я  свіча  запалена  небесами
У  темряві  -  ясна  зірка  поміж  зір.
Я  білокрила  пісня  поміж  вами
Спів,  ніжний  голос  пташки  із  синіх  гір.

Я  -  життя  :  весна,  літо,  осінь  ,  зима,
Листя  дуба,  клена,  верби,тополі.
Я  подих  повітря,    неба  висота...
У  житах  маків  цвіт  у  чистім  полі.

А  я  посіяне  зерно  на  ріллі
Овес  ,жито  ,  пшениць  -  золота  нива.
Я  від  спраги  водиця,  хліб  на  столі
І  у  твоїм  вікні  ластівка  сива.

Я  мрійниця,  романтик,  поет-пісняр,
У  саду  яблуня  ,    в  розмаю  ружа.
Я  сяйво  зір  поміж  зоряних  стожар
Райдуга  між  хмар,  сонце  у  калюжі.

Я  легенда  мені  сотню,  тисяч  літ
У  будні  -  рабиня,в  свято  -  цариця.
Я  просто  жінка,  землі  розквітлий  цвіт
А  для  гієн,  жаб,  та  змій    -  зла  орлиця.

Я  тихий  океан  ,  маяк  у  морі...
Течія    бистрої  ріки    -  водограй.
Я  вільна  пташка  у  небі  просторі
Сонечко  ,яке  тримає  небокрай.

А  я  у  виміру  часу  -  мить  життя
Під  ногами  трава  -    сік  і  сіль    землі.
Я  миро  і  ладан  у  чаші  життя
На  земній  орбіті  -  ясен  день  в  імлі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2025

В РУКАХ ЗИМИ, ЯК СВІЧА ТАНУ

У  засвіти  зимою  пішла  мама
До  року,  як  птах  за  нею  тато  злетів.
Батьки  лишили  слід  -  на  серці  рану,
Цей  ясен  світ  для  мене  змалів  і  збіднів.

А  ще  вчора  Різдво  у  хаті  свято
За  столом  дзвеніла  коляда  луною.
Дванадцять  страв  нам  готувала  мати
Тато  ніс  дідуха  сіяв  зерно  рукою...

З  першою  зіркою  стрічали  Різдво
До  хати  -  дітей  ,  внуків  з  далеких  доріг.
Колядники  заглядали  у  вікно,
І  ,як  у  казці  падав  білий  -  білий  сніг.

Брат  сестру  тулив  до  себе  рукою
З  родиною  вітали  Божого  сина.
Світила  ясно  зірка  під  горою
Під  ногами  скрипів  білий  сніг  -  стежина.

Нині  мете  метіль  на  рідний  поріг
Закрита  фіртка  на  міцний  замок  хата.
У  журбі  стоїть  калина  край  доріг
Падає  на  зимовий  сад  сніг  лапатий.

Стукає  у  віконце  тихий  вітер
Батьківська  рідна  хата  плаче    сльозою.
І  написав  січень  слова  із  літер...
Сходить  в  мої  сни  вечірньою  зорею.

Для  мене  став  день  немов  ніч  на  землі
Зайшло  поміж  хмар  сонечко  у  тумани.
До  ясеня    прилетіли  журавлі
Заглядає  зима  у  віконце  мами.

Зупинився  дзвін  годинник  на  стіні
Не  будить  господарів  до  роботи.
Старі  фотографії  на  стіні...
Додають  серцю  жалю  у  скорботі.

Падає    сніг  і  покриває  сліди
Немає  кому  почистити  подвір'я.
Коли  живуть  батьки  немає  біди
Всміхається  з  небес  ,  як  сонце  сузір'я.

Розтанув  вже  білий  сніг  прийшла  весна
І  брат  злетів  у  небесний  рай  ,так  рано.
Стою  як  билина  на  світі  одна...
В  руках  лютої  зими,  як  свіча  тану.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2025

УКРАЇНО Я ТВОЇМ НЕБОМ СТАНУ

Прийду  до  тебе  квітнем  зимою
На  землю  білим  снігом  упаду.
Розтану  пречистою  сльозою,-  
Зацвіту  цвітом  весни  у  саду.

Кружляє  білий  сніг  сніжним  сріблом
Прилетів  у  зиму  наче  лебідь.
І  розправив  крила  тихим  вітром
Заголубів  на  сонці,  як  небо  .

Україно  я  твоїм  небом  стану!...
Намалюю  тобі  казку  у  сні.
Білим  снігом  загою  твою  рану
Зацвіту  первоквітом  навесні.

Натрусила  біла  зима  снігу
Покриває  снігопад  ясен  світ.
Сонечком  розтоплю  в  річці  кригу
Зацвіте  сад  мов  яблунь  ніжний  цвіт.

Падає  з  небес    білий  -  білий  сніг  
Від  подиху  розтанув  на  руці  .
Встелив  білосніжний  килим  до  ніг
Купається  земля,як  в  молоці.

Україно  я  твоїм  небом  стану!...
Намалюю  тобі  казку  у  сні.
Білим  снігом  загою  твою  рану
Зацвіту  первоквітом  навесні.
           до  пісні
Прийду  до  тебе  квітнем  зимою
На  землю  білим  снігом  упаду.
Розтану  пречистою  сльозою
Зацвіту  квітом  весни  у  саду.

Кружляє  білий  сніг  сніжним  сріблом
Прилетів  у  зиму  наче  лебідь.
Розправив  свої  крила  над  світом
Заголубів  на  сонці    ,як  небо.

Україно!  -    твоїм  небом  стану
Обійму  крилом  лебедя  у  сні.
А  снігом  загою  твою  рану
Зацвіту  первоквітом  навесні.

Натрусила  зима  стільки  снігу
Забілів,  так  навкруги  ясен  світ.
Сонце  розтопило  в  річці  кригу
Розцвів  сад  наче  яблунь  білий  цвіт.

Падає  з  небес  білий  -  білий    сніг
Від  подиху  розтанув  на  руці.
Покрив  білосніжний  килим  до  ніг
Купається  земля,  як  в  молоці.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2025

ЛЮБЛЮ ТЕБЕ

ЛЮБЛЮ  ТЕБЕ
До    тебе  привела  доля  -  ясна  зоря
Побачив  і  закохавсь  у  тебе  я.
Щоб  удвох  ми  йшли  у  осінь  -  Листопад
Встеляв  нам  до  ніг  -    квіти  щастя    зорепад.
Я  люблю  тебе  мила  ,я  кохаю
І  від  почуттів  немов  сад  розквітаю.
У  мріях  злітаю  на  сьоме  небо...
Нахиляю  зорі  для  тебе,  для  тебе.
Я  люблю  тебе,  як  лебідь  лебідку
Лелію  у  своїм  серденьку,  як  квітку.
Ти  моя  любов  ,мій  тихий  рай    життя.
За  тобою  на  край  світу  полечу  я.
Я  щасливий  ,  лиш  з  тобою  кохана
Ти  -  моя  лебідка  ,  квіточка  жадана.
Шукаю  я  найкращі  слова  із  фраз
Ти  моє  сонечко  -  мій  скарб,  і  мій  алмаз.
Бачу  тебе  тану  ,  як  сніг  на  сонці
Ти  -зірка  ,  що  малює  казку  у  віконці.
Соловейко  кличе    у  зелений  гай
Там  для    сердець  цвіте    п'янкий  розмай.
Візьму  я  гітару  у  свої  руки  
І  на  струнах  розіллються  ніжні  звуки.
Пісню  про  любов  тобі  заспіваю
Бо  тебе  лиш  одну  я  люблю  ,кохаю.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2025

БАЖАЮ ВАМ ЩАСТЯ!

Я  БАЖАЮ  ВАМ  ЩАСТЯ!
Я  бажаю  щастя  -  безмежний  лан!
Хай  всякий  посів  росте  з  тепла,  роси!.
На  своїй  землі  кожен  буде  пан
Тягнеться  до    висот,божої  краси.
Я  бажаю  вам  щастя    -  океан!
Пити  чисту    воду  з  криниць  джерела.
І  будьте  здорові,  як  дуб  титан!
Злітайте  до  ясних  зір  у  два  крила.
Я  бажаю  вам  щастя  у  житті!
Пречисте  небо  сонечко  в  блакиті.
Хай  розквітають  мрії  в  почутті!
Як  волошки  сині  -  сині  у  житі.
Я  бажаю  усім  сонячних  днів!
Хай  ростуть  в  саду  яблуні  і  вишні!
А  під  мирним  небом  казкових  снів
Благословить  життя  наш  рід  -  Всевишній.
Я  бажаю  вам  єднатись  люди!
Віра,  любов  ,  надія  сил  додають.
Хай  панує    затишок  повсюди!
На  землі  кожен  віднайде  життя  суть.
Я  бажаю  миру,  добра,  щастя  !
Хай  співає  соловей  у    гаю!...
Хай  усе  множиться  у  житті  ,  вдасться!...
Кожен  знайде  долю,  живе,  як  в  раю.
М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2025

