| Сторінки (33/3296): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Ми були за крок до раю з тобою
До здійснення мрії за пять хвилин.
У леті немов лебеді весною...
Від щастя ми злітали вище хмарин.
О, які ми були тоді щасливі!...
Приймали причастя з чаші весни.
Нас розлучила людська гроза, злива...
У наш сад метуть , і метуть сніги.
А від твоїх слів, і розмови мила
Наче ясен день весни розквітав.
Я хочу, щоб ти була лиш щаслива
Птах щастя про любов пісні співав...
Я без тебе , як лебідь у тузі жив,
Стільки зим і весен пролетіло.
Не забув тебе і одну лиш любив...
Ти у моїм серці слід лишила.
Така затяжна і холодна зима
І так довго чекати до весни.
Я ходжу один... і ти давно одна...
Ти - приходиш в мої казкові сни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1033000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025
Заграй скрипалю пісню про любов
Доторкнись струною мого серця.
Хай у душі зацвіте весна знов!...
Ллється музика наче з відерця.
Заграй скрипалю пісню на скрипці
Прожени із мого серця смуток.
Насію квіток в блакитній нитці...
На рушнику щастя - незабудок.
Грай на скрипці пісню про кохання
Хай в мажорі ніжна струна дзвенить!
Хай усміхнеться зірочка рання!...
Музика дарує блаженну мить.
Заграй скрипалю білий - білий вальс
В цім танці буду з милим щаслива.
Хай пісня солодить серця у нас! ...
Осінь буде ,як золота нива..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032986
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2025
Я думаю про тебе , милий брате!
Увижаєшся мені ти у юрбі.
Бачу серед перехожих вдесяте...
Розбите серце плаче в смутку, журбі.
Дивлюсь в твої очі неба голубі
Ти усміхаєшся мені з висоти.
Біля хати цвіте наш сад у журбі
Цілую твої сліди, куди ходив ти.
По - божій волі злетів у небеса
Залишив отчу хату, рідних , друзів.
І згоріла ,так рано твоя cвіча...
В смутку , тузі цвіте калина в лузі.
А я не набулась, брате з тобою,-
Доля у чужий край мене повела.
Чорний ворон приніс звістку зимою
І , що у наш дім чорна біда прийшла.
Не наговорилась, брате з тобою,-
А скільки у тебе,ще планів було..
Руки садили сад, квіти весною
І любив, щоб біля хати, все цвіло.
Плаче небо весни і сніжить дощем
Замовкли уста, ти склав свої крила.
У моїй душі невимовний біль ,щем
У квітах новий дім - твоя могила.
Замовк навік твій телефон , мій брате!...
Більше твого голосу не почую.
Ніхто не відкриє двері до хати, -
Де застане мене ніч, там ночую.
Де б не була я думаю про тебе
Молюсь за твій упокій і за батьків .
Прошу наснись, прийди у мій сон з неба...
Явись сонечком весни між Яворів.
Легких хмаринок тобі, любий брате!
Скоро побачимоь у інших світах.
Без тебе сумує - батьківська хата
Співає скорботні , сумні пісні птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025
О, куди веде, ота дорога?...
Отих соколиків, що йдуть у бій.
Дорого коштує перемога
День у день міліє козачий́ стрій.
Йдуть у самісіньке пекло війни ,
Там, де горить земля від вражих ракет.
Взяли в руки зброю дочки, сини...
Вітер будує дім - сніговий намет.
А не всі повернуться із війни,
Не всіх дочекається мати сина .
Не всім всміхнеться сонечко весни
Від зриву мін стелиться хмара димна.
Літає чорний ворон та кряче,
Над козаком, що від кулі упав ниць .
В крові стікає серце юначе...
Обпалені крила у птах горілиць.
2----------
ПРОШУ БОЖЕ, ЗУПИНИ ВІЙНУ!
Боже, молюсь до тебе " Отче наш",
І, як батька прошу тебе , благаю.
Омий рани землі з небесних чаш
Хай зійде сонце миру в ріднім краю!..
Прожени орду з рідної землі!
Промінням сонечка очі осліпи!
Хай не спалюють колос на ріллі!...
Зціли цілющим дощем поля , степи.
Дай, бути господарями землі
У своєму краю, у своїй хаті.
Орати, сіять зерно на ріллі...
Збирати урожай у благодаті.
Помилуй, нас Господи захисти!...
Дай українцям свободу ,та волі!
Ти - цар серед царів ,все можеш -ти,
Дай хліба до хліба, кращої долі.
О, прошу Боже, зупини війну!...
Хай синів сива мати зустрічає!...
Дай Україні - сонячну весну!
Хай співають пташки ,сад розквітає!...
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032905
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2025
Візьми мене з собою у Листопад,
Де кружляє листя з вітром у танці.
Там у золотім листі - осінній сад
Сонечко в молочнім тумані вранці.
Вже відлітають у вирій журавлі
Несуть на крилах літечко з собою.
Осінь стелить багряний килим землі
Вінчає нас - золотою струною.
Осінь ,це єдина тільки мить життя,-
Яка вплітає срібну нитку в коси.
В кленовім листі, тополі - ти і я
Впадемо на білий сніг у морози.
Осінь,це блаженство в довжину життя,
І запалює свічу на Покрову.
Не всім щастить відчути, ті почуття...
Прийти до неї в гості на розмову.
Осінь, це пристань двох втомлених сердець
Вона запалює у домі свято.
Сплітає з золотого листя вінець
Веде знов у весну, як птах крилатий..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2025
Коли прийде остання хвилина мій час
Погляну на цей білий світ востаннє.
По божій волі піду тихо від вас
Згасну миттєво, як зірочка рання.
Прийде моя родина , знайомі, друзі,
Проведуть мене в останню дорогу.
Вклониться низенько калина у лузі
А я голубкою злечу до Бога.
Ще трішки погостюю я на цій землі
Піду до святих могил, де тополі...
Туди прилітають здалека журавлі
Милуються, як цвіте мак у полі.
Там вільна пташечка літає на волі
Прилітає до калини навесні.
Там стільки землі у чистім - чистім полі
Під дубом збудують новий дім мені.
Там спочину з далеких життєвих доріг
Від краплі роси я зросту травою.
Зацвіту айстрою і розтану, як сніг ...
На тополі зашумлю листвою.
Впаду дощем на щоку і дам знак...
Зійду райдугою у безкрає небо.
Від весняних рос зацвіту в житах, як мак
Нахилю літо в долонях для тебе .
Злечу лебідкою за сиві тумани
за океан, де сонечко в зеніті.
Там ясень місяць зустрічає світанок
Лебідь тримає край неба на віті.
Там стоїть в задумі крислатий дуб віки
Жене хмари над селом наче титан.
Сонечко будує міст щастя до ріки
І Ллє блаженну мить літечка у дзбан.
З віть тополі подивлюсь на сивий Дністер
На смерековий ліс, гай та діброву.
Як колись піду вздовж села на спацер,
Щоб почути в саду соловя мову.
О мій милий Боже, яка тут благодать!...
Білі чайки літають над водою.
Пахне , так духмяно літечко - сіножать...
Дзвенить водограй на струнах луною.
Метелик крильцями обіймає квітку
У траві цюркоче коник стрибунець .
Сонечко у річці купається в літку
В покосах на бережку спить вітерець.
Сяду я на березі Дністра у трави,
Буду слухати щебет пташки в гаю.
А тоді розправлю крилонька , як пава
І Розчинюсь дощем у божім раю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2025
А людині потрібна людина
Стрічати удвох сонечко у вікні.
Вела з доріг до неї стежина
Надихала, як первоцвіт навесні.
А людині потрібна людина,
Щоб сказати їй "тебе я кохаю".
Була неповторна, і та єдина...
Світилась, як сонечко з небокраю.
А людині потрібна людина,
Щоб була надійним другом у житті.
Підтримала у важку хвилину
У темряві була світлом на путті.
А людині потрібна людина,
Щоб з нею можна просто помовчати.
А у мріях долати вершину
Удвох, цей світ - божу красу пізнати.
А людині потрібна людина,
Щоб слухати шелест листя і дощу.
Ти була рідна ,а не вторинна...
І наговоритись з нею досхочу.
А людині потрібна людина,
Щоб іти з нею до краю літ в ногу.
Віднайшла для тебе час , хвилину
Молилась за тебе у храмі Богу.
А людині потрібна людина,
Щоб у заметіль вогонь запалити .
А удвох не страшна хуртовина
Хто зуміє теплом земним зігріти.
А людині потрібна людина,
Щоб розрадити словом твою душу.
Була наче океан глибинна
Вела на пристань надії на сушу.
А людині потрібна людина,
Щоб у спеку була, як ковток води.
Розчинилась дощем ,як хмарина
У твоїй душі цвіли райські сади.
А людині потрібна людина ,
Щоб була в час радості і у журбі.
З твоїх очей витерла сльозину
Вела на крилах у далі голубі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2025
Не раз я дивився смерті у очі
В леті вітри ламали мої крила.
Молитва ,це - моя зброя вдень, вночі...
З лап смерті рятує - небесна сила .
Стояв не раз перед прірвою життя
Корабель мій за п'ять хвилин потонув .
В морі , у штормі - безпомічне дитя
Боже , ти дав життя, щоб тебе я чув.
Боже, ти - мій причал берег Надії
Тобі Спасе - земний поклін віддаю.
Ти - Ангел Охоронець у безнадії...
Співаю "Алилуя" у честь твою.
Ворог прийшов до нас з війною у дім
Розпинає на хресті Україну.
Спалює села , міста у сірий дим
На мороз лютий вигнав сиротину.
О, Боже, прошу тебе, я благаю!..
Зупини, цю війну - кровопролиття.
Прожени, ти - чужинців з мого краю
І ,хай матері усміхнеться дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025
За крок до смерті подумки молись,
Скажи:" Спаси, і допоможи Боже!".
За життя до останку, ти - борись!...
Він підійме тебе на ноги з ложа.
З чаші віри ти - приймай причастя
У ніг Христа покайсь за гріхи свої.
В божій благодатті все додасться
Бо Спасіння твоє у Спасі Христі.
Отче , дякую тобі за життя!...
За хліб на столі , воду, цукор і сіль.
За ласки , і добро, що маю я...
І за священний вогонь у заметіль.
Господи ,дякую за світанок!
І за милість, що дав прожити, цей день.
За благодать - сонячний серпанок
За храм любові , мову твоїх пісень.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032566
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2025
Мати земля моя чорноброва
А батько сивий - сивий Дністер.
Зростила мене солов'я мова
П'ю, як воду з небесних віддер.
Ясен Місяць споглядав з синіх гір
В дубовій колисці колисав.
Возносив до висот - ясних зір
І, зорями казку малював.
А батьківська хата у садочку
Мов мати в цвіті яблунь, вишні.
Зустрічала калина у віночку
Зігрівала мої дні колишні.
Зростала я у квітучих садах
Злітала вище хмар у мріях.
Цвіла, як мальва ружа у піснях
В розмаю, як квітка лелія.
Стрічала сонечко у небесах
Першу зірку у літній вечір.
Кружляла над землею наче птах
Слухала розмови лелечі.
Ходила за зелен гай у поля,
Де дзюрчить польова криниця.
Милувалась божим раєм здаля
І пила красу ,як водицю.
Сіяла яре зерно на ріллі
Збирала у снопи колоски.
Натхнення ,сили брала від землі
До ніг стелились маки квітки.
На панській горі був садочок
Наливали, там ябка петрівки.
А я бігала у той куточок,
Нарвать на варення, і булки.
Душі ,так часом не вистачає
Того раю дитинства краси.
Душа поміж Галактик шукає
Земне тепло мальву із роси.
А так хочеться знову у казку
Там, де матуся, тато і брат.
Відчути їхню любов і ласку
Зігрітись сонечком в сто карат.
Піти у рай літечка босоніж
Плакати від опіку кропиви.
Слухати шум вітрів у бездоріж
І зростати, як дуб щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2025
Вже сонечко низенько , скоро вечір...
Літо злетіло в даль ,як білий птах.
Повела доля в краї далечі...
Бачу я тебе моя пташко у снах.
Знаю, що не повернем весну назад
Наше літечко молоді роки.
Лиш нагадає золотий зорепад,-
Як ми любились, як ті голубки.
А у твоїм волоссі рання осінь
Засріблила нитка скроні твої.
Ти - квіт трояндою цвітеш, щей досі...
Хоч роки ронять пелюстки свої.
Ми ,так давно не бачились з тобою
Вже Золота Осінь... і Листопад...
Ти приходиш у мої сни - весною
Сходиш ясною зіркою в наш сад.
Опадає жовте листячко з дерев
Вітер ронить в троянди пелюстки.
А золота осінь для дам королев
Вінчає короною її роки.
Знаю, що не повернем весну назад
Наше літечко молоді роки.
Лиш нагадає золотий зорепад,-
Як ми любились, як ті голубки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032423
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2025
Ти - усміхнись кохана , усміхнись!...
Ти - моя любов , моє життя .
Поцілуй мене ніжно, як колись..
Коли ти поруч - щасливий я.
Ти - моє небо голуба блакить
Є тихий вечір мій світанок.
З тобою хочу все життя прожить
Казати тобі "Добрий ранок".
Хай для нас сяє сонечко з неба!
В серці розквітають почуття!.
Обійму тебе мила до себе...
Знайду тобі зірку щастя я.
Зацілую тебе, зацілую,
Солодкі ,як мід твої уста .
І ,тобі я казку намалюю
Смарагдове літо у житах.
Золотих колосків назбираю
Сплету вінок , а в них маків цвіт.
Хай у сніжну зиму нагадають
Наше літо , наш рай - ясен світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032410
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2025
Заголубіло небо, як льон у полі
Зйшло ясне сонечко поміж сніжних хмар.
Злетів голуб розправив крильця на волі
Купається у молочній річці ,як цар.
Стоїть у горах місяць наче дитина
Проводжає хмари у даль, як кораблі.
Під орелом сонечка сонячна днина
Біленький сніг блищить, як алмаз на землі.
Вийшов у білім кожусі місяць лютий
Зорить до білолицого, що у небокраю.
Лютий у вушанці , у валянки взутий...
Усміхається, і до нього моргає.
Місяць вдягнув золоті шати, корону
Милується, як зима весну стрічає.
Пробудивсь пролісок від першого дзвону
Закоханих, в цей зимовий день витає.
Дороги заметіль замела снігами
Потонули біленькі хатки в снігах.
Тріскучий морозець скрипить під ногами
Першу вісточку до вікна несе голуб птах.
Прокидайтесь люди від сну, скоро весна ...
Від сонечка розтануть сніги рікою.
Як прилетять лелеки до свого гнізда,
Заграє сонечко на струнах луною...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032401
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2025
ЛЮБІТЬ ЖИТТЯ
Життя, це мить запалена свічка
Вимір часу - прожитих літ до хвилини.
Це сонячний день, зоряна нічка
Цвітіння ,шелест листя тополини.
Життя - дорогий скарб , який дав Бог
Довжелезна дорога в один кінець.
Це мить радості, журби, та тривог
Життєвий шлях благословен у вінець.
Життя ,це висота пташки політ
Не кожен дійде до своєї мети.
Це змах крил , щоб бачити увесь світ
І на землі своє місце віднайти.
Життя вчить на землі просто жити...
Усердна праця дає солодкий плід.
Ми прийшли , щоб кращим світ творити
Кожен залишив у пам'яті свій слід.
Життя , це квітучий золотий лан
І треба трудитись у поті чола.
Один латає злидні , інший - пан
По колоску збирає зерно з стебла.
Життя , це є корабель у морі,
Який пливе за течією ріки.
Це безмежний океан в просторі
Міряє тисяч миль у пройдені шляхи.
Життя,це райський сад - солодкий плід
І не для всіх в розмаю цвіте весна .
Це на засніженому полі - слід
Випита чаша солоних сліз до дна.
Любіть життя, шануйте кожен час!, -
Стрічайте світанок ,сонце в імлі.
Бо завтра прийдуть, інші після нас...
Будуть славити життя - красу землі.
M Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2025
О світи моя зоре, ясно світи!
Гори душа свічею у щирім слові .
Будуй до мільйон сердець - щастя мости!
Лети у той рай, де світ добра, любові.
Життя іде його не зупинити,
У нього є пристань - різні пори року.
