| Сторінки (25/2408): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Над урвищем стою… Уже надвечір,
темніє неба голубий сатин.
Ти, увібравши голову у плечі,
сховалася за часу палантин…
І тчеться ніч, і сіється, і плине,
і лащиться, затягує у вир,
і падають розпечені вуглини
моїх думок у збайдужіння звір…
І сиплються жарини у яругу,
на саме дно, іскряться і сичать.
Ішов так довго уперед… по кругу,
що од безсилля аж пече кричать…
Але у сон уже не повернутись
і не знайти затоптані сліди…
Усе забути хочу і забутись,
і затишок душевний віднайти.
19.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=908468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2021
Розчинимось у карамелі часу,
у всесвіті казкової нуги,
хай ніжні ритми зоряного джазу
обмежень розтинають ланцюги…
Розтанемо в кохання ароматі,
різноголоссі Еросу пісень.
Зануримось у пристрасті багаття,
де з ночі постає чарівний день…
Як душами полинемо до сонця,
стрічатиме нас щебетом весна
і, залишивши скит ченця-афонця,
ми чашу щастя вип‘ємо до дна!
06.03.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=907056
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2021
Не дисидент я і не політв‘язень,
за булаву гетьманську не борець,
не научився говорити в‘яззю,
іти по трупах до чужих сердець…
Не ліз на трактор взимку на Майдані,
на східнім фронті небо не тримав,
та і у складі жодного із кланів
Вітчизну на шматки не розривав.
Я пан Ніхто, шматочок чорнозему
землі дідів – полів її, ланів.
Із тих, хто щиро любить свою землю,
волошок, маків син і полинів…
Я пан Ніхто, я відголос природи,
один із сотень тисяч трударів,
питомий представник свого народу –
нащадок козаків і кобзарів.
За Кобзаря згадав я недаремно,
такого триста років не було.
Зміліло зовсім за часів буремних
святої Батьківщини джерело…
Я пан Ніхто, своєї син країни,
та чи важливі нині вік і стать…
На терезах майбутнє України –
гуртуймося за нашу долю встать!
А хто отой Ніхто, народе, люде?
Де гетьман наш, прийдешнього маяк?
Хоч підростають генії усюди,
іуд і дурнів більше… Долі знак?
Тоді не вірю я у ту планиду,
талан її невтішний і гіркий!
Невже у Україні лише гниди
чи сяють нам з небес чужі зірки?
А колективний розум де подівся?
Хоча би кілька сотень, як один!
Чи не тому Тарас наш зажурився
і всіх дотисне мудрий карантин?..
Я пан Ніхто, я син свого народу,
нам чубитися треба перестать.
Щоб захистити землю і свободу –
пора за Україну разом стать!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=906285
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2021
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…
Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –
у низку привидів-почвар…
У чому сенс життя такого,
де сплін і туга через край?
Лиши усе за перелогом,
живи наповнено, кохай!
24.02.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905989
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2021
Ти потушила мої очі
страхами сумнівів своїх.
Я ж копирсатися не хочу,
між дат, подій пустих і віх…
Зсушили душу фемінізми
давно розкручених цитат,
що пломеніють через призму
апокрифів твоїх утрат!
Безпомічно упало небо,
на брук розсипались зірки…
Вже не підноситься до тебе
їх погляд зжурено-гіркий.
Ти потушила мої очі,
тобі це, люба, удалось…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905925
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2021
Де Вовча й Терса котять свої хвилі
до берегів великого Дніпра,
постав між нив у всій красі і силі
оплот надії, щастя і добра.
Нас Троїцька громада об‘єднала
у працьовиту і міцну сім‘ю.
Долати гори до снаги загалу
і разом досягти мету свою.
Квітує у селах верба і калина,
буяють навколо жита й пшениці –
це наша чарівна мала батьківщина
в садів вишиванці й волошок вінці.
У полі дозрівають паляниці,
під сонцем рум‘яніє коровай
і сонях зазирає у світлицю –
наш павлоградський благодатний край.
Свій хліборобський рід ми пам‘ятаєм,
його ведем із глибини віків
у Богом данім січеславськім краї,
нащадки запорозьких козаків!
Жита колосяться і квітне калина,
стіною у полі стоять пшениці.
Це наша земля і ми всі – Україна,
і маки горять на ланів рушниці!
20,21.02.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905831
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2021
Зустрілись якось з осінню весна
на середи́ні сонячного літа
у зимню пору… Зустріч та сумна
мені теплом у снах донині світить.
Не говори «кохаю» чи «люблю»,
скажи лише, що я тобі потрібен.
Зрідні те слово дзвону кришталю́,
хоч я уже й не зовсім Мартін Іден…
Ти раптом в серце увійшла моє
на теплих берегах чужого моря.
Уява феєрверком виграє,
а унизу ще безліч ям і зворів…
Та вірю, Рут попереду іще,
чекають нас моря і океани…
Проллється втіха весняним дощем,
розсіє літо осені тумани!
21.02.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=905636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2021
Дише… астралом мертва тиша,
у всесвіті лиш я…
Тиша… Ум запитання пише, –
У чому суть моя?
Сокіл… у небесах високо
долає тугу й біль.
Поки… прострація, а спокій –
у практик вища ціль.
Віхи… занурюють у вихор
думок моїх і мрій.
Тихо… пиху́ здираю, з лихом
веду в астралі бій.
П‘єса… Постійні біль і стреси
знецінюють буття.
Престо… лунає неба меса
чи пізні каяття?.
Діло… Нове астральне тіло
пливе у товщі хвиль.
Сміло… страху здолає силу
медитаційний стиль.
Тісно… Меча стискаю міцно
надземного ефес.
Вісті… несу селом і містом,
простую до небес!
01.02.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=903326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2021
Вона любила готувати
постійно, навіть уві сні,
як у дитинстві вчила мати!
Лиш у фейсбуці, на стіні…
26.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.01.2021
Кви́лить за вікнами майже прире́чено вітер,
гоне по небу хмарини в далекі краї.
Нині зима, але всі мої мрії про літо,
в літо поли́нули думи кудлаті мої.
Вітер, вітер… Роздуває сотні літер,
не дає зібратись під пером.
Вітер, вітер… Ти поету добрий ритор,
подаруй надію на добро!
Прийде вона і розтане крижина у серці,
Груди наповняться лагідним сонця теплом
Душу зігріє хвилююче, радісне скерцо
доля укриє у спеку і ху́гу крилом.
Вітер, вітер… Як із пам‘яті ти витер
всі страхи-тривоги і жалі!
Вітер, вітер… Волоцюга ти чи митар?
Принеси кохання на крилі!
Закінчений: 22.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=902091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2021
Злись на себе, лиш на себе, мила –
я своє терпіння змарнував.
Боже, дати відповідь несила
на питань твоїх шалений сплав…
Ти за рік не витримала й тижня,
щоб не накрутити бігуді…
Чим ти краща, люба, за колишню?!
Тля вагання – із рідні біді…
У воді хрища́тій кисну мовчки,
заморо́жу всі свої гріхи.
Не завада ні сини, ні до́чки,
бо мені усе те до снаги.
Після пів доби у ванні мокну,
омива́ю кляті порохи́.
Та коли не вдасться – краще здохну,
а віддам непро́щені борги.
