| Сторінки (13/1222): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
(мысли вслух)
Зачем нужны, как воздух, нам контрасты?
Чтобы не спутать вдруг любовь со страстью,
И различить добро и зло под маской,
Не верить слепо в чудеса и сказки,
Чтобы ценить, что жизнь нам даровала,
Чтобы понять, за что нас наказала...
Да, черно-белое всегда в тандеме -
Где лучше жить - в Аду или в Эдеме?
Ответ известен людям изначально,
Но часто ждет в конце исход печальный…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579833
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 08.05.2015
Дощем очищена від бруду -
Від смогу, пилу та сміття,
В обіймах сонячного Будди
Розквітла, ожила земля!
Каштани запалили свічки,
Тополі в небо потяглись,
А клумби вбрались у спіднички,
Бульвари в зелень одяглись...
Нарциси і тюльпани в парі -
Класичний весняний тандем.
Як ніжно струни на гітарі
Оспівують земний Едем!
В саду гудуть хрущі травневі,
І бджоли вторять в унісон,
Сади вишнево-яблуневі
Танцюють плавно вальс бостон.
І пелюстки, як сніг пухнастий,
Встеляють землю полотном,
А вітер весняний, вихрастий
Грайливо стукає в вікно.
Не знаю, чи вже час радіти,
А чи чекати на біду -
Ще й досі гинуть наші діти,
Яких послали на війну…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579304
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 06.05.2015
Все унікальне в творах помічаю –
У захваті від китиць молочаю!
Очистилась у купелі розмаю,
В обіймах сонця й диво-водограю…
Як добре, що натхнення не зникає,
Краса карпатська душу зігріває!
Почула гомін голубої стрічки,
Що підтюпцем біжить у гирло річки...
Ще й досі пам’ятаю чисте небо,
І щастя більшого мені не треба -
Хай процвітає вільна Україна,
Летить по світу мова солов'їна!
(відгомін на вірш)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=577759
автор: Н. Данилюк
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578767
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 04.05.2015
Коли душа-метелик на вогонь летить,
їй не завадить жодна мудра сила,
вона, напевно, знає, за коротку мить,
мов пелюстки, зів’януть її крила…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578765
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 04.05.2015
Шумить, шепоче, шелестить довкілля,
Сміється, хмурить брови, скаженіє,
Цвіте й дарує аромати зілля,
Дощить, дзюрчить, гуркоче, вітром віє…
Край лісу, у обіймах срібно-листя,
Зелені кульки омели рясніють.
Сьогодні небо голубе і чисте -
Весна промінню сонечка радіє…
Міліють на очах дощу калюжі,
Зникають, наче марево, від сонця,
До тину тягнуться малята-ружі,
Черемха зазирає у віконця…
Стрункі нарциси, горді й незалежні,
Тюльпани, різнобарвні й пишно-тілі -
Люблю весняні квіти, незалежно
Де квітнуть, чи в саду, а чи в долині…
Але ніколи квіти не зриваю,
І не вдихаю аромати ніжні,
Палітру кольорів весни сприймаю
як ангелів, цнотливих і безгрішних…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578654
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.05.2015
Пірнув у глибочінь очей зелених,
І полетів у далечінь безхмарно-синю,
А серце в грудях билося шалено,
Співав гірський струмок мелодію осінню…
Букет-гербарій впав у бистру воду,
Вуста злилися в поцілунок лебединий,
Послало небо вітер-воєводу,
Заголосив тривожно в лісі хор пташиний…
Здавалося, до щастя за півкроку,
Та раптом одягнув на почуття вуздечку,
І правду розповів гірку й жорстоку,
Що він їй брат по крові, і зітхнув сердечно…
В житті бувають різні перепони,
Колізії та мелодрами й катастрофи,
В коханні є неписані закони -
Так часто йдемо на заклання на Голгофу…
Несемо хрест свій, як святу корону,
І віддаємо в жертву почуття глибокі,
Тому що є в суспільстві заборони,
Як результат моралі – люди одинокі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2015
За що таке Небесне покарання -
То сніг, то дощ періщить на світанні?
Свинцеве небо пострілом у груди,
Як довго ця сльота в природі буде?
І де знайти таку гігантську ковдру,
Щоби зігріти поле, ліс і воду?
Не бавить сонце градусом високим,
З’являється на небі лиш наскоком.
Зате похмурі хмари, при параді,
Серед весни нас посипають градом.
З опаленням, як завжди, поспішили,
В холодні дні в домівках відключили.
І де знайти тепло й зігріти тіло?
Так довго замерзати надоїло!
Пішла б я залюбки гуляти в лісі,
А замість цього - дощова завіса.
Звичайно, скажуть люди - не журися,
В душі до неба словом усміхнися,
І попроси в небесної блакиті
клубочок сонця, золотом облитий.
Молюся щиро і здіймаю руки,
Візьми нас грішних, Боже, на поруки!
І замість прикрих докорів сумління
Нехай в серцях настане потепління!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=575712
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.04.2015
По розчепірених дорогах
на пів оголена, напівжива,
кульгаючи на праву ногу,
повільно пленталась душа…
Голодний і змарнілий погляд,
до болю жалюгідна худорба,
і жодної душі живої поряд,
у кожній зморшці - самота…
Спинилась відпочити на хвилинку,
щоб випити хоч трішечки води,
схилилася до квітки маргаритки
і попросила крапельку роси...
Відразу ожила, тієї ж миті
замерехтіло сонечко в очах
заголубіла клаптиком блакиті
скупа сльоза на змучених щоках…
Зажевріла надія у зіницях,
залопотіло серце пташеням,
а десь далеко в церкві на дзвіниці
звучала ораторія життя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574987
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 17.04.2015
Що змушує всіх нас себе жаліти,
Коли болить, що ледве сили є терпіти,
Або ж нарешті визнаєш, що ти самотній,
І замість лісу та озер – гниле болото?
Чи є в нас право вимагати співчуття,
Коли, на жаль, не склалося життя?
Звичайно ці питання риторичні -
Не кожен їх озвучує публічно...
Я знаю, краще бути оптимістом, в ідеалі,
Сховатись від життя в тенетах віртуалу,
Та кожен день проблем стає все більше,
Прогнози чуєш звідусіль страшніші…
Як вирватися з замкнутого кола,
В який загнали злидні і натура хвора!?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=574217
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 14.04.2015
У нас щоденно дощ, або ж лапатий сніг,
Весна така неординарна - горе й сміх,
Змішались різні почуття у круговерті,
У когось - все в душі, а в іншого - відверті.
Та головне, щоб люди були щирими
А у віршах слова - лише правдивими!
***
БОГ посылает нам то дождь, то снег,
Весна очень странная – горе и смех,
Смешались разные чувства в круговороте,
Любовь и мир в моей душе, и разные щедроты...
Желаю вам, чтоб все вы были искренними,
А помыслы, поступки - честными и чистыми!
ПОЗДРАВЛЯЮ ВСЕХ С БЛАГОВЕЩЕНИЕМ!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572693
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 07.04.2015
Розчарована і налякана,
не заквітчана й трішки сумна,
Сонця сяйвом не зацілована,
Гірко плаче дощами весна…
Не захищена і оголена,
Пригортає до тіла бруньки,
Квітня холодом невдоволена,
Опустила додолу гілки…
Лиш ночами їй сниться марення -
Квітнуть вишні й черешні в саду,
Рясно цвітом одягнена яблуня,
І навколо усе до ладу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=572239
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.04.2015
Ще зовсім нещодавно, наче влітку,
квітчастий килим весняних леліток
наш погляд тішив колоритом рясно -
підсніжником і кучерявим рястом.
А сині проліски, краплини неба,
пухнасті жовті котики на вербах
всміхалися до сонечка грайливо,
весняний горицвіт – це справжнє диво!
Блискучі, золотисті, жовті й сині -
Найкращі квіти в нашій Україні!
Є непомітні - копитняк, ожина,
Та для комах корисні і поживні…
Аж раптом налетіла хуртовина,
Періщив дощ, як справжня літня злива.
Шалений вітер потрощив дерева,
А на даху діра, як паща лева.
Підстерігала смерть на автострадах,
Обледенілих і побитих градом,
Авто сповзали юзом у канави -
Такі у березні зими забави…
Вже котрий день - то дощ, то сонце світить,
Буває небо голубе й привітне,
А потім хмари, басурмани чорні,
Пливуть по небу, як човни моторні.
