| Сторінки (33/3296): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
ПРОЩАВАЙ, МІЙ ЖОВТНЮ!
О прощавай мій Жовтню, прощавай!
О , прощавай мій птаху сизокрилий!
Ти - усміхнись сонечком з небокрай
Нахили земне тепло мені милий.
До тебе на побачення прийду
В іншому житті стрінемось з тобою.
Я буду чекати тебе в саду,
Щоб стріти золоту осінь з тобою.
Не хочу, так тебе відпускати!,-
Щоб летів ти у даль за журавлями.
Знаєш буду тебе в снах чекати...
У нашім раю з новими піснями.
Плаче квіт троянда на морозі
Золоте листя розсипає вітер.
Вкриває снігами при дорозі
Зірка запалює свічу із літер.
Завтра у гості прийде Листопад
Від морозу отави посивіють.
Без пісні пташки засумує сад
Від зим квіти зів'януть, забіліють.
О ОСЕНЕ !
Осінь малює в кольори листя :
Червоне, жовте, золоте, багряне.
Мов Мадонна з ікони з захристя...
Сонечком зійшла у небо туманне.
О осене, осене, осене!...
Ти є для мене насолода - життя.
Покрова з багряними косами
Увінчала вінцем золоті літа.
Намалюй осене казку мені,
А на планеті земля блаженну мить.
Хай сяють яскраво сонячні дні!
А на кронах клена листя шелестить.
Пю неповторну красу очима,
Ловлю падолист у свої долоні.
Вже золоті роки за плечима...
Насіяли срібла на мої скроні.
Золота Осінь щедра, багата...
Пречисту з короваєм зустрічає.
Вона, як голубка сива мати
Дарами землі добром пригощає.
Пахне, так духмяний хліб на столі,
Яблука і груші сливи й виноград.
Це солоденькі дарунки землі
З золотих віт дарує осінній сад.
3‐----------------------
А життя коротке всього, лиш мить...
Може обірватись ,як тонка нитка.
А листячко з дерев летить , летить...
Від холодної зими мерзне вишня.
А вже пізня осінь ... і Листопад...
Журавлі злетіли у вирій в політ.
А завтра сад покриє снігопад...
Скоро зима...забіліє ясен світ.
А до весни, ще є так далеко...
І не всі дочекаються до весни.
Від втоми в леті мліють лелеки...
Складають свої крила у вічні сни.
Зігрій мене від холоду зими...
І Сонечком поміж хмар під горою.
Обійми ніжно до себе крильми
І заколиш безсонні сни рукою.
Ти , так потрібний мені у житті
Без тебе від зим моя краса в'яне.
Ти сузір'я лебидь у почутті,
Яке подихом мене надихає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2024
Я іду у Листопад до святих могил
Туди, де запалена свіча печалі.
Тут звучить органна музика поміж схил
Для тих ,хто злетів птахом у сині далі.
А листопад, як у храмі монах святий
Молиться за всіх, хто пішов у інший світ.
З небес зорить, там де стоїть дуб старий
Білим голубом кружляє поміж віт.
Я стою в самоті за селом край поля
Там ,де заходить сонце у тихий вечір.
З чужих доріг стрічає сестра тополя
Під падолистом обіймає за плечі.
Я молюсь під старим дубом ,де весь мій рід
За коротку мить пробігло усе життя.
Тут рідні залишили на землі свій слід
За них в шані запалена горить свіча.
Пробачте рідні ,що від вас, так далеко,
Що запалюю свічу в чужій стороні.
Лечу до вас на могилу , як лелека,
Щоб віддати шану у ці осінні дні.
Ні , мої рідні я не забула про вас
Ви живете у моїм серці,у душі.
Сумую за вами у цей скорботний час
Запалюю свічу пам'яті у вірші.
Біля могил стою ,як билина в журбі
Вітер нахиляє мене, як калину.
Я Дивлюсь на хмари - на плаї голубі
Листопад з очей витирає сльозину.
Я не знаю скільки, ще зосталось жити...
Скільки прийдеться бути мені у світах.
Поки живу буду вам квіти носити
І над могилами літати наче птах.
З запалених свічей стікає віск слізьми
Згорає полум'я вогню у тишині.
Б'є у поминальні дзвони Ангел крильми
Несе вісточку від мене до рідні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2024
В моїм серці є тільки ти, ти , ти...
Там для інших місця немає.
Ти - сонечком мені світи, світи...
Ти мій Всесвіт - небо безкрає.
Побачила тебе закохалась...
З першого погляду у твою красу.
У твій п'янкий аромат - вдихала...
Пила , як квітка чисту росу.
Я не можу доранку заспати
Бачу твій силует у вікні.
Ти зумів мене у полон взяти...
Чекаю тебе в казковім сні.
А ніхто від долі не втече...
А хто любить ,той поруч з тобою.
Коли в жилах почуття тече...
І той зігріє тебе любов'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2024
А цей листопад художник красивий
Так майстерно малює нам блаженну мить.
Хто прийшов в осінній храм ,той щасливий
Віднайде скарби земні ,щоб просто жить. .
Я дивлюсь на осінь...і ненадивлюсь,...
На клені золотіють у барвах крони.
До землі їй низенько я поклонюсь,-
Що благословляє сонечком з ікони.
О не журись мила, що скоро зима,-
І що срібна нитка у твоїм волоссі.
Коли ти поруч, то заметіль нема...
Ти - маків цвіт у золотім колоссі.
А на краю неба - золота осінь
Ясен день на вагу золота дорогий.
Завтра сад забіліє від морозу
Затуманить зима наш рай - плай голубий.
О прошу кохана, на мить зупинись!...
Ти - поглянь , як цвітуть квіти хризантеми.
В цій красі хочеться вічно - просто жить!...
Писать , як поет романтичні поеми.
2-----------
А ще не зима
А ще не зима ,ще Осінь - Листопад
Цвітуть для нас хризантеми квіти.
А завтра красу покриє снігопад...
Забіліє земний рай над світом.
Листопад, як красень лицар на коні
Сипле золотаве листя до ніг.
Згорає листва полум'ям у вогні
Стелить багряний килим край доріг.
А ще не зима ,ще Осінь - листопад...
Завітало в гості бабине літо.
За вітром летить листячко невпопад
Золотим пледом вкриває квіти.
Зорить сонечко поміж хмар з заграви
Зародились гриби на долині.
Ясен день шукає ноту з октави
Дарує блаженний час - калині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2024
Buona notte!
Buona notte e sogni d'oro
Доброї ночі золотих снів.
Ti voglio bene mio tesoro
Люблю тебе,ти-скарб солодких снів.
E guando arriverà la inverno notte
Ho non riesco a prendere sogno.
Arriverà di me nostalgia di notte
Me tua voce sentire molto bisogno.
Tu sei mia favola e mei sogni
Tu sei principo azzurro - mio amore.
E vedo notte zingarella ocie castagni
Dopo pioggia arcobareno tutto colore.
Buona notte,buonna notte - amore mio
Tu sei di pianeta Luna - lontano.
Ho ringrazio per destino a Dio
Che nostre strade per noi Fano.
E sono triste sempre di mie pensieri
Cerco te di sopra nuvole di cello.
Tutto giorno guardato foto e eri...
E un colombo svelgiato di campanello.
2----------------
пісня співає (О.Тучапський)-
В моїм серці є тільки ти, ти , ти...
Там для інших місця немає.
Ти - сонечком мені світи,світи...
Ти мій Всесвіт - небо безкрає.
Побачила тебе закохалась...
З першого погляду у твою красу.
У твій пянкий аромат -вдихала...
Пила , як квітка чисту росу.
Я не можу доранку заспати
Бачу твій силует у вікні.
Ти зумів мене у полон взяти...
Чекаю тебе в казковім сні.
А ніхто від долі не втече...
Хто любить ,той є поруч з тобою.
Коли в жилах почуття тече...
І той зігріє тебе любов'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2024
Листопад, як одинокий птах поміж отав
Шукає земне тепло з сонячних орбіт.
А Золота осінь у промені сонць з октав
Дарує мить щастя - окриляє в політ.
Уже прийшов у гості листопад, листопад...
До ніг встеляє килим - кленове листя.
Озолотив золотом всі дерева - наш сад
Зорить сонечком поміж хмар із захристя.
Ще вчора сонце усміхалось у зеніті
Пташка раділа божій красі на гілці.
Нині біле павутиння летить по світі
Сопілкар вітер виграє на сопілці.
Вітер у музиці дощу мінорних октав
Розплітає вербі коси над рікою.
Зорить ясен день до сонечка поміж заграв
Розсипає листя своєю рукою.
Падає падолистом золотаве листя
Під дощем у полум'ї вогню згорає.
Запалює нам вечір ліхтарі над містом
Крізь туман у рай -весну мрія злітає.
Осінь Листопад запрошує на білий. вальс
В танці вони розправляють вільні крила.
Нашу долю благословить, цей блаженний час
В казку зими несуть осінні вітрила.
Buona notte!
Buona notte e sogni d'oro
Доброї ночі золотих снів.
Ti voglio bene mio tesoro
Люблю тебе,ти-скарб солодких снів.
E guando arriverà la inverno notte
Ho non riesce a prendere sogno.
Arriverà di me nostalgia di notte
Me tua voce sentire molto bisogno.
Tu sei mia favola e mei sogni
Tu sei principo azzurro - mio amore.
E vedo notte zingarella ocie castagni
Dopo pioggia arcobareno tutto colore.
Buona notte,buonna notte - amore mio
Tu sei di pianeta Luna lontano.
Ho ringrazio per destino a Dio
Che nostre strade per noi Fano.
E sono triste sempre di mie pensieri
Cerco te di sopra nuvole di cello.
Tutto giorno guardato foto e eri...
E un colombo svelgiato di campanello.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024
О, Усміхнись мені ,усміхнись!
Усміхнись ,як колись усміхалась.
Прошу тебе на мить зупинись!...
Щоб ця осінь у серці зосталась.
О ,Усміхнись мені, усміхнись !
Як весна усміхається літу.
І як білий птах увись здіймись!
Світи сонечком між зореквітом.
Прийшла Золота осінь у сад
З дерев жовте листя опадає .
Усміхнись сонечком Листопад
Зігрій теплом ,хто пари немає.
А осінь красива, як весна
Поміж крон дерев грається сонце.
Пий, оцю земну красу до дна!
Лови блаженну мить у віконці.
Скоро зима замете наш сад
Забіліє, цей ясен світ в снігах.
Злетить у синю даль Листопад
Насіє сніжинок нам білий птах.
Я хочу ,щоб ти усміхалась
На землі раділа кожному дню.
Холодних зим, грози не боялась...
Я розпалю полум'я вогню.
Без тебе, такий холодний світ...
Ніч мов планета без ясних зірок .
Ти весна, яка зігріва цвіт
Усміхнене сонечко між квіток.
Лечу на крилах до тебе я
У сад , там де зріє медовий плід.
Як швидко біжить ріка - життя!!!...
Залишає любов у серці слід.
Я не хочу тебе втрачати!
Бо почуття зів'януть , як квіти.
І дозволь до себе обняти!...
Крізь зими вести тебе у літо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2024
Усміхнись мені, усміхнись,
Зодягнись у щастя, як колись.
Подаруй блаженну мить весни
Зігрій від холоду зими.
Віднайди найкращі слова,
Щоб з під ніг йшла кругом голова.
Там, де музика любові
Там рай - цвітуть сади медові.
Найкраще місце на землі,
Де маків цвіт колос на ріллі.
Там весна літо стрічає
Птах щастя про любов співає.
Там падають зорі в трави
Лелеки ходять наче пави.
Там зоряний літній вечір
Обіймає нічку за плечі.
Там птахи шукають пару
І крилом розганяють хмару.
Там голуби голубляться
Красою землі милуються.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2024
А я подарую тобі пісню
Та, що цвіте Лілією у серці.
Вона нахилить зірку вечірню,
Де лебеді кохання на озерці.
Ти моя Мадонна - пісня з пісень
Музика чарівних струн у октаві.
Ти моя блаженна мить - ясен день,
Світанок - сонечко весни в заграві.
Я подарую тобі увесь світ,
А у своїх долонях квіти щастя.
Ти мій казковий рай - ліловий цвіт,
У музиці ніжна пісня - причастя.
Я встелю пелюстки троянд до ніг,
І запалю вогонь для тебе - свято.
Серед зим у серці розтане сніг...
До зірок понесе пісня крилата.
Ти - пісня, королева натхнення
Музика, яка надихає життя.
Ти жадана мрія - сьогодення
З тобою поруч мила щасливий я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2024
Я прийшла у гості в це життя
І я сама собі не належу.
Я поміж зір зірка - мить буття
Храм любові, що тримає вежу.
Я між хмар сонечко у небі
Краплинка дощу на твоїй щоці.
Я подих повітря в потребі
Райдужна мрія у твоїй руці.
Моя місія на цій землі
Лишити у твоєму серці слід.
Посіяти зерно на ріллі,
Щоб зібрав урожай солодкий плід.
Я ще трохи з вами побуду
На землі погостюю до зими .
Згорю, як зірка поміж люду
Тополиним листячком восени.
Мій політ буде в один кінець
Він у безсмерті блажено - вічний.
Земля сплете на коси вінець
Покриє пух мене біло - сніжний.
Я у божих руках, лиш квітка
Дерево життя і розквітлий цвіт.
Між птах одинока лебідка,
Яка пером малює, цей дивосвіт.
Я подих вітру , шелест листя
Струнка тополя край дороги.
Промінь сонечка із захристя
Пісня, що лікує твої тривоги.
Прийде час злечу у небеса
Залишу слово у твоїм серці.
Я образ жінки - землі краса
Від спраги водиця у джерельці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025680
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2024
Я подарую тобі любов
І намалюю казкові сни для тебе .
Хочу бачити тебе я знов
Обняти, як лебідку лебідь до себе.
Я подарую тобі любов,
Щоб з тобою казковий вечір зустріти.
Розпалю у серці вогонь знов,
Щоб цілувати уста... тебе любити.
Я подарую тобі любов.
Віднайду у всесвіті планету щастя.
Щоб до ясних зір злетіти знов---
З твоїх уст приймати любов, як причастя .
Я подарую тобі любов
Поведу у квітучу весну - рай літа.
Усміхнись мила для мене знов...
Хай розквітають у душі ніжні квіти!
Я подарую тобі любов
Бо ти моя пісня - закохана мрія.
Знайду струни нот мелодій знов,
Щоб цвіла на землі , як квітка Лелія.
2-------------------------------------
А я подарую тобі пісню
Та, що цвіте Лілією у серці.
Вона нахилить зірку вечірню,
Де лебеді кохання на озерці.
Ти моя Мадонна - пісня з пісень
Музика чарівних струн у октаві.
Ти моя блаженна мить - ясен день,
Світанок - сонечко весни в заграві.
Я подарую тобі увесь світ,
А у своїх долонях квіти щастя.
Ти мій казковий рай - ліловий цвіт,
У музиці ніжна пісня - причастя.
Я встелю пелюстки троянд до ніг,
І запалю свічку для тебе - свято.
Серед зим у серці розтане сніг...
До зірок понесе пісня крилата.
Ти - пісня королева натхнення
Музика, яка надихає життя.