Не закрию зрештою забра́ла,
бо довіку я відкрито жив.
Ти себе́, маленька, переграла –
отепер чекай і долі жнив…
Ти, волошко, невимовна штучка,
як твоє непевне майбуття́…
Хай та діамантова каблучка,
оберегом стане за життя!
19.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901813
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2021
Ти суперечлива до біса
і несподівана така…
Неперевершена актриса,
тендітно-мила і легка!
Моя ти чайко білокрила,
чарівна рибко золота!
Невже сьогодні покорила
вчорашня бестія руда?..
Запланувала все зарання
чи накрутила бігуді?
Втопила в мареві кохання
мої роки немолоді…
«Жінки легкої поведінки» –
у вухах вироком дзвенить,
неперевершені картинки
перед очима кожну мить…
Гортаю пам‘яті сувої
собі на щастя чи біду –
я марив цілий рік тобою,
але тепер уже не жду.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=901141
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.01.2021
У мушлю часу сонце заховалось,
від сяйва зір крутилась голова
і в тиші забриніли, як здавалось,
іще ніким не сказані слова…
Відкрив обійми вересневий вечір
і оксамитом ніжно огорнув
такі тендітні, аж прозорі, плечі,
перетворивши втечу… у ману.
Ману позицій, поглядів і хисту.
Війну вівенді модусів, цитат
чи осені стрімкого падолисту,
манірності і марноти утрат…
Як довго я чекав тебе, жадана,
як надто швидко згіркнула халва!
Все сказано – упали з уст неждано
серед зими несказані слова…
5-8 січня 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.01.2021
Усе життя в театрі… За куліси
іще в дитинстві доля привела.
Не зустрічав я кращої… актриси.
Обидва в тебе зламано крила,
синці і шрами по усьому тілу,
на серці, особливо на душі…
Палке жадання, як того хотіла,
постійно закипає у ковші.
Кипить щоденно, булькає, клекоче,
випалює навколо все живе
і той вогонь не вбив мене, напрочуд,
та рана вряд чи скоро заживе…
03.01.2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.01.2021
Гірлянду розвішу в кімнаті,
прикрашу холодне житло.
Уявні сніжинки пухнаті
присядуть мені на чоло,
на вії, на вуса, на щоки,
на ковдру, що вкрила мене…
Чекатиму Нового року,
а то він повз мене майне.
Бо ще залишуся у цьому,
поміж пандемій та судом,
і затишок власного дому
розвіють Гомора й Содом…
Ступай, високосний, із Богом,
іди і з собою бери
усе, що підступно за рогом
сховалось у розпалі гри…
31.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=900018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2021
Життя летить і «Пошук!» – твій девіз.
Мелькають дні, події, кілометри…
А ти сама його волочеш віз,
мажу буття свого у стилі ретро…
Сумбур думок: колажі, вітражі,
рожеві хмари, гойдалка до неба…
Кохання потайки, картинно, на межі,
але чи є ота межа у тебе?!.
Стереотипу спекатись? Табу!
Його уже позбутись неможливо
і ти міняєш «Лексус» на гарбу,
та парасольці все ж пасує злива.
Емоцій злива, вражень, почуттів,
новий, незвичний, креативний стержень –
щоб вистачало образів і слів,
і музики без будь-яких обмежень!
27.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899500
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.12.2020
Не вбий в мені любов мою,
кохання пристрасне до тебе.
Я над обривом, на краю,
а ти про нову знову требу…
Не убивай мою любов,
як це раніше намагалась.
Ми наламали доста дров,
навіщо був увесь цей галас?!.
Хоч почуття іще живі,
та в серце линуть суму гами…
Причина в тебе в голові –
гора, напевне, не між нами!
27.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899467
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
Картина впала на підлогу,
на друзки розлетілось шкло…
Волає серце – Допомоги!
А розум каже – Не було.
Ні грама не було любові,
ні йоти щирих почуттів…
Манірність, гра у кожнім слові,
а у поступках – поготів.
Душа попала у облогу,
чомусь усе пішло не так…
Картина впала на підлогу –
то долі неспростовний знак.
27.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2020
Заглянемо нарешті до театру?
Подивимось «Кохання на межі»!
Шаленою прихильницею арту
тебе зробили не мої вірші…
Ми найдемо в антракті вільний столик
подалі від куліс і мізансцен,
а замкнуте обставинами коло
горням еспресо, може, розірвем…
Лежать квитки у портмоне самотньо,
стрімкий летить неумолимо час
і зупинить його не можуть жодні
події, сили, люди…
окрім нас.
25.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=899231
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.12.2020
Чоло схилила, плечі опустились,
гірка сльоза стікає по щоці,
зеленим мохом ліра її вкрилась,
зів‘яла ружа в стомленій руці…
Стоїть в зажурі одиноко муза,
а на обличчі невимовний сум,
немовби сицилійські Сиракузи
безжально часом кинута у тлум…
Нещадний кат, убивця муз і вроди,
суворий цензор юності принад,
а досвід – як невтішна нагорода
і відголос далеких серенад…
08.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=897580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.12.2020
У затінку моїх думок
улітку – прохолода
і досить тепло на душі
без сонця в зимній день.
А вранці роздумів димок
у будь-яку погоду
дарує плетиво віршів
і музику пісень.
Клубочаться оті думки
під дахом капелюха,
глашатаї сумних часів,
оракули біди…
І присмак полину гіркий
посилює задуху,
від сотень тисяч голосів,
що линуть із орди.
Перед очима молода,
приваблива феміна.
Уся у білому вбранні,
від голови до п‘ят…
Усе настирніша орда,
усе непевніша хода…
Невже то Україна?!
Вже скрегіт чується мені –
сокиру гострить кат!
01.12.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896811
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Як довго я тебе чекала,
та все ж обаві віддала…
І знову зустрічі шукала,
лише надією жила.
Хотіла я тебе зустріти,
гляділа подумки, у снах…
Спливло таке бентежне літо
і ось залишив душу страх!
Ти йшов такий близький-далекий,
в задумі хмурячи чоло.
І рідні очі, й серця клекіт…
Пів року мовби й не пройшло!
Той самий погляд, синій-синій,
і зайчик сонця на щоці,
і щира усмішка осіння,
і парасолька у руці…
Нарешті! Знову я зустріла
наперекір усім судам
тебе того, кого хотіла,
й уже нікому не віддам!
30.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=896792
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.12.2020
Поміж сріблястої пряжі дощу,
під парасолею світлої хустки
вгледів тебе і уже не пущу
в серце бентежне непевності пустку.
Ти саме та, що так довго чекав,
марив ночами, пірнав з головою
в різномаїття липневих отав,
прагнув уволю напитись тобою.
Літо у леті не бавило нас,
але у цім надолужила осінь.
Жовтень – найкращий закоханим час
і листопаду дзвінке суголосся.
22.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895839
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.11.2020
Неправильно раніше я жила,
училась, всіх любила, догоджала,
дітей ростила, тихою була,
супи варила, прала, прасувала…
Город і сад, будиночок і двір
тримала у порядку, навіть квіти…
Життєвих налаталася я дір!
Вже виросли, порозлітались діти…
Неправильно жила я майже вік,
здійсню нарешті заповітні мрії –
нехай тепер вже новий чоловік
мене стару… кохає і леліє!
