| Сторінки (33/3296): | « | 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | » |
А після дощу заяснів ясен день
Світ божий став немов нова копійка.
Сонце грає на арфі пісню з пісень
Пташки танцюють гопак, коломийку.
О, яка благодать божа повсюди!
Засяяла, так райдуга над селом.
Вдихаю у пречисте світле в груди
У пахучу квіт троянду під вікном.
Заголубіло небо синя блакить
Так чути спів пташок у стоголосі.
Вітерець зеленим листям шелестить
Сонечко п'є срібні роси у колоссі.
Літній дощик спраглу землю напоїв
дерева ясеня, клена, тополю.
Старий дуб, як зелен гай помолодів
Радіє пташечка літечку вволю.
Білі чайки кружляють над водою
І закричали над берегом річки
Водограй тече у море луною
Сонечко малює літечку щічки
Жене пастух стадо корів у трави
Де срібні роси у пахучім квіті.
І день божий усміхнувсь із заграви
пригощає малиною на вітті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950619
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2022
Відтоді, як зустріла я тебе
Моє життя змінилось миттєво.
У дзеркалі побачила себе
І захотіла бути щаслива.
Закохана, залюблена жінка
Хоче почути мову любові.
Ніжності, ласку, солод родзинку,
І щастя у вечори казкові.
Полюбила твої карі очі
І Чорні- чорні вуса козака.
Ой, не спиться мені до півночі!
Малює твій портрет моя рука.
Я у мріях літаю, літаю... !
Бо зустріла я тебе у житті.
Тобі мій коханий довіряю
Згораю, як лист у почутті.
Замріяна, як дівчина юна
Я Лише тобі серце відкриваю.
Потрібна удача та й фортуна
Чути три слова: **Я тебе кохаю**.
Так ,я знаю, що хочу від життя,
що є кохана жінка, дружина!
Ти, думаєш про мене, про дитя,
Біля тебе цвіту ,як калина.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950333
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2022
ПЛЕКАЙМО МОВУ ЛЮБОВІ
Родилась на вкраїнській землі
І я пишаюсь, що українка.
Я є в житі колос на стеблі
З животворчого роду зернинка.
Де б не була у яких світах
Я є Українка, Українка!
У небі я сизокрилий птах
А поміж тисяч зірок -перлинка.
Я в небі ясну зірку знайду
І зірву людям її на щастя.
Нехай наллє усім добра в саду
Солодить плід немов би причастя.
В саду - яблуні, груші, вишні
Малюють біля хати справжній рай.
Як цвітуть мальви - ружі пишні
Дарують нам свято із небокрай.
Я плекаю мову любові!
Вона багата, як щедра земля.
І збираю зерно у слові
У духовну скарбницю - квіт життя.
У мові стільки сонця літа!
Це є блаженний cвіт - небесний храм.
Тож прийми друже мову привітну
Бальзам, який нас лікує від ран.
Я люблю українську пісню
Вишиванку у барвах святкову.
Як сонце сяє зірку вечірню
Солов'я спів мамину колискову.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2022
Куди б мене доля не водила
Скільки б не стоптало доріг, взуття.
Я пам'ятаю, куди ходила...
Рідних людей, що вели у життя.
Не забуду, Отчий дім ніколи!
Мій шматочок раю квітник в саду.
В літній вечір запах матіоли
Солодку грушку налиту в меду.
Тут моє дитинство босоноге
Цвіло немов ружа пелюстками.
А біля тину ясен розлогий
Шелестів листям понад зірками.
Мамина пісня солодить душу
Kолискова із давніх - давніх літ.
Смакую спів немов стиглу грушу
І згадую свій рай казковий світ.
Із закритими очима знайду
Стежку, що веде мене додому.
Присяду біля калини в саду
Нап'юсь водиці загублю втому.
Тут соловей зранку до півночі
Піснею звеселяє мою весну.
А у даль летять мрії лелечі
Щоб знайти Щастя зіроньку ясну.
А щастячко у ліловім бузку
Світ у п'ятизірковім суцвітті.
Зустріти літечко у холодку
Купатись в річці на Дністрі вліті.
На горбочок до дуба старого
Що року лелека прилітає.
Дивиться з берега квітучого
на рідне село, що розквітає.
О, яка тут красива природа!
За гаєм поле, над ставом верба.
Сівачу від Бога нагорода
Золотить зерном блакить голуба.
Тут синє -синє пречисте небо
А в полі пшениці золотий лан.
Земля зародить все у потребі
Хто трудиться, той господар є пан.
Де б не була, я у яких світах!
Вертаю в рідні місця додому.
В рідне село лечу немов птах
Щоб віддати честь дубу старому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=950251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2022
А на краю зими за крок до весни
В снігах, зарясніли проліски сині.
Увірвались у дім чужинці у сни
Перервали казковий сон дитині.
Налетіли чорні ворони кар, кар...
Чужак чобітьми топче ранні квіти.
Розпалив вогняним язиком пожар
Від жахіть гармат стривожені діти.
Плаче захмарене небо в тумані
Сонце заховалось в сніжну пелену.
Промінь надії в синім океані
в затяжних дощах чекає, жде весну.
Повернулись до гніздечка журавлі
Там де стрункі ясени біля хати.
Земля у вирвах і залита в крові
І над домовиною плаче мати.
Біленькі хати обпалені в попіл
З коріння вирубаний вишневий сад.
Від куль син злетів у небо, як сокіл
Захищає крильми небо від град.
Боровся за кожен шматочок землі
Віддав за свободу і волю життя.
Він зацвів маком... колосом на стеблі,
щоб матері усміхалося дитя.
Розстріляна весна пречисте небо
Стелиться клубочком чорний -чорний дим.
Скажи, чужинцю, що тобі тут треба ?...
Це є моя свята земля і мій дім.
А в зимову люту ніч на світанні
Прийшли так нежданно до нас драгуни.
Спалили милий рай...мрії жадані
В душі, залишили назавжди сліди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2022
У ВИШИВАНЦІ ЗАЦВІЛА ЗЕМЛЯ
У вишиванці зацвіла земля
В барвах кольорові ніжні квіти.
В променях сонця сині небеса
Дарують шматочок раю світу.
Вишили узор руки золоті
на землі як на полотні квіти.
З любов'ю до України - фольклор
Красою може душу зігріти.
Дивлюсь не надивлюсь на мистецтво
Неймовірна, неповторна краса.
Тут вкладена душа і блаженство
Вишиванка красить наше життя .
Дощ, то сонце, то райдуга сяє...
І вітер пастух жене хмару у даль.
В зеленім гаю пташка співає
Літо вдягає сонячну вуаль.
Так пахне п'янко липа духмяна!
Запрошує на алею казкову.
О яка тут краса незрівнянна!
Солодить пісня -солов'я мова.
О, яка красива земля влітку! .
Цвіте на щастя людям із роси .
У серці лелію кожну квітку .
І не відірву очей від краси!
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949657
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.06.2022
Заховалось сонце за горою
Згорнуло немов сонях пелюстки.
Прийшов тихо вечір і рукою
Засіяв в небі ясні зіроньки.
О, моя Вкраїно мій милий раю!
Рідна земле на cхилах Дніпра.
До болю люблю, тебе кохаю...
І серденьком горнусь до тебе я.
Зросли в росі трави на долині
Немов би море хвилею шумлять.
Знялись в блакить мрії лебедині
До сивого Дністра летять ,летять.
Розцвіло село немов у казці
А біля хати садочок цвіте.
Наливають плоди в божій ласці
Леліє вишню -літо золоте.
Тут сосновий ліс, річка ,діброва
Над ставом верба у пишних косах.
Втішає гай солов'їна мова
А в житах, сині волошки в росах.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949620
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2022
Відлетів у даль птах сизокрилий
Завітала нежданно осінь в наш сад.
На вітті зажуривсь голуб сизий,
що зриває із віт листя Листопад.
А вже осінь ,мамо -надвечір'я
Осіння туга серце розриває.
Опалий лист встеляє подвір'я
І зима снігом наш рай замітає.
Калина вітоньки похилила
За вітром золоте листячко летить.
Моя матусю голубко мила!
Скажіть, куди літня пора, так спішить?...
Під вікном цвітуть осінні квіти
Айстри ,хризантеми,пишні жоржини.
Шукаю шматочок раю-літо
Вас моя матусю -в квіті калини.
Ще вчора трава була зелена
І море квітів розквітали в душі.
Лисіє чуб у дуба, і в клена...
Заросла стежка до хати -спориші.
Матусенько ,без вас я сирота
Мерзну немов вишня під снігопадом
Так холодно, то дощ,то сніг ...сльота-
Я, шукаю пісню мами у саду.
скоректовано до пісні
пісня співає Олег Тучапський
Відлетів у даль птах сизокрилий
Вже осінь прийшла нежданно в наш сад.
На вітті зажурилась голубонька сива,
що зриває із віт листя Листопад.
- А вже осінь ,мамо -надвечір'я
- Осіння туга серденько крає.
- Опалий лист встеляє подвір'я
- зима снігом наш рай замітає.
Калина від холоду віти схилила
За вітром багряне вже листя летить.
Матусю рідненька голубко мила!
Скажіть, куди літня пора, так спішить?...
Під вікном цвітуть осінні квіти
Айстри ,хризантеми,та пишні жоржини.
Шукаю шматочок ще раю я літа
Вас матусю -в тім квіті калини.
Ще вчора трава була зелена
І море квітів розквітали в душі.
Лисіє вже чуб у дуба, і в клена...
До хати стежина одні -спориші.
Матусю рідненька без вас сирота
Мерзну немов ця вишня під снігопадом
Так холодно, тут ,то сніг ...то сльота-
Я, пісню мами шукаю у саду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2022
Вчися по- новому жити!
примирись, що мене немає.
Все тре' в житті пережити
Молись! -коли душа ридає.
Ти, звикай без мене жити !
Відпусти мене у синю даль.
Вдихни повітря, щоб жити...
І, викуй свій дух немов би сталь.
Ніхто на землі не вічний !
Все має свій початок, кінець.
Лиш божий світ є предвічний!,
який створив - Небесний Отець.
Не плач коли тобі важко !
Прийди до мене на могилу.
Прилечу тихо як пташка
Обніму крилом дам сили.
Запали свічу... помолись!
І за -хмар я гляну на тебе.
І крізь сльози мені усміхнись!
I,буду поруч я в потребі.
Я, прийду у сни до тебе
Коли буде стомлена душа.
Дам знак із небес в потребі
Надихну написати вірша
Я, впаду на щоку дощем
білим снігом на твої коси.
Захищу небесним плащем
І небом зігрію в морози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949365
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2022
Знову зацвіли каштани
Суцвіття як тисячу свіч.
Під небом немов титани
Осяюють - зоряну ніч.
На вітті вогні святкові
Кличуть нас на свято весни.
Скільки тут світла, любові?!
Окриляє пташок з краси.
Падають зорі на щастя!
У місячну зоряну ніч.
Білий цвіт немов причастя
Причащає в казкову ніч.
Цвітуть замріяні каштани
Над світом ,так гордо стоять.
Жайвір летить до них рано
Щоб своїм крилом їх обнять.
Грає струна зелен листя
Чути золотий голос співця.
Солодить солов'я пісня
Веде нас в щасливі місця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949167
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2022
Змахнули крилом журавлі
забрали літечко з собою.
Без пари лебідь на землі
Мріє блакиттю голубою.
З небесної чаші дощі
Розлились як з відра рікою.
Така туга печаль в душі
Як курличе птах над тобою.
Закружляло жовте листя
Яблуком нас сад пригощає .
Прийшла осінь на обійстя
І поміж хмар весну шукає.
Рада сонцю Леля - осінь
Як золотіє листопад.
Він дарує троянду в коси
Запрошує під зорепад.
Удвох, як листя кленові
Щасливі у танці згорають.
Зорять у світи казкові
Де квіти щастя розквітають.
Зустрілись самотні долі
Осінь красуня і листопад.
Лебеді кохання в любові
Повертають рай літа назад .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=949072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2022
Україно, моя княжна панно!
Синьо -жовта пташино в саду.
О ,як пахне весна вишні п'янко!
І наливають груші в меду.
Зарумянів сад біленьке личко
Вже ябко достигло на вітті.
П'ю твою красу чисту водичку
Милуюсь раєм в буйноцвіті.
Навесні в поле жайвір злітає
Кружляє над ланом пшениці.
Святу землю крилом обіймає
Від спраги п'є воду з криниці.
Зазеленіли трави у полі
Розлились, як море зелене.
Радіє ,птах на воленьці, волі
Шукає місце улюблене.