О , ЛЕТИ МОЯ ЛАСТІВКО , ЛЕТИ

ЛЕТИ  МОЯ  ЛАСТІВКО  ЛЕТИ!
О  лети  моя  ластівко,  лети!
Від  зимового    сну  розбуди  світи.
Хай  Зупинить  війну  в  Україні!
І  витре  з  очей  сльозу  сиротині.
О  ,Лети  моя  ластівко,  лети!..
Понад  моря,  гори,  луги,  та  ліси.
Віднайди  лік    для  матінки  землі,
Зціли  глибокі  шрами  тіла  душі.
О  лети  моя  ластівко,  лети!
Донеси  адресату  мої  листи  .
Хай  світ  почує  страждання  землі
Як  горять  стиглі  колоски  на  ріллі.
О  лети  моя  ластівко  ,  лети!
Там  ,де  спалені  вогнем  життя  -  мости..
Тут  літає  чорний  ворон  кряче
А  кат  з  грудей  витяг  серце  юначе.
О  лети  моя  ластівко  ,  лети!
Там  за  селом  ростуть  дубові  хрести.
Знівечені,  скалічені  долі,
Обпалені  віти  в  клена,  тополі.
О  лети  моя  ластівко,  лети!
Де  мати  мліє  ,  тужить    від  самоти.
У  світ  широкий  до  того  краю
Туди,  де  божі  ангели  літають.
О  лети  моя  ластівко,  лети!
На  іншу  планету  зоряні  світи.
Бий  крильми  у  вікно  у  тривогу...
Розкажи  про  війну  Святому  Богу.
О  лети  моя  ластівко  ,  лети!
І  відірвись  від  землі  від  суєти.
Хай  не  лякають  вітри  і  грози
Знайди  поміж  хмар  сонце  у  морози.
О  лети  моя  ластівко,лети!
Де  цвіте  сад  весни  біленькі  хати.
Там  живе  моя  уся  родина
У  смутку  цвіте  червона  калина.
О  лети  моя  ластівко,  лети!
Там  убивають  українців  кати.
Везуть  на  щиті  матері  сина
У  крові  залита  вся  Україна.
О  лети  моя  ластівко  ,  лети!
Де  святі  могили  зупинися  ти  .
Там  ,де  росте  старий  дуб  крислатий
Там  за  синочком  плаче  стара  мати.
О  лети  моя  ластівко,  лети!
Голубку  сиву  до  себе  обійми.
І  розвесели  душу  сиротині
Хай  зійде  сонце  миру  калині.
М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2025

БАЙКА ( ГУМОР)

БАЙКА(    ГУМОР)
А  пташка  залетіла  у  гори  Альпи
Там  знайшла  собі  любов  чоловіка.
Трохи  гарніший  ,цей  сеньойор  від  мавпи
Є  ровесник  барокового  віку.

Цей  другий  чоловік  ровесник  мами
І  виставляє,  як  модель  на  показ.
Стала  немов  пава  під  зелені  пальми
Сюсюкає  :"Аморе  міо"-    йому  із  фраз.

А  мама  з  дочкою  наче  однолітки
Одягаються  по  останній  моді.
І  по  характеру    видно  "андроїди"
Настрій    душі  на  людях  по  -    погоді.

Пташка  високо  літа,  вміє    співати
І    кує    йому  зранку  ,як  зозуля.
Актриса,  навчилась  різні  ролі  грати
Коли  треба  наставить  йому  дулю.

Має  віллу,  машину,  землі  багато...
Ранчо,  там  медові  фрукти,  виноград.
За  свій  труд  сама  собі  платить  зарплату
У  господі  наводить  в  усьому  лад.

Клина  підбиває  до  неї  турок  ,  а  то  грек
Робить  пазурі  ,      маску  в  болоті.
Від  спраги  ,жаги  п'є  кока  колу,  просек...
Біля  мужа  ходить  ,як  солдат  в  роті.

А  вміє    хвалитись,  як  хитра  лисиця,
Що  гарна  цаца  "цариця  "на  троні.
Добра  пухнаста  "  мурка"  і  є  тигриця,
Де  треба,  там  везуть    вороні  коні.

Вийшла  "киця"    заміж  за  старого  діда
Бачила  гори,і  море,  Рим  і  Крим.
Залише  "аморе  "вдома  на  сусіда,
Як  циганка  крутиться  за  нею  дим.

Діда  вкладе  спати  ,  сама  йде  гуляти
Каже  :",що"  молода  ,хоче  любити".
Посидить  в  барі  і  вип'є  кафелате
Шукає  любов  за  гроші  ,щоб  жити.

ХВАЛЬКО
(БАЙКА)

Сидить  на  дроті  чорна  ворона  
Слухає  пісню  соловїний  спів.
Дивиться  вона  на  жайворона  
Каркає  що  аж  голос  охрипів.
Коли  Бог  не  дав  дару  співати  ,
То  язиком  не  зрости  до  співців.
Хоч  вмієш  ти  високо  літати...
Та  не  купиш  ти  талант  у  богів.
Хитрий  горобець  співати,  так  вміє,
А  як  безголосий  когут  піє.
Хоч  у  нього  є  золоте  пір'я...
немає  крил  до  високогір'я.
Дре  голову  горобець  пирхатий,
каже  :"переспіває  солов'я".
Ниций  душею  і  хрипкуватий...
Крутить  хвостиком  наче  ластів'я.
Хвалиться  гава  Нечипорова,
Що  є  "мудра,  найкраща  пава".
Язиком  меле  ,  як  в  стайні  корова...
А  нема  ума  ,то  нуль  постава.
Горобчик  цвірінькає,  не  співає...
А  вчить  співати  пісню  солов'я  .
Хоч  у  леті  до  висот  злітає
Не  переспіває  солов'я  .
Горлане    чорний  ворон  пихатий  ,
Що  мудрець  серед  птахів  -  цар  лісу.
Він  не  чує  ноти,  глухуватий...
Простудив  він  голос  від  вірусу.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2025

ПО СТЕЖЦІ ЛІТА ЙДУ ДО ТЕБЕ

Розцвіла  цвітом  черемшина  
Пахне  ,  так  п'янко  медовий  нектар.
Біленьку  фату  вдягла    калина
Вклонилась  до  зоряних  стожар.

По  стежці  літа  йду  до  тебе...
Там  ,  де  все  ,  як  в  казці,  мов  у  раю.
Лечу  мов  закоханий  лебідь,
щоб  сказати  :"Як  тебе  я  люблю

Ми  ,  як  два  голуби  з  тобою,  
Що  воркуюють  у  парі  в  гаю.
У  мріях  злітають  під  горою...
Стрічають  першу  зірку  в  маю.

Вітер  розпустив  вербі  коси
В  смарагдові  очі  заглядає.
Ніч  розсипає  в  трави  роси
Там  ,де  лебідь  лебідку  чекає.

По  стежці  літа  йду  до  тебе...
Там  ,  де  все  ,  як  в  казці,  мов  у  раю.
Лечу  мов  закоханий  лебідь,
щоб  сказати  :"Як  тебе  я  люблю".

Несу  тобі  ромашки  білі
У  них  краса  ,як  струна  дзвенить.
Щоб  згадала  у  заметілі
Наше  літо,  і  цю    світлу  мить.
             Пісня  Співає  Ярослав  Гудима
ПО  СТЕЖЦІ  ЛІТА  ЙДУ  ДО  ТЕБЕ

Розквітла  цвітом  черемшина,
Так  п'янко  пахне,  мов  нектар.
Фатою  вбралася  калина,
Вклонилась  до  зірок  стожар.

А  ми,  як  голуби,  з  тобою
Воркують  в  парі  у  гаю.
Злітають  в  мріях  під  горою...
Стрічають  зірку  у  маю...

По  стежці  літа  йду  до  тебе...
Там  все  у  казці,  мов  у  раю.
Лечу,  закоханий  мов  лебідь,
Сказати,  як  тебе  я  люблю!

По  вітру  коси  розпустила,
Смарагдовії  очі  звеселя,
Ніч  сріблом  трави  вже  зросила,
Де  лебідь  на  лебідку  все  чека...

Несу  тобі  ромашки  білі,
У  них  краса,  струна  дзвенить,
Щоб  ти  згадала  в  заметілі
Те  наше  літо  -  світлу  мить!
Поділитись  сторінкою:  FB
 


М.ЧАЙКІВЧАНКА.
-

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2025

ЗУПИНІТЬ ПАНОВЕ , ВІЙНУ!

Відлітають,  так  рано  журавлі
Сини,  що  захищають  нас  у  бою.
Вони  пролили  кров  на  землі
За  Україну,  Батьківщину  свою.

Змарніла  голубка  стара  мати  
На  колінах  сина    стрічає.
Відкрила  навстіж  двері  до  хати
Плаче  ,колискову  співає.

Посивіли  від  дощу  небеса
В  труні  лежить  козак  молодий.
Високий  стрункий  ,як  в  клена  краса
Лежить  у  труні,  немов  живий.

Зчорніла  голубка  стара  мати  
На  колінах  сина    стрічає.
Відкрила  навстіж  двері  до  хати
Плаче  ,колискову  співає.

Прошу    панове,  зупиніть  війну!
Хай  кров  не  стікає  з  ран  сина.
Хай  голуб  миру  принесе  весну!
З  війни  стрічає  мати  сина.

Був  у  мами  син  єдиний  один
Ридає  опухли  від  сліз  очі.
Схилилась  ,як  тополя  між  калин
Голосить    за  ним  до  півночі.

В  останню  путь  проводжає  сина
Згасло  для  неї  сонце  на  землі.
Дме  в  очі  вітер,  і  хуртовина...
Сумну  пісню  співають  солов'ї.

А  вража  куля  серце  пробила
Душа  злетіла  у  інший  світ.
А  з  мертвих  квітів  зросла  могила
Сину,який  цвів  як  маків  цвіт.
-----------2---------
ЛЕТИ  МОЯ  ЛАСТІВКО  ЛЕТИ!

О  лети  моя  ластівко,лети!
Від  зимового    сну  розбуди  світи.
Хай  Зупинить  війну  в  Україні!
І  витре  з  очей  сльозу  сиротині.

О  ,Лети  моя  ластівко,  лети!..
Понад  моря,  гори,  луги,  та  ліси.
Віднайди  лік    для  матінки  землі,
Зціли  глибокі  шрами  тіла  душі.

О  лети  моя  ластівко,  лети!
Донеси  адресату  мої  листи  .
Хай  світ  почує  страждання  землі
Як  горять  стиглі  колоски  на  ріллі.