19.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895465
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.11.2020
Я не живу, а виживаю,
писати почала вірші…
Живу не з тим, кого кохаю,
кого лелію у душі.
А я живу не так як хочу
і в тому лиш моя вина.
Примара, привид, потороча,
поміж людей сама… Одна!
Не те, не там, не так, не та я…
Не може бути це завжди…
Лиш одного тебе кохаю,
до тебе мрії і сліди!
14.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.11.2020
– Стій, сидіти, – почув Сірко знайому команду, коли вони підійшли до вітрини магазину «Все для тварин». – Обирай, який тобі більше до вподоби, – сказав ласкавим, але впевненим голосом, господар.
– Цей чи той? – замислився Сірко, вперши свій погляд у новенькі вироби, що висіли у вітрині, по черзі уважно оглядаючи кожен із них. – Мабуть той, що зліва. В нього і застібка більша, і гаптування гарніше… А може той, що справа? Він приємнішого відтінку, а візерунок ідеально пасуватиме до кольору його шуби… Ні, мабуть лівий. Він з натуральної шкіри і приємніший на дотик… Та ні, все-таки правий. Він хоча і штучний, але ширший, шию менше тертиме і швидше… зноситься. А там знову новий ошийник, новий вибір!..
15.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=895029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.11.2020
У цьому світі просто не буває,
лякає вже взаємність почуттів,
хоча вони і сповнюють розмаєм,
за межі мчать галактик і світів!
А може все залежить від бажання
і від потреби віддано любить?
Чи є межа в природі у кохання?
Немає, бо життя всього лиш мить!
Немає, не було й не може бути.
Кохання – то нестримна течія,
кайдани розриває, ріже пута.
У світі ми одні – лиш ти і я!
І ми пройшли ці два бентежні роки,
і не один отримали урок.
«Rock-Hata» стала першим нашим кроком
у світ кохання й марева зірок!
12.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894777
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020
Я загубився поміж літа,
поринувши в казкові сни,
шукав волошку серед жита,
єдину, з самої весни…
А ти на ранню осінь схожа
в новому жовтому пальто,
дивуєш сміхом перехожих,
коли сідаєш у авто.
А ти яскрава і тендітна,
як павутиночка легка,
немов ранковий промінь світла,
берізка в золоті струнка!
Чарує сонцем наша осінь,
дарує казку листопад
і п‘яні ми від щастя зовсім
немов багато літ назад!
12.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.11.2020
Весною обернулась наша осінь,
ти знову запросив мене у сни.
З тобою я у них літаю досі
і не бажаю іншої весни!
Ти підійняв увись мене, до неба,
сіяю щастям я поміж зірок,
веселкою спускаюся до тебе,
і не боюся ставить на зеро.
І осінь ради нас змінила плани,
і вереснем чарує листопад.
Обох у юність повертає плавно
і не лякає грудня снігопад.
І хай зима, нехай жаскі морози,
та я вперед, босоніж, по льоду…
Чекають нас весняно-теплі грози –
ми подолали сумнівів сльоту!
09.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=894425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.11.2020
За ширмою заплющених очей
душі моєї болю не розгледів
і розпачу опущених плечей,
закутаних у збайдужіння пледі…
А ти любив мене таку як є
і у безмежжя кликав за собою,
де ми кохання нашого зіп‘єм
та размотаєм пристрастей сувої…
І я повірила, відкрилася й пішла
за щастям у свою дитячу мрію.
Уже позаду страху кабала,
я щастям і надією зорію!
02.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.11.2020
Гіркий талан мою планиду вершить,
крива життя гайнула шкереберть.
Хай всесвіт перевернеться як вперше,
коли зустріну, мила, я тебе.
Я так чекав… Я щиро сподівався,
у снах шукав п‘янкі твої вуста,
а доля закружляє нас у вальсі,
як спалиш ти останнього моста.
І ти прийшла розгублена, змарніла,
та у очах палав живий вогонь,
а посмішка мені давала силу
і щастя пломеніло між долонь.
І світ перевернувся під ногами,
завирувало барвами життя,
шикуються у оду щастя гами,
кохання нас веде у майбуття!
Наш листопад вітає на порозі,
багряні вистеляє килими,
з нудьгою, люба, нам не по дорозі,
на нього довго так чекали ми!
01.11.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.11.2020
А ти пиши мені листи,
я їх на відстані читаю,
тебе душею відчуваю,
хоча і спалено мости…
А ти пиши мені вірші
щодня, вночі, надвечір, зрання…
Вони відроджують кохання
в моїй розірваній душі!
А ти люби мене, люби
і вір, що я тебе кохаю,
бо у мовчання я вплітаю
надії кращої доби…
А ти прости мене, прости,
мої вагання, ні не зраду,
і подаруй мені розраду –
той шанс дістатися мети!
29.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020
Не відпускай мене ніколи
і хай там що… Не відпускай!
Нехай метелики чи бджоли,
емоцій вибух через край…
Не відпускай мене нізащо,
горни до щирої душі
і не давай вернути в хащу…
Пиши, пиши мені вірші!
29.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.10.2020
Вона мені сказала «так»
своїми милими вустами –
кохання зазвучали гами,
серця забилися у такт!
Вона мені сказала «так»
і все навколо засіяло –
життя взяло нове начало,
то неба неповторний знак!
Вона мені сказала «так»
і все одно, що скажуть люди.
Я вірю – якнайкраще буде,
душею з нею я юнак!
Вона мені сказала «так»!
26.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.10.2020
Розбилась склянка уночі,
упала раптом на підлогу.
Душі утративши ключі,
ми добрели до епілогу?
Надія тане на очах,
як сніг на весняному сонці,
кохання паросток зачах,
втонула віра в ополонці…
Скінчився дикий водевіль,
упала почуттів напруга –
у грудях невимовний біль,
на серці несказанна туга…
Зриваю залишки оков
у світлі зір нічного неба.
Розбилась склянкою любов…
А чи була вона у тебе?!.
24.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893015
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
Осінній дощ змиває поторочу
незрозумілих дещо почуттів,
але твій голос я почути хочу,
а бачити тебе – і поготів!
Поглянути в глибокі твої очі,
зануритися в серця таїну…
Душа нікого бачити не хоче,
лише тебе… Тебе лише одну!
24.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893014
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.10.2020
Скажи мені відверто, друже,
ти їв колись солодку грушу
із рук коханої чаклунки
у проміжках між поцілунків?
Щоб музика лунала всюди
і трунок скапував на груди…
Чи ласував ти диво-соком,
за мед солодшим що нівроку?
А цілував вуста духмяні
ущерть наповнені бажанням,
коли вночі, у літню пору,
млинець по небу плив угору?
Під небом, зорями укритим,
ти смакував чарівні миті?
Удвох з жаданою до рання
ділив п‘янке своє кохання?
Згадай свого юнацтва груші,
куди там роли ті чи суші…
жовтень 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=892456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2020
Зів‘яли квіти поступово,
не дочекалися тебе…
Та я своє тримаю слово –
чекаю, люба, дотепер.
Іще чекати доста буду
і буду марити вночі
тобою, мила моя згубо,
твоїм волоссям при свічі…
Усупереч пересторогам
і талану наперекір
собі на двох одну дорогу
обрали, оминувши вир.
Тебе без пам‘яті кохаю!