Людей лякає грім і блискавиця,
Холодний вітер виє, як вовчиця,
На струнах електричних, як в екстазі,
Він віртуозно нас дивує джазом.
Зима ніяк змиритися не хоче,
Дощем заплаче, громом зарегоче,
Шмагає вітром, сипле снігом в очі -
Перипетії з ранку і до ночі…
Вже квітень завітав до нас у гості,
Коли ж настане спокій в високості?
Війна на небі й на землі триває,
Коли в країні буде мир – хто знає?
На небі й на землі – одні закони,
Із року в рік ті ж самі перепони.
Так дивно, що не згасла ще надія,
Про щастя мрія в серці пломеніє…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=571415
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 02.04.2015
Ночь летит на звездном дирижабле,
Освещает Млечный путь Луна,
Допивает лунный свет по капле
Гладь почти прозрачного пруда.
Скоро листья, как весны орнамент,
Разукрасят скучный голый лес,
И подарит россыпь диамантов
В виде капель солнечный рассвет.
В гости к нам ВЕСНА идет лесами,
Под ногами прелый листопад,
Платье разукрашено цветами,
И на солнце волосы блестят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570189
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 29.03.2015
(За мотивами віршів моїх друзів)
У кожному вірші – цікава тема,
Метафори з’єднались в діадему,
І почуття й емоції фонтаном -
Душа розквітла сонячним тюльпаном…
Цитринний кіт – для нас це дивина,
Хоча багато є відтінків у цитрини,
Наприклад, зовсім інший на картині,
Але цитрин – не тільки жовтий і лимон,
Буває також він медовий і шафранний,
А також навіть золотистий «браун»,
Цитрин – це, перш за все, дорогоцінний камінь…
Війна весну не може зупинити,
За нею скоро прийде плідне літо,
Не всюди зарясніє колосками жито,
Але не дивлячись на це,
ми будемо радіти й жити!
Моя душа у сьогоденні заблукала і розгубилася,
а зболіле серце на дрібні друзки розбилося -
ніяк не зберу до купи уламки душі знедоленої...
Невже ми гадали, що танки й гармати
будуть рідну Україну й людські долі шматувати…
Звичайно, мій біль не такий, як у тих жінок,
що втратили сина, чоловіка чи брата,
але я, не менше ніж вони, вдень і вночі молюся,
щоб кривдникам і бандитам прийшла розплата…
«Що далі вдіяти?» - звучить риторично
і, до певної міри, для мене незвично…
Раніше ми знали, як жити далі…
А зараз звертаємося до Бога, до неба
і, як ніколи до цього, нам підтримка моральна треба…
Весь час на очах сльози, чи то від вітру весняного,
чи від сумних новин, хоча й інших достатньо причин…
То сонце яскраве на небі, а то холодний свинець,
здається втікають хмари кудись навпростець,
налякані війною, як і люди…
Відчай, біль, гіркота і муки розривають груди…
Я щодня молюся, звертаюся словом до Бога,
щоб зажили рани не тільки на тілі воїнів і мирних жителів,
а також рани землі, щоб встали із руїн міста і села,
і щоб знову наші люди були радісні й веселі!
На цьому світі всі ми тимчасово,
але початок всіх початків було і буде слово...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=570184
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 29.03.2015
Безсонні ночі взимку й навесні -
Безжалісні й сумні.
Нема різниці - літо чи зима,
Коли в душі пітьма…
Бруньки розкрились - прояви життя,
І пагін, як дитя,
Хутчіш вирує сік берези знов
У глибині дібров.
З-під листя визирає первоцвіт -
Весни палкий привіт,
Та все одно, весна мені чужа,
Між нами є межа.
Проміння сонця, гнівне і палке,
Мордує знов мене.
Прогноз погоди, як небесний грім,
Роздратування, гнів.
Невже ніколи не відчую знов
Я до весни любов?
Чому весняний красень березіль
Знов провокує біль?
Насправді відповідь на все одна -
Ще й досі йде війна...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567502
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.03.2015
(по мотивам песни - Tukan- "Light_a_rainbow")
Ты нужен мне, как воздух и вода,
Хотя ничто не вечно между нами -
Будь рядом, чтобы чувствовать тебя,
мой милый, согревай меня губами…
Я без тебя не мыслю жизнь мою,
Ты ангел мой, который всюду рядом,
Тебе я колыбельную пою,
Как мать ребенка, обнимаю взглядом…
Как только солнце радугу зажжет,
Слезами радости глаза струятся,
Мечты, как птицы, в сказочный полет
Летят, и знаю я, что быть с тобою счастье!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=558317
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 09.02.2015
Переосмислення життя і роздуми глибокі:
Дуальність світу і монізм – завжди по різні боки.
І мальовничі екзерсиси - не для стін шпалери,
В протистоянні вічно - науковці й філістери…
Життя людини у дитинстві – споглядання світу,
Семантику буденних слів вивчають в школі діти,
Дитяча призма споглядання й дії - зовсім інші,
З роками розумніші ми, та не завжди мудріші…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=557094
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 04.02.2015
(імпровізація на пісню)
Dusty springfield – The look of love
Кохання квітне на вустах медових,
Безмежна ніжність у очах-зірницях,
Забуло серце про минуле, й знову
В душі багаття скоро заіскриться…
Коханий погляд скаже мовчки більше,
Аніж мої слова, правдиві й щирі,
Які пишу про тебе в цьому вірші
У себе вдома, в затишній квартирі.
Від слів моїх перепинає подих,
Я відчуваю рук тендітний дотик,
Віддатись почуттям - для мене подвиг,
Тривав так довго мій душевний спротив.
Кохання зашарілось, квітнуть щоки,
Замаскувати почуття не сила,
Торкнулася губами ненароком,
Емоції на волю відпустила…
Сьогодні наша ніч - солодкий трунок,
Нас повінчає місячний серпанок,
Обітниця про вірність – поцілунок,
Зустрінемо з тобою разом ранок…
Так довго ми в житті самі блукали,
Тримаймося за руки міцно, любий,
Щоб почуття у серці не згасали,
Цілуй скоріш мої медові губи!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=556133
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2015
http://lingualeo.com/ru/jungle/kaleida-think-318435#/page/1
(навіяне)
В обіймах сонячних серпневого світанку,
Кохай, цілуй, як квітку ранок росяний,
Нектар такий п’янкий, медовий, до останку
Смакуй, а потім - в Рай ногами босими…
Врятуй мене під час мого гріхопадіння,
Не відпускай, тримай в долонях трепетно!
Танок шалених почуттів, і рук тремтіння,
Обійми тішать тіло ніжним легітом…
Якщо думками будеш завжди ти зі мною,
Я буду оберегом і приватним раєм,
Всі негаразди кануть в Лету, за водою
назавжди зникнуть в далечінь безкраю…
Не скривджу жодним словом серце, добре й ніжне,
І буду завжди усміхатись сонячно.
Дарма, що за вікном буває дощ капіжний,
В моїх очах завжди - веселі соняхи…
Не відпускай, тримай в обіймах аж до ранку -
В твоїх долонях, ніби човен в гавані.
Нас пристрасть знову поєднає на світанку,
Гарячі й щирі почуття, не вдавані…
Спустилося з небес до нас палке кохання,
І вітром почуття скуйовдили волосся,
В обіймах сонячних серпневого світання,
Цілуй мене, як квітку ранок росяний…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=555864
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2015
(Присвячення)
Сьогодні знову у полоні ваших фраз -
Ще раз звільнила серце від гірких образ,
Думки, що клаптями у вірш збиралися,
Забрала ніч, та спогади зосталися…
На гребені осінніх днів уже зима,
І сонце - полохливе, як мале зайча,
А листограй співає пісню в ля-мінор -
Концерт прощальний нам дарує осінній хор…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553335
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 21.01.2015
П’янка відвертість у віршах – усіх чарує,
Ілюзію кохання так щедро нам дарує…
Римована дуель – майстерна, філігранна,
І він - галантний кавалер, вона - як панна…
Нелегко віднайти у віршах справжні почуття,
Тому що прозаїчне й неримоване життя…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=553332
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 21.01.2015
Другий день після Різдва
Розкуйовдилась зима,
Сипле снігом вліво, вправо -
Навкруги все білим стало.
