| Сторінки (13/1222): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
(за мотивами)
Незатишні дні і сліпі,
узимку дощі – особливі!
Під вечір розквітли вогні
і зорі, яскраві й грайливі...
Їх відблиск, як сяєво свіч,
ховається й мріє в каштанах,
а стомлене місто всю ніч
купається в сивих туманах…
Дрімає оголений сад,
примари – старенькі колони,
за ними казковий фасад,
освітлені й темні газони…
Крізь контур гілок – небеса,
в сузір’ї дрімають Стожари,
а краплі дощу, як роса,
блищать на нічних тротуарах…
Вугілля розпечене й жар –
у жерлах нічних ресторанів,
в обличчя нам дихає пар
і смажений запах каштанів…
***
"Париж зимою"
Максимилиан Волошин
Слепые застилая дни,
Дожди под вечер нежно-немы:
Косматые цветут огни,
Как пламенные хризантемы,
Стекают блики по плечам
Домов, лоснятся на каштанах,
И город стынет по ночам
В самосветящихся туманах...
В ограде мреет голый сад...
Взнося колонну над колонной,
Из мрака лепится фасад —
Слепой и снизу осветленный.
Сквозь четкий переплет ветвей
Тускнеют медные пожары,
Блестят лучами фонарей
Пронизанные тротуары.
Калится рдяных углей жар
В разверстых жерлах ресторанов,
А в лица дышит теплый пар
И запах жареных каштанов.
20 апреля 1915 Париж
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644818
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 18.02.2016
"Захід Сонця, палаюче небо,
чарівний і чаклунський ландшафт,
і для щастя нічого не треба -
мліє серце, зігріта душа"
Панін О.М.
Люблю рожевий захід сонця й хмари
над ніжно оксамитними долинами,
вони блукають в небі, як примари,
і в горах обіймаються з вершинами…
Я зачарований, але душа – сувора,
овіяна легендами й століттями,
коли всі вірили в живого сина Бога -
лечу хмариною над верховіттями…
Я хмарою в нічну і зоряну годину
купався, ніби ангел, між туманами,
росою падав на світанні у долину,
а потім знову обіймався з хмарами…
***
Закатные люблю я облака:
над ровными далекими лугами
они висят гроздистыми венками,
и даль горит, и молятся луга.
Я внемлю им. Душа моя строга,
овеяна безвестными веками:
с кудрявыми багряными богами
я рядом плыл в те вольные века.
Я облаком в вечерний чистый час
вставал, пылал, туманился и гас,
чтоб вспыхнуть вновь с зарею неминучей.
Я облетал всё зримое кругом,
блаженствовал и, помню, был влеком
жемчужной тенью, женственною тучей.
Владимир Набоков
1921
Облака
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2016
(за мотивами - "Облака" В. Набоков)
На сонці золотом іскриться дощ весняний,
озера в небесах синіють гаряч`е,
і хмари сніжно-білі, обрус полотняний,
біліють в небі, мов оголене плече…
В мовчанні зупинись. Роняють сльози раю
суцвіття весняні, схилившись через тин,
усмішка на вустах промінням сонця сяє,
а на ланітах - ніжні пелюстки жоржин…
Не рухайся, мовчи. Тебе в обіймах ніжних
теплом зігрію і цілунками весни,
дарує музику кохання дощ капіжний,
веселку в небі, кольоровий серпантин…
***
На солнце золотом сияет дождь летучий,
озера в небесах синеют горячо,
и туча белая из-за лиловой тучи
встает, как голое плечо.
Молчи, остановись. Роняют слезы рая
соцветья вешние, склонясь через плетень,
и на твоем лице играет их сырая,
благоухающая тень.
Не двигайся, молчи. Тень эту голубую
я поцелуями любовно обогну.
Цветы колышутся... я счастлив. Я целую
запечатленную весну.
"Облака" В. Набоков
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=644172
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2016
(за мотивами пісні "Une vie d'amour"
- вик. Charles Aznavour))
Кохати все життя
клялися ти і я,
але життя безжальне -
окрім кохання,
існує біль, страждання…
І як багато слів
завмерло у душі
в той день фатальний...
Крізь сльози - поцілунки
гірким у серці трунком…
Йду на побачення,
Кохання втрачене
я повернути хочу знов,
Промовити тобі слова:
Любов жива!
У відповідь - твоє мовчання
На мою клятву про кохання…
Любов жива!
Почуй мої слова…
Це почуття сакральне
і магія цієї ночі -
вони пророчі...
Кохати все життя
клялися ти і я,
Але життя безжальне!
Як сумно - ми не зберегли
Кохання нашої весни…
Всі слова
кохання і надій,
Живуть ще й досі
у душі моїй.
Моя Любов –
сентиментальна,
занадто ніжні
почуття й бажання...
Невже ця ніч остання?
Твої вуста –
троянди пелюстки,
І ніжні дотики руки,
Всі почуття такі реальні!
В обіймах запалає знов
Кохання нашого вогонь,
Як спогад про спекотне літо,
І розмаїття сонце-квітів…
Кохати все життя
Клялися ти і я -
щасливий той,
хто любить!
Від перших днів
лунає в серці спів –
душі мелодія,
де тільки ти і я,
і наші почуття,
моя кохана,
люба і жадана…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2016
(присвячення всім закоханим)
Вона віддалася в полон добровільно,
В обійми шалені і шквал поцілунків,
Себе відчувала, немов божевільна,
Хмільна від п’янкого, солодкого трунку…
Кохання і пристрасть пила по краплині,
Смакуючи дотики ніжні до тіла,
В цей час купідон, що сидів на хмарині,
Із лука пускав у закоханих стріли…
Пашіло все тіло, як лава пекельна,
Що вирвалась спалахом з гирла вулкану,
Цілюща вода, прохолодна й джерельна,
Була мов бокал золотого шампану…
Дві різних стихії злилися в єдине:
Спокійна ріка і тайфун океану,
Солодка отрута і гіркість полину,
А потім акорди дев’ятого валу…
І штиль довгожданий у ніжних обіймах,
Поволі, мов хвилі, емоції стихли,
Вже інші цілунки - надійне снодійне,
І тіло нарешті спокійне і тихе…
А зорі купались в очах променистих,
Усмішка щаслива вуста зігрівала,
І музика радості, гімн урочистий,
у серці тріумфом кохання звучала…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=643408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2016
(за мотивами пісні "Bésame" (Camila)
Лунала вчора «Музика без слів,
Була в обіймах трепетних стосунків,
Сьогодні напишу я переспів
Про магію солодких поцілунків…
Цілуй мене вночі й при світлі дня -
Можливо, зараз пристрасть недоречна,
Коли потрібне іншим співчуття,
І жити стало страшно й небезпечно…
Цілуй мене, щоб зупинити час,
Закрити очі на сумну реальність,
Цілуй мене і в профіль, і анфас -
Хоч кажуть: «Поцілунки – це банальність»…
Цілуй мене, немов зникає Світ,
І скоро вже кінець йому настане -
Нехай кохання зоряний політ
Сьогодні буде вперше і востаннє…
Цілуй мене! Хай знають небеса,
Що ти мене цілуєш без причини,
Тому що просто віриш в чудеса -
Цілуй мене повільно, без упину…
Відчуй мене на дотик уві сні,
Цілуй мене, як вперше і востаннє,
За всі самотні і холодні дні
У нагороду буде ніч кохання..
Цілуй мене, обіймів не жалій -
Сьогодні не існують заборони,
І на межі реальності і мрій
Кохання подолає всі кордони…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2016
(переспів)
Тримай мене в обіймах серед ночі,
Твій погляд - красномовніший від слів,
Тамую розпач у душі і гнів,
Туманом сльози застеляють очі…
В твоїх обіймах млію, як раніше,
Здається, що мене кохаєш знов,
Від того в венах шаленіє кров,
Бажання в тілі - пристрасні і грішні…
Якщо залишиш, буду пам’ятати
прекрасний час, коли були дітьми,
Кохання перше, як нектар пили,
Вдихали квітів ніжні аромати…
Якщо сьогодні ти підеш від мене,
Ніколи більше вже не буде нас,
Замовкне романтичний наш романс,
Піде у вічність почуття шалене…
Тримай мене в обіймах у мовчанні,
Не хочу відпускати, зачекай,
Тебе кохаю, як раніше, знай!
Тобі дарую ці слова прощальні…
Тримай мене в обіймах, як раніше,
Неначе ти мене кохаєш знов,
Цілуй мене, поки ще не пішов,
І знай, що ти для мене найрідніший…
Коли підеш, залишиться натомість
Життя без тебе – музика без слів,
Болючі спогади в полоні снів,
І всюди тінь твоя і невідомість…
Але ще й досі я тебе кохаю
І вірю, що настануть світлі дні,
Ти піснею відродишся в мені,
І я відчую – знову воскресаю!
Кохати буду з кожним днем сильніше,
І ти мене за це не осуди,
Шукати буду скрізь твої сліди,
І виливати почуття у вірші…
А зараз просто ніжно обійми…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2016
"Цель творчества - самоотдача,
А не шумиха, не успех.
Позорно ничего не знача,
Быть притчей на устах у всех"
Борис Пастернак
Не варта мідної копійки
сумнівна слава графомана,
Наркотик - відгуки й оцінки,
Дешевий популізм - омана…
Насправді творчість – це натхнення
Артиста, і поета й мудреця,
Відверте й щире одкровення,
А не словесний галас без кінця…
Поету не властиве чванство,
Для нього вірші, як вітрило,
Щоб врешті решт шановне панство
Його шедеври оцінило…
В його житті є паузи й пробіли,
І вірші грають різні ролі,
Мов візерунок чорно-білий,
Він вишиває людські долі…
І зникнувши у невідомість,
Де абсолютна тиша й спокій,
Сюжет малює підсвідомість
Реалістичний, без утопій…
Прийшли на зміну зовсім інші,
Сюрреалісти й модерністи,
Неординарні пишуть вірші
Талановиті нігілісти…
Немає нам за що гнівити марно Бога -
У кожного є вибір і своя дорога…
(За мотивами твору Б. Пастернака)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=642295
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.02.2016
"Life, believe, is not a dream
So dark as sages say;
Often a little morning rain
Foretells a pleasant day"
Шарлотта Бронте
"Життя"
(за мотивами вірша Шарлотти Бронте)
Повір, життя – не казка, і не сон,
як темний морок, а чи кольоровий,
І навіть дощ із ранком в унісон
Віщує день, ясний і пречудовий...
Похмуре небо гнівно хмурить брови,
Та згодом зникне смуток сірих хмар,
Троянди злива у саду відновить,
І будуть бджілки пити з них нектар…
Так швидко й жваво сонце-дні біжать,
І миготять години і хвилини -
Сприймай життя, як Божу благодать,
Цінуй і насолоджуйся щоднини!
Життя крихке, і смерті скрізь сліди -
Найкращих завжди небо обирає,
Немає більшої в житті біди,
Коли надія на життя зникає...
Лише надія, труднощам на зло,
Нас міцно на плаву в житті тримає,
Вона для нас - живильне джерело,
Надія й віра душу окриляють…
Безстрашно й мужньо йтиму до кінця,
Здолаю труднощі та перешкоди,
Служити людям - карма для митця,
І не потрібно слави й нагороди…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641873
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 07.02.2016
«Рано-вранці прокинувся від сну,
А за вікном бушує люта весна»
Іван Ургант
На вулиці капіж і потепління,
І тихий шурхіт - авто-шин шипіння,
Пусті газони, мокрі лавки сонні,
Холодний дощ цілує підвіконня…
Зникають залишки зими, потоком
біжать брудні струмки у водостоки,
Картина ранньої весни в калюжах,
І вікна напівсонні очі мружать…
Гойдає голі віти вільний вітер,
Висять дощу краплини, срібний бісер,
В сплетінні хмар похмурий день сумує,
Зима останні дні дощем лютує…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641614
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.02.2016
(за мотивами)
В полях іще біліє сніг,
Весняно річки жебонять,
І будять берег-оберіг,
Блищать, із сонцем гомонять ...