Я так люблю тебе… Люблю!
Усе душі в тобі не чаю,
від тебе, пташко, у хмелю́!
Мого ти серця половина –
у всьому світі ти одна!
Кохана, бажана, єдина,
рахую миті дотемна...
10-21.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891290
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2020
Не спала, слухала весну
під осені свинцевим небом.
Усі думки лише про тебе…
Світає, мабуть не засну…
Не спиться… Сон тікає геть,
мандрує за високу гору.
В уяві дика коловерть…
Ні, не засну, вставати впору.
Ти знаєш, як душа щемить –
аж розриває власне тіло!
І не змовкає ні на мить,
вона завжди тебе хотіла…
Тобою марила завжди,
у всі часи тебе шукала…
Усе вдивлялася в сліди
серед безликого загалу…
Їй так хотілося тепла,
їй так хотілося кохання,
та не з тими життям ішла,
свій хліб ділила і бажання…
І ось нарешті – тільки ти,
коханий, бажаний, єдиний…
Тож поєднати назавжди
я прагну наші половини!
09.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891188
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.10.2020
Давай почнемо все спочатку,
я запрошу у гості ніч,
зніму поношені пальчатки
і витру помилки до цятки…
Ми стрінемося віч-на-віч!
Давай поглянемо у вічі,
у них лиш туга і печаль,
а у серцях палають свічі
і душі душать протиріччя –
не зберегли любов… А жаль!
Неправда це, усе неправда…
То божевілля, машкара!
Твоя любов мені відрада,
вона в мені і ти десь рядом…
Пора зустрітися, пора!
Давай почнемо все спочатку,
я запрошу у гості ніч,
наллємо кави у горнятка,
знайдемо істини зернятка…
Кохання – незбагненна річ…
Нас поєднала наша ніч!
08.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891154
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Уже на осінь сонце повернуло,
уже під гору пролягли стежки,
та ми свого кохання не забули
і почуття не вийшли за дужки…
Іще душа як в юності співає
і серце прагне віддано любить,
і тонем у весняному розмаї,
і думка лине птахом у блакить…
Пора оця триває хай безмежно
і пісня в грудях зовсім не стиха,
але з коханням будьте обережні –
воно залежність хутко виклика!
07.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891072
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2020
Осіння злива за вікном
змиває бруд сумного літа
і у омитім, чистім світі
кохання уп‘ємось вином!
Де кожна крапля мов нектар
божественно-смачного трунку
чарівним долі поцілунком
спадає на часу вівтар…
А ми удвох під тим дощем
ідемо, взявшися за руки,
забувши тяготи і муки,
укриті талану плащем!
07.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=891018
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2020
Не вір, не бійся, не проси,
іще живі Харибда й Сцілла.
Впродовж віків, у всі часи
змінити долю нам не сила…
Говорять, пишуть і кричать
про це і мудреці, і книги,
а жирна талану печать
лишає нас життя інтриги…
Не вір, не бійся, не проси,
хай ти один у цілім полі,
будь воїном у всі часи,
господарем хиткої долі!
06.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890939
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020
[i](майже за Солженіциним)
[/i]
Не вір, не бійся, не проси –
іще живі Харибда й Сцілла.
У всі віки і всі часи
змінити долю – не під силу!
06.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890887
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.10.2020
[i]Своєму другу і колезі
Миколі Андрійовичу Євтушенку[/i]
Це справжній запорозький козарлюга,
для нього навіть біс не рідний брат.
А слово гостре – ніби шабля друга,
його боїться ворог, зрадник, кат…
Обличчя прикрашають завжди вуса,
а вишиванка – то фірмовий знак.
Чуприна… не густа вже і не руса,
та і без неї він таки козак.
Шевченка як читає… чи Мачулу,
мороз по шкірі, аж сльоза бринить.
У кожне серце слово його чуле
доріжку віднаходить вже за мить!
Геть-чисто лицар, друг і просвітянин,
митець: співак, художник і поет.
Упевнений, підтримають краяни,
що Євтушенко – дійсно президент!
Запал у вуйка справді молодечий,
та схильності не має до химер.
Казки юнак цей пише для малечі,
цікавий сценарист і режисер…
А знали б ви, який іще рибалка!
Коли маестро йде на карася,
ні Інна не завада, ні русалка…
Митця у цьому сутність, майже вся.
Коронавірус, ця чума століття,
сум‘яття дещо вніс до наших лав,
та в серпні все ж своє двадцятиліття
успішно він вчетверте відгуляв.
Тож привітаймо пана й ми, Миколу,
здоров‘я побажаймо і добра,
а довго не ходити щоб по колу –
за це й чайку вже випити пора!
липень 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890581
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020
[i] Своєму брату по духу
Геннадію Молчанову
[/i]
У Гени гени вищого ґатунку,
тож не дарма він по життю мовчун.
Збирає мовчки долі подарунки,
між власних шлях торуючи парсун.
Красуню жінку доля дарувала
чи в долі він її відвоював.
Вони у доньку з сином душу вклали –
так народився мовчунів анклав!
В житті Геннадій – невгамовний воїн,
при тому, що характером добряк.
А міномет зі словом – грізна зброя,
не звик вестися з нею абияк.
Художник чи прозаїк? Те і інше.
А може у майбутньому й поет?
Упевнений, тихцем ночами пише
не гірший за шекспірівський сонет!
Сатири ювіляру вистачає,
дрімає в ньому й автор-драматург.
Таку людину тепло я вітаю,
творець він по природі, деміург!
І ти дістався, друже, повноліття,
найкращої для розквіту пори.
Нехай талан ряснить твоє суцвіття:
пиши, малюй, а коротко – твори!
21.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890555
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.10.2020
Цей світ навколо – чудо із чудес,
нехай дивує вас у кожну днину
і почуття підносить до небес,
і сповнює коханням щогодини.
І палко ваше серденько болить
нехай лише від щирої любові,
і пісня не покине ні на мить,
і сни насняться тільки кольорові!
02.10.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890456
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.10.2020
Бешкетниця, пустунка рання осінь
калину заколола в русі коси,
із глоду на грудях її намисто
і усмішка грайливо-золотиста.
До ніг барвистий килим постелила,
діброви і гаї багрянцем вкрила.
Сплела вінок з рудого листу клена,
сережки одягла свої черлені.
Я попустую залюбки із нею,
свою зустрівши загадкову фею,
бо осінь – то таки пора кохання,
але любити треба, як в останнє!
29.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890261
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
Осіння злива за вікном
змиває бруд сумного літа
і у омитім, чистім світі
кохання уп‘ємось вином!
30.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890220
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2020
Спасибі, що ти кинула мене
на перехресті непростої долі,
серед олжі і підлості тенет,
у відчаї, жахів смертельнім колі…
Що волю я свою загартував,
чекати научився в самотині…
За найдорожче – віри в себе сплав,
за витримку, що служить і понині.
Щоденно вторю Господу хвалу,
а ще роблю це з вечора й до рання,
що переміг зневіру та хулу
і справжнє відшукав своє кохання!
28.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890048
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020
Чарівно в тиші линули слова,
у келиху іскрилося мартіні…
Ти сяяла мов квітка польова,
зітхала тихо скрипка Паганіні.
А час стікав краплинами хвилин
по склу буття у дощову погоду.