Де земля, де небо? Зась!
Краще з дому не вилазь!
Всюди сніжні кучугури,
Всі кремезної статури.
А мороз, пихатий Дід,
Змайстрував на річці лід.
Вередує дітвора –
«На санчата нам пора»,
І канючать лижі в мами –
Не лякають урагани.
Просить мама зачекати,
Не пускає діток з хати.
Завірюха, білий звір,
Засипає снігом двір.
Вихор крутить каруселі,
Вікна шарпає і двері.
Лютий вітер вовком виє,
Сніг дахи кожухом криє.
Дим із коминів танцює,
Наче кінь гнідий гарцює.
Я сиджу біля вікна,
Не страшна мені зима,
Тепло й затишно у хаті,
Сніг для мене, ніби вата.
Тішить очі білий світ -
На вікні пухнастий кіт,
Шкрябає легенько шибку,
Ловить сніг, неначе рибку.
На узліссі, край села,
Дві ялинки і сосна
В білих шубках, ніби пані –
Розкошують на поляні.
Поряд ходить хитрий лис,
У очах голодний блиск.
Під ялинку, ніби в хату,
Заховалися зайчата.
Дід Панас з рушниці – « бах»!
Охопив лисицю страх!
Для зайчат це порятунок,
Новорічний подарунок -
Врятував їм дід життя.
Вибігли із укриття
І чимдуж у ліс зайчата
Пострибали – там їх хата.
Ось і казочці кінець,
А хто слухав – молодець!
*** Розкошувати - перен. Виявляти себе у всій красі, силі (про природу)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550016
рубрика: Поезія, Казки, дитячі вірші
дата поступления 09.01.2015
Вот и закончился старый год и в гости пришел новый. Еще неуверенно и осторожно, оглядываясь по сторонам, приостановился на рубеже между настоящим и прошлым…
И видим, зима – не зима, то мороз, а то оттепель, то снег или дождь, а то и все вместе. Неразбериха. Везде и во всем. Резкие перемены в жизни людей и страны - смена власти. Война. Беда. Горе и слезы. Голод и нищета…
А с другой стороны, продолжается пир, веселье – Show must go on…
Не могу смириться! Душу раздирает крик – Одумайтесь! Остановитесь! Прекратите! Куда катится мир? Неужели снова еще один Везувий и гибель Помпеи?
События в стране вынудили сделать ревизию своей жизни - все осмыслить, проанализировать, посмотреть объективно на достижения и промахи, на успехи и ошибки. И что в результате – итоги или итого?
У каждого свое. Но самое главное, чтобы, подведя итоги, итого было в плюсе. Конечно же, речь идет не только о деньгах, хотя без них ну никак не обойтись. Все подорожало, особенно еда и лекарство – самое необходимое для сохранения и поддержания жизни. Что это – очередной голодомор и геноцид?
Ничто в этом мире не происходит просто так. Неужели, как в животном мире, естественный отбор? В природе выживает самый сильный, а в обществе людей, наверное, выживут здоровые и богатые. Искренне жаль бедных и обездоленных стариков…
Казалось бы, их должно защитить государство, ведь роль государства не только управлять людьми, но и решать их насущные проблемы, но судя по последним событиям и принятым законам, придется жить по принципу «Помоги себе сам!»
Хотелось бы поздравить всех вас с наступившим Новым годом, но не могу себя пересилить. Не приемлю пир среди чумы, но хочу пожелать мира, спокойствия, взаимопонимания, взаимоуважения и выжить любой ценой, вопреки всему и всем!
Жизнь дана Богом, чтобы жить, реально и счастливо, а не для того, чтобы ею распоряжались по своему усмотрению посторонние люди! Ваша жизнь - в ваших руках, и вы решайте сами, как жить – то ли ожидать улучшений и подачек от власти, то ли самим решать свои проблемы и не сидеть, сложа руки.
Удачи вам и везения! Реального успеха в личной жизни!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=548745
рубрика: Проза, Лирика
дата поступления 04.01.2015
Закружляла в ритмі вальсу сніговій зима,
Де-не-де ще на узліссі осінь крадькома
Визирає різнобарвна на цупких гілках,
Ніч у вирій відлітає, ніби чорний птах…
Білосніжні реверанси, іній на вустах,
Холод проникає всюди, в серці сум і страх.
Вітер вельон розправляє, обіймає стан,
І танцює бездоганно, у полоні чар…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=539966
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.11.2014
відео -
http://www.youtube.com/watch?v=QhJtaa-cCXg
композитор - Armand Amar
(За мотивами)
На світанку все навкруг танцює -
Дяка Богу, Всесвіт часу не марнує.
Душа танцю, переповнена екстазом -
Життєдайну оду заспіваймо разом!
Пошепки скажу тобі, де життя існує,
В небі чи в пустелі – скрізь воно вирує.
І на перший погляд танець нам не ясний,
Не важливо - ти щасливий, чи нещасний,
Кожен з нас зігрітий сонцем Бога,
Лиш до нього нас веде життя дорога…
***
O day, arise! The atoms are dancing.
Thanks to Him the universe is dancing.
The souls are dancing, overcome with ecstasy.
I'll whisper in your ear where their dance is taking them.
All the atoms in the air and in the desert know well, they seem insane.
Every single atom, happy or miserable,
Becomes enamoured of the sun, of which nothing can be said.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=538987
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 23.11.2014
В саду, як привид, вранці я блукала,
Дрімав за тином старий верболіз,
А потім по стежині завітала
В осінній, напівголий, ближній ліс…
Сховалось сонце за кошлаті хмари,
Довкілля огорнув густий туман,
А вдалині, немов нічні примари,
Курили димарі їдкий дурман…
Аж раптом звуки тишу розірвали,
Сполохали горласто все село -
Співучі півні ранок привітали,
Прокинулось довкілля, ожило…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536813
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 14.11.2014
Ностальгія… Ми схожі - ти ніжна, я теж,
Сумно самому в обіймах ночі, без меж…
Кличу у снах, виглядаю у натовпі схожу,
З ранку до ночі шукаю тебе й не знаходжу…
Ти живеш у країні, де холод і ніч,
Вітром до тебе лину на крилах навстріч.
Хижо шмагає тіло й обличчя пекучий сніг,
В серці кохання сонечком сяє - мій оберіг…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=536774
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.11.2014
Відкрив світанок сонні очі,
Здавалися важкими вії -
Мороз-бешкетник проти ночі
Розсипав всюди білий іній…
Те листя, що не облетіло,
Зіщулившись, скрутилось лячно,
Від вітру гілля затремтіло,
І сльози покотились рясно…
А кожна жилка забриніла -
Сумна мелодія осіння,
Природа ніби скам’яніла,
Бо іній – справжнє потрясіння!
Що нас чекає нині взимку,
Ніхто не знає достеменно!
Життя, як струни павутинки,
І обрій жевріє вогненно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=534329
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 03.11.2014
Таким, як вчора, небо не було раніше - свої емоції змалюю вам у цьому вірші. Коли настала ніч, я глянула в вікно, і місяць сприйняла як НЛО.
Його ще не було у полі зору, і тільки сяйво розлилося на просторі, а візерунок хмар, немов порепана земля, і згодом виплив місяць звідтіля...
І небо засніжив, немов поля зимою, казковим світлом привітався він зі мною. Я намагалася заснути, та дарма – немов була прикута до вікна. Вогненний колобок котився без зупину і ніжним світлом обіймав хмарини…
На небі вчора зорі не світили, весь простір дивні хмари заполонили. Чим далі місяць просувався у зеніт, все більше дивним видавався білий світ…
Затанцювали тіні й силуети, земля та ніч злилися у дуеті. І згодом сон з'явився крадькома, забрала очі у полон пітьма. Повітря прохолодне і приємне – бальзам цілющий уночі для мене…
І навіть уві сні я бачила таку картину - казковий візерунок ночі так гарно вишили хмарини…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=523346
рубрика: Поезія, Верлібр
дата поступления 14.09.2014
Нарешті осінь – ще не золота. Приємна лагідна пора. Вже прохолодні ранки й ночі, і теплі дні спішать кудись, як поторочі…
Мінорність поселилась у віршах, скорботу відчуваю у словах. Лякають нас прийдешні холоди - найбільша прикрість для солдат війни! Їх літом сонце зігрівало, земля від смерті рятувала, а як скують морози все довкілля, почнеться справжнє божевілля…
Закінчилось пекельне літо. Вже не такі яскраві квіти. Кричать тривожно дзвони на церквах, і поселився розпач у серцях…
Попри всілякі негаразди, хороший урожай зібрали ґазди - тож буде хліб та інші страви, і згаснуть від війни заграви! Я вірю, день такий настане, і постріл прогримить останній!