Кричать вони у всі кінці:
"Весна іде, весна іде,
Ми молоді весни гінці,
Вона нас вислала вперед!»
Весна іде, весна іде
В обіймах сонечка зігріта.
Рум`янцем сонячним цвіте
Кохання на моїх ланітах...
*** Федор Тютчев
"Весенние воды"
Еще в полях белеет снег,
А воды уж весной шумят -
Бегут и будят сонный брег,
Бегут, и блещут, и гласят...
Они гласят во все концы:
"Весна идет, весна идет,
Мы молодой весны гонцы,
Она нас выслала вперед!
Весна идет, весна идет,
И тихих, теплых майских дней
Румяный, светлый хоровод
Толпится весело за ней!..
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641428
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2016
(за мотивами)
Вже тане сніг, біжать струмки,
А за вікном весни розмови.
Знов заспівають ластівки,
А ліс одягнеться в обнови!
Блакитна чистота небес,
Яскраве й тепле світить сонце,
Весняний дух в душі воскрес
І вірно служить охоронцем…
*** автор - Алексей Плещеев
Уж тает снег, бегут ручьи,
В окно повеяло весною...
Засвищут скоро соловьи,
И лес оденется листвою!
Чиста небесная лазурь,
Теплей и ярче солнце стало,
Пора метелей злых и бурь
Опять надолго миновала...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641405
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.02.2016
"Ветерок с полей тепло приносит,
Горький дух лозины молодой...
О, весна! Как сердце счастья просит!
Как сладка печаль моя весной!"
Иван Бунин
(за мотивами вірша Івана Буніна)
За рікою луки зеленіють,
Свіжість неймовірна від води;
Веселіше в лісі соловіють
Пісні птахів на усі лади…
Вітерець з полів тепло приносить,
Дух гіркий лозини навесні.
О, весна! Як серце щастя просить!
Смуток солодом частує дні…
Зігріває сонце листя ніжно,
Стежки оксамитові в саду.
Відчиняю душу в світ суміжний,
І туди повільно я іду...
Не збагну, чому кохання - трунок,
Хто для мене цінний, а хто ні?
І чекаю щастя в порятунок,
Хоч давно не вірю я весні!
Гірко, що безплідно витрачаю
Чистоту і ніжність кращих днів,
Що один радію і ридаю,
І тамую в серці біль і гнів…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641173
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2016
"Весна, весна! Как воздух чист!
Как ясен небосклон!
Своей лазурностью живой
Слепит мне очи он"
Евгений Баратынский
(за мотивами твору Є. Баратинського)
Весна! Яке повітря чисте,
І небосхил ясний,
Жива блакить і промениста,
Від неї зір - сліпий…
Весна, весна! У високості,
що квітне, ніби льон,
Від сонця променів у млості
хмарини впали в сон!
Струмки шумлять, блищать на сонці,
І річка гомонить,
А береги, як охоронці,
на варті кожну мить…
Весняне сонце диво-граєм
В яскравій вишині,
Незримий жайвір знов співає
Величний гімн весні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641121
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.02.2016
"Дні виходять за рамки кліше,
Роздягаються пролежні снігу,
Завершився зимовий фуршет,
І прийшов час для радості й сміху"
В календарі у лютому зима,
а навкруги проталини й калюжі,
В повітрі відчувається весна,
Мені її парфуми не байдужі…
Розтанув сніг, радіє чорнозем,
Його цілує сонячне проміння,
Зима нервує, снігом і дощем
Лякає аномальне потепління…
Вже кажуть, що з’явився первоцвіт,
Підсніжники і проліски дволисті,
Весна створила власний мікросвіт,
Де лагідне тепло й повітря чисте…
На жаль, ще буде сніг і холоди,
Я знаю, потепління - тимчасове,
Ще й досі бачу скрізь зими сліди,
І настрій мій сумний і полиновий…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=641005
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.02.2016
Кажуть, що коти - живучі, що в них є 7 життів. В житті мого рудого Тигрика вже трапилися такі події, що тепер я думаю, він буде жити довго, якщо вже вижив у таких складних ситуаціях…
Перша історія
Коли Тигрик був зовсім крихітний і спав у мене під боком, я одного разу вставала з дивана і він, цей незграбний диван, перекинувся і кошеня накрила і я, і диванне ліжко.
Цілу добу котеня лежало і не ворушилося. Я так плакала, думала, що він помре, а подруга сказала, що котеня просто у стані больового шоку. І дійсно, через пару днів він уже бігав, стрибав, грався, як нібито нічого не трапилося…
Друга історія
Коли Тигрик підріс, він отруївся консервами «Віскас». Я носила його на руках в лікарню. Спочатку уколи робили лікарі, а потім я сама. Але він перестав їсти, лежав на шафі і сумно дивився на мене. Серце моє краялося і душа боліла.
Одного дня моя сусідка принесла гарного котика, з чисто вимитою шерстю, в тілі і, як виявилося пізніше, з хорошими манерами. Вона сказала, що якщо Тигрик помре, то для мене втіхою стане темне котеня.
Новий гість поїв із миски Тигрика, стрибнув у пісочок, попив воду з крана у ванній кімнаті. «Домашній» – подумала я.
І тут відбулося справжнє диво! Тигрик раптом ожив, стрибнув з висоти на підлогу і почав їсти, пити і навіть гратися з новим другом.
Я назвала котеня Мурзіком, тому що в нього мордочка була різнокольорова, ніби замурзана. Я вирішила, якшо Мурзік врятував Тигрика, то хай залишається жити з нами. З того часу мої коти, як рідні брати, хоча порода і окрас у них - різні…
Третя історія
Коли ми влітку були в селі, мій Тигрик любив сидіти на тину, або ж на хвіртці. Одного дня раптово з’явився сильний вітер, кіт злякався і стрибнув на землю, але промахнувся і вдарився грудною кліткою об гострий корч дерева. Це трапилося в неділю, в ветлікарні був вихідний, тому я його понесла до лікаря тільки в понеділок. Цілу добу він не їв, не пив і лежав нерухомо.
Ветлікарня є тільки в районному центрі на окраїні міста, і я кілька кілометрів йшла пішки і несла Тигрика на руках. Після того, як котові укололи протизапальні уколи, він вже додому біг сам підтюпцем. Потім ще певний час я робила йому уколи вдома власноруч і давала ліки в таблетках, і згодом кіт повністю одужав…
Четверта історія
Мій Тигрик - дуже допитливий. Коли ми знову були в селі, він бігав до сусідів і годинами сидів біля курчат та качок і просто спостерігав за ними. Він нікого не чіпав і нікого не душив, тому що все життя їв спеціальний корм для котів і живе м`ясо його не цікавило.
Але його запідозрив в злих намірах сусідський собака, погнався за ним і, коли Тигрик був уже на паркані, пес підстрибнув, спіймав кота за задню лапу і відкусив йому кусочок пальця. І знову мій рудий кіт пішов на лікарняний.
Цілий тиждень я його рятувала різними способами, але він знову не їв і не пив. Тоді я взяла велику дорожню сумку, поклала туди кота і сказала: «Ну що ж, поїдемо знову робити уколи». І що ви думаєте? Кіт вистрибнув із сумки і почав ходити! Мабуть він трохи хитрував, не рухався і насолоджувався, що я за ним так старанно доглядаю…
П’ята історія
Ця історія вже про Мурзіка. Він весь час спав у мене на грудях і через деякий час захворів. Коли йому зробили аналізи, то сказали, що в нього гормональний збій і запитали, де мій кіт любить спати. Після моєї розповіді лікар порекомендував мені піти на консультацію до ендокринолога і перевірити щитовидну залозу.
В результаті перевірки виявилося, що мені терміново потрібно робити операцію. Ось так ціною власного здоров’я мій кіт врятував мені життя…
Шоста історія
Кожного разу, коли ми були влітку в селі, мої коти ділили територію. Тигрик у сусіда цілими днями ловив мишей на городі, або в невеличкому ліску, бо він – завзятий мисливець.
А Мурзік лежав цілими днями на даху і грівся на сонці. Іноді в кущах бузку він ловив горобців, але не душив, а приносив їх додому і клав у мене під вікном, а я потім цих пташок годувала і напувала.
Одного разу Мурзік не прийшов додому на ніч. Його шукала не тільки я, а й сусіди, бо всі його дуже любили за те, що він пухнастий, товстий і спокійний, як удав, а ще дуже лагідний. З ним любили гратися сусідські діти.
Але наші пошуки були марними. Цілу ніч я не могла заснути. На світанку вийшла в двір, взяла Тигрика на руки і сказала »Немає вже твого братика».
Мурзік, який, як з’ясувалося пізніше, спав на горищі у сусіда, почув мій голос і став кричати голосно і битися всім тілом об дах. Ми взяли драбину і визволили кота з полону. Коли я взяла його на руки, я від радості кричала...
Сьома історія
Я дуже хотіла мати собаку, щоб вигулювати її в парку і заодно зміцнювати своє здоров’я, але так сталося, що в моєму житті з’явилися коти і я їх почала тренувати. Вигулювала їх на поводках кожен день у лісопарку, вчила ходити по різних гімнастичних предметах на спортивному майданчику.
Тигрику це дуже подобалося, а лінивий Мурзік відмовлявся і, коли Тигрик тренувався, Мурзік лежав у мене на плечі та іронічно усміхався.
Одного разу ми їхали в метро і Мурзік, як завжди, лежав сонний на моєму плечі. Зайшла група японців і почали його фотографувати. Мурзік навіть оком не повів і зовсім не реагував на спалахи світла. От що значить кіт-флегматик.
Іншого разу німці попросили дати їм на певний час Тигрика, щоб зняти з його участю домашнє відео. Їх двоє діток були на роликах і вони по черзі брали Тигрика за поводок і він біг попереду, ніби собака в упряжці.
Вже кілька років ми не їздимо в село, бо мами моєї на цьому світі вже немає. Тому весною і влітку ми часто відпочиваємо в парку, що недалеко від мого будинку. Я беру ковдру, маленькі подушки і ми зручно влаштовуємося на лавці. Я читаю журнали, а коти поряд зі мною дрімають.
Повз нас проходять мами з малюками у візках і з більш дорослими дітками за руку. Вони зупиняються біля нас і бавляться з котами.