Прийшли у гості свій слід залишити,
Пізнати Бога і суть життя високу.
Посадити дуб - вишневий садочок,
Посіяти маленьке зерно на ріллі.
А у квітнику під вікном квіточок,
Щоб зранку до ночі співали солов'ї.
Гори життя - єдина блаженна мить!
І запалюй ікорку священний вогонь.
Хай в дуба, клена, верби лист шелестить!
Відчує душа земне тепло у долонь.
Лови життя у сонці золотому!
Пий у веселці нектар з келиха краси!.
Збирай зорецвіт в небі голубому,
Коли у смарагдах квітне земля з роси.
Усміхайся грозам, дощу і вітру!...
Не бійся холодних зим і хуртовини!.
Малюй в уяві у барвах палітру,
Іди по світу з усмішкою дитини .
Хай розтане крига зими у серці!...
Зійде ясне сонечко весни у душі.
Черпай жменями воду у джерельці!
Слухай матінку природу у тишині!...
Люби життя, бо воно неповторне!...
Слухай шум бистрих рік та дзвінкий водограй.
Буває кольорове, сіре, чорне,
З Богом іди у життя і твори свій рай!
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032179
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2025
Я так довго тебе шукав
Пройшовши стільки доріг світами.
Тебе лиш одну я чекав,
Як ясну зірку під небесами.
Прийшла неждано у життя
І врода твоя заполонила.
Закохавсь до безтями я
Із тобою я щасливий мила.
Ти мій маяк - причал душі
Мій корабель в тихім океані.
Мій настрій дня, шарм - у вірші...
Світле чисте почуття в коханні.
Ти натхнення - моя любов,
Квітка лілія весни в розмаю.
В моїм серці пульсує кров...
Бо тебе я люблю і кохаю.
Я освідчуюсь в коханні,
Хочу з тобою все життя прожить.
Стрічати день на світанні...
Ясним сонечком для тебе світить.
Ти - висота струн - почуття,
Які дарують у будні - свято .
Ти мій політ - серцебиття
З тобою хочу до зір літати .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1032134
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2025
Я на нікого не кидаю камінь,
Не кляну за образи, чвари і гнів.
Минаю агресивних кажу : "Амінь"
І будую високу вежу зі слів.
Кожен має те, що заслужив в Бога
За добро - добро, за зло - пекло, і ад.
Прошу в Бога мир , життя - без тривоги,-
Щоб у всьому навести порядок , лад.
Та не все так є ,як хоче людина
Буде так усе, як цього хоче Бог.
Як людина має лице людини,-
То немає на землі бід і тривог.
Хто прийшов з мечем, від меча загине
Така істина у писанні святім.
Хто на ближнього косим оком кине!...
Той образив Бога поглядом своїм.
Прийшов у наш дім варвар ,вбивця - палач
Спалює села міста з лиця землі.
Ллється невинна кров, чути стогін , плач...
Брудний чобіт топче колос на ріллі.
О Боже, дай катюзі по заслузі!
Хто прийшов з війною спали у вогні .
Витре сльози тим, хто у дикій тузі
Мамі ,що втратила сина на війні.
Хай лиходій : кровопивця - гвалтівник!...
Зустріне свою панну смерть на землі.
А козака меч відрубає "Z" язик
Хай горить у полумї - вічнім котлі!
Немає прощення за вбите дитя,
Тим, хто насіяв мін, горя і біди.
Хто поорав градом у вирвах життя!...
Хай зникне з лиця землі, того сліди.
2-------------
Полечу у небо, як сокіл...
Насію на землю білі сніги.
Дощі змиють згарища попіл
Сонечком загою рани війни.
Відлітають орли в небеса
Красиві, безвусі соколята.
Немов в клена стрункого краса
І душа у них ,як птах крилата.
Відлітають орли в небеса
Від вражих куль обпалені крила.
Зчорніло тіло їхня краса
Мліє за сином матінка мила.
Прости , дорога мамо ,прости!,
Що не дарую квіт весни тобі..
В чорну хустину одягла ти
Ходиш наче лебідка у журбі.
Повернусь до тебе весною,
Де співають солов'ї у наш сад.
Зійду зіркою під горою
Я осяю наш рай у зорепад.
Залишаю я вас на землі
Усіх рідних кого палко любив.
Зійду ясним сонцем на ріллі
Зацілую стежки , куди ходив.
Пробач, дорога мамо ,пробач!,
Що мало на землі був з тобою.
Ти витри з очей сльози не плач!
Зросту кленом зашумлю листвою...
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2025
А я дерево, квітка, жива роса,
Білий сніг,крапелька дощу, хмаринка.
У душі митця - образ, божа краса
А матері землі - дочка, кровинка.
Я свіча запалена небесами
У темряві - ясна зірка поміж зір.
Я білокрила пісня поміж вами
Спів, ніжний голос пташки із синіх гір.
Я - життя : весна, літо, осінь , зима,
Листя дуба, клена, верби,тополі.
Я подих повітря, неба висота...
У житах маків цвіт у чистім полі.
А я посіяне зерно на ріллі
Овес ,жито , пшениць - золота нива.
Я від спраги водиця, хліб на столі
І у твоїм вікні ластівка сива.
Я мрійниця, романтик, поет-пісняр,
У саду яблуня , в розмаю ружа.
Я сяйво зір поміж зоряних стожар
Райдуга між хмар, сонце у калюжі.
Я легенда мені сотню, тисяч літ
У будні - рабиня,в свято - цариця.
Я просто жінка, землі розквітлий цвіт
А для гієн, жаб, та змій - зла орлиця.
Я тихий океан , маяк у морі...
Течія бистрої ріки - водограй.
Я вільна пташка у небі просторі
Сонечко ,яке тримає небокрай.
А я у виміру часу - мить життя
Під ногами трава - сік і сіль землі.
Я миро і ладан у чаші життя
На земній орбіті - ясен день в імлі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2025
У засвіти зимою пішла мама
До року, як птах за нею тато злетів.
Батьки лишили слід - на серці рану,
Цей ясен світ для мене змалів і збіднів.
А ще вчора Різдво у хаті свято
За столом дзвеніла коляда луною.
Дванадцять страв нам готувала мати
Тато ніс дідуха сіяв зерно рукою...
З першою зіркою стрічали Різдво
До хати - дітей , внуків з далеких доріг.
Колядники заглядали у вікно,
І ,як у казці падав білий - білий сніг.
Брат сестру тулив до себе рукою
З родиною вітали Божого сина.
Світила ясно зірка під горою
Під ногами скрипів білий сніг - стежина.
Нині мете метіль на рідний поріг
Закрита фіртка на міцний замок хата.
У журбі стоїть калина край доріг
Падає на зимовий сад сніг лапатий.
Стукає у віконце тихий вітер
Батьківська рідна хата плаче сльозою.
І написав січень слова із літер...
Сходить в мої сни вечірньою зорею.
Для мене став день немов ніч на землі
Зайшло поміж хмар сонечко у тумани.
До ясеня прилетіли журавлі
Заглядає зима у віконце мами.
Зупинився дзвін годинник на стіні
Не будить господарів до роботи.
Старі фотографії на стіні...
Додають серцю жалю у скорботі.
Падає сніг і покриває сліди
Немає кому почистити подвір'я.
Коли живуть батьки немає біди
Всміхається з небес , як сонце сузір'я.
Розтанув вже білий сніг прийшла весна
І брат злетів у небесний рай ,так рано.
Стою як билина на світі одна...
В руках лютої зими, як свіча тану.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2025
Прийду до тебе квітнем зимою
На землю білим снігом упаду.
Розтану пречистою сльозою,-
Зацвіту цвітом весни у саду.
Кружляє білий сніг сніжним сріблом
Прилетів у зиму наче лебідь.
І розправив крила тихим вітром
Заголубів на сонці, як небо .
Україно я твоїм небом стану!...
Намалюю тобі казку у сні.
Білим снігом загою твою рану
Зацвіту первоквітом навесні.
Натрусила біла зима снігу
Покриває снігопад ясен світ.
Сонечком розтоплю в річці кригу
Зацвіте сад мов яблунь ніжний цвіт.
Падає з небес білий - білий сніг
Від подиху розтанув на руці .
Встелив білосніжний килим до ніг
Купається земля,як в молоці.
Україно я твоїм небом стану!...
Намалюю тобі казку у сні.
Білим снігом загою твою рану
Зацвіту первоквітом навесні.
до пісні
Прийду до тебе квітнем зимою
На землю білим снігом упаду.
Розтану пречистою сльозою
Зацвіту квітом весни у саду.
Кружляє білий сніг сніжним сріблом
Прилетів у зиму наче лебідь.
Розправив свої крила над світом
Заголубів на сонці ,як небо.
Україно! - твоїм небом стану
Обійму крилом лебедя у сні.
А снігом загою твою рану
Зацвіту первоквітом навесні.
Натрусила зима стільки снігу
Забілів, так навкруги ясен світ.
Сонце розтопило в річці кригу
Розцвів сад наче яблунь білий цвіт.
Падає з небес білий - білий сніг
Від подиху розтанув на руці.
Покрив білосніжний килим до ніг
Купається земля, як в молоці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031654
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2025
ЛЮБЛЮ ТЕБЕ
До тебе привела доля - ясна зоря
Побачив і закохавсь у тебе я.
Щоб удвох ми йшли у осінь - Листопад
Встеляв нам до ніг - квіти щастя зорепад.
Я люблю тебе мила ,я кохаю
І від почуттів немов сад розквітаю.
У мріях злітаю на сьоме небо...
Нахиляю зорі для тебе, для тебе.
Я люблю тебе, як лебідь лебідку
Лелію у своїм серденьку, як квітку.
Ти моя любов ,мій тихий рай життя.
За тобою на край світу полечу я.
Я щасливий , лиш з тобою кохана
Ти - моя лебідка , квіточка жадана.
Шукаю я найкращі слова із фраз
Ти моє сонечко - мій скарб, і мій алмаз.
Бачу тебе тану , як сніг на сонці
Ти -зірка , що малює казку у віконці.
Соловейко кличе у зелений гай
Там для сердець цвіте п'янкий розмай.
Візьму я гітару у свої руки
І на струнах розіллються ніжні звуки.
Пісню про любов тобі заспіваю
Бо тебе лиш одну я люблю ,кохаю.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2025
Я БАЖАЮ ВАМ ЩАСТЯ!
Я бажаю щастя - безмежний лан!
Хай всякий посів росте з тепла, роси!.
На своїй землі кожен буде пан
Тягнеться до висот,божої краси.
Я бажаю вам щастя - океан!
Пити чисту воду з криниць джерела.
І будьте здорові, як дуб титан!
Злітайте до ясних зір у два крила.
Я бажаю вам щастя у житті!
Пречисте небо сонечко в блакиті.
Хай розквітають мрії в почутті!
Як волошки сині - сині у житі.
Я бажаю усім сонячних днів!
Хай ростуть в саду яблуні і вишні!
А під мирним небом казкових снів
Благословить життя наш рід - Всевишній.
Я бажаю вам єднатись люди!
Віра, любов , надія сил додають.
Хай панує затишок повсюди!
На землі кожен віднайде життя суть.
Я бажаю миру, добра, щастя !
Хай співає соловей у гаю!...
Хай усе множиться у житті , вдасться!...
Кожен знайде долю, живе, як в раю.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031556
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2025
ЛЕТИ МОЯ ЛАСТІВКО ЛЕТИ!
О лети моя ластівко, лети!
Від зимового сну розбуди світи.
Хай Зупинить війну в Україні!
І витре з очей сльозу сиротині.
О ,Лети моя ластівко, лети!..
Понад моря, гори, луги, та ліси.
Віднайди лік для матінки землі,
Зціли глибокі шрами тіла душі.
О лети моя ластівко, лети!
Донеси адресату мої листи .
Хай світ почує страждання землі
Як горять стиглі колоски на ріллі.
О лети моя ластівко , лети!
Там ,де спалені вогнем життя - мости..
Тут літає чорний ворон кряче
А кат з грудей витяг серце юначе.
О лети моя ластівко , лети!
Там за селом ростуть дубові хрести.
Знівечені, скалічені долі,
Обпалені віти в клена, тополі.
О лети моя ластівко, лети!
Де мати мліє , тужить від самоти.
У світ широкий до того краю
Туди, де божі ангели літають.
О лети моя ластівко, лети!
На іншу планету зоряні світи.
Бий крильми у вікно у тривогу...
Розкажи про війну Святому Богу.
О лети моя ластівко , лети!
І відірвись від землі від суєти.
Хай не лякають вітри і грози
Знайди поміж хмар сонце у морози.
О лети моя ластівко,лети!
Де цвіте сад весни біленькі хати.
Там живе моя уся родина
У смутку цвіте червона калина.
О лети моя ластівко, лети!
Там убивають українців кати.
Везуть на щиті матері сина
У крові залита вся Україна.
О лети моя ластівко , лети!
Де святі могили зупинися ти .
Там ,де росте старий дуб крислатий
Там за синочком плаче стара мати.
О лети моя ластівко, лети!
Голубку сиву до себе обійми.
І розвесели душу сиротині
Хай зійде сонце миру калині.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2025
БАЙКА( ГУМОР)
А пташка залетіла у гори Альпи
Там знайшла собі любов чоловіка.
Трохи гарніший ,цей сеньойор від мавпи
Є ровесник барокового віку.
Цей другий чоловік ровесник мами
І виставляє, як модель на показ.
Стала немов пава під зелені пальми
Сюсюкає :"Аморе міо"- йому із фраз.
А мама з дочкою наче однолітки
Одягаються по останній моді.
І по характеру видно "андроїди"
Настрій душі на людях по - погоді.
Пташка високо літа, вміє співати
І кує йому зранку ,як зозуля.
Актриса, навчилась різні ролі грати
Коли треба наставить йому дулю.
Має віллу, машину, землі багато...
Ранчо, там медові фрукти, виноград.
За свій труд сама собі платить зарплату
У господі наводить в усьому лад.
Клина підбиває до неї турок , а то грек
Робить пазурі , маску в болоті.
Від спраги ,жаги п'є кока колу, просек...
Біля мужа ходить ,як солдат в роті.
А вміє хвалитись, як хитра лисиця,
Що гарна цаца "цариця "на троні.
Добра пухнаста " мурка" і є тигриця,
Де треба, там везуть вороні коні.
Вийшла "киця" заміж за старого діда
Бачила гори,і море, Рим і Крим.
Залише "аморе "вдома на сусіда,
Як циганка крутиться за нею дим.
Діда вкладе спати , сама йде гуляти
Каже :",що" молода ,хоче любити".
Посидить в барі і вип'є кафелате
Шукає любов за гроші ,щоб жити.
ХВАЛЬКО
(БАЙКА)
Сидить на дроті чорна ворона
Слухає пісню соловїний спів.
Дивиться вона на жайворона
Каркає що аж голос охрипів.
Коли Бог не дав дару співати ,
То язиком не зрости до співців.
Хоч вмієш ти високо літати...
Та не купиш ти талант у богів.
Хитрий горобець співати, так вміє,
А як безголосий когут піє.
Хоч у нього є золоте пір'я...
немає крил до високогір'я.
Дре голову горобець пирхатий,
каже :"переспіває солов'я".
Ниций душею і хрипкуватий...
Крутить хвостиком наче ластів'я.
Хвалиться гава Нечипорова,
Що є "мудра, найкраща пава".
Язиком меле , як в стайні корова...
А нема ума ,то нуль постава.
Горобчик цвірінькає, не співає...
А вчить співати пісню солов'я .
Хоч у леті до висот злітає
Не переспіває солов'я .
Горлане чорний ворон пихатий ,
Що мудрець серед птахів - цар лісу.
Він не чує ноти, глухуватий...
Простудив він голос від вірусу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.01.2025
Розцвіла цвітом черемшина
Пахне , так п'янко медовий нектар.
Біленьку фату вдягла калина
Вклонилась до зоряних стожар.
По стежці літа йду до тебе...
Там , де все , як в казці, мов у раю.
Лечу мов закоханий лебідь,
щоб сказати :"Як тебе я люблю
Ми , як два голуби з тобою,
Що воркуюють у парі в гаю.
У мріях злітають під горою...
Стрічають першу зірку в маю.
Вітер розпустив вербі коси
В смарагдові очі заглядає.
