| Сторінки (13/1222): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Ніч неймовірно гарна за моїм вікном -
Немов би чорний чай міцний із молоком.
А небо - це гігантська чаша з кавою,
В якій купаються зірки оравою.
Моргає пильним оком місяць-молодик -
Зовсім не спати по ночах давно вже звик.
Перисто-сиві хмари напівпрозорі
Мережать небеса тонким узором.
І стелиться по небу павутина-дим -
В руках тримає дивовижну лампу джин.
Зима встелила землю пухнастим пір‘ям -
Іскряться в небі вичурні сузір‘я…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395838
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.01.2013
У зими нарешті знов обнова -
біло-сніжно вбралася діброва.
Пригощає нас холодний ранок -
льодяні бурульки на сніданок…
На обід смачна зі снігу вата,
пишна італійська ciabatta,
кетяги морожені калини,
ще й напій із ягід журавлини…
На вечерю зіроньки медові,
золотий серпанок, як підкова.
і чорничне небо таємниче
колискову знов мені мугиче…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395262
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.01.2013
Почула вдруге вчора у новинах -
Життя забрала у людей лавина…
Така висока плата за дозвілля!
Невже виною тільки лиш довкілля?
Немов магніт нас манить небезпека,
І добровільно ліземо у пекло!
Весь час шукаємо екстрим граничний,
А відпочинок тільки екзотичний!
Так часто спокушаємо везіння,
І не зважаємо на провидіння…
Вже шістдесят людей загинуло в Карпатах -
За відпочинок дуже зависока плата!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394449
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.01.2013
У весни вже мабуть нетерплячка -
Дощ періщить, у повітрі мрячка.
Сніг зникає, скрізь стоять калюжі –
Надоїло потепління осоружне!
Брудний лід горбатиться на стежках,
На березах сонно сплять сережки.
Плачуть гірко на дахах висульки,
І ковтають дощові пігулки.
Депресивний настрій – домінанта,
Дощ серед зими – нам не до жартів!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392979
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.01.2013
Мете хурделиця і виє як вовчиця,
Регоче, плаче, скаженіє, стогне, злиться.
Завіса сніжна сліпить очі, шаленіє,
Гуляє вітер і танцює сніговієм.
Свинцеве небо нависає ніби стеля
В казково прибраній, засніженій оселі.
Стіною ліс стоїть немов декор-шпалери,
Виблискують джакузі - голубі озера.
Висить на небі світло-жовтий місяць-люстра,
А на землі лежить пухнастий килим з хутра.
Танцюють в небі білосніжні балеринки,
У них спіднички схожі на легкі хмаринки.
Зима, як біла пава, ходить по світлиці,
Закутана у горностай, немов цариця.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392734
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 15.01.2013
Молочний ранок – всюди біло-біло,
За ніч ще більше снігу налетіло.
Ажурно сплетені гілки у лісі,
Дрімає вітер поміж них, гульвіса.
Баталії зі снігом спозаранку,
Спочатку розчищають сніг на ганку.
І водіям сьогодні не до сміху,
Стоять авто немов копиці снігу.
Надворі тиша – сплять дорослі й діти...
Кущі в снігу неначе клумба квітів,
Земля заквітчана жасмином білим,
Річки, ставки й озера скрижаніли.
Зима нам щедро сніг подарувала,
Морозом все навкруг поцілувала.
Хоч відлунали вже пісні й колядки,
Але сьогодні свято – День Маланки.
Готують знов кутю на Щедрий вечір,
І м‘ясні страви ставлять мліти в печі.
Щедрівки залунають в надвечір‘ї,
І полетять молитви між сузір‘я -
Подяка Богу за добро і ласку,
І розпочнеться новорічна казка:
Всю ніч з «козою» будуть щедрувати,
І радість завітає в кожну хату!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=392022
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 13.01.2013
Надокучили нам потепління і відлига,
Сніговієм крутиться зима немов би дзиґа,
Одягнула нову білосніжну пелерину,
А на шию почепила кетяги калини,
На зелені сосни й пишні голубі ялини
Нанизала кришталеві буси-намистини.
Розійшлася віхола, сипле снігом з вишини,
Верховіття сумно тужить у полоні тишини.
На дорогах кучугури-снігові замети,
Сніг у січні й заметілі – хороша прикмета.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391899
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.01.2013
Малюю подумки щодня свої минулі дні,
Ілюзії розвіялись і зникли уві млі.
Не дорікаю долі, що життя було важке,
Оспівую лиш те, що справді тішило мене.
Радію щиро, коли сонце світить в небесах,
Не врівноважую добро і зло на терезах,
А мовчки допиваю аж до дна гірку печаль,
Нічого у минулому житті мені не жаль,
І ніч мінорна сумно усміхається мені,
Чарівні зорі кружляють в танці у вишині…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391731
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 12.01.2013
Надворі січень, але морози не січуть, і не лякають. Зима у місті і в селі – різна. Із-за тепломережі, яка проходить під землею, і завдяки теплу, яким дихають багатоповерхівки, міський клімат завжди менш суворий, м'який і лагідний…
А в селі, особливо у полі і в лісі – справжня зима, яка одягла дивовижну сріблясту сукню, оторочену білим лебединим пухом; а ще вона заквітчала білосніжним жасмином довгі коси і одягнула кришталеву корону…
Зима не тільки дивовижна та чарівна, але й дуже часто непередбачувана та неспокійна. То захурделить сніговіями і вкриє землю легким і пухнастим снігом, а то ляже спочити, спокійна і лагідна, виблискуючи на сонці міріадами діамантів.
На рівнині, як правило, хазяйнує бадьорий вітер і влаштовує снігові хороводи. Коли стомиться, летить до лісу і лягає спати на вкриті пухнастим снігом віти.
Небо взимку – мінливе і різнобарвне. А ще воно має різний настрій: то сонячний і радісний, а то похмурий і гнітючий. Особливо цікаво спостерігати, як по-різному виглядає небо вранці, вдень, увечері і вночі, коли погода спокійна і немає снігопадів…
На світанку, коли сходить сонце, небо медове, напівсонне і ліниве. На горизонті – ніжно-рожеве, а сонячне світило нагадує помаранчевий м’ячик. Вдень небо високе, бездонне, емоційно стримане, бліде, сіро-синьо-фіолетове, а сонячне світло холодне. Увечері особливо цікава сонячна заграва там, де сонячне ярило заходить за небокрай. На полум’яному фоні темні хмарини виглядають як силуети дивовижних гігантських птахів і звірів. А вночі небеса ніби чорна мантія мага, оздоблена зірками і місячним серпанком…
Зима – найбільш загадкова та казкова пора року, одночасно і чарівна, і зачарована…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391373
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 10.01.2013
Зимовий вечір розлив фіолетові чорнила на гладенькій поверхні гірського озера. Обважнілі від снігу та інею гілки плакучих верб нахилилися до води, ніби балерини у реверансі.
Холодне вечірнє небо рефлекторно спочиває на дзеркальній гладі водної чаші.
Засніжений берег, ніби розлите молоко, нерівномірно огортає озеро різної форми лекалами.
Стрункі смарагдові смереки визирають із-за верболозу і хочуть також глянути в люстерко озера, похизуватися своєю вродою та пишним вбранням.
Торкаються неба на горизонті в обіймах туману Карпатські гори, подекуди вкриті товстою пухнасто-білосніжною ковдрою, а в інших місцях – густим лісом.
В морозному повітрі завмерли всі звуки і панує неймовірна тиша…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=391200
рубрика: Проза, Пейзажна лірика
дата поступления 10.01.2013
Особлива радість в світлий день Різдва -
Люди прославляють День народження Іісуса Христа!
У десятому столітті разом з християнством,
Завітало в древню Русь це різдвяне свято.
Залунали по землі колядки й щедрівки
Готували на святвечір пісні страви українки.
Коляда - осанна сину Божому, що народився,
а щедрівки – це пісні, щоби врожай заряснився!
Піст тримали майже місяць до Різдва,
Світлицю білили і сплітали з колосків снопа.
На покуті стояв дідух й запалена свічка,
Застеляли килимами від вікна і до прип́ічка.
Готували пісні страви до столу Святої вечері,
Прикрашали гірляндами стіни, вікна й двері.
Крім дідуха у світлиці ставили ялинку,
Добавляли у кутю горіхи й родзинки.
Потім щедро кутю медом поливали -
Ось якими стравами на Святвечір пригощали:
Борщ смачний із вушками, голубці ліниві,
Оселедець, горох і квасоля та грибна підлива,
Узвар із сушених фруктів, пампухів тареля,
вареники з капустою – ось така була вечеря.
На Різдво вже готували з м‘ясом голубці,
Холодець, різні салати, напої міцні…
Тільки перша зірка в небі ясно засіяла,
Дружно вся родина свято починала.
До вечері носили кутю худобі в стодолу,
Потім читали молитву й сідали до столу.
Господар три рази хрестив з кутею тарілку,
Наливали у чарчини вогненну горілку.
Перш за все, святу кутю люди куштували,
Потім інші смачні страви споживали.
Новорічні привітання в оселі лунали.
Їжу на всю ніч на столах лишали.
До самого ранку свічка в оселі горіла,
Щоби духи прадідів прийшли і поїли…
Вранці всі ходили до церкви на службу.
Поверталися додому і співали дружно.