Ось так ми і живемо. Мої любі друзі і я, як одна сім’я…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640818
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.02.2016
Небесні вії, сонця промені,
Сховалися в обіймах сірих хмар,
Дощу краплини бігом стомлені,
Думки тривожні, не промовлені -
Весна поклала квіти на вівтар…
Життя – театр, і декорації
під час вистави грають певну роль,
не всім судилась коронація,
лиш тим, хто мав талант і грацію,
і не важливо - блазень, чи король…
Прекрасний світ в обіймах сонячних,
В одному келиху і сонце, й дощ,
Ловили краплі срібні, стоячи
в тіні каштанів, і не зводячи
очей з калюж в полоні мокрих площ…
В душі було спокійно й радісно -
Нас зігрівало почуттів тепло,
Дивились перехожі заздрісно,
А дехто навіть сумно й жалісно,
Що взяв каштан нас під своє крило…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=640031
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 31.01.2016
Не пожалкую теплих, щирих слів ясних,
Якщо це може трішки щось змінити,
І вірш цей напишу в передчутті весни,
Тієї, що змогла б усіх зігріти…
Душа розхристана і змучена у снах
Сумні сторінки знов перегортає,
Чекає трепетно, повернеться весна,
Коли клітинка кожна оживає…
Ще не курличуть журавлі у небесах,
Щодня гуляє дощ поміж дворами,
Бувають дні - погода сонячна й ясна,
Відчутно, що весна не за горами…
Коли в струмочках побіжить стрімка вода,
Розквітне, забуяє все навколо,
Нарешті справді я відчую, що жива,
І усміхнуся людям веселково!
Піснями щастя заголосить рідний край,
Весна вишневим цвітом усміхнеться,
І всіх зігріє життєдайний сонце-грай,
Промінням кожної душі торкнеться…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639581
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.01.2016
"Избитые рифмы пропитаны болью, истертый сюжет повторяется вновь,
и сердце опять обливается кровью, навзрыд безответная плачет
Любовь…
А злой ветерок треплет газовый шарфик, несется стремительно слез череда с пролета моста на ревущие камни, и взгляда от них не отводит она…
Отчаянье скомкано, смято и стерто, победой за душу закончился бой!
С моста уходила спокойно и гордо, и вскоре смешалась с веселой толпой". (фрагмент) автор О.М. Панин
В унісон:
Просякнуті болем і відчаєм рими,
Я поряд стояла з ЛГ на мосту,
Її рятувала від вчинку незримо,
Наповнила подумки душу пусту…
Найлегше стрибнути й поставити крапку,
Втекти від гіркої розпуки й страждань,
Складніше почати стосунки спочатку,
Забувши про марність своїх сподівань....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=639268
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2016
Дощ на планеті, дощ,
мерзне промокла імла,
в зимних обіймах площ
сонця бракує й тепла...
Чаша вже повна сліз –
зникла і радість, і сміх.
Січень малює ескіз –
синню капіжить зі стріх…
Січень, мені пробач,
що ти для мене тюрма,
сум невимовний, плач –
так допекла ця зима!
Знов на очах вуаль,
дощ, як зимовий каприз,
тихо мовчить печаль,
краплі цілують карниз...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638945
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.01.2016
***
Зимовий тихий вечір – ночі увертюра,
І зоряний оркестр на авансцені,
А місяць – диригент і поряд партитура,
Оркестром диригує космічний геній…
***
Хоча життя коротке й швидкоплинне,
І не завжди звучать для нас овації,
А час біжить, як спринтер, без упину –
Завжди є шанс кохання дегустації…
***
Ти іншим випита до дна – нехай,
Але мені залишила на згадку
Той незабутній і чуттєвий рай,
І в серці незгасаючу лампадку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638680
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 26.01.2016
Блукаю пустими провулками старого міста,
Вже ранок дарує сліпучу, як сонце, усмішку,
І гра віртуозна звучить із вікна піаніста,
А потім вплітаються звуки усі впереміжку…
Так тепло й приємно в обіймах ще сонного ранку
Нарешті відчути себе незалежно і вільно,
Дивитись, як кава струмочком тече в філіжанку,
Віддатись в полон ароматів п’янких добровільно…
І хмари думок відлетять, наче птахи, у вирій,
Згадаю сьогодні лише про улюблені речі,
Той час, коли був ти закоханий, лагідний, щирий,
І нам було байдуже - ніч, а чи день, а чи вечір…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2016
То потепління і відлига докучає,
А то мороз міцний, аж до кісток проймає,
То сильні хуртовини крутяться шалені -
Зима сьогодні «Прима» на сезонній сцені…
Адажіо танцює плавно і повільно,
Спочатку pas de deux із вітром божевільним,
А потім життєрадісне алегро-соло,
І снігом щедро засипає все навколо…
В кордебалеті заметіль і хуртовина,
Щодня дивертисменти в горах й у долинах,
В етері віртуозні танці аж до ранку,
Спускається на землю тиша на світанку…
Стоять дерева в білосніжних пелеринах,
Висять, немов коралі, кетяги калини,
Морозна свіжість вранці, як бальзам для тіла,
Пейзаж казковий і душа моя сп’яніла…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=638442
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 25.01.2016
Ми, наче птахи, зграю гуртували,
шукаючи тепла для змерзлої Душі,
Невидимий місточок будували
Через наївні і такі прості вірші…
Але ніякий гурт нас не єднає -
У кожного своя і радість, і біда,
У натовпі самотньо замерзає
Заклякла, злякана, напівжива Душа…
Не так лякає нелегка дорога,
Що є важкі підйоми, спуски й крутизна,
Що місяць в небі задрімав безрогий,
І править світом всемогутня сила Зла…
Більш лячно збитися в пітьмі з дороги,
І не знайти хоча б якийсь дороговказ,
Ще важче відігнати страх тривоги,
Звільнитися від смутку, болю і образ…
На жаль, життя - банальне і буденне,
Але ще й досі пам’ятаю світлі дні,
Те диво неймовірне, незбагненне -
Душа, як лілія, розквітла у теплі…
І спогад той ще й досі зігріває
Про щирі почуття без фальшу та прикрас,
Коли думки лилися водограєм,
І музи запросили Душу на Парнас…
Ідилія сьогодні не в фаворі,
Сьогодні править світом віра в прагматизм,
Та, як раніше, в небі світять зорі,
І в моїм серці буде жити романтизм…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=634912
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.01.2016
(за мотивами пісні "MA PERCE" у виконанні Adriano Celentano)
Трагічно в серці змерз вогонь,
Жахливий біль - я не твоя...
Летиш до іншої либонь,
Вона - наступниця моя!
Хоч зможеш іншу пригорнуть,
Віддавши пристрасті сліди:
Твого кохання Вищу Суть
Собі лишила назавжди!
Кохання не сховать за грати,
У нього принцип - "Далі в путь",
Покірно маєш відпускати,
З любов`ю й ніжністю плекати
У пам`яті "Найвищу Суть".
Писати вірші в перлах сліз,
То ліки для душі найкращі,
Обійми смутку пестять скрізь,
Бо ти для мене - сон пропащий...
..........
Але чому ти
не сказав,
Що розлюбив,
Чому посіяв
Зерно болючих,
злих забав -
Непрохану,
Сліпу Надію!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633973
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 07.01.2016
Тобі здавалось - все так легко,
Що навіть спробувати не хотів,
Занадто просто, і не потрібно навіть слів...
Але чому в цей світлий день Різдва
так холодно, як не було раніше?
Відчула вперше, що в душі - стара,
Хоча назовні - зовсім інша…
Все, що маю,
те, що в серці тримаю,
все, що я відчуваю,
кому довіряю
і навіть кого люблю -
все безслідно зникає,
намагаюсь спіймати
і ніяк не зловлю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633788
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.01.2016
Молочний ранок – всюди біло-біло,
За ніч ще більше снігу налетіло.
Ажурно сплетені гілки у лісі,
Дрімає вітер поміж них, гульвіса.
Баталії зі снігом спозаранку,
Спочатку розчищають сніг на ганку.
І водіям сьогодні не до сміху,
Стоять авто, немов копиці снігу.
Надворі тиша – сплять дорослі й діти.
Кущі в снігу, неначе клумби квітів,
Земля заквітчана жасмином білим,
Річки, ставки й озера скрижаніли.
Зима нам щедро сніг подарувала,
Морозом все навкруг відшліфувала.
Хоч відлунали вже пісні й колядки,
Але чекаємо Різдво і День Маланки.
Знов приготуємо кутю на Щедрий вечір,
А інші страви будуть мліти в печах.
Щедрівки залунають в надвечір‘ї,
І полетять молитви між сузір‘я:
Подяка Богу за добро і ласку!
І розпочнеться новорічна казка:
Всю ніч з «козою» будуть щедрувати,
Щоб радість завітала в кожну хату!
P.S. Хай Aнгел торкнеться Вас ніжним крилом,
зігріє Вам серце різдв`яним теплом!
Хай радість, кохання наповнять Ваш дім,
оселиться щастя та спокій у нім!
Веселого Різдва!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633747
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 05.01.2016
(Переспів присмеркових настроїв)
"Темрява густішає перед світанком"
Із повісті "Фантоми"
ПЕРЕДМОВА
"І ще раз про кохання пізньої ночі, коли двоє прагнуть побачити очі один одного, занурені в темряву"
***
День так швидко і так невблаганно спливає, в серці літа пульсує вечірня блакитно-бурштинова тінь…
Ніч таємні знамення свої насилає, їм притулок під листям дає гіркуватий чаклунський полин…
Ти у тіні нічні невблаганно тікаєш щоночі... "Зачекай!" – вже без сил, без надії молю. Я поглянути хочу в жадані заховані очі - може в них чорні тіні темну волю диктують свою?
Розжену їх, розвію, сонце-світлом наповню і зігрію знеможену душу твою…
Хижі тіні полюють, тягнуть щупальця чорні, разом все подолаємо, розвіємо морок в бою!
Я поглянути хочу в загадкові заховані очі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633539
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 05.01.2016
(за мотивами пісні Lauren Christy - "The Colour Of The Night")
Блукаємо у темряві з тобою, в душі - єдині, а живем - окремо. Ховаємо усмішки і таємниці за екраном… Я хочу знати, що ти відчуваєш, та розумію - марні сподівання…
Тобі я віддаю все, чим багата, все до останку, пий душевний напій! Дарую тобі спокій і хороший настрій – та ти ще й досі не відвертий…
Невже ніколи не загляну тобі в очі? Побачити тебе при світлі дня ще й досі хочу… Але щодня від мене ти втікаєш у таємничий колір ночі!
Минулим жити більш не можу - життя зірвало маску ту чарівну, все вкрили хмари й струмені дощу… Себе у всьому звинувачую, кричу: « Врятуй мене, благаю, Боже! Таку як є, якою бути хочу!» Невже ніколи не загляну йому в очі? Побачити при світлі дня його я хочу… Але щодня від мене він втікає у загадковий колір ночі!
У променях світла на нього чекаю, але він знову і знову зникає в солодкі обійми власної ночі… Вийди із темряви, чуєш, благаю! У відповідь тиша – і ніч його тінь обіймає, а згодом, як привид, з екрану його аватарка зникає… Закінчилась ніч і надворі світає...
Життя і смерть, любов, кохання - вічні теми. Якщо кохає серце, зникають всі проблеми. Ми одягаємо рожеві окуляри, виймаємо емоції з футлярів, звучить мелодія в повітрі двох сердець, і не важливо, який чекає на закоханих їх почуттів фінал, вони - на сцені, і глядачів, як завжди, повний зал...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=633014
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 02.01.2016
(рімейк)
Боронять Свято лісові дружини:
Дуби, берези, сосни і ялини…
Гірлянди ліхтарів по всьому місту,
Вже виграють намистом урочистим...
Сніжинок хмара, чиста і кошлата
Встеляє землю, мов солодка вата…
Навкруг ялинки хоровод веселий –
Свята Різдвяні у містах і селах!
Радіє все у цілім Білім світі,
В гілках на клавікордах грає вітер...
Здається, це співає хор циганський,
Чи може – карнавал венеціанський!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632403
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 30.12.2015
(рімейк)
Нахилилась до землі гілка обважніла:
То перина снігова вранці землю вкрила.