Ніч розсипає в трави роси
Там ,де лебідь лебідку чекає.
По стежці літа йду до тебе...
Там , де все , як в казці, мов у раю.
Лечу мов закоханий лебідь,
щоб сказати :"Як тебе я люблю".
Несу тобі ромашки білі
У них краса ,як струна дзвенить.
Щоб згадала у заметілі
Наше літо, і цю світлу мить.
Пісня Співає Ярослав Гудима
ПО СТЕЖЦІ ЛІТА ЙДУ ДО ТЕБЕ
Розквітла цвітом черемшина,
Так п'янко пахне, мов нектар.
Фатою вбралася калина,
Вклонилась до зірок стожар.
А ми, як голуби, з тобою
Воркують в парі у гаю.
Злітають в мріях під горою...
Стрічають зірку у маю...
По стежці літа йду до тебе...
Там все у казці, мов у раю.
Лечу, закоханий мов лебідь,
Сказати, як тебе я люблю!
По вітру коси розпустила,
Смарагдовії очі звеселя,
Ніч сріблом трави вже зросила,
Де лебідь на лебідку все чека...
Несу тобі ромашки білі,
У них краса, струна дзвенить,
Щоб ти згадала в заметілі
Те наше літо - світлу мить!
Поділитись сторінкою: FB
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
-
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031328
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2025
Відлітають, так рано журавлі
Сини, що захищають нас у бою.
Вони пролили кров на землі
За Україну, Батьківщину свою.
Змарніла голубка стара мати
На колінах сина стрічає.
Відкрила навстіж двері до хати
Плаче ,колискову співає.
Посивіли від дощу небеса
В труні лежить козак молодий.
Високий стрункий ,як в клена краса
Лежить у труні, немов живий.
Зчорніла голубка стара мати
На колінах сина стрічає.
Відкрила навстіж двері до хати
Плаче ,колискову співає.
Прошу панове, зупиніть війну!
Хай кров не стікає з ран сина.
Хай голуб миру принесе весну!
З війни стрічає мати сина.
Був у мами син єдиний один
Ридає опухли від сліз очі.
Схилилась ,як тополя між калин
Голосить за ним до півночі.
В останню путь проводжає сина
Згасло для неї сонце на землі.
Дме в очі вітер, і хуртовина...
Сумну пісню співають солов'ї.
А вража куля серце пробила
Душа злетіла у інший світ.
А з мертвих квітів зросла могила
Сину,який цвів як маків цвіт.
-----------2---------
ЛЕТИ МОЯ ЛАСТІВКО ЛЕТИ!
О лети моя ластівко,лети!
Від зимового сну розбуди світи.
Хай Зупинить війну в Україні!
І витре з очей сльозу сиротині.
О ,Лети моя ластівко, лети!..
Понад моря, гори, луги, та ліси.
Віднайди лік для матінки землі,
Зціли глибокі шрами тіла душі.
О лети моя ластівко, лети!
Донеси адресату мої листи .
Хай світ почує страждання землі
Як горять стиглі колоски на ріллі.
О лети моя ластівко , лети!
Там ,де спалені вогнем життя - мости..
Тут літає чорний ворон кряче
А кат з грудей витяг серце юначе.
О лети моя ластівко , лети!
Там за селом ростуть дубові хрести.
Знівечені, скалічені долі,
Тут на могилі майорить стяг волі.
О лети моя ластівко, лети!
Де мати мліє , тужить від самоти.
У світ широкий до того краю
Туди, де божі ангели літають.
О лети моя ластівко, лети!
На іншу планету зоряні світи.
Бий крильми у вікно у тривогу...
Розкажи про війну Святому Богу.
О лети моя ластівко , лети!
І відірвись від землі від суєти.
Хай не лякають вітри і грози
Знайди поміж хмар сонце у морози.
О лети моя ластівко,лети!
Де цвіте сад весни біленькі хати.
Там живе моя уся родина
У смутку цвіте червона калина.
О лети моя ластівко, лети!
Там убивають українців кати.
Везуть на щиті матері сина
У крові залита вся Україна.
О лети моя ластівко , лети!
Де святі могили зупинися ти .
Там ,де росте старий дуб крислатий
Там за синочком плаче стара мати.
О лети моя ластівко, лети!
Голубку сиву до себе обійми.
І розвесели душу сиротині
Хай зійде сонце миру калині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031327
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2025
Любов, як аромат півоній
Солодке вино у бокалі.
Богиня струн ніжних симфоній
Чарує, як Діва у вуалі.
Я подарую тобі любов ,
Квіти натхнення, щастя, і краси.
Вона лік душі - сердець покров
Є ніжна пісня на всі голоси.
Подарую ніжність і ласку,
Зійду я зіркою у твоїх снах.
Намалюю тобі я казку...
Обійму лебединно у піснях...
Візьму тебе мила на руки
Понесу, де навесні цвіте сад...
Заграють милозвучно звуки
Подарує мить щастя зорепад.
Подарую світлі почуття
Голубу блакить - безкрає небо.
На серці напишу твоє ім'я
Встелю троянди до ніг для тебе.
ТИ МОЯ ПІСНЯ СПІВАЄ ЯРОСЛАВ ГУДИМА
ТИ - МОЯ ПІСНЯ
Я люблю тебе, як сонце день,
Як ясен місяць - ніч циганку.
Ти - моя муза - із пісень
подих повітря - на світанку.
Ти - ніжна пісня - квітка раю
Закохані у тебе ясени .
Ти - музика із небокраю,
Блаженнії малюєш сни .
Грає скрипка у моїх руках...
Я ноти підберу для вальсу.
Як море звуки розлива ...
Я подарую квітку айстру.
Співаю тобі пісню цю -
І увесь світ до ніг нахиляю...
Тебе я лебідку обійму
І Скажу : " Як тебе я кохаю""
За Листопадом знов зима,-
Стоять дерева в позолоті.
Айстри нагадають - Зорепад ....
Рай літа - у магічній ноті.
---------------
ПО СТЕЖЦІ ЛІТА ЙДУ ДО ТЕБЕ
Зацвіла цвітом черемшина
Пахне , так п'янко медовий нектар.
Біленьку фату вдягла калина
Вклонилась до зоряних стожар.
Ми , як два голуби з тобою,
Що воркуюють у парі в гаю.
У мріях злітають під горою...
Стрічають першу зірку в маю.
Вітер розпустив вербі коси
В смарагдові очі заглядає.
Ніч розсипає в трави роси
Там ,де лебідь лебідку чекає.
По стежці літа йду до тебе...
Там , де все , як в казці мов у раю.
Лечу мов закоханий лебідь,
щоб сказати :"що тебе я люблю".
Несу тобі ромашки білі
У них краса ,як струна дзвенить.
Щоб згадала у заметілі
Наше літо, і цю блаженну мить.
----------------
----------------------
ТИ ПРИХОДИШ У СНИ
Вже жовте листя опадає в саду
А дерева похили додолу віти.
Я знаю, що більше туди не прийду
Сплило за водою у даль наше літо.
А там , де вчора цвіла цвітом вишня
Там у споришах сад - отави вколіно.
Ти приходиш у сни спогад колишній,
Як цвіт весна - гарна смаглява дівчина.
Висока, струнка , чорні - чорні брови...
На біленькім личку ямочки на щоці.
Цвіла немов ружа цвітом медовим
Мов біла лебідка на воді, на ріці.
Холодно...метуть білі сніги Зима...
Бачу я твій образ наче у тумані...
Ми розійшлись ...розцвітає квіт весна
Нагадує про тебе на зорі ранній.
Ходжу один, як лебідь одинокий
Ти вийшла давно заміж у тебе сім'я.
Біжить стрімко вода, як роки в потоки...
Ти снишся... І приходиш у сни , як зоря.
Знаєш ,не можу тебе я забути ,-
Ще й досі тебе я люблю ,і кохаю.
За моїм вікном зима місяць лютий...
Я тебе по забутих стежках шукаю.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031184
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2025
Я ЛЮБЛЮ ТЕБЕ
Побачив тебе вперше, закохавсь я
До тебе привела доля ясна зоря.
Щоб удвох ми йшли у осінь - Листопад
Встеляв нам до ніг - квіти щастя зорепад.
Я люблю тебе мила ,я кохаю
І від почуттів немов сад розквітаю.
У мріях злітаю на сьоме небо...
Нахиляю зорі для тебе, для тебе.
Я люблю тебе, як лебідь лебідку
Лелію у своїм серденьку, як квітку.
Ти моя любов ,і щасливе життя.
За тобою на край світу полечу я.
Я щасливий , лиш з тобою кохана
Ти - моя лебідка , квіточка жадана.
Шукаю я найкращі слова із фраз
Ти моє сонечко - мій скарб, і мій алмаз.
Бачу тебе тану , як сніг на сонці
Ти -зірка , що малює казку у віконці.
Соловейко кличе у зелений гай
Там для закоханих сердець цвіте розмай.
Візьму я гітару у свої руки
І на струнах розіллються ніжні звуки.
Пісню про любов тобі заспіваю
Бо тебе лиш одну я люблю ,кохаю.
ТИ - МУЗИКА СЕРЦЯ (Співає Іванна Пазин)
Ти - ясень день, що зійшов на світанку
Місяць ,що малює казку у сні.
Ти - біла лебідка, у вальсі , у танку
А у райськім саду - цвіт навесні.
О, я так люблю тебе, і кохаю!
І нікому тебе я не віддам.
Тобі про любов, лиш пісні співаю
Ти - Музика серця, мій лік- бальзам.
А я за тобою, як за стіною...
Не боюсь гріз, холодної зими.
Бачу тебе, і цвіту я весною...
Ти - голос скрипки ніжної струни.
А знаєш , коли ти поруч зі мною
Йде земля обертом з під моїх ніг.
Вабиш мене неземною красою
Від твоїх цілунків тану , як сніг.
Ти - мої крила , мій політ у небо
Квітка натхнення - мої почуття.
Подарую я троянди для тебе,-
З тобою піду в осінь - життя.
ТИ - МОЯ ПІСНЯ
СПІВАЄ ЯРОСЛАВ ГУДИМА
Я люблю тебе, як сонце день,
Як ясен місяць - ніч циганку.
Ти - моя муза - із пісень
подих повітря - на світанку.
Ти - ніжна пісня - квітка раю
Закохані у тебе ясени .
Ти - музика із небокраю,
Блаженнії малюєш сни .
Грає скрипка у моїх руках...
Я ноти підберу для вальсу.
Як море звуки розлива ...
Я подарую квітку айстру.
Співаю тобі пісню цю -
І увесь світ до ніг нахиляю...
Тебе я лебідку обійму
І Скажу : " Як тебе я кохаю""
За Листопадом знов зима,-
Стоять дерева в позолоті.
Айстри нагадають - Зорепад ....
Рай літа - у магічній ноті.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031183
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2025
ДЕ Б НЕ БУЛА
Де б не була, у якому краю,
В Україні, чи в далекій чужині.
Нема кращого рідного краю
Коли цвіте яблуневий сад навесні.
У нас квітуче поле у житах,
Карпати гори і букові ліси.
Тут цвіте мак червоний у піснях
Польова квітка неземної краси.
Співає соловейко у садах
Цвіте мальва з краплі роси в розмаю.
На вітті ясеня лелека птах
Крильми ловить зірки із небокраю.
В нас білі хати немов у казці,
А село мов квітучий рай на землі.
Тут сходить сонце у божій ласці
І росте золотий колос на ріллі.
Тут жовті поля та синє небо ,
А на березі ріки пишні трави.
Купається в росі білий лебідь
Залицяється до жар птиці пави.
.
Тут цвіте у горах на долині
Квітка краси, любові і кохання .
Шукає красень легінь дівчині
Їх вінчає долю зірка світання.
А тут над селом зоряні ночі
А із синіх гір дзвенить стрімкий ручай.
Співає соловей до півночі
І грає на струнах весни водограй.
На землі такі красиві місця
Стрункі пальми , море, золотий пісок.
Плетуть зоряні лаври до вінця,
Але нема зим ,не падає сніжок.
Ми зустрілись на краю літа з тобою,
Ти полонила своєю красою.
Закохавсь... про тебе думаю ночами,
Наш шлях долі писаний небесами.
Я люблю тебе мила ,я кохаю
І від почуттів немов сад розквітаю.
У мріях злітаю на сьоме небо...
Нахиляю зорі для тебе, для тебе.
Я люблю тебе, як лебідь лебідку
Лелію у своїм серденьку, як квітку.
Ти моя любов ,мій тихий рай життя.
За тобою на край світу полечу я.
Я щасливий , лиш з тобою кохана
Ти - моя лебідка , квіточка жадана.
Шукаю я найкращі слова із фраз
Ти моє сонечко - мій скарб, і мій алмаз.
Бачу тебе тану , як сніг на сонці
Ти -зірка , що малює казку у віконці.
Соловейко кличе у зелений гай
Там для сердець цвіте п'янкий розмай.
Візьму я гітару у свої руки
І на струнах розіллються ніжні звуки.
Пісню про любов тобі заспіваю
Бо тебе лиш одну я люблю ,кохаю.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2025
ПОДЗВОНИ МЕНІ
Ти подзвони мені,подзвони!,
Щоб відчути у будні свято.
Зігрій мене променем весни
Крилом своїм, як птах крилатий.
Чую твій голос - рідну душу
І від щастя до зір злітаю.
А красу смакую, як грушу
Бо тебе люблю і кохаю.
Ти подзвони мені, подзвони!
Розкажи , що в тебе на серці.
Печаль із душі прожени...
Не закривайсь від світу в герці.
Ти віднайди час, і подзвони!...
Відкрию двері серед ночі.
І намалюю казкові сни...
Зацілую медові уста, і очі
Ти подзвони мені, подзвони!
Не відкладай щастя на завтра.
Знаєш, так далеко до весни!
Тож гори в любові , як ватра.
2‐‐-------
Повторення від 23 .07 2024
ТИ - МУЗИКА СЕРЦЯ
Ти ясень день, що зійшов на світанку
Місяць ,що малює казку у сні.
Ти - біла лебідка, у вальсі , у танку
А у райськім саду - цвіт навесні.
О, я так люблю тебе, і кохаю!
І нікому тебе я не віддам.
Тобі про любов, лиш пісні співаю
Ти - Музика серця, мій лік- бальзам.
А я за тобою, як за стіною...
Не боюсь гріз, холодної зими.
Бачу тебе, і цвіту я весною...
Ти - голос скрипки ніжної струни.
А знаєш , коли ти поруч зі мною
Йде земля обертом з під моїх ніг.
Вабиш мене неземною красою
Від твоїх цілунків тану , як сніг.
Ти - мої крила , мій політ у небо
Квітка натхнення - мої почуття.
Подарую я троянди для тебе,-
З тобою піду в осінь - життя.
3---------------
Я ПОДАРУЮ ТОБІ
Любов, як аромат півоній
Солодке вино у бокалі.
Богиня струн ніжних симфоній
Чарує, як Діва у вуалі.
Я подарую тобі любов ,
Квіти натхнення, щастя, і краси.
Вона лік душі - сердець покров
Є ніжна пісня на всі голоси.
Подарую ніжність і ласку,
Зійду я зіркою у твоїх снах.
Намалюю тобі я казку...
Обійму лебединно у піснях...
Візьму тебе мила на руки
Понесу, де навесні цвіте сад...
Заграють милозвучно звуки
Подарує мить щастя зорепад.
Подарую світлі почуття
Голубу блакить - безкрає небо.
На серці напишу твоє ім'я
Встелю троянди до ніг для тебе.
4-----------
Заходь у гості
Заходь у гості у мій дім
Запрошую тебе я на каву.
Ти - жадана гостя у нім
Будеш господиня гарна - пава.
Завжди цікаво з тобою.
Ти немов би романтична книга.
Усмішка цвіте весною...
З твоїх слів тане у душі крига.
Хай в лютім зима не лякає!,-
Що за вікном падає сніг, дощить.
Хто хоче той, тепла шукає!,-
Щоб чашкою кави душу зігріть.
Сядемо на кухні удвох
Посмакуєм каву , і шоколад.
Повінчає з тобою Бог
У мріях поведе під зорепад.
Ми, як голуби з тобою
Злетимо до ясних зір - райський сад .