Ти жадана мрія - сьогодення
З тобою поруч мила щасливий я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025641
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2024
Хто добро дарує , тому добро множиться,
а хто зло сіє, тому все віднімається.
Не треба високо думати про себе,
Хвалитись що ти найкращий пан серед панів .
Хто во лжі живе, тягне соки від тебе...
Має чорну душу, накликає божий гнів
А хто сміється з тебе з твоєї біди,
Він в божих очах є мертвий, а не живий .
Не дасть ніколи тобі своєї руки,
Коли ти впадеш ниць, і занепаде дух твій.
На кожного мудреця, знайдеться кращий мудрець,
не треба хвалитись, що ти генерал крутий!
бо кожен хитрун упаде і зійде нанівець...
буде понижений людьми, Богом вдень святий.
За спиною не мий нікому кості,
бо прийде у твій дім біда у гості.
Якщо судиш за плечима друга свого,
то осудять, ті ж люди тебе самого.
А дурак ніколи не стане мудрим
А грішник на землі монахом, святим.
Лжець закладе маску, лице припудре
І між людьми буде королем крутим.
Хто розпалює ненависті вогонь чвари,
то до нього обпече він свої руки.
Згорить душа об вугіль, зійдуть над ним хмари
Зазнає біль страждання, душевні муки.
Не будь плазуном, не розпускай язик ,
не кусай отруйним жалом ближніх душу.
А хто чорну справу робити звик,
Він обтрясе, обідре, як солодку грушу.
В чорнім чубі чорти плодяться
І від них злі думки родяться.
Хто чим воює, від того загине...
Мудрий дурного ніколи не зупине.
Дурний розмахує руки в розмові...
Не бачить себе збоку, хто він у мові.
З дурним ніхто не договорився,
Його добром ніхто не збагатився.
Хто овечу шкіру закладає!
Той тебе зрадить у прірву запхає.
Сидить жаба квакає в болоті
Хвалиться, як базарна баба.
Що красива пава у польоті,
Може зловити в морі краба.
А хто живе у мирі з Богом !,
Тому стелиться світла дорога.
Живи у любові на землі
Щоб зібрати урожай на ріллі.
Ніколи не каркай, як чорна ворона
Не скрегочи, не розпускай язик.
Бо згорить твій план до пасхального дзвона
І обнулить твої справи - твій бздик.
Даруй людям хороший настрій - позитив
Минай десятою дорогою барана.
Заздрість та людська гроза несе негатив,
І у розмові дурень, дасть тобі стусана.
А дурний без вина - дурний ,
І з дуру запалить свою хату.
А мудрий наче сталь міцний
Мовчки гасить вогонь , без оплати.
Хвалився дурний, що він цар на землі
Сидить на троні , має зброю в руках .
А він сидить в болоті, в сірій імлі...
Руйнує все... творить страхіття і жах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025614
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2024
А Осінь, так пахне грибами в отаві...
Опалим листячком в золотім багрянцю.
Сонечко всміхнулось між хмар у заграві
Запрошує на осінній бал до танцю.
Ще вчора я йшла угору на вершину,
А нині йду ,там де ллють дощі — униз.
Не оминути заметіль ,хуртовину...
Колючих снігів, зимовий каприз.
А дні за днями летять ,як листя з дерев
Осінь дарує красу — блаженну мить.
Приходить золота осінь — для дам королев
У мінорній ноті музика дзвенить.
Хай знайде струну октави явір скрипаль!,
Щоб насолодитись музикою зір.
Прожене з душі ностальгію , сум, печаль...
Зігріє сонечко теплом з синіх гір.
Згорає у полум'ї вогню мить — життя
Падає вниз з дерев кленове листя.
Відлітають птахи рано у небуття
Біла зима приходить на обійстя.
У круговерті швидкоплинного життя
Біжать роки шалено наче коні.
Все минає... стирає у порух буття...
Час сипле білий сніг на наші скроні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024
НЕ ТРИВОЖ ДУШУ ОСІНЬ
Прийшла неждано осінь у мій сад
Стукає дощем у вікна мої .
Ще літо, а в золотім листі сад...
Чую музику Шопена на землі.
О осене - Золота осене!...
Ти - прийшла в моє літо нежданно.
Стою ,як тополя на прощенні
Вітер ронить листя безжально.
О Осене, не рви роки вітром
І прошу не тривож мою душу.
Зігрій мене, ще сонечком літа,
Щоб смакувати життя , як грушу.
По небу пливуть сизі тумани
День купається як в молоці.
Тримають небо дуби - титани
Дарує промінь сонечка в руці.
О осене - Золота осене !,-
Не лякай ,що скоро прийде зима .
Глянь , які клени стривожені!
Далеко до весни, насип ,ще тепла..
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
О, листопад , листопад, листопад
Чому, так рано прийшов у мій сад?...
Я, ще хочу у Жовтні побути
З небес тепла сонечка відчути.
О листопад, ти приніс снігопад
Перший сніг засипає осінній сад.
Короткі дні ,довгі — довгі ночі
Від грози згорає серце жіноче .
Я так не хочу іти до зими, -
Де пливуть сизі тумани, дими..
Під дощем без вогню дуб згорає
Зима снігом наш рай засіває.
Приходить рано у хату вечір
І розпалює дрова у печі.
Запалює нічний ліхтар, свічку
Освітлює беззоряну нічку.
Опале листя лежить в калюжі
Калина стоїть у дикій тузі.
А в горах випав перший ранній сніг
Холодно ...іде зима на поріг.
Вже Жовтень все у валізу зібрав
Він художник красу землі малював.
Посіяв озиме зерно у ріллю,
Щоб зріс золотий колос журавлю.
Холодно... вмирає ліс, поле, гай
Почорнів від сліз землі небокрай.
Зажурилась верба над рікою...
Що її краса сплила за водою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2024
А ти — один єдиний чоловік
За яким піду я на край світу.
Ти моя радість, бальзамовий лік...
У моїй душі — сонячне літо.
Ти, як сонце в небі — один на мільйон...
Таких більше на землі немає.
Ти мій квітучий сад, мій казковий сон
Моє серденько тебе кохає.
Красивий погляд смарагдових очей
Взяли серце і душу у полон.
Я , як вечірня зірка серед ночей
Зорю у твоє вікно у твій сон.
Ти тільки скажи, що потрібна тобі
Для тебе знайду найкращі слова.
Витру сльози з твоїх очей у журбі,
Від спраги напою ,як водиця жива.
Ти є велетень корабель мій причал
Не боюсь дощу, грози з тобою.
Ти моя висота, і мій п'єдестал...
Друг,що від зим захистить рукою..
Перепливемо океан з тобою,
Подолаємо труднощі в житті.
Ти в небі ясен місяць під горою
Мої вільні крила у почутті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024
Я тобі у небі зірку дістану
Коштовні перли у синьому морі.
І Цілунком загою твою рану
Буду з тобою в радості, у горі.
Небеса намалюють казковий рай
Встелять до твоїх ніг пелюстки троянд.
У росяних травах розцвіте розмай
Рожеві мрії між зоряних гірлянд.
Я віднайду мила від щастя ключі
Тобі подарую волошки в житах.
Щоб зустріти вечір на твоїм плечі
Цілувати як мід солодкі уста.
Я заколишу твої безсонні сни
Заспіваю колискову тихенько.
Цілунком розбуджу сонечком весни
Напишу слова "люблю" на серденьку.
Ти -- з казки, моя принцеса красуня,
Яка спала, як квітка в зимовім сні.
Ти - пісня з пісень - музика відлуння...
У саду вишня - білий цвіт навесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025385
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2024
В її душі цвіте, ще молоде літо...
А впав ранній білий сніг на волоссі.
Розплітає довгі коси шалун - вітер
Про себе дає знати - Золота осінь.
Під мелодію дощу кружляє листя
Танцює з вітром у осіннім вальсі.
Між сизих хмар зійшло сонечко з захристя
Дарує блаженну мить , у цім часі.
В красуню Осінь закоханий Листопад
Зима встеляє білий килим до ніг.
Вони у мріях злітають під зорепад...
Стрічають удвох світанки край доріг.
Вона любить, як цвітуть квіти жоржини
Як полум'ям пломеніють до зими.
Сплела вінок з листя клена з грон калини
Іде, як королева в заметіль зими.
То сонечко світить ,то дощ, а то злива...
А літо удаль забрали журавлі.
Ця жінка ,як Золота осінь - красива...
Немов Мадонна на цій святій землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025332
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2024
А такі , як ти - один на мільйон
Їх видно здалека між люду в юрбі.
Немов Всевишній з небесних ікон
Серед зим до ніг стелить квіти тобі.
Ти - мій Всесвіт - синьооке небо
Є шляхетний лицар, романтик - казкар.
У вальсі - я лебідка, ти лебідь,-
Який запалює зоряний ліхтар.
А ти - моє сонечко в сто карат
Красень - осяйний діамант красивий.
Вдихаю, як в сад пянкий аромат...
З тобою лечу вище хмар - щаслива .
Даруєш мені свято в будні дні,
В тебе золоті руки, добре серце.
Ти - любов ,що цвіте раз навесні
Від спраги водиця чисте джерельце.
Ти мов зелен клен стрункий, високий...
Я немов берізка поруч з тобою.
Летять швидко роки, як потоки...
Я люблю, як вперше - цвіту весною.
2---------------------------------
Мені нікого, крім тебе не треба
Повір, твоя любов у довжину життя.
Коли нас розлучить з тобою небо
У твоїм серці залишусь назавжди я.
Повір ,таких як ти — один на мільйон..
Елегантний, і благородний чоловік.
А ти є мій земний рай — казковий сон
Твоя шляхетність, то моєї душі лік.
Мені потрібна, тільки твоя любов
Вистачає, щоб був поруч біля мене.
І на крилах летіла до тебе знов,-
Щоб розквітала, як берізка для клена.
А я ніколи тебе не забуду
Нашу першу зустріч — погляд твоїх очей.
І не боюся людського осуду...
За тебе віддам тисячу самотніх ночей.
Я сильна, і навчусь жити без тебе...
Але не зможу я тебе розлюбити.
А від долі не втечеш, і від себе...
Ти — посланий небом , щоб тебе любити.
Я любов у твоє серце переллю
І запалю пристрасть , вогонь почуттями.
Тобі я тисячу раз скажу : "Люблю"...
Розтоплю лід у твоїм серці словами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2024
Відлетіли журавлі , відлетіли...
Забрали літо молоде з собою.
У моїй душі спогад залишили
Ту казку ,що зігріває зимою.
Не вернути літо, яке одцвіло...
Лиш приходиш часто до мене у снах.
Вже Листопад, наш рай снігом замело...
До вікна стукаєш наче голуб птах.
Словами запалив любові вогонь
І цілунком уст розпалив пожежу.
Грає гаряча кров з ніг до моїх скронь
Я твоя ...Сама собі, не належу.
У твоїх обіймах, як квітка цвіту
А у полоні пристрасті згораю.
Іду у Листопад - осінь золоту
на крилах вітру до тебе злітаю.
Ти - мій Всесвіт, мій шарм ,мій ідеал...
Мій казковий принц на коні ,мій король.
Ти є планета щастя ,і мій причал...
А у музиці райдужна нота "Соль".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025271
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
Я без мови в'яну, як без води квітка
І без неї задихаюсь у світах.
З небес вона сходить наче ясна зірка,
Крилом пташечки будить мене у снах.
А мова, це святиня, мамина пісня
Ніжне слово, яке надихає нас.
Це світанкова, вечірня зоря пізня,
Запалює нам свято — щасливий час.
А мова, це є храм блаженства, любові,
А у зоряній вервичці — молитва.
З чистого джерела водиця у слові,
У зернині — хліб, для душі пожива.
А мова ,це є мамина колискова,
Яка колише безсонні сни в дитя .
У променях сонця — гілка калинова
Дух, який надихає наше життя.
А мова, це скарб , божий дарунок з небес,
Наш оберіг — щит і меч на всі віки.
В полі пшениця, жито — тисячу чудес,
Пресвяте причастя з божої руки .
А мова, це вільні крила, пташки в політ,
Спів пісні, яка зігріває серце .
Це навесні райський сад білосніжний цвіт,
Сплетений віночок синє озерце.
А мова, це вишиванка на полотні,
Яку хрестиком вишивала мати.
Це є урочисте свято — сонячні дні...
Спадщина, яку нам тре шанувати.
А мова, це синє небо, квітучий лан,
На якій золотий колос зростає.
Бальзамовий лік ,який зцілює від ран
Сяйво зір, які нам шлях прокладає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025246
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2024
О покохай мене, покохай!
Полюби мене,ближче пізнай.
Я, як водиця бистра ріка...
Чарівних струн - музика дзвінка.
Я прийду до тебе у пісні
Зацвіту, як лілії ніжні.
Я п'янкий нектар у розмаю
Спів солов'я в зеленім гаю.
Не забудь про мене, не забудь!...
Коли зимою сніги метуть.
Ти - згадай моє імя, згадай!...
Край воріт ,як лелек зустрічай.
Я залишусь у твоїй душі
У музиці , у пісні, вірші.
І зігрію сонечком весни.
Та намалюю казкові сни.
А я прийду до тебе, прийду
А ти чекай мене у саду.
Через сотню,та тисячу літ
Я подарую блаженний світ.
2-----------------------
А я подарую тобі пісню
Та, що цвіте Лілією у серці.
Вона нахилить зірку вечірню,
Де лебеді кохання на озерці.
Ти моя Мадонна - пісня з пісень
Музика чарівних струн у октаві.
Ти моя блаженна мить - ясен день,
Світанок - ясне сонечко в заграві.
Я подарую тобі увесь світ,
А у своїх долонях квіти щастя.
Ти мій казковий рай - ліловий цвіт,
У музиці ніжна пісня - причастя.
Я встелю пелюстки троянд до ніг,
І запалю свічку для тебе - свято.
Серед зим у серці розтане сніг...
До зірок понесе пісня крилата.
Ти - пісня королева натхнення
Музика, яка надихає життя.
Ти жадана мрія - сьогодення
З тобою поруч мила щасливий я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025130
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.10.2024
Якщо любиш, зачекай до весни!...
Коли зацвітуть в саду цвітом вишні.
Нехай розтане білий сніг зими
Розвесніють ясно зорі Всевишні.
У небі ясен місяць , як панич
Пливе до сузір'я Діви на човні.
І зорить крізь нічне вікно до віч
Співає колискові мені пісні.
Мені ночами чомусь не спиться
Думаю про тебе,про нас з тобою...
Замела дороги хурделиця...
Холодно,розтануть сніги,лиш весною.
Ти приходиш так часто в мої сни
Солодкий сон, як птах злітає в небо.
Пишу про любов зоряні листи
На снігу малюю казку для тебе.
Якщо любиш, зачекай до весни
Щоб зростити почуття — сад любові.
Хай розквітнуть у гаю ясени
У стиглих житах квіти волошкові.
Завтра вдягне вишня білу вуаль
Всміхнеться літу — літечку здалека.
Покличе лебедів кохання в даль...
Насіє нам зірок щастя лелека.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2024
Я рано встаю і пізно лягаю
І молюсь я до Бога , благаю.
Щоб дав миру, здоров'я,міць і сили,
Приїхати в село на могилу.
Помолитись за сина ,батьків,брата
Хоч раз глянути на рідну хату.