А під снігом на ставку зміцнюється крига -
Аж до красної весни не страшна відлига…
Хай кружляє снігопад, віхола лютує,
Для веселих дітлахів холод не існує:
Не зважають малюки на сумні прогнози,
Ліплять Бабу снігову, дідуся Мороза!
Щічки полум’ям горять, сяють оченята,
Швидше вітру мчать з гори діти на санчатах.
Снігопад мережить світ сріблом серпантину,
І смакують снігурі червону калину…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632331
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.12.2015
Вже котрий день в етері Леді-Хуртовина:
розкішна сукня із мережива сніжинок,
прозора парасолька із дзвінких крижинок,
і Вітер вельон напинає, мов вітрила,
цілує Хуртовини коси сніжно-білі...
Хурделиця сміється, сильна і прекрасна,
Світ білим снігом засіває щедро й рясно,
А гори, і долини – в полоні Заметілі…
Як сестри рідні, Завірюха й Хуртовина,
регочуть голосно в космічному ефірі,
в нічному лісі стоголосо виють звірі,
шалена Заметіль танцює на долині...
Коли затихне Вітер і сніжний Буревій,
засне довкілля стомлене в обіймах мрій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=632314
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.12.2015
Так часто граємо в житті думками
В дорослу гру - у піжмурки словами.
Пірнаємо у душу, щоб спіймати,
Як здобич, дивне почуття - «кохати»…
Яким би ти не був черствим і грубим,
Про справжнє почуття розкажуть губи,
Промінчики в очей твоїх куточках,
Емоції з душі біжать струмочком…
Хтось не побачить зміни ці відразу,
Бо заважає сліпота образи,
І не відчує щирість в кожнім слові,
Де проростає паросток Любові…
Тим і страшна ця гра, коли в азарті
Серйозні почуття - для нас як жарти.
Неначе чуєш все і гарно бачиш,
Спочатку не цінуєш - потім плачеш...
А згодом муки совісті й страждання,
Що грали довго в піжмурки з коханням.
Чому так часто сліпота духовна
Нам заважає бачити коштовне?
Коли наступить бажане прозріння?
Чи здатні ми, чи нове покоління
Відкрити закутки душі ще темні,
Щоб зрозуміти почуття таємні…
А поки в невідомості живемо,
Один до одного наосліп йдемо,
Як діти, граємось з вогнем кохання,
А в результаті біль душі й страждання…
На жаль, так часто у житті буває,
Що слово не лікує, а вбиває.
Коли горять мости й душі вітрила,
Від краху вберегти - Любов безсила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.12.2015
(рімейк)
У зими застуда – знов гарячка,
Дощ розводить у повітрі мрячку,
Темний сніг загруз в брудних калюжах,
Потепління – пошесть осоружна.
Бруднуваті снігові мережки,
На березах в «комі» сплять сережки,
Плачуть гірко на дахах висульки -
Нежить мають льодяні бурульки...
«Депресняк» - незмінна домінанта,
Дощ узимку – згуба для таланта.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=631504
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.12.2015
(у співавторстві з Паніним О.М)
«Не кличте зиму, літа не сваріть і не гнівіть природу, невгамовні! Вже краще воду решетом носіть, і відра ваші хай по вінця стануть повні»…
«Зимовий дощ - то чудо, дивина! Такого начебто на світі не буває, така вода завжди, немов жива, вона вирує, дивограє»...
«Ну що б іще такого «ворожнуть» - моя ж бо сила вже межі сягає…
А морозець і сніг прийдуть, мабуть, бо доля навпаки все робить-учиняє»...
Так Зайчик-побігайчик у лісі ворожив - казковий сніг і морозець давно йому вже снив.
«Ще той мольфар», - Лисичка проказала, а потім Зайцю ворожити сама й допомагала.
А потім ворожили, хто як міг - у лісі сподівались на "бліц-криг" (на блискавичний срібний морозець, на сніг і кригу)…
Тож допоможемо малечі лісовій - до замовляння кожен з вас додайте голос свій:
«Ти, Морозко-морозець,
Пощипай нам щічки.
Приготує хай Зима
Ковзанки для річки...
Хай лапатий сніг, густий,
Вкриє все навколо!
Хай ялинки в рік Новий
Сяють веселково!
Ти, Веселий Сніговик,
в кожний двір і хату
подарунки привези
на нових санчатах»
P.S. (Треба промовляти хором, доки не піде сніг)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630474
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 22.12.2015
Щоденно мрячить дощ, хоча й зима. Мороз так рідко на світанні у вікна зазирає крадькома, після обіду знову сонце сяє, немов прийшла весна – на сніжний грудень марні сподівання...
Вже скоро Новий Рік, за ним Різдво і Водохреща… Невже не буде снігу і морозу? Щодня читаю, як молитву, синоптиків прогнози...
Яке ж то свято, коли дощ диктує нам погоду, і де зробити святий хрест, якщо не буде льоду? Невже прийдеться освятити без традиційних ритуалів в річці воду?
Які ж розваги без санчат, без Баби снігової – все що ми маємо сьогодні, це аромати мандаринів і свіжий запах хвої…
Оголена земля чорніє смутком, дощами змучена й потріпана шаленим вітром. Похмуре небо кольору металу - холодне й непривітне...
Мовчать зажурені і кострубаті силуети в лісі, а на даху в старій хатині горобці, як квочки, набундючились у стрісі..
Завмерли всі в чеканні дива: старі і молоді, і дітлахи й малеча, що принесе зима, як подарунок, лапатий сніг у Новорічну ніч і на Свят-вечір…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630252
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 21.12.2015
[b]«Який високий сум дзвенить
і душу мовчки рве на шмаття,
Ми запалили, та не гріє,
а обпікає це багаття»[/b]
Лариса Пугачук
Стою в мовчанні знов біля картини,
Прикутий погляд мій до полотна,
Можливо зовсім там не Магдалина,
Моя душа, що гине без Христа…
Перед очима знов життя фрагменти,
Присяжні скоро винесуть вердикт…
Забрали все і зверху плюс проценти -
Сумний фінал кохання, що в кредит…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=630135
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.12.2015
[b]Ты знаешь, так хочется жить,
Наслаждаться восходом багряным,
Жить, чтобы просто любить
Всех, кто живёт с тобой рядом...[/b]
(группа "Рождество")
(переспів - рімейк)
Ти знаєш, коханий, так хочеться жити,
Зустріти цей ранок, промінням омитий,
І випити каву з п’янким ароматом,
Вдихнути повітря із запахом м’яти…
Ти знаєш, коханий, так хочеться жити,
Щоночі вустами тобі ворожити,
Вмирати, як Фенікс, у сонце-обіймах,
Почути від тебе, що я божевільна…
Ти знаєш, коханий, так хочеться жити,
Знекровлене тіло коханням зцілити,
І вірити в краще, коли все зламалось -
Не так вже й багато радіти зосталось…
Ти знаєш, коханий, так хочеться жити,
Прощати образи, і всіх полюбити,
Згадати хороше в хвилину фатальну,
Забути мізерне, пусте і банальне…
Ти знаєш, коханий, так хочеться жити,
Багряний світанок краплинами пити -
Але зацвісти на весні, ніби вишня,
Мені допоможе один лиш Всевишній…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2015
"My candle burns at both ends,
It will not last the night,
But ah, my foes, and oh, my friends -
It gives a lovely light!"
Edna St. Vincent Millay
from A Few Figs from Thistles (1920)
(ПЕРЕСПІВИ)
О. Шнуренко
Я, ніби свічка, полум’ям горю,
І може не зустріну новий ранок,
Але тепло і світло віддаю,
Допоки не прокинеться світанок…
Догорає свічка до кінця,
І до ранку може й не дожити,
Але друзям, навіть ворогам,
Завжди рада темінь освітити…
О. М. Панін
І серце, і душа палають з двох сторін,
Я ніч не зможу пережити,
І друзям й ворогам моїм,
Дарую світло, правди ніде діти...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629558
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.12.2015
Катарсис, як очищення душі від мінору, завжди емоційно піднімає нас вгору...
На крилах вітру летимо до сонце-світла, щоб знову, ніби сонях, душа розквітла...
Чудовий ранок почала із чарів, які ховалися в бурштиновім бокалі...
Борці за правду дійсно часто - не герої, а ізгої, бо правда очі коле…
Але ми мусимо зорати власне поле, і істину, як золоте зерно, посіяти у ґрунт родючий, зібрати колосальний урожай, і випити в кінці життя останній келих, а потім - сповідь, каяття, і зі спокійною душею у небо янголом злетіти в обійми небуття…
Стосовно істини в вині – не знаю, але давно вже помічаю багато спільного у пристрасті з вином - п'яніємо, хмеліємо, а потім, коли замучить нас тяжке похмілля, його лікуємо ми знов і знов палкою пристрастю й міцним вином…
Звільнити душу від мінору можна тільки через сповідь, або через розмову. Ці думки і є моя маленька сповідь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=629438
рубрика: Поезія, Поетичні афоризми
дата поступления 17.12.2015
(переспів вірша Сергія Єсеніна)
Сонце-сяйвом блакить, як вогонь,
Обіймає незвідані далі -
Вперше я заспівав про любов,
І зрікаюся власних скандалів…
Весь я був - як занедбаний сад,
На жінок і на випивку ласий.
Надоїли кабак, маскарад,
Марнування часу та гримаси...
Я хотів би дивитись на тебе,
І на карих очей сонце-вир,
Щоб ніколи не мала потреби
І бажання від мене піти…
Легкі кроки і ніжний твій стан -
І повірити в це неймовірно,
Що кохає тебе хуліган,
І що вміє він бути покірним...
Я б навіки забув кабаки,
І покинув би вірші писати,
Лиш би дотиком ніжним руки
відблиск осені в косах торкати...
За тобою б навіки пішов
У свої чи незвідані далі -
Вперше я заспівав про любов,
І зрікаюся власних скандалів...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628633
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 14.12.2015
(рімейк)
В моїй квартирі - затишно і тихо,
хурделиця надворі - справжнє лихо,
зима регоче моторошно сміхом,
у світло ліхтарів жбурляє снігом…
На землю стелить білий теплий килим,
а в димарях відгомін вітру квилить,
танцює в хороводі хуртовина,
кружляє у повітрі без упину…
Шалений вітер стогне в круговерті,
його обійми - крижані й відверті,
до ранку заметіль, мов птах, літає,
стомившись, на нічліг мерщій лягає…
А завтра знову новий день настане,
довкілля буде гарне й незрівнянне –
Мороз на вікнах - марево сніжинок,
Мереживо із сонячних жаринок…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628149
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.12.2015
Вночі почули небеса моє прохання -
Сипнули щедро білим снігом на світанні.
Не падали легкі пушинки, а кружляли -
Маленькі феї ранок крильцями вітали.
Кудлате цуценя стрибало, як дитинка,
І лапками ловило дрібні, прудкі сніжинки,
Безмежна радість відчувалась в дзявкотінні.
Поля й долини вкрили хвилі біло-пінні,
Мороз дерева одягнув у синій іній,
І заіскрився сніг у сонячнім промінні.
Цілують сонце-зайчики віконця сонні,
І голубів, які сидять на підвіконні.
Змінився настрій мій – мелодія в мажорі
дзвіночками зими теленькає надворі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=628052
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 12.12.2015
(переклад)
Потрібно полюбити себе такими, якими ми є. Як взагалі зрозуміти, любиш ти себе чи ні?