Біля дуба з доріг спочиває
Вдихає у пахощі літа.
Із віття навкруги споглядає
Як на долині цвітуть квіти.
Україно ,зоре світанкова!
Вдягни вишиванку барвисту.
Нехай звучить милозвучна мова
Спів пташки на зеленім листу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2022
Я вірю в тебе моя Україно!
У твою апостольську церкву святу.
Ти, з'єднай свій рід в одну родину
Сій,і жни з поля ниву золоту.
Україно, поранена пташко!
Скільки болю зазнала ти ,тривог.
Відчуваю твій біль коли важко
Знаю, що у біді з тобою Бог.
Ламали твої пташині крила
І катували до смерті кати.
Живцем штовхали в яму, могилу
Із мертвих ожила, воскресла ти.
Завтра закінчиться битва, війна
Тобі вклониться до ніг увесь світ.
Умаїть віночком коси весна
Біля хати зацвіте вишні цвіт.
Україно ,моя світанкова!
Бажаю мирного неба тобі.
Нехай цвіте мова калинова
Залікує глибокі рани твої.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948930
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2022
Зійшла ясна зіронька рання
Край села вечір зустрічає.
Тут Лебідь передає вітання
Лебідоньці ,тій ,що кохає.
Я, демонструю свої почуття
Як лебідь лебідку чекаю.
Від чуття б'ється серцебиття
Від щастя до зірок злітаю.
Прошу мила твоєї руки
Освідчуюсь тобі в коханні.
Ми, немов два береги ріки
І два лебеді на світанні.
О ,подай мені свою руку!
Я подарую тобі квіти.
Де Любов, там нема розлуки
Серед зими квітує літо.
Дарую, тобі Лілій букет
В них, стільки тепла літа- неба.
А у цій пісні ніжний сюжет
Щастя для душі, більш не треба.
Ти, одна ...і я також один,
Ми, немов лебеді у парі.
Я ,захищу від гріз, хуртовин
Від дощу ,що є в сніжній хмарі.
Обійму ніжно тебе мила
І поведу у казковий рай.
Звела путі -небесна сила
Хай звінчає серця -місяць май.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2022
А у заздрості -великі очі
Оплює тебе з голови до ніг.
Немов розбійник серед ночі
Стругає важку зброю та батіг.
Підкрадеться таємно у твій дім
Як хитрий лис тебе обікраде.
Тобі каже: " я не винний у тім"
Проти тебе лжу й брехню пряде.
Стоїть під чужими дверима
І підслуховує життя чуже.
А зустріне кліпає очима
Бекає немов би коза і рже...
Заздрість,це є хвороба душі
Яка ранить безневинну жертву.
Встромляє у спину гострі ножі
Веде із тобою вічну битву.
Чорна заздрість життя руйнує
Скаженіє,що хтось краще живе.
І за тобою всюди пантрує
Хоче вкусити, як змія тебе.
Підливає масло в жар, огонь
Розпалює війни, чвари, розбрат.
Додає проблем сивину до скронь
Каліче долю- суддя ,адвокат.
Тут у клубі є пісенна піратка ,яка бере чужий матеріал і перешиває ,копіює чужу моду на свій лад.Є ті ,що підтримують таких .Це заздрісники ,які підслуховують чужі розмови і підливають масло в огонь.Перекручують ситуації під свій стрій.А цей лист Оксани Білозір нагадає цим хитрунам ,що до слави не треба йти в чужій сукні .А треба своє придбати своїм талантом ,який Бог дав розумом ,руками.
Вітаю, друзі-митці❗
Мені звичайно приємно, що багатьом їз вас подобаються пісні, які я виконую, але щоб уже так нахабно їх переспівувати⁉️⁉️⁉️
Без огляду на авторське право, інтелектуальні права, прожите мною моє життя у моїх піснях…
Невже не вистачає творчої фантазії та свого креативного мислення???
Нагадую, що війна війною, а закони в Україні працюють!
Хочете отримувати листи-щастя⁉️
Моє побажання: ТВОРІТЬ СЕБЕ В СВОЇЙ УНІКАЛЬНОСТІ, БО РЕПЛІКА НІКОЛИ НЕ СТАНЕ ОРИГІНАЛОМ❗
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2022
Моя любове!
Розбуди мене від зимового сну
Я, як пролісок зацвіту в снігах.
Від твого цілунку проб'юсь у весну
Закружляю над тобою ,як птах.
Поклич за собою прийду у твій світ
Посеред ночі в дощ, хуртовину.
Прошу, вітром не стопчи ніжний мій квіт
І лелій немов пісню лебедину.
Без тебе не можу ,так важко мені
Дні за днями згасають немов зорі.
З тобою, як квітка цвіту навесні
і, купаюсь у щасті в синім морі.
Ти ,пристань любові в океані життя
Де б у світі не був ...до тебе вертаю.
На відстані чую твої передчуття
Бо тебе люба я до болю кохаю.
Боюсь втратити тебе загубити.
І до тебе манить небесна сила .
Не знаю ,як без тебе світ творити
Як болить душа поламані крила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948774
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2022
Я, кажу, тобі "Добрий вечір"!
Ти, подай свою руку мила.
Дай, обніму тебе за плечі
До зір понесуть мої крила.
Добрий вечір , любове моя!!!
ти ,усміхнись привітно мені.
Надихає усмішка твоя
Щоб співав для тебе я пісні.
Так довго-довго тебе чекав
Літній день довжелезний ,як рік.
В своїй душі надію плекав
Щоб нашу долю з'єднать навік.
Дивлюсь в блакитні очі твої
В них купаюсь мов в океані.
Дай розплету коси золоті
Зацілую уста в коханні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2022
Дзвеніла музика (Танго)
Грає танго на скрипці скрипаль
Пісню для лебедів кохання.
А в моїй душі туга та печаль,
Чому одцвіла весна рання?...
Вітерець осипав цвіт вишні
Немов впав у траву білий сніг.
Згадую юність дні колишні
Як стелив май троянди до ніг.
Дзвеніла музика казкова
Падали зорі нам на щастя.
Цвіла квітом липа медова
І малювала для нас казку.
Не повернути нашу весну
Золотий прекрасний наш час.
У снах бачу тебе лиш одну
І зіроньку ,що єднала нас.
Лунає музика до півночі
Зорить зірка до мого вікна.
Згадую наше літо білі ночі
Солодить спів музики струна.
М .ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2022
О , дозволь запросити тебе на вальс!
До себе ніжно-ніжно обняти.
Хай музика любові єднає нас
Будемо ,як лебеді кружляти.
О ,заграй скрипалю на скрипці танго!
Для сердець мелодію любові.
Хай пелюстки троянд встеляє янгол
Дарує свято-миті казкові.
Слухай мелодію не збийся з ритму
Нехай цей танець веде у казку.
Вознесу у пісні до зір, як рифму
І віддам тобі любов, ласку.
Як дзвенить струна мелодійні звуки
Серденько розтає у дів Богинь.
Візьму твої руки у свої руки
І відчую тепло твоїх долонь.
О, заграй скрипалю на скрипці танго!
Для сердець мелодію любові.
Хай пелюстки троянд встеляє Янгол
Дарує свято - миті казкові.
Не журись, моя голубонько мила !
Глянь, нам усміхається ,ще осінь.
Ти, розправ свої лебединні крила
Удвох не страшні нам сніг ,морози.
Крок вперед, крок назад і йди по кругу
Танцюй танго і відчуй смак життя.
Із свого серденька прожени тугу
Вдихни глибоко у щастя - небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948653
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2022
Я очима малюю пейзаж літа
На березі Дністра шматочок раю.
За гаєм синя волошка розквітла
Вінок запашних пахощів в розмаю .
О ,як казково прекрасно -красиво!
Сонечко розквітнуло немов сонях.
І сходить над землею так мрійливо!
Миє своє личко в річці iз спросоння.
Встало рано-раненько на світанку
У водицю люстерко заглядає.
Співає соловей "Доброго ранку"
У пишних травах журавку звеселяє.
Жайвір злетів вище хмар -синю блакить
Глянув на божу красу із польоту.
А сонечко ясен день благословить
Розсипає на листя позолоту.
Від променя сонця ліс зазолотів
Дуб, клен, явір, тополя край дороги.
Небокрай наче шафран заголубів
Встеляє на рушник пелюстки в ноги.
Сонечко будує до річки місток
Веде пташину в діброву ,ліщину.
І п'є із джерела водицю ковток
Літо рве у дзбан ягоду малину.
Вітерець колише трави духмяні
Там ,де на вигоні пасуться коні .
Збирають найкращий квіт на світанні
І на волі щасливі на осонні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2022
СПІВАЄ ВОЛОДЯ СІРИЙ
Життя немов би скрипка скрипаля
Дзвенить у струнах наче пісня.
То до висот ,несе то спопеля...
Згорає, як на дереві листя.
Стихає музика гасне світло
у футляр кладе скрипку скрипаль.
Життя, немов би квітка відквітла
зронить пелюстки... журба, печаль.
Ще вчора концерт музика грала
Блаженний світ немов шматочок раю.
Ти,в садочку пташкою співала
До ніг стелились квіти із розмаю.
Життя -від народження до смерті
Всього коротка мить, лиш один крок .
Закінчився концерт сліди стерті
згасає як свіча поміж зірок
Тихий вечір обнімає плечі
І у даль душа голубка летить .
Замітає сніг твій слід... хуртечі....
Над тобою вічний дуб, ясен шумить.
Душа шепоче ''Отче наш'', ''Амінь!''
Прощається тихо з білим світом.
Залишається її образ - тінь
У хмаринці, сонцю... дощі, вітру .
Тіло більш не відчуває болю
Від мук не страждає від людських гріз.
О лети, лети душа на волю!
Віднайди спокій... спочинь у беріз.
ПІСНЯ (СПІВАЄ ВОЛОДЯ СІРИЙ)
Життя немов би скрипка скрипаля
Дзвенить у струнах наче ніжна пісня .
То до висот несе. то спопеля-
Згорає мов би на деревах листя.
Стихає музика гасне світло
У футляр кладе скрипку скрипаль.
Життя немов би квітка одквітла
Зронить пелюстки журба, печаль.
Ще вчора грала музика в саду
Блаженний світ немов шматочок раю.
Співала ти пташкою ти, пісню ту,
Що до ніг стелять квіти з розмаю.
Життя до смерті від уродин йде
Всього коротка мить лиш крок єдиний.
Закінчився концерт слідів ніде
Нема згаса свіча між зір потихне.
Стихає музика гасне світло
У футляр кладе скрипку скрипаль.
Життя немов би квітка одквітла
Зронить пелюстки журба, печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022
Святий Миколаю з Небесного раю
В Україні подай мир зупини війну.
У ревній молитві я щиро благаю
Нехай в саду співає птах славить весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948413
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2022
Ллється водограєм музика небес
Вдихаю насолоду струн в легені.
В тім раю знаходжу тисячу чудес
Прекрасну мить життя ловлю у жмені.
В душі гармонія світяться очі
Відчуваєш світ блаженства і краси.
Я, слухаю спів пташки до півночі
Високу ноту золоті голоси.
Чудовий світ створений для любові
Щоб бачити красу ,як шумлять ліси.
А уста славили землю у слові
Поля ,що родить хліб із краплі роси.
Білий птах злітає в безкрає поле
Туди ,де сонечко соняхом цвіте.
Тут хвилями плюскоче синє море
Дарує квіточку- літо золоте.
Іду у духмяні високі трави
І в матінки природи гублю печаль.
А лебединим крилом із заграви
Я розвіюю хмари у синю даль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=948084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2022
Ти, прийшла так нежданно у мій світ
І заполонила твоя краса.
Поміж квітів -ти, трояндовий квіт
За тобою лечу в небеса.
Ти моя зіронька -мій діамант
А в моїм серці -жадана мрія.
Володарка почуттів -мій Атлант
Кисень, яким дихаю -надія.
Ти,є ніжна пісня -мого раю!
Слухав би мову зранку доночі.
Я, до безтями тебе кохаю
За твій милий погляд -сині очі.
На вроду дивлюсь, не надивлюся...
В блакитні очі -кольору неба.
І немов до ікони молюся
Віддаю свою любов для тебе.
Ти, розмовляєш немов співаєш,
Що аж мурашки біжать по тілу.
Ти ,гарний настрій мені піднімаєш
Даруєш свою усмішку милу.
На край світу піду за тобою
Від гріз, дощу , та вітру -захищу.
І лебединим крилом -рукою
Тобі про любов пісню напишу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2022
Видаєш себе "за велике цабе"
Дивлюсь я на тебе ти " сіра миш".
