| Сторінки (33/3237): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Минає літо , дні за днями...
Відлітають у вирій журавлі.
Курли, чути під небесами
В сивім тумані ранки на землі.
Дощик б'є дзвінко у барани
Голосить, що вже осінь на землі.
А дуби неначе титани
Розганяють чорні хмари в імлі.
Осінь мережить павутинку
Розфарбувала у верби коси .
Вітер жене у даль хмаринку
Верес ходить по ріллі ,ще босий.
О прощавай літечко ,прощай!
Я прошу тебе побудь , зі мною.
На прощання ти - вальс заграй
Веди у казку ніжною струною.
А у Карпатах вже ходить осінь,
А дощик змиває літечка сліди.
Розпустила золоті коси
Запрошує з тобою , ще в сади.
Збирає загублене зерно
У садочку плоди у комору.
Зриває виноград на вино
Запрошує нас на Покрову.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2025
Зазолотіли соняхи у полі
Тріпочуть, так пелюстки на вітру.
Розлилось жовте море на роздоллі
Запалив серпень сонячну іскру.
Жовтогарячі квіти при дорозі
Поміж хмар ловлять сонце в блакиті.
Дивляться на цей світ на одній нозі,
Мережать вінець у срібній ниті.
Зашарілись соняхи у рядочку
Стоять наче велетні вартові .
Зернятка чорні очка в сповиточку,
Набирають міць - щедрі врожаї.
А я так люблю, як соняшник цвіте!,-
Як над ними метелик кружляє.
Як синьооке літечко золоте...
Після дощу райдугу стрічає.
Сонечко заховалось у тумані
Відлітають в чужий край журавлі.
В отави падають ябка рум'яні
Час збирає в міхи плоди землі.
Вже останній день серпня догорає,
Збираєм з поля золотий врожай.
Листячко жовте з дерев опадає,
Кажемо літу, літечку - ''Прощай!''
А завтра вересень - золота осінь,
Надвечір'я запалює камін .
Душа літа, сонечка тепла просить,
Дякує Богу, віддає поклін.
У серпня заплакані смутні очі
Догоріло наче свіча літо.
Вже не зігріють прохолодні ночі
Дарують красу осінні квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2025
Будь, душею красивим !
Наче вранішнє сонце світи.
Іди у світ щасливим!
У своїх руках життя твори.
Не треба високих фраз,
Кричати, як на троні містер.
Тиснути інших на газ,
І кидати слова на вітер.
Не хвались, що ти знавець!...
Силач , здолаєш всіх у битві.
Лиш , той на землі - мудрець!
Хто живе з Богом у молитві.
Будь ,ти завжди собою,
І не виділяйся у юрбі.
Не літай під горою
Бо ніхто не дасть руку в біді.
Друзів в тебе багато,
Та, не всі відчувають твій біль.
Знають , лиш коли свято,-
Тоді , летять в твій дім - звідусіль.
А коли в тебе горе,
То, тоді пройдуть стороною.
А життя наче море,-
Штовхає нас на дно рукою .
Бережись , від злих очей!
І довіряй, лиш тільки Богу!
Він світло серед ночей -
Веде на істину дорогу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2025
На небеснім престолі - вінець долі
Вінчає у любові два серця.
Літопис ,в якому по - божій волі
Зводить наші дороги до вінця.
А посеред перехожих у юрбі
З'явилась, ти наче зірка з неба.
Побачив ,ту єдину жінку в тобі...
Лечу, як птах на крилах до тебе.
Скажи звідки, ти будеш незнайомко ?...
Назви красуне , ти - своє ім'я?...
Ти наче ,той ясний промінчик сонця,-.
Що блиском осяює путь здаля.
Ти тільки ти, мрія - у моїх думках,-
Жадана жінка , смисл - мого життя.
Ти - тільки ти ,надихаєш у словах
Мого серця, королева моя.
Ти поміж квіток квітка найгарніша,-
Яка просто жити надихає.
Ти - між жінок для мене наймиліша
Бачу тебе і душа співає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2025
А за вікном ллє дощ, і вже осінь...
Вітер зриває жовте листя в саду.
Квіти в'януть від зими , морозу...
Без сонечка тепла ніжних слів " люблю".
Пробач ,що пишу листа ,так пізно
Сиджу, дивлюсь у заплакане вікно.
Плаче золота осінь, так слізно...
Бо іти у листопад одній дано.
Нині романтика , вже не в моді
Не дарують ніжні квіти кохання.
А настрій в кожного по погоді...
І море сліз, розлуки і страждання.
Шукаємо земне тепло - любов
Не вміємо словом зігріти душу.
Коли втрачаємо коханих знов...
Відпускаємо мовчки і байдуже.
За свою любов боротись треба,
Захищати від чужих очей , грози.
Любити лебідку наче лебідь
Зігріти, витерти сльозу зі щоки .
А хто любить ,той дарує квіти
Віднайде перли і найкращі слова.
І щасливі йдуть удвох по - світу
Зцілює рани любов - жива вода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046508
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2025
ТИ - МОЯ ПЛАНЕТА ЩАСТЯ
Ти мого серця пізня любов
Моя пристань - земного раю.
Ти - вервечка із молитов
Ангел наді мною в небокраю.
Ти моя планета щастя
Вимолене в Бога ясних зір.
Вірю , що нам усе вдасться...
Знайти зірку щастя у синіх гір.
Ти сад - ягоди морелі
На гілочці білосніжний цвіт.
Сонячний зайчик на стелі
У моїм вікні - цей ясен світ.
Лечу крізь світи наче птах
В твоє життя - куточок раю.
Пишу я листи у віршах
Бо тебе люблю і кохаю.
Ти моя книжка, мій роман...
Ти моя радість , мій біль душі.
Ти красень чоловік титан,-
Від спраг жива вода у вірші.
Я лиш з тобою щаслива
За тобою, як за стіною.
Не боюсь зим, коли злива...
Знаю , що захистиш рукою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046472
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2025
Ти - моя ніжна пісня
Моя глибина і висота.
Ти - моя любов пізня
В небі ясна зірка золота.
Ти - чарівний струмочок,
У якому виграє струна .
Ти - мій тихий куточок
У моїй душі весна, весна.
Ти - надійний капітан,
Розрада у радості, горі.
Ти - маяк, мій океан
Світло - у зоряному морі.
Ти - квітка незабудка
Блаженна мить у моїх руках.
Ти - пташка щебетушка,-
Яка оспівує рай в садах.
Ти Всесвіт - моє небо,
Казковий вечір, сонечко схід.
Ти - лебідка ,я лебідь...
Цілунком розтоплю в серці лід.
Ти - синьоока річка
Берег надії, пристань життя.
Між зір - Мадонна нічка, -
Яка надихає почуття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2025
Літня ніч - зорепад...
Пахнуть трави духмяні.
Кличе голубів в сад
Купатись у коханні.
Місяць в повні в небі
Запалює ясні зірки.
З гір сузір'я лебідь
Сіє роси на квітки.
Цвіте небо всю ніч
Мов маків цвіт у полі.
Місяць зорить до віч
вінцем єднає долі.
Ця ніч ,як ясен світ
Видно ружі в розмаю.
Солодить яблунь цвіт , -
П'янкі пахощі в маю.
Місяць під вербою
Зорить в дзеркало ріки.
Ми вдвох із тобою
Ловимо в жмені зірки.
Ми щасливі удвох
Йдем у зоряне літо.
Благословить нас Бог
Сіє зорі між квіту.
А ця ніч казкова!...
Вінчає нас любов'ю.
Йду до тебе знову,-
Щоб буть навік з тобою.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2025
Я збережу твою любов
У своїм серці світлі почуття.
Вимолю в Бога з молитов,
Щоб світили зорями ти і я .
Я прийшов у твоє життя,
щоб вогонь кохання запалити.
Обіцяю любити я,-
Щоб від гріз , і дощу захистити..
Я розділю світ з тобою,
Буду з тобою сонце стрічати.
Літо спливе за водою, -
А ти будеш - мене пам'ятати.
Ти живеш у моїх думках,
В заметіль зими тебе зігрію.
Прилечу до тебе , як птах
Принесу тобі квітку надію.
Душею її зігрівай
Хай вона у серці цвіте вічно!..
Зів'янути квітці - не дай!...
Впаду снігом і покрию ніжно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046333
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 24.08.2025
В юрбі серед перехожих зустрів
Закохавсь в твої ямочки на щоці.
Твій синьоокий погляд зупинив
Очі наче сині волошки в руці.
Твоя краса підіймає в небо
І за спиною виростають крила.
Я лечу , як до лебідки лебідь
Вабить до тебе - магічна сила.
Я цілунком сонячного неба
Зацілую до зап'ясть твої руки.
Хай іскряться щастям очі в тебе !,
В унісон грають в сердцях ніжні звуки.
Вітер несе шлейф парфум від тебе
Обертом йде земля із під моїх ніг.
Стою зорю , як місяць край неба
Від краси твоєї тану наче сніг.
А ти - квітка квітучого маю
Твої уста солодкі ,як шоколад.
Коли ти є поруч я літаю...
Розквітаю для тебе ,як райський сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.08.2025
О ,лицарю, мій сонячний друже !...
Озвись, до мене , де ти є , не мовчи?!...
Для тебе цвіту ,як мальва - ружа...
Будую до тебе зоряні мости.
Малюєш казку з ніжної краси
Йдеш крізь океан на інший материк.
Клоняться тобі столітні ліси
Пишеш світу закони ,і свій вердикт.
Цвіту квіткою у земнім раю
Купаюсь в цвіту маю наче в морі.
Тебе лиш одного я чекаю,-
Наче соловейка рано на зорі.
Дивлюсь у світанкові зіниці
Такі пречисті , як блакитне небо.
Ти - зориш у дзеркало водиці
Сонячно танцюєш ,як білий лебідь.
О лицарю мій, я наче пташка,
Закрита на ключ у клітці від людей.
В храмі самоти наче монашка
На зоряній вервичці жду твох ідей.
О лицарю ,мій сонячний друже!...
Прожени чорні хмари наді мною.
Хай брат - вітер, і лиш без напружень
Від спраги напоїть дощем - водою.
Визволи від засніжних хмар рукою
Намалюй райдугу після грози.
Заколиш мене у сни, у льолю...
Витри з очей від солоної сльози .
О лицарю, мій сонячний друже!...
Велетню у царстві тисячу зірок.
Зігрій мене в заметіль, у стужу...
Ти є мій всесвіт,повітря ковток.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2025
Я твоя любов , квітка у руках
ти - у моїх думках жадана мрія .
Явивсь наче принц на коні у снах
Запросив у рай, де цвіте лілія.
Дивлюсь і ловлю я погляд очей
наче дві зорі ,що сяять у небі.
Ти - троянда поміж білих лілей
вдихаю і кружляю наче лебідь..
Стою...мовчки милуюсь тобою
П'ю я мить щастя наче квітка росу.
Торкаюсь ніжно тебе душою
Цілую уста ...і золоту косу.
Наші почуття , то цвіт кохання
Світ в якому лебеді щасливі вдвох.
Ти в океані - зірка світання
Під зорями нас благословив сам Бог.
Якщо любиш у почуття не грай!
Лелій, у своїм серці наче квітку.
На вітрину щастя не виставляй!
Бережи від гріз, і дощу на світку.
Обійми...Цілуй мене красиво ,
Щоб від подиху танула наче сніг.
Йшла по Світу з тобою щаслива
Усміхалась я здалека край доріг.
Заховай квітку від чужих очей
Лебединим крилом від вітру ,грози ,
І - будь сонечком посеред ночей
Зігрій у осінь ,у люті морози.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2025
Час, так швидко летить, і летить,-
Наче у даль птиці дні за днями.
Ніхто не може їх зупинить
Молодість летить за журавлями.
А там , де ми вчора ходили,
Там вже золота осінь - листопад.
До ніг стелить багряний килим
Засріблив мої скроні - снігопад.
Вже літечко листя золотить,
Зриває пожовклий лист вітрами.
Час мережить вишні срібну нить,-
Де купались в маю під зірками.
Вчора, ще цвіла весна для нас ,
В саду яблуневий цвіт в розмаю.
Наче бистра вода біжить час
Вже сонце низенько в небокраю.
Вже відгриміли літні грози
На порозі вже осінь золота.
Душа прагне тепла в морози...
Метуть сніги ...ти - один ,я одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1046000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2025
Я з дитинства купалась у молоці
У зеленім морі, де росяні трави.
Цей світ дарував квіт ромашки в руці
Cтрічала сонечко літа з за заграви.
Я із дитинства люблю берег ріки,
Тут тече водиця дзвенить наче кришталь.
Ловила золоту рибку у ріки
І вплітала у коси зоряну вуаль.
Я з дитинства люблю смерековий ліс,
Квітучі гаї, поля, луги, діброви.
Там, де біля кладки стоїть верболіз,
Там в холодочку пили воду корови.
Я з дитинства люблю пісню солов'я,
Як в полі колоситься жито, пшениця.
Тут збирала в долоні колоски я,
І від спраги пила водицю з криниці.
Я з дитинства люблю трави у росі,
Торкалась землі я босими ногами.
І ранила на стерні ноги босі,
Мов білий птах літала під небесами.
В дитинстві пасла гуси і корови,
Доїла з своєї руки в збан молочко.
Ходила по малину до діброви,
І вдихала у пахощі трав - божество.
Я не забуду дитинства тихий рай,
В калюжі бачила райдугу над світом.
Безкраї поля, луги, зелений гай,
Тут я збирала польові квіти літом.
Я з дитинства люблю квітучі сади,
І мальви ружі ,що цвітуть коло хати.
Я зростала між них з чистої роси,
Слухала в стоголоссі птаху крилату.
Я з дитинства люблю ліловий бузок
Коли цвіт весна пахощі розливає
Літом солодить грушка наче медок
Тут у райськім садочку душа співає
Я із дитинства люблю білих лелек
Що на одній нозі клекочуть до зірок
На крила збирають зорі мов у глек
Сіють море щастя світу поміж квіток
Я з дитинства люблю стрункі ясени,
Як цвіте золота липа у розмаю.
Тополі у біленькім пуху весни,
Клена у сузір'ї - зоряного маю.
Я із дитинства ходила до дуба,
Що стоїть на панській горі наче титан.
Йшла до нього у гості , як до друга...
Слухала молитву пташок наче коран.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.08.2025
Я що прийшла у цей світ для корид,
Що не люблю юрби і телекамер.