Обніму тебе рукою
Там зустрінемо осінь - Листопад.
Твоя усмішка на щоці
Зарумяніла ,як сочний гранат.
Дарую квіти у руці...
І сонечко літа у сто карат.
---------------------
А любов розтопить лід у серці
І на крилах до висот підіймає.
Як чиста водиця у джерельці
Зі своїх долонь щастям напуває..
Коли ми удвох разом з тобою
То я вище хмар до зірок літаю.
Ти - поглядом маниш за собою
Я цвіту первоцвітом у розмаю.
Твоя любов - безмежний океан
До нього злітають рожеві мрії.
І клониться їй до ніг - дуб титан
Закохують у себе, квіт Лілії.
А твоя любов потрібна мені
Ти - кисень, що дихаю у повітря.
А у саду цвіт яблунь навесні...
Ти моє небо сонячне проміння.
О накуй щастя зозуля сива,
Щоб прожити разом роки золоті.
Ідеш зі мною... і я щаслива...
Дякую Богу що стріла у житті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2025
В саду зацвіли квіти жоржини
Розлилась їхня краса рікою.
Художник намалював картину
Кличе у казковий рай з тобою.
Який в жоржини п'янкий аромат!
Вабить до себе, манить, чарує .
Мов сонечко золоте в сто карат
Блаженну мить щастя нам дарує.
Нарву я тобі жоржини квіти
Вони п'янкі, як зоряні ночі.
Поведу тебе в казкове літо,
Щоб цілувать твої уста, і очі.
Жоржини горять в квітучім вогні
Білі,рожеві ,жовті,червоні.
Дарують , як і ти щастя мені...
В обіймах насолоду в бутоні.
Кохана ти, як квітка, що цвіте,
Яка надихає просто жити .
У промінні сонечко золоте,
Яке зуміє теплом зігріти.
Ти - моя королева натхнення
Ніжна квіточка ,що цвіте в саду.
Ти вчора ,завтра ,і сьогодення
Богиня муза, яку я люблю.
2------------
Любов, як аромат півоній
Солодке вино у бокалі.
Богиня струн ніжних симфоній
Чарує, як Діва у вуалі.
Я подарую тобі любов ,
Квіти натхнення, щастя, і краси.
Вона лік душі - сердець покров
Є ніжна пісня на всі голоси.
Подарую ніжність і ласку,
Зійду я зіркою у твоїх снах.
Намалюю тобі я казку...
Обійму лебединно у піснях...
Візьму тебе мила на руки
Понесу, де навесні цвіте сад...
Заграють милозвучно звуки
Подарує мить щастя зорепад.
Подарую світлі почуття
Голубу блакить - безкрає небо.
На серці напишу твоє ім'я
Встелю троянди до ніг для тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2025
Я візьму скрипочку в руки
Підберу ноту на струні чарівній.
У вальсі лунатимуть звуки
Заспіваю тобі про кохання пісні.
Я прийду до тебе у пісні,
Де вишні цвітуть у райськім саду.
Подарую я проліски ніжні
І тобі я до ніг увесь світ нахилю.
Приспів :
Я візьму скрипочку в руки
Підберу ноту на струні чарівній.
У вальсі лунатимуть звуки
Заспіваю тобі про кохання пісні.
Почуєш мій голос у саду
На гіллі солов'я, що співає.
Засолодить, як вишня в меду,-
Як той білий цвіт, що розквітає.
Приспів:
Я візьму скрипочку в руки
Підберу ноту на струні чарівній.
У вальсі лунатимуть звуки...
Заспіваю тобі про кохання пісні.
Я прийду до тебе у пісні...
Тобі принесу щастя на крилах.
Від струн розтануть знов сади сніжні
Нагадають Тобі про нас мила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1031046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2025
СВЯТВЕЧІР
О , яке божество - у Святвечір!
Зорі виблискують на снігу.
Падає сніг заметіль, хуртечі...
Йдуть три царі несуть вість благу.
Святвечір , як в кришталю - у казці
Зацвіла в білім снігу земля.
З небес падає сніг в божій ласці
Радість запалює у серця.
Віддають поклін дерева в снігу
Немов би монахи у храмі.
Зустрічають першу зірку ясну
Колядників, гостей на брамі.
Витає всюди святий дух нині
І єднається з небом земля.
Колядує вертеп в Україні
Славить Божу мати і дитя.
На вишитім обрусі на столі
Горить свіча і дванадцять страв .
Пахне кутя з медом, узвар, голубці
На вечерю сам Бог завитав..
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2025
Засніжило, замело, закурило,
По першому снігу у Листопад іду.
Прийшла у гості зима білокрила
Покрила квіти хризантеми у саду.
Падає лапатий сніг на долоні
І розтанув краплею дощу на щоці.
А королева зима ,як на троні...
Розсипає на щастя нам сніг у руці.
Вітер зриває листячко в тополі
І шепоче листопаду :"Прощай!Прощай!...
Від холоду тремтять дерева голі
Зорять за ясним сонечком у небокрай.
А Осінь просить, ще крапельку тепла
З засніжених синіх гір сонечко ясне.
А розстелився сивий туман - імла
День осінній ,як свіча у тузі гасне.
2--------------
О подзвони мені, подзвони!...
Щоб відчула в будні - свято.
Зігрій мене сонечком весни
Обійми, як птах крилатий.
Чую твій голос - рідну душу
Від щастя до зір злітаю.
Розмову смакую, як грушу...
Бо тебе люблю, і кохаю.
Ти подзвони мені, подзвони!,
І запали в душі вогонь.
Прийди зіркою у мої сни
Намалюй казку у безсонь.
Ти подзвони мені, подзвони!
Вдень і вночі коли треба.
Хай розкажуть тобі ясени!,
Як сумую я без тебе.
О подзвони мені, подзвони!
Хай любов серця єднає!.
Прошу тебе, тільки не мовчи!
Бо життя, як свіча згорає.
О подзвони мені, подзвони!
Знаєш , так без тебе важко ..
Віднайди ніжні квіти весни
Співай про любов, як пташка..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030981
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2025
Вдягнусь у райдужні кольори
Зійду я після дощу у твій сон.
Заграють на струнах явори
А музика ясних зір в унісон.
А там, де ти там світить сонце
В садочку квітує рання весна.
Пташка щебече у віконце:
І співає" Весна, весна, весна".
Там, де я, там проливні дощі...
А ясен день сходить у тумані.
Стою, як тополя на межі...
Стрічаю у гаю пташки ранні.
Чую пісню давніх - давніх літ
Вітри принесли мені з синіх гір.
Ллється струна, як вишневий цвіт
Ти у снах являєся до сих пір.
Те , що було не повернути
Лиш пісня нагадує про тебе.
На душі зима - місяць лютий
Плаче дощем захмарене небо.
На крилах мрій лечу у наш рай
В ту весну, де цвіли в саду вишні.
Вже постарів дуб і зелен гай
Степом заросли стежки колишні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030951
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2025
НІЧОГО ВІЧНОГО НЕМАЄ
Ми не можемо разом бути
З тобою на різних берегах.
Ти - полин трава, я з цвіту рути
в крові резус мінус , ти - в плюсах.
Ми живемо у різних світах
На різних планетах і орбітах.
Ти - риба в морі ,я вільний птах...
Купаєшся в олжі,я в квітах.
А нічого вічного немає
Ти сам від себе мене відштовхнув.
Люблю вечір , а ти як світає...
Серце своє на замок замкнув.
А я хотіла тебе любити
Злітать через море,океан.
Збудувати дім,сад зростити,-
Щоб був у своєї долі пан.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030910
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.01.2025
Буду я тебе на руках носити
Цілувать чоло, твої уста медові .
Буду тебе я одну, лиш любити
А у снах тобі співати колискові.
Пірну у твою любов, як в океан
Потону у ніжності рук у почутті.
Ти у красі маків цвіт - золотий лан
Мій політ до ясних зірок на висоті.
Розплету вітром твої пишні коси
А Із твоїх солодких уст нектар зіп'ю .
Захищу від худерлиць і морозу,
На серці напишу, як тебе я люблю.
Розправлю я два крила над тобою
Захищу від гріз, дощу, лютої зими.
Обійму ніжно до себе рукою, -
Щоб удвох іти до весни крізь важкі сніги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2025
Я вода з джерела, море,океан
А ти запальна іскорка вогонь.
Я крапля роси, що напуває лан
А ти тінь у вікні в моїх безсонь.
А ти не твори ідола із себе
Царя на троні і без корони.
Не хвались, що є все в руках у тебе
Мовчи... читай святі канони .
А на кожного мудреця є мудрець,
Який краще зробить свою справу.
І кожному дає - божий дар Отець,
Щоб не дививсь на красу лукаво...
Не ображай колючими словами
Не кидай нікому камінь в спину.
Не топчи пелюстки цвіту ногами
Будь ввічливий , і послушний сину!.
Ти будь світлом,а не тінню поміж хмар!
Від заздрощів не спалюй чужий рай.
Якщо Всевишній дав тобі божий дар
То твори, цей світ прекрасним, свій рай!..
Будь людиною,а не диким звіром!...
І жертву у пастку не заганяй.
Іди до людей не з війною , з миром
Будь красивим, честь іншому віддай!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.01.2025
Дарую тобі пісню про любов,
Щоб від щастя світились очі.
Лечу лебединно до тебе знов
У твій рай весну серед ночі.
А я сяду у вишневім саду
Заспіваю пісню для тебе.
Насію квіток під зорепадом
І нахилю пречисте небо.
У білім цвіту зацвіли вишні
Квітне у смарагдах ліс і гай.
Єднає долі зірка Всевишня
Закохані серця місяць май.
Я намріяла тебе весною
Лицаря на білому коні.
А ти прийшов до мене зимою
Подарував пролісок мені.
2-------------
Цілунком ніжним розбуджу від сну
І на крилах понесу до зірок.
Там де літо зустрічає весну
Дзвенить музика поміж квіток.
Понесу я у трави на руках
Твої уста, як мід зацілую.
Оспіваю твою вроду, як птах
На землі казку намалюю.
За моїм вікном небокрай сніжить...
Забіліли стрункі тополі.
Зима малює казку блаженну мить
Єднає серця у любові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2025
Ні ,не хвалюсь, що я найкраща
Найгарніша квітка між квіток.
Не блукаю , як лис у хащах
І не рву солодкий плід з гілок.
Не ідеальна , є помилки
На землі живу ,як умію.
Шаную я кожного думки
У справі горю,а не тлію.
У ружі є колючі шипи
Від грози себе захищає..
Оживаю від божої краси
Хто сонечком зігріває.
Я не рвусь на п'єдестал слави
Не прагну медаль , і визнання.
Не п'ю у барі вино , каву...
Не хвалюсь, що цариця я.
Не ставляю себе на показ
Стаю між усіх завжди скраю.
І не шукаю лстивих я фраз
Слова на вітер не кидаю.
Не лещусь я у спілкуванні
Правдолюб, кажу правду в очі.
Люблю слухати у мовчанні
Пташок, у яких душі творчі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2025
Сяє ясне сонечко між смерек
На вітті сніг , як алмаз блищить.
Зима розлила молоко із глек
І дарує нам блаженну мить.
Кружляє в танці з вітром білий сніг
Сніжинка тане на долоні.
Зима нам встеляє килим до ніг
У казку везуть білі коні.
Падає білий сніг ,як вишні цвіт
Запрошує зима на свято.
Забілів , так сад наче ясен світ
Дарує щастя в благодаті.
Морозець малює квіти на склі
В саду мов у казці навкруги.
Зима сяє в осяйнім кришталі
Увінчала вишню у сніги.
О, яка краса немов у казці!
Білий ніг скрипить під ногами.
Різдво вже прийшло у божій ласці
І запалює свічу піснями.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030730
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2025
Ти - моя весна, а я твоє літо...
Вплету блакить неба в твої коси.
До твоїх ніг встелю пелюстки квіти
Поведу у трави в чисті роси.
Дивлюсь я на тебе, і не надивлюсь
І тану , як білий сніг на сонці.
Тобі здалека сонечком усміхнусь
Нахиляю зорі у віконці.
Не можу заспати я до півночі
Слухаю, як співають солов'ї.
А серце, як кленовий лист тріпоче
Співає, як птах про любов пісні.
Нарву я сині волошки квіти
І для тебе казку намалюю.
Розплету золоті коси, як вітер
Твої медові уста зацілую.
А ти - яскрава зіронька у небі
Квітка натхнення краси , любові.
Кружляю я над тобою, як лебідь
Лелію в своїм серці у слові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030706
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.01.2025
Голівуд у вогні
Ніхто не знає звідки подує вітер?...
Звідки прийде до людей горе, біда.
Що принесе нам Венера і Юпітер?...
Який шматок землі покриє вода?...
У вогні горить, і палає Голівуд
Шальний вітер спалює рай на землі..
Америка нині стала на божий суд :
Заможні , бідні великі і малі.
Лос Анжелес ,Малібу до тла згорає
Вітер дме сто кілометрів в годину.
Кара божа : від страху люд виїзжджає
пекло на землі в цей час ,в цю хвилину ?...
Апокаліпсис в штаті Каліфорнія
Полум'я пожирає все на путі.
Без світла, і звязку, хаос - агонія...
І вогонь показує свою лютість.
На пагорбах лісових скель Голівуду
Заможні віли все у попіл горить.
Океан поруч , води нема повсюду
В огні згорає до хребта все за мить.
Вітер потужним язиком спалює все
У вогняній пастці люди та звірі.
Магазини, лікарні, школи все живе...
Чорні ночі від диму, а дні сірі
На фестивалі зірок " Золотий глобус"
Хтось із знатних акторів сказав : фразу.
-"Що відсутній між них Бог" - сміявся Томус
Аплодував зал і наніс образу.
Окутав Америку полум'яний звір
Стелиться стіною чорний - чорний дим.
Без Бога, ні до порога у вогні мир...
Кого винити, коли в лихого грим ?...
Згоріло у Голівудських зірок майно
Життя стерте у попіл з лиця землі .
З польоту пташиного немов у кіно
Сонце сходить у пожарищі,в імлі.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2025
Ти не бійся грози, коли ллють дощі
Коли вітер рве з коріння життя.
Вирує негода, а ти на межі...
Не опускай рук і "Люби життя"!.
А ти знаєш варто на світі - Жити!
Зустрічати новий день - Світанок.
Мріяти, у руках свій рай творити
Сказати коханій "Добрий ранок"
Якщо стоїш над прірвою, на краю...
Ти впав...не можеш встати на ноги.
Ти є безсилий у життєвім строю
Молись і розкажи про все Богу.
Прожени ти з голови сірі думки
Все, що пригнічує твій стан душі.
Коли кровить рана і на ній бинти...
Слухай музику, і читай вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030595
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2025
Я поведу тебе в Золоту Осінь,
Щоб зустріти з тобою Листопад.
І розплету твої золоті коси
Повернемо нашу весну - назад.
О Осене, Осене, Осене!
На скрипці білий - білий вальс заграй.
Ми , як два лебеді у провесні
На крилах здіймемось аж за небокрай.
Заграй скрипалю ніжний вальс - бастон
І Хай ллється музика чарівна!
І грає для сердець скрипка, акордеон
І Нап'юсь твоєї любові до дна..
Хай цей танець буде усе життя!...
Веде на планету щастя з тобою.
Цвітуть квіт лілії - почуття,
Як черешневий сад весною.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030542
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.01.2025
Ти до мене більше не дзвони
Забудь мій номер телефону.
І не приходь ти у мої сни
Поміж нас тисяч миль - кордони.
Не повернемо весну назад
Літечко сплило за водою .
Згорають зорі у зорепад
А роки опадають листвою.
А ми з тобою такі різні...
Ти любиш весну, я осінь золоту.
Ми , як осінні квіти пізні
І згубили ключі щастя - мить оту.
А любов, як квітка між квіток
Її тре від гріз , дощу захищати.
Ти зроби до щастя один крок,
Щоб у парі до ясних зір злітати.
Будь, як сонце під небесами
Насій щастячко у мої долоні.
Осяй мені стежки зірками,
Щоб цвісти трояндою у бутоні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030378
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2025
А зорі немов волошки у полі
Розцвіли , як квіти під небесами.
Зорять до місяця стрункі тополі
Стоять, як білі пави над гаями.
