| Сторінки (25/2408): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Прави́м бажаєш бути чи щасливим? –
запитувала ти мене не раз
і, знаючи уяву хворобливу,
собі питання ставив усякчас…
Зі щастям разом правота у парі
чи здатні мирно по життю іти?
А чи не краще оминати свари,
і не палити зведені мости?
Невже щасливим можна бути в світі,
лиш вічно потакаючи брехні,
і як це пояснити нашим дітям,
уникнувши неправди й маячні?
Невже прави́м себе відчути можна
на згарищі стосунків, почуттів?
Чому людина нині неспроможна
в полеміці знайти належних слів?.
Коли? Невже? Чому? – одні питання
і відлітає затишок, як дим…
Завітне, люба, маю я бажання –
щасливим хочу бути і… прави́м!
22.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826404
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2019
Стоїть чемненько, вся свята та гожа,
немов мадонна істинна вона,
на ангела обличчям вельми схожа,
а у душі – то чистий сатана!
18.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826014
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.02.2019
Молодість – це лише миті,
пройде, розтане, як дим.
Найщасливіший у світі
той, хто живе молодим!
Хто молодіє душею
весь, без оглядки на вік.
Не опинись за межею –
жінка ти чи чоловік.
Бо перетнувши дочасно
власної долі рубіж,
ми переводим сучасність
у площину роздоріж.
Кожного з нас перехрестя
завтра чекає своє:
слава, достаток, безчестя…
Все те для кожного є.
Молодість скінчиться скоро,
перегорить, ніби хмиз,
Піде дорога під гору.
ну а життя – під укіс…
Бути стривайте дорослим,
краще живіть молодим!
В старість поринути просто –
молодість тане як дим…
18.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=826000
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2019
Гординя й гордість – зовсім різні речі,
в них спільного – як в водню і води.
Одна – платок, накинутий на плечі,
чи в білоцвіті навесні сади.
Друга – корона з сяйвом діамантів
в софітів променях і «браво» голосах.
Всього лиш гріх, де мало варіантів,
і снігу блиск на різних полюсах!
Гординя й гордість – сестри, але звідні,
далекі родичі, а не близька рідня.
Хоча обидві дами й вельми видні,
та гріх не варто з цнотою рівнять.
13.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825228
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2019
Ти твердила – потрібно зачекати
так довго, що уже пройшли віки!
Але в чеканні доки зникнуть грати,
пройшли ми неповернення крапки…
Не розгорівшись згасли свічі наші
і невідомо, в тім чия вина.
Лиш пригубити видалось із чаші,
не осушити, випивши до дна…
Знов лицар помилився в сподіваннях,
пішовши захищати Камелот.
Кохання іспит не пройшло чеканням,
бо виявився міражем оплот…
Під одягом ховались душі різні,
та має свій кінець найдовший сон.
«Ніколи», кажуть, гірше аніж «пізно» –
такий у всі віки життя закон.
10.02.2019
[i]*За мотивами фільму «Перший лицар».[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825227
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.02.2019
Гармонія – не тільки милозвучність,
взаємна відповідність всіх частин.
Вона – краса буття і вища сутність,
то досконалість, неповторний стиль!
Це єдність протилежностей в природі
і квітки маку ніжні пелюстки
чи скрипки голос у вінку мелодій,
зіркове небо в дзеркалі ріки!.
Молитва щира, що єднає з Богом,
хвилює душу, манить у блакить.
Чумацький шлях, як зоряна дорога,
нагадує про вічність в кожну мить.
Гармонія життя – велика сила!
Вона – мов хліб, усьому голова,
захоплення, що розправляє крила,
як лик святий земного божества!
Гармонія – це восьме чудо світу,
то щастя пік, душевна теплота,
зірницею усім звабливо світить,
мета життя, найвища висота!
12.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=825137
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2019
Суспільство перекисло, ніби бражка,
гірчить все більше батьківщини дим…
Усім останнім часом жити важко:
одним – брехати, вірити – другим!
10.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824850
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2019
Ми завше бачим те, що бачить хочем,
кохання ж часто вдягнене в туман;
нам, зазвичай, любов туманить очі,
як легко там ховається обман…
10.02.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824831
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 10.02.2019
Дивитися на плач чоловіків –
немає більш скорботи і страждання,
укритих сивиною юнаків…
Не вигадати гірше покарання!
Не марево і не до себе жаль,
а кварта і на ній скоринка хліба,
за долю біль і майбуття печаль…
На небо йдуть у першу чергу глиби!
Та вибухів не чутно в тишині,
хоча в душі не менше кілотонни,
а стогони солдатські на війні –
життєві переписують закони.
І сльози чоловічі – то роса,
а на щоках алмази благородства,
бо відблиски від них на небесах
говорять про відсутність віроломства.
Немає неприродніших картин,
це не вірші, а вже сувора проза,
за плачучих досвідчених мужчин…
Не дай узріти чоловічі сльози!
Серця залізні кращих із мужчин
останнім часом крає чорна туга
і не спасає жодна із личин,
коли рідні привозять тіло друга.
Безмежний біль, що залишився жить,
що друга не успів закрить від кулі,
бо послизнувся у останню мить,
і дружба залишилася в минулім.
Важка, пекуча воїна сльоза,
що крізь метал проходить ніби масло.
Пішов на небо ще один козак,
зоря Вітчизни щоб повік не згасла!
*За мотивами пісні «Мужские слёзы», музика Тетяни Ярової на слова Володимира Мезецького.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=824030
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 03.02.2019
Чужий я для тебе… Чужий!
Таким вже назавжди лишуся…
На мене ти зла не держи,
на тебе я теж не серджуся.
Та нащо надію мені
цей час ти дарма подавала,
хоча у душі глибині
ніколи мене не кохала?..
Навіщо старі почуття
у серці палкім розбудила?!
Ввірвалась у мирне життя
і спокою знову лишила…
Чужий я для тебе… Чужий!
Мені б зрозуміть це відразу…
Про дружбу відтак не кажи –
забудемо все і одразу.
06.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823475
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2019
Старий поет з душею молодою
у гариві завзято йде вперед.
Ще всюди чутно відголоски бою,
та в голові його новий куплет.
З Вітчизною крокує у майбутнє
і горе з радістю у них завжди навпіл.
Свята бувають, та частіше будні,
усе під гору й рідко коли схил.
Іде вперед бадьорою ходою
і погляд свій спрямовує увись.
Старий поет з душею молодою
у серце вам постукає колись…
31.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823466
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.01.2019
Дивлюся в запорошене люстерце,
у гості завітавши в отчий дім,
і тепло спомин огортає серце –
себе у ньому бачив молодим.
Перед очима мама, її руки,
що вишивають хрестиком рушник.
Звучить минуле нотами розпуки,
у грудях тоне мій безмовний крик…
Сльоза зрадливо застеляє очі,
дитинство в лету кануло давно
і дзеркало вже юність не пророчить,
бо часу повернути не дано…
Нагадають про неї лиш світлини,
що з часом пожовтіли на стіні,
та і вони життя мого третину
назад вертають тільки уві сні…
30.01.19
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=823386
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2019
Лунає голос скрипки на зорі,
вона мене в безмежні далі манить.
Легких і ніжних звуків чути рій,
мелодія чарівністю дурманить.
В обличчя дме легенький вітерець,
і сонце жваво грає промінцями.
Вони зими пришвидшують кінець,
як птаство, розлітались табунцями.
Коли почнеш з такого ранку день,
взапій твоя душа співати буде.
А вистачить їй радісних пісень –
і святом стане пересічний будень!
21.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822336
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2019
Я заблукав у місті смутку,
де на престол зійшла печаль,
нуди́ попід ногами згустки
і серце огортає жаль…
У голові мінорні мислі,
а зверху відчай та журба.
Нудьга фіранками повисла,
як руки літнього раба.
В жало́бі думи потонули,
скорбота змінює журу́,
а спогад – постріл у минуле,
та це мені не по нутру́.
Я вириваюсь з міста сму́ти,
із міста су́му та сухо́т,
зриваю з се́бе туги пута,
як іпохо́ндрії оплот!
21.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822224
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.01.2019
Земна коловерть поглинає життя,
щоденно долаєм буденності море,
Сьогодні і зараз – це сутність буття,
бо завтра й сьогодні перейде в учора…
21.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=822142
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 21.01.2019
Подивись мені, люба, у вічі
і відверто усе розкажи:
чому згасли зіниць твоїх свічі,
як дісталась цієї межі…
Чом потухли іскринки кохання,
все накрила жури пелена,
і ковтала слова ти останні,
а між нами ставала стіна?.
Ти повідай нарешті, кохана:
«Напівзваба – то майже не гріх
і в очах твоїх, птахо жадана,
бачив я лише відблиск своїх?.»
05.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820295
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2019
Як хутко переправила волан
вже на мою ти половину поля,
порадивши мені писати план
півріччя – як я бачу свою долю…
Зізнаюсь чесно, навіть не чекав
такого я зухвалого напору,
бо планів перед тим я змалював
на все життя рожевих цілу гору…
Про творче і сімейне майбуття,
про наші спільні вечори-світанки,
в минуле що немає вороття,
що ти для мене жінка, не коханка!
Але у тебе, мабуть, власна гра
і правила її сама ти пишеш…
Мені б оте давно збагнуть пора,
та я вслухався безнадійно в тишу…
Пора скінчати гру ту в бадмінтон,
де перемогу віддано зарання.
