| Сторінки (33/3237): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
Вже листопаду минули зливи?
У журбі край доріг ясени.
Падає сніг сивий- сивий,
На батькові скроні -цвіт весни!
Тату, мій голубе сивий!
Не журись, що надворі зима.
Глянь, який цей світ красивий?!
У білім снігу -цвіте земля.
Ще не зима , ще пізня осінь-
Журавлі відлетіли у даль.
Впав перший сніг і морози
Несуть холод, смуток і печаль.
Тату мій, голубе сивий!
Не журись ,що надворі зима.
Глянь, який цей світ красивий?!
У білім снігу - цвіте земля.
О дочекайся, мене -мій тату !
Налиє плід наш вишневий сад.
П'янке цвітіння розмаїть хату
Осяє подвір'я ясний зорепад.
----- 2------
О тату , таточку милий!
Не впускай зиму у душу.
На скронях сніг білий -білий
я зігрію сонцем у стужу.
Відцвіло літечко -літо !
Опадає листя , як роки.
Розійшлись діти по світу
А спішать додому ,де батьки.
Соловей у сад прилетить
І розтане сніг під ногами.
Явір листячком зашумить
Серце розвеселить піснями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969187
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2022
СПІВАЄ МИКОЛА ЖОГЛО
Я, жду тебе ,як вечорову зірку
Щоб прийшла до мене в надвечір'я.
Лелію в своїм серці наче квітку
І квітне щастям моє сузір'я.
приспів:
Прекрасна зоре -Маріє, Маріє!
Шукаю всюдИ я твої сліди.
Від образу твого душа радіє
Від спраги - жаги п'ю ковток води.
А Ти, наснися мені в казкових снах
У райськім саду квітко Леліє.
Закружляю над тобою наче птах
Твою красу оспівую Маріє.
З давніх легенд прийшла у мій світ
І запалила зірку свічею.
Ти, пісня Весни -білий цвіт
Ніжна квітка-княгиня лілея.
А образ твій малюють на іконі
Встеляють квіти троянди до ніг.
Ти, ясне сонечко у майськім дзвоні
Від твого подиху тане сніг.
М.Чайківчанка. 2008 17.04.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=969071
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2022
О , СИЗОКРИЛИЙ ПТАХУ!
Приходять у гості ,так часто у сни
Мій райський садочок біля хати.
Край доріг старий дуб, стрункі ясени-
Калина немов голубка мати.
У цвіті груша, яблуня і вишня,
І мальва- ружа - княжна під вікном.
Осяює мій рай - зірка Всевишня
Берег Дністра над квітучим селом.
О, мій сизокрилий птаху - лелеко!
Із чужих країв неси до села.
Там красується тополя, смерека,
Тече водограєм- бистра ріка.
Тут, як у диво казці є справжній рай,
Золотаві ставочки , клен, верба.
Поля, ліс, діброва і зелений гай,
Золоте жито блакить голуба.
А там на долині трави духмяні
Пасуться коні у травах росі.
Ростуть смачні ягоди полум*яні
І я воскресаю у цій красі.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
2009 05 04
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022
Моя Україно
Моє село -моя зірко України!
Я тобою - мій раю дихаю, живу.
І крізь світи тисяч миль до тебе лину
Віддаю уклін цілую хоругву.
Моє село -колиско ясенова!
Мої перші кроки ведуть - у світ знань.
Зростав дух- величне Кобзаря слово
І засіяли зернята із світань.
Любов, шана до батьків , України
Зростили у мові дерево життя.
Я ,цвіт - гілка червоної калини
Є твоя мати Україно -дитя.
Я вільна пташка -пісня солов'їна
А із синіх гір цілюща криниця .
Я дощ, сніг -чиста сльоза журавлина
Від спраги для душі -жива водиця.
Моє село -моя зірко Україно !
Я, до тебе ,як до матінки горнусь.
Тут могили батьків, і родини,
Я Богу за твою доленьку молюсь.
М.Чайківчанка.
УКРАЇНО МОЯ -ЦЕ ХРАМ СВЯТИЙ
Україна моя -це село і місто
Синє -синє небо золоті поля.
Це важка дорога пройдена тернисто
Яка вела дух до берега корабля.
Україна моя -це село і місто
Від пункту А до пункту Я -стоптані стежки .
Вишиванка в узорах на ній намисто
Довга чорна пишна коса а в ній стрічки.
Україна моя -це село і місто
Тут народилась ,вчилася і йшла в життя.
Тягнулась до сонця, тріпотіла листям
Запалювали зорі мої почуття.
Україна моя -це село і місто
Моє дитинство, юність, перша любов.
Це цікава книга заповнена змістом
В якій моя душа -тече гаряча кров.
Україна моя -це село і місто
Це мої потужні два крила журавля.
Це є храм святий,який в душі пречисто
Будить від сну ,коли у полум'ї земля.
Україна моя -це село і місто
Мій берег Дністра ,сині гори Карпати.
Це є дні скорботні -свято урочисте
Із хлібом святим зустрічає земля мати.
Україна моя-це село і місто
Тут родилась,вчилась ,трудилась, як бжілка.
Надихали стрункі клени бадьористо
Цвіла трояндово -калинова гілка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.12.2022
Казкар насіяв зоряних зерняток
Золотиться немов колос у полі.
Вечір кличе до гнізда ластів'яток
Єднає- лебедів кохання - долі.
О ,яка зоряна ніч видно ,як вдень!
Цвітуть у небі зорі волошково.
Соловей у гаю співає пісень
Дзвенить струна -солодить пташок мова.
По-небу пливе місяць мов корабель
Збирає закоханих в зоряну ніч.
Чекають лебеді прекрасних дів -лель
Іскряться очі щастям з тисячу свіч.
Я, виглядаю тебе під вербою
ллється зір ріка - золотий водограй.
Впаде зірка в трави зловлю рукою,
Щоб тобі подарувать -цей тихий рай.
Ти , прийдеш мила я візьму на руки
Понесу в казку , де чути цвіркунів.
Задзвенять струни мелодійні звуки
Закружляємо лебедями поміж ясенів.
ЗГАСАЄ СОНЦЕ ,ЯК ЖИТТЯ
Красень вечір взяв зірочок в торбину
Сіє по небу макові зернята.
І зорить в мій садочок на долину,
Де на ясені малі ластів'ята.
Згасає вечірнє сонце ,як життя
Догорає день запалена свічка.
І тече блаженна ріка золота
В океан ,де царює- пана нічка.
На ясені в гнізді стоїть лелека
На одній нозі побиває крильми.
Прилетіла у свій рай іздалека
Дякує за день...і читає псалми.
Вийшов пан Місяченько білолиций
Грає на золотій флейті край неба.
І кличе лель красунь на вечорниці
Дарує щастя для мене, для тебе.
Пахне медами- розмай вишневий сад
Козаче, не сиди іди гуляти! .
Тут сяє ясно зоряний променад,
Щоб у тім раю -щастя відшукати.
Згасає вечірнє сонце ,як життя
Зоряні дощі змивають мою печаль.
Тут ,у тім зеленім гаю -щасливий я...
Бо з тобою лечу до зірок у даль.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968872
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2022
СИДЖУ НА БЕРЕЗІ МОРЯ
Я сиджу на березі моря
Дивлюсь, як гасне сонечко в цю мить.
Наді мною небо просторе
І слухаю дзвін, як море шумить.
Як я самотня в небі одна
Над морем біла чайка кружляє.
Летить на пристань висот сумна
Вечірню зіроньку зустрічає.
Розлилося море в октави
Дзвенить дивна музика луною.
Сонечко зайшло у заграви
Вечір плечі обніма рукою
Гасне сонечко немов життя
Морська хвиля твої сліди змиває.
Плаче моя душа , як дитя-
Тут на березі тебе шукає.
О чайки, чайки білі птиці!
Ви, стрічаєте з моря кораблів.
Немов маяк вночі - зірниці
Несіть мої думи до ясенів.
Там в гаю співає соловей
Звеселяє душу у Дністр'янки.
Серце пташкою рветься з грудей
Шукаю розраду у співанки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.12.2022
Твоє волосся довге та пишне
Немов розпустила коси вишня.
І на личку рум'янець зашарів
увесь світ біля тебе заяяснів.
Знімаю капелюх перед тобою
І дивлюсь на тебе не надивлюсь.
Іскряться очі -цвітеш весною
І твоїй вроді ,як Богу молюсь.
Ти, є муза - мої скарби земні
Я, хочу бути лиш із тобою.
Являєся часто у моїм сні
Прокинусь, сон спливе водою.
Я думаю про тебе...не спиться
Від серця до серця будую мости.
Почуття немов музика ллється
Ти ,мій тихий рай - зірка з висоти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
Ти, так нежданно прийшов в моє життя
Немов би Ангел у сонячнім промінні.
Глянув в очі -забилось серцебиття
Без тебе згораю ,як свіча у тлінні.
Я на відстанні тебе відчуваю
І встеляю увесь цей світ до твоїх ніг.
На крилах птаха до тебе злітаю
Виглядаю , жду тебе із дальніх доріг.
Я думаю про тебе...Живу лиш, тобою...
Встаю і засинаю іменем твоїм.
Ти натхнення , яке дзвенить луною
Є ковток повітря -став Всесвітом моїм.
Ти, пахощі квіту -красень місяць май,
Який розливсь благодатною рікою.
Ти, є жадана мрія -мій тихий рай
Сонце ,яке осяє шлях наді мною.
Я кажу тобі ,що "люблю, кохаю"
Піду пішки на край світу за тобою.
Без тебе зима і життя немаю
Ти ,є поряд мене я цвіту весною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968794
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2022
Я, не знаю, за що він її полюбив
Ні розуму, ні постави, а ні личка.
Свою доленьку ,як у болоті втопив
Марить нею ночами, а вона дичка.
Веде вільний образ життя-п'є, гуляє,
Маска на лиці ...і сигарета в зубах.
І дон-жуанів, як шкарпетки міняє
В нічних клубах шукає їх для розваг.
Щоб солоденькою була мастить вуста
А на одяг парфуми Крістіан Діор.
А її душенька -черства, кам'яна і пуста,
Весь час у фейсбуці забула про Онор.
Як циганка вертиться на кожнім кроці
Одягається без смаку-дране лахміття.
Вона не довчилась, спала на уроці
Яблуко зелене зірване із віття.
Плід не достиглий душу не засолодить
Його вкусиш викинеш під свої ноги.
А дерево добре смачні плоди родить
Має нагороду від святого Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968747
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022
Від доброго мужа жінка не втікає
Від бджілки-трудівниці чоловік не йде.
На край світу ніхто розваг не шукає
Думає про дім по нитці життя пряде.
А вона все життя дивилась у вікно
Там Люди бігли, як мурашки до праці.
А життя текло рікою, як у кіно
Жила ,як Бога за дверима-у казці.
Вона пасла гуси ,і садила город
Була чужою для мужа в своїм домі.
Як вовчиця...завжди не втішна-воєвод
І для чоловіка,як вітряк у громі.
Вона сиділа ,як цариця у хаті
Дивилась нові серіали про любов.
Нападала зненацька ..думки кудлаті,
Немов змія із чоловіка пила кров.
Він був добряк ,скромний і тихий трудяга
Знав всяку він роботу себе не жалів.
В своїй хаті немов вірний пес дворняга
Любив ніжні квіти, музику ,пташок спів.
Зранку до ночі він працював наче віл
За трьох до кровавого поту гнув спину.
Був господар і бачив далеко, довкіл
Любив садочок свою сім'ю ,родину.
Вона, глуха, сліпа думи ,як філософ
Зазирає в сусіднє вікно- чужий дім .
Знає ,про всіх, хто ,як живе -стре у посох...
Про своє мовчить, що все згоріло в дим.
Серце кам'яне немов твердий горішок
Шребе всіх , як сіра миша у норі.
Жилось їй ,як у білих пушистих кішок
І спала все життя у своїм панцирі.
Життя все поставило на своє місце
Треба працювати ,щоб був хліб на столі.
І бачити своє личко у люстерце
Не заздрити, хто ,як живе на цій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.12.2022
А ти , як лебідь без лебідки
Зустрічаєш сонечко в самоті.
Ти, поглянь цвітуть незабудки
Сяють зорями на твоїм путі.
Я мила живу, лиш тобою!
Не можу забути твоїх очей.
Колись ,ти йшла поруч зі мною
Світила зіркою серед ночей.
За вікном ллє дощ, скоро зима-
Спалені мости у наше літо.
Шукаю наш рай, тебе нема...
Холодом проймає душу вітер.
Вже впав перший білий- білий сніг
На ньому мої слова кохання.
Квітне до твоїх ніг снігоцвіт
Дарує тобі квіти прощання.
На білім снігу мої сліди
Зима викарбувала шрам в душі.
Таку, як ти не можу знайти
І пишу для тебе листи вірші.
Ти , приходиш гостею у сни
У тім раю з тобою щасливий.
Що я не відпускаю, прости!
Тужу без пари, як голуб сивий.
СИДЖУ НА БЕРЕЗІ МОРЯ
Я сиджу на березі моря
Дивлюсь, як гасне сонечко в цю мить.
Наді мною небо просторе
І слухаю дзвін, як море шумить.
Як я самотня в небі одна
Над морем біла чайка кружляє.
Летить на пристань висот сумна
Вечірню зіроньку зустрічає.
Розлилося море в октави
Дзвенить дивна музика луною.
Сонечко зайшло у заграви
Вечір плечі обніма рукою
Гасне сонечко немов життя
Морська хвиля твої сліди змиває.
Плаче моя душа , як дитя-
Тут на березі тебе шукає.
О чайки, чайки білі птиці!
Ви, стрічаєте з моря кораблів.
Немов маяк вночі - зірниці
Несіть мої думи до ясенів.
Там в гаю співає соловей
Звеселяє душу у Дністрянки.
Серце пташкою рветься з грудей
Шукаю розраду у співанки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968645
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022
А ти, як сизий голуб посивів
Зима насіяла снігу на скроні.
Із доріг втомлений птах - всоловів
Дзвенить мінорно гітара в долоні.
Я не бачила тебе, так давно!
І здається, що пролетіло сто літ.
Перед очима все, як у кіно
Чую музику, спів гітари бренькіт.
Любов живе доки є почуття
Ти, повір все буде добре у тебе!
Ти, красивий у тебе є життя
Світ прекрасний - радій, живи для себе!