Прилітають пташки до квітучих віть
Вітер , як у колисці їх гойдає.
В тополі білосніжний пух із суцвіть
І на красеня клена споглядає.
У тім раю стрічає весна літо
А лебідонька лебедя у житах.
Для них в полі цвітуть волошки квіти
І дзвенить ніжна музика у піснях.
В тополі віти , як у пташки крила
У даль чорні хмаринки проганяє.
До верховіть злітає голубка мила
Там сонечко тепло весни шукає.
А зорі немов волошки у полі
Дарують юній весні - блаженну мить.
Пташечка жде світанку на тополі
Слухає зоряну ніч ,як гай шумить .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.01.2025
Веди крізь заметіль у весну...
Туди, де квітує цвіт вишня в садах.
Намалюй казку зірку ясну
На землі куточок раю у піснях.
Намалюй мені квітучий гай
Смерековий ліс на березі ріки .
Хай сяє сонячно тихий рай!,
Щоб відчула тепло твоєї руки.
О, закохай мене , закохай!
Запалюй на щастя зорі святкові.
Хай дзвенить піснями водограй!
Мелодія струн у пісні, у слові.
2----‐-----------
Ти - люби мене ,не відпускай!
Хай цвітуть у душі квіти любові!.
Як лебідь лебідку в місяць май
Веди до зірок у світи казкові.
Ти цвіти, розквітай весною
Щоб пив , як квітка росу твою любов.
І літав, як птах над тобою
Закохувався у тебе знов і знов.
Ти тихенько від сну розбуди
І зійди сонечком у моїм вікні .
Хай для нас цвітуть райські сади
І грають на хвилях струни чарівні.
Цілуй мене ніжно устами
Веди у золоту осінь - Листопад.
Хай кружляє листя над нами!
Дарує щастя блаженну мить наш сад..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2025
Красу я збираю із квітів весни
А в житах золотий колос у полі .
Слухаю, як шумлять стрункі ясени,
Як тріпоче листячко у тополі.
А я візьму скрипку у свої руки
І відчую у пісні струну серця.
Розіллються, як море ніжно звуки
Музика зір з небесного джерельця.
Я подарую тобі квіти весни!
І встелю до ніг пелюстки любові.
Намалюю я тобі казкові сни
Боготворю у пісні , у слові.
Ти Богиня муза - зірка поміж зір
Найкрасивіша квітка у розмаю.
Ти є струна серця мелодійних лір
Жінка, яку я люблю і кохаю.
Візьму в обійми, як лебідь лебідку
На крилах понесу у пишні трави .
В чистих росах знайду найкращу квітку
Ту, що розцвіла у ніжній октаві.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1030345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2025
Я ПРИЙДУ ДО ТЕБЕ У ПІСНІ
ОЛЕГ ТУЧАПСЬКИЙ
Ти любиш чорну - чорну каву
А я чай із духмяних пишних трав.
А чую з уст мову ласкаву
Розквітаю, як новий день з заграв.
Я прийду до тебе у пісні
У твою весну на берег ріки.
Розвеснію, як сад у квітні...
ясних зір насію з своєї руки.
Прилечу пташкою у наш рай
Сяду на гілля квітучий вишневий цвіт.
Розіллється морем сонцеграй
Чарівні струни літа - ясен світ.
Візьму тебе на свої крила
Понесу , де маків цвіт у жита.
Я намалюю тобі казку мила
Зацілую твої медові уста.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029922
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2025
Вже Листопад перший сніг, люті морози
Зима малює узори на вікні.
На очах троянд кристальні чисті сльози
І їй сниться весна у казковім сні.
О ,трояндо чарівна квітко любові!
Хто тебе лишив вмирати на снігу?....
Дозволь я зігрію у пісні , у слові!...
Захищу від холодних зим на вітру.
Зійшов зоряний вечір під небесами
Нахиляє небо голубу блакить.
Я , як Місяць одинокий вечорами
Хочу красу троянди боготворить.
Біла трояндо, ти наче музика зір!
Вабить, так до тебе п'янкий аромат.
У квіт розмаю - струна мелодійних лір
Дарують букет коханим , для свят.
Ще вчора цвіла, ти у раю для світу
Від дощу помарніла твоя краса.
Зронені пелюсточки лежать під снігом
І на щоці блищить кристальна сльоза.
Квітка ,як від спраги водиця з джерельця
А завтра красу замете білий сніг.
У серці їх леліють закохані серця
Встеляють на рушник пелюстки до ніг.
Білі троянди дарують усім свято
І запалюють мить щастя на стеблі.
Колючі шипи ранять руки безжально...
Тим ,хто зриває, топче вас на землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029798
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2025
ХАЙ БУДЕ МИР В УКРАЇНІ!
ЗІЙДЕ СОНЦЕ У БЛАГОДАТІ.
УСМІХНЕТЬСЯ КОЖНІЙ ДИТИНІ
БУДЕ ВСЯКЕ ДОБРО У ХАТІ.
Новий рік! Новий рік! Новий рік!
Хай буде мир на землі увесь вік!
Зійде сонце у благодаті
Звеселяють колядки у хаті.
Вже Новий рік прийшов на поріг
Насіяв білих сніжинок до ніг.
Приніс дарунок у торбинці
Запалив гірлянди на ялинці.
Хай музика на струнах дзвенить!
І буде блаженна чудова мить.
Стихне заметіль, хуртовина!
Стрічає зірку Різдва родина.
Хай колядує Україна!...
Стрічає в гості Ісуса сина.
Хай веселиться увесь наш рід!
Від сонечка тане у душі лід.
Хай буде святий хліб на столі!
Панує господар на цій землі.
Хай сніг загоїть рани землі!
Росте золотий колос на стеблі.
Хай процвітає Україна!
Живе щасливо кожна родина.
Хай рік принесе перемогу!
Єднає у вірі Сонце Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2025
З НОВИМ РОКОМ, ДРУЗІ!
ХАЙ БУДЕ МИР В УКРАЇНІ!
ЗІЙДЕ СОНЦЕ У БЛАГОДАТІ.
УСМІХНЕТЬСЯ КОЖНІЙ ДИТИНІ
БУДЕ ВСЯКЕ ДОБРО У ХАТІ.
В Новорічну ніч загадуєм бажання
Кожен плекає у душі мрії свої.
Новий рік посилає усім витання
Осяюють шлях ясно зорі на путі.
Новорічна ніч запалює нам свято
З небес нахиляє ясні зорі до ніг.
Розпалює в каміні вогонь у хаті
І, як з рукава сипле білий - білий сніг.
Чекаємо чуда і дива в Новий рік,
І ,щоб закінчилась війна в Україні
Хай вкриє землю білий сніг - цілющий лік!
Дощ омиє сивий попіл на руїні.
Чекає стара мати сина додому
Стрічати Різдво Ісуса у родині.
А рідні стіни проженуть йому втому
Принесе радість дитятко у яскині.
Хай стихне завірюха та хуртовина!
Повернеться солдат із бою до хати.
Обійме до своїх грудей мати сина
Зійде ясно сонце миру у благодаті!.
Хай господар оре, сіє яре зерно!
Колоситься рясно золотий лан в полі.
Хай матінка земля родить всяке добро!
Співає птах веселі пісні на волі.
Хай буде святий хліб ,до хліба на столі!..
Коровай ,як сонечко на скатертині.
Цвітуть квіти червоні маки на землі
Несе голуб щастя і мир усій родині.
Новий рік несе в торбинці подарунки
Кожному дарує сюрприз він на землі.
Діточкам обнову , цукерки ,медунки
Малює казку і запалює вогні.
Всі ми хочемо миру, життя без тривог
І щоб кожен день було у нас ,як свято .
Хай у всякій справі допомагає Бог!
У жорстокім бою захистить солдата.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029752
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.01.2025
Ти веди мене у зимову казку, -
Де білий сніг блищить немов алмаз.
Напиши на білім снігу на згадку
Солодкі слова про любов із фраз.
Там, де королева зима на троні
В снігах голубіє казковий світ.
Падають білі сніжинки на долоні
Немов з віт саду яблуневий цвіт.
А ти розпали у каміні вогонь,
Щоб в цю мить вогник тепла відчути.
І явися принцом до моїх безсонь
Подаруй пролісок в місяць лютий.
На край світу піду я за тобою
Полечу понад гори, океан.
Захищу від гріз своєю рукою
Ясним сонечком зійду крізь туман.
Нахилю тобі ясні зорі з неба
Заколишу твої безсонні сни.
Під крило візьму немов білий лебідь...
Туди ,де розквітає сад весни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029672
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.12.2024
Найкраще місце на землі
Той рай , де народився.
Тут в'ють гніздечко журавлі,
А сад цвітом налився.
Там поле, гай, став, діброва
Ліс - на березі ріки.
Лунає солов'я мова
З вітром танцюють квітки.
Моє село мов у казці
Розмаїв вишневий цвіт.
Наливає в божій ласці
Прикрашає ясен світ.
Отча хата на долині
Цвітуть мальви під вікном.
Соловейко на калині
Обіймає сад крилом.
Я іду по стежці в літо
Там , де маки у житах.
Стрічає мене привітно
Соловейко у піснях.
Прикрашає, цей ясен світ
Яблуневий цвіт весни.
Надихає пташку в політ,
І стрічають ясени.
А там на горі дуб росте
В цвіті яблунь княжий сад.
У поля стежечка веде,
Видно, як вдень зорепад.
Тут буяють трави в росі
Пасуться карі коні.
Радіє душа цій красі
Ромашці на долоні.
Очима п'ю божу красу
У п'янкий цвіт вдихаю.
Слухаю пісню голосну
До зір, як птах злітаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2024
Христос народився ! Славімо Його!
Поспішаймо нині до божого сина .
У свят вечір, як у казці - божество
Колядує з вертепом вся Україна .
Христос народився ! Славімо Його!
Прославляймо Ісуса дитятко боже.
Запалім різдвяну свічу на добро
Хай ясне світло темряву переможе!
Христос Народився ! Славімо Його!
Стрічаймо Різдво Ісуса у родині.
Хай принесе нам мир і всяке добро!
Запанує стражденний люд в Україні.
Христос Народився! Славімо Його!
Сіймо зерно овес, жито і пшеницю.
Від нині довіку славмо Бога свого!
З небесних джерел пиймо святу водицю.
Христос Народився ! Славімо Його!
Стрічаймо на зорі вертеп у любові.
Пречиста Діва родить сина свого,
Щоб славити Бога у пісні , у слові.
Христос Народився! Славімо Його!
У Вефлеємі родивсь цар на всі віки.
Щоб прийняли у кожне серце його
Причастя хліб і вино з божої руки.
Христос Народився! Славімо Його!
Хай радість відчує сирота на землі .
Господь віддав у жертву сина свого,
Щоб йому поклонялись великі, малі.
Христос Народився! Славімо Його!
Хай буде мирне небо і хліб на столі!.
Хай кожен в мирі славить Бога свого!
Приймає ласку, дари божі на землі.
Христос народився! Славімо Його!
Єднаймось у храмі у божій святині
Хай Божий Син прожене усяке зло
І витре сльозу матері сиротині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2024
А ти питаєш, що в мене на душі,
Який у мене сьогодні настрій?...
Буває сонячно, буває дощі...
Пишу книгу для долі сценарій.
Ти питаєш, чому я ходжу одна?...
Чому дивлюся у синє небо...
Там поміж зірок сяє зірка ясна
Всміхається їй сузір*я лебідь.
Ти питаєш мене, чому я не сплю? ...
Чому стрічаю у вікні вечір.
Там у зоряній тиші , як у раю...
Красень Місяць обійме за плечі.
Ти питаєш мене, чи я щаслива?...
Так, Отець дарував мені життя.
До вікна прилітає пташка сива
Співає... надихає почуття.
А ти питаєш мене, як я живу?...
Живу, як можу і як умію.
На зоряній вервичці Бога молю,
Щоб дав мирний час, світлу надію.
Ти питаєш мене, чому я сумна ?...
Чому, так важко часто зітхаю.
А коли у лебідки пари нема
Вона в тузі, як свіча згорає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.12.2024
Ти любиш чорну - чорну каву,
А я чай із квіток духмяних трав.
Я чую з уст мову ласкаву
Розквітаю, як сонечко з заграв.
О усміхнись, мені усміхнись!
Усміхнись, як колись усміхалась.
До мене ніжно, так притулись,
Щоб у серці навік, ти зосталась.
Хай не лякає тебе Зима!
Дощі , заметілі , хуртовина.
Де живе любов, там зим нема!...
У душі цвіте квітка жоржина.
Ти - моя квітка поміж квіток
Найкраща жінка, яку кохаю.
Знайду зірку щастя між зірок
Намалюю казку у розмаю .
2------------------
Прийшла Золота осінь у сад
Опадає з дерев жовте листя.
Хоче зігріти нас Листопад
Нахиляє сонечко з захристя.
Ця осінь красива, як весна
Поміж крон дерев грається сонце.
Пий, оцю земну красу до дна!
Лови блаженну мить у долонці.
Скоро зима замете наш сад
Забіліє, ясен світ у снігах.
Злетить у синю даль - Листопад
Насіє сніжинок нам білий птах.
Поглянь , яка осінь красива!
Дарує блаженні сонячні дні.
Коли ти поруч я щасливий
Співаю для тебе свої пісні .
Я не хочу тебе втрачати
Бо почуття зів'януть , як квіти.
І дозволь до себе обняти!...
Крізь зими вести тебе у літо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2024
Вже осінь, скоро прийде зима...
І заметуть білі сніги наш сад.
Ще вчора цвіла для нас весна
Сіяв на щастя зорі нам зорепад .
О ,Скільки весен, золотих літ ?...
Одцвіло немов білий цвіт вишні.
Поглянь, який прекрасний цей світ!...
Нам цю осінь дарує Всевишній.
О ,усміхнись, мені усміхнись!,
Щоб купатись в океані любові.
Обійму до себе, як колись!...
Поведу до зірок - світи казкові.
Ми як лебеді білі з тобою
Закружляєм у вальсі красиво.
Хай музика дзвенить струною!
Вічно буде для нас, ця мить щаслива.
Впав на скроні перший - перший сніг
І закружляв падолист над нами.
Жду тебе, як вперше край доріг,
Як місяць зірку під небесами .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2024
Я поведу тебе в золоту осінь,
Щоб зустріти з тобою Листопад.
Вплету троянди у золоті коси
І поверну нашу весну назад.
О Осене, Осене, Осене!...
Подаруй мить щастя - блаженний час.
Віднайду сонячні дні у провесні
Явір скрипаль заграє білий вальс.
Чому зустрілись з тобою, так пізно
Коли стигле літо цвіло в житах.
Хай не лякає люта зима сніжна!...
Я зігрію тебе, як лебідь птах.
Хай ,ця мить буде щаслива для нас!
Цвіте у душі , як сад почуття .
Нехай скрипаль грає білий - білий вальс!,
Закружляємо в парі - ти і я .
Хай веде у політ зірка золота !...
Крізь засніжену зиму - сад весни.
Красивою, буде осінь золота!!!
Малює для нас казкові сни..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1029149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.12.2024
Іду до престолу благодаті
До Божого сина до Хреста.
Тут відкрито двері в божій хаті
Знайде місце своє сирота.
Іду до престолу благодаті
До Божого сина до Хреста.
Тут є скарби божі у посвяті
Приймаю дари - благодать я.
Іду до престолу благодаті
До Божого Сина - святий храм.
Віддаю поклін я у божій страсті
Цілую Ісусових п'ять ран.
Іду до престолу благодаті
До Божого сина до Хреста.
Обійме до себе Божа мати
З очей витре сльозу - Пресвята.
Іду до престолу благодаті
До Божого Сина до Хреста.
Тут небесні пташки крилаті
Славу Богу оспівують уста.
Іду до престолу благодаті
До Божого сина до Хреста.
Тут божа криниця в благодаті
Зрошує водицею жита.
Іду до престолу благодаті
До Божого сина до Хреста.
Несу свою любов у посвяті
Славлю життя на многії літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028528
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2024
Якщо стану на коліна
То перед Богом і батьками.
Помолюсь я покірно
У скорботі з жалями.
Я стану на коліна
Помолюсь перед образами.
Без рідних - сиротина
А Господь єднає молитвами.
Коли я у тривозі
І защемить серце від болю.