О  лети  моя  ластівко  ,  лети!
Там  ,де  спалені  вогнем  життя  -  мости..
Тут  літає  чорний  ворон  кряче
А  кат  з  грудей  витяг  серце  юначе.

О  лети  моя  ластівко  ,  лети!
Там  за  селом  ростуть  дубові  хрести.
Знівечені,  скалічені  долі,
Тут  на    могилі  майорить  стяг  волі.

О  лети  моя  ластівко,  лети!
Де  мати  мліє  ,  тужить    від  самоти.
У  світ  широкий  до  того  краю
Туди,  де  божі  ангели  літають.

О  лети  моя  ластівко,  лети!
На  іншу  планету  зоряні  світи.
Бий  крильми  у  вікно  у  тривогу...
Розкажи  про  війну  Святому  Богу.

О  лети  моя  ластівко  ,  лети!
І  відірвись  від  землі  від  суєти.
Хай  не  лякають  вітри  і  грози
Знайди  поміж  хмар  сонце  у  морози.

О  лети  моя  ластівко,лети!
Де  цвіте  сад  весни  біленькі  хати.
Там  живе  моя  уся  родина
У  смутку  цвіте  червона  калина.

О  лети  моя  ластівко,  лети!
Там  убивають  українців  кати.
Везуть  на  щиті  матері  сина
У  крові  залита  вся  Україна.

О  лети  моя  ластівко  ,  лети!
Де  святі  могили  зупинися  ти  .
Там  ,де  росте  старий  дуб  крислатий
Там  за  синочком  плаче  стара  мати.

О  лети  моя  ластівко,  лети!
Голубку  сиву  до  себе  обійми.
І  розвесели  душу  сиротині
Хай  зійде  сонце  миру  калині.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2025

ПОДАРУЮ ТОБІ

Любов,  як  аромат  півоній
Солодке  вино  у  бокалі.
Богиня  струн  ніжних  симфоній
Чарує,  як  Діва    у  вуалі.

Я  подарую  тобі  любов  ,
Квіти  натхнення,  щастя,  і  краси.
Вона  лік  душі  -    сердець  покров
Є  ніжна    пісня  на  всі  голоси.

Подарую  ніжність  і  ласку,
Зійду  я  зіркою  у  твоїх  снах.
Намалюю  тобі  я  казку...
Обійму  лебединно  у  піснях...

Візьму  тебе  мила  на  руки
Понесу,  де  навесні    цвіте  сад...
Заграють  милозвучно  звуки
Подарує  мить  щастя  зорепад.

Подарую  світлі  почуття
Голубу  блакить    -    безкрає  небо.  
На  серці  напишу  твоє  ім'я  
Встелю  троянди  до  ніг  для  тебе.

ТИ  МОЯ  ПІСНЯ  СПІВАЄ  ЯРОСЛАВ  ГУДИМА
ТИ  -    МОЯ  ПІСНЯ  
Я  люблю  тебе,  як  сонце  день,  
Як  ясен  місяць  -  ніч  циганку.
Ти  -  моя  муза  -  із  пісень
подих  повітря      -  на  світанку.

Ти  -  ніжна  пісня  -  квітка  раю
Закохані  у  тебе  ясени  .
Ти  -  музика  із  небокраю,
Блаженнії    малюєш  сни  .  

Грає  скрипка  у  моїх  руках...
Я  ноти  підберу    для  вальсу.
Як  море  звуки  розлива  ...
Я  подарую    квітку  айстру.

Співаю  тобі    пісню    цю  -  
І  увесь  світ  до  ніг    нахиляю...
Тебе  я  лебідку  обійму
І  Скажу    :  "  Як  тебе  я  кохаю""

За  Листопадом  знов  зима,-
Стоять  дерева  в  позолоті.
 Айстри  нагадають    -  Зорепад  ....
Рай  літа  -  у  магічній  ноті.

---------------
ПО  СТЕЖЦІ  ЛІТА  ЙДУ  ДО  ТЕБЕ

Зацвіла  цвітом  черемшина  
Пахне  ,  так  п'янко  медовий  нектар.
Біленьку  фату  вдягла    калина
Вклонилась  до  зоряних  стожар.

Ми  ,  як  два  голуби  з  тобою,  
Що  воркуюють  у  парі  в  гаю.
У  мріях  злітають  під  горою...
Стрічають  першу  зірку  в  маю.

Вітер  розпустив  вербі  коси
В  смарагдові  очі  заглядає.
Ніч  розсипає  в  трави  роси
Там  ,де  лебідь  лебідку  чекає.

По  стежці  літа  йду  до  тебе...
Там  ,  де  все  ,  як  в  казці  мов  у  раю.
Лечу  мов  закоханий  лебідь,
щоб  сказати  :"що  тебе  я  люблю".

Несу  тобі  ромашки  білі
У  них  краса  ,як  струна  дзвенить.
Щоб  згадала  у  заметілі
Наше  літо,  і  цю  блаженну  мить.
----------------

----------------------
ТИ  ПРИХОДИШ  У  СНИ

Вже  жовте  листя  опадає  в  саду
А  дерева  похили  додолу  віти.
Я  знаю,  що  більше  туди  не  прийду
Сплило  за  водою  у  даль  наше  літо.

А  там  ,  де  вчора  цвіла  цвітом  вишня
Там  у  споришах  сад  -    отави  вколіно.
Ти  приходиш  у  сни  спогад  колишній,
Як  цвіт  весна  -  гарна  смаглява  дівчина.

Висока,  струнка  ,  чорні  -  чорні    брови...
На  біленькім  личку  ямочки  на  щоці.
Цвіла  немов  ружа  цвітом  медовим
Мов    біла  лебідка  на  воді,  на  ріці.

Холодно...метуть  білі  сніги  Зима...
Бачу  я  твій  образ  наче  у  тумані...
Ми  розійшлись  ...розцвітає  квіт  весна  
Нагадує  про  тебе  на  зорі  ранній.

Ходжу  один,  як  лебідь  одинокий
Ти  вийшла  давно  заміж  у  тебе  сім'я.
Біжить  стрімко  вода,  як  роки  в    потоки...
Ти  снишся...  І  приходиш  у  сни  ,  як  зоря.

Знаєш  ,не  можу  тебе  я  забути  ,-  
Ще  й  досі  тебе  я  люблю  ,і  кохаю.
За  моїм  вікном  зима  місяць  лютий...
Я  тебе  по  забутих  стежках  шукаю.


М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2025

ТИ - МУЗИКА СЕРЦЯ

Я  ЛЮБЛЮ  ТЕБЕ
Побачив  тебе  вперше,  закохавсь  я  
До    тебе  привела  доля  ясна  зоря.
Щоб  удвох  ми  йшли  у  осінь  -  Листопад
Встеляв  нам  до  ніг  -    квіти  щастя    зорепад.

Я  люблю  тебе  мила  ,я  кохаю
І  від  почуттів  немов  сад  розквітаю.
У  мріях  злітаю  на  сьоме  небо...
Нахиляю  зорі  для  тебе,  для  тебе.

Я  люблю  тебе,  як  лебідь  лебідку
Лелію  у  своїм  серденьку,  як  квітку.
Ти  моя  любов  ,і    щасливе  життя.
За  тобою  на  край  світу  полечу  я.

Я  щасливий  ,  лиш  з  тобою  кохана
Ти  -  моя  лебідка  ,  квіточка  жадана.
Шукаю  я  найкращі  слова  із  фраз
Ти  моє  сонечко  -  мій  скарб,  і  мій  алмаз.

Бачу  тебе  тану  ,  як  сніг  на  сонці
Ти  -зірка  ,  що  малює  казку  у  віконці.
Соловейко  кличе    у  зелений  гай
Там  для  закоханих  сердець  цвіте    розмай.

Візьму  я  гітару  у  свої  руки  
І  на  струнах  розіллються  ніжні  звуки.
Пісню  про  любов  тобі  заспіваю
Бо  тебе  лиш  одну  я  люблю  ,кохаю.



ТИ  -  МУЗИКА  СЕРЦЯ  (Співає  Іванна  Пазин)
Ти  -  ясень  день,  що  зійшов  на  світанку
Місяць  ,що  малює  казку  у  сні.
Ти  -  біла  лебідка,  у  вальсі  ,  у  танку
А  у  райськім  саду  -    цвіт  навесні.

О,  я  так  люблю  тебе,  і  кохаю!
І  нікому  тебе  я  не  віддам.
Тобі  про  любов,  лиш  пісні  співаю
Ти  -  Музика  серця,  мій  лік-    бальзам.

А  я  за  тобою,  як  за  стіною...
Не  боюсь  гріз,  холодної  зими.
Бачу  тебе,  і  цвіту  я    весною...
Ти  -    голос  скрипки  ніжної  струни.

А  знаєш  ,  коли  ти  поруч  зі  мною
Йде  земля  обертом    з  під  моїх  ніг.
Вабиш  мене  неземною  красою
Від  твоїх  цілунків  тану  ,  як  сніг.

Ти    -  мої  крила    ,  мій  політ  у  небо
Квітка  натхнення  -  мої  почуття.
Подарую  я  троянди  для  тебе,-  
З  тобою  піду  в  осінь  -    життя.

ТИ  -  МОЯ  ПІСНЯ
СПІВАЄ  ЯРОСЛАВ  ГУДИМА

Я  люблю  тебе,  як  сонце  день,  
Як  ясен  місяць  -  ніч  циганку.
Ти  -  моя  муза  -  із  пісень
подих  повітря      -  на  світанку.

Ти  -  ніжна  пісня  -  квітка  раю
Закохані  у  тебе  ясени  .
Ти  -  музика  із  небокраю,
Блаженнії    малюєш  сни  .  