Не всі зустрінуть нове літо, і реквієм летить по всьому світу... Героям Слава! - чути звідусюди. Звучать в повітрі траурні етюди… Схилили голови в зажурі батько й мати – як боляче синів своїх втрачати!
Героям Слава! Слава Україні! Ніхто нас не поставить на коліна!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521200
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 03.09.2014
Спливає час. Німий світанок. Немає сонця. Похмурий ранок. Часу так мало. Все дістало. Думки безглузді. Нічні кошмари. Неначе в клітці. Вже не літаю. Остання спроба, а час минає. Що буде далі – ніхто не знає…
В душі тривожно. Мені здається, піском крізь пальці - моє життя. А може у вічність - один лиш крок, і я шаленію від власних думок. Спливає час, не доженеш! Питаю в себе – «Навіщо живеш?» Все що було і буде – це міраж. Життя взяло мене на абордаж…
Скінчився рай земний. Невидимі кайдани зв’язали руки й ноги. Замучили душевні рани.Немає сенсу кричати від болю, лиш час тілесні рани загоїть...
Так швидкоплинно летять роки. Немає більше у житті мети. Згадати хочу і не можу, яким був Рай! Минає час. Не сила часу плин спинити. Благаю, трішки почекай! Ще не готова вічність я зустріти! Ще хочу бачити, як сонце світить! Як голубіють мирні небеса…
Відчула раптом - ожила ДУША!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520807
рубрика: Проза, Філософська лірика
дата поступления 01.09.2014
«Все буде добре» - шепоче осінній вітер...
Будьте щирі, відверті і чесні, як діти!
Все буде добре! Робіть усе, як годиться -
Мрія про МИР, безперечно, скоро здійсниться!
Час не марнуйте, і не сидіть трутнем вдома,
Байдики, лінощі – нам ця напасть відома...
Марне діло - гадати, що з нами завтра буде,
Від нас залежить, чи будуть, як свято, будні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520677
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 31.08.2014
Шановні поети і поетеси, письменники і читачі!
Щиросердно вітаю вас із найбільшим національним святом українського народу — Днем незалежності України!
У серцях народу України серпнева блакить неба і жовтогарячий зерновий лан зливаються барвами української державності в символ свободи та праці. Творення історії Батьківщини, її сьогодення і майбутнього — обов’язок кожного з нас!
Нехай потужне джерело вашого таланту і натхнення, незламного оптимізму та творча енергія будуть прикладом служіння Україні, примножують її славу, наповнюють її криницю добробуту процвітанням!
Нехай свято Незалежності духмяним серпневим запахом українського хліба принесе у ваш дім щастя і добро, порозуміння та згуртованість, мир та любов!
Міцного здоров’я, бадьорості духу, успіхів у всіх починаннях!
http://www.vitayu.com.ua/index.php?id=463
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519263
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 24.08.2014
Нарешті вже останній місяць літа,
Скосили в полі і пшеницю, й жито,
Лежить валками золота солома,
Від слив і яблук - на зубах оскома…
Від винограду й груш - п’янке повітря,
В саду й на клумбах - майорить палітра,
Висить проміння сонця в павутині,
Вечірні зорі, як разок бурштину…
Пора палюча - квіти вже змарніли,
Засмага - шоколад по всьому тілу,
Росою з неба - вранці прохолода,
В молитвах всі звертаються до Бога…
Горять лампадами безсонні ночі,
Чекають люди на слова пророчі -
Чи скоро прийде спокій в Україну,
І чи Донбас піднімуть із руїни?
Вже скоро осінь, листя - кров багряна,
На жаль, для когось вже вона остання,
Злітають в небо душі-янголята,
За сином гірко плаче сива мати…
І ще не раз безсонними ночами,
Загиблий син прийде в обійми мами…
Останній місяць – догорає літо,
Перед очима жах - згоріли діти!
Анафему прокляття посилаю,
І покарання Боже вимагаю
Для тих, хто злочин цей тяжкий вчинили -
Людей цивільних ГРАДом спопелили…
Голосить серце і душа волає,
Людей загиблих душі відлітають…
Вже скоро осінь, літо догорає,
Війні проклятій – ні кінця, ні краю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518357
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.08.2014
Сьогодні сонце обіймало ніжно -
Всі святкували Яблуневий Спас…
Купила я смачну й корисну їжу -
Про неї напишу вам кілька фраз…
Весь цимус, що немає цукру в їжі,
А замість нього стевія, як мед...
Всі страви якісні, смачні і свіжі -
Про смакоту іще один куплет…
Легкий зефір зі стружкою кокосу,
Вівсяне печиво та шоколад
з родзинками, горіхом, абрикосом,
Улюблений фруктовий мармелад…
Вам маю про морозиво сказати -
Три кульки у креманці, для прикрас
червоні ягоди й листочки м’яти -
все це, я знаю, вразить вас!
СтевіяСан на вас чекає друзі,
Зробіть приємність другу чи подрузі!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518285
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 19.08.2014
Вітаю всіх - сьогодні Яблуневий Спас!
Хай мир і спокій у житті панує,
Нещастя, горе й смуток оминає вас,
І день прийдешній радість вам дарує!
Довідка.
Преображення Господнє
Серед дванадцяти річних свят християнського календарного циклу по своїй значимості вважається третім святом після Різдва та Великодня - Преображення Господнє або Великий Спас, Другий Спас.
За Біблією в цей день Ісус Христос разом зі своїми учнями піднявся на вершину гори. Посеред ночі довкола нараз спалахнуло дивовижне світло: їхній учитель у блаженному сяйві здіймався на небеса. Усі почули голос Всевишнього, який повідомив, що Ісус є намісник Бога на землі. Саме це і переконало присутніх у надприродній місії Христа - об'єднанні земних і небесних начал. Звідси й назва свята - Преображення Господнє.
Однак у народі свято Спаса має ї світське значення, пов'язане зі святом врожаю. Це дає підставу вважати, що його первісне коріння сягає дохристиянських вірувань, оскільки майже в усіх давніх народів існували урочисті свята врожаю. Наші далекі пращури також широко відзначали закінчення жниварської пори.
Вітаю ще раз Вас зі святом і бажаю міцного здоров'я та незламної віри!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518207
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 19.08.2014
Сумує серпень, супить брови,
А в небі грім гучний голосить,
Дощі нагадують про осінь
І жовте листя у діброві…
Каштани раптом поруділи,
Плодами встелені асфальти,
Всю ніч низьким жіночим альтом
У хорі з вітром шаруділи…
Приємна прохолода ночі -
До тіла дотиком шовковим,
Ласкаве світло світанкове,
Лоскоче вії й мружить очі…
Поля пшеничні жовто-косі,
Колосся сонечком зігріте -
Скінчилося спекотне літо,
І вже в дорозі рання осінь…
Моє життя - на скронях іній,
Моє кохання відгоріло,
Нагадує про старість тіло
І візерунок зморшок-ліній…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=518087
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 18.08.2014
Летять роки і ми старіємо з роками,
Але щодня думками линемо до мами,
У двір, де квітнуть чорнобривці, мальви й ружа -
До гарних квітів я з дитинства не байдужа…
Я згадую, як ми прощалися востаннє,
І небо плакало сльозами на світанні,
Я бачу, оповиті смутком, мами очі -
Тоді слова сестри звучали, як пророчі…
Роки минули, та сумує серце й досі,
За сонце-ранками в селі, де ноги босі
Щоранку бігали в траві аж до сніданку,
А мама наливала чай у філіжанку…
Найбільше смакувало молоко із хлібом,
Молочний сир у мисці, ніби гірка снігу,
Густа сметана, свіжі вишні й полуниці,
Вода кристально чиста з нашої криниці…
На превеликий жаль, нічого вже не буде,
І біль страшний стискає серце в моїх грудях…
Молюся Богу і прошу його постійно,
Щоб любій мамі у Раю було спокійно…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517167
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.08.2014
На чорно-синьому велюрі неба
Рефлектор сонця, місяць повновидий,
Поважно їде, як вельможа в кебі,
Обабіч нього хмари, як сновиди…
А ніч, як чорний Лебідь, розсипає
Яскраві зорі вліво і направо,
А на світанку в кошик їх збирає,
Ховається на день за обрій жваво…
Так споконвіку варта ця існує -
В тандемі сонце з місяцем у парі,
І кожен свій земний пейзаж малює,
А грім небесний грає на литаврі…
Танцює дощ, шалено і ритмічно,
Вогненні стріли блискавка жбурляє,
А згодом, тиша в просторі космічнім,
І знову все довкілля оживає…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=517058
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 13.08.2014
[i]Є вірші, мов квіти, а інші — дуби.