Куди вітер жене, туди тебе гне...
Дай , тобі волю... ти, дім підпалиш.
Любиш розкішне життя... всякі цяцьки,
За гріш, ти б пішки йшла аж до Риму.
Тягнешся жити, як царі по графськи
Душа мізерна чорна від гриму.
Ти, любиш на дурняк випити каву,
Щоб хтось оплатив шикарний обід.
Граєш в різні ролі та птицю паву,
А прийде зима замете твій слід.
Скоса дивися на меншого брата
Осудиш сестру, що в старім плащі.
Слово кидаєш на вітер... вата?
Жуєш крізь гнилі зуби - заздрощі.
Скажи, хто ти є ,що досягла в житті?...
Як дощ іде... ти, кліпаєш очима.
Я пані, а ти рабиня на землі...
Живу немов в Бога за дверима.
А мудрий мовчить слухає розмову
А в дурного є язик без костей.
Задре ніс... зробить міну гонорову
Думає, що Галілео -Галілей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2022
Я чую мелодію весни
І спів пташки ніжний голос.
Несуть мене у блакить вітри
В жита ,там де зріє колос.
Надихає музика раю
І запалює свято знов.
Сонечко із небокраю
сіє квіт на щастя ,любов.
Ми, немов лебеді на крилах
Затанцюємо з тобою.
Дозволь обняти тебе мила
І з'єднать серця любов'ю.
А із мого серденька струни
Дзвенять немов синя річка.
Розлилися золоті руни
Сіє зорі циганка нічка.
Я дарую тобі увесь світ
Ясні зорі нахиляю.
А ти, немов трояндовий квіт
Яку я люблю, кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022
Змахнув крильми сизокрилий птах
І злетів до синіх гір в далину.
Ще цвіли осінні квіти в садах
Сонце леліяло жоржину.
Ти, сказав мені : "Прощай, Прощай!"...
Немов грім пролунав із неба.
І заплакав слізьми небокрай
Перший сніг впав дощем на мене.
Вітер із віт зривав жовтий лист
без жалю топтав жовті квіти.
Над нами закружляв падолист
Літо зірвалось із орбіти.
Всього лиш пів кроку до серця
Ми ,не знайшли до нього стежок.
Жили в розлуці ,як у герці
Закрили почуття на замок.
Ми, не зберегли нашу любов
Сплила весна, літо за водою .
І забілів снігами Покров
Осінь прийшла до нас Із тобою.
Я прошу за все мені прости!...
За не здійснені твої мрії.
Що розійшлися наші стежки
І квіти замели заметілі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2022
ЗІРКА ЩАСТЯ
Який казковий зоряний вечір!
Осяює стежки з небокраю.
Місяць зіроньку обняв за плечі
Підкрутив вуса її моргає.
Співає пісню на флейті грає
Чарівну мелодію любові.
Я, у мріях до тебе злітаю
Лелію у серці пісню у слові.
Цвіте квітка щастя в літній вечір
Для тих, хто до ясних зір злітає.
Загадай свої мрії лелечі
Знайди любов хай душа співає.
Літні ночі ,як в циганки очі
Глибокі, бездонні ,як океан.
Хто покохає вроду дівочу
Загубить спокій...і в думках -туман.
Закохався, полюбив дівчину
Вона цвіла немов весняний квіт.
Серенади співав про калину
І насолоджував пахощі цвіт.
Я, стою один ,як лебідь під вербою
Чекаю тебе, як місяць зорю.
Ловлю ясні зорі своєю рукою
Щоб сказати: "Що тебе мила люблю".
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
2 варіант
ЗІРКА ЩАСТЯ
Цвіте зірка щастя в літній вечір
Осяює стежки з небокраю.
Князь місяченько обняв за плечі
Підкрутив вуса зорі моргає.
Співає пісню на флейті грає
Чарівну мелодію любові.
Я, у мріях до тебе злітаю
Лелію у серці пісню у слові.
Літні ночі ,як в циганки очі
Глибокі, бездонні ,як океан.
Хто покохає вроду дівочу
Загубить спокій...і в думках -туман.
Закохався, полюбив дівчину
Вона цвіла немов весняний квіт.
Серенади співав про калину
І насолоджував пахощі цвіт.
Я, стою один ,як лебідь під вербою
Чекаю тебе, як місяць зорю.
Ловлю ясні зорі своєю рукою
Щоб сказати: "Що тебе мила люблю".
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022
Поглянь ,як забагрянів наш сад!
Вже осінь коханий -пізня Осінь.
З віт листя зриває листопад
Стелить під ноги і розносить.
Змахнув крилом сизокрилий птах
За ним вервечка журавлинна.
За океани стелиться шлях
Сліди змиває дощ краплина.
Вже осінь, коханий...вже осінь!
І в сизім тумані Листопад.
А серденько тепла, ще просить
Де є наше літо вишневий сад.
Сонце сходить немов з захристя
Золотіє багрянцем наш сад.
Лунає журавлина пісня
Веде нас з тобою в листопад.
Падає листя з дуба, клена
Нема тепла іде дощ, то сніг.
А ще вчора трава зелена
Вела нас у рай -казковий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947677
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2022
Там ,де є поле широке
Зацвіли маки в житах.
Там синє небо високе
І дзвенять струни в піснях.
Там козак на кобзі грає
красень сокіл зелен клен.
Про любов пісню співає
Дзвінкий спів летить ген ...ген.
Почула пісню дівчина
Закохалась у голос.
До нього вела стежина
В жита, де зріє колос.
Він зустрів її край доріг
Свою долю у полі.
Стелились ромашки до ніг
І єднали в любові.
Я дивлюсь, не надивлюся...
В очі сині на вроду.
Немов на зірку дивлюся
П'ю красу чисту воду.
-Скажи, як звати дівчино?...
Де живеш ?...хата твоя?...
Полюбив тебе калино
Немов пісню солов'я!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2022
МИ В ЦЬОМУ ЖИТТІ ТІЛЬКИ ГОСТІ
Ми, в цьому житті тільки є гості
Не для всіх цвіте цей прекрасний світ .
Як сонечко згасне на помості
Відлітаємо з землі в інший світ.
Не можемо вернути час назад
Біжить весна в літо, а птах в осінь.
Зриває із віт листя листопад
Замітає сніг наш cлід... морози.
Життя ,як свіча воском згасає
Стікає сльоза стигне на очах.
Хтось іде, а інший, ще роль грає...
Зазнає бід, страждає від грози птах.
Не бійся подивись судьбі в очі!
І йди повільним кроком в життя.
Шукай ясне світло в темні ночі
Чекай сонечко в небі, як дитя.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2022
А сьогодні весілля у тебе
Ти, у білій фаті -наречена.
Хай сонячні дні дарує небо
І доля буде благословенна..
Будь, щаслива, щаслива, щаслива!
Хай збуваються мрії, бажання.
Життя буде, як золота нива
Розквітай трояндою кохання.
Музиканти запалюють свято
Співають про любов ніжні пісні .
В саду розцвіло квітів багато
Ти ,як біла троянда навесні.
Я в твоїй долі добра бажаю !
іти поруч з коханим по житті.
Зорі з неба тобі нахиляю
купайся в морі щастя на землі.
Нехай усмішка сяє на устах!
Від ласкавих слів світяться очі.
До зірок несе сизокрилий птах
Малюють казку зоряні ночі.
Хай будить тебе сонечко зранку!
У світ будує райдужні мости.
Соловейко співає співанку
Дзвенять золоті струни з висоти.
Стою, дивлюсь на тебе здалека
Як у вальсі танцюєш щаслива.
Хай у дім несе щастя лелека
Будь ,кохана, жадана і мила.
О ,не судилось знайти нам раю!
Моя весна прийде у твої сни.
Тебе моя пташко відпускаю
Там ,де любов твоя лети, лети...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947362
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2022
Пробач, мені мамо за розлуку!
Що далеко від дому у світах.
Без тебе печаль, смуток, розпука...
Не раз бачу я дитинство у снах.
В тузі ходжу, як одинокий птах
Шукаю своє гніздечко свій дім.
А відраду віднаходжу в піснях
У блакиті - сонечку золотім.
Я на вівтар святу любов несу
Низенько мамі клонюсь до землі.
До зірок твоє ім'я вознесу
Бо ти, мій земний ангел у житті.
Матусю, без тебе мерзне душа
Дмуть вітри та ллють холодні дощі.
В саду так сумно співає пташа
Стежка заросла в наш рай спориші.
Ти, лелекою прилети в наш сад
Обізвись соловейком на вишні.
Веди мене в золотий зорепад
І нагадай літо дні колишні.
Мамо, ти заспівай колискову!
Заколиши мої безсонні сни .
Я буду слухати твою мову
А ти під крило своє обійми.
Цілую сліди куди ходила ,
що вели мене в поля край села.
Там я була з тобою щаслива
І розправляла в небо два крила.
Шануйте, своїх матерів діти !
І дзвоніть часто по - телефону.
І без причини даруйте квіти
Возвеличте маму, як ікону.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947221
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
Заспівай, соловейко мені !
Ніжну пісню про любов.
Веди у гай трави запашні
Розкуй душу із оков.
А твій голос немов сопілка
Дзвенить мов ручай із гір.
Слухає в житті перепілка
Злітає до ясних зір.
Прожени мою тугу, печаль,
Хай втихне люта зима.
На крилах неси у синю даль
Туди де квітне весна.
Хай сонечко сяє до землі
Цвітом сад розквітає .
І грають на струнах скрипалі
душа пісню співає .
А твій голос немов сопілка
Солодить, як майський мід.
Цілує квіточку цвіт бджілка
Тане сніг і кресне лід.
Встало сонце рано - раненько,
Розлився золотий спів.
Радіє літечку серденько
Високій ноті зі слів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=947164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2022
Ми, українці -волелюбний народ
Стяг, як синє небо золотий лан.
На вишиванці узор нації код
Що ми є не раби, тут кожен пан.
Українці, це господарі землі
Плекають щедрий сад біля хати .
Гостей зустрічають хлібом на столі
Бо у них добра душа багата.
Ніжна мова, яка ллється з чистих вод
Від спраги напоїть із джерела.
Це дар божий із блажених нагород
Дарує нам промінь сонечка тепла.
Молитва підіймає дзвоном зранку
В час негоди від бід захищає.
На полотні -вишита вишиванка
Кличе на свято вроду прикрашає.
Українці мають свій почерк ,і смак
Шанують звичаї свого краю .
На голівці віночок червоний мак
Колоски пшениці в них сплітають.
Ти козацького роду - українець!
У світ несеш - ім'я Україна.
Знай,що козак танцює гопак -танець,
Зігріває пісня лебедина.
Шануй духовні скарби предків своїх!
І рідної мови не цурайся!
Хай Україна буде в думках твоїх
Будуй свій рай і життям втішайся!
Не забувай ,хто ти є на цій землі!
Люби мову солов'їну пісню.
Ти, як стиглий колос зерно на стеблі
Оживить дух землі в пору грізну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946932
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2022
Біла голубка прагнула волі
У мріях в синю даль злітала .
Просила Бога кращої долі
В саду, як соловей співала.
На голубку напали ворони
рвали з неї білі пір'їнки.
Думали, що є орли -барони
І знущались із українки.
Голубку ворон клює, кусає
Вона відбивається крильми.
Шукає волю небо безкрає
Щоб віднайти світло поміж тьми.
Зловили та кинули в темницю
Морили голодом в дику лють .
І розпинали голубку птицю
Думали, що у порох зітруть.
Це моя земля і мій рідний дім
Чужинцю, тут місця немає.
Хто розпалює вогонь бій у нім
Той у попелищі згорає.
Розпинали, та ламали крила
І плювали на українку.
Від знущань , ран стигла кров у жилах
І за свій край лила кровинку.
Ні, вам мене ніколи не вбити!
Не зламаєте дух у мені.
У цвіті калини буду жити
І оживу в пісні на землі.
Я, українкою народилась,
А Україна- мати земля.
У цім двобою я відродилась
щоб у світ нести своє ім'я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2022
Кажуть: Без Бога, ні до порога,
В душі холод та вічна мерзлота .
Без любові жити, то тривога...
Відчай, біль розруха та пустота.
Віра дає сили у важкий час,
щоб боротись за життя - жити.
Ревно молись почуєш божий глас
Щоб зранену душу зцілити.
Не тримай у своїм серці болю
Поплач легше стане на душі .
Лети, як птах в небо на волю
Щоб бачити світло на землі.
Шукай мудрість до святих небес!
Тримайся, як за соломинку.
Щоб Господь у твоїй душі воскрес!