Любов програла черговий аґон,
на справедливість марні сподівання.
05.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820294
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.01.2019
Усе життя – то безперервна школа,
а кожен день – завжди якийсь урок…
Хоч за плечима досвіду стодола,
та ризик є зробити хибний крок.
Усе на тім шляху не прорахуєш
і верх беруть частенько почуття.
Ступив лише, а за спиною чуєш –
помилочка! Таке воно життя…
Учителів дорогою багато –
хороших і лихих (буває все).
Частенько попадаються загати
і не завжди повз неї пронесе…
Отак попав негадано в заплаву
гірський ручай, життя мого потік.
Мороз скував його у сніжну лаву,
на вічний спокій той струмок прирік?
Та ні, не спорудили ще затори,
у серце лине пісня солов’я,
а десь там, вдалині, чекає море!
Кохання море, вчителько моя.
05.01.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820213
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2019
Він одинокий пілігрим,
завжди самотній подорожній,
десь у пилюці придорожній
лежить його природній грим…
Безлюдний все торує шлях,
бо рідний дім йому – пустеля,
то вічний храм його, оселя…
Лиш тінь усмішки на вустах.
Він клоун, блазень, арлекін,
сумний паяц із чулим серцем,
що калатає в ритмі терцій…
Життя поставлено на кін.
Талан у нього – як сума!
Іще від отчого порога
так пролягла його дорога
й шляху назад уже нема…
05.01.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=820197
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 05.01.2019
В рутину нас затягує прогрес –
ми перестали особисто спілкуватись!
Як наслідок – хандра, нервовий стрес,
до серця ближнього уже не докричатись…
Ми в інтернеті майже живемо…
Та й чи життя то вже, бо як не тривіально,
упнемось в ґаджета і тупо мовчимо –
існуємо…, та й то лиш віртуально!
Наліпки, лайки, смайлики, контерт –
живі усмішки і слова нам замінили.
Який письменник там, прозаїк чи поет,
від іграшки як відірватись бракне сили?!.
На носі Новий рік вже і Різдво,
вітаю щиро з ними особисто!
Цих свят прадавніх істинне єство
хай додає здоров’я вам і хисту –
щоб мали вдосталь розуму і сил
ви справжні зерна відрізняти від полови,
не купувались на словесний пил,
який так щедро розсівають людолови!
31.12.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819672
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.12.2018
Я не їм вже цукерки «Рошен»
й не катаюся на Буковелі.
Мене нудить від боксу уже,
де не панчери, а пустомелі…
Блазні, клоуни і співуни,
цінувальники інших розкошей,
діти ангела дна – сатани,
вони ладні на все ради грошей…
А коли на кону ласий шмат,
ще й у вигляді трону держави,
то росте на порядок їх штат –
кандидатів, охочих до слави…
Починається знов марафон
в переддень вже наступного року.
Крутить кожен з них свій патефон –
тож згадаймо минулі уроки!
30.12.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819651
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 31.12.2018
Небо вкрили зірок міріади,
переповнився перлами дзбан –
застилає долини, левади
той Чумацького шляху туман…
Місяць котиться чинно над лісом,
володіння обходить свої,
де смерічок заточені списи
переходять в діброви й гаї.
Тихо всюди, ні тріску, ні свисту,
лише днина остання сплива
і тихцем по опалому листу
новорічні мандрують дива…
30.12.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819502
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2018
З тобою хочу заблукати
у світлих спогадах своїх
і ніжні губи відчувати,
тепло і щедру ласку їх…
Торкатись спраглими вустами
твого тендітного плеча.
Насолодитись, як востаннє,
допоки блимає свіча…
З тобою хочу загубитись
в безмежнім подиху зірок
і назавжди серцями злитись,
зробивши той останній крок!
30.12.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819489
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.12.2018
У серці козацького краю,
коштовний немов самоцвіт,
під віттям зеленого гаю
«Барвіночок» щедро розквіт.
Зросли ми в степах неозорих,
на кручах старого Дніпра
і вам привезли ціле море
усмішок, пісень і добра.
В Томаківській дружній родині
хватало талантів завжди.
Ми любим свою Україну,
як наші батьки і діди!
Хай пісня до неба лунає,
пора фестивалю прийшла.
Присутніх зі святом вітаєм
і зичемо миру й тепла!
29.12.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819371
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 29.12.2018
Усе життя він був максималістом,
як ненавидів люто чи кохав…
Бувало формі не хватало змісту,
та ні собі, ні іншим не брехав.
І вже, як підоспіло відмічати
тридцятирічний вдруге ювілей,
здавалось пощастило покохати
єдину ту, що оспівав Орфей!
Якій повірив і розтав душею,
з якою мріяв стрінути кінець,
пуститися в останню одіссею,
в огонь і воду, навіть під вінець…
..................
26.12.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=819065
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 26.12.2018
З розпущеним волоссям на плечах
мене умить навіки полонила.
Не можу спати, люба, по ночах,
мені твої вуста забуть несила…
Постійно бачу лиш тебе одну,
ти знову у думки мої приходиш.
Не можу пробудитись віді сну,
з ума своїм коханням вкотре зводиш.
Прийди кохана – знов тебе молю,
і подаруй легку свою усмішку.
Але не ту, не сповнену жалю,
а від душі – ласкаву, добру, ніжну!
Мила, кохана, зоре моя,
пташко жадана, спів солов’я.
Вкрилися цвітом знову сади,
серце шепоче – люба, прийди!
24.12.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.12.2018
Секунди падають під ноги,
хвилини, миті і… роки,
а я живу по волі Бога
й не претендую на віки…
А я пишу про те, що бачу
про все, що чую, чим живу,
бо серце щире і гаряче
іще тримає на плаву.
А я люблю дітей, Вітчизну
та добродушний свій народ,
плекаю ще свою харизму
і не чекаю нагород.
А я надіюсь, що Вкраїна
нарешті встане із колін
і буде нація єдина!
На все ж лихе – чекає тлін.
20.12.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=818255
рубрика: Поезія, Нарис
дата поступления 20.12.2018
* * *
Ти на землю упала снігами,
розчинилась в лісах і воді,
закружляла в повітрі з вітрами,
промайнула в міській слободі…
Залишився від тебе лиш спомин,
смак цілунку на спраглих губах.
Сколихнула життя мого човен
і розтанула в небі як птах…
16.12.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=817715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.12.2018
Як сиро, пусто на душі,
немов прийшла остання осінь,
і не рятують кунтуші,
і музика не лине зовсім,
і серце крають лемеші…
І знову хочеться за руль,
колеса просяться в дорогу,
і вкотре доля креслить нуль…
Усе залишити за рогом?
Набив іще я мало ґуль?.
Усе то невимовна гра,
яку не в силах я збагнути,
а на очах – лише мара
і душу оповили пута?!.
Із цим кінчати не пора?
Що скажеш, Господи?
Пора?!
25.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=815147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.11.2018
[i]Галині Запорожченко – до виходу
друком її поеми «Мазепа»
[/i]
Не спав Мазепа, та не спить й Галина –
поему пише літньої пори.
Вона не менше любить Україну.
Всі в захваті від змісту й слова гри!
Великий муж постав у її слові,
не підлий зрадник – України син!
У твору лиш історія в основі,
перед очима часу того плин.
В обличчі Мотрі вся жіноча доля…
Тут кожен щось нове собі відкрив.
Незмінна лиш Московії сваволя
та до свободи Орлика порив.
Поему цю вивчати треба в школах,
щоб українство в серці зберегти.
Їй місце в вишах і культурних колах,
це вірний шлях суспільства до мети!
Хай вистачає мудрості і сили,
щоб знову вилинали з-під пера
ті твори, що уяву б полонили,
й лунала вічно слова твого гра!
17.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814135
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.11.2018
[i](або чи можна вичистити Авгієві конюшні України)
[/i]
Вчора різко похолодало, температура повітря знизилась градусів до п’яти, з позначкою мінус. Та відчуття холоду підсилював різкий вітер, який є звичайним явищем, оскільки я живу біля річки.
Повернувшись увечері додому і побачивши, як тремтить від холоду моя Джульєтта, а простіше – Жуля, вирішив на ніч постелити їй в нижньому тамбурі (перед східцями в будинок). Вхід до нього захищений металопластиковим пакетом і температура там в холодну пору року мінімум на десяток градусів вище, а головне – там немає вітру.
Минулої зими я давав собі слово – не впускати Джульєтту в будинок, через її підлуватий характер. Вона взяла собі за звичку „потрошити“ відро для сміття на кухні (а тим більше, що їх там аж два – для органіки і пластику). До того ж, вона має цілих дві утеплених будки (побудованих мною особисто)!
Але почуття жалю до рідної собачини і на цей раз взяло верх. Як говориться, було б сказано… Більш за те, у своїх намірах я пішов далі – постелив охоронниці килимок у верхньому тамбурі, двері якого не замикаються. Тож ризик рецидиву, повторного доступу на кухню, тільки збільшився.