Ти себе не любиш, якщо:
критикуєш те, що робиш, не схвалюєш себе
порівнюєш себе з іншими
тобі не подобаються якісь частини твого тіла
лаєш себе за помилки, вважаєш себе винним
постійно намагаєшся налаштуватися під чужі бажання
хочеш всім подобатися, відчуваєш потребу симпатій з боку інших людей
живеш заради інших
ображаєшся на слова і критику
відчуваєш себе самотнім
тебе постійно залишають чоловіки (жінки)
сам постійно всіх кидаєш
думаєш, що тебе ніхто не любить
робиш тільки все для себе, поводиш себе як егоїст
вважаєш себе кращим за всіх, заздриш іншим
маєш проблеми зі здоров`ям, наприклад:
хребет болить у тих, хто все на собі везе;
причина алергії - придушення емоцій;
ноги болять через страх перед майбутнім;
артрит з`являється від критики себе та інших
Що означає полюбити себе?
Ставитися до себе з любов`ю і випромінювати любов. Тоді всі твої дії не матимуть нічого спільного з насильством над собою чи іншими, тобі не доведеться себе з кимось порівнювати і принижувати або перевищувати себе.
Прийняти себе таким, який ти є і жити в гармонії з собою, тоді не доведеться себе критикувати або когось іншого, не доведеться засуджувати, просто не буде за що.
Жити в гармонії з собою означає жити у відповідності зі своїми бажаннями, а не йти в розріз з ними.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627780
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2015
(переклад)
Вийти заміж по любові неможливо. А знаєте чому? Тому що те, що ми називаємо коханням - «їхні очі зустрілися, і вони полюбили один одного» - це зовсім не кохання. Це рекламний ролик. Але рекламний ролик - штука підступна.
Є сім етапів, які має пройти подружжя, щоб зустріти справжнє кохання.
1 етап - «Закоханість» - той самий підступний рекламний ролик. Перший етап - це голод і спрага. Бажання володіти своєю половиною і спрага одержати від неї все можливе щастя. А що потім?
2 етап - «Насичення». Наїлися до синіх іскорок в очах. А улюблений завжди поряд! Так і ходить, туди-сюди, туди-сюди ...
3 етап - «Відраза». Цей мужик хропе і командує: те йому подай, це йому приготуй, а сам крім футболу ні про що не хвилюється. У наш час в основному на цьому етапі шлюби і закінчуються.
4 етап - « Терпіння». Жінка думає: «Заміж я йшла добровільно, та й дітки ростуть, їм батько потрібен»
5 етап – «Взаємне безкорисливе служіння». Якщо звичайно настане, бо не кожна дружина налаштована на те, щоб служити своєму чоловікові без ретельного внутрішнього зважування: а чи послужив він мені так само? Але якщо подружжя навчилося з любов`ю служити один одному - приходить наступний етап.
6 етап – « Дружба і співробітництво».
7 етап - Коли подружжя подолало голод і спрагу, пережили насичення і огиду, коли прийшло терпіння, розквітло взаємне служіння, виросли дружба і співпраця - тільки тоді приходить «Справжнє кохання»…
За матеріалами: http://school4woman.ru/2012/03/7-shagov-do-lyubvi/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=627779
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 11.12.2015
Зима, пухнаста біла кішка,
Хвостом махнула і чомусь втекла,
Один лиш сніжний день – насмішка,
Довкілля почорніло від тепла…
Куди ж поділись сніговії?
Щодня мигичить у тумані дощ,
І сонце вранці сонно мріє,
Промінням хлюпає в калюжі площ…
Чи довго ще на сніг чекати?
Коли настане довгожданий час -
Зима-царівна білі шати
Одягне і здивує знову нас?
Якщо синички заспівають,
Постукають у вікна снігурі –
Це звістка, що на нас чекають
Засніжені, морозні, зимні дні…
Як звір завиє хуртовина,
Зима одягне білий кожушок,
І парасолькою з крижинок
Накриє річку, озеро й ставок…
Розчеше вітер хуртовині
волосся, туго сплетене в косу,
Пір'їнки сніжні, лебедині
Прикрасять пухом чарівну красу…
І затанцює в небі рясно
лапатий і казковий снігопад,
Зима, чарівна і прекрасна,
на вулицях влаштує променад…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=626257
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.12.2015
Мороз тримає світ в міцних обіймах,
Цілує ніжно вікон вітражі,
Зима встелила землю снігом білим,
Малює сонце світла міражі…
Довкілля мріє. Візерунок дивний -
На сніговій канві чиїсь сліди,
Іскриться бісер, іній срібно-сивий,
Мережить гладдю романтичні сни…
На вікнах казка, сплетена ажуром -
Сріблясті хвилі й диво-пелюстки,
Зимовий день, мов кінь, біжить алюром,
Вже скоро вечір, місяць і зірки…
А потім ніч накриє оксамитом,
П’янке кохання подарує нам,
Мої вуста, червоно-соковиті,
Солодкий і гіркий, міцний бальзам…
Медовий трунок випий до останку,
Цілющий напій – молодість твоя,
Кохай мене, твою чарівну бранку,
До першого проміння сонце-дня…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625973
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.12.2015
[b]"Маски, які ми одягаємо кожного дня, не наповнюють наше життя тими образами, які ми хочемо бачити у собі, а навпаки вбивають нашу сутність"...[/b]
автор - Аріночка, ХайВей
"Змішались різні почуття у круговерті, у когось - все в душі, а в іншого - відверті, та головне, щоб люди були щирими, слова у віршах - лиш правдивими"
"Мінорний візерунок на вікні намалювала пізня осінь, сумні думки блукають уві млі, і біль кричить у серці стоголосо"
"Неримоване, не вірно наголошене, часом розхристане життя моє, але, все ж таки, внутрішній стержень, прихований ритм і внутрішня рима є"
"Чи гординя чи гордість – не знаю, тихий смуток потроху зникає…Чи останній акорд, чи черговий? Що ж, повішу на двері підкову"
"Розчісую заплутані думки, енергію черпаю уві сні, аналізую різні вчинки, черговий вірш нашіптую вночі, а на світанку знов нові обжинки"
"І вранці знову, як жива вода, мінлива та іскриста, як роса, а те, що негаразди і біда, мене цікавить менше, ніж краса та полум’яна осінь золота, яка несе на крилах в майбуття"
"В долонях втримати щастя, на жаль, нелегко, бо не все залежить тільки від мене, а от зберігати кохання в серці і в душі, чи ні - вирішувати лиш мені"
"Моє минуле, як цілющий трунок, а спогади біжать, немов струмок, Сьогодні я шукаю порятунок у віршах і в польоті до зірок"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625626
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 02.12.2015
[quote][/quote]Ясний келих Мартіні на свій вихід чекає,
благородне вино самоцвітом у нім виграє,
гра сп'янілих промінчиків пестить душу і серце,
шкода пити вино - милуватися буду всю ніч...
Панін О.М. [quote][/quote]
Мінорний вечір. Вітер надворі шаленіє і жбурляє сніг у шибку…
Тебе гукаю – ти не чуєш, а серце розривається на шматочки, кришталева душа розбивається на дрібні друзки, гасне вогонь нашого кохання, що зігрівало нас у студену пору року…
Сміється вітер, зловтішається, стукає в самотнє вікно…
Де сховатися від твоєї байдужості, від мороку в твоїх очах, від холодного дотику рук?
На твоїх скронях також сніг… А в серці – лід… Між нами мовчання і прірва нерозуміння…
Як достукатися до тебе? Як повернути втрачені почуття? Як запалити вогники в твоїх очах?
І тут же виникає сумнів у голові – чи варто?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=625014
рубрика: Проза, Лірика кохання
дата поступления 30.11.2015
Сумують біля річки верби. Осінь
на згадку зав’язала стрічки в коси...
Вже сонна річка пісню не голосить,
І берег не купається у росах…
Оголена земля - сумна картина,
А гостя в горностаях, мов княгиня.
Як завжди Зиму, чемно та гостинно,
вітає пізня Осінь-господиня...
А з неба сніг – аж серце завмирає!
Сьогодні справдились сумні прогнози,
Студений вітер наскрізь пробирає –
У грудні завітають і морози…
Під вечір снігом вкрилися долини,
Пухова ковдра - білосніжна й чиста,
Кущі калини й гілля горобини
пишаються коралами й намистом…
Вже скоро ніч, надворі сутеніє,
У світлі ліхтарів танцюють тіні,
В обіймах заметілі вечір мріє,
А я у кріслі - з келихом Мартіні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624843
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.11.2015
Ось і осінь минула, згасає,
Вже зібралась в останній політ,
Як раніше, тепла вже немає,
І не тішиться сонцем зеніт…
Листопад шарудить під ногами
І шепоче мені: "Прощавай",
А на згадку дарує гербарій -
Кольорових листочків розмай…
Знов засмучена і стривожена,
Усамітнена йду у журбі,
Пурпурове і заворожене
листя тліє в пожухлій траві...
Тихий вечір на плечі лягає,
Обіймає мене, ніби шаль,
Я свій смуток у серці ховаю,
На обличчі - прозора вуаль...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624704
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 29.11.2015
Заховалась у власних «хоромах»
Від образи й від холоду днів -
Ця осіння мокрота - оскома,
А життя моє - вільний верлібр…
Загубилася в хаосі буднів,
І стомилась від марності слів,
Знов блукаю у світі безлюднім,
У полоні ілюзій і снів…
Я римую в ритмічному ямбі,
На гостину заходить хорей -
Непотрібно хули й дифірамбів,
Ваша щирість – для мене єлей…
P.S. ЄЛЕ́Й
1. Рослинна, переважно маслинова олія, що використовується для церковних обрядів; "І слово Із уст апостола святого Драгим єлеєм потекло" (Тарас Шевченко, II, 1953, 269).
2. переносне значення слова "єлей", те, що заспокоює, втішає, вихваляє. "В літературній критиці не можна терпіти ні солодкого єлею, ні замашної дубинки (Про багатство літератури, 1959, 102).
В даному вірші слово "єлей" вжито у прямому значенні. Кожному християнину відомо, що в богослужбовій практиці Православної Церкви з давніх-давен використовується єлей для таїнства соборування хворих...
[b]То ж для мене відгуки читачів - це ліки, перш за все...[/b]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623794
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 25.11.2015
[i]Some say love, it is a river
That drowns a tender reed
Some say love, it is a razor
That leaves your soul to bleed
(The Rose was written by Amanda McBroom)[/i]
(за мотивами, нова версія)
Кохання – річка повноводна й гомінка,
Ти не почуєш тихий шепіт очерету,
А інші скажуть, що кохання без ножа
наносить рани, мов стріла із арбалету.
Кохання – спрага й дикий голод без кінця,
Шалене й нескінченне диво воскресіння,
Кохання – квітка, що зростає з корінця,
А ти для неї - зріле і живе насіння…
В твоєму серці зачаївся вічний страх -
Кохання квіти не навчився дарувати,
Бентежна мрія загубилася у снах,
І шанс - мізерний, щоб реально покохати…
Самотня ніч - занадто довга і гірка,
Життя дорога – звивиста, важка й терниста,
Мене врятує лиш твоя міцна рука,
твоє кохання ніжне, світле, щире й чисте.
В морози люті взимку сняться різні сни -
В моїй душі насіння, ніжне і тендітне,
Спокійно спить до перших днів весни,
Трояндами кохання влітку знов розквітне…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.11.2015
(за мотивами пісні - Korake Ti Znam - Maya Sar)
Серед усіх тебе впізнаю -
біжиш, як завжди, стрімголов,
куди летиш – не запитаю,
залиш мені своє тепло…
Все важче й важче відпускати,
забути голос твій і сміх,
тебе не хочу зупиняти,
бо ти призначений для всіх…
Коханням душу отруїла,
і запеклася в серці кров,
це все - не те, що я хотіла,
невже страждання – це любов?