Шукаю ліки в Бозі
Віддаю себе на божу волю.
Я в боргу перед ними
Винна батькам, Богу Святому.
Тримають херувими,
Що знімають душевну втому.
Я втратила всіх рідних
Тих , кого найбільше любила.
У словах заповідних
Мудрість, що дає мені сили...
Я візьму хрест на плечі
Піду у храм cвятий до Бога.
Почую глас Предтечі
Стане легка моя дорога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028516
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.12.2024
Я подарую тобі зорі - увесь світ
І поведу у казку - зоряні ночі.
Зорями зацвіте небо , як білий цвіт
І заіскряться очі щастям жіночим.
Напишу на білому снігу твоє ім'я
І намалюю два серденька на ньому.
І викарбую ніжні слова : ти плюс я...
Подарую зірку в небі голубому.
Я подарую тобі зорі - увесь світ
І поведу на планету щастя у рай.
Розцвіте, як пелюстя зір - кохання цвіт
Заголубіє, як синій льон - небокрай.
Ти, як ясна зірка в небі, так далеко...
Недосяжна, а краса манить до тебе.
Принесу я весну на крилах лелеки...
Розтане сніг , зацвітуть квіти для тебе.
Дай, намріятись, надихатись тобою...
І намалювати казку - опівночі.
Обійму, як Місяць до себе рукою
Зацілую , як мід уста, твої очі.
Коли впаде зірка - загадай бажання,-
Щоб з тобою зустріти - Осінь Листопад.
Серця закохані єднає кохання
Запалює нам свічу щастя - Зорепад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2024
Ти мене не чекай
Я більше не прийду до тебе.
Мого серця не край
І відпусти мене від себе.
Ми різні з тобою
Я тиха річка, ти - океан.
Люблю, як птах волю
І маків цвіт золотий лан.
Ти - літній Світанок
Що ранесенько встає від сну.
Я ніч - зір прочанок
Вечір, що любить квітку весну.
Я вигадав тебе
І жив в ілюзіях у мріях.
За все винив себе
Тебе у серденьку леліяв.
Вже відцвіла весна
Літечко сплило за водою.
Дзвенить мінорно струна
Вже осінь шелестить листвою.
Я самотній лебідь
Ходжу, як сирота без пари .
Ти висота - небо
Змивають твій слід чорні хмари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028464
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.12.2024
Хай буде так, як хоче Бог
І сходить сонечко раненько.
Життя складається із двох :
З квітучих мрій , і дум в серденьку.
Хай буде , як Господь велить
І ,як підказує нам серце.
Хай квіт життя благословить
Тече,як водиця з джерельця.
Хай буде ,так , як у весни
З щедрот саду квітує життя.
Ніч малює казкові сни
Сонечку всміхається дитя.
Хай буде так,як у літа
Солодить життя медовий плід.
До ніг стелить дивоквіти
Залише пісня у серці слід.
Хай буде так, як у осінь
Доля сплете зрілих літ вінок.
Злетять роки в небо просинь
Буде благословен кожен крок.
Хай буде так, як у зими
Покриє троянду снігопад.
Душа затріпоче крильми
Злетить, як пташка під зорепад.
Засяє зіркою між зір
Осяє зоряно увесь світ.
Згасне, впаде між синіх гір
На трави росою - маків цвіт.
Хай буде так , як хочу я
Збудуться усі мої мрії.
Росте ,як дуб моє життя
Душа цвіте,як квіт лелія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028205
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.12.2024
Я дякую тобі, милий Боже!
За те, що будеш мене ти від сну.
За сонце, що підіймає з ложа
Новий день,що стрічаю квіт - весну.
Дякую Боже, за мирне небо
І за насущний хліб, що на столі.
За дари, що даєш у потребі
За всяке добро, ласки на землі.
Дякую тобі, Боже за життя
За твого серця безмежну любов.
За святе причастя ,що приймаю я
З чаші Ісуса - тіло і кров.
Боже, ти - неба і землі - Творець
Ти - світло у тьмі у земнім раю.
Ти - вчитель, лікар, для сиріт - Отець
І тобі Алилуя співаю.
Боже, ти - для голодних - хліб життя
Для спраглих, ти - цілюща криниця.
Ти - Месія на морі для дитя
Пристань Надії - божа світлиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028040
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2024
Я вірую в тебе милий Боже!
Ти - мої крила птаха у політ.
І підіймаєш від сну із ложа
Відкриваєш небо - блаженний світ.
Без тебе Боже, як без батька син
Безпомічний іду проти вітру.
Як в туманнім морі човен один
Ти - Маяк, який веде до світла.
Я вірую в тебе милий Боже !,
Що все в житті зможу, і здолаю.
Ти - лікуєш словом серце кожне
На тебе одного Надію маю.
Господи, у честь я твою молюсь!
Прошу дай Мир, добро на землі.
Ти - мій цар, тобі одному клонюсь
Ти - вічне життя, хліб на столі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1028004
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.12.2024
О, Боже , я славлю твоє ім'я
Воно найсвятіше між усіх імен.
За грішний люд твій Син віддав життя,
Щоб кожен чув твій голос , і був Спасен.
О, Ісусе, ти - із мертвих воскрес
Відкрив у тьмі - світло - пречисте небо.
Ти - у дусі святім зійшов з небес
Даєш у вірі сили у потребі.
Молюсь,прошу миру у молитві,
В ім'я Отця, Сина, святого Духа.
Дай дочекатись весни у битві...
Наче сонце в негоду, дощ, в посуху.
Тримає небо Господня рука
Кличуть дзвони до Христа у святий храм .
З небес ллється благодатна ріка
Черпаєм цілющі слова, душі - бальзам.
Без тебе Боже, цей світ на краю...
Лукавий думає ,що на землі цар.
Спалює землю в полум'ї вогню
Ти - подарував життя , як божий дар.
Прийшов ворог у наш край ,у наш дім
Хоче взяти мій рід в ярмо, неволю .
Горять села, і міста все у дим
Обпалив пташечці крила, ,до болю..
О, Боже , прошу тебе, благаю!
Зупини війну , дай Мир - Україні.
До пресвятих молитву читаю...
Хай зійде сонце миру в небо синє!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.12.2024
А життя, як роза у пустині
Під палючим сонцем в'януть пелюстки.
Гаснуть в журбі очі голубині
Не зігріють теплом золоті піски.
А життя немов квітка у саду
Цвіте до сонця,то в'яне під дощем.
Не марнуй свою вроду молоду
Усміхнись світу, коли у душі щем.
А ти просто радій життям - живи
Крок за кроком іди до цілі, мети .
І за течією ріки - пливи...
До берега надії будуй мости.
А життя , як роза у пустині
Зваблює красою світу до себе.
Чарівні пелюстки на стеблині
Дарують щастя для мене , для тебе.
А життя нас поранить до крові,
Лікує п'янким ароматом серця.
Надихає райський сад у мові
Спів пташечки з блакитного озерця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027861
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2024
Я люблю тебе ,люблю до сліз...
І так не хочу тебе втрачати.
Захищу від лютих зим і гріз,-
Щоб з тобою весну зустрічати.
Ти - сонце під куполом небес
Бачу тебе тане лід у серці.
Ти - музика з піднебесних плес
Від спраги водиця у джерельці.
Дивлюсь, як в небо очі тобі
Ти - запалюєш у душі свято.
Маниш мене в далі голубі
Лечу до зірок, як птах крилатий.
Де живе любов - розлук нема
Там панує квітучий рай літа.
Мені потрібна лиш, ти одна,
Щоб тебе кохати і любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2024
Нині дзвенять святі золоті дзвони
З поклоном ідуть у храм до Христа.
Запалюють свічі біля ікони
І Христос Воскрес ! - шепочуть уста.
Читаю тихо молитву "Отче наш"
Душа увись ,як голуб злетіла.
Приймаю я причастя з небесних чаш
За спиною виростають крила.
Богу на вівтар несу свою любов
І до ніг кладу лілії білі.
Приймаю причастя тіло і кров
Відчуваю блаженство у тілі.
Прости Боже за гріхи,за все прости!
Що як блудний син ходив світами.
Знаю, що з душі проженеш печаль ти
Залікуєш рани небесами.
О, Не рвіть душу , як вітри не треба!
Бо в пересудах зламаєте зуб.
А наді мною стоїть святе небо
Захищає від гріз, як пташку дуб.
А віра тримає на плаву життя
Молитва - пристань , промінь надії.
Господь дає руку коли у журбі я...
Веде до мети і збуваються мрії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027766
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.12.2024
У гніздечку зростали соколята
Від холодних зим крилом захищала мати.
Навчила жити, трудитись, літати...
Любити рідну землю наче рідну мати.
Зросли, як дуби високі красиві,
Козаки, як титани дужі, чорнобриві.
Кожен плекав свою мрію на землі,
Збудувати дім, сіяти зерно на ріллі.
Прийшла в їхній дім худерлиця зима,
У їхній куточок раю снігу намела.
Насіяла граду і дім спалила...
Крилатим жорстоку війну оголосила.
У кривавім бою зустріли весну,
Війна на світанку розбудила їх від сну.
Сини юні, молоді, в зрілих літах...
Стали воїнами світла, миру у піснях.
Злетіли із гніздечка соколята
Від ворогів свій край та землю захищати.
Взяли в руки зброю на суші, на морі...
Захищають небо від чорних крук в просторі.
Жорстока війна крила обпалила
І пострілом кулі живе серце пробила.
Викопала у мерзлій землі - яму...
А матерям залишила глибоку рану.
Лежать вічним сном юні соколята
На калині пташина плаче наче мати.
Йде до могил топче в снігах стежину
Край поля вітер гне її, як тополину.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027692
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2024
О, прости брате, мені прости!,
Що немала часу поговорити .
Згорав немов кленовий лист ти?
Я не вміла тобою дорожити.
О прости брате, мені прости!,
Що не шанувала те, що я маю.
Здалека мені усміхавсь ти,-
Щоб раділа куточком свого раю.
Ти відкривав двері у хату
Стрічав на подвір' ї , як рідний батько.
Накривав стіл , як люба мати,
Щоб у душі я відчувала свято.
Ти не знав свят, розваг і забав,
Працював, як віл і хотів все мати.
В погожу днину не ловив гав
Зумів посадити, зумів зібрати.
А день за днем швидко минають
Сьогодення не в радості, в печалі.
Як у саду листя згорають...
І я у завтра кручу педалі.
Ти жив у місті , любив село...
Там де народився туди тягнуло.
Не боявсь зим, коли замело
Коли у снігах село потонуло.
Ти був у роботі, як титан
Все вмів, все знав і не боявся праці.
Дав Господь тобі на все талан...
Садив квіти, щоб цвіли як у казці.
Брате сумую за тобою!
Згадую Отчий дім, батьківську хату.
Ти, як птах злетів наді мною...
Шукаю у снах, де мама і тато.
В саду солодка грушка, як мід
Пригощала плодами усе село.
Літо зародило для нас плід...
О скільки, тут щастя, радості було!.
А я б все віддала на світі,
Щоб вернути дитинство, юні роки.
Де у розмаю квітне літо,-
Де за столом родина, мої батьки.
Там за туманами вдалині
Замітає наш рай - Зима Снігопад.
І рідна хата сниться мені,-
Як цвітуть яблуні, квітує наш сад .
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027688
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.12.2024
Чекає лебідь лебідку на світанку,
Щоб взяти у небо голубе - політ.
Сонечко прокинулось раненько зранку
Дарує літу п'янкі пахощі цвіт.
В гаю зацвіла липа біленьким цвітом
Розлився морем запашний аромат.
Зійшло ясне сонце високо над світом
Голубіє ясен день у сто карат.
В саду зарумяніла красуня вишня
На вітті, як п'янке вино наливсь плід.
Малює казку для нас зірка всевишня,
Літо дарує солодкі плоди, як мід.
Я візьму тебе мила на свої руки
Понесу в рай літа на берег ріки.
Заграє водограй мелодійні звуки
Подарують блаженну мить нам зірки.
В гаю зацвіла липа біленьким цвітом
Розлився морем запашний аромат.
Зійшло сяє, як алмаз над світом
Голубіє ясен день у сто карат.
Лебединим крилом обійму до себе
Зацілую як мід солодкі уста.
Нарву у чистім полі квіти для тебе
Поведе до вінця зірка золота.
У пишних травах діамантові роси
О Боже, яка краса у небесах !.
А вітерець розплітає вербі коси
Дзвенить ніжна музика зір у піснях.
О Поглянь на небо, які Білі ночі!
Квітнуть зірки ,як маків цвіт у житах.
Закохавсь я у твої блакитні очі
Кружляю над тобою, як білий птах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2024
Стеляться сиві - сиві тумани
За туманом нічого не видно.
Стоять дуби слухають ґоргани
Моляться до небес безупинно.
Віддають дерева земний поклін
Cтоять немов у храмі ченці.
Довгим віттям бють у голосний дзвін
Божу пташку тримають у руці.
Боже, ти створив, цей прекрасний світ
Пташка злітає в політ з гніздечка.
І від подиху розквітає цвіт
Розправляє золоті крилечка.
Господи, ти цар неба і землі
Маєш владу на суші на морі.
Ти посіяв зерно, лан на ріллі
Захищаєш вірян у біді, горі.
Мій Господи тобі довіряю,
Молюсь у тиші в честь твоє імя.
У молитві душу відкриваю...
З небес благодать приймаю я.
Господи, ти - будиш мене від сну
Вказуєш істинний шлях у життя.
З тобою океан перелечу
Ведеш за руку, як батько дитя.
Я співаю Алилуя тобі,
Як дерево духовно зростаю.
Коли душа у смутку, у журбі
З тобою, як з батьком розмовляю.
Милий Боже, ти - моя надія
Мій святий храм добра і любові .
Ти є мій причал у безнадії...
Моя розрада у щирім слові.
Я стою в скорботі під вітрами
Шукаю сонце весни в заметіль.
Зцілюю я душу молитвами
Ти - словом лікуєш мій жаль, мій біль.
Боже, ти створив, цей прекрасний світ
Лукавий прийшов до нас з війною.
Спалює землю, топче калин цвіт...
Ллється кров у цім жорстокім бою.
Йдуть у небеса найкращі сини
Злітають вдаль юні соколята.
Обпалені крила полумям війни
На щиті сина стрічає мати.
О Небесний царю, прошу тебе !...
Зупини війну - кровопролиття!
Хай зійде сонце в небо голубе!
Розквітає раєм наше життя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027624
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2024
Боже, ти Пан над усіма панами
Інших царів, крім тебе не знаю.
Ти є пресвітла мудрість поміж нами
Всесвіт науки у земнім раю.
Святий Боже, ти - цар неба і землі
Лиш тобі одному клонюсь до ніг.
Ти - між хмар ясне сонечко у імлі
Від якого тане біленький сніг.
О Боже, ти - моє пречисте небо!
Причастя для душі , храм любові.
Святі хорали в псалмах у потребі
Всевишній голос небес у слові.
О небесний Отче, милий батьку мій!
Зупини війну - кровопролиття!..
Помолюсь я у пресвятий образ твій,
Щоб від куль ворожих захистив дитя.
О Боже прийшов антихрист лукавий
Градом спалює наш дім у попіл.
Розпалив страшну війну, бій крoвавий
Забрав в нас мир, посіяв неспокій.
Святий Боже, ти подарував життя,
Дав у поетичнім слові зброю.
Щоб захищала від ворогів дитя
Виконувала я твою волю.
Господи, ти дав мені розум, уста,
Щоб достукалась словом до серця.
Щоб істину слова несла у життя
Пила миро , як воду з відерця.
Боже б'ю у світ у дзвони голосні,
На колінах ,як монах я стою.
Моя Україна горить у вогні
Прошу захисти воїна в бою!.
Господи, прошу тебе, я благаю!
Захисти від недругів, ворогів.
На тебе одного надію маю,
Дай мир на землі для дочок, синів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.11.2024
Повтор від 22 жовтня 2022 року
Боже мій , ти - розрада і Спаситель
Коли плаче душа ти - зі мною.
Мого серця ти - мій утішитель
Завши витриш ти сльози рукою.
Отче наш милий батьку ти мій!
Чуєш голос мій і всі прохання.
Помагаєш нести хрест важкий
І знімаєш з душі всі страждання.