Осіннім вітром линув часоплин,
і відтіняв твою небесну вроду.
В розпущене волосся до плечей
вплітались звуки зірково́го джазу…
Космічний погляд лагідних очей
на відстані доводив до екстазу!
28.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=890029
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.09.2020
Тендітно-мила і струнка
крокує жваво по алеї,
тримає зонт її рука –
земна, прекрасна галатея.
Чарівна осінь навкруги,
кружляє в танці жовте листя –
відлуння літньої жаги,
руде, червоне, золотисте…
Дощу симфонія звучить
під перестук її підборів
і не змовкає ні на мить
стакато у осіннім хорі.
26.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.09.2020
Троянди зачекалися на тебе
у кришталевій вазі на столі
і з вишини в Інгул упало небо,
а ранками уже бракує слів…
Нагадує про тебе, моя мила,
мартіні келих, лишений цукат,
вчорашній запах, люба, твого тіла,
твого волосся ніжний аромат…
Неприбраним стоїть і досі ліжко,
здається вже десятки довгих літ
усе чекає на твою усмішку –
картини, книги, ружі, навіть кіт…
26.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889848
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020
Чим пахнуть ранки? Росами зірниць
і молоком туманів на світанні,
і глибиною погляду зіниць
твоїх очей, наповнених коханням.
Чим пахне день, що з ночі постає
на обрії ранковою зорею?
Пташиним співом, що єство своє
натхненно сіє ранком над землею.
Твоє волосся манить чебрецем
із домішкою рути і любистку…
Підносячись над щастя острівцем,
дарує сонце нам надії вістку!
26.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889804
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2020
Цілує вітер посмішку твою
і промінцями сонце пестить губи.
Я осторонь закохано стою,
любуючись тобою, моя люба.
Ти – ніби келих гарного вина,
в очах іскряться бісики у тебе.
Моя кохана, квітко чарівна,
тебе таку мені послало небо!
24.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889644
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
Ми назустріч ішли,
ми долали круту свою гору,
по дорозі зробивши
забагато гірких помилок.
Виринали з імли
в ненайкращу для зустрічей пору
і чекали у тиші,
зупинившись до щастя за крок.
Ми блукали в пітьмі
і боялися часом кохати.
Нам здавалось, що доля
дивовижно несхильна до нас.
А серця у ярмі
стукотіли у ритмі стакато
і волали від болю
за даремно утрачений час.
Та розтануло все,
ми нарешті дісталися краю,
щоб злетіли у небо,
полиши́вши усю коловерть.
Нас кохання несе,
і чарівна соната лунає
Я не можу без тебе,
я тобою наповнений вщерть!
23,24.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889582
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2020
Баскими кіньми вдаль біжать роки,
життя екватор стрімко перетнувши.
Нам осінь щедро стелить рушники,
руду свитину чинно одягнувши.
Вечірнім парком пройдемось удвох
у світлі ліхтарів, під вітру свистом.
На зламі доль, стосунків і епох
нас осінь зустрічає падолистом…
По різнобарв‘я килиму ідем
і доля шовком стелиться під ноги.
Як довго ми шукали наш едем,
але таки знайшли свою дорогу.
22.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2020
Життя летить крізь хугу і туман,
а в сонячну годину і тим паче.
Кінчається нескінчений роман,
душа моя рядками тихо плаче…
Про чарівну любові заметіль
і кришталево-росяні світанки.
Про серця стукіт, щем і навіть біль
та про жагу кохання спозаранку.
Усе навкруг розсіється як дим,
не слухай, люба, вигадок пророків.
Я повернусь до тебе, лиш други́м,
через десятки, сотні тисяч років!
20, 21.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2020
Ходили довго манівцями,
нас розділяв підступний тин,
та поєдналися серцями –
злились два подихи в один.
Це знову сталося… Нарешті!
Нарешті знову ми удвох!
Квітують восени черешні
і усміхається нам Бог!
І знову пахну я тобою,
і знову у руці рука,
і знову віримо обоє,
і нас несе любов-ріка!
У косах квіточка біленька,
як ніжна посмішка твоя…
Люблю тебе, моя маленька,
жадана дівчинко моя!
19.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2020
Дивуй мене своєю добротою,
чарівністю своєю теж дивуй,
а восени весняною ходою
сюжет у бронзі раптом намалюй.
Дивуй завжди усмішкою своєю
і запахом, і смаком своїх губ,
і ніжністю з вечірньою зорею,
вершиною прекрасних твоїх згуб.
Дивуй, дивуй, дивуй мене, кохана,
і порухом, і дотиком душі,
щоб я від тебе був шалено-п‘яним
і не міліло джерело віршів.
18.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020
Я все б віддав за ту весну,
за вечір зустрічі з тобою,
за посмішку твою ясну,
за промінь в пам‘яті сувоях.
За вітру невимовний шепіт,
за відчайдушний крик душі,
за серця зболеного трепет
і за найвищу із вершин…
18.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=889021
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2020
Мені ти снишся по ночах,
удень в уяві тебе бачу.
Тону… Тону в твоїх очах,
буяє серденько гаряче.
Розтану у душі твоїй,
порину думами у юність,
де ми позбулися надій
і знову в осінь повернулись.
У літо бабине, у сон,
у нашу пісню журавлину.
Нехай з дощами в унісон
кохання музикою лине.
Кружляє листя золоте
неспішно вітерець у вальсі.
То знову осінь, а проте –
ми знову подумки у сальсі!
02.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887696
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2020
Не спалося...
А ніч як море
і міркувати є про що...
Не склалося…
Волати «горе»?
Навіщо мовить казна-що.
Не вилилось…
А чи старались
ми почуття в собі знайти?
Не видалось…
А намагались
ми навести якісь мости?
Не визріло…
Кому відомо,
чи є попереду ще час…
Чи мислимо?
Одні судоми…
Ніхто не вирішить за нас!
02.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2020
А ти лежиш і дивишся униз,
у скелю упираючись рогами,
і цілий світ у тебе під ногами…
Увесь, лише ім‘я йому… карниз.
Над головою лиш Великий віз –
ти в вишині і море по коліна!
Ти майже Бог, а не якась людина,
і вдалині безкрає море… кіз.
31.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2020
Яка *** – думала вона.
От стерво, – в нього промайнуло.
Отак розпочинався їх роман,
в якім палкі стосунки... утонули.
20.01.2016
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020
Усі ми грішні, кожен у своїм…
Провин завжди на душу вистачає…
У кожному дещиця є змії,
хоч яблуко і не смакує з чаєм…
У кожному з нас Авеля шматок
і Каїнове зілля не зів‘яло,
бо Аріадна згаяла моток
залишена Тесеєм на поталу…
Гріхи навкруг, великі і малі…
Великий гріх свого любити ката.
Гріха немає більше на землі –
його за цноту ницо видавати!
01.09.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020
Ось і літо спливло непомітно,
розчинилось, сповзло під укіс,
замінило усмішку привітну
на личину зі смутку і сліз…
На годиннику зорянім неба
мерехтять міріади перлин.
У осінній альтанці для тебе
я гаптую зорю із жарин…
Догорає поволі багаття,
залишаючи присок віків,
і розірвану душу на шмаття
я ховаю у легкість шовків…
31.08.20, 23.59
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2020
Давай посидимо з тобою
на ґанку й просто помовчим.