Ти, не сумуй... не ходи з журбою,
Кожен обрав свою дорогу у світ.
Знаєш, прийде літо за весною!
Відкрий вікно у сад.... глянь,як квітне цвіт!
Ще зустрінеш свою справжню любов
І подруга фортуна усміхнеться.
Відпусти минуле - пташку з оков
Мрій, і до тебе доля відізветься!
Ти, не журись, що відцвіла весна
А у тебе, попереду - літо.
Ти, слухай голос серця і струна
підкаже, де цвітуть щастя квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968599
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2022
Ой , як швидко летять роки
Немов з дерев листя золоте .
Час пливе, як вода ріки...
Відцвіла весна - літо молоде.
.
О ,скільки доріг сходила?...
Іду стежками літа - в осінь.
А здається, ще не жила!...
Скоро зима, сніги, морози...
Приспів :
О літа, літа - не спішіть!
Не летіть, як загнані коні.
Прошу, вас мій рай поверніть!
Там, де в житах маки червоні.
Летять роки, дні за днями,
Падає жовте листя до ніг.
Завтра падолист вітрами -
Насипе на сліди білий сніг.
На моїх скронях сивина
Згораю, як листя тополі.
Зіп'ю чашу життя до дна...
Подякую, за осінь долі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.12.2022
Я у снах ,так часто бачу вас
Торкаюсь вашої щоки.
Зоряна ніч цвіте лиш, для нас
Ллється благодать із ріки.
Ви, прийшли нежданно у мій дім
Заходьте ,будьте ,як вдома.
Станьте королевою у нім
З дальних доріг зніміть втому.
Не думайте, що буде завтра!
Прийміть , що дарує доля.
Горіть у почуттях ,як ватра
На все свій час-божа воля.
Не бійтесь ,дайте руку свою!
У своїй руці зігрію.
Ви, повірте у любов мою
Без вас жити я не вмію.
Присвячую про любов пісні
Щоб ви, почули голос мій.
Ця ,казкова ніч - зорі ясні
Звучить на струнах мелодій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
На відстані тисяч - тисяч миль
Закохавсь, думаю про вас - люблю.
Почуття грає з високих хвиль
Надихає жити - думу мою.
Почуття у серці, як море
Підніме увись, то зіштовхе вниз.
Я лечу птахом через море
Дарую квіти кохання -сюрприз.
Я, заплющу очі, бачу вас-
В своїх думках малюю ваш портрет.
Знаю, за нас все вирішить час
Боготворяю -співаю сонет.
Для вас співаю ніжні пісні
Дарую мелодію любові.
Прожену ваші думи сумні
І засолоджу душу у слові.
А ще не пізно, ще не вечір!
Доля дарує -полудень життя.
Я, іду до вас крізь хуртечі
Несу у серці любов-почуття.
На порозі осінь ,Листопад
Розплітає коси у тополі.
До вас іду крізь дощ ,снігопад,
Нахиляю зорі у любові.
Прошу , подайте руку свою !
Дозвольте, коханою назвати!
В дарунок прийміть любов мою,
Щоб навік дві долі поєднати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2022
Знаєш, не можу тебе забути!,
Так часто приходиш у мої сни.
Скажи ,за що я несу покуту?...
Самотній ходжу на стежках весни.
А, я не бачив тебе ,так давно
І здається, що минуло сто літ.
Дивлюсь у минуле, як у кіно
Шукаю куточок раю -казковий світ .
Розійшлись з тобою стали чужі
Та й ніколи ми, не були рідні.
Знову з тобою стрілись на межі
Звели наші стежки- зорі літні.
Ти, змінилась...стала немов пава
Цвітеш немов би троянда в саду.
В очах сяє -висока октава
Будь, щаслива! ...І я своє знайду!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.12.2022
Сонячна усмішка всім до лиця
Вона дарує людям - щастя мить.
Запалює вогник свята в серця
В негоду хочеться жити, любить.
Всміхайтесь один- одному люди!
Хай від гарних слів -іскряться очі.
Вдихайте красу світу у груди
Зігрівайте від зим, холоднечі.
Усмішка дарує гарний настрій
І сонечком розтопить товстий лід.
На крилах пташки летиш за обрій
Приємна мова залишає слід.
О, усміхнись щиро ...будь, щаслива!
Світи сонцем вдень, зіркою вночі.
Будь , душею ти, красива, мила,
І Дай , до свого серденька ключі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022
Зима у снігу немов у казці...
Кружляють сніжинки у танку.
Казкар сіє сніг по божій ласці
Розмаяв все у сніжнім вінку.
За вікном кружляє хуртовина
Вона самотня є в цей вечір.
Грає мелодія лебедина
Муза обнімає за плечі.
Ця жінка, дика троянда для всіх
На крок до себе не пускає.
На лиці маска і крізь зуби сміх...
Тужить за тим, кого кохає.
Вона чекає його із доріг,
Що він явиться гостем у сни.
Вчорашні сліди замітає сніг
Виглядає його, як сонце весни.
Цей вечір спішить у зоряну ніч
Розпалив дрова у каміні.
Від струни скотилась сльоза із віч
Згорає життя -лист у тліні.
На ній оксамитова сукня, шаль,
Запалила свічу... жде його.
На її косах зоряна вуаль
Чекає принца милого свого .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2022
Я прокидаюсь і думаю про тебе
дивлюсь у небо голубе крізь скло.
Холодно, я бачу на листячку трепет
В осені - шукаю твоє тепло.
Я думаю про тебе, тільки про тебе!...
Вдихаю ковток повітря в груди.
На крилах почуттів я лечу до тебе
Чую твій ніжний голос повсюди.
Відлунює музика високих октав
мінорна струна торкає душу.
Ходжу думкою, як журавель поміж трав-
В спогадах згадую зустріч першу.
За вікном, вже золота осінь - листопад...
Пройшло швидко життя, як не було.
Золотіє листям наш рай - осінній сад
Наше літечко птах взяв на крило .
Летить ,летить за вітром пожовкле листя,
Як мої роки у даль - небуття.
Стоять голі крони - дерева без листя
О, невже пройшло ,так швидко життя!.
Я слухаю музику чарівну пісню
Ту, що вчора співала ти мені.
Я зустрічаю -золоту осінь пізню
згораю, як листя у пломені.
Поїзд їде по маршруту літо-осінь
А кінцева зупинка вже зима.
А завтра , зима ,заметіль і морози
Мерзну від холоду...тебе нема.
Лиш ніжна пісня нагадує про тебе
Про твою ніжність ,ласку і любов.
Ти ,так далеко є від мене, лиш небо-
Кличе у рай літа до тебе знов.
Милує душу- осіння краса- пейзаж
В золотім багрянцю гаї, ліси.
У променях сонечка немов ермітаж
Чути столітніх дубів голоси.
Я прокидаюсь і думаю про тебе
В променях сонця бачу силует.
Світанкова зіронька манить до себе
і в уяві малюю твій портрет.
Прошу, тебе осене, поверни літо!
Там де виграє дзвінко водограй.
А у полі в пишних травах цвітуть квіти
Цвіте мого кохання -тихий рай.
НЕ ГРАЙТЕ У ЛЮБОВ!
Я, прошу вас ,ви не грайте у любов!
І не розкидайте слова на вітер.
Бо закохаєте у себе з розмов
Збаламутить нас гарних слів -епітет.
О, яка ви, красива бачу у сні!
Не сплю, думаю про вас дні, і ночі.
Ви немов би ніжна квітка навесні
І, я мрію тільки про вас щоночі.
Якщо не любити, не кажіть, слова:
Є хвиля -щастя, а море -розпуки.
Обман-то туман...є гостра булава
Звалює із ніг навіть дужі буки.
А закоханий демонструє любов
І віднайде ключі до твого серця.
Хоче стрітись із тобою знов, і знов
І п'єш слова ,як воду із відерця.
Не любите, то не грайте у любов !
Словами зруйнуєте чужу долю.
А самотній закохається зі слов !
І буде страждати душа до болю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968215
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022
Люби, мене люби...ніжно цілуй,
В обіймах ,як сніжинка розтану.
Для душі -вишневий рай намалюй
Для тебе-ясним сонечком стану.
Я, люблю , цей прекрасний світ-життя
ІЗ під снігу проліском проросту.
З тобою хочу бути, як дитя
Купатись в розмаю слів від жесту.
Від холоду зігрій мої руки
І устами розпали почуття.
Хай не буде між нами розлуки
Лиш, любов ,як у казці...ти, і я.
Я куплю білет на острів щастя
Де плюскоче море...чайки білі.
Зацілую руки до зап'ястя...
Подарую тобі букет лілій.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=968191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2022
О давай, помріємо із тобою!,
Як два лебеді злетимо до зір.
Закружляємо удвох над рікою
І збудуємо міст щастя з довір.
З'єднала серця музика любові!
І є ще час, щоб удвох набутись.
Не стримуй свої почуття у мові
Треба один одному всміхнутись!
Коли за вікном дощ, лютує вітер -
Вирує хуртовина, мете сніг.
Скажи ласкаві слова з гарних літер
Хай на устах лунає щирий сміх.
Хай із душі змиє дощ твою печаль,
Із снігів квіт первоцвіт проросте
Ми, відірвемося від землі у даль,-
Щоб милуватись, як цей світ цвіте.
Ти, мрій і не думай, що буде завтра!
І віднайди трішки час для себе!.
Люби життя і гори немов ватра,
Небо насіє щастя для тебе.
О, давай, помріємо із тобою!
Забудемо про турботи земні.
Напою тебе живою водою
Поведу у рай ,де линуть пісні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967970
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2022
МЕЛОДІЯ ДЖАЗУ
Звучить ніжна мелодія джазу
Запрошує у романтичний вечір.
Місяць запалює нову фазу
Обнімає мене стиха за плечі.
На березі ночі стою одна
Чекаю і жду із моря погоди.
Вечір осяює зірка ясна
Я чую водограй -цілющі води.
Я слухаю музику- саксофон,
тече блаженної ріки- течія.
Мовчить у мовчанці твій телефон
У спогадах згадую твоє ім'я.
Я дивлюся у небесне вікно
І бачу твій силует поміж зірок.
Я не бачила тебе, так давно-
І від спраги п'ю мелодію ковток.
Я вже є не та, що була вчора-
Не ,та жінка із усмішкою весни.
Слухаю музику джазу моря
високі хвилі колишуть мої сни.
Прошу, приходь гостем у мої сни!
Я буду чекати тебе до ранку.
Захисти від холодної зими
І сонечком поцілуй на світанку.
Відлунює музика давніх літ
Згадую море чайки білі - білі.
Без тебе такий одинокий світ
Холодно... метуть сніги заметілі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2022
Я розіллюсь у тобі океаном
І впаду на личко краплею дощу.
Сонечком зійду над синім лиманом
Від спраг напєся музики досхочу.
Дзвенить струною музика любові
В ритмі, чую блаженство-мову Богів.
Вона запалює свічі казкові
Єднає закохані серця зі слів.
О, співай, співай нам моя Богине!
Та, дзвени на різних мовах на землі.
Клонюсь твоєму імені Княгине!,
Що знайшов щастя- на твоїм престолі.
Ми, музику розуміємо без слів
від її звуків танимо немов сніг.
Муза будить нас від зимових снів
Вона від журби є душі оберіг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.12.2022
Я, журавкою лечу в юні роки,
Де під зорепадом музика звучала.
Там молодість цвіла -троянд пелюстки
У білім танці- моя душа співала.
Так ,хочеться мені вернути, той час!
Там, де троїсті музики допівночі.
У романтичний вечір кликали нас
І від щастя іскрились очі дівочі.
Грала музика на високій ноті,
Щоб відчути блаженство -струну гітари.
Ми кружляли ,як лебеді в польоті
Єднали серденька- закохані пари.
Від пісень, билось серце до шаленства
Рум'янив личко запальний танець, наш вальс.
Літо дарувало нам мить блаженства
І зоряні ночі вели у казку нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967824
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2022
Тату ,мій голубе сивий!
Не журись ,що за вікном зима.
Глянь, який цей світ красивий?!
У білім снігу цвіте земля.
Вже листопад ллє дощ ,зливи...
У журбі край доріг ясени.
Падає сніг сивий -сивий,
Як батькові скроні цвіт весни!
Ще не зима, пізня осінь,
Журавлі відлетіли у даль.
Впав перший сніг і морози
Несуть холод, смуток і печаль.
О тату, таточку милий!
Не впускай зиму у душу.
На скронях сніг білий -білий
я зігрію сонцем у стужу.
Відцвіло літечко- літо !
Опадає листя, як роки.
Розійшлись діти по -світу
А спішать додому ,де батьки.
О ,дочекайсь мене тату !
Наллє плід -наш вишневий сад.
П'янкий квіт розмаїть хату
Осяє подвір'я зорепад.
Соловей у сад прилетить
І розтане сніг під ногами.
Явір листячком зашумить
Серце розвеселить піснями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967759
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2022
О не забудь, ти не забудь!
наших весен золотий час
Згадай, про мене не забудь!
Коли впадуть сніги між нас
Коли будеш в чужім краю
Захочеш почути мене.
Знайди зірку ту, що скраю-
І тобі весну надихне .
Світить ,там зіронька ясна!
Вона близько і далеко.
Осяє світлом до вікна
Усміхнеться, як лелека.
Прийду в твій дім, у твої сни,
Буду гостею до ранку.
Намалюю казкові сни
Сонечком зігрію зранку.
Буду дивитись на тебе!
Прокинешся, зацілую.
А потім злечу у небо
В край далекий помандрую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967742
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2022
А полудень життя, це ,ще не вечір!
Падає дощ, це ще не сніг, і хуртечі.
Ти, іди на зустріч долі у світи
І зустрінеш -своє кохання ти.
Не проспи свою весну, і свій час!
Молоде літо і золоту осінь.
Цвітуть рясно сади, один тільки раз...
Троянда губить красу від морозу.
А життя немов мінлива погода
То світить сонце, то йдуть дощі -зима.
Нажаль, все втрачає красу і врода
Згорає ,як жовте листя ...ніч німа.
А молодих років не повернути!
Пливе за водою час без вороття.
А хто любить ,той знайде в мороз лютий
На краю світу -щоб любити життя.
Ти, не згорай наче свіча в самоті!
Не сумуй, те, що втратив загубив.