Знов сідали снідати до смачного столу,
Вітаннями віншували, дякували Богу!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=390446
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 07.01.2013
Ми так багато слів останнім часом написали,
Енергію свою вкладали в кожне привітання,
Леліяли традиції й святкові ритуали,
Озвучили різдвяне свято словом покаяння…
Для друзів побажання щонайкращі дарували,
І присвятили своїм родичам слова зізнання,
Як ангели в оселю рідну у мріях завітали…
Минули дні і слів забракло, стихла ейфорія,
Оману свята розвінчали будні сьогодення,
Вечірні зорі стомлено в нічному небі мріють,
Чаклунка-ніч мовчить і поетичне спить натхнення,
Але звучить мелодія мовчання в піднебессі,
Нечутно проникає в серце і торкає струни,
Нашіптує вночі слова чарівні поетесі,
Яскраве сонце вранці дарує світла руни…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389636
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 03.01.2013
Шаленіють діти – в них канікули шкільні!
У дорослих також новорічні вихідні!
Вже давно в нас стало модно й популярно
Відпочити у Єгипті й на Канарах…
У фаворі Мальта, Індія, Малайзія,
Як магніт для українців Східна Азія -
Мабуть мало в Україні спеки літом,
Або ж хочуть виглядати як еліта…
Я люблю Карпатські гори й мальовничий Крим,
Як писав відомий "класик" - це Вітчизни дим...
У Карпатських горах взимку так чарівно,
Там ростуть смереки, гарні неймовірно!
В Україні унікальний, чарівний пейзаж,
То ж навіщо українцям чужий антураж?
Не цінуємо красу, що поряд з нами,
Де немає ні торнадо, ні цунамі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389388
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 02.01.2013
Розчепірились калюжі на асфальті,
В багатьох місцях ще дуже слизько,
Докучає людям голий лід проклятий,
Слава Богу, мінімаркет близько…
Ковзаю ногами дуже обережно,
Наче початківець-фігуристка,
Серце стукає шалено і бентежно,
Я шукаю, де від льоду чисто…
Ось нарешті доповзла до свого дому,
З самого порогу впала в крісло,
Усе тіло відчувало сильну втому,
А у грудях серцю було тісно…
З кожним днем терпіння я втрачаю,
Двірникам і ЖЕКам докоряю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389284
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 02.01.2013
Всю ніч лунала канонада із петарди -
Я уві сні була немов би на параді!
Раніше в новорічну ніч були щедрівки,
І засипали золотим зерном домівки…
Ну звідки в людях агресивна войовничість,
Хіба від галасу залежить урочистість?
В Китаї феєрверки - традиційні здавна,
Петарди стали атрибутом святкування…
Китайці полонили український ринок,
Вже долучились до прикрашення ялинок!
Висять на вулицях ліхтарики китайські -
Забули люди, що в нас віра християнська…
Ялинкою був сніп із житньої соломи -
Дух предка зазивали пращурі додому.
Верхівку прикрашали стрічки й сухі квітки,
Щоб новий рік був щедрим на врожай улітку…
Щедрівки радісні увечері лунали,
А вранці діти щедро житом засівали.
Гуртом ходили до сусідів на вечерю,
Для них гостинно відчиняли хатні двері…
Традиції міняються із плином часу,
Але завжди це свято радісне й прекрасне!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=389100
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 01.01.2013
ВІТАЮ ЩИРОСЕРДЕЧНО ВСІХ, ЗНАЙОМИХ І НЕЗНАЙОМИХ, З НАСТУПАЮЧИМ НОВИМ РОКОМ!
ПЕРШ ЗА ВСЕ, БАЖАЮ ВАМ ЗДОРОВ‘Я – ЦЕ ПЕРШООСНОВА НАШОГО БУТТЯ!
БУДЬТЕ ЩАСЛИВІ, РАДІСНІ, УСМІХНЕНІ – ЦЕ ГОЛОВНИЙ СЕНС ЖИТТЯ!
БАЖАЮ ТВОРЧОГО НАТХНЕННЯ, ПРЕКРАСНИХ ТВОРІВ, І СПРАВЖНЬОГО ВЕЛИКОГО ЗАДОВОЛЕННЯ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ СВОГО НА ЦІЙ ЗЕМЛІ ПРИЗНАЧЕННЯ!
ПРОШУ У ВСІХ ЗА ВСЕ ПРОБАЧЕННЯ І ЗАПРОШУЮ В НОВОМУ РОЦІ ЗНОВУ НА ВІРТУАЛЬНЕ ПОБАЧЕННЯ!
З НАЙКРАЩИМИ ПОБАЖАННЯМИ,
ОЛЯ ШНУРЕНКО (КОНСУЕЛО)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388928
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 31.12.2012
Вогниками світиться ялинка,
Іграшки виблискують боками,
Буси білосніжні із перлинок
Зручно умостились між гілками…
Полум‘я танцює у комині,
В кріслах подарунки новорічні,
На стіні всміхаються світлини,
За вікном горять вогні магічні…
Зорі в небі хороводять в танці,
Місяць, як завжди, керує балом,
Сніг кружляє, задрімає вранці,
Землю вкриє білим покривалом…
Новий Рік крокує білим світом,
Знову зазирає в вікна сонні,
Сни рожеві знову сняться дітям,
Ніч цілує ніжно-ніжно в скроні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388702
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 30.12.2012
Звеселилась білосніжна Несміяна -
заметіль гуляє на долині,
в лісопарку край дороги є поляна,
там висять прикраси на ялині…
Посадили цю красуню між пеньками,
і стоять вони, немов на варті.
веселяться разом мами з малюками,
і лунає всюди сміх і жарти…
Подарунки Дід Мороз дарує щедро,
а Снігурка водить хороводи,
пригощає сонце янтаревим медом,
вітер у повітрі колобродить...
*** колобродити - бешкетувати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388619
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 29.12.2012
Рваний берег білосніжними брилами обіймає в Карпатах, ще не сковану кригою, річку. Сильний вітер могутніми крилами заколисує сонні зелені смерічки. Гірко сумує синьо-сіре небо, а хмари - неначе вівців отара. На окрайці неба жевріє блідо-рожева заграва. Одинокий птах, як літак, журливо летить поміж хмарами - всіх приспала чаклунка-зима чудодійними чарами…
Вкрита снігом, курить димарем в небо невеличка дерев‘яна мисливська хатинка. Блимають вогником заспані вікна-крижинки. Так беззахисно виглядає цей маленький оазис життя в засніженій пустелі. Цікаво заглянути, хто там всередині, і що там коїться у затишній оселі…
Святковий стіл, накритий різдвяними стравами, пляшка червоного ігристого вина і келихи на високих ніжках. Горять запалені свічки і танцює вогонь у грубці, а за вікном звучить дивовижна мелодія заметілі у дуеті з веселим дивакуватим вітром…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388249
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 28.12.2012
Зима раптово захворіла – пневмонія:
Температурить, чхає і сльозиться небо,
Сніг тане на очах, і вітер скаженіє -
Тут терміново крапельницю ставить треба!
Термометри зашкалюють на вікнах хворих,
Бурульки на дахах закапали ритмічно,
Небесний лікар приписав режим суворий -
Від потепління тане сніг катастрофічно!
Надія на мороз і сніг – це суперліки,
І згодом жар спаде та зникнуть всі симптоми!
Капіжить талий сніг, і сумно плачуть вікна,
Застуджена земля зітхає від утоми…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=388037
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.12.2012
Р_адійте люди – сьогодні католицьке свято,
А_ на планеті майже скрізь засніжена зима!
Д_аруйте одне одному вірші-присвяти,
І_ побажайте щиро всім веселого Різдва!
С_півають у соборах молитовні хори –
Н_арешті всі святкують народження Христа,
О_рнаментом сіяють на небі ясноокі зорі,
Г_орить у серці кожного запалена свіча,
О_бійми нам зима дарує у дотиках тепла…
Р_одина накриває стіл – по центру кутя з медом,
І_ще дванадцять страв, як місяців причастя,
З_ерно, як символ вічності, а мед – це щастя!
Д_олає грудень обважнілі снігом кроки,
В_криває землю молочно-білим пледом,
А_під кінець нас привітає з Новим Роком!
І ВОГНЕГРАЄМ ЗАПАЛАЄ НОВОРІЧНЕ НЕБО!!!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387570
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 25.12.2012
О_гульно сказані, слова «Пілата»
Б_езжально ріжуть серце на шматки!
Р_озумні люди скажуть - не зважати,
А_мбіції зажати в кулаки…
З_риваю нерви і впадаю в раж,
А_в результаті - знову абордаж…
Чому виникають непорозуміння? Тому що люди одне одного частково або повністю не так розуміють…
Які причини нерозуміння? Люди або не чують те, що ви їм кажете, і думають в цей час про своє, або не вірно сприймають сказане чи написане, або просто взагалі іншу людину не відчувають, чи не сприймають…
На жаль, ми вкладаємо в слова свої думки і емоції, а інша людина має своє бачення і власні відчуття. Крім цього, сприйняття інформації дуже залежить від емоційного стану читача або слухача в момент мовлення чи читання.
Недавно почула, що буде сильне потепління аж на 20 градусів. Перша реакція була, що буде 20 градусів тепла і виникла всередині паніка! Тільки згодом розумієш, що на 20 градусів вище від мінусової температури, тобто приблизно десь так градусів 10 тепла – хоча й це також забагато для зимової пори і почне танути сніг, а в результаті буде чергова біда…
А ще я помітила, як виникають непорозуміння у спілкуванні з іноземцями. Наприклад, якщо ви скажете «шіп» - це означає «корабель», а якщо «шііп» - це «вівця». Або ось друга пара слів: «пен» - це «ручка», а «пэн» - «пательня, каструлька»… Виходить навіть одна буква так багато значить для розуміння!
А ще є парадокс: чим більше намагаєшся бути обачним, або делікатним, то все частіше наражаєшся на непорозуміння.