Треба віддать себе частинку.
Не здавайся і не опускай рук!
Хто вірить той перемагає.
Не бійся,праці безсонних мук !
Хто з Богом того дух тримає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946590
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
Моя мова, це духовний скарб душі
Є колискова ніжна пісня мами.
Від колиски аж до смерті на землі
Зірка, яка сяє сонцем над нами.
Моя мова, це небесний дзвін храму,
Який розбудить від сну мертво - живих.
Є дорожча від будь - якого краму
Зодягає голу душу з дум нових.
Моя мова, це дужі крила птаха
Спів солов'я - мій блаженний тихий рай.
Це є святиня - молитва монаха
Молиться щиро за дитя рідний край.
Моя мова, це золотий лан життя
Стигле зерно для убогої душі.
Є безкрає небо високі чуття
Водиця, яка напоїть на землі.
Я не дозволю свою мову вбити !
Недругу вкрасти ніжну пісню мою.
За нею буду боротись, щоб жити
І захищу від лукавого в бою .
З нею я мрію, цвіту немов квітка...
Душі дає натхнення, радість життя.
Я гордо іду стежками по світку
Від співу оживаю в інше життя.
2010 04 15
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2022
ГОРИТЬ У ПОЛУМ'Ї МІЙ РАЙ
Прилетів ворон з Чорного моря
Ураганним градом атакував Львів.
Відкрив огонь наробив бід, горя,
На святій землі зробив мінний посів.
Горить у полум'ї мій тихий рай
Князя Данило Галицького земля.
І душа голубом за небокрай
Злетіла у даль, за сині небеса.
О, скажи, хто дав наказ стріляти?!
Стріляти зброєю у мирних людей ?
Спалювати міста руйнувати
Життя забирати в матерів, дітей.
Насіяв свинцевих куль, бомб, гранат,
Розстріляна весна душа народу.
Знущається із українця- кат
Каламутить у річці чисту воду.
Звідусіль біжить народ в укриття
Крилаті ракети у місті Львові.
Зруйновані мости мирне життя
Спалені мрії скалічені долі.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
16 04
О світку мій прекрасний!
Україно -земле моя!
Світи зоре не гасни!
І дай спити чашу до дна
Я в грудях тебе лелію
У своїм серці -мить життя
З тобою плачу радію
ти мати я твоє дитя
Орда круки налетіли
Спалюють наш храм і наш дім
Дніпрові води зчорніли
Тече кров козача у нім
Зрівняли все із землею
Горять наші села міста
Йде війна повзе змією
І плює на сина Христа
Країна горить палає
В диму у пекельнім вогні
Кат з коріння сад рубає
Немов темна ніч -чорні дні
Мати рано посивіла
Мліє за єдиним сином
Цвіт калини у могилах
Сирота плаче під тином
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2022
У променях сонця купається літо
Волошки мов зорі ясніють в житах.
Н а верховітті ясеня заснув вітер
Лунає струмочок у ніжних піснях.
О, послухай дзвін із небесного храму !
Він кличе у діброву, гай у поле
Весна відкриває для пташечки браму
Де лан пшениці розливсь, як море.
Квітує п'янке зілля в травах духмяних
Край дороги тополя пухом цвіте.
Весна сплітає вінок з квіток рум'янок
вдивляється в синє небо голубе.
Люблю босоніж іти по росі у трави!
Дихати на повні груди аромат літа.
Черпати райдужні мрії із заграви
Щоб від цілунку сонця -душа розквітла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946416
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2022
Пісня із дитинства колискова
Кличе в рідне село до мами.
Сяє у путь зірка вечорова
Там ,де цвіте весна піснями.
Умаїна в мальвах- Отча хата
Зеленим листям груші, вишні.
Біля воріт калина, як мати
Кличе в садочок-дні колишні.
На ясені лелека мов мати
Леліє лелеченят крильми.
Вчить ,їх до зір літати
У снах малює казкові сни.
Лети журавко в дитинство моє
Де цвітуть квіти , як у раю.
Я, вдягну у вишиття своє
Юній весні пісню заспіваю..
А роки летять ,як карі коні
Їх не вернути назад на жаль.
У снах ,я бачу маки червоні
Золотий лан пшениць -синю даль.
Я, полину до мами у гості
Крізь весни - в Золотий Листопад.
І зігріє сонечко з високості
Вгостить добром -мій квітучий сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946260
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022
Від сліз весна сонця не бачить
В сніжних хмарах ночі, та й дні.
В садочку чорний ворон кряче
Сумну вісточку несе рідні.
Зчорніли очі ,як темні ночі
Зронений цвіт вишні із гармат.
Знищений рай -мрії юначі
Живу душу розпинає кат.
В небі гуркоче вогняний грім
Стелиться чорний дим стіною.
Зруйнував, спалив у вугіль -дім
На мороз люд вигнав зимою.
Розлетілись, як птахи з гнізда
Не пізно в осінь, а зимою.
І ллються сльози немов вода
Лелеки курличуть над горою.
Війна зрубала з коріння сад
Більш вишня весною не цвіте.
Згорають квіти, як зорепад
Летять Ангелом -в небо святе.
В розквіті літ за Україну
Ідуть юнаки край захищати.
їм ворог стріляє в спину
В сиру могилу ховає мати.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946222
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2022
За вікном травень квітує
Увінчав юну весну у фату.
Їй синє небо дарує
Нахиляє зірку золоту.
Поглянь, яка краса в саду!
Вишня немов би наречена.
Розпустила коси у вінку
І зорить поглядом до клена.
Зійшов тихий вечір в небо
І мережить зоряні мости.
Зацвіла ружа для тебе,
Щоб вплела у свої коси ти.
Глянь, який вечір казковий!
Тут ми знайдемо - щастя ключі.
Квіти цвітуть для любові
І дарують свято для душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=946109
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2022
НА ДУШІ ГЛИБОКІ ШРАМИ (ВІЙНА)
Лютує зима... вітер свище,
Реве немов скажений звір.
Світає... і день в попелищі
Ніч розчинилась поміж зір.
Заховалось сонце поміж хмар
Згас в імлі промінь надіЇ.
Чути ураганний грім - удар
Хто дасть руку в безнадії?...
Тут пекло... на волоску життя
Бомблять будинки прямо в ціль .
Від страху плаче мати, дитя,
Стріляють навіть в породіль.
Не всім пощастило дожити
Зустріти сонечко весни.
Хлібом ділитись... все зносити,
Вижити в заметіль зими.
У підвалі без хліба, води,
Чекали на допомогу.
Знущались над ними... холоди
Крутили руки та ноги.
Молились до святого Бога
Щоб стихли жорстокі бої.
Відчай, невідомість, тривога
Чекали ,що прийдуть свої.
Посивіли діти в десять літ
На душі глибокі шрами.
Із лиця тече кривавий піт
Нема хати... нема мами.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
А хрустальний дзвін заметілі
Розбив мою печаль на друзки .
Закружляв сніг пір'їнки білі
І насипав їх на галузки .
Листопад, листопад, листопад!
Я не хочу іти до зими.
О, поверни мені час назад!
У осінь, де шумлять ясени.
Падають сніжинки на щастя
встеляють мені рушник до ніг.
Із небес ловлю сніг - причастя
Зустрічаю долю край доріг.
Відкриваю двері у казку
Там є де моя пізня любов.
Одній по житті іти важко
з тобою цвіту весною знов.
Ти, подарував мені небо!
У мріях я до зір літаю.
Більше щастя мені не треба!
Бо тебе мій любий кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2022
На узбережжі Чорного моря
Одеса зустрічала весну.
Сонечку раділа рання зоря
Будила від зимового сну.
З моря піднявся лютий буревій
І приніс в небо чорну хмару
Налетів лютий вихор вітровій
Одесі завдав він удару.
Налетіли крилаті ракети
спалили вогнем мирне життя.
Розпустили пазурі лабети
І у руїнах горить земля .
В переддень Великодня суботу
Запалений вогонь у храмі.
А пилат- катюга із польоту
Розбив душу - Одесі мамі.
Він, прийшов не з миром, а з війною
Сіє смерть як зерно на жнива.
Для України викував зброю
Кров'ю стікає душа жива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945890
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022
На березі Азовського моря
Радів життям - славний Маріуполь.
З неба вдарив грім піднялась буря
І градом спалила тисячу доль.
Сонце сходить у вогненнім бою
тут обгорілі кам'яні вежі.
Ворожа зброя над головою
від куль, життя згорає в пожежі.
Маріуполь -це місто Марії
Кат -пилат розпинає на хресті.
Катують, знущаються лихії
І до зір летять - ангели святі.
Тут крилаті ракети літають
Спалені мрії зруйнований дім,
Красу міста з землею рівняють
Дух дає сили у серці живім .
З попелу руїн воскресне земля
Розцвіте Маріуполь садами.
Задзвенить мелодія скрипаля
І прославить козаків піснями .
На крилах принесе мир білий птах
Cлава Україні!- скажуть світи
Зацвіте червоним мак у житах
Збудуємо рай спалені мости .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945873
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2022
Я сто раз відрікалась від тебе
І сто раз поверталась назад.
І від світу в собі закривалась
Плакала, лила сльози, як град.
Любила...Надіялась...Чекала...
І відцвітала весна в саду.
Різні ролі із тобою грала
Незнаю, на щастя ,чи біду.
Хочу жити, творити ,любити
і щоб просто жінкою бути.
Щоб у любові дітей зростити
Щодня ласкаві слова чути.
Знаєш, все відболіло, все пройшло
І заросла стежка у наш рай.
Мої сліди снігами замело
Я, кажу, тобі :"Прощай ,прощай!"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945750
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2022
Нам залишилось ,так мало часу
Щоб спасти, врятувати любов.
Осідлаю коня до Пегасу
Щоб з душі ,не лилась моя кров.
Я, лечу із безодні до висот
Щоб не впасти... я, вчусь літати.
Чую пісню із мелодійних нот
Мій сум жене птаха крилата.
Якщо любиш то вознеси до зір!
Назви коханою своєю.
Відкрий почуття...і люби безмір
Я, буду навіки твоєю.
Сьогодні , ти мене кохай ,люби,
Завтра , як білий сніг розстану.
У снах ,цілунком тихо розбуди
Словом залікуй мені рану.
О музико, музико ,музико!
Вельможна панно казкових мрій.
Запали вогник свята мрійнику
Подаруй щастя букет лілій.
-2-
Життя, так непомітно проходить
Вчора, весна... сьогодні, вже літо.
То з відра, ллє дощ... то розпогодить,
Враз у вікно б'є сонячне світло.
Усмішкою мою душу зігрій!
Іздалека райдужним натхненням.
В своїх долонях, як квітку лелій
Радій, як птах життям, сьогоденням...
Збудуй свій рай, щоб жити, любити...
Пізнавши світ, одне одного стиль.
А своє щастя можна згубити
В океані бурхливих хвиль.
Коли не відчуєш любов на смак
Не можеш її боготворити.
А від роси, цвіте -червоний мак
Щоб людям сонцем світити.
-3-
Я вірю небу, фортуні, в казку...
Я вільна птаха лечу за хмари.
Всі, хочемо тепла, ніжність, ласку
Друга плече... лебедя до пари.
Мрій і трудись немов попелюшка
Щоб зуміла ти принца зустріти.
І будь, принцесою в капелюшку
Щоб коханому сонцем світити.
Запали свічі- свято у замку
Стели троянди на ложе біле.
Запроси на вальс кружляй у танку
Смакуй життя, як ябко доспіле.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2022
Україна - моя Батьківщина
З діда- прадіда тут моя земля.
В радості, смутку уся родина
Ярим зерном засіває поля.
Україна була є і буде!
І у неї є синьо - жовтий стяг.
В неї живуть працьовиті люди
І на своїй землі є -вільний птах.
Україну - не вбити, не стерти!
Вона із землі хлібом проросте.
Її дух, від колиски до смерти
В кожному серці мальвою цвіте.
Україна з козацького роду!
І зросла з вишиванок, шаровар.
І п'є із джерела чисту воду
Дає їй сили -небесний вівтар.
Україна вчить Кобзаря мову,
Костенко, Стуса, Лесі та й Франка.
Бути українцем - гонорово
пісня дзвенить немов річка дзвінка.
Україна ,це є синє небо
А в полі ,пшениці золотий лан.
По цеглині зведи рай для себе
Бо кожен тут -є господар ,і пан.
Україна -наша мати земля
Ти, шануй , захищай її сину.
Не цурайся, коли бідна вона
Подай руку у важку годину.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945710
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2022
Ти, є мрія весни ... моя любов,
Я, не хочу розлук із тобою.