О , як мені уникся і набрид
Щоденний спорт боротися з биками.
Л КОСТЕНКО
Я прийшов , у цей світ не для корид,
Щоб щодня боротись з биками.
Я українець, не москаль - гібрид
Шаную все рідне віками.
Я не модель, не артист на сцені,
На червону доріжку не йду.
Не демонструю одежі верхні,
І не граю у подвійну гру.
Я не гладіатор на арені,
Що на піску проливає кров.
Руки мої тримають у жмені...
Письмо, у якій живе любов.
Я прийшов у цей світ , щоб любити
Посіяти зерно на ріллі.
Збудувати дім, сад посадити...
Хвалити Бога на цій землі .
Я не слуга, і не цар на троні...
Я господар своєї землі.
Молюсь у храмі древній іконі,
Сонцю Бога - матінці землі.
Ця земля дана нам небесами,
Зросив потом із чола мій дід.
Охрещена у бою вогнями ...
І за неї пролив кров мій рід.
Я не ношу на грудях медалі
Не потрібно мені чужого.
До дір я протру взуття, сандалі,
ніколи не віддам свого.
Це моя земля, ці гори, степи!...
Ліси, луги, гаї, діброви.
Пам'ятайте, нікчемні вороги!...
Що ви вбивці моєї мови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045833
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2025
Дивлюсь я у дзеркало води
Бачу відображення зір над нею.
А на золотім піску сліди,
Там серце закоханих над землею.
Ти покохай мене, покохай!...
Таку, яку сотворив мене Господь.
І від холодних зим - захищай !
Цілунком зігрій мою душу і плоть.
Ти покохай мене, полюби!...
Без усяких прикрас, яка є в житті.
У юрбі мене не загуби!
В будні запалюй свято у почутті.
Вже відгриміли літні грози!
Із дерев падає листя під ноги.
В'яне квітка від зим морозів,
Осипає пелюстки край дороги.
А поміж нами тисяч доріг,
Осінь несе в душу , журбу і печаль
Замітає наш рай перший сніг...
У коси увінчав зоряну вуаль.
Злетіли у світи журавлі
Згубився їхній слід в сивім тумані.
Я шукаю тебе на землі,
Щоб відчути тепло рук на світанні.
----------------------------
Буду музою - тобі з верша
Люби таку, люби яку стрів вперше!
В кожній порі квітка красива
Кожна жінка хоче - бути щаслива.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.08.2025
Я прийшов у цей світ любити
Від щастя розквітати як сад.
Куточок раю в руках творити
Зустрічати у парі листопад.
Я прийшов у цей світ, щоб жити
Стрічати світанки разом удвох.
Радість і смуток розділити,
Хай благословить нашу долю Бог !
Я прийшов у цей світ , лиш на мить,
Хочу все життя жити з тобою.
Обіцяю все життя любить
Захищати від грози рукою .
Я боюсь тебе загубити
І втратити на життєвім путті .
Ми прийшли у світ ,щоб любити
Запалювати свято в почутті.
Я так люблю тебе кохана,
І нікому тебе я не віддам .
Для тебе я всесвітом стану!
Ти моя свята любов - земний храм.
Ти прийшла нежданно у мій світ,
Мрію і думаю лиш про тебе.
Вдихаю у твій парфум - твій цвіт
Дивлюсь я у твої очі неба.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045753
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.08.2025
Летять роки мов чайки над водою
Ніхто не може повернути їх назад.
Іду у осінь - тихою ходою,
Край неба зустрічає мене - листопад.
О роки, роки... ви - течія ріки!
Сплили неначе бистра вода крізь пальці.
Шукаю весну минулих літ стежки,
Між хмаринок - казковий сон рано - вранці.
В спогадах шукаю куточок раю,
Босоноге дитинство у полі - житах.
Там у мріях , як вільний птах літаю
Цвіту я мальвою - ружою у піснях.
Летять роки наче жовте листя вдаль
Встеляють багряний килим до моїх ніг.
Одягнули душу в зоряну вуаль
Мої коси, вже забіліли наче сніг.
Летять роки мов чайки над водою
Згубились у імлі - осіннім тумані.
Змахнули мені своєю рукою
Кинули на щастя пір'я на світанні.
Сказали, слова мені на прощання:
''Живи і радій кожною миттю життя.
Світи на цій землі, як зірка рання ,
Усміхайся - божому світу, як дитя''.
А мої роки, то - дарунок неба,-
Це багатство - найцінніший скарб на землі.
Господь в житті, дав мені все, що треба-
І залишаю вам друзі свої пісні .
Були радості ,і печалі в житті
Не раз стояла за п'ять хвилин до смерті.
З вірою, надією йшла по житті
Святу любов несу людям у безсмерті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045608
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2025
Ти питаєш, що в мене на душі?...
Який в мене сьогодні настрій.?...
Бува сонячно ,то хмарно - дощі...
Думаю , читаю розарій.
Буває на душі - дика туга,-
Що сиджу, як пташка у клітці.
Тривожать рій думок - чорна смуга
Молюсь я небу - святій трійці.
Буває, що співаю я пісні ,
Щоб різні проблеми забути.
Музика - запалює шарм, вогні
В душі весна у місяць лютий.
Ця війна ранила душу мою
І тривога не дає спати .
Стою над світом, як солдат в бою
Не знати, що завтра чекати.
Розриваюсь між двома світами,-
Де затишно немов у раю.
Де земля горить під небесами
Ллється невинна кров у бою.
Світ перевернувся вверх ногами
Люди наче звірі жорстокі.
Одне одного б'ють батогами
Скрегочуть неначе сороки.
Штампують зброю, вбивають людей
Нема на цій землі спокою.
Регоче з біди москаль ,та юдей
Жене люд в рабство до ізгою.
Втомилась мати земля від ракет ,
що спалює зерно на ріллі.
Знищує усю родину шахед
До смерті катують москалі.
Ти питаєш, що в мене на душі
А новини не втішні на жаль.
Здичіли путіноїди в глуші
Йде війна смуток , журба ,печаль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045600
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.08.2025
Одягнув місяць у золоту корону
Неначе князь молодий зійшов на трон.
Оросив росами троянду червону
Розмаїв квітом до сонячних вікон.
Коли вийшла в садочок дівчина - весна
Побачила троянди у розмаю.
Защебетала наче пташечка вона
Прикрасила коси в квітучім маю.
Князь місяць закохавсь у дівчину - весну
У личко - золоті зоряні коси.
Дивиться на неї на вроду молоду
П'є красу наче квітка чисті роси.
Пелюстки немов жар палають у вогні,-
Як юнака перша любов у серці.
Пливе по небу Місяць в золотім човні,-
Де зорі мов лебідки на озерці.
Усміхнулась ,так мило дівчина - весна
Щебече місяцю про любов пісні.
Явилась наче зірка вночі чарівна
Веде у трояндовий рай навесні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045557
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2025
Серце є щире, і лукаве,-
Красива душа віддає тепло в любові.
Не солодить без цукру кава
Не гріє холодний діалог у розмові.
Нині кохання, вже не в моді -
Рвуть гарну квітку, кидають її під ноги .
Всі прагнуть красу в насолоді
А хто не любить тебе, той несе тривоги.
Слова без душі, просто слова
Бува корабель - гігант тоне в океані..
Коли любов у душі жива...
То шукає ключ до серденька у кохані.
А душа прагне тепло душі,
Щоб її ніжні ласкаві слова зігріли.
Квітка сохне, коли ллють дощі...
Їй потрібно надійні руки, щоб любили .
В осінь пишу тобі я листа,-
Ставлю золоту круглу печатку на ньому.
Коли мовчать в коханні вуста
То не зігріє сонце - в небі голубому.
Хто закоханий, той літає
Бачить у кольорах природу, прекрасний світ .
Коли болить душа, співає...
В душі розквітає яблуневий розмай цвіт.
Слова, як мелодія скрипки
Дарують блаженство, мить щастя на цій землі.
Знайди - перли слова для жінки
У будні дні даруй букет троянд від душі.
Несу сповідь душі на олтар,-
Страждання ,яке обпекло душу в коханні.
Хто літає високо між хмар,
Той ходить самотній, як лебідь у тумані.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045538
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2025
Коли заплачуть твої очі
Я витру їх від печалі , журби.
Поведу у зоряні ночі
Там , де воркують білі голуби.
Поплач, поплач і легше стане...
Між хмар побачиш сонечко ясне.
Сльозою омиєш - ти рани-
З часом, за рікою сліз - все мине.
А сльози, як вранішні роси...
Вони зросять в душі деревце.
В'яне квіт від перших морозів,
Марніє врода і слабне крильце.
А після грози, дощу, зливи,
Від сонечка весни розтане сніг.
Не плач, не журись, будь щасливим!
Цвіти наче райський сад - край доріг.
Коли заплачуть твої очі ,
Цілунком загою твій біль душі.
Зійду місяцем серед ночі ...
І обійму до себе у вірші.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045485
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2025
А коли у вікні згасне сонце
Білий день стане, як чорна ніч.
Я зіркою зійду у віконце
Запалю свічу на усю ніч.
А дороги життя незбагненні
Загадкове для всіх майбуття.
Космічні погляди нескінченні
Йдем наосліп у вічне життя.
Дороги є вузькі,і широкі
Кожен шукає до зір політ .
Почуття ,як океан глибокі
Буває пташка падає з віт.
Ніхто не святий, усі ми грішні
Летим, як метелик до квітки.
Один - єдиний,а інший - лишній
Шукаємо любов на світку.
Однодумці лишуться з тобою
Не зрадять ,не кинуть на путі.
Рідні духом обіймуть рукою
Стануть водою у цім житті.
Падає пшташина із висоти
Не розправила свої крила.
Коли впадеш , встань і знову лети!...
Вір, у себе - розправляй крила!...
Життя - тільки мить, як спалах вогню,
Тож зростай, як дерево життя.!..
Одягнися у блаж - божу броню!..
Будь, щасливим моє дитя!...
Ти - не заздри нікому у житті!...
Вчись жити , усміхайся світу!.. .
Добрих людей зустрінеш на путі
І світи сонцем божим світлом!...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045474
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2025
Я намріяв тебе, ще весною
Шукав , так довго пів життя.
Молив Бога щирою душею, -
Щоб ти прийшла в моє життя.
Біла чайка привела до тебе
У твій світ - куточок раю.
Ти - Господній подарунок неба
Квітка троянда в розмаю.
П'ю ,як бокал вина твою любов
Від поцілунків хмелію.
Бачу тебе, грає у жилах кров
Від твоїх ласк я п'янію...
А твої вуста такі запашні
Солодкі наче мед весни .
Закохавсь , і бачу тебе у сні...
Ти - мрія моєї весни.
Твоє волосся наче лаванда
Хвилями, як шовк по - плечах.
Вабиш красою наче троянда
Над тобою кружляю , як птах.
Читаю по очах твої думки
Ти є мій настрій - натхнення.
Жест розумію без слів подумки...
Ти - муза благословення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2025
Я не забув тебе, не забув! ...
Ти була наче білокрила пісня.
Твої струни серця я відчув,
В почуттях цвіла, як у саду вишня.
Ти наче пташка щебетала
Вітром я твоє волосся розплітав.
Ти про любов пісні співала
А я, як лебідь над тобою кружляв.
Там ,де ми ходили з тобою...
Згубилась наша весна під дощами.
Вже золотіє сад листвою...
Йдемо в осінь різними стежками.
Вже золота осінь - Листопад...
І жовте листя опадає до ніг.
Я згадую літній зорепад,-
Твою розмову , твій голос,і твій сміх.
Не можу тебе я забути
Не стерти з пам'яті образ - юних літ.
Золотий час не повернути...
У моїй душі залишила свій слід .
Стоїть листопад у тумані,-
Шукає квітку троянду у саду..
Ми з тобою, як птахи ранні-
В заметіль ,морози - шукаєм весну..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2025
СПІВАЄ ЯРОСЛАВ ГУДИМА
Повторення віршу від 18.07.2025.
ДВІ МЕЛОДІЇ Є ДО ЦІЄЇ ПІСНІ
ПРИСПІВ:
А яскравий блиск твоїх очей
Магічно сяють , як алмаз у тебе.
Лечу, я птахом до лілей,-
Щоб цілувать палкі уста у тебе.
А ти королева - Ангел мій !
Моє сонечко - мої крила.
Дивлюсь, і лювлю погляд твій,
Щасливий я поруч мила.
Кохаю ,люблю тебе кохана...
Полечу на край світу за тобою.
Ти - моя квіточка жадана...
Між зір як зірка під горою.
Ти - квітка ружа поміж квіток
Дивляться перехожі ,так на вроду .
Вдихають у аромат ковток
П'ють тебе очима ,як чисту воду!...
Ти - мій Всесвіт , блакитне небо
У вікні - Світанок ,і тихий вечір .
Намалюю казку для тебе
Поведу в зоряні світи - далечі.
СПІВАЄ ЯРОСЛАВ ГУДИМА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045342
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2025
Ти - неждано прийшла у життя
Зіркою упала у долоні.
В серці запалила почуття
Молюсь тобі , я наче Мадонні!
Ти - мій світанок, захід сонця,-
Моя Зоряна ніч і ясен день.
Ти - мальва ружа у віконця
Для серця - найкраща пісня з пісень.
Ти Всесвіт - музика натхнення,
Тобі я про любов пишу листи.
Ти моє завтра, сьогодення....
До твого серця будую мости.
Ти -безмежний синій океан
Є лебедині крила у політ .
Ти - бальзам для душі і від ран
Сенс життя , що тримає - білий світ.
Ти - ніжна струна мого серця
Запалюєш свято у будні дні .
П'ю красу, як воду з джерельця
До ніг нахиляю зорі ясні .
Чую твій голос пташко мила
З під моїх ніг йде обертом земля .
Притягує небесна сила
Бо до нестями люблю тебе я.
2‐‐----------
Я розумію тебе без слів
Відчуваю твоє серцебиття.
Люблю твій ніжний голос,твій спів...
Бо ти моя муза - моє життя.
Ти - мій Всесвіт - куточок раю,
А у моїм серці рання зірка.
З тобою наче птах літаю
Без тебе сумую, зітхаю гірко.
Ти - країна мрій для журавля
В тебе висота, глибина думок.
Для тебе віднайду зірку я
Сплету віночок щастя із квіток.
Вітер здійма метрові хвилі
Семиструнно вверх,то вниз виграє.