Ти, як завжди, такий шалений,
в полоні різних авантюр,
не помічаєш, що для мене
чужим став світ твоїх купюр…
Як у тенетах павутинння,
заплуталась моя душа -
слова, неначе намистини,
нанизую в своїх віршах…
Ти пам’ятаєш, говорили –
"Навіки разом все життя",
відразу виростали крила,
палахкотіли почуття…
І виникає знов дилема –
змиритися мені, чи ні,
що ти - в оточенні богеми,
а я весь день на самоті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.11.2015
І знову квітнуть на городі будяки,
Ну звідкіля береться це паскудне зілля!?
Я ж так старанно просапала всі рядки,
Пеклась на сонці в будні дні і в час дозвілля…
У будь-якому місці проросте будяк,
І не страшні йому морози й завірюхи,
Засохли всі рослини - радіє вовкулак,
Кусає колючками тіло відчайдухів…
Що діяти? І як здолати будяки,
Щоб не засіяли насінням все довкола?
Труїти влітку, чи прочистити рядки -
Невже не здихаюсь цих будяків ніколи?
Допоки це сміття в городі буде пан,
Як вижити рослинам з будяком-сусідом?
З корінням вирвати, жбурнути за паркан
І всіх його не менш колючих друзів слідом...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621997
рубрика: Поезія, Байка
дата поступления 18.11.2015
Ніхто на Землі не зникає без сліду, і кожен напише свою «Енеїду»
про свято, народжене в буднях, про сонце-тепло, що у грудях…
Були змістовні молоді літа, Сьогодні - інші ми, і я - не та…
Коли я також на межі, і відчуваю - далі прірва, то зачиняю вікна-вітражі, й мене рятує лиш надія й віра, що все минеться, й завтра буде краще, ніж сьогодні - я вдячна янголу, що врятував мене від чорної безодні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618953
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 06.11.2015
А за вікном тиша шепоче сумні слова, на серці - туга і біль, а в душі - порожнеча!
Все нібито уві сні, тихо плаче струна - не розумію, звідки все це?
Минуло все , скінчилося літо, листя кружляє, тихо лягає на землю...
Співай гітара, не мовчи, врятуй мене від самоти!
Вітер тріпоче листя, наганяє тугу, шепоче тихо, а я все ще чекаю на тебе...
Вір чи не вір, але я знаю, відкриті двері нам підкажуть, що стало тепер…
Біль розлуки... Я вкотре благаю – не йди! Це нерозумно! Листя кружляє за крок до зими… Благаю, не йди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618950
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.11.2015
"ПАРАСОЛІ" - А. СКРЯБІН
https://www.youtube.com/watch?v=de111Tc_Dp4
Осінній парк. Прогулянка чудова,
А на алеї пара кольорова -
Дві парасолі, жовта і бордова,
Йшли мовчки поряд, ледве чути кроки -
Хоча і разом, але одинокі...
Я вже давно була знайома з ними,
Він і Вона – відомі пілігрими…
Осінній день був лагідний і ніжний,
Щось тихо гомонів їм дощ капіжний.
Зустрів цю дивну пару парк привітно,
Відверто загравав бешкетник-вітер.
Кленові листя різнокольорові -
Як сонце, жовті, і як кров, бордові -
В повітрі, мов метелики, літали,
Жіночу парасолю цілували.
Її усмішка, тепла і привітна,
На лагідних вустах, як мак, розквітла.
Галантний кавалер змахнув те листя,
І жовта парасоля стала чиста…
Ще довго ми алеями гуляли,
Поки пора вечірня не настала.
Сказала, усміхнувшись, парасолям -
Прогулянка була така чудова!
Пора осіння неймовірно гарна,
Дарує нам такі яскраві барви.
На зустріч з вами сподіваюсь знову –
Щаслива поверталась я додому...
Холодний місяць простеляв доріжку,
Давно вже сон чекав на мене в ліжку -
В його обійми упаду пізніше,
Спочатку напишу я нові вірші.
Розквітне вранці сонце, ніби сонях,
І я засну, замучена безсонням…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618095
рубрика: Поезія, Ода
дата поступления 03.11.2015
Бринять на віях крапельки дощу,
Це смуток, а чи радість – не збагну.
Мене за плечі міцно обійми,
До свого серця ніжно притули…
Сумує радість, чи радіє сум?
Сьогодні мозок у полоні дум -
Радіти, що залишилась жива,
Чи сумувати, що живу сама?
Сказати – вибач, і прошу - не йди,
Чи промовчати й гордість зберегти?
Нелегко розібратися мені -
Мене кохаєш ти, чи може ні?
А може крикнути тобі – прощай,
Життя без тебе буде справжній рай!
Собі сказати правду, чи брехню,
Сховатись у футляр, а чи в броню?
Зникає щастя швидкоплинний час,
Тепер окремо МИ, немає НАС.
Лиш, час від часу, спогад спалахне,
Як ніжно й палко ти кохав мене…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617376
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.10.2015
Розстелила осінь жовте листя на землі,
і лежить воно таке сумне, осиротіло -
промайнули швидкоплинно літні незабутні дні,
коли з вітром гралося і сонечку раділо…
Поливають рясно листя проливні дощі,
і тремтять від холоду роздягнені тополі,
прикрашають краплі бісером в саду кущі,
посірілі сквери густо вкрили парасолі…
Поселився смуток в темних закутках душі,
визирає звідти, наче з нірки мишка сіра,
як бешкетник-вітер, що сховався в комиші -
Засмутилася моя Душа і збайдужіла…
Промине і осінь, і зима - за ними знов
навесні вогнем яскравим спалахне, як ватра,
неймовірна радість, жага до життя й любов,
і на зміну «сьогодення» прийде світле «завтра»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616360
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 27.10.2015
(за мотивами вірша В. Висоцького)
Сміюся ридма в дзеркало криве,
мене, мабуть, вже вкотре розіграли:
ніс, як гачок, лице - таке смішне,
як у Венеції, на карнавалі!
Що діяти мені – чимдуж втекти,
чи дурня клеїти разом із ними?
Я сподіваюся під масками знайти
людські обличчя, а не серафимів…
Всі в масках, і в перуках, як один:
казок герої і літератури,
сусід мій зліва – Арлекін сумний,
а другий - кат, і кожен третій – дурень.
Я регочу, мене на частки рвуть,
у танці неспокійно мені з ними:
а може маска ката - його суть
і він її навряд чи коли скине?!
А раптом Арлекін навік сумним
залишить образ свій печальний,
а блазень вигляд свій дурний
так і не змінить на нормальний…
Навколо мене звужують кільце -
схопили міцно, в танець приєднали:
на жаль, моє засмучене лице
за справжню маску блазні ті сприймали…
Петарди, конфетті! Та все не так -
мені всі маски хором дорікають,
кричать, танцюю знову я не в такт,
На їхні ноги часто наступаю.
Веселі маски зляться, й навпаки
сміються з мене інші маски в злобі,
за масками ховають залюбки
свої обличчя у людській подобі.
Секрет тих масок все-таки пізнав,
упевнений, аналіз мій правдивий,
байдужість масок, звірів злий оскал -
це захист від образ несправедливих.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.10.2015
Плаксива осінь вранці розбудила,
Її я в гості чемно запросила,
Гарячим чаєм напоїла з медом,
Закутала із вовни теплим пледом…
Зізналася у почуттях до неї,
Як я люблю пейзажні галереї,
Пістряве листя і осінні квіти -
Нам так було приємно гомоніти!
Осінні щічки вкрив рум’янець ніжний,
А за вікном холодний дощ капіжний
Ревниво осінь виглядав і злився,
До вікон тісно краплями тулився…
Насупило похмуре небо брови,
Сховався вітер в затишку діброви,
Дрижать від холоду гілки примхливі -
Лиш я і осінь в даний час щасливі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614879
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.10.2015
Люблю його безмежно і шалено,
Ловлю вустами, спраглими від спеки,
Молюся, щоби знов прийшов, щоденно
на підвіконня ставлю пусті глеки…
Для мене він – найбільш цілющий трунок,
Це моя Муза, мій Пегас крилатий,
Його приємний дотик-поцілунок –
Чудовий стимул, щоб вірші писати!
Він – моя радість і живильна сила,
Моє натхнення і п’янке чар-зілля,
Коли він поряд, виростають крила,
І сяє діамантами довкілля...
Скидає осінь свій наряд весільний,
Курличе сумно в небі хор лелечий,
Моє палке кохання - дощ осінній,
Сьогодні, як ніколи, він доречний!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614606
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.10.2015
Крізь вікна сонця струмені потоком,
Строката ковдра з листя на землі,
Налиті виноградні грона соком,
Букет осінніх квітів на столі…
Бешкетник-вітер стукає у шибку,
Тихенько шкрябає, неначе кіт,
А потім проникає у кватирку,
По закуткам летить, як вертоліт…
Лоскоче тіло і куйовдить коси,
Мені шепоче лагідні слова,
Що за вікном на нас чекає Осінь
чарівна, ніжна, тепла й золота…
Відкрила навстіж вікна й полетіла
разом із вітром у пістрявий гай,
Де листя таємниче шурхотіло,
І кликав на гостину небокрай…
Додому повертатись не хотіла,
Душа просилась в сонячний зеніт,
Нарешті сенс життя я зрозуміла –
Земне – для тіла, для душі – політ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=614005
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 17.10.2015
Чому сумуєш ти, Полярна Зірко,
В плеяді зоряних супутників-сестер?
Тебе мабуть бентежить вік старий твій,
Що, кажуть, добігає до кінця тепер…
Твоя яскравість сліпить сестрам очі,
Віками роз’їдає заздрість, як іржа,
Ти - ніби сонце у тенетах ночі,
Найбільш яскрава серед менших зір Ковша…
Мабуть нелегко бути надгігантом,
За Сонця світність - більшу в кілька тисяч раз,
В минулому блакитним діамантом
Була найкраща ти серед усіх прикрас…
З роками гусне гелій в твоїм тілі,
Стрибає тиск, яскраве світло мерехтить,
Симптоми ці - для тебе зрозумілі,
І ти цінуєш, як останню, кожну мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613659
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 16.10.2015
Рожевий вечір, місячна година,
В кривих дзеркалах озера світлина -
Примари ночі, танець силуетів,
Осінній смуток у віршах поетів…
Світанок сонний, мружить небо очі,
І місто прокидатися не хоче,
Всю ніч ядучий дим дурман-кальяном
У вікна заповзав густим туманом…
Страшна задуха спати не давала,
Немов змія, в легені заповзала,
Жахіття снились, злісно реготали,
Нічні видіння нерви лоскотали…
Проміння сонця налякало Мару,
І зникли сновидіння й ночі чари,
В повітрі залунали перші звуки -
Авто-клаксонів дружні перегуки…
І почалася метушня ранкова,
Хтось - на роботу, інші йдуть до школи,
Зарюмсані малята і примхливі -
вони ще й досі на сонливій хвилі,
в садочок дріботять, як каченята,
блищать від сліз дитячі оченята,
бо навіть найдобріша в світі няня
їм не замінить рідний дім і маму…
У кожного щодня свої проблеми,
Та всіх чарує запах хризантеми,
Осіннє листя в дивній позолоті,
Прощальний шепіт осені в цейтноті…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=613000
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.10.2015
Осень снова повенчалась с сильным ветром,
Острой болью отозвалась в сердце мрачном,
Танцем желтых листьев попрощалась с летом,
Тонкой паутиной в воздухе прозрачном…
Солнца свет - усталый, тусклый и печальный,
Время перемен, тревоги, ожиданья,
Лето подарило поцелуй прощальный,
Снова в теплый край умчалось на свиданье…
Стали строже лица и глаза прохожих,
Горло горький дым сжимает как тисками,
Осень, тихой грустью на меня похожа,
Ночью осеняет новыми стихами…
Снова призрак счастья бродит где-то рядом,
Гладит волосы и обнимает плечи,
Душу согревает теплым, нежным взглядом,
На ночь зажигает в моем доме свечи…
Сладкий вкус вина горчит в моем бокале,
Звуки музыки кружатся в плавном танце,
Счастье притаилось за ночной вуалью,
Щедро щеки залились густым румянцем…
В теле вдруг созрели гроздья винограда,
Соком напоили, и душа запела,
Сердце громко закричало - Счастье рядом!