Пройтися рідними стежками у сад
Відчуть ,як пахне грушка , виноград.
Нарвати у жмені яблук, і сливок
З криниці напитись води ковток.
Я ,так хочу дочекатись ,ще весни
Побачити, як шумлять ясени.
На горі вклонитись дубу старому
Святій церквиці ,щоб зняла втому.
Птахом полетіти на берег Дністра
Там де живе моя старша сестра .
Піду селом ,як колись пішки пройдуть
І рідній землі низько поклонюсь.
Там ,де вчора ходили мої ноги
Там білий сніг замів дороги.
Згадаю найкращі молоді роки
Коли була родина , батьки.
Сумую за тими, кого немає...
За тим куточок, що звати раєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024
Пора стати дорослим у житті
Вирішувати справи, та проблеми.
Ти — господар своєї хати — землі
Будуй свій рай , сій квіти хризантеми.
Працюй, сій зерно добра ,любові
Квіти ,щоб цвіли від весни до зими.
Думай, і твори світи казкові
В гармонії іншим настрій підійми.
Життя,то є велика наука
Усердна праця,труд у поті чола.
То висота дуба,граба,бука,
Щоби не поранити руки до скла.
Ти — пам'ятай, що сильні не плачуть!...
Ідуть вперед ,не здаються у борні.
А вони майбутнє своє бачать
Коли хата згорить у попіл — вогні.
Починай, спочатку нове життя
Не бійся всяких труднощів на землі..
Не ховайсь за плечима , як дитя!...
І шукай себе на життєвім путі.
Коли людина ,щось в житті значить
А вона не марнує своє життя .
Є падіння ,злети та удачі -
А хто працює той, множить здобуття.
Ти — молодий,здоровий ,красивий
Повір , що твоє щастя у твоїх руках!.
Навіть коли будеш голуб сивий
Треба думати ,працювати ,як птах.
Повір , у тебе все добре буде!
Молись, коли у тебе душа болить.
Не винось свій біль,печаль на люди!
І перечекай грозу,коли дощить.
Ти — іди вперед до цілі, мети
Відпочинь,щоб сили зумів набрати.
Щоб щось у своїм житті досягти
Треба чути Бога, з ним розмовляти.
А є той мудрець ,хто чує Бога
І сіє зерно, зростить золотий лан.
Стрічає Новий день без тривоги
У житті він господар долі, і пан .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2024
Піду у храм запалю свічку
Помолюсь за недругів, ворогів.
Поплачу від усіх у нічку,
Щоб розвіяти свій біль,чужий гнів.
Бачу ,як крізь лупу людину
Я несуддя , щоб когось судити.
Як веде себе, як скотина...
Я хочу її на мить зупинити.
Я живу, як свята монашка
Робота,і хата та святий храм.
Не шукаю розваг, коли важко
А молитва лікує душу від ран.
Ні ,легких доріг не шукаю
І друзів,щоб випити з ними вина.
А чужих на поріг не впускаю,
Щоб не пити мед - отрути до дна.
Я не воїн на полі бою,
Не ношу за пазухою камінь.
Рану душі словом загою,
І скажу : своїм ворогам "Амінь!".
Я на п'єдестал слави не рвусь,
Щоб золоті медалі носити,
Якщо впаду, то я підіймусь
Встану, щоб заново просто жити.
Я не плазун, не блазень, не раб,
Не вмію у клоунаду грати.
Не орел, не ловлю в морі краб,
Щоб жабу у болоті дістати.
А я не вчу нікого жити,
І не кажу, що мудрець з мудреців.
Мені б сина навчити жити,
Щоб був людиною серед людців.
Не дозволю себе топтати,
Щоб покусав до крові дикий звір.
А краще дурню промовчати...
Чим будувати дружбу без довір.
Я не гашу вогонь руками,
Щоб обпік аж до білих міхурів.
Не дам топтать себе ногами
Відійду в сторону ,щоб дух зміцнів.
Так я кожен день вчуся жити,
Не раз похитнеться мій слабкий крок.
Вчусь у любові світ творити
Пізнаю людей, п'ю Життя - ковток.
Не хвалюсь ,що пан серед панів
Найкращий, найгарніший на світі.
Могутній, як дуб між ясенів,
Що ,як Бог все можу на цім світі..
Вчорашній друг п'яний без вина
Я розіб'ю, цю дружбу на друзки.
Не знаю, в чому моя вина?...
Коли вітер рве в дуба галузки?...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2024
В моєму серці народилась пісня
Зійшла яскравою зіркою у небо.
Вона наче птаха лебідка ніжна,
У яку закохавсь одинокий лебідь.
А у неї голос наче сопілка
Співає, так що спів торкається душі.
А вона просто жінка українка
Малює, цю блаженну мить - красу землі.
О , Лети, лети лебедине пісне
Понад круті береги ліси і гори.
Хай втихне гроза, осіннє море грізне
Зійде сонечко осяє простори.
Ця пісня про любов, журбу ,страждання
Як ламали її крилонька вітри .
Там ,де сонце - лебедине кохання
Чорні хмари проженуть стрункі ясени.
Ця пісня - біла симфонія весни
Намалює тобі казку зоряний світ.
Як княжа пава прийде у твої сни
Розтануть сніги ,розвесніє вишні цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2024
Золота осінь немов королева
Дарує нам щастя - блаженну мить.
О , яка прекрасна - пора Жовтнева!
Коли на деревах листя золотить.
Сонечко теплом , ще зігріває сад
Забагрянило у барвах листя.
А завтра прийде у гості Листопад
З сніжних гір ,як король із захристя.
Жовтень окутав сизий - сизий туман
Про себе дає знати , вже зима.
А небо на хвилях струн ,як океан...
Ллє дощ ,то падає сніжна імла.
Опадає жовте листя під ноги
Тополя з вітром у вальсі кружляє.
Курличуть білі гуси край дороги
Мінорна нота серденько крає.
Золота осінь одяглась в оксамит
Дуб з голови капелюх знімає.
Біжить кінь сиплеться іскри з - під копит
Листопад білий сніг засіває.
Незрівняна краса у падолисті
Осінь ставить на листі круглу печать.
Художник малює пейзаж над містом
Надихає нас божа благодать.
Ще не біла зима ,ще тільки Осінь...
Нахиляє сонце - золотий час.
А дні за днями - поміж верболози
Спливають у синє море від нас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024
Ти — моє щастя пречисте небо
У променях сонця сто карат.
Я намалюю казку для тебе
У цвіті яблунь — квітучий сад.
Ти є мого серця королева
А поміж квіток квітка весна.
Ти — є красива пора травнева
Музика зір — чарівна струна.
Бачу тебе, як сад розквітаю
П'ю ,як водицю твою красу.
До тебе я на крилах злітаю...
Відчути твоє слово "Люблю".
Ти — моє натхнення, моя мрія
Без тебе , як свіча згораю.
Ти — пристань життя, моя надія
Жінка ,яку люблю, і кохаю.
Вже прийшла осінь, за крок Листопад...
Стелить килим багряний до ніг.
Ще вчора сіяв щастя зорепад
А нині на долоні падає сніг.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2024
О Боже, ти — цар поміж царів
Сотворив землю і небо.
Ти — вічне сонце поміж віків
Всесильна Велич у тебе.
Мій Господи, ти — моє небо,
Ти подих повітря — життя.
Молюсь я "Отче наш" до тебе ,
Дай сил,коли у тривозі я.
Мій духовний Отче Небесний!
Прости мені за все, прости!
Хай у мені мій дух воскресне
Дай міць, деревом життя зрости.
Ти — моя права рука Боже!
Довіряю тобі життя.
Ти бачиш, чуєш серце кожне,
Коли у смутку ,журбі я .
Прошу тебе, Боже, благаю!
Від ворогів мене захисти.
Хто гострить меч, смерті жадає...
У вогні його задум спали.
До святих небес Боже, молюсь !
Прошу увесь мій рід захисти.
Омий мене дощем я зцілюсь,
Щоб святу любов у світ нести.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2024
Ти — шляхетний, красивий чоловік,
Ти — вітер, від якого зриває дах.
Ти — моя любов на землі вовік,
Є казковий лицар на коні у снах.
Ти — Всесвіт, ясен місяць уночі ...
Вдень сонце, володар моїх почуттів.
Ти — сонячний промінчик на плечі
У білокрилого птаха піснеспів.
Ти — в довжину життя — блаженна мить.
А на хвилях моря мій порятунок.
Ти — дивовижна струна, що дзвенить
А поміж хмар райдужний візерунок.
Ти — у космосі планета щастя,
У яснооких вечорів — зорепад.
Ти — храм любові моє причастя...
У осені мій золотий листопад.
Ти — харизматичний, неповторний,
Світанок у вікні солодкий нектар.
Ти — красивий Джентльмен, благородний...
Є мій найдорожчий скарб — небесний дар.
Ти — моя музика, моя пісня...
Навесні білосніжний розквітлий сад.
Ти — моя радість і печаль сніжна
І у моїх долонях дощ, снігопад.
Ти — моє сонечко у зеніті
А на моїх косах лавровий вінок.
Ти є білокрилий птах на вітті
Ти — моє натхнення — повітря ковток.
Ти — титан, синьоокий океан,
Велетень корабель пристань надії.
Ти — зерно доброти — золотий лан,
Є надійна рука у безнадії.
Ти — цілющих джерел жива вода,
Запалений вогонь у моїм серці.
Ти — солодке яблуко сон — трава,
Біленький лотос на синім озерці.
Ти — у барвах золотий листопад,
Кленовий листочок жовтий падолист.
Ти — крапля дощу, білий снігопад
Ти — тихий вечір із зоряних намист .
Ти — смарагдове літо в розмаю
Є жадана мрія подих повітря .
Ти — моя казка у земнім раю
А у піднебессі — яскраве світло .
Ти — небо, моя висота, мій злет...
А у птаха щастя два вільні крила.
Ти — золотий голос небес — сонет,
У музиці ,струна моя міць, сила.
Ти — Ангел, оберіг мого життя
Мій міраж, моя печаль, моя радість.
А в октаві нота соль — почуття
Моя золота осінь, моя старість.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024699
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.10.2024
А там ,де вчора співав соловей,
Там сьогодні затихла ніжна пісня.
Серед тисячу безсонних ночей
Шукаю одну, неповторну пісню.
О скрипалю візьми скрипку в руки
І знайди струну ,що торкнеться душі.
Нехай дзвенять мелодійні звуки
Музика мого серденька у вірші.
Заспівай соловейко, заспівай,
Хай від твого співу тане в горах сніг.
А ти скрипалю на скрипці заграй
Лунає закоханих веселий сміх.
Пісня повінчала зорями нас
З небес дарує блаженну мить щастя.
О ,який чудовий прекрасний час!
Коли приймаєш пісню, як причастя.
Заспівай соловейко ,заспівай!
Чарівну пісню голосом сопрано.
Хай квітне сад яблуневий розмай
А у душі сходить сонечко рано.
Заспівай соловейко ,заспівай,
Піснею прожени мій сум, мій жаль.
І згоріти ,як жовтий лист не дай,
Веди де нема зим журби печалі .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.10.2024
Ти поглянь , яка прекрасна ніч!
Як в небі зорі сяють квітом.
А красень місяць мов павич
Зорить всю ніч в моє вікно над світом.
А у моїх думках тільки ти, ти, ти...
На своїм серці написав твоє ім'я.
Вечір закоханим зводить мости,-
Знайдемо щастя в розмаю ти і я.
А ти - моє небо, мій храм любові...
А поміж зірок ясна зірка натхнення.
Ти - Богиня муза у ніжнім слові
Ця блаженна мить - благословення.
Тобі розкажу про ,що плаче скрипка...
Чому лебідь ,так зітхає одинокий.
Де живе любов , там біла лебідка
Летить до нього понад моря глибокі.
О.Тучапський співає
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024533
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.10.2024
Всі твої подружки вийшли заміж давно
Ти не можеш свою любов знайти .
Чекаєш принца на коні, як у кіно...
А роки згорають , як зорі з висоти.
Висока струнка, така мила, красива
Та все зустрічаються не ті, не ті...
Розцвіла мов в саду троянда зваблива
Квіточка , яка цвіте у самоті.
А ти приходиш наче місяць з висоти
У золотім човні пливе по небу.
Він такий близький, недосяжний ,як ти.
Дай знак, коли стріну тебе мій лебідь.
Скажи, мені ,де ти ходиш моя доле?...
Ти ,так часто снишся мені ночами.
Дивлюсь, як у туман - небо неозоре
Шукаю ,як сонце під небесами.
Доле моя доле з чорними бровами
Ти мрія весни ,моя пристань життя.
Скажи мені ,якими ходиш стежками?...
Щоб закохалась... щаслива була я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024421
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2024
О , моя трояндо чорнобрива!
Гарна квіточко з райдужної весни.
Не бійся коли дощ ,а чи злива...
Вітром прожену хмари, як ясени.
Я тихенько у твої сни прийду
Немов ясен місяць стану край неба.
У Всесвіті найкращі слова знайду
Ясні зорі для тебе, для тебе.
О , моя квітко цвіти, розквітай!
І не журись, що у сад прийшла осінь!
Пелюстками, як жар гори, палай...
Світи ,як сонечко у небо просинь.
Вдихаю у твій п'янкий аромат
П'янію , як від солодкого вина.
Ти - моє сонечко у сто карат
Моє натхнення, моя квітка - весна.
Обожнюю твою царську красу,
Немов птах цілую уста медові.
П'ю вроду мов квіт пречисту росу
Дякую тобі, за миті казкові.
Квітка прагне дбайливих рук , тепла...
А від холоду у самоті в'яне.
Щоб зігріли сонечком - небеса
Коли гроза ,люта зима нагряне.
Я дивлюсь на тебе, не надивлюсь,
Малюю у своїх руках твій портрет.
І втратити тебе я ,так боюсь...
Як Богиню музу закоханий поет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024407
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2024
Хто сіє зерно ,той жне добро
Хто працює,той гроші рахує.
А хто здоровий ,той багатий
Сильний духом до всього завзятий.
А краще з мудрим загубити,
Чим з дурнем золотий скарб віднайти.
У своїй хаті в мирі жити,
І до цілі,та до мети дійти.
Не вся та краса, що на личку
І не все ,те золото ,що блищить.
Іноді ,грушка зросте в дичку
І тебе терновим плодом вгостить.
Ти не показуй гострий язик ,
Який крутий, які гнилі зуби.
Велику голову має бик,
Але рогами не звалить дуба.
Коли любиш, розум не втрачай
І дивись на обранця тверезо.
Добре думай, тоді обирай...
Бо пораниш душу ,як до леза.
А сидить у болоті жаба
Заздрить ,що птах високо літає.
А умом не дістане граба,-
За своєю спиною крил немає.
Хвалиться, так хитра лисиця,
Що найгарніша , гарно співає.
Високо не літає птиця,-
Бо до співу голосу немає.
У змії довжелезний язик
Тебе може до крові вкусити.
Хто нападати на жертву звик
то у любові не може жити .
Хто читає ,той мудрість має
Відкриває для себе новий світ.
У знаннях висот здобуває,
І душа цвіте розмаєм ,як цвіт.
А хто сіє зерно любові
Той золотий урожай збирає.