З часом виникає фобія – не хочеться ні говорити, ні читати, ні писати…
Але проходить певний час, який зализує душевні рани, і ти знову повертаєшся туди, звідки пішов, щоб знову наступити на ті ж самі граблі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387534
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.12.2012
Згасає світлий день і скоро вечір -
Засяють вікна міріадами вогнів,
А згодом ляже ніч на старі плечі
Уже не нових придорожніх ліхтарів…
Як світлячки замерехтять у танці,
В обіймах парків, вулиць, на долонях площ,
А потім знову задрімають вранці.
Не дивлячись на мокрий сніг чи рясний дощ,
Дарують світло в будь-яку погоду,
Дарма, що містом колобродить заметіль,
Щоночі нам освітлюють дорогу,
І виганяють темний морок звідусіль…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387273
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 24.12.2012
Зима дарує знов молочно-білий ранок,
Зефір без шоколаду, рожевий сонце-пряник,
А небо чаєм пригощає нас бузковим,
Вітає всіх казково, чарівно, веселково!
Ще на десерт цукрова білосніжна вата,
Сьогодні в мене справжнє і дивовижне свято -
Я запросила зиму до себе на гостину,
Вона смакує з чаєм калини намистини...
ВСІМ БАДЬОРОГО РАНКУ, СМАЧНОГО СНІДАНКУ,
СОНЯЧНОГО ДНЯ НАПЕРЕДОДНІ КАТОЛИЦЬКОГО РІЗДВА!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=387003
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.12.2012
Мандрує лісом білий лебідь-хуртовина,
Розкішне плаття, довгий вельон із пір‘їнок,
Над головою парасолька із крижинок...
На неї вітер вже чекає на долині,
Мрійливо гладить хуртовині коси білі…
Чарівна, ніжна, неповторна і прекрасна,
Зима над білим світом хороводить рясно...
Долина, гори, ліс - в полоні заметілі,
І завиває завірюха диким звіром -
Голосить грудень у космічному ефірі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386897
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.12.2012
Вночі йшов густий і лапатий сніг і зима, ніби коректором, замалювала руде довкілля. Зникли сліди на снігу і сьогодні з‘являться нові, але візерунок буде інший, тому що у вихідні дні діти не йдуть до школи, і їх батьки також вдома. Вкриті товстими білими ковдрами, дрімають безхатченки-автомобілі. Кожен раз, коли на них дивлюся зверху, болить серце. Навіщо купувати авто, якщо немає де його від негативного впливу атмосфери захистити?
Перший ранок після «Армагеддону» напрочуд тихий і спокійний. Надворі ще темно і світильники навкруг стадіону і поміж будинками нагадують сузір’я, особливо ті, що далі. А ті ліхтарі, що освітлюють алею в нашому лісопарку, немов злітна смуга аеродрому. Ще жодного разу не бачила, щоб світилися зірки на нічному зимовому небі – чи їх ще не було, чи я проспала?
Раптом, коли почало світати, із-за рогу будинку один за одним почали виходити люди. Мене здивувало, що вони йшли ланцюжком, близько один за одним, і в руках кожен тримав целофанову торбинку. Всі були одягнені в темний одяг і нагадували пінгвінів. На душі стало моторошно! Невже щось трапилося? Хотіла одягнутися і вибігти з дому, але полінувалася. У голові роїлися думки як бджоли - куди і чому ті люди йшли, мабуть не дізнаюся ніколи…
В квартирі затишно і тепло. Спокійно дрімає на подушці «Дормео» мій котик Тигрик, а Мурзик сидить на підвіконні і милується сніжинками, які кружляють у повітрі і навіть час від часу цілують шибки. Вікно на пів відчинене для провітрювання, тому кіт висовує лапку і намагається спіймати сніжнику – мабуть вона йому нагадує білу муху…
По каналу «Україна» йдуть «Новини дня». Тільки-що сповістили чергову брехню - кінець світу в Україні переноситься на 23 грудня. Ну скільки можна людей марудити цією нісенітницею? Починаю нервувати. Дратує те, що половина людей панікує, а інша половина на цьому заробляє гроші!!! Які ж ми все таки легковірні…
Включила СТБ – «Караоке на Майдані». Сьогодні півфінал. Я відразу усміхнулася. Один учасник, балакучий Олег Попов, виконав пісенний «мікс» із різних фрагментів дуже жвавих пісень. Не дивлячись на сильний мороз, від якого закоцюбли пальці, співак акомпанував собі на баяні. Слідом за ним вийшла маленька дівчинка-запальничка, Анастасія Руденька, і заспівала веселу пісеньку про білу зиму напередодні Нового року. Учасників було аж 5, але переможцями стали саме Олег і Настя – тобто я включила телевізор вчасно! Настрій покращився – пора закріпити його смачним сніданком…
Тепер нарешті можу побажати всім «Доброго і бадьорого ранку!», а також сонячного чарівного дня! А ще романтичного вечора і спокійної ночі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386757
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 22.12.2012
Вранці під ковдрою стало дуже жарко, тіло пашіло. Перша думка була – я захворіла. Друга – стали більше подавати тепло по трубах із котельні. Коли глянула у вікно, відразу зрозуміла, що сьогодні кардинально потепліло…
Довкілля, яке було сліпучо-білим, голубим, чистим, іскристим, раптом стало сірим і поруділо.
Радісно потягнулися дерева вгору до неба, налипання снігу на гілках майже зовсім облетіло. Подекуди ще висять невеличкі клубочки снігової вати, які також скоро, як тільки пригріє яскраве сонце, попадають на землю, як яблука спілі…
Ніздрі лоскоче ледве відчутний аромат весни. Подумки себе питаю, чи це реально, чи може мої сни?
На снігу поважно ходять ворони – так і хочеться сказати:»Граки прилетіли»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386514
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 21.12.2012
У нашій рідній мові є такий крилатий вислів: «Залишити власний слід у житті». Ці слова мають особливий зміст, тому що мається на увазі: посадити дерево, народити дитину, збудувати будинок, реалізуватися професійно, зробити наукові відкриття, створити шедеври культури…
Але сьогодні мова піде про інші сліди, які замережили засніжене довкілля. Якщо глянути зверху на стадіон поблизу мого дому, то у сонячну днину можна побачити це дивовижне абстрактно-символічне полотно, яке можна при бажанні прочитати і описати. Цей своєрідний малюнок – рефлексія щоденного життя нашого мікрорайону. Кожен слід несе певну інформацію і я спробую вам розповісти, що я розшифрувала…
Перш за все слід сказати, що біла поверхня розділена на різні геометричні фігури стежками і доріжками. Сліди діляться на великі, середні і маленькі, на свіжі і на невиразні, присипані снігом – це дає можливість зрозуміти, що відбувалось сьогодні, а що вчора, чи ще раніше…
Ось видно сліди, які ведуть до школи - тут щодня грузнуть у заметах дитячі чобітки. А поряд великі – це бабусі і дідусі відвели онуків на навчання, бо батьки, як правило, в цей час поспішають на роботу…
Вражає візерунок собачих і котячих слідів. У деяких місцях сліди собачі раптово обриваються, і ми бачимо втоптану міні ванну – це тут тваринка купалася в снігу. Собачі і котячі сліди відрізняються не тільки за розміром, а й за ритмом та діапазоном. Собаки, як правило біжать цілеспрямовано, а коти стрибають із сторони в сторону, де менше снігу, щоб не дуже замочити шубку і лапки …
Ближче до артезіанського колодязя, сніг ніби вишитий хрестиками і міні гілочками – це тут збираються зграї голубів, щоб поласувати зернятками, крихтами хліба і напитися води…
А ще довкілля вкрите серпантином слідів від санчат, лиж і авто, які звиваються на білосніжному полотні як змії…
Трохи сумно розуміти, що через певний час засяє тепле весняне сонечко, сніг розтане і зникне цей своєрідний щоденник реального життя – так і наше життя минає, стирається із пам‘яті та забувається, якщо ми не залишимо справжній особливий слід в історії міста чи села…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386070
рубрика: Проза, Пейзажна лірика
дата поступления 19.12.2012
Сьогодні день Святого Миколая -
Це, перш за все, дитяче світле свято.
Хай Миколай всіх діток привітає
І принесе дарунки всім багато!
Нас небо зранку тішить сонце-граєм,
В домівках радість, метушня, вечірки -
День Ангела сьогодні відзначають,
Дорослі Миколаї п‘ють горілку…
Сьогодні можна трохи розговітись,
Смачненьке з‘їсти, випити чарчину,
І в танці з молодицею зігрітись,
Забути про мороз і хуртовину…
Ще раз вітаю із веселим святом,
Цей вірш для Миколаїв як присвята!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=386021
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 19.12.2012
А сьогодні небо зовсім інше – набагато гарніше!
Вражає багатоколірна палітра. Основний колір, як фон – блакитний. На горизонті – голубий, змішаний із сірим, а на його фоні - рожево-золотисті сонячні протуберанці – це перша усмішка сонця, яке ще ховається за обрієм.
Центральна частина полотна – темно-сірі купчасті хмари на рожевому фоні – це означає, що згодом будуть сильні морози. Ближче до моїх вікон – небо дивовижно бузкове, а зліва – ніби світло-голубе озеро, і жодної хмаринки на ньому! Справа купчасті хмари сонно потягнулися і перетворилися на перисті. Ловлю себе на думці, що великі пухнасті хмари так схожі на дрейфуючі крижини у Льодовитому океані. Де-не-де довгі фіолетові смуги неба розбавлені легким сонячним рум‘янцем.