Грає  скрипка  у  моїх  руках...
Я  ноти  підберу    для  вальсу.
Як  море  звуки  розлива  ...
Я  подарую    квітку  айстру.

Співаю  тобі    пісню    цю  -  
І  увесь  світ  до  ніг    нахиляю...
Тебе  я  лебідку  обійму
І  Скажу    :  "  Як  тебе  я  кохаю""

За  Листопадом  знов  зима,-
Стоять  дерева  в  позолоті.
 Айстри  нагадають    -  Зорепад  ....
Рай  літа  -  у  магічній  ноті.

М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2025

ДЕ Б НЕ БУЛА

ДЕ  Б  НЕ  БУЛА
Де  б  не  була,  у  якому  краю,
В  Україні,  чи  в  далекій  чужині.
Нема  кращого  рідного  краю
Коли  цвіте  яблуневий  сад  навесні.

У  нас  квітуче  поле  у  житах,
Карпати  гори  і  букові  ліси.
Тут  цвіте  мак  червоний  у  піснях  
Польова  квітка  неземної  краси.

Співає  соловейко  у    садах
Цвіте  мальва  з  краплі  роси  в  розмаю.
На  вітті  ясеня    лелека  птах
Крильми  ловить  зірки  із  небокраю.

В  нас  білі  хати    немов    у  казці,
А  село  мов  квітучий  рай  на  землі.
Тут  сходить  сонце    у  божій  ласці
І  росте  золотий  колос  на  ріллі.

Тут  жовті  поля  та  синє  небо  ,
А  на  березі  ріки  пишні  трави.
Купається  в  росі  білий  лебідь  
Залицяється  до  жар  птиці  пави.
.
Тут  цвіте  у  горах  на  долині
Квітка  краси,  любові  і  кохання  .
Шукає  красень  легінь  дівчині
Їх  вінчає  долю  зірка  світання.

А  тут  над  селом  зоряні  ночі
А  із  синіх  гір  дзвенить  стрімкий  ручай.
Співає  соловей  до  півночі
І  грає  на  струнах  весни  водограй.

На  землі  такі  красиві  місця
Стрункі  пальми  ,  море,  золотий  пісок.
Плетуть  зоряні  лаври  до  вінця,
Але  нема  зим  ,не  падає  сніжок.


Ми  зустрілись  на  краю  літа  з  тобою,
Ти  полонила  своєю    красою.
Закохавсь...  про  тебе  думаю  ночами,
Наш  шлях  долі  писаний    небесами.
Я  люблю  тебе  мила  ,я  кохаю
І  від  почуттів  немов  сад  розквітаю.
У  мріях  злітаю  на  сьоме  небо...
Нахиляю  зорі  для  тебе,  для  тебе.
Я  люблю  тебе,  як  лебідь  лебідку
Лелію  у  своїм  серденьку,  як  квітку.
Ти  моя  любов  ,мій  тихий  рай    життя.
За  тобою  на  край  світу  полечу  я.
Я  щасливий  ,  лиш  з  тобою  кохана
Ти  -  моя  лебідка  ,  квіточка  жадана.
Шукаю  я  найкращі  слова  із  фраз
Ти  моє  сонечко  -  мій  скарб,  і  мій  алмаз.
Бачу  тебе  тану  ,  як  сніг  на  сонці
Ти  -зірка  ,  що  малює  казку  у  віконці.
Соловейко  кличе    у  зелений  гай
Там  для    сердець  цвіте    п'янкий  розмай.
Візьму  я  гітару  у  свої  руки  
І  на  струнах  розіллються  ніжні  звуки.
Пісню  про  любов  тобі  заспіваю
Бо  тебе  лиш  одну  я  люблю  ,кохаю.
М  ЧАЙКІВЧАНКА

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2025

ПОДЗВОНИ МЕНІ

ПОДЗВОНИ  МЕНІ
Ти  подзвони  мені,подзвони!,
Щоб  відчути  у  будні  свято.
Зігрій  мене  променем  весни
Крилом  своїм,  як  птах  крилатий.

Чую  твій  голос  -    рідну  душу
І  від  щастя  до  зір  злітаю.
А  красу  смакую,  як  грушу
Бо  тебе  люблю  і  кохаю.

Ти  подзвони  мені,  подзвони!
Розкажи  ,  що  в  тебе  на  серці.
Печаль  із  душі  прожени...
Не  закривайсь  від  світу  в  герці.

Ти  віднайди  час,  і  подзвони!...
Відкрию  двері  серед  ночі.
І  намалюю  казкові  сни...
Зацілую  медові  уста,  і  очі  

Ти  подзвони  мені,    подзвони!
Не  відкладай  щастя  на  завтра.
Знаєш,  так  далеко  до  весни!
Тож  гори  в  любові  ,  як  ватра.
2‐‐-------
Повторення  від  23  .07  2024

ТИ  -  МУЗИКА  СЕРЦЯ
Ти  ясень  день,  що  зійшов  на  світанку
Місяць  ,що  малює  казку  у  сні.
Ти  -  біла  лебідка,  у  вальсі  ,  у  танку
А  у  райськім  саду  -    цвіт  навесні.

О,  я  так  люблю  тебе,  і  кохаю!
І  нікому  тебе  я  не  віддам.
Тобі  про  любов,  лиш  пісні  співаю
Ти  -  Музика  серця,  мій  лік-    бальзам.

А  я  за  тобою,  як  за  стіною...
Не  боюсь  гріз,  холодної  зими.
Бачу  тебе,  і  цвіту  я    весною...
Ти  -    голос  скрипки  ніжної  струни.

А  знаєш  ,  коли  ти  поруч  зі  мною
Йде  земля  обертом    з  під  моїх  ніг.
Вабиш  мене  неземною  красою
Від  твоїх  цілунків  тану  ,  як  сніг.

Ти    -  мої  крила    ,  мій  політ  у  небо
Квітка  натхнення  -  мої  почуття.
Подарую  я  троянди  для  тебе,-  
З  тобою  піду  в  осінь  -    життя.

3---------------
Я  ПОДАРУЮ  ТОБІ  
Любов,  як  аромат  півоній
Солодке  вино  у  бокалі.
Богиня  струн  ніжних  симфоній
Чарує,  як  Діва    у  вуалі.

Я  подарую  тобі  любов  ,
Квіти  натхнення,  щастя,  і  краси.
Вона  лік  душі  -    сердець  покров
Є  ніжна    пісня  на  всі  голоси.

Подарую  ніжність  і  ласку,
Зійду  я  зіркою  у  твоїх  снах.
Намалюю  тобі  я  казку...
Обійму  лебединно  у  піснях...

Візьму  тебе  мила  на  руки
Понесу,  де  навесні    цвіте  сад...
Заграють  милозвучно  звуки
Подарує  мить  щастя  зорепад.

Подарую  світлі  почуття
Голубу  блакить    -    безкрає  небо.  
На  серці  напишу  твоє  ім'я  
Встелю  троянди  до  ніг  для  тебе.

4-----------
Заходь  у  гості
Заходь  у  гості  у  мій  дім
Запрошую  тебе  я    на  каву.
Ти  -    жадана  гостя  у  нім
Будеш  господиня  гарна  -  пава.

Завжди  цікаво  з  тобою.
Ти  немов  би  романтична  книга.
Усмішка  цвіте  весною...
З  твоїх  слів  тане  у  душі  крига.

Хай  в  лютім  зима  не  лякає!,-  
Що  за  вікном  падає  сніг,  дощить.
Хто  хоче  той,    тепла  шукає!,-  
Щоб  чашкою  кави  душу  зігріть.

Сядемо    на  кухні  удвох
Посмакуєм  каву  ,  і  шоколад.
Повінчає  з  тобою  Бог
У  мріях  поведе  під  зорепад.

Ми,  як  голуби  з  тобою
Злетимо  до  ясних  зір  -    райський  сад  .
Обніму  тебе  рукою
Там  зустрінемо  осінь  -  Листопад.

Твоя  усмішка  на  щоці
Зарумяніла  ,як  сочний  гранат.
Дарую    квіти  у  руці...
 І  сонечко  літа    у  сто  карат.

---------------------
А  любов  розтопить  лід  у  серці
І  на  крилах  до  висот  підіймає.
Як  чиста  водиця  у  джерельці
Зі  своїх  долонь  щастям  напуває..

Коли  ми  удвох  разом  з  тобою
То  я  вище  хмар  до  зірок  літаю.
Ти  -  поглядом  маниш  за  собою
Я  цвіту  первоцвітом  у  розмаю.

Твоя  любов  -  безмежний  океан
До  нього  злітають  рожеві  мрії.
І  клониться  їй  до  ніг  -    дуб  титан
Закохують  у  себе,  квіт  Лілії.

А  твоя  любов  потрібна  мені
Ти  -  кисень,  що  дихаю  у  повітря.
А  у  саду  цвіт  яблунь  навесні...
Ти  моє  небо  сонячне  проміння.

О  накуй  щастя  зозуля  сива,
Щоб  прожити  разом  роки  золоті.
Ідеш  зі  мною...  і  я  щаслива...
Дякую  Богу  що  стріла    у  житті.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2025

В САДУ ЗАЦВІЛИ ЖОРЖИНИ

В  саду  зацвіли  квіти  жоржини
Розлилась  їхня  краса  рікою.
Художник  намалював  картину
Кличе  у  казковий  рай  з  тобою.

Який  в  жоржини  п'янкий  аромат!
Вабить  до  себе,  манить,  чарує  .
Мов  сонечко  золоте  в  сто  карат
Блаженну  мить  щастя  нам  дарує.

Нарву  я  тобі  жоржини  квіти
Вони  п'янкі,  як  зоряні  ночі.
Поведу  тебе  в  казкове  літо,
Щоб  цілувать  твої  уста,  і  очі.