Тут літають чаєчки милі
І кигичуть, щось про життя своє.
Пишу тобі листа із літер
Лишаю слід на піску золотім.
Несе моє вітання вітер
Малює казку в небі голубім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045297
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2025
Він вітром її волосся розплітав
До свого серця ніжно обіймав.
Приходив ясним місяцем до вікон,
Малював їй казку солодкий сон.
Вдихав у неї як в парфум акацій
Руками торкавсь до ніжних грацій.
Милувався звечора аж до ранку
Про любов співав свою співанку.
Дививсь на неї наче на ікону,
З зір мережив золоту корону.
Страстно, так медові уста цілував
До свого серця ніжно обіймав.
А за спиною виростали крила,
Шепотів люблю тебе я мила.
І на арфі їй серенаду співав,
Словами її душу лікував.
Почуття в любощах їй відкривав
Із за заграв їй сонечко нахиляв.
Запалював жар - вогонь кохання ,
Ця мить була ніби перша - остання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045291
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2025
Ти еліксир кохання - мого життя
Натхнення , настрій сьогодні, завтра.
Ти бальзам душі - світлі почуття
Сонечко, і дощ, що погасить ватру.
Я мріяла про тебе усе життя
А зустріла тебе, тільки вчора.
Жила неначе монашка свята
Закохалась, стала тобою хвора.
Ми були з тобою за крок до раю
Згубились поміж зоряних планет.
Я в люту зиму весну шукаю
Хочу вирватись із самоти тенет.
Ти поруч, я у мріях літаю
Потрібно тепло і твоя любов.
Пробач я в ролі актрис не граю...
Боюсь, втратити тебе назавжди знов.
Я прошу , відпусти мене, відпусти!...
Не твоя рабиня, полонянка.
Любиш, то до серця будуй мости
І квіти щастя даруй мені зранку.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045240
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2025
Ти - райське яблуко спокуси,
Яке солодко, так пахне медом.
Ти позитивний - одні плюси...
У мороз зігрієш наче пледом.
Твій жарт, та жест додає настрій
То - грішний ти ,а то - святий монах.
Ти - неординарний , галантний
То сівач на ниві життя , то Бах.
А серце наче сонце в небі
Горить, як жар полум'ям любові.
Всі квіти тягнуться до тебе
Ти - ласкаєш ніжно їх у слові.
Ти - тихий зоряний океан
Над яким райдуга щастя сяє.
Цілунок гарячий, як вулкан
Ти вода, що вогонь погашає.
Кого любиш, то щиро кохай !
Не виставляй на показ ,як картину.
Від чужих очей щастя ховай
Смакуй любов , як ягоду малину.
Почуття наче квітучий сад
Цвітуть , лиш від подиху любові.
Веди мене в осінь - Листопад
Зігрій душею ,як квітку в слові.
2----------
Явився наче принц на коні
Із першого погляду закохав.
Усміхнувсь, ти - сонечком мені
І руку наче джентельмен подав.
Ти - моє небо ,цей ясен світ
У моїй душі - куточок раю.
Ти ведеш до зірок у політ
Ти поруч , я щаслива літаю.
Від погляду очей я млію
Йде земля обертом з під моїх ніг.
На білім личку румянію
В обіймах тану наче білий сніг.
Ти - моя любов , мрія весни
Радість ,то печаль - у моїм серці.
Ти - зіркою прийшла в мої сни...
Наче лебідонька на озерці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045199
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2025
Треба , як пташка на землі жити
будувати свій тихий рай навесні.
У своїх руках життя творити
Бо прийде час, згасне сонце у вікні.
А я не хочу ,ще вмирати,-
Ще стільки планів - на завтра у житті.
Але ніхто, не може знати!
Коли прийде останній час у житті.
Життя ,це мить - сяюча зірка
Відміряний певний час на цій землі.
Плодюче дерево, цвіт - квітка,
Посіяне раннє зерно на ріллі.
Ніхто не знає , що його чекає?...
Коли прийде до нього останній час.
Життя ,як листя опадає...
Згорає в мовчанні поміж нас.
Кожен день ,це новий крок в життя
Кожен день живу, як вперше, останнє.
Небесний Отець - батько, я дитя...
Покличе ,і згасну як зірка рання.
А Господь ,це хліб на престолі
Є святе причастя - для спраглих сердець.
Світло Боже - любов у слові
Прожитих літ - золотий вінець.
Ніхто не вічний - на цій землі!...
Просто жити, творити поспішаю.
Життя - це золотий лан на ріллі
Не всім пощастить, дійти в осінь - до краю!.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2025
Ніч розпустила зоряні коси
Увінчала в них срібний зорепад.
Падають зорі , як чисті роси,-
Де у пахощах цвіте - літній сад.
Сидять у саду два голуби впарі
Воркують про любов до півночі.
Рахують ясні зорі на хмарі
У мріях злітають в краї далечі.
Віднайду поміж зірок зірку
І назву красиво твоїм ім'ям.
Сплету віночок - блакитну квітку
Поведу тебе у зоряний храм.
Впаде зірка золота у небі
Я її в свої долоні зловлю.
Подарую я квіти для тебе,-
Ружі червоні, що цвітуть в саду.
Край неба ясен місяць споглядає
На закоханих голубів в саду.
На щастя ясні зорі розсипає,-
Щоб я тобі сказав : слова "ЛЮБЛЮ".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2025
Ти , лиш мить - відлуння любові
Моєї весни - у цвіті сад.
Ти - зірка у ночі бузкові
Яка веде в осінь - Листопад..
Ти - музика серця скрипаля,
вечір , що запалює зірки.
Ти - спів пташки голос журавля
Відлуння у берега ріки.
Ти - ясен місяць, а я зоря...
Здається ,поряд, а далеко.
Між нами океани, моря...
Ти орел, я в гнізді лелека .
Ти - світанок, я надвечір'я ,
відлуння , відлуння любові .
Ти - яскраве лебідь сузір'я,-
Що малює нам сни казкові.
Ти - любиш раненько вставати ,
А я до півночі не засплю .
Ми різні, сердець не з'єднати
Кожен стрічає свою зорю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045103
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2025
Я не забув погляду твоїх очей,-
А вони мені щоночі сняться.
А ти була - Всесвітом поміж ночей
Усміхалась, як весна до травня.
Приспів :
Ні,я не забув тебе, я не забув!...
ту весну ,що цвіла у розмаю.
Коли відпустив, печаль душі відчув...
В осінь, як сонце - тебе шукаю.
Я не забув погляду твоїх очей,
Що залишив слід у моїм серці.
Ти - цвіла трояндою поміж лілей
Пив любов, як воду у джерельці.
Стою один наче місяць край неба
Зорю у твоє вікно - у твій світ.
Марю тобою, думаю про тебе...
Згадую, весну - закоханих літ.
НЕ МОЖНА ПОВЕРНУТИ ЧАС
Ми з тобою, як літо із весною
Вдвох рахували зорі до ранку.
Лунала нам музика зір луною -
Танцювали щасливі у танку.
Ти була наче пташка в моїх руках,
А після дощу - райдужна мрія.
Казкою, і мить щастя у моїх снах
У моїм серці - квітка Лелія.
А не можна повернути час назад
Незабутніх весен - квіт розмаю.
Палких ніжних обіймів у зорепад
Перших цілунків слова "Кохаю".
Воркутали, як голуби у парі -
Зустрічали весну під дощами.
Плили у синій океан на хмарі
До зір заколисані вітрами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2025
Я не знаю ,де тебе знайти?...
І якими , ти - ходиш стежками.
А коли пройдеш повз мене ти
Усміхнись ,як сонце над гаями.
Зустрів тебе я вперше у снах,
Ти прийшла наче зірка із неба.
Закружляв над тобою, як птах
Закохавсь, наче юнак у тебе.
Закохавсь у тебе, закохавсь,
Думаю про тебе незнайомко.
Красою твоєю милувавсь
Шукаю ключ до серця акордом.
А в тебе очі кольору неба
Наче волошки сині у полі.
Лечу до тебе наче Лебідь,-
Щоб тобі освідчитись любові.
Любове , не мовчи, озовись!...
Запали у моїм серці вогонь.
Здалека сонечком усміхнись!, -
Щоб відчути тепло твоїх долонь.
Дні за днями летять у синю даль,
Немов птахи згубились в тумані.
Ніч одягнула зоряну вуаль
І веде до тебе у коханні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2025
ЗОЛОТА ПОРА ЖНИВ
Не забуду я золоту пору жнив,-
Босоноге дитинство під палючим сонцем.
І коли комбайн урожай молотив,
Розплачувались, усі за добро - червонцем.
А комбайн молотив зранку до ночі,
Спочатку колгоспну ниву, а потім в селян.
Бігали за комбайнером до ночі,-
Щоб змолотив стиглий урожай - пшеничний лан.
Комбайнер був на селі великий пан,
Після священика і голови колгоспу .
Такий ходив гордий неначе титан ,
Треба було мати блат і до нього доступ.
За ним ходили і кланялись в ноги,
Лиш би зібрати хліб - золотий лан до дощу.
Чекали ,як сонечко край дороги
Летіли за ним, йшли, як віряни на прощу.
Спочатку колгоспне, а потім людське...
І такий закон був один, єдиний для всіх.
Шукали у холодку місце зручне...
І просили комбайна, зібрати хліб у міх.
Від пилюки були, як негри чорні...
Ногами босими, всі ходили по стерні.
Ті пани, що з міста - чини придворні,
Ловили удачу - у свято у вихідні .
Спека і жара , що мозок терп і млів ,
На крилах наче птах літали до криниці .
На вагу золота - батьківський посів,
Ми жменями пили живу воду, як птиці.
Збирали зерно з поля до півночі,
Зорі запалювали небесні ліхтарі.
Хліб із рукава комбайна до ночі,
Сипався у мішки, і раділи трударі.
Боялись взяти серп дитячі руки,-
Щоб ноги босі обпекла жалом кропива.
Ховались у дощ, грозу під верби, буки,
Душа пташки у тім раю, була щаслива.
Ще світанок купався в чистій росі
Набирали глютену - сил пшениця, жито.
Жайвір звеселяв гай у божій красі ,
Пахло ромашками в меду - квітуче літо.
Клонюсь я трударям низенько до ніг,
Всі ті , що тримали небо на своїх плечах.
Їхні голови посріблив білий сніг,
Птах на калині віддає їм шану в піснях.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.08.2025
А час пише свої нові закони,
Диктує нам свої правила життя.
А душа кориться святим канонам,
Прагне відчути божих ласк, як дитя.
За валюту блазні купують владу,
І відкривають їм царські ворота.
Пропхались в тепле місце на посаду,
Царьови, вся прокремлівська сволота.
Кнурі лижуть, царю карлику руки,
До революції народ підняли.
Цар Штампує зброю, мечі, і луки...
З війною серед зими до нас прийшли.
Привели червоних кнурів до влади
Розмножились, як колорадські жуки.
Кум свату продає добро - посади ,
Продали зброю, ставлять печать ділки .
З москви, із болота прийшла голота,
Хижа орда , ця синя шваль у наш дім.
Без лиця, імені - дика істота,
Привласнює наші землі - Донбас, Крим.
Заброди, зайди перейшли кордони,
У люту зиму розпалили війну.
Б'є святий монах у церковні дзвони
Просить, увесь світ - зупинити війну !
О, не мовчи, Америко, Європо!
Від цих божевільних царів - захисти!
Візьми у капкан, царя змія злого,
За пролиту кров невинних - відомсти!.
А світ жорстокий, а люди в нім звірі,
Думають лиш за себе, бояться кремля.
Цар на троні міряє все у лірі...
Купує послів ,але не короля .
Королева Англії мудра жінка,
За нею стали, усі знатні мужі.
Америка, Турція, наше військо
знищують всіх, тих, хто перейшов межі.
Світе встань, стіною за Україну!
Не допусти слугів царя у свій дім.
Завтра, прийде орда в твою країну,
Війною спалить твій дім, до тла у дим .
Винні , в цій війні, всі царі на троні,-
Що розбазарили державне майно.
Клонились царю - яники червоні,
Йде у нас війна, кров ллється, як вино.
Цар пише нам свої нові закони
Диктує нам свої правила життя.
Стоїть він хреститься біля ікони
i війною спалює наш рай - буття.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2025
Я СТАНУ АНГЕЛОМ ТВОЇМ
Коли прийде мій останній час
Піду у інший світ із життя.
Залишу свій слід , пісню для вас
Навесні калиною зацвіту я.
А я стану Ангелом твоїм
Білокрилим птахом прилечу.
І поцілую подихом своїм
Витру із твоїх очей сльозу..
А я стану Ангелом твоїм
Вдень - сонце, вніч,як місяць , зорі.
Захищу від гріз крилом своїм
Стишу бурю в життєвім морі .
А я стану Ангелом твоїм
Буду в час радості,і журбі.
Тебе обійму крилом своїм
Нахилю зіроньки голубі.
А я стану Ангелом твоїм
Прийду у гості у безсонні сни.
Тебе доторнусь крилом своїм
Заколишу пахощами весни.
Прийду серед ночі у твій сон
Принесу вісточку від Бога.
В темряві я світло край вікон
Прожену смуток і тривогу.
А я буду Ангелом твоїм
І прийду у важку хвилину.
І стану вічним сяйвом твоїм
Осяю стежку тобі сину.
Я буду ясним сонцем у небі
У заметіль зими зігрію.
Я є храм молитви для тебе
Принесу на крилі надію.
А я буду Ангелом твоїм
Вдень сонечком поміж хмар зійду.
Розчинюсь у небі голубім...
На щоку краплею дощу впаду.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044885
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2025
В тебе очі кольору неба
Я - ясен день , ти - княгиня ночі..
Лечу наче птах я до тебе,-
Щоб цілувати уста і очі.
Я довго тебе шукав в житті
Ходив, як самотній птах без тебе.
А зустрів, побачив на путті
І закохавсь по - вуха у тебе.
Приспів :
З першого погляду полюбив
Спалахнула блискавка між нами.
Тобі серце я мила відкрив,-
Щоб звінчати долі небесами.
Я закохавсь в тебе кохана,
Прошу твоєї руки і серця.
Ти - моя зіронька жадана
Лебідка із синього озерця.
2‐------------
ЗИМА СНІГАМИ ЗАМІТАЄ
Відлетіти журавлі у даль
Забрали наше літо з собою.
На вишню впав перший сніг, на жаль...
стеляться тумани під горою.
