| Сторінки (33/3296): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Ти - крила птаха - мій політ
В небі - яскрава зірка .
Ти мій тихий рай - ясен світ...
В саду - натхнення квітка.
Я тону у твоїх очах,-
Як сонце в океані.
Лечу до тебе наче птах
Від щастя у кохані.
Роси падають у траву
Зелен гай розквітає.
Дихаю тобою,живу...
Ти - цвіт , що надихає.
З тобою, як птах літаю
Ловлю щасливі миті.
В очах читаю " кохаю"
Квітну, як мак у житі.
Іду по - світу щасливий
Коли в парі зі мною .
Без тебе, як голуб сивий
Згораю як свіча тугою.
2-------------------------------
Цвіте квітка піонія в саду
Красива, як дівчина пишна.
Полюбив козак вроду молоду
Зорить, як на зірку всевишню.
Соловейком їй пісні співає
Малює казку в тихий вечір.
Наче Вітер коси розплітає
Обіймає, їй ніжно плечі.
Полюбив за її гарну вроду
Дивиться в її очі неба.
Пє її красу , як чисту воду
Вабить, так магнітом до себе.
Зацвіла квіт піонія в саду ,-
Так пахнуть пахощі духмяні.
До неї на побачення іду,-
Щоб признатись їй у кохані.
Закохав піонію у себе
Цілує солоденькі уста.
Звінчала любов пречисте небо
Квітки Весни, ця мить золота.
Піонія квітка королева
У неї є стільки блаженства.
Веде до неї - пора травнева
Зводить краса до шаленства.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2025
В САДУ ЗАЦВІВ БУЗОК
В саду зацвів бузок ліловим цвітом
Вітер несе п'янкі пахощі до вікна .
Сонечко розлило проміння над світом,-
Це до нас прийшла вже весна, весна, весна.
Нарву я букет із бузкового цвіту
І віднайду у них щастя - п'ять квіточок.
З блакиті усміхнеться сонечко літа
З джерельця нап'юсь наче водиці ковток.
Поставлю я у вазу з водою квітки
Хай Отчий дім пахне у пахощах весни!.
Вони засяяють наче в небі зірки...
Намалюють мені у снах казкові сни.
Загадаю бажання на ніжнім бузку
Хай зійде одвічне сонце миру для нас!.
Хай цвітуть райські сади на нашім віку!...
Лунає пісня солов'я у мирний час.
Хай ніхто не чує - слово "війна" на землі!
Змиє рани дощ, впаде благодатний сніг.
На вітті будують гніздечко журавлі
Квітне життя і лунає дитячий сміх...
О СВІТКУ МІЙ МИЛИЙ!
О світку мій милий,який ти - красивий!
Ти - моє натхнення у земнім раю.
Тобі тисячу літ а , наче дуб сивий...
До тебе злітають пташечки в маю.
Йду я до тебе ,як до батька дитина,-
Щоб розказати про радість, та печаль.
Ти є мій всесвіт - політ пташки ,вершина...
Моє пречисте небо... в дощі - мій жаль.
Ти мій добрий батько, мати - щедра земля,
Я ваша - дочка червона калина.
У ключі журавлинім голос журавля
В божім дусі вічне життя - пташина .
О ясний світку ,ти -світи мені, світи!...
Сонечком -вдень, а зіркою - уночі.
У завтрашній день будуй зоряні мости
Надихай писати ліричні вірші.
О, Світку ,ти - створений Богом для життя
Будувати руками свій рай,свій дім.
Щоб вишивали у барвах цвіт - вишиття
Раділи, як цвітуть маків цвіт у нім.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039666
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025
На березі літа золотий пісок
Звучить мелодія на струнах гітари.
Вдихнувши лаванду пахощі ковток
Танцюють бачату закохані пари.
Грає музика романтична , чуттєва .
Лебеді танцюють танець бачата.
Усміхається мило - пара щаслива
І квітне зорями - пісня крилата.
А танець у душі вогонь розпалив
І так пристрастно в унісон б'ються серця.
Немов в океані Айсберг розтопив
На зоряних хвилях грає музика ця.
Лебеді танцюють , так красиво...
В гармонії роблять крок вперед , крок назад.
І усміхнена лебідка щаслива
Ловить в свої ніжні долоні зорепад.
Ми, як лебеді у танці з тобою
У сплетінні рук здіймаємось до зірок.
А очі сяють ніжністю, любов'ю...
І п'ємо у почуттях - мить щастя ковток.
2---------------------------
ПОВЕДИ МЕНЕ У ОСІНЬ
Поведи мене в золоту осінь
Запроси на танець білий - білий вальс.
І захисти від лютих морозів
Поверни в листопаді - щасливий час.
А нам з тобою, вже за пятьдесять...
Злетіло у синю даль - наше літо.
Роки, як журавлі летять, летять...
Паде листя, вянуть найкращі квіти.
Знаю, що назад нема вороття...
З тобою хочу летіти до зірок.
Хай танець буде в довжину життя!...
У сонячну осінь - легкий кожен крок.
Хай усміхається нам Листопад!
І звучить за вікном музика дощу .
Поверну на мить - літечко назад
І запалю свято святкову свічу.
Я впаду дощем на твою щоку
Білим снігом до твоїх втомлених ніг.
Злечу у туман снігову пору...
Туди, де золотіє клен край доріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039664
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025
Ти збережи у собі - просто людину,
Як важко б не було у суєті життя.
Коли людина має лице людини
Вона чує біль інших, а не своє "я".
А ми задихаємось від пустих розмов,
І від базарних балачок, хто горланить.
Душі потрібно висота - мудрість з основ
А не хто твою душу, без ножа ранить.
Іноді кидаємо слова на вітер
Закладаємо маску на своє лице.
Одягаємо сукню, біленький світер...
А черв'як заздрощів гниле нутро гризе.
Задихаємось від війни, чвар , та образ,
І від тих, хто дивиться на нас з під лоба.
Людина виставляє себе на показ...
Душа не золота , а є низька проба.
А лукавий до нитки тебе обкраде,
Сміється з твоєї біди, та регоче.
А він загубить більше, а чим віднайде
Втратить у своїм житті , все найдорожче.
Мудрець по очах твої думки читає
І усміхнеться тобі мило, красиво .
Таку, яка ти є ,він тебе приймає -
Знає, що життя, як погода мінлива.
Хто копає глибоку яму під тобою,
А він сам упаде і не зможе встати .
Лиш людина добра ,та щедра душею
Зуміє тебе, у своє життя прийняти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2025
О, Мамо ,ця весна цвіте для тебе
І дарує море квітів на землі.
Сонечко нахиляє - блакить неба
Свято матері запалює вогні.
Мамо, ти - моє сонечко поміж зір
Яке осяює у світи дорогу .
У твоєму серці любові безмір...
Ти є Ангел, який даний мені Богом..
О поглянь , зацвіли вишні у саду!...
А під вікном піонія у розмаю.
Де б не була я , а до тебе прийду, -
Щоб віднайти мить щастя - куточок раю.
Я квіти весни мамі подарую ,
Щоб сяяли від щастя у неї очі.
І до зап'ястя руки зацілую
Хай цвіте літечко у серці жіночім!.
О ,Мамо,матусю,матінко мила,
Тобі найкращі слова я відшукаю.
До тебе я лечу - голубко сива
Усі зорі з неба тобі нахиляю .
Мамо не журись, що одцвіла весна
Упав білий цвіт яблунь на твої коси.
У віконце зорить зіронька ясна
Насіяла мальви у чистих росах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2025
Дякую мамо, тобі за життя,
За золоті руки ласку , любов .
За той рай, в якому зростала я,-
За пісню , що веде до тебе знов.
Дякую мамо, за вогник тепла
За те ,що завжди був хліб на столі.
Що від біди мене ти берегла
Була Ангелом ти - на цій землі.
Дякую мамо, я за всяке добро
За молитву у безсонні ночі.
За золотий лан і золоте зерно
За духовні скарби найдорожчі.
Дякую мамо, за щиру душу,
І за лагідне серденько твоє.
За те ,що вгощала наче груша
Сонцем зігрівала серце моє.
Дякую мамо , за храм любові
За лагідні , милі очі твої.
За золоту пісню - колискові,-
Що малювала казку на землі.
Дякую мамо , голубко сива,
За те, що світиш зіркою у вікні.
Коли паде дощ ,а чи ллє злива
Ти поміж хмар усміхаєшся мені.
‐----------------
2
ШАНУЙТЕ МАТЕРІВ
Допоки мама живе на світі
Відкриті двері для нас у хаті.
Летіть, як пташки до неї діти ,
Щоб доземний уклін їй віддати.
Весна запалює мамі свято
І до ніг їй море квітів встеляє.
У цей день лине вітань багато
Зранку пташечка пісні їй співає..
Цвітуть під вікном квіти в розмаю
Для найдорожчих матусь на землі.
Немає кращого отого раю, -
Де спить дитятко під крилом її .
А мама ,це сонечко в сто карат,-
Яка тримає небо на своїх плечах.
Зігріє теплом своїх дітей і внучат,
Ласкавим словом заколише в снах.
Мама є найдорожча на світі
З нами в час радості ,тривог.
Шануйте матерів милі діти !...
Благословить ваше життя - сам Бог.
М Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2025
А я із закритими очима знайду
Дорогу додому до рідної хати.
Той куточок раю у вишневім саду,
Де колись стрічала з доріг мене мати.
Я так хочу у рідне село - додому ,
Там, де цвітуть яблуні, груші, вишні цвіт.
Поклонюсь я саду, як батьку старому...
Почастує мед - плодами із своїх віт.
Часто бачу у снах я маму і тата,
Повертаю щасливий час - юні роки .
Дивлюсь як у блакитні очі я брата -
Той рай, де ходили цілую я стежки .
О, де б не була у якому краю ,-
На крилах птаха я лечу в Отчий дім.
У дитинство стежечку відшукаю,
Щоб відчути батьківську любов у нім.
Два голуби сивенькі батько і мати
Навчили мене любити землю свою.
Коли живуть батьки, то свято у хаті,-
Пахне хлібом... сад солодить душу мою.
Піду я у трави босими ногами
Де п'янко пахне бузок цвіт черемшина.
Там пташечка звеселить душу піснями
Засолодить душу ягода малина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2025
Який прекрасний світ ,як розквітає сад!
Тут у білу фату одягли вишні .
Підкрутив , так зелені вуса виноград
Під куполом вінчає їх Всевишній.
У пятизірковім суцвітті цвіт - бузок
У чашу весни нектар наливає.
Розлились п'янкі пахощі поміж квіток
Соловейко весні оди співає.
Злітають пташечки до божої краси
І втішають, що квітне рай весняний.
Здалека чути лелечі голоси...
Надихає їх лет- бузок духмяний.
Стоїть бузьок на одній нозі лопоче...
Розправив крилонька до ясних зірок.
На гіллі - голуб до голубки воркоче
П'є красу весни із лілових квіток.
Запашив бузок рідну хату, подвір'я
І розлився морем медовий нектар .
Сіє на щастя зорі лебідь сузір'я
Малює казку для лебединих пар.
О яка неповторна ,блаженна ця мить!
Буйним цвітом розквітають почуття.
У промені сонця ясен день - лебедить....
Дарує блаженну весну - для життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2025
Я так люблю, як цвітуть каштани
Коли запалюють свічі на вітах.
Стоять край доріг немов титани
Тримають небо у зоряних квітах.
Зацвіли каштани на алеї
І увінчали квітами княжий Львів.
Здіймусь, як птах до краси тієї..
Щоб напитись голосу пташечки спів.
Пливуть над ними хмаринки білі
Немов по синьому морі кораблі.
Зелений лист - білий цвіт на гіллі
Дарує пташці - мить щастя на землі.
Колише вітерець квіт - пелюстки
На деревах ніжні розкішні крони.
А над ними кружляють голуби
Віддають весні доземні поклони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025
Поміж тополь дубові хрести ,могили
Поруч поле розлилось наче море.
Тут на цій землі ,люд у праці рвав жили...
Золотим зерном латав своє горе.
Перед паскою прибирають на гробах
Тут священник оспівує померлих .
У пасхальний понеділок у молитвах
Читають молебень - воскресають мертвих.
Сльози на очах наче на щоку впав дощ
Від злив граду вянуть найкращі квіти.
О скільки , тут струнких кленів і красунь руж,-
Що не бачили цвіт весен і літа.
Дзвін великодній дзвенить голосно у даль...
Кличе вшанувать пам'ять своїх рідних.
Мати за сином виливає свій біль, жаль
Великдень воскреса душу в днях світлих.
Господарює вітер рве вінки з могил
Гасить лампадки, запалені свічі.
Пахнуть ,так сосни неначе ладан з кадил...
Поміж віть зорить сонечко у вічі.
Чекають нас батьки із далеких доріг
Рідня - брат, сестра дочка, та синочок.
Топчемо стежину у заметіль і в сніг...
Розвіює тут жаль - старий дубочок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025
Мамо вже п'ятнадцять літ я без вас,
А чотирнадцять немає вже тата.
Рік за роком пішли батьки від нас
Річниця ,як немає в мене брата.
О, Мамо я вже кругла сирота
До кого притулитись я не знаю.
Цвіте весна ,в душі - сум , пустота...
Я вас у снах ,як сонечко чекаю.
Мамо,ви росли напівсиротою
Були два брати старші,молодший один.
Дві сестри старші, як тополі в гаю
Батько - без лебідки згорав поміж калин.
Розлетілись, як птахи всі з хати
Старший загинув безвісти на війні.
Молодший рано помер... знов втрати....
Ходили в скорботі ...у своїй весні.
Важко мамо жити без родини...
Рідна хата закрита на ключ, замок.
З очей сльози ллють як горошини...
Бо росте кропива , бур'ян на місток.
Стоїть у зажурі рідна хата
Чекає лелек до гнізда старий сад.
Вчора доглядали - руки брата
Сіяли квіти ...збирали виноград.
Зросли від дощу трави вколіно
Нема кому покосити подвір'я.
Вікна дивляться вдаль сиротинно...
Виглядають господарів з сузір'я.
Мамо, пробачте ,що вас тривожу
Іду на святу трійцю я до могил.
Прийшла з доріг у хату порожню...
О скажіть, мамо , де взяти мені сил.?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025
О старосте - голубко сизокрила!
Сидиш, і воркуєш сама із собою.
Світить сонце,падає дощ,то злива...
А думи пливуть хмарою під горою.
Осене, чого лиєш гіркі сльози ?...
Скажи, чого сумуєш у тузі вночі?...
Ти , як пташечка боїшся морозу...
Мурличеш, як котик ... грієшся на печі.
Шукаєш сонечка - у небо просинь
І тепла літечка того, що немає.
Вже повільна хода твоя у осінь
Із дерев жовте листя до ніг кружляє.
Ти - йдеш не вгору, а вниз у Листопад
Тремтячою рукою збираєш плоди.
Замітає зима сліди - снігопад
Нема повернень назад - у райські сади.
Осене - моя пристане золота!...
За твоїми плечима весна і літо.
Сидиш край віконечка ,як сирота...
Чекаєш з чужих світів до хати діток.
О, Дай Боже, до старості до жити!
Ходити до останку своїми ногами.
Домріяти... божий світ долюбити...
І славити на землі життя - піснями.
О дай Боже, дочекатися весни!...
Надивитись , як цвітуть у саду вишні.
У ангельськім хорі - слухати псалми...
І вознестись у даль по - волі Всевишній...
Похилив старий дуб віти додолу
Забіліло навкруги у білих снігах.
Завітає зимонька на Покрову
І складає свої крилонька вільний птах.
Осене, ти - бабиного літа - рай
Вінчаєш осінній сад у срібній нитці.
Курличуть журавлі останнє"Прощай"...
Мінорні пісні грає скрипаль на скрипці.
Осене - моя зіронько вечірня!
Вже вітерець з дерев листячко зриває..
Стукає у віконце - пора пізня
В долонях землі в'яне квіт ,догорає...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025
Так швидко дні за днями - час минає
Вчора понеділок , нині вже субота.
Ніхто не знає, що його чекає
Мріємо,згораєм у праці ,турботах.
Життя,це весна,літо,осінь, зима-
На вагу золота кожен час дорогий.
Тече вода у даль, як бистра ріка
Диктує нам свої закони - час новий.
Біжимо,спішимо на потяг життя
Поїзд їде - на нікого, не чекає.
Хто запізнився ,той втратив час - життя
І, як загнізданий кінь свій шлях верстає.
А нині у засвіти йдуть молоді
Батьки ховають своїх дітей в могилу.
І від вражих куль згорають на війні
А їм жить, любити , літати на крилах.
А вони не прожили і пів життя
І не бачили красу божого світу.
Ця жорстока війна калічить дитя...
Не заврунить для них сад ,пелюстки цвіту .
Хай кожен пройде свою дорогу життя!...
Іде до мети , збуваються бажання.
Світить яскраво в небі ясно зоря
Цвіте квітами для нього весна рання.
А у житті потрібно не багато,
Лиш би був мир ,усі здорові і живі.
Чути радість,дитячий сміх у хаті
Мріяти,злітати - за плаї голубі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025
Цей вечір такий казковий!...
Склеєний із кристальних дзеркал.
Так пахне бузок ліловий!
Веде нас на зоряний причал.
Чути спів пташки в тишині,
Звеселяє вишневий садок.
Виграють струни чарівні
Дурманить нас весна - цвіт з квіток.
Коли дивлюсь на тебе мила
П'ю твою красу , як цвіт весни.
Ти - моя сила , дужі крила...
Мій політ в небо - казкові сни.
Коли ми разом, душа цвіте...
Я такий щасливий з тобою.
Ти - ясен день - сонце золоте,
Літаю, як птах під горою.
Дякую я Богу за долю ,
Що зустрів тебе у житті .
Ти - стала моєю любов'ю...
Даруєш щастя в почутті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038760
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025
Ти ніжна, красива, як весна...
Я тобою дихаю і живу.
Ти немов зірочка чарівна
Лелітка, що подібна божеству.
Ти - Всесвіт - зоряний океан
А поміж зірок яскрава зірка.
Розкішні коси, як у ліан...
Ти - незрівняна красуня квітка.
Ти мій Ангел, жінка кохана...
Моя любов, і смисл мого життя.
Від погляду немов сніг тану...
До безтями кохаю тебе я.
Тебе обіймаю, цілую...
Тону у блакитних твоїх очах.
На серці - твій образ малюю
Оспівую твоє ім'я в піснях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
Злечу наче сокіл до синіх гір
Віднайду , там своє кохання.
В неї очі, як у яскравих зір...
Красива, як квіточка рання.
Ти, як сонечко квіточка раю
В очах тону, як в океані.
Тебе, лиш одну мила жадаю...
Відкриваю серце в коханні.
Ти моя печаль , і моя радість ,
За тобою полечу в світи.
З тобою я хочу стріти старість
Мені потрібна тільки ти ,ти.
Твоя краса, як білий цвіт вишні
Ти - взяла в полон моє серце.
Наші стежки по'єднав Всевишній,-
Щоб пили любов, як джерельця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038649
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
Так багато красивих жінок
Ти - найгарніша поміж квіток.
Ти - ніжна квіточка раю
Тебе люблю і кохаю...
З неба немов зірку чекаю...
Тобі я сонети співаю.
Ти моє щастя, моя радість
З тобою хочу стріти старість.
Ти - моя любов, мій океан
Я твоєї долі - капітан.
А ти є смисл мого життя
З тобою ,лиш щасливий я.
Зорю я у твоє віконце
І розбуджу від сну, як сонце.
Поведу у казку весни, -
Де воркують два голуби.
Я так люблю тебе, кохаю
Коли ти поруч я літаю.
Дозволь своєю назвати
Уста твої цілувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2025
А ВЖЕ ДО НАС ПРИЙШЛА ВЕСНА...
У своїх долонях надію принесла .
Зацвіли вишневі сади
У чашу життя - сад наливає меди.
Весна запалює свято
Дарує нам щастя, радості багато.
Окриляє пташок в політ
Наливає на гіллі яблуневий цвіт.
Виграють хвилями трави
Купаються, як у морі білі пави.
Пахне, так ліловий бузок
Закохані серця злітають до зірок.
Зійшло сонце з сніжної гори
Затріпотіли листям стрункі явори.
Співає соловей калині
Розпустили коси верби на долині.
Вже у горах тануть сніги
Виграє музика відлунням навкруги.
Дзвенить, так чарівна струна
У білосніжну фату одягла весна.
Куди іде красуня весна
Там виграє ніжна музика чарівна.
Цвітуть квіти під ногами
Пливуть хмари - кораблі під небесами.
Світить сонечко з галактик,-
Щоб любили на цій землі - кожний клаптик.
Засівали у полі лан,-
Щоб на цій землі , кожен був господар - пан.
Вір у себе - завтрашній день
Пий з чистих джерел , живу водицю з пісень.
Вдихай у весну - рай життя
Цінуй кожну мить, і люби своє життя.
----------------
В САДУ ЗАЦВІВ БУЗОК
В саду зацвів бузок ліловим цвітом
Вітер несе п'янкі пахощі до вікна .
Сонечко розлило проміння над світом,-
Це до нас прийшла вже весна, весна, весна.
Нарву я букет із бузкового цвіту
І віднайду у них щастя - п'ять квіточок.
З блакитті усміхнеться сонечко літа
З джерельця нап'юсь наче водиці ковток.
Поставлю я у вазу з водою квітки
Хай Отчий дім пахне у пахощах весни!.
Вони засяяють наче в небі зірки...
Намалюють мені у снах казкові сни.
Загадаю бажання на ніжнім бузку
Хай зійде одвічне сонце миру для нас!.
Хай цвітуть райські сади на нашім віку!...
Лунає пісня солов'я у мирний час.
Хай ніхто не чує слово "війна" на землі!
Змиє рани дощ, впаде благодатний сніг.
На вітті будують гніздечко журавлі.
Квітне життя і лунає дитячий сміх...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025
Моє село на долонях Дністра,-
Як на рушнику маків цвіт у житах.
У садочку білі хатки - верба...
А в синім небі кружляє білий птах.
Моє село - колиско золота,-
Де під вікном мальви цвітуть у піснях.
Ти - мого дитинства - мить золота
Бачу тебе часто у казкових снах.
Тут літають чайки над рікою
Слухають ,музику хвиль водограю.
Дзвенять у храмах дзвони луною...
Сонечко зустрічають з небокраю .
Піду в поле босими ногами...
І назбираю волошки , маків цвіт .
Зацілую свій рай - небесами ...
Обійму крилом журавки - ясен світ.
За княжою горою на долині
Стоїть хата, як писанка в саду.
Видно сивий Дністер , як на картині...
П'ю красу, як з джерел воду святу.
За обрію сонце на світанку
Розпускає наче сонях пелюстки.
Вдягну, як на свято вишиванку
Подякую за життя - золоті роки.
2----------------
Куди б не вели дороги в свііти
А наймиліша дорога додому.
Зростають увись стрункі ясени
Клоняться до ніг - дубу старому.
Тут ,так пахнуть трави на долині
І видно здалека Карпати гори .
Ходить лелека у конюшині
Купається у травах наче в морі.
Тут квітучі поля , гай, діброва
В лісі цвітуть фіалки сині -сині.
Окриля душу солов'я мова
Найкраща земля в моїй Україні.
Я так хочу у село додому ,
Піти до старого сивого Дністра.
Закружляю в небі голубому
І намилуюсь , як цвіте земля.
Вже курличуть у небі журавлі
І кличуть мене до Отчої хати.
Несуть в село до рідної землі,-
До могил, де батько й мати..
2------------
За княжою горою на долині
Стоїть хата наче писанка в саду.
Видно сивий Дністер , як на картині...
Тут у дитинство стежечку віднайду.
Сниться так часто біленька хата
Садочок , і калина біля воріт.
Під вікном мальва , і рута м'ята
Мій тихий рай на землі - мій ясен світ.
А у батьківській хаті край вікна
Там цвітуть мальви - ружі наче пави.
Дзвенить мелодія весни струна...
І цвіте райський садочок у травах.
Часто сниться мені рідна хата
Рушники наче лебеді на стіні.
В білій хустині голубка мати, -
Як сонечко усміхається мені.
Де б не була я лечу додому
Спішу у сад , як до мами дитина.
У рідних стінах загублю втому
Душу засолодить ягода малина.
Колись мама дитині говорила:
"Що її лелека приніс на крилі".
"У капусті знайшли, її зловила"...
Коли летіли у вирій журавлі".
Нині доня чотири роки має
Мама вчить, як з'явилась вона на світ.
Анатомію людини читає,-
Що прийшла вона не з мавпи, не з орбіт.
Час прогресу і життя в інтернеті
Комп'ютери, ,і телефони в руках.
І море інформації в сюжеті
Дитина вже доросла.... не по - роках.
---------------
Колись діти бавились в різні ігри
Шили на лялечку платтячка наряд.
Йшли в садочок , і мріяли безміри...
Дивились, як пливуть хмари, - зорепад.
Матуся вела за руку дитину
Вчила, як у полі город сапати.
Збирати плоди , ягоду малину,
І пасти кури,гуси біля хати.
Матуся вчила корову доїти
І ,як вести по господарці справи.
Вела до храму, і вчила молитви
Розказувала казочки цікаві.
Різні легенди ,історії села
Про козаків, які прагнули волю.
Про панську дочку , яка гарна була
Про її життя і трагічну долю.
Час змінивсь, люди в ньому стали інші...
Сидять на дивані у інтернеті.
Колись були люди добрі,простіші
Новини світу читали в газеті.
Сходились сусіди на телевізор ,-
Щоб подивитись футбол ,а чи кіно.
Шукали хліба сало ,і помідор,
Частували гостей наливали вино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038505
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025
Я намріяла тебе весною
Загадала на зорях в думках.
Ти прийшов, як Місяць під горою
І закружляв наче лебідь птах.
О , як довго тебе я чекала
Виглядала у казкових снах.
Зустріла тебе в юрбі впізнала...
Забилось серце у почуттях.
Ти - сонечком усміхнувсь красиво
Явився наче принц на коні.
Коли ти є поруч я щаслива
Цвітуть райські сади навесні.
Веди коханий мене у весну
Сонечком тепла мене зігрій.
І збуди ніжним цілунком від сну,
Щоб цвіла ружою між лелій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038495
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025
Впала ясна зірка на долоню літа
Розчинилась між трав, як чиста роса.
Зацвіла ромашка сонечком зігріта
Манить до тебе мила твоя краса.
Зійшов ясен місяць у вечірнє небо
Одягнув корону, як князь молодий.
Спішить до зірки, як до лебідки лебідь...
Кличе її у океан голубий.
Падають зорі наче груші медові,
Літня ніч запрошує під зорепад.
О які прекрасні вечори казкові!
Коли соловейко звеселяє сад .
Я візьму твої руки у свої руки
Понесу на руках на берег ріки.
Там де є кохання , там нема розлуки
Ми заворкуємо, як два голубки.
Ми будемо світанок удвох стрічати
Намалює казку - зірка світання.
Будемо, як лебеді вальс танцювати, -
Щоб з чаші літа напитись кохання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025
Серед зими я , так хочу літа
Впасти наче дитина у траву.
Обняти руками море квітів
Насолодитись раєм у саду.
Слухати ніжні пісні солов'я
Милуватись, як наливає сад.
Як квітне у цвіт розмаю земля...
В свої жмені ловити зорепад.
На повні груди я вдихну у цвіт
І розправлю крила наче пава.
Злечу я у свій рай - дитинство світ
Там п'янко цвіте липа у травах.
Земля слухає , як дзвенить ручай
І ,як коник стрибунець цюркоче.
А тут плете віночки - місяць май
У річці, воді літо хлюпоче.
На лугу цвітуть польові квіти
Білі ромашки ,чебрець, любисток.
Тут стрічає весну юне літо,
Будує у ліс - райдужний місток.
Знайду за гаєм куточок раю
Там наче писанка мати земля.
У житах маків цвіт назбираю
Прийду я до вас у інше життя.
Серед зими я , так хочу літа
Погрітись на золотім пісочку .
Зійти ясним сонечком над світом
Збирати ягоди у лісочку.
Гляну сонечком я на цю красу!
На берег Дністра, ліс, зелений гай.
Намочу босі ноги у росу
Злечу білим птахом за небокрай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2025
Закрита на ключ скрипка у футлярі
Був час, коли на біс аплодував їй світ.
Вона співала з скрипалем у парі
На лебединих крилах злітали в політ.
Візьму ніжно скрипку у свої руки
Музика запалить блаженну мить щастя.
Як море переливаються звуки
У барвах октав приймаємо причастя.
О заграй скрипалю пісню про любов!
Скрипка заспіває голосом сопрано.
Закружляй у танці закоханих знов
Хай веде до зірок сонечко кохане !
Коли ніжна рука торкнулась струни
Музика дзвеніла прозора, як кришталь.
Від співу скрипки розквітає сад весни...
Вишня вдягає у білу зоряну вуаль.
Постаріла скрипка, посивів скрипаль,
Як серце скрипаля рвуться струни скрипки .
Звучить мінорна нота в очах печаль...
Немов упав перший сніг на скронях жінки.
О заграй скрипалю пісню про любов!
Скрипка заспіває голосом сопрано.
Закружляй у танці закоханих знов
Хай купає у щасті сонечко кохане!
Замовкли уста скрипки, вже стільки літ...
У заметіль зими - літо виглядає.
А без скрипаля, для неї змалів світ...
Чекає весну, що життя надихає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025
ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!!!
З Величним святом! з пробудженням весни!.
Зійшло сонечко з пречистих небес
Несуть світлу радість білі голуби.
Христос Воскрес !Воістину Воскрес!
Кличуть святі дзвони на мессу у храм
Просим Небесного Отця з небес,
Щоб дав Мир... і загоїв душу від ран.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
З святом паски! Із воскресінням життя!.
Це божий син зійшов з гробу - Bоскрес
Дарує мир добро і вічне життя.
Господь запалив у святій трійці
Благодатний вогонь для всього світу.
Весна мережить на коси вінці,
Щоб життя розквітало поміж квіту.
Заквітчана у ружах цвіт весна
Немов на руках у мами дитина.
Прийшла у гості до землі весна
Розпускає листячко деревина.
Розквітнув райський сад біля хати
Вдягнула мати земля вишиванку .
Співає жайвір у благодаті
Вітає божий світ - Доброго ранку!.
До божого храму кличуть дзвони,
Де ангельський хор величає Хреста.
Там всміхається Ісус з ікони
Благословляє миром наше життя.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Радійте люди воскресінню Хреста.
Зійшло рано сонце Бога з небес,
Паска, як сонце благословить життя.
Розпустили трави пишні коси
Зазеленіли поля, ліси, гаї .
Весна розсипає срібні роси...
Цвіте маків цвіт - співають солов'ї.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2025
Молюсь до тебе, Боже, щиро!,
І промовляю молитву" Отче наш".
Дай Україні, жити в мирі!...
Благослови долю із небесних чаш.
О, Господи прошу, благаю,
У молитві згадую твоє ім'я.
Дай нам волю - у ріднім краю
Дітям кращу долю,щасливе життя.
Весна ,це життя воскресіння
З тобою стаю на ноги,зростаю .
Господи, ти - моє спасіння,
Всесвіт - храм любові у земнім раю.
Господи, ти - створив ясен світ
Ліси, гори ,ріки моря, океани.
Від подиху сонця наливає цвіт,
Тримають небо дуби титани.
Вірую в кожне слово твоє
У серці сходить надія , як сонце .
Відкриваю я серце своє,-
Щоб прийняти - ласки божі в долонці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2025
О, Пресвята Діво Маріє!..
Ти красива... пречиста ,як роса.
Поміж квіток квітка лелія
У небі ясна зірка - Небеса.
О милосердна Божа Мати
Ти надія, основа і сенс життя.
Мадонна ласк і благодаті...
Світло у темряві нашого буття.
Ти - світу народила сина,
Який розп'ятий Юдою на Хресті.
У христовій вірі - міць, сила...
Зірка ,що вказує шлях на путі.
Маріє , ти - білий цвіт весни!...
У розмаю квіток майська ружа.
Ти - Покрова від бід, гріз війни,
А для сиріт захист - Мати Божа.
О Маріє - Небесна Царице!
З'єднай увесь мій рід у важкий час.
Ти - від спраги жива водиця
З небесних чаш подаруй мир для нас .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2025
Танцюй, допоки молодий,
Допоки за спиною крила в тебе.
І шануй свій час золотий,
Бо злетить, наче білий лебідь в небі.
Танцюй, допоки на те час,
Скрипаль грає на скрипці вальс для тебе.
Час, як вода тече між нас
Зірка світить ,то згорає у небі.
Допоки гарний, молодий,
Ти - шукай до пари гарну дівчину.
Не гуляй ,як вітер степовий
Будуй собі хату , свою родину.
Танцюй, допоки квітне сад,
А над тобою сяє зірка рання.
Лови в долоні зорепад
поміж квіток , шукай квітку кохання.
Танцюй, даруй - блаженну мить!
Хай у ритмі в унісон б'ються серця!...
Щоб хотілось любить і жить!...
Пити любов ,як водицю з джерельця.
Хай грає скрипаль вальс - бостон!...
Світяться очі у світлих почуттях.
Танець веде в казковий сон
Життя буде красиве, як у піснях.
Танцюй, допоки молодий,
Допоки ноги хочуть танцювати.
Злітай увись - простір голубий,
Щоб кохану любити, цілувати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025
Я йду не вгору, а вниз, з згори...
Там ,де запалює зорю вечір.
Там у смутку стоять явори...
Сниться їм літо - співи лелечі.
Тиск скаче в мене, то вверх, то вниз,
Потрібно трішечки відпочити.
Буває, як в погоди каприз...
А хочеться на світі ,так жити.
Один звик лежати на печі,
Нічого увесь вік не робити.
Їсти свіжий хліб і калачі,
Не думає, як на світі жити.
Повертаюсь з далеких доріг
Йду, там, де старість сидить на лаві.
Жовте листя падає до ніг,-
Догорає, як літо в отаві.
Я йду в рідні края, додому,-
Щоб зустріти , тут зиму край вікна.
Вклоняюсь я дубу старому
Панському саду, де липа княжна.
Я йду вже у золоту осінь,
Вітер ронить з жоржини пелюстки.
А душа зорить в небо просинь,-
О де ж ви, де ж ви є, мої роки?...
Вже вечір... сонечко низенько,
Час сиплеться крізь пальці, як пісок.
Немає ні батька, ні неньки...
Двері закриті на ключ, на замок.
Вслухаюсь шелест листя дуба,
Так хочу рідний голос почути.
Стара грушка стоїть до зруба,
Хочу на ній спів пташки почути.
Вже окутав день - вечір сивий,
Падає дощ намочила взуття.
Мурчить сусідський кіт лінивий,
Згадую ,як за ним бігало дитя .
Ще вчора у рушниках хата
Мама пекла , як сонце хліб святий.
Шинку, колбасу вудив тато,
Тут Сміх дитячий линув голосний.
Прийшов Великдень - свято паски
Вдягнулась у вишиванку весна.
Дзвенять дзвони у божій ласці,
Щоб славити воскреслого Христа.
Біля хати, вже сад постарів ...
Ялунька, грушка, слива та вишня.
Враз ,цей світ для мене ,так змалів ...
Згадую я свята - дні колишні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037806
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025
У маминім саду зацвів первоцвіт
Квіти нарциси у зірковій пелюстці.
Окриляють милих пташок у політ
І дарують мить щастя сивій голубці.
Білі нарциси ніжні квіти весни,
З жовтими очима сонечка у серці.
Квіти горді наче стрункі ясени
А душа криниця - вода у джерельці.
О Білі нарциси, білі нарциси !
Від вашої краси тануть білі сніги.
Красиве личко, загадкові риси...
А там, де ви, там цвіте весна навкруги.
Квіти нарциси мов перше кохання,
Що розквітають первоцвітом у душі.
Зима насипала снігу на прощання
Вони оживають від сонечка у вірші.
Витончена врода, шляхетна квітка
Повертає у дитинство, юні літа.
До вас зорить із небес рання зірка,
Щоб нахилити, хоч трішки тепла.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2025
Є дорога до храму , до святого Бога,
Є дорога додому, а є у світи.
Є дорога щастя ,радості є тривога
Ти не зупиняйсь, з Богом іди до мети!...
Є дорога вузька , а є широка...
Є , як ріка змійкою в'ється по землі.
Одна веде до джерела ,потоку -
Інша в сивім тумані губиться в імлі.
Одна дорога веде до любові,
До вінця, а інша до болю,до смерті.
Буває мешта натиснуть до крові
Втомлена душа у мозолях, до дерті.
Є дорога пряма по магістралі,
А інша веде у хащі, дике поле.
Коли втомивсь ,спочинь розуй сандалі...
Не бійся, що стерня твої ноги коле.
Кожен обирає свою дорогу
Одна веде до пекла,інша до раю.
Перехрестись із рідного порогу!,
Щоб усміхалось сонце із небокраю.
Одна дорога веде вверх, інша вниз
І різні чекають сюрпризи від долі.
Один літає орлом, а інший вниз...
Віє вітер у хаті, і у стодолі.
А є встелена квітами дорога
Є ,що ідеш по лезі бритви по житті.
Хрести, хрести... біди, та й тривога...
Немає спокою від війн на землі.
А є дороги різні у путь - життя
Найважча, яка веде до святих могил.
Коли мати сива ховає дитя...
То від страждань, мук - застигає кров у жил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025
Розправлю свої крила дужі плечі
І понесу до зірок на сьоме небо.
Запалю свічі щастя у цей вечір
Обійму до себе, як лебідку лебідь.
Я намалюю тобі казкові сни
Зігрію від холодної зими січня.
Розбуджу палким цілуночком весни
У вікні усміхнуся сонечком квітня.
Подарую тобі проліски білі
У них красу весни любов, цей ясен світ.
Ми наче лебеді у заметілі
У танці вдихнемо щастя - медовий цвіт.
Зацілую я ніжні, як мід вуста,
Віднайду найкращі слова про кохання.
Заб'ються в унісон - ритм наші серця
В долоні насіє щастя зірка рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025
О послухай кохана , як скрипка грає?...
Скрипаль запрошує до танцю, на вальс.
Пісню про кохання соловей співає
Дарує нам мить щастя - блажений час.
Хай танець буде , як обручка золота !
Веде , як сонечко весни у життя.
Усміхнеться із -за хмар - осінь золота
В один ритм унісон квітнуть почуття.
Цвіте весна для нас із тобою мила,-
Щоб поєднали навік руки, серця.
Розправ до ясних зір - лебедині крила
Пий любов, як водицю з джерельця.
Заграй скрипалю, нам пісню про кохання...
Хай танець веде в літо - казковий рай !.
Стелить до ніг квіти сонечко світання
Насіє у жмені щастя місяць май...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025
Я прийду до тебе, моя весно,
Крізь сніги і заметілі зими .
Первоцвітом на землі - воскресну
Від сну розбудить білий птах крильми.
Я прийду до тебе, моя весно,
Через літа, сотню, тисячу літ.
Від променя сонця - пречудесно
Розпущу на вітті біленький цвіт.
Я прийду до тебе, моя весно,
Зацвіту щастям в пелюстях бузку.
Вдихну зелене море - натхненно
Цвіт груш, вишні , яблуні у садку.
Я прийду до тебе, моя весно,
І веселкою з неба усміхнусь.
Оживу духовно і тілесно -
До старого дуба я прихилюсь.
Я прийду до тебе, моя весно,
Легким вітром стукну у віконце.
Розіллю цілющий дощ - безмежно
Висушить сльози ласкаве сонце.
Я прийду до тебе, моя весно,
Щоб надивитись на твою красу.
Перед тобою вклонюсь - шляхетно
Піду босоніж у трави в росу .
Я прийду до тебе, моя весно,
Коли зацвіте сад біля хати.
Подякую за квіти - сердечно
Буду з тобою літо стрічати.
Я прийду до тебе , моя весно,
У нове життя на берег ріки .
Привітаюсь з полем мило, гречно -
Піду у стиглі жита навпрошки.
Я прийду до тебе, моя весно,
Щоб надивитись на божу красу.
Гляну я на маків цвіт - блаженно!...
Нарву у вінок, у пишну косу.
Я прийду до тебе , моя весно,
Щоб послухати пісню солов'я.
За все подякую , як належно-
Матінці землі ,де ходила я.
Я прийду до тебе, моя весно,
До сонячних алей ,в зелений гай.
Запалю свято у день воскресний,
Злечу птахом до зір - за небокрай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
А весною зацвітуть тюльпани
Усміхнеться сонечко з небес.
Запалять свої свічі каштани
Намалюють казку для принцес.
Поцілує сонечко зелен гай
Розпустять листячко дерева.
Роса оросить п'янкий квіт розмай
Наллє плоди пора травнева.
О подаруй весно, море квітів,
У полі волошки у житах.
Вимережи луг із самоцвітів,
Смарагдові трави у квітках.
О подаруй весно ,сонячні дні
Зоряні вечори казкові.
Райдужні світанки в моїм вікні
У саду пахощі медові.
Подаруй весно, безхмарне небо
Політ пташки вище хмар до зір.
Хай кружляє в небі білий лебідь!
Насіє в жмені зір з синіх гір.
О подаруй весно, рай на землі
В цвіті яблуні,груші , вишні.
Хай в садочку щебечуть солов'ї!
Солодять сочні плоди пишні.
Намалюй весно, голубу блакить
В царстві лісу фіалки сині.
На березі ріки - блаженну мить,
Щедрі врожаї в Україні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2025
У небі мільярд яскравих зірок
Кожна по-своєму гарна, і красива.
А ти - квітка краща поміж квіток
Найдорожча, і для мене - особлива.
Впізнаю я твій голос поміж усіх
Він водиця у джерелі дзвінкий кришталь .
Люблю твою милу усмішку, твій сміх
Зацілую уста солодкі , як мигдаль.
Ти - сонячний світанок тихий вечір
Ясна зірка, що малює казкові сни .
Покладу голову на твої плечі
І буду спати у обіймах до весни.
Ти - куточок раю - квітка натхнення
Є лебедині крила моя висота.
Ти - моє вчора, завтра, сьогодення
Хай дарує нам щастя - осінь золота!
2--------------------------------------
У вечірнім небі мільярди зірок
Кожна по-своєму гарна, і красива.
Ти - квітка краща поміж квіток
Найдорожча, і мені - особлива.
приспів
Світанок ти сонячний мій тихий вечір
Зіркою ясною приходиш у сни .
Схилю я голову на твої плечі
І спатиму ніжно аж до весни.
Впізнаю я твій голос поміж усіх
Він як водиця дзвінкий кришталь .
Люблю твою усмішку, твій щирий сміх
Солодкі УСТА твої ЯК МИГДАЛЬ.
Ти - квітка натхнення куточок раю
Лебединих ти крил моя висота.
Тебе моя ніжна я люблю, й кохаю,
Як усім усміхається нам золота!
ТИ - МОЯ ЛЮБОВ
Ти - ясна зіронька під небесами
Подарована Богом мені на щастя.
До ніг встелю троянди пелюстками
Зацілую твої руки до зап'ястя.
Запрошую на лебединий вальс я
Хай душа цвіте наче пролісок весни!.
Цей танець веде нас у осінь - життя!...
Дарує щастя ....малює казкові сни.
Ти - квітка натхнення, зіронька моя...
Поміж усіх , ти - найрідніша ,наймиліша.
Вабить до тебе мила врода твоя
Ямочки на шоці і усмішка ніжна...
А ти - жінка - літо і жінка - осінь
Є тихе надвечір'я, і мій ясен світ.
А я розплету твої пишні коси...
І зацілую уста солодкі, як мід.
Ти - ясне сонечко у небокраю
Є подих повітря , яким дихаю я.
Ти - жінка , яку люблю і кохаю...
Моя любов...і сенс мого життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025
Я на нікого не кидаю камінь,
Не кляну за образи, чвари і гнів.
Минаю агресивних кажу : "Амінь"
І будую високу вежу зі слів.
Кожен має те, що заслужив в Бога
За добро - добро, за зло - пекло, і ад.
Прошу в Бога мир , життя - без тривоги,-
Щоб у всьому навести порядок , лад.
Та не все так є ,як хоче людина
Буде так усе, як цього хоче Бог.
Як людина має лице людини,-
То немає на землі бід і тривог.
Хто прийшов з мечем, від меча загине
Така істина у писанні святім.
Хто на ближнього косим оком кине!...
Той образив Бога поглядом своїм.
Прийшов у наш дім варвар ,вбивця - палач
Спалює села, міста з лиця землі.
Ллється невинна кров, чути стогін , плач...
Брудний чобіт топче колос на ріллі.
О Боже, дай катюзі по заслузі!
Хто прийшов з війною спали у вогні .
Витри сльози тим, хто у дикій тузі
Мамі ,що втратила сина на війні.
Хай лиходій : кровопивця - гвалтівник!...
Зустріне свою панну смерть на землі.
А козака меч відрубає "Z" язик
Хай горить у полумї - вічнім котлі!
Немає прощення за вбите дитя,
Тим, хто насіяв мін, горя і біди.
Хто поорав градом у вирвах життя!...
Хай зникне з лиця землі, того сліди!...
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2025
Прилетіла ворожа ракета
На миролюбне місто - Кривий ріг.
Немов зірвалась з орбіт комета
Перевертає, цей світ вверх до ніг.
Вчора Одеса, Харків і Херсон,
Суми, Київ, а нині Кривий ріг.
Чути ридання землі важкий стон
Дух, в цім бою занепав, занеміг.
Від зриву ракет здригнулась земля
Від полум'я почорнів цвіт весни.
У повітря мирне життя знесла
Вирвала із коріння ясени.
Горять у чорний попіл машини
Дім - добро, що придбано за життя.
Скалічена доля у родини
На хрест розп'ято невинне дитя.
Від прильоту ракет все у вогні
Зупинилось життя на цій землі.
На майданчику дитячім - дворі
Лежать вбиті янголята малі.
У пекельнім вогні гинуть діти,
що робили перші кроки в життя.
О не мовчи, ти - мій милий світе!
Бо завтра вб'є ворог твоє дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2025
А у мене Бог на першому місці
Він світло, яке осяює путь - життя.
Запалена свіча у святій трійці
Молитва, дає сили веде у буття.
А для мене Бог на першому місці
Не монашка, не Ангел, а така як всі.
Спаситель на суші, морі, і в річці...
Дасть руку поведе до берега землі .
А у мене Бог на першому місці
Щодня у молитві дякую за буття.
Співаю "Алилуя", як птах на гілці
Зростаю увись ,як дерево - життя.
А у мене Бог на першому місці
Небесний батько - надійний друг на землі.
Колише безсонні сни у колисці
Несе на крилах вище хмар ,як журавлі.
А у мене Бог на першому місці
Розплющу очі, і шукаю , лиш його.
Він є сонці ,у місяці , у зірці...
У дощу, росі і у вітру легкого.
А у мене Бог на першому місці
З ним починаю новий день - справи свої.
Від його подиху цвіту на квітці
Працюю , як бджілка поміж бджіл у рої.
А у мене Бог на першому місці
З ним іду я у світ, падаю і встаю.
У покорі стою я у захристі
За мир, спокій, всяке добро його молю.
А у мене Бог на першому місці
Усе відкладаю на потім,на завтра.
Голубом дає знак у божій звістці
Розпалює для втомлених сердець ватру.
А у мене Бог на першому місці
З ним я мрію ,думаю ... живу, і творю.
Любить мене... місить, як тісто в діжці,-
Щоб хлібом частувала, всіх кого люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
Голубіє блакить неба поміж хмар
Квітує земля у цвіті Магнолій.
Ой ,як пахне весна медовий нектар!...
Дзвенить мелодія - струна симфоній.
Цвіте красуня весна всього, лиш мить...
Дарує нам квіти щастя з долоні.
Сонечко на гілочці цвіт солодить
Наливає плід ягоди червоні.
Вже розплела весна зоряні коси
Закохавсь чорноокий вечір в неї.
Зіп'ють трави - діамантові роси
У райськім саду зацвітуть Лілеї.
Здалося, що я у цій казці на мить
Розквітаю, як маків цвіт у полі.
Серце пташечкою до тебе летить
Там , де клен зорить на вроду тополі.
Ти - наче ясен місяць зорі всміхнувсь
Здавалось,що серце вискоче з грудей.
І для мене, в цю мить світ перевернувсь, -
Розцвіла трояндою поміж лілей.
О, які духмяні травневі ночі!
І кличуть у гай лебедів кохання.
Грає нам місяць скрипаль до півночі
І сипле зорі на щастя до рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037032
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
А немає границь у кохання
У двадцять, і у пятьдесять кохають.
Ти - кохай, як вперше, і востаннє...
Коли роки наче сад розквітають.
Ти - моя мрія пречисте небо
Моє надвечір'я, радість і печаль .
Вечірня зірка веде до тебе...
У твій куточок раю - у синю даль.
Там ,де живе любов,там є життя
Пташечка співає для твого серця.
Цвітуть, як квітка світлі почуття
Пий любов наче водицю з джерельця.
Ти - мого серця музика весни
І ,є окрилена пісня любові.
Ти - малюєш мені казкові сни
Запалюєш свято - мить щастя в слові.
На скронях сивина не лякає
Ти - є моя любов берег надії .
Хто любить, той від гріз захищає!,-
Як лебідь лебідку від зим зігріє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037006
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025
А я впізнаю тебе у юрбі
Посеред тисяч - тисяч перехожих.
Дивлюсь, як у небо очі твої...
Шукаю між усіх на тебе схожу...
Пробач, що знову тебе тривожу.!
Бачу твої ямочки на щоці
І білосніжну усмішку на устах .
Ти - красива мов троянда в руці
Недосяжна, як зірка у небесах.
Я не забув тебе ,ні, не забув...
Пам'ятаю нашу весну з тобою.
Я все віддав, щоб голос твій почув,-
Щоб ти поруч у життя йшла зі мною.
А без тебе, довгі - довгі ночі,
Чекаю, як зірку з неба я у снах.
Ти - сходиш у світанковім сонці
А я над тобою кружляю, як птах.
Розійшлись наші дороги, стежки
І бачу твій я силует у вікні.
Час ронить пелюстки наче роки...
Усміхаєшся ти - здалека мені.
Згадую, оту щасливу мить у сні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036991
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025
Ой, покохав козак дві дівчини
Дві дівчини, як мальви в саду.
Пішов питати - мати калину,-
Яку взять до вінця молоду.
Перша поміж зірок ясна зірка
За нею сохнув, як в житі мак.
Був у неї голос , як сопілка
Лиш для неї танцював гопак.
Перша немов дика ружа горда
Закохана в пісню солов'я.
До ніг їй квіти встеляли лорди
Від її співу цвіла земля.
Біленьке личко немов ясень день,
Очі , як алмаз - блакить неба .
Співала йому веселих пісень
Біля неї кружляв , як лебідь.
Друга смаглява ,як циганка ніч,-
Волос водоспадом по - плечах.
Дививсь на неї ,як місяць до віч
Бачив її у казкових снах.
Чорнява дівчина мов тополя,-
Красуня ,мов принцеса струнка.
Любила квіти ромашки в полю,
І ,як дзвенить музика дзвінка.
Першу полюбив за сині очі ,-
Що щебетала наче пташка .
Другу за милу вроду дівочу
За душу ,коли було важко.
Ой, полюбив дві дівчини козак
Дві дівчини, як ружі в саду.
Першій подарував весну - козак
Другій любов - осінь золоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036923
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025
А ще не вечір ,а ще не вечір
Рано сонечко скрилось в тумани.
Упав жовтий лист на мої плечі...
Стоять у задумі дуби - титани.
Мої роки ,як золота осінь
І їх не можна повернути назад.
А душа зорить у небо просинь
Шукає рай літечка - у Листопад.
А ще не вечір, а ще не вечір! -
Край неба полудень, як надвечір'я.
Мрії несуть у краї далечі...
Там, де літні ночі - лебідь сузір'я.
Осене прошу, на мить зачекай!
Не сип падолист ти - під мої ноги.
В клена,тополі листя не зривай...
Хай золотіють крони край дороги!...
Зійшла край неба вечірня зірка
І змахнув літній день, як лебідь у даль.
Від холоду, морозу в'яне квітка
Осінній дощ несе смуток, і печаль .
Стоїть явір у журбі край доріг
Сниться зелений гай - солов'я пісня.
Вже осінь холодно... впав перший сніг
На Покрів завітала - осінь пізня.
Вже догоріло у барвах літо
Закриту браму до берега ріки.
Ще в саду айстри ,жоржини квіти
Дарують мить щастя з своєї руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025
Ти - така жадана і бажана ,-
Як у снігах лютня - пролісок весни.
Ти у небі сонечко - кохана
Моя квітка натхнення серед зими.
Украду тебе мила - украду
І на крилах білих - білих журавлів.
Понесу - у сад весни понесу,
Там ,де квітне літечко для ясенів.
В заметіль зими прийду до тебе
Украду від сніжних хуртовин січня.
Нахилю Всесвіт- пречисте небо, -
І зігрію сонечком весни квітня.
Поведу тебе у тихий вечір
У казку - до зоряного вівтаря.
Обійму ніжно - ніжно за плечі
Скажу : тобі " як тебе кохаю я".
Ти мов берізка, що біля клена
В пустині вечорів - яскрава зірка.
Ти моя любов, - сонце для мене
Поміж нарцисів - конвалія квітка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2025
Ти - моє сонечко, ти - моє небо
І цю пісню співаю для тебе.
Ти - моя любов , мій куточок раю
Тебе лиш одну, мила кохаю.
Зоряна ніч шепоче твоє ім'я...
І на крилах лечу до тебе я.
Ти - ковток повітря, мрія жадана ...
Тебе я люблю , моя кохана.
Ти прийшла, так казково у мої сни
І усміхнулась сонечком весни.
Побачив ,закохавсь у твою красу
П'ю твою вроду ,як квітка росу.
Тобі одній відкриваю почуття
Запалюю свічі , як каштани.
Танцюй зі мною у парі все життя,-
Хай цвітуть для нас квіти ліани!...
А ти - моє щастя, і моя печаль
Яскрава зірка ,що веде удаль.
Ти є лебедині крила, мій політ
Квіточка натхнення, мій ясен світ.
Зоряна ніч шепоче твоє ім'я...
І на крилах лечу до тебе я.
Ти - ковток повітря, мрія жадана ...
Тебе я люблю , моя кохана.
Дістану я з неба зірку для тебе
І обійму , як лебідку лебідь.
Зацілую я вуста малинові...
До ніг встелю я квіти любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2025
Я люблю вранці спів солов'я,
На вітті як пташечка щебече.
У пахощах , як цвіте земля
На ясені гніздечко лелече.
Я люблю вранці спів солов'я,
Навесні ,коли сад розквітає .
У білосніжнім цвіті гілля
П'янку вишню, що плід наливає.
Я люблю вранці спів солов'я
Зозулю, що кує щастя долі.
На світанку сонце, як зоря
Розпускає пелюстки любові.
Я люблю вранці спів солов'я
В стоголоссі солов'їні трелі.
Тоді вище хмар злітаю я
Несуть до зір сонячні орелі.
Я люблю вранці спів солов'я ,
І слухати, як шелестить листя. .
І дивитись на небо вдаля...
Коли сходить сонечко з захристя.
Я люблю вранці спів солов'я
Іти ногами босими в трави.
Від зимових снів прокидаюсь я ,-
Як чую ніжну струну октави .
Я люблю вранці спів солов'я
Після дощу райдугу над світом.
І блакитньо сині небеса,
Коли цвітуть айстри зореквітом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2025
О, подаруй мені, Боже - пташині крила,
Я як птах полечу до вишневих садів.
Вклонюсь низько землі ,де колись я ходила
Від щастя закружляю поміж ясенів.
О подаруй мені, Боже - волю, свободу,
Розправлю крила полечу у Карпати.
Там нап'юсь я з цілющих джерел, чисту воду -
Піду до високих гір сонце стрічати.
О подаруй мені, Боже - щасливу долю,
Щоб не знала я горя, біди і смутку.
Щоб ходила , як лелека - пава по полю
Вдихала зелене море - незабудку.
О ,подаруй мені Боже - клаптик землі,
На ній я збудую хату, і посаджу сад.
До нього прилетять навесні солов'ї
Засолодять піснею душу у Листопад.
Подаруй мені , Боже - сонячну весну,
Я посію маленьке зернятко у полі.
Щоб діти шанували хліб, знали ціну...
Дякували за все Богу, і своїй долі.
Подаруй мені, Боже - квітуче літо,
Піду у росяні трави босими ногами.
Відірвусь від землі злечу понад світом
Намилуюсь досхочу раєм - небесами.
Подаруй мені, Боже - золоту осінь,
Щоб милуватись кронами золотих тополь.
Закружляю у танці, як листя в осінь...
Усміхнусь ясним сонечком - для чужих доль.
О, подаруй мені, Боже - в снігах зиму ,
Щоб у благодатті зародивсь золотий лан.
Вдихала я ,в цю красу неповториму -
Злітала на планету щастя - за океан.
Подаруй мені Боже ,для душі пісню, -
Щоб почув її голос соловей у саду.
Щоб розбудив мене у заметіль сніжну,
Коли піду за межу, в інший світ відійду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2025
Колись прийде до мене - останній час
Зупиниться годинник на стіні.
Згасне зірка, що сяяла поміж вас
Навік ясне сонечко у вікні.
Запалять свічку за упокій душі
Встелять квітами біленьке ложе.
В церкві хор заспіває псалми - вірші
Тіло до землі, а дух на Боже.
Попрощаюсь з хатою назавжди
І закриють її на замок, на ключ.
Гляну на Дністер , квітучі сади
Злечу у даль голубкою поміж круч.
Понесуть домовину до могил,
Там,де спочиває уся родина.
Ангел стріне між хмар у небосхил
Відкриє браму , де цвіте калина.
Впаде дощ змиє на землі сліди
І зазеленію я сон - травою.
І розправлять плечі старі дуби
Затріпочуть листячком наді мною.
Зійде сонечко в імлі між хмарин
Зацвітуть чорнобривці на могилі.
Усміхнусь весні між смерек ,ялин
Зрадію ,як співають пташки милі.
А там за селом квітуче поле
Вітер колише у житах маків цвіт.
Видно Дністер і Карпати гори
Квітне життя раєм - наче ясен світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025
А колись давно - в іншому житті
Я цвіла для тебе весною.
Зоряно сяяла у почутті
Розквітала душа листвою.
А колись, так давно - сто літ назад
Я цвіла для тебе весною.
Ти приходив, як вечір у мій сад
Я тихо зіркою ясною.
Сіяла на щастя ясні зорі
А у трави роси рукою.
А князь місяць , як маяк у морі
Осяював путь під горою.
У переливі мелодійних зір
Грає над рікою водограй .
У світанковім небі - синіх гір
Співає сонети - місяць май.
Сонце у просторі голубому
Розпускає ніжні пелюстки.
Я незабудка - у серці твому
Повертаю - молоді роки.
За моїми плечима стільки літ
На скронях сивина біліє.
Повільною ходою іду світ
Вже пізня Осінь...Вечоріє.
Все сплило, як листя за водою
Немає в минуле вороття.
Ти приходиш до мене весною
Малюю твій образ у снах я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2025
Ти - у моїм серці запали вогонь,
Щоб прийняти тепло з моїх долонь.
Хай у ньому сяє сонце золоте!...
А на землі квітка щастя цвіте.
Я яскрава зірочка поміж зірок
А у саду квітка поміж квіток.
Я сонечко у небі голубому
Жадана мрія - у серці твому.
А я є тиха річка - синя стрічка
У твоїм вікні зоряна нічка.
Море синє безмежне, та безкрає...
Богиня зір , що на арфі грає.
А я у мінорній октаві - лебідка
В семиструнній ноті - весна жінка.
А я музика у танку, у вальсі...
Є блаженна мить життя - у часі.
А я для тебе цвіт вишня у красі
В полі біла ромашка у росі.
Я ніжна пісня, а у скрипці струна ...
Натхнення твоє - сонячна весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025
Для тебе квітне ,цей літній вечір
Запалює у небі - ясно зірки.
Веде у мріях в краї далечі
Малює казку зі своєї руки.
Для тебе, моя пташко кохана -
Ясну зірочку із неба дістану.
Ти - мої крила - любов жадана
Злечу наче сокіл над океаном.
Для тебе у небеснім просторі
Розпускає сонце свої пелюстки.
І у цім безмежнім синім морі
Ловлю я для тебе - яскраві зірки.
Для тебе ,для тебе, лиш для тебе...
Відкрите моє серце у почуттях .
В тім раю , ти - лебідка, я лебідь...
І кружляю над тобою наче птах.
Поведу я у запашні трави,
Там, де цвіте море волошок в росі.
Там ходить лелека наче пави
В гаю цвіте ,так п'янко липа в красі.
Для тебе я встелю килим до ніг
Біленьких ромашок у чистім полі.
І впаду на щоку ,як білий сніг
Усміхнусь сонцем, як клен тополі.
Тобі намалюю казковий рай
У саду ,як цвіте вишня золота.
Зустріну, як літечко місяць май
І зацілую солодкі ,як мід уста.
2-----------
Квітує земля
Голубіє блакить неба поміж хмар
Квітує земля у цвіті Магнолій.
Ой ,як пахне весна медовий нектар!...
Дзвенить мелодія - струна симфоній.
Цвіте красуня весна всього, лиш мить...
Дарує нам квіти щастя з долоні.
Сонечко на гілочці плід солодить
У сяйві зір - Мадонна на іконі.
Вже розплела весна зоряні коси
Закохавсь чорноокий вечір в неї.
Зіп'ють трави - діамантові роси
У райськім саду зацвітуть Лілеї.
Здалося, що я у цій казці на мить
Розквітаю, як ромашка у полі.
Серце пташечкою до тебе летить
Там , де цвітуть край доріг цвіт тополі.
Ти - наче ясен місяць зорі всміхнувсь
Здавалось,що серце вискоче з грудей.
І для мене, в цю мить світ перевернувсь, -
Розцвіла трояндою поміж лілей.
О які духмяні травневі ночі!
І кличуть у гай лебедів кохання.
Грає нам місяць скрипаль до півночі
І сипле зорі на щастя до рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025
Горить свіча і тане віск слізьми
І на очах миттєво застигає.
Приймаю благодать від божої іскри
Любов божу ,що душу зігріває.
О Господи, ти Небесний Отець!
Молитва твоя додає нам сили.
Ти дав життя - благодатний вінець
Воскресаєш мертво - живих з могили.
О Боже, ти дав на хрест свого сина ,
Щоб прийняти з чаші тіло і кров.
Ти є спасіння - надія єдина
І нашого життя захист , Покров.
Іду в поклоні до тебе - мій Боже !
І несу у молитві каяття.
З чаші причащаєш ,ти серце кожне,
Щоб іти у світ - у нове життя.
Молюсь щиро я у Господнім храмі
За мир , свій народ - за Україну.
Мироточить ікона в старій рамі
Веде до хреста Ісуса Сина..
Божий лик обійма сиротину...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036140
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
О підіймайтесь кобзарі - поети,
Воскресніть у важкий час із могил.
За тисячу - тисячу кілометрів,-
Женіть ворогів в глухий кут у тил.
Хай слово жене за лінію фронту!...
Всіх забродів, зайдів , бродячих псів.
Спалять на вогні, ту дику істоту,-
Що розпяла на хрест наших синів.
Слово поета ,це бальзамовий лік
Єднає в родину - Україну.
Як гостра зброя проти зла - увесь вік
Сироті з очей витре сльозину.
Поета слово ,як солдат у строю
Гасло,яке веде до перемог.
Син Вкраїни захищає нас в бою
За нами правда і стоїть сам Бог.
Хай згинуть всі зрадники - слуги Кремля!...
Хто продав Батьківщину за рублі.
Хай воїни світла знищуть м@zкаля!...
Усіх тих , хто ділив карту землі .
Хто кликав у дім - тамбовських упирів !...
Хотів "руського міру" на землі.
Хай град спалить у дим, не лишить слідів...
Горять вовіки у пеклі ,вогні.
Тут стільки бід ,пролито море крові !...
Нема м@zкалям місця на землі.
Оживає з мертвих поет у слові,
Тримає небо коли сонце в імлі.
Хай згине із лиця землі - лиходій!...
І в мерзлоті у снігах конає.
А рід його, як ізгой серед своїх...
В болоті гниє і пропадає.
О , поети - української мови!
Ви гостра зброя є меч у бою.
Хай воскресне духом - істина слова!
Додає сил у бойовім строю.
О поети - кобзарі вас благаю!...
Моліться за Вкраїну до Бога.
Хай зійде сонце миру в небокраю!....
Веде в майбутнє світла дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036107
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Прийшла я з доріг у храм святий,-
Щоб помолитись за рідних Богу.
Він бальзамовий лік в час важкий
У чаші віри - миро в дорогу.
О Царю Небесний - Отче мій!
Ти є пристань - єдина Надія.
В покорі стаю під образ твій
Шукаю розради в безнадії.
Цей світ такий злобний, жорстокий,
Від гріз може розбитись, як кришталь.
А життя , як море глибоке
На хвилях несе у душу печаль.
Горить свіча тане віск слізьми
У журбі сходить сонце над нами.
Перестаємо бути дітьми
Коли немає тата і мами.
Сирота у чорній хустині
Зима замела до хати сліди .
Метуть сніги в очі калині
Стоять у журбі вишневі сади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.03.2025
Відкриті двері у храм святий
Шукаєм Покрів божий на землі.
Просимо миру у час важкий,-
Несемо до Хреста свої жалі.
Господь наш батько, ми його діти
З чаші віри нас причащає.
На землі вчить у любові жити-
Сонцем, путь - дорогу освітляє.
В ім'я твоє - пресвятий Боже!...
Славим на землі Ісуса сина.
Плаче від тривог серце кожне-
Ворог спалює наш дім - Вкраїну.
О мій Боже, ти - в трійці святій!,-
Дві тисячу літ - тримаєш небо.
Молимось щиро у образ твій,-
Шукаємо розради у тебе.
Господь - це надія єдина
Він наше спасіння - пристань життя.
Молімось до божого сина!,-
Щоб від вражих куль захистив дитя!.
Милий Боже, прошу , благаю!...
Зупини кровопролиття - війну!...
Дай кращу долю в ріднім краю!
Мирне небо - переможну весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035968
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2025
Візьміть паузу ,і любіть життя!...
Думайте, мрійте , щоб творити.
Усміхайтесь світу наче дитя...
Бо вдвічі життя не прожити...
Візьміть паузу , і цінуйте час!, -
Який відміряв вам Всевишній.
Хай ніхто не забирає у вас!
Час ,дім , і не рве із віть вишні.
Візьміть паузу , під небом синім!...
І їдьте на море, ліс , і гай.
Сійте ,щоб прорости у зернині
Вдихайте у пахощі розмай..
Візьміть паузу, щоб відпочити!,-
Щоб на себе витратити час.
І за минулим не треба нити
Все буде добре ,окей для вас!.
Візміть паузу, вдихніть повітря!
Зупиніться на мить під дощем.
Після темряви, тьми буде світло
Гроза , злива змиє з душі щем.
Візьміть паузу на день ,на місяць,
Щоб відновити в тілі сили .
Шукайте Всесвіт ,як уніч місяць,-
Як птах складайте дужі крила.
Візьміть паузу ,щоб піти у сад
Слухайте ,як пташка співає.
А у долоні ловіть зорепад,
Хай серденько смутку не знає!.
Візьміть паузу , і віднайдіть час!...
І будуйте на майбутнє план.
Хай світить сонечко з небес для вас!
І колоситься життя, як лан.
Візьміть паузу, коли втомились
Хай з вашого чола не ллє піт !.
Впадете , життя не спинилось...
Підіймайтесь летіти в політ!...
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025
О світку мій милий , раю земний
До тебе щодня вимірюю кроки.
Відкриваєш двері у храм святий
Єлеєм лікуєш рани глибокі.
Іду я у блаженний храм лісу,-
Там ,де дуби живуть до тисячу літ.
Цей світ крихкий мов зліплений з гіпсу
Сипеться ,як пісок з космічних орбіт.
У Всесвіті сходяться планети
Пишуть сюжети для матінки землі.
З орбіти зриваються комети
Спалюють золотий колос на ріллі.
Ти поглянь , то не комети з орбіт!...
Божевільний цар спалює війною.
Він тримає на кнопці увесь світ
Лякає всіх ядерною війною.
О моє небо - світку високий!
Як зупинити, цю кроваву війну.
Вже більше десять із гаком років
Платимо за волю дорогу ціну.
Землетрус ,урагани ,цунамі
Різні катастрофи знищують людей.
Небесний Отець у божім храмі
Лікує словом, як пахучий єлей.
О, скажи Боже, де взяти сили?...
Щоб загоїть землі глибокі рани.
Ростуть, як дуби хрести, могили...
Злітають в небеса люди - титани.
Стерті з лиця землі - села, міста
Від сходу до заходу все у вогні.
Юда Вкраїну розп'яв, як Хреста
Корабель "Україна" тоне на дні.
О скажи , наш милосердний Боже!
За що проливається невинна кров ? .
А у варварів серце порожнє
Не чують Бога ,і святих молитов.
Україна у чорній хустині
Матінка ховає в могилу дитя.
Віє в очі вітер сиротині
Тут пекло на цій землі ,а не життя.
А люди не живуть ,а існують
Хто, як може, так бореться за життя.
Царі ,тузи на троні жирують
Знищують цвіт нації - наше буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035786
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2025
Прийшов нежданно у моє життя
Наче лицар шляхетно і красиво.
У серці народились почуття
А погляд манив до тебе звабливо.
З першого погляду закохалась,-
Наче берізка у стрункого клена.
Закохалась в тебе, закохалась,-
Від щастя забилось серце шалено.
Зустрілись поглядом випадково
На відстані дивились очі в очі.
Ти - підійшов і сказав : , лиш слово -
Думаю, і неспиться до півночі.
Наснився мені у казкових снах,
Як принц на білому - білому коні.
Ти даруєш квіти щастя у піснях...
Ти є мій всесвіт, сонечко навесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2025
Для одних, ти - білосніжна кішка,
Для інших, ти - чорна пантера.
І не всім до вподоби - усмішка
Твоя поведінка , манера.
Ти - домашня ,любиш вогник тепла
Сидіти , грітись на осонні.
А від корів напитись молочка
За мишкою, завжди в погоні.
Заздрять , так тобі пси на ланцюгу
Тому, що в тебе є свобода.
Перевернеш все ,бігаєш по кругу...
Дивишся ,як ллє дощ в негоду.
Ти - розумна, лагідна і ніжна
Тулися до всіх ,як дитина.
У домі - господиня ,Царівна
Ти - лік душі, як болить спина.
Не любиш, коли мишка приходить
Гризе в стіні зубками дірку.
Вона украде зерно - нашкодить
Підійме всіх на ноги внічку.
Мурчик - пустунчик пухнастий котик
Грає гру котика і мишки.
Лиже лапки ,то цілує ротик...
І бігає без передишки.
А ви удвох ,як дітки маленькі
Мурчочите, женете тугу..
Такі чепурненькі і гарненькі
Для стареньких людей є другом.
Ти - кішка розкішна, і красива
Любиш слухати пташечки спів .
І , як воркоче голубка сива
І лагідну розмову зі слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2025
Твоє волосся ,як золоте колосся
Я пещу мила у своїх руках.
По твоїх плечах, як море розлилося...
Ти - усміхаєшся мені у снах.
Закохався мила у тебе, як юнак
І в уяві малюю твій портрет.
Згораю без тебе наче у житі мак
Стою і співаю тобі сонет.
Я закохавсь у тебе, мила закохавсь,
Чекаю тебе ,як зірку з неба.
У полон кохання і почуттям віддавсь...
Бачу тебе - кружляю ,як лебідь.
Смагляве личко,і чорні - чорні брови
Ямочки,як озерця на щоці.
Ти - зірка натхнення і любови...
Найкраща квітка у моїй руці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035617
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2025
Я йду до матінки природи,
У цей блаженний храм весни.
Щоб вдихнути ковток свободи
І прогнати печаль зими.
Зійде сонце весни високо
І розтануть білі сніги.
А річка зашумить потоком
Розквітне все навкруги.
Вдарить із ясного неба грім
Змиє сніги весняний дощ.
А зима розвіється, як дим...
До сонечка вигляне плющ.
О весно - смарагдовий раю!
Прийшла до тебе, лиш на мить.
Щоб побути в зеленім гаю
Послухать, як листя шумить.
У царстві лісу на долині
Зацвів підсніжник у траві.
Він глянув в небо очі сині
І дарує букет в красі.
О ,Весно - панно зеленокоса!...
Тобі я аплодую на біс.
Йду до тебе у трави боса
Оживаю ,як столітній ліс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2025
Минають дні, і минають ночі
І час летить, як листя у Листопад.
А я вірити, так ще не хочу!,-
Що прийшла вже осінь у мій сад.
О скажи ,де ти , де ти, де ти є?...
Моя красуне весно синьоока.
На паперті пишу зізнання своє...
П'ю твою вроду з джерел потоку...
Дивлюсь наче у дзеркало води
Бачу я твої пишні довгі коси.
О моя весно ти , як райські сади!
Красуня вишня у травах в росах.
О чорнобрива гарна дівчино!
Дивлюсь я на тебе, і не надивлюсь.
Вдягла у білу сукню цвіт калино
Тобі, наче Мадонні я молюсь.
Я стою, як клен зеленоокий
Тебе моя пташко у снах чекаю.
Швидко,так біжать за водою роки!...
Я не забув тебе ,досі кохаю...
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2025
Цвіте у гаю липа духмяно
І під музику зір розквітає.
Поглянь , на цей світ моя кохана!, -
Як пташка про кохання співає.
Вітром довгі коси я розплету,
Зацілую солоденькі уста.
Я до безтями тебе ,так люблю
Віддам за тебе я своє життя.
Кохай шалено наче перший раз!
Пий любов , як водицю з джерельця.
Світи ясним сонцем наче алмаз,-
Щоб від почуттів билось два серця.
Зупиню я час , цю прекрасну мить!,
Щоб купатись у пахощах квіту.
Хай із синіх гір водограй дзвенить!...
Квітне маєм смарагдове літо.
Ми підемо у росяні трави
Там, де море волошок у полі.
Щоб зустріти сонечко з заграви
Повінчати навік свої долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2025
А твої очі зелені - зелені,
Врода, як листячко тополі.
Тріпоче шалено серце у клена ,-
Щоб признатись тобі в любові.
Ловлю я погляд твій красивий
Тону в очах ,як в океані.
З тобою я такий щасливий
Розквітаю, як сад в коханні.
Я закоханий в твої очі
Вони наче смарагдовий рай.
Обійму вітром стан дівочий,
Як красуню весну зелен гай.
А щічки ,як ябко рум'яне
Доторкнусь до них я устами.
Нахилю я сонце багряне,
Щоб сяяли очі зірками..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035434
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2025
Ти є мій Всесвіт - Королева мрій
Поміж квітів квіточка весни.
Бачу здалека милий погляд твій
Цвіту, як сад посеред зими.
Тебе , як весну я зустрічаю,
Дивлюсь у твої очі неба.
Ти по- між зір зірка в небокраю
Дивна сила веде до тебе.
Ти є мій Всесвіт - Королева мрій
Поміж квітів квіточка весни.
Бачу здалека милий погляд твій
Цвіту, як сад посеред зими.
Я закохавсь у тебе, як юнак
І не можу спати ночами.
Усміхнись, як весна, дай мені знак, -
Щоб цвіла любов поміж нами.
Ти є мій Всесвіт - Королева мрій
Поміж квітів квіточка весни.
Бачу здалека милий погляд твій
Цвіту, як сад посеред зими.
Ти ,так маниш до себе, як магніт
Ти - мій міраж - квітка любові.
Ти - планета щастя - мій ясен світ
Моя висота в ніжнім слові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2025
О незабудки - квіти синьоокі!
Ви музика весни в акорді лір.
А ви прекрасні, як молоді роки!
Дзвінкий водограй синіх - синіх гір.
Подарую , ці квіти незабудки
Вони, як небо блакитньо - голубі.
Щоб ти незнала печалі і смутку.
Нагадували мить щастя тобі.
А очі - небесно сині озерця,
Твоєї душі - дзеркало краси.
Відзеркалюють стан - почуття серця
Цвітуть наче незабудки з роси.
Всі прагнемо ласкавих слів, любові
Ніжності, солодких поцілунків.
І уваги до себе у розмові
Букет квітів - запашних медунків.
Хочу ,щоб була, як квітка красива
Запалювала на землі свято.
Поруч йшла зі мною у світ щаслива
Купалась у щасті душа крилата.
Візьму твої руки у свої руки
Поведу у рай - незабутню мить.
І заграють на струнах ніжні звуки
З небес тобі нахилю, цю блакить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035321
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2025
Ти - поверни у моє життя радість,
Щоб відчула твоє тепло у старість.
Не лишай моє літо на самоті
Згорати, як лист тополі у сльоті.
А ти - пішов з мого життя, так рано
І наді мною стеляться тумани.
Плаче літній дощ - захмарене небо
Я думаю, лиш про тебе, про тебе...
О, не залишай під грозами , дощем!...
У жорстокім світі жити з тягарем.
Вітри розпинають, як вербу в полі
Втомилась жити, як птах у неволі.
Без тебе ночі довгі - довгі ,як рік
Ти - моє сонечко, мій душевний лік.
Розбите серце на друзки, як бокал
Ти є океан любові - мій причал.
В моє життя прийшов нежданно лютий
Серце у холодну кригу окуте.
Цвіте літечко ,а у душі зима...
Бо поруч мій коханий, - тебе нема.
Хочу твої ніжні слова почути
І про ураганні грози забути.
Щоб зустрічав ,як колись біля воріт
І для нас розквітав на землі ,цей світ.
Шукаю твої сліди я повсюди,-
А невимовний біль стискає груди.
З моїх очей ллються рікою сльози
В'яну наче квіточка у морози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035252
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025
Не зімкну очей я до ранку
В уяві малюю образ твій.
А ти, як зірка на світанку
Приходиш тихенько у сон мій.
За п'ять хвилин були до раю
А згубили від щастя ключі.
Здається, ще досі кохаю...
Приходиш, як зірка уночі.
А дощ нагадує про тебе
Стукають у вікна вітражі.
Якась сила тягне до тебе
Живу у тумані ,міражі...
Звикаю я без тебе жити
Знаю, що весну не вернути.
Хочу ,ще раз тебе зустріти,
Щоб тепло рук твоїх відчути.
Пролетіли роки ,як коні
Молодість злетіла наче птах...
Вже посивіли мої скроні
Бачу твій милий погляд у снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035230
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2025
Хай засяє сонечко у промінні!...
І засвітить біля хати, як ліхтар.
Хай цвіте нам яблуня у цвітінні!...
І народить солодкий плід на узвар.
Сплило життя, як листя за водою
Вже пізня осінь - Золотий Листопад.
Йду крізь сніги повільною ходою
Віє в очі мені вітер - Снігопад.
Дай, милий Боже, дочекатись весну!...
Літо , літечко у вишневім саду.
У надвечір'я стріти зірку ясну
І смакувати грони винограду.
О , дай Боже, чашу життя - допити !...
І намилуватись красою світу.
Стрічати новий день ,і просто жити...
Знайти радість, і втіху поміж квіту.
Від співу пташки божествених пісень
Душа немов сад весни розквітає.
Між хмар голубіє небо - ясен день
І жайвір весні сонети співає .
Голос пташечки немов чистий кришталь
В цю мить стихають грози, дощі зливи.
Ісряться очі ,в душі мина печаль
Всміхається світ, ти ідеш щаслива.
А дні за днями летять у небуття
І ніхто не може їх зупинити.
О яке прекрасне на землі життя!
Світи сонцем ,щоб в зиму всіх зігріти!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
Надихнула Галя Потопляк
Кобзарю, Кобзарю ,
Наш величний Царю!
Ти - тримаєш небо стільки літ.
Твоє слово - зброя
Гострий меч у бою
Ворогу даєш відсіч - одвіт.
Ти - Учитель, Пророк,
Всесвіт поміж зірок.
Твоє слово, то лік - для душі,
Ти - в темряві світло,
Є Ковток повітря,
Ти - біль ,та страждання у вірші.
Батьку дорогий наш,
Ти - Кобзар , "Отче наш".
Даєш нам усім міць і сили,
Вбивають за мову,
За віру Христову,
Найкращим копають могили .
Кобзарю наш милий,
Орле сизокрилий,
Ти є вільний вітер у полі,
Бачиш все із висот
Озвірілих істот,
Як женуть рабів до неволі,
Топчуть стиглі жита,
Горять села ,міста,
Убивають ,калічуть долі.
Нові царьки пишуть закони
Прагнуть євро ,крони.
Лижуть руки блазні
Бариги продажні
Хочуть загарбати увесь світ.
Катують, вбивають,
У рови ховають,
З ран ллється кровавий піт.
Тарасе наш брате!,
Де правду шукати?...
Москаль нас катує ,вбиває,
Гине цвіт калини,
Краса у дівчини,
Мати за своїм сином мліває.
Пішов у дощ, у сніг
від град без рук і ніг,
На плаху дала свою дитину.
Плаче сину ,сину!
І за яку провину.
Несу на Голгофу важкий хрест.
Бісяться на троні шакали
Напустили ракет васали.
Від шахедів у вирвах земля,
Без мами сирота немовля.
Хто зупинить жорстоку війну?...
Прожене з краю хижу орду.
Тарасе ,ти лицар на коні
Гетьман - в наші дні.
Ти - місяць ясний вніч
Від граду стихає сич.
Повіч брате ,як маєм жити?...
Щоб біль залічити.
Хто зупинить війну?...
Принесе переможну весну.
Щоб сіяти і жати,
У мирі життя прославляти.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
ВІДЧУЙ ТЕПЛО ДУШІ
Візьми мої руки у свої руки
Відчуєш земне тепло у душі.
В моїм серці дзвенять ніжні звуки
І народжують ліричні вірші.
Візьми мої руки у свої руки
І більше мене, ти не відпускай.
Хай поміж нас більш не буде розлуки!...
Тож люби мене ,цілуй і кохай!...
Лечу я до тебе - моя любове!...
На зустріч долі у дощ, і грозу.
Хочу почути твій голос, і мову...
І з твоїх очей я витру сльозу.
Я так хочу, щоб ти була щаслива!
Серце співало веселі пісні.
Хай йдуть дощі, гримлять грози,і злива !
Захищу я під крилом на землі.
Ти - зроби до щастя, всього один крок
Тобі я завжди серце відкрию.
Ти - джерело любові, повітря ковток
Квітка,яку у серці лелію.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025
А я жінка , є просто жінка
Буваю сильна , іноді слабка.
Є дні , що цвіту наче квітка
А є дні ,що як без дощу ріка.
Я не Ангел,і не монашка
Буває , яка погода в душі.
Працюю , як маленька пташка
І під настрій - світу пишу вірші.
А я жінка ,є просто жінка
З цвіту калини, яблуні ,вишні.
У піднебессі я лебідка
Зліпив з глини мій образ Всевишній.
А я жінка, є просто жінка
І недругів викреслюю з життя..
Солодка , як мід , то перчинка...
А друзям відкриваю почуття.
А я жінка, є просто жінка
Осіння квітка, у душі - весна.
Запалена свіча - іскринка,
Чиста водиця з джерела Дністра.
А я жінка,є просто жінка
Є вечірня зірка поміж зірок.
Сяю, як сонце ,то хмаринка
Музика моря - повітря ковток.
А я жінка, є просто жінка
І несу свій хрест на своїх плечах.
В мене голос наче сопілка
Моє ім'я оспівують в піснях.
А я жінка ,є просто жінка
А у вічності , я лиш мить життя.
Я дерево,яке родить плід - гілка
Відчуваю біль матінки землі я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2025
Настане день, коли закінчиться війна
Скажу : "Слава героям !- Слава Україні!".
Серед зими у душі зацвіте весна
Усміхнеться по - між хмар сонце сиротині.
Прийде до нас весна з нею перемога
Впаде дощик зцілить усі рани землі..
Зійде сонце засіє квітами дорогу
У вишиванку вдягнуть всі великі і малі.
Приїдуть лідери країн на свято миру,
Щоб убієнним козакам віддати шану.
Закружляє в небі - білий голуб миру
Віддасть низенький поклін воїну - титану.
Задзвенять у дзвіницях голосні дзвони
І відкриються двері до святого храму.
Помолимось на колінах до ікони,
Щоб Господь залікував убієнним рану.
Нахилимо перед Хрестом - чорні фами,
Тим, хто віддав життя за Батьківщину.
На могилах заплачуть за сином мами,
Бо в сиру землю віддали свою дитину.
Хай Всевишній прийме душі у божий стрій!
Засяють зірками у вічній славі в небі.
Захищали землю... йшли першими у бій,
Щоб життя процвітало для мене, для тебе.
Підемо на Майдан до вічної стіни,
Там ,де стоять на варті всі наші козаки.
Ті ,хто пролив свою кров - на плаху війни
Стали воїнами світла - Ангелами навіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2025
Вже березень іде по землі
Сонце світить , та не гріє.
Пробився паросток на ріллі
Холодний вітерець віє.
Вдарить грім, впаде крапля дощу
Змиє важкі сніги зими.
Розтане крига в річок , ставку...
Усміхнеться сонце весни.
А цей світ втомився від зими
Від сірих днів у тумані.
Коли зійде сонечко весни
Зацвіте сад, квіти ранні.
Мати земля стогне від болю
Від царьків, вбивць і паліїв .
І хто нехтує божу волю
Топче хліб - золотий посів.
Я поміж небом і землею
Кружляю, як птах в небесах.
Вдихаю пахощі єлею ,
Щоб знайти втіху у квітках.
Поміж хмар - голубіє небо
Зацвів пролісок у снігах .
Зійде сонце до тебе, вербо !-
Розквітне ліс на берегах.
Зацвіте цвітом черемшина
Розвесніє гай, діброва.
Одягне коралі калина,
Засолодить пташки мова.
Я босоніж піду у трави,
В поле, де цвіте синій льон.
Намалюю казкові барви
В розмаю ромашок мільйон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2025
В чужім краю , ти - странєра - чужинка
Тут не гріє душу сонце золоте.
Ти, як від дерева зламана гілка, -
Як квітка ,що без коріння не цвіте.
Ти тут, як у клітці одинокий птах
Закритий без волі і думи сумні.
Шукаєш Отчий дім і рідних у снах
Довгі ,як рік - безсонні ночі і дні.
А на чужині немає сніжних зим
Білих снігів, щоб лежав під ногами.
Тут ллють дощі ,і туман ,як сивий дим...
Стелиться імлою під небесами.
На Великдень, Різдво - найбільше свято.
Буває серце щемить до нестями.
Згадуєш рідних і батьківську хату,-
Щоб піти до могил до тата, мами.
Шукаю втіхи в матінки природи
Так хочеться почути голос мами .
Буває від туги ,розпук - негоди
Згораю наче зірка вечорами.
Люблю я простір лани широколі ,-
У житах, сині волошки, маків цвіт.
Як сходить золоте зерно у полі...
І у снах шукаю рай - дитинство світ.
В нас люди щедрі , натруджені , втомі...
На обрусі хліб і сіль - всяке добро.
Стрічають гостинно у кожнім домі
Почастують з доріг гостя дорого.
Так хочеться своїх страв на чужині
Посмакувати пасочку ,ковбаски.
Піти у вишиванці у храм ,до святині
Подякувати Богу за всі ласки.
На чужині все чуже - самотній дім,
Тут інші є традиції і мова.
Як біла ворона у храмі чужім
Лиш, молитва лікує - святе слово.
Розкидала доля по - всьому світу
В дощ і зливу, ховаєшся як пташка .
Надихає, лиш неземна краса світу...
І згадуєш мамин рай ,коли важко.
2017 08.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034876
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2025
Я так люблю тебе , мій милий краю!
Берег Дністра - твою неземну красу.
Як дзвенить музика струн водограю
Верба над водою розпліта косу.
Видно гори здалека , як на долоні
Вітерець жене отару хмар у плай.
Біжать в росяні трави карі коні,-
Де колоситься пшениця, як Дунай.
До небес голос трембіти лунає
І будить від зимових снів Карпати.
Тут сокіл високо в горах літає,-
Щоб крильми свій казковий рай обняти.
Тут безкраї поля і зелений гай,
Смерековий ліс вздовж берега ріки.
Як волошок очі синій -синій плай...
А у ніч ,як маків цвіт горять зірки.
Сходить рано сонечко до яворів
Від тепла тане білий сніг у горах.
Чути у стоголоссі солов'я спів
І тріпочуть листячком осокори.
Я так люблю тебе , мій милий раю!...
Люблю дивитись в твої очі неба.
Стою у тиші з Богом розмовляю
Сію зі жмень ясні зорі для тебе.
-------------
Повтор від 2007 08
НА ЧУЖИНІ
В чужім краю , ти - странєра - чужинка
Тут не гріє душу сонце золоте.
Ти, як від дерева зламана гілка
А зламане не квітне ,і не цвіте.
А тут, як у клітці одинокий птах
Закритий без волі і думи сумні.
Шукаєш Отчий дім і рідних у снах
Довгі ,як рік - безсонні ночі і дні.
На Великдень, Різдво - найбільше свято.
Буває серце щемить до нестями.
Згадуєш рідних і батьківську хату,-
Щоб піти до могил до тата, мами.
Я в літах є дорослий син і внук,
Так хочеться почути голос мами .
Буває від ностальгії , туги ,розпук...
Згораю наче зірка я вечорами.
Люблю, як сходить зернятко у полі,-
У житах сині волошки, маків цвіт.
У буйних травах лани на роздоллі
У снах шукаю рай - дитинство світ.
В нас люди щедрі , натруджені втомі...
На обрусі хліб і сіль - всяке добро.
Стрічають гостинно у кожнім домі
Почастують з доріг гостя дорого.
На чужині ,так хочеться своїх страв
Посмакувати пасочку ,ковбаски.
Піти у храм із сонечком із- за грав...
Подякувати Богу за всі ласки.
На чужині все чуже - холодний дім,
Тут інші є традиції і мова.
Як біла ворона у храмі чужім
Лиш, молитва лікує - святе слово.
Розкидала доля по - всьому світу
В дощ і зливу, ховаєшся як пташка .
Надихає, лиш неземна краса світу...
І згадуєш мамин рай ,коли важко.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2025
Вітерець несе хвилі морський прибій...
Шепоче тихо : "я тебе кохаю".
В тумані літо малює образ твій
Чайкою лечу я до твого раю.
Там , де ти ,там море золоті піски
Сонечко сходить у віконце рано.
Цілує ніжно цілунком квіточки
Літо співає голосом сопрано.
О, озовись любове ,де ти є ?...
Хвилі моря сліди твої змивають.
Забрала з собою літо моє...
І почуття моє серденько крають.
Поклич мене у літо золоте
На куточок раю - пристань любові.
Там ,де у горах лаванда цвіте
І сяють щастям - серця пурпурові.
Я бачу, так часто тебе у снах
Ти зіркою приходиш вечорами.
Я кружляю над тобою як птах...
Встеляю твої сліди пелюстками.
Я бачу один, і той самий сон...
Де ти і я ідемо по стежці літа.
Там наші серця б'ються в унісон..
У чистих росах цвітуть для нас квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2025
Вже літній ясен день догорає
Тихо вечір зійшов на берег ріки.
Край неба місяць зірку стрічає
Сіє на щастя закоханим зірки.
Грає музика струна гітари
Пісня про лебедине кохання.
Очі в очі , рука в руці впарі...
Купались ми в щасті до світання.
Падає зорепад , зорепад,
Малює казку зоряного літа.
Веде лебедів у райський сад,
Там ,де пахнуть п'янко троянди квіти.
О місяцю, світи мені світи!...
І, освіти мені до милої шлях.
Будуй з ясних зір - зоряні світи
Я нахилю їй увесь світ у піснях.
О зоре ти - королева ночі!
І зводиш дві стежечки в одну - долі .
Ти розплітаєш коси дівочі ...
Даруєш море волошок у полі....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2025
Рудого діда у Вашингтоні
І знову обрали на трон короля.
Любить розмову у зверхнім тоні,
А із кремлем веде базар тра - ля - ля.
Запросив на зустріч у білий дім
Наш уряд і президента у гості.
Придворні слуги Венс, Браєн із ним
Всі у очі миють пану Зе кості.
Зробив за круглим столом виставу,
Що наш президент не одягнув костюм.
Що так не гарно ,не по уставу...
І на увесь світ насміхавсь , зробив глум...
Кидає слова на ліво, право...
Грає зверхньо у свою гру короля .
Хто зупинить війну, цю ораву?...
Знищить хижу орду - задум кремля.
А сусід - вбивця, ласий на чуже,
Прийшов усіх українців вбивати .
Слово короля наш гарант - протеже...
Треба слово джентельмена тримати.
У царя з кремля план ,задум лихий..
Прийшов на нашу землю із війною .
Хоче взяти у рабство народ мій
Гострить на нас зуби, штампує зброю .
Вже більше десять років йде війна
У вогні і у крові - Україна.
Скажіть панове ,чия ,це винна?...
Що стрічає день в сльозі сиротина.
Америка, Європа наша стіна
Розброїли ,підписали угоду .
Це наша безпека , коли війна ,
Що будуть нашим щитом для народу.
А король зустрів гостя красиво
Ніяк не клеїлась їхня розмова.
Хоч дід старий і вже сивий - сивий
Коли нема ума, то нема мови.
Глянув король поглядом з під чола
Каже, які **у тебе в руках карти **.
Ви у боргу - скінчилась ваша гра**
Треба мільйони зелених віддати.
А Трамп говорить устами кремля ,
Щоб увесь світ почув голос тирана.
Дає зрозуміть намір короля...
Всім диктує свої правила, плани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2025
ПОСІЮ ЗЕРНО У ПОЛІ
Посію яре зерно у полі
А поміж них маків цвіт у житах.
Полечу пташкою до тополі
Оспіваю божу красу у піснях.
Оживе зелен гай , ліс, діброва,
Зарясніє пролісок на долині.
Розіллється спів пташечки мова
А весна одягне фату калині.
Зустріну я сонечко ласкаве
За гаєм у пишних травах у росі.
Розправлю крилонька наче пава
Зацвіту незабудкою у красі.
Намалюю тобі диво - казку
Пречисті небеса наче синій льон.
А у благодаті - божу ласку:
Яблуневий садочок - біля вікон.
Зацвітуть у барвах квіти весни
Лілії , ліловий бузок ,і мята.
Затріпочуть листячком ясени
Розвесніє в саду - Отча хата.
Прилетять до гніздечка лелеки,
І принесуть до села тепло літа.
Наберу водицю з джерел з глека,
Полию дощиком ніжні квіти.
Сяду на віття яблуневий цвіт
Буду щебетати зранку до ночі.
Босоніж піду у дитинство світ
Сплету віночок на коси дівочі.
Вийду зорею на берег Дністра
Усміхнусь ясним сонечком із небес.
Обійму до серденька, як сестра
Насію тобі зір тисячу чудес.
Сонечко розпустить цвіт пелюстки
Зацілує стиглі жита у полі.
Осяє вздовж села яблуні, грушки
Подарує мить щастя твоїй долі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2025
Прости, прощай! минуле відпусти!
Тримайся неба священних молитов.
Не думай про погане знову ти!...
Спасен, той , кого в душі живе любов.
А весна, це воскресіння життя!...
Тримає нас віра - промінь надії.
Твори у любові життя - буття,
Хай розквітають, як сад твої мрії!...
А березень перший місяць весни
В сірих хмарах пташка тепла не чує.
Себе за негоду дощ не вини,
Не твоя вина, що зима лютує.
Життя - гіркий полин, солодкий мід,
Є час для діалогу, час мовчати.
Живи , так ,щоб лишити добрий слід,-
Як сад вишневий плід світу віддати.
Ніколи не підноси свій голос,
На меншого брата, вдову, сироту.
Рости, як в полі золотий колос,
Як пташка набирай увись висоту.
У снігах розквітають нарциси
Вони перший провісник дзвін весни.
В них ,як у людей красиві риси...
Але живуть у зимових снах вони.
Є люди, як ворони кар та кар,
Думають ,що наймудріші на світі.
Стають у перший ряд, хвалять свій дар,
Клюють з чужого саду плоди на вітті.
Ти не хвались, не каркай, а співай!...
Будуй свій рай життя, як мала пташка !.
Як сильний вітер, сад ти не ламай...
Іди до світла, коли тобі важко.
Прости, Прощай! Хай в тобі живе Бог!...
Не накликай чорні хмари у свій рай.
Живи за себе, на землі за двох...
Іди щасливий по світу і співай !.
--------------------------------------
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2025
Підіймайся вище, вище, вище!
На планету щасливих людей.
Вдихни у груди повітря глибше!,
Приймай причастя з квітів лілей!.
Підіймайся вище, вище, вище !
Пізнай Всесвіт зоряні світи.
Не лякайся, коли вітер свище!...
Будуй свій рай - райдужні мости!
Підіймайся вище, вище, вище!
В небо до сонечка до зірок.
А від вогню стелиться димище...
А ти -у життя, роби твердий крок.
Підіймайся вище, вище, вище!
Але в пастку звіру не впади.
А під тобою безодня - днище,
А ти берег життя віднайди!
Підіймайся вище, вище, вище!,
Як паросток з під снігу зростай!
Пам'ятай , до Бога все ж ближче!...
Тож на землі храм любові шукай!.
Підіймайся вище, вище, вище!
У польоті, як сокіл літай!
Послухай , як земля важко дише!
Тож її як матір захищай!
Підіймайся вище, вище, вище!
Не забудь, з якого ти роду !
Прославляй землі ім'я величне!
Бо ти - цвіт калини народу.
Підіймайся вище, вище, вище!
Духовно розвивайся, зростай!
І зроби до ближнього крок ближче
Сонцем весни душу зігрівай!
Підіймайся вище, вище, вище!,
Щоб відчути ковток свободи.
Хай душа історію напише!...
Біль, страждання свого народу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2025
А треба жити, просто жити!...
А від втоми ковтнути повітря.
Відпочити - сонцем світити,
І завжди йти до мети, до світла.
Перечекай грозу, дощ, зливу,
Ніколи не спіши, і не біжи.
Іди по цім світу щасливий,
Шануй себе, здоров'я бережи.
Віднайди час, трішки на себе...
Полюби себе , цей прекрасний світ.
Глянь у блакитньо - синє небо!,
Як птах на крилах злітає в політ.
Глянь, на красу божу з висоти!,
Як шумить ліс і дзвенить водограй.
Слухай трелі, і спів пташки ти -
Вдихай у життя - у квіти розмай.
Будуй гніздечко наче пташка,
Хай фортуна крокує з тобою!
Молись ,коли тобі є важко!...
Бог витре з очей сльози рукою.
Відпусти від себе байдужих,
Усіх тих, для кого ти є чужий.
У біді пізнаються, друже!...
Не тоді, коли є кінь вороний.
Не згубись в круговерті життя !...
Навчись, знову по новому жити.
Світу не до нас - своє буття...
Тож Тре, у руках свій рай творити.
А життя, всього коротка мить,-
А нам треба жити, просто жити.
Життя, як листя летить, летить...
Живи, щоб чашу життя допити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2025
А ВЕСНА ,ЦЕ ВОСКРЕСІННЯ ЖИТТЯ
А весна, це воскресіння життя
Надихає працювати і жити.
В саду наллє яблунь , вишень квіття,
Щоб плодами літо засолодити.
А сьогодні останній день зими
Холодно лютий у сизім тумані.
А завтра прийде перший день весни
Жайвір злетить увись на зорі ранній .
Вдарить грім пролетить блискавиця
Впаде цілющий дощ - землю омиє.
Від райдуг стихне громовиця
Із блакиті нас сонечко зігріє.
Розтануть сніги за крок до весни
Заголубіють фіалки на долині.
Зазеленіють листям ясени
Зацюркоче коник у конюшині.
Усміхнеться сонечко весні
Задзвенить потоком водограй.
Соловейко заспіває нам пісні
Звеселить старий ліс,і зелений гай.
Небо прозоре, як дзвінкий кришталь
Сонечко променем з небес зігріє.
Коли вишня вдягне білу вуаль -
Весна у віночку зарум'яніє.
А так хочеться сонечка тепла!
Щоб зазеленіли у полі трави .
Щоб птахи прилетіли до села,
Свої крила розправляли , як пави.
Хай господар оре, сіє зерно...
І розквітає маків цвіт у житах.
Родить золотий лан всяке добро
Звеселяє пташка наш рай у піснях.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2025
Даруйте всім жінкам ніжні квіти:
Мамі, бабусі, сестрі, коханій.
Хай усміхаються наче діти!...
Цвітуть мальвою - на зорі ранній.
Даруйте жінкам квіти просто так
І , запалюйте у будні свято.
Це шана, повага... любові - знак
Від якого хочеться співати.
Даруйте жінкам крихітку щастя
Від щирого серця у любові.
Вам в сто крат добра душі віддасться
У ласці ,ніжності та у слові.
Віднайдіть найкращі слова і час...
Букет квітів у вранішній росі.
І ,вона сонечком зійде для вас
Розквітне, як квіточка у красі.
Всі жінки красиві наче квіти
Тож лелійте їх щодня словами.
Вона зігріє сонечком літа
Намалює казку небесами.
2---------------------------
А ВЕСНА ,ЦЕ ВОСКРЕСІННЯ ЖИТТЯ
А весна, це воскресіння життя
Надихає працювати і жити.
В саду наллє яблунь , вишень квіття,
Щоб плодами літо засолодити.
А сьогодні останній день зими
Холодно лютий у сизім тумані.
А завтра прийде перший день весни
Жайвір злетить увись на зорі ранній .
Вдарить грім пролетить блискавиця
Впаде цілющий дощ - землю омиє.
Від райдуг стихне громовиця
Із блакиті нас сонечко зігріє.
Розтануть сніги за крок до весни
Заголубіють фіалки на долині.
Зазеленіють листям ясени
Зацюркоче коник у конюшині.
Усміхнеться сонечко весні
Задзвенить потоком водограй.
Соловейко заспіває нам пісні
Звеселить старий ліс,і зелений гай.
Небо прозоре, як дзвінкий кришталь
Сонечко променем з небес не гріє.
Коли вишня вдягне білу вуаль -
Весна у віночку зарум'яніє.
А так хочеться сонечка тепла!
Щоб зазеленіли у полі трави .
Щоб птахи прилетіли до села,
Свої крила розправляли , як пави.
Хай господар оре, сіє зерно...
І розквітає маків цвіт у житах.
Родить золотий лан всяке добро
Звеселяє пташка наш рай у піснях.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2025
БЕЗ БОГА, НІ ДО ПОРОГА
Віряни кажуть : "Без Бога, ні до порога!"...
Наше життя ,це є довжелезна дорога.
Є добро і зло ,Люди -Ангели ,є Юди,
Які сіють розбрат, чвари,війни повсюди.
У кожного свій розум ,і бачення світу
Господь наш люблячий батько,ми його діти.
Душа,як деревце, що тягнеться до неба
Прагне сонечко тепла під дощем в потребі.
А немає святих отців, монашок, ченців ,
А є душа ,що прагне блаж ...святості зі слів .
Але коли у твоїй душі живе Господь,
Тоді із мертвих оживає - душа і плоть.
Думкою , чи словом переходимо межу
Піднімаємо голос, за поле, за стежу.
Від заздрощів кидаємо на вітер слово
Гостримо ножі ,щоб ранити душу знову.
Це ж не гріх поставити святих на сторінку ,
гріх , коли язик хає одиноку жінку.
Судить, як адвокат ...і розпинає на хрест
Взуй у її взуття... підіймись на Еверест.
Хто на вдову, сироту голос підіймає !
Той на землі скарб - божу благодать втрачає .
Один летить до зір ,інший паде з висоти
У кожного своя доля і свої хрести .
Обираємо, не ту дорогу у життя...
Ідемо наосліп... і падаєм, як дитя.
Помиляємось, вчимося жити на землі
Зростаємо , як зерно до сонця на ріллі.
Ця жінка не п'є , не курить ,і не гуляє...
Від самотності бува в тумані блукає.
І шукає земне тепло у красі божій
А поміж хмар сонце Бога, як подорожній.
Треба дочекатись до того дня,дожити .
Щоб чардаш поскакать, хто хоче тебе вбити.
Хто за спиною судить сестру, а чи брата
Тому бумеранг принесе біду у хату.
Проковтне акула у океані життя
То ж живи у любові... твори свій рай - буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034310
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2025
О , Боже ,ти - цар між царями
Владика світу неба і землі.
Ясне сонце під небесами...
Причастя - хліб насушний на столі.
Приспів :
Боже, ти - Спаситель мого життя.
У честь твою я "Алилуя" співаю.
Ти - мій батько ,а я твоє дитя...
На тебе, лиш одного надію маю.
Йду до тебе у поклоні Боже
Цілую твоїх п'ять ран на хресті.
Ти бачиш,і чуєш серце кожне
Витреш з очей сльози у важкі дні.
Боже, ти - пристань , берег надії
У темряві світло - храм любові.
Ти - маяк у морі в безнадії...
Моя радість ,розрада у слові.
Вірую в тебе - Царю Небесний!
Ти - мого серця скеля - висота.
Молюсь - у твій образ Пречудесний!,
Коли страждає, і болить душа.
Господи ,ти мої є два крила
Всесвіт ,що осяює мені шлях.
Ти - від спраги водиця з джерела...
Є Мій бальзамовий лік у піснях.
2--------------
БОЖЕ, ТИ - ЦАР МІЖ ЦАРЯМИ
О , Боже святий, і царю на світі
Владика ти неба й народів землі.
ти яснее сонце над небесами...
Причастя свте і хліб на столі.
О боже, ти - пристань і наша надія
У темряві світло - наш храм для душі.
маяк ти у морі в моїй безнадії...
Розрада і радість у слові мені
Приспів :
Мій Боже Спасителю мого буття.
молюсь алілуя тобі все життя
Ти батько мій рідний я твоє дитя...
На тебе, одного надія моя
до тебе молюся в поклоні за все
і рани цілую твої на хресті
Ти бачиш,і чуєш наше серце живе
з очей витреш сльози в важкі наші дні
Вірую в тебе - Царю Небесний!
мого серця ти скеля -і висота.
Молюсь у твій образ такий Пречудесний!,
Коли вакжо болить , і страждає душа.
ти Господи мої є два крила
Всесвіту світло мені увесь шлях.
Ти спраги водиця із джерела...
бальзамовий лік у моїх піснях
М.Чпйкіачанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2025
Гине цвіт нації у пеклі війни
Найкращі дочки,і сини України.
Захищають нас від хижої орди
У цім бою стоять на смерть, до загину.
Злітають соколики у небеса
Згасло навіки для них сонечко весни.
Обпалені крилонька їхня краса...
Від рук загарбника у полумї війни.
Захмарене небо плаче дощами
На калині птах співає сумні пісні.
Син, як білий лебідь під небесами
Приходить до рідненької мами, лиш у сні.
Пролилось море невинної крові
У вогні від гармат горить - Україна.
Мати родила дітей для любові
Віддала на захист землі свого сина.
Плаче від болю обпалена земля
Та , яка родить хліб, дає пити воду.
В журбі старий дуб, явір клен ,тополя...
Вирване із корінь дерево - народу.
Поранене серце, душа матерів
Глибока вічна незагоєна рана.
Ростуть хрести наче дуби для синів
Тут лютий серед літа в сніжнім тумані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2025
А цей світ на краю безодні стоїть
Царі у ньому бісяться від жиру.
Мов пришельці з Марсу - космічних орбіт
І крізь лупу дивляться на людину.
Лукаві безумці рвуться до влади
Усі хочуть бути богами землі.
Пишуть свої закони казнократи, -
Щоб лизали руки великі ,малі.
За спиною рішають чорні справи,
Який собі шматок землі урвати.
Моря , чужі надра хоче лукавий
Жити добре ,і як орел літати.
Диктатору - тирану дають руку
І хочуть вести перемовини з ним.
Він сміється зі всіх, завдає муки...
Війною спалює рай - життя у дим.
Хто царя не слухає , проти нього -
Отрує ,кине за грати у тюрму.
Вбиває своїх, підло і жорстоко...
Стріляє в спину... запхає у труну.
А злий цар усьому людству несе крах...
Хоче загнати всіх у рабство , ярмо.
Де ступить ногою ,там страхіття ,жах...
Ллється кров... і у вогні ставить клеймо.
Лживі руді діди стали царями
І вирішують усіх людей долі.
Злигались хами, вбивці з паліями
Руйнують життя тим, хто прагне волі.
Ще вчора цар був на білому коні
Стояв в першім ряду між королями.
Нині став ізгоєм ,як у пеклі дні...
Загнаний в кут, як злий пес поміж псами.
Відцурався світ від вбивці - брехуна
Загарбника чужих земель і ката.
Наробила лиха жорстока війна
За всі злодіяння прийде розплата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2025
А ти - виживи, виживи виживи!
Усім ворогам і недругам на зло.
І для тих, хто тебе любить, ти - живи!...
Пий життя - водицю чисте джерело!
Борись за своє життя до останку!
За право на землі просто жити.
І зустрічай сонечко на світанку!,-
Що в своїх руках, цей світ творити.
Не смій здаватись, руки опускати !...
Коли ти стоїш за крок до смерті.
В тебе є шанс - істинний шлях обрати
Дивитись в очі світу в одтверті.
А життя жорстоке, а люди звірі...
Всі хочуть бути царями землі.
Твій порятунок у Бозі, у вірі, -
Трудись і збирай зерно на ріллі.
А хто був у пеклі, той побачить рай,
По битому склі дійде до мети.
Він вирветься з лап звіра і хижих стай,
Щоб у божім дусі увись зрости.
Хто пройшов вогонь, воду, пекло війни,
Буде шанувати життя - вишиття.
Ніхто не застрахований від війни,
Коли ворог руйнує твоє буття.
Коли ти втомився з життєвих доріг,
Вітри пошарпали твої крила.
Відпочинь, і наберись сил у політ!...
Молись, бо в молитві твоя сила.
Коли твоє життя на волосинці,
І стікає з твоїх ран жива кров.
Ти Ангелом по небесній сходинці
Залиш добру пам*ять свою любов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033865
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2025
Ворог заганяє нас у глухий кут
Хоче взяти у рабство, у полон.
Треба нам вистояти в бою отут, -
Щоб не упасти ниць, як Вавилон.
Треба вистояти у цім двобою
Дочекатись до ранку дожити.
Освятить у вогні меч - молитвою
В своїх думках дух волі зростити.
Єднайся мій роде, у цей важкий час!
Не смій свої руки опускати.
Хай не гострить зброю ворог для нас!
Нас не вбити і не залякати!.
Літають шахеди на полі бою
Там ходить смерть з косою у руках.
Лежить козак обливається кров'ю
Злітає за обрій до небес, як птах.
Воїн виснажений війною в боях
І обпечені у вогні крила.
Вистоїмо, переживемо цей жах...
З нами Господь і небесна сила.
А Україна була, є і буде!...
А царі тимчасові на троні.
Хто спалює дім і вбиває люди!...
Той на землі у вічнім ізгою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2025
А твої очі ,як в небі дві зорі ,-
Як волошки квіти у чистій росі,-
Що цвітуть у житах на долині
Наче небеса блакитньо - сині.
А я кохаю тебе , я кохаю...
Тобі зорі , цей світ нахиляю.
Ти мрія - жадана квіточка весна
У моєму серці , ти лиш одна.
О , скільки я доріг у житті стоптав!...
Тебе одну, лиш на землі шукав.
Ти , як сонечко усміхнулась мені
В розмаю квіточкою навесні.
Вітерець твої коси розплітає...
Пелюстки до твоїх ніг встеляє.
До тебе лечу я на крилах, як птах
Несу польові квіти у руках.
Вітер шепоче тихо твоє ім'я..
Я чую твій ніжний голос здаля.
Прийшла, як весна до літа - у мій рай
Закохавсь, як у квіт весни - небокрай..
2-------------
Вона йшла на побачення до нього
У сукенці , як волошки сині - сині.
З шлейфом парфумів квіту польового
І ,усміхалась весні - сонячній днині.
А любов наче квіточка навесні
Розквітає пелюстками у почуттях.
І , у серці грають струни чарівні
Мажорна нота ніжних октав у піснях.
Вона не йшла, а летіла на крилах
Босими ногами у пречисті роси.
До зір несла небесна дивна сила
І вітерець розплітав їй пишні коси.
Любов буває солодка, як нектар
Красива , п'янка, як квіточка у казці.
А буває зайде у туман між хмар
Згорає, як зірка в самоті - мовчанці.
Даруйте квіти щастя і любові
Хай усміхаються закохані очі!...
Лелійте, як квітку у ніжнім слові.
Хай щастям розквітають серця жіночі.!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2025
А любов красива ,як квіт жоржина
Надихає у світлих почуттях.
Солодка пресолодка, як малина
Запалює свято в ніжних словах.
Найкращі квіти віднайду для тебе
Встелю до твоїх ніг пелюстками.
І обійму ніжно крильми до себе
Зацілую твої уста устами.
Візьму твою руку у свої руки
Поведу у казку липовий гай.
Заграють струни мелодійні звуки
У сонячнім промінні - небокрай.
Грає скрипаль у ритмі танго пісню
Запрошує закоханих на вальс.
Запалює вечірню зірку пізню
Ніч на щастя сіє зорі для нас.
Так пахнуть квіти жоржини духмяно!
У гаю - Золотий Липовий цвіт.
Ми, як лебеді у вальсі - кохана !
У мріях злітаємо у політ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2025
Там , де війна ,там смерть, і тривога...
А там ,де мир ,там квітуча дорога.
В надії сходить сонечко в імлі...
Цвіте життя - незабудки на землі.
Там, де життя - орють, сіють і жнуть,
Журавлі до гнізда щастя несуть.
Колоситься золотий лан пшениці
Від спраги пють чисту воду з криниці.
Ти - відкрий вікно, поглянь, на цей світ,-
Як наливає в саду вишневий квіт.
Лети на крилах до зелен гаю...
Там, де білий голуб миру літає.
Іди ногами босами в трави
І зустрічай сонечко із заграви.
Усміхнись пташечці, що співає...
Квітці ,що в чистих росах розквітає.
Де льон синій, як голуба блакить...
Там у промінні сонцю - блаженна мить.
Голуб голубку голубить крильми
Цвітуть ромашки від весни до зими.
Там, де зелене море у полі
Там зозуленька кує щастя долі.
Цвітуть червоні маки у житах
Жайвір звеселяє життя у піснях..
Там, де життя ,там сходить світанок
Соловейко співає :"Добрий ранок".
Там Сонечко світає край неба
Люби Життя, воно цвіте для тебе.
Там , де життя - там все, як у казці...
Цвітуть райські сади у божій ласці.
Там сонячні дні... зоряні ночі ,-
І від співу пташки світяться очі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033424
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2025
Ти - пробач мені. що тебе я кохаю...
І не можу з серця відпустити.
Вечорами, як зірку з неба чекаю,
Щоб тебе у снах знову зустріти.
Пролетіли роки, стільки весен і літ,
Не можу тебе ніяк забути.
Нагадує про тебе весна - білий цвіт
В очі віє вітер місяць лютий.
А не склалося життя у нас з тобою,
Я не можу тебе розлюбити.
А молоді роки сплили за водою,
Я не можу інших полюбити.
Ходжу без пари, як лебідь без лебідки
Зима снігами наш сад замела .
А роки, як ніжні пелюстки у квітки
Згоріли ,як цвіт без сонця тепла .
Пробач, що не зумів тебе захистити,
І за сльози, що лила ночами.
Що не вмів я небо тобі нахилити
Люта зима була поміж нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2025
Ти - ясень день, що зійшов на світанку
Місяць , що малює казку у сні.
Ти - біла лебідка у вальсі, у танку
В райськім саду, як цвіт навесні.
Я так люблю тебе, і кохаю!
І нікому тебе не віддам.
Тобі про любов, лиш пісні співаю -
Ти - Музика серця, мій лік- бальзам.
Приспів
Ти - мої крила , мій політ у небо -
Квітка натхнення - мої почуття.
Подарую я троянди для тебе,-
Щоб з тобою йти в осінь - життя.
А я за тобою, як за стіною...
Не боюсь гріз, холодної зими.
Бачу тебе, і цвіту я весною...
Ти - голос скрипки ніжної струни.
А знаєш , коли ти поруч зі мною
Земля йде обертом з під моїх ніг.
Вабиш мене неземною красою
Від поцілунків тану , як сніг.
Ти - мої крила , мій політ у небо
Квітка натхнення - мої почуття.
Подарую я троянди для тебе,-
Щоб з тобою йти в осінь - життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2025
Там , де війна , там смерть дивиться в очі...
Горить свята земля під ногами.
Де літають ракети дні і ночі,
В руїнах села міста і храми.
Там чути рев, свист канонад і гармат,
А світанок у полумї вогні.
В замерзлих руках солдата автомат,
у сніжнім наметі, як у горні.
Там тривога, - одна цигарка на двох,
І ніхто не знає, що чекає...
Там плаче ревно дощем в бою сам БОГ,-
Коли ворог дитя розпинає.
Лежать убієнні на полі бою,
з пошматованих тіл кров стікає.
Тут літають чорні круки горою
Козак у чорний вугіль згорає.
Там де війна ,там безлад ,і розруха
А життя стерте із лиця землі.
Там море крові, а вода -отрута...
І спалені колоски на ріллі.
Там зима і свище вітрисько лютий,
Метуть важкі сніги у вколіно.
Воїн на морозі голий, роззутий.
За кожен метр стоїть до загину.
2--------------
Там , де війна ллється невинна кров
Ходить смерть на кожному кроці.
Ворог заганяє у полон - улов
Тримає світ у своїй моці.
Прийшли у наш край , до нас чужинці
Вигнали на мороз із хати.
Вбивають за те ,що Українці,
Що наша земля ,це Україна мати.
Прошу панове, зупиніть війну!
Будьте людьми слова і діла.
За мир платимо дорогу ціну
За сином плаче матінка мила.
Поставте край, цій жорстокій війні!
На письмі золоту печатку.
І ,хай не горить земля у вогні!
А родить хліба у достатку.
Йдуть запеклі у двобою бої
Втрачаємо найкращих орлів.
Горять села і міста у вогні
Зрубані коріння в яворів.
Спалений наш рай ,наш дім у попіл
Плаче мати син в домовині.
У очах сльози , біль та неспокій
Віє вітер в очі сиротині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2025
Живу я ,як перший день і останній,
І дивлюсь на божий світ ,як дитя.
Не знаю, коли прийде день останній...
І на груди зложу крилонька я.
Вже осінь прийшла у гості у мій сад
І я ,як з гілки зірваний листок.
Не вернеться вже ніколи літо назад
Листопад... до зими всього лиш крок.
А ще стільки мрій,і планів на життя...
Хочу зробити,ще так багато.
Гори,світи поміж зір - моя зоря,-
І , щоб кожен день був наче свято.
Вже стукає у мої вікна осінь...
Збудувала дім , посадила сад .
Вже давно я не ходжу у гості
Бо на скронях забілів снігопад.
Серденько моє окутала крига
А в душі осіла біла зима.
А коли розтануть сніги - відлига...
Тоді сонечком зігріє весна.
Осінь сплела ниткочку у волоссі
Сонце низенько ...вже надвечір'я.
Як дівчинка вірю у казку досі,-
Що прийде весна на моє подвір'я.
А від холоду зими мерзнуть руки
Сповільнила хід, вже не літаю.
Вже переросли на голову внуки...
Здалека , як сонце їх стрічаю.
Коли дивлюсь у люстерко на себе...
Сама себе не можу впізнати.
Життя дає шанс для мене, для тебе,-
Просто жити, Бога прославляти....
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033113
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2025
Одів у білосніжні шати листопад
Стоїть немов для молодят святковий зал .
Встеляє білий килим до ніг - снігопад
Запрошує на свято - урочистий бал.
Забілів, так красиво у снігах, цей світ
Мов наречена у фаті на весілля.
Падає падає сніг на листя до віт
Розквітає мов первоцвіт - сніжне зілля.
Останні дні листопаду в календарі
Яблуневий сад, ще в зеленому листі.
Злетілись до ялиць і смерек снігурі...
Дарують зимі сніжні перли в намисті.
У зимову казку до нас гостя прийшла
Зимонька зима така дзвінка, як кришталь.
Дороги і стежки снігами замела
Від снігу сліпнуть очі у паночок краль.
Зустрічають першу зірочку небеса
Запалює свято білокрила пісня.
О яка, тут благодать - небесна краса!
Коли цвіте в снігах квітка білосніжна.
Мороз зацілував квіт айстру губами
І малює для неї портрет - казку зими.
Покриває білосніжними снігами
Обіймає мов лебідь лебідку крильми.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025
А ти не скачи вище неба
Канонів заповідів святих.
У псалмі шукай сил для себе
Мудрість, що є світлом для сліпих.
Слово - то є для сердець бальзам
У відчаю душі лікує.
Коли у душі є святий храм-
То ,там наша думка панує.
Посій зерно зрости лан жита
Зігрій в зиму сонечком тепла.
Тобі в небо двері відкрито-
Напоїти спраглих з джерела.
Ти - словом не сип сіль на рану
Не переходь межу, границю.
Можна зламати душу санну
І закрити у клітку птицю.
Усі помиляються в житті
Ніхто не Ангел , всі ми грішні.
Заздрість спалює мрії золоті
І тих, хто в житті є успішні.
Господь покликав нас до себе,-
Щоб гострили у слові зброю.
Увінчало поета - небо
Лавровим вінцем нашу долю.
А поет не може мовчати
Коли ворог руйнує наш дім.
Повинен на весь світ кричати
Коли спалює все в попіл - дим.
Не топчи ногами калину
Чужий біль своїм серцем відчуй.
Стань, небом у важку хвилину!...
Зранені душі словом лікуй.
Поет - це мова - воля божа
Він голос Небесного Отця.
Кличе до себе подорожніх
Є світло - для незрячих ,сліпця.
2‐‐----------------
Боже, молюсь до тебе " Отче наш",
І, як батька прошу тебе , благаю.
Зціли рани землі з небесних чаш
Хай зійде сонце миру в ріднім краю!..
Прожени орду з рідної землі!
Промінням сонечка очі осліпи!
Хай не спалюють колос на ріллі!...
Омий цілющим дощем поля , степи.
Дай, бути господарями землі
У своєму краю, у своїй хаті.
Орати, сіять зерно на ріллі...
Збирати урожай у благодаті.
Помилуй, нас Господи захисти!...
Дай українцям свободу ,та волі!
Ти - цар серед царів ,все можеш -ти,
Дай хліба до хліба, кращої долі.
О, прошу Боже, зупини війну!...
Хай синів сива мати зустрічає!...
Дай Україні - сонячну весну!
Хай співають пташки ,сад розквітає!...
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2025