Жоржини  горять  в  квітучім  вогні
Білі,рожеві  ,жовті,червоні.
Дарують  ,  як  і  ти    щастя  мені...
В  обіймах  насолоду  в  бутоні.

Кохана  ти,  як  квітка,  що  цвіте,
Яка  надихає  просто  жити  .
У  промінні  сонечко  золоте,
Яке  зуміє  теплом    зігріти.

Ти  -  моя  королева  натхнення
Ніжна  квіточка  ,що  цвіте  в  саду.
Ти  вчора  ,завтра  ,і  сьогодення
Богиня    муза,  яку  я  люблю.

2------------
Любов,  як  аромат  півоній
Солодке  вино  у  бокалі.
Богиня  струн  ніжних  симфоній
Чарує,  як  Діва    у  вуалі.

Я  подарую  тобі  любов  ,
Квіти  натхнення,  щастя,  і  краси.
Вона  лік  душі  -    сердець  покров
Є  ніжна    пісня  на  всі  голоси.

Подарую  ніжність  і  ласку,
Зійду  я  зіркою  у  твоїх  снах.
Намалюю  тобі  я  казку...
Обійму  лебединно  у  піснях...

Візьму  тебе  мила  на  руки
Понесу,  де  навесні    цвіте  сад...
Заграють  милозвучно  звуки
Подарує  мить  щастя  зорепад.

Подарую  світлі  почуття
Голубу  блакить    -    безкрає  небо.  
На  серці  напишу  твоє  ім'я  
Встелю  троянди  до  ніг  для  тебе.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2025

Я ВІЗЬМУ СКРИПОЧКУ В РУКИ

Я  візьму  скрипочку  в  руки
Підберу  ноту  на  струні  чарівній.
У  вальсі  лунатимуть  звуки
Заспіваю  тобі  про  кохання  пісні.

Я  прийду  до  тебе  у  пісні,
Де  вишні  цвітуть  у  райськім  саду.
Подарую  я      проліски  ніжні
І  тобі  я  до  ніг  увесь  світ  нахилю.
                 
 Приспів  :
Я  візьму  скрипочку  в  руки
Підберу  ноту  на  струні  чарівній.
У  вальсі  лунатимуть  звуки
Заспіваю  тобі  про  кохання  пісні.

Почуєш  мій  голос  у  саду
На  гіллі  солов'я,  що  співає.
Засолодить,  як    вишня  в  меду,-  
Як  той  білий  цвіт,  що  розквітає.

Приспів:  

Я  візьму  скрипочку  в  руки
Підберу  ноту  на  струні  чарівній.
У  вальсі  лунатимуть  звуки...
Заспіваю  тобі  про  кохання  пісні.

Я  прийду  до  тебе  у  пісні...
Тобі    принесу  щастя  на  крилах.
Від  струн  розтануть  знов  сади  сніжні
Нагадають    Тобі  про  нас  мила.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2025

СВЯТВЕЧІР

СВЯТВЕЧІР

О  ,  яке  божество  -  у  Святвечір!
Зорі  виблискують  на  снігу.
Падає  сніг  заметіль,  хуртечі...
Йдуть  три  царі  несуть  вість  благу.

Святвечір  ,  як  в  кришталю  -  у  казці  
Зацвіла  в  білім  снігу  земля.
З  небес  падає  сніг  в  божій  ласці
Радість  запалює  у  серця.

Віддають  поклін  дерева  в  снігу
Немов  би  монахи  у  храмі.
Зустрічають  першу  зірку  ясну
Колядників,  гостей  на  брамі.

Витає  всюди  святий  дух  нині
І  єднається  з  небом  земля.
Колядує  вертеп  в  Україні
Славить  Божу  мати  і  дитя.

На  вишитім  обрусі  на  столі
Горить  свіча  і  дванадцять  страв  .
Пахне  кутя  з  медом,  узвар,  голубці
На  вечерю  сам  Бог  завитав..
М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2025

Засніжило

Засніжило,  замело,  закурило,
По  першому  снігу  у  Листопад  іду.
Прийшла  у  гості  зима  білокрила
Покрила  квіти  хризантеми  у  саду.

Падає  лапатий  сніг  на  долоні
І  розтанув  краплею  дощу  на  щоці.
А  королева  зима  ,як  на  троні...
Розсипає  на  щастя    нам  сніг  у  руці.

Вітер  зриває  листячко  в  тополі
І  шепоче  листопаду  :"Прощай!Прощай!...
Від  холоду  тремтять  дерева  голі
Зорять  за  ясним  сонечком  у  небокрай.

А  Осінь  просить,  ще  крапельку  тепла
З  засніжених  синіх    гір  сонечко  ясне.
А  розстелився  сивий  туман  -  імла
День  осінній  ,як  свіча  у  тузі  гасне.
       2--------------
О  подзвони  мені,  подзвони!...
Щоб  відчула  в  будні  -  свято.
Зігрій  мене  сонечком  весни
Обійми,  як  птах  крилатий.

Чую  твій  голос  -  рідну  душу
Від  щастя  до  зір  злітаю.
Розмову  смакую,  як  грушу...
Бо  тебе  люблю,  і  кохаю.

Ти  подзвони  мені,  подзвони!,
І  запали  в    душі  вогонь.
 Прийди  зіркою  у  мої    сни
Намалюй  казку  у  безсонь.

Ти  подзвони  мені,  подзвони!
Вдень  і  вночі  коли  треба.
Хай  розкажуть  тобі  ясени!,
Як  сумую  я  без  тебе.

О  подзвони  мені,  подзвони!
Хай  любов  серця  єднає!.
Прошу  тебе,  тільки  не  мовчи!
Бо  життя,  як  свіча  згорає.

О  подзвони  мені,  подзвони!
Знаєш  ,  так  без  тебе  важко  ..
Віднайди  ніжні  квіти  весни
Співай  про  любов,  як  пташка..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2025

ТАМ , ДЕ ТИ

Вдягнусь  у  райдужні  кольори
Зійду  я  після  дощу  у  твій  сон.
Заграють  на  струнах  явори
А  музика  ясних  зір    в  унісон.

А  там,  де  ти  там  світить  сонце
В  садочку  квітує  рання  весна.
Пташка  щебече  у  віконце:
І  співає"  Весна,  весна,  весна".

Там,  де  я,  там  проливні  дощі...
А  ясен  день  сходить  у  тумані.
Стою,  як  тополя    на  межі...
Стрічаю  у  гаю  пташки  ранні.

Чую  пісню  давніх  -    давніх  літ
Вітри  принесли  мені  з  синіх  гір.
Ллється  струна,  як  вишневий  цвіт
Ти  у  снах  являєся  до  сих  пір.

Те  ,  що  було  не  повернути
Лиш  пісня  нагадує  про  тебе.
На  душі  зима  -  місяць  лютий
Плаче  дощем  захмарене  небо.

На  крилах  мрій  лечу  у  наш  рай
В  ту  весну,  де  цвіли  в  саду  вишні.
Вже  постарів  дуб  і  зелен  гай
Степом  заросли  стежки  колишні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2025

НІЧОГО ВІЧНОГО НЕМАЄ

НІЧОГО  ВІЧНОГО  НЕМАЄ
Ми  не  можемо  разом  бути
З  тобою  на  різних  берегах.
Ти  -  полин  трава,  я  з  цвіту  рути
в  крові  резус  мінус  ,  ти  -  в  плюсах.

Ми  живемо  у  різних  світах
На  різних  планетах  і  орбітах.
Ти  -    риба  в  морі  ,я  вільний  птах...
Купаєшся  в  олжі,я  в  квітах.

А  нічого  вічного  немає
Ти  сам  від  себе  мене  відштовхнув.
Люблю  вечір  ,  а  ти  як  світає...
Серце  своє  на  замок  замкнув.

А  я    хотіла  тебе  любити
Злітать  через  море,океан.
Збудувати  дім,сад  зростити,-  
Щоб  був  у  своєї  долі  пан.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2025

ПІРНУ У ТВОЮ ЛЮБОВ

Буду  я  тебе  на  руках  носити
Цілувать  чоло,  твої  уста  медові  .
Буду  тебе  я  одну,  лиш  любити
А  у  снах  тобі  співати  колискові.

Пірну  у  твою  любов,  як  в  океан
Потону  у  ніжності  рук  у  почутті.
Ти    у  красі  маків  цвіт    -    золотий  лан
Мій  політ  до  ясних  зірок    на  висоті.

Розплету  вітром  твої  пишні  коси
А  Із  твоїх  солодких  уст  нектар    зіп'ю  .
Захищу  від  худерлиць  і  морозу,
На  серці  напишу,  як  тебе  я  люблю.

Розправлю  я  два  крила  над  тобою
Захищу  від  гріз,  дощу,  лютої  зими.
Обійму  ніжно  до  себе  рукою,  -  
Щоб  удвох  іти  до  весни  крізь  важкі  сніги.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2025

БУДЬ КРАСИВИМ

Я  вода  з  джерела,  море,океан
А  ти  запальна  іскорка  вогонь.
Я  крапля  роси,  що  напуває  лан
А  ти  тінь  у  вікні  в  моїх  безсонь.

А  ти  не  твори  ідола  із  себе
Царя  на  троні  і  без  корони.
Не  хвались,  що  є  все  в  руках  у  тебе
Мовчи...  читай  святі  канони  .

А  на  кожного  мудреця  є  мудрець,
Який  краще  зробить  свою  справу.
І  кожному  дає  -  божий  дар  Отець,
Щоб  не  дививсь    на  красу  лукаво...

Не  ображай  колючими  словами
Не  кидай  нікому  камінь  в  спину.
Не  топчи  пелюстки  цвіту  ногами
Будь  ввічливий  ,  і  послушний  сину!.