Розцілую у храмі ікону
Біля ніг твоїх квіти розмаю.
У поклоні несу твою волю
Я з тобою завжди оживаю.
Вдячний Господи я за життя!
За всі блага і добро на землі
Ти, мій батьку ,а я твоє дитя...
Ясним сонцем ти - сходиш в мені.
Господи, без тебе світ без світла!
Немає миру, і спокою на землі.
Ти - моє небо пречисте повітря
Є хліб життя - вічний квіт на стеблі.
О , мій Боже - єдина Надія
Край мій від ворогів захисти.
Стань стіною у час безнадії
Землю зранену нам зціли..
Свічу ставлю перед образами
Помолюсь за усіх у важкий час.
І сльозою за тих , хто не з нами
Проведу я у останній шлях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1027151
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.11.2024
Хто я така, щоб ближнього судити
На те є Господь і божий суд.
Я прийшла у цей світ, жити,творити...
Пізнати Бога і життя суть.
За пазухою не ношу каміння
Не розпускаю довгий язик .
Хто обпече руки, прийде прозріння
Пізнає життя... загубить бздик.
Молоді бувають, як сліпі вівці
Рвуться туди ,де золотий лан.
І без пастора біжать у манівці
Падають у прірву у туман.
Кожен по своєму розуму живе
Шліфує свій образ - людину.
За течією до берега пливе,
Щоб зійти на божу вершину.
А хто із небес голос божий чує...
Той збирає плоди з висоти.
Як життя диктує ,так дім мурує...
І Крок за кроком йде до мети.
А один шукає тепле гніздечко,
Щоб над ним був дах над головою.
Інший розпускає свої крилечка
Зводить дім своєю рукою.
Не хвалюсь що найкраща від усіх
Мудрець , все вмію і знаю.
Бува вампір п'є кров на очах у всіх...
Змовчу, дич з болота минаю.
У кожного своє бачення життя
Свій смак, стиль - улюблений колір.
По своєму бачить світ, свої чуття...
Осягає Всесвіт - свій простір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2024
Прийшла неждано осінь у мій сад
Стукає у вікна мої дощем.
Ще літо, а пожовтілий сад
В душі - ностальгія, печаль і щем.
О осене, осене , осене!
Ти - прийшла в моє літо нежданно.
Стою ,як тополя на прощенні
Вітер ронить листя безжально.
О Осене, не рви роки вітром
І прошу не тривож мою душу.
Зігрій мене, ще сонечком літа,
Щоб смакувати життя , як грушу.
По небу пливуть сизі тумани
День купається як в молоці.
Тримають небо дуби - титани
Дарує промінь сонечка в руці.
О осене , осене, осене !,-
Не лякай ,що скоро прийде зима .
Глянь , які клени стривожені!
Далеко до весни , а сніжить імла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026928
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2024
Сама собі підіймаю настрій
Потішаю душу красою землі.
Створюю образ ...пишу сценарій
Сію зерно, росте колос на ріллі.
А за вікном зима хуртовина
На долонях ночі білий - білий сніг.
Я стою одна, як тополина
А лютий морозець проймає до ніг.
Як художник малюю картину
І дивлюсь на блаженний рай з висоти.
З пташиного лету на долину
Будую у минуле зоряні мости.
Я йду боса у трави духмяні
Розчиняюсь наче роса на квітці.
У жмені рву ягоди румяні
Найкращий соковитий плід на гілці.
Сіла пташкою спочити в гаю
Слухаю трелі солов'їні пісні.
Дзвенить музика струн ручаю...
Переливи криштальних вод навесні.
На березі Дністра ліс, діброва
А за гаєм квітучі поля, ставок.
Тут земля родюча чорноброва
І чути аромат з польових квіток.
Вже сонце сідає - надвечір'я
Я поспішаю до хати додому.
Калина, як мати на подвір'ї
З дальніх доріг проганяє утому.
В садочку зацвіла рясно вишня
Так пахне піонія у розмаю.
Згадую щасливі дні колишні...
П'ю красу квіток з маминого раю.
Я у цім казковім сні до ранку
Стою, як пава на березі Дністра.
Милуюсь зорями до світанку
Втішає пісня поезія - сестра.
Я зорю у віконечко до хати
Там на стіні як лебеді рушники.
Готує вечерю рідна мати
Тато в куточку смакує пампушки.
Вже передсвятковий настрій Різдва
Чути колядки "Нова радість стала".
А в селі весело, такі дива?...
Ніч Різдва дітям щастя роздавала.
Я лечу, як птах у рідне село
Та вже ніхто не зустрічає з доріг.
І не раз насниться , як все було...
А просто сон розтанув, як білий сніг.
2--------------------------------
О, прости брате, мені прости!,
Що немала часу поговорити .
Згорав немов кленовий лист ти?
Я не вміла тобою дорожити.
О прости брате, мені прости!,
Що не шанувала те, що я маю.
Здалека мені усміхавсь ти,-
Щоб раділа куточком свого раю.
Ти відкривав двері у хату
Стрічав на подвірї , як рідний батько.
Накривав стіл , як люба мати,
Щоб у душі я відчувала свято.
Ти не знав свят, застіль і забав,
Працював, як віл і хотів все мати.
В погожу днину не ловив гав
Зумів посадити, зумів зібрати.
А день за днем швидко минають
Сьогодення не в радості, в печалі.
Як у саду листя згорають...
І я у завтра кручу педалі.
Ти жив у місті , любив село...
Там де народився туди тягнуло.
Не боявсь зим, коли замело
Коли у снігах село потонуло.
Ти був у роботі, як титан
Все вмів, все знав і не боявся праці.
Дав Господь тобі на все талан...
Садив квіти, щоб цвіли як у казці.
Брате сумую за тобою!
Згадую Отчий дім, батьківську хату.
Ти,як птах злетів наді мною...
Шукаю у снах, де мама і тато.
В саду солодка грушка, як мід
Пригощала плодами усе село.
Літо зародило для нас плід...
О скільки, тут щастя радості було!.
А я б все віддала на світі,
Щоб вернути дитинство, юні роки.
Де у розмаю квітне літо,-
Де за столом родина, мої батьки.
Там за туманами вдалині
Замітає наш рай - Зима Снігопад.
І рідна хата сниться мені,-
Як цвітуть яблуні, квітує наш сад .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2024
НА МАРСОВІМ ПОЛІ
ПРИСВЯТА ВСІМ ТИМ ,
ХТО ЗАГИНУВ У ЦІЙ ВІЙНІ
СПІВАЄ ОЛЕГ ТУЧАПСЬКИЙ
На Марсовім полі - гаї калинові
На шматочку землі, де буйна трава...
Звили з граніту дім юнакові...
Стяг синьо - жовтий і хоругва.
На Марсовім полі сумують могили
Лежать, тут герої страшної війни.
Над ними смерічки віття схилили,
Хмари приходять колишуть їх сни.
На Марсовім полі смуток, печаль...
В скорботі співає, тут птах у журбі.
І лине серця його біль та жаль,
За хлопців невинних співає у мольбі.
На Марсовім полі на рідній землі
Сивий тут батько зростив кущ калини.
Над нею весною пролетять журавлі
Де маки ростуть з роси з краплини.
На Марсовім полі цвітуть знов тополі,
буяють тут квіти і палають свічки.
Лежать тут сини , що прагнули волі...
Вони у нас у серці , в душі навіки.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
РІЧНИЦЯ ПІСНІ , У НЕЇ БІЛЬШЕ ПІВ МІЛЬЙОНА СЛУХАЧІВ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2024
СКАЖИ РОСІЄ?
О , Скажи росіє, жабо у болоті?,...
Хвалишся, що найкращий у тебе цар.
А ходиш ти боса у лаптях в мерзлоті...
А твій цар - не орел , а вбивця з примар.
О скажи росіє, царице повіє?...
Ти на кістах будуєш вежі, свій дім.
Юда зрадить ,як тричі когут запіє...
Твій рай стане пеклом, згорить все у дим.
О скажи росіє, хто в тебе на троні?...
Якого обрала ти собі царя ?...
Отой, що ходить у золотій короні
Хреститься лукаво біля вівтаря.
Росіє, ти прийшла не з миром з війною,
Спалюєш села, міста у руїни.
І топчеш градом житні поля ногою...
І вбиваєш мій народ - цвіт калини .
Росіє на твоїх руках невинна кров
Сієш градом лихо, біду, тривогу...
Ти вбиваєш маленьких дітей за любов...
Життя дароване на землі Богом.
Пам'ятай, що за злочин треба платити
За пролиту кров і сльози матерів.
Ти - ніколи не зможеш руки відмити
Проклята навік, до кінця своїх днів.
Думаєш сховаєшся від правосуддя,
Як вищий суд Бога буде тя судити.
Він зніме медалі золоті з погруддя,
Будеш у пеклі, у вогні горіти.
О скажи росіє, звідки вітер віє?...
Чи не з тих країв , де оселивсь шаман.
Там вічна мерзлота і сніжна завія...
У крові купається вбивця - тиран.
Від язика слуг летить піна від олжі...
Від заздрощів прогнило їхнє нутро.
Штампуєш зброю і точиш гострі ножі
Корабель "москва" йде під воду на дно.
Кат - кровопивця від смертей шаленіє
А заповідь божа глаголить "не вбий".
А скажи, що чекає тебе Росіє?...
Коли воює стільки літ - цар лихий .
А Україна кладе на серце руку
Стрічає героя на щиті з війни.
І плаче ревно від горя і розпуки...
Бо йдуть у засвіти найкращі сини.
ВЖЕ ДЕСЯТЬ РОКІВ ВІЙНА
А вже десять більше років,
Як в Україні йде війна.
Тривають бої жорстокі
Тут балом править сатана.
Йдуть в стрій воїни - титани,
Щоб здобути перемогу.
У крові смертельні рани...
Одна надія, лиш на Бога.
Вони взяли в руки зброю,
Зупинити хижу орду.
Земля вся залита кров'ю
Від спалаху ракет вогню.
Села, міста горять у вогні
Літають, як рій ракети.
І гинуть найкращі на війні
Митці, актори, поети.
В степу ревуть, гудуть гради,
Втомилась земленька від болю.
Все спалюють канонади,
Рвуть з коріння дуба, тополю.
Там стеляться сірі дими,
День і ніч гудить тривога.
Тут ходить смерть поміж людьми,
Одна надія, лиш на Бога.
М. ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2024
Будь горда, не побивайся за ним,
І не вийся змією до його ніг.
Його слова, як після вогню дим...
Таких до зими, слід замітає сніг.
Він холодний Айсберг, місяць лютий,
А по знаку зодіаку - Водолій.
І до білого ложа прикутий,
Вітром обітне крила - пташці вольній.
Він самолюб, любить тільки себе...
За ним проллєш океан солоних сліз.
Не вміє любить погубить тебе,
А такі п'ють соки у красунь беріз.
Він не зігріє тебе, не зігріє...
Не марнуй на нього молоді літа.
Не дасть руки у час безнадії,
Ви з ним на різних планетах - орбітах.
Ти - поглянь у люстерко на себе...
Полюби себе... витри з очей сльози.
Ти молода і є шанс у тебе...
Не бійся холодних зим і морозу.
Вирви листочок вчорашнього дня,
Відкрий з нового аркуша сторінку.
Ти - обпекла руки, як до вогня...
Пам'ятай, все зможеш... ти- сильна жінка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
О як мало літ , тобі відміряв Господь?...
О як мало, ти прожив на цій землі.
Краса тіла згоріла у прах - жива плоть
На крилах понесли у даль журавлі.
Згасла твоя зірка у небо безкрає...
Забілів від снігу зими увесь світ.
Весна в останню путь тебе проводжає
Запалила свічу у твій відхіт.
Прийшов час до тебе остання хвилина
Напівслові замовкли твої уста.
Із блакитних очей скотилась сльозина
У вікні зійшло ясно сонце Христа.
Спинилось серце... останній подих зробив...
І небесну браму відкрило небо.
Не дочекався тих ,кого ти так любив...
Простився з тими, хто був біля тебе.
Ти так любив життя і так хотів жити...
Хотів ,ще водити у школу внучат.
Ти всіх їх любив, хотів благословити...
Ти для них був , як сонечко в сто карат.
Ти лишив земне життя по божій волі
Всіх тих ,кого так любив понад життя .
Зболене тіло звільнилося від болі...
З очей лилися сльози каяття...
Ти голубом злетів у небесний рай
Господь залікує всі рани тілесні.
Весна до ніг стелила квіти розмай...
Співали пісню тобі пташки небесні.
2------------------------
Співає Олег Тучапський
на ютубі набрала більше пів мільйона слухачів.
На Марсовім полі - гаї калинові
На шматочку землі, де буйна трава...
Звили з граніту дім юнакові...
Стяг синьо - жовтий і хоругва.
На марсовім полі сумують могили
Лежать, тут герої страшної війни.
Над ними смерічки віття схилили,
Хмари приходять колишуть їх сни.
На Марсовім полі смуток, печаль...
В скорботі співає, тут птах у журбі.
І лине серця його біль та жаль,
За хлопців невинних співає у мольбі.
На Марсовім полі на рідній землі
Сивий тут батько зростив кущ калини.
Над нею весною пролетять журавлі
Де маки ростуть з роси з краплини.
На Марсовім полі цвітуть знов тополі,
буяють тут квіти і палають свічки.
Лежать тут сини , що прагнули волі...
Вони у нас у серці , в душі навіки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.11.2024
А вона шукала себе в усьому
У квітці, травинці, у дереві життя.
Сходило сонце в небі голубому
Надихало... щаслива була, як дитя.
Шукала раю... попала у пекло,
Очі у жар - птиць мироточуть сльозою.
Не бачила сонця, у грудях дерло...
Не було радості, і жила самотою.
А приходить люта зима заметіль,
І до нитки оголює розкішний сад.
На плечі сипле сніг, до ніг білу сіль...
У пелену хмар заховався зорепад.
Від морозу, холоду в*януть квіти...
Пташка без пари високо не літає.
А хто не вміє коханих зігріти...
Той свою половинку навік втрачає.
Без пари пташка літала по світу...
Хоча у паспорті була кругла печать.
А маленькі діточки, як ті квіти...
Їх треба зростити, від гріз захищать.
Працювала пташка зранку до ночі
А на людях вона ходила, як пава .
У тузі страждало серце жіноче
Лікувала пісня... Богиня октава.
А вона шукала себе у всьому
У своїх руках творила світ прекрасний.
Великий поклоняється малому...
Світить ясним сонцем, допоки не згасне.
2-----------------------
Будь горда, не побивайся за ним,
І не вийся змією до його ніг.
Його слова, як після вогню дим...
Таких до зими, слід замітає сніг.
Він холодний Айсберг, місяць лютий,
А по знаку зодіаку - Водолій.
І до білого ложа прикутий,
Вітром обітне крила - пташці вольній.
Він самолюб, любить тільки себе...
За ним проллєш океан солоних сліз.
Не вміє любить погубить тебе,
А такі пють соки у красунь беріз.
Він не зігріє тебе, не зігріє...
Не марнуй на нього молоді літа.
Не дасть руки у час безнадії,
Ви з ним на різних планетах - орбітах.
Ти поглянь у люстерко на себе...
Полюби себе... витри з очей сльози.
Ти молода і є шанс у тебе...
Не бійся холодних зим і морозу.
Вирви листочок вчорашнього дня,
І відкрий з нового листа сторінку.
Ти обпекла руки, як до вогня...
Памятай, все зможеш... ти сильна жінка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2024
А ця жінка могла бути щаслива
Якби обрала вона інший шлях життя.
Розумна, ніжна, мила та красива...
Та сонце осліпило її почуття.
А доля обрала круту дорогу,
Злетіла птахою, де золоті піски.
Не знаю, якому молилась Богу?...
Під сонечком ронила свої пелюстки.
Минало життя, в тузі дні за днями...
Вона жила ілюзіями про щастя.
Шукала рай - тиху гавань ночами
І думала, що любов, ще знайти вдасться.
Пташка у неволі в золотій клітці
Думками злітала до рідного краю.
Місяць ночами освідчувавсь квітці...
Осипав ясними зорями з небокраю.
А вона придумала свій світ сама
Щодень малювала казку на мольберті.
А так скоро до неї прийшла зима...
Поставила штамп... і дні життя вже стерті.