Шукай своє щастя ,долю на путі
Щоб радість, смуток з нею розділив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967694
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.12.2022
Я НЕ ХОЧУ ІТИ ДО ЗИМИ
(О ЗУПИНИСЬ ОСЕНЕ!)
Журавлі у вирій відлетіли
Край доріг зашуміли ясени.
У саду яблуні забіліли
Паде з дерев листя...серце щемить.
О, зупинись осене, почекай!
Я, так не хочу іти до зими.
Тугу в мою душу не додавай
Холодом і дощами срібними.
Я, іду у золотий листопад
там де сиві тумани в небі.
Хочу вернути літечко назад
Нахилити сонечко для тебе.
Там волошки сині в житах
А вколіно в росах пишні трави.
Дарує блаженну мить щастя птах
Я розправляю крила, як пава.
М .Чайківчанка.
О СВІТКУ МІЙ ПРЕКРАСНИЙ!
О світку мій прекрасний!
Україно -земле моя!
Світи зоре не гасни!
І дай спити чашу до дна
Я в грудях тебе лелію
У своїм серці -мить життя
З тобою плачу радію
ти мати я твоє дитя
Орда круки налетіли
Спалюють наш храм і наш дім
Дніпрові води зчорніли
Тече кров козача у нім
Зрівняли все із землею
Горять наші села міста
Йде війна повзе змією
І плює на сина Христа
Країна горить палає
В диму у пекельнім вогні
Град з коріння сад рубає
Немов темна ніч -чорні дні
Мати рано посивіла
Мліє за єдиним сином
Цвіт калини у могилах
Сирота плаче під тином
О скільки страждань і болю!
Ти зазнала від ворогів
За свободу кращу долю
Розпяті найкращі з синів
М Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2022
О Боже мій, яка ж ти є красива?!...
Твоє волосся - сонце золоте.
Зваблює, як зірка мерехтлива
До себе манить ... зоряно цвіте.
Із першого акорду закохався,
Твою красу у музику вплітаю
В сіті Амура, як юнак попався
Освідчуюсь , що я тебе кохаю..
А почуття немов би цвіт весни
Від погляду очей квітну в любові .
Веселкою приходиш в мої сни
Вуста цілую солодко-медові.
Волосся розлилося по -плечах
Немов би хвилі моря водоспадом.
Скажи, чому печаль в твоїх очах?...
І молодість згорає зорепадом.
Без тебя я, як місяць одинокий
Ти - муза і мінорності струна .
Пишу вірші, сонети лиш, для тебе...
Щоб нас з*єднала зіронька ясна.
2012.08.10.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
Пісню співає Микола Жогло
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967541
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2022
Ми, як лебеді білі з тобою
Які тягнуться до сонця ,синіх гір.
У любові квітнемо весною
Ловимо своє щастя із ясних зір .
Вдвох перелетимо через море
Подолаємо зливні дощі ,грози.
Як світить сонце -небо просторе
Нестрашна люта зима,і морози.
Єднає серця- крила любові
Я, запрошую на танець- вальс бастон.
Залелію, як квітку у мові
Вознесу ім'я -до зоряних ікон.
Ти, як ясне сонце -наді мною
Від погляду очей тану немов сніг.
Обніму тебе ніжно рукою
Білі-білі троянди встелю до ніг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2022
Ти, ясне сонце наді мною
Я все віддам за тебе мила.
Я, щасливий тільки з тобою
І розправляю до зір крила.
А вірна любов - душі покров
Ніхто не зможе розлучити.
Слова вишукані для розмов
Зуміють -свято запалити.
Потрібно твердий стержень -чуття
Де є любов, ніжність,ласка.
Коли в серці маєш відчуття
Тоді цей світ -є рай і казка.
Найдорожчий скарб поруч жінка
Сонечком тепла зігріє душу .
Прикрашає дім -гарна квітка
Запалює свято -в дощ ,стужу.
Не все сказав : тобі, що треба.
- "Ти ,з висоти жадана мрія ".
Як ковток повітря -потреба
ТИ, Є МОЯ ЛЮБОВ -НАДІЯ. .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2022
Не впускай у душу зиму!
Хуртовину, люту заметіль.
Згаснеш ,як свіча незримо
З'їсть тебе сльоза - їдка сіль.
Про завтрашній день -не думай!
Живи сьогодні - життям радій!
Як туга, не здавайсь, думай!
Побороти труднощі - зумій!
Зима -трує душу-щем, біль
Падає птах духом безсилий.
З'їдає тіло немов би міль
Впускає крила сизокрилий.
Робить помилки і мудрець,
Не знає ,як правильно жити.
Життя-маршрут в один кінець
І треба боротись, щоб жити!.
Якби кожен знав дорогу!
То, обрав би ,де нема зими.
Не пізнав би бід, тривогу
І не страждав би , від самоти.
Зростай духовно, як дитя!
Не пускай відчай, не тре нити.
Бо є мудрець ,вчитель-життя
Лікар, що зуміє зцілити.
Коли впадеш на дорозі!
Боїшся ходити ,як дитя.
Наше спасіння у Бозі!
Щоб іти кроком у цей світ-життя.
Віра, надія- дух тримає-
Божа мудрість піднімає нас.
Без Бога -життя немає
А все на місце, поставить час.
Не впускай у душу -зиму!
Бо замерзне від туги в лють.
Шукай небо -ліричну риму
Пізнаєш -життя ,основу, суть.
Не впускай у душу зиму!
Бо загубиш себе у снігах.
Твори - мить неповториму
І слухай музику у піснях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
Всевишній на тарілці,
Не дає нам солодкий мід.
Треба трудитись бджілці
Пролити з свого чола піт.
Хто сіє зерно ,той має
Є святий хліб на столі.
Нехай Бог вам помагає!
Бути господарем землі.
Ти, не впускай в душу -зиму
Бо замерзне вона в лють.
І , шукай ліричну риму,
Щоб пізнати - життя суть.
Про манну кашу не думай,
Щоб був ситий тільки, ти.
Вчись, і трудись,щось придумай!
Збудуй дім, і зводь мости.
А хто має в серці Бога!
Того він благословляє.
Йому відкрита дорога
Зранку сонце витає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2022
Ти, дай про себе знати, подзвони!
Я, так хочу чути голос твій.
Прилети до мене птахом весни!
І розбуди зимовий сон мій.
Здається, що це все мені сниться
Ніяк, пробудитись не можу.
Ні ,це не грім, не блискавиця!
Це війна, тривожить душу кожну.
Думаю, про тебе допівночі!
На зоряній вервичці молюсь.
Щемить самотнє серце жіноче
За тебе -завтрашній день, боюсь.
На відстані я чую гармати
Так бентежно, тривожно мені.п
В бій ідуть козаки, солдати
Там ,де горить земля у вогні.
Ти, борись за життя, не здавайся !
Від ворога свій край захищай!
О мій ,милий друже ти, тримайся!
Хижу орду з землі проганяй.
Я в серденьку лелію почуття
І кажу, тобі-люблю, люблю.
Я, за тобою в довжину життя
Любов у океан переллю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022
Кожен день ,як скарб особливий
Він більше не повториться в житті.
А один птах біленький, красивий
інший, чорний, каркає- на твоїм путі.
Ти, шануй кожен день свого життя
Іди вперед до мети, до краю літ.
Зростай, як древо немов дитя
Читай, і вчись відкривай -новий світ.
Друзі пізнаються в біді, горі
Не залишуть тебе на самоті.
Вони ,як сонце в просторі
І осяюють твій шлях на путі.
Життя відсіє зерно від зела
Від тебе заздрісних , хитрих лисиць.
Тебе підтримає друга рука
Знімеш маску із гримованих лиць.
Всіх тих, кого ти, зустрінеш в житті-
Дадуть, тобі якийсь певний урок.
Будь, собою...рости, як колос в житі
І роби у майбутнє- твердий крок.
Буває, так що батьки і діти
Ніяк не можуть порозумітись.
Зроби крок назад, як рве цвіт вітер
І перечекай дощ, щоб світитись.
Досконалих ,ідеальних немає
Робимо так ,як диктує життя.
Один правдолюб, інший в гру грає...
І від образ, душа плаче ,як дитя.
Небо дає нам відрізок часу-
Всі залишаємо після себе слід.
Як вип'ємо до дна -життя чашу
Тоді пізнаємо ,який має смак плід.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967209
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2022
Я бачу тебе, душа співає,
На крилах щастя летить до зір.
А усмішка мене зігріває,
Немов сонечко із синіх гір.
О, подзвони!... ти подзвони мені!
Хочу стрітись знову з тобою!.
Я, бачу тебе у казковім сні,
Являєшся зіркою ясною.
Ти, одна, немов сонечко в небі!
Всміхаєшся мені у вікні!.
Пташечко мила, чую твій щебет,
Доноситься твій голос, пісні.
Я прошу, ти не втікай від мене!
Побудь, поговори зі мною!.
Глянь, берізка тулиться до клена,
він ніжно обійма рукою.
Цвіте весна білим-білим цвітом,
І від зимових снів будить нас.
Надихає закоханих квітом,
Веде до вінця- зоряний час!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022
А сьогодні впав перший білий сніг
покриває до саду сліди.
Встеляє біленький килим до ніг
І кличе нас у казку туди.
Падає, перший сніг і кружляє
Летять з небес немов би птиці .
Зима цариця нас всіх витає
Вдягає в шубку ,рукавиці.
А за вікном зима ,хуртовина,
Мороз малює сніжні квіти.
Мережить узори божа днина
На шибці букет - снігоцвіту.
Зима замела дороги, стежки
Яка прекрасна чудова мить!.
Будує мости зі своєї руки
Падає сніг летить і летить.
Засріблив все довкола снігопад
Жовте листя ,що дощ намочив.
Сьогодні останній день- Листопад
Чути мінорної ноти - мотив.
Зима немов сніжна королева
На біленьких конях мчить до нас.
Капелюх знімають всі дерева
Вітер співає для неї романс.
Падає і кружляє білий сніг
Коляда із дзвоном йде до нас.
Запалюємо камін із доріг
Єднає серця -блаженний час.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=967034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2022
А без тебе ,цей світ в сірих кольорах
І пливуть в тумані дні за днями.
В зажурі ходжу ,як одинокий птах
Будую мости щастя між нами.
Ти, як сонце золоте -на всі віки
На всі світи- на планеті земля.
Я хочу доторкнутися до руки,
Щоб розтанув у серці лід -зима.
Ти,високе небо ...струна скрипаля...
Є квітка весни солов'я пісня.
Я, під дощем мокну -печаль журавля
Літо в журбі немов осінь пізня.
А без тебе , світ-безодня, пустиня
Від спраг немов первоцвіт згораю.
Ти ,володарка моїх дум-княгиня
Тебе , лиш одну -люблю, кохаю.
Ти, в моєму серці ,як сонце одна
Надихаєш ,щоб творити цей світ.
І ,у душі-весна...дзвенить ,як струна
Ти ,пісня із пісень -казковий цвіт.
Лебедем розправляю свої крила
Ти, є муза -пісенне джерело.
Черпаю із краси водицю мила,
Щоб відчути твою любов, тепло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966941
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2022
Боже яке, це щастя просто жити!
Вмочити у травах ноги вколіно.
В своїх руках прекрасний світ творити
На картині змалювати- Вкраїну.
Дивлюсь у твої волошкові очі!,
Як розпустила вишенька коси.
Слухаю спів солов'я допівночі!
Цвіту немов троянда в росах.
Як море безкраї поля, роздолля
Жито колоситься, і нива пшениць.
Немов у раю стоїть струнка тополя
Зустрічає з доріг сизокрилих птиць.
Хай цвіте весна...і буяє літо
А у садочку співають солов'ї.
В небі хмароньки розганяє вітер
І цвітуть волошки на святій землі.
Чайкою злітаю на берег річки,
Де тече водиця дзвінкий водограй.
Милуюсь вродою землі до нічки
Вабить до зірок синій небокрай.
До сонця Бога молиться лелека
На вітті здіймає крила до небес.
І жде вечірню зіроньку здалека
На полотні неба тисячу чудес.
Під вікном розмай лілового бузку
Запашив подвір'я п'янкий аромат.
Місяць ,як павич тихенько у кутку
Осяює стежки села- казковий сад.
У пахучім цвіті квітка чарівна
Мальва- ружа ,як мальована Діва.
В очах сяє сонце ,а в душі-весна.
Поруч із нею цвіту я щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2022
Білим - білим голубом дух пресвятий
Зійшов сонцем у втомлену душу мою .
І освятив на грудях хрест золотий,
Щоб Господь в горі, болю був зі мною.
Ти, є місяць вночі, поміж сяйв зірок...
Вдень яскраве сонце в імлі , у тумані.
Мій спасителю- ти, повітря ковток!
У молитві -боже світло на світанні.
Я здіймаю до неба руки свої,
Щоб у святій молитві покрів віднайти.
Мій Отче я шукаю слова твої,
Щоб з тобою тернисту дорогу пройти.
З тобою Боже, все зможу, здолаю!
Перелечу пташкою через океан.
Без тебе від лютих зим замерзаю
Наді мною хмари і стелиться туман.
Довіряю тобі - Небесний Царю!
Віддаю у твої руки долю свою .
Молюсь у тройці єдинній -Владарю!
Запалюю в тьмі свічу під волю твою.
Ти, ясне світло для незрячих ,сліпих,
Яке осяює дорогу до храму.
Ти ,є воскресіння для мертво-живих
Причастя, яке лікує -душевну рану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2022
Князі приходять і відходять
Лишають в історії свій слід.
Бува за межу переходять
Лиш, би смакувати даром плід.
Ти, живеш в неньці Україні
тож розмовляй мовою землі.
Яка зростає у зернині
Годує нас хлібом на столі.
Якщо тобі є чужа мова
Не хочеш нею говорити.
Не вчиш Шевченкового слова
Тобі тут нема, що робити.
Не цурайся рідної мови !
За неї поети страждали.
Били ,і мучили до крові
За правдоньку святу вбивали.
Вчи, рідну мову свого краю!
Пізнай історію народу!
Жени із землі хижу стаю
Нехай не каламутить воду.
Ти, народився в Україні
Тож захищай все рідне своє.
Хай співає пташка калині!
Пісня надихає серце твоє.
О, будь благословенна мово!
Від нині та довіку віків
В храмі лікує боже слово
Свята біблія - дочок, синів.
Шануй мову ,героїв своїх!
Відчуй стогін святої землі.