Ти  будь  світлом,а  не  тінню  поміж  хмар!
Від  заздрощів  не  спалюй  чужий  рай.
Якщо  Всевишній  дав  тобі  божий  дар
То  твори,  цей  світ  прекрасним,  свій  рай!..

Будь  людиною,а  не  диким  звіром!...
 І    жертву  у  пастку  не  заганяй.
Іди  до  людей  не  з  війною  ,  з  миром
Будь  красивим,  честь  іншому  віддай!...

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2025

ДАРУЮ ТОБІ ПІСНЮ

Дарую  тобі  пісню  про  любов,
Щоб  від  щастя  світились  очі.
Лечу  лебединно    до  тебе  знов
У  твій  рай    весну  серед  ночі.

А  я  сяду  у  вишневім  саду    
Заспіваю  пісню  для  тебе.
Насію  квіток  під  зорепадом
І  нахилю  пречисте  небо.

У  білім  цвіту  зацвіли  вишні
Квітне  у  смарагдах  ліс  і  гай.
Єднає  долі  зірка  Всевишня
Закохані  серця  місяць  май.

Я  намріяла  тебе  весною
Лицаря  на  білому  коні.
А  ти  прийшов  до  мене  зимою
Подарував  пролісок  мені.

2-------------

Цілунком  ніжним    розбуджу  від  сну
І  на  крилах  понесу  до  зірок.
Там  де  літо  зустрічає  весну
Дзвенить  музика  поміж  квіток.

Понесу  я  у  трави  на  руках
Твої  уста,  як  мід  зацілую.
Оспіваю  твою  вроду,  як  птах
На  землі  казку  намалюю.

За  моїм    вікном  небокрай  сніжить...
Забіліли  стрункі  тополі.
Зима  малює  казку  блаженну  мить
Єднає    серця  у  любові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2025

НЕ ХВАЛЮСЬ

Ні  ,не  хвалюсь,  що  я  найкраща
Найгарніша  квітка  між  квіток.
Не  блукаю  ,  як  лис  у  хащах  
І  не  рву  солодкий  плід  з  гілок.

Не  ідеальна  ,  є  помилки
На  землі  живу  ,як  умію.
Шаную  я  кожного  думки
У  справі  горю,а  не  тлію.

У  ружі  є  колючі  шипи
Від  грози    себе  захищає..
Оживаю  від  божої  краси
Хто    сонечком  зігріває.

Я  не  рвусь  на  п'єдестал  слави
Не  прагну  медаль  ,  і  визнання.
Не  п'ю  у  барі  вино  ,  каву...
Не  хвалюсь,  що  цариця  я.

Не  ставляю  себе  на  показ
Стаю  між  усіх  завжди  скраю.
І  не  шукаю  лстивих  я  фраз
Слова  на  вітер    не  кидаю.

Не  лещусь  я  у  спілкуванні
Правдолюб,  кажу  правду  в  очі.
Люблю  слухати  у  мовчанні
Пташок,  у    яких  душі  творчі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2025

СЯЄ СОНЦЕ МІЖ СМЕРЕК

Сяє  ясне  сонечко  між  смерек
На  вітті  сніг  ,  як  алмаз  блищить.
Зима  розлила  молоко  із  глек
І  дарує  нам  блаженну  мить.

 Кружляє  в  танці  з  вітром  білий  сніг
Сніжинка  тане  на  долоні.
Зима    нам  встеляє  килим  до  ніг
У  казку  везуть    білі  коні.

Падає  білий  сніг  ,як  вишні  цвіт  
Запрошує  зима  на  свято.
Забілів    ,  так  сад  наче    ясен  світ
Дарує  щастя  в  благодаті.

Морозець  малює  квіти  на  склі
В  саду  мов  у  казці  навкруги.
Зима  сяє  в  осяйнім  кришталі
Увінчала  вишню  у  сніги.

О,  яка  краса  немов  у  казці!
Білий  ніг  скрипить    під  ногами.  
Різдво  вже  прийшло    у  божій  ласці
І  запалює  свічу  піснями.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2025

КВІТКА НАТХНЕННЯ

Ти  -  моя  весна,  а  я  твоє  літо...
Вплету  блакить  неба  в  твої  коси.
До  твоїх  ніг  встелю  пелюстки  квіти
Поведу  у  трави  в  чисті  роси.

Дивлюсь  я  на  тебе,  і  не  надивлюсь
І  тану  ,  як  білий  сніг  на  сонці.
Тобі  здалека  сонечком  усміхнусь
Нахиляю    зорі    у  віконці.

Не  можу  заспати  я  до  півночі
Слухаю,  як  співають    солов'ї.
А  серце,  як  кленовий  лист  тріпоче  
Співає,  як  птах  про  любов  пісні.

Нарву  я  сині  волошки    квіти  
І  для  тебе  казку  намалюю.
Розплету  золоті  коси,  як  вітер
Твої  медові  уста  зацілую.

А  ти  -    яскрава  зіронька    у  небі
Квітка  натхнення  краси  ,  любові.
Кружляю  я  над  тобою,  як    лебідь
Лелію  в  своїм  серці  у  слові.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2025

У ВОГНІ ГОЛІВУД

Голівуд  у  вогні
Ніхто  не  знає  звідки  подує  вітер?...
Звідки  прийде  до  людей  горе,  біда.
Що  принесе  нам  Венера  і  Юпітер?...
Який  шматок  землі  покриє  вода?...

У  вогні  горить,  і  палає  Голівуд
 Шальний  вітер  спалює  рай  на  землі..  
Америка  нині  стала  на  божий  суд  :
Заможні  ,  бідні  великі  і  малі.

Лос  Анжелес  ,Малібу    до  тла  згорає
Вітер    дме  сто  кілометрів  в  годину.
Кара  божа  :  від  страху  люд  виїзжджає
пекло  на  землі  в  цей  час  ,в  цю  хвилину  ?...

Апокаліпсис  в  штаті  Каліфорнія
Полум'я  пожирає  все  на  путі.
Без  світла,  і  звязку,    хаос  -  агонія...
І  вогонь  показує  свою    лютість.

На    пагорбах  лісових  скель  Голівуду
Заможні  віли  все  у  попіл  горить.
Океан  поруч  ,  води  нема  повсюду
В  огні  згорає  до  хребта  все  за  мить.

Вітер  потужним  язиком  спалює  все
У  вогняній  пастці  люди  та  звірі.
Магазини,  лікарні,    школи    все  живе...
Чорні  ночі  від  диму,  а  дні  сірі

На  фестивалі  зірок  "  Золотий  глобус"
Хтось  із  знатних  акторів    сказав  :    фразу.
-"Що  відсутній    між  них  Бог"  -  сміявся  Томус
Аплодував  зал  і  наніс  образу.

Окутав  Америку  полум'яний  звір
Стелиться  стіною  чорний  -  чорний  дим.
Без  Бога,  ні  до  порога  у  вогні  мир...
Кого  винити,    коли  в  лихого  грим  ?...

Згоріло  у    Голівудських  зірок  майно
Життя  стерте  у  попіл  з  лиця  землі  .
З  польоту  пташиного  немов  у  кіно
Сонце  сходить  у  пожарищі,в  імлі.
М.Чайківчанка.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2025

ЛЮБИ ЖИТТЯ

Ти  не  бійся      грози,  коли  ллють  дощі
Коли  вітер  рве  з  коріння  життя.
Вирує  негода,  а  ти  на  межі...
Не  опускай  рук  і  "Люби  життя"!.

А  ти  знаєш  варто  на  світі  -    Жити!
Зустрічати  новий  день  -  Світанок.
Мріяти,  у  руках  свій  рай  творити
Сказати  коханій  "Добрий  ранок"

Якщо  стоїш  над  прірвою,  на  краю...
Ти  впав...не  можеш  встати  на  ноги.
Ти  є  безсилий  у  життєвім  строю
Молись  і  розкажи  про  все  Богу.

Прожени  ти  з  голови  сірі  думки
Все,  що  пригнічує  твій  стан  душі.
Коли  кровить  рана  і  на  ній  бинти...
Слухай  музику,  і  читай  вірші.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2025

Я ПОВЕДУ ТЕБЕ У ОСІНЬ

Я  поведу  тебе  в  Золоту  Осінь,
Щоб  зустріти  з  тобою  Листопад.
І  розплету  твої  золоті  коси
Повернемо  нашу  весну  -  назад.

О  Осене,    Осене,    Осене!
На  скрипці    білий  -  білий  вальс  заграй.
Ми  ,  як  два  лебеді  у  провесні
На  крилах  здіймемось  аж  за  небокрай.

Заграй  скрипалю    ніжний  вальс  -    бастон
І  Хай  ллється  музика  чарівна!
І  грає    для  сердець  скрипка,    акордеон
І  Нап'юсь  твоєї  любові  до  дна..

Хай  цей  танець  буде  усе  життя!...
Веде    на  планету  щастя  з  тобою.
Цвітуть  квіт  лілії  -  почуття,
Як  черешневий  сад  весною.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2025

НЕ ДЗВОНИ

Ти  до  мене  більше  не  дзвони
Забудь  мій  номер  телефону.
І  не  приходь  ти  у  мої  сни  
Поміж  нас  тисяч  миль  -  кордони.

Не  повернемо  весну  назад
Літечко  сплило  за  водою  .
Згорають  зорі  у    зорепад
А  роки  опадають  листвою.

А  ми  з  тобою  такі  різні...
Ти  любиш  весну,  я  осінь  золоту.
Ми  ,  як  осінні  квіти  пізні
І  згубили  ключі  щастя  -  мить  оту.

А  любов,  як  квітка  між  квіток
Її  тре  від  гріз  ,  дощу  захищати.
Ти  зроби  до  щастя  один  крок,
Щоб  у  парі  до  ясних  зір  злітати.