Я, думаю про тебе знов, і знов,
Коли поруч....я, як за стіною.
Ти ,є найкращий козак -супермен
Я, тебе так мій любий кохаю.
Ти, є мій красень герой -джентельмен
І здається ,що сотню літ знаю.
Твоя доленька така непроста
Я, вірю, всі труднощі здолаєш.
Ти, є місяць... я ,зірка золота
в безоряну ніч путь освітляєш.
Ти,є мій Ангел -надійне плече
І тільки ти, вмієш так любити.
Цвіти, розквітай в душі- паничем
Люби ,щоб сад любові зростити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Я, милуюся ,як цвітуть каштани
На вітті , як люстра зі свічками.
Слухаю музику вітру -органи
У мріях лечу понад хмарками.
Я, люблю весну акацій білий цвіт
Від щастя радію немов дитя.
Розправляю свої крила у політ
Ловлю у жмені кожну мить життя.
Яке неповторне ,прекрасне життя!
Тече немов бистра річка у даль.
О, зупинись ,мить!- засолоди буття
Прожени з душі, тугу, сум ,й печаль.
О ,дай натішитись блаженством раю
Напитись досхочу божої краси.
Наслухатись спів солов'я у гаю,
Як шумлять віттям дубові ліси.
Клени усміхаються іздалека
Їх листячко зірчасте, як зорі.
Щовесни до них злітає лелека
Купатись у блакитнім просторі.
Край села ясени немов прочани
Моляться так щиро сонцю Богу.
Тримають небо зелені титани
Зустрічають весну край дороги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945563
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2022
Найдорожче на землі, це життя
І над головою мирне небо.
Люблю, як мати колише дитя
Більше щастя, радості не треба.
Весна наливає білим цвітом
А в росах купає пишні трави.
Зранку Сонце ,як сонях над світом
Розгорнуло проміння з заграви.
Немов писанки хати біленькі
Видніються у вишневім саду
Як намальовані чепурненькі
Слухають музику зорепаду.
Хай в Україні запанує мир!
Лелека в'є гніздечко на вітті.
Щасливий росте синок -богатир
і донечка ,як ружа у квіті.
Розстріляна весна спалені мрії
Стогне від болю земля , де впав юнак.
Війна стоптала квіточки лілії
В їх пам'ять цвіте - червоний мак.
Нехай дощ вмиє землю від крові
Залікує глибокі рани її.
І в житах цвітуть квіти любові
Стихнуть назавжди жорстокі бої.
Хай сонце пестить сад біля хати
Сотню бажань в ліловім розмаю.
Стелить до ніг квіти в благодаті
Ллється ніжна пісня в тихім раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945480
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2022
Немає в мене дому... немає...
Градом спалила його війна.
Без даху... і стіна догорає,
Чорненьким цвітом цвіте весна.
Вишневий садок опустив віти
Навкруги немов Армагедон.
Вчора, ще мій рай надихав жити
Нині хата без дверей, вікон.
Взяла валізу у свої руки
Все, що необхідне, дороге.
Щоб не вмерти від болю, розпуки
Я молюсь у небо голубе.
Я рідну хату перехрестила
Притулила діти до грудей .
Гіркою сльозою душу вмила
Іду в найми до чужих людей.
Дім обпалений в руїнах, в диму-
Без господаря, як сирота.
Кому, він пожаліється кому?...
Стоптані квіти... виє пустота.
Так скрегоче чорне гайвороння
Голосить, каркає літає .
Це якийсь страшний сон і маячня
Не знаю, що завтра чекає?...
Я, біженка втікаю від війни
Віра дає надію жити.
І любов до землі веде у сни
Я все зможу пережити.
Прийде час і закінчиться війна
Повернусь до рідної хати
Україна розцвіте, як весна...
Хлібом гостей буде вітати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022
Вербна неділя в скорботі
розстріляна весна війною.
Б'ється живе серце в плоті
Згорає свічею в цім бою.
Прилетіли до гнізд журавлі
Побачили спалений рай.
Курличуть від жалю на землі
Печаль, сум несуть в небокрай.
Спалена в попіл Україна
В руїнах в згарищі вогню
Похилила віти калина
Зчорніла від сліз на вітру
Духмяний вишневий аромат
надихає нове життя
Життя згасає як зорепад
молитва рятує дитя
Із мертвих з гробу - Христос Воскрес!
У каятті грішний світ спасти.
дав життя тисячу чудес
Щоб хрест на Голгофу нести.
Зійшло із небес сонце миру
Щоб славити діла божі.
Ти, відкрий йому душу щиру
Оживе дух як цвіт рожі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945304
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2022
То, не грім вдарив з ясного неба
І не гроза, блискавиця гуркоче.
Збудив гангстер хижий яструб амеба
І перервав в дитя милий сон - ноче.
Прокидайсь від сну моя дитино !
Пробач, що війна спалила тихий рай.
Немає в нас дому...НЛО звірино
Жене із хати в дику лють - в чужий край.
В холоднім лютні на краю зими
Ураганний град спалює все у дим.
Ридає дитя гіркими слізьми
Бо у згарищах, руїнах - згорів дім.
То, не грім вдарив з ясного неба
І не гроза, блискавиця гуркоче.
Збудив ганстер хижий яструб амеба
І перервав в дитя милий сон- ноче.
Лютують, понти вітри лютневі!
Сонечко зайшло за хмари в імлу.
Зронили цвіт садочки вишневі
Розстріляна весна ллє гірку сльозу.
У полум'ї вогню -Україна
Горить Київ , Харків, Ірпінь ,та Буча .
Стогне від болю земля ...в руїнах
На серці глибока рана пекуча.
Прийшли чужинці знищили наш рай
Скалічили долі спалили мрії..
Милий Боже ,захисти не карай!
Не дай, згинути, як лист в заметілі.
Нехай квітне небо, як льон синій
пломеніють маки червоні в житах.
І розіллється спів солов'їний
Ластівка збудує гніздечко свій дах.
Стріляють гармати на світанні
У весни зронений цвіт на землі.
Стоптані градом квіточки ранні
Юний паросток ,що росте на стеблі.
Хай колискову співає мати!
І дитині насняться солодкі сни.
Зростають у божій благодаті
Сини , дочки, як тополі , явори.
О, лелеко. прилети у наш край!
Принесе радісну звістку калині .
Хай цвіте ,розквітає тихий рай
І усміхається мати дитині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=945249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2022
Хай світить сонце, запанує мир!
Цвіте, наливає сад біля хати.
І росте ,як дуб козак богатир
І квіточку доню леліє мати.
Хай буде небо блакитньо- синє
І колосяться пшениця у полі.
Співає соловейко калині
Дзвенить струмочком -музика любові.
Хай зародить хліба золотий лан
І розіллються трави на долині.
На своїй землі буде кожен пан
Дякує, Богу за добро Вкраїні .
Хай матері усміхнеться дитя
Незнають тривог лиха ,горя біди.
Господь дав нам це прекрасне життя
Щоб збудувати дім ,зростити сади.
Нехай розправить крила вільний птах
І у світи несе пісню Вкраїни .
Ангели малюють казку у снах
І збуваються всі мрії в дитини.
Хай буде мир на планеті земля!
На алеях стеляться квіти до ніг.
Солодить душу пісня солов'я
І шумлять клени ,й тополі край доріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
РОСІЯ ЦЕ ФАБРИКА ЛЖІ
Росія -це фабрика лжі, брехні
Імперія зла і свавілля.
Розпалює чвари, бої, вогні
Там де вона: там смерть, насилля.
**Руський** хто є ти у цій війні?...
Бреше цар на троні... піп, та раб.
Стривожений світ каже:" Ні, війні!"
Не будь ,ти у своїй країні -раб.
Зупинись, солдат склади зброю!
Не вбивай і не стріляй в життя.
Жаба живе в болоті ,в ізгою
хає увесь світ... чуже дитя.
Скажи, кому молися Росіє?!...
ви, скривдили христову віру .
Зміїний язик чвари ,зло сіє
Лиходій біситься від жиру.
У тебе немає ніц святого
Ти, руйнуєш...вбиваєш на смерть.
Привладні чини цькують малого
Твій діалог з ближнім просто жесть.
Руський корабель ти, збився із курсу
На палубі дикі пірати.
Ти, слухаєш прибульців з марсу?..
Стріляють в птах твої гармати.
Скажене плем'я батия хана
Є диким нащадком блудних псів.
Шкуродери злого бусурмана
Упирі у лаптях без мізків.
Цар ,не впускає свого раба в рай
Б'є, пхає насильно в неволю.
Переходить за межу аж за край...
І знищує, як смерч чужу долю.
М .ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2022
Там, де моя рідна хата в саду
Там яблуня, груша медовий цвіт.
Я серед тисяч зір- зірку знайду,
Яка леліє мій- казковий світ.
Я, віднайду дорогу додому
Стежку , що веде в квітучі поля.
В духмяних травах розвію втому
Обніме дитя - матінка земля.
Пробуджується земля- світанок
Весна у цвіту , літо золоте.
Мережить рай місячний серпанок
Під маминим вікном мальва цвіте.
В спогадах повертаю час назад
І лечу журавкою в Отчий дім.
З дальніх доріг частує літній сад
О, яка краса у раю моїм!
Біля воріт червона калина
Соловейко їй співає пісні.
Тут в' є своє гніздечко пташина
Доночі зорить на зорі ясні.
З чужини думками лину в село
Витають віттям стрункі ясени.
Нема батьків подвір'я заросло
Цілую сліди, де ходили вони.
Хату умаїв ліловий бузок
І у вишитті образ Марії.
Вдихаю розмай -пахощі квіток
Над Дністром оживаю у мріях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944911
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2022
Здригнувся увесь світ від жахіть війни,
Що стаю привів дикий голуб путень.
Зруйнований наш рай ,наш дім без стіни
І мільйон доль вигнав на мороз лютень.
А на краю зими від війни сліди
І на білому снігу кров пролита.
Ще кілька днів зосталося до весни
Від ракет на світанні мрія вбита.
В полум'ї вогню горить Україна
Стогне земля від болю... зриву гармат.
З віт зронила цвіт- червона калина
Розпинає на хресті дитя пилат.
Ніхто незнає, що його чекає
Недоля, в яку поведе дорогу.
Люта зима холодом допікає
Одна надія на святого Бога.
Розстріляна весна спалені мрії
Вбивають,і катують українця.
О, Божа мати Пресвята Маріє!
Захисти ,нас від варвара -чужинця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2022
Ми, нескорені, незламні, сильні,
Нас не поставити на коліна.
Ми, є лицарі, козаки вольні-
Зростаємо дубом на руїнах.
Ми, ніколи не вмремо... ми, живі!
Дух українця, мрій не спалити.
Хто бажає смерті іншим крові
Той, буде вічно в ізгої жити.
Хто копає ближньому могилу
І той, раптово сам в яму впаде.
На дитя застосовує силу
Того, від Бога небесна кара жде.
Мертві воскреснуть явором, дубом,
Кленом, тополею край дороги.
І хижу стаю ведуть до згуби
А птаху миру до перемоги.
Ми, не німі раби, не кріпаки,
Які мовчать на безумство царя.
Ми, з діда -прадіда є козаки
Присягаємо біля олтаря.
''Захищати свій край від ворогів
Старого, малого землю мати.
Ми, є ангели світла для богів
Нас не вбити... та не подолати''.
Ми, молимося до Бога сонця
Віра дає наснаги до життя.
Немає місця тут для чужинця
Який спалює все... вбиває дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2022
Дякую Боже, що я українець!
солов'їною мовою розмовляю.
Що я є козак ,а не ординець...
Українські пісні душею співаю.
Я є вірний син -неньки України
І свій рідний край від ворогів захищу .
Я, є птах миру на вітті калини
Світло, яке захистить від злив та дощу .
Із давніх пір мій дід був славний козак,
Орач, сівач - господар своєї землі .
Прийшов варвар руйнує все просто жах
Спалює мою Україну у вогні.
Я є у небі птах і вільний сокіл
Тримаю святе небо на крилах своїх.
Прагну миру і добра ,щоб був спокій
Колосилась пшениця на ланах моїх.
Україна- моя є Батьківщина!
в жилах моїх тече кров матінки землі .
Тут є мій дім... живе моя родина
Хто, як не я... повинен захистить її.
Я, пишаюся , що є українець!
Україна зростила мене в любові.
Моє Життя вбив яничар -чужинець
Я, з роси зацвіту маком в чистім полі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=944220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.04.2022
Людина думає, що вона є Бог
буде робити все, що заманеться.