Воїни стояли в бою в дощ, сніг
Щоб у мирі співали солов'і.
За мову голову рубали
Виймали з грудей живе серце.
І спалювали храм шакали
На рану сипали сіль з перцем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.11.2022
Поглянь, для нас зійшла зірка щастя!
Кличе у ніч - вечори казкові.
Іду до тебе, як до причастя,
Щоб цілувать уста малинові...
Ти - музика пречистого неба!
А у променях сонця - діамант.
Я для тебе, для тебе, для тебе...
До твоїх ніг встелю мільйон троянд!..
Ти, як сонечко в небі, красива!
Голубе плаття личку пасує.
Білосніжна усмішка зваблива
Манить до тебе - щастя дарує!..
Від погляду очей шаленію
І хочу доторкнутись до щоки.
У своїм серці тебе лелію,
Прошу, кохана, твоєї руки!..
Скільки в тебе сонячного світла?
Дякую долі, що тебе обрав.
Ти для мене - особливо рідна,
До тебе нікого так не кохав!.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966724
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.11.2022
(ПОДИХ СВОБОДИ)
О, ,СКІЛЬКИ КОШТУЄ ПОДИХ СВОБОДИ?..
О, скільки коштує подих свободи?...
Скільки доріг треба до світла пройти?...
Скільки страждати будеш мій народе?...
Щоб нацією між світами зрости.
Цариця знищила Запорізьку січ
На кістках трудяг зводила хороми.
Народе, ти, був під гнітом кілька сторіч,
Зазнавав знущань, душевної втоми.
Били батоги Кавеля, шмагали
В неволю гнали босих в лютий сибір.
На письмо-святу біблію плювали
на морозі зазнали тортур безмір.
Нажите твоє добро відбирали
Дім, що звів своїми руками з нуля.
Червоне клеймо на чоло ставили,
Щоб язиком говорили москаля.
Путіністи-рашисти прийшли з кремля
Хочуть ,щоб була чорна діра на землі.
Ракети сіють міни...горить земля
Плаче небо... спалений колос на ріллі.
О, скільки ще треба пролити крові?...
Щоб зрозуміти хто ми на цій землі.
Любіть все своє...пісню у рідній мові
Боріться за право жити на землі.!
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.11.2022
Чекаю на тебе...тебе немає
Ти, не прийшла і сонце згасло вмить.
Час із клена жовте листя здіймає
Вітер понад кронами шумить.
О, не мовчи!...скажи ,щось на прощання...
Я, хочу почути твою мову.
Ти, засяяла немов зірка рання
Згасла із мого життя раптово.
З моїх рук впали троянди червоні
Розсипались квіт-пелюстки до ніг.
Холодно... стою один на пероні
На них падає білий -білий сніг.
Ще вчора ,усміхався нам Листопад
В променях багрянцю цвіли квіти.
А нині, ранній перший сніг...Снігопад
За журавлями відлетіло літо.
О , не мовчи!... Озвись, тебе я молю!
Прости,що не сказав ,лиш три слова.
Чуєш, я одну тебе до сліз люблю
Хочу вернути наш рай...все знову.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2022
О ванька, ти переступив кордон
Перейшов грані людяності рубіж.
Завдав матінці землі біль ,і стон...
Підняв на неї руку меч, гострий ніж.
Нема місця орді на цій землі
Тим, які прийшли красти, і вбивати.
Спалюють стигле зерно на ріллі
І в голові мізки у них із вати.
Мій козацький рід був ,є, і буде...
Ніхто не зітре у порох його.
Ми, нащадки Кия -вільні люди
Ми, є внуки Данила Галицького.
Які ідуть за Київську Русь - бій
Захищають від ворогів світ, свій дім.
Тобі вражий сину дадуть відбій
Ти, зогниєш гноєм на полі чужім.
Вірю, завтра закінчиться війна
Докупи зійдеться уся родина.
Засяє сонце Вкраїни -весна
І матері усміхнеться дитина.
Зійде українське сонце Бога
І прийде час для відродження роду.
Попереду - терниста дорога
Боротьба за мир, волю, і свободу.
Борись козаче, іди до мети!
За тобою правда, Господь з тобою.
Калік, сиріт ,вдів, матір захисти
Слава Україні! слава героям!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2022
О, ні...ти, є не голуб миру!
Ти, на мати руку підняв.
Ти, повзучий слуга вампіру
зруйнував мир- божий устав.
Хто батька, мати не шанує
І того кусають злі пси.
Він буянить, і галасує
Вселились демони , біси.
Ти, трухлявий пеньок із кремля
В якого лиця немає .
Язик бреше бзду тра,ля,ля,ля...
З чужих бід ,горя втішає.
Купив солов'я, папугая,
Який трує русні мізки.
Ні, не простить -земля святая
За лихо, що творять дружки.
Якому Богу молишся ти?...
Кажеш всім, що ти Месія.
Смердить нутро гнилеє твоє
Куди дич, йде ,там -стихія.
Не знаю ,хто дав тобі владу
І корону царя заклав.
Топчеш ногами божу правду
Ти, кат ,який в руки меч взяв.
В бункері зробив собі замок
Сховавсь, як ведмідь у намет.
Цар в Сибіру стрічає ранок
Боїться смерті- град, ракет.
В кровопивці, немає честі
Дияволу душу продав.
Варвар, рже, регоче від жесті
В пекло, огень себе загнав.
Твої сірі очі осліпнуть
І заллється кров'ю твій зір.
Лакеї, отрують... розіпнуть-
Будеш ричати ,як дикий звір.
Відцурається від тебе люд
Увесь твій рід діти, внуки.
Проклятий навіки...лиш, осуд
За калік , вбитих - вічні муки.
О, скажи з якого ти роду?...
Хто є твій батько, мати.
Ти, спалив дім мутиш воду
Перед Богом тре відповідати.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
О мій Боже, яка ти , красива!
Твоє волосся мов сонце золоте.
Із небес ,як зірка мерехтлива
Манить, так до себе ... зоряно цвіте.
Із першого акорду закохавсь
Твоїй красі - Алилуя співаю.
В сіті Амура ,як юнак попавсь
І Освідчуюсь , що тебе кохаю.
В серці почуття немов цвіт весни
Від погляду очей квітну в любові .
Ти, приходиш часто у мої сни
Цілую уста солодко-медові.
Волосся розлилося по -плечах
Немов би хвилі моря водоспадом.
Скажи ,чому печаль в твоїх очах?...
І згорає молодість зорепадом.
Я, одинокий місяць без тебе
Ти, муза в мінорній октаві струна .
Співаю сонети лиш, для тебе...
Щоб дві долі звінчала зірка ясна.
2012.08.10.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2022
Солодкий цукір, не гірка сіль...
Хоча, на перший погляд, так схожі.
А чужий не відчує твій біль
Співчуття не знайдеш в перехожих.
Пізнати хто є хто , так важко,
Через лупу не пізнаєш лиця.
Глянеш, свята немов монашка
Біла ,пухнаста як біла птиця.
Ніхто не святий є помилки
А ідеальних людей немає.
Ми, згрішимо навіть подумки
Чорна заздрість всіх на дно штовхає.
Сусід переоре лан, межу
Довгим язиком тебе обмовить.
Бачить далеко біду чужу
На тебе оком кривить, лукавить.
Немов мудрець все знає, бачив,
Вчить жити інших на світі білім.
Жив життям собачим, незрячим,
Немов черв'як у плоді доспілім.
Себе ставить вище всіх, як цар
Насміхається з інших жартівник.
Немов той чорний ворон кар, кар,
І до легкого життя він привик.
Хоче не робити, а жити
Мати слуг, і своїх чорних рабів.
Язиком меле, щоб втопити...
Прагне крові , воює до зубів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022
Ти, вдихнув у мене любов
І запросив у долю свою.
Як довго ти, до мене йшов,
Щоб полюбила душу твою.
Ти, вдихнув у мене весну
Цвіту для тебе серед зими.
Цілунком розбудив від сну
Обняв, зігрів лебедя крильми.
Ти, вдихнув у мене літо
Я купаюсь немов у морі.
Ти, небо райдужне світло
Є сонце у синім просторі.
Ти, вдихнув у мене Всесвіт
Нахилив зіроньки до вікна.
Ти, відкрив дивовижний світ,
Щоб у душі розтала зима.
Ти, вдихнув у мене музу,
Щоб душа пташкою співала.
Надихнув солодку фразу,
Щоб раділа, не сумувала.
Ти, вдихнув у мене життя,
Щоб розправила вільні крила.
Для тебе я немов дитя
Ти є мій Бог... небесна сила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2022
Ти, ніколи не кажи : "Прощай"!
Кажи : До зустрічі, до завтра!
Іти у світи не поспішай!
Присісти на дорогу варта.
Відкрий душу двері до серця,
Щоб відчути твоє почуття.
Я нап'юсь любові з джерельця
Бо любов, це два крила життя.
Не знаю, чи побачу тебе!
Чи, зійдуться, ще наші путі.
Ти, розтратив свій час на себе
Ми, два береги на самоті .
Я кажу:" Прощай" , Забудь ім'я"!
Не тримай мене і відпусти!
Я є вільна пташка, вільна я...
Не закуєш в ланцюг мене ти.
Я не згадую те, що було...
Вчорашнього дня вже немає.
Живу сьогодні...пташки крило
В країну мрій - небо злітає.
Ти, слухай голос свого серця
Воно хвилюється, як море.
Тече ріка у даль з джерельця
Не зупинить її ніколи.
Пливи за течією ріки
Шукай пристань, берег любові.
Щоб відчув душу- тепло руки
Підтримку у ласкавій мові.
Іди із миром шукай долю!
Я відпускаю тебе іди.
Краще не завдавати болю
Розійтись навіки, назавжди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=966065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2022
Зійшла перша зірка... знову вечір
Запалила лампадку у небі.
Листопад обняв осінь за плечі
Розправив крила немов би лебідь.
Відлетів листопад за журавлями
Задощило, засніжило в цю мить.
Жовте листя летить за вітрами
Ностальгія, туга ...душа щемить.
В Україні мій рід колядує
Готується до вечері -Різдва .
Моє серденько тужить, сумує...
Згадує Різдво, Великдень -свята.
Перекликаються церквиць дзвони
Храм Івана ,Спаса, Миколая.
В поклоні цілую святі ікони
Від коляди душа оживає.
Самотня, одна сиджу край вікна
І дивлюся у беззоряну ніч.
Звучить осіння мінорна струна
Спогад сяє зіркою поміж віч.
О, де ти моя весна, моє літо!
Верни,на мить- квітучий місяць май.
Лелекою прилечу зі світу
До віть ясеня у свій тихий рай.
В саду мати голубка чекає
Своїх пташок виглядає з доріг.
Чужина мене не відпускає
Тисяч миль... зима, хурделиця, сніг.
Мамо я лечу до вас наче птах
І спішу на вечерю, на Різдво.
Несу найкращі слова у піснях
Щоб відчути ласку, любов, тепло.
Крізь світи ,сніги я йду до хати
Пізнати радість, щастя в родині.
Щоб із маком кутю смакувати
Заколядувати Богу нині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2022
Хто плюнув в душу матінці землі!,
Яка його годувала, поїла.
Тому нема місця на цій землі!
Бо в нього давно душа очманіла.
Він ніколи не був дитям землі
Не вчив історію рідної мови.
Його нутро зогнило, думки злі,
В байдужому серці нема любові.
Хто плюнув в душу матінці землі!
Той вчинком образив, осквернив Бога.
Він немов розтоптав квіт на стеблі
не пізнає щастя душа убога.
А хто розпалив вогонь війною!
Спалив, хоч один колосок на ріллі.
Заплатить дорогою ціною
І не побачить рід хліба на столі.
Хто знищує матінку природу!
Рубає сад із коріння деревце.
Того грім, блискавиця в негоду
Поб'є сніжницею і втратить лице.
Хто зламав ніжну гілку калини!
В лісі дуба, клена, а чи в тополі.
Того доля заведе в ліщину
Натре він до крові ноги в мозолі.
А хто цілиться із лука в пташку!
Із темних хащів на зайця, косулю.
Тому буде на душі ,так важко
Він сам попаде у капкан, та петлю.
Хто замордував і вбив людину!
пролив кров, забрав у матері дитя.
Він сам для себе вирив могилу
Весь його рід знищить ,отрує життя.
Не рубай калину, а посади!
Шануй все те, що дає земля мати.
Від спраг напоїть краплею води
Озолотить у божій благодаті.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2022
Я перед іменем Божим схиляюсь!
І знімаю капелюх із голови.
І низенько до твоїх ніг вклоняюсь
За рідної мови святі молитви.
Я дякую мій вчителю дорогий!
За божу науку святе писання.
За дзвін небесний -простір голубий
За вечорову зірку -мить світання.
Я бачу сонечко райдужне небо
Мій Боже, до тебе здіймаю руки.
І вдихаю у повітря край неба
Щоб зрости, як дуб, клен тополя ,буки.
Життя крутить по -осі в круговерті
Незнаємо коли зупиниться диск.
І життя від народження до смерті
Світить ,як зірка має яскравий блиск.
Господь, дав нам розум, руки-людині,
щоб сіяти зерно, збудувати дім.
Підіймаємось у вись по драбині,
Щоб бачити світло -сонце серед зим.
Спотикаємось на слизькій дорозі
Помиляємось, коректуємо помилки.
Шукаємо Бога в біді, тривозі...
І просимо земних ласк подумки.
Ми, всі є квіти землі- діти божі
Від Бога прагнемо милості ,і благ.
Вітер нас розпинає при дорозі
Вчимося жити у слові божім від спраг.
Ти, дав мені на плечі хрест нести
І відкрив у божім храмі -небо.
А у бурхливім морі -Надія ти!
Крила, що дають щастя для мене.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965627
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.11.2022
Згасне зірка з очей сльоза впаде
Зросту сон травою у чистім полі.
Від роси соняшник, як лан зійде
В мій рай закохаються тополі .
Знаю, що жила я не даремно!
Заколоситься золота нива.
Я боже світло, яке натхненно
Вирощує для душ - рясні жнива.
Допоки сонце світить на землі!
Я буду жити у твоїм серці.
Я стиглий колос зерно на ріллі
Октава у барвах на веселці.
Зійду зіркою у надвечір'я
І осяю Чумацьким шляхом путь.
Я тихенько прийду на подвір'я
До саду, де мальви- ружі цвітуть.