Зима снігами замітає
Наше літечко - осінь золоту.
Лиш , той хто любить , і кохає
Віднайде стежку до серця в снігу.
А твої бурштинові коси
Розплітає на вітру Листопад.
Ти - наче вишня у морози
Без тепла , в'янеш , як квіт в снігопад .
Впав білий цвіт наче перший сніг
У мріях до тебе я злітаю.
Чекай мене з далеких доріг
Бо я тебе люблю і кохаю.
Я захищу тебе від зими
Розпалю, як жар у серці вогонь .
Щоб не відчула ти самоти
Зігрію я теплом з своїх долонь .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2025
Летять роки, як птахи у даль
Ніхто не може їх зупинити.
На душі дика туга , печаль...
Пройшло життя , вдруге не прожити.
Летять роки, як птахи увись...
І губляться у сизім тумані.
Там, де вчора ходили , колись...
Там вже не цвітуть проліски ранні.
Квітка цвіте , і одцвітає...
Від спеки ,і жари сохне трава.
Від холоду все завмирає...
Серед зими зігрівають слова.
Всі прагнемо тепла, любові,-
Щоб все було в житті наче в раю.
Зігрію від зими у слові
І скажу : тобі "Кохаю , Люблю".
А не всім почастить у житті
Знайти свою любов - рідну душу.
Разом йти у світи по житті...
Смакувати життя наче грушу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2025
О, не розказуй мені ти казок,
Що знаєш, як правильно жити.
Кожен новий день,це життя урок
Треба працювати, щоб жити.
Життя гойдає нас на терезах,
Підіймає вверх,пускає вниз.
Здається світ у барвах - кольорах
Треба приймати кожен сюрприз.
Як в кіно кожен грає свою роль
Головну, а чи другорядну.
Падає вниз, і на троні король
Підіймається він старанно..
Один зіштовхне тебе з висоти,
А інший дасть у біді руку.
Не здавайся, за життя борись ти!,
Пізнаєш суть життя - науку.
А коли ти знатний , маєш славу,
Стоїш твердо на своїх ногах.
То недруги дивляться лукаво
Їх гложе твій успіх, зносить дах...
Ніхто не Ангел, не святий монах
кожен робить помилки в житті.
А мудрець , той хто працює, як птах
Впаде, і йде до мети в житті.
А ти будь, людиною, не звіром,
не клади груз на чужі плечі.
Убогим допожи, дай в офіру
Зігрій теплом від зим хуртечі.
У Кожного своя доля, свій шлях
Кожен несе на землі свій хрест .
Ти - не літай високо наче птах,
Віддай іншим ти шану, і честь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044785
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2025
Дні за днями наче зорі,
Згорають у зоряну ніч у мовчанні.
А ми , як кораблі в морі
Загубились у сірім- сірім туманні.
Чому, ми стали чужими?...
Не можемо порозумітись з тобою.
Одне одного згубили...
Так легко здались, завдали серцю болю.
Дні за днями наче птиці,
Летять у чужі світи, далі голубі.
Любов, як вода з криниці
Без неї одинокий птах ходить в журбі.
Я лиш тебе одну люблю!...
І не можу тебе , ніяк розлюбити.
Без тебе світ - рівно нулю ...
Із свого серця не можу відпустити.
Ти - ясен світ - моя радість ,
Безмежний океан щастя , пристань життя.
Ти - золота осінь - старість...
Мій берег надії і світлі почуття.
Без тебе світ у тумані,
За вікном ллють дощі і лютує зима.
Ти моя квітка в коханні
У пустелі вечорів - від щастя сльоза.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2025
Я з думок малюю статую Свободи
Жінку ,яка на плечах небо - тримає .
Їй тисячу літ, із княжого роду...
Вона нас від злих ворогів захищає.
Відгадай, милий друже, хто ця жінка?!...
Звідки, вона буде, і як її звати?...
Шматували мечем , лилась кровинка,
Розпинали на хресті сина пилати.
Гнали з хати її на мороз лютий,
Палили у попіл у вогні її дім.
Вели у ярмо, кайдани закуту,
Від полум'я війни задихалась у нім.
У вогні пише свою книгу життя
Новітню історію, свою сторінку.
У тім пеклі зростає її дитя
І бореться за життя, ця горда жінка.
Вона в своїй хаті , на своїй землі,
Не дозволить закрити її в неволі.
Її діти сіють зерно на ріллі
Усяке добро у чистім - чистім полі.
Ця жінка у барвистій вишиванці
Зустрічає сонечко рано край вікна.
І молиться до ікон рано - вранці,-
Щоб закінчилась , оця жахлива війна.
Вірю, прийде день - свято перемоги
Злетить голуб, принесе добру новину.
Задзвенять дзвони в храмі - край дороги
Подякують Богу за щасливу днину.
Отець запалить вогонь благодаті
Скорботні свічі , хто за нас віддав життя .
Щоб був мир на землі у нашій хаті,
Більш не було війн, не знало тривог дитя.
Затихнуть запеклі бої на землі
Повернуться сини і дочки додому.
Мати стріне дітей з хлібом на столі
Рідні стіни проженуть тривогу , втому .
Ні, я не рабиня, не полонянка,
Я є вільна , незламна - мати всіх слов'ян.
Я - дочка князя руських земель , не бранка,
Мій син - на цій землі є господар, і пан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2025
Полетіли у вирій журавлі
Понесли моє літечко з собою.
І згубився цвіт весни на землі,
Стелиться сивий туман над рікою.
А я на березі ріки стою,
Чекаю тебе наче зірку з неба.
Шукаю в осінь - маків цвіт в маю,
Думаю моя квіточко про тебе.
Я йду в осінь - золотий листопад,
Впав перший сніг до ніг, дощі, морози.
Худерлиця замітає наш сад,
Із очей котяться наче град сльози.
Кажуть, що чоловіки не плачуть...
Лиш мовчать, ховають печаль на щоці.
Зітруть із очей сльозу гарячу,
Несуть свій важкий хрест у своїй руці.
Забіліли ,як сніг мої скроні
Я тебе чекаю з далеких доріг .
Знов в полі цвітуть маки червоні,
Квітку , як цвіт кохання стелю до ніг.
Де живе любов, там щасливий ти!
І квіти кохання цвітуть у серці..
На крилах злітаємо крізь світи ,-
Щоб пити любов, як воду з відерця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2025
Я йду у осінь , у золоту осінь,-
Де сонечко сідає понад вечір.
Одинокий птах зорить в небо просинь
Шукає в тумані сліди лелечі.
Опадає, жовтий лист опадає...
Літо в долонях сонця догорає.
Не знаю, чи ще колись сюди прийду ?...
Чи у саду, цю золоту мить - знайду?...
У інше життя прийду з небокраю
Райдугою, дощем, сонцем край доріг .
У танці падолистом закружляю...
Упаду жовтим листям тобі до ніг .
Не знаю, чи прийду я ,ще у осінь?...
Чи стріне мене у саду листопад? ...
А завтра впаде сніг перші морози,
Квіти Жоржини покриє снігопад.
Роки летять ,як жовте листя у даль,
Згорає неначе птах у самоті.
Він більше не злетить у зоряну даль
Не гляне у неба очі голубі.
Дерева стоять на порозі зими,
вітер яблука в отаву зриває.
Покривають покривалом їх сніги,
Душа в заметілі весну шукає...
Так хочу , ще дочекатись я весни
Милуватись, як цвіте медами сад.
Як на струнах грають стрункі ясени ...
Прийти у золоту осінь - Листопад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2025
Я кажу : ''На добраніч кораблям!'',
які пливуть у плавання в океани.
Хай пливуть до берега - пристаням!
Не зіб'ють їх маршрути сиві тумани.
На добраніч синьооке небо!
Ти осяювало пташці в політ світи.
Тут розправляв свої крила лебідь,
Після грози відкрито райдужні мости .
О, на добраніч сонечко ясне!...
Ти зранку до ночі світиш нам на землі.
Зігрій, ще теплом життя прекрасне!
Хай зростає золотий колос на ріллі!...
О, на добраніч, мій білий світку!...
Ти - висота боже світло - після дощу .
Сонечком ласкаєш квіти влітку,
І зігріваєш теплом дерево досхочу.
О на добраніч! - Ангеле милий!
Бажаю я солодких пресолодких снів.
Намалюй у вікні сон красивий !...
Розбуди цілунком сонця - поміж садів.
О на добраніч! - вам добрі люди!
Дякую, хто заходив у гості в дім.
Хто підтримував мене усюди,
І був найкращим другом мені у нім.
На добраніч , усім тим хто не спить!...
Хто ходить по краю неба у самоті.
Хто зорить у моє вікно, в цю мить!...
Ловить у свою душу зорі золоті .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2025
Я не забув погляду твоїх очей,-
Палких цілунків у безсонних ночей.
Які закохано дивились в очі
Ніжних обіймів у зоряні ночі.
А я лечу до тебе крізь тумани
Понад світи , моря , і океани.
І несу на крилі світлі почуття
Квітку орхідею , яку зростив я.
А давним давно один заможний лорд
Закоханий в квіти вишуканий сорт.
Посадив сад мільйон орхідей в розмаю
Чарівні ,жіночі, як літо в маю.
А не повернути час минулих літ
Здається тебе не бачив я сто літ.
Відгриміли грози,відцвіла весна
Метуть сніги ...ти один ,і я одна.
Пробач , що не докохав, не долюбив
На стежці літа тебе я загубив .
Йдемо у золоту осінь - листопад
Кружляє над нами листя - снігопад.
А доля написала нам свій сюжет
І я знову , знов малюю твій портрет.
І ти - стала моя любов колишня,-
Жінка ,яку любив у цвіті вишні.
Я не забув тебе ,все пам'ятаю ...
У снах на пристані надія шукаю.
У серці любов наче жар почуття....
І не можу розлюбити тебе я.
2-------------
А я не відчув у серці почуття
Ти не запалила вогонь кохання .
Ти , як дика лань летіла у життя
А залишилась в душі - мить остання.
Знаєш ,а ти проспала своє щастя
Із своїх рук відпустила журавля.
І вернути нашу весну не вдасться
Нагадує, той час струна скрипаля.
О скажи, чому із нами, так сталось?...
Чому з тобою щастя не зберегли?...
Сонце у сиві тумани сховалось
З тобою по різно по світу пішли.
О , прощай ,прощай! мене колись згадай!...
Коли ми стрічали зорі край неба.
Оту в саду ранню весну - місяць май
Коли цвіли цвіт лілії для тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2025
А цей вечір малює казку для нас
Зорі на щастя сіє в долоні.
Закоханим дарує прекрасний час
До ніг стелить троянди червоні.
А ти - моє щастя - берег любові
З тобою лечу на сьоме небо.
Ти - Богиня муза пісня у слові
Закоханий, як в лебідку лебідь.
Ти - мій маяк - у океані життя
За тисяч миль тебе відчуваю.
Ти є тиха гавань - світлі почуття
Жінка,яку люблю , і кохаю.
Ти моя любов , мої дужі крила
А у зоряні світи - мій політ.
Чую твій щебет, моя пташко мила,
В очах розквітає, цей ясен світ.
Ти - вдень моє сонечко, а вніч - зоря
Ти моє натхнення - солодкий сон .
Серце б'ється у ритм, і щасливий я...
Ти - мого серця, жінка на мільйон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2025
Я закохана з дитинства в небо
А над водою чайки білі - білі.
О яка, то краса і блаженство !
Коли крильми вони торкають хвилі .
Я закохана в квітучі сади
Коли розквітають вишні, яблунь цвіт.
Коли грушка наливає меди
Стоїть на подвір'ї наче ясен світ.
Я закохана в пшеничні поля
Коли цвітуть в житах маки червоні.
Коли умаєна квітом земля
А у буйних травах пасуться коні.
Я закохана у зелений гай
Коли липа духмяно розквітає.
У пахучий цвіт акації май
Коли весна літечко зустрічає .
Я закохана в стрункі ясени
Лелек, що на одній нозі клекочуть.
Як лелеченятам колишуть сни
Два голуби у парі, як воркочуть.
Я закохана в смерековий ліс
У фіалки , що рясніть на долині.
Старого дуба,що до землі зріс ,
Як тріпочуть листя на яворині.
Я закохана у берег ріки
Коли коні біжать до водопою.
В променях сонця золоті піски
У чайки, що літають над водою.
Я закохана у трави в росі
У вроду берізки, красеня клена.
Коли сходить сонечко у красі
На вітті тріпоче листя зелене.
Я закохана у спів солов'я
У голос скрипки її ніжні струни.
Як умаєна шафраном земля
У пахуче сіно - золоті руни.
Я закохана у місяць,зорі
І у райдугу, що сходить над світом.
У кораблі, що пливуть у морі
Вечір, що запалює вогні літом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2025
А вже осінь - Золота осінь
Хоч у душі весна цвіте .
Стрілись, коли птахи у осінь
Злетіли, де сонце золоте.
Приспів:
О осене ,зупини, цю мить!...
Зацілуй сонцем пізні квіти!.
Щоб з чаші щастя - любов допить
Хай закоханим квітне літо!....
А в твоїм волоссі , вже осінь -
Засріблила рано скроні.
Ти - літо у стиглім колоссі
Квітка жоржина в бутоні.
Поведи мене у листопад
І запроси на білий вальс.
Хай осяє стежку зорепад!...
Зірка рання звінчає нас .
Ти - запали у серці вогонь
І любов'ю мене зігрій.
Щоб відчуть тепло твоїх долонь,-
Закохати в себе зумій.
О осене ,зупини, цю мить!...
Дай милуватись тобою!.
Щоб з чаші щастя - любов допить
Причасти серця любов'ю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044243
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2025
Зацвіла акація біло - біло
Наче наречена у фаті.
Дивиться у очі світу, так мило...
Дарує нам миті золоті.
У акації пахучий аромат,
Так п'янить і манить до себе.
І яскраве сонечко у стокарат,
Нахиляє їй блакить неба.
А ми , такі щасливі із тобою
Йдем по алеї весни удвох.
Акація чарує нас красою
Благословить віночком сам Бог.
Вітерець пишні коси розплітає
Пестить ніжно у своїх руках.
Акація серденька надихає
Солодить цвітом у пелюстках.
Цвіте акація з вітром танцює
Наче білий - білий сніг впав у траву.
Для нас із тобою казку малює,-
Щоб тобі сказав : ''як тебе я люблю''.
Солов'ї щебечуть нам про кохання
Цвіт акацій єднають серця.