Є щирий,привітний у мові
Господь того благословляє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024350
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.10.2024
Так мало тих, кому відкриєш душу,
Щирим був, як на сповіді у вівтаря.
І смакував його слово, як грушу
Він був у темряві світло ліхтаря.
О, як мало тих, кого назвеш братом,-
Щоб від недругів, ворогів захистив.
І був по духу рідним , а не катом...
Поважав чужий труд , ближнього любив.
А мало тих, кого назвеш сестрою,-
Щоб коли зима впустила у свій дім.
І зігріла ласкою, добротою...
Прийняла тебе немов мати у нім.
Так мало тих, кого назвеш родина...
Деколи рідні стають тобі чужі.
В біді пізнаємо, хто є людина?...
Хто є рідня для тебе, а хто чужі.
О , як мало тих ,кого назвеш другом,-
Щоб поділив кусок хліба з тобою.
Щоб не дивився, як ходиш за плугом
Допоміг орати поле - рукою.
О , як мало тих, хто нас розуміє...
Уміє читати по очах різні думки.
І жаль тих, хто душу від слова гріє...
Заходить без стуку , як тінь до ріки.
Як мало тих, хто подасть тобі руку
Коли впадеш ниць на слизькій дорозі.
Добрий, як Ангел прийде без стуку...
Підійме дух ,знайде лік у тривозі.
Як мало тих ,хто чує біль страждання,
Подзвонить серед ночі у важкий час.
Летить, як птах не чекає світання...
В час негоди лікує бальзамом нас.
Мало тих , хто не закладає маску,
Йде поруч з тобою до кінця життя.
Не підведе , не заведе у пастку,
Чує здалека твій біль, серцебиття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024
А у тата були два рідні брати
Кожен з них мав свій божий дар - талант.
Любили життя, землю, як я і ти...
Завжди був порядок,і все на кант.
Тато середущий був між братами
Багато народні прислів'я знав.
У розмові він говорив віршами...
І любити землю дітей навчав.
Наймолодшого бабусі віддали
А зі старшим лишились у хаті.
Зима ,і холодно чобіт немали...
І життя було лата на латі.
А тато не мав вищої освіти
А лиш три класи польської школи.
Був господар ,любив красу, квіти...
Духом злітав, як орел у гори.
А старшому брату було десять літ
Татові сім ,молодшому три роки.
Сироти росли наче весняний квіт
Земля зростила ,як дуби високі.
А раненько померли їхні батьки
Сироти... зазнали бід багато.
Діти другої світової війни...
Бог ,церква були за маму, тата.
Дітей своїх вчили землю любити
Орати, сіять у ріллю зерно.
У святій церкві Бога хвалити
Дякувати за всякі ласки, добро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2024
З далеких країв лечу додому,
де біля хати рожевих яблунь цвіт.
Вклонюсь низенько дубу старому
Подякую за все, за дитинства світ .
Бачу село у розквітлих садах ,
Як зацвіли яблуні ,груші, вишні .
Та берег Дністра у казкових снах,
І юних літ, щасливі дні колишні.
Дозрів яблуневий білий налив,
Золота медова груша на вітті.
І солодить пісні ніжний мотив,
У сузір'ї ніч у срібнім зеніті.
А там в полі наливсь стиглий колос
Зоріють у житах волошки сині.
Чути соловейка дзвінкий голос
Пасуться карі коні в конюшині.
А там за гаєм зелені трави
Стелиться дорога у розмай літа.
Ходять білі птахи наче пави
Сплітають у віночок пишні квіти.
На березі ріки така краса!
Тут видно здалека Карпати гори.
Тут леліють волошки небеса...
Там, де розлились жита наче море.
Дзвенить дзвінко польова криниця
Піду наберу водиці з джерела.
Досхочу нап'юсь, як біла птиця
А тоді піду додому до села.
Піду босоніж у чисті роси
Наберусь сили у матінки землі,
А вітер розплете мої коси
Понесе де золотий лан на ріллі.
Намилуюсь я красою землі
Обійму як дитя матір руками.
Засолодять піснями соловї
І блаженні зорі під небесами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2024
А я полечу у небеса
Там де пречисті ясні зорі.
А пісня зір, то божа краса,
Як біла птаха у просторі.
Ти моя любов — сьоме небо,
Твій голос немов дзвінкий кришталь.
Знайду ясну зірку для тебе...
Ніжну пісню заграє скрипаль.
Хай з синіх гір розкаже гроза,
Як плаче захмарене небо.
Де нема кохання, там сльоза...
Без лебідки вмирає лебідь.
Плекаймо у серці почуття,
Хай сяє сонцем храм любові !
Там де ніжність, ласка , там життя....
Цвітуть райські сади у слові.
Я немов місяць одинокий
Що пливе на золотім човні.
Між нами Океан широкий
Без тебе у журбі мої дні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024158
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2024
А коли хочеш плакати, то поплач...
Хай не стає тобі в горлі сльоза!.
Руйнує, все на путі долі — палач,
Штовхає в безодню людська гроза.
Поплач в самоті, щоб стати собою
Сльозою вмий заплакані очі.
А завтра зійде сонце над тобою...
Всміхнеться світу серце жіноче.
Не закривайсь від світу,як у герці
Ти вдихни у повітря, щоб жити.
Шукай гармонію у своїм серці
Набирайсь сил, щоб цей світ творити.
Поглянь у люстерко, себе полюби
Не оглядайсь у минуле назад.
А після дощу воркочуть голуби...
Віддавай добро світу наче сад .
Коли між пеклом і раєм на межі
І ти не знаєш, що буде завтра.
За твоєю спиною гострять ножі
Не опускай рук, гори, як ватра.
А тих, хто не по дорозі відпусти,
І хто не чує твій біль страждання.
Коли живеш у статку, заможній ти...
То всі знають тебе, шлють вітання.
А ти поплач, як небо після грози
Душа стане від снігу біліша.
Не бійсь ,коли прийде зима ,морози...
А ти молись , щоб стала міцніша.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024142
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2024
Не шукай мене ,не чекай...
Я не прийду до тебе більше.
Зі мною в почуття не грай...
Бо вже не буде, як раніше.
Ти - шальний вітер у полі
Від твого подиху в'яне цвіт.
А я вільна пташка на волі,
Яка любить, цей прекрасний світ.
Я не твоя власність , не річ,
Що блищить ,як алмаз в мовчанні.
Ти гроза, сльоза з моїх віч
Невідомість у вічнім чеканні.
А ти мене тільки поклич...
Прилечу ,як птах на світанні.
І витру сльозу з твоїх віч
Зацілую уста в коханні.
Ми з тобою такі різні
Доля дає нам шанс у житті.
Щоб цвіли , як квіти пізні...
Горіли полум'ям в почутті.
Я , як самотній місяць вніч,
Пливу, як човен у тумані.
Запалюю тисячу свіч
Тобі освідчуюсь в коханні.
Ти - Всесвіт - голубе небо...
Маяк у синім - синім морі.
Нахиляю лиш для тебе,
Яскраві зорі, ясні зорі.
Я люблю тебе , як життя
До божевілля ,до нестями.
Ти моя любов - почуття
Ніжна пісня під небесами.
Я полечу у небеса....
Там, де кружля білий - білий птах .
Твій голос , як чиста роса
Дарує мить щастя у піснях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1024086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2024
ПРИСВЯТА Б.СТАШКІВУ НАРОДНОМУ АРТИСТУ УКРАЇНИ.
Сумно ,що такі співаки з золотим голосом відлітають від нас, так рано.
У засвіти ідуть найкращі.
Жаль ,що по телебаченню їх не показують ,а лиш любимчиків власника телеканалу .
Він був моїм кумиром.
В молодості слухала.Довгий час не чула про нього.
І ось почула знову.Та на жаль дуже пізно....
Ніхто не рекламував його талант.
О ні ти не вмер!, ти - будеш жити в піснях...
Твоя пісня, то - біла птаха у небі.
Нахилить сонечко весни до гір Карпат
Зацвіте червона калина для тебе.
Прощається золота осінь з тобою
Старі дуби тобі вклоняються до ніг.
Вмивається небо гіркою сльозою...
Встеляє квіти... сіє перший білий сніг.
Злетів,так рано сизокрилий птах у даль
Отой ,що будив співом Карпати гори .
Лишив глибоку рану на серці ,печаль
Схилили голову над ним осокори.
Обірвалась струна пісня лебедина
Трембіти голос ,так бентежно лунає.
Затужила за тобою вся родина
Золота осінь кленовий лист встеляє.
Богдане, ти - соловейко України
Тобі голос виточив, як алмаз Господь.
Щоб голосним дзвоном будив цвіт калини
В снігах розквітав первоцвіт - душа, і плоть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023931
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2024
За потужні плечі він не ховавсь
Справжній козак, який взяв руки зброю.
Рідну землю від заброд захищав
Стояв щитом у цім жорстокім бою.
Українцем на землі народивсь
Захищав нас від орди в дикім полю.
Між людьми наче сонечко світивсь
Прагнув миру,і дітям кращу долю.
Він , як Ангел - воїн світла , добра,
Завжди усміхавсь, був щирий душею
Родом з Галичини, чув біль Дніпра,-
Як чорний ворон кружляв над землею.
Мати йому дала царське ім'я
Звати, так красиво Василь Особа.
І для нього було святе - сім'я
Любив дружину ,і дітей до гробу.
А війна молодий цвіт вбиває
Найкращі відлітають у небеса.
І солдат свою кров проливає...
Стали діти і дружина сирота.
Вчора дружина втратила маму
Нині чоловіка везуть на щиті.
У серці незагоєна рана...
Плачуть за татком діточки малі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2024
Я закоханий у пісню
У красуню фею синіх гір.
Мрію у серці - лелію
Ловлю її погляд, її взір.
Я полечу у небеса...
Там, де музика зірок дзвенить.
Її неповторна краса,
Дарує душі - казкову мить.
Вона мила , як лебідка
Блакитньо - сині очі неба.
З райського саду цвіт - квітка,
Без неї у тузі мов лебідь.
Я прийду до тебе в пісні
Встелю найкращі квіти до ніг.
Зацілую руки ніжні
У цілунках розтанеш ,як сніг.
Ти - чекай мене, як вечір,
Як сонечко з райдужних заграв.
Розправ спину, гордо плечі
Знай, що тебе лиш одну кохав.
Прийду піснею до тебе
І запалю вогонь любові.
Ти - моя лебідка, я твій лебідь...
Мінорна октава у слові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023863
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2024
А я зростала при свічі - лампі ілліча
У той час виключали, економили світло.
Тулилась до грудей маминого плеча
Слухала легенди ...вдихала ,як повітря.
А я пам'ятаю : шинель та куртку на ваті ,
Валянки , і кирзові чоботи та й гумовці.
Лампа наче кришталева люстра у хаті
Освітлювала тьму і блимала у віконці.
За вікном мете метелиця, хуртовина,
А ми малі діти ходили на панську гору.
З гірки катались, що промокла одежина
Всі обожнювали снігопад - зимову пору.
Не боялись холоду , заметілі зими,
Морозу ,що щипав щічки, малював рум'янці.
Катались , немов пташечки злітали крильми, -
Що до сніжної дошки ,аж примерзали пальці.
Мама одягла шубу, валянки на ноги ,
і я летіла на крилах немов птах за дітьми .
А час був снігопад закурив всі дороги...
Їздили у місто білі — білі коні саньми.
А ми зі снігу ліпили снігову бабу ,
То кидались сніжками та натирали щічки.
Грались і розгадували немов би табу...
Бігли грітись до вогню, до глиняної пічки.
Мама дітям з цукру наробила цукерок
На блясі напекла смаколиків , та дерунів.
І дала спеченого хліба підвечірок...
Парного молочка від червоних гірських корів.
О скільки у дитячих очах щастя було!
Не було всього, але жили в мирі щасливо.
На телевізор йшли усі сусіди на кіно...
Дивились новини світу та фільм красивий.
У черзі стояли за хлібом на морозі
Магазини були пусті та й усе по блату .
Жили дружно, будували храми у Бозі...
І ніхто ближньому не заздрив , а сестра - брату.
Мама колисала у дубовій колисці
Зшила з пуху білу ковдру , матрас з пахучих трав.
Борщ з фасолею смачний, так пахнув у мисці
І линула з синіх гір пісня з високих октав.
З тих пір ,так багато змінилось на цій землі
Змінилась мода, все йде вперед прогрес ,інтернет.
Лиш ,як колись в'ють на вітті гніздо журавлі
Співають у вишневім саду вишні свій сонет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2024
Ми з тобою закохані до нестями,
Як джерельна водиця наша любов.
Згораємо в палких почуттях серцями
Бачу тебе, як мак розквітаю знов.
Зваблює до тебе яскравий блиск очей
мов дві зіроньки, що сяють у небі.
Наче намальована врода у лілей
Притягує, як магнітом до тебе.
Повінчане зорями наше кохання
Освячене дощем під небесами.
Ти — мій Всесвіт, яскрава зірочка рання
Чарівна квітка , що пахне медами.
Ти візьми мою руку у свої руки
Веди, як лебідь лебідку у політ.
Хай поміж нами не буде більш розлуки
І Цвітуть райські сади — яблуні цвіт.
Там , де в гаю розлогі клени та й буки
Між крон сходить ясне сонце золоте .
Відлунюють водограю дзвінкі звуки
Закоханим духмяна липа цвіте.
У полі цвітуть ромашки білі — білі
Тобі я їх у букет назбираю.
Заспіваю пісню, як пташечки милі
Бо тебе кохана люблю, кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023686
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2024
Судилось залишити свій слід на землі
У твоєму серці, у пісні, у слові.
І зростити вільні крила, як журавлі
Малювати різні образи казкові.
А на небі на хмарці янгол явився,
І дивиться з висоти на цей білий світ.
У білого лебедя преобразився
Ніби збирається до зірок у політ.
Розмахнув крила, вільний сизокрилий птах,
Колише втомлене місто ,та сни землян.
Чорні хмари заступили Чумацький шлях
А янгол ніби зійшов з орбіт у туман.
У сірих хмарках день сховавсь у пелену
Вже пізня осінь... паморозь на отаві.
Явір — скрипаль шукає мінорну струну
Грає органна музика в октаві.
Холодно... сиджу дивлюсь у нічне вікно,
Як вечір запалює свічу над світом.
А янгол на хмарці загорнувсь у панно,
Розганяє чорні хмарки тихим вітром.
Край доріг стоять, як монахи церквиці,
І б'ють у дзвони на вечірню молитву.
А янголи на хмарці , як білі птиці
Шукають свій рай — мелодію красиву.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2024
А літо, літечко , як вода крізь пальці
Сплило за течією у синє море.
Поміж хмар заховалось сонечко вранці
Забіліли у снігу високі гори.
Димлять в сивім тумані - Monte Bianko
Біленький сніг блищить на сонці, як алмаз.
Стоїть , як пава Золота Осінь - di fianco
Світить ясне сонечко, то згасає враз.
Їде вересень наче лицар на коні
Усміхається білому світу, як пан.
Відлітають білі птахи - сонячні дні...
Чорніє земля ,там ,де золотився лан.
Осінь озолотила листя на вітті
У смутку хризантеми квіти печалі.
Згорають під дощем у бабинім літі
А смереки зелені стоять , як кралі.