Є також, мов ліки, а інші, як рани.
Є вірші від Бога, а інші - раби.
Є вірші свободи, а є каторжани…[/i]
(Цитата- рімейк)
Читаю вірші рано на світанку,
Пишу листи змістовні колєжанкам…
На жаль, мої улюблені поети
Вже рідко пишуть прозу і куплети…
Переглядаю в списку "Нові твори",
Бувають гарні, інші - як потвори,
Одні - немов струмочки голосисті,
Слова, немов роса, прозорі й чисті…
Вульгарні й недолугі оминаю,
За назвою їх навіть відчуваю…
Є вірші в прозі, білі та верлібри -
Емоції душі, чуттєві фібри…
Є навіть вірші різнокольорові,
Яскраве світло сонця в кожнім слові.
А є безбарвні й почуття відсутні,
Думки незрозумілі й каламутні…
Бувають псевдоніми лаконічні,
А часто неприємні і цинічні,
Вважаю, справжнє ім'я – наймиліше,
Тоді і твори нам стають рідніші…
Хоча є в мене кілька фаворитів,
Їх псевдоніми світять, як софіти,
А твори, професійні та прекрасні,
І їх читати - це для мене щастя!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516953
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 13.08.2014
Бувають люди, наче кораблі,
А інші – паперові човники.
Одні – зірками світять уві млі,
А інші – ледь помітні вогники.
Є ще такі, немов гіркий полин,
А інші – смакота медова,
Одні тебе потрощать, наче млин,
А інші – ніби шаль шовкова.
Звичайно – люди різні і несхожі:
Одні – як ніч, і морок у душі,
А інші – ніби сонце-день погожий,
Відкриті в душу вікна-вітражі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516683
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 10.08.2014
Нарешті літній дощ так щедро напоїв,
Потріскану від спеки, грішну землю,
Що навіть тиха річка вийшла з берегів -
Бурхливі хвилі омивають греблю…
Вирує річка і клекоче під мостом,
І хутко перестрибує каміння,
Веселка коромислом, в небі над селом,
Висить разом із сонячним промінням…
Блищать на травах і листочках дощові
Краплини рясно, чисті й кришталеві,
І зникли хмари на небесній площині,
Полотна голубіють перкалеві…
Приємна свіжість, мов китайський ніжний шовк,
Гаряче тіло дотиком лоскоче,
За обрієм сердито гримнув і замовк,
Заснув відгомін грому неохоче…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516660
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.08.2014
Люби мене, Світ, не покинь!
Цілуй мене, неба блакить,
Жалій мене, літо спекотне.
У вирій зникайте турботи…
Біда за бідою приходить,
Погода щодня колобродить,***
І смуток гірчить, як полин -
Для цього існує багато причин…
Здивуй мене, Світ, хоч на мить -
Хай сонце тебе золотить,
І лагідне й ніжне проміння,
Дарує пора нам осіння…
Мій вересень любий, прилинь
В мережеві світлих хмарин.
Кружляй мене, вітер грайливий,
Даруй мені миті щасливі!
Люби мене, не покинь...
*** колобродити - бешкетувати
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=516027
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.08.2014
[color="#0038de"][i]Історія розвивається по спіралі.
Цю аксіому дуже часто використовують історики.
А в останні декілька місяців – з моменту появи
«зелених чоловічків» з російськими автоматами
на території України – ще й дипломати, представники
міжнародних інституцій і звичайні люди, котрі хоча б раз
на день переглядають новини. За цей період навіть ті з нас,
хто не цікавились ані політичними перипетіями,
ані міжнародними подіями, ані військовою історією,
почали проводити паралелі між Громадянською війною
в Україні 1918-20 років та подіями в Україні 2014-го...[/i][/color]
Війна... Двадцятий і двадцять перший вік -
Проста закономірність чи дивний збіг?
Події схожі і тоді, і нині -
Війна народів «братніх» в Україні…
Така ж війна за землю і за владу,
Такі ж із Заходу дають поради…
Таке ж втручання «дружньої» Росії,
І знову новий «гетьман», як месія…
Війна була тяжкою й затяжною,
Для люду обернулася бідою…
Росія на початку не втручалась,
До Києва з погрозами зверталась…
А потім намагалась шматувати -
У тій війні брат воював із братом…
В ній брали участь і поляки й німці,
Румуни, росіяни та австрійці…
Бої запеклі, прийняття Угоди -
Тернистий шлях жаданої Свободи…
Після війни ще довго партизани
Наносили ворожим силам рани…
За незалежність боротьба - сто років!
Коли ж настане в Україні спокій,
І будуть люди, радісні й щасливі,
Закони в Україні - справедливі?
В молитвах я звертаюся до Бога,
Коли ж настане наша перемога?
Єднання й Віра – непоборні сили,
від ворогів не раз нас захистили!
То ж не втрачайте віру й сподівання –
Нехай війна ця буде вже остання!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515821
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 06.08.2014
НАВІЯНЕ...
(за мотивами поеми Вільяма Блейка
"Broken Love"
Мій Привид на мене чатує вночі,
Неначе той звір, стереже мій поріг,
Мій Всесвіт, захований в нетрях душі -
В молитвах щоденних спокутую гріх…
Бездонна й безмежна Душі глибина,
Освячена словом, омита сльозою,
Немає різниці - зима чи весна,
Мій Привид все рівно крокує за мною...
Він бачить сліди, хоч і падає сніг,
Куди б я не йшла, він за мною, як тінь.
Мій Привид для мене - немов оберіг,
Коли я мандрую у Світ сновидінь…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515280
рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата поступления 03.08.2014
РІМЕЙК
Автор оригіналу - Вільям Блейк
http://www.sanjeev.net/poetry/blake-william/a-cradle-song-161566.html
http://www.sanjeev.net/poetry/blake-william/index.html
Солодкі сни, прозора тінь,
І ночі тихе муркотіння.
Солодких снів стрімкий потік
В обіймах ніжних Сновидіння…
Солодкий сон крадеться в дім,
Малює місячну корону,
Солодкий сон, як Ангел він -
Дитині вірна охорона.
Солодкі усмішки всю ніч
Мене захоплюють приємно,
І в мерехтінні світла свіч -
Казкове все навкруг, таємне…
Спокійно спить мале дитя,
Дрімають всі навкруг створіння,
Рахує час серцебиття,
А ніч чаклує диво-зіллям…
Колись і я була така -
Щаслива, радісна й грайлива,
А мамина м’яка рука
Вкривала ковдрою дбайливо…
І колискову перед сном
Співала тихо й мелодійно,
А зорі й місяць за вікном
Були для мене, як снодійне…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515219
рубрика: Поезія, Поетичні переклади
дата поступления 03.08.2014
Уві сні...
Зникають у вічність і смуток, і горе,
Стирається в пам’яті біль від розлуки,
Кружляють у просторі запахи й звуки,
Душа відлітає в блакить неозору…
До сонця простягнуті руки, як крила,
Легка невагомість і вітру обійми -
Нема стрілянини, скінчилися війни,
І Миру голубка до нас прилетіла…
І наяву...
Чорніє, снарядами зоране поле,
Руїни лякають вугільним скелетом,
Не завжди від смерті рятують жилети,
І вдови голосять від втрати і болю...
В підвалах ховаються злякані люди,
Старенька бабуся в подертому платті
Їм їжу готує в дворі на багатті -
На дверях об'ява, що хліба не буде...
Післямова...
За що їх карає військова стихія?
Невже не любили свою Батьківщину?
Чи скоро Господь нам пришле свого сина?