Тут би мені пригадати народні прислів’я про те, куди вистелена дорога благими намірами, що історія ходить по колу, що скільки вовка не корми, а він на ліс поглядає, та все ж почуття жалю перемогло…
Не буду забирати час читача подробицями, скажу тільки, що коли проснувся рано-вранці і спустився на кухню, щоб поставити чайника, побачив уже звичну картину – порожні відра для сміття і залишки Жульчиного нічного бенкету, які щедро вкривали не тільки підлогу всієї кухні-їдальні, але й холу першого поверху…
Однак найбільше мене здивувало не це. Я звернув увагу на своє спокійне відношення до події, оскільки практично не нервувався, як це було раніше. Скоріше це було розчарування. Глибоке розчарування… Тому не став сварити собаку, а лише вказав їй двері. Навіть не намагався дати їй копняка навздогін, а тільки подумав – ти все це знав і практично був готовий до такого розвитку подій.
Ввімкнувши максимально світло, став готуватися до прибирання замість того, щоб продовжити заплановану ще звечора роботу. Яким же було моє здивування, коли я піднявся на другий поверх і увімкнув світло… Термін «здивування» тут навіть недоречний. Я просто отетерів, коли побачив прямо посеред холу дві купи собачого лайна! Такого в моєму будинку ще не траплялося (принаймні мені про це не відомо). Раніше приходилось відмивати підлогу від собачої чи котячої сечі і не раз, але не від лайна і дорослої тварини!..
Та й це ще не головне. Я не міг второпати, як мені вдалося в повній темряві пройти туди і назад холом, ні разу не вступивши в ті джерела органічних добрив… Не вірячи в таку удачу, навіть ретельно оглянувши підошви своїх капців, я ввімкнув всі світильники і ще кілька разів пройшовся туди-сюди холом та сходами. Одначе нічого підозрілого, на щастя, не виявив.
Списавши все те на неймовірне везіння і прийшовши до тями, ще протягом доброї години скрупульозно збирав весь той непотріб в пакети та відмивав підлогу, паралельно обмірковуючи все, що сталося. Бажання поділитися з читачем цими роздумами і стало причиною корекції мною ранкових планів та рушійною силою для народження даного нарису.
По-перше, переважну долю вини в тому, що сталося, я свідомо взяв на себе, старанно спокутуючи її під час прибирання. Не піддався б почуттям жалю і довіри – не було б і перелічених наслідків.
По-друге, в житті бувають ситуації, коли виникає нагальна необхідність впустити тварину до хати, навіть коли вона постійно живе на подвір’ї (наприклад, дуже складні погодні умови з низькою температурою повітря, хвороба тварини, поява цуценят та подібне). В таких випадках природно виникає питання, а чи мали б місце такі наслідки, якби:
1) залишив собаку в нижньому тамбурі, перед сходами (в менш привабливих умовах), замкнувши другі вхідні двері, тобто виключив можливість доступу до предмету спокуси;
2) особисто і безперервно контролював поведінку Жульки, пожертвувавши власним відпочинком;
3) позбавив її можливості бенкетування, перенісши відра з відходами в цокольне приміщення чи на вулицю (тим більше, що така можливість існувала і вимагала набагато менше часу, сил і засобів).
Висновок можна зробити категоричний – звичайно ж ні! Тобто собака була б в теплі, моя душа – на місці, а вранці не потрібно було б тратити нерви, час і засоби на прибирання та подолання негативного настрою. Фізичні сили я до уваги не беру, оскільки наведення порядку можна вважати ранковою фізичною зарядкою.
Але для чого я все так детально описую, скажете ви. Чи ж тема це для оповідання або нарису? Повністю згоден – ні. Просто вранішня обстановка яскраво нагадала мені картину з життя нашої країни – України, а поведінка Жулі, яку в мене зараз язик не повертається назвати Джульєттою, нагадала поведінку влади. При чому, і попередньої, і діючої, і, скоріше за все, майбутньої (навіть майбутніх, як це не сумно).
В той же час сама констатація викладених фактів, як і наведені порівняння – це теж не привід, а тим більше не підстава, щоб тратити час на подібного роду твори. Потрібні висновки і не будь-які. Потрібні висновки, які б давали можливість уникнути подібних ситуацій, які б виключали можливість кожного разу наступати на одні і ті ж самі граблі. Тим більше, що нині численні кандидати на посаду очільника держави бігають кожен зі своїми граблями і намагаються підсунути їх нам знову прямо під ноги.
При цьому ні граблі, ні кандидати нічим кардинально не відрізняються один від одного: всі щедро обіцяють і м’яко стелять (як говорять останнім часом, це у нас уже національна традиція), бо вже традиційно ніхто з претендентів навіть не збирається виконувати свої обіцянки після закінчення чергових виборчих перегонів і досягнення мети. Більш за те, вони настільки впевнені в обмеженості та інертності простого люду і своїй безкарності, що значна кількість їх обіцянок вочевидь навіть теоретично не може бути виконана!
Останнім часом знову стали говорити про національну ідею, про президента – етнічного українця, навіть про націоналіста. Це все добре, але того недостатньо щоб зупинити падіння в прірву (а як ще можна назвати це тотальне розкрадання України і знищення простого українського народу)! Чому? Тому, що спокуси занадто великі і людина, по своїй природі, надто слабка, щоб самостійно їм протистояти, а ефективних механізмів контролю за цими процесами, на жаль, просто немає.
Потрібен механізм контролю за владою. Тотальний і ефективний. За прикладами далеко ходити не потрібно. Візьміть будь-яку успішну країну світу і ви переконаєтесь, робін-гуди уже відійшли в історію; що тільки високий рівень освіченості і згуртованості суспільства приводить до появи системи стримувань і противаг існуючої влади, які гарантують її здійснення не у власних владних інтересах, а в інтересах суспільства.
Іншими словами: українському громадянському суспільству для виживання конче потрібно усвідомити:
- що за нас не подбає ніхто, окрім нас самих;
- що виховання дорослого оточення і підростаючого покоління, формування демократичного громадянського суспільства – це нагальна справа кожного із нас (цій владі це не потрібно і навіть шкідливо);
- що національна ідея і українська національна влада – то тільки перший крок до створення справедливого, демократичного громадянського суспільства;
- що для успішного просування України в демократичному напрямку потрібно створення і законодавче затвердження ефективного «Механізму функціонування державної влади», який передбачатиме реалізацію конституційного принципу, що єдиним джерелом влади в державі Україна є український народ, а також унеможливить використання державної влади всіх рівнів всупереч інтересів народу!
Одне усвідомлення перелічених принципів ще не запорука успіху. Потрібно негайно приступати до рішучого, цілеспрямованого і послідовно їх втілення в життя. А це тривала і кропітка праця для переважної більшості українського суспільства, яку потрібно починати вже зараз, щоб знову не втратити черговий відрізок часу нашого життя, а то й саму перспективу!
Переконаний, що тільки в такому випадку в корабля з гарною назвою «Україна» з’явиться перспектива успішного плавання до порту «Майбутнє», а будь-яка обрана нами на посаду капітана Жулька – буде вимушена поводити себе, як Джульєтта, і вести судно заданим їй суспільством демократичним курсом під його постійним і жорстким контролем.
16.11.2018
[i]Буду вдячний за ваші зауваження, роздуми, пропозиції в контексті даного матеріалу.[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=814038
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.11.2018
[i](майже експромт)
[/i]
[i] Авторам книги „Инженер Николай
Дмитриев“ Є. Горбурову, В. Левицькому
і Н. Пономарьовій присвячується
[/i]
Щасливими їх робить не мета,
а нелегкий, тернистий шлях до неї.
На перший погляд, істина проста,
та не сказав би правди усієї,
якби за професійність не згадав
команди, що відправилась в дорогу.
Ще за́палу й допитливості сплав,
та шарму, що даються лише Богом!
Усе присутнє у цих трьох китів
(Левицький, Горбуров, Пономарьова),
бійців історії, найважчого з фронтів.
Жду нового цієї трійці слова!
15.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813934
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 15.11.2018
А знаєш – як усе непросто
і часу плин не зупинить.
Із висоти людського зросту
цінити варто кожну мить!
Як ніжить нас вінок із весен,
та осінь пізня за вікном…
Човнові без стерна і весел,
не треба навіть бурелом
чи ураган. Його до виру
й повільна течія знесе…
Тверду твою вітаю віру,
та відкидати варто все,
що губить у тобі людину
і перетворює в раба.
Бо настає тяжка година,
як віра скінчиться сліпа.
Любов, порядність, справедливість,
пошана щира, без оков –
чесноти ці, як божа милість,
життя основа із основ.
За ними буде перемога
і хай тремтить нікчемний раб.
Людина – то дитина Бога,
його навік безцінний скарб!
13.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.11.2018
Мені цю осінь – не забути,
вона від мене не втече,
твій голос з нотками спокути
і погляд голубих очей!
У пам’ять врізався навіки
несмілий дотик ніжних рук,
твої опущені повіки
і неповторний серця стук…
Я не забуду захід сонця,
той вечір, що згорів дотла,
як відчував себе ще хлопцем
у променях твого тепла.
Я пам’ятатиму постійно
твою усмішку і вуста,
і ту історію біблійну,
і всі розмови про Христа…
13.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813650
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 13.11.2018
В особистому житті –
як без голки у шитті
ще й заплутались нитки!
Що робити – невтямки…
Починати із зарядки,
як писав у розпорядку,
чи зварити кашу зранку,
настіж відчинить фіранки,
в серце промені впустить
і як Бог усіх простить?
Не терзайся каяттям,
насолоджуйся життям!