Давно не чули ми обоє,
як вдалині кричать сичі…
Я обійму тебе за плечі,
зігрію руку у руці
і в тихий цей останній вечір
сльоза розтане на щоці…
Поволі серденько розтане,
усмішка знову забринить
і в думах я тебе, кохана,
вже не залишу ні на мить!
Давай посидимо до ранку,
як голуби на рушнику.
Лише для тебе колисанку
я заспіваю… в тернику.
28.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887374
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.08.2020
Вони розтанули за мир
і розчинилися за волю,
ступивши у бездонний вир
на соняхів донецькім полі…
Очей їх більше навесні
не ніжитиме цвіт черешні
і не почути їм пісні
ні про минуле, ні прийдешнє…
За Україну і народ
вони життя свої поклали.
Нас захищали від заброд,
щоб ми прийдешнє з вами мали!
29.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887316
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2020
Згадаймо всіх полеглих у борні,
огні війни, жаристому горнилі.
Вітчизни вірних доньок і синів,
що вічно спочивають… у могилі.
Згадаймо всіх, хто Неньку захищав
не залишавши ворогові шансу,
як ярко вогник в їх очах блищав
і про ціну життя – найвищу таксу…
Хай завжди свічка пам‘яті горить
яскраво і нізащо не згасає.
Як пам‘ятати будем кожну мить –
лише тоді герої не вмирають!
29.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887315
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.08.2020
Війну скінчити, меч уклавши в піхви,
поставило плацебо за мету
і зазирає все у вовче лігво,
все мостить Україну під Орду.
Бісівський шабаш прямо перед ґанком
святині русів – Каїна вертеп!
Врядилися вакханки в вишиванки,
а під ногами… прапор! Завтра герб?
Вагон в кущах, навколо біомаса
і на трибуні франкський мажордом…
Як не згадать з великого Тараса –
ви образ Божий не скверніть багном!
Все молотив, аж закипала лімфа,
по клавішам рояля згаряча…
Не в ті укласти силишся ти піхви
обрубаного, куцого меча!
Бо терміни ти явно переплутав,
ні мови ж, ні історії не вчив…
Воно несе електорату пута,
отримавши в дарунок вищий чин!
24 – 27 серпня 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887164
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2020
Не спить моє гаряче серце,
карбує відлік часоплин
кристалами незримих терцій
в густому мороці хвилин…
У час примарний поторочі,
у пору візій машкари,
не можу я зімкнути очі
цієї ранньої пори…
Воно чекає промінь сонця,
уперто линучи на схід,
немовби схимника-афонця,
щоб розтопити туги лід…
Щоб потонути у заграві,
у танці сяйва і яси,
і розчинитися у каві
зі смаком ніжної роси.
Не спить моє гаряче серце,
душі виблискує свіча –
звитягу у шаленім герці
ясить здобути без меча…
27.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.08.2020
[i](Осінні вітрила)[/i]
Вітрила жовті розпустила
і попливла удалечінь
твоя уява ніжнокрила,
твоїх думок безмежна синь…
Уже полинуло у осінь
весни твоє серцебиття.
Життя хай забілило коси,
та не зів‘яли почуття…
Осінні розпустила крила
і піднялася до небес –
ти часу плинність покорила,
увіковічнила себе!
27.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2020
А попере́ду – лише осінь,
пора прекрасна і сумна…
Вона – це верби рудокосі,
безмежна неба далина,
у багряниці жовте листя,
барвиста музика дощу,
калини кетягів намисто
і павутиння на кущу…
А попере́ду – ціла осінь,
де бронзи й золота війна,
ворон ватаги стоголосі
і келих доброго вина.
Тож попере́ду – ціла вічність!
Там свій, осінній, колорит,
її статечна канонічність,
пора пастельних кольорів…
27.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=887086
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2020
В турботах ще гаряче сонце літнє
сховалось у люстерцях соняхів.
Лише Петрів батіг уперто квітне
на перехрестях польових шляхів.
Серпневий вечір тихо догорає
і медом пахнуть яблука в саду.
Він зустрічає свіжо теплим чаєм,
бо літо вже пришвидшує ходу.
Дощами зорі падають із неба,
ще цвіркуни співають до зорі,
та мухи віддали вже Спасу требу
і хочуть спати ситі комарі…
Доносить легіт запах матіоли,
а ти сидиш, закутавшись у плед…
Все як колись під звуки радіоли –
без цукру чай і твій коханий… Фрейд.
26.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2020
У Києві дощ…
З потоками залишки бруду
стікають у рів,
як піна минулого дня.
Він ревно пере́,
змиває чужинську полуду,
щоб серце Руси
лиши́ла уся чортівня.
А поряд сліди,
вкарбовані кроком героїв,
що схід бережуть
і з ним – Україну усю.
Краплини дощу
їх пестять у тому розвої.
Я Бога молю –
Помилуй, щоб ливень не вщух!
Учора жара,
а нині і стяг під ногами!..
Що далі? Либонь,
на черзі і славень, і герб…
Між голих сідниць
мелькає лукавий з рогами,
дрібний малорос,
що мріє про молот і серп.
Нещадно пече…
Посуха вбиває країну
і ша́баш її
нуртує усе день за днем
У Києві дощ!
А краще б по всій Україні…
Природа зійшлась
у двобої зі смерті вогнем!
25.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886909
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2020
Що, знову мильна бульбашка? Пузир!
Снопи ледь-ледь тримають перевесла…
Наш човен лине у бездонний вир –
в ріці Буття ми погубили весла…
Нам двадцять дев‘ять? А чому не сто,
п‘ятсот чи не п‘ятнадцять сотень років?!
Ми вишивали гладдю і хрестом
свої ікони, та чужих пророків…
Невігласів приваблює нуга,
а інші мріють знов тонути в славі.
Петрового б зірвати батога
і верхи на лозині по отаві…
Фотографи, артисти, шаурма…
Прийдешні покоління обікрали!
Тож «Думай», «Думай», «Думай» не дарма
з усіх усюд білборди нам кричали!
23.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.08.2020
Навіщо це було тобі потрібно,
я так до краю і не зрозумів…
І серце, як у пташки, билось дрібно,
і стільки пролилося ніжних слів…
А очі!. Зеленаво-жовті очі –
бездонний вир і моря глибина!
Купальської відлуння диво-ночі,
як папороті квітки таїна…
Не склалося… Не оп‘янило зілля
і на піску розтанули сліди,
та усмішка шаленого похмілля
зі мною все ж лиши́ться назавжди…
20.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=886428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2020
Завітало в гості мальовниче літо
і заколосились сонячно хліба.
Налилась пшениця, достигає жито,
віти свої миє у ріці верба.
Голубі волошки заплело у косу.
дарувало щедро лагідне тепло,
та лягли у лузі морогу́ покоси
і краси тієї як і не було…
Відбуяло цвітом променисте літо,
усихає хутко ще поважний день,
позбирало в копи золотисте жито,
усе менше чути жайвора пісень.
Відлунали дзвони, голосисті грози,
зе́лень поховалась в стиглі пшениці.
Впали на покоси прохолодні роси
і квітують маки вже на рушниці…
Світяться світанки у серпневі ранки
і частіше яром стелеться туман.