Раптом обрій став яскраво-золотистим, сіро-голубий колір змінився на рожевий з відтінком фіолетового. Поблідли темно-сірі хмари, все більше неймовірно голубим заквітчалось небо, і із-за висотних будинків повільно та врочисто викотилося на небо сонце, кольору розплавленого металу у доменній печі…
Новий день народився! Вітаймо його віршами і піснями!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385745
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 18.12.2012
Сьогодні вранці прокинулася від сліпучого сонця, що так несподівано увірвалося у ще напівсонні, не зашторені вікна…
Підійшла, як завжди, до вікна на кухні і глянула навкруги. Змучене від снігопадів довкілля, вкрите товстим пуховим покривалом, заіскрилося, заблищало, звеселилося!
Ще вчора пригнічені від тягаря мокрого снігу дерева, сьогодні підняли свої віти вгору і теж усміхнулися - зраділи сонцю.
Схрестилися між собою на пів засніжені гілки дерев у лісі, і здалеку це виглядає, як біле мереживо або в’язана оренбурзька хустина. А біля підніжжя дерев лежить білосніжна, неймовірно чиста пухова перина. А ще ліс схожий на величезну клумбу білих півоній - це засніжена омела нагадує суцвіття дивовижних квітів…
Свинцево-сірий колір неба змінився на ніжно-голубий з легкими розмитими прожилками перистих хмар, так схожими на біло-сірий дим. На горизонті курить в небо висока і пузата, немов кубинська сигара, труба котельні.
Дахи будинків вже не такі засніжені – вітер поздував намети снігу додолу, а подекуди сніг прибрали спец-розділи верхолазів…
На карнизах, проти сонця, гріються набундючені і непосидючі голуби, які чекають на сніданок – їх щодня щедро годує добросердечна жінка, моя сусідка…
Сонце таке яскраве, що сліпнуть очі і, якщо глянути на нього напівзаплющеними очима, то проміння стає схоже на довгі, загнуті до низу, вії. Я раніше думала, що промінці – це прямі лінії!
Ось таке для мене відкриття сталося сьогодні. Сиджу біля вікна за столом, п‘ю ароматний чай, милуюся зимою і пірнаю в мрії…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385502
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 17.12.2012
Сіллю «запацьорені» траса й тротуари -
Цього року знов зима «задала нам жару»!
Тонни снігу намела, наслідила всюди,
Завірюха й заметіль – це її подруги…
Засніжили небеса, закружляли в танці,
Кучугури намело аж до вікон вранці…
Двірники лопатами тротуар мордують,
Кирками ламають лід, сіллю знов годують…
Було б краще, якби сніг прибирали вчасно -
Брудом змучена земля, сумує нещасна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385480
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.12.2012
Сьогодні цілий день біснується хурделиця,
Немов скажений, гойдає вітер гілки обважнілі,
Кружляє сніг несамовито, потім стелиться,
Сумує, стогне сіре небо в обіймах заметілі…
Вже сутінки лякають засніжене довкілля
Згасає сонце ніби в млості, всміхається примарно,
Як свічки у церковнім храмі, тремтить проміння,
Зима сьогодні бешкетує, поводиться вульгарно…
Хурделиця здіймає до неба білі крила,
Мороз щипає щоки, вуха, і дошкуляє в спину,
Зима мороз і вітер у гості запросила,
Шістнадцять днів у грудні вже снігопадить без зупину…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=385381
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.12.2012
Нахилилось до землі обважніле гілля,
Білим пінопластом встелене довкілля,
Тротуари і стежки вкрила товста крига -
Не страшні їй ні тепло, ні грізна відлига…
Дошкуляє снігопад і мороз лютує,
Тільки для малих дітей холод не існує -
Ліплять бабу снігову і казкові замки,
І забули про «ТеБе» й інші забаганки…
Щічки зарум’янились, сяють оченята,
Швидше вітру мчать з гори діти на санчатах.
Замережана земля срібним серпантином,
І смакують снігурі червону калину…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384933
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.12.2012
Вже не курять димарі у селянських хатах,
Замість коней у селі гасають «фіати»…
Новомодні на вікні - тюль, гардини, штори,
Зникли раптом у кутках рушники й ікони…
Замість лавок і стола – крісла і дивани,
На журнальних столиках – газети й журнали…
Вишиванки й рушники сплять у шифоньєрах -
Не підходять вже вони імпортним шпалерам…
Завітала у село цивілізація,
І спотворила сільське життя мутація…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384770
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 14.12.2012
Куди не гляну, всюди сніжно-біло -
Вже так багато снігу налетіло,
Що навіть замість зброї-автоматів,
Солдатам в руки видали лопати…
Рятують Київ від завалів снігу,
Лопатами міцну довбають кригу,
Крім цього ще одна біда чигає -
З дахів бурульки льодяні звисають…
Немає у міськім бюджеті грошей,
Допоможіть кияни, хто чим може!
Працюють люди майже безкоштовно,
Відповідально, тяжко і жертовно…
Як завжди, до стихії не готові -
Невже цей сніг для нас такий раптовий?
Не вірять люди більше у прогнози,
Сприймають боляче метаморфози…
Якби ж негода знала, що аванси
В казні міській давно замість фінансів,
То стільки б снігу з неба не наслала,
До січня тишком-нишком почекала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384649
рубрика: Поезія, Міська (урбаністична) поезія
дата поступления 13.12.2012
Я вірю у магію чисел і сл́ова,
Тому промовчала писати про вчора…
Чекала на свято веселе - Андрія,
Коли всі бажання збуваються в мріях…
Нехай Калита в кожний двір завітає,
Дівчата веселі пісні заспівають!
До ранку сміються в селі вечорниці,
А вранці дівчата підуть до криниці,
Води наберуть у цеберко свячене -
Вареники зварять – хай їсть наречений!
Підпалять із клоччя дві зроблені свічки –
В магічні гадання ми віримо вічно!
Якщо догоріли свічки рівно-чинно,
То буде щаслива у шлюбі дівчина…
Гадали раніше на воду й пшеницю,
Хто буде: господар чи ледар-п‘яниця?
Минає ніч, і зорі гаснуть до кінця,
Веде мене жених за руку до вінця…
Таке приснилося сьогодні уві сні,
Тепер не знаю - вірити у сон, чи ні?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384528
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 13.12.2012
Сьогодні знов пишу вірші дуплетом -
засніжені дерева, як букети!
А далі ліс неначе біла клумба -
Зима танцює бальний танець «румба»…
А на снігу сліди – людські підошви,
Собачі лапи, як мережка-прошва...
На білім полотні, немов перлинки,
Сліпучим глянцем світяться сніжинки…
А ще санчата й лижі серпантином
Вкривають рясно гірки і долини...
Свистить надворі вітер навіжений,
А настрій у душі моїй – блаженний…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384280
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.12.2012
Іскряться біло-срібним серпантином,
Дуби, берези, сосни і ялини…
Немов гірлянди світяться врочисто
Яскраві ліхтарі по всьому місту…
А землю вкрила сніжно-біла вата,
Легка, стерильно-чиста і кошлата…
Смішний «хіп-хоп» танцює жвава білка
Малі звірятка міцно сплять у нірках…
В міських будинках і в селянських хатах
У снах вже бачать Новорічні свята…
Їм сниться стіл смачний, вино, шампанське,
Веселий сміх і карнавал циганський…
Навкруг ялинки хоровод веселий –
Свята Різдвяні у містах і селах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384278
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 12.12.2012
Зима надворі - сніжна карусель,
Пів дня кружляв у небі сніг лапатий,
Земля молочно-біла, як купель,
Засипані в снігу старенькі хати…
Така незвична тиша навкруги,
Кошлаті хмари в небі шаленіють ,
Заметені дороги і стежки,
І вогники у вікнах ледь жевріють…
Вже вечір скоро – завітає сон
У кожну теплу й затишну домівку,
Хурделиця стихає за вікном,
Лягає вата на дерев верхівки…
Тремтить від холоду у будці пес,
Скавчить і сумно зиркає на вікна,
Чекає, що закінчиться терпець -
Хазяїн винесе кусочок хліба…
Чи може навіть забере у дім,
Від вітру порятує й заметілі,
Надія теплиться в його рудім,
Від лютого морозу змерзлім тілі…
Не забуваймо взимку про тварин,
Вони найбільш страждають від морозів,
Їх відігрійте в затишку хатин,
І постеліть їм килим на підлозі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=384143
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 11.12.2012
В_моєму словнику не так багато слів,
І_ ́образи в моїх віршах не часті гості,
Р_адію з того, що лунає в домі спів -
Ш_едеври світу, і немає в серці злості…
В_ишукую нові слова у словниках,
І_заплітаю ніби квіти у віночки,
Р_имую навіть неримовані слова,
Ш_ляхетним жестом їх складаю у рядочки.
У_сірих буднях повсякденного життя,
В_обіймах сонячного світла на світанні,
А_ стрально відлітаю в небуття щодня,
Н_емов приречена, пишу вірші сопранно,
Н_анизую думки на нитку пізнанн́я,
Я_к янгол я живу, але не бездоганно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383535
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 09.12.2012
Все навкруги мороз скував в міцні обійми,
Поцілував річки, озера, берег і ставки,
Зима встелила щедро землю снігом білим,
І вишиває сонячним промінням залюбки…
Довкілля прикрашає візерунок дивний -
На сніговій канві, мов хрестики, птахів сліди
А на гілках іскриться бісер - іній сивий,
Мережить гладдю синій лід на полотні води…
На вікнах казка, сплетена тонким ажуром -
Сріблясті хвилі, сніжинки білі й пелюстки,
Лунає милозвучна пісня Азнавура,
А в небесах кружляють діамантові зірки…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383291
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.12.2012
Загальні запитання - ми відповісти можем
Коротким словом, лаконічно - «так» чи «ні».