Запиши у розпорядку:
з особистим – все в порядку!
10.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813291
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.11.2018
Зустрілись ми тоді по волі Бога,
та іншого і статись не могло.
Всевишнього потрібна допомога
мені була, бо смуток вкрив чоло…
Про тлінне бесіди звичайні і про вічне,
добро і зло, ненависть і любов…
Мирське поволі, не теологічне,
проникло щось в мою холодну кров.
Перегорнув життя свого сторінку
чи біс облюбував моє ребро?..
Вразливу у тобі розгледів жінку,
світилась що як сонечко добром.
Своєю неземною добротою
ти в душу непомітно увійшла,
позбавила жаданого спокою
і серце у полон моє взяла…
Тепер проси у Бога серцю тишу,
щоб край поклав Господь тому жаху
і стрілася таки, як можна швидше,
за тебе краща на моїм шляху.
Що почуття й твої весь час лоскочу,
чи є у тім якась моя вина?!.
Та кращої не бачу і не хочу,
зориш для мене – лише ти одна!
10.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.11.2018
Пора сумлива щедро сипле чари
із золота і бронзи навкруги.
Над містом вітер гонить хмар отари,
а низом – хвилі в бузькі в береги.
Багряне стелить осінь покривало
і листям роки падають до ніг.
Хоча попереду часу іще немало,
та скроні все густіш вкриває сніг.
По вулицях ступає гордо осінь,
фарбує парки в теплі кольори.
Ще зелені немало в кронах досі,
та ближче все зимовий колорит.
09.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=813214
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2018
Повторюєш феномени Христа,
в вино що обертав звичайну воду –
жіночі композиторські перста
приносять неймовірну насолоду!
07.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812945
рубрика: Поезія, Дотепні, сучасні епіграми
дата поступления 07.11.2018
Осінь вальсом закружляла в листі золотім
і барвистим покривалом уквітчала дім.
Гляну я тобі у очі, моря глибину,
все життя кохати хочу лиш тебе одну.
Нас кохання захопило в чарівний полон,
та скінчилося проміння літнього тепло.
На гостину завітала осінь золота
і дощем на землю впала неба висота.
Не почавшись, закінчився літній зорепад
вже на зиму задивився сумно листопад.
Тепле літо відлетіло у чужі краї
і з собою прихопило почуття твої.
Осінь дні золотить, в небі свіжа блакить,
у дивовижному сні – ти зустрілась мені.
Осінь – літ зорепад, наш п’янкий листопад,
багряниця дібров і осіння любов.
07.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812908
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.11.2018
Минає все – і біль, і сльози,
і сум, і горе, і нужда.
Невтішні долі хай прогнози,
але негода – не біда.
Як не ввійти у річку двічі,
минуле так не повернуть.
Нехай палають смутком свічі,
та все ж вперед проліг мій путь.
У лету хай тривоги кануть,
їх за межею залишить
нам допоможе пізно, рано
найвищого блаженства мить.
Тож віддамо належне Богу
за те, що влаштував так світ,
за повсякденну допомогу
і ланцюжок щасливих літ!
06.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812837
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2018
Коли ламають у кохання крила,
я бачив у своїм житті не раз.
Нещадно рвуть наповнені вітрила,
відверто не шкодуючи образ.
Любов брела, я видів, світ за очі
вся почорніла від гнітючих дум.
У темряву густу сирої ночі
стікав пророче невимовний сум…
Знеможена від зрад, уся безсила,
схиливши долу очі, повні сліз,
вона страждала, опустивши крила,
усе ступала мовчки під укіс…
А ті висіли, зламані презирством,
байдужістю чи покликом їдким,
чутливі до обману й лицемірства,
знівечені стосунком нелюдським.
Було коханню невимовно скрутно,
в його життя прийшов найгірший час.
Сердешне шепотіло ледве чутно,
молило Бога про останній шанс…
Щоб вітер знову оживив вітрила,
забулися поневіряння ті
і зажили подерті лихом крила,
червона нить найшлася у житті.
Допоможіть же ви своїй любові,
її немов зіниці бережіть,
пісні співайте лише веселкові –
бо у коханні тільки й варто жить!
06.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812784
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2018
У США вмирає мультимільярдер,
вже черги лікарів кілометрові!
Щоб знаний верховода не помер,
всього лиш необхідна пінта крові.
Півлітра тільки, та не в тім біда,
бо рідкісний потрібен вельми донор!
Такий на п’ять мільйонів випада
один, – проголосив найкращий доктор.
І хворий шле гінців у всі кінці,
любі він ладен заплатити гроші.
Таки знайшли ті браві молодці
безцінну кров – в Одесі, в діда Мойші.
Сказав той посланцям, – Нема проблем,
всього мільярд і я уже на „цирлах“,
а щоб уникнуть будь-яких дилем –
„бабло“ доставте спершу, хоч на крилах.
Ті стали говорити про цейтнот,
що кошти хворий зразу ж видасть чеком,
покине тільки смертний ешафот,
і нагородить ще його й кешбеком!
Та Мойша посміхнувся лиш на мить, –
Не вірю хворому і вам цього не раю,
переливання може все змінить,
бо свою кров я достеменно знаю!
05.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812688
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 05.11.2018
Ще в юності потрапила на острів
в бурхливім океані власних мрій.
Проблема з часом стала вельми гостро
й порушила думок чарівних стрій.
Життя сімейне, побут притупили
рожево-безтурботні почуття
і острів той вже серцю став немилим,
та де подіти пізні каяття…
Не можу більше жити в тій темниці,
на острові утрачених надій.
У темряві розширились зіниці,
але не видно заповітних мрій.
Від острова страждань я відштовхнуся,
зроблю зусилля всім наперекір.
Хай світ супроти весь, та все ж борюся,
як загнаний в смертельну клітку звір…
Рішуче кинусь у бурхливі хвилі –
хай вітер, дощ, дев’ятий навіть вал…
Лишатися на острові несила
як не судив за це мене б загал!
Я попливу до берега на вогник,
він крізь пітьму зорить удалині.
Кохання відчуваю щемний поклик,
що маяком відсвічує мені!
04.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812626
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.11.2018
Чому мені сумливо на душі,
коли тебе побачу чи згадаю?
Не знаю…
І пишуться лише сумні вірші,
і серце пошматоване ридає…
Навіщо, люба, доля нас звела
в осінній час, журливим листопадом?
Випа́док?
Своя доріжка кожному лягла,
чи одоліє всяк із нас розпадок…
Куди моя стежина приведе,
що губиться ген-ген, за небокраєм?
Не знаю,
чи взагалі тебе зустріну й де…
Нічого, Боже праведний, не знаю!.
04.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812494
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.11.2018
Давай поринемо у осінь,
у золото її дібров,
у прохолодну неба просинь,
де причаїлася любов.
Давай зануримось в багрянець
і бронзу вікових гаїв.
Так хочу бачити рум’янець
і очі голубі твої!
Давай відкриєм наші душі
коханню чистому усе ж.
Любові справжній – вік байдужий,
вона не знає, люба, меж!
Давай полинемо до сонця
під осені чарівний блюз
і візьмем Бога в охоронці.
Господь освятить цей союз!
03.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.11.2018
Хоч зранку день сльотавий і похмурий,
але за хмарами все рівно світить сонце.
Нехай його проміння ми й не бачим,
та все одно воно тепло дарує нам.
Хай непогода злиться і лютує,
дощами заливає все на світі
ще й непроглядний морок сіє всюди
і навіває невимовний страх…
Та не дістати тепле їй світило,
не стерти його посмішку привітну –
як і надію в серці, що кохає,
негоді все ж нізащо не згаси́ть!
02.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812260
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.11.2018
Вже дні холодні осінь пустила під укіс,
укрила чарівниця багрянцем сонний ліс,
струсила вербам коси, послала килими
і кришталеві роси збирає для зими.
Поволі лист осінній кружляє між осик,
розтав у неба сині давно лелечій крик.
Берізки ніжні віти схилили до землі,
рубіни горобини горять на жовтім тлі.
Задумалась калина про свій дівочій вік,
що час рікою лине, вже скоро й Новий рік.
Укриє покривалом зима поля й луги
і білим опахалом прикрасить шелюги.
Та ще крокує осінь, довкілля золотить,
стіжки світловолосі простують у блакить.
Нас знову зустрічає найкраще із чудес –
симфонія осіння лунає до небес!
01.11.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812223
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.11.2018
Танцює осінь танго з листопадом,
кружляє листя в вальсі чарівнім
і зорепадом сиплеться по саду,
де сумно трохи й радісно мені.
Радію зорям в неосяжнім небі
і різнобарв’ю теплих кольорів,
та сумно, що цей день минув без тебе,
хоч довго ще над обрієм зорів…
Час незупинно котиться до ночі
і серце від непевності щемить.
Твої глибокі і сумливі очі
мене не полишають ні на мить…
31.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812115
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2018
Копав картоплю на городі
і раптом віднайшов крота.
Забути бідолаху годі,
в очах мені картина та!
Мале, безпомічне створіння,
а на додаток – ще й сліпе!
Шукає бульбу між корінням
і в темноті лише сопе.
Мені ця думка серце крає,
здолати хочу темноту –
на операцію збираю,
щоб відновити зір кроту!
31.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=812027
рубрика: Поезія, Гумореска
дата поступления 31.10.2018
Цей день – найкращий у житті,
його не упусти й хвилини!