Журавлиний клекіт, в небесах лелеки,
укриває рясно ряскою лиман…
Вже за видноколом причаїлась осінь,
зо́лота й багрянцю до́ста принесла.
Синім підмалює лазурову просинь,
ви́стеле дарунки щедро на столах.
Та господарює літо мальовниче,
у валки́ на полі скошено хліба.
Жайвори́на ж пісня у юнацтво кличе
і весняний присмак все ще на губах…
13.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885866
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.08.2020
Чумацький шлях – дорога соляна
усім Великим степом, аж до Криму.
Воли – тягло не тільки на ланах,
вони – брати солоним пілігримам!
На захід сонце і обоз ожив,
жара спадає, знову у дорогу…
Риплять колеса повної мажі,
міхи із крамом – на звичайних дрогах.
Ідуть бики, поскрипує ярмо,
під неба край дорога простяглася
і «соп-цабе» для чумака – кермо.
На сотні метрів валка розтяглася…
А зверху сяє зоряне шатро…
Усе вперед, які вночі привали!
Розсипане по небу серебро –
Чумацьким шляхом в давнину назвали.
Від діда чув, тривало довго так,
аж доки збудували залізниці,
і завжди їжа мала справжній смак,
бо сіль була чумацька у крамницях!
11.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885609
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.08.2020
Упали яблука червоні
на теплу землю у саду.
Не встигли підхопить долоні
красу ту стигло-молоду.
Налиті сонцем і любов‘ю
ясніють мило у траві,
а поряд, весь залитий кров‘ю,
юнак лежить… Не буревій
безжально кинув їх додолу,
а вибух міни у дворі.
Бійця лиха спіткала доля,
як тільки ранок зазорів.
Упали яблука червоні…
Життя – запекла боротьба…
Стискають автомат долоні,
а серце матері – журба.
10.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.08.2020
Південна ніч у лузі виграє
піснями цвіркунів і зорепадом.
Вони бентежать так єство моє –
аж почуття хлюпочуть водоспадом…
А відчували, пахнуть як хліба?
Із нотками волошки і полину!
Цих запахів симфонія хіба
до серця о нічній порі не лине?!
А ви гуляли влітку у степу?
Лише удвох! Хіба що місяць третій…
А ще, усівшись разом під копу,
найзаповітнішим ділилися секретом…
Не шепотів вам змовник-тепловій
на вухо про розпалене кохання,
коли ішли по стежці степовій
і не могли зарадити ваганню?
Небесний смакували ви нектар
із вуст жаданої, єдиної навіки,
коли нарешті скинули тягар
і вийшли з берегів кохання ріки?
А рахували зорі в вишині?
Їх не ловили прямо у долоні,
коли губились в ночі тишині,
а осторонь скубли травичку коні?
Тих почуттів бурливий дивограй
не відшукати у сільському клубі…
Південний степ вночі – це просто рай,
а для закоханих – в квадраті, навіть кубі!
08.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885400
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2020
Тоді я тільки вигадав тебе
і покохав лише свою уяву…
У ній підніс тебе аж до небес –
ту милу, ніжну, лагідну, цікаву!.
Я видумав кохання бенефіс
і пристрасті, і сміх, і поцілунки…
Та вигадка блукала між куліс,
але з’явилась ява з-за лаштунків…
Розтанула уява, мов туман,
немов імла, у мареві зірниця.
Залишився один лише обман…
Хай еротичний, та яка різниця?.
08.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885363
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2020
Насолода – вранці рано,
з першим променем ласкавим,
пробудитись і босоніж
росянистим споришем
йти на зустріч із майбутнім,
днем новим, у світлі сонця,
упиваючись красою,
вслід за подихом весни…
Насолода – в літню спеку
у ріку пірнути стрімко
і поринути в глибини
ізумрудної води,
смакувати прохолоду
річкового дивограю,
кожну краплю відчувати
у чарівний літній день…
Насолода – в вечір теплий
під копицею у полі
прилягти і зорі ясні
рахувати в тишині,
загадати потаємне
те омріяне бажання,
що ховається у серці,
як зорина упаде…
08.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885348
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2020
Відлунює акордами краплин,
шалений дріб дощу у ритмі танго,
вплітаючи у марева сатин
мелодії ретро́ зі сма́ком манго.
Бринять балади гомоном струмків,
під гуркіт грому, соло барабана…
І блискавиці зоряно-стрімкі,
і сполохи небесного органа!
Лунають фуги вітру і води,
а над водою – чайки серпокрилі
зірницями здіймаються туди,
литаври де звучать на небосхилі.
Я слухаю симфонію дощу,
в чохлі сховавши чорну парасолю.
У душу знову музику пущу,
таку далеку і близьку до болю…
05.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885101
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2020
На березі Гіпанісу високім,
у теплому південному степу,
шугає балабан, хоробрий сокіл,
але уже не стрінете скопу…
Давним-давно полинуло у Лету
і місто-поліс, Ольвія стара,
а вихідців із древнього Мілету
повільно час із пам‘яті стира…
Але монети з ликами дельфіна,
теме́нос із агорою, зорять
і нам несуть легенди про Афіни
та греків, скіфів, Скіла, їх царя…
А у Гомера доста ще сюжетів
про звички їх, культуру і уклад,
та Буребісті з племенами гетів
завадити не зміг і Мітрідат…
Колише вітер ковилу у полі,
яке топтали в глибині віків
баскі сарматські і еллінські коні,
відносячи у вічність сідоків.
Стрімкі завмерли у задумі схили,
схилили пасма чемно до води,
ховаючи у череві щосили
ольвійської минувшини сліди…
04.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=885028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2020
Криниці розповзлись південним степом,
ще й на десятки метрів вглибину!
У кожної на дні шматочок неба
свою якусь ховає таїну.
Про тих, колись що викопав те диво
чи із каміння стіни мурував
і не чекав дощу, не те що зливи,
а щедро все довкілля напував.
І чумакам до солі вистачало,
і козакам ставало на куліш,
як південь захищали від навали…
Тут не один напився вволю кіш!
А ще діди волів своїх поїли,
коли поля орали під жита,
і вороним батьків давали сили
у вогняні минувшини літа…
Біжить доба, спливло часу немало,
і майже не лишилося води,
та як би прикро часом не бувало –
це нашої історії сліди…
01.08.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2020
Видавалась весна та холодною…
Високосний виною в тім рік?
Таємниче всміхалась мадонною,
та чомусь повернула убік…
А давайте ми чаю заваримо
з бергамотом, а то – з чебрецем.
Посмакуємо запахів чарами,
і подякуєм долі за це.
А давайте змішаємо пахощі
медуниці і м‘яти в вінок.
Незрівнянні емоції радощів
подарує нам трунку ковток!
В їх обіймах шалених утонемо,
нетерпляче-відвертих, палких,
і поринемо знову ми в спомини
потаємні, а часом гіркі…
Тож давайте ми чаю заваримо
із жасмином, а то й чебрецем,
бо весняним смакуючи маревом,
я сумую за вашим лицем…
31.07.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2020
У небі бездоннім, над степу розвоєм,
де зелені море й весняна блакить,
між променів сонячних, над головою,
маленька пташина чарівно бринить.
Заходиться співом казкової днини,
виводить рулади свої угорі
під подихи вітру і шепіт калини,
в палітрі яскравих сільських кольорів.