Приходить любов наче зірка рання,
Веде закоханих до вінця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2025
Я хочу стрічати світанки з тобою
В золоту осінь - тихий вечір.
Запалити ясні зорі під горою
Обіймать твої ніжні плечі.
А я хочу тобі стільки розказати
Злітати від щастя до зірок.
І солодкі уста твої цілувати
Пити твою любов ,як водицю ковток..
Перелечу я крізь тумани - світи...
Принесу я квітку кохання.
Бо у моїм серці, кохана лиш - ти...
Любов моя перша, остання.
Ми не бачились , так давно із тобою
Здається ,що не бачив сто літ.
А ти - приходиш у мої сни весною...
Ти - моя мрія ,ще юних літ.
Повір, що наша доля у наших руках
Прошу, ти зроби до щастя крок.
Коли любов, як жар палає у серцях,-
То від щастя летиш до зірок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044212
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2025
Цвіла цвіт весна - море квітів для нас
Запалювали свічі каштани.
І для кохання, це був зоряний час
Стелили до ніг щастя тюльпани.
Запросив на свято весни - на каву,-
Щоб погуляти удвох по - місту.
Розказував історію цікаву,-
Щебетав, як соловей на листі.
Плила по небу чорна - чорна хмара,-
Як з відра лив на нас весняний дощ.
Під парасолею йшли ми упарі...
Усміхався увесь світ поміж площ.
А за п'ять хвилин ми були до раю...
Ти в долонях своє щастя тримав.
Шепотів стиха " Я тебе кохаю"...
До себе ніжно - ніжно обіймав.
Сказав : мені ,"що передзвониш завтра"-
А у даль злітали дні за днями .
Спалювала осінь листячко ватра
Зима замела наш рай снігами.
Випадково зустрілись через роки
Ти впізнав, ту дівчину юних літ.
І просив пробачення у мене ти, -
Але , не цвіте вже кохання цвіт.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2025
Полечу я журавлем у Карпати
Там ,де гори ,так красиво димлять.
Сяду під дубом буду споглядати
Дивитись на цю божу благодать.
А там на найвищій горі високій
Торкнусь неба своєю рукою.
Закружляю над плаєм наче сокіл
Досхочу намилуюсь я красою.
А там, де сходиться гора з горою,
А на струнах виграє водоспад.
Від спраги птах летить до водопою
У надвечір'я ловить зорепад.
А там у пишних травах на долині
Розквітає лаванда в розмаю.
А закохані , там на полонині...
Шукають квітку щастя в тім маю.
У горах квітку щастя я віднайду
Тобі подарую їх кохана.
У казковий світ тебе я поведу,-
Стріти з тобою літечко рано.
2----------------------------------------
А у Карпатах, там круті стежини,
Туман купає небо у молоці.
А легіню сняться очі дівчини
Красуня гуцулка з квіткою в руці.
Сонечко над світом наче ромашка
Розквітає ніжними пелюстками.
Цілує в уста кожну квітку пташка
Танцює у вальсі під небесами.
Від сну гори будить голос трембіти
Черемоша студені води , Прута.
Літо - засіває сонячні квіти
Дзвенить ніжна пісня - струна золота.
А стрункі смереки зорять далеко,
Торкаються неба - до блакитних зір.
Там на полонині птахи лелеки
Ловлять крилами зорі - з високих гір.
Летить сокіл в гори - зелене море , -
Де цвіте у травах едельвейс в росі.
Там літає вільно в синіх просторах
Милується, як цвітуть квіти в красі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044132
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2025
О Боже , як би я мала пташки крила
Я б злетіла додому у Отчий дім.
Там голубка сива матінка мила
Чекає , жде мене край вікна у нім.
Я так хочу повернутись у дитинство,-
Де мрії цвітуть в яблуневім саду.
І вдихнути , у те пречисте блаженство , -
Де плід наливає в пахучім меду.
Я ,так хочу босоніж іти у трави
Намочити ноги в крапельці росі.
Розправити крила наче птиця пава
Купатись наче в морі у цій красі.
Бути у тім раю, як мала дитина
Нарвати з поля в букет мамі квіти .
Слухати, як щебече пісні пташина
Милуватись, як розквітає літо.
Я так хочу прийти додому до хати,-
І, щоб відкрили двері мені батьки .
На порозі усміхнувся мені тато
Смакувати з яблук смачні пиріжки.
Хочу обняти до серця маму ,тата,
І їм про все на світі розказати..
Слухати мову і різні жарти брата,-
Як пташка біля них до зір літати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2025
Танцюй допоки молодий
Танцюй ,танцюй допоки молодий
Но,не натри мозоль ,до крові ноги.
У твоїх руках простір голубий
Відкрито тобі у світи дорогу.
Є час - для розваг,є для молитви,
Є час - для праці, і для відпочинку.
Є час - миру, удач , поразок, битви...
Пам'ятай ,що життя наче на ринку.
Все можна купити і продати
За ніякі гроші , не купиш життя.
Не тре високо, як птах літати
Живи, радій кожною миттю життя.
Є час - для танців,є час - для співу
Час,щоб вчитись , і як деревце зрости.
Сій зерно у ріллю для посіву,-
Щоб зібрав з свого поля урожай ти.
Є Час, щоб кричати , час - мовчати
Є час, щоб трудитись у поті чола.
Є час - для душі ,щоб танцювати
Є час - для поем золотого пера.
Є час - для розмов, час - для мовчання
Є час смирення, для душі - каяття.
Є час -надвечір'я,і світання...
Не трать марно час ,бо минає життя.
Є час - для журби, час - для радості,
Є час - для сміху ,а є час - для плачу.
Живи ,і працюй щоб у старості
Не било життя ,ти не лив сльозу.
А кожен час має свою ціну
Один розпалив війну , а інший мир.
Ніколи, ти - не розпалюй війну!
Хай вільна птаха летить у даль, у вир.
Пам'ятай, життя - це яйце - райце
Може розбитись у одну хвилину.
Упадеш , пораниш своє тільце
Пам'ятай, не згуби в собі людину!...
Є час - для весни - цвітіння садів
Є час - для літа , що налива плоди .
Є час -для осені, дощу, вітрів...
Не всім почастить , дійти до зими.
А час відміряний небесами
Не знаєм , коли прийде день останній.
Тож живіть ,мрійте ,творіть серцями
Стрічайте весну , вдихайте - цвіт ранній.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044002
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.07.2025
Стелиться туман над рікою
Вітер шепоче листям шелестить.
Лине стиха пісня луною,-
Там ,де дівча над берегом сидить.
Кружля вільний птах над вербою
І милується красою землі.
Сів на гіллі понад водою
Співом дівчині додає жалі.
Сиділа, і думу гадала...
Де її коханий , а чи живий?...
Щоб вістку пташка передала
Захистила від куль у час лихий.
О скажи мені пташко мила?!...
Ти літаєш високо в далечінь.
Прошу візьми на свої крила,
Там, де є мій миленький ,мій легінь.
Сонечко низенько сідає...
Зійшла перша зіронька над селом.
Соловей сумно , так співає...
Обійма за плечі її крилом.
Тече вода у Чорне море
І виграє на струнах водограй.
Слухають пісню осокори...
Про козачу долю і рідний край.
Поїхав козак в степ широкий,-
Щоб землю від ворогів захищать.
Не рік не два, а десять років,-
Як там у тім бою вони стоять .
Не журись, ти мила дівчино,-
Що козак поїхав в дикі степи.
Прилетить, як птах на калину
Коли зацвітуть навесні сади.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2025
ТИ КОРОЛЕВА - АНГЕЛ МІЙ
СПІВАЄ ЯРОСЛАВ ГУДИМА
ПРИСПІВ:
А яскравий блиск твоїх очей
Магічно сяють , як алмаз у тебе.
Лечу, як метелик до лілей,-
Щоб цілувать палкі уста у тебе.
А ти королева - Ангел мій !
Моє сонечко - мої дужі крила.
Дивлюсь, і лювлю погляд твій,
Поруч з тобою я щасливий мила.
Кохаю ,люблю тебе кохана...
Полечу на край світу за тобою.
Ти - моя квіточка жадана...
Між зір яскрава зірка під горою.
Ти - квітка ружа поміж квіток
Дивляться перехожі ,так на вроду .
Вдихають у аромат ковток
П'ють тебе очима ,як чисту воду!...
Ти - мій Всесвіт , блакитне небо
У вікні - Світанок ,і тихий вечір .
Намалюю казку для тебе
Поведу в зоряні світи - далечі.
СПІВАЄ ЯРОСЛАВ ГУДИМА
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043944
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2025
Летять роки, як птахи журавлі
Губиться їхній слід в тумані.
Шукаємо, той рай на землі,-
Де рідна хата .роки весняні.
Втрачено за той час, так багато,
А молодість не вернеш назад.
Допоки живуть батько ,мати
Цвіте, як у казці наш райський сад.
Усі ми в боргу перед батьками...
Час наче вода жива біжить...
Часто не тішили словами...
Не зуміли навіть їм подзвонить.
Не всі рідні тебе розуміють,
Не кожен друг, буде за брата.
І за спиною кості миють
Душа бідна продасть свого тата.
Шукають діточки хліба в житті,
Пливуть до берега чужого.
Розіпнуть, як юда на хресті
Цураються отчого порогу.
Хто не шанує батьків і свій рід,
Не подасть їм руку у старість.
Того згубиться на землі слід
Він не пізнає щастя і радість.
Щасливий той, у кого є батьки...
Сяде із ними вип'є кави.
Відчує ласку, тепло з руки...
Доля його ощедрить ласкаво.
Обійме їх до себе , до грудей
Спитає :,"чим вам допомогти.
Щебече наче птах соловей
Латає діри у хаті, плоти.
У кожного своя доля і шлях,
І треба батькам честь віддати.
Летіти до них неначе птах
На Могилу їм покласти квіти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043870
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2025
Поглядом печальним не дивись у очі
Я більше до тебе не прийду сюди.
Не топчи стежку...не тривож мої ночі
Прошу з свого серця мене відпусти.
Я бажаю тобі щастя і кохання!...
І вірного друга у житті знайти .
У нас із тобою, ця зустріч остання...
Бо ,до мого серця, ти - спалив мости.
Я відболіла тобою, відболіла...
А ти - квітку кохання кинув до ніг.
У почутті я тобі серце відкрила...
А ти нашу святу любов не зберіг.
Не літай ,як орел за хмари високо ,-
Як метелик із квіточки на квітку.
За любов'ю лети у світи широкі ,-
Щоб купатись в щасті на білім світку.
Не має, там життя , де третій лишній...
Хто не будує ,а руйнує свій дім .
І у твоїм серці я стала колишня
Без любові, не буду жити у нім.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2025
Поезія ,це Всесвіт - музика зір
Поетична святиня - рідної мови.
Це емоційна хвиля - думок безмір,-
Які народжуєм до землі з любови.
Поезія ,це вишукані слова
Є одвічна ріка на березі життя.
А від спраги для душі - жива вода,-
Це краса природи - натхнення ,почуття.
Поезія, Володарка всіх світів
Веде в політ - на Марс, Юпітер ,Венеру.
Будить небесний дзвін від зимових снів,-
Щоб поет писав істину на папері.
Поезія, це сонечко в стокарат
Цілющий дощ ,крапелька роси для ружі..
Бачення світу в коді стислий формат,-
Для втомлених сердець - небо , крила дужі.
Поезія,це емоції, крик душі
Глибина океану , висота раю.
Лірика,драма, біль землі у вірші
Місячна мелодія із небокраю.
Поет ,це є божий глас на цій землі,-
Світло, що осяює тьму - тисячу літ.
Древо життя - солодкий плід на гіллі,-
Це дороговказ у майбутнє - ясен світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2025
Ой , розквітни весно!...
Рясним цвітом у садочку.
Сій на ріллі зерно
Хай цвіте мак у віночку!
Ой, розквітни весно!...
Ти у чистім - чистім полі.
Хліб родить щоденно!...
На землі людям доволі.
Ой , розквітни весно!...
В лісі, на лугу ,діброві.
З роси - чудесно!
Стеляться трави шовкові.
Ой, розквітни весно!
А вітром прожени хмари.
Надихай блаженно....
Хай воркують пташки впарі!
Ой, розквітни весно!
Вербо над рікою.
Бий у дзвін воскресний!
Зціли живою водою.
Ой , розквітни весно!
Хай тануть сніги в Карпатах!
Хай грім вдарить в стерво !
І згине орда проклята!.
Ой , розквітни весно!
Вітром прожени тривогу.
Прошу я сердечно!.
Дай нам мир, світлу дорогу!.
Ой розквітни весно!
На яворі, на тополі.
Молю Бога я ревно,
Не дай згинуть в неволі!..
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2025
За панською горою на долині
Стоїть батьківська хата в садочку.
Біля воріт - горіх , цвіте калина...
Умаєні в трояндовім віночку.
О рідна хато ,біленька хато!
Ти мого дитинства - куточок раю.
Де б не була ,як птаха крилата
Крізь тисяч доріг до тебе злітаю.
Стоїть посеред села - Отча хата,-
Як в полудень - сонечко в зеніті.
Зігріє теплом, як батько і мати
Почастує сад плодами в літі.
Розрісся літній сад похилив віти
А трави по- пояс, і вколіно.
Ще вчора тут бігали внуки, діти,
Рвали в саду ягоду малину.
Закриті двері на ключ і на замок
Стежка до порогу у споришах .
У вікна загляда під тином бузок...
Сумну пісню співає весні птах.
Ще вчора ,тут пахло хлібом у хаті
Рушники на образах - вишиття.
Господарювали тато, і мати...
Вели у казку за руку дитя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2025
Наснились мальви - ружі коло хати
Зацвіли наче діви під вікном.
А біля них голубка сива мати
Леліє серцем - ласкою, теплом.
О мальви - ружі , ви - мамині квіти !
Стрункі , високі , милі , чарівні .
Ви даруєте золоту мить - літу
В п'янких пахощах радості мені.
Дивлюсь я на вашу красу неземну,
І п'ю неначе воду з джерела.
Лину журавкою у свою весну,-
Щоб черпнути маминого тепла.
Заціловані сонечком у літі,
Зрошені росами, вмиті дощем.
Ви наче музика - у зореквіті
Краса знімає з душі біль, і щем.
Зорить мальва - ружа в голубу блакить
Літає в мріях під небесами.
Прагне літа,літечка і просто жить,-
Стрічати новий день із піснями.