Нехай прозріння миті ті
довіку музикою линуть!
Гаряче серце кине страх,
його диктат у бездну кане,
туманом на семи вітрах
умить він назавжди розтане.
І дріб’язковість метушні
залиш безжально у минулім,
щоб спогади твої страшні
в потоках радості втонули.
Ввійди рішуче в щастя храм,
де поселилася свобода.
Відкрий замки десятків брам,
відчуй найвищу насолоду!
Надія, віра і любов
хай в душу вселяться навіки
й життя тобі дарує знов
кохання повноводні ріки!
31.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811998
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.10.2018
Не тратьте час на тих, хто вас не любить,
кому ви збайдужіли вже давно,
хто вас не приласка, не приголубить,
кому дорожчі друзі чи вино…
Пройшла любов, кохання вже минуло,
розбіглись діти, внуки підросли
і ваша пам’ять тягне вас в минуле –
туди, троянди пишно де цвіли…
Де серце билось, музика лунала
хотілось в небо птахом полетіть.
Пісні давно дзвеніти перестали,
скінчилась почуттів високих мить.
А поряд десь існують інші люди
і в когось серце ніжністю щемить…
Не тратьте час на тих, хто вже не любить,
є досить тих, хто хоче ще любить!
30.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.10.2018
[i](роздуми біля труни солдата)
[/i]
Зібрались люди і уся родина,
а над труною лине „Заповіт“…
У домовині молодий хлопчина –
і він уже покинув грішний світ!.
У ірій відлітають соколята
з дорослими орлами, в небеса.
Лиха війна… Та ненажера клята
їх поглинає. Чути словеса, –
Зате в тилу у нас усе в порядку!
Нам пропонують вкотре нову путь…
Ростуть квартплата, ціни та податки,
і пики у чиновників ростуть.
Вже незабаром знову обирати,
до урн посунуть старці й пацани,
а серед них – такі, прості солдати!
Немовби на заклання барани…
Невже не зрозуміло нам блаженним –
не буде краю доти цій війні,
поки собак не виловим скажених,
поки катів нестимем на спині!
Аби безвихідь люту подолати
і одоліти той бездонний вир –
потрібно разом із колін вставати,
лиш перемога забезпечить мир!
29.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2018
Любов статечна – ніби та примара,
немов пекельні чари чи дурман,
останній шанс полинути за хмари,
думок солодких пристрасний туман.
В якому віці серце більше плаче?
Звичайно ж, ув останньої межі…
Кохання літнє – то нарзан неначе,
оази життєдайні міражі.
Життя вирує, кров хвилює серце,
бентежить душі, голови п’янить…
Потоки терцій, з’єднаних у скерцо,
нас духом об’єднають хоч на мить!
Любов остання – ніби промінь світла,
ковток вологи у спекотний день.
На жаль, лиш восени вона розквітла,
щоб заспівати декілька пісень…
Любов поважна – випадок, дар божий,
то талану́ в житті останній шанс.
Тож хай Всевишній стане на сторожі,
кохання вічно щоб лунав романс!
29.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811746
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2018
[i]Воїнам 36-ї ОБМП, що повернулися
зі східного фронту, присвячується
[/i]
Парад сьогодні воїнів зі Сходу,
що Неньку боронили і життя.
Усіх себе віддавших за свободу
народу рідного, нащадків майбуття.
Але цьому спротивилась природа –
із ранку дощ періщить як з відра.
Чи заодно з баригами й погода
і безнадії вже прийшла пора?!
Та все ж наперекір цим катаклізмам
(не найскладніший в їх житті урок)
вони готові захистить Вітчизну
і Миколаєвом чеканять шпарко крок.
Ще не умре знекровлена держава,
за ними підуть роти і полки.
Тож хай лунає – „Україні слава!“
Героям нашим слава на віки!
24.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811278
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.10.2018
Тоді я був лише не скрипалем,
тепер уже, на жаль, й немолодий…
Та серце огортає ніжний щем,
як пригадаю милий образ твій.
А ти така ж – красива й молода,
і посмішка чарівна на вустах.
Десяток літ, на щастя, не біда,
коли душа літає ніби птах!
І серце б’ється рівно мов часи,
нехай не все задумане збулось…
Можливо, бракне ранками роси,
та в пам’яті тепло ще збереглось!
23.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=811044
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2018
Зітхаю… Із сумом зітхаю,
та серцем до сонця горнусь.
Чекаю… Любові чекаю
і знов помилитись боюсь.
Літаю… У думах літаю
один у далекі світи.
Тікаю… Від себе тікаю,
але не вдається втекти…
Малює… Уява малює
і очі твої, і вуста.
Хвилює… Як душу хвилює
чарівно та пісня проста!
Шукаю… Кохання шукаю,
та в кожного доля своя.
Гукаю! Тебе я гукаю,
а ти у далеких краях…
Ховаю… Від себе ховаю
й від інших свої почуття.
Не знаю… Що буде не знаю,
як далі складеться життя…
Бентежить… Постійно бентежить,
що час неупинно біжить.
Залежить, від тебе залежить,
чи буде у серці сніжить.
Плекаю… Надію плекаю
на зустріч у райських гаях.
Кохаю… Безмежно кохаю,
голубонько сиза моя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2018
Любов підносить, бадьорить,
від неї виростають крила!
Та інколи буває мить,
що опадуть тугі вітрила
і парус на щоглі висить…
Судно́ захватить мертвий бриз
в полон поміж морської гладі,
посе́ред бірюзових риз…
Лиш білим чайкам буде в радість
той несподіваний сюрприз.
Але ж не вічно кораблю
так дрейфувати серед моря
і парусам своє „люблю“
промовить легіт. На просторі
він скине якірну петлю.
Настане ще жадана мить –
наповнить вітер враз вітрила.
Любов хвилює, бадьорить,
від неї виростають крила…
Вона підносить у блакить!
22.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2018
Я кохаю тебе як кохав
і до смерті кохати вже буду.
Ні на йоту тобі не збрехав
і байдуже, що скажуть там люди…
Не тримаю на тебе я зла
і прощати не бачу за віщо.
Жаль – не маю я стільки тепла,
щоб змінити планиду цим віршем!
Бо для тебе суддя лише Бог,
найсвітліші із ним твої миті.
Не судилось нам бути удвох
в цьому білому грішному світі…
Але що б не надумала ти –
я прийму твоє рішення, люба.
За любов мене, мила, прости,
ти для мене і радість, і згуба…
21.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810816
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2018
Земне буття спливає надто хутко,
експрес „Життя“ пришвидшує ходу…
Питання огортає серце смутком –
Чи мрію заповітну віднайду?
Чи стрінеться ще той, за ким скучала,
сльозу не раз зронивши у журбі?
Безсонними ночами виглядала,
зізнатися боялася собі…
І ось зустрівся, але надто пізно –
уклад, закон, обов’язки, сім’я,
а зверху Батько позидає грізно…
Ну як своє удовольнити "Я"?!.
Терзаються душею сива жінка
й закоханий у неї чоловік…
Відверто – нетипова ця картинка,
уже надворі двадцять перший вік.
Мелькають кілометри, дні, години,
а незабаром – запанує мла,
але вона жива усе ж людина,
їй хочеться хоч трішечки тепла!.
21.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810805
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2018
В недобрий одружився час,
спочатку жовтня місяця,
і у полоні тім не раз
хотів тихцем повіситься.
Дружину слухався у всім,
робив усе – що треба.
І Бог почув мольби мої –
забрав її до себе!
Не двадцять днів, а двадцять літ
удвох проживши разом,
пішла вона у інший світ,
лишив мене наразі…
Гірких пролив немало сліз
від радості тієї.
Не взяв, боюсь, до пекла біс
покійниці моєї…
Вона, гадаю, у раю,
бо у відлунні грому
я грізний гуркіт узнаю –
такий мені знайомий!
20.10.2018
[i]* За мотивами твору Роберта Бернса „Щасливий вдівець“.
Роберт Бёрнс
СЧАСТЛИВЫЙ ВДОВЕЦ
В недобрый час я взял жену,
В начале мая месяца,
И, много лет живя в плену,
Не раз мечтал повеситься.
Я был во всем покорен ей
И нес безмолвно бремя.
Но, наконец, жене моей
Пришло скончаться время.
Не двадцать дней, а двадцать лет
Прожив со мной совместно,
Она ушла, покинув свет,
Куда - мне неизвестно...
Я так хотел бы разгадать
Загробной жизни тайну,
Чтоб после смерти нам опять
Не встретиться случайно!
Я совершил над ней обряд -
Похоронил достойно.
Боюсь, что черт не принял в ад
Моей жены покойной.
Она, я думаю, в раю...
Порой в раскатах грома
Я грозный грохот узнаю,
Мне издавна знакомый!
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810727
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 20.10.2018
Пролинула, відквітла, відлетіла
блаженного кохання світла мить,
та не лишила ще уяви сила
і серце хоче віддано любить…
Осіннім дивограєм ваблять клени,
по-літньому ще липи шелестять
і дуб стоїть у всій красі, зелений,
і росами ще ранки наші снять…
Горить калина пломенем червоним,
немовби душу силиться зігріть –
її яскраві, із рубінів, грона
нам допоможуть довго не старіть…
Осіннє небо манить синявою,
хоч листопад в багрянці на поріг.