Прилечу пташкою до калини
І на вітті заспіваю пісні .
У променях сонця із зернини
Подарую розмай квіту весні.
Я у скрипці чарівна струна
Музика небес поезія зір.
Я ключ журавлиний дзвінка луна
Чарівна мелодія синіх гір.
Я річка, яка тече у море
Є дощ весни, вода із джерела.
Я Всесвіт - синє небо просторе
Сонце у квіточці душа жива.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
Я молюсь Богу, за перемогу!,
Щоб захистив в бою від куль козаків.
Осяяв світлом їхню дорогу,
Прогнали із землі вовків хижаків .
Вклоняюсь тобі, до ніг козаче!,
Що ти женеш наперед себе орду.
За мужність, стійкість твою юначе,
Відвагу, незламність - стомлену ходу.
Ви, у кровавій борні день за днем
Виборюєте кожний клаптик землі.
В зливний дощ, спеку в диму, між вогнем,
Стоїте між смертю і життям в імлі.
Воїн визволяє села, й міста
Дає відсіч по зубах окупанту.
Щоб замайорів синьо - жовтий стяг
Бо нема тут місця колаборанту.
Ви, з України, воїни добра!
Наша земля є Україна мати.
Зійде сонце над кручами Дніпра,
Щоб рідною мовою пісні співати.
Я Вірю,що закінчиться війна!
Підніметься, встане з руїн країна.
Воскресне Україна ,як весна -
З війни зустріне мати свого сина.
Живе в моїм серці лиш надія,
Що переможемо лютих ворогів .
Вірю збудеться жадана мрія,
Що запанує мир для дочок, синів.
В Україні - заціпте калина !
У вишневім саду цвіти, розквітай .
З'єднається схід і захід країна!
І буде благословенний наш край!
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2022
О, куди ви, мамо рано-вранці?!...
Лютує заметіль, хуртовина.
Забрали тата і у мовчанці
Ідете із хати в люту днину.
Мені сказали: "Доню повернись!"
Хочу тобі багато сказати.
У нас ,так мало часу, пригорнись!
Не треба за мною вік страждати"...
"О, доню, донечко моя мила!
Дай ,на тебе, ще трішки надивлюсь.
Я, тобою тішилась і жила
Бувай ,здорова я тобі наснюсь!".
- О, не плач, не тужи дитино!
Прийди до нас ,де шумлять ясени.
На могилі посади калину
Посій чорнобривці ...красу храни.
Можна сказати слів, так багато
Те ,що треба вчасно не сказати.
Для тебе відкрито двері в хату
В сад , де калина немов мати.
Приходи до нас ,як буде важко
запали пам'яті свічу...молись.
Я, до віть прилечу наче пташка
І заспіваю пісню, як колись.
Впаду на щоку краплею дощу
Білим снігом встелю килим до ніг.
Із твоїх очей я витру сльозу
Усміхнусь тополею край доріг.
Ці слова я чула в мить останню
Замовкли уста...закрили очі.
В зимову лютневу порю ранню
Затемніло вдень, як серед ночі.
У сніжну зиму злетіли у даль
Мама з татом ,як голуби білі.
На моїй душі смуток, і печаль
Бо мій рай замели заметілі.
Згасло сонечко на ім'я "Мама"
Зима вдягнула в чорну хустину.
Скорбота завдала душі рану
Зійшлась до хати уся родина.
Вітер до хати відкрива браму
Я, дивлюсь...шукаю ваші сліди.
Без вас я сирота тату, мамо!
І щемний біль тисне мої груди.
За панською горою в долині
Край дороги стоїть -Отча хата.
Віє вітер в очі сиротині
Сад пригощає ,як батько ,мати.
Все немов квітка в'яне, згорає,
Як жовтий лист з віт дерев опада.
Лиш ,пам'ять в душі зіркою сяє
Віддає батьківську любов крізь літа.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2022
До раю мого саду
Прилетів соловей до віт.
І тут під зорепадом
Пахне медом яблуні цвіт.
О, яка зоряна ніч!
Видно, як вдень стежки.
Я іду долі навстріч
Прошу в коханої руки.
Весна іде до літа
Я до тебе моя зоре.
О, скільки у зір світла!
Розлився цвіт немов море.
О, яка зоряна ніч!
Видно, як вдень стежки.
Я іду долі навстріч
Прошу в коханої руки.
Вечір запрошує нас
У гості в літній сад-раю.
О, який прекрасний час!,
Як чути спів пташки в гаю.
Падає зірка в небо
Я загадую бажання.
Несу квіти для тебе
білі троянди кохання.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965145
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2022
Я пишу тобі листа
І хочу, щоб була щаслива.
Поведу, у ті міста,
Де, цвіте лілія красива.
Там лілія біла -біла
А очі чорні ,як в циганки.
Вона душу зачепила
Думаю про неї до ранку.
Незнаю ,як її звати?...
А знаю, що лілія біла.
Не хочу її втрачати
Я, бачу її ростуть крила.
Витончена наче алмаз
Квітка ніжна і особлива .
Закохавсь у Діви образ
Немов би пташка полохлива.
Не цілуй мене козаче!,
Якщо не кохаєш мене ти.
Я, зісохну і заплачу
І зчорніє врода пелюстки.
Лілію білу не зривай !
У хрустальну вазу без води.
Вона зів'яне пам'ятай!
Для неї рай ,як цвітуть сади.
2------------
О, скільки минуло зим, скільки літ !
Розлетілись наче птиці по світу.
Будеш багатою ,як первоцвіт -
Щасливою цвісти по між квіту.
Здалека, тебе чомусь не впізнав,
Підійшла ближче та усміхнулась.
Поглянув на біле личко згадав
Поглядом очей душі торкнулась.
Розминулись, як кораблі в морі
Кожен обрав свою путь у життя.
Явилась наче зірка в просторі
Розбудила у моїм серці почуття.
Ти була така дика немов лань
Боялась до мене доторкнутись
Втікала од відвертих спілкувань
Спили роки не встиг оглянутись!
Осінь засріблила мої скроні!
А я тебе бачу у своїх снах.
Червоні троянди у долоні,
Що дарував тобі я у піснях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=965031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2022
Зростає надії стиглий колос
А значить буде хліб на столі.
І молитва прочитана вголос
Благословляє нас на землі.
О, скажіть ,хто пише маршрут долі?..
Написав земну путь від А до Я ? ...
Ми, зернятко що сходить у полі
Тягнемось до зір, - сонечка тепла.
Від подиху весни цвіте земля
Все буяє квітом ...диво з чудес.
Ми, клонимось Богу до ніг здаля
Щоб у вірі дух не вмер, а воскрес.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Допоки на цій землі сонечко сяє
Від спраги напою водою з джерела.
В тебе душа буйним кленом забуяє
Поруч зі мною ...ти, розправиш два крила.
Я з тобою, друже! в радості, і в горі!
В знак нашої дружби даю руку тобі.
Де б не був ти ,на суші, а чи на морі
Я відкрию тобі - простори голубі.
О, не сумуй за вчорашнім днем -весною!
А , ще не вечір , а лиш полудень життя.
Де б не був...дотягнись своєю душою-
До зір, відчуєш земне тепло ,як дитя.
Я для тебе світанкове ясне сонце
Зігрію змерзлу душу в затетіль зими.
Зійду зіркою для тебе у віконце
Намалюю казку ...і поведу у сни.
Ти, є рай життя, а я співуча пташка
Я,лечу на крилах вітру до твоїх віт.
Заспіваю пісню коли буде важко
І від щастя заясніє...цей білий світ.
Якщо прийде до тебе туга, печаль, сум,
Втомися від життєвих доріг, на путі.
Тобі потрібно буде підтримка із дум,
Щоб бачити світло у темряві, пітьмі.
Допоки сонечко світить на цій землі!
Зросту у твоїм серці буду з тобою.
Я ніжна квітка ...стиглий колос на стеблі
Я твоя доля, яка дана судьбою.
------- 2---------
Твої очі, як дві зорі
А твої очі ,як дві зорі у небі
Дивлюсь...і тону в них ,як в океані.
Квіти землі я назбираю для тебе
І признаюсь тобі мила в кохані.
О, Світи мені ясно зіронько, світи!
Звечора до ранку у моїм вікні.
До коханої збудуй зоряні мости
Я намалюю тихий рай у сні.
Я, зацілую солодкі , як мід уста
біленьке тіло від краю до краю.
Запалить свічу щастя -осінь Золота
Встелить килим до ніг з небокраю.
Без тебе не уявляю свого життя
Без тебе ,як кленовий лист згораю.
Від палких почуттів б'ється серцебиття
Я, люблю тебе ... і у мріях літаю..
Я, люблю тебе, кохаю до шаленства!
Ти ,мій вдих в повітря ...є цілющий лік.
Насію море квітів із зір - блаженства
Хочу бути з тобою увесь свій вік.
------3---------
ДЕ ТИ Є?
Скажи, у якій стороні?... Де ти є?...
Я думаю про тебе днями, ночами.
поміж зір бачу зображення твоє
Силует, який малюю я думками.
О любове моя, скажи, де ти є?...
Я піду за тобою аж на край світу.
Лиш, би почути голос слово твоє
я встелю рушник щастя, для раю літа.
Впаде білий -білий сніг скоро зима
Вітер засніжить сліди, куди ходив ти .
Дивлюсь у нічне вікно тебе нема ,
Лиш спогад гріє мою душу з висоти .
Здається мені ,що сплю, це тільки сон ...
Ніяк ,не можу прокинутись від нього.
Наді мною шумлять крони золотих крон
Під ногами листям вкрита вся дорога.
З віт дерев жовте листя опадає
Згорає на очах миттєво, як зірка.
Дуб, клен, тополя голову схиляє
Під снігом завмирає троянда квітка.
Холодно без тебе... лютує зима
Покриває осінні квіти снігопад.
Стелиться тумани... радості нема-
На жаль, ніщо не повертається назад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2022
Я люблю продукт натуральний
а не плід хімічний, як вата.
Щоб будив від сну дзвін пасхальний
До зір мчала думка крилата.
Нехай ллється мова від душі
Сонцем світиться отча хата.
І пишуться ліричні вірші
Зігріє Вселена , як мати.
О мово, княгине прекрасна!
Богине музо чуттєвих душ.
Світи, світи, зоре не гасни!
Насій океан щастя для руж.
Милозвучна музика дзвенить
То Сміється, то плаче в струні.
Слово дарує блаженну мить
В негоду, небо - сонячні дні.
Душа поміж пеклом і раєм
Б'ється, як поранена пташка .
Із тьми до світла понад гаєм
Вдихає у квіт коли важко.
О чарівна співуча мово !
Ти , розбуди приспані серця.
Хай, як сталь буде тверде слово!
Зітре печаль рукою Творця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
А осінь розсипає до ніг листя
Багряне жовте золоте червоне
Вдихаю у світ кольори барвисті
Галантну музику на саксофоні
Гелгоче гайворон, мабуть, буде дощ
Доносить вітер їхній біль тривоги
Ехо відлунює до золотих площ
Є надія на сонячні дороги
Жовтень немов би сонечко в промінні
Зоряно відзеркалює рай дерев
Ич ще золота осінь у цвітінні
Із небес творить дива для королев
Її надихає голуба блакить
Й верховіття смерекового гаю
Краса земна у барвах парчі блищить
Луна мінорно струна небокраю
Мережить срібне павутиння осінь
На айстри хризантеми та жоржини
О бабине літо побудь ще трохи!
Пейзаж словом намалюй для картини
Розпатлав вітер пожовклі отави
Стриже під каре тополі край доріг
Тривожно світить сонце із заграви
Усе жовтий лист покриває до ніг
Фарби яскраві на очах згоріли
Холодно не видно сонечка між хмар
Царює листопад сади змарніли
Чорний ворон літає все кар кар кар
Шелестить жовте листя під ногами
Ще впав дощ розмив стежки та дороги
Ь мягкий знак суть життя пише словами
Юний листопад спішить до порогу
Вечірня зірка веде нас у зиму
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2022
ЗГАДАЙМО ТИХ, ХТО НЕ ПРИЙШОВ В ЦЮ ОСІНЬ!
ХТО РАНО БІЛИМ ПТАХОМ ЗЛЕТІВ В НЕБО .
ЗІВ'ЯНУВ. ЯК КВІТКА ВІД ЛЮТИХ ЗИМ , МОРОЗУ,
ЛИШИВ СЛІД В ДУШІ... СЯЄ ЗОРЕЮ ДЛЯ ТЕБЕ.
ТИ ПИТАЄШ ,ЯК ЖИВУ Я?
Ти, мене питаєш, як живу я?
із заметіль зими іду у весну.
Тримає на землі небо - зоря
Зранку цілунком сонця, будить від сну.
Я крок за кроком іду у завтра
І шукаю тебе по світу в юрбі.
Спалюю себе... згораю ,як ватра
Горю любов'ю до життя в журбі .
Здалека бачу усмішку твою
Шукаю тебе серед перехожих.
Напружу очі ...на місці стою,
А підійду ближче... ніхто не схожий.
Тримає небо - віра, надія,
І розраджує поезія - сестра.
Коли приходить меланхолія
Підіймає дух - Богиня аура.
Ти, так часто являєшся у снах
Бачу у своїм вікні твій силует .
Пробуджуюсь, злітаєш немов птах
Дивлюсь в шибку, вже осінь іде на злет .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022
Іду до тебе осене, як уперше
Кожен раз закохуюсь у твою красу.
Ночами пишу тобі пісні у вершах,
Щоб відчути до глибин твою струну.
Осене іду до тебе немов у храм
Кожен раз ти, привітно зустрічаєш.
Я знову прийду у сто перше у твій храм
Знаю, піснею мене привітаєш.
Кленове листячко немов сузір'я
У променях сонечка сяє ,блищить.
Летить, летить, і летить на подвір'я...
Дарує нам кохана щасливу мить.
Падолистом опадає жовте листя
Із верховіть немов би мої роки.
Вітає сонечко осінь із захристя
Благословить долю зi своєї руки.
Крізь літа йду в золоту осінь - Листопад
І , так не хочу іти в дощ, до зими.
А завтра покриє листячко снігопад
Білий сніг до саду замете сліди.
Я дивлюся на тебе, не надивлюся!
І хочу ,ще побути із тобою.
На тебе немов на ікону молюся
Згораю у твоїй красі листвою.