Вже красень Жовтень іде у надвечір'я
Запалює сірником у печі вогонь .
Падає пожовкле листя на подвір'я
Забіліли чорні коси у моїх скронь.
2---------
О ПРОЩАВАЙ, МІЙ ЖОВТНЮ!
О прощавай мій Жовтню, прощавай!
О , прощавай мій птаху сизокрилий!
Ти - усміхнись сонечком з небокрай
Нахили земне тепло мені милий.
До тебе на побачення прийду
В іншому житті стрінемось з тобою.
Я буду чекати тебе в саду,
Щоб стріти золоту осінь з тобою.
Не хочу, так тебе відпускати!,-
Щоб летів ти у даль за журавлями.
Знаєш буду тебе в снах чекати...
У нашім раю з новими піснями.
Завтра у гості прийде Листопад
Від морозу отави забіліють.
Без пісні пташки засумує сад
Від заметіль зими ніжні квіти мліть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2024
Ще в лоні матері дитини
Від народження аж до смерті.
Посланий Ангел для людини
Написана доля - в конверті.
Посланий з небес — Ангел божий,
Який дає нам нести свій хрест.
Захистить від гріз в час тривожний,
І веде на гору Еверест.
О Ангеле, мій Охоронцю !
Ти Надійний Покров, захист мій.
Ти світло боже у віконцю ,
Пречисте небо — мир, спокій мій.
О Ангеле, мій Охоронцю !
Моя доля у твоїх руках.
Ти сонце ясне у віконцю
Світло, яке осяює шлях .
Слухай голос янгола небес
І серце відчує тривогу.
Він насіє тисячу чудес
І вкаже тобі путь в дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023510
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024
співає ЯРОСЛАВ ГУДИМА
Жовтень встеляє килим до ніг
Падає листя на твої коси .
Завтра їх покриє білий сніг
Окутають світ - хмарочоси.
А Осінь дарує прекрасну нам мить
В осіннім саду квітнуть жоржини.
І листячко з дерев летить , летить...
Сплітає вінок для калини.
Поглянь ,яка красуня осінь!
Стоїть немов Мадонна над світом.
Зорить у блакить там небо просинь
І розплітає коси вітер.
А там ,де ти - там рай на землі
У променях сонця квітнуть квіти.
Закоханії очі блакитні твої
Запрошує у казкове літо.
Зігрію тебе від холодних зим
Осіннього дощу ,і снігопаду.
І напою п*янкою любов'ю з рим...
І заколишу сни - Листопадом.
Поглянь ,яка красуня осінь!
Стоїть немов Мадонна над світом.
Зорить у блакить там небо просинь
І розплітає пишні коси вітер.
А там ,де ти - там рай на землі
У променях сонця цвітуть квіти.
Закоханії очі блакитні твої
Запрошує у казкове літо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023506
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2024
Запали у молитві свічу любові
Неси на офіру свого серця Любов.
Молитва ,це духовні ліки у слові,
Віра єднає з Богом з щирих молитов.
Встань на коліна перед образом Марії
"Богородице Діво "молитву читай.
Коли стоїш над прірвою в безнадії...
У вірі поміж хмар образ божий шукай.
О Пресвята Маріє — Матінко Божа!
Ти є мій Ангел Охоронець — мій Покров.
Ти в саду біла Лелія — квітка рожа
З джерел цілюща водиця з молитов.
Коли ти від сліз не знаєш куди іти
Над тобою метуть заметілі , дощить...
У відчаю у замкнутому крузі — ти.
Почуй голос неба , коли душа болить.
О Маріє , ти — розрада для всіх сиріт
У журбі для ранених душ — Боже світло .
Твоя молитва порятунок — ясен світ
Ти — причастя ,яке потрібно як повітря.
О ,Небесна царице Матінко мила!
Захисти нас від недругів,та ворогів.
Скріпи у вірі — дай духовну міць ,силу
Захисти від вогню війни — дочок, синів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023373
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2024
Зустрілись на березі ріки — два птахи
Один у променях сонця — світанок.
Інший наче Всесвіт у зоряні шляхи...
Чорноокий вечір — очі в циганок .
А лебідка, як білосніжний — білий цвіт,
Що заврунився навесні у вишні.
Лебідь притягує до себе, як магніт
Закохані в нього троянди пишні.
А лебідка співає пісні про любов,
Розправляє свої крила до зірок.
В чорного лебедя на серці печаль знов
Згорає ,як клен поміж раю квіток.
Два птахи самотні, такі одинокі...
Удвох збудують гніздечко на вітті.
Де Любов, там не страшне море глибоке...
Знайдуть свій рай — щастя на білім світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2024
Зійшла у піднебессі на небосхилі - Stellia
Народилась зірка на срібній хвилі.
Пливе хмарка білосніжна каравела,
І думи щебечуть , як пташки милі.
Пливе по небу у синю даль хмаринка
Біла каравела в тихий океан.
Мов на мольберті художника картинка
В променях сонечка іде караван.
Поет парусні вітрила розправляє,
Як мандрівники Колумб і Магеллан.
В поезії новий острів відкриває
Пише вірші, прозу, новелу, роман.
Пливи каравела щастя у синю даль
Хай осяюють ясні зорі твій шлях!.
Звучить музика... грає скрипка і рояль,
У танці кружляє чайка білий птах.
Думи летять вище хмар, як чайки білі
Там, де в райдужнім дощі сяє — блакить.
Від сонечка тане сніг у заметілі,
В душі цвіте лілія — блаженна мить.
Сядуть думи — пташки на палубу човна
Поїдуть, де пальми, золоті піски .
Моя мрія вільна — вільна пташка вона
Ловить зоряну мить з божої руки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023195
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2024
Король не вартий пастуха овець
Він не думає за всіх ,лиш за себе .
А байдужий,жадний скупий і лжець
Ніколи не досягне, як птах неба.
Король не вартий пастуха овець
Коли на троні він п'є і гуляє.
Думає, що наймудріший знавець,
Як орел до зір - високо літає.
А на шахматній дошці грає гру
На чорно - білій шахматці мить - життя.
Золотою ложкою їсть ікру
Не зважує на терезах суть - буття.
Хіба знає , скільки коштує хліб?...
Кіло Картоплі, цукру ,і пуд солі.
І для живих копають живцем - гріб
Все, як у пеклі у замкнутім колі.
Сирота - безхатько пасе вівці
І шукає кусочок хліба - життя.
Нема хати , має ,те ,що в руці...
Під небом просить у Бога - каяття.
А король ,без корони не король
А придворні слуги немов би вівці.
І для нього пішаки - то є моль...
Він , як рибак ловить рибку у річці.
Ловись рибко велика ,та мала,
Для пішака - рибака просто в сіті.
Хто жадний ,поріже руки, як до скла
Стає кривда ,як кістка в горлі на світі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2024
Ось знову осінь прийшла у наш сад
Вітерець з дощем в унісон грає вальс.
Стоїть клен з берізкою між левад...
Нагадує нам з тобою — блаженний час.
Ще вчора клен зелений — зелений
Зростав у небесну вись, як юнак.
Закоханий в берізку шалено...
Дарував, як я тобі - червоний мак.
Пожовтіли на лугах отави
Тремтить листячко беріз золотих крон.
А клен, як сонечко із заграви
Всміхається берізці ,як Аполлон.
Падає жовте листячко з дерев
Чути із давніх літ музику весни.
Змарніло личко в беріз королев,
Ти зіркою приходиш у мої сни.
Там , де ходили заросли стежки
Нагадує ніжна пісня — рай літа .
Стелились до ніг ніжні пелюстки
Зоряно ми цвіли в макових квітах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1023002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024
А ти не актриса, не Голлівудська зірка
І не модниця, топ — модель із журналу мод.
А ти — мати землі дочка, красуня квітка
Твоя мила врода, як джерело з чистих вод.
А ти просто українка — україночка
Пасує вишиванка в узори барвисті.
А твій ніжний голос немов би сопілочка
Ти, як Мадонна у калиновім намисті.
Заглядають на твою вроду перехожі
А ти гордо немов цариця йдеш по світу .
Капелюх знімають перед тобою вельможі
Щоб чути мову немов спів пташки на вітті.
Художники із вроди малюють картини
Поети присвячують ліричні вірші тобі.
Ти немов ніжна пісня в образі калини
Зваблює твоя усмішка — очі голубі.
А за тебе на дуелі бились королі,
Кидали до ніг квіти, життя віддавали.
Чужинці у полон гнали у чужі краї
У закритій клітці немов пташку тримали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2024
Смарагдові очі чорні брови
На щічках ямочки два озерця.
Ти — чарівна музика любови
Шукаю ключ до твого серця.
Ти — найкраща квітка між квіток
Мальва — рожа в пахощах розмаю.
Ти — яскрава зоря поміж зірок
Ти та ,яку я люблю, кохаю.
Ти — смаглява, як циганка нічка
Волосся хвилями водограю.
Дзвінкий голос лунає мов річка
Усмішка ,як сонечко небокраю.
О, Маріє я так люблю тебе !
Твоя врода, як чиста водиця.
Ти — моя любов, небо голубе...
Маріє,Маріє — ти моя Цариця.
Дзвенить музика весни струною
Звучить немов пісня твоє ім'я .
Я кружляю як птах над тобою
Крилом лебедя обіймаю я.
У полі ромашки назбираю
І сплету на щастя із них вінок.
У твої пишні коси увінчаю
Запрошу на вальс тебе у танок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.09.2024
О, як швидко пролетіли літа
Весна в літо, а літо у осінь.
За моїми плечима пів - життя
Забіліла сивина у косах.
А коли цвіла весна я спала,
Пробудив від сну мене соловей.
У мріях вище хмар я літала...
Цвіла ,як дика рожа серед лілей.
Прокинулась я від сну ...вже літо...
Налилась ягода вишня в саду.
Загравав із нею шалун -вітер...
Топтав її цвіт вроду молоду.
А у вітра захохалась вишня
А дика ружа в пісню солов'я.
А я немов би зірка Всевишня
Чекала на коні принца здаля.
О , як швидко пролетіли літа!
А вже Золота осінь - листопад.
На краю літа стріла короля
Він подарував щастя зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2024
Дивлюсь я у небо, як у люстерко,
І там бачу відображення твоє.
І у променях сонечка раненько
Віддзеркалює на воді личко твоє.
У золоті стоять усі дерева
Голубіє між крон дерев - висота.
Царською ходою мов королева
Прийшла у літечко - Осінь Золота.
Пречиста Осінь ,як келих кришталю
В октаві у пісні мінорно дзвенить.
Я тебе, ще досі кохаю,люблю...
В твої сни моя душа, як птах летить.
Пречиста Осінь,як свята Мадонна
Поклоняється низенько до землі.
О ,яка Божественна - Bella донна!
Коли всміхається сонечком мені .
Золота Осінь розпустила коси
З вітром у танці кружляє білий вальс.
Я зорю за літом у небо просинь...
Згадую про нас ,у цей чудовий час.
Відлітають птахи у теплі краї
Один птах в самоті ходить у травах.
Лине пісня літа - в голубі плаї...
Чую твій голос , музику в октавах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2024
А в італійців є такі слова:
-"Chi va piano ,va lontano".
Коли дощить ,то болить голова
Для всіх сходить сонечко рано.
А на горизонті крутий міраж
Поміж хмар — заблукали мрії.
Емоції спалюють кураж
Надійсь на себе в безнадії.
Не треба у праці надриватись
І рано за потягом спішити.
І в агонії за вітром гнатись, -
Щоб себе об вугіль спалити.
Ти люби себе ,щоб просто жити!
І пий з джерела чисту воду.
За минулим не треба тужити
Радій життям в різну погоду.
А хто йде повільною ходою
На землі живе у любові .
Творить, цей красивий світ рукою
Благословенний Богом у слові.
Хто любить життя, п'є святу воду
Витрачає на молитву час.
Життя дарує у насолоду
Скарб, тисячу чудес — водночас .
Є час для праці ,для відпочинку
Для того, щоб збудувати план.
Думай ,як посіяти зернинку,-
Щоб золотивсь твого життя — лан.
2------------------------
Я не циганка на картах не гадаю
Тобі я скажу, що тебе чекає.
Розкладу думки, як жовте листя осінь
поведу до зірок у небо просинь.
Зимове сонце, ніколи не зігріє...
Будь сильною і не втрачай надію.
Ти тільки дочекайся сонечка весни,
Коли розтануть білі - білі сніги.
Ти зроби свій вибір, і полюби себе...
Хто має бути твій, той знайде тебе!
Крок за кроком іди до цілі, до мети...
Працюй, як птах до висот лети, лети...
А коли, ти впадеш на слизькій дорозі
Надійсь на себе... шукай сил у Бозі.
Встань, випрями спину і усміхнись світу...
Під ногами зацвітуть тобі квіти.
Я не циганка, не вмію ворожити...
Тобі скажу, що вмію я любити.
Ходжу повільно... не літаю вище хмар,
Не каркаю, як чорний ворон кар - кар...
Живу, мрію, творю... приймаю дар божий,
Я бачу на відстані образ кожний.
Дивлюсь на людину і думки читаю...
Не мольфарка, буває помиляюсь.
Ти на святій землі живи у любові
І шукай найкращі слова у мові.
А коли у світ ідеш з миром до людей
Сонцем надихай ...твори свій рай з ідей.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022820
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024
Життя немов яскрава зірка
Загадкова невідомість на землі.
У буйних травах ніжна квітка
А у житах золотий лан на ріллі.
Життя ,це є дар - божий вінець
Дає шанс в руках, цей світ творити.
Довга дорога в один кінець,-
Це важкий труд, вчить нас просто жити.
Життя ,це сонце у долонях -
Пречистий світанок в твоїм вікні.
Біль, тривога - сивина на скронях
За плечима весен - золоті дні.
Життя - це земний храм - цінний скарб
Відблиск сонця у райдужці очей.
Це картина кольорових фарб
Згасла зірка в темряві ночей.
Життя ,це пісня - ніжна струна
Шарм, емоції , музика душі .
У розмаю сонячна весна
Насолода саду у спориші.
Життя ,це запалена свічка,
Яка гасне від подиху вітру.
Це душі золота скарбничка
Народжує мить - мрію розквітлу.
Життя ,це швидкоплинна річка,
У якій два береги високі.
Це мілка вода невеличка,
У якій морські хвилі глибокі.
Життя немов би спалах зорі
Згорає як осінь в жовтім листі.
Це сонечко в синім просторі
Вервечка днів в зорянім намисті.
Життя прекрасне і в Листопад
Бережіть немов зіницю ока.
Збудуйте дім, і посадіть сад...
І летіть, як птах у світ широкий.
Життя коротке, всього лиш мить
Наша місія жити в любові.
Творити добро ,щоб просто жить -
Славити Божу красу у слові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022808
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2024
Був у тата старший брат Петро,
Мав добре серце, золоті руки.
Тримав інструмент немов перо,
В майстерні чути до ночі стукіт.
Робив вікна і двері в хату,
Клав підлогу, дах над головою.
Немов орел мав душу крилату
Круглолиций, красивий душею.
Був у тата старший брат Петро,
Здалека видно, як дуб високий.
Немов би помазаний медком
Без дипломів, всім давав уроки.
Кув підкову щастя для лелек,
Будував храм молитви в офіру.