Ще стрінемось, любове, із тобою
на перехрестях завтрашніх доріг!
16.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2018
[i]Віктору Панченку – автору
і виконавцю своїх пісень
[/i]
В піснях його хватало жару,
всього себе в них віддавав.
Як брав до рук своїх гітару –
весь світ навколо оживав.
Дзвінким струмком лунала пісня –
так легко він писав вірші,
Висоцький і Єсенін, звісно ж,
завжди жили в його душі.
Розтанув у небесній сині,
та серце нам своє відкрив.
Зронивши лист мов клен осінній,
піснями землю щедро вкрив.
Свій край любив та Україну
і прагнув все життя добра.
Хай солов’їна пісня лине
і добра пам’ять не вмира!
16.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=810166
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 16.10.2018
Горять калини кетяги червоні
на жовтім тлі осінніх килимів.
І сонце виграє у кожнім гроні,
і всюди чутно молитовний спів.
Покрова землю вкрила падолистом,
а в душу лине світла благодать.
Сьогодні в ці хвилини урочисті
усіх загиблих хочу пригадать.
Любив хто беззавітно Батьківщину,
хто щиро вірив в Неньки майбуття,
життя хто положив за Україну,
кому уже не буде вороття…
Давайте пригадаєм поіменно
усіх героїв підлої війни!
Приспустимо обвітрені знамена
ми, доньки українські і сини.
Герої завжди будуть в нашім серці,
а імена їх житимуть в віках.
В тилу, на фронті, повсякденнім герці –
не тільки в День святий захисника!
14.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809921
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.10.2018
Покрова! Сонце сяє, дзвонять дзвони
і лине благодать по всій землі.
В церквах лунає проповідь з амвонів,
святковий настрій в місті і селі!
Козацтва споконвічне, древнє свято,
захисника Вітчизни славний день.
Це пам’ятають майже в кожній хаті,
де не забули батьківських пісень.
Де не забули голод, лихоліття,
як прали українського снопа,
як в дні війни минулого століття
народжувалась у боях УПА.
Де й в ці часи війна іде на Сході
і гинуть кращі – Неньки білоцвіт.
Ідуть щоденно по небесних сходах,
щоб захистити український рід.
Покрово Богородиці святої,
від України горе відведи
і омофором з істини сувоїв
укрий Вітчизну нашу від біди!
14.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809898
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.10.2018
[i](або роздуми не біля тієї стіни)
[/i]
Стою і думаю, що час таки спливає,
а крісло президентське у пітьмі.
Хоч називають Україну справжнім раєм,
та райські кущі мабуть не мені…
Сира темниця сили підірвала,
на ноги впала, та й коса не та…
Із шкіри крокодила чи шакала
знайшла шузи, ідучи до Христа.
Були ж часи, коли бабло косила –
із Пашею увесь народ трясли!
А нині – і з Турчиновим несила,
шакали молоді вже підросли…
І що ще треба гоям? Ой, народу…
Землі хватає, є ж де хоронить!
На шарика дісталася свобода –
то чом же зараз крові не пролить?!.
Ну що вже варто вам, старе шкарпіття,
віддать за мене сиплі голоси?
Я ж вас спроваджу з помпою на сміття,
лиш дайте, дайте, дайте покосить!
12.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809738
рубрика: Поезія,
дата поступления 12.10.2018
На березі під музику прибою,
у відблисках багаття і зірок,
ми смакували чарами з тобою,
а хвилі мили теплий ще пісок.
Ми дихали одним п’янким повітрям,
твоє волосся ніжно пестив бриз
і місяць краяв хмари гострим вістрям,
і тихо линув маревом каприс…
А іскорки над ватрою кружляли
і все злетіти прагнули до зір.
Але тоді, жадана, ми не знали,
що нас чекав іще кохання вир!.
11.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2018
У озері місяць купався,
тихцем з-за кущів виглядав,
під берегом потайки крався –
кохану у лозах шукав.
Зоря ж молода заблукала
в холодній осінній імлі,
а потім у трави упала
й розтала на лугу чолі.
Сумуючи тихо зітхати,
Чумацький торуючи шлях,
не стало їй сил споглядати,
як з іншими легінь кружляв.
Коханих любіть і шануйте,
всміхатися зайве другим,
стосунків крихких не руйнуйте,
бо щастя розтане як дим…
У озері місяць купався,
тихцем в очерет зазирав,
у розпачі берегом крався,
та пізно – себе обікрав!.
10.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2018
Звичайний чоловік, дорослі діти,
коти, жоржини, ноти, власний дім…
Для неї щастя сонцю порадіти –
тож не чекала на осінній грім!
Життя земного більша половина
уже минула шпарко у обох,
та осені змінилась якось днина,
коли їх душі познайомив Бог!
Так, саме душі! Не серця, не долі,
не власну справу, спільний інтерес…
Як присмак нерозрадженого болю,
як щемно-невимовний досі стрес.
Навіщо їм оці випробування,
спокуси юних, вже далеких днів,
примарні на майбутнє сподівання
і спогади п’янкі солодких снів?!.
Хоча вони причин тому не знають,
але назустріч вперто манить двох
і душі їх так віддано кохають,
що ту любов послать міг тільки Бог!
09.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809487
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2018
Зубного болю він приборкувач хороший,
скажу відверто – лікар хоч куди!..
Із рота з зубом вирве навіть гроші –
на сто відсотків і до бабки не ходи!
08.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809280
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 08.10.2018
Новому я радію дню,
що починає світлий ранок,
і сонця теплому вогню,
що ніжно золотить серпанок.
Радію посмішці твоїй,
що промінцем зоріє з фото,
й букету із казкових мрій,
що поглинає всі турботи.
Вві сні радію й наяву
калині, осені причастю…
Тобі радію й тим живу
і то уже вершина щастя!
08.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809257
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2018
Кричить з надривом коментатор
і оплесків лунає шквал.
На ринг виходить гладіатор,
буквально шаленіє зал.
Труси, боксерки, рукавички
із обладунків лиш всього,
усмішка скромна на обличчі
характер видає його.
Жорсткий на ринзі і технічний,
виносливий мов сніжний барс,
швидкий як блискавка одвічна,
йому байдужі кіч і фарс.
Давно не бачив в нашім краї
такої сили і краси.
Я вірю – Вася об’єднає
усі невдовзі пояси!
07.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809135
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 07.10.2018
Життя як існування не цікавить
й ніколи не цікавило мене,
якщо там балом лише шлунок править
чи щось подібне, хай і чарівне…
Воно мене цікавить з точки зору
мистецтва, тобто творчості процес.
Тоді за нього я піду у гори –
удалечінь, до самих до небес!
Тоді пірну за нього у глибини,
на саме дно, у хугу, буревій…
Прожив його я більшу половину,
та ще не бачив казки своїх мрій!
Побачити її усе ж я хочу,
та хто не хоче, покажіть мені…
У небі зорі майбуття пророчать
і ти посеред них у вишині!
06.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=809055
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.10.2018
Сьогодні щастя я тобі куплю
у Неба і здоров’я на додаток.
Прозорого, як серце з кришталю,
і чистого – як сніг. Це на початок…
Що буде далі? Відає лиш Бог,
яку він нам обом призначив долю.
Можливо нарізно, а може і удвох,
ми рватимем квітки в небеснім полі…
Та як би там вже, люба, не було,
збери в кулак усе своє терпіння,
забудь назавжди труднощі і зло –
Він дасть тобі своє благословіння.
Бо наречена ти Його, Його дочка,
хоча усі свого ми Бога діти,
натхненно молишся вночі не при свічках –
Його ім’я для тебе завжди світить!
05.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.10.2018
Не плаче, не ридає сильна жінка,
а на обличчі – спокою стіна.
Ніколи і нізащо – ні сльозинки!
Із пам’яті вже стерто імена
отих, колись що завдавали болю,
і тих, що ще беруть на язики…
Ніхто не зломить нежіночу волю!
Та все одно даються узнаки
і нинішні незгоди, і минулі,
безсонні ночі й непроглядні дні.
Свистять над головою ніби кулі
невтішні часом спогади, сумні…
І посмішку величну на обличчі
вона постійно з гордістю несе,
немов своїй гіркій планиді кличе,
що сильній жінці до снаги усе.
Та серце лиш на вигляд скам’яніло,
бо все ж заниє на якусь лиш мить,
коли впіймає погляд чийсь несмілий…
Вона ще може й хоче полюбить!
Вона ще може віддано кохати,
віддати серця й тіла свого жар,
як в юності невтомно дарувати
любові шквал і пристрастей пожар!
04.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808867
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.10.2018
Не Марічка й не Оксана,
не Софійка чарівна.
Ти – царівна-несміяна,
в цілім світі ти одна!
Ти зими ласкавий промінь,
солов’їний літній свист,
весняна бурхлива повінь
і осінній падолист.
Ледь прихована усмішка –
неповторна і проста.
Невідома досі книжка,
смак задуми на вустах.
Голубі великі очі
і стрункий, тендітний стан…
Осінь же мені шепоче –
навіть думать перестань!
03.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808740
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2018
Усміхнись, кохана, посміхнися,
чарівну усмішку вже забув…
Хай казково там, у синій висі,
але день земний ще не минув.
Ще укриє нас холодна нічка
темним, як у ворона, крилом.