Із землі рвуть із коріння вітражі...
І зливи топчуть ніжні пелюстки.
Сонечко зцілює рани на межі
Знову ростуть , оживають ростки.
О ,мальво - ружо ти - мамина любов
І запалюєш у душі свято.
Малюєш казку для мене знов,і знов...
Всміхаєшся здалека ,як мати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043722
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2025
В тебе були закохані всі дівчата,
І перестрівали тебе на путі.
У всіх була мрія, рожева, крилата,
Іти із тобою поруч по житті.
Коли побачивши твою красу, твій стан,
То летіли, як метелик до квітки.
Поглянули у очі в голові туман,
Втрачали розум від тебе лелітки.
Усі хотіли йти до вінця з тобою,
І кохати ,лиш тебе до нестями.
Дихати в повітря унісон з тобою...
І ловити зорі під небесами.
Ти сам обрав собі дорогу у житті,
І долю, доленьку, таку зрадливу.
Ти закохавсь відкрив їй душу в почутті
І згубив свою молодість красиву.
Відпусти її з свого серця, відпусти...
Ти за нею більше не побивайся.
Не думай про неї ,спали усі мости...
Живи, радій життям, з вогнем не грайся!
Обпалив, ти своє серце до любові ,
І глибокі рани у твоїй душі.
Не збудуєш рай - життя на чеснім слові,
Коли в кишені пусто, всі торгаші.
А знаєш ,їй потрібна не твоя любов ,
А лиш, щоб добре на цім світі жити.
Коли впадеш, залише на самоті знов ...
А такі вміють ,лиш себе любити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043678
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2025
Падають яблука в отави ,вже осінь...
Летять за обрій у вирій журавлі.
Тополя розпустила золоті коси
І встеляє багряний килим землі.
Опадає, жовте листя опадає!...
Холодні ранки, ллють осінні дощі.
День за днем, як листя у попіл згорає...
Вже осінь і тривожно, так на душі.
О, як швидко промайнуло наше літо,
Зажурились явори край дороги.
Жовтий лист зриває із верховіть вітер,
На серці печаль, смуток і тривога.
Опадає, жовте листя опадає!...
Від лютих морозів вмирають квіти .
Покрова перший білий сніг засіває...
Посріблила скроні... у дерев віти.
Приходить осінь ,все йде в забуття
Зимі схиляються дуби - титани.
Згорає у полум'ї вогню - квіт буття...
Відходить життя - в осінні тумани.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043553
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2025
На краєчку літа , стоїть вже Осінь
В душі цвіте весна, весна, весна.
Цвітуть нам жоржини у срібних росах
Вінчає долі золота струна .
Золота осене, осене ,осене !
Закружляй в танці лебедів кохання.
Хай цвіте бузкова ніч у зір просені!...
Веде у казковий світ - зірка рання.
Осене ,ти - забагрянила наш сад
З дерев падає пожовкле листя .
Вже за сніжною горою - Листопад
Поверни літо сонечко липня.
Осене, ти - друга весна на землі
Вінець благословення любові.
Осене , летять у вирій журавлі,
Всі прагнемо щастя і любові!
Осене ,ти - вершина раю - життя
Не всім пощастить прийти до тебе.
Запалюють свічу щастя - небеса
І тулиться до лебідки лебідь.
Осене ,прошу зупинися на мить!
Хай цвітуть ,ще пізні квіти для нас!...
Хай музика небес на струнах дзвенить!...
Буде довгим як життя , цей білий вальс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043347
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.07.2025
Художнику потрібно майстерня
Уява, фарби, пензель і полотно.
Гармонія у душі - натхнення
В руках талант ,що Богом йому дано.
Намалюй художнику на мольберті
У променях сонця - вершину раю.
Казковий пейзаж Карпат на портреті
Гуцула , що на трембіті нам грає.
Намалюй райдугу після дощу
І пречисте небо блакитньо - синє.
Краплі роси на малиновім кущу
У переливах трави на долині.
Намалюй художнику голубів,
Що воркують у парі на дубочку.
На ясені в гніздечку журавлів,
Що стрічають вечір в холодочку.
Намалюй Синевир - перли Карпат
В небесній чаші рожевий Світанок.
Сонечко в алмазах - сто карат
В травах п'янкий пахучий рум'янок.
Намалюй в кольорі неба - літо
І запали свято - вогонь у ватрі.
Як колише море квітів вітер...
Водоспад і закоханих у шатрі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2025
УКРАДУ ТЕБЕ
Весна нас поєднала з тобою...
Благословила під небесами.
Купала щастя в цвіті весною,
Щоб світилися очі зірками.
Зима не впускала тебе до мене , -
Роз'єднала наші дороги, стежки.
І так ревнувала мене до тебе, ...
Закрила, як пташку на ключ, на замки.
Украду я тебе у лютої зими,-
Поведу у казку трави духмяні.
Зацілую уста сонечком весни
Подарую зорі на світанні.
Я не король, і не циган барон...
Від грози, дощів , зими захищу .
Намалюю тобі казковий сон
До ніг море квітів весни встелю.
Хай для нас цвітуть вишневі сади! ...
Сині - сині волошки у житах.
Розквітають цвітом молоді роки
До зір несе на крилах білий птах.
Я, як пташка була у неволі
Згорала без любові у журбі.
Дивилась у вікно на тополі
В небокрай його очі голубі.
Прийшла зима у весну у мій сад
Замела райські сади снігами.
І на ніжні квіти впав снігопад
Без тебе в'янула я під дощами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2025
Ми весною зустрілись із тобою
Коли цвіли буйним цвітом сади.
Дзвеніла нам музика зір луною
І наливала медові плоди.
А посеред духмяних трав у гаю
Цвіла липа духмяно - духмяно.
Місяць розсипав зорі з небокраю...
І ,малюв для нас казку кохана.
Розквітала зорями бузкова ніч
Стелила білі ромашки до ніг.
Закохано, ти дививсь до моїх віч,
В твоїх обіймах танула, як сніг...
Сяяла яскраво зірка золота,
Малювала нам казку з тобою.
А ти цілував палкі мої уста
Розплітав мої коси рукою.
А ми були, тоді такі щасливі
Ловили , в цю мить щастя у жмені .
Воркутали наче голуби милі...
Слухали шелест листя на клені.
Зоряна ніч серця поєднала
Благословила під небесами.
В пахощах цвіту щастя купала ,-
Щоб світило сонечко над нами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2025
Я поведу тебе у білі ночі
Там ,де зорі падають у траву.
Віднайду між зір перли найдорожчі
Тобі у дарунок їх принесу.
Я подарую тобі любов,любов,
З квітучого поля море квітів.
Як уперше обійму тебе я знов
Зацілую поміж зореквітів.
Злетимо з тобою до зір у небо
Будем рахувати зорі до ранку.
Нахилю небо для тебе ,для тебе...
Стрінемо сонечко на світанку.
О поглянь, яка літня зоряна ніч!
Так пахне п'янко липовим цвітом.
Ти - кохана мене у свій рай поклич!!!
Я стану вніч сонечком над світом.
А там поміж духмяних трав у гаю
Соловей щебече про кохання.
А місяць сіє зорі з небокраю
Осяює стежки - зірка рання.
А ми з тобою, як лебеді білі
Танцюєм під зорями до ранку.
Там де любов,там нема заметілі...
Закоханих вінчає - ніч циганка.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2025
А хто не зі мною,той не мій...
Він не моя людина.
Буває, що свій стає чужий....
А чужий, як родина.
А чужого мені не треба,
І свого я не віддам.
А наді мною стоїть небо...
Мій Всесвіт - небесний храм.
Довіряю святому Богу,
Він мій маяк у морі.
Він вказує мені дорогу
Зі мною в біді, горі.
Я біжу босоніж по житті,
Землі біль відчуваю.
Зустрічаю людей на путті.
Сонцем їх зігріваю.
Злих минаю, добрих вітаю...
Дам руку у важкий час.
У ролі актрис я не граю...
Все на місце ставить час.
А життя навчило нас жити,
Бачить у вікні світло.
Народились, щоб світ любити
Не боятись гріз, вітру.
Довіряю святому Богу.
Святим канонам корюсь.
Він ясен світ - життя дорога,
Перед ним дощем розіллюсь.
У свій дім я двері відкрию,
Прийму, як батька з доріг.
І сльозою ноги омию,
Розтану, як білий сніг.
А краще з мудрим загубити
Чим із дурнем скарб знайти.
Треба у Бога заслужити,-
Щоб поруч з ним у світ іти.
М Чайківчанка
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1043069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2025
Я напишу на білім конверті
Красиве твоє ніжне ім'я.
Покладу лист почуття одверті,
Поверну назад нашу весну я.
Де ти живеш адреси не знаю,-
Лист принесе ластівка сива.
Прилетить вона з чужого краю
У твоє вікно стукне мила.
Коли зійде сонечко у вікні
Почуєш щебет пташки зрання.
І вона розбудить тебе у сні
І передасть моє вітання.
Пишу на білім аркуші листа
На ньому два серця - малюнок.
На прощання - печатка золота
Дарую - повітряний цілунок.
Час наче вода ,так швидко біжить
Забіліли вже мої скроні.
Згадую, ту весну - щасливу мить
Коли цвіли маки червоні.
--------------------------
Тисяч миль - дороги поміж нами
Далека відстань... і рубежі...
Чекаю ,як зірку вечорами...
А в тумані бачу міражі...
А доленька пані норовлива
Розставила усе на місця.
Твої сліди змив сніг, дощ, і ,злива
Вже осінь.. з дерев листя опада.
Пролетіли роки, як одна мить
Малюю твій портрет - - уночі
Так хочу я до себе притулить
Дивитись ,як спиш на плечі.
Цілувати твої ,як мід уста
Волосся твоє розплітати.
Щасливим іти з тобою в жита
Пісні про любов тобі співати.
Був час, як голуби воркутали...
На руках своїх тебе носив.
Ми з тобою ,давно чужі стали...
Я відпустив тебе, відпустив.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2025
Візьми скрипалю скрипку в свої руки
Торкнись до нот золотої струни.
Заграє музика хвиль дивозвуки...
Розтане сніг... розбудить мої сни.
Заграй скрипалю,ти - пісню про любов
Запали мільярд зірок у небі.
Веди , де цвіте духмяна липа знов
Поклич до зір, як лебідку лебідь.
Заграй скрипалю,ти - для серця пісню
Я ніжна скрипка у твоїх руках.
Музика зір ,як сонце в осінь пізню
Окриляє моє життя в піснях.
Я маестро є твоя полонянка
Розквітаю від струн, як маків цвіт.
Щаслива танцюю у вальсі - танку...
Ведеш мене у зоряний політ.
Віднайди, музику серця, віднайди ,
Я є твоя скрипка, ти - мій скрипаль.
Веди у казку , там ,де цвітуть сади....
Зодягни мене в зоряну вуаль.
Заграй ,скрипалю пісню , мені заграй !
Розбуди від сну - через сотню літ .
Хай світить ясне сонечко з небокрай!...
Пташечка звеселить мій ясен світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042975
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.07.2025
У ТВОЇХ РУКАХ Я СКРИПКА
Я хочу, щоб пісня була наче сонце
Світлом осяяла кожне віконце.
І була не копія, а оригінал...
Запалювала свічі щастя на бал.
У твоїх руках я скрипка, а ти - скрипаль,
Ти - прожени з мого серця сум ,печаль.
На ній знайди струну - високу октаву,-
Щоб розправляла крила наче пава.
Заграй скрипалю для душі гарну пісню
Хай всміхнеться Листопад в осінь пізню!.
І веди у рай літа - синій океан
Хай в душі цвітуть маки - золотий лан!...
Не шукай чужу музику, чужий мотив
З чужого саду яблук золотий налив.
Хай дзвенить мелодія на струнах весни!
Засолодить душу пісня "Ясени".
Ти - не співай пісню "Руськие берези"
Вона, як вітер з моря несе грози.
Ти соловейко - калинового саду
Будь, у пісні, як грони винограду.
А ти - доторкнись ніжних струн мого серця
Будеш пити слово,як воду з джерельця.
Побачиш у моїх очах Всесвіт - увесь світ.
Бо я дерево життя - солодкий плід.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2025
А ти - та, єдина жінка на світі,-
з ким хочу стрічати сонце край вікна .
Чути твій голос, як пташку на вітті, -
Щоб усміхалась мені наче весна.
З тобою хочу прокидатись зранку
У обіймах пестити до своїх грудей.
Танцювать все життя удвох у танку,-
Щоб цвіла ти - трояндою поміж лілей.
Мені тебе подарувало небо
Наші стежки, і дороги зійшлись в одну.
Крізь заметіль зими я йшов до тебе,-
Щоб разом із тобою зустріти весну.
З тобою хочу прокидатись мила
Дивитись на тебе - твої очі неба.
Зацілувати уста, руки - крила...
Подарувати зірку - щастя для тебе.
Ти - одна, єдина жінка на світі
З якою хочу прожити я все життя.
Воркутати, як голуби на вітті...
Злетіти вдох у сніжну зиму - небеса.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042936
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2025
Я поведу тебе у білі ночі
Там ,де зорі падають у траву.
Віднайду між зір перли найдорожчі
Тобі у дарунок їх принесу.
Я подарую тобі любов,любов,
З квітучого поля море квітів.
Як уперше обійму тебе я знов
Зацілую поміж зореквітів.
Будем з тобою дивитись на небо
І рахувати зорі до ранку.
Нахилю небо для тебе ,для тебе...
Стрінемо сонечко на світанку.
О поглянь, яка літня зоряна ніч!
Так пахне п'янко липовим цвітом.
Ти - кохана мене у свій рай поклич!!!
Я стану вніч сонечком над світом.
А там поміж духмяних трав у гаю
Соловей щебече про кохання.
А місяць сіє зорі з небокраю
Осяює стежки - зірка рання.
А ми з тобою як лебеді білі
Танцюєм під зорями до ранку.
Там де любов,там нема заметілі...
Закоханих вінчає ніч циганка.
---------
Голубіє день - сонячна блакить
Зашарілось сонце наче жар вогню.
Леліє в руках, цю блаженну мить
Весна співає літу - літечку : "Ti amo"- і love Iy".
А там, де ти ,там сонечко світить...
Зранку до ночі щебечуть солов'ї.
З синіх гір ніжна музика дзвенить...
І хочеться просто жити на землі.
День наче білий аркуш паперу
Купається у молочнім тумані.