На вогні склеїв чавунний глек,
До всіх був взірець і мав довіру.
В його жінки також був талант,
Була кравчиня і вміла шити.
Була господиня все на кант...
У будень, стіл вміла прикрасити.
Стриянка моя хресна мама
До них я йшла часто як додому
Частувала як рідна мама
З дороги розвіювала втому
Брат красивий, як артист з кіно
Немов міністр у верховній раді.
Запрошував в гості на вино
В той час життя було в шоколаді.
Щирих, добрих людей, так мало...
Вони лишили спомин у душі.
Там пахло печеним хлібом, салом...
І їм присвячую свої вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2024
На краю землі, там, де гасне сонце
Між смерек, ростуть хрести, як ясени.
Для птах відкрите небесне віконце
У божий сад летять дочки та сини.
За селом, де в журбі цвіте калина
Там у скорботі птах співає псалми.
І на могилі мати — сиротина
За своїм сином вмивається слізьми.
Тут на могилах запалені свічі
Цвітуть чорнобривці, і айстри білі.
Чути ридання рідних, стогін ,плачі...
Витоптана стежка до них в заметілі.
Летять в даль один за одним журавлі
Залишають в душі глибокі рани.
Тіло несуть в домовині до землі
Одвічний біль за сином в серці мами.
До могил схилили голову дуби,
Батько збудував з граніту новий дім.
До віт калин прилітають голуби
Воскресають сини в дзвоні золотім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
Вже осінь... в тумані — небо голубе
Думки тугою до сліз рвуть душу.
На крилах білий птах додому несе
У рай дитинства під стару грушу.
Одцвіла цвітом весна, моє літо
Вже осінь озолотила мій сад.
Листячко пожовкло летить за вітром...
До хати мете стежку снігопад.
Я так хочу до мами притулитись,
І, як дитя відчути тепло рук.
Поїсти хліба, молочка напитись...
Рости до зірок , як під тином бук.
Я так хочу татів голос почути
І спертись на його дужі плечі.
І у своїм раю дитям побути...
Слухати братові байки на печі.
Вже пізня осінь і за вікном дощить...
Свище,лютує як дикий звір — вітер.
Я лечу, як птах додому ,лиш на мить, -
Щоб відчути земне тепло з літер.
Пишу листи у золотий листопад
І шукаю свій рай — минулих літ.
Будую мости у літо в зорепад
Де моя весна — цвіте буйний цвіт.
В дощ, крізь світи — міряю тисячу миль
Наді мною блискавиці ,грози.
На струнах осені та небесних хвиль...
Душа ,як з відра ллє гіркі сльози.
І я сама собі роблю самосуд...
Розпинаю в тузі душу на хрест.
Забилась від холоду в самоті в кут
Йду в осінь ...долаю свій Еверест.
Я прийшла додому хата закрита,
Більше рідних у мене немає.
Рве мою душу — біль несамовито...
Лиш спомин старе фото зігріває.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022477
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2024
Я тебе, лиш одного чекала...
Минали квітучі весни, і літо.
В уяві твій портрет малювала
І в саду надихали ніжні квіти.
Я дивилась, як цвіте райський сад
В цій казці — жоржини,троянди білі.
У долоні ловила зорепад...
У цій красі цвіла, як айстри білі.
Я чекала тебе ,як птах сонце,
Як квіт без роси без тебе згорала.
В дощ зорила в небесне віконце
У барвах клена я листи писала..
Я чекала немов тихий вечір,
Щоб сяяли яскраві зорі над нами.
До тебе несли мрії лелечі
Згорала,як кленовий лист — роками..
Я чекала тебе, мій Листопад,
Щоб стріти — бабине літо з тобою.
Ми ,як білі лебеді в снігопад...
Зігріли самотні серця любов'ю.
Я чекала тебе , як світанок,
Щоб зустріти з тобою - другу весну.
Ти запросив на вальс — білий танок
І цілунком сонця розбудив від сну.
Дякую НІНІ НЕЗЛАМНІ НАДИХНУЛА МЕНЕ НА ВІРШ
2-----------------------------
Ти моя квітка, моя королева
Чарівна панянка з міста Лева.
А у тебе очі кольору неба...
Білосніжна усмішка у тебе.
Я бачу тебе на крилах літаю
Тобі найкращі пісні співаю.
Ти моє серденько взяла у полон
Ти фея із казки,солодкий сон.
Ти немов троянда в п'янкім розмаю
З тобою я вище хмар літаю.
Ти є жадана мрія,вільні крила...
Моє небо , і мій Всесвіт — мила..
Я п'ю наче вино нектар любові
Чую твій голос тану, як сніг у слові.
Ти яскраве сонечко на світанку
Мій дарунок неба — квітка львів'янка.
повторно даю Вірш 2019 рік.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022412
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
КРИЛА ПОЧУТТІВ
На підвіконні зацвіли орхідеї
Ті,що колись тобі я подарував.
Я туманним світанком дививсь на неї...
Звабно сонечком, мов тебе цілував.
Поливай, ці квіти живою водою,
Щоб не засохли у самоті вони.
Я зігрію сонцем своєю рукою
Хай цвітуть рубіновим сяйвом весни!.
Хай дарують щастя, земну радість тобі!
А настрій у недільний святковий день.
Нахилю в ніч — зорі, вдень — плаї голубі...
А явір — скрипаль заспіває пісень.
В заметіль зими прилетить голуб білий
І стукне крильцями у вікно твоє.
У місячнім сяйві зійде Місяць милий
Передасть у сні вітаннячко моє.
Хай не лякає грім , та дощі проливні
Високості вітражі у тумані.
Вони проженуть журбу, і думи сумні
Поведуть у рай — весну у коханні.
А я вітром висушу на вікні сльози
Ті,що пролило заплакане небо.
І криллям почуттів прожену грози...
Сонет весни заспіваю для тебе.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2024
В старім лісі на березі ріки
Там росте , як велень дуб високий.
Своєю рукою дістає зірки
І бачить здалека світ широкий.
Поміж усіх дерев гордий титан
Славиться дуб силою,красою.
Мов у капелюсі вельможний пан
Розганяє хмари під горою.
І ніхто не знає, коли впаде...
Останнє пожовкле листя дуба.
Коли, отой останній час прийде ...
Зісохне його корінь до зруба.
Віти крон ,ще зелені - зелені...
Йому сотню літ ...він, ще молодий.
Стоїть красень, як на гобелені...
Білочка збирає жолудь рясний.
Дуб не боїться вітру та дощу
Кремезний ,плечистий міцні крони.
Летять птахи, як у храм на прощу...
Моляться до сонця ,до ікони.
Вже осінь...туман ,дощ ,і дме вітер...
Розпинає всі дерева на хрест.
З висоти зоріє ,як Юпітер...
Долає лють зими свій Еверест.
Не боїться дуб заметіль зими,
Як мете метелиця снігами.
Він ,як батько птах обійме крильми
Вони його душу втішають піснями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2024
Медведиця мала макоцвітна мерехтить,
Моряк мандрує морем , міряє милями мить.
Могутній Марс — маяком мовчазно моргає...
Мандрівнику — місячний морський місточок має.
Мореплавців — манить море, морська медуза,
Музиканта магнітола — милозвучна муза.
Маляр малюночки мелодійно малює,
Миротворець — майбутнє мирянам моделює.
Малеча маніжиться Михайлик, Мартуся,
Молить молитву мир, молитвеник матуся.
Матінка милосердна — Мадонна Марія
Милостивого милосердя — медійна мрія.
Місяць — місіонер мірило мореплавців,
Медитує милою мовою мовознавців .
Матіола, мальва , магнолія — медійник,
Метелиця мете, мережить макраме мрійник.
Музикант музикує музику майстерно,
Моделює мелодію муз мажор — мінор модерно.
Мореплавець мандрує мислитель — Магеллан ,
Музикознавець — модератор, містер меломан.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022293
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2024
Треба жити, а не існувати
І працювати, а не спати.
Боротись за волю і свободу ,
Пити з джерела чисту воду.
Хто працює, той плоди збирає,
Господь , того вінцем вінчає.
В праці людина стає на ноги,
Хвалить у піснеспівах Бога.
Читай і пізнай, цей світ дитино!
Збудуй дім, посади калину!-
Вчися, розвивайся, думай, мрій,
До цілі ,до мети дійти зумій.
Ти — працюй, але не надривайся!
Люби себе... та усміхайся!
Не дай нікому себе топтати!
Коли тре, то треба мовчати.
Ти — дивись з оптимізмом на цей світ!
Люби життя... розквітай, як цвіт.
Не бійсь, натерти руки в мозолі!
Іти по стерні по божій волі.
Спочинь, як йдеш під високу гору !,
Дай спочити тілу і зору!.
Думай, яку обрати дорогу!,
Щоб бачити сонечко Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2024
А може, ще я колись прийду сюди
На берег ріки в інше життя.
Спраглими устами зацілую сліди
Віднайду стежку, де ходила я.
Там на березі ріки , мій тихий рай...
Золота колиска барвінкова.
Смерековий ліс, поля , діброва, гай...
Звучить ніжна солов'їна мова .
Там .де дзвенить кришталева водиця...
У гаю липа духмяна росте.
А у полі золотиться пшениця...
А у житах мак червоний цвіте.
Так хочу впасти до землі руками,
Вдихнути у пахощі розмаю.
Кружляти над нею під небесами...
Спити з келиха красу до краю .
Скоро осінь... вітер зриває листя...
Сивий Дуб — клониться йому до ніг.
Сховалось сонечко між хмар захристя,
На отаву падає перший сніг.
За гаєм , у полі біля тополі,
Там росте калина при дорозі.
Ще вчора співали пташки на волі...
Нині сонце рано сходить в тузі.
А може, ще колись я прийду сюди...
Там, де у травах ходить лелека.
Крилонька розмахну обійму сади...
Тобі друже, усміхнусь здалека.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.09.2024
Якби ти мені, колись сказала:
- "Стань, ти - моїм кораблем у морі".
Я б став небом, якби ти бажала...
Зупинив блаженну мить в просторі.
Якби ти мені, колись сказала:
Я б з неба зіроньку тобі зірвав.
Для тебе; лиш музика зір грала...
На руках твої сни заколисав.
Якби ти мені, колись сказала:
"Будь ,ти - яскравим світлом на путті".
Зігрій подихом, щоб розквітала...
Я б надихав сонечком в почутті.
Якби ти мені, колись сказала:
"Дай, крила щоб вище хмар літати".
Ти мала б усе,що зажадала,
Щоб в твоїм серці Всесвітом стати.
Якби ти мені, колись сказала:
"Веди мене , туди , де нема зими".
А у пустині водою стала
Від спраги напоїла від жаги.
Якби ти мені, колись сказала:
"Стань - сонцем вдень,а Місяцем - вночі".
А ключі до свого серця дала -
Ти пізнала - любов ,земні радощі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024
СОНЕТ ПРО ЛЮБОВ
Задивився у блакитне небо,
Як пливуть хмарки у вишині.
Там кружляє лебідка і лебідь,
І в , цей час явилась ти мені.
Я в уяві твій портрет малюю...
Очі неба, пишне волосся.
Здалека твій ніжний голос чую...
Намарилось все, чи здалося.
Сонце грає на арфі золотій,
Ти всміхнулась мені весною
Вся ,як лебідка у білій фаті
Бачу тебе крізь туман — під горою.
Я так закоханий був у тебе,
Як зірку вечір чекав знов.
Для нас долю написало небо
Тобі інший співав про любов.
Танцюють у парі лебеді вальс
Мов в піднебессі ми з тобою.
Заздрив мені увесь світ у той час ,
Коли у парі був з тобою.
Не повернути ,цю блаженну мить,
Лиш тебе я у снах шукаю.
Швидко час, як листя летить, летить...
Не забув ,ще й досі кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.09.2024
Душу не закрити в золоту клітку
Вона, як пташечка рветься на волю.
Сонечком цілує ромашку квітку
Босами ногами гуляє по полю.
Я романтик...пташечка вільна,вільна...
Для мене нема кордонів і границь.
А у квітучім полі квітка мрійна...
І п'ю чисті роси з небесних криниць.
Я романтик...бачу кольоровим світ,
Як виграє на струнах - сонячний дощ.
Жайвором злітаю до зір у політ
І нахиляю небо для білих рож.
Я романтик... люблю зоряний вечір,
Як біля хати цвіте в саду вишня .
Мрії несуть мене в краї далечі
І малює казку - зірка Всевишня.
Я романтик...люблю, як сходить сонце
У молочнім океані - світанок.
Я ловлю блажену мить у долоні
Сказати, усім людям :"Добрий ранок!"
Я романтик...люблю ,як цвітуть квіти
Хочу їх дарувати без причини.
І дивитись на них зоряним світлом,
Щоб пахло літо в розмаю жоржини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Коли у душі печаль — меланхолія
Серцю потрібна душевна терапія.
Сонце,гори ,море — золотий пісок...
Вдихнути у квіти — зоряний рай ковток.
Там за синіми ,синіми туманами ...
Поміж хмар заховалось сонечко ясне.
Цвіло моє літо білими айстрами
І солодило душу — життя прекрасне.
А можна придумати тисячу ідей
І від емоцій у почуттях згорати.
Жити ілюзіями між зірок лілей
В уяві світ — на мольберті малювати.
Можна зодягтись у безтурботне життя
Стояти збоку ,усього людства — скраю.
У ейфорії — дивитись на це буття,
Як хамелеон комфортно жити в цім раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022041
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2024
Осіннім дощем розлита меланхолія
І настрій природи - хамелеон.
Дивлюся у вікно... за літом Ностальгія
Слухаю музику дощу, саксофон.
Опадає під ноги жовте — жовте листя
Осінній день в молочнім тумані.
Я шукаю тепла сонечка із захристя
На зорі — казкові сни на світанні.
А вже осінь ... і на моїх скронях сивина
Біжать роки , як булані коні.
Солодить спомин сентиментальна далина
У стиглих житах маки червоні.
А в осені печалі погляд Мони Лізи
Мовчки холод торкається тіла.
То сонце,то дощ...Жовтень дарує сюрпризи...
Сипле першим снігом зима біла..
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1022023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2024
Життя різнобарвне,кольорове...
Малює казкові сни нам доля.
Воно прекрасне,миле,чудове...
То сонце,то дощ на все божа воля.
Життя, як клавіші чорно — білі
Звучать під ритм : то форте,то піано.
Музика, як сонце в заметілі
Дарує мить щастя — голос сопрано.
Грає скрипка і фортепіано
Кличуть нас у храм музики та краси.
Дзвенять, так акорди філігранно
І цвіте душа, як сад з краплі роси.
Дзвенить, так музика чарівних лун
Переливається ,як морські хвилі.
У променях сонця золотих струн
Купаються в щасті — лебеді білі.
Всміхнулась вечірня зоря з небес
Віддзеркалює красу — рай на землі .
З синіх гір сипле тисячу чудес
Музиці клоняться великі,малі.
Піаніст грає на фортепіано
А скрипалька на скрипці Страдіварі.
Вдягли серденька зоряне панно
І танцюють під вальс — бостон у парі.
2‐-----------------
Я Романтик
Душу не закрити в золоту клітку
Вона, як пташечка рветься на волю.
Сонечком цілує ромашку квітку
Босами ногами гуляє по полю.