Не одна згорить в зажурі свічка,
вся віддавшись світлом і теплом…
Усміхнись, кохана, посміхнися,
в думи мої лагідно прилинь,
горлицею сизою наснися,
та іще не зви у неба синь!..
02.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2018
Ми зустрілися запізно,
мабуть так лягли зірки…
Та не варто править тризну
посеред життя ріки.
Ще зустрінемось на небі
посеред легких хмарин.
Пригорну тебе до себе,
де байдужий часу плин.
Ще збиратимемо мушлі,
де зіркам згубився лік,
і свої буремні душі
поєднаємо навік!
01.10.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808440
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.10.2018
Вразлива, ніжна і привітна,
мов хризантема чарівна –
ти зоресяйний згусток світла,
у світі ти така одна!
В душі твоїй якась жаринка,
ти як джерельце у гаю!
Іскринко, Божий дар, Іскринко, –
втрачаю голову свою…
30.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2018
Ми говоримо різними мовами
і довіку такими вже буть –
за словами, на вид кольоровими,
замаскована дійсності суть…
Під обгорткою надто пістрявою
бракне серця тобі і душі.
За надутою вельми поставою
проглядаються плями іржі…
Ти себе уявляєш конструктором,
що під владу узяв часоплин,
чи всесвітньовідомим вже скульптором?
Та не глина я й не пластилін!
Тебе ваблять прийоми і раути,
це уже для усіх не секрет.
Не марнуй ані сил, ані часу ти –
не богемний, нажаль, я поет.
Як завжди епатаж, знову спогади…
Що ти хочеш мені довести?
Тож віднині при зустрічі поглядом
лише й можеш мене провести!
28.09.2019
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808225
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 29.09.2018
Не бійтесь говорить «люблю»
близьким і дорогим вам людям.
Нехай за щастя завжди буде
дарити їм любов свою!
Її потрібно захищать,
себе не втративши при цьому,
і, незважаючи на втому,
учитися усе ж прощать!
Не бійтесь втратити себе,
даруючи живу усмішку.
Зробіть зусилля, зовсім трішки,
хай навіть візаві – цабе!
Немає в часу вороття…
Тому нехай любові промінь
запалить в серці щастя пломінь
і той палає – все життя!
29.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.09.2018
Відпустіть мене туга з печаллю,
непроглядна нудьга відпусти.
Я наситився вдосталь мовчанням,
наковтався образ, темноти.
Відпусти мене смуток, утома,
залиши мене в спокої біль.
Хай нарешті життя аксіома
вкусить щастя і радощів хміль.
Не чіпайте тяжкі мене думи,
не остуджуйте тіло і кров.
Хай у серці прокинуться сурми –
поверни мені, доле, любов!
28.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808141
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.09.2018
Наснився чи навіявся,
побачився в вікні.
Надумався, привидівся,
а може навіть ні…
Романсом лине музика,
читає вірш поет,
нервово крутить ґудзика –
звучить новий сонет.
Поміж словами й нотами
іскряться почуття.
Короткими частотами
пливе удаль життя.
28.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808119
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 28.09.2018
Мовчи, душа. Не вимови ні слова!
Останні свічі скоро догорять…
Ти там була… Навіщо тобі знову?
Не відають блаженні, що творять…
Там кров і сльози, горе і страждання,
там судять правду судді-палачі…
Любов туди пішла, як на заклання!.
Прощу тебе моя душа – мовчи!
Мовчи, душа! Ти вже відговорила,
усім хотіла правду доказать…
Змінити світ оцей – тобі несила,
молись тихенько, ношу не піднять…
Усе даремно… Марні ті потуги,
бо кожен правду всяк свою несе.
Закласти ладен матір, сина, друга…
Попрали Бога вже, зміліло все!
Терпи, душа, хай кровоточать рани.
Нізащо не відкрий свої вуста!
Настане все, але на жаль, не рано,
і не забудь легенди про Христа!
27.09.2018
[i]
* За мотивами твору Ірини Ковалюк.[/i]
Молчи , душа.
Молчи, душа, не пророни ни слова,
ты там была, где много говорят,
где обвинители твои с камнями,
не понимают, что творят.
Там много крови, слез, страдания,
от многих слов, что как мечи,
там судят без Судьи, без сострадания,
и каждый прав, но нет совсем любви!
Молчи, душа, ты раньше говорила,
хотела что-то доказать, то каялась,
то защищалась, молила,
чтоб могли тебя понять.
Напрасно..., тщетны все потуги,
ведь каждый ищет своего,
и хоть умны, высокопарны речи,
но нет там Истины, и нет Его.
Терпи, душа, болят пусть раны,
не открывай свои уста.
Всегда с тобою Тот, Кто слышит.
Ты не одна, душа, ты не одна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=808057
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2018
Чому ви так не любите євреїв? –
спитав мене якось заступник мера, –
Чого тільки вартують „Меч Арея“,
„Проект Жи-2“ чи „Ера Агасфера“!..
Хоча я й не з семітської родини,
мені у світі рівні всі народи
і в ставленні конкретнім до людини
для мене визначальна не порода.
Не грає ролі – німець ти, китаєць,
поляк чи росіянин, білорус,
жуєш ти сало чи черствий окраєць,
мацу чи бульбу, пиво п’єш чи мус…
Для мене важливіша поведінка,
аніж національний колорит.
У серце як запала гарна жінка,
то чи зупинить вже її іврит?!.
Та не люблю, як брещуть і грабують,
по трупах вгору лізуть напролом
і не важливо, що від тебе чують –
салют, хелло, добридень чи шалом…
Така ось, любі друзі, епопея,
де ціла купа й іншого лайна…
Як в цім портреті вгледіли єврея –
у тім, пробачте, не моя вина!
Я дійсність пропускаю через сито,
в кулак зібравши власні волю й хист.
Ліпить мені ж ярлик антисеміта
спроможний лише ярий сіоніст.
25.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807755
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.09.2018
Ключа тобі від щастя подарую,
відкрий ним двері в зраненій душі.
Зневіру і негоду прожену я,
в минулім їх назавжди залиши.
Відкрий до серця широко віконце,
впусти надію, віру і любов.
Хай смуток в’яне під яскравим сонцем
і повнить осінь щастям тіло й кров.
Душі дай спити свіжого повітря!
Повісь на вході з весен оберіг,
а гіркоту образ пусти за вітром
і викинь жаль за пам’яті поріг.
Неси в майбутнє лиш прекрасні миті,
усмішку щиру й дотик чулих рук.
Нема нічого ліпшого на світі
мелодії кохання – серця стук!
Тобі чарівний ключик подарую,
його в кишеньці пам’яті тримай.
Зніми з душі тягар замків – прошу я,
полинь уявою за світлий неба край!
24.09.2018
[i]* Спроба перекладу чи за мотивами твору Лусинди Хоффман „Ключи от счастья“.
Ключи от счастья
Лусинда Хоффман
Я ключик подарю тебе от счастья,
Открой им дверь израненной души.
Ты прогони унынье и ненастье,
Им «входа нет» табличку напиши.
Ты распахни души своей окошко,
Впуская луч надежды и любви.
И грусти вкус останется немножко,
А боль потери в клочья разорви.
Проветри душу светлым очищеньем,
Омыв слезою каждый уголок.
Обиды горечь замети прощеньем,
И выкинь сор за памятный порог.
Перелистай альбом воспоминаний,
Лишь добрые моменты сохрани.
Зайди в мирок несбывшихся желаний,
И право сбыться с легкостью верни.
Ты сохрани прекрасные мгновенья,
Тепло улыбок, нежность рук родных.
И воскреси минуты вдохновенья,
Увидев чудо в мелочах простых.
Наполни радостью сосуд душевный,
Микстурой веры раны промокни,
Приняв на грудь любви бальзам целебный,
Ключом замок душевный отомкни.
Я ключик подарю тебе волшебный,
Его в кармашке памяти храни.
Сними с души замок благословенный
И дверцу в счастье смело распахни!
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2018
Я напишу катрен свій поміж хмар
на аркуші осіннім небосхилу,
де вчора сонця ще горів ліхтар,
а зараз – не пробитись крізь вітрила…
Крізь паруса осінніх бригантин
і такелаж дротів нового ЛЕПу,
де бронзових полів старий сатин,
і серпантин побляклого вже степу.
Я напишу тобі прості слова,
що вітерець мені в цей час навіяв –
жнива скінчились, та любов жива
і не поблякли ще юнацькі мрії.
23.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807553
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.09.2018
Прекрасне почуття любов
хай не старіє, не зів’яне,
бентежить серце полум’яно
та гріє душу знов і знов!
Любов не гасне і не тліє,
зворушує своїм огнем,
пробуджує сердечний щем
і щастя заповітні мрії!
Любіть! Любіть безмежно,
чисто, ніжно!
Любіть! Любіть,
мов квітку білосніжну!
20.05.2017
http://ukrnotes.in.ua/noty/Stepanova-Borovskaja/Stepanova-Borovskaja_Ukrainskyi_romans_Liubit.php
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807523
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.09.2018
„Какая разница“ з якої шкаралупи
проклюнулося кожне пташеня?! –
штовхало хвацько, не жалівши пупа,
з гнізда дітей дрозда зозуленя…
Останнього, забилось що в куточок,
малий додолу врешті скинув кат…
Ох, скільки їх таких „синів“ і „дочок“,
ой, скільки тих іще зозуленят!..