Чому забарився в дорозі Месія?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=514804
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 01.08.2014
[i]Експромт на вірш поетеси, яка нас завжди
приємно дивує...[/i]
Прекрасно, що людина - пазли протиріч!
У когось - день в душі, а в когось – чорна ніч,
НЕ суть важливо - чоловік чи жінка -
У кожного в душі своя родзинка...
Ніхто не має права Вас змінити,
Тим більше вчити, як потрібно жити...
Якби були незрозумілі "апріорі",
То не були б Ви в Клубі у фаворі…
«Заморський дивний овоч» тим смакує,
Що протиріччями щодня дивує…
Ніхто не хоче Вас змінити всує -
Таких, як Ви, на сайті тут бракує…
Проблема в іншому – я не встигаю
Із Пекла в той же день в обійми Раю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513983
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 28.07.2014
Карпати. Стежка Довбуша – світлини.
Я з вами мандрувала без упину…
Величні скелі, і гіганти сосни –
Лиш там ти розумієш – все відносне…
А тиша - особлива, не шелесне,
І ніби трунок, день ясний, чудесний!
Усмішки сонцем сяють на обличчях,
Про щось каміння мріє таємниче…
Палітра в горах – різнобарвна дійсно,
Стоїть на варті величезне військо:
Смереки , сосни, граб і липи й клени -
Чарує погляд царство це зелене!
В підліску листяних лісів – ожина,
Кущі шипшини й дикої малини,
І море квітів – лісова аптека,
Гриби ховаються у тінь від спеки…
А на галявині - смачна брусниця
Цілющі, стиглі ягоди чорниці,
І знову квіти водять хороводи –
Це щедрі подарунки від природи…
Стрімка ріка несе бурхливі хвилі,
Стоїть юрба щасливих пілігримів.
Промінням сонця очі їх іскряться,
Прогулянка в Карпатах - справжнє щастя!
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513829
http://www.poetryclub.com.ua/photoalbum_user.php?userid=13212
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513979
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 28.07.2014
Не тішить небо, щедро вбране зорями,
Сумують люди зболено-згорьовані,
Думки рояться й серце в грудях б'ється кволо,
Так, як раніше, в нас не буде вже ніколи…
Мелодія душі ятрить рефренами,
Все рідше Муза радує катренами,
Життя і смерть, гучні весілля й поховання -
Все одночасно - співчуття й слова зізнання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513865
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 27.07.2014
[color="#ff0000"]Щиро вітаю всіх поетес, у кого ім'я Ольга!
[/color]
[color="#2600ff"]Іменини Ольга святкує 24 липня.
Ім'я Ольга походить від стародавнього скандінавського
імені Хельга, що означає свята, освячена.
Вона вольова, активна, працездатна, інтелектуальна,
серйозна, образлива, вдумлива особа.
Ольга справляє враження хорошої, милої, досить простої,
але в той же час - величної людини...[/color]
(http://heromantij.ru/imeniny/imenini-olgi.html)
[color="#1e00ff"]В день ангела для всіх вас, Олі,
Хай щиро усміхнеться світ навколо,
І на безмежному життєвім полі,
Розстелить квітами стежину доля!
Нехай, що добре є в житті, ніколи не минає,
А все найкраще ще попереду чекає,
Усе, чого собі бажаєте, Я вам бажаю,
І від усього серця з Днем Ангела вітаю![/color]
[color="#ff002b"]Ніжність небес нехай ангел дарує,
Пензлем чарівним у серці малює:
Світлі надії,мрії прекрасні,
Щире кохання,радість і щастя!
[/color]
http://pruvitannja.com.ua/board/privitannja_z_dnem_
angela/privitannja_z_dnem_angela_olgi/65
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513191
рубрика: Поезія, Вірші до Свят
дата поступления 24.07.2014
Ох літо, літо… Як мене ти допекло!
То дощ, то спека - мокре тіло і чоло.
Від спеки не рятує навіть вітер,
Голівки опустили ніжні квіти…
Мене не тішить більше неба бірюза,
Люблю, коли періщить дощ або гроза.
Обожнюю, коли у хмарах небо,
І щастя іншого мені не треба…
Себе найліпше почуваю уночі,
І зорі в небі – це найкращі слухачі.
Мелодія дощу і танець вітру -
Моїх мінорних почуттів палітра…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=513091
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 23.07.2014
Сьогодні липень знову торкнувся до душі –
Перечитала вкотре свої й чужі вірші…
Дарма, що спека припікає й горить чоло,
З дощами цього літа нам дуже повезло –
Вони змивали пил, повітря освіжали,
Приємні миті щедро людям дарували!
***
Вже пів літа дуже швидко пролетіло,
Хоч пекло, але й дощило і гриміло.
Час біжить - багато днів уже минуло,
Але серце смуток втрати не забуло…
Через силу намагаюсь все забути,
Знову радість у душі своїй відчути…
Милуватись розмаїттям літніх квітів,
І як мирно граються в пісочку діти…
Відключити мозок і сумні новини,
Назавжди позбутись почуття провини…
Хочу стати знов весела, як раніше,
І щодня писати сонце-сяйні вірші!
***
Автор – Любов Ігнатова
Це літо було усяким:
Холодним, спекотним, теплим,
І дощик бував, і мряка,
У блискавках небо терпло...
А ще було літо чорним,
Зі свічкою у куточку...
Хай буде воно неповторним,
Хай осінь поставить точку:
Нехай обнулить ординату,
Почнемо усе спочатку...
Щоб знову могли ми спати,
І більш не палить лампадку....
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512805
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 22.07.2014
Небеса закуйовдились хмарами,
Кондубаситься день за вікном
Грім лякає гучними ударами,
І ламає гілля вітролом…
Насувається чорним маревом
Знавісніла від люті гроза,
Блискавиця - стрімкою загравою,
Задощило немов із відра...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512620
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 21.07.2014
Згасає сонне сонце в неба на межі,
Спекотний день загальмував на віражі,
Гірляндами зірок з’явився літній вечір,
І перші сутінки лягли мені на плечі…
Трамвай пустий самотньо завернув в депо,
Ліниво позіхає стомлене метро,
Благословила всіх на сон Небес правиця,
Заснула зморена спекотним днем столиця…
Замучила людей підступна, зла мігрень,
В історію ввійшов сумний кривавий день -
І ще одна сторінка в поминальній книзі,
Нема кінця ні краю в політичній кризі…
Снарядами сплюндрована моя Земля,
Чорніють, танком зорані, сільські поля,
Тривожну тишу розривають залпи ГРАДів,
І падають вогні додолу зорепадом…
Одна країна і такі контрастні будні –
Зринають в пам’яті криваві дні у грудні,
І перша кров на героїчному Майдані,
Тепер там квіти, у жалобі, полум’яні…
Невже даремно проливали люди кров,
Молились недостатньо в церкві до ікон?
Не всі здійснилися народу сподівання,
І знову люди йдуть на смерть, як на заклання…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512460
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 20.07.2014
Там дыры-окна зияют предсмертным оскалом,
дома - руины, и выжжено поле напалмом.
Там трупы людей лежат под прицельным обстрелом -
Война на Донбассе, борьба с бандитским беспределом…
В подвалах люди пытаются спастись от смерти,
Свистят снаряды, танцуют пули в круговерти,
Горят заводы - дым и копоть в июльском небе,
Нет света и воды, а также не хватает хлеба…
Как призраки, блуждают люди на пожарищах,
И ищут близких и родных, своих товарищей.
Нашли ребенка под завалом уцелевшего,
А сколько мертвых, от артобстрелов потерпевших…
Как жить обычным людям в баталий эпицентре?