Коли вже розмовляти змістовно неспроможні,
В пригоді стануть нам слова службові ці…
Є спеціальні запитання - інформація
Потрібна додаткова - хто, коли, чому?
Крім запитальних слів, важлива інтонація,
Щоб стало зрозуміло - скільки і кому…
Завжди доцільно надавати прерогативу,
Звичайно кожна палка має два кінці,
В житті завжди існує вибір, альтернатива:
у небі - журавель, синиця - у руці…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=383050
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.12.2012
Почули небеса мої благання,
Хурделиця кружляла цілу ніч,
Зима всміхалась сніжно на світанні -
Сніжинки вальсували зусібіч…
Закутані в шарфи, бредуть до школи
У кольорових куртках дітлахи,
Морозний ранок мерехтить довкола -
Лягає сніг на землю і дахи…
Лежать мої коти на підвіконні,
А за вікном воркочуть голуби,
Сердитий Тигрик, Мурзик напівсонний,
Очима зиркають туди-сюди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382801
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.12.2012
(Схожість подій і персонажів автор
пропонує вважати випадковим збігом.)
* * *
Чому всі так страждають без кохання?
Чому щодня ллють "сльози крокодила"?
Хіба не знають, що любов – страждання,
Що багатьох вона не пощадила?
Чому таке вельмишановне панство,
Не дивлячись на вік, сімейний статус,
Так добровільно поспішає в рабство -
Чому для жінки чоловік, як Бахус? *
Невже у світі лиш одна забава?
Чому дорослі часто наче діти?
Чому життя, цікаве і яскраве,
Не може без кохання їх зігріти?
Чому зовсім не розуміють люди,
Різницю між словами «сам - самотній»?
Чому у всіх такі сумні етюди** -
Не бачать у коханні бік зворотній?
Я розумію, чом кохає молодь –
Народжуються діти у любові!
Коли в дорослих - сексуальний голод,
Мене цікавить, чи вони здорові?
* Бахус - у старогрецькій міфології молодший з олімпійців, бог рослинності, виноградарства, виноробства...
** етюд - з франц. — вправа, вивчення — невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру, в якому автор подає конкретну картину, фіксує момент, вихоплений з життя, відтворює внутрішній стан людини, нерідко на тлі співзвучного пейзажу
*** РИТОРИЧНІ ЗАПИТАННЯ використовуються як засіб відтворення діалогу з уявним співрозмовником. Запитання адресатові не розраховані на відповідь, бо відповідь неможлива чи зайва...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382790
рубрика: Поезія,
дата поступления 06.12.2012
Ніби кішка біла, пухнаста зима,
Раптом хвостиком майнула і втекла,
Визирає із-за рогу крадькома -
Все довкілля почорніло від тепла…
Де ж поділись сніговії і мороз,
Знову за моїм вікном періщить дощ,
Вранці зиму обіцяє нам прогноз,
Вечір потопає у калюжах площ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382759
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.12.2012
Одягнула шубку «норку» – думала, що вже зима,
Вийшла вранці на подвір‘я – там калюжі і весна…
Як завжди, зима примхлива, і плаксива, як жінки,
То спокійна, сонцесяйна, раптом стане на дибки…
І летить немов скажена, іскри креше з під копит,
Снігом землю посипає, а мороз - як ворожбит…
Заглядає у минуле, і гадає наперед,
Хуртовини нам віщує, сніжний на шляхах замет…
Згодом стомлена лягає, поринає в дивний сон,
Стиха уві сні зітхає – закінчився марафон…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382362
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.12.2012
Хитаються від вітру зажурені тополі,
Моргають віями сніжинки легкокрилі,
Гуляє завірюха, «брейк данс» танцює в полі,
І піднімає заметіль міцні вітрила…
До ранку не затихне цей божевільний танець -
Мережить снігом і лютує хуртовина,
Насупились хмарини, а місяць, як вигнанець,
Сховався у безодню ночі на спочинок…
Під ковдрою дрімає долина, ліс і річка,
Ялини й сосни одягнули шубки білі,
І зігрівають руки вовняні рукавички -
Тепер їм не страшні мороз і заметілі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382268
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.12.2012
Нарешті захурделилось довкілля -
В повітрі дощ і снігове весілля.
Зима дарує нам легкі сніжинки,
І на дахах уже лежать перинки…
Лапатий сніг, як білосніжні ельфи,
Спускається на землю плавно зверху…
Гойдаються від вітру осокори,
Танцюють менует дерева голі…
Крихкою кригою блищать калюжі,
Засніжені кущі мов білі ружі,
Закрили щільно вікна у будинках,
Цілують шибки дощові краплинки…
Милуюсь снігом за вікном кухонним,
Який кружляє в небі монотонно .
Сніжинки-балеринки беззупину
Вкривають землю пухом лебединим…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=382101
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.12.2012
(Присвячую Лесі Геник, Наталі Данилюк і моєму духовному наставнику Оксані - Світаночку!)
Уклінно дякую, що саме вчора, в перший день зими, вони допомогли мені ще раз вийти із темряви і в моїй душі знову сонцесяйно!
ЯК ВАЖКО: мовчати, коли хочеться так багато сказати; вірити, коли зневірився; пробачати і забувати; не помилитися, не заблукати, не посваритися; не дорікати, не вболівати, не журитися; не помічати, не жалкувати, на помилках вчитися…
ЯК ЛЕГКО на душі, коли зникає те, що було важко…
ЯК ВАЖЛИВО, що є на світі добрі, чуйні люди; що більше не турбує біль у грудях; що знову сяє сонце веселково; що зігріває серце щире й мудре слово…
ЯК СУМНО, що минула осінь золота, але зими ще й досі в нас нема…
ЯК РАДІСНО, що ще пульсує кров у жилах; що, попри все, жива – тому щаслива!
ЯК ДИВНО І ЦІКАВО воскресати, відкрити двері у свої пенати…
І ЯК НЕЛЕГКО свій спокійний монастир сьогодні залишати…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381825
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2012
Температурить нині непогода,
Весняний градус, вітру лихоманка,
Сльозяться очі неба, прохолода
Веде себе як справжня хуліганка…
Розхристані в домівках вікна й двері -
То раптом холодно, то знову жарко,
Спітніли лавки і дерева в сквері -
У нижній атмосфері сиро й парко…
Страждає грипом змучене довкілля,
Їдять калину пташки на узліссі,
Червоні ягідки – це справжнє зілля,
Відкрили звірі лазарет у лісі…
В Росії хуртовина й заметілі…
Щодня я слухаю нові прогнози,
Вже обіцянки нам осточортіли –
Коли ж настане вже зима й морози?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381610
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.12.2012
Що діється сьогодні в атмосфері?
Вже завтра перший день зими нагряне,
Але все рівно осінь у партері,
На сцені світить сонечко весняне…
Всміхається яскраво білозубо,
Десь каркають ворони в бельетажі,
Цю мізансцену я назву абсурдом,
І привітаю грудень вдалим шаржем…
Зимовий день в осінньому костюмі,
А замість шапок розмаїття парасоль,
Весняно-ніжні запашні парфуми,
Прелюдія мінор і фуга мі-бемоль…
30 листопада 2012р.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381608
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.12.2012
Всю ніч сумують небеса капіжно -
В Москві вже холодно і дуже сніжно…
Морози з півночі до нас приходять -
Там сніжні заметілі колобродять…
Так гірко плаче осінь – день останній
Дощем нас зустрічає на світанні…
Дерева зажурилися в мінорі –
За хмари заховались ясні зорі…
Моргає ніч сліпими ліхтарями,
Сьогодні осінь йде на «лікарняний»…
На дев‘ять місяців - немов вагітна,
А потім знов повернеться привітна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381383
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.11.2012
Найважче завжди доганяти і чекати -
Хоч би скоріше вже прийшла зима-царівна,
Щоб одягнулись у жупани сільські хати,
Довкілля стало білосніжне і чарівне…
І щоб співали снігурі пісні веселі,
Синички танцювали на гілках проворні,
Зустріли снігом Новий Рік міста і села,
А в небі зорі зарясніли чудотворні…
Морози скаженіли сильні, грізні, люті,
Пухнастий сніг накрив, мов білий килим, землю,
Щоб льодом до весни всі річки були скуті,
І спокій огортав долину, берег, греблю…
Цей вірш сьогодні, як молитву, промовляю,
Мої слова почують небеса – я знаю!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381380
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 30.11.2012
Більше не хочу блукати постійно,
Наче сліпа, в лабіринті емоцій,
Вчуся сприймати новини спокійно,
І зупинятись на кожному кроці…
Більше не бачу в очах соломинку -
В очі чужі зазираю обачно,
Аналізую щодня власні вчинки -
Часом буває болюче і лячно…
Більш не літаю у світі утопій,
Мудрість шукаю в молитвах і спокій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381118
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.11.2012
Ось останні метри і скінчиться марафон.
Фініш! Ейфорія! Зникне осінь ніби сон…
Вже на старті бігуни-морози і зима -
З нетерпінням виглядає з вікон дітвора…
Аж три місяці у перегонах буде сніг,
Хуртовина в гості завітає на поріг…
Естафету за зимою продовжить весна -
Засіяє ясне сонце, розквітне краса…
Літо, згодом за весною, побіжить чимдуж,
Стиглим урожаєм зарясніє все довкруж…
Знов пора осіння з‘явиться на стадіон
І завершить довгий круглорічний марафон…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=381104
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.11.2012
О_сінь щедро розпогодилась теплом,
Р_адісно сміється сонце за вікном,
Е_нергійні хмари - купчасті й перисті,
В_ітер їм розчісує коси білі й чисті.