Якщо не бачиш, голубе, різниці
між мовою й чужинським язиком –
то снитиметься воля із темниці,
а сам ти будеш лише кізяком!
Цькували українську чом віками
з усіх сторін, а більше всіх „брати“?!
Шеренгами, колонами, полками
кати уперто лізли до мети…
Морили голодом, законом та уставом,
багнет і куля – ось їх аргумент.
Чому відродження вкраїнського не стало?!
Та це з історії всього один момент…
За мову українці йшли на плаху,
поклав життя за неї неньчин цвіт!
А скільки натерпілися ми страху,
що не оговтались за майже сотню літ.
Клиха згадаймо, Балуха, Сенцова,
ще Сущенка, Панова, Карпюка…
У чому їх вина? То бранці слова,
за незалежність плата отака!
Загарбницьку ж ще чуємо в столиці,
російська в Раді теж не дивина…
Якщо немає жодної різниці,
то українська всюди хай луна!
Я закликаю всю свою країну,
усіх від старців сивих до малят:
щоб захистити мову й Україну –
з гнізда потрібно гнати зозулят!
21.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807375
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.09.2018
Ти мов конвалія тендітна,
як гладіолуси струнка.
Горить червона маку квітка,
бентежить красота п’янка!
Пахучий мов гірська лаванда
твого волосся водоспад,
а губи, пелюстки троянди,
моїх думок тривожать лад.
Весь божий день перед очима,
усяку ніч береш в полон…
Кохання чарівна личина
солодким робить кожен сон!
20.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807219
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2018
Самотність – то планида сильних духом,
талан їх, доля, жереб, пай, уділ…
Бо слабаки опустять завше вуха
і туляться до натовпу окіл.
19.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=807198
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 19.09.2018
Принцесо люба, юна молодичко,
вишнева квітко, сарно чарівна,
русалко ніжна, лагідна синичко,
казкова феє, ти – сама весна!
Красуне, рибко, світанкова зоре,
голубко сиза, мавко лісова!
Моє кохання – море неозоре,
його не здатні передать слова...
Твої глибокі і ласкаві очі,
як ті волошки – у житах зорять!
Створив шедевра всемогутній зодчий,
аби вночі комусь не дати спать…
16.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806773
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2018
[i]Легенді української естради –
Назарію Яремчуку, присвячую[/i]
Той „Незрівняний світ краси“
заворожив мене навіки –
стрункі реліктові ліси,
„Осінній лист“, кохання ріки.
„Червона рута“ й „Водограй“ –
як перші кроки до вершини.
Шумить там „Гай, зелений гай“
й горить карпатська горобина.*
„Стожари” та „Чумацький шлях,“
як заклик: „Гей ви, козаченьки!“;
і „Килим з маків“ у полях,
і „Скрипка грає“ – рве серденько!
Ще „Сонце у твоїх очах“
і смерекова рідна хата.**
„Ліхтарики“ там по ночах
зорять нам шлях до мами з татом.***
І „Пісня буде поміж нас“,
здійснилась заповітна мрія.
„Дай Боже“ нам, „У добрий час“,
чарівна „Квітка-розмарія“.
Твій рідний край – мій рідний край,
єдина русичів „Родина”.
Квітує вічно хай розмай
й не заросте твоя стежина!
15.09.2018
[i]* Мова йде про пісню „Горить горобина“.
** Мається на увазі пісня „Смерекова хата“.
*** Йдеться про пісню „Батько і мати“.
[/i]
Відеокліп пісні:
https://www.youtube.com/watch?v=pe8pZ0AgmfE&feature=youtu.be
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806702
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.09.2018
В якій країні нині живемо? –
задумайтесь над цим нарешті, люди.
Куди йдемо? Ні, просто летимо!
В яке провалля тягнуть нас іуди?!.
У ці часи керує нами хто?
У нас своїх немає, українців?!
А скільки ще триватиме АТО?
Як довго ще терпітимем злочинців?!
Сягнули вже всесвітнього позору,
такого не було споконвіків,
щоб виявляли ми сліпу покору
і видали своїх захисників!*
15.09.2018
[i]* Йдеться про рішення Генпрокуратури щодо видачі агресору учасника російсько-української війни Тимура Тумгоєва, який воював на боці України з листопада 2017 р.
[/i]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806677
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 15.09.2018
[i]Своєму земляку в квадраті –
Анатолію Золотухіну, присвячую
[/i]
Дослідник і відомий вчений,
в історії ти Шерлок Холмс,
бо наполегливий і чемний,
наш миколаївський коло́с!
Вивчаючи детально „Слово…“,
зробив велике відкриття –
церковна форма, а основа
перлини світського буття!
Твої „Гомер і Атлантида“
новий нам розкривають світ –
мов Котляревський й „Енеїда“
лишають незабутній слід.
З робіт таким іконостасом
вже чільне місце ти посів,
та зазвучать, я вірю, басом
ще й гімни древньої Русі!
13.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806458
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.09.2018
[i](Із циклу „Лазурний берег“)
[/i]
Море насупилось грізними хвилями,
всюди снують буруни.
Нас не побалує теплими штилями
мабуть уже до весни…
Чайки лиш повагом ходять по берегу,
сумно тепер їм одним.
Хмари нависли над хвилями черевом,
літо розтало як дим.
Бабине літо усе ще попереду,
сонце осяє лазур.
Потім гулятимуть берегом череди
із лютовіїв і бурь.
Хвилі круті без жалю шматуватимуть
взимку холодний пісок.
Чайок сім’ю до весни рятуватимуть
плавні і хвойний лісок.
Море ласкаве побачити хочеться
знову хоча б через рік,
але уже без медуз і без збоченців.
Їх би не бачити вік!
10.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806383
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.09.2018
[i](Із циклу „Лазурний берег“)
[/i]
Дозволено тобі усе і більше!
Для тебе, люба, зірку із-за хмар!
Хай сніг чи дощ – тебе це не колише,
ти королева балу, суперстар!
Для тебе сонце світить, вітер віє,
опівночі чарівний зорепад…
Коли ідеш, дихнути я не смію,
промовити хоч слово невпопад!
Кохаю лазурові твої очі,
в них іскорки і моря глибина…
Чекаю, люба, і цієї ночі,
але тихенько, ти ж бо не одна!
07.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.09.2018
Ворожбитка козаку долю нагадала,
що красуню стріне він у весняний день,
що віддасться майже тій дівці на поталу,
що співатиме для неї голосно пісень…
Він не вірив жінці тій, глузував із неї,
говорив, що не такий – плазувать не звик,
що нізащо не віддасть воленьки своєї
і завжди господар в домі все-таки мужик!
Та не знав тоді козак, як він помилявся,
що в житті буває те, ще чого й не чув –
в чарівницю молоду якось закохався,
що й розмови про свободу начисто забув!
Залюбила козака, зіллям напоїла,
дівка гарна і метка, з гонором лихим.
Погуляла, попила, добре попоїла,
обдурила півсела і втекла з другим…
Славні, браття-козаки, хто шанує долю –
про зрадливість пам’ятай чарівних дівок.
Як здаєшся у полон – забувай про волю,
щоб не згадувать дарма цей гіркий урок!
Отже, други-мужики, хто ще має волю,
про підступність не забудь чарівних жінок.
Не здавайся у полон, пам’ятай про долю,
щоб не згадувати марно той життя урок!
11.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806315
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 11.09.2018
Провидців розвелось у нас немало,
що жваво живлять масовий психоз…
Згадайте Кашпировського-вандала,
як той шеренги клав в анабіоз!
А Чумака Алана не забули,
на відстані що воду заряджав?
Йому подякував би і коваль Вакула,
а може – ніби біса катував…
Спасти довіру нині чи удасться? –
частіше все запитую себе,
коли й незряча Ванга, мила бабця, –
таємний співробітник КДБ!..
У що лише не вірять бідні люди
під натиском хвороби, скрути, зла:
в Христа, Аллаха, Будду, навіть Вуду,
а у хлюстів – росте гора бабла!
11.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806272
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.09.2018
Товстіють люди зовсім не від їжі
і надлишок калорій не біда.
Для тих, хто має надто круглі крижі
надмірною здається вже й вода.
Унаслідок детальних спостережень
мій висновок можливо вразить всіх –
не треба в харчуванні геть обмежень,
всьому виною тривіальний біг!
Ви тільки вийдіть в парк і подивіться,
хто бігає ще зранку без штанів,
на їх масні млинцево-круглі лиця,
де майже сто відсотків товстунів!
10.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806199
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 10.09.2018
Колись це ще вивчатимуть у школах,
та я до того вряд чи доживу,
бо доки будем рухатись по колу –
триматимемось лише на плаву.
Та й то не факт, що не потонем зовсім,
не підемо сокирою на дно!
Лишатимемось доти голі й босі,
аж доки не здолаємо багно.
Не вичистимо спільно ми конюшні
відомого всім Авгія-царя,
аж доки всим загалом, разом, дружно,
святенників не скинем з олтаря.
Чужинського не спекаємось бога,
московських не позбавимось попів.
В майбутнє нам відкриється дорога,
чужих як зміним на своїх стовпів.
Народе мій, знедолений народе,
невже потрібно стільки літ кричать –
не досить лиш отримати свободу,
її потрібно потім захищать!
10.09.2018
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=806198
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 10.09.2018