И кто спасет их от ранений и глупой смерти?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=512262
рубрика: Поезія, Лирика
дата поступления 19.07.2014
Есть у меня любимый парк –
прохладные аллеи,
особый прелый аромат,
старинный ветхий особняк -
на окнах орхидеи…
Дремучий лес, глубокий ров
и ручеек игривый,
чуть дальше - царство для бобров…
Здесь на границе двух миров
Гуляю я неторопливо…
Как только сумрак настает,
аллеи оживают,
и вдоль забора у ворот
гуляет парами народ -
улыбки на губах блуждают…
Под ручку с кавалерами,
плывут вальяжно дамы -
наполнен парк гетерами
С хорошими манерами
И умными речами…
А ближе к полнолунию,
Как будто бы колдуньи
С гаданием и рунами,
Магическими струнами
Обманут кавалеров лгуньи…
Мир призраков иной эпохи -
Звук поцелуев, шопот, вздохи…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511744
рубрика: Поезія, Езотерична лирика
дата поступления 16.07.2014
Луна на небе, мириады звезд и поле…
В объятиях нескошенной травы,
под звездопадом, на земле лежали двое,
и пили щедро счастье для двоих…
Луна холодным светом освещала землю -
Как звездный дождь, его слова любви,
И страсти дивный блеск в ее глазах не дремлет -
Во всей Вселенной лишь они одни…
Постель из васильков и полевых ромашек,
Полыни горький привкус на губах,
Та ночь любви была, как мед, и даже слаще,
Пьянил, как мускус, страсти аромат…
Они гадали на любовь по звездам в небе,
На лепестках ромашки наугад,
И, словно белый снег, цветным ковром на землю,
Бросала лепестки его рука…
Прошли года, но ароматы первой ночи
Пьянят и будоражат до сих пор,
Объятья сильных рук и сладость его речи,
И тот волшебный тихий разговор…
Та Ночь Любви им тайну жизни приоткрыла,
Кружила, словно в детстве карусель,
И крылья ангелов обоим подарила,
И нежных поцелуев карамель…
Безжалостно уходит время, и не вернуть
Той первой ночи сладкое вино,
Те звезды, что дарил им Млечный Путь,
И в бесконечность открывал окно…
*** В унисон к: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511096
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=511135
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 13.07.2014
В моей душе, как в лабиринте, путей так много – выход лишь один…
Свободно я парю, как в небе птица, и разум – Повелитель мой и Господин…
Включаю кнопку «тормоз» регулярно, "нельзя, опасно и табу» -
Другие скажут: «Жизнь ее банальна», а я отвечу, что живу в Раю…
Я больше не считаю годы «до и после», живу в разрезе дня текущего -
Смиренно голову склоняю... пред Вечностью... и неизбежностью грядущего…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=510628
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 11.07.2014
Зачорничило, засуничило,
В полі маками зацвіло,
Барво-грай земля запозичила,
І смакує дощ і тепло…
Щедро квітами закосичена,
Зачарована і п’янка,
Сонце-променем позолочена,
І, мов келих вина, хмільна…
Швидкоплинно, неврівноважено,
В синю даль зміїться ріка,
Береги розляглися вал’яжно,
Дзюркотить вода гомінка…
Щедре літо – робота й забава,
Це найкраща року пора,
Сонце світло - помірне й ласкаве,
І медові літо-вуста…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509799
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 07.07.2014
[i]"Танок в обіймах мальво-зливи"[/i]
[b]Снопів чуприни[/b] причешу вітрами,
Складу із маків чудо орігамі.
[b]Нектар медових зір[/b] - цілющий трунок,
У чаші неба - диво візерунок.
Біжу по тій [b]доріжці прудконогій[/b]
В своє дитинство босоноге.
Танцюю я в обіймах [b]мальво-зливи[/b],
Дарує [b]пряжу[/b] золотиста [b]нива[/b].
Цілують сонця промінці звабливо –
Чарівне літо і погода диво!
експромт на вірш "Коли в полях поснуть вітри…."
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508482
*** Вірші Ірини Кохан - неймовірно живописні
і від її душі - невід'ємні, тому й компіляція образів і теми
- для мене така приємна...
[i]
"Моя маленькая отчизна"[/i]
Как будто дома, у мамы, побывала,
когда рассказ ваш прочитала…
Одни и те же ароматы в доме…
Такая же пейзажная картинка…
А трели соловья – это уникальное пение
и ничто не может быть в сравнение…
Там тишина особая, наполненная разнообразными,
еле слышными, звуками…
И люди там совсем другие, не такие как в городе –
другой менталитет, иной характер и даже образ жизни…
Все это – моя маленькая отчизна…
Даже трудно представить,
чтобы в моем родном селе стреляли,
ездили по улицам и полевым дорогам танки…
Я помню, даже когда проедет комбайн, то люди пугаются…
Так больно и грустно, что война в Донбассе продолжается…
экспромт на стихотворение "Мечта из всех"
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508660
*** У нашому Клубі є унікальна поетеса,
Ольга Сидорук, яка пише чудові верлібри...
У кожному творі - такі глибокі думки,
відвертість і щирість творчої душі -
приємно читати її змістовні й унікальні вірші...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509760
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 07.07.2014
Тонка, напівпрозора органзА
У переливах сонячного світла,
Шовкова й ніжна неба бірюза
І свіжість прохолодного повітря…
Дарунок неба, вранішня роса
Така цілюща й неймовірно чиста -
Від сліз Царя небесного, Христа,
Молитва неба, світла й урочиста…
Співає пісню жвавий водограй,
Чимдуж біжить до голубої річки,
Туман віщує гарний урожай -
В садочку зарум’янились порічки…
Вилискує смородиною сад,
Щодня шовковиці солодка злива,
Бджолиний рій летить на променад
У кошики пахучої малини…
Легенький, теплий, літній вітерець
Куйовдить листя, і шовкові трави,
На рандеву у поле, навпростець,
Біжить чимдуж до квітів на забаву…
Такий чарівний, не спекотний день
Подарував нам липень спозаранку -
Я полонянка радісних пісень,
Які лунають в лісі на світанку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=509410
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 05.07.2014
Заснуло стомлене від праці місто,
Лиш ліхтарі блищать, немов намисто,
Вогні-гірлянди прикрашають сквери –
Казковий антураж і атмосфера!
Колеса шурхотять, бурчать мотори,
Моргають часто модні світлофори,
Сумують в парках лавочки самотні,
На варті сну стоїть Небесна сотня…
Назавжди рідним домом став Хрещатик,
Горять свічки, як пам'ять про солдатів.
Обабіч вулиці сумні каштани
Чекають, коли мирний день настане…
Всю ніч яскраво світяться вітрини,
На пагорбах дрімає древній Київ,
Дніпро співає тихо колискову,
Висить на небі золота підкова,
Чарівні зорі мерехтять грайливо,
Ця ніч липнева – неповторне диво!
Заснуло стомлене від праці місто,
Лиш ліхтарі блищать, немов намисто...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508948
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 03.07.2014
Сьогодні вранці, в сонячну годину,
Ходила в ліс, щоб назбирать ожину…
Мов ящірка, вертілася стежина,
На полонині розбрелась маржина.
Летіла в гори - за плечима крила,
В руках біленька, плетена корзина.
Десь поряд зазвучала коломийка -
В ній кожне слово цінне, як перлинка,
Дотепна, жартівлива і весела
Про край Карпатський - і міста, і села.
Ряхтіла в небі сонячна гардина,
Пишалася в ґерданах горобина,
Крисані одягли зелені гори,
Ще й камізельки, вишиті узором,
З червоними китайками до пари,
Немов овеча шерсть, біліли хмари…
А полонини, як альпійські луки,
Мелодія Карпат - трембіти звуки…
Під враженням чарівної картини,
Забула я про ягоди ожини,
Бо в горах є...більш дивовижні речі!
Додому повернулась аж під вечір.
Ще довго не могла ніяк заснути -
На підвіконні червоніла рута,
Купалась ніч у місячному сяйві,
блищали зорі, золоті й русяві.
Як кіт, прокрався сон у кожну хату,
І задрімали чарівні Карпати...
** маржина - худоба
** коломийка - дворядкова народна пісня (співанка)
** ряхтить - мерехтить
** ґердани - шийна бісерна прикраса
** крисаня – капелюх, бриль
** камізелька – безрукавка, жилетка, кептар
** китайка – шовкова тканина
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508607
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 01.07.2014
[color="#ff0000"]Про вірші…
автор: Lana P.[/color]
Вірші – це не обов’язково щоденник, а чи біографія.
Художня вигадка - найбільш цінна, але, у будь-якому разі,
автор не стоїть осторонь, і в кожному слові є його Я,
глибокі та відверті думки, а також власні почуття…
[color="#ff0000"]Емоції
автор: Lana P.[/color]
Емоції бувають різні:
слабкі і сильні, грізні,
відверті і не дуже,
уважні і байдужі,
нестримні і спокійні,
та часом божевільні...
Життя – таке бурхливе,
І поряд - справжнє диво!