Грусть исчезла, в пропасть ночи улетела…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610787
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 02.10.2015
Свет бессоницей в моем окне струится,
в небе полная луна висит жар-птицей,
звезды зажигают в космосе лампадки,
словно дети, до утра играют в прятки…
Тучи вновь меняют прежний курс лениво,
сон заходит в каждый дом неторопливо,
мой приют обходит стороной так часто,
знаю я, что по ночам не спать – опасно!
Только верю я, что вновь бессонной ночью
страх от сновидений разорву на клочья,
смело в небо полечу, и пусть Меркурий
вновь закружит в страстном танго, как Везувий...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610317
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.09.2015
Лунный блеск лежит тропинкой на речной воде,
Тучи - белой пеной, как узоры на стекле,
Бархат ночи - покрывалом, звездные огни,
В травах буйных до рассвета - наша ночь Любви…
И струятся в лунном свете локоны волос,
Мчится страсти скорый поезд прямо под откос.
И не нужен в ночь Купалы свадебный наряд,
Сердце бьется, как у птицы, и глаза горят…
Ложе из травы, дурманит аромат цветов,
Все расскажут поцелуи, и не нужно слов.
Словно бриллианты, слезы на моей щеке,
Крик от наслажденья - тихим эхом вдалеке…
Рук объятья, как лианы, на моей спине,
Согревают до рассвета тело в сладком сне.
Ароматы, звуки ночи будоражат кровь,
В ночь Купалы, в лоне леса, мы нашли Любовь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610305
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 30.09.2015
Я помню все рассветы и траву в росе,
все ночи звездные, и лунный свет в окне,
Туман молочный над рекой и тишину,
лазурь небес и солнце в космосе, в плену…
Я помню у крыльца на клумбе васильки,
как зажигала ночь на небе огоньки,
луна игриво улыбалась в унисон,
в окно, как призрак, проникал волшебный сон...
Я помню летний сад, душистый аромат,
лимонных груш и спелых яблок фруктопад.
Летели утром пчелы собирать нектар,
на горизонте вечер зажигал пожар…
Я помню теплый хлеб, парное молоко,
как прыгал ночью черный кот в мое окно,
и засыпал со мной в обнимку до утра,
а сон наш охраняла ночи темнота...
Я также помню, как комбайны-корабли
по полю плыли, словно в небе журавли,
и в кузов водопадом падало зерно –
все это было в прошлой жизни, так давно...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=610233
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.09.2015
Покой рисует осень на живом холсте,
Утихли страсти лета безвозвратно,
И тучи стаей в голубой речной воде
Плывут размеренно и аккуратно…
Вздыхают еле слышно камыши во сне,
Лягушка спит в объятиях кувшинки,
Кричат тревожно утки рано на заре,
А в воздухе летают паутинки…
И вдруг разбудит рыба всплеском тишину,
А солнце разукрасит землю златом,
Отправит ночь на отдых в неба глубину,
И новый день подарит до заката…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609402
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.09.2015
Рыдает скрипка о судьбе моей печальной,
Мелодия звучит молитвой покаянья,
Сокрыто прошлое необъяснимой тайной,
Но вот настал сегодня с грустью день прощанья…
Тревожно и надрывно льются скрипки звуки,
Смычок целует страстно чувственные струны,
Тоскует и страдает сердце от разлуки,
И снова я в руках божественной Фортуны…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=609387
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 26.09.2015
В колыбели ночи, на большой качели,
отдыхает месяц между облаками…
Золотые звезды, словно ожерелье,
украшают бездну неба миражами,
И в созвездии, слетевшись мотыльками,
на рассвете, как младенцы, засыпают…
Укрывая Млечный путь густым туманом,
Полусонный призрак ночи исчезает…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608940
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 24.09.2015
Как свечи, тополя на городских аллеях,
Их грациозно держат канделябры,
Палитра осени – живые акварели,
Сентябрь-художник пожинает лавры…
Слова слагаются в рифмованные строчки,
Торжественно звучат, как дифирамбы,
Горят, в объятьях солнца, зОлотом листочки,
А в сердце музыка стихов – хореи, ямбы...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608510
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 22.09.2015
Ночь странная, исчезли звезды-огоньки,
Свет лунный в небе дремлет одиноко,
Сон бродит по домам до утренней зари,
Стон ветра, словно гость, стучится в окна…
Тень от ночной свечи - дрожащий стебелек,
Ей, как и мне, сейчас опять не спится,
Грусть одиночества, как нежный мотылек,
Вновь тихо на плечо мое садится…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608506
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 22.09.2015
Утренний мираж на небе сонном,
Воздух чистый, свежий, невесомый,
С розовым оттенком облаков перина,
Пьет земля туман молочный из кувшина…
Вдруг все небо озарило солнце,
Словно серебристо-белый стронций,
И исчез мираж с канвы небесной плавно,
Звоном колокольным разбудила Лавра…
Улетели в космос сновиденья,
В сердце возродилось умиленье.
Вместе с солнышком проснулась вся планета.
Розовое чудо – поцелуй рассвета…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=608238
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 21.09.2015
Уж стихли в небе арии кларнета,
сыграло мелодраму солнце-лето,
аплодисменты дарит и букеты
актерам, музыкантам и поэтам…
Сезон дождей влияет на сценарий,
вздыхают декорации тоскливо,
ерошит ветер осени гербарий,
и чувствует себя вполне счастливым!
Репертуар минорный вновь на сцене,
цветов палитра, смена декораций -
мы снова ожидаем с нетерпеньем
приятных впечатлений и сенсаций…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607971
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.09.2015
Палитрой красочной расписана земля,
В лучах сентябрьских розовеют небеса,
Мечтают в позолоте пышной кроны,
почти уснувшие, деревья-клены…
Картины листопада осень-пейзажист
Рисует на холсте, измазав краской кисть,
Горят гербарием на солнце листья,
Прохладный воздух свежестью струится…
Качается на солнце белый сухостой,
Грустит на голом поле одинокий стог,
Воспоминания о знойном лете
Художник ярко воплотил в сюжете…
Лежит солома валунами на стерне,
Зимой сожгут ее в прожорливом котле,
На проводах высотных - птичьи стаи,
Прощаясь с летом, вскоре улетают…
И дремлют в камышах спокойные пруды,
А тени облаков - в объятиях воды,
Ныряют утки в воду поплавками,
Смешно играют в прятки с облаками…
Сентябрь нас удивляет солнца лаской,
Рисует на холсте картину-сказку…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607770
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 19.09.2015
Густым румянцем осень покраснела,
Зелено-желтые надев наряды,
Печальны в небе тучи-каравеллы
И стаек птиц прощальные парады...
Хозяйка-осень, из ведра дождями,
весь день угодья щедро поливает,
грибы играют в прятки под кустами,
приметы лета быстро исчезают...
В тревоге осень вовсе не случайно,
стучит нам в окна буйными ветрами,
зима подстерегает осень тайно,
людей пугает снова холодами ...
Танцует белка с веточки на ветку,
и прячет в домик вкусные орехи,
деревья дремлют в одеянье ветхом,
сегодня людям тоже не до смеха…
Меняют двери, окна, утепляют
балконы, лоджии и даже крыши -
ведь все прекрасно это понимают,
что с каждым новым днем зима все ближе…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607529
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 18.09.2015
Закружила каруселью всех прохожих осень,
Зазвучала в поднебесье птичьим стоголосьем,
Удивила листопадом и дождя капелью,
Приукрасила калину красным ожерельем…
Заплела пространство нежной паутиной тонкой,
Улыбаясь бледным солнцем, крадучись тихонько,
Шаловливо по утрам дует ветром в спину,
Разукрасила на клумбах ярко георгины…
Солнышко лежит вальяжно в небе на перине,
Вдоль дорог горит огнями красная рябина,
Облака плывут по небу медленно и чинно -
Волноваться и грустить, кажется, что нет причины…
Но не все так благочинно, как под небесами -
Каждый день душа рыдает и скорбит словами…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=607093
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 16.09.2015
Ночь ежевичная – десерт осенний,
Танцуют звезды в облаках молочных,
Дома в объятьях чудных сновидений,
Луна не небе, словно полуночник…
Премьера осени и в главной роли -
Сентябрь дождливый, бабье лето,
На клумбе ароматы благовоний –
Сценарий для стихов поэта…
Антоновка дурманит ароматом,
Пьянит меня медовым соком,
Играет саксофон витиевато,
И льется музыка потоком…
Туман пугает призрачным мутантом,
И сон куда-то улетает,
А утром вновь роса, как бриллианты,
Ковром искристым землю покрывает…
Исчезнет утром мрак ночной, миражный,
Забрезжит солнышко лучами,
Придет к нам новый день вальяжно
С осенними стихами…
На листьях зелень, как остатки лета,
В нарядах ярких - осени цветы,
В осенний бархат и парчу одеты,
Грустят в саду деревья и кусты…
Симфония дождей с утра до ночи,
Уносит ветер звук капели вдаль,
И наливает в наши души осень
Вино-мускат с названием «Печаль»…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606280
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 13.09.2015
Осенний луч мурлычет на крыльце,
Целует солнце окна в доме,
Туман вздыхает на сухой траве,
И утро нежится в истоме…
Уснули звезды в неба глубине,
Воскресли чудные картины,
И тучи-лебеди в речной воде
Плывут, как мини-бригантины…
На сонной глади старого пруда
Палитрой яркой снова листья,
Деревья по периметру холста -
Сентябрь рисует осень кистью…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=606279
рубрика: Поезія, Пейзажная лирика
дата поступления 13.09.2015
Вважали всі - вона була, як кремінь,
І серце кам’яне й черства душа,
В якій назавжди поселилась темінь,
Журба і страх, ні крихти каяття…
Вона терпляче зносила всі муки,
Ховала сльози від людських очей,
Зціляли душу дивовижні звуки
Церковних дзвонів, ладан і єлей…
Молилася за мир у всьому світі,
Щоб захлинулася страшна війна,
Не гинули в котлах Донбасу діти,
Врятуй! – благали очі і вуста…
А потім йшла додому у мовчанні -
В дворі безпечно гралась дітвора,
Здавалося, вони живуть в нірвані,
В той час, коли на Сході йде війна…
Звичайно, діти в цьому безневинні,
Що йде війна під назвою АТО,
Сепаратисти й найманці злочинні
На українських землях сіють ЗЛО…
Допоки ще продовжиться жахіття?