Будь,  як  сонце    під  небесами
Насій  щастячко  у  мої  долоні.
Осяй  мені  стежки  зірками,
Щоб  цвісти  трояндою  у  бутоні.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2025

А ЗОРІ НЕМОВ ВОЛОШКИ У ПОЛІ

А  зорі  немов    волошки  у  полі
Розцвіли  ,  як  квіти  під  небесами.
Зорять  до  місяця  стрункі  тополі
Стоять,  як  білі  пави  над  гаями.

Прилітають  пташки  до  квітучих  віть
Вітер  ,  як  у  колисці  їх  гойдає.
В  тополі  білосніжний  пух  із  суцвіть
І  на  красеня  клена  споглядає.

У  тім  раю  стрічає  весна  літо  
А  лебідонька  лебедя  у  житах.
Для  них  в  полі  цвітуть  волошки  квіти
І  дзвенить  ніжна  музика  у  піснях.

В  тополі    віти  ,  як  у  пташки  крила  
У  даль    чорні    хмаринки  проганяє.
До  верховіть  злітає  голубка  мила
Там  сонечко  тепло  весни  шукає.

А  зорі  немов  волошки  у  полі
Дарують  юній  весні  -  блаженну  мить.
Пташечка  жде  світанку  на  тополі
Слухає  зоряну  ніч  ,як  гай  шумить  .

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2025

ЛЮБИ МЕНЕ, НЕ ВІДПУСКАЙ

Веди  крізь  заметіль    у  весну...
Туди,  де  квітує  цвіт  вишня  в  садах.
Намалюй  казку  зірку  ясну
На  землі  куточок  раю  у  піснях.

Намалюй  мені  квітучий  гай
Смерековий  ліс  на  березі  ріки  .
Хай  сяє  сонячно  тихий  рай!,
Щоб  відчула  тепло  твоєї  руки.

О,  закохай  мене  ,  закохай!
Запалюй  на  щастя  зорі  святкові.
Хай  дзвенить  піснями  водограй!
Мелодія    струн  у  пісні,  у  слові.

2----‐-----------


Ти  -  люби  мене  ,не  відпускай!
Хай  цвітуть  у  душі  квіти  любові!.
Як  лебідь  лебідку  в  місяць  май
Веди  до  зірок  у  світи  казкові.

Ти  цвіти,    розквітай  весною  
Щоб  пив  ,  як  квітка  росу  твою  любов.
 І  літав,  як  птах  над  тобою
Закохувався    у  тебе  знов  і  знов.

Ти  тихенько  від  сну  розбуди
І  зійди  сонечком  у  моїм  вікні  .
Хай  для  нас  цвітуть  райські    сади
І  грають  на  хвилях  струни  чарівні.

Цілуй  мене  ніжно  устами
Веди  у  золоту  осінь  -  Листопад.
Хай  кружляє  листя  над  нами!
Дарує  щастя  блаженну  мить  наш  сад..

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2025

Я ПОДАРУЮ ТОБІ КВІТИ ВЕСНИ

Красу  я  збираю    із  квітів  весни
А  в  житах  золотий  колос  у  полі  .
Слухаю,  як  шумлять  стрункі  ясени,
Як  тріпоче  листячко  у  тополі.

А  я  візьму  скрипку  у  свої  руки
І  відчую  у  пісні  струну  серця.
Розіллються,  як  море  ніжно  звуки
Музика  зір  з  небесного  джерельця.

Я  подарую  тобі  квіти  весни!
І  встелю  до  ніг  пелюстки  любові.
Намалюю  я  тобі  казкові  сни
Боготворю  у  пісні  ,  у  слові.

Ти  Богиня  муза  -  зірка  поміж  зір
Найкрасивіша  квітка  у    розмаю.
Ти  є  струна  серця  мелодійних  лір
Жінка,  яку  я  люблю  і  кохаю.

Візьму  в  обійми,  як  лебідь  лебідку
На  крилах  понесу  у  пишні  трави  .
В  чистих  росах  знайду  найкращу  квітку
 Ту,  що  розцвіла    у  ніжній  октаві.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2025

Я ПРИЙДУ ДО ТЕБЕ У ПІСНІ (ОЛЕГ ТУЧАПСЬКИЙ)

Я  ПРИЙДУ  ДО  ТЕБЕ  У  ПІСНІ
ОЛЕГ  ТУЧАПСЬКИЙ
 
Ти  любиш  чорну  -  чорну  каву
А  я  чай  із  духмяних  пишних  трав.
А  чую  з  уст  мову  ласкаву
Розквітаю,  як  новий  день  з  заграв.

Я  прийду  до  тебе  у  пісні
У  твою  весну  на  берег  ріки.
Розвеснію,  як  сад  у  квітні...
 ясних  зір  насію    з  своєї  руки.

Прилечу    пташкою  у  наш  рай
Сяду  на  гілля  квітучий    вишневий  цвіт.
Розіллється  морем  сонцеграй
Чарівні  струни  літа  -  ясен  світ.

Візьму  тебе  на  свої  крила
Понесу  ,  де  маків  цвіт  у  жита.
Я  намалюю  тобі  казку  мила
Зацілую  твої  медові  уста.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2025

БІЛІ ТРОЯНДИ

Вже  Листопад  перший  сніг,  люті  морози
Зима  малює  узори  на  вікні.
На  очах  троянд  кристальні  чисті  сльози
І  їй  сниться  весна  у  казковім  сні.

О  ,трояндо  чарівна  квітко    любові!
Хто  тебе  лишив  вмирати  на  снігу?....
Дозволь  я  зігрію    у  пісні  ,  у  слові!...
Захищу  від  холодних  зим  на  вітру.

Зійшов  зоряний  вечір  під  небесами
Нахиляє  небо  голубу  блакить.
Я  ,  як  Місяць  одинокий  вечорами
Хочу  красу  троянди  боготворить.

Біла  трояндо,    ти  наче  музика  зір!
Вабить,  так    до  тебе  п'янкий  аромат.
 У  квіт  розмаю  -  струна  мелодійних  лір
Дарують  букет  коханим    ,    для  свят.

Ще  вчора  цвіла,  ти  у  раю  для  світу
Від  дощу    помарніла  твоя    краса.
Зронені  пелюсточки  лежать  під  снігом
І  на  щоці  блищить  кристальна  сльоза.

Квітка  ,як  від  спраги  водиця  з  джерельця
А  завтра  красу  замете  білий  сніг.
У  серці  їх  леліють  закохані  серця  
Встеляють  на  рушник  пелюстки  до  ніг.

Білі  троянди  дарують  усім  свято
І  запалюють  мить  щастя  на  стеблі.
Колючі  шипи  ранять  руки  безжально...
Тим  ,хто  зриває,  топче  вас  на  землі.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2025

З НОВИМ РОКОМ!

ХАЙ  БУДЕ  МИР  В  УКРАЇНІ!
ЗІЙДЕ  СОНЦЕ  У  БЛАГОДАТІ.
УСМІХНЕТЬСЯ  КОЖНІЙ  ДИТИНІ
БУДЕ  ВСЯКЕ  ДОБРО  У  ХАТІ.


Новий  рік!  Новий  рік!  Новий  рік!
Хай  буде  мир  на  землі  увесь  вік!
Зійде  сонце    у  благодаті
Звеселяють  колядки  у  хаті.

Вже  Новий  рік  прийшов  на  поріг
Насіяв  білих  сніжинок    до  ніг.
Приніс    дарунок  у  торбинці  
Запалив  гірлянди  на  ялинці.

Хай  музика  на  струнах  дзвенить!
І  буде  блаженна  чудова  мить.
Стихне  заметіль,  хуртовина!
Стрічає  зірку  Різдва  родина.

Хай  колядує    Україна!...
Стрічає  в  гості  Ісуса  сина.
Хай  веселиться  увесь  наш  рід!
Від  сонечка  тане  у  душі  лід.

Хай  буде  святий  хліб  на  столі!
Панує  господар  на  цій  землі.
Хай  сніг  загоїть  рани  землі!
Росте  золотий  колос    на  стеблі.

Хай  процвітає    Україна!
Живе  щасливо  кожна  родина.
Хай    рік    принесе  перемогу!
Єднає  у  вірі  Сонце  Бога.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2025

З НОВИМ РОКОМ!

З  НОВИМ  РОКОМ,  ДРУЗІ!  

ХАЙ  БУДЕ  МИР  В  УКРАЇНІ!
ЗІЙДЕ  СОНЦЕ  У    БЛАГОДАТІ.
УСМІХНЕТЬСЯ  КОЖНІЙ  ДИТИНІ
БУДЕ  ВСЯКЕ  ДОБРО  У  ХАТІ.

В  Новорічну  ніч  загадуєм  бажання
Кожен    плекає  у  душі  мрії  свої.
Новий  рік    посилає  усім  витання
Осяюють  шлях  ясно  зорі  на    путі.

Новорічна  ніч    запалює  нам  свято
З  небес  нахиляє  ясні  зорі  до  ніг.
Розпалює  в  каміні  вогонь      у  хаті
І,  як  з  рукава  сипле  білий  -  білий  сніг.

Чекаємо  чуда  і  дива  в  Новий  рік,
І  ,щоб  закінчилась  війна  в  Україні
Хай  вкриє  землю  білий  сніг  -  цілющий  лік!
Дощ  омиє    сивий  попіл  на  руїні.

Чекає  стара  мати    сина  додому
Стрічати  Різдво  Ісуса  у  родині.
А  рідні  стіни  проженуть  йому  втому
Принесе  радість  дитятко  у  яскині.

Хай  стихне  завірюха  та  хуртовина!
Повернеться  солдат  із  бою  до  хати.
Обійме  до  своїх  грудей  мати  сина
Зійде  ясно  сонце  миру  у  благодаті!.