Злітає, як жайвір на Венеру...
Єднає самотні серця в коханні.
Ми, як білі лебеді з тобою
Ніяк не можемо стрітись на путі.
Час біжить , так швидко за водою...
Роки згорають, як зорі золоті.
Я так часто бачу тебе у снах...
Приходиш зіркою до мого вікна.
Я лелію в своїм серці - піснях...
Ти всміхаєшся здалека, як весна.
Візьму тебе я на свої крила
Понесу на острів щастя до зірок.
Там стріне нас осінь сива - сива
Закружляє у білім вальсі - танок.
2------------
З ТОБОЮ ХОЧУ ПРОКИДАТИСЬ
А ти - та, єдина жінка на світі,-
з ким хочу стрічати сонце край вікна .
Чути твій голос, як пташку на вітті, -
Щоб усміхалась мені наче весна.
З тобою хочу прокидатись зранку
У обіймах пестити до своїх грудей.
Танцювать все життя удвох у танку,-
Щоб цвіла ти - трояндою поміж лілей.
Мені тебе подарувало небо
Наші стежки, і дороги зійшлись в одну.
Крізь заметіль зими я йшов до тебе...
Щоб разом із тобою зустріти весну.
З тобою хочу прокидатись мила
Дивитись на тебе - твої очі неба.
Зацілувати уста, руки - крила...
Подарувати зірку - щастя для тебе.
Ти - одна, єдина жінка на світі
З якою хочу прожити я все життя.
Воркутати, як голуби на вітті...
Злетіти вдох у сніжну зиму - небеса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2025
Я дарую тобі зорі з неба
Ті,що окриляють почуття.
Зірку щастя віднайду для тебе...
Намалюю тобі казку я.
Ти є моя Богиня натхнення
Зірка у небі - моя любов.
Ти - Богом доля благословенна
Мій Ангел на землі ,мій Покров.
Я дарую тобі любов, любов...
Море квітів ромашки білі.
Хочу чути твій голос знов, і знов...
Слухати , як пташку на гіллі.
Зорю до тебе у твоє вікно,-
Як місяць з неба споглядаю.
Закохавсь мила у тебе давно,-
З неба наче зірку чекаю.
А поміж нас тисячу миль доріг
У пустині ночі - міражі.
Заміта твої сліди білий сніг...
Розділяють світи - рубежі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.07.2025
Батьківська хата - маленька ,чепурненька
Неначе гарна писанка здалека.
До неї ластиться ластівка сивенька
Над нею кружляє птаха - лелека.
Батьківська хата ,то є куточок раю
Вікна маленькі, сонечка багато.
Цвітуть мальви - ружі у квітучім маю
Дарує у будні для душі - свято.
А батьківська хата на березі Дністра
відзеркалює ,як зірка в садочку.
Стоїть у задумі мовчазно,як верба...
Чекає пташок до віть у холодочку.
Батьківська хата наче сонце над світом
Зігріває в печі вогником тепла.
Напоїть з липи чаєм - золотим цвітом
З криниці водицею із джерела.
Батьківська хата неначе рукавичка
У ній кожен своє місце віднайде.
Сині очі ,як небо - біленьке личко...
їй майже сотню літ, серце золоте.
Батьківська хата ,то є яблуня стара,-
Потребує ,щоб її доглядали.
Тре білити... косити, як зросте трава,-
Щоб до її віть пташечки злітали.
Батьківська хата ,то для дітей наче храм
На образах рушники білі - білі.
У старих скринях вишиття - безцінний крам
Наче золоте руно в заметілі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042783
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2025
Отча хата то - куточок раю
У вікнах - сонечка є так багато.
Святі образи в липовім маю
Запалюють у душі - вогник свята.
Батьківська хата - то ясне сонце,-
Що зігріває у заметіль зими.
Наче мати до себе пригорне
Витри солодкі сльози від самоти.
Батьківська хата - пісня крилата
Ти - золота колиска мого життя.
Зростила мої крила, як мати
І стрічаєш з далеких доріг дитя.
Де б не була ,у якому краю
І куди б доленька мене не вела.
У батьківську хату повертаю...
Бо тут народилась ,і виросла я.
Зацілую, де ходила стежки
І мого дитинства тихий - тихий рай.
Тут у садочку ловила зірки
Промінь сонечка із синіх синіх плай.
Батьківська хата наче у казці
Цвітуть мальви ружі як в небі зірки.
І сонечко сходить в божій ласці
Сад родить виноград , ябка, грушки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042769
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2025
Батьківська хата кличе додому,-
Де мальви - ружі цвітуть духмяні.
А криниця погашає втому...
Ведуть у вечори - зорі ранні .
Тут Отча хата - стара криниця,
Цвіт калина квітне біля воріт.
Так пахне з квітучих трав - копиця,
Втішає душу, цей казковий світ.
Пахнуть стиглі яблука румяні
І медові груші соковиті.
Злітає птах в поле на світанні,-
Де наливає колос у житі.
Скупане сонечко в чистій росі
Пестить у долонях - лан золотий.
Манить, до себе маків цвіт - в красі
У моє дитинство - простір голубий.
Нема вже мами, тата і брата,
Стою на цім світі , як сирота.
З доріг зігріває - Отча хата
Колише сни - колиска золота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042690
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2025
Стоїть отча хата в садочку
Криниця ,що напуває журавля.
Дубовий стіл у холодочку
Тут мій куточок раю - моя земля.
Тут моє село берег Дністра
Все знайоме ліс, гай, річка, діброва.
Тут мій родовід - брат і сестра,
І душу втішає солов'я мова.
На панській горі дуб крислатий,
А на ставочку верба миє коси.
На долині , тут Отча хата...
Замаєна у квітах до морозу.
Стоїть наче писанка в саду
Вікна зорять у пречистi небеса.
До неї , як до матінки йду,-
Щоб відчути у душі вогник тепла.
Ще вчора від сну півень будив,
Як годинник підіймав мене зранку.
Рижий кіт з збанку молочко пив,
Муркотів до сонечка він на ганку.
Тут пес жив, на прив'язі ходив...
Був господар на квітучім подвір'ї.
Гуси, кури рахував, любив...
i на щастя дарували йому пір'я.
2----------------------------------
Замаєна хата липовим цвітом
Зеленим листячком золотий цвіт.
Стоїть неначе сонце над світом
Слухає щебет пташки, шелест віт.
О хато, моя білесенька хато!
Золота колиско - щасливих літ.
Розпустив садочок крони крислато
Уквітчав твої вікна маєвий цвіт.
Зацвіла мальва ружа , м'ята знову
Запашила подвір'я медами.
Іду у рай саду я на розмову,-
Ловлю солодкі плоди руками.
Трави густі виросли вище колін
Розлились наче море зелене.
І Хата б'є у дзвони голосний дзвін,
Кличе всіх , прийдіть , діти до мене!.
Я йду до криниці з далеких доріг
Щоб напитись від спраги водиці.
Сяду , як дитина на рідний поріг
Залебедію неначе птиця.
Відкрию я двері у рідну хату
Відчую мамину ласку тепло.
З фотографій обійме мене тато
Подякую їм за всяке добро.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042685
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2025
Заплющу очі - бачу дитинства світ
Малює солодкий сон - сузір'я.
Білий птах несе у садочок до віт
В отчу хату - на рідне подвір'я.
Стоїть в саду хата наче сирота
Плачуть, так вікна проливним дощем.
Пишу батькам щодня у віршах листа
Сльози капають з очей, в душі щем.
Там, де моя рідна батьківська хата,
Там під вікном мальва - ружа цвіте.
В'ється стежка до порогу хрещата...
Там, де є мій рай - сонце золоте.
О рідна хато - золота колиско !
Ти є мого дитинства - рай життя.
Тобі я клонюсь наче батькам низько,-
Що зігрівала вогником тепла.
Тут моє дитинство під образами
Зростало духом до мати землі.
Ти - захищала від гріз небесами
Серце звеселяв щебет солов'їв .
У маминім віконці сходить сонце
У сад літа ведуть ясні зірки .
Солодить душу виноградні гронця,
Яблука, вишні , медові грушки .
Повернусь я у отчий дім додому,
Нап'юсь цілющої води з криниці.
На порозі сяду розвію втому...
Вклонюсь низько маминій світлиці.
Ще вчора батьки стрічали край воріт
Були відкриті двері до хати.
Соловей піснями звеселяв мій світ
Вгощала хлібом, молоком мати.
Цілую стежки, де ходили батьки
У світлиці - золоте вишиття.
Рідні стіни вертають юні роки,
Де за столом, уся моя рідня .
Нарву я під маминим вікном квіти
Понесу до могил запалю свічу.
Сяду , як птах на калинові віти
Розкажу про свій cмуток... удаль злечу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.06.2025
Сьогодення за рік назву "минулим"
І ,так дні за днями пливуть у забуття.
А що завтра ,там плавають акули....
Полюють на здобич - безпомічне дитя.
Життя жорстоке, люди в ньому звірі
Розірвуть , коли ти попадеш у капкан.
Полюють на жертву хижаки сірі,
Бо кожен хоче бути цар на троні - пан.
Не смій здаватись у життєвім морі
Ти пливи до берега надії - життя.
А хто був у пеклі, біді та горі,
Той не скаче вище неба ... не каже : "Я".
Пливи, пливи за течією ріки...
Хай віра дає сили дійти до мети.
Зроби вдих і видих у ясні зірки,-
Щоб навчитись жити... просто світ любити.
Ти пливи, пливи усім вітрам на зло,
Ніколи не смій дивитись смерті в очі.
Хай не лякає тебе ураган - НЛО!...
Поміж верб сови , жаби в темряві ночі.
Акула гострить зуби в океані
Хвацько на мілководних риб нападає.
Коли ти пливеш у сірім тумані
То вона тебе в своїй пащі зїдає.
В сови очі великі ,як у жаби...
Вона полює на крилатих уночі.
Сховається поміж дуби, і граби
Бо в хижих птах - гострі язики, як мечі.
Наробить галасу...тебе лякає,-
Щоб збився з маршруту... своєї дороги.
В кого за спиною крила, літає...
Тому вдаль осяює путь - сонце Бога.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042535
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.06.2025
А там ,де літо - море квітів
Зранку до ночі щебечуть солов'ї.
Сонечко ласкаве привітне
Малює прекрасну мить на землі
А в літа очі волошкові
Неначе льон синій - синій небокрай.
Зоряні вечори лілові
Ведуть нас у казку - трояндовий рай.
Так пахне літечко медами
У саду спіла грушка ,і малина.
Липовий цвіт понад гаями
Вдихає солодкий парфум пташина.
Золотіють в полі кульбаби
Соняшник заклав капелюх золотий.
Від сонечка сховались граби
Дрімає у тіні лісу - дуб старий.
А в літа пишні трави в росі
Трудиться бджілка, збирає мед з цвіту.
Метелик у райдужній красі...
Слухає коника... радіє літу.
А у літа - сонце золоте
Розпустило проміннячко над світом.
Під вікном мальва - ружа цвіте
Милує Очі краса - пишноквітом.
А в літа - пречисті світанки
Заглянуло сонце в моє віконце.
Скочило зайчиком на ганку
Дивиться у зашторене віконце.
А у літечка - сонячні дні
У горах яскраво райдуга сяє.
Там де -не - де ,ще гори сніжні
І відлуннює ехо , коли трембіта грає.
А в літа - море золотий пляж,
Над ним кружляють чайки білі - білі.
Там пальми і казковий пейзаж ...
Пливуть кораблі несуть в даль їх хвилі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2025
Зійду я на станції "літо"
Босоніж піду на берег ріки.
Вдихну я у аромат квітів,-
Тут знайду щастя молоді роки.
Летять всі птахи у рай літа
Білі чайки,голубки, журавлі.
Тут сонечко ласкаво світить
Ллє з небес промінчик тепла землі.
Сяду з доріг я відпочину
Від спраги нап'юсь води з криниці.
І птахом у жита полину,-
Де золотий колос золотиться.
Зійду я на зупинці "літо"
Піду в квітуче поле - за гаї.
І під музику трав і квітів,
Тут защебечуть пісню солов'ї.
Підійму руки наче крила
Обійму очима золотий лан .
Всміхнеться мені земля мила
На панській горі дужий дуб - титан.
А літо ,так пахне медами...
Настояна в п'янкім хмелю трава.
Вітер виграє пелюстками,
Тут від щастя йде кругом голова.
Я розчиняюсь у цій красі
Пірну неначе в море у квіти.
Зацвіту ромашкою в росі
Засолодить щебет пташок літа.
Ловлю дні сонячні прекрасні
І кульбаби, що летять наче пух.
А у літечка стільки щастя?,-
Що від краси оживає мій дух.
Зійду я на станції "літо "
Вколіно - в диких травах загублюсь.
Сплету віночок щастя з квітів
І світу я сонечком усміхнусь.
Я тут віднайду дитинства світ
Квітучу весну молоді роки.
Злечу я за обрій у політ
Стріну я осінь на березі ріки.
М.ЧАЙКІВЧАНКА.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042393
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.06.2025
Ромашки білі пелюстки
Зацвіли у травах у росі.
Здалека сяють ,як зірки...
Зорять очима сонця в красі.
Ромашки Діви у вінку
Цвітуть у смарагдових травах.
Стан виточений на станку
Танцюють з вітром наче пави.
Ой, ромашки білі - білі
У пелюсковій заметілі.
Наче лебідки у полі
Дарують щастя нашій долі.
У ромашок личко біле
Чарівні ,і гарні панянки.
У них таке ніжне тіло
Пречисті неначе світанки.
Покохав червень ромашку
Її вроду , серце золоте.
Просить він маленьку пташку
Нахилити небо голубе.
Ромашки білі пелюстки
Неначе сніг впав серед літа.
Малюють казку, ці квітки...
Ваблять до себе сонцеквітом.
Цвітуть ромашки у полі
У лузі, на березі ріки.
На долині - на роздоллі
Розлились як море ,ці квітки.
У полі - біля тополі
Там зацвіли білі ромашки
Дарують мить щастя долі
Звеселяють нам душу пташки.
Дарую ромашки з поля
У своїх руках ніжний букет .
Хай щаслива буде доля!
Душа співа літечку сонет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2025
( надихнула Світлана Дубницька.)
А ти не скачи вище неба
Канонів заповідів святих.
У псалмі шукай сил для себе
Мудрість, що є світлом для сліпих.
Мова - то є для сердець бальзам
У відчаю душі лікує.