Хоче жити розкішно за двох, за трьох,
Від корита ніяк не відірветься.
Обрали царя і довірили трон
Слуги, раби цілують йому руки.
Клоняться до ніг, як до святих ікон
Люд животіє від життя отрути.
Плює їм в очі кажуть : що ''дощ іде''
Б'є нагаями, а вони літають.
Народ не живe,а існує... щодень мре,
І свого хана квітами вітають.
Цар язиком кидає слова на вітер
Перейшов межу, всі грані, кордони.
Вкрав підло Крим, і Донбас дядя з пітер
Україну взяли його барони.
Розпалили в Україні бій, війну
Ракетами спалюють мирне життя.
Зазомбовані не признають вину
Віддають в м'ясорубку своє дитя.
Прилетіли з космосу марсіанці
немов жуки колорадські на поле.
Ні, це не воїни, а голодранці....
Принесли нам біль... лихо, біду, горе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2022
Ні, то не грім вдарив з ясного неба
То війна збудила нас на світанні.
В заметіль зими - дим, хаос, ереба...
Як сонце сходить надія остання.
Орел ракетою завдав удару
Спалив коріння у дуба, і тополь.
Україна згорає від пожару
і мільйон розбитих мрій, сердець і доль.
Я вірю, що закінчиться ця війна!
Здобуде перемогу Україна.
Поет напише героїв імена
Честь, шану віддасть червона калина.
На аркуші білому, як білий сніг
Всі діти світу напишуть слово'' МИР''.
Сонечко землі поклониться до ніг
Освятить новий день князь Володимир.
Віра, мова з'єднає Україну
Збудуємо до хмар в дзеркалах наш дім.
Посадимо ліс, гаї, сад, калину
Запануємо браття в часі новім.
Як задзвенять воскресні дзвони в храмі
В сорочку вишиванку вдягне весна.
Сонце миру загоїть душі рани
Немов би писанка розцвіте земля.
Навесні на високі кручі Дніпра
З далеких країв злетяться журавлі .
з єднає родину слово Кобзаря
Світ славитиме славних козаків землі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943832
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.04.2022
Я, народилася в Україні,
Де хати білолиці квітує сад.
Тут у неба очі, як льон сині
З небес ллє рікою- сонячний рулад.
У полі зріє золота пшениця
Розлилась ,як море на долині.
З доріг від спраги напоїть криниця
Солодять душу співи пташині..
Україно ,у світ несу твоє ім'я!
Пишаюсь, що звати"Українка".
Навчила матінка мову солов'я
Рідна земле- я твоя кровинка.
В саду пахнуть медом солодкі вишні
Соловейко співає їй пісні.
Стежки осяює зірка Всевишня
Я, ловлю у жмені щастя на землі.
Тут вколіно трави - липи духмяні
І в пахощах п'янких -дольче віта.
Жайвір летить у мій рай на світанні
Там де в житах , мак цвіте для літа.
Солов'їна пісня в серці,і в душі
Кличе де мальви - ружі під вікном.
Тут село немов у казці в тиші
Явір слухає водограй над Дністром.
Я лечу у казковий світ у весну
Згадую, дитинство босоноге.
Україно, я оспівую красу
Калиною клонюсь низько в ноги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2022
Розстріляне небо і в диму світанки
Виє сирена, як голодний вовк.
Дід голими руками спиняє танки
Щоб постріл ворога на мить замовк.
Не боїться смерті підставляє груди
Живцем кидається під колеса.
Зупиніться, нелюди ,якщо ви, люди!
Не ріжте душу вогнем до леза.
Мутант- зомбі взяв в свої руки автомат
Щоб зруйнувати вщент наше життя.
Обпалив наш тихий рай пострілом гармат
вбиває мати невинне дитя.
Знаєш, ми господарі на своїй землі
Не вказуй, нам як маємо жити.
Блудний сину вертай до своєї сім'ї
Наводь в себе лад,щоб добре жити.
Ти, варвар -розбійник вбивця -кровопивця
Нема довіку тобі прощення .
Ти ,є чудовисько, потвора без лиця
З твоєї вини тліє сьогодення.
О, скажи, що тобі треба в Україні?...
Вчиш нас із ким маємо дружити.
І за кривду ,що зробив сиротині
Ти, будеш живцем у пеклі горіти. .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.03.2022
Я, люблю весну квітучі гаї
Мелодію зір і солов'я щебет.
Коли цвітуть каштани навесні
На ясені ,лелек щасливий лепет.
До Дніпрових круч в княжий Київ град
До гніздечка летять, летять журавлі.
Розцвів Київ немов весняний сад
І небо дарує нам щастя ключі.
О цвіти, розквітай - Києве мій!
Розлийся розмаєм над берегами.
Закохана у казковий рай твій
Хочу оспівати тебе піснями.
Зійшла ясна зірка в надвечір'я
Зоріє над містом в пахощах весни.
Цвітуть каштани немов сузір'я
І запалюють для нас свято вони.
Іду, туди де зелен клен росте
Усміхається немов князь здалека.
Тримає в руках сонце золоте
Йому вітаннячко несе лелека.
Хай від сну будять дзвони Софії
І в сонячнім промінні ясніє день.
Пташка злітає до зір і мріє...
І світяться очі щастям від пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.03.2022
Прийшли до нас непрохані гості в дім
Думали, що ми зустрінемо з хлібом.
Будемо дарувати квіти усім
І благословляти їх всіх зі співом.
О, скажіть чужинці , що вам тут треба ?
І, що ви робити на чужій землі.
Стріляєте в голуба миру - небо
Думаєте, що на троні королі.
Спалили дім, зрівняли із землею,
І градом зруйнували наш милий рай.
Бездушні з заржавілею душею
Принесли тривогу, розруху, відчай.
У пожарищі війни села, міста,
Заливають очі сльози рікою.
Дитя ,до ікон молить Спаса Христа
О, Боже, спаси своєю рукою.
Ми, вільні люди, любимо свободу,
Ніхто нас не поставить на коліна.
Ми, нація із козацького роду
Наша мати Київська Русь -Україна.
О, закрий небо наш Всевишній Отче!
Захисти у цій боротьбі від град.
Сусід перейшов межу... землю топче-
З коріння рубає калиновий сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943482
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.03.2022
Україна розмовляє мовою душі
Росія підлим язиком "руського міру".
На кожному слові мат ...І сичать, як вужі
До лживих нових князів немає довіри.
А українська душа чує голос землі
І має співчуття до людей, до природи.
Солов'їна мова немов паростки в ріллі
Є святим хлібом - вистражданого народу.
Ми, любимо правду слова є вільні люди
І молимось щирою душею до Бога.
Доброзичливі, і маємо серце в грудях
Зустрічаємо гостей з хлібом із дороги.
Я вірю ,ми вистоїмо у цім двобою
Вороги не закують в ярмо, кайдани нас.
Нескорений люд бориться за свою волю,
Щоб сонце миру усміхалось з небес для нас.
Скажіть, чи можна поважати вбивцю-царя?,-
який зажерся із усім світом до смерті.
По -приказу вбиває українця - орда
Спалила наш рай, рве живу душу на чверті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.03.2022
Усміхнись, мені... будь, щасливою!
І витри сльозу зі своїх очей.
Глянь, життя колоситься нивою
зростає колосом з сотні ідей.
Ти, люби життя розправляй крила
Рано сонце, як вперше зустрічай.
Хай звеселяє співом - пташка мила
І веде у тихий рай місяць май.
Живи ,твори не думай про завтра!
Шануй, того хто поруч з тобою.
Запалює ніч зоряна ватра
Закоханих єднає любов'ю.
Весна, це є пора для кохання
Не марнуй свої молоді літа.
Любов у серці, як зірка рання
Дарує щастя душа розквіта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.03.2022
Зчорніло небо, як сира земля
І плачуть в снігах первоцвіти.
Прийшли до нас чужинці здаля
Чоботом топчуть весняні квіти.
Зруйнований дім, спалені мрії
І пахне на кожнім кроці - смерть.
Згаснуло сонце промінь надії
Земля у вогні стогне від жертв.
О, Україно- зранена пташко!
Моя голубко сизокрила.
Знаю, що від болю тобі важко
Від жахіть опускаєш крила.
Рано ворог, як злодій підкрався
Оголосив усім нам війну.
У казкові сни він увірвався
Прийшов з війною приніс біду.
Незнайомці зруйнували наш дім
Стріляють в серце України.
Сіють град і погрожують усім,
Як звірі без лиця людини.
Ворог думає, що він цар світу
Має владу у своїх руках.
Буде вказувати, як нам жити
І куди має летіти птах .
Орел розпинає птаху з ракет
Спалив тихий рай наводить лад.
І зруйнував гніздечко у лелек
рубає із коріння наш сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943078
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2022
Я, лечу журавкою в Україну
Туди ,де юність мальвою цвіла.
В саду сяду на червону калину
Оспіваю рай, як цвіте земля.
Україно- мій світанковий краю!
Я, до тебе всім серденьком горнусь.
Ізранку доночі важко зітхаю
За твою доленьку Богу молюсь.
Там, де я колись босоніж ходила
Зеленіє Дністер у барвінку.
Весна у цвіту така ніжна мила
Благословляє - мати українку.
В моїм садочку хати білолиці
Під віконцем мальва- ружа цвіте.
В синє небо злітають білі птиці
Зустріти рано сонце золоте.
До нього тягнеться увись зелен гай
Сивочолий дуб небо тримає.
Для пташок, тут є казковий справжній рай
У пахощах трав душа співає.
Яблуня і груша, слива та й вишня,
зацвіли біло-рожевим цвітом.
Згадую свою весну - дні колишні,
як мережила я мрії літом.
За гаєм золотіє лан пшениці,
як море на цім березі шумить.
Там дзюркоче водиця із криниці
З доріг, тебе мій друже напоїть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=943057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2022
Дивлюсь у небо на ясні зорі
Слухаю ,як співають солов'ї .
Місяць пливе немов по морі
Сіє квітучі мрії у долоні мої.
Зелен гай розквітнув буйно листям
Вздовж села вулиць цвітуть сади.
Глянуло сонечко із захристя
Весна кличе у молоді роки.
Насіяла весна квіток ,як зір
Голубіє, як льон синя блакить .
Ллється ріка благодаті із гір
І дарує закоханим цю мить.
Весна будує сонячні мости
Цвіте пролісок немов у казці.
Лелекою лечу де ходиш ти
Квітну весною у божій ласці.
Побачила тебе у тім раю
Йшла немов юна весна до літа.
Нам цвіли мільйон фіалок в маю
Сяяли очі щастям у квіту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.03.2022
На світанні розбудила війна
Від звуку ракет серце щемить.
У вогні наш край... лютує зима
На волосинці життя в цю мить.
Душа немов поранена пташка
Здригнулась від дзвінкого грому.
Молиться до Бога, як монашка
Будить ангела в оборону.
Вставай мій ангеле душа болить!
В огні все згорає у бою.
Ворог біля наших воріт стоїть
Він прийшов не з миром, з війною.
Вчорашня ніч розтанула, як сніг
Ніхто не знає, що буде з ним.
І хто прийде до тебе на поріг
Підпалить твій дім, пустить у дим.
Принизить під дулом автомата
Все, що найдорожче забере.
Вб'є твою жінку, дитя і мати.
Із грудей вийме серце живе.
Жорстокий світ на брехні, обмані
Веселиться запалює бал.
Признається царю у коханні
Цілує йому руки васал.
По- приказу царя варвар, вандал,
Вночі прийшов закрався в дім.
Стріляє із автомата шакал
Створює пекло і погрожує усім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942853
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2022
Не здавайся , і борись за життя
Щоб бачити ,як сонце світає.
Люби, цей прекрасний світ як дитя
Насолоджуйся цим земним раєм.
Ти, знаєш, як хочеться жити
Прокидатись під музику зір.
Будувати дім ,сад зростити...
Ловити мрії із синіх гір.
Молись, до святих ікон до Бога
Мине худерлиця і заметіль.
Не втрачай надію, як тривога
Прийде весна загоїть рани біль.
Ти, живи всім ворогам на зло
Навіть, як спалили твої мрії.
Твори своїми руками добро
Плекай у своїм серці надію.
Хай над головою сонце сяє
Буде мир, і добро на всій землі.
Голуб голубку свою кохає
Здалека несуть щастя журавлі.
Хай ніхто не знає горя,біди
Буде хліб і до хліба на столі.
Біля біленьких хат цвітуть сади
І звеселяють душу солов'ї.
Віра, дає нам надію у життя
Щоб не опускати рук у житті.
Нехай мати леліє своє дитя
Цвітуть, для них маки на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2022
А в орків "губа не дура",
Апетит скаженілого звіра.