Сонечко озолотило верховіття
Слухаю, як шумлять стрункі ясени.
Срібне павутиння розмаяло віття,
Як на моїх скронях срібло сивини.
Розправляю крила ,як сизокрилий птах
Коли бачу твої коси золоті .
Осене веди мене в казку у піснях!,
Щоб відчути благодать на висоті .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2022
Стою на горі немов тополя
Тримаюсь одною рукою неба.
Здалека бачу жита у поля
Як золотіє пшениця на стеблах.
Тут господар засіяв вряд лани
І на цій землі я тихий рай знайду.
Пливуть хмарки ,як до моря човни
Я сяду на них в зелен гай попливу .
Небо кольору аквамарину
В цю мить пречисте немов би водиця.
Поміж хмаринок у цю хвилину
Закружляла у танку біла птиця.
Із малої хмарки великий дощ
На душі така "нельотна" погода
Впаде літній дощик для спраглих руж
Нап'ється досхочу води троянда.
Цей дощ напоїть від жаги квітку,
Яка тягнеться до синього неба.
Зійде веселка на божім світку
І подарує сонечко в потребі.
Трави в краплинках дощу заблищать
Засяють смарагдами - тополині.
Після дощу, тут така благодать!
Співа соловей дівчині -калині.
Стою на горі немов тополя
Торкаються неба вітоньки руки.
Сонця тепла прагне моя доля
Щоб росли у вись клени дуби , буки.
Літо за журавлями злетіло в даль
В чужі краї , у світи незнанні.
В моїй душі лишило смуток, печаль
Я, шукаю сонечко у туманні.
Я, тримаюсь неба :сонечка, зір
У мріях злітаю в голубу блакить.
Малює пейзаж природи мій зір
І хочеться жити в цю прекрасну мить!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2022
З тобою Боже ,перелечу океан
Немов би птах розправлю крила в небо.
Ти дав життя , земні блага, і талан,
І все ,що просила душа в потребі.
Я, дякую Боже, що ти, у мене є!
Ти, духовний батьку спасителю мій.
Я, чую зі святих небес слово твоє
Шукаю посеред ночі голос твій.
Ти, дав мені руку за крок до безодні
Врятував життя від жахіття , вогню.
Прийняв у свій дім та у сади Господні
Дав пройти крізь дощ, вітрові ,стерню.
Я дякую , мій Отче Небесний тобі!
Що відчув моє страждання, плач серця.
Коли я втомлена у смутку, і журбі
Водою напуваєш із відерця.
Дякую, Господи за дорогу життя!
За маяк, що веде до берега в путь.
Що взяв на руки безпомічне дитя
Дав пізнати світ... основу - життя суть.
Дякую, тобі Боже, за вільні крила!
Що покрив плащем під дощем.
Ти , підняв на ноги, коли я безсила
Став дороговказом... зняв із серця щем.
Сьогодні , я борюся за своє життя,
Щоб завтра змогла вдихнути в повітря.
Хто втратив все, і зруйноване є буття
Даєш сили ,міці бачити світло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2022
ВІРШ КОМПРОМАТ (БАБА ДІВКОЮ НЕ БУДЕ ГЕОМЕТРІЯ)
Осінь малює дерева повсюди
Багрянцем зарум'янила щічки .
Баба дівкою ніколи не буде
Носить балетки, а не каблучки.
О, бабине літо, бабине літо!
Я хочу любуватись тобою.
Іти осінньою стежкою cвіту
Збирати лист своєю рукою.
Осене, я бажаю сонячних днів!
Щасливої дороги в листопад !
без морозу, вітру, дощу холодів,
Нехай щастя дарує зорепад.
Я вимережу білу павутинку
Тобі - моя Осене Золота!.
Подарую шалик, гарну хустинку
Ти ,будеш немов Мадонна свята.
Я буду молитись твоїй іконі
Лиш , ти, не йди у зиму, в снігопад.
Сиди немов би цариця на троні
Хай тобі малює казку листопад.
Хай не лякає на скронях сивина !
Холодні ранки, що скоро вечір.
Що ронить жовте листя тополина
І падає падолист на плечі.
Запроси мене осене на свято!
У храм, де дзвенить Михайлівський дзвін .
Буду Алилуя тобі співати,
Щоб віддати життю низький уклін.
Я так хочу весни, ще дочекатись!,
Щоб в снігах знайти фіалки сині.
Цим божим світом, раєм милуватись,
Як розквітає сад в Україні.
Коли прийде час згорю жовтим листям
Встелю килим листопаду до ніг.
Обніму рідних сонцем із захристя
Впаду на їх щоку, як білий сніг.
НАЗВИ МОЄ ІМ'Я
НАЗВИ МОЄ ІМ'Я
Назви моє ім'я,ніжне прекрасне
Із п'яти, літер що квіткою цвіте.
зіркою сяє поміж зір не гасне
Для тебе, мрія,як небо голубе.
А моє ім'я,є величне і святе...
Йому , поклоняються лорди,поети.
Терпелива, серце добре, золоте,
Не розміняй ,мою душу на монети.
Моє ім'я, миле, ласкаве слово
І в заметіль зими зігріє тебе.
Знайди,мене...послухай мою мову
А воно ,як чистий струмочок тече.
Моє ім'я, найгарніше у світі
В честь ,Пречистої дали мені ім'я.
Немов лілія в пелюстковім цвіті
В якої така , неповторна краса.
А моє ім'я,як вишні білий цвіт
Як солодкий і терпкий мід у маю.
Йменню , мільйони років і сотню літ
І Жайвір , божий птах оди співає.
М .Чайківчанка.
ID: 894961
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 14.11.2020 14:55:06
© дата внесення змiн: 30.10.2022 18:30:46
автор: Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022
Я боюсь висоти, стояти скраю,
Дивитись вниз із пташиного польоту.
Злючих псів, які гавкають, їх лаю...
Повзучих змій, війн, крутого повороту.
Я боюсь лукавих, жорстоких людей,
Які розпалюють чвари, вогонь війни.
Неадекватних і продажних юдей,
Які завдають удар тобі зі спини.
Я боюсь в полум'ї жури згоріти
передчасно, безслідно лишити цей світ.
Жити в напрузі з очей сльози лити
слухати язик дурману до скону літ .
Я боюсь втрачати рідних і друзів,
Всіх тих, з ким іду по житті нога в ногу.
Зустріти на путі слуг зла, лакузів,
Які несуть страждання, біль, та тривогу.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2022
Не люблю зиму, місяць лютий,
Зима забрала тебе, від мене.
Під зливним дощем птах розп'ятий
Злетів голубом в туман, у небо.
Без тебе немов без повітря,
Задихаюсь... І без цвіту весна.
Як дім без вогника і світла
І в моїй душі радості нема.
Я без тебе немов лебідка,
Що без лебедя одна блукає.
Мерзну від зим на білім світку-
Вітер, як тополю розпинає.
Я без тебе, як день без сонця,
Як ніч без місяця і без зірок.
Немов би птах біля віконця
Під дощем увесь промок до кісток.
Без твоїх ласкавих ніжних слів
Немов дитя без мами сирота.
Не сплю... ночами у серці стук-
Не живу, а існую - пустота.
Без тебе твоїх золотих рук
Літній сад цвіте в дикій печалі .
Страждає душа від болю мук
На місці стоїть крутить педалі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964202
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2022
О ,Україно , ти -від Бога дарунок!
Моїх дум вільні крила, у даль політ.
Блакитного неба сонечка цілунок
Мрія закоханих у тебе леліт...
Я, за Україну Богу помолюся!
За вишневий сад і пісню солов'я.
І до ікони низенько поклонюся,
Що на цій святій землі родилась я!.
О, який прекрасний ,чудовий ,милий край!
Яка благодать, хоч з Богом говори.!
Ліс, річка, на горбочку поля, зелен гай,
Край доріг стоять красені явори.
На березі річки кладочка вузенька
Проведе в сосновий ліс, і діброву.
Росте ожина, малина солоденька
Пейзаж синіх гір дарує мить казкову.
Розквітає червона калина в лузі
З ранку до ночі соловей співає.
Тут Отча хата ,родина, друзі,
Під вікном мальва-ружа розквітає.
Люблю співучі ранки, півні голосні,
Як сходить сонце зіркою над селом.
Тут миле серцю все дороге мені!
Різдво єднає родину за столом!.
Я, дякую Богу за життя дорогу!,
Що дав пізнати,цей білий світ.
За квітучі лани, степи і тривогу,
Що оживаю в снігах ,як первоцвіт!.
М.Чайківчанка.
2016 04.08.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=964057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2022
МОЯ УКРАЇНА ,ТО КУТОЧОК РАЮ
Моя Україна , то куточок раю!
Я, до неї ,як до матінки горнусь!
Де б я не був ,а до неї злітаю...
В мальовничий край-святу Київську Русь.!
Летять, летять вервечкою журавлі
До святої землі немов прочани.
Тут золотиться лан зерно на ріллі
Небо тримають дуби титани!...
О, Києве мій, ти -серце України!
В твоїх жилах тече козацька кров.
Цвіте славний рід у квіті калини
Єднає в храмі мова -спів молитов!.
О, я так люблю тебе, Києве мій!
Коли запалюють свічі каштани.
Як у вишиванці берег Дніпра твій
В пахощах розмаю цвітуть тюльпани.
Тут шумлять діброви, ліси, гаї,
А в саду розквітають цвіт вишні.
Лунають в цервицях дзвони твої
Відкриває нам небеса Всевишній.
У променях сонечка квітне весна
Будять від сну рожеві світанки.
Зорі сіє на щастя -ніч осяйна
Білі ночі, немов день, до ранку.
Тут щебет солов'я зранку до ночі
В'ється до ніг барвінок хрещатий.
В красунь панянок сині-сині очі
Витає здалека птах крилатий!...
М.Чайківчанка.
2015.04.16.
Були дві версії, дві ідеї : куточок ,і шматочок раю.Не знаю, обрала куточок.
Було дві версії у вірші куточок раю, і шматочок раю.А третя версія:" Моя Україна ,то перлинка раю".
пісня лети моя пісне пісня виконує ВОЛОДЯ СІРИЙ
Я ХОЧУ У КАРПАТИ (ЛЕТИ МОЯ ПІСНЕ У СВІТИ)
Дзвенять,стрімкі потоки срібні дзвони
Відлунюють,із синіх гір Карпат.
Сонце світить з неба мов з ікони
Осяює ,чудову мить - Листопад.
Я хочу ,в літку в гори Карпати
І Злетіти ,як орел до Верховин.
І Крильми птаха свій рай обняти
Та, оспівати, смереки з полонин.
.
Лети, моя пісне птахою у світи!
І оспівай, про милий чудовий край.
Де під звуки , трембіти шумлять ліси...
І квітку, едельвейс леліє небокрай.
Я , Віднайду,ніжну квітку жадану
І своїй коханій букет подарую.
Із джерела,водиченьку дістану
Тобі, красу Карпат я намалюю.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2022
Я крок за кроком іду назустріч долі
Буду іти допоки вистачить сил.
Мої ровесники берізки, тополі,
До вітру натомивши, так своїх крил.
Я йду крок за кроком повільним не спішу,
Маю час ,щоб витратити на себе.
О ,ні я вже в завтрашній день ,так не спішу!
Бо для щастя багато нам не треба.
У мріях живу, працюю, і співаю,
І в леті щаслива лечу у блакить.
У піднебессі сонечко зустрічаю,
Щоб відчути тепло і блаженну мить.
Я йду із літа в осінь назустріч долі,
В спеку, грозу... під зливним дощем і в сніг,
Стрічають дерева золото тополі
І клоняться до ніг мені край доріг.
Оминаю стороною все погане
І розслаблююсь в тишині у думках.
В моїй душі, біль, тривога ,як сніг тане
Будую гніздечко... все в своїх руках.
В осінньої жінки в очах жура, смуток,
Бо вже давно відцвіла її весна.
Збирає в жмені листя, квіт незабудок,
У пустині сизих вечорів - одна.
Так хочеться їй тепла , ніжності, ласки,
І спертись на друга надійне плече.
Щоб на білім коні вів у гарну казку
Удвох слухати, як ріка життя тече.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2022
А ще вчора в цвіту білий світ
Цвіла весна для стрункого клена.
Дарувала нам для юних літ
Листя зелене, зелене, зелене.
Вабить мій зір клен біля вікна
Немов би легінь козак молодий.
Для нього фату вдягла весна
В довгі пишні коси квіт запашний.
А вже осінь-Золота Осінь!
Падає жовте листя із клена.
Вітер у даль листву розносить
Йде дощ... звучить музика шопена.
Скажи , куди ти ,Жовтню куди?..
Не йди в тумани ...Почекай, ще мить !
Клен шукає весну-в рай сліди...
Полисів чуб ...на скронях срібна нить..
Там у гаю зранку до ночі
Співав клен мальві -ружі пісні.
Цвіла квіт весна сяяли очі
Дарувала долі щасливі дні.
Журавлі удаль відлетіли
Опадає жовте листя з клена.
Там ,де ми із тобою ходили
Там пожовтіла трава зелена.
В журі стоїть клен одинокий
Вдивляється у небо синю даль.
Життя немов океан широкий
Відчуєш смак щастя , сум і печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963757
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022
Коли перший раз тебе побачив
Я закохавсь, влюбився в очі твої.
Нам Всевишній цю зустріч призначив,
Щоб увійшла в жадані мрії мої.
Ти, з подругами йшла усміхалась,
Я почув випадково ім'я твоє.
Ти, поглядом очей привіталась
В грудях забилось серцебиття моє.
Здалека доноситься твій голос
Його вітер приніс мені до вікна.
Від тембру підноситься мій волос
Ти, зачепила мою душу до дна.
Я часто, так бачу тебе у снах
Являєшся зіркою в моїм вікні.
Пробуджуюсь...ти ,злітаєш, як птах...
розчиняєшся хмаринкою в далині.
Почуття душі такі шалені!,
Що я не заплющу очей до ранку.
Чую пісню у твоїм імені
Думки у мріях кружляють у танку.
Я хочу доторкнутись до тебе
А ти, зникаєш в океані зірок.
Я, як лебідь одинокий в небі
Зітхаю і роблю дихання ковток.
Коли перший раз тебе побачив
Я закохавсь,влюбився в очі твої.
Нам Всевишній, цю зустріч призначив,
Щоб увійшла в жадані мрії мої.
Я не посмів підійти до тебе
Запитати тоді, як тебе звати.
З того часу думаю про тебе
Іду на зустріч долі, щоб відшукати.
Я БАЧУ ТЕБЕ У СНАХ
О, скільки минуло зим, скільки літ !
Розлетілись наче птиці по світу.
Будеш багатою ,як первоцвіт -
Щасливою цвісти по між квіту.
Здалека, тебе чомусь не впізнав,
Підійшла ближче та усміхнулась.
Поглянув на біле личко згадав
Поглядом очей душі торкнулась.
Розминулись, як кораблі в морі
Кожен обрав свою путь у життя.
Явилась наче зірка в просторі
Розбудила у серці почуття.
Ти, була така, дика немов лань,
Боялась до мене доторкнутись.
Втікала од відвертих спілкувань
Спили роки.... не встиг оглянутись!
Осінь засріблила мої скроні!
А я тебе бачу у своїх снах.
Червоні троянди у долоні,
Що дарував тобі я у піснях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963741
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2022
Будить від сну мене небесний дзвін
До тебе Боже кличе у храм
Твоєму імені віддаю уклін
Бо ти небо - цар усім мірам
О Господи ти моя Надія
Знаю в біді горі ти зі мною
Ти є мій Спаситель мій Месія
Подолаю труднощі з тобою
У божім храмі немов у раю
В піснеспіві мій дух оживає
Душа цвіте як білий цвіт маю
На честь Бога Алилуя співає
Мій Боже молюсь до тебе щиро
Приступаю на колінах до Христа
Щоб прийняти у свою душу миро
**Отченаш** шепочуть тихо уста
-Дай Україні щасливу долю !
Сіяти зерно на своїй землі
Відчути мир свободу і волю
Бачити завтра, сонечко в пітьмі**.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963673
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2022
Я піду у храм запалю свічу
І помолюсь за тих , хто не з нами.
У тиші тихо - тихо помовчу
І віддам уклін небесами.
Перед вівтарем на престол божий
Поставлю хліб... помолюсь всім святим.
Хай зніме тягар із душі кожний
І проллється дощем рясним, густим.
Я запалюю воскову свічку
За рідних, близьких, та й за ворогів.
За тих, хто згаснув, як зірка в нічку
За воїна, що у бою згорів.
Помолюсь до образу Покрови
До святої Трійці божої мати.
Щоб не лили бійці більше крови
Вертались додому живі до хати .
Запалю свічу за мир і спокій
За завтрашній день наше майбутнє.
Вдихну повітря, подих глибокий
Хай вогонь зігріє душі в лютні.
Хай свіча горить вічно не гасне!
Хто за нас у бою віддав життя.
На землі світить сонечко ясне
В пам'ять цвіте нев'януще квіття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2022
О ,світку, які у тебе кольори?...
Що завмирає дух від рук феї.
В позолоті віття клени й явори
стелять листя на клумби , алеї.
Я, стою дивлюсь на блаженну красу
Від променя сонця сліпнуть очі.
Розпустила осінь золоту косу
І мінорно листячком тріпоче.
Осінній день іскриться немов алмаз
Сяє променем сонця з блакиті.
Переливається , як камінь топаз
розвінчав дерева в срібній ниті.
О, Володарко блаженого раю
Дозволь увійти в хороми твої.
У цій красі ,як жовтий лист згораю
Любуюсь, як шумлять ліси, гаї.
Іду до тебе осене, як у храм,
Щоб бути з тобою у тишині.
Молюсь, віддаю низький уклін Богам
Розчиняюсь у хмарці -вишині.
Клубочиться стіною сизий туман
Розливсь, як молоко над рікою.
Небо тримає кремезний дуб титан
Смерековий ліс стелить габою.
Ще жовтень радіє бабиним літом
І збирає гриби на долині.
День сонячно зорить над білим світом
Передає вітання калині.
О, веди мене осене в Листопад!,
Щоб стріти зиму на білім коні.
Попрошу білого снігу -снігопад
Хай подарує мир -сонячні дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022
Розквітнув жоржинами осінній сад
Красу словами не передати.
Озолотив крони дерев листопад,
Щоб душа цвіла, як квіт блавати.
О, Осене, осене - пора золота!
Дай намилуватися красою.
Глянь, кохана, які сині небеса!
Небо благословить нас з тобою.
Падає жовтий лист, як мої роки
Вітер здіймає несе за собою.
Осінь стелить килим щастя на стежки
Нагадує першу зустріч з тобою.
Осене, я віддаю тобі уклін!
І дякую за плоди медові.
Шурхоче падолист у передзвін
Сяють, як сузір'я листя кленові.
А, ще вчора цвіло - бабине літо
Хризантеми в осіннім саду.
Дарували нам прекрасну мить квіти
Сонце з душі знімало досаду.
О, золота осене - доленько моя!
Я хочу ,ще набутись з тобою.
Зігрій у променях сонця - журавля,
Хай відчує рай - явір з вербою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022
Боже, ти розрада мій Спаситель
Коли плаче душа ти, зі мною.
Ти, втомленого серця -втішитель
З очей сльози витираєш рукою.
Отче Небесний милий батьку мій!
Ти, чуєш мій голос моє прохання.
Підтримуєш нести важкий хрест мій
Знімаєш з моєї душі страждання.
Я, розцілую святу ікону
Біля твоїх ніг квітами розмаю.
Буду служити тобі до скону
Бо з тобою з мертвих оживаю.
Дякую, тобі Боже за життя!
За всяке добро блага земні.
Ти, мій батьку ,а я твоє дитя
Ти, ясним сонцем сходиш в мені.
Господи, без тебе світ без світла!
Немає миру, і спокою на землі.
Ти ,моє небо пречисте повітря
Є хліб життя- вічний квіт на стеблі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2022
Вона мріяла лиш,про нього
Молилась немов на Бога.
Писала вірші, і чекала...
Судженого виглядала.
Звучав акорд мінорні ноти
Увись злітав голос фаготи.
Вечір золотий ключ підбирав
Небо в зорях душі нахиляв.
Падала ясна зірка в небо
Там цвіла троянда для тебе.
І загадувала бажання
Прагнула щастя,та кохання.
У мріях до сонця літала,
І пташкою пісні співала.
Хотіла щасливою бути
І три слова від нього чути.
Я тебе люблю, і кохаю
Цвіти для мене ,як квіт в маю..
Поведу тебе у Листопад
Хай не лякає дощ, снігопад.
В серці почуття немов море
І чайкою в небо просторе.
Несуть хвилі то верх, а то вниз
Чекаємо від долі -сюрприз.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2022
(Тінь Марії Костенко Л)
Вона красива немов білий світ
Вдягає ,як на весілля вуаль.
Мільйон , сотню душ садить на свій пліт
Везе їх в синій океан - удаль.
Манить до себе немов циганка
Бачить майбутнє ...і знає про все.
Виграє на струнах мов шарманка,
Як рибак ловить рибку у сільце.
Плете вінок рум'янку із зілля
Біжать до неї ,як до крамниці.
Любить вино ,коняк , і застілля...
Йдуть до неї старі, малі ,вдовиці.
Вона прийшла із легенд давнини
В сучасному світі мова із фраз
Страждає, плаче, як гинуть сини
Молиться, як монашка до образ.
Для одних муза... для інших відьма,
Кажуть," божевільна курить бамбук".
Там де сяє сонце ...тане пітьма
Чарівна панянка каблуками стук.
Сидить на березі немов мавка
Розпустила довгу косу руду.
В сизих вечорах немов журавка
Слухає мову всякого люду.
Як пташка літа над осокою,
Розказує легенди і казки.
І бачить тінь Марії -лупою
Іде пішки в Іспанію напрямки.
Висока немов вежа бачить все...
В голові варить кашу на обід.
То її вітром в Париж занесе...
Звідти , верта в Іспанію - Мадрід.
Вона мрійник, пророк, просто жінка
В думках подорожує у світи.
Є працьовита українка,
Яка будує у Всесвіт мости.
Любить природу...дуби, клени ,бук
Серцеїдка новел...шелест листу.
І словом стріляє в ціль, як із лук
В умі, біль... в очах сльоза пречиста.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963058
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
МАМА МЕНЕ КОЛИСАЛА
Біля хати цвіте калина
Біля воріт шумлять ясени.
У садочок веде стежина
У моє дитинство - рай весни.
Тут мама мене колисала
в старенькій дубовій колисці.
І ночами пісні співала
Немов пташка на зелен листі.
-**Будь, прихильна, ласкава доле !
Донечку від грози захисти.
Хай, як птах перелетить море
буде легка путь через мости ** .
Я немов мальва - ружа цвіла
Тягнулась до сонечка, до зір.
Із джерела водицю пила
В мріях злітала до синіх гір.
В моє ложе стелила квіти
Рум'янок, любисток цвіт м'яти.
Благословляла долю в світи,
Щоб з доріг вертала до хати.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.10.2022
Русня забрехалась у цій війні
Каже, що **ми нацисти, фашисти**.
Спалює дім... святий храм у вогні
Ми хочем волі... жити в гідности.
Ми, нація, народ українці !
Є нащадки з козацького роду.
Ми, бандерівці, а не ординці!
Захищаємо свою свободу.
О, cкажіть в чому наша провина?
В тім ,що ми любимо Україну .
Біля хати цвіте сад, калина...
По божому вчимо жить дитину!
Не вбий, не кради, та не чужо лож!
Будь людиною, християнином!
Думай, трудись... будь, пан серед вельмож!
Збудуй дім, насій квіти під тином.
Будь, господарем своєї землі!
Ори ріллю, сій зерно любові .
Щоб колосився колос на стеблі
Линув спів в милозвучній мові.
А в нас в серці живе свята трійця!
Є Діва Пречиста Божа мати.
Святий хрестик на грудях у бійця,
Щоб із Господом день зустрічати.
Ви, прийшли у наш дім із війною
Із буків з градів насіяли мін.
Спалюєте все живе рукою
принесли горе, біду для родин.
Вбиваєте ,що ми українці!
Із козацького славного роду.
Ми, випили чашу зла по вінця.
Щоб бути світочем серед народів.
Я ПИЛА МОЛОКО З ГРУДЕЙ КАЛИНИ
Я пишаюсь, що із України!
Є дочка з козацького роду.
Пила молоко з грудей калини
А з джерела пречисту воду.
В купелі вод Дністра охрестили
Дали мені ім'я українка.
В духовному дусі зростили
Бо я святої землі кровинка.
Прости, пробач мені Україно!
Що я в чужині в далекім краю.
Не з тобою у важку хвилину
І від сліз гірких, як лист згораю.
Прожила я життя у скорботі
Не бачила сонця радісних днів.
Я жила для інших у турботі,
Щоб краще жилось для моїх синів.
Я грішна, свята ...земля і небо -
Як і всі роблю помилки в житті .
Родилась лишити слід для тебе
Щоб віддати свою любов тобі
Ти, є в моїм серці Україно!
За тебе молюсь, Богу страждаю!
слізьми душі змиваю провину
Пишу вірші Алилуя співаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=963004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
Всевишній людині створив цей світ
До нашої ери тисячі літ назад.
Він писав кров'ю сина заповіт,
Щоб у писанні шукали порад.
Віддав в жертву єдиного сина
Він поневірявсь по святій землі.
Переслідували... та Навина
Топтали немов зерно на ріллі.
Зневажали, кидали каміння,
Кат Ісуса розпинав на хресті.
За слово істини дум прозріння
Стікала кров у болю - святості.
Як впадеш підіймайся на ноги!
Пам'ятай, тре боротись за життя!
Візьми свій хрест і іди в дорогу
І зростай духовно немов дитя.
Ти, не бійся вітру, дощу, грози!
Коли до вогню обпечеш руки .
Коли є важко поплач від сльози
Молись від відчаю і розпуки .
Цей світ є жорстокий і лукавий,
Є добро, зло... істина та й брехня.
Один прагне неба, інший слави
Борись, не дай спалить себе вогням!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2022
Вже золота осінь - свято Покрови
І голосний дзвін у храм кличе нас.
Там панує мир - христова мова
Щоб чули ми, Господа -божий глас.
О, Божа мати діво Пречиста!
Прошу миру , спокою на землі.
Падаю до твоїх ніг падолистом
Шукаю неба у твоїм імені.
Маріє, покрий нас Омофором!
Захисти від горя, біди, війни.
Молимось щиро тобі всі хором
Зійди над землею сонцем весни.
О, Маріє, витри з очей сльозу!
Дай сили духу все пережити.
Потіш словом сиву мати, вдову,
Щоб у вірі їй дитя зростити.
Пресвята мати наша Покрово!
Підніми дух козакам у строю.
Нехай зцілить рани твоя мова
Воїн прожене ворога в бою.
Маріє, огонь війни погаси!
Нехай дощ омиє рани землі.
На спалені поля сніг натруси,
Щоб вродив хліб золоті врожаї.
Прошу тебе, царице, благаю!
Дай , нам перемоги ,миру, волі.
З руїн ,встати ...жити в своїм раю ,
Щоб раділи життям наші долі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2022
О , Божа мати Пресвята Маріє!
ти, сидиш по правій руці Бога.
Для сиріт , калік, вдовиць -ти, надія
Втішаєш словом ,як біль, тривога .
О, ясна зоре поміж зірок внічку!
Ти, ясне світло на стежці життя.
Знаю, що не перепливемо річку
лиш, ти даєш сил, рятуєш дитя.
О ,Божа мати пресвята Маріє!
Прошу від ворогів нас захисти.
Врятуй,від вогню війни в безнадії!
З колін мій рід на ноги підніми.
Залікуй тілесні, душевні рани!
Сироті витри із очей сльози.
Обійми до себе у божім храмі
Подай мир, хліб насущний в морози.
Небесний Отець нам дарував життя,
Щоб ми сіяли зерно любові.
Збудували дім, і зростили дитя
Славили життя на рідній мові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2022
Мій Боже, змилуйся над нами!
Над українцями у цім бою.
Прожени всю нечисть мечами
Зітни з плеча голову царю.
Що завтра буде я не знаю?!...
Знаю одне, що добро переможе зло.
Проженемо з краю хижу зграю
знищимо у прах варварів, орло.
Україна горить у вогні
І свята земля залита кров'ю.
Від градів, буків в диму-чорні дні
Стогне земля від наруг, болю.
Стерті із землі села, міста
У руїнах, вирвах-свята земля.
Ворог спалює хліба до тла
Горять, палають степи та й поля.
Покалічені ,вбиті діти
Вчорашній день накрито землею.
Мій Боже ,як у пеклі жити?...
Ворог нам диктує епопею.
В минуле немає вороття
Спалені мости дружби між нами.
Мати, ховає сина, дитя-
Оплакує гіркими слезами.
Забрав і вкрав кат у нас весну
Але у нас є віра і надія.
Тривога, сирени будять від сну
О, Боже захисти в безнадії!
Мій Боже змилуйся над нами!
Від крилатих ракет всіх захисти.
І стань щитом над козаками
Дай сили ворогів перемогти.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2022
Я побачив тебе на святі весни
Ти, йшла щаслива і світу всміхалась.
Цвіла трояндою в розмаю весни
До мене крок за кроком наближалась.
Ловив твій погляд синьооких очей
Із першого погляду закохався.
А ти, горда троянда поміж лілей
Не хотіла ,щоб з чуттям хтось грався.
Ти ,особлива, така загадкова
боялась ,цілунку як квітка вітру.
Я слухав твій голос... милу розмову,
Дивився немов на весну розквітлу.
В пам'яті лелію твій ніжний образ
Молюся на тебе ,як на ікону.
Та вірю ,що побачу тебе ,ще раз
І подарую троянду червону.
Розминулись наші дороги стежки
Ти, пішла на захід сонця... я на схід.
Ми, знову зустрілися через роки
Я згадую тебе цілую твій слід.
Я часто бачив тебе у своїх снах
Жалів, що відпустив з своєї долі.
У мріях злітав у твій рай наче птах
Я прагнув тебе твоєї любові.
Ти, одна немов тополя у полі
Я без пари ходжу, як лебідь один.
Всевишній захотів з'єднати долі
Щоб у щасті ми злітали до зорин.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2022
Ні,ніколи не забуду тебе!
Із пам'яті не стерти твій образ.
Дивлюся -в синє небо голубе
І, згадую твої слова із фраз.
Я, завдяки тебе живу, мрію
І крок за кроком іду у життя.
Даєш мені натхнення, надію
Найкращі хвилини мого життя.
Я, з тобою ,як дитя щасливий
Молюсь, як на ікону на тебе.
Я, знаю ,що коханий, і милий
Розправляю вільні крила в небо.
Життя дарує різні сюрпризи
Тож, прийми, те, що дарує доля.
Небійся, заметіль зими, грози
Все подолаєш лиш, у любові.
На все є Господня воля в житті
Хай снігопад тебе неспиняє.
Не здавайся, на життєвім путті
Хто бореться ,той перемагає.
Коли в житті важко тобі буде
Ти, молися Господь із тобою.
Коли плачеш не йди поміж люди
Все мине, спливе, як дощ - водою.
Витри сльозу з заплаканих очей
Я, хочу щоб ти була красива.
Я, небом зігрію серед ночей
Щоб ти, цвіла трояндою мила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
Не спиться мені...не можу заспати
Заплющу очі...бачу образ твій.
Не знаю звідки ти, як тебе звати?...
Ти, жадана мрія...із моїх мрій.
Ти, являєшся у снах часто мені
Сяєш ясною зіркою між зірок.
Ти, сонечко весни у моїм вікні
Є зоряна троянда поміж квіток.
Бачу, твій погляд смарагдові очі
Усмішку щиру...ямочки на щоці.
Закохавсь, ...мрію про тебе до ночі
Малюю твій портрет у своїй руці.
Вітер розчісує довге волосся
Я чую п'янкі пахощі лаванди.
Бачу тебе зіркою... чи, здалося?
Не можу обняти, як квіт троянди.
Манить ,так до тебе небесна сила
Почуття до тебе моє блаженне.
Ти, загадкова, така ніжна, мила...
І недосяжна зіронька для мене.
Я, не знаю, чи зустріну, ще тебе?...
Чи, колись побачу знову на путі.
Якщо ти, доля...то небо голубе
Поєднає нас з тобою у житті.
Ти, являєшся у снах часто мені
Сяєш ясною зіркою між зірок.
Ти, сонечко весни у моїм вікні
Є квітка троянда поміж квіток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2022
Осінь, осінь, ще тепла просить,
Щоб цвіли нам квіти під вікном.
В подолку ябка ,груші носить
Ходить, ще з коротким рукавом.
Час розмалював в колір листки
Паде на отаву, долину.
В деревію, споришах стежки
Осінь мережить павутину.
Втішна калина божій днині
сяє немов рубін яскраво.
Жовтіє лист на яворині
Жде сонечко вона з заграви.
Відцвіло літечко, лаванда,
Цвітуть айстри та чорнобривці.
І сипле пелюстки троянда.
На полювання йдуть мисливці.
Зажурився дуб, граб край доріг,
Ллє дощ ростуть гриби опеньки.
Їжак несе листя на нічліг
Збирає ябко солоденьке.
Осінь, осінь, ще тепла просить
Радіє бабину літо час
Розплітає вербонька коси
Покрова веде у зиму нас
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962339
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022
Надворі весна сіро, сиро...
немов пізня осінь -Покрова.
Ллє дощ по шибці немов миро
Дзвенить музика...стихла мова.
Стихли співати пісні пташки
після зими чекають весну.
Від негоди зітхають важко
Тануть сніги... грім будить від сну.
Навкруги не видно нікого
Лиш ворон кряче і голосить.
Крильми обняв дуба старого
Із за хмарин сонечка просить.
Розквітнуло листя зелене
Шелестить віттячком до небес.
І весна тулиться до клена
Та жде сонечка диво чудес.
Дерево із канадським стягом
Красиве немов легінь козак.
Милує нас, цей лист блаженством
Немов сузір'я сяє в очах.
Під дахом ластівка дрімає
Під стріхою звила гніздечко.
Вона грозу перечекає
І розправить свої крилечка.
Зійде сонечко у блакиті
Затріпоче душа весною.
Заспіває жайвір на вітті
І розіллється спів луною.
Зашумить ліс, гай і діброва,
Зелені трави на долині.
Усміхнеться днина святкова
Зацвіте цвітом на калині.
Прилетить соловейко до віть,
Заспіває пісню для душі.
Зацвітуть нам тисячу суцвіть
Щоб стрічали ми радо весну.
Розбудить землю від сну гроза
Розпустить вона пишні коси.
Од плаче небо чиста сльоза
Заіскряться весняні роси .
Після дощу зійшла веселка
Розсілись на дроти горобці.
Небокрай зорить до люстерка
Кличе усіх пташок до праці.
У полі заколосився лан
Рясно овес, жито, пшениця.
Вітер жене хмари, дуб титан,
Щоб вродив хліб, всяка пашниця.
2020 05. 04 .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2022
Колисала мене мама в колисці
І співала пісню про калину.
Немов пташка на зеленому листі
Славила в легендах Україну.
О, мамина пісне -зіронько ясна!
Заколиши мої безсонні сни.
Веди у дитинство, де моя весна
Сонечком зігрій в заметіль зими.
В дубову колиску стелила сіно
Квіт з любистку, чебрецю, рум'янку.
Співала колискову - солов'їно,
Щоб міцно спало дитя до ранку.
Дубова колиска леліяла сни,
Яку зростили гори Карпати.
І під синьо блакитним небом весни,
Я цвіла, як мальва біля хати.
У вишневім садочку тихім раю
О ,яка я тут щаслива була!
Падали зорі в ніч iз небокраю
Бачила казковий берег Дністра.
Забіліли скроні немов білий сніг
закружляв наді мною листопад.
Я здалека лину на рідний поріг
Нема мами... в зажурі стоїть сад.
Стеляться тумани в золоту осінь
Згорає час немов лист на очах.
Cад причащає добром і в морози...
Шукаю мамині сліди у снах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2022
Сьогодні сонечко немов весною
Розпустило проміннячко до землі.
На крони сіє золото рукою
Мерехтить зіркою поміж ясенів.
За селом на горизонті в тумані
Видніються покриті снігом гори.
Місяць немов би човен в океані
Пливе по блакитно - синьому морі.
Голубіють небеса - небо просить
В променях сонця осінь королева.
Закохався князь місяченько в осінь
Дивиться, як золотіють дерева.
Білолиций прийшов в гості до гаю
Радіє, що бачить осінь білий світ.
Милується землею з небокраю
Передає калині в лузі привіт.
Грає на скрипці пісню явір скрипаль
Запросив на прощальний танець літо.
Падає листя, така туга, печаль,
Cкоро зима... втішають, ще нас квіти..
Кружляє із вітром у танку листя
Жовте ,червоне, золоте, багряне .
Коли сонечко вийшло із захристя
Немов весна... сніжна хмаринка тане.
Сьогодні місяць день, і ніч на варті
Стоїть і споглядає на ріку життя.
Немов сонечко на небесній карті
Мережить божій днині-срібне ниття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962139
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2022
Я, розцілую кожен клаптик землі
Берег Дністра, куди ти, ходила.
Насію квітів, хай ростуть на стеблі!
Тобі, моя лебідонько мила.
Зорю до берега Дністра, до річки,
Де шумлять віттям стрункі ясени.
Там синьоокий небокрай до нічки
Малює лелекам казкові сни.
Сонечко сходить рано на світанку
Леліє жита - золоті лани.
Місяченько будує мости доранку,
Щоб в літню ніч щастя віднайти.
В твою чарівну вроду -Україно !
Закохавсь синій -синій небокрай.
Розлилась музика зір -солов'їно
Від співу розквітає цвіт -розмай.
О, які над селом - зоряні ночі!
І звечора до ранку -зорепад.
Ясен Місяченько дивиться в очі
Веде закоханих у літній сад.
У променях сонечка квітує сад
Вишня немов діва наречена.
Я, тобі кохана в літній зорепад
Назбираю зір ,як листя клена.
Обніму тебе лебединим крилом
Поведу у казку в зелений гай.
Як дві зорі засяємо над селом
Щоб ловити щастя із небокрай..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=962025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2022
Над Україною рясні зорепади
Падають в літню нічку до світанку.
Встало сонечко мережить рулади
Каже, українцям -Доброго ранку!
Доброго ранку, моя Україно!
Доброго ранку -рідна земле моя!
Ти, прийми щире вітання калино
Я, ніжна пісня...в саду, пташка твоя.
Я, полечу у блакить в синє небо
Обніму землю від краю до краю.
Засію зерно і пожну зі стебел
Буду слухати ясенів у гаю.
Лети, лети пісне в гори Карпати
В Чорне море понад ліси, і гаї.
Як не любити тебе земле мати!
Коли цвітуть вишневі сади твої.
Запалили білі свічі каштани
І запрошують нас на свято весни.
Стоять на варті немов би титани
Бажають нам щастя, і добра вони.
Я, вдихну свіже повітря у груди
Засолодить землі чарівна краса.
О, як тут гарно мов у казці всюди!
Співає водограй душа воскреса.
Я, не буду спати всю ніч до ранку!
Як впаде зірка загадаю бажання.
Щоб зійшло сонце миру на світанку
Хай цвіте Україна, як весна рання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2022
Я, молюсь за тебе солдате!
Щоб Господь захистив в бою.
Ти, вернувсь додому до хати
І цвіла весна- в честь твою.
Надія - на тебе козаче!
Ти, є герой -нової доби.
Сьогодні земля стогне, плаче
У вогні горить від орди.
Я, дякую тобі козаче!
Що стоїш на варті, в строю.
Над тобою ворон кряче
Та, ти не здаєшся в бою.
Клоняться тобі до ніг дуби,
Край доріг, верби, тополі.
Захищають тебе від біди
В степах, в тіні у полі.
Нехай Господь допомагає!
подолати орду в борні.
Від сталевих куль оберігає
Вернутись до мами, рідні.
Я, вірю, надіюсь на тебе!
Що Господь від град захистить.
Зійде сонечко в небо
Подарує життя, щоб любить.
Хай засяє сонечко миру!
Витре сльозу в сироти.
Покрова освятить усіх миром
Слава Україні!-скажуть світи.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961812
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2022
Я, жду тебе ,як вечорову зірку
Щоб прийшла до мене в надвечір'я.
Лелію в своїм серці наче квітку
І квітне щастям моє сузір'я.
Прекрасна зоре -Маріє, Маріє!
Я, всюди шукаю твої сліди.
Бачу твій силует душа радіє
Від спраги, жаги, п'ю ковток води.
А ти, наснися мені в казкових снах!
У райськім саду квітко Леліє.
Закружляю над тобою наче птах
Оспіваю твою красу- Маріє.
Ти, прийшла із давніх легенд у мій світ
І запалила зірку свічею.
Ти, пісня навесні-білосніжний цвіт
Ніжна квітка-княгиня Лілея.
А твій образ малюють на іконі
І ,встелять пелюстки троянд до ніг.
Ти, є ясне сонечко в майськім дзвоні
І від твого подиху тане сніг.
Прекрасна зоре -Маріє, Маріє!
Я, всюди шукаю твої сліди.
Бачу твій силует -душа радіє
від спраги, жаги, п'ю - ковток води.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022
Я ВІРЮ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА
Ні, то не грім вдарив з ясного неба
То війна збудила нас на світанні.
В заметіль зими - дим, хаос, ереба...
Як сонце сходить надія остання.
Орел ракетою завдав удару
Спалив коріння у дуба, і тополь.
Україна згорає від пожару
і мільйон розбитих мрій, сердець і доль.
Я вірю, що закінчиться ця війна!
Здобуде перемогу Україна.
Поет напише героїв імена
Честь, шану віддасть червона калина.
На аркуші білому, як білий сніг
Всі діти світу напишуть слово'' МИР''.
Сонечко землі поклониться до ніг
Освятить новий день князь Володимир.
Віра, мова з'єднає Україну
Збудуємо до хмар в дзеркалах наш дім.
Посадимо ліс, гаї, сад, калину
Запануємо браття в часі новім.
Як задзвенять воскресні дзвони в храмі
В сорочку вишиванку вдягне весна.
Сонце миру загоїть душі рани
Немов би писанка розцвіте земля.
Навесні на високі кручі Дніпра
З далеких країв злетяться журавлі .
з єднає родину слово Кобзаря
Світ славитиме славних козаків землі .
ID: 943832
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 02.04.2022 20:53:35
© дата внесення змiн: 03.04.2022 09:09:39
автор: Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=961751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2022