У_ мандрівку вирушає осінь золота,
А_ на згадку залишає спогадів нектар,
Р_омантично промовляє нам: «Оревуар»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380987
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 28.11.2012
Б_адьоро залетів світанок у фіранку,
О_бачно й ніжно цілував мене у скроні,
Н_алив мені гарячий чай у філіжанку,
Ж_урливо й трепетно зігрів мої долоні.
У_сміхнено і ніжно, «Бонжур» - прошепотів,
Р_озмірено й повільно за обрій полетів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380866
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 28.11.2012
Н_арешті день скінчився – на порозі вечір,
А_лмазні зорі заіскрились в піднебессі,
Д_ивакуватий місяць обійняв за плечі,
О_бачно зазирнув у очі поетеси…
Б_езмежне небо зашарілося тендітно,
Р_озквітли зоряних сполучень міріади,
А_ктриса-ніч вклонилась до землі привітно,
Н_ашіптує довкіллю зоряні балади…
І_ заспівало серце із ніччю в унісон
Ч_арівна ніч для поетеси - це камертон…
* * *
Наконец-то день окончился – на пороге вечер,
Алмазные звезды заискрились в поднебесье,
Чудаковатый месяц обнял за плечи,
Осторожно заглянул в глаза поэтессы.
Безграничное небо зарделось нежно,
Расцвели звездных соединений мириады,
Актриса-ночь наклонилась к земле низко-низко
И рассказывает ей звездные баллады.
И запело сердце с ночью в унисон
Волшебная ночь для поэтессы - это камертон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380764
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.11.2012
Д_огорають феєрично зорі на світанні,
О_живає прохолодний романтичний ранок.
Б_езголосе сиве небо позіхає мрійно,
Р_озкриває сьогоденню широкі обійми.
О_зирається навколо напівсонне сонце,
Г_аздовито заглядає у кожне віконце.
О_гортає осінь землю молочним туманом,
Д_алечінь блідо-рожева куриться дурманом.
Н_адзвичайне потепління у душі страждальній -
Я_сьогодні заблукала в світі ірреальнім…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380626
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.11.2012
Щ_е кілька днів і завітає грудень -
Е_моції вирують в моїх грудях!
М_інливий настрій звеселяю чаєм,
Н_аполеоном» щедро пригощаю -
О_жини ягідки цілують губи…
Н_аспівую мелодії мажорні,
А_кваріум в моїй душі – бездонний…
Д_арую радість невичерпну - людям,
У_ розкоші оркестрових прелюдій
Ш_укаю повне забуття і спокій,
І _забуваю, що життя жорстоке…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380499
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 26.11.2012
Дивлюсь на сонне озеро з тераси,
Перед очима полотно прекрасне -
Купається в воді осіннє небо,
Схилились у скорботі голі верби…
На небосхилі сонячна заграва -
Відгомоніла осінь золотава.
Біля тераси клумби опустіли,
Від холоду дерева затремтіли…
Зима вже скоро прийде на обійстя,
Деінде на гілках жевріє листя,
Тепло дарує осінь на світанні,
І відступають приморозки ранні…
Вже кілька кроків до зими зосталось,
На жаль, вже осінь з нами попрощалась…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380460
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.11.2012
Осінній вечір тулиться до шибки,
Накриє ніч прозорою вуаллю,
І небо зорі замережать швидко,
Довкілля зачарують пастораллю…
Засяють сонечком сусідні вікна,
Розквітне ліхтарями рідне місто,
Черговий день за горизонтом зникне,
І я порину знову в сон барвистий…
Нехай мені присниться білосніжна
Зима-чаклунка з інеєм іскристим,
Засніжена, чарівна, дивовижна
Казкова, мрійна, неймовірно чиста…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380245
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.11.2012
Засмутилося спустошене подвір‘я,
Сороміцько оголилося довкілля,
І дерева виглядають як скелети,
Заспівала осінь мінорні куплети…
Нещодавно грались на подвір‘ї діти,
Милували очі різнобарвні квіти,
Котенята мрійно грілись на осонні,
І тримала осінь сонечко в долонях…
Малюки щось майстрували у пісочку,
А дівчатка гралися у «маму й дочку».
Розмовляли тихо дідусі й бабусі,
Немовлят гойдали молоді матусі…
А сьогодні всі розбіглись по домівках,
Поховалися, як сірі миші в нірках,
Всі налякані і слухають прогнози,
Що зима на нас чатує на порозі…
Я сьогодні розмовляла з листопадом -
Прохолодний дощ осінній з неба падав,
Рандеву останнє - я і пізня осінь
запросили знову сніжну зиму в гості…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=380183
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.11.2012
Мріють білим інеєм нескошені,
Пишні трави припорошені…
У зими свої до чаю «пряники» -
Синє монпансьє-льодяники…
Небо, як мереживо узорами,
Звеселяє очі зорями…
Зимний вітер бавиться сніжинками,
Хороводить над будинками…
Вранці затихає, з ніччю в унісон
Поринає у глибокий сон…
Білим кольором прикрашений пейзаж –
Це зими прийдешньої колаж…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379915
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.11.2012
Вже холодно і зимно у повітрі,
Короткі дні осінні - непривітні…
Колючий вітер, приморозки ранні,
Сріблясто-білий іній на світанні…
Так тепло й затишно лежати в ліжку,
М‘яку подушку обіймати ніжно…
Не відпускає ковдра із нірвани,
Мені шепоче: «Ще вставати рано»…
Дрімають поряд котики пухнасті,
Вони для мене - це єдине щастя…
Життя реальне – справжні перегони,
Але у кожного свої канони…
Моя буденність – ніби кінофільми,
Та саме головне – я справді вільна!
Щоденно обираю різні ролі,
Сміливо йду назустріч власній долі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379216
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.11.2012
В тенетах лісу загубилась осінь,
Свинцеве небо залилось рум‘янцем,
Деінде клаптями дрімає просинь,
На небосхилі - сонячні багрянці…
Дрімає став в обіймах очерету,
Висить на дубі, кругла як капуста,
розкішна омела. Немов верета,
суха трава вкриває берег густо...
Туман молочний міцно спить в долині,
Зітхає сонний ранок. Як намисто,
на лузі червоніє кущ калини,
Сховався вітер в позолоті листя…
Вже скоро сонце в небі засіяє,
Зі сну прокинеться довкілля сонне,
І новий день на землю завітає,
Зігріє осінь в сонячних долонях…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=379005
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.11.2012
В моїй душі мережить дощ і мряка,
Я заховалася від світу і людей,
Висловлюю тобі свою подяку,
Що сльози витерла з моїх сумних очей…
Допомогла забути всі образи,
І я відмовилась від спроби дорікань,
Мене щодня лікують мудрі фрази,
Я твої вірші обираю без вагань…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378886
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.11.2012
Ходила вчора на побачення до лісу,
Зміїна стежка в казку заманила,
Зустріла дивовижна тиша на узліссі,
Чарівна осінь серце полонила…
Відчула на собі обійми енергійні,
Дарма, що листя майже облетіло,
Пісні в душі звучали ніжні, мелодійні,
І листя під ногами шурхотіло…
Та раптом залетів у ліс шалений вітер,
Прокинулось зі сну на гілках листя,
І небо стало темно-сірим, непривітним,
А хмари набундючились плямисті…
Кленовий лист сховався у моїх долонях,
Я трішки його диханням зігріла,
Сполохані думки журилися у скронях,
Я зрозуміла – осінь догоріла…
І я згадала про весняні перші квіти,
Про солов’їні трелі на світанку,
І про дощі, коли було спекотне літо,
В росі купались трави спозаранку…
А ще у пам‘яті живе янтарна осінь,
Ласкаве сонце, розмаїття квітів…
Як я щодня в осінній ліс ходила в гості
І як він зустрічав мене привітно…
Змінилась осінь, проливним дощем сумує,
Намисто із краплин сріблиться всюди,
Різкий, холодний, сильний вітер бешкетує,
Хворіють люди, чхають від постуди…
Красуня-осінь зовсім згасне дуже скоро,
Зима нас зачарує білим снігом,
І голий ліс засне аж до весни в покорі,
А потім знову нас зустріне співом…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378747
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.11.2012
Добігає знову тиждень до кінця,
Завітала в гості сонячна неділя,
А зима прислала холод, як гінця,
І розмалювала інеєм довкілля…
Затверділа свіжозорана рілля,
Заховала теплі спогади про літо,
Засмутилося оголене гілля -
Більше їх не може сонечко зігріти…
Обіймає небеса сумна журба,
Розлила свинцево-сірі фарби осінь,
І розкішні коси розплела верба -
Вже немає жовтих стрічок у волоссі…
Ще два тижні і прийде до нас зима,
Закружляють у повітрі заметілі,
Зазирає в осінь холод крадькома -
Без тепла і сонця ми осиротіли…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378528
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.11.2012
Мінлива осінь, куртуазна стерва,
Щодня мені псує хороший настрій,
Погіршує фізичний стан і нерви,
Як наслідок, страждає епігастрій…
То сонячна і лагідно-люб‘язна,
А то похмура, дощова, примхлива,
Чіпляється до тіла, як проказа,
А згодом знову, як дівча – цнотлива…
Не вірю більше в метеопрогнози -
Нам обіцяли теплі дні осінні,
А замість цього вже прийшли морози,
І вранці землю обіймає іній…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378441
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.11.2012
Зіщулився від холоду гербарій на світанку,
Мереживом розмалював листочки маляр-іній,
І новий ранок залетів, як вітер, у фіранку…
Прокинулось похмуре небо, і туман осінній
Старанно загорнув саваном напівсонне місто,
Моргали ліхтарі у скверах ніби світлофори…
До мене завітав осінній день із новим змістом -
Стираю з пам‘яті все те, що відбулося вчора...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378359
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 17.11.2012
В білосніжному глечику на підвіконні,
Запишались жоржини тендітними щічками,
На блискучій поверхні у світла в полоні,
Канделябри кружляли у танці зі с́вічками...