А у них нагла натура
Потворна морда, як у вампіра.
Бузувіри хочуть війни
Напитись досхочу море крові.
Воюють слуги сатани
Має язик, мат на кожнім слові.
Вішає лапшу на вуха
Бреше, що аж куриться за ним дим.
Зніме він в пана кожуха
обплює московит соловйов- Рим.
А в орків "губа не дура"
В Америку, Європу втікають.
Де вища раса культура
І кацапи ,тут чужий рай хають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942507
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2022
Я, закохався в милу галичанку
Яка у коси барвінок увінчала.
Думаю, про неї...звечора, доранку,
Що з небес зіркою в мою душу впала.
Я, з першої зустрічі вроду полюбив
І здається,цю дівчину давно знаю.
У своїм серці лелію, як квіт зростив...
О, Боже, як я її люблю, кохаю.
Там, де ти ходиш... там в саду квіт весніє
Манить до тебе в тихий рай казковий сон.
Там Ясен місяць між верховіть зоріє
Жде весну, у якої очі синій льон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942466
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2022
Я, дякую синам України!
Що захищають край від ворогів.
В бою до останьої хвилини
Виборюють мир для дочок, синів.
Вірю ,завтра закінчиться війна
В синє небо голуб миру злетить.
Перемогу подарує весна
Сонце освітить щасливу мить.
Вороженьки землю обпалили
чоботом обтоптали первоцвіт.
Цвіт калині копають могили
У попелі руїнах - сірий світ.
Палій рве сад коріння родинні
Служить кату цілує його перст.
І Україна в чорній хустині
Йде на Голгофу і несе свій хрест.
Для нас Україна - Батьківщина
Годує земля рід - хлібом святим.
О, Вражий сину ти, не людина!
Зростеш і впадеш колосом пустим.
Син Вкраїни став вічним героєм
І поет присвятить йому вірші.
А ти рогатий звір є ізгоєм
Нема тобі місця на цій землі.
Скільки пролито святої крові?
І скільки болю зазнала земля?
Налетіли змії двоголові
Сіють гради і вбивають дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942449
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2022
Я ВІРЮ, УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ!
Я вірю, Україна переможе!
У священнім вогню охрестить ім'я.
Зазнає поразки військо вороже
Прийде час збудуємо нове життя.
Між добром і злом одвічна боротьба
Стоять воїни за кожну п'ядь землі.
''Руському міру'' хану - вбивці ганьба
Він захлинеться у своїй же крові.
На руках ката кров невинних людей
вагітних жінок, безпомічних старих.
Хто Стріляє у беззахисних дітей
Той є живий труп,мрець серед живих.
Хто зробив хибний крок, перейшов межу-
І цілиться з автомата у життя.
Він образив Бога і долю чужу
І для нього нема - завтрашнього дня.
Згорить, як ізгой у пекельнім вогні
буде проклятий його рід навіки .
Заволає, як ранений звір у багні
Не допоможуть ні гроші ,ні ліки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2022
Добродій дім будує
Сіє яре зерно в ріллю.
Лиходій все руйнує
Спалює наш рай у вогню .
Добродій все працює
Він немов би в труді бджілка.
І свій час не марнує
Народжує плід, як гілка.
Тримає в узді коня
Та оре плугом твердь землі
Для вірян віра броня
Є хліб насущний на стеблі.
Лиходій п'є, гуляє...
Думає, що цар на землі.
На троні в ігри грає
Розпалює бойню в житті.
Де лиходій там чвари,
Страждання, біль горе, біда.
Насилля, дим пожари,
тече рікою кров, як вода.
Де добродій там світло
Він світить, як сонце з небес.
Зустрічає привітно
Дарує тисячу чудес.
Де лиходій, там є тьма,
Вічний смуток, журба,печаль.
Лиш смерті грає сурма
Душа птаха летить у даль.
Лиходій веде в туман
Він жорстокого світу - раб .
Язик сіє лож, обман...
Є князь для вбивць і для нахаб.
Добродій вірить в Бога
І читає псалми святі .
Під сонцем прощ - дорога
Веде до світла на путі.
ЧУЄШ, СВІТЕ В УКРАЇНІ ВІЙНА!
Чуєш світе, в Україні війна!
Йде винищення мого народу.
Так б'ють у дзвони святі небеса
Руський мір прийшов до нас зі сходу.
За київським часом рано- вранці
Пробив годинник так дзвінко боєм.
Збудили від сну нас голодранці
І Сирени гудять, як звір воєм.
Як чорні ворони вертольоти
На міста і села налетіли.
Бомбардують нас градом пілоти
В Україні вогонь розпалили.
У вогні Київ, Харків, та Херсон,
Івано - Франківськ, Ірпінь, Житомир.
Ворожий град пробиває бетон
Орда зруйнувала наш спокій, мир,
Підіймайтесь, від сну українці!
Руські прийшли до нас із війною.
Оточили звідусіль ординці
Білорусь сіє гради у бою.
Америко, Європо, не мовчи !
Прошу, закрий небо України.
Сьогодні, у вогні ми, завтра ти...
Вбивають майбутнє у дитини.
Здригається земля від град війни
Обпалений край у чорний попіл.
За свій край гинуть дочки й сини
Летить душа у вирій як сокіл.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=942292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2022
Закрий небо Всемогутній Боже!
Не дай згоріти Україні у вогні.
Зупини війну військо вороже!
І всю зброю, що вбиває спали в огні.
О, прошу тебе Небесний Отче!
Ти, Владика неба і землі- один цар.
Ти ,дав нам мир життя найдорожче
мову, щоб захищала від воєн і чвар.
Обстріляний Київ, Маріуполь,
Чернігів, Суми, Ірпінь, Буча, Житомир.
Горить Херсон, Харків в чорний вугіль...
В облозі, ЧАЕС... голосить ЗАЕС **SOS** у вир.
Плавиться асфальт від снарядів, мін,
У чаднім диму задихається дитя .
Дзвенять монахи у небесний дзвін
Бо під загрозою людське життя.
Прийшли до влади зайди, заброди,
Обікрали, ограбили Україну.
Присвоїли державні заводи
Поневолений люд ведуть до загину.
О, не дай стерти світ з лиця землі!
І від армагедону знищити землян .
Прожени у царів помисли злі
Подай мудрості у важкий час для слов'ян.
Відважні, сміливі українці,
Зупиняють танки голими руками.
Ні , нема вам тут місця ординці!
Вас чекає тут смерть, ляжете кістками.
О Боже, словом залікуй рану !
Подай Україні мир, волю, свободу.
З'єднай народ від Дону до Сяну
В ім'я України продовження роду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2022
О Панове, нові руські пихаті!
Ви є варвари та в законі вбивці.
Гуляєте, п'єте в Європі, в Штаті,
Нема вам ніде місця кровопивці.
Нині у Європі кожна країна
Демонструє свій спротив проти війни.
І від ваших рук горить Україна
Посилають меседж шайтани сини.
Руський воїне, солдате, зупинись!
Не клонись тираном і склади зброю.
Відкрий свої очі - прозрій, відродись!
Бо згориш в пеклі війни ти, ізгоєм.
Лютує зима свище сильний вітер
І плаче небо розстріляне градом.
Ні ! Це не з Германії прийшов Гітлер
Іде Антихрист зі звіриним стадом.
Горить полум'ям війни Київ, Херсон,
І Харків, Житомир обпалили.
Молиться мати до Бога, до ікон,
Щоб захистив в бою подав нам сили.
О ,Америко, Європо, не мовчи!
І збуди байдужий ''руський мір'' від сну.
Україна у вогні горить плачучи
Просить, зупинити жорстоку війну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941695
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2022
Цар Путін, князі Лавров і Пєсков
Нищать Росію своїми руками.
З мого народу п'ють живу кров
Для України - стали ворогами.
Кремль диктує свої правила гри
Ядерною іграшкою лякає.
Непокірних ставлять на коліна пси
Нічого святого у них немає.
Цар і російські слуги народу
Пускають у світ слова на вітер дим.
І каламутять в криниці воду
Дипломати орли закладають грим.
Із Пскова, Урала і Сибіру,
Нагнали важкої зброї, та танків БТР.
Руські раби за мізерну ліру
Їдуть воювати проти нас в ДНР, ЛНР.
Відрікся блудний син України,
Ні ,щоб Батьківщину захищати.
І став цей зрадник гірше скотини
Запросив звіра до своєї хати.
В Україну веде ''Руський мір'' бійця
Всюди є насильство, біль, горе, війна.
І спалює дім він у вкраїнця
Воює зі зброєю хижа орда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941292
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2022
О, ЗУПИНИСЯ ВРАЖИЙ СИНУ!
О зупинися, вражий сину!
Чуєш, моя зброя,то молитва.
Я молюсь за мир Україну!
Проти тебе весь світ - йде битва.
О, прошу, Всемогутній Боже!
Зупини, війну хижу орду!
Опам'ятай, військо вороже!
Зніми, з його очей полуду.
Вкажи, орді путь додому!
перед важким гріхом зупини!
Нехай він не робить погрому
Не слухає указ сатани.
Немає прощення у Бога!
Хто вбиває невинне дитя.
Град спалює землю... тривога!
Сіє смерть там, де буяє життя.
Що тобі треба "руський герою?"..
Ти, мирних людей вбиваєш ''.
Ти, став блудним псом і ізгоєм
І відкрито у війну граєш.
Зрадник, за тридцять срібних продавсь
З вертольота сіє гради вночі.
Тихо, як злодій, вбивця підкравсь
Україна у вогні в плачі.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
ІТАЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ !
Oh, FERMA IL FIGLIO DEL NEMICO!
Oh fermati, figlio nemico!
Senti, la mia arma è la preghiera.
Prego per la pace Ucraina!
C'è pace contro di te - c'è una battaglia.
Oh, per favore, Dio Onnipotente!
Fermati, orda di predatori di guerra!
Ricorda, l'esercito è ostile!
Togli la follia dai suoi occhi.
Mostrami la strada di casa!
fermati davanti al grave peccato!
Che non faccia un pogrom
Non ascolta il decreto di Satana.
Non c'è perdono da Dio!
Chi uccide un bambino innocente.
La grandine brucia la terra... allarme!
Semina morte dove abbonda la vita.
Di cosa hai bisogno un "eroe russo?" ..
Uccidi persone pacifiche".
Sei diventato un cane prodigo e un emarginato
E giochi apertamente alla guerra.
Traditore, venduto per trenta d'argento
Con un elicottero semina grandine di notte.
In silenzio, come un ladro, l'assassino si è avvicinato di soppiatto
Ucraina in fiamme in lacrime.
Ciajkivcanka
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2022
ЗУПИНІТЬ ВІЙНУ!
О, славні воїни зупиніть війну!
Ви, надія і захист для України.
Платимо за волю високу ціну
Ворог спалює землю все у руїни.
Україна хоче миру ,не війни!
Жити, трудитись, будувати свій дім.
Щоб у червоних маках цвіли лани
Зранку сонечко усміхалось усім.
Ворог стріляє градом, міни сіє...
Вбиває українців і мирних людей.
О лицемірна, лукава Росіє!
У бій на м'ясо кидаєш своїх дітей.
Козаки захищають землю свою
І у свої руки взяли зброю автомат.
Гордо дивляться в очі смерті в бою
Воює за мир ,свій край -вкраїнський солдат.
Росіє, ти відстала своїм умом!
Цурається від тебе світ-твої діти.
Ти, вмієш впустити жало язиком
Тонеш, в болоті, багні ...вчиш, інших жити.
Росіє, скажи, хто твої герої?...
- Сепари:Ванька з Омска , Вова з Урала.
У своїй країні хто вони ці ізгої?...
- Немає честі , шани -для генерала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=941011
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022
Я ХРИСТИЯНКА
Я, є християнка ...Вірю, в Бога Отця
Діву Марію ,яка родила сина.
Святу трійцю, яка оживе дух в митця
У храм з діда прадіда веде стежина.
Мої пращури стоптали стежку у храм
Не зрікались віри, не вступали у секту.
Не були протестантами, а ні на грам
І будували дім по божому проекту.
Слухали ,Євангеліє письмо Бога
Шанували церкву у водах хрестились.
Щоб для нащадків була світла дорога
І в покорі, до святих ікон молились.
Вчу, любити церкву своїх дітей ,внуків
щоб шанували звичаї свого роду.
І прислухались до старих дубів, буків
Із свого джерела пили чисту воду.
Ніхто, не може обрубати коріння
Те, що проросло вглиб до святої землиці.