Коли у душі є святий храм-
То ,там наша думка панує.
Посій зерно , зрости лан жита,
Зігрій в зиму сонечком тепла.
Тобі в небо двері відкрито-
Напоїти спраглих з джерела.
Ти - словом не сип сіль на рану
Не переходь межу, границю.
Можна зламати душу санну
І закрити у клітку птицю.
Усі помиляються в житті
Ніхто не Ангел , всі ми грішні.
Заздрість спалює мрії золоті
І тих, хто в житті є успішний.
Господь покликав нас до себе,-
Щоб гострили у слові зброю.
Увінчало поета - небо
Лавровим вінцем нашу долю.
Прийшла орда, як дикі звірі,
Наробили лиха і біди.
Ми, працювали , жили в мирі
Рубають із коріння сади.
А поет не може мовчати
Коли ворог руйнує наш дім.
Повинен на весь світ кричати
Коли спалює все в попіл - дим.
Не топчи ногами калину
Чужий біль своїм серцем відчуй.
Стань, небом у важку хвилину!...
Зранені душі словом лікуй.
Поет - це мова - воля божа
Він голос - Небесного Отця.
Кличе до себе подорожніх
Є світло - для незрячих ,сліпця.
М.Чайківчанка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042317
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.06.2025
Подарую тобі волошки квіти
А у будні я свято запалю.
Зацілую уста сонечком літа,-
Бо тебе мила - кохаю,люблю.
Поведу я тебе на берег ріки
Там ,де грає на струнах водограй.
Назбираю у віночок квітки
І уквітчає коси місяць май.
Твоє волосся розлилось по плечах
Очима в них купаюсь, як в морі.
Обіймаю крильми птаха у снах
Ти -зіркою сяєш у вікні - просторі.
Прокинусь, а сон, як пташка втікає
Лечу до тебе я неначе птах.
На краю неба сонечко світає...
Шукаю тебе у травах - квітках.
Соловей щебече пісні у гаю
Кличе нас у рай літа з тобою.
Так пахне медами липа у маю...
Вінчає в почуттях нашу долю.
2-----------------------------
А твої очі сині - сині
Наче волошки на долині.
До тебе злітаю наче птах,
До квітки, що цвіте у піснях.
А літо, так пахне медами
Малює казку над гаями.
Цвітуть так волошками очі,
Сяють наче зоряні ночі.
Ти всміхаєшся мила мені ,
Голубі, як небо літні дні.
В морі волошок потопаю,
Ти квітка, яку я кохаю.
Ти казка - мій куточок раю,
Солодкий сон, в якім літаю.
До тебе будую я мости...
В моїм серці тільки ти, ти, ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042274
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2025
Я чекав тебе з далеких країв,-
Що пташечкою прилетиш у мій сад .
Стрічав лелек до струнких яворів
Загадував я мрії у зорепад.
Злітаю, як птах у вечірнє небо
Шукаю я поміж зір - зірку надії.
Ходжу без пари неначе лебідь
Малюю я твій образ - квітку Лелію.
А після дощу сонечко красне
Мережить світу - райдужну дорогу.
А дзеркальне небо - таке ясне...
Веде у твій рай - до твого порогу.
Я люблю тебе, люблю, кохаю -
Мої уста шепочуть твоє ім'я .
До твого серця стежку шукаю
Бо ти є моя любов - моє життя.
Не обіцяю золоті гори,-
Що дістану перли із океану.
Повезу тебе мила на море...
Буду любить вічно - тебе кохана.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.06.2025
Я бачу тебе до зірок літаю
І дарую тобі свою любов.
Тебе мила, лиш одну я кохаю...
Ти запалюєш в душі свято знов.
А я візьму квиток на острів щастя
Там , де нема печалі і смутку.
Хай тобі казкові сни, там насняться!...
До твоїх ніг стеляться незабудки.
Там цвітуть незабудки, незабудки...
Ніжні квіти в первоцвіті маю.
Вони ведуть у літо незабутнє,-
Як бірюза сяють з небокраю.
А ми , як два голуби із тобою,-
Що воркують на березі ріки .
А у мріях літають під горою...
На сьомім небі збирають зірки.
Там літо синьооке наче в раю,
Малює казку у травах в росі.
Вінчає закохані серця в маю...
І танцюють вальс пари молоді.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.06.2025
Моя душа - то престіл божий
На якому лежить святе причастя.
До нього може прийти кожний
Хто захоче відчути трішки щастя!...
Моя душа - небо пречисте
Храм любові ,де місяць,сонце,зорі.
У Всесвіті - сяйво іскристе
Промінь світла маяк в туманнім морі .
Моя душа - то музика зір
то перший білий сніг і шепіт листя.
То райдуга поміж синіх гір
Між хмар - ясне сонечко із захристя.
Моя душа - то розквітлий сад,-
Де у мріях дерево - життя цвіте.
То вишня, грушка, і виноград...
Яблуня,що родить ябко золоте.
Моя душа - то зірка небес
Є пристань надії у океані.
То - божий скарб - тисячу чудес
То дзвін органу - подих на світанні.
Моя душа - то пташки крила,-
Яка злітає на семи вітрах у даль.
А на землі - небесна сила,-
То музика дощу- радість , і печаль.
Моя душа - зірка поміж зір
Цілющий дощ, вогонь,вода і вітер.
Ніжна струна мелодійних лір
Слова , що лікують душу із літер.
Моя душа - поетичний храм
Небесна криниця жива водиця.
Вона дає лет чужим думкам
Оспівує красу світу ,як птиця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042128
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.06.2025
Якщо не любиш ,то не цілуй
І не грай у світлі почуття.
Як голуб до голубки - воркуй,-
Де живе любов, там рай - життя.
А ти - не чекай до завтра
Бо проспиш своє щастя - свій час.
В почуттях гори, як ватра
Танцюй у життя, цей білий вальс.
Ти - поглянь мила навколо,-
Який прекрасний ,цей ясен світ.
Співай наче пташка соло
Розправляй крилонька у політ.
Допоки ти , ще молодий...
Гори у почуттях - розквітай.
І наче місяць золотий
Край неба наче зірку - стрічай.
А коли любиш , то кохай!
Коханій ніжні квіти даруй.
До ясних зір з нею злітай
В своїх руках їй казку малюй..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.06.2025
Люблю тебе, люблю, тебе кохаю...
Хочу прожить з тобою все життя.
Ти пристань надії - куточок раю ,
Моє натхнення - світлі почуття .
Люблю тебе ,як любить небо птах
Як голуб голубку, лебідь лебідку.
Ти моє щастя у моїх руках,
Лелію в своїм серці наче квітку.
Люблю тебе, тебе одну кохаю...
Ти наче зірка у літній вечір.
Тебе, як корабля з моря чекаю,-
Ти вабиш мене в краї далечі.
Люблю тебе, за усмішку милу,
За ніжний погляд і чарівні очі.
За добре серце, душу красиву
За мову ласкаву і стан жіночий.
Люблю тебе, як день ясне сонце,-
Як літній вечір - місяць, ясні зорі.
Як весна спів пташки край віконця,
Коли танцює вальс у просторі.
Люблю тебе, наче скрипку скрипаль,
Відчуваю твоє я серцебиття .
Ти моя радіcть ,мій смуток , печаль...
Моя пізня любов - моє життя .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1042025
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2025
А цей білий світ крихкий, як кришталь
Від дотику розб'ється на осколки .
Ніхто не вічний - на землі на жаль...
На ній пораховані наші кроки.
А нічого вічного немає, -
Ми всього лиш гості у цьому житті.
Все проходить з часом, все минає...
Минають найкращі - миті золоті.
А прийде час покличуть небеса
Злечу у вдалечінь наче журавлі.
Зів'яне, як квітка моя краса...
Піду у вічність до матінки землі.
Коли піду за обрій - інший світ
Закрию я свої очі назавжди .
Упаду жовтим листячком із віт,
Покриють мене білі - білі сніги .
Згасне - сонечко моє на землі, -
Білий день наче ніч для мене стане .
Візьмуть мене на крила журавлі...
І заплаче дощем небо туманне.
В піснях буде жити моє ім'я
Згадають після смерті рідні, друзі.
Прийду в гості на свято до вас я...
Зацвіте для мене калина в лузі.
ОЙ, РОЗКВІТНИ ВЕСНО@!
Ой , розквітни весно!...
Рясним цвітом у садочку.
Сій на ріллі зерно
Хай цвіте мак у віночку!
Ой, розквітни весно!...
Ти у чистім - чистім полі.
Хліб родить щоденно!...
На землі людям доволі.
Ой , розквітни весно!...
В лісі, на лугу ,діброві.
Хай життя воскресне!
Стеляться трави шовкові.
Ой, розквітни весно!
А вітром прожени хмари.
Надихай блаженно....
Хай воркують пташки впарі!
Ой, розквітни весно!
Вербо над рікою.
Бий у дзвін воскресний!
Зціли живою водою.
Ой , розквітни весно!
Хай тануть сніги в Карпатах!
Молю Бога блаженно
Хай згине орда проклята!.
Ой , розквітни весно!
Вітром прожени тривогу.
Прошу я сердечно..
Дай нам мир, світлу дорогу!.
Ой розквітни весно!
На яворі, на тополі.
З мертвих дух воскресне!
Розірве рабство неволі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2025
Ти - моя весна ,ти - моя весна
Ти - моя Богиня неземна.
З тобою мрію, до зір літаю...
І новий день я зустрічаю.
Ти - моя весна,ти - моя весна,
Ти - мої пречисті небеса.
Ти - мої вільні крила у політ
Ти - подих повітря - ясен світ.
Ти - моя весна, ти - моя весна,
Ти - надія - зіронька ясна.
З тобою усміхаюсь я світу,
У моїм серці цвіте літо.
Ти - шелест листя, і краса клена,
В росі трава, море зелене.
Ти - музика дощу, пісня серця
Ти - причастя, вода з джерельця.
Ти - у тиші розмова з Всевишнім
Яблуневий цвіт,і цвіт вишні.
Цариця лісу, гаїв , діброви
Ти - сонечко рідної мови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041871
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2025
Ти дала мені надію до життя
У вірі я зростав день за днями.
У любові я відкривав почуття
І зцілював рани небесами.
Я йшов до тебе крізь холодну зиму
Ураганні вітри, дощ ,снігопад.
Падав ,і вставав у імлу незриму
І стежку осяював зорепад.
А я йшов до тебе не день ,і не два
Протер взуття і намокли ноги.
Нелякала мене дорога важка
Не втрачав віру у час тривоги.
У моїй душі ,лиш надія жила,-
Що до тебе я у твій рай прийду..
Від спраги нап'юсь водиці з джерела
Оживу наче красень май в саду.
У груди у чисте повітря вдихну
Побачу ясне сонечко в імлі.
Тебе стріну і до серця обійму
Бо ти моя весна - на цій землі.
Дивлюсь я на твою зоряну красу
За спиною виростають крила.
Як наречена розпустила косу
Така чарівна ,ніжна і мила.
З тобою я із мертвих воскресаю,-
Як квіточка в саду, як первоцвіт.
Ти знаєш , як птах літаю,літаю...
Бо ти - моє життя , цей увесь світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041859
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2025
Моє село, ти - пісня мого серця!
Чую твій голос і серцебиття.
П'ю твою красу, як воду з джерельця,
В садочку солодить спів солов'я!..
Моє село це пречисті небеса,
В трійці - три цервиці, як зірниці.
Батько - сивий Дністер, а мати - земля
Частують хлібом, як батьки в світлиці.
Приспів:
Село моє - перлина України
З яскравим сонцем і небесами!
Найкраща земля з роси краплини
Родить хліб нам із пишними ланами!
Моє село - то є дзеркало Дністра,
Рушники немов те руно золоте!
Тут батьківська хата, моя земля,
Тут мальва-ружа край вікна цвіте!
На березі Дністра, як на картині,
Село, як писанка в квітах весни,
У житах - маків цвіт, волошки сині,
З країв лелек стрічають ясени!..
Приспів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041721
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2025
Білий сніг летить, летить, і мете...
Розквітає зоре цвітом на землі.
Між зим шукаю літо золоте
Тебе кохана , як сонечко в імлі.
Забіліли сніги, як пелюстки,
Замели вітром дорогу до саду.
А я цілую сонечком стежки
Там ,де колись ходила літнім садом.
А сніг іскриться на моїм кроці
У білім морі снігу потопаю.
Шукаю твоє обличчя - очі,
На семи вітрах до тебе злітаю.
Мов в казці - дерева білі - білі
Іду у храм благодаті - зорепад.
Поміж нами сніги - заметілі
Повертаю наше літечко назад.
В моїй душі живе наше літо
Замели стежечку сніги у наш сад.
Моя любов наче перші квіти
Кличе у білі ночі під зорепад.
---------------------------------------
Дивлюсь я у нічне вікно - небеса
Наді мною міражі, міражі .
Сяє неначе зірка - твоя краса
Стою на краю неба на межі.
Дивлюсь у твої Смарагдові очі
В них бачу ласкавий погляд жінки.
Тягне, як магнітом до тебе вночі
Вдихаю в солодкий нектар квітки.
А моя любов, то птаха два крила
З тобою до зірок я літаю.
На мокрім склі малюю твоє імя
Шепочуть мої уста - кохаю .
А ти - пречисте небо - мій океан
Моє сонечко на зорі ранній.
Ти - квіточка лілія поміж тюльпан
Є подих повітря на світанні.
Ти жадана мрія моєї весни
Куточок раю - берег любові.
Ти всесвіт, що малює казкові сни...
Ніжність, щастя у ласкавім слові .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2025
Наші дороги зійшлись в одну
Ми із тобою зустрілись, так пізно.
Щоб стрічати з тобою весну
Схід Сонечка - вечірню зірку пізню.
Я так довго на тебе чекав
Коли ти прийдеш у мій рай - життя.
Я тебе поміж із упізнав ,-
Що ти моя любов - доля моя.
Осінь - це сад у багрянці
Не всім щастить прийти у Листопад.
Осінь, це вальс - на двох в танці
Дарує блаженну мить - зорепад!.
Осінь - це золоті роки
Ключ журавля в осіннім тумані.
Осінь, це є тепло руки
Йти двох поруч у життя - в коханні.
Приспів:
Поведи - в золоту осінь!-
Щоб зустріти зиму у Листопад.
Пести ніжно мої коси
Хай в душі розквітає літній сад.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1041687
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2025