Той щебет у душу спадає рікою,
неначе сріблястий весняний потік,
і манить дитинства сягнути рукою,
губами торкнутися милих повік…
Здається, нічого уже не потрібно,
бо радістю серце наповнене вщерть.
Щебече сіренька пташина привітно,
вплітає веселку в земну коловерть…
липень 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884155
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.07.2020
Побіля лісу, прямо під горою,
сумливо на околиці села
стоїть хатина, крита осокою
рівнесенько, стеблина до стебла.
Там під ногами глиняна долівка,
в кутку ікони, а навколо пліт –
стара-стара батьків моїх домівка,
лиш вікна-очі дивляться у світ…
Одвірки покосилися від часу,
віконниці схилились до землі,
давно уже не совається засув
і тріщини у стелі чималі…
Полинули у вирій мама й тато,
лишилася у кинутім селі
дідівська лампачева біла хата
в гаптованім соломою брилі…
26.07.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=884089
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.07.2020
Він контролює вся і все,
земельний, мовний рубікон,
і влади повноту несе!
Лиш віртуально – язиком…
25.07.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883947
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2020
Добігти мріяв я до виднокола
і зазирнути аж за небокрай,
здолати свого серця клятий холод,
бажань душі задовольнити голод
і відшукати щастя водограй.
Уперто крокував назустріч сонцю,
десятки років йшов за горизонт…
А зараз від душі – сріблястий стронцій
і лише власна тінь у охоронцях
та роздумів зело́ тісний ескорт.
У тебе очі – ліхтарі зелені,
янтарні стріли дикого кота
з відтінком ізумруда, ли́сту кленів.
Їх дарував тобі спокуси геній,
лиха з них ша́рмом віє доброта…
Іще бракує вражень і емоцій,
розбитих в дру́зки келихів-сердець?
Твоїх до болю фантастичних лоцій,
з еротики смако́м на кожнім кроці
я начитався, люба… Хай їм грець!
2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883612
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2020
Пси Україну рвуть на частки,
навколо тисячі щурів,
в повітрі чорнокрилі чайки…
Та то не чайки угорі,
то ненаситні, хижі круки.
Гієн згуртовані полки
чекають зиску від розпуки,
як це було впродовж віки…
Усе тісніше їхнє коло,
рукою можна вже дістать…
А де ж ті леви і соко́ли,
де соколят численна рать?
Куди поділись генерали,
чому замовкли гетьмани́?
Невже усі із-за Уралу,
для них також нема війни?!
Одна знедолена країна
та розпорошений народ…
Невже, невже таки руїна…
Невже не спекатись заброд?!
Хіба не бачить це Мазепа
і Калнишевський все ж осліп,
а Полуботок хоч від себе
не вручить старцю смолоскип?!.
17.07.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883146
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2020
Казали, що слуги народу,
а вийшло – лакузи кремля,
істоти без племені й роду…
І першою впала земля!
За нею нальоти на мову,
на армію, захисників…
Вітчизну утратити знову
є ризик, на сотні віків!
17.07.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=883049
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2020
Де во́ди рік Дніпра і Бугу
та мо́ря чиста бірюза
через віки пливе фелюга,
Буян міфічний – Березань.
Ще Борисфеном називали
той клаптик суші в давнину.
Через шторми в десяток балів
свою несе він таїну…
На острові останню зиму
провів славетний Святослав
і ореол його незримо
повис поміж Дніпра заплав…
Вплетуть у плескіт хвилі струни
бандури думи козаків,
а вікінгів германські руни
занурять в глибину віків…
Сармати, скіфи, турки, греки,
русини там лишили слід.
По черепках мілетських глеків
пройшов останнім шляхом Шмідт…
Музей історії, не острів,
і хвиль безкрая бірюза –
жалкує навіть Каліостро,
що не відвідав Березань!
15.07.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882992
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2020
У грудях лише туги згустки,
нещадно серце рве обман.
Сама собі обрала пустку –
розтанула, пішла в туман…
Навіщо ти мене влюбила,
надію нащо подала?
Злетіти в небо вже несила,
обидва зламано крила…
Та я й один у полі воїн
і це говорить не пиха.
Для мене нас було лиш двоє,
як палко я тебе кохав!..
А ти шукала лиш розраду,
писала жалібні листи…
Злякалась помсти ти за зраду?
Та я простив і відпустив.
Твоя уява заблукала,
наснилися якісь дива?
Чого тобі було замало?
Слова, одні пусті слова…
Так, не почавшись, обірвалась,
розтала в безлічі ідей.
Ти все ж писати намагалась
чи серце вирвати з грудей?!.
18.04.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882682
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.07.2020
Переді мною свіжа акварель,
де во́ди древніх Бугу й Борисфе́ну
намили в гирлі історичну сцену
під рукотворне диво – цитадель!
Лиман вона тримала на замку.
Очаківська в її основі банка
та Ольвії міле́тської останки
в Ачі-Кале і Кінбурна вінку.
Чого і не було за довгий час
у краї цім південнім, чорноморськім…
Ватаги тут гуляли запорозькі –
турчи́на воювали і не раз!
Між Кінбурном і Да́шевом колись
у чайці ген, на самому обніжку,
ота́ман спочивав, Самійло Кішка,
і з мілини удалечінь дививсь.
А згодом па́лі вбили в три ряди,
по сотні, за наказом Катерини,
насипали піску, каміння, глини
і острів Батарейний встав з води.
І став блок-форт, гарматам укриття,
з десятками масивних казематів,
запасами припасів і снарядів
на захисті цивільного життя.
У всі часи твердиня – ласий шмат
була і є, і буде для загалу…
Тож котики морські облюбували
ту цитадель, а їм і біс не брат!
12.07.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=882663
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2020
Горить коса, палає літом небо,
все поглинає полумʻя стіна!
Природа віддає останню требу –
життя життям оплачує сповна...
Заграва підіймається над морем,
у тому пеклі гине все живе
і рани залікуються не скоро,
не скоро серце лісу заживе...
Палає Кінбурн, вікова окраса,
прамати димом лине в небуття.
За все платити видається з часом,
за все спитає зрештою життя.
04.07.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2020
Млини...
Млини ідуть по полю
і мелють вітер на шматки,
а з ним мою щербату долю,
немов посохлі пелюстки...
Вони ідуть на захід сонця
чи навпаки – таки на схід?
Руйнівники чи оборонці
в душі лишають часу слід?
Млини…
Млини шматує вітер,
здуває з ніг і крила рве…
Уже той вітер пам‘ять витер
і совість витер – все живе!
Ми розбрелися чорним полем,
як безпорадні вітряки,
і серце повнить чорним болем –
далась байдужість узнаки…
Млини…
Млини бредуть у вічність…
2, 3 липня 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2020
Коса, дорога, рев мотора,
пісок розпе́чений, жара...
До моря, вниз і знов угору,
повзе авто на всіх пара́х.
Оба́біч ліс, столітні со́сни,
вірніше за́лишки ліска́.
Було їм вирости непросто,
у них планида нелегка...
Надривно кашляє і чхає
старий, подертий «Кадилак».
Під колесо ледь не втрапляє
поза сценарієм дивак...
Не талани́ть з само́го ранку,
та і увечері жара...
Лишаю не налиту склянку,
звертати з колії пора!
05.07.2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=881814
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.07.2020