Віра, є висота і душі спасіння
В польоті, два дужі крила в птиці.
М .Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2022
Подарувала мама хустину
В дарунок , немов святий оберіг.
Вона зігріває в хуртовину,
як лютує зима падає сніг.
Хустина, так пасує до лиця
І цвітуть райські квіти для доні.
Благословить долю біля вінця
І вкриває посивілі скроні.
Залишила на згадку у скрині
Синю, жовту, зелену, червону.
Біла в позолоченім бурштині
Є до свят, до великого дзвону.
На хустині, цвітуть квіти ружі
Увінчана віночком барвінку.
В розмаю в пелюстковій одежі
Прикрашає вроду матір-жінку.
Шануй ,доню мамину хустину!,
що лебединим пухом зігріває.
Не забувай ,пісню старовину!
Маму, що вдома тебе чекає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940926
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2022
Я дивлюся у святі небеса
Де світить сонце зірка надії.
Надихає - неповторна краса
Народжуються ідеї, мрії.
А під блакитним куполом неба
Сонечко немов соняшник цвіте.
Розпускає пелюстки край неба
Сяє світло проміння золоте.
Зоріє яскравим світлом блакить
Випромінює немов би алмаз.
Сонечко дарує прекрасну мить
Тануть сніги весна ожива враз.
Найкраща музика це є життя
У вишневім саду солов'я спів.
Земля вдягне барвисте вишиття
Відкриє простір волю для птахів.
Як розіллється дольче віта - цвіт
Золота липа в пишнім розмаю.
Злетяться журавлі до своїх віт
До ясеня гніздечка до гаю.
Сонечко є дзвонар у небесах
Пробуджує від зимового сну.
До нього злітає на крилах птах
Щоб відчути у зір радість земну.
Розтане білий сніг люта зима
Зацвіте пролісок на долині.
З гір струмочком заграє струна
Наллється плід на калині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940793
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2022
Усміхнулась , троянда -Листопаду
Немов засяяло сонце ясне.
Ця квіточка мов королева саду
В осінні дні тепло дає земне.
Приспів:
Бо Жінка ,як осінь красива...у розквіті літ...
Як груша медова чи ябко рум'яне .
У серці твоєму залише -коханнячка слід
Цілющим цілунком загоє всі рани.
О ,скільки у неї -пречистого неба!
Любові ніжності і доброти.
Щедра, як Осінь причастям для тебе
Цвіте трояндово цвітом краси.
Осіння жінка трішки одинока
Спадают роки наче пелюстки.
Ти не сумуй - душа її глибока
Врятує від холодної сльози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2022
Кохайтеся , чорнобриві,
та не з москалями.
бо москалі чужі люде,
роблять лихо з вами.
(Катерина Т.Шевченко)
Йде війна з рашою багато літ
А співачки, сидять собі скраю.
Служать нашим і вашим, шлють привіт
Співають на балу в чужім краю.
І розважають в кремлі царських слуг
Лиш ,би добре жить нагребти бабла.
І літають птицями до подруг
Веселяться під оплески шабла.
Вкраїнця вбиває дика орда
Матері ховають своїх синів.
Поп-діву не болить чужа біда
Як скажена демострує свій спів.
Ллється із серця кров ,а не вода
І гине цвіт - найкращі козаки.
Для неї, лиш би зірка золота
В голові, у неї крячуть шпаки.
О , яка мати тебе родила?...
із якого ти, походиш роду.
Україна вчила, та зростила?..
Ти,є артист...взірець -свого роду?...
Відріклась своєї Батьківщини
І співаєш пісню для ворогів.
Кат спалює наш дім у руїни
Мати в могилу ховає синів.
А ти,нових царів звеселяєш
Шукаєш славу в країні чужій.
І людський гнів корону знімає
Бо ти,зрадниця на землі своїй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2022
Я, вірю в тебе, Україно,
що стихне бій гармати війни.
Будеш вільною неодмінно
Захистять тебе дочки, сини.
Як фенікс із попелу руїн
воскреснеш будеш вільна птаха.
Орду прожене в бою воїн
Мир зголосить дзвін монаха.
Зійде сонце миру із небес
Зв'ють свої гніздечка журавлі.
Зродить земля тисячу чудес
І дозріє колос на стеблі.
Ти , зазнала страждань,наруги,
Від мін горіли степи в диму.
А солдат в окопах від фуги
Обмерзав, і виглядав весну.
Не втрачай, надії країно!
Повір, ти переможеш в борні.
Згуртуйся, докупи родино!
Захищай свій дім у важкі дні.
Біля ніг пам'ятної стіни
За убієних запали свічу.
Віддай шану героям війни
Які віддали життя в бою.
Пам'ятай, як заповідь святу !,
що у нас одна Батьківщина.
Захищай рідну землю свою
Мову, якою молися дитино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2022
Лютий, у мене тебе забрав
я зустрічаю без тебе весну.
І, птахом із небесних заграв
Ти, віддаєш небо любов земну.
Наснись мені у казкових снах
Веселим радісним і щасливим.
До вікна стукни крилом ,як птах
Та із небес, дай знак мені милий.
Ти, білим лебедем прилети
І збуди ніжним цілунком у сні.
На своїх крилах неси у світи
І воскресне мій дух навесні.
Я, знаю, що ти є поруч зі мною
Зітреш з личка сум, і печаль мою.
Прошу, обніми мене рукою
Щоб відчула я присутність твою.
Пам'ятаю, нашу зустріч останню
Твій жарт,щиру усмішку милу.
Ти, збиравсь в дорогу дальню
Віддавав тепло душі милий.
О, скільки ідей було у тебе!
На завтрашній день складав плани.
Спішив жити нахиляв небо
Словом загоював рани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940287
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022
І я, була молода, красива
Цвіла вишня солодка ,немов мід.
Весела, сонячна і щаслива
Хлопці ходили за мною у слід.
Не дивись у дзеркало на вроду
Коли тобі лиш сорок, пятдесят.
Зумій радіти життю в негоду
Вмій себе любити і шанувать.
Життя, є прекрасне ...свято із свят!
Господь дарував дарунок долі.
Щоб збудувати дім, для ластівят
В світи, у політ злітати на волі.
Життя, це є танго танець для двох
Не всі танцюють у ритм докінця.
І не суди тих ,кого з'єднав Бог
Благословив їх привів до вінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940283
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2022
Приніс вітер з України пісню
Я, чую дзвінкий голос край вікна.
Грає скрипаль мелодію ніжну
Думи на крилах летять до села.
Там ,де є ти, там шумлять ясени
Верби розплели коси у річку.
В травах квітує суцвіття весни
Манить за собою у зоряну нічку.
Приніс вітер з України пісню
Я, чую дзвінкий голос край вікна.
Грає скрипаль мелодію ніжну
Думи на крилах летять до села
Приніс вітер з України пісню
Я, чую дзвінкий голос край вікна.
Грає скрипаль мелодію ніжну
Думи, на крилах летять до села.
Йдуть, благодатні цілющі дощі
У них, цвітуть перші білі квіти.
В саду, розлились солод пахощі
Цвіт наливають - весняні віти.
Там на високих крутих берегах
Зазеленіли трави духмяні.
Із гір, дзвенить водограй у піснях
І єднаються серця в коханні.
Побачила тебе у тім раю
Йшла немов юна весна до літа.
Нам цвіли мільйон фіалок в маю
Сяяли очі щастям у квіти
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940218
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2022
Зовуть мене - Україна
Земля, яка родить хліб.
Пісня, мова солов'їна
Скріпляє мій дух, як німб.
Будить від сну синє небо
Вказує життєвий шлях.
Життя вчить ,як жити треба,
щоб у політ злітав птах.
В золотій короні сонце
Зігріває теплом нас.
Зорить зірка у віконце
Колише -зоряний час.
Зовуть мене - Україна
Величним ім'ям мати.
Дух зростила Батьківщина,
щоб дітей захищати.
Мій дім -земля Україна
Тут козацький рід живе.
Зцілює духом калина
Біля хати сад, що цвіте.
Я у вишиванці дитя
Сію зерно любові .
Славлю козаків життя
І будую вежі нові.
Я є мати Україна
І берегиня дому.
Молиться уся родина
Всевишньому святому.
Дністер, Дніпро -дужі дуби
Столітній ліс тримають.
Верба,і стрункі ясени
Тут свій край величають.
.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2022
Ти не мій, а я не твоя
я птаха вільна, вільна.
Ні, я не рабиня твоя
Знаю, що хочу, сильна.
Я пройду тернисту путь
Віднайду берег надії.
Твоя байдужість, як ртуть
Спалює жадані мрії.
До серця будуй мости
Хай радістю сяють очі .
Зумій щастя зберегти
І цілуй уста жіночі.
Хай щастить тобі в житті!
купатись в морі любові.
Знайди долю на путі
Лелій, як квітку у слові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=940022
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2022
Вийшла із хати стара мати
До воріт, там де росте калина.
Їй,потрібно не так багато!
Чути, вісточку від дочки, сина.
О подзвоніть, матері діти!
Спитайте її, як живе вона.
Поспішайте , даруйте квіти!
їй потрібна ваша любов земна.
Розлетілись діти по- світу
В далекі краї із журавлями.
Сумно цвіте весна у квіту...
Зустрічає пташок зі слезами.
Схилилась низько, як тополя
Немов би вітер пригнув до землі.
Ой, чому, чому така доля?...
Одинока старість і дні сумні.
Чекає, жде дітей додому
Немов сива голубка край вікна.
І молиться Богу святому
Щоб вони приїхали до села.
В саду із пташками розмовляє
Вгощає крихтою хліба з рук.
І серце ,так болем її крає
Безсонні ночі додають мук.
Не чекайте, Різдва і паски!
Шукайте, дорогу у рідний дім. !
Просіть у Всевишнього ласки
Щоб незнала біди, тривог у нім.
Стара мати немов сирота
Чекає дітей, і внуків з доріг.
Від туги, згорає як свіча
Зима мете снігом на поріг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2022
Ти, моєї весни жадана мрія
І в моїм серці, тільки ти, ти, ти.
Ти,є мій високий політ-надія
З тобою хочу земний шлях пройти.
Вимолю тебе у Святого Бога
Попрошу благословення долі.
Хай стелиться у даль легка дорога
Пелюстками троянд у любові.
О, музико небес мій птаху щастя !
Веди у райський садочок весни.
Ти,ніжна струна солодке причастя
Звінчай, нашу долю із висоти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939554
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022
Який солодкий сон на світанні!
Нехай додивлюсь я до кінця сон.
Зорю, у Всесвіт у краї дальні
Там блакитне небо ,як синій льон.
О ,не буди мене мамо рано!
Хай побуду, ще у райськім саду.
Пісня солов'я загоїть рану
На зорі свою доленьку знайду.
Іду Чумацьким шляхом у літо
Де колосяться жита у полі.
Місячна ніч л'є яскраве світло
Падають зорі на щастя долі.
В тім краю, там цвіте вічна весна
Путь, осяює у сад Зорепад.
Тут заметіль зими, снігу нема
Ніч, як день сяє з зоряних лампад.
До блакитних небес проростаю
І розквітаю деревом щастя.
Дитинство юних літ повертаю
Тут панує ніжність, любов, ласка..
Музика зірок солодить життя
Поруч із ангелом легкий мій крок.
Мамо, у цій казці я, ще дитя
Вдихаю, у море квітів ковток.
О ,не буди, мене мамо, рано!
Хай побуду,ще у райськім саду.
Пісня солов'я загоїть рану
На зорі свою доленьку знайду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=939550
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2022
Я закохана у тебе Львове!
у галантного лицаря на коні
Зорю в блакитне небо казкове
де розквітають каштани навесні.
Лелекою лечу в старе місто
Де чути музику струни скрипаля.
В надії сходить сонце пречисто
І солодить ніжна пісня солов'я.
Тут живуть гонорові панянки
І, як в Парижі демонструють моду.
Здалеку усміхнеться львів'янка
П'єш воду, як з джерела їхню вроду.
Тут пахне кавою, шоколадом
І ліловим бузком в зеленім гаю
На високім замку зорепадом
Ловиш в долоні щастя в тихім раю.
Тут на площі Ринок старий скрипаль
Заспіває романс пісню про любов.
І струни скрипки проженуть печаль
Засяють очі... в жилах заграє кров.
Князь Данило Галицький з давнини
Привітає у домі своїх гостей.
Тут зростали славні дочки, сини
Народжували мрії з світлих ідей.
Золотяться бані церквиць між віт
Їхній дзвін будить від сну сонне місто.
Новий день ожива з святих молитв
Радіє весна розквітає буйним листом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=938749
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2022