Чи радісні, а чи сумні -
Емоції живуть в мені...
[color="#ff0000"]Шум дощу
автор: LaraS[/color]
Я бачу спільні вподобання
Я теж прихильниця дощу!
Ніщо не стане в порівняння -
Закохана в його красу!
[color="#ff0000"]Країна дитинства
автор: леся квіт[/color]
Для більшості, дитинство – РАЙ:
Пий, їж, поспи, тоді пограй,
Побігай, відпочинь на лавці в парку
А потім знову спати до світанку…
А перед сном казки читай -
Книжки з малюнками про гай,
Про зайчика, лисицю і про вовка,
Найкраща колискова – співомовка…
Нехай в очах іскриться радість,
І не пізнає серце заздрість…
[color="#ff0000"]З натури…
автор: @NN@[/color]
Проста реальність на початку вірша,
А далі живописний літній ранок -
Розкішна річка, неймовірна тиша,
На греблі - зграя білих чайок…
Ще сонце день не освятило,
Туман дарує прохолоду -
Та скоро з’явиться Ярило,
Й напише АННА сонцелику ОДУ…
[color="#ff0000"]Найкраще поруч, ти лиш озирнись!
автор: Ioanna Pekun[/color]
Найкраще поруч, ти лиш озирнися!
Не бійся - в очі сині подивися,
Даремно часу не марнуй, промов слова:
«Що я найкраща в світі - іншої нема»
[color="#ff0000"]Три лічилки
автор: Ioanna Pekun[/color]
Буває, двоє ніби разом,
Та в той же час - окремо,
Між ними біль, слова образи,
І в цьому суть проблеми...
[color="#ff0000"]Так хочеться…
автор: Патара Бачія[/color]
Настане час і згинуть супостати,
Вже дехто розпочав втікати,
Настане МИР і більш не буде мати
Своїх синочків на війні втрачати!
[color="#ff0000"]На перекрестке двух миров
автор: OlgaSydoruk[/color]
Существует тонкая грань -
на границе и там, за гранью...
Как прекрасны и так опасны,
бывают наши желания...
[color="#ff0000"]Я расскажу про чайку
автор: OlgaSydoruk[/color]
Чужа серед своїх, і зламане крило -
Так часто з нами щось подібне теж було...
Пройшли через вогонь і мідні труби,
Давно від спраги пересохлі губи,
Благали милості й прощення в Бога…
Життя - це справді нелегка дорога...
[color="#ff0000"]Ожиновий край
автор: Lana P.[/color]
Люблю ожину більше, ніж малину,
Чорниця - це для мене справжні ліки.
На Світязь подумки щорічно лину,
Туди, де гори, ліс, долини й ріки.
Земля Волинська гарна, як Карпати,
Так хочеться мені там побувати!
[color="#ff0000"]і тільки ехо…дикими лісами…
автор: гостя[/color]
Настане час і біль вгамується,
Хто не страждає, той не співчуває,
Нехай у горах щастя навіщується,
І згодом все сумне минає...
[color="#ff0000"]МЕДОВА МОВА
автор: Віталій Назарук[/color]
Кажуть – «Говорити, як мед пити»…
Як можуть люди без мови жити?
Мова дійсно апріорі медова,
Така розкішна в розмаїтті слова...
Та є сестра у мови - мовлення,
І це реальне задоволення!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=508361
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 30.06.2014
Дожди бывают очень разные -
спокойные или проказники!
Но каждый дождь имеет прелести –
Чарует ароматом свежести…
Давайте вспомним, как под дождиком
Гуляли в детстве мы без зонтиков…
Мы были все равно счстливыми,
Когда рыдало небо ливнями...
Ладони в небо с криком радости,
Дождинки были лучше сладостей…
По лужам босиком мы шлепали,
И радуге в ладошки хлопали!
И запускали вдаль бумажные,
Кораблики руками влажными…
Когда взрослеем, злые, мокрые,
Мы быстро прячемся под зонтиком...
А я дружу с дождем и лужами,
Ловлю ладонями жемчужины,
Пью ароматы летней свежести -
И нет на свете большей прелести!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507669
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 27.06.2014
(римейк о влюбленных)
Прекрасно небо после ливня!
Висели в небе солнца стрелы,
В твоих глазах безумно синих
Поймать улыбку не успела…
Я помню, мы сидим у моря,
Кидаем камешки лениво,
Миг радости, ни капли горя –
Ты был тогда таким счастливым!
Над морем чайки танцевали,
Пронзительно кричали, громко -
Как будто мне напоминали,
Что я всего лишь незнакомка…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507662
рубрика: Поезія, Лирика любви
дата поступления 27.06.2014
Сьогодні день плаксивий, а повітря свіже,
Від ранку, як з відра, холодний дощ капіжить.
Зіщулилось сумне довкілля, ловить дрижаки,
Гуляють під дощем без парасольки диваки…
А я смакую чай зелений і духмяний,
На блюдечку аромить круасан рум’яний,
Цукати зваблюють, пахучий з липи мед п’янить -
Яка чудова, неповторна і приємна мить!
Від радості в душі стрибає гарний настрій –
Хоча на клумбі за вікном сумують айстри,
У довгі трубочки скрутив листочки диво-цвіт -
Лілеї миро точать слізно... біля воріт.
Так хочеться теплом зігріти мокрі квіти,
Щоб, як і я, вони могли життю радіти.
Піду нарву букет, поставлю в горщик на вікні,
І залунають у кімнаті радісні пісні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507612
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 26.06.2014
В її душі так затишно й спокійно -
Нарешті вже не мріє про любов,
Бо від кохання випила снодійне,
Звільнилася від почуттів оков…
Тепер її хвилює те, що вічне –
Мистецтво, творчість, музика й книжки.
Цікаво знати, чом сумне й трагічне,
Не бачать зачаровані жінки?
Чому для них любов немов наркотик,
І на очах суцільна пелена,
Коханого сприймають лиш на дотик,
І п’ють шалений трунок аж до дна…
Чому прощають підлість і нещирість,
Чому ведуть себе немов раби?
Кохання не візьмеш з собою в вічність,
Залишиш на землі свої скарби…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.06.2014
Мені так часто, в будь-яку годину,
Ти присилаєш радісні світлини.
Таку красу піймати – Божий дар,
Коли на квітах бджілка п’є нектар.
Кульбаби віхола, напівпрозора,
Нагадує хустину із ангори.
Рогатий жук у чашечці троянди,
Волошки пелюстки, немов гірлянди.
Всі подарунки я складаю в скриньку,
Твої вірші, перлинки і родзинки,
І час від часу, скриньку відкриваю,
до серця подарунки пригортаю.
В листах словами обіймаю ніжно,
І сльози по щоках біжать капіжно…
Ти жінка - чисте озеро Любові,
Тобі я дякую за кожне слово!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507249
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 25.06.2014
Чому мовчали солов’ї,
Не голосили – «Ні війні!?»
Коли солдат вбивали кулі,
У лузі плакали зозулі...
Вночі сьогодні заспівали,
Затьохкали свої хорали…
Прокинулись від співу люди,
І зрозуміли - зміни будуть!
Найважливіша нині мрія –
Знайти між нами розуміння!
Надія нас не покидає,
І солов’ї про мир співають...
Стомились люди від війни -
Не мусять гинути сини!
Чому співають солов’ї? -
Віщують, що кінець війні!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=507217
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 25.06.2014
Сьогодні дощ був теплий і безвітряно,
В обіймах сонця струмені краплин
Заполонили простір і замріяно
Кружляли в танці в образі перлин…
Після дощу хмарини розсоталися,
Розвіялись і зникли в голубінь,
Лише маленькі де-не-де зосталися,
Від хмар лишилась тільки світлотінь…
З’явилось згодом кольорове марево,
І забриніла на траві роса,
На небі сонце засіяло заново,
Волошками розквітли небеса…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506988
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.06.2014
У колисці ночі, в небі неозорім,
Випасає місяць золотаві зорі,
А вони розбіглися між хмарами,
І засяяли казковим маревом…
Об’єдналися у вичурні сузір’я -
Ось Чумацький шлях і Лебедине пір’я,
Розлилося молоко туманами,
Обіймаються сузір’я парами…
Літня ніч чадрою землю щільно вкрила,
Ніби чорний птах, розкрила сильні крила,
І приспала все довкілля чарами,
Вітер тихