| Сторінки (32/3199): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Я доросла - у зрілих літах,
А для мами, щей досі дитина.
Лечу додому неначе птах,
Де біля хати цвіте калина.
О мамо, матінко, матусю!
Пробачте, що від хати далеко.
Я кожен день за вас молюся!
лечу до вас , як птаха лелека .
Пробачте , мамо за розлуку!
За тривожні дні, безсонні ночі.
Прийду я зацілую руки,
Радістю - засяють ваші очі.
Мамо я сумую за вами,
Ви мій солодкий сон у тумані.
Шукаю вас під небесами,
Як сонце ясен день на світанні .
Де б не була, в якому краю,-
І у яких світах, на цій землі .
Я казку дитинства шукаю, -
Рай - вишневий садочок навесні .
Я прилечу птахом до вікна,
Для вас мамо пісню заспіваю.
Раннім цвітом зацвіте весна
До ніг квіти землі встелю в розмаю.
Мамо, хочу чути ваш голос,
слухати вашу ласкаву мову .
Хоч на голові сивий волос,
Хочу притулитись до вас знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2026
Ти наче квітка весни красива,
Даруєш мить щастя, в цю блаженну мить.
Ти така панянка особлива,
Бачу у твоїх очах - неба блакить.
Ти - красива неначе жар - птиця
Чарує твій ніжний стан, руки - крила.
У снах являєшся, як зірниця
Вабить, так до тебе - небесна сила.
Ти неначе у морі - перлина,
І є найдорожчий скарб - мого життя.
Повір, ти в мене одна - єдина
на хвилях світлих почуттів - висота.
Бачу я твій силует у вікні,
Ведеш , як пташка у світи казкові.
Ти так мило всміхаєшся мені,
Надихаєш красою у слові.
Чую твій золотий голос в саду,
Лечу до тебе на крилах наче птах.
А із уст злітають слова **Люблю**
Cолодить, як плід - струна серця в піснях.
Тобі , цей ясен світ нахиляю -
Сонечко весни, місяць, ясні зорі .
І тобі квіти землі встеляю,
Клонюсь до твоїх ніг, як осокори .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2026
Роки, так швидко летять дні за днями,
Життя , як жовтий лист згорає з віт.
Ще вчора рідні, близькі були з нами,
Нині їхній слід замів білий сніг.
Впав на мої скроні білий - білий цвіт,
наче перший сніг в золоту осінь.
Сивий - сивий туман покрив увесь світ,
в*яне найкращий квіт від морозу.
Накуй зозуле мені , ще довгих літ !
Натішитись життям весною і літом .
Щоб у щасті злітала до зір в політ
Цвіли роки в земнім раю - зореквітом.
Вже прийшла золотава осінь у сад,
і озолотила віти вишні.
І посіяла на крони снігопад,
Згубиливсь слід у сад - дні вчорашні.
А куди б не завела мене доля
Я повертаюсь птахом додому.
Там куточок рідної землі в поля,
Маки у житах проженуть втому.
Упаду осіннім листям до землі,
А дощем на пожовклі отави .
За селом на вигоні у сірій імлі
Зійду сонечком із - за заграви.
2========================
О прости, моя рідна хато, прости!,
Що в люту зиму тебе не зігріла.
Рвали з коріння сад вишневий вітри,
А у травах вмирала ягода спіла .
О прости, моя рідна хато , прости !,
Що зима мела на твій поріг снігами.
Із доріг чекала господаря ти,
Щоб зігрів теплом у заметіль дровами.
О прости, моя рідна хато, прости!,
Що не берегла тебе, не шанувала.
Від лукавих рук не могла вберегти,
що хто є свій ,а хто чужий не впізнала.
О прости, моя рідна хато, прости !,
Що тебе я в дарунок чужим віддала.
Будували куточок раю - дітям батьки,
А зла недоля у мене його вкрала.
О прости, моя рідна хато, прости!,
Що чужим я відкрила двері у хату.
і вона принесли у твій дім хрести,
А ти була для них, як рідна мати.
О прости, моя рідна хато, прости!,
Що віддала тебе я чужому роду.
Як мати дитя чекала з доріг ти, -
А гроза у криниці мутила воду .
О прости, моя рідна хато, прости!
Що хто є хто - під гримом лиць не впізнала.
Голодранку прийняла , як дочку ти
Вона у різні ролі , як в театрі грала.
О прости, моя рідна хато, прости!,
Що не зберегла батьківський скарб родинний.
Злетіла я птахом у чужі світи,
Ти - відчула удар у спину злочинний.
О прости, моя рідна хато, прости!,
Що тебе я віддала у чужі руки .
Впустила тих, хто cпалює мости ,
Ти - зазнала болю,страждання, і муки.
О прости, мене рідна хато, прости !,
що здичавів сад, латана огорожа .
Дах знімають ураганні шальні вітри,
І у споришах в*яне квіт мальва - рожа.
О прости, моя рідна хато, прости !,
Ти тих , кого під своїм дахом ростила.
Ти - навчила літати до висоти,
А працювати на землі ,не навчила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061038
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2026
Знов у вікно постукав - дощ весняний
Від зимового сну мене розбудив.
Розлився, як молоко - день туманний
У тишині я шукаю позитив.
Заплакало небо холодним дощем
Стукає по прозорому склу, як дзвін.
У душі моїй печаль , смуток і щем,
Мій рай на землі розколовся на впіл.
Стою я на краю неба під дощем,
Від жалю сльоза розлилась, як море.
Несу на плечах свій хрест під тягарем,
І мій дух тримає - небо просторе.
Я вільна - вільна птаха на цій землі,
Ніхто в кайдани мене не закує.
Коли впаду з висоти в сірій імлі,
То Ангел за крок до смерті врятує.
Родилась , щоб вічно жити на землі,
Тримає на плаву - небо просторе .
А коли прийде час, візьмуть журавлі -
Понесуть до Бога у сині гори.
Я крилом прожену сиві тумани,
А вітром чорні хмари за край - межу.
Ти - дощем не сип сіль на мої рани,
Я - світло, що запалює в тьмі свічу .
Ти думаєш, що убєш, зітреш у прах-
Пораниш душу до болю, до крові .
Я сяйво зірок , що являється в снах
У чаші - бальзамовий лік - у слові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061012
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2026
Ти прийшла гостею в мої сни
наче ясне сонечко серед зими.
обняла лебединим крилом
зігріла мою душу своїм теплом.
А твій погляд стріла Амура,
Вабить до себе , як п*янка сакура.
У твій аромат я вдихаю,
На планету щастя до зір злітаю.
Читаю я думки по очах,
І кружляю над тобою наче птах.
Твоя врода - чиста водиця,
ти є мого серця - імператриця.
А я мовчки дивлюсь на тебе
В твої блакитні очі синє небо.
Лід зими в моїм серці тане,
Ти - моє ласкаве сонце кохане.
Не відпущу тебе від себе,
За руки - крила візьму наче лебідь.
Понесу у зоряні світи,
А ти мені сонечком світи, світи...
З тобою я лечу у політ,
Ти є мій Всесвіт - мій прекрасний, цей світ.
Веди мене у вишневий рай,
Цілуй ніжно - ніжно люби і кохай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1061008
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2026
Привіт! - я тебе не бачив , так давно -
Здається що пролетіло з тих пір сто літ.
Життя злетіло, як стрічки у кіно
Вже для інших цвіте весна , цей казковий світ.
По - стежці літа йду в золоту осінь,
Уже опадає жовте листя з клена .
Знаєш , я не забув тебе, щей досі -
І ти приходиш у мої сни до мене .
Коли цвіла весна для нас з тобою
Нахиляла до ніг - увесь блакитний світ.
Першу зірку стрічали під вербою
На крилах щастя ми злітали у політ.
У моїм серці , як жар горів вогонь
І почуття лились, як ріка водою.
Я пив любов із твоїх ніжних долонь
Тоді вперше я назвав тебе своєю.
О , скажи, чого доля розвела нас ?...
Не судилось разом йти у осінь - життя.
О який прекрасний був кохання час!
Коли я цілував, як мід твої уста...
А ти пройшла повз мене стороною -
Я згадав нашу весну ,ті щасливі дні...
Вже золота осінь кружля листвою ...
Замітає наш рай - перший сніг на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2026
(співає співочіші)
Ти повір моїм словам!
Ти є у мене одна-єдина!
Ти є мій Всесвіт, мій храм,
В океані мрій - моя перлина!
Допоки серце б'ється -
І я буду тебе лиш кохати!
Доторкнусь твого серця,
Щоб в твій ніжний аромат вдихати!
Там, де ти, там цвіте весна,
Розквітають квіти наче в раю!
З синіх гір музика луна -
Тобі до ніг зорі нахиляю!
Я тебе нікому не віддам -
Ти є королева мого серця!
Іду до тебе наче у храм
І п'ю любов, як воду з джерельця!
Озовись! Де тебе знайти?..
Піду за тобою на край світу!
В моїм серці живеш лиш ти -
Зігрію серед зим наче літо!..
О, прошу, від мене не втікай!
Як дика пташка із квітучих віт.
Якщо любиш, то мене кохай,
Щоб удвох злітати до зір в політ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2026
В небеснім просторі у надвечір'я
Запалила свічку рання зірка.
Торкаюсь я серцем до сяйв сузір'я...
Цвіту незабудкою мов квітка.
Несу в долонях ніжні квіти весни,
Отой промінчик сонця з блакиті.
Вже зацвіли, так рясно цвітом сади!
Ліловий бузок в блаженій миті.
На березі весни в медовім травні,
Там вперше ми зустрілись з тобою.
У танці кружляли, як птахи ранні
Серця в почуттях цвіли любов'ю.
Усміхнулась в моє віконце весна
Зійшла мов ясна зірка край неба.
Розтанула у серці зима ,зима,
Як білий птах я лечу до тебе.
Магічним поглядом - блакитних очей
Розбудив у моїм серці любов.
Ти є красень місяць посеред ночей
Мій Всесвіт - мій ясен світ - мій покров.
Я закохавсь у тебе - моя зоре!
Шукаю між зір, як квіт в розмаю.
Перелечу через широке море
Бо тебе до нестями кохаю.
У яблуневім саду у розмаю
Там, де воркують в парі голуби.
Я тебе, як першу зірку стрічаю
До твоїх ніг стелю квіти весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2026
Не обіцяй мені золоті гори
Слова , без любові - порожній звук .
Перелети через широке море,
Щоб відчути мого серденька стук.
Я мрійник - романик, люблю сюрпризи -
Бачу в рожевих окулярах світ.
Життя загадкове , свої капризи -
Весняні грози ранять ранній цвіт.
А іноді не збуваються мрії
І пригнічує душу - реалізм .
Не опускаю рук у безнадії
Тримає моє небо - оптимізм.
А світ такий чудовий ,і прекрасний
Спалюють в дим на троні королі.
Коли розбити світогляд дзеркальний
Тоді гасне сонце в сірій імлі.
У кожного є шанс на нове життя,
Щоб з нуля, все з початку почати.
А там, де живе любов , там ти - плюс я
Від ласк хочемо до зір літати..
А ти - моя ілюзія, мій міраж -
Ласкаве сонечко у тумані.
У пустинних вечорах - зоряний блаж
Є мій всесвіт, мій рай - у коханні.
--------------------------------------
2-------------------------------
Вдивляюсь у голузибну - блаженну мить
В Карпатський ліс , що небо підпирає.
В засніжені гори водоспад, як дзвенить
у сокола , що над раєм кружляє.
О які є величні Карпати гори,
Тут на полонині едельвейс росте.
Стою слухаю, як шумлять осокори ,
Як сходить над ними - сонце золоте.
Вдягла у крислатий капелюх , як сонях
Проростаю до землі аж до небес.
Я мов сонячний зайчик на підвіконях
Шукаю в тім раю - тисячу чудес.
Під блакитним куполом неба - храм душі,
Знайди, край неба ти місце на землі.
Іди босими ногами у спориші,
Купайсь у травах вколіно у росі.
Дивлюсь я у небо , як в дзеркало ріки
Там віддображення земного раю.
Збираю в свої долоні ясні зірки,
Роси ,що літній вечір розсипає .
Небо наче безмежний синій океан
Пливуть хмари наче човни в синю даль.
А літній сонячний день неначе титан,
Набирає воду з джерела у дзбан.
Із криниці перехожих напуває
Маленьку пташку, що від жари мліє.
Серце літу - літечку пісні співає
В мріях на планету щастя зоріє.
Лечу наче сокіл у серпневі ночі,
Де на краю літа - осінь золота.
І у зиму, листопад іти не хочу,
О літо - насолоди моє життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2026
Поміж тисяч доріг обираєм одну
Йдемо крізь терни до жаданої мрії.
Шукаємо між зірок щасливу зорю,
Щоб освітила земну путь - в час безнадії.
Зростаємо дужі крила за спиною,
Щоб злетіти від тривоги у синю даль.
І наче птах у клітці прагнемо волю
Губимо в сизім тумані журбу, печаль.
Кожен із нас, як одинокий лелека
Тягнеться до святої рідної землі.
Де б не були , в якому краю далеко,
А вертаємось до гніздечка, до рідні.
Загубитися можна у чужих світах
І можна скласти свої руки на груди.
Спалити тіло , в море розвіяти прах
І про тебе - хто ти ,звідки ?...світ забуде.
Скажи, який сенс буття на оцій землі?...
І для чого Господь, дав нам усім життя.
Родились , щоб лишити свій слід на землі
Посадити сад , продовжити майбуття.
У кожного своя місія на землі :
Вчитель вчить дітей , лікар рани лікує .
А сівач оре , сіє зерно на ріллі
Пекар пече хліб ,господар дім будує.
Усі ми одна родина Україна
І по цеглині зводимо храм любові.
Наш дух оживає з мертвих - цвіт калина,
І благословить життя у рідній мові.
М.Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1060046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2026
Допоки земля обертається по - осі
Допоки від цілющих рос цвітуть квіти.
Ти - живи,твори і мрій на цій святій землі
І світи яскравим сонечком для світу.
Скажи, що залишеш після себе людино?.
І після пройдених тисяч доріг життя.
Не зривай з коріння, а посади калину -
Сій квіти щастя , і будь , щасливим, як дитя!.
Ти - усміхнись сонечку ,що встає раненько
Дякуй Богу за ніч , що настав ясен день.
Вдихни у первоцвіт і зрадіє серденько
Жени тугу з свого серця, всяку мігрень.
Одягни рожеві окуляри на очі,
Щоб бачити в кольорах, цей блаженний світ.
Світи - сонечком удень,а зіркою - вночі
Лови мить життя , і вдихай у первоцвіт.
О поглянь на красу божу - райський сад весни
Вдихай у ніжні пелюстки п'янкий нектар.
І послухай, як шепочуть стрункі ясени,
Як мільйон свіч горять поміж тисяч стожар.
Ми наче подорожні гості на цій землі
Погостюємо...підемо в чужі світи.
Згорають рано зірки великі і малі,
Замітає наш куточок раю - білі сніги.
.М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2026
Вже вечір ....сховалось сонце за горою
Зійшла у небо зірка золота.
Місяць пливе у човні наче по - морю
На берег любові - в стиглі жита.
О Коханий , ти - наче місяць у небі
Я неначе зірка поміж зірок.
Йду на побачення до тебе,до тебе
Там , де цвіте едельвейс між квіток.
О коханий, ти - подаруй мені квіти
Ті, що цвітуть у травах у росі.
А я за тобою піду на край світу,
Щоб побачити ,цей рай - у красі.
Поглянь , який прекрасний, оцей - ясен світ!
від променя сонця тануть хмари.
Твої очі неба ваблять мене в політ,
Де в почуттях, як жар горять стожари.
Розлився райський сад наче синє море
На білопінних хвилях цвіт розмаю.
А лебідь до лебідки летить у гори ,
Де весна літо - літечко стрічає.
О коханий, ти - подаруй мені квіти
Ті, що цвітуть у травах у росі.
А я за тобою піду на край світу,
Щоб побачити ,цей рай у красі.
Поцілуй, як мід солодкими устами
До себе ніжно - ніжно обійми.
А я осяю - твій земний шлях зірками
Зігрію сонечком серед зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2026
Зацвів яблунь цвіт у буйнім ромаю
Вітер колише у золотій колисці.
Зійшло сонечко між хмар з небокраю
Леліє як дитя на зеленім листі.
Ой , як же красиво яблуня цвіте!
Неначе Діва наречена у фаті.
Коли налива плід ябко золоте
Дарує нам блаженну мить у почутті.
О вітре, не зривай із віт пелюстки
І яблуневий цвіт не топчи ногами.
Від променя сонця заврунять ростки
Засолодить сад солодкими плодами.
Забілів наче у казці - ясен світ
Зацвіла біло - біло яблуня в саду .
Сонце цілує в долонях яблунь цвіт
І наливають сочні плоди у меду.
Злетілись пташечки до віт звідусіль
Співають ніжні пісні зранку до ночі .
Танцюють із вітром танці водевіль
Ведуть у мій рай , там, де роки юначі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2026
Колисала дитя в колисці мати
Вишивала рушник - на щастя долю.
Будь, донечко душею багата!...
Красива наче золотий лан в полю.
А ти - так на тата свого схожа ,
Наче дві краплі води - один в один.
Розцвіла наче квіт мальва - ружа
Твоя врода , то алмаз поміж перлин.
Ямочки на щоці , блиск у очах
І мила усмішка така красива.
Хай цвітуть роки , як цвіт у садах!
Будь , моя люба донечко щаслива !
Так пасують ямочки на щоці
Білосніжна усмішка , як цвіт вишні.
Лелію тебе ,як квітку в руці
Хай оберігає від бід - Всевишній!.
Цвіти моя квіточко , розквітай !
Світи , як ясне сонечко з висоти.
Підеш у світи - дім не забувай!
На крилах птаха, додому ти лети.
Мила донечко, моє сонечко
Де б не була, ти у якому краю.
Зіркою зійду у віконечко
Зігрію в люту зиму з небокраю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2026
1)Tи є мій космос - планета щастя
Сонечко , що сходить у вікні.
Ти у чаші любові - причастя
Зірка , що малює казку у сні.
2)Ти у душі розпалила вогонь,
Як жар полум'ям ватра горить.
Я п'ю любов із твоїх долонь
У світлих почуттях - щасливу мить.
3 )Глянь, як цвітуть квіти під ногами,
В їхній красі - увесь ясен світ.
Сяють, як зорі під небесами
Закоханих ведуть у політ.
4) У моїм серці квітне кохання
Наче зацвів шафран навесні.
Приходиш в сни , як зірка рання
Даруєш милу усмішку мені.
5 )Ти є мій корабель, океан мрій,
Що веде у плавання до зір.
Лечу як сокіл на берег твій
Ти - моя планета між синіх гір.
6 )А я пливу на хвилях почуттів
Кохана до тебе, до тебе.
Ти - маяк в морі між полюсів
Моє ясне сонце - блакить неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059892
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2026
Я люблю, як цвітуть квіти Ліани
У бузковім цвіті у пишнім розмаю.
У них закохані стрункі каштани
Запалюють святкові свічі у маю.
Наче Афродіта розплела коси
А небесні очі - море бірюзове.
Краса блаженна, як пречисті роси
Вабить до себе, оте диво казкове.
Ллється музика , як водограй із гір
Танцюють із вітром у танці ліани.
Дзвенить мелодія - струна ніжних лір
Закохуються ,як в діву павіани.
У неї смагляве тіло, як у циганки
білесеньке личко , як в красуні весни.
Вдихаю наче у п'янкі світанки
І Серце тріпоче ,як листям ясени.
Ліани - це вінець краси - висота
Красуня мила краля - Орнелла Мутті.
Вабить, так до себе коса золота
Шарм запальний - вогень, як на квітці руті.
Ліана мрійлива , любить свободу
У неї закоханий - король Павіан.
П'ю блаженну красу, як з джерел воду
Злітаю до зір вище хмар немов титан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2026
У моїх думках тільки ти, ти, ти ,
Найкраща жінка ,яку стрічав у житті.
До твого серця будую мости
Відкриваю свою душу у почутті.
Тисяч раз скажу тобі " кохаю"
Ти є планета щастя - світлі почуття.
У своїм серці мрію плекаю,
Щоб з тобою навік поєднати життя.
Я живу і дихаю тобою
І возношу до ясних зір твоє ім'я.
Піду на край світу за тобою
Щоб відчути радість - світлі почуття.
О скільки літ шукав тебе одну
І чекав, як пташку із далеких доріг.
Щоб стріти разом сонячну весну
У душі розтанула зима - білий сніг.
А я так люблю тебе, кохаю
А ми, як голуби у парі з тобою.
Ти - мій куточок раю в розмаю
Моя любов - ясна зірка під горою..
Бережи у своїм серці - любов
Бо життя є без неї ,як без цвіту сад.
Вона є оберіг щастя - покров
Із цілющих джерел водиця - зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2026
Вдома від спраги п'ю воду з криниці
У спогадах оживаю я знов.
Тут зросли мої крила, як у птиці
І зігріває батьківська любов.
Я йду із далеких доріг додому
Там ,де цвітуть біля хати вишні.
Сяду у садочку прожену втому
Згадаю мамин рай - дні колишні.
Веде рання зірка у мою весну
Бачу ясні очі - образ мами .
Будить сонечко від зимового сну
Йду у сад квітучими стежками.
Лечу я крізь світи із журавлями
Там , де тріпочуть листям ясени.
Зігріває пісня, як любов мами
Малює казку сонечко весни.
Тут проросло углиб моє коріння
Горді мальви цвітуть коло хати.
Оживає мій дух - яблунь цвітіння
Частує з своїх рук наче мати.
Я йду у трави босими ногами,
Щоб бачити в росах красу землі.
Відчуваю тепло - ніжність рук мами,
Кружляю у щасті ,як птахи журавлі.
Прийшла я додому на рідний поріг,
Розквітаю наче цвіт навесні.
Від тепла, в душі тане лід - білий сніг
Згадую дитинство - щасливі дні.
Де росла , все миле, серцю дороге -
На образах вишиті рушники .
Тут тримало небо - батьківське плече
І цвіли найкращі мої роки.
Схиляюсь низенько я святій землі
перед порогом старому саду.
І дякую батькам за хліб на столі
За солодкий плід із винограду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.03.2026
Відлітають у синю даль рано птахи
Не побачивши ранню весну і цвіту.
І ураганні вітри зривають дахи
Гаснуть зорі не глянувши в очі світу.
А ще вчора зима сніг пречисто - святий
До сонечка неначе перли іскрився.
День немов ангел із небес ясний - благий
І до ніг білими снігами стелився.
Від дощу у лютні почорніли сніги
вітер осінній лист у порух стирає.
А ще вчора Різдво благодать навкруги
Сьогодні міліє сніг...дощ накрапає.
Зима неначе воскова свічка тане
Струмками,ручаями тихо до ріки.
А сонечко зійде у небо туманне
І із під снігу сходять перші проліски.
Біла зима все покриває снігами
Поле , квітучі сади, ліси і гаї.
Сонечко спить поміж хмар під небесами
Приходить весна...все ожива на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059415
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2026
Багато є питаннь, а відповідей немає
Частіше у висках б'ється пульс від думок.
А життя коротке, і швидкоплинно минає
Кожен день пізнання світу - новий урок.
Я навчилась жити, чути голос на цій землі
Від емоції згораю наче свічка.
Зростаю я увись до сонця як цвіт на стеблі
Розмовляю в тиші - беззоряну нічку.
Бентежить ,так ,цей світ жорстокий - чуттєву душу,
Який переходить кордони, за межу.
Один байдужий, а інший узяв важку ношу
Працює в поті чола, гнеться від багажу.
Тривожить те,що вуха чують,а очі бачуть -
Не можу бути глухою і сліпою.
Не можу слухати, як чорні ворони крячуть...
Зцілююсь словом, як живою водою.
О моя доле , де той коваль, що щастя кує?...
Де та душа , що зігріє від лютих зим .
Зроби добро ,то заздрість із тобою воює
Рубає коріння, спалює все у дим...
Дивлюсь у пусті очі, читаю чужі думки -
мов просвітила людину через ренген.
Читаю, як книгу і пишу у віршах рядки
В'яну наче квітка між колючих терен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2026
Сьогодні , друга річниця смерті брата,
Я йшла на службу божу у святий храм.
Стояла у задумі душа розп'ята
Просила в Бога лік - від душевних ран.
Поміж хмар побачила образ Христа
Явивсь раненько над храмом син божий.
"Отче наш" промовили мої уста -
Спаси , і помилуй у час тривожний.
Не знаю, який знак подає Отець -
Та одне знаю, що Бог є зі мною.
В храмі - прийму благословення вінець
Святим причастям душу заспокою.
Дай у серденьку благодать , мир в душі -
Від недругів ,і ворогів захисти.
Зійди світлом божим у моїм вірші
Істиний шлях мені у завтра вкажи.
О, прости Боже ,прости мене грішну!,-
Що іноді ,як дитина буваю.
Падаю на слизьку дорогу сніжну,
Не можу встати , в тебе ласк благаю.
Буваю я капризна і лінива,
І молитись за рідних забуваю.
Коли гроза, блискавиця, і злива
Тоді захисту у тебе благаю.
Явився мені божий син на небі -
Розчинився у хмарі за одну мить..
Я сирота, шукаю лік в потребі
Боже прости ,навчи мене просто жить.
Навчи прощати , ближнього любити -
Змовчати, коли від ран болить душа .
Дай в цім світі - себе не загубити,
З небесних джерел пити воду з ковша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2026
Йду до весни, як прочани на прощу
А крізь сніги, так важко на гору йти.
У дорогу взяла на плечі торбу
Віра, дає надію йти до мети.
Вже зацвіли в саду весняні квіти
Такі пречисті, як вранішня роса.
Розлились білим морем первоцвіти
Вабить до себе наче діви краса.
Чекаю сонечка весну з висоти
Уже запалили свічки каштани.
Воркочуть у парі білі голуби
І милуються, як цвітуть тюльпани.
Весна іде в сад наче наречена
У коси вплела віночок з рум'янку.
Берізка росте для стрункого клена
Співає зранку до ночі співанку.
Йду до весни , як прочани на прощу,
Щоб вдихнути в красу матінки землі.
Чекаю весни цілющого дощу, -
Щоб мир принесли на крилах журавлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1059289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2026
О голубе сивий, будь щасливий!
бажаю тобі щастя, добра.
Чекай мене в снах - у дощ і зливу,
Коли повіє вітер з Дністра.
Прощай, весно - мавко чорноброва!
З тобою зустрінусь, лиш у снах.
Як прийде до тебе зима сива,
осяю місяцем твій шлях.
Забудь мене забудь, моє ім'я!
Ту квітку, що цвіла в розмаю.
Прости, пробач я більше не твоя !
Я іншого люблю, кохаю.
А ти щастя для мене не зберіг,
Плаче моя весна дощами.
Уже схилилась верба край доріг,
Зима наш рай замела снігами.
Прошу мене забудь, ти назавжди!
Нам не судилось разом бути.
Уже цвітуть іншій лелі сади,
на полонині квіти з рути,
Ти - забудь, пташки щебет, мій голос,-
Що звав в рай весни за собою.
На березі літа дозрів колос,
Вже верба опадає листвою.
Вже відлітають у даль журавлі
Ти моя журба, моя печаль .
Я несла тобі любов на крилі
Ти розбив щастя наче кришталь .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2026
Ти не розказуй мені казок,
Не впускай туман у мої очі .
Зроби до мене всього лиш крок -
І відкрий своє серце жіноче.
Ти - моя ілюзія - міраж,
весняний дощ у сизім тумані.
Безсоння... море думок - кураж,
В лабіринті - самота в коханні.
Цвіла наша любов , як весна ,
Ми у долоні ловили зорі.
Вигравала у серці струна
танцювали, як птахи в просторі.
О прошу , забудь, мене забудь !
Ти - моє табу - без коня король.
Метуть, так вітри у дику лють
Ламають крила у щасливих доль.
Ти - розтоптав моє бажання ,
Усе пустив на вітер, все у дим.
Не цвіте, більш наше кохання
І в'яне квітка від холодних зим.
О прости, ти - щастя не моє !
Я тебе із серця відпускаю .
Вірю, віднайду щастя своє
Той, що полюбить, і покохає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2026
Я на побачення до тебе прийшов
Приніс тобі троянди червоні .
Ти кинула квіти, розтоптала любов...
Це сльоза - наче сніг на долоні.
Листопад... упав перший білий сніг,
Снігопад сліди до літа покриває .
Я квіти на щастя встеляв до ніг,
Вітер із них ніжні пелюстки зриває.
Мете худерлиця і заметіль
Замітає пелюстки - квіти кохання.
А білий сніг сипле на рану сіль
І до болю обпекла - ця мить остання.
Зірвав вітер кленовий лист із віт,
Зима безжально розтоптала ногами.
В сніжній імлі забілів увесь світ -
І згасла рано зірка щастя над нами.
Я більш сюди до тебе не прийду,
Мої сліди замете зима снігами.
коли зацвітуть троянди в саду ,
Ти - згадаєш, що було колись між нами.
Я нахиляв Всесвіт - святу любов,
І приніс , ці квіти для тебе ,для тебе.
Не можна повернути весну знов,
Куточок раю , що дарувало небо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058578
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2026
Я цвіла колись тобі весною
Мальвою - ружою у саду
Ти милувавсь моєю красою
Казав що любиш мене одну
А ружа гарна не та що у маю
Закоханий в неї увесь світ
Та що зігріє душу твою
Поведе до зірок у політ
Всміхнеться здалека привітає
Запалить у почуттях вогонь !
Про кохання пісню заспіває
Відчуєш тепло її долонь
Не та мила ружа що в бутоні
Цвіте у запашнім розмаю
А та королева у короні
Яка любить скаже кохаю
Не той орел що високо літає
той що будує свій рай свій дім
Від гріз дощу кохану захищає
Щоб щастя не згоріло у дим
У мене зелено карі очі
Дивлюсь на тебе очима неба
Скажу тобі я слова пророчі
стрічатись з тобою нам не треба
Ми два океани - світи різні
А дві планети - на орбіті
мов в осіннім саду птахи пізні
згубили ключ до щастя в літі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2026
Ти - ніжна наче чаєчка в морі,
Хвиля в океані в моїх почуттях,
Ти - яскрава зірка у просторі,
Яка малює казку у моїх снах!..
Ти є моя радість, насолода,
За тобою піду у воду, вогонь!..
Чарує твоя жіноча врода,
Дозволь пити любов із твоїх долонь!..
Ти є моя мила панна осінь,
Поважна сеньйора, леді і мадам!
Я вітром розплету твої коси,
Зацілую уста, як Єву Адам!
Завжди моєму серцю бажана!
Прекрасна наче літечко золоте!
Зігріває усмішка - кохана!
Ти - мій Всесвіт, моє небо голубе!
Красива наче в саду черешня,
Що у білосніжну фату одягла,
Я так кохаю тебе безмежно,
Солодить твій спів, як струна скрипаля!
Де б не був у світі, куди б не йшов,
Твоє ім'я живе в душі зі мною!
Дякую долі, що тебе знайшов,
Кохану жінку, яка в біді, в горю!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058521
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2026
Я вільна і самотність не лякає ,
йду у листопад, де перший сніг кружляє.
Не боюсь, що вже зима - свище вітер...
І сніги покривають осінні квіти.
Не граю перед ніким ролі в кіно ,
І не страждаю я за колишнім давно.
Я купую на свята собі квіти,
Лечу, куди хочу по - білому світу.
А я сама собі спати лягаю,
Що хочу купую , і те одягаю.
Іноді плачу , буває сміюся,
Думаю , і дощем у тиші проллюся.
Вечорами нікого не чекаю,
За хмарами високо я не літаю.
Сама собі на завтра складаю план ,
сію квіти, і збираю золотий лан.
Я видалила номер з телефону,
Тих, які носять на голові корону.
Хто не знайде час мені подзвонити,
Не чує ,і вміє себе, лиш любити.
Я сама вирішую, що робити -
Із ким маю жити, і кого любити.
Дивитись футбол, чи про любов кіно ,
Пити молоко, а чи солодке вино.
В своїй хаті я собі господиня,
Я сама собі королева, рабиня.
Хочу сплю ,а то все мию до глянцу
Хочу готую, танцюю в дикім танцю.
А вітер осіннє листя зриває,
Опадає жовте листя , опадає.
Згорають у сірий дим дні за днями,
губляться мої роки під небесами.
---------------------------
ТИ МОЯ ПАННА ОСІНЬ
Ти є моя мила панна осінь
Поважна сеньйора леді і мадам
Я вітром розплету твої коси
Зацілую уста як Єву Адам
Ти ніжна наче чаєчка в морі
Хвиля в океані в моїх почуттях
Ти яскрава зірка у просторі
Яка малює казку у моїх снах
Ти є моя радість - насолода
За тобою піду у воду вогонь
Чарує твоя жіноча врода
Дозволь пити любов із твоїх долонь
Завжди моєму серцю бажана
Прекрасна наче літечко золоте
Зігріває усмішка кохана
Ти мій Всесвіт - моє небо голубе
Красива наче в саду черешня
Що у білосніжну фату одягла
Я так кохаю тебе безмежно
Солодить твій спів як струна скрипаля
Де б не був у світі куди б не йшов
Ти у білокрилих думках зі мною
Дякую долі що тебе знайшов
Кохану жінку яка в біді в горю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2026
ШАНУЙТЕ РІДНИХ
Колись прийде до мене останній час,
Згасну я наче ясна зірка поміж вас.
У зоряний вечір у трави впаду...
Зацвітуть білосніжно сніги у саду.
Шануйте рідних, тих хто поряд з вами,
Зігрійте любов'ю ніжними словами.
Бо час - пісок сиплеться без вороття,
Ніколи не поверне молоде життя.
Життя наче птах у даль летить, летить,
А треба на землі просто жить, просто жить.
Не плакати, а усміхатись світу,
Розквітати, як мальва - ружа між квіту.
Зустрічайте до гніздечка журавля,
Насолоджуйтесь кожною миттю життя.
Погляньте, яка блаженна, оця мить!
Коли в садочку зелене листя шумить.
Любіть тих ,хто п'є за столом чай з вами,
Стрічає весну, йде в листопад з нами.
Хто зігріє в розмові в люту зиму ,
Дарує блаженну мить неповториму.
Не мовчіть, коли за вікном гроза, дощ,-
Коли вітер зриває пелюстки у руж.
Зійдіть наче сонечко у тумані,
Зігрійте щирим словом у кохані.
Не мовчіть, коли хочете сказати,
До себе своїх рідних міцно обняти.
Любіть і кохайте! - будьте щасливі !
Воркуйте у парі, як голуби сиві.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058457
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2026
Зацвіло наче у раю літечко, літо
Біля хати запашні ніжні квіти .
Мальви ружі і лілії білі - білі,
А в садочку вже ягоди доспіли.
О Смаглява циганко моя Зоряна,
Люблю до нестями тебе кохана.
Коли звечоріє у вишневім саду
Тоді до тебе я кохана прийду.
Вийшов край неба місяць у надвечір'я
Освітив яскраво твоє подвір'я .
Я у садочку зеленим кленом стою
Бо тебе моя Зориночко люблю.
О поглянь , який оцей казковий вечір!
Дозволь я обійму тебе за плечі.
Падають в долоні на щастя нам зорі,
А почуття наче хвилі у морі.
Я дарую тобі, ці чудові квіти
Троянди - ружі палкі наче літо.
А у почуттях щастя море любові,
Хай вечір запалить миті святкові!
Я тобі скажу : "люблю ,люблю"- тисяч раз
Бо ти мила мій дорогий скарб - алмаз.
Клен признається у почуттях тополі
До ніг я встеляю квіти любові .
Цілую солодкі, як мід твої уста ,
Бо ти моя любов зірка золота .
У твоїх очах тону, як в океані ,
Нахиляю увесь світ у кохані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2026
ПІСНЯ СПІВАЄ СПІВОЧІШІ
У циганськім таборі біля річки
чути спів циганок до нічки
На гітарі грає циганський барон
У всіх серця б'ються в унісон
У літа літечка зоряні ночі
Як у циганки чорні очі
П'янкі неначе цвіт липи духмяні
Запалюють вогні в коханні
Голос дзвенить наче богемський кришталь
Шлейф співу тягнеться як вуаль
молодий циган циганці моргає
Пісню про кохання співає
Циганочко циганко мила Радо
Моя жадана красуне Ладо
Ти в сукні на якій маки червоні
Ти наче квітка в моїй долоні
У смаглявих циганок гаряча кров
Пристрасно ваблять до себе знов
а як затанцює чардаш у танці
Що на личку цвітуть рум'янці
Місяченько зійшов на поважний трон
Тримає небо наче барон
закоханим сіє на щастя зорі
В серці цвітуть мрії прозорі
А у літа такі шалені ночі
Як у циганки чорні очі
Закохає вродою до безтями
Цілує спраглими вустами
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058391
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2026
Повтор від 2025 року змінено трішки інша версія
ТИ - МОЯ ВЕСНА
ПІСНЯ СПІВАЄ СПІВОЧІШІ
А ти прийшла неждано у мій світ,
Як пізня весна до місяця травня .
А врода наче яблуневий цвіт
У почуттях веде нас до кохання..
Ти - весна у білосніжнім цвіті,
Яка сплела віночок в пишні коси..
В білій фаті у веснянім квіті
сонечко, що зігріває в морози.
Ти є моя весна, весна, весна -
А я твоє літо, літечко, літо.
від погляду очей тане зима,
І у душі цвітуть лілії квіти.
Ти є моя любов, - моя весна
І дужі два крилонька за спиною.
Тільки раз приходить до нас вона ,
коли розквітають сади весною.
Я йшов до тебе крізь довгі роки
Ходив неначе одинокий лебідь
Прошу кохана твоєї руки,
Щоб стати усім всесвітом для тебе.
Я не відпущу тебе від себе
поведу до ясних зір під зорепад ..
Віднайду зірку щастя для тебе ,
щоб із тобою зустріти листопад
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058325
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2026
Я хочу миру, а не війни
Щоб усміхались матері діти.
А у небі сонечко весни,
Насіяло землі море квітів.
Я хочу мріяти, творити,
Впевнено йти до своєї мети.
А у любові просто жити,
Ловити мить щастя із висоти.
Я хочу світанок стрічати,
Захід сонця, миле надвечір'я.
Дивитись на світ і мовчати...
Світити в небі наче сузір'я.
Я хочу тихі білі ночі,
Вишите поле із яскравих зір.
Щоб від щастя світились очі,
На крилах злетіти до синіх гір.
Я хочу радості і добра,
слухати, як співають солов'ї.
Милуватись красою Дніпра,
Йти босими ногами по росі.
Я хочу вдихати в повітря,
чути у божій красі шепіт трав.
Із небес яскравого світла,
Стрічать сонечко весни із заграв.
Я хочу, щоб впав цілющий дощ
Погасив полум'я війни вогонь .
Вдихати у сад пахощі руж,
Дарувати квіти з своїх долонь.
Я хочу спокійний тихий сон,
Щоб зорі малювали нам казку.
Соловей щебетав у вікон
Славив мирне життя в божій ласці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2026
А cерце крихке, як богемський кришталь
Не витримує удари життя.
Бентежить душу тривога, печаль,
Любов надихає світлі почуття...
Пам'ятай у житті : **золоті слова**!,-
Що долі благословляє сам БОГ.
Любов - це повітря, як вода жива,
долають усяке горе удвох.
Поміж нами моря і океани,
Тисячі миль кілометрів доріг.
Любить і прощає серце кохане,
Захистить від зим ,як упаде сніг.
Тримає небо сонечко золоте,
Віра у серці - промінь надії.
І скріпляє наш дух кохання святе
Лікує словом у безнадії.
Пам'ятай у житті : **золоті слова**!,
Що долі благословляє сам БОГ.
Любов , це - повітря, як жива вода
долають усяке горе удвох.
Шануймо тих, хто є із нами поряд
Хто згорає у любові до нас.
Лиш солодкі слова і милий погляд,
Дарує мить щастя - блаженний час.
Хто має бути, той буде із нами
Світлі почуття ведуть до вінця.
Шукаєм одне одного світами,-
Щоб любов у нас зігріла серця .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2026
Не обіцяй мені золоті гори,
Слова на вітер не кидай.
Життя, це - глибоке, бурхливе море,
Зі мною в почуття не грай.
Мені потрібно земне тепло -любов,
А у серці сніг - листопад.
Хочу злітати до зірок знов і знов,
Щоб цвіла душа наче сад.
А мені потрібно ласкава мова ,
Для душі солодкі слова .
Щоб закохалась, як вперше я знову,
Слова були - жива вода.
Я хочу відчути ласку твоїх рук,
Ніжність, висоту в почуттях .
Зростати духовно, чути серця стук,-
Щоб світилось щастя в очах.
Я хочу просто жити і любити,
Збудувати затишний дім.
Удвох радість, всяке горе ділити ,
прожити до ста літ у нім .
Я наче пташка у золотій клітці,
Згораю від сліз самоти.
А цвіт не цвіте на зимовій гілці
Прагне тепла сонць - висоти !.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2026
ВИ ЖИВЕТЕ У МЕНІ
Згадую тих, хто для мене є дорогий,
Хто дав мені життя на цій землі.
Зростив, годував, поїв, викув дух стальний,
Посіяв наче зерно на ріллі.
Із пам'яті не стерти - золоті роки ,
Коли, ще жила моя родина.
У снах шукаю в милий рай, оті стежки
Де була я, ще мала дитина.
Поки я живу, ви живете у мені,
Згадую по іменно в молитвах.
Дивлюсь немов крізь прозорі вікна скляні,
Бачу я ваш портрет у небесах.
Я чую кроки, відлуння минулих літ,
Де у парі ,щось воркують батьки .
Відкриваю я двері у дитинство світ...
Цілую землю, де ходили стежки.
Бачу я маму як трудиться на грядках ,
Як під вікном сіє айстри квіти.
Тато латає паркан, і забиває цвях,
здається, що вічно буде літо.
Брат приїхав із міста на допомогу,
І робота кипить, аж гай шумить.
Тато радіє... дякує за все Богу,
Що зумів сіно в копицю звершить.
Я підскакую, щебечу наче пташка,
Слухаю, як під ногами трава росте.
Набила я мозолі... зітхаю важко,-
Всміхаюсь їм, як сонце золоте.
А одцвіла весна, і золоте літо,
І вже осінь швидко прийшла в наш сад.
Пташечки милі розлетілись по - світу,
Паде листя... зажуривсь листопад.
Нема давно у мене мами і тата,
брат любий пішов в засвіти рано.
Стоїть, як сирітка рідна отча хата
На душі печаль - глибока рана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2026
Не впускайте у душу зиму
Лютий із серця проженіть.
Радійте життям без упину
Сяйте, як сонце поміж віть.
Вдарить грім із ясного неба
Розбудить земленьку від сну.
Впаде дощику скільки треба,
Погасить полум'я вогню.
А прийде весна сійте квіти
Золотий сонях край доріг.
Зацвітуть ніжно самоцвіти
Сонечко зійде на поріг.
Соняшник - квітка сонця, миру
В цвіті пелюстка золота .
Відкриває нам душу щиру,
Вгощає, як земля свята .
Соняшник налиє зернятка
І зазолотяться пелюстки.
Засяють чорні оченята,
Звеселять нам душу пташки.
Соняшник розпустить пелюстки,
Жовтий капелюх одягне.
Зацвітуть раєм жовті квітки,
Всміхнеться сонце золоте.
Соняшник - символ сонця, світла,
Наче князь стоїть на троні.
У промінні квітка розквітла,
Сипле щастя у долоні.
Соняшник, це - сонячна мрія
Дарує свято у душі.
У промінні весни - надія
Блаженна краса в спориші.
Соняшник, це - життя на землі
Золотий лан в чистім полі.
Це - музика жива на стеблі
Святий хліб - в родиннім колі.
2-----------------------------------------
А сьогодні останній день зими
А завтра вже сонце зійде високо
Березень спалить все старе в дими
Поїде на коні в поле широке
Доторкнеться сонечко до землі
Господар розпушить чорнозем руками
Буде орати сіять на ріллі
Зійде зерно золотими ланами
Вдарить грім дзвінко з ясного неба
Від зимового сну розбудить усіх
Впаде дощ на землю скільки треба
Зійде сонце із за хмар розтане сніг
Прилетить до ясеня лелека
збудує гніздечко під небом синім
Привітає березня з далека
Поведе малят в трави на долину
Час готує до посіву поле
Березень трудиться у поті чола
Поле без посіву дике голе
Цвіте наче в раю у дужих руках
Райські пташки співають хорали
Радіють що вже рання весна прийшла
Люту зиму перезимували
У тумані шукають сонця тепла
Прилетів березень наче лебідь
Календар відкрив сторінку новий день
Усміхається блакитне небо
Квітне сад від солов'їних пісень
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2026
Полетів би за тобою, світ за очі
Туди , де кажуть, що на землі рай.
Ти повір, втратити тебе я не хочу
Не мовчи, до болю душу не край.
Лютує зима замітає снігами
Зосталось до весни, ще кілька днів.
Чекаю тепла сонця під небесами,
Наче сад до гніздечка журавлів .
Час золотий спливає у сині далі,
Тече бистра ріка за водою.
до дірок ми протираємо сандалі,
дороги розмиває дощ сльозою.
Кожен прагне земне тепло на цій землі,
Щоб над ним сяяло сонце, не дощ.
Наче павич ходимо в роки молоді
Думаєм що царі поміж вельмож.
А ніхто, не знає ,що втратить, що знайде,-
І не всім судилось щастя знайти .
Йде навмання, наосліп... нераз упаде,
Лиш віра дає до мети дійти.
А не всі прагнуть у розмові діалог,
Хто образив нас не можем простить.
Прощати, любити ближнього, вчить нас Бог,
Щоб в мирі, любові на землі жить.
Кидаєм у спину слова наче камінь,
Ніхто не поступиться, ні на крок.
Коли відходить людина кажем :''Амінь''
Кожен дає , якийсь життя урок.
Платимо за помилки дорогу ціну ,
Блукаєм поодинці по - світах.
Один на одного спихаємо вину,
Губимо себе у простих речах.
А час зважує - суть життя на терезах -
Перед нами міражі, тумани .
втрачаємо рідних , друзів на вітражах,
Залишаємо на серці рани.
2-------------------------------
Я вільна і самотність не лякає ,
йду у листопад де перший сніг кружляє .
Не боюсь, що вже зима - свище вітер...
І сніги покривають осінні квіти
А вітер осіннє листя зриває,
Опадає жовте листя , опадає.
Згорають у сірий дим дні за днями,
губляться мої роки під небесами.
Не граю перед ніким ролі в кіно ,
І не страждаю я за колишнім давно.
Я купую на свята собі квіти,
Лечу, куди хочу по - білому світу.
А я сама собі спати лягаю,
Що подобається, і те одягаю.
Коли хочу плакати, то сміюся,
І осіннім дощем у пісні проллюся.
Вечорами нікого не чекаю,
За хмарами високо я не літаю.
Сама собі на завтра складаю план ,
сію квіти і збираю золотий лан.
Я видалила номер з телефону,
Тих, які носять на голові корону.
Хто не знайде час тобі подзвонити,
Вміє за плечима тебе, лиш судити.
Я сама вирішую, що робити -
Із ким маю жити, і кого любити.
Дивитись футбол, чи про любов кіно ,
Пити молоко, а чи солодке вино.
В своїй хаті я собі господиня,
Я сама собі королева, рабиня.
Я народилась, щоб цей світ любити
Це моє життя - іншого не прожити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058104
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2026
Сонечко торкнеться до гір Карпат
Від подиху розтануть сніги.
Засяє проміння у сто карат
затріпочуть листячком ліси.
Підемо на полонину в гори
Там , де цвіте лавандовий рай.
Розіллються квіти наче море ,
Повінчає серця місяць май .
Не знаю, чи сюди колись прийду,
Чи знайду, той куточок раю.
У росах квіти для тебе знайду,
Скажу , як тебе я кохаю.
Вдихаю лавандовий аромат
купаюсь в пахощах розмаю.
Сяють очі як волошки блават
У почуттях, як птах літаю .
Візьму руку я у свої руки
Зацілую я твої уста.
Притулюсь як голуб до голубки
Злетимо до ясних зір - небеса .
Ти наче весняна зірка рання , -
Яка надихає у політ.
Ти ніжна струна - квітка кохання,
Пісня серця з зоряних орбіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1058023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2026
ПАМ'ЯТАЄМ, НЕ ЗАБУДЕМ!
Запалив промені світла лютий
Над землею наче ясні зорі зійшли.
Пам'ятаєм, ніхто не забутий!
Тих , хто у борні за нас життя віддали!.
Я - Україна - з княжого роду
Це є моя - мати земля, а - батько Дніпро.
Не каламуть, враже чисту воду,
Не спалюй на ріллі колос - стигле зерно.
Чотири роки виють сирени,
ракети, гради спалюють села, міста.
Кат складає план - химерні схеми,
Скажи, вражий сину, яка в тебе мета?...
Україна стала, як пустиня...
Чорною зоною спаленного життя.
О ,Ні, не буде твоя рабиня!
Просить в тебе святого хліба і пиття.
Син Вкраїни воює за свій дім,
За рідну землю , на якій народився.
Ти - прийшов спалив рай - життя у дим,
Вбивав, хто від вогню війни боронився.
Ця війна вже більше десятки літ,
Скільки жертв пролито невинної крові?.
Не відмиєш руки за сотню літ,
І не замолиш гріхи в храмі попові.
Ми не забудем кроваву війну!,
Що вигнала на лютий мороз з хати .
Заплатили, ми дорогу ціну,-
Кращих синів втратила Bкраїна мати.
Я вірю, прийде день перемоги
Повернуться солдати з пекла війни .
Стріне мати сина край дороги,
І Усміхнеться мир дітям - сонце весни .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057938
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2026
Я загубилась у лабіринті ночі
Шукаю весну на Чумацькім шляху .
Б'є яскраве світло у темряві в очі,
Стою я дивлюсь на зорі - на півшляху .
А зорі на небі не злічити ніяк,
Ростуть у тиші ,як після дощу гриби.
Полярна зірка світить ,як в морі маяк
Веде до землі де зріє колос - хліби .
Йду я крізь важкі сиві сніги в заметіль ,
Мете метелиця ,хуртовина в очі.
А вітер із зимою виграє водевіль ,-
Як білий аркуш паперу - білі ночі.
Ніч така довга здається, як океан
Вже треті півні заспівали у вікні.
А місяць стоїть на троні наче титан
малює чудову мить у безсоннім сні.
Спить земля у лебединім пуху зими,
В зимовій сплячці над світом завмерла ніч .
Не спиться, стеляться у тумані дими...
Шукаю земне тепло грію душу до свіч .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057897
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2026
Зажурилась Україна сині гори
Заплакало небо ревно сльозами.
Схилили голову низько осокори
Летять сини у даль за журавлями .
Встеля квіти печалі до ніг калина,
Зняли капелюха столітні дуби.
У сиру яму віддає мати сина,
не бачить білого світу від журби.
Хто залікує глибоку рану мами?...
Вона втратила сина в диких степах.
І хто до себе приголубить словами?,
Нахилить сонце весни в білих снігах .
О сину, мій синочку - рідна дитино!
Я тебе під своїм серцем носила.
Оберігала від гріз в лиху годину,
Нині від сліз розквітає могила.
О, ні синочку, ні, ти - не вмер, ти - живий!
Злетів птахом у райський сад до Бога.
Ти - ангел, воїн світла - вірний вартовий,
Скажи, чом важка до тебе дорога?...
Мете снігами заметіль твої сліди,
Скоро, за кілька днів прийде вже весна.
І розцвітуть для світу вишневі сади...
у душі печаль, смуток- вічна зима.
Посивіла від болю голубка мати
Ходить ні жива , ні мертва до сина.
Зажурилась у скорботі рідна хата
і співає сумні пісні пташина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057849
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2026
На березі життя - чотири пори року
На березі життя - біжать роки , як потоки.
На березі життя - квітне цвітом рясно сад
На жаль не всім щастить - прийти у осінь, листопад.
На березі життя - день наче лан широкий
На березі життя - ніч , як океан глибока.
На березі життя - усе у наших руках,
Скажи чому байдужість в наших серцях ?!.
На березі життя - два береги високі,
На березі життя - злітаєм до зір, як сокіл .
На березі життя - губимось у тумані
Віддаляємось один від одного в мовчанні.
На березі життя - час пливе за водою
На березі життя - згорає життя листвою .
На березі життя - ми господарі долі,
Всі прагнемо тепла в родиннім колі .
На березі життя - ми два лебеді в парі,
На березі життя - злітаємо вище хмари.
На березі життя - ковалі свого щастя,
Але не усім зберегти свою любов вдасться.
На березі життя - збудуй руками свій дім,
На березі життя - зігрій любов'ю серця в нім.
На березі життя - йди до своєї мети
Мрій, живи і твори і світу усміхайся ти.
На березі життя - зігрій сонечком весни
На березі життя - захисти від дощу, зими.
На березі життя - знайди найкращі слова,
Щоб від цілунку в обіймах крутилась голова.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2026
Запалили білі свічки каштани,
На алеях міста край дороги.
Стоять у мовчанні немов прочани,
Моляться, читають монологи.
Каштани тримають небо на плечах
Освічують путь до зелен гаю.
Так пахне п'янкий ладан на вітражах
Це суцвіття весни у розмаю.
Зоріють у небо синє каштани
Зеленіє листячко на гіллі.
Налили срібних рос в бокал тюльпани
П'ють з долонь красу пташечки милі.
А від подиху весни, тануть сніги,
Тріпочуть, так листячком каштани.
Немов у блаженнім храмі навкруги
Приймають цвіт - причастя Львів'яни.
Запалили білі свічки каштани,
Пташки весні співають **Осанна**.
А у небі грають тихо ґорґани,
Відлунює музика органна.
Цвітуть , так ніжно каштанові свічки
луна " Віват ","Віват" тобі життя!
грають струмочки, ручаї , потічки...
Надихають нас творити рай - життя.
Каштанові свічки - яскраві квітки
Запалюють нам свято навесні.
Розливсь сонцеграй із синьої річки
дарують щастя, тобі і мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2026
Люблю тебе, люблю, і кохаю,
Твою усмішку, блакить очей неба .
Полум'ям вогню як жар згораю ,
Неначе місяць дивлюсь я на тебе.
У твій п'янкий аромат вдихаю,
У ніжні бархатні пянкі пелюстки.
Немов вранішні роси спиваю
твої квіточко мальво - юні роки.
А волоссячко твоє по плечах,
Вітер ніжно з твоїх кіс розплітає .
Цвіте маків цвіт на твоїх щоках
А У серденьку струна весни грає.
О Цвіти розквітай мальво - ружо!
Даруй людям мить щастя - свято в душі.
В твоїм раю , так мило і любо!
У твою красу закохані солов'ї.
2--------------------------------------
А у горах смереки пахнуть весною,
Вічно - вічно зелені навіть у січні.
До них рано сонце дістає рукою,
Сіє в росах квіти любові - у квітні.
У Карпатах горах високо - високо,
Цвітуть фіалки, як твої очі сині.
Злечу я на полонину наче сокіл,
Щоб нарвати у букет квіти дівчині.
А у Карпатах , ще засніжені гори
Там сховалось сонце в перину поміж хмар.
Чути шепіт вітру поміж осокори,
Цвіте небо, як ліловий цвіт між стожар
Я жду тебе у промінні світанковім,
Сонечком весни у своїх безсонних снах.
У шелесті дощу - вікні вечоровім ,
Ти прийди до мене наче фея в казках.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2026
Була я колись , тут сто літ назад,
Де у полі цвітуть маки червоні.
Золотивсь лан жита поміж левад,
В них я сплітала вінок у долоні.
Маки червоні ,маки червоні!
Ви лишили спогад у моїм серці.
Засріблили роки мої скроні,
шукаю весну у синім озерці.
Була я колись, як квітка весна
Стелився до ніг маків цвіт на стеблі.
У душі грала чарівна струна
Несли у гніздечко щастя журавлі.
Цвіла я колись ,як квітка в маю
В рожевих світанках стрічала весну.
Щебетав соловейко у гаю,
На крилах злітала до зір на луну.
Згадую я весну - зоряний час ,-
Як збирали колоски в стиглих житах.
Роки цвіли, як волошки для нас
Усміхався увесь світ у небесах.
Я йшла поміж пшениць наче пава,
Дзвеніли роси , як келих з кришталю.
Сходило сонце наче октава,
Купалась наче у морі - в тім раю.
2 ----------------------------
О незабутній, мій милий раю !
лечу до тебе, як весна до квітня.
В неповторній красі оживаю
І солодить душу - мамина пісня .
Там за зеленим гаєм у полі ,
Я пила з кринички воду з джерела.
Збирала я квіти волошкові
І віночок пісень несла до села.
Йшла по стерні босими ногами
До жагучої кропиви обпекла.
Мила коси літніми дощами
Посеред нив, як червоний мак цвіла .
Одцвіла моя весна , в саду цвіт,-
Вже давно відгриміли літні грози.
В осіннім тумані забілів світ ,
У задумі стоїть осінь, ллє сльози .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057691
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2026
Жовтень і в осінь стрічає весну,
І встеляє квіти любові їй до ніг.
знаєш не пізно знайти, ту одну, -
Що розтопить в серці лід білий - білий сніг.
О скільки днів і безсонних ночей! ,
Я шукав тебе одну на стежках весни.
Ти цвіла трояндою між лілей ,
Приходила, як фея тихенько у сни.
Я шукав погляд ласкавих очей,
Тепло ласкавих рук і усмішку милу.
Щоб казкою прийшла серед ночей,
Взяла мене у свій тихий рай на крилах.
Полечу птахом в сонячну весну
Там, де у травах цвітуть ромашки білі.
А із них віночок в коси сплету,
Ти згадаєш нашу весну в заметілі.
У моїм серці живе, лиш любов
Я тобі ясні тихі зорі нахилю.
Прожену зиму вітром між дібров
гай зелений розскаже ** як тебе люблю**.
Твої очі зелені -зелені
У них я бачу блакить неба - ясен світ.
Я квітну наче листя на клені
З тобою я злітаю у зоряний світ .
2--------------------------------------
Зимою ніч, як море глибока
Не спиться я дивлюсь у примерзле вікно.
А час біжить , як ріка широка
І кадри життя пролітають, як в кіно.
Біда не в тім, що за вікном зима
Замітає стежки до нашого раю.
А у тім, що поруч тебе нема
Життя наче квітка без тепла згорає.
Не повернути весну юних літ,
Не віднайти, ті стежки, де ми ходили.
У круговерті життя - в'яне цвіт,
Ключі до щастя у тумані згубили.
Зима мете сніги на рану сіль,
І не стерти з пам'яті найкращий час.
Втратив тебе, відчув у душі біль,-
Оту любов ,що зігрівала кров у нас.
Життя, як море грізне , бурхливе,
І не кожен віднайде берег любові.
Де живе любов, серце щасливе -
Зуміє зігріти мерзлу душу в слові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2026
Коли літо цвіте, там рай - життя
Доля дає шанс щастя знайти.
Закохавсь, як юнак у тебе я
у моїх думках, лиш ти, ти, ти.
А ми не повінчані у храмі
Ти - стала ріднею душею.
Почуття вирують, як цунамі
Дозволь, назву тебе своєю!
До твоїх ніг я небо прихилю,
Піду у світи за тобою.
За тебе я Бога, щодня молю!,-
щоб щаслива була зі мною.
Здається знаю тебе сотню літ,
Читаю з півслова по - очах.
Боюсь втратить як весна ранній цвіт
Загубити в юрбі, у світах . .
Ти є мій Всесвіт - моя висота,
До тебе в своїх снах злітаю .
Ти - моя мрія, зірка золота
До ночі сонети співаю.
Відриваюсь від землі наче птах,
Лечу як до лебідки лебідь.
Ти - живеш у серці ,у думках,
Любов, що подарувало небо.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057392
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2026
Я вірю зійде сонце між хмар
Прийде до нас весна - день перемоги.
Засяє зірка поміж стожар
Зацвітуть квіти весни край дороги.
Закінчиться жорстока війна
Додому повернуться всі солдати.
Насіє квіт соняхів весна
І до ніг встелить рушник - земля мати.
О воїни світла , і добра !
Ви - відчули тривогу і біль землі .
Єднає нас мова Кобзаря,
Щоб гнати заброд зі своєї землі.
Коли закінчиться, ця війна
Повернуться козаки із того бою.
Піде до могил мати сумна
Згадає сина - омиє сльозою..
З неба цілющий дощ упаде
Погасить вогонь війни, зцілить рани.
Вірю , що сонце весни зійде
Розвіють тривоги дуби - титани .
Прилетить птах миру до землі
Збудує собі гніздечко новий дім.
Щоб зростали пташечки малі
Зростали у любові , затишку у нім.
Зійде сонце миру над нами
Прийде час відбудуєм, села, міста.
Згадаємо тих, хто не з нами
Хто у цій борні віддав за нас життя.
З'єднаємось навік в цім бою ,
Щоб орать, сіяти зерно на ріллі.
Шануймо свободу , і волю!
І славмо Бога рай - життя на землі .
Все минає... мине , ця війна
Не буде літаючих ракет, тривог.
Принесе в долонях мир весна -
Благословить на землі наш рід - сам Бог.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2026
Серед чорних ворон жила біла птаха,
Яка любить небо, пісні , і волю.
Завжди літала до келії монаха, -
Щоб благословив в політ її долю.
Зігрів білу птаху монах від лютих зим
Нагадував хлібом ,напоїв водою.
Вона злетіла вище - вище хмар над ним
Там ,де сонце стрічається з весною.
О вільна птахо лети ,лети - у світи !
Понад моря і сині океани.
Долай важку дорогу , дійди до мети
Витри сльозу із очей Роксолани.
О, куди б птаха у світи не літає
Вертає , де цвітуть мальви додому.
В садочку солов'їну пісню співає
І клониться землі - дубу старому.
О білокрила птахо,О ,птахо вільна!-
Ти не бійся полум'я вогню і гріз.
Ти - є жінка українка - духом сильна
і цвіти калиною поміж беріз.
О милий світе , я птаха вільна , вільна
Ніякі вітри не зламають крила.
О ні я є не слабка ,а духом сильна,
Збудую гніздечко ,де земля мила.
2-----------------------------------------
О Боже , дай сили нести свій хрест ,
Коли іду самотня в заметіль зими.
Коли впаду, зніми із душі стрес
Розрадь, як батько і до себе обійми.
О Господи, ти - моя надія!
Дай подолати круті дороги життя!!!
Підійми з ложа у безнадії,
Зціли мої рани, коли плаче душа.
Ти - тільки вір не втрачай надії,
серед зими сходить сонце у тумані .
Розтануть сніги і розвесніє,
У січні цвітуть проліски - квіти ранні.
Не впадай у відчай, у розпуку,
Молись ,бо молитва твій захист - оберіг.
Я з тобою , подам в біді руку
Зійду Ангелом у заметіль край доріг.
Життя, як море штормить, шалене
Підіймаються хвилі, то вверх і то вниз,
Корабель у інший бік розверне,
потопає, йде на дно від буремних криз.
Боже, ти- скеля моя - висота,
дай терпіння перенести у душі - біль .
Простити, в кого в душі - пустота
Кривдникам що сіють на живу рану сіль .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2026
Ти - ніжна квітка волошка,
Що зацвіла у стиглих житах!
Ти - красуня амазонка,
Світанкова зірка в небесах!
Ти - промінь сонечка весни,
Подих повітря на світанку!
Ти - леля, що веде у сни -
Мадонна - в зорянім серпанку!
Приспів:
До тебе! До тебе! До тебе
Я лечу на крилах, наче птах!
Твої очі, то - блакить неба,
Світяться, як алмаз в пелюстках!
Назбираю квітів в полі,
Волошки, що цвітуть у житах,
Встелю рушник щастя долі,
Воснесу до ясних зір в піснях!
До себе я ніжно пригорну,
Надивлюсь у блакитні очі,
Зацілую, як сонце весну,
Поведу у зоряні ночі!
Приспів:
Я нахилю ясні зорі,
Все золото світу на землі!
Ти - наче маяк на морі
Веди на острів щастя в почутті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2026
ПІСНЯ НА МОЇМ ЮТУБ КАНАЛІ
МУЗ СПІВОЧІШІ
ЖИТТЯ, ЯК СПАЛАХ ЗІРКИ
А життя, як спалах зірки
Всього, лиш коротка мить.
То вверх, а то вниз із гірки ...
Прийде час... рветься, як нить.
Життя нам не повторити
Біжить, як струмок, ручай.
Народились світ творити
Збудувати дім- свій рай.
Життя, як білий цвіт вишні
Вітер зіб'є первоцвіт.
Пише нам долю Всевишній
Скільки маєм жити літ.
В кожного своя дорога
Іде доля свою путь.
Живемо по- волі Бога,
Щоб пізнати життя суть.
Не завжди свято у житті
Є , радість ,журба, смуток.
Слід лишаємо на путті
Шукаємо рай з незабуток.
А час сиплеться, як пісок
І в'яне найкращий квіт .
Робимо останній свій крок
Ідемо тихо - в інший світ.
М.Чайківчанка.
2023 10 04 ПОВТОРЕННЯ
ПІСНЯ НА ЮТУБ КАНАЛ ДИВИТИСЬ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2026
Я вже не та, що була колись,
Не та краса, не та постава.
Не знаю, де ті роки взялись,-
Не тішить одежа яскрава.
Не люблю ставати наперед,
І хвалитись, що я найкраща.
Краще зроблю крок назад, на метр, -
Щоб зі мною йшла, лиш удача.
А я вже не плачу, як колись
Бо сліз я виплакала море.
Дивлюсь на життя, я сміючись -
Вмію пережить всяке горе.
Життя гірчить, як чорна кава
І цукор не солодить душу.
В кого душа гарна, цікава,
Смакуєш, як медову грушу.
Я вже не та, що була колись,
За себе постояти вмію.
Щоб знов до вогню не обпектись,
Оминаю повз я стихію .
Пише свої закони життя
Вітер пелюстки з руж зриває.
Відкриваю свої почуття
Тим, хто як рідну мене приймає .
Я вже йду не вгору, а униз...
Скільки, ще проживу не знаю.
Кожен день приймаю ,як сюрприз -
Дарунок божий в земнім раю.
2'''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''''
Дивиться у вікно місяць молодий,
І колише мої безсонні сни.
Наче казкар малює час золотий,
І сіє ясні зорі до верби.
Усміхнись, як колись мені усміхнись,
Крізь заметілі я у сни прийду.
У сивім тумані сонечком явись,
Пташечкою у вишневім саду.
Я залишу на спогад - блаженну мить,
Зорепад літніх тихих вечорів.
Рожевих світанків -небесну блакить,
Засолодить твою душу мій спів.
А хай розкаже тобі весняний дощ!
Як згорав, як місяць у почутті.
Я вітром блукав алеєю між площ,
Згорали мої роки золоті.
Без твоєї любові місяцем став,
Щоб милуватись у снах тобою.
І уста солодкі ,.як мід цілував
Гладив твоє волосся рукою
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2026
Люблю тебе, люблю, кохаю,
Ти, так вабиш, маниш до себе.
До тебе наче птах я злітаю ,
Щоб надивитись на тебе.
У твій п'янкий аромат вдихаю,
У ніжні бархатні пелюстки.
Як вранішні роси спиваю
У юних літ золоті роки .
А волосся твоє по плечах,
Вітер ніжно з кіс розплітає .
Цвіте блакить неба у очах
Від щастя моя душа співає.
Цвіти розквітай квітко в маю!
Світи наче зірка поміж зірок.
Кажу тобі кохаю, люблю,-
Ти - чарівна квітка між квіток.
М ЧАЙЕІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1057017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2026
О небо , дай надію в завтрашній день,
Не згаснути в суєті життя - миттєво.
Дай посіяти зерно, зібрати зі жмень
Плоди, що зродило для душі древо.
О небо , дай мир - дочекатись весни
Прорости корінням до райського саду.
Життя захисти від град, і пекла війни -
Зціли рани - із джерел зорепаду.
О небо , дай віри терпіння , снаги.
Доторкнутись серцем до сяючих зірок.
Сонечком розтопити на землі сніги ,
Вдихнути цвіт весни - повітря ковток .
О небо, як пташці в клітці , дай волю ,
Щоб злетіти на семи вітрах у світи.
Дай пізнати радості і щастя вволю!
У тьмі ночі - Чумацький шлях освіти .
О небо, ти океан - сонце Бога,
Джерело енергії тепла на землі.
Шукаємо захисту, коли тривога,-
Ти - світло в морі , що веде кораблі .
О небо, ти - одвічний храм любові,
Для втомлених душ - спасіння у молитвах.
Ти - Всесвіт - божий дзвін. що будить у слові,
Підіймає з мертвих наш дух у серцях.
О небо, ти - мрія, політ для пташки
Світло боже - небесний олтар на землі.
Ти є висота - міць і сила монашки,
В спеку - цілющий дощ, сонце у імлі.
О небо - до тебе зросту душею,
Розіллюсь рікою у море печалі .
Упаду дощем в трави за межею ,
І напою водою квіти спраглі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056917
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2026
(ЖИТТЯ ЯК ПОГОДА )
Життя, як погода капризна
У січні дощ, а у травні сніг.
Зимою тепло, літом зимно,-
Важка дорога збиває із ніг.
Будьте, здорові і щасливі!
Хай негода нам не робить проблем!
Хай життя зріє, як на ниві!
Множиться всяке добро кожним днем!
Ніхто не знає, що чекає -
Скільки часу, дано нам прожити?...
І кожен свій шлях обирає,
На путі рідну душу зустріти.
Не біжи за часом уперед,
За модою світу гламурних дам.
Життя - полин, не солодкий мед,
Завдає нам безліч у душі шрам.
А від сльоти намокне взуття
До крові до ран натруть мозолі .
Від гріз заб'ється серцебиття
Упадеш униз, і з'їш пуд солі .
А на все є час у цім житті,
Є час на працю, і відпочинок.
Щоб віднайти долю на путті,
Збудувати рай життя - будинок.
В кожного своя мрія, свій шлях,
Має один шанс дійти до мети.
Тримайся неба, як в леті птах,-
Щоб до світла дорогу віднайти .
Будьте собою, особливі!
Хай негода не зруйнує плани!.
Будьте, ви - душею красиві!,
Сильні ,як граніт люди - титани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2026
Стоїть, вже осінь у зажурі в тумані
Вітер зірвав осінні яблука ранні.
Похилився Верес наче старий дід
на отавах паморозь лишає слід.
Золота осене , осене, осене !
Не лякай дощем, мене і грозами.
Я не хочу йти у листопад, до зими,
Там, де згорає листя, вогнем у дими .
Відлетіли білі гуси у вирій , в даль !
Осінь накинула на плечі шаль.
Глянь, кохана, ще цвітуть жоржини для нас!
І дарують у барвах - золотий час
О кохана, ще не вечір - не пізній час !,-
Ще бабине літо квітує для нас .
Хоч срібна нитка на скронях у волоссі
полудень життя - красива і в осінь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2026
Музика - заради життя,
Музика - добра і любові.
Б''ється від струн серцебиття
Веде у вечори казкові.
Музика, це блаженна мить
У красі - схід і захід сонця .
В ноті митець боготворить
Симфонію ночі в долонях.
Хай музика щастя звучить!
У акордах сад розквітає .
Дарує нам прекрасну мить,
Струна чарівна надихає.
Музика, це - храм любові
Є Молитва і сповідь митця .
Семиструнна нота - в слові,
Піснею окриляє серця .
Музика - море безкрає,
Тут хвиля чарівних струн дзвенить.
В смутку душу звеселяє,
У зорянім сяйві нас п'янить.
Музика - божественний рай ,
Є зірка натхнення - для митця.
Вона цвіте , як вишня в май
Солодить наче голос співця.
Музика, це сяйво зірок
Для артиста - пісенний вівтар.
Це - сцена - повітря ковток
Веде в танець скрипка , дзвін гітар.
Музика, це планета щастя
На якій сяють яскраві зірки.
А для спраглої душі - причастя,
Вінчає долі - з своєї руки .
Музика - Богиня краси
між зір наче суцвіття цвіте.
Цілюща, як крапля роси
Веде нас під небо голубе.
Музика, це - спів ніжних лір
На сцені співця гріє , як жар.
Море квітів - оплесків безмір
Світ кричить "браво " - за божий дар.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2026
Час сиплеться, як пісок крізь пальці
Залишає яскраві миті життя.
Час наче вода у філіжанці,
П'ємо ковтками з неї життя - буття.
Прийде час, коли згорить бажання
Бігти до п'єдесталу, вперед іти.
Вичерпавши сил , як зірка рання
Із нею згораєш вмить у леті ти.
Життя - ніби сон увись злітає,
Минає літо, і у душі зима.
Втрачаєм рідних, біль душу крає,
Що не віддали ми вчасно їм тепла.
В круговерті життя наче птахи,
Один за одним злітаєм у вічність.
Немов вода в потоці із ріки,
Забирає вроду, роки, і міцність.
Народились, щоб лишити свій слід
Впустити до землі міцно коріння.
Як дерево зродим на гілці плід,
Згораємо, як лист в порух у тління.
Зима замітає, все снігами...
І колише у зимовий сон буття.
А сходить сонце весни над нами,
І знов буяє золотий лан життя.
Вчора весна, сьогодні вже осінь,
Літо одцвіте в розмаю на очах.
Гарна квітка в'яне від морозу,
У вирій злітає сизокрилий птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2026
Ворог стирає нас з лиця землі,
І хоче зробити рабами.
Спалює золотий лан на ріллі,
Життя, що створено богами.
Ракетами села, міста бомбить
Одесу, Харків , Київ і Львів.
Каламутить Дніпро - не дає жить,
І зростив в Бога великий гнів.
Скажи, хто ти - такий, вражий сину ?!
Для чого, ти живеш на землі?
Ти - взяв зброю стріляєш в людину
Руки вимазані у крові.
А п'ята Божа заповідь ''не вбий''
Написана у книзі життя.
Щоб в людину не увійшов дух злий,
Не вбивав у матері дитя.
Ховаються всі люди в укриття!
Втікають від жахіття війни.
Кат насіяв град на людське життя
Вигнав на мороз серед зими.
Гудуть щодня сирени, тривоги,
А ворог наче скажений звір.
Далеко до весни - перемоги -
А ми хочем не війни, а мир .
А у цім вогненнім пеклі війни
всі боремось за своє життя.
Ми смертні люди - винні без вини
Є жертвами на троні царя.
Світ не може зупинить москаля,
Скажіть , хто від війни захистить?
А вогняний вітер віє з кремля, -
Прийшли, щоб шмат землі захопить.
Написали давно масони план,
Як взяти в полон Україну.
''Містер ІХ'' заморський паша - титан,
Розпалив війну божевільну.
Хоче надра, скарби землі мати,
Нажитись добре у цій війні.
Але нас захищають солдати,
Які кажуть царю вбивці - ''ні''!
Світ божевільний перейшов межу,
Крадії в законі - злочинці.
А тузи - бариги живуть в меду,
Загнали в глухий кут - вкраїнців.
Придворні бояри, вся еліта,-
Хочуть жить на широку ногу.
Дорвався блудний син до корита,
Богу переходить дорогу .
Ця епоха зла, жахіть, насилля,
Будують вілли, замки хами.
А кум, брат, сват - гуляє весілля,
Спалив дім своїми руками.
В цій війні винні царі на троні,
Продали цінний захист - майно .
Вся розкіш - у золотім батоні,
У голові вітер, в душі - дно .
У князів - власні літаки, яхти,
У швейцарських банках валюта.
Європі, Штатах розкішні замки
не страшна війна - зима люта.
Прийшла орда в наш край, в наш дім,
Літають дрони, як ворони.
горять вежі полум'ям вогню в дим,
Монахи в церквах б'ють у дзвони.
Всі смертні грішні , ніхто не святий,
Пам'ятаймо божі канони.
Коли цар будує замок скляний,
Він нехтує - божі закони.
Сьома свята заповідь ''не вкради''
Люби ближнього свого брата.
Сій зерно у ріллю, зрости сади,
Нагодуй хлібом свого брата.
Не дамо нікому - Україну!
Це наш край, наша земля - наш дім .
Збудуємо храм - міцну родину ,
Щоб славити Бога - життя в нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056670
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2026
Ти є опера - історія кохання
Явивсь наче король у моїм житті.
Запалив зірку щастя, як зірка рання
Подарував квіти весни в почутті.
Я люблю тебе, люблю, люблю - кохаю,
Чарівну вроду - блакить твоїх очей.
Без тебе в зимові вечори згораю,
Я твій Всесвіт , ти - зірка серед ночей.
Ти є головний герой мого роману,
Твій погляд розпалив у серці вогонь.
Чекаю, як пташка в клітці - мить жадану
Відчути любов - тепло твоїх долонь.
Ти - моя квітка жоржина, пізня любов
Вдихаю я у шарм - солодкий парфюм .
А вітер несе ніжний ліловий шлейф повз,
Голова йде обертом від п'янких cтрун.
Ти - Богиня муза, мій куточок раю,
Сьоме небо - моя планета щастя .
Без тебе наче свічка у тьмі згораю,
Твою любов приймаю, як причастя.
Чекаю тебе, як весну серед зими,
Як сонечко у вікні на світанку.
Ти - до себе ніжно обіймаєш крильми
Розквітаю наче літо в серпанку .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056668
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2026
О Дай, Боже лютий пережити,
А там у вікно постукає весна.
хмароньки пересіє крізь сито,
І бузьки принесуть тепло до гнізда.
Вдарить перший грім з ясного неба,
розбудить матінку природу від сну.
березень розправить як крила лебідь,
Принесе надію - сонячну весну.
Впаде дощ, погасить вогонь війни,
Зцілить рани і біль матінки землі .
Затріпочуть листячком ясени,
І проженуть печаль у даль солов'ї.
Від роси зросте трава зелена,
Весна розпустить коси над рікою.
І насіє пролісків для клена,
Заграє дзвінкий водограй луною.
Зійде рано сонечко над світом,
Скресне в річці крига, розтануть сніги.
Заврунить сад білосніжним квітом,
Зазеленіє гай і ліс навкруги .
Розтануть сніги у диких степах,
Там, де йдуть запеклі жорстокі бої.
Злетить голуб миру по тих шляхах,
Віддасть шану, де полягли герої.
Втомився люд, від лютих заметіль,
ще більш від тривоги - пекла війни .
Метуть сніги сиплять на рану сіль
Матерям, які чекають синів з війни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2026
Ти - шляхетний неначе Аполлон
Нахиляєш ясні зорі у мій сон
Малюєш казковий рай на землі
Являєшся наче король на коні
Твій погляд очей як алмаз іскряться
Подарував в моїй душі - щастя
Розпалив у мені полумям вогонь
І розтопив лід у серці з долонь
Твої губи солодкі як шоколад
Зігрівають від зими в снігопад
Медові цілунки - присмаком любов
Запалюють свято у душі знов
Ти - жадана мрія - моя любов
Наче ясен місяць до зорі прийшов
Поглядом розбудив в мені вулкан
Ти - пристрасних ночей - синій океан
Я - твого серця ритм серцебиття
Ти - мій казковий рай - світлі почуття
Хвиля в морі - романтичний вечір
Є Капітан корабля дужі плечі
Притягуєш до себе магнітом
Лечу крізь заметіль зими над світом
Злітаю вище хмар до зір - у наш сад
Смакую любов наче шоколад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056598
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2026
Коли впаде із неба зірка
В цю мить - загадай бажання.
А мрія розцвіте як квітка
Прийде до тебе кохання
Хто йде до жаданої мрії
У того збуваються бажання
Ніколи не втрачай надії
Повір стрінеш ти своє кохання
Хай збуваються твої мрії!
Вечірня зоря веде у казку
Коханий подарить лілії
А у любові ніжність і ласку
Ми стрілись з тобою так пізно
Коли жоржини розмаїли сад
Впав сніг і забілів сад сніжно
стелить нам килим щастя снігопад
А на порозі стоїть зима
І замітає снігами осінь
А де любов там зими нема
Не страшні худерлиця морози
Не чекай коли прийде весна
І коли зацвітуть квіти ранні
Хай сяє в небі зірка ясна!
І цвітуть проліски у коханні!
2-------------------------------
Час сиплеться, як пісок крізь пальці
Залишає яскраві миті життя.
Час наче вода у філіжанці,
П'ємо ковтками з неї життя - буття.
Прийде час, коли згорить бажання
Бігти до п'єдесталу, вперед іти.
Вичерпавши сил , як зірка рання
Із нею згораєш вмить у леті ти.
Життя - ніби сон увись злітає,
Минає літо, і у душі зима.
Втрачаєм рідних, біль душу крає,
Що не віддали ми вчасно їм тепла.
В круговерті життя наче птахи,
Один за одним злітаєм у вічність.
Немов вода в потоці із ріки,
Забирає вроду, роки, і міцність.
Народились, щоб лишити свій слід
Впустити до землі міцно коріння.
Як дерево зродим на гілці плід,
Згораємо, як лист в порух у тління.
Зима замітає, все снігами...
І колише у зимовий сон буття.
А сходить сонце весни над нами,
І знов буяє золотий лан життя.
Вчора весна, сьогодні вже осінь,
Літо одцвіте в розмаю на очах.
Гарна квітка в'яне від морозу,
У вирій злітає сизокрилий птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2026
Ти наче ніжний троянди бутон
квіточка весни у вранішній росі
Я прийду тихенько в казку твій сон
Зацілую уста у твоїй красі
Ти сонечка ласкавий промінець
І від солодких слів я розквітаю
Ти є квітка натхнення для сердець
Тобі до ночі сонети співаю
Там де любов там зими немає
У закоханім серці весна цвіте
Душа до зірок як птах злітає
Яскраво сяє як сонце золоте
Там де любов там розлук немає
Відчуваєш земне тепло на землі
серденько наче пташка співає
Квітне в почуттях як колос на ріллі
Я для тебе знайду в небі зорю
Сплету віночок із квіточків весни
Розкажу тобі як тебе люблю
Намалюю тобі я казкові сни
Назустріч я крок до тебе зроблю
ти подаруй любов ніжність і ласку
І тисяч раз скажу люблю люблю
Щоб іти з тобою в зимову казку
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2026
Букет пролісків у січні
дорожчі за мільйон роз весни
Сонце як алмаз у квітні
І шепочуть листям ясени
Якщо у душі живе любов
Від подиху тане в серці лід
Лечу як орел до тебе знов
Шукаю серед снігів твій слід
Мете так метіль хуртовина
Що не видно стежок і доріг
Ти моя кохана єдина
Хочу чути твій голос твій сміх
Падає білий - білий сніг
Наче лебединий пух з неба
А приходить весна на поріг
І цвітуть проліски для тебе
Лебідь у наш сад прилетів
Зацвіла пелюстками вишня
Увесь світ в снігах забілів
Вінчає нас зірка всевишня
О яка ця блаженна мить!
Морозець тріщить під ногами
Казкар життя благословить
Єднає з тобою серцями
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056320
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2026
Малюю у душі твій портрет
Золоте волосся немов сонце.
Пишу вірші ліричний сюжет,
Зорю наче місяць у віконце.
О Боже , яка ж ти красива!
усмішка, так пасує тобі.
Манить до тебе - небесна сила,
Вдихаю, як волошки голубі.
Хочу стільки сказати тобі,
Що ти неповторна, особлива.
Витру очі від сліз у журбі,
Щоб ти була кохана, щаслива .
Так хочу поруч із тобою,
Зустрічати світанки у вікні.
Ловити зорі під горою,
Злітати на острів щастя у сні.
Обійму ,пригорну до себе
В обіймах твій ніжний - ніжний стан.
Накину зоряну шаль на тебе,
Розцвіту наче пшеничний лан.
Так хочу у зоряний вечір ,
Зустрічати, як зірку із неба.
Обійняти міцно за плечі,
Цілувать солодкі уста твої..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2026
Брат і сестра - мамині ластів'ята
В їхніх жилах - тече кров батька і мати .
У кожного своя мрія крилата,
Веде з дальніх доріг до рідної хати.
Де б не були, в якому краю в світі -
летять на крилах у родину - додому.
Щоб пройтись по - росі у травах в літі ,
У маминім садочку прогнати втому.
Брат і сестра - діти рідні по - крові,
Їх єднає ймення - батьківського роду.
А мамин рай дитинства у любові,
В спогадах зігріє у різну погоду .
А брат і сестра ,то не розлий вода ,-
Два береги однієї мами ріки.
У жилах тече батьківська кров жива,
Вони є найрідніші люди - навіки .
Брат, для сестри, це - є надійна рука,
Відкриє двері серед ночі до хати.
Сестра, для брата - милосердя ріка,-
Загоїть рани у душі наче мати.
Любіться, милі діти між собою!-
Хай єднає вас вічне сонечко мами!.
Батьківська криниця напоїть водою
сад почастує cолодкими плодами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2026
ЛИСТОПАД ЛИСТОПАД ЛИСТОПАД
повтор від 2011 року
Ще вчора, жовтень усміхався мені...
а нині листопад вітром віє в очі,
розплітає довгі коси милій вербі-
і бентежно у клена серце тріпоче.
Листопад, листопад, листопад...
я не хочу, іти до зими...
поверни, мене в осінній сад!
де троянди цвітуть із роси.
Засніжені хмари окутали день,
за вікном проливають так рясно дощі,
притих, соловейко... не щебече пісень,
курличуть журавлі... несуть печаль душі.
Листопад, листопад, листопад...
прошу, зігрій, ще теплом мене!
я поверну, тобі час назад!
де ще ласкаве сонце ясне.
Кружляє опале листя золоте
встеляє до моїх ніг килим багряний,
а завтра зима снігопадом замете
вже морозяні ранки і вечір тмяний .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2026
А над рікою стелиться туман
І не впускає він мене до тебе.
Твоя любов я знаю, це - обман-
І мовчання відштовхує від себе .
приспів
Ти поклич, і я до тебе прийду
І серцем зрозумію твою мову.
Посеред ночі стежку віднайду,
щоб почути твій ніжний голос знову.
А мені потрібна твоя любов
твоя ніжність, ласка, усмішка мила.
в сутінках ночі шукаю знов,
До тебе розправляю свої крила.
Зроби до щастя, всього один крок -
І, як сполохана пташка не втікай.
Любов від спраги водиці ковток,
Ти - моє сонце , мого життя - рай.
За тобою піду на край світу -
Захищу крилом від заметіль зими.
Коли поруч, в душі цвіте літо ,
Душа не знає печалі самоти.
ПОВТОРЕННЯ ВІД 2007 16 09
ДРУЗІ , СЛУХАТЕ ПІСНЮ НА ЮТУБІ ТІК ТОЦІ І НА МОЇЙ СТОРІНЦІ ФС ДУЖЕ КРУТА ПІСНЯ БОМБА
CЕРГІЙ ТАРАН ПОЛТАВА БІЛОЦЕРКІВСЬКА СКБУ
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2026
Тисяч раз скажу : тобі "люблю "
Ти - мій маяк в морі - мої крила.
Солодкі фрази рівні нулю
Пробач, прости -іншого зустріла.
А ти мій ребус, вето , табу,-
Мить щастя, моя весна в тумані.
Прийшов в мій світ ,як сонце в маю-
Спалив моє серце у коханні.
Приспів :
Ти не став на паузу - любов,
В золотій клітці не журись , як птах .
Зима хуртовина мете знов , -
Зроби крок і знайди до щастя шлях.
Де любов, там вода з джерельця
Погасить вогонь, що спалює грудь.
Ти - не грай з почуттями серця
Забудь, що було між нами - забудь.
Будь щаслива, щастя бажаю !
Знаю завинив перед тобою.
Туга в моїм серці від жалю,-
Що втратив тебе навік - весною .
А життя - бурхливий океан
Не кожен знайде - берег любові
А рання любов, то є туман
Вянуть квіти в зимовій окові.
Всі прагнемо щастя, любові
Віднайти рідну душу у житті.
Ми, як дві зорі вечорові
В почуттях згораєм у самоті.
Упав лист , вже осінь золота
Разом нам не бути із тобою.
Стали чужі - між нами - зима
А любов цвіте, лиш раз весною...
2---------------------------------
Скажи мені, з якої ти планети?...
З Венери, а чи із Марсу, сюди прийшла?....
Лечу, як сокіл крізь сніжні намети,-
Щоб відчути твого серденька тепла. .
Всевишній дорогу до тебе вказав,
Щоб з тобою наші долі поєднати.
О скільки літ, як зірку з неба чекав !
Тебе своєю коханою назвати.
Ти не бійся зими, що впав перший сніг
Я захищу від хуртовин, заметілі.
Хочу чути твій ніжний голос твій сміх , -
Щоб воркутали вдвох, як голуби милі.
Не втікай наче пташка від грози, дощу
Довірся, відкрий серце для любові.
Я тисяч раз скажу тобі : люблю, люблю -
Щоб леліяти наче квітку в слові .
А ти - моя ілюзія , міраж-
Промінь сонечка весни в сивім тумані.
А у життєвім морі пристань -кураж
Берег щастя - ніжна квітка у коханні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1056060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2026
Ти наче ясен місяць у вікні,
Який колише мої безсонні сни.
Ти наче день, що зійшов навесні
Нахиляє небо сонечко весни.
Лечу я журавкою до тебе,
щоб притулитись серцем і душею.
Відчуваю земне тепло - небо,
Розправлю свої крила над землею.
Ти - моя солодка втіха - радість
Люблю я твій погляд, голос і твій сміх.
Ти - моє надійне плече, старість
Впаду пелюсткою рожі до твоїх ніг.
Ти - поряд зі мною я щаслива.
Зникають самота, журба і печаль .
Захищаєш, коли гроза і злива,
І на крилах несеш у зоряну даль.
Вдячна Богу, що поєднав долю,
І повінчав наші серця навіки .
На край світу піду за тобою -
Бо ти - Всесвіт , моєї душі - ліки .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2026
Я розмовляю мовою землі,
- Яку звати Україна .
Тут жили поети великі , малі,
єднає рід - солов'їна.
Я розмовляю мовою землі
Відчуваю біль народу.
Не можу мовчать, коли у вогні -
Йде геноцид мого роду .
Я пишаюсь, тим, що Українка, -
Що дочка матінки землі.
Я у полі маленька зернинка,
Є причастя - хліб на столі.
За рідну мову гнали на Сибір ,
У лютий мороз на нари .
Знущався, і пив живу кров вампір,
Рубали руки злі почвари.
Мова дана від святого Бога,
Щоб в піснях славити життя .
Молитись небу, коли тривога,
Захистить від біди дитя .
За мову стріляють нам у спину,
Спалюють у попіл життя.
Розпинають на хрест сиротину,
Катують до смерті дитя.
Я розмовляю мовою землі,
Чую матінку природу.
За неї стоїть воїн у вогні,-
Щоб з криниць пити чисту воду
Увінчав у лавровий вінець
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2026
Дружба, це - довіра двох самотніх сердець,
В яких одні думки , погляди на життя.
Крок за кроком сплітають дружбу у вінець,
Відкривають одне одному свої чуття.
Друг - в радості, і в журбі завжди з тобою,-
Не відречеться, коли воюють палачі.
Коли чорний ворон кряче під горою,
Він на відстані відчуває твій біль, плачі.
А вірний друг, це - у житті скарб дорогий
Тож бережи, шануй по - духу свого брата!
А хто зруйнує дружби, цей закон святий,
В того убога душа і сумує хата.
О як болить, коли друг - недругом стає,
І коли не вміє дружбою дорожити.
За мідний гріш себе лихому продає,
Не вміє в мирі, затишно в любові жити.
А хто зрадив раз, вдруге, і втретє зрадить,-
І за твоїми плечима - тебе осудить.
У гостях у глухий кут тебе посадить,
Сміється в очі , вітром чисту воду мутить.
Друг не той, хто сидить - п'є чарку з тобою,
Має довгий язик і вміє говорити.
Хто стоїть за тебе, обійме рукою,
Підтримає... вміє таку, як є - любити.
З другом, ти перевернеш кам'яні гори
Із ним підеш у світи - на берег любові.
Перелетиш, ти - через широке море
Щоб зігріти душу, знайти розраду в мові.
Хто вміє порадіти за свого друга,
Допомагає йому труднощі долати.
Дасть руку в біді, коли прийде недуга,-
Того назвеш справжнім другом і братом.
А дружити потрібно із тими людьми,-
Хто тебе чує, із пів слова розуміє.
Захищає твоє ім'я - серед лжі, тьми
Там, де тебе немає - за успіх радіє .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055559
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2026
А у тиші народжуються думки
Багато питань, відповіді немає.
А життя, це - відлік часу у роки,
Хто вірить в себе, той важкий шлях долає.
Хто вміє чути голос з святих небес,
І той йде за покликом серця до мети.
Життя - це не вітрина, і не прогрес,
Повсякденна праця, падіння і злети.
Кожен, як вміє ,так будує життя
Фундамент у завтрашній день закладає.
Один простий, а інший любить лиш ''я ''
Самолюб медалі на грудь закладає .
Дороги є різні : прямі і круті,
Кожен обирає те, що подолає.
Фініш - це не слава - гори золоті,
Те, що кожен у своїй душі плекає.
Життя, це - відстань від душі до душі,
Не всі зуміють земним теплом зігріти.
Коли світиш, як сонечко на путі
То зумієш свого ближнього любити.
Хто полюбить меншого брата свого,
Подасть свою руку у важку годину.
Той між людей стріне Бога живого,
І утішить словом вбогу сиротину .
Дороги є різні : угору і вниз
Один йде повільно в життя, інший спішить .
Життя - буття нам всім дарує сюрприз,
Вчить в своїх руках, цей світ творить і любить.
----------------------------------------------
Жаба у болоті любить хвалитись,
Як змія розпускає свій довгий язик.
Заздрість ніколи не може змиритись,
Що у сусіда краща хата і квітник.
Заздрість - з великими очима жаба,
Вона думає, як залізти в чужий дім.
Розпускає руки базарна баба,
Гребе до себе, і краде, що бачить в нім.
Лукавий не може спокійно жити,
Тихо обкраде свого брата по крові.
Одягне чужу річ буде носити ,
І за плечима осудить у розмові.
Дружити потрібно із тими людьми,
Хто тебе чує, з пів слова розуміє.
Шанує твоє ім'я серед юрби ,
Там де тебе нема, захистить зуміє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2026
Один рукою торкається неба
Інший вище хмар літає у мріях.
По -серед лютих зим тепла, так треба -
У вірі сходить сонечко в надії.
Поет іде у засніжену зиму
Шукає сонечко весни в тумані.
Пише новітню історію в риму,
У тьмі ночі згорає у стражданні.
Болить душа за рідний край до болю,
За матір, що втратила свого сина.
Хто згорів живцем, в цім кровавім бою-
Слово поета ,це розрада єдина.
Слово, це ліки для зболених сердець,
А для вдів і сиріт - високе небо.
Наче пастир духовний кличе овець
Зцілює глибокі шрами в потребі.
А зимою небо низько - низенько
Здається, дістанеш небо рукою.
Відкриваєш світу своє серденько
Від подиху тане сніг під горою.
Шукаємо тепло, як пташка мила,
Для душі ніжності ,ласки, любові.
Складаємо в гніздечку свої крила,
Щоб зігрітись словом у рідній мові .
По - серед море снігу хуртовини,
Холоду , дикого морозу в лютень.
В поета серце наче в дитини,
Розквіта, як бузковий цвіт у квітень.
Серед літа в душі лютує зима,
Дощить немає радості у душі .
Принесла море сліз, і бід ця війна,
Шукаємо благодаті у вірші.
Світло ллється крізь засніжене вікно
Дарує благодать божу у душі.
Слово, як в бокалі іскристе вино
Запалює блаженну мить у вірші.
Падає білий - білий сніг із небес
На щастя, удачу, новий урожай.
Просимо у неба тисячу чудес,-
Щоб на землі був мир , тихий - тихий рай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055492
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2026
Тисячу, тисячу десятки літ,
Є атланти - люди на цій землі.
У своїх руках творять божий світ,
Як сонце сходять у сірій імлі.
Вони нашого часу - герої,
тримають небо на своїх плечах.
Ангели світла відважні вої,
Відстоюють кожен метр землі в степах.
У жертовній любові у бою,
Захищають наш дім від ворогів.
Проливають невинну кров свою,
Сильні духом козаки між дубів.
Вони пишуть легенди, поеми,
І новітню історію життя.
Вирішують різні діалеми ,
І закладають фундамент буття.
Здобувають свободу і волю,
Дивляться лютому звіру в очі.
Стоять на смерть в цім жорстокім бою,
Їхні діла вічні - слова пророчі .
А ворог йде по трупах, по кістках,
Скажи, заради чого мій світе ?...
Війна спалює рай життя у прах,
Гинуть у пеклі невинні діти.
Ми українці на своїй землі,
захищаємо свій дім - країну.
Ви прийшли зі зброєю москалі,
Спалюєте все у попіл - руїну.
О ні, ви не люди , ви істоти!
Божевільні потвори рогаті.
Безумці із болота з мерзлоти,
Сучі діти - ідоли прокляті.
Карлику пу цілуєте руки,
Священну землю кров'ю залили.
Рубаєте дуби , клени, буки,
Копаєте живим, ви могили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055235
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2026
ПРОДОВЖЕННЯ
Лечу до тебе у мріях наче сокіл,-
Крізь океан снігу, тисяч - тисяч миль .
Ти - забрала солодкі сни і мій спокій,
Шукаю тебе я - в сніжну заметіль .
Ти - яскрава зірка Аполлона,-
Тобі наче Мадонні я молюсь .
Ти мій ідеал , моя ікона -
Тобі я любове, одній корюсь.
Живеш у душі - вічнозеленім раю ,
З свого серця не можу відпустити.
Вдихаю ніжний шлейф парфумів розмаю,
Пробач, не можу тебе розлюбити.
Ти - ритм мого болю, мелодія весни,
Чую твій голос у шелесті вітру.
Ти - приходиш до мене у безсонні сни,-
В пустині вечорів, ти - моє світло.
Закритий від білого світу, як в герці -
Думаю про тебе, снишся ночами.
Викарбував твоє ім'я - в своїм серці,
Стрічаю, як сонце під небесами.
2--------------------------------
Йду я порожніми вулицями міста
У тумані засніжений листопад.
Опадає із дерев пожовкле листя
І Наші скроні посріблив снігопад.
Лечу до тебе у мріях наче сокіл,-
Крізь океан снігу, тисяч - тисяч миль .
Ти - забрала солодкі сни і мій спокій,
Шукаю тебе я - в сніжну заметіль .
Ти - яскрава зірка Аполлона,-
Тобі наче Мадонні я молюсь .
Ти мій ідеал , моя ікона -
Тобі я любове, одній корюсь.
Пишу тобі часто листи вечорами.
Адрес , куди відправляти не знаю.
А зима сліди замітає снігами,-
Без тебе, як осінній лист згораю.
А без тебе, таке є порожнє життя-
Все нагадує про нас із тобою.
А на стежках весни загубив тебе я
Жаль, а наш час сплив швидко за водою .
Живеш у душі - вічнозеленім раю ,
З свого серця не можу відпустити.
Вдихаю ніжний шлейф парфумів розмаю,
Пробач, не можу тебе розлюбити.
Ти - ритм мого болю, мелодія весни,
Чую твій голос у шелесті вітру.
Ти - приходиш до мене у безсонні сни,-
В пустині вечорів, ти - моє світло.
Закритий від білого світу, як в герці -
Думаю про тебе, снишся ночами.
Викарбував твоє ім'я - в своїм серці,
Стрічаю, як сонце під небесами.
Ще вчора у розмаю бузок розквітав,
Удвох у парі йшли у світ щасливі.
У своїх руках я твою руку тримав,
Злітали до зір ,як лебеді милі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1055030
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2026
Де весна квітує - котики на вербі ,
На березі смерековий ліс шумить.
Там красуня берізка всміхнеться тобі -
Дивиться на річку, як вода дзвенить.
На тім крутім березі берізка росте,
У неї чорні очі, довга коса.
Закохавсь білий орел в серце золоте
Милується, як квітне листям краса .
Берізка ніжна, молода і красива
Світиться від щастя, як навесні цвіт.
Замріяна боса у травах щаслива,
А орел вабить до зірок у політ.
О біла березо !, О біла берізко!
Бачу твій образ, як на гобелені.
Лечу наче лебідь до тебе лебідко,
Ти дивися на клена очі зелені.
О біла берізко !,О біла березо!
Розпинають гнуть додолу вітри.
Зима метелиця наче гостре лезо,
Зриває з віт листя , в'януть квітки.
О біла березо!, O біла берізко!
Я дивлюсь на твою красу ніжний стан.
Коли впадуть сніги, на дорогах слизько,
Прожену над тобою сивий туман.
О біла березо, О біла берізко!
В тебе пишні коси листя на вітті.
Якщо не любиш орла, не зітхай гірко -
Усміхнись клену - у майовім цвіті .
Орле, ти літаєш високо за хмари,
В тебе закохані стільки білих птиць.
Пробач, ти мені не люб, і не до пари,-
Шукай чорних ворон по між красунь птиць.
А там, де смерековий ліс біля річки,
Поміж модрин - кучерявий клен росте.
Він чекає мене до темної нічки,
В нього одного лиш серце золоте.
Знаю ,що мене одну любить, кохає,
Нахиляє небо блакить голубу.
Ніжну пісню про любов мені співає,-
Стріну із ним весну - осінь золоту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2026
пісня
Не ховай в тумани очей, кохана...
Дай надивлюся на вроду, квітучий цвіт,
Ти увійшла у сни сонечком зрана,
Синею птицею передаю привіт...
Не ховай, кохана, блакитні очі,
Усміхнись, подаруй усмішку чарівну!..
У твоїм озерці потонути хочу
І сказати, як кохаю і люблю!..
Моя Мадонно зоряного неба,
Ніжним поглядом обійми душу мою,
Твоя врода забрала сни у мене
І про тебе думаю, тобою живу...
Мені тебе подарувала доля,
Веселкою увійшла у моє життя...
Зацвіли світлі почуття любов'ю,
Моя красуне, ясна зіронька моя!
Як лебеді білі, злетимо у ніч,
Туди, де неба океан синій-синій,
Зацілую уста, зіп'ю любов з віч,
Засвічу щастя на місячній стежині...
--------------------------------------
Не ховай в тумани очей, кохана...
Дай надивлюся на вроду, квітучий цвіт,
Ти увійшла у сни сонечком зрана,
Синьоока птиця передає привіт...
Не ховай, кохана, блакитні очі,
Усміхнись, і подаруй усмішку свою!..
У твоїм озерці потонути хочу
І сказати,** як кохаю і люблю!**..
Моя Мадонно зоряного неба,
Ніжним поглядом обійми душу мою,
Твоя врода забрала сни у мене
І про тебе думаю, тобою живу...
Мені тебе подарувала доля,
Ти так неждано прийшла у моє життя...
Зацвіли почуття як цвіт у поля,
Лелію у серці тебе квіточко я !
Як лебеді білі, злетимо у ніч,
Туди, де неба океан синій-синій,
Зацілую уста, зіп'ю любов з віч,
Нахилю зорі на місячній стежині...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2026
ЖИТТЯ ПРЕКРАСНЕ! - ПІСНЯ СПІВАЄ В СІРИЙ 2021 1 ГРУДНЯ
Яке то щастя просто жити!
Стрічати сонечко на землі.
В своїх долонях світ творити,
І вдихати щастя навесні.
приспів
У різну пору - життя прекрасне
Весною, влітку, в осінь, зимою.
лише розквітне сонечко красне,
Я мить жадану ловлю рукою.
Лечу пташам у гай зелений,
Відчути радість у небесах.
Крильми пройтися повз зелені,
Втішати співами у гаях.
Яке то щастя просто жити!
бачити веселку, як лиє дощ.
Орати ниву і сад ростити,
І бути паном - серед вельмож.
Я крильми птаха світ обіймаю,
Приймаю зілля душевних чаш.
Як білосніжний цвіт воскресаю,
Співаю пісню повсякчас.
А вірш має 16 літ
2------------------------------
ЖИТТЯ ЯК ТОЙ БІЛИЙ ЦВІТ
А життя наче білий - білий цвіт
То цвіте то опадає у трави
Наливає в меду яблуні цвіт
Зігріває сонце плід із заграви
А життя наче ніжний білий цвіт
Буває що зронить вітер суцвіття
Гасне для нього сонце - ясен світ
На зламаній гілці не цвіте віття
А життя як яблуня у саду
В цій красі просто жити надихає
Почастує плодами у меду
Пташкою до ясних зірок злітає
А життя як райський цвіт на землі
Тож будуй своє гніздечко і свій рай
Лети у світи наче журавлі
А додому до хати ти повертай
А життя цвіте у красі для нас
Щоб ми сіяли зерно збирали плід
На все приходить година свій час
Зима снігами замітає наш слід
А життя як цвіт цвіте один раз
вдвічі на дереві не цвіте вишня
Світиться на землі наче алмаз
Це дарунок небес дав нам Всевишній
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054676
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2026
Не завоювати серце мовчки,
І на відстані океану.
Спливає час і молоді роки,
Стає чужим, хто був коханим.
Стали з тобою далекі , чужі
І не повернути час назад.
Між нами тисяч доріг міражі...
Одцвіло літо, вже листопад.
Ми зустрілись з тобою, так пізно
Нам давно не двадцять юних літ.
Любов тре демонструвати ніжно, -
Щоб вдвох пізнати кохання світ.
Украдене щастя не зігріє,
Воно неначе скарб у скрині.
А душа від неї захворіє,
І холодні ночі у липні .
Якщо любиш ,роби до щастя крок
Не відкладай любов на завтра.
Пий любов наче водицю ковток
Гори в почуттях наче ватра.
Віднайди ніжні слова кохання,
Щоб зігріли посеред зими.
Не знало серце болю , страждання,
Був поруч ти і я - були ми.
До серця треба віднайти ключі ,-
Щоб душа співала про любов.
І покласти голову на плечі,
Хотів її цілувать знов, знов .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2026
Пливуть в світи з причалу кораблі,
У синє море, океани.
Лишають берег рідної землі,
Стеляться за ними тумани.
Сяду на білий - білий корабель,
До тебе кохана попливу.
Розправлю я крила, як журавель
В росах квіти щастя віднайду.
Прийду у солодкі сни до тебе,
Сонечком поцілую в щічку.
Ніжно крилом обійму до себе,
Поведу у зоряну нічку.
В сяйві сонця, у раю піоній,
де рано жайвір від сну встає.
Квітне, там весна від струн симфоній
Зозуля зранку щастя кує.
Тут зеленіють трави у росі,
в них чути голос перепілки.
Квітує вишневий сад в цій красі,
Пахне п'янко бузкова гілка.
Залишу я чужину - чужий край
Додому - рідне село полину.
Уквітчаю рідну хату в розмай,
Вдихну в цвіт липи, тополину.
А там, де море золоті піски
курличуть чайки над водою.
Хвилі несуть у даль кращі роки,
Крає серденько за тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.01.2026
ТИ ЯСКРАВА ЗІРКА АПОЛЛОНА
Йдуть вулицями міста перехожі
Вже осінь листя опадає.
Вітер зриває пелюстки із рожі
Перший сніг квіти засипає.
Лечу до тебе наче сокіл
Понад океан зірок над світом.
Забрала моєї душі спокій,
До тебе тягне наче магнітом.
Приспів :
Ти яскрава зірка Аполлона
Тобі наче Мадонні молюсь.
Ти - мій ідеал, моя ікона
Ти - жінка ,якій до ніг клонюсь.
Я не можу тебе відпустити
Ти оселилась в моїй душі.
Я не можу тебе розлюбити,
Ти - шлейф спогадів в моїм вірші.
Ти - мелодія моєї тиші,
Струна серця, ритм мого болю.
Вічнозелений світ - рай у вірші,-
Який зцілює мене любов'ю.
А без тебе такий порожній світ,
Я в ньому в самоті згораю.
Ти - мої вільні крила у політ
Розквітла троянда в розмаю.
Вечорами пишу тобі листи,
Згадую ніжне ім'я твоє.
Але адреси не лишила ти...
О, звись мила ,де ти зараз є!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2026
ТИ ЯСКРАВА ЗІРКА АПОЛЛОНА
Ти моя королева тобі клонюсь
Ти є мій ідеал ,моя ікона.
Тобі наче Мадонні я молюсь
Ти божественна муза Аполлона.
Ти не така, як всі, ти - особлива
А твій ніжний спів наче кришталь дзвенить.
У розмові ти приємна, красива -
А усмішка дарує - щасливу мить.
Дивлюсь я у твої очі неба
Бачу в них Всесвіт - океан любові.
А для щастя нам , так мало треба -
Віднайти проміньчик тепла у слові.
Ти від природи, така вродлива-
Наче амазонка у райськім саду.
Я хочу, щоб ти була щаслива,
До тебе я понад океан злечу.
Ти мій Ангел - зіронька золота
Із тобою , так легко йти по житті.
Ти куточок раю , ти - висота -
Ти - моє ясне сонечко на путті.
Перед красою не устояти
Вабить чарівна врода наче магніт.
Хочу твої уста цілувати
Нахилити небо - тобі увесь світ.
2--------------------
Ти - віднайди ключ до мого серця, -
Щоб від цілунку я танула як сніг.
Лилась рікою любов з джерельця
І Цвіли квіти щастя до моїх ніг.
Лебединими крильми обійми
І до своїх грудей , так ніжно -ніжно.
Наче у троянду квітку вдихни
Усміхнись мені здалека привітно.
До струн серця доторкнись рукою,-
Щоб цвіла я лиш для тебе ,для тебе.
Прийшла у безсонні сни весною
Нахиляла мить щастя зорі неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2026
Ти неповторна гарна жінка ,-
Приходиш у час безсоння в туманні.
На зоряній іконі - зірка
Ти - мій Всесвіт - увесь світ у коханні.
Ти - нота щастя в соль мінорі
Коли за вікном дощ ,лютує зима.
Ти - маяк у буремнім морі
У пустелі вечорів зірка ясна..
ПРИСПІВ :
Ти є музика мого життя
Ти мелодія струн мого кохання.
Будеш зі мною ти , буду я
Здійсниться всі наші мрії, бажання.
Ти - любов , і смисл мого життя.
лечу до зірок у розмаю квітів.
У ритмі б'ються серцебиття
З тобою іду щасливий по - світу.
Ти моє завтра ,сьогодення
Легкий політ і на землі твердий крок.
Ти є моя квітка натхнення
З джерела чистої водиці ковток.
Ти вдих, видих кисень в легенях
З тобою розправляю вільні крила .
Ловлю мить щастя в свої жмені
Люблю тебе, я до безтями мила.
Хай буде щасливий , оцей час!
Цвітуть троянди - райські сади ранні.
Ніхто не розлучить більше нас
Музика єднає серця в коханні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054409
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2026
Без тебе порожнє життя
Без тебе стрічаю день без сонця.
Без тебе в тузі ходжу я
Без тебе дощі в моїм віконці.
Ти лишила у серці слід
Я кличу твоє ім'я ночами.
Ти кохання - солодкий плід
Яскрава зірка під небесами.
Без тебе в самоті один
Блукаю вулицями в тумані.
Із чаші життя п'ю полин
Ти - мелодія серця в коханні .
Ти - ритм болю , мінорна струна
Запалений вогонь у почутті.
Без тебе згораю ,як свіча
Ти моя втіха ,радість у житті.
Не боюсь, зими із тобою
Ні гріз, дощу , зливи, і висоти.
Ти поклич мене за собою,-
Щоб удвох разом по житті іти .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2026
Я не люблю слухати рок і попсу
Тих, хто не співає ,а кричить на сцені.
Хто одягнув маску біснуватих - мару,
Як баби базарні гнуть теревені.
А пІсні є вірусні , від дядь крутих,-
Які , як голодні вовки в лісі ревуть.
Чомусь зачіпають серця у молодих,
Як в тумані без тепла сонця живуть.
Для одного сцена - блаженство ,святість
Для іншого поле , щоб зібрати бабло.
Хтось несе журбу, печаль ,а інший радість
Один король музики ,а інший - НЛО.
Якщо співак від Бога, не від поган
То золотий Голос наче кришталь дзвенить .
Він наче у Всесвіті музики - титан
Запалює нам свято - блаженну мить.
Штампують на станку фабрику зірок
Виходять у дикий пляс, ці марсіанки.
Голос кричить, волає, харчить попсу ,рок
Не йдуть, а пливуть - амеби русалки.
Намальовані кралі ляльки - барбі
Показують штучні губи, лице і зад.
Накладають вії ,макіяж у фарбі
Немов п'яні, від музики їде дах.
Гублять себе у ореолі слави
Б'ються за корону королев, королів .
Забувають, хто вони, ці гарні пави -
Від заздрощів лиють всякий бруд , свій гнів.
Є співці - меломани , є від Бога -
Один співає серцем ,інший, як дикун.
Знімає штани з себе душа небога
Любить хвалитись, що геній, цей крикун .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2025
До нового року залишилось кілька днів
Малює нам казку - біла магія зимова.
У снігах зими , цей ясен світ - заголубів -
На мерзлім склі цвіте ніжна гілка лілова.
Світ такий прекрасний, святково - урочистий!
Вірять дорослі і малі у казку чудеса.
З небес явилась немов Мадонна Пречиста,
Відкриває нам ворота - у святі небеса.
Вже одягла корону на голову зима
Білосніжну шубку, рукавички білі - білі .
Мережить дорогу срібний килим до Різдва,
Запалила вогник свята для нас в заметілі.
У білосніжних шатах немов би Цариця,
сіє снігу на озера, ставочки i річку.
Окула у кришталеву кригу водиця,
Видно засніжені береги в зоряну нічку.
Падає лапатий білий сніг на долоні,
Від подиху тане, як крапля дощу на очах.
Вітер натрусив калин ягоди червоні,
Їх збирає на снігу і клює по одній птах.
Падає білий сніг і хрустить під ногами,
Іскриться, виблискує до сонця наче алмаз.
Небо всипане зорями під небесами,
Мадонна ніч усміхається наче із образ.
Огорнута у пухову ковдру земля спить
Злітають до ясних зірок лебедині мрії.
Над хатками видніється димок у цю мить
У надвечір'я сходить ясна зірка Надії.
А завтра святий вечір. і вже Різдво прийде...
Вертеп із першою зіркою заколядує.
Світлу радість, блаженство у наш дім принесе,
сам Господь благословить - новий рік повінчує .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2025
Привези друже, грудку святої землі
Коли упаду я на полі бою.
Посади, ти кущ калини на цій землі,
Хай світу розкаже ,як стояв за волю.
Навесні до неї прилетять солов'ї
І сядуть на калину відпочити .
Зацвітуть від сльози - роси степи, гаї...
З мертвих воскресну, щоб у пісні жити.
Війна обпекла зранила моє тіло,
У бою пролив кров за Україну .
А чорний ворон поранив мої крила,
Не побачу більш матінку єдину.
Прилетять соколи наш край визволяти,
Заберуть додому із поля бою .
І відкриє двері матінка до хати,
Цілунком загоє рани від болю.
Зійдеться до мене в останнє родина,
Понесуть, де стоять в журбі смереки.
Прийме у своє лоно - ненька Вкраїна,-
Нахилять блакитнє небо лелеки.
А прийде на могилу матінка сива,
Посадить у розмаю мальву - ружу.
Буде славити козаків пташка мила,
Ти прийди, і згадай мене мій друже!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.12.2025
О сизокрилий синьоокий птаху?...
Ти прилетів герою шану віддати .
Сина поклали на щит білу плаху,-
Від cліз зчорніла, як земля сива мати.
Прилетів до святих могил лелека
Коли сина вели в останню дорогу .
Схилила низько голову смерека ,
Коли птах взяв на крила душу до Бога . .
О Господи, прошу, тебе благаю!
Захисти синів від ворогів у бою .
Прилетів лелека із небокраю ,
Забирає у вічну оселю твою.
Відлітають рано сини в небеса-
Віддають своє життя за Україну.
І від вражих куль, в'яне їхня краса,
Розпинають вітри на хрест цвіт калину .
Стоїть на колінах вся Україна,
Встеляє герою війни квіти до ніг.
Йде мати за домовиною сина,
І згасло для неї рано сонце навік.
Мама на могилі плаче, ридає ,
віддає в сиру яму єдине дитя.
На калині пташка сумно співає
Славить героя, що віддав за нас життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054121
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2025
Не заглядайте у паспорт на роки
В дзеркало, що на скронях сивина.
Не зупинить часу бистрі потоки!...
Шануйте, неповторну мить - життя !
Біжать роки, як вода у синю даль,
Дзвенить на хвилях мінорно струна.
А один раз цвіте на землі мигдаль,
Вдягає у білу вуаль - весна.
Не всім дано, стріти полудень життя,
Прийти крізь роки в золоту осінь.
Від пройдених доріг зношуєм взуття,
Перший сніг вінчає наші коси.
Любіть життя, бо іншого не буде!
І крізь сльози усміхайтесь світу.
А у осінь приходить зима грудень,
В'януть від морозу найкращі квіти.
Кожна пора року , така красива!
Ти живи - радій життям на землі!.
Перечекай негоду - коли дощ, злива
Лети до зірок , як птахи журавлі.
Життя біжить із часом все минає,
Вчора цвіла весна, нині вже осінь.
З дерев жовте листя вітер зриває,-
Листопад іде у зиму босий.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2025
Якщо любиш, то знайди ключ до серця,
Щоб від цілунку танула, як сніг.
Лилась рікою любов, як джерельця
Цвіли квіти щастя до наших ніг.
Ти обійми лебединими крильми,
Пригорни мене до своїх грудей.
Наче в аромат п'янкий весну вдихни ,
Щоб цвіла, як троянда між лілей.
Доторкнись ніжно своєю рукою
Запали у серці , як жар вогонь.
Щоб серед зими цвіла я весною,
Пила кохання із твоїх долонь.
Усміхнись, здалека мені красиво,
Зійди сонечком весни у мій рай.
Щоб удвох у світи ми йшли щасливо,-
Ловили ясні зорі з небокрай.
Якщо любиш, то до весни не чекай
До вінця свою кохану веди.
Як лебідь лебідку люби і кохай,
Хай цвітуть у серці - райські сади!.
А ми ,як весна з літом із тобою
Небо поєднає серця - навік.
Злетимо над блакиттю голубою
Будем пити любов з небесних рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1054061
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2025
Звучить на зоряних струнах мелодія
Божественної діви краси соло.
Липовий Паяц SUNO, Лялька ші - утопія,
Запалюють танець богів у коло.
З скляними очима, штучними губами,
із холодним черствим серцем без душі.
Красива штучна ** лялька ші **поміж нами,
Грає з паяцом SUNO - ** за корону паші**.
Під крислатим деревом музика звучить,
баритон голос на високій ноті.
Хочу я прекрасні слова на слух зловить,
А ці слова губляться у польоті.
Музика космічна скрипка і саксофон,
Солодить усіх на планеті земля.
Взявши штучна лялька усіх в дикий полон,
І паяц - шут під рок втішає серця.
На золотім піску цвіте роза вітрів,
З оголеною душею танцює.
Де голос солов'я звучить, не треба слів, -
Там у райськім саду весна квітує.
2--------------------------------------
НЕМАЄ ДУШІ І ГОЛОСУ У ШІ ,
ЦЕ ЯК У КРАСІ ШТУЧНІ КВІТИ .
СЛУХАЄШ , ЯК СПІВАЮТЬ, ОЦІ "ПАШІ "
ХОЧЕТЬСЯ ПРОСТО ВОВКОМ ВИТИ.
ЦЕ ЗАБАВКА ДЛЯ ДОРОСЛОЇ ДИТИНИ ,
ЯКА В НІКУДИ СВІЙ ЧАС ВИТРАЧАЄ .
КОЛИ НЕ ЧУЄШ АРОМАТ ЖОРЖИНИ ,
ТО У ТІМ САДУ І НЕБА НЕМАЄ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2025
Святвечір. Зійшла у небо перша зірка,
По всьому світу лунає коляда.
Зацвіла у надії різдвяна квітка,
Звіщає, що родилось боже дитя.
А за вікном біла магія зимова,
І надворі видно , як в день у цю мить.
Світить місяць , сяють зорі, так казково -
Ангел грає в сурми, всіх благословить.
Зима сіє лапатий сніг, як скрізь сито
Мережить з ясних зірок блаженну мить.
Запалює свято Різдва - урочисто
На землі білий сніг, як алмаз блищить.
В святвечір запалімо різдвяну свічку
Згадаймо тих, кого нема між нами.
Хай стихне хуртовина в різдвяну нічку!
Зійде зірка Бога під небесами.
Падає білий - білий сніг наче в казці,
До ніг білосніжний килим встеляє.
Світ заяснів у сяйві зір в божій ласці,
Вертеп Різдво Христове прославляє.
О , радуйтеся добрі люди на землі!
Христос народився! Славімо його !.
Хай вродить хліб, сяє, як сонце на столі!
Запанує мир, буде всяке добро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2025
Ще вчора наречена в білій вуалі,
Йшла до тебе наче весна до травня.
Дзвеніла нам мелодія на роялі...
в танці єднала серця - зірка рання.
Ще вчора в білій вуалі наречена,
Йшла наче весна до травня красиво .
Тулилась, як біла берізка до клена,
І йшли по світу ми удвох щасливо.
Луна мелодія кохання знов і знов,
Веде під зорепад у казкові сни .
А хто береже у своїм серці любов!
Там панує щастя в заметіль зими.
Усміхайтесь коханим, це - ключ до серця,
Даруйте квіти щастя серед зими!
Пийте любов, як чисту воду з джерельця,
До ніг встеляйте квіти - сонцем весни .
Здавалось , що весна цвістиме нам вічно
Будемо купатись в квіті розмаю.
А роки, як птахи злетіли безслідно
Сплили, як бистра вода водограю.
Наше літо злетіло в осінній туман,
на жаль, не повторити на біс життя .
Між нами не досказанних слів - океан..
Ти пробач, що відпустив від себе я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2025
О Боже до тебе руки здіймаю,
Співаю псалми, молюсь у молитвах.
У вірі, як деревце я зростаю,
До зір від щастя злітаю, як птах .
Боже дивлюсь в твої небесні очі,
Шукаю порад, як у батька дитя.
За все тобі подякувати хочу,-
За любов, що у твоїм серці є я .
Коли падаю з ніг, тону у морі,
Ти пливеш на човні, чую голос твій.
Захищаєш як батько в журбі, горі,-
Знаю не впаде ,ні один волос мій.
Господи, ти є мій - духовний Отець
Тобі несу на олтар свою любов.
Ти є благословення, лік - для сердець
У чаші життя причастя - хліб і кров.
Посилаєш Ангела Охоронця,
Даєш знак , на якій зупинці зійти.
Ти надія - світло в моїм віконці
Захищаєш від ворогів мене ти.
Господи, ти - мій світоч, маяк, покров,
В книзі буття написав моє ім'я.
Воскресаю з мертвих з святих молитов ,-
ведеш мене за руку у вічне життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053755
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2025
Не літай , як орел високо!
Ти землю відчуй під ногами .
Глянь, на світ очима широко
Шануй труд, хто творить руками.
Зустрічай ясен день із Богом
Хай благословить твої справи!
Йди у життя повільним кроком
Мрій, твори, не шукай слави!.
Не вдягай короля корону,
І не хвались що маєш владу .
На все є границі, кордони,
Чуже не ховай у шухляду.
Будь, людиною - простим завжди! ,
Не кажи , що над панами - пан.
У суєті життя - час знайди ,
Вчись, зростай духом наче титан.
Люби своє, чуже не чіпай,
Неси світло світу в любові.
На боже у храм - офіру дай,-
Розрадь, зажурених у слові.
Ти пам'ятай , що люд жорстокий,
Підставить ніжку, щоб ти упав.
Життя, це океан глибокий,-
Акули з'їдять, як ловиш гав!
Всім свою душу не відкривай,
Бо розіпнуть на хрест, осудять.
Не виставляй на показ - свій рай,
Змії вкусять, жалом отруять.
З Богом, всі свої справи твори,
не забивай на помилку цвях .
Дивись вниз під ноги, не згори,
Працюй, і будуй свій дім , як птах.
Не сиди, без діла ніколи,
Не кажи, що моя хата скраю.
Сій квіти айстри, матіоли,
Ти господар долі - свого раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2025
Ти проросла наче вишня до серця
Я не вирву з коріння почуття.
Твою любов п'ю, як воду джерельця,
у спогадах згадую тебе я.
Ще вчора цвіла наче в саду вишня,
Пив я цвіт в меду ковток кохання.
Світила між зір ,як зірка всевишня
Ловили зірку щастя до рання.
Одцвіло літо, листопадить осінь
У душі дощить осіння печаль.
Шукаю нашу весну в небо просинь,
А щастя розбилось наче кришталь.
Ти перша любов жадана, єдина,
Між зір зірка під небесами.
Прийшла зима, заметіль, хуртовина
Замітає наш рай - білими снігами.
Я вітром твої коси розплітаю,
шукаю вишню у фаті у снах.
Знаєш, може досі тебе кохаю,
Кружляю над тобою наче птах.
Йду до тебе наче на сповідь у храм ,
Несу світлі почуття на олтар.
Не збулись мрії, ти - одна і я - сам
Згорає наше літо між стожар.
3------------------
Не літай , як орел високо!
Ти землю відчуй під ногами .
Глянь, на світ очима широко
Шануй труд, хто творить руками.
Люби своє чуже не чіпай
Неси світло душі в любові.
На боже у храм офіру дай,-
Розрадь, зажурених у слові.
Ти пам'ятай , що люд жорстокий,
Підставить ніжку, щоб ти упав.
Не спіши, роби легкі кроки,
Будь уважним, і не лови гав!
Всім свою душу не відкривай,
Бо розіпнуть на хрест осудять.
Не виставляй на показ свій рай,
Бо крутих, пихатих не люблять.
З Богом всі свої справи твори,
не забивай на помилку цвях .
Дивись вниз під ноги, не згори,
Працюй, і будуй свій дім , як птах.
Не сиди, без діла ніколи,
Не кажи, що моя хата скраю.
Сій квіти айстри, матіоли,
Ти господар долі - свого раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2025
О МІЙ СВІТКУ ВИСОКИЙ !
Зійшов місяць у надвечір'я край неба
Споглядає на ясен світ з висоти.
Милується, як цвіте гілка вишнева
П'є, як веселка воду із красоти.
Вже вечір. сідає сонце за горою,
Вдихає у пахощі бузковий цвіт.
Підкрутив вуса і моргає бровою,
Запрошує пташину в зоряний світ.
Розлились, як море пахощі медові,
Чути солов'я голос, перепілки .
Тріпочуть на вітру листячка кленові,
Смакую красу, як ябка петрівки.
Я розпускаю свої крильця , як бджілка
З польового зілля збираю меди.
Вдихаю у аромат, як цвіте квітка
Збираю у кошик солодкі плоди.
О мій милий раю, мій світку високий!
В твоїй красі купаюсь, як у морі.
Зростаю, як дерево дуб кароокий
Молюсь, несу дари земні в покорі.
Я маленький паросток святої землі,
Зростаю від краплі дощу і роси.
Я Богом посіяне зерно на ріллі
А поміж пшениць - маковий цвіт краси.
Я йду в стиглі жита босими ногами,
Де цюркоче цвіркун, метелик в маю.
Наче сокіл кружляю під небесами,
Бо тебе мій раю - люблю , кохаю.
Я дерево, польова квітка у полі,
Духмяна трава на березі ріки.
Я вільний птах ,що злетів до віть тополі.
Ловить мить щастя із божої руки.
Я прилечу птахом до тебе крізь віки,
З далеких доріг крізь сиві тумани.
Сяду в пишних травах на березі ріки,
Піснею солов'я загою рани.
3-----------------------
О мій світку високий, мій раю земний!
Я щирим серцем торкаюсь висоти.
Віддаю тобі уклін, доземний, низький,
Щоб відчуть святої землі, щедроти.
Натомила ноги, обпекла кропива,
Життя побило, як град мій вишні цвіт.
До тебе злітаю, як ластівка сива
Щоб намилуватись на твій ясен світ.
Слухаю я тишу , як старий ліс шумить,
На березі ріки - дзвінкий водограй.
Знаю, що не верну літо - блаженну мить
Лиш насниться в казкових снах - місяць май.
О мій світку високий, мій милий раю!
Ти - моя радість, печаль, моє життя.
Без тебе наче сирота я страждаю,
Коли не чую твій голос солов'я.
В храмі біля ікон свічку запалила
Молюсь щиро молитву " Отче наш".
Божа іскра мені душу осв'ятила
Приймаю блаженство з небесних чаш.
Прийшла до тебе, я Боже , як на свято !
Кладу свою душу на вівтар .
В каятті хочу сказати, так багато -
Зняти з душі важкий камінь - тягар.
Ти милий Господи , пробач, мене прости!,
Що не завжди приходила у храм.
Але ти усіх бачиш,чуєш з висоти
Словом лікуєш наші душi від ран.
Ти прости за гріхи, мій Небесний Отче !
За те, що в чужих світах блукала.
Що лінива , йшла до тебе неохоче
І не раз молитви пропускала.
Стаю я на колінах перед тобою !
Цілую твоїх п'ять ран в каятті.
Щоб іти у життя з чистою душою
Прости Господи , за все у житті.
Прийшла в покаянні до святого Бога
Віддаю в його руки своє життя.
Бо у моїм тілі біль ,в душі тривога,-
Що прогнівала я Бога Отця.
Життя не солодкий мід, а гіркий полин
Стрічала різних людей на межі.
І рвали на голові волос без причин
Кидали слова в душу ,як ножі.
Лиш віра додає нам міці, і сили
Хворого із ложі підіймає .
Божа любов воскресає із могили
Нове життя нам благословляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1053677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2025