Світлотіні блукали в глибокому трансі,
Обіймали за плечі дивовижні парфуми,
І схилялися тіні в низькім реверансі,
Надвечір‘я сурмило в міжзоряні сурми…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378278
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 16.11.2012
Кілька днів не виходила з дому,
Бо страждала від болю і втоми…
Вчора ввечері мала нагоду,
Побувати в обіймах погоди…
Завітала до ближнього лісу,
І зустріла там вітер-гульвісу…
Зимний подих торкався до гілок,
І лякав наполоханих білок…
Шепотіло недавно тут листя
З позолотою, різно-барвисте…
Вчора ліс був засмучений, голий,
Напівсонний і стомлений, кволий…
Прохолода шпиняла все тіло -
Це зима налякати хотіла…
Я закуталась в шалик старанно,
Але вітер проймав невблаганно…
І скарлючилось зоране поле,
Застогнало від смутку і болю…
Попереду мороз, заметілі –
Дуже швидко тепло відлетіло…
Не зважаю на грізні прогнози,
Хоч зима вже у нас на порозі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=378086
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.11.2012
В людському організмі є чудова
властивість цінна - самолікування.
Давно вже доказали силу слова,
І як важливі світлі сподівання…
Щоранку прокидаюсь позитивно,
Всміхаюся до кожної клітини,
Впускаю сонце в душу інстинктивно
І споглядаю радісні картини…
Моя буденність не завжди прекрасна -
Щодня бувають різні негаразди,
Але помилки виправляю вчасно
І знаю, що в житті я справжня газда!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377858
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 15.11.2012
Прощаю всіх за будь-яку провину,
Все сказане ділю на половину…
Пробачте навіть те, що не робила -
В пробаченні таїться справжня сила…
Щодня борюся з власним негативом,
З людьми ділюся в віршах позитивом…
До себе не пускаю морок в душу,
Смакую радість, ніби спілу грушу…
На негаразди закриваю очі,
Спокійно сплю в тісних обіймах ночі…
Я не зважаю на буденні справи,
І додаю усмішку в чашку кави…
Словами друзів обіймаю ніжно,
Коли в душі моїй дощить капіжно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377622
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 14.11.2012
Поети часто, ніби діти,
Чекають на оцінки й квіти,
І щоб щодня лише овації,
А ще яскраві ілюстрації…
Давно вже цим переболіла,
І розрізняю чорне й біле,
Шукаю в віршах тільки позитив,
Та ігнорую сум і негатив!
Не дошкуляю жодним словом,
Про риму не веду розмову,
Нарешті стала я спокійною,
А також флегматично-мрійною…
Чужим життям не переймаюся,
Але щодня молюся й каюся!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377621
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.11.2012
Як добре, коли затишно в душі -
Заснув тайфун, затихнув буревій,
Не ллються із очей рясні дощі,
І висохла роса в обіймах вій…
Як добре, коли зранку сонце-грай,
Безхмарне небо і ясна блакить,
Коли життя квітує мов розмай,
І вже нічого більше не болить…
Як добре, коли в грудях не пече,
І дивна легкість в тілі і думках,
Коли схилитись можна на плече,
Й довірливо заснути на руках…
Як добре, коли є надійний тил,
Коли в житті ти вибрав вірний шлях...
В полоні неба у вінку світил
Моя душа літає ніби птах!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377395
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2012
Порепаний асфальт, брудні калюжі -
Осіннє сонце сонно очі мружить…
Встелила осінь землю падолистом -
Зіщулилось від вітру жовте листя…
Холодне небо зиркає вороже –
На голубу блакить давно не схоже…
Щоранку відчиняю в світ фіранку
і випиваю чаю філіжанку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377165
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2012
Про зиму ще писати зовсім рано -
Осінній дощ щодня мережить землю,
На непогоду ниють старі рани,
Ставок цілує, вкриту мохом, греблю…
Купається в калюжах сонне місто,
Із-під коліс авто летять фонтани,
Висять на гілках краплі, як намисто,
А за вікном звучить фортепіано…
Сумує блюзом стомлена нірвана,
І обіймає душу міцно й ніжно,
Зіщулився мій кіт в кутку дивана -
Моя єдина щира радість втішна…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=377159
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.11.2012
Розчісую заплутані думки,
Енергію черпаю уві сні,
Аналізую різні помилки,
Нашіптую вночі свої вірші...
І вранці знову, як жива вода,
Мінлива і іскриста, як роса,
А те, що негаразди і біда,
Цікавить мене менше ніж краса
І полум’яна осінь золота,
Яка несе на крилах в майбуття!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376751
рубрика: Поезія, Акровірші
дата поступления 10.11.2012
Сліпуче сонце цілувало вікна,
Блакить небесна милувала очі,
Осінній ранок, ніжний і привітний,
На землю завітав опісля ночі…
На небі хмари, білосніжна вата -
Здавалось літо повернулось знову,
І ліс зелений, пишно-кострубатий,
Пташино з сонцем вів свою розмову…
Аж раптом небо зовсім потемніло,
Сховалось сонце в хмари з переляку,
З‘явився вітер, листя затремтіло,
Прийшов на землю знов туман і мряка…
Так швидко зникло марево осіннє,
Та гріє спогад сонячним промінням…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376275
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 08.11.2012
Зробили все, як «краще», для простих людей -
Немов гриби в районі поліклініки,
Немає ліків, ні тепла від батарей,
А під дверима черги – хворі «хроніки»…
Скандали, нерви, злість, а лікар, як монарх,
Чекають люди на "аудієнцію"!
Як правило, завжди у черзі є «плутарх», *
Читає хворим хитромудрі лекції…
Проект «Сімейний лікар» придумав мудрий,
у кожному дворі тепер свої «бермуди»… **
* Плутарх був добре відомий сучасникам як громадський діяч і як філософ.
** Берму́дський трику́тник — назва, що зазвичай вживається до території площею 4 тис. км² і утворює на карті трикутник з вершинами у Бермудських островах, Пуерто-Рико і південній Флориді (США). Вважається, що в цих межах за незвичайних обставин зникли декілька суден та літаків.
Загубитися між поліклініками можна дійсно як в Бермудському трикутнику: прийом лікаря в одній поліклініці, виписати рецепт в амбулаторії у сімейного лікаря, а підписати рецепт у завідуючого в другій полікланіці - і всі ці лікувальні заклади на далекій відстані один від іншого. Отак щодня, мов кораблі, блукають хворі по заданому курсу...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=376038
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 07.11.2012
Бувають у людському організмі
І рудименти*, і жахливі атавізми**…
Так само в спілкуванні між жінками
Буває благодать, а потім враз цунамі!
Спочатку схвальний шквал, аплодисменти,
А згодом всі кудись зникають компліменти…
І тут важливо добре розібратись,
Радіти, плакати чи просто розсміятись…
Найважливішим, мабуть, аргументом
тут буде те, що все ж потрібні рудименти…
Писати буду відгуки похвальні -
До них всі ставляться, як правило, лояльно…
Але вважаю - дуже справедливо,
Що видаляю атавізми - це шкідливо!
*Рудименти, рудиментарні органи (від лат. rudimentum — зачаток, першооснова) — органи, недорозвинені чи спрощені у певних видів порівняно з подібними утворами предкових форм у наслідок втрати своїх функцій протягом філогенезу (еволюційного розвитку виду). Іноді рудиментарні органи здатні виконувати якусь допоміжну функцію...
** Атаві́зм (лат. atavus — прапрадід) — поява у окремих організмів якогось виду ознак, які існували у віддалених предків, але були втрачені в процесі еволюції. Також терміном «атавізм» позначають втрату прогресивніших ознак, та повернення до еволюційно древніших.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375791
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 06.11.2012
Два дні періщив дощ осінній,
В калюжах плавали листочки,
На третій день з‘явився іній,
Пустився вітер у таночок…
Кружляли в танці біля річки
Гнучкі і пишні верболози,
Вплітала осінь вербам стрічки
І придивлялась до прогнозів…
Про зиму віщувало небо,
Рожеві фарби розливало,
Зникала Ніч разом з Еребом,*
Ліниво сонце позіхало…
Вже проминули дні погожі,
Не раз зима лякала снігом,
Але в душі, на казку схожий,
Звучить мажорно «Ранок» Гріга… **
* Ереб – уособлення мороку разом зі своєю сестрою (Ніктою) Ніччю – діти Хаосу. Пізніше вони народили Гемеру (День) і Ефір
** "Ранок" Е. Гріга (Едвард Хагеруп Гріг, 15 червня 1843 — 4 вересня 1907) — норвежський композитор періоду романтизму, музичний діяч, піаніст, диригент)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=375557
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.11.2012
Обіймає небо сизими крильми -
Злякане довкілля подихом зими.
Причаїлось сонце в золоті дібров,
Листя червоніє, ніби свіжа кров.
Рожевіє обрій – незабаром сніг,
Знов зима казкова прийде на поріг.
Заспівало небо нотами дощу -
Я до себе холод в душу не пущу!
Голосним сопрано, ніби саксофон,
вітер завиває в позолоті крон…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=374910
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.11.2012
Вони познайомилися в «Бізарі». Як написано у передмові сайту, це чат для дорослих людей.
Вона була так схожа на Скарлет, героїню роману Маргарет Мітчелл «Унесенные ветром», а він – вічний лицар, чи Дон Кіхот, а чи просто рокер-байкер - все в одному...