Попала у лапи дикому звіру
Хотів її рабою життя зробити.
Увійшов у її серце довіру
Закохав в себе... не вмів її любити.
Вянула, як лебідка без любові
Сохнула без ласкавих рук у самоті.
Прагнула, так високих слів у мові,
Щоб цвісти квіт трояндою у почутті.
А нема мудреця у цьому житті,
Щоб знати, хто буде на руках носити.
Зігрівав, як сонце весни в почутті...
Зумів у любові тебе возносити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026658
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.11.2024
А вона, як артистка з кіно...
Як модель з журналу красива дама.
Грати в різні ролі їй дано...
Писала чужі долі - мелодрами.
Вона посланець миру , добра
Жінка українка поет - правдолюб.
Поезія - подруга сестра...
А поетичним братом , був красень дуб.
Вона мов пташка щебетала
і прилітала до ранених сердець.
Пісні веселі , сумні співала...
А зі слів сплітала зоряний вінець.
Вона мов книжка загадкова
Вела зі слухачем щирий діалог.
Шукала перли - слова - мову...
З її уст істину говорив сам Бог.
Вболівала за Україну,
У поетиці , як жриця згорала.
Була цілитель для родини...
Словом ранені душі лікувала.
Вона буде жити у серцях,
Як квіт - невянуча роза пустині.
Залишила свій слід у піснях...
Квіти стелила до ніг - мові княгині.
Поет - воїн і медикиня...
Вболівала за свій рід у цій війні.
Земля мати - наш храм святиня...
Згорала словом у жертовнім вогні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024
Я не знаю ,де вмру в якому краю...
Коли на груди зложу крила свої.
Відійти без болю ,страждань бажаю...
Заспати навіки у вічному сні.
О, дай пречисте небо милий Боже!
Подивитись востаннє на цей білий світ.
Очима обнять рідних серце кожне...
Злетіти, як пташка у вирій - політ.
Я згасну , як сонечко у Листопад...
Вітри безжальні, як жовтий лист зірвуть.
Покриє біленьким пухом снігопад...
Загубиться мій слід... сніги заметуть...
Я чекаю вечір, край неба скраю...
Сонце ,як сонях згортає пелюстки..
Я немов дерево життя згораю...
Лишаю заповітне слово на віки .
Я не знаю , де вмру в якому краю...
На якій землі останній крок зроблю.
Хочу лежати біля батьків скраю....
Цвісти калиною від краплі дощу.
Я хочу дивитись на квітучі поля,
Як розмовляє вітер з зелен гаєм.
Туди колись пташкою літала я ...
І милувалась , отим тихим раєм.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2024
Вона поспішала просто жити
На відстані чужий біль відчувала.
Вона уміла серце відкрити
Словом зранені душі лікувала.
Довірила незнайомцю долю
І за ним полетіла у чужий край.
Зазнала душевних ран і болю....
Сонце пустині вело у рідний край.
Тут вона була сама собою
Українкою по духу, по крові.
Світила ,як зірка під горою...
Стріла любов, хто розумів у слові.
Як вміла ,так жила на цій землі
Була патріотка поет - правдолюб.
Взяли на крила у вирій журавлі
Туди ,де тримає небо сивий дуб.
Дивилась глобальним зором на світ
У леті життя, як зранена пташка.
Красива жінка у розквіті літ
Писала про все, коли було важко.
Прагнула любові , як всі жінки...
У закритій клітці рвалась на волю.
Під палючим сонцем в'януть квітки...
Вона надихала життя любов*ю.
В пустині, там де золоті піски...
Злітала ,як біла чайка додому .
І сіяла зерно правди з руки...
Людям зцілювала рани і втому.
Вона вміла світ просто любити
До оголеного нерву - боліла.
Хотіла ,цю війну зупинити,
Як свіча день за днем - словом горіла.
2------------
Я не знаю ,де вмру в якому краю...
Коли на груди зложу крила свої.
Відійти без болю ,страждань бажаю...
Заспати навіки у вічному сні.
О, дай пречисте небо милий Боже!
Подивитись востаннє на цей білий світ.
Очима обнять рідних серце кожне...
Злетіти, як пташка у вирій - політ.
Я згасну , як сонечко у Листопад...
Вітри безжальні, як жовтий лист зірвуть.
Покриє біленьким пухом снігопад...
Загубиться мій слід... сніги заметуть...
Я чекаю вечір, край неба скраю...
Сонце ,як сонях згортає пелюстки..
Я немов дерево життя згораю...
Лишаю заповітне слово на віки .
Я не знаю , де вмру в якому краю...
На якій землі останній крок зроблю.
Хочу лежати біля батьків скраю....
Цвісти калиною від краплі дощу.
Я хочу дивитись на квітучі поля,
Як розмовляє вітер з зелен гаєм.
Туди колись пташкою літала я ...
І милувалась , отим тихим раєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026534
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2024
А любов, як квітка на вітру
Без тепла в'яне, як цвіт згорає.
Запалює полум'я іскру ...
І від щастя вище хмар злітає.
А любов, це щастя рай - життя
У пташки два крила за спиною.
Запалюють свято почуття
Вінчає доль піснею дзвінкою..
Зігрій мене , сонечком зігрій,
І ,солодкими, як мід словами.
Я квітка троянда між лілій ...
Захисти від дощу - небесами..
Ти - закохай мене, закохай...
І ключик до мого серця знайди.
І намалюй казку - тихий рай...
Веди , де квітнуть навесні сади.
Від цілунків уст розквітаю
В обіймах тану наче білий сніг.
А від солодких слів " кохаю"
Йде земля обертом з під моїх ніг.
А любов, це щастя рай - життя
У пташки два крила за спиною.
Ти в серці розпали почуття, -
Щоб до зірок злітали з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026515
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2024
В честь Богородиці Діви Марії
Двох бабусь, які рано пішли в небуття.
Назвали ,цим прекрасним ім'ям Марія
Вони є Ангелами мого життя.
Скільки раз рятували від лап смерті
Давали руку, коли тонула на дні .
В молитві у важкий час в одверті...
Шукаю порад коли тривожно мені.
Так багато присвят - пісень Марії
Її співають в райськім саду солов'ї.
Вона у небі зірка - жадана мрія
Пресвятий образ дає сили на землі.
Красивих жіночих імен багато
А найкрасивіше - Марія, Марія,.
Вона запалює у домі свято...
А в саду цвіте немов квітка Лелія .
Свята Мадонно Марія, Марія...
Я тобі віддаю шану земний уклін.
Ти матінка наша, опора Надія...
І Будить від зимових снів - воскресний дзвін.
На різних мовах це ім'я ,як пісня...
Ніжно звучить - Марія, Мері, Маріам.
Красива , як весна, як осінь пізня...
Щаслива, що назвали мене, цим імям.
Я народилась в осінь - час Покрови...
Коли золотить листя на кронах дерев .
Коли вечір запалює свічу любови
І дарує мить щастя для роздум, поем..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026372
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2024
А життя коротке всього, лиш мить...
Може зламатись ,як тонка гілка.
А листячко з дерев летить , летить...
Від лютих зим мерзне троянда квітка.
А вже пізня осінь ... і Листопад...
Журавлі злетіли у вирій в політ.
А завтра сад покриє снігопад...
Скоро зима...забіліє ясен світ.
А до весни, ще є так далеко...
І не всі дочекаються до весни.
Від втоми в леті мліють лелеки...
Складають свої крила у вічні сни.
Зігрій мене від холоду зими...
І Сонечком поміж хмар під горою.
Обійми ніжно до себе крильми
І заколиш безсонні сни рукою.
Ти , так потрібний мені у житті
Без тебе від зим краса в'яне, згорає.
Ти - сузір'я лебедя у почутті,
Яке подихом зір мене оживляє.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2024
Осінь малює в кольори листя :
Червоне, жовте, золоте, багряне.
Мов Мадонна з ікони з захристя...
Сонечком зійшла у небо туманне.
О осене, осене, осене!...
Ти є для мене насолода - життя.
Покрова з багряними косами
Увінчала вінцем - золоті літа.
Намалюй осене казку мені,
А на планеті земля блаженну мить.
Хай сяють яскраво сонячні дні!
А на кронах клена листя шелестить.
П'ю неповторну красу очима,
Ловлю падолист у свої долоні.
Вже золоті роки за плечима...
Насіяли срібла на мої скроні.
Золота Осінь щедра, багата...
Пречисту з короваєм зустрічає.
Вона, як голубка сива мати
Дарами землі добром пригощає.
Пахне, так духмяний хліб на столі,
Яблука і груші сливи й виноград.
Це солоденькі дарунки землі
З золотих віт дарує осінній сад.
М ЧАЙКІВЧАНКА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026299
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.11.2024
Любов, це квітка, яка у твоїм серці цвіте
А без неї немов серце вирване з грудей.
Вона у твоїй душі , як сонечко золоте
Цвіте квіткою трояндою поміж лілей.
Любов, це є за спиною у птаха два крила
Ти літаєш у мріях вище хмар до зірок.
Дивне відчуття, яким керує вища сила,
Щоб зробив до свого щастя всього один крок.
Любов, це цілунок, солодких уст - насолода
Від яких з під твоїх ніг йде кругом голова.
Це в твоїй душі блаженство - сонячна погода,
Запалює у душі свято - красиві слова.
Від доторку ніжних рук розквітаєш, як квітка
Почуття розпускають пелюстки любові.
Ти вдень сяєш , як ясне сонечко в ніч, як зірка
Щастя, коли розуміють тебе в півслові .
Любов, це одне єдине бажання двох сердець,
Закоханий погляд манить тебе до себе.
Це Едем - рай на землі ,який веде під вінець...
Політ лебедів кохання до зір у небо.
Любов, це у криштальнім фужері п*янке вино
П*яний без вина ідеш щасливий по світу.
Це казка для малят, а для дорослих гра в кіно...
Демонструють любов, зігріють теплом літа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2024
А такі , як ти - один на мільйон
Їх видно здалека між люду в юрбі.
Немов Всевишній з небесних ікон
Серед зим до ніг стелить квіти тобі.
Ти - мій Всесвіт - синьооке небо
Є шляхетний лицар, романтик - казкар.
У вальсі - я лебідка, ти лебідь,-
Який запалює зоряний ліхтар.
А ти - моє сонечко в сто карат
Красень - осяйний діамант красивий.
Вдихаю, як в сад пянкий аромат...
З тобою лечу вище хмар - щаслива .
Даруєш мені свято в будні дні,
В тебе золоті руки, добре серце.
Ти - любов ,що цвіте раз навесні
Від спраги водиця чисте джерельце.
Ти мов зелен клен стрункий, високий...
Я немов берізка поруч з тобою.
Летять швидко роки, як потоки...
Я люблю, як вперше - цвіту весною.
пісня
А ти - один на мільйон
видно здалека в юрбі.
немов Всевишній з ікон
Стелить до ніг квіти тобі.
Ти - мій Всесвіт , моє небо
Є лицар, романтик - казкар.
Я лебідка, а ти лебідь,-
Запалює зоряний ліхтар.
Ти сонечко в сто карат
Красень - діамант красивий.
Вдихаю, як в сад аромат...
З тобою іду у світ - щаслива .
Даруєш свято в будні дні,
Золоті руки, добре серце.
Ти - цвіт ранній навесні
Від спраги водиця з джерельця.
Ти клен стрункий, високий...
Я мов берізка поруч з тобою.
Летять швидко роки, як потоки...
Я люблю, як вперше - цвіту весною.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026192
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2024
Ти мовчи, мовчи не треба слів...
Прочитаю твої думки по очах .
Впізнаю твій голос, і твій спів...
До тебе злечу я на крилах, як птах.
Ласкавий погляд зігріває
Відзеркалює твоєї душі стан.
Там , де любов - розлук немає
Колоситься життя рай - золотий лан.
Так хочу багато сказати...
Те ,що втратиш, ти ніколи не знайдеш.
Лиш хто вміє тебе кохати...
І з ним у житті - ти щасливий будеш.
А там , де живе свята любов,
Там цвітом весна в душі розквітає.
Вона звільнить з зимових оков,-
Сонечком наше життя надихає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2024
Снігопад, снігопад, снігопад...
Замітає всі дороги у осінь.
І немає повернень назад...
В'януть троянди квіти від морозу.
Свище за вікном лютий вітер
На склі малює білосніжні квіти.
Шукаю я вніч - зірку з літер...
Нахиляю тобі сонечко літа..
Білий сніг до сонечка блищить,
Що криштальні перли, так разять очі.
О, як швидкоплинно час біжить
У снігу , як вдень сяють білі ночі!
Ще вчора - Золотий Листопад
Вів у казковий сад - бабине літо.
Сьогодні снігопад , снігопад...
Білим снігом покриває всі квіти.
Там ,де літо , там нема зими...
Лиш ти і я... духмяна ніч в розмаю.
А лелека в гніздечку крильми
Ловить, цю блаженну мить з небокраю.
Під дощем мерзне осінній сад
І пізній час обриває листя з віт.
Ще кілька днів - Осінь Листопад....
Завтра стане нова ера - інший світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2024
Ти - королева мого серця
Хочу з тобою бути все життя.
П'ю твою вроду, як з джерельця..
Відкриваю у серці - почуття.
Коли бачу тебе здалека
І від щастя кружляю наче птах.
Струнка висока , як смерека...
Ти - казкова фея у моїх снах.
Ти моя , моя, тільки моя...
Жінка , яку люблю до нестями.
І красива усмішка твоя...
Вабить,так до тебе почуттями.
А без тебе день довгий, як рік...
Тебе , як зірку з неба чекаю.
Ти - моє життя - солодкий лік
І тебе кохана, лиш кохаю.
А врода мов квітуча весна
А душа красива наче осінь .
Ти - музика чарівна струна,
Яка надихає , як цвіт роси...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026099
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2024
ЗІГРІЙ ТЕПЛОМ
Ти у праці гори полум'ям вогню
Зігрій теплом ,хто поруч з тобою.
Пожалій себе... і поплач від жалю...
Зрости від сльози,як цвіт росою.
А скільки є людей і стільки думок
Шукай позитив, а не негатив.
Небо дає шанс зробити один крок...
Щоб був сенс буття ,і життя - мотив.
Ти ненарікай на життя ,що важко...
Радій життю,у відчай не впадай.
Лети до мети у політ ,як пташка
У святий день Богу себе віддай.
Молись щиро , там де святі образи...
Розкажи Богу про все , про свій біль.
Перехрестись в дорогу три рази :
Подолаєш труднощі , всяку ціль.
НЕ СПІШИ
Не жени на крутому повороті!,
Щоб не зійти з дистанції землі.
Земля міняє вісь в круговороті
Не видно сонечка між хмар в імлі.
Не лети за вітром в полі, не спіши !
Дивись вліво, вправо, вперед, назад.
Усі проблеми на потім залиши!...
У думках наведи в усьому лад.
Подивись у дзеркало на дорогу! ,
Чи нема машин перед тобою ?.. .
З голови прожени всяку тривогу
Тримай кермо, руль міцно рукою.
А ти на червоне світло зупинись!...
Думай, яку дорогу обрати .
І не літай ,як птах вище хмар у вись...
Коли втомивсь, краще зачекати.
Ти зупини на заправці машину! ,
Заправ у бачок бензин і масло.
І відпочинь з дороги, хоч годину ...
Пам*ятай, водія правила - гасло!.
НЕ СПІШИ ! НЕ СПІШИ! НЕ СПІШИ!!!
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1026062
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.11.2024
Знайди себе на цій святій землі
Знайди себе ,коли в тебе є , ще час.
Минає все...царі великі, малі
Прийде час - запитають інші нас.
Скажи, що ти зробив у свій час в житті?...
На землі ,яка місія була?...
Залиши останнє слово на листі
У любові згори ,як сад до тла.
Зароди ,віддай солодкий плід світу
Нагодуй пташок на вітті з доріг.
Іди з добром ,усміхайся привітно...
В душі розтане білий - білий сніг.
Хай твої слова звучать наче пісня!...
І почують далеко у світах.
Цвіти весною ,будь як осінь пізня...
Зігрій мовою душу наче птах.
Пізнай себе... хто ти , з якого роду...
Не згубись у тьмі ночі - суєті.
Злим вітром не каламуть чисту воду
Знайди своє призначення в житті!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1025982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2024