Хай  господар  оре,  сіє  яре  зерно!
Колоситься  рясно  золотий  лан  в  полі.
Хай  матінка  земля  родить  всяке  добро!
Співає  птах  веселі  пісні  на  волі.

Хай  буде  святий  хліб  ,до  хліба  на  столі!..
Коровай  ,як  сонечко  на  скатертині.
Цвітуть  квіти  червоні  маки  на  землі
Несе    голуб  щастя  і  мир  усій  родині.

Новий  рік  несе  в  торбинці  подарунки
Кожному  дарує  сюрприз  він  на  землі.
Діточкам  обнову  ,  цукерки  ,медунки
Малює  казку  і  запалює  вогні.

Всі  ми  хочемо  миру,  життя  без  тривог
І  щоб  кожен  день  було  у  нас  ,як  свято  .
Хай  у  всякій  справі  допомагає  Бог!
У  жорстокім  бою    захистить  солдата.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2025

ТИ ВЕДИ У ЗИМОВУ КАЗКУ

Ти  веди  мене  у  зимову  казку,  -  
Де  білий  сніг  блищить  немов  алмаз.
Напиши  на  білім  снігу  на  згадку
Солодкі    слова  про  любов  із  фраз.

Там,  де  королева  зима  на  троні
В  снігах  голубіє  казковий  світ.
Падають  білі  сніжинки  на  долоні
Немов  з  віт  саду  яблуневий  цвіт.

А  ти  розпали  у  каміні  вогонь,
Щоб  в  цю  мить  вогник  тепла  відчути.
І  явися  принцом  до  моїх  безсонь
Подаруй  пролісок  в  місяць  лютий.

На  край  світу  піду  я    за  тобою
Полечу  понад  гори,  океан.
Захищу  від  гріз  своєю  рукою
Ясним  сонечком  зійду  крізь  туман.

Нахилю  тобі  ясні  зорі  з  неба
Заколишу  твої  безсонні  сни.
Під  крило  візьму  немов  білий  лебідь...
Туди  ,де  розквітає  сад  весни.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2024

НАЙКРАЩЕ МІСЦЕ НА ЗЕМЛІ

Найкраще  місце  на  землі
Той  рай  ,  де  народився.
 Тут  в'ють  гніздечко  журавлі,
А    сад  цвітом  налився.

Там  поле,  гай,  став,  діброва
Ліс  -  на  березі  ріки.
Лунає  солов'я  мова
З  вітром  танцюють  квітки.

Моє  село  мов  у  казці
Розмаїв  вишневий  цвіт.
Наливає  в  божій  ласці
Прикрашає  ясен  світ.

Отча  хата  на  долині
Цвітуть  мальви  під  вікном.
Соловейко  на  калині
Обіймає  сад  крилом.

Я  іду  по  стежці    в  літо
Там  ,  де  маки  у  житах.
Стрічає  мене  привітно
Соловейко  у  піснях.

Прикрашає,  цей  ясен  світ
Яблуневий  цвіт  весни.
Надихає  пташку  в  політ,
І  стрічають    ясени.

А  там  на  горі  дуб  росте
В  цвіті  яблунь  княжий  сад.
У  поля  стежечка  веде,
Видно,  як  вдень    зорепад.

Тут  буяють  трави  в  росі
Пасуться  карі  коні.
Радіє  душа  цій  красі
Ромашці  на  долоні.

Очима  п'ю  божу  красу  
У  п'янкий  цвіт  вдихаю.
Слухаю    пісню  голосну
До  зір,  як  птах  злітаю.

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2024

ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!

Христос  народився  !  Славімо  Його!
Поспішаймо  нині  до  божого  сина  .
У  свят  вечір,  як  у  казці  -      божество
Колядує  з  вертепом  вся  Україна  .

Христос  народився  !  Славімо  Його!
Прославляймо  Ісуса  дитятко  боже.
Запалім  різдвяну  свічу  на  добро
Хай  ясне  світло  темряву  переможе!

Христос  Народився  !  Славімо  Його!
Стрічаймо  Різдво  Ісуса  у  родині.
Хай  принесе  нам  мир  і  всяке  добро!
Запанує  стражденний  люд  в  Україні.

Христос  Народився!  Славімо  Його!
Сіймо  зерно  овес,  жито  і  пшеницю.
Від  нині  довіку  славмо  Бога  свого!
З  небесних  джерел  пиймо  святу  водицю.

Христос  Народився  !  Славімо  Його!
Стрічаймо  на  зорі  вертеп  у  любові.
Пречиста  Діва    родить  сина  свого,
Щоб  славити  Бога  у  пісні  ,  у  слові.

Христос  Народився!  Славімо  Його!
У  Вефлеємі  родивсь  цар  на  всі  віки.
Щоб  прийняли  у  кожне  серце  його
Причастя  хліб  і  вино    з  божої  руки.

Христос  Народився!  Славімо  Його!
Хай  радість  відчує  сирота  на  землі  .
Господь  віддав  у  жертву  сина  свого,
Щоб  йому  поклонялись  великі,  малі.

Христос  Народився!  Славімо  Його!
Хай  буде  мирне  небо  і  хліб  на  столі!.
Хай  кожен  в  мирі    славить  Бога  свого!
Приймає  ласку,  дари  божі  на  землі.  

Христос  народився!  Славімо  Його!
Єднаймось  у  храмі  у  божій  святині
Хай  Божий  Син    прожене  усяке  зло  
І    витре  сльозу  матері  сиротині.
   











 








 

 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2024

ТИ ПИТАЄШ

А  ти  питаєш,  що  в  мене  на  душі,
Який  у  мене  сьогодні  настрій?...
Буває  сонячно,  буває    дощі...
Пишу  книгу  для  долі    сценарій.

Ти  питаєш,  чому  я  ходжу  одна?...
Чому  дивлюся  у  синє  небо...
Там  поміж  зірок  сяє  зірка  ясна
 Всміхається  їй    сузір*я  лебідь.

Ти  питаєш  мене,  чому  я  не  сплю?  ...
Чому  стрічаю  у  вікні    вечір.
 Там  у  зоряній  тиші  ,  як  у  раю...
Красень  Місяць  обійме  за  плечі.

Ти  питаєш  мене,  чи  я  щаслива?...
Так,  Отець  дарував  мені  життя.
До  вікна  прилітає  пташка  сива
 Співає...  надихає  почуття.  

А  ти  питаєш  мене,  як  я  живу?...
Живу,  як  можу  і  як  умію.
На  зоряній  вервичці  Бога  молю,
Щоб  дав  мирний  час,  світлу  надію.

Ти  питаєш  мене,  чому  я  сумна  ?...
Чому,  так  важко  часто    зітхаю.  
 А  коли  у  лебідки  пари    нема
 Вона  в  тузі,  як  свіча  згорає.

 


 
 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2024

О УСМІХНИСЬ!

Ти  любиш  чорну  -  чорну  каву,
А  я  чай  із  квіток  духмяних  трав.
Я  чую  з  уст  мову  ласкаву
Розквітаю,  як  сонечко  з  заграв.

О  усміхнись,  мені  усміхнись!
Усміхнись,  як  колись  усміхалась.
До  мене  ніжно,  так  притулись,
Щоб  у  серці  навік,  ти  зосталась.

Хай  не  лякає  тебе  Зима!
Дощі  ,  заметілі  ,  хуртовина.
Де  живе  любов,  там  зим  нема!...
У  душі  цвіте  квітка  жоржина.

Ти  -  моя  квітка  поміж  квіток
Найкраща  жінка,  яку  кохаю.
Знайду  зірку  щастя  між  зірок
Намалюю  казку  у  розмаю  .  

2------------------

Прийшла  Золота  осінь  у  сад
Опадає  з  дерев  жовте  листя.
Хоче  зігріти  нас  Листопад
Нахиляє  сонечко  з  захристя.

Ця  осінь  красива,  як  весна
Поміж  крон  дерев  грається  сонце.
Пий,  оцю  земну  красу  до  дна!
Лови  блаженну  мить  у  долонці.

Скоро  зима  замете  наш  сад
Забіліє,  ясен  світ    у  снігах.
Злетить    у  синю  даль  -  Листопад
Насіє  сніжинок  нам  білий  птах.

Поглянь  ,  яка  осінь  красива!
Дарує  блаженні  сонячні  дні.
Коли  ти  поруч  я  щасливий
Співаю  для  тебе  свої      пісні  .

Я  не  хочу  тебе  втрачати
Бо  почуття  зів'януть  ,  як  квіти.
І  дозволь    до  себе  обняти!...
Крізь  зими  вести  тебе  у  літо.


 


 


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2024

О усміхнись мені

Вже  осінь,  скоро  прийде  зима...
І  заметуть  білі  сніги    наш  сад.
Ще  вчора  цвіла  для  нас  весна
Сіяв  на  щастя  зорі  нам  зорепад  .

О  ,Скільки    весен,  золотих  літ  ?...
Одцвіло  немов    білий  цвіт  вишні.
Поглянь,  який  прекрасний  цей  світ!...
Нам  цю  осінь  дарує  Всевишній.

О  ,усміхнись,  мені  усміхнись!,
Щоб  купатись  в  океані  любові.
Обійму  до  себе,  як  колись!...
Поведу  до  зірок  -  світи  казкові.

Ми  як  лебеді  білі  з  тобою  
Закружляєм    у  вальсі  красиво.
Хай  музика  дзвенить  струною!
Вічно  буде  для  нас,  ця  мить    щаслива.

Впав  на    скроні  перший  -  перший  сніг
І  закружляв  падолист  над  нами.
Жду  тебе,  як  вперше  край  доріг,
Як  місяць  зірку  під  небесами  .


 

адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2024