Вона практична і прагматична, а він – не пристосований до життя, можна навіть сказати, доросла "дитина". Але, обидвоє, вони були творчі люди і романтичні…
Між ними могла бути тільки дружба і більше нічого – тут і велика різниця у віці, і різні погляди на життя, а особливо різні захоплення…
Він був закоханий у прозу, а вона в поезію…
З самого початку жінка відчула себе його Янголом і опікувалася його проблемами. Чоловік підхопив цю ідею і зручно під крилами примостився і зігрівся…
Спочатку було інтенсивне листування, а через кілька тижнів листи стали приходити все рідше і рідше… Чи сказати було вже нічого, чи їх обох повністю поглинула реальність - хто знає…
Почали виникати непорозуміння. Вона ображалася, що молодий чоловік невчасно відповів на її лист, або не зателефонував, а він весь час вибачався і обіцяв, що все виправить, і що не завдасть більше лишніх хвилювань… Але все повторювалося знову і знову, і нарешті жінка-янгол стомилася і вирішила поставити крапку у їхніх віртуальних стосунках…
Ображений чоловік написав, що, незалежно від того, чи дружба віртуальна, чи реальна, треба вміти вибачати і прощати…
Після довгих роздумів жінка зрозуміла, що янголи просто так не зникають...
І якщо не буде обіцянок, то не буде і образи за їх невиконання, а тому не буде за що вибачати...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=373185
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 25.10.2012
Товстопузий дядько у лікарні
Уявив собі, що він в броварні!
Закопилив жирні й бридкі губи
І промовив жінці поряд грубо:
«Стань у чергу ти, жидівська рожа!»
Усміхнулась жінка – «Хіба схожа?
Чи єврейка я, чи українка -
Перш за все, я хвора жінка!»
Запалали гнівно в неї щоки,
І взялась руками міцно в боки -
«Стули писок свій, шановний пане,
Краще вмий свою мармизу п‘яну!»
Тут могла б зчинитись справжня бійка -
Схаменулась щира українка,
Розвернулась і пішла додому,
Щоб ковтнути 20 крапель брому…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372842
рубрика: Поезія, Сатира
дата поступления 23.10.2012
Купила я матрац ортопедичний,
Корисний, гарний з вигляду, практичний.
Раніше спала на м‘якім дивані,
Щодня пірнала в сон, як у нірвану…
Поставила ще ліжко на балконі -
Все літо цілувала ніч у скроні.
Матрац лежав у глибині каркасу,
А ковдра й дві подушки, як прикраса…
Аж ось настала вже пора осіння,
І на балконі стало спати зимно.
Я знову повернулася в кімнату,
Та на дивані вже не можу спати…
Поклала на диван матрац «Дормео»,
І знову сон прийшов, немов Ромео!
Ще й завітали зорі на запрошення
У казку про бабусю на горошині…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372736
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 23.10.2012
Розплющив очі бадьорий ранок,
Почався новий осінній день,
Так ніжно й тихо пливе світанок
В тісних обіймах пустих алей…
Сумують вранці у скверах лавки,
У розмаїтті квіткових площ
Блукає осінь-казкова мавка,
Капіжить рясно холодний дощ…
Тремтять від вітру вже голі гілки,
І сонце зникло, як НЛО,
Холодний вітер свистить в сопілку,
Мережить злива на вікнах скло…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372264
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.10.2012
Лякала осінь: «Я від вас піду!
Нехай зима вже снігом тішить!»
Побігла і сховалася в саду,
Смакує яблука й горішки…
Осінній вітер підхопив слова,
Дерева голі затремтіли,
Прошепотіли: «Йде до нас зима,
Одягне знов у шати білі»…
Сховались в нірки звірі лісові,
Старий ведмідь вже смокче лапу,
Він бачить горщик меду уві сні,
і ведмежатко косолапе...
В дупло горішки ховає білка,
Зерно збирає в полі мишка,
Борсук готує глибоку нірку,
А на землі - соснові шишки...
Та раптом схаменулися усі,
І стали осінь закликати:
«Вернись до нас в усій своїй красі,
Ще рано в вирій відлітати!»
Розсипалось проміння навкруги -
Це осінь знову повернулась,
З полегшенням зітхнули береги,
Й до річки ніжно пригорнулись…
Бадьоро в небо тягнеться гілля,
І ловить сонячну усмішку,
Дрімає, вкрита листячком земля,
Крадеться осінь тишком-нишком…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=372064
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.10.2012
Пробило сонце темно-сіру сферу,
Проміння злива, ніби стріли з висоти,
Солодким і терпким, густим лікером
Нас пригощає осінь щедро й залюбки…
Засяяли верхівки в позолоті -
Поодинокі жовтолисті острови,
Радіє сонцю очерет в болоті,
Дрімає падолист у залишках трави…
Чатує на рибин велика чапля,
Велично ходить довгонога по воді -
Маленьке озеро, як неба крапля,
Осінні промені танцюють золоті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371976
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.10.2012
Дурманить пізня осінь ароматом,
згасає листя тьмяне на землі,
не зеленіє, а рудим агатом
дивує в дні холодні й дощові…
Налиті соком горобині грона,
Немов краплини крові на гілках.
Знімає осінь з голови корону,
Глибокий смуток жевріє в очах…
Похмуре небо дивиться з-під лоба,
Надуті хмари сльози ллють щодня.
У серці поселилася жалоба,
Тепер надовго ми, немов рідня…
Зима на п’яти наступає нишком,
Рожевий обрій у полоні мрій,
А на землі, немов осінню книжку,
Гортає листя вітер-чародій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371821
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.10.2012
І знову тимчасове потепління,
Кохання всюди квітне у віршах,
А я закохана в своє сумління,
І лине в небеса моя душа…
Забула про гріховне і тілесне,
Немов мережка все моє життя,
Минуле вже ніколи не воскресне,
Прийшла пора на сповідь-каяття...
Хотіла б завітати в царство раю,
В саду пройтися вранці по росі -
Гріхи мене поки що не пускають,
Але щодня літаю в космосі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371351
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.10.2012
Азбука, абетка, алфавіт
Вже існує в мові сотні літ!
Букви нам допомагають -
Змалечку їх всі вивчають…
Здавна поселились в букварі,
Ніби тридцять три богатирі,
Букви голосні й не дуже,
Але завжди небайдужі!
Букви розмістилися підряд -
Вони мають певний звукоряд.
Вас запрошую, малята,
Всю абетку прочитати!!
[b]P.S. Абетка з ілюстраціями знаходиться нижче у відгуках [/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=371160
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 16.10.2012
Жалобний жовтень, жаліб журавлиний,
Жоржини жовті жевріють журливо,
Жбурляє жовтень жолуді у жбанок,
Жаліє жук жакардовий жупанок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370814
рубрика: Поезія, Співомовка
дата поступления 14.10.2012
Осінь ластиться руда, як кішка,
Листячком торкається до ніг,
Вітер в листя кидає горішки,
В небі світить сонце-оберіг…
Зморщився, висить на голім гіллі
Темно-синій, дикий виноград,
Знов шпаки танцюють на весіллі,
А в повітрі - ягід зорепад…
Спіле яблуко жовтить боками,
Світить між гілками, як ліхтар,
Тулиться, як сирота, до брами,
Мов бездомний, сірий пес - туман…
Вітер нас лякає снігопадом,
В день Покрова здійсняться дива,
Сунуть хмари, наче на параді,
Річка спить в обіймах покривал…
Знов накрила плечі омофором
В церкві Божа Мати християн,
Молитовні пісні линуть хором –
Свято завітало до слов‘ян!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370719
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 14.10.2012
Що для жінки найдорожче в білім світі?
Перш за все, сім‘я - це чоловік і діти!
У Оксаночки «Світанок» нині свято,
І для неї я пишу свою присвяту…
Осінь - ця пора чарівна й золотава,
Всіх запрошує у гості на забаву!
Хай дізнається сьогодні все довкілля
У Оксаниній сім‘ї - синочка весілля!
Хай заграють пісню весільні музики,
Закружляють в танці нові черевики,
Затанцюють польку на обидва боки,
Хай рум’янець щедро прикрашає щоки!
Ще одне весілля звеселить Карпати,
Прийде, ніби донька, наречена в хату.
Порадієм, люди, за нашу Оксанку,
Щиро привітаєм з святом на світанку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370547
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 13.10.2012
Листям пишно вкрилася земля,
Вже не тішить око зорепад,
І не чути пісню журавля -
Місяць називають (листопад)
Хто гойдає в лісі майже голі віти -
Шарудить у листі розбишака (вітер)
Хто цілує листя й зігріває гілля -
Осінь звеселяє сонячним (промінням)
Заглядає у ставок сіро-синє небо,
Нахилились до води довгокосі (верби),
Спочиває сонце поміж листя на вербі,
Згадує довкілля літні, сонцесяйні (дні)
Осінь мальовнича на столі у мене -
Листя жовте, помаранчеве й зелене,
І рожевий колір з ними в унісон,
Схожий він на дуба - цей вазон (кротон)
На столі біля вікна Тигрик мій дрімає,
Сонячного (зайчика) лапками тримає.
Усміхається у вуса мій любимий (кіт) -
Сонце ніжно зігріває котику (живіт)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370344
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 12.10.2012
Все буде добре, тобто все гаразд!
Складаю позитивні установки.
Емоції – Біг Борди на показ…
Бувають дні, коли насправді гірше -
У венах кров пульсує, як скажена,
Дилема виникає щодо віршів -
Енергія, як Реквієм Шопена…
Долаю, ніби стаєр, перешкоди,
Обманюю діагнози щоденно,
Блокую біль, залежність від погоди,
Радію сонцю і живу натхненно,
Егоцентрично навіть і блаженно…
*ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ – по вертикалі
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=370185
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 11.10.2012