Замість роси на травах квітне кров –
Занурена у роздумів суцвіття,
Несла лампадку – в ній святий вогонь...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=605137
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 08.09.2015
Сьогодні зазвучить моя осанна
Порі осінній золотій, жаданій,
Дощу магічному і прохолоді ранній -
Цілющої води ковток останній…
Осінній дощ, прийми моє вітання,
Тобі завжди я рада на світанні,
При світлі дня, в міцних обіймах ночі -
Завжди твій дотик лагідно лоскоче…
Вікно відкритим на ніч залишаю,
Тебе, немов коханого, чекаю,
І ти біжиш, як три хреста алюром,
Коли в моєму серці тінь зажури…
Буваєш тихим, лагідним та ніжним,
І заколисуєш мій сум капіжно.
Люблю тебе, коли такий примхливий,
Не просто дощ, а хлющить з неба злива…
Хоча не всі у захваті й щасливі,
Для мене дощ - це справжнє диво!
Мелодії дощу бувають різні -
Спокійні, тихі, голосні та грізні…
Коли співаєш тихо а капела,
Тобі радіють і міста, і села,
Але буває в просторі небеснім
Керує грім оркестром, як маестро…
Спочатку какофонія, стакато,
На зміну форте - змішане легато,
А у фіналі в небі сонце сяє,
Осінній дощ за обрієм зникає…
І замовкають хмари-музиканти,
Блищать на сонці краплі-діаманти,
Ці ноти дощові - то подарунок,
Вода живильна, унікальний трунок...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604873
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.09.2015
Нарешті ти прийшла, красуня русокоса,
В прощанні з літом небеса щодня голосять.
Нарешті дощ загасить всі пожежі в лісі,
Зі сходу вітер принесе хороші вісті…
Нарешті прохолода обіймає ніжно,
Прогноз погоди на майбутній тиждень – втішний.
Даремно журяться на клумбах пізні квіти -
Вони ще довго будуть цвітом пломеніти.
Нарешті я спокійно сплю аж до світанку,
Співають зорі мелодійну колисанку,
Гойдаюся всю ніч на хвилях сновидіння,
А ранок обіймає лагідно промінням.
Нарешті розфарбує осінь бездоганно
І відшліфує все довкілля філігранно,
Одягне ліс в яскраві кольорові шати -
Я хочу в цій красі осінній заблукати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604577
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 06.09.2015
Дзвінок з минулого і дивне відчуття –
знайомий апріорі оксамитний голос,
забуте хвилювання, шквал серцебиття …
Хотілося згадати, хто він, звідкіля,
ніяковіла запитати, намагалась
у лабіринті пам’яті знайти ім’я…
Провокаційні запитання - інтерв’ю,
тривала гра в слова у ролі детектива,
і неприємний стан психічний – дежавю…
Здавалося, минуле стерте до нуля,
та в стеках збереглися файли емоційні,
коли втікала швидко із-під ніг земля…
Лилися мемуари, як гірський потік,
окремі пазли склала у чітку картинку,
згадала, хто насправді був той чоловік…
Зраділа щиро, в телефоні був фантом,
я делікатно з чоловіком розпрощалась
і терміново відключила телефон...
Так, повернутися в минуле я злякалась!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604421
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 05.09.2015
Скибка-місяць жовто-світлом поміж чорних хмар,
Сонні зорі мрійно мліють у полоні чар...
Ніч важка, липка, тягуча. Сморід від пожеж -
нашому довготерпінню вже немає меж...
Мстить погода Україні за тяжкі гріхи,
Там, де мали бути квіти, буйні будяки…
Десь блукає за кордоном довгожданий дощ,
Лиш фонтани освіжають у обіймах площ…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=604066
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 04.09.2015
Шалене літо в мене теж було – у Сочі
зібрався разом дружній колектив дівочий,
а потім приєдналися до нас «гусари»
і свято у обіймах ночі влаштували…
Мій день народження у горах відзначали -
спочатку кущ троянд мені подарували,
а потім на авто - із вітром перегони,
нарешті ми гуртом спустились до каньйону…
Гірський струмок співав грайливо аж до ранку,
вино грузинське наливали в філіжанки,
як тільки сонце в горах припекло безжально,
поїхали купатись в грязьовій купальні…
А потім довго відмивали "ліки" з тіла,
Від прохолоди моря зуби цокотіли,
і на завершення такого святкування
від прикордонників отримали "вітання"…
Вони нас довго за гулянку не сварили,
і дуже швидко всіх додому відпустили.
Троянди ми поставили в відро в кімнаті -
Вони були такі чарівні й пелехаті!
Ніколи більше у житті такого свята
не довелося так цікаво святкувати,
та зігрівали спогади із плином років
про молодість, коли нам тільки снився спокій…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592774
рубрика: Поезія, Сюжетні, драматургічні вірші
дата поступления 10.07.2015
І сміх, і сльози у обіймах літер,
Емоції в орнаменті чарівних слів,
Мої думки, немов шалений вітер,
І почуття, яке виходить з берегів…
У хмаровинні сумнівів глибоких,
І в епіцентрі болю й каяття душі
Йду гордо на Голгофу крок за кроком,
І, ніби хрест святий, несу свої вірші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=592718
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 09.07.2015
відгомін на вірш Н. Данилюк "Заговори"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=589774
Заговорила, зачарувала, не тільки душу, тіло оповила, молитвою,
благанням Купальську ніч заполонила, і виросли в обіймах ночі чарівні крила…
В купальську ніч на всіх, хто вірить, чекає диво, та не завжди гадання на кохання - для всіх щасливе…
Магічний танок ночі, пристрасті вогню, із темряви доноситься - «тебе люблю», на ранок магія зникає, і хтось знаходить зоряне кохання, а хтось втрачає…
Життя завжди - це мелодрама, не всім судилось побувати в Храмі, та ніч Купальська – шанс для всіх, тому лунає аж до ранку веселий сміх…
І неважливо, скільки людям літ - усі шукають в ніч Купальську, на жаль, казковий, та такий жаданий, омріяний, як символ вічного кохання, цей ілюзорний папороті цвіт…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=590377
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 28.06.2015
Післямова на вірш Н. Данилюк "Бувають люди"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=587606
Так, люди бувають різні,
Нерви, на жаль, не залізні.
Зрада, образа і лють -
нашої слабкості суть…
Що їх слова та рими,
Люди для нас – пілігрими,
В душу пустили навіщо
Тих, хто святі і хто грішні?
Всім відчинялися двері
В надра душі-«біосфери»,
Часто й самі проникали,
Де нас зовсім не чекали…
Згодом стаємо мудріші,
Погляд, емоції – інші,
Замість стихії і лиха,
В серці спокійно і тихо…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588868
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 21.06.2015
Дощить… Очистились від диму небеса,
Чорніє на траві в журбі рясна роса,
Тамує спрагу вогнем обпалена земля,
Між небом та землею - із нафти паранджа…
Забруднені черешні, полуниці й вишні,
Прогнози вчених - обґрунтовані й невтішні…
Яка різниця – це теракт, а чи підпал,
У будь-якому разі – дійсно кримінал!
Хто кару понесе за втрачене життя?
Ніхто не скаже правду людям до пуття!
Одна із вірогідних версій катастрофи -
У всьому винен Мефістофель…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=588081
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 17.06.2015
Вже більше року йде війна,
Хоч юридично її нема…
І найстрашніше те, що ми
Вже звикли до страхіть війни…
У кого зараз сльози й страх,
Коли в руїнах стіни й дах?
Страждають люди безневинно -
Ми бачимо щодня в новинах…
Не закликаю животіти,
Куди ж емоції подіти?
У кожного Везувій свій -
Кохання власний буревій…
Вечірки, шоу, шведський стіл,
Усмішки, радість – бракує слів!
Куди не гляну, скрізь любов,
Хоч сива борода, та біс в ребро…
Звичайно знаю наперед,
Що скажуть люди і «головред» -
Про радість і сумне в тандемі,
Про власний вибір змісту й теми.
Сьогодні бачу співчуття,
А завтра жарти без каяття
Рвуть серце й душу без жалю -
Такі контрасти не люблю!
Обітницю дала собі -
Що буду жити у журбі,
Поки не звільнять Україну,
І знов піднімуть із руїни.
Молюся щиро Богу в храмі,
Слова складаю в орігамі –
Врятуй народ мій від біди,
Звільни країну від орди!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586861
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.06.2015
Как научиться плакать и смеяться в одночасье,
Воспринимать нейтрально - горе, радость, счастье,
Не рвать на части душу, сердце, и не портить нервы,
И стать совсем бездушной, черствой, идеальной стервой,
Переключать эмоции-контрасты моментально
в «меню души» на пульте – «радость, счастье и печально»?
Так часто то, что кажется событием фатальным,
со временем становится обычным и банальным…
Где взять нам ножницы и уникальные лекала,
Чтобы душа эмоции кромсала, и меняла
костюмы, декорации, сюжет, актеров, роли,
И чтобы не было обидно нам до слез и боли?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=586166
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.06.2015
(за мотивами твору)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584008
Мінорні роздуми про рідний дім,
А в пам’яті - дитинства золота пора,
Такі контрасти, але річ не в тім,
Що дім старий, а в тому, що він - сирота…
Димар без диму, захолола піч,
Щоденно ловлять старі стіни дрижаки,
Як докори сумління, зусібіч
Засмучені світлини в рамочках старих…
Волає дім, щодня тріщить по швах,
Не чути більше сміху й голосу батьків.
Гніздо родинне завжди у руках
Тих, хто забути про коріння не зумів…
А щодо тину, кожен зробить вибір свій -
Латати чи молитися за упокій...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584064
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 28.05.2015
(за мотивами)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583978
Поети часто пишуть твори про вогонь,
Інтимність душ, палке тепло долонь,
І про фужер вина ігристого,
Як антураж кохання урочистого.
В одних життя вирує, як гірський вулкан -
Кохання і страждання, як дурман.
Для інших – вигадка й фантазії
Замінюють реальність та оказії.
Але всі вірять, що кохання є,
В одних - реальне, в інших - неземне…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=584060
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2015
Біло-пінним буйно-цвітом
на узліссі за селом
Лебедино, легко-крило
диво пишно зацвіло.
Це акація вдягнула
Оксамитовий хітон,
До верхівки прикріпила
Нареченої вельон.
Напарфумлене довкілля,
Неба чиста бірюза,
І було легким похмілля -
Освіжила все гроза…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583825
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.05.2015
Ц.Н.
Разбилась вдребезги твоя душа -
Ни склеить, ни заштопать, ни скрепить,
И не спасет случайная слеза
В пустыне жизни высохший родник.
Поплачь навзрыд, а хочешь – закричи,
Вдруг пожалеют душу палачи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582781
рубрика: Поезія, Поэтическая миниатюра
дата поступления 21.05.2015
***
Піти, щоб згодом повернутись,
Забути, потім все згадати,
А після всього усміхнутись,
І серцем Всесвіт обійняти...
***
Самотність інколи лікує,
Турбот суєтність нас вбиває,
Коли нам мудрості бракує,
Де грішний відповідь шукає?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580006
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 09.05.2015
для Н.Ц. (в унісон)
Розпалось повітря на сонце і зливу?
Пройде трішки часу - ТИ будеш щаслива!
Свинцева байдужість, нема що сказати?
Ламай перепони і вирвись за грати!
Лети, ніби пташка, у небо блакитне,
Де грає веселкою дощ колоритний,
Де можна забути про сум і проблеми,
Де ніч подарує із зір діадему,
А потім вертайся, і в нашому "храмі",
Слова кольорові складай в орігамі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579967
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 09.05.2015