Я романтик...пташечка вільна,вільна...
Для мене нема кордонів і границь.
А у квітучім полі квітка мрійна...
І п'ю чисті роси з небесних криниць.
Я романтик...бачу кольоровим світ,
Як виграє на струнах - сонячний дощ.
Жайвором злітаю до зір у політ
І нахиляю небо для білих рож.
Я романтик... люблю зоряний вечір,
Як біля хати цвіте в саду вишня .
Мрії несуть мене в краї далечі
І малює казку - зірка Всевишня.
Я романтик...люблю, як сходить сонце
У молочнім океані - світанок.
Я ловлю блажену мить у долоні
Сказати, усім людям :"Добрий ранок!"
Я романтик...люблю ,як цвітуть квіти
Хочу їх дарувати без причини.
І дивитись на них зоряним світлом,
Щоб пахло літо в розмаю жоржини.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024
Позбираю зорі на Великий віз
Насію, як зерна щастя людям.
Витру у засмучених очі від сліз
Хай панує мир, добро повсюди.
Крутиться вік земля навколо сонця
Минає ясен день, і темна ніч.
Пташка крилом стукає до віконця
І спів пташки знімає втому з пліч.
Поглянь, яка навкруги божа краса!
Смерековий ліс, зелені трави.
За гаями ставок, квітучі поля
Квітку сонце леліє з заграви.
Під небом розквітає сад надії,
Що просимо - Бог кожному дає.
Повір,що збудуться жадані мрії,
Коли іншим даєш тепло своє.
Щастя, коли в тебе є садочок,дім
У ньому чути дітей,внуків сміх.
За столом у купі родина у нім
Сипеться щастя, як зорі у міх.
Творімо прекрасний світ у любові
Бо лиш любов надихає життя.
Віднайдіть найкращі слова у мові...
Садіть квіти...хай цвіте рай - життя..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021901
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2024
Живи на землі у любові
Зумій божу красу шанувати.
Знайди родзинку у слові,
Щоб життю "Алилуя" сказати.
Ти дивись на цей світ, як дитя...
Лелій у своїм серці райський сад.
Дано Богом один раз життя,
Щоб зустріти золотий листопад.
Не загубися у тьмі ночі
В тумані сивім між хмар на землі.
Хай ,як зорі світяться очі
Неси щастя до гнізда ,як журавлі.
Встань рано, послухай спів пташки -
Поглянь, на ясне сонечко з небес.
Молись до пресвятих ,як важко,-
Щоб із мертвих твій дух квітом воскрес.
Повір, щастя ,це просто жити!...
Приймати в дарунок божу красу.
У своїх руках свій рай творити...
І пити життя, як квітка росу.
В молитві неси подяку Богу,
Що бачиш, чуєш, ходиш ногами.
Що у світ відкрито дорогу...
Світить сонечко під небесами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021852
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024
Падає з дерев жовте листя
Пахне мов ладан - золота осінь.
Вийде сонечко із захристя
Дарує ще тепло - небо просинь.
Запломеніли квіт жоржини
В променях сонця - бабине літо..
Осінь нам малює картини
Дарує блаженну мить ,ці квіти.
Стою дивлюсь на божу красу
Купаюсь мов в молоці - поміж хмар.
Тополя розпустила косу
Тріпоче серденько від диво - чар.
Виграє бурштинове море
Золоті крони клена край доріг.
Голубіє - небо просторе
А завтра їх покриє білий сніг.
Осінь стелить сизі тумани
То сонце ,то холодом пройме дощ.
Веде у листопад кохана
Дарує нам троянди білих руж.
2‐-‐-----------
2 варіант
Багряніє на деревах листя
Пахне мов ладан - Осінь золота.
Зійшло сонечко із захристя...
І хочеться , ще літечка тепла.
Пломеніють , як жар жоржини
Шукають ясне сонце поміж хмар.
Осінь малює нам картини
Сяє у золоті сад ,як янтар.
Пливуть білі хмарки по небу
Мов по синьому морі кораблі .
Закружляв в танці білий лебідь
У вирій за ним летять журавлі.
Попрощалось з осінню літо
Злетіло за обрій у тумани.
Дарує нам жоржини квіти
Стелить золотий килим кохана.
3---------------------
Ти говори мовою серця,
І запалюй у слові свято.
Пий , як чисту воду з джерельця,
Зігрій теплом, як рідна мати .
Ти говори мовою душі
Словом розбуди від сну , хто спить.
Світи ясним сонцем у вірші,
Щоб хотілось жити і любить .
Ти говори мовою землі,
На якій народивсь і живеш.
Сій золоте зерно на ріллі
Тоді красу божу осягнеш.
4‐------------
Не зустрітись ніколи нам з тобою
У мене - світанок, у тебе - вечір.
Біжить час , ріка - життя за водою...
Наша весна птахом в краї далечі.
А у мене на душі цвіте літо
А у тебе пізня осінь - Листопад.
Розлетілись з тобою ми по світу
Вчорашнє не вернути нажаль назад.
Вже сонечко низенько - надвечір'я
Жовте листя зриває з віт - Листопад.
Ти приходиш в сни ,як "Лебідь сузір'я"
А зранку сон розтане, як снігопад.
Час ставить круглу золоту печатку
Відриває сторінку в календарі.
Літо дарує нам квіти на згадку
Коли зима запалює ліхтарі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.09.2024
Хто з друзів, знайомих тебе підставив,
Рив глибоку яму під тобою.
Той перед пресвятим Богом злукавив,
Зруйнував свій дім , своєю рукою.
Хто втратив своє лице і довіру ,
Закрий двері у свій простір , свій світ.
Заздрість у болоті стогне від жиру,
І обливає брудом ,топче цвіт.
Той хто зрадив раз, зрадить вдруге, втретє,
Зненацька завдасть удар у спину.
Коли людина носить в собі зверхнє,-
І, як цунамі ламає сильну.
Сірником розпалить війну, вогонь жар...
Буде радіти, як горить хата.
І, як чорний ворон каркає кар, кар,
Бо в голові не мізки, а вата.
Ти з першої зустрічі своїх впізнай!
Кому хотів свій біль розказати.
Ти не в театрі ,чужі ролі не грай!
Веди розмову, своїх пізнати.
А зрадник продасть за срібну монету,
як базарна баба купи, продай.
Він даром набере воду з кювету
Вичерпає твої сили, украй.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021744
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2024
Ще вчора за столом уся родина
Три донечки ,як квіточки цвіли.
Танцювала зі мною вальс дружина,
З келиха життя, ми щастя пили.
Війна вирвала серце з моїх грудей,
Дружину, моїх донечок вбила.
І я став чорною тінню між людей...
За спиною обпалені крила.
Три донечки, як в саду білі рожі
Розквітали до сонця в бутоні .
А нині лежать в труні білій ложі,
Немов ангелята на іконі.
Ще вчора був дім, щаслива родина,
Діти, як пташечки щебетали.
Стрічала з дороги мила дружина,
Про все, до півночі розмовляли.
Немає більш родини, вбила війна...
Спалила дім у попіл, руїни.
У божий райський сад злетіла вона...
Поклала живцем до домовини.
Я не живу, а існую на землі,
Як без них, маю жити не знаю.
Я не бачу сонечка, згасло в імлі...
І щодень наче свіча згораю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.09.2024
Опівночі коли місто спало
Напустив ракет сатана з моря.
Чудо-юдо розпустило жало...
Плаче ,і стогне земля від горя....
Стоїть князь Данило вік на варті
Осяює шлях зоряним світлом.
Не застраховані ми від смерті
Як безумець воює над світом.
Мій Львів окутав чорний світанок
Горить зранене місто у вогні.
Біль і жах у львівців і львівянок
Хто допоможе їм, в ці важкі дні?!...
Сьогодні у скорботі - рідний Львів
Тривога збудила всіх на ноги.
Від шахедів, кінжалу він горів...
Рано летіли Янголи до Бога.
Якби знав свою біду чоловік,
Що втратить дружину, свої діти.
Захистив би собою - оберіг...
Став кам'яною горою над світом.
Не відпустив їх, в долонях тримав...
Не вертався до хати, по воду .
За дружину, донечок - все віддав...
А без них він сирота без роду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021567
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.09.2024
Я посію соняхи край дороги ,
Хай цвітуть вздовж села, аж до зими!
Ця квітка ,як символ-день перемоги,
Подарує блаженну мить весни.
Зазолотіє лан - сонячні квіти
Засяють мов тисяч сонць у красі.
Стануть у стрій ,як вартові над світом
Дощ напоїть від спраги у росі.
В них чорні очка кучері золоті,
Одягнені в жовту вишиванку.
Наче красені соколи на коні,
У полон беруть рій ос - на світанку.
Соняхи голову свої схилили,
Полеглим бійцям віддають шану.
На цій землі козаки кров пролили...
Любили, як матір землю кохану .
Зваблюють соняхи пташок здалека,
Всміхаються, як сонечко світу.
До них навесні прилетять лелеки
Літо намалює казку - дітям.
2-------
ХАЙ РОЗКВІТАЮТЬ В ДУШІ КВІТИ
Хай на спраглу землю впаде дощик !
Оросить ліс, гай крапля роси.
Розправить плечі деревце, кущик,
Солодять нас пташок голоси.
Хай у блакиті сонечко сяє !...
Ластівка в'є гніздечко в стрісі.
В божій красі земля розквітає
Цвіте п'янко пролісок в лісі.
Хай колоситься зерно у полі!
Росте овес, жито, пшениця.
Хай усміхнеться сонечко долі!
Купається у травах птиця.
Хай зійде райдуга по - над світом!
Дзвенить чиста вода у струмках.
Квітне маків цвіт у житах цвітом...
У небі кружляє лебідь птах.
Хай розквітають у душі квіти!...
А у серці - світлі почуття.
Хай з небес ясне сонечко світить!...
У ріднім краю - буяє життя.
Хай весна розіллє море квітів!..
Мальви, піони і паничі.
Хай розпускають листячком віти!...
В саду гудуть джмелі і сичі .
Хай цвіте вишневий сад медами!...
І наливає солодкий плід.
Хай пташка звеселяє піснями!...
Свято весни стрічає наш рід.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021446
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2024
Ти мій Всесвіт пречисте небо,
Ясне сонечко у сто карат.
Як у волошки очі в тебе...
Вдихаю у твій ніжний аромат...
Вабить ніжний парфум до тебе,
Ти найкраща квітка - міс Діор.
В очах сяє голубе небо,
Ти пісня сонячний Ореол.
Ти, тільки ти у моїм серці...
Окриляєш красою почуття.
Ти лебідка в синім озерці...
І в дощ танцюю з тобою я!..
Твоя врода, як чиста водиця,
Мов кришталевий ручай, що дзвенить.
Ти дар з небес, княжа птиця,
Ти моє життя, ця блаженна мить!..
Ти вільні крила, мій політ,
Моє натхнення, сонце в небі,
Ти моя любов, ти мій ясен світ...
Ці квіти щастя дарую для тебе!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.09.2024
О, Україно - поранена пташко!
На тебе нападає ворог звідусіль.
Знаю,що тобі не солодко ,а важко ...
Я чую твій плач ,твого серденька біль.
О ,Україно - мати синьоока!
Іду до тебе я немов до вівтаря.
Думи важкі несу як на крилах сокіл ...
Прошу миру у Небесного Царя.
Як Пресвятій іконі тобі, молюсь.
І клонюсь перед тобою на колінах.
З чорних хмар впаду я дощем, проллюсь...
Погашу вогень війни у руїнах.
Впаду на спалені жита - росою
І залікую рани матінки землі.
Стану ясним сонечком я над тобою...
Зрошу яре зерно колос на ріллі.
Я люблю тебе, як матінку дитя
І лечу до тебе на крилах у думках.
І з небесних джерел черпаю сили я ,
Щоб оспівати біль душі у піснях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2024
Панове, вже осінь - золота осінь
Відлітають у вирій журавлі.
Окутали сонечко хмарочоси
Тріпоче жовте листя на гіллі.
Ще Бабине літо прийде у гості,
Зійде сонечко - край неба до нас .
Озолотить крони дерев у злоті
Відчуємо блаженство у цей час.
Золота осінь розпустила коси
Розсипає золотаве листя.
Хризантеми зорять у небо просинь
Шукає промінь Сонечка з захристя.
Вересень стріне, ще бабине літо
Жовтень окутає хмар пелена.
Розстелиться сизий туман над світом,
А там листопад - дідова зима.
Покрова херувими заспіває,
Мороз поцілує осінь в щічку.
З першим снігом землю привітає...
Засріблить отави в темну нічку.
Вже осінь панове - золота осінь
То сонячна погода, то дощить.
Срібне павутиння всюди розносить...
Із за хмар дарує блаженну мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021277
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2024
ЗГОРАЮ, ЯК СВІЧА
Згораю , як свіча в дикій тузі
За рідними, що злетіли в небеса.
Душа щодень вмивається в сльозі
Молитва зцілює, як квітку роса.
Я поливаю засохлі квіти
Щоб у саду яблуні ,груші росли...
Їх спалила спека - сонце літа,
І згадую наш рай ,як дітьми були.
Я у сад прилітаю, як пташка...
Заглядаю до маминого вікна.
А без батьків сироті ,так важко, -
Коли не відчуває ласки вона.
Ой, як швидко пролетіли роки,
Не наговорилась, брате з тобою.
А у споришах заросли стежки,
Під тином жагучою кропивою.
А на подвір'ї трави в коліно,
Вже нікого господарів немає.
Плаче гірко червона калина,
І з небес дощ весни вікна вмиває.
Немає в мене мами та тата,
І закрита на ключ хата на замок.
У смутку, журбі - птаха крилата,
Вона шукає свій рай поміж квіток.
Ще вчора мені брат усміхався,
Стрічав, як батьки із далеких доріг .
В наш дім чорний ворон увірвався ...
Він приніс скорботу - на рідний поріг.
Ти злетів у небеса , так рано
Там ,де немає печалі та журби.
Прошу зійди сонечком з туману!
Прийди ,як птах тихенько у мої сни .
Розкажи, як там мама і тато?...
Я сумую за вами,так за тобою...
Квіти поливаю слізьми брате...
Ті , що посадив ранньою весною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021266
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2024
А сьогодні останній день літа,
Ще зігріває небо своїм теплом.
Дарує жоржини букет квітів
І обіймає лебединим крилом.
Стелиться туман, холодні ночі,
І відлітають у вирій журавлі.
І несуть смуток в серце жіноче,
Коли опадає жовте листя до землі.
О прощай, моє літечко прощай!
Веди на крилах мрій в золоту осінь.
І на прощання пісню заспівай
Вона зігріє в заметіль, морози.
О не спіши, літечко в осінь!
Там, де захмарене небо, так дощить.
Не вплітай сивину в мої коси,
А подаруй душі ,ще блаженну мить.
Ще вчора цвіла квітка в бутоні,
І пила солодкі меди від життя .
Ловила ясні зорі в долоні,
Від щастя билось в неї серцебиття.
Пролетіло літо, як птах у даль
Стоїть золота осінь - на порозі.
Залишило в моїм серці печаль,
Під дощем в'яне троянда у тузі.
2--------------------------
ЗГОРАЮ, ЯК СВІЧА
Згораю , як свіча в дикій тузі
За рідними, що злетіли в небеса.
Душа щодень вмивається в сльозі
Молитва зцілює, як квітку роса.
Я поливаю засохлі квіти
Ті ,що зацвіли у моєму саду.
Їх спалила спека - сонце літа,
У ніжнім бутоні - вроду молоду.
Я у сад прилітаю, як пташка...
Заглядаю до маминого вікна.
А без батьків сироті ,так важко, -
Коли не відчуває ласки вона.
Ой, як швидко пролетіли роки,
Не наговорилась, брате з тобою.
А у споришах заросли стежки,
Під тином жагучою кропивою.
А на подвір'ї трави в коліно,
Вже нікого господарів немає.
Плаче гірко червона калина,
І з небес дощ весни вікна вмиває.
Немає в мене мами та тата,
І закрита на ключ хата на замок.
У смутку, журбі - птаха крилата,
Вона шукає свій рай поміж квіток.
Ще вчора мені брат усміхався,
Стрічав, як батьки із далеких доріг .
В наш дім чорний ворон увірвався ...
Він приніс скорботу - на рідний поріг.
Ти злетів у небеса , так рано
Там ,де немає печалі та журби.
Прошу зійди сонечком з туману!
Прийди ,як птах тихенько у мої сни .
Розкажи, як там мама і тато
І , чи не сумують вони за мною.
Квіти поливаю слізьми брате...
Ті , що посадив ранньою весною.
3---------------------------
Я ПОСІЮ СОНЯХИ КРАЙ ДОРОГИ
Я посію соняхи край дороги ,
Хай цвітуть вздовж села, аж до зими!
Ця квітка ,як символ-день перемоги,
Подарує блаженну мить весни.
Зазолотіє лан - сонячні квіти
Засяють мов тисяч сонць у красі.
Стануть у стрій ,як вартові над світом
Дощ напоїть від спраги у росі.
В них чорні очка кучері золоті,
Одягнені в жовту вишиванку.
Наче красені соколи на коні,
У полон беруть рій ос - на світанку.
Соняхи голову свої схилили,
Полеглим бійцям віддають шану.
На цій землі козаки кров пролили...
Любили, як матір землю кохану .
Зваблюють соняхи пташок здалека,
Всміхаються, як сонечко світу.
До них навесні прилетять лелеки
Літо намалює казку - дітям.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2024
О ні, я тебе не потривожу!...
І не прийду у твій казковий сон.
А лиш" сузіря либідь" попрошу!
Хай заграє білий вальс - акордеон.
Хай танцюють лебеді кохання
Від щастя іскряться їхні очі.
Веде у рай літа зірка рання
Солодить музика зір щоночі.
Хай ллється музика до світання!
На чарівних струнах для сердець.
У душі сходить зірка кохання
Вінчає закоханих у вінець.
А за вікном метелиця зима
Від холоду в'януть ніжні квіти.
В осіннім саду троянда одна
Шукає між хмар тепло - рай літа.
На снігу розсипані пелюстки
Запросив квітку на танець вітер.
Нахиляє небо ясні зірки ...
Зорить ,як до Венери - Юпітер.
У Всесвіті я відкрию зірку
Її твоїм ніжним ім'ям назву .
Цілунком сонця зігрію квітку...
Музикою зір ,якою я живу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021228
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2024
А ніч розправила білі крила
Насіяла немов маків цвіт - зірок.
Край неба літній вечір зустріла
Запрошує на білий вальс у танок.
Грає Місяць на скрипці білий вальс
На струнах музика чарівна дзвенить...
Лунає пісня про любов для нас
Дарує нам, літо - цю блаженну мить.
О, який прекрасний літній вечір !...
Осяює нам море вечорове.
Сонечко іде в краї далечі...
Відкриває Всесвіт - небо казкове.
Кружляє над морем чайка біла
І кораблі з плавання зустрічає.
Чекаю ,як зірку тебе мила -
Моє серденько , цю пісню співає.
Ти між зірок - ясна зірка в небі
І на все життя - любов до краю літ.
Цей ясен світ дарую для тебе...
Троянди білі - білі, як вишні цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2024
А ти розтоптав нашу любов
І мого серця світлі почуття.
Думав ,що відкрию серце знов
І чекатиму на тебе вічно я.
Зі мною інший поруч, а не ти...
І кожен день дарує мені квіти,
Щаслива з ним іду я у світи
Цвіту трояндою зоряного літа.
А почуття охололи, як кава
Ту ,що приготувала нам зима.
Прагнула тепла, як птиця пава...
Весни стрічала зірку я сама.
Неможливо повернути нам весну
Що в саду черешнею цвіла…
Під дощем лишив мене одну...
Не захистив, коли зима снігом мела .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2024
А в небі хмари як крилаті коні
Так біжать на крилах вітру за небокрай.
Сидить сонечко на небеснім троні...
Тихо шепоче літу, літечко - "Прощай".
Літня пора - найбагатша пора року,
У ньому стільки божих ласк,божих дарів.
Дзвенить з синіх гір сонце грай потоком
Тріпоче щастям листя у старих дубів.
Літо вродило яблука ,груші , сливи,
Ягоду малину,ожину, чорницю.
У травах коні розпустили гриви
Біжать від спраги, до річки пити водицю.
На городі бульба у вінку літа,
Так пахнуть огірочки та помідори.
Мальва, як королева поміж квіту...
Шукає ,ще промінь тепла у просторах.
О скільки в сонечка тепла і світла!
Осяює стежку до берега ріки.
Зігріває землю ,щоб квітом розквітла...
Дарує медовий плід зі своєї руки.
Пливуть по небу хмарки немов човни
Являються в образі тварин на небі.
Літо тримають на плечах ясени...
Дарує мить щастя для мене, для тебе.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1021018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
Я дякую тобі, Боже, за життя,
За любов мами,тата і брата.
За сина, якого народила я
Щастям наповнилась моя хата.
Я дякую тобі, Боже, за життя,
Що даєш мені ніч ,день, і ранок.
Що на плаву тримаєш моє буття
Стрічаю, цей ясен світ - світанок.
Я дякую тобі,Боже, за життя
Що бачу в кінці тунелю -світло.
За щиру сповідь,і сльози каяття...
За сонце,дощ , дихаю повітрям.
Я дякую тобі ,Боже, за небо,
Що твою присутність відчуваю.
Ти у біді зі мною ,коли треба,-
Я з мертвих з тобою воскресаю.
Я дякую тобі, Боже,за любов,
Бо лиш батько, так може любити .
Захищає від людських гріз мене знов
Я можу, цей світ в руках творити.
Я дякую тобі, Боже за віру,-
Що твій подих надихає життя.
За святу церкву, любов твою щиру,
На землі знайшла своє місце я.
Я дякую тобі , Боже, за мрію,
Що сонцем ти - будеш мене від сну.
Небесну криницю -зорю надію,
За сніжну зиму,квітучу весну.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2024
А так хочеться, просто жити!
Допити щастя з келиха життя .
З небес, як сонечко світити,
І усміхатись світу , як дитя.
А так хочеться, просто жити!
Зустріти любов на своїм путі.
Бути коханою, любити...
Відкривати зорі у почутті.
А так хочеться, просто жити!
Прокинутись від сну на світанку.
Вікно у сад весни відкрити,
Сказати : світу "Доброго ранку!"
Вдихнути у груди в повітря,
У небо злетіти , як білий птах.
Щоб сяяла сонячна палітра,
Несла до зірок на семи вітрах.
А так хочеться, просто жити!
Розквітати вишнею у саду.
Цей прекрасний світ нахилити,
Зігріти сонечком, кого люблю.
А так хочеться ,просто жити!
Розпалити в хаті огень тепла .
Дітей ,внуків благословити,-
Пити водицю з свого джерела.
А так хочеться, просто жити !
До краю літ ходити ногами.
А у храмі Бога хвалити,
Славити життя, як птах піснями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2024
А ти - просто живи на землі ,
Відкрий своє серденько для любови.
В ньому місце знайдуть журавлі,
Хто живе в тузі без рідної мови.
А ти - просто живи на землі,
Сій ніжні квіти для краси, для щастя.
Щоб до них злітали соловї,
Ти пила життя, як святе причастя.
А ти - просто живи на землі,
Пересій зерно, від полови крізь сито.
Працюй... посій зерно на ріллі,
Хай на ньому росте золотий лан - жито.
А ти - просто живи на землі,
Йди крок за кроком до цілі, до мети.
Там де зорі - великі, малі
Між зір сяє твоя зірка з висоти .
А ти - просто живи на землі ,
І молись Богу за кожен день життя.
Неси людям щастя, як журавлі,
Усміхайсь божому світу, як дитя.
А ти - просто живи на землі ,
Не смій здаватись, опускати руки.
Хай печаль змиють дощі рясні,
Зростай до небес, як велетні буки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020952
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2024
Голубіє ясен день в небесах
Вітерець хвилями жита колише.
Розправив свої крила вільний птах
У серці, цю пісню мені залишив.
А там у полі, біля тополі...
Лунає золотий голос солов'я.
Ходить жайвір у травах на волі
Співає,від співу - цвіте земля.
А душі потрібна твоя пісня,
Як серденьку промінь сонечка літа.
Щоб відчути тепло в осінь пізню
Летіти до зірок на крилах вітру.
Подаруй, море волошок синіх,-
Щоб купатись - у пахощах розмаю .
Я поклонюсь - осені княгині...
Хай почекає між хмар в небокраю!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020877
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2024
Прилетіла пташечка до вікна
І крилом стукнула у шибку.
Защебетала пісеньку вона
Під її спів заграла скрипка.
О заспівай пташечко,заспівай!
Хай пісня збудить ,усіх хто спить.
А ти - скрипалю фору душі дай!
Хай твоя струна ніжно бренить.
Хай сонечко, ще світить золоте
Розпустить пелюстки ,як сонях.
У садочку - квіт мальва цвіте
Сонце леліє у долонях.
О, заспівай, ти - пташечко мені!
Хай музика ллється для серця.
І розіллються струни чарівні
Сонцеграєм з синього озерця.
Хай прекрасна ,ця пісня солов'я!
Летить на крилах в чужі світи.
І маковим цвітом цвіте земля,-
Щоб тут щастя знайшли - я і ти.
О заспівай, пташечко заспівай!
І зігрій піснею серед зими .
А у мріях веди за небокрай...
Океан печалі прожени.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020868
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2024
Я вірю в тебе Україно!,
Що подолаєш ворога в бою.
З руїн встанеш моя країно,
Гордо підіймеш голову свою.
Я вірю в тебе Україно!,
Як в мудрість монах - церкву Христову.
Вдихнеш у світ знову вільно,
Щоб вчило дитя - Кобзаря мову.
Я вірю в тебе Україно!,
Що пройдеш ти - важкий тернистий шлях.
Приймеш з небес мир благовісно,
Славитимеш Бога у молитвах.
Я вірю в тебе Україно !,
Що впаде на землю зоряний дощ,
В хвилині мовчання безслівно
Засяє ясне сонце серед площ.
Я вірю в тебе Україно!,
Що закладеш ти - фундамент життя.
І приймеш у свій дім гостинно,
Тих , хто у борні захищав дитя.
Я вірю в тебе Україно!,
Що витре сльозинку з очей Господь.
З'єднаєш свій дух - воєдино
Залікує рани душу і плоть.
Я вірю в тебе Україно!,
Що проженеш хижу орду з землі.
Зацвітеш садами країно!
Буде в твоїй хаті - хліб на столі.
2-----------------------
Я вірю, що зійде українське сонце ,
І під небесами ясно засяє .
Біла голубка прилетить у віконце
З перемогою усіх привітає.
Я вірю, що з руїн встане Україна!
По цеглині збудує свій новий дім .
У вишиванку з маків вдягне родина,
Щоб святкувати перемогу у нім.
Я вірю, що закінчиться клята війна!
Дощ змиє спалені жита на ріллі.
Прийде час і наллємо по вінця вина
Буде святий хліб, до хліба на столі.
Я вірю, що вернеться солдат додому
Мати стара обійме свого сина.
А рідненькі стіни залікують втому,
Біля хати зацвіте цвіт калина.
Я вірю, що прийде переможна весна!
Злетяться янголи - сини на свято.
За мир заплатила дорогу ціну вона,
Щоб дитині усміхалася мати.
Я вірю, що Україна переможе!,
Що будемо жити вільними людьми.
Господь благословить долю, серце кожне!
Бо ми господарі землі, не раби!
Я вірю ,що голуб білий принесе мир!
На царський трон сяде козак - богатир.
Дощ омиє рани у матінки землі,
Щоб орати, сіяти зерно на ріллі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020772
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024
Розцвіло моє село, як у казці
Освячене в Дністрі в божій ласці.
Так красиво назвала мати земля,
Дала йому - Чайковичі ім'я .
Моє село наче вишитий рушник
Тут як у раю поміж тополь і осик.
Розчісує вітер трави у полі
Дарує букет польових квітів долі.
На березі Дністра у зелен гаю,
Співає соловей у розмаю.
Тут смерековий ліс, поля, діброва,
Будить від сну - зоря світанкова.
Хто народився на цій святій землі,
Є господар, сіє зерно на ріллі.
Тримають небо люди - титани.
Всі звуть їх ,так красиво - "Чайківчани "
Моє село видно, як на долоні,
У травах пасуться карі коні.
Орачі сівачі працюють в полі
Щоб на столі було хліба доволі.
Тут старий дуб, княжий дім, панська гора,
Біля ставочка плакуча верба.
Стежечка в'ється стрічкою у поле,
Там, де жита стерня в ноги коле.
Так пахнуть п'янко трави на долині
Пасуться корови в конюшині.
Господиня надоїть молочка в дзбан
Тоді піде жати жито на лан.
А тут золоті поля, синє небо,
Свята земля родить те, що треба.
Квіт сонях, овес, жито і пшениця,
Дзвенить ручай польова криниця.
Вздовж села в'ється змійкою дорога ,
Стежка веде до церквиць до Бога.
Є капличка, та три святі церквиці ,
У вірі дає сил жива водиця.
На Дністрі плаває рибка золота,
Тут пишні трави, золоті жита.
Тут ростуть гриби , ягода малина,
Солодить душу чорна ожина.
А над Дністром літають чайки білі,
Благословлять землю сніги білі.
Тут лелека збирає зерно в житах,
Літо малює казку у піснях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020763
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2024
О сину, синочку... ти - моє життя,
Я так тебе люблю , бо ти моє дитя.
Де б не був у світі, спіши до хати,
І допоки край вікна чекає мати.
О, єдиний сину, ти - мій ясен світ...
А у душі цвітеш немов маковий цвіт.
Хай легкою буде в житті дорога!
І захищає від біди - рука Бога.
О сину, ти - моє сонечко в небі!
Коли треба я життя віддам за тебе.
Хай добрі люди стрічаються в житті!
І осяюють стежки зорі золоті.
Сину, ти - найдорожчий скарб, золотий,
Ти є мій гарний красень - зелен клен стрункий.
Я люблю дивитись на твою вроду,
Ти є моя кров, паросток - мого роду.
Сину ти - моя надія, сенс життя ...
Я все тобі прощу, бо ти моє дитя.
Лиш, прошу, будь, добрим сином для мене !
Хай буде твоє життя благословенне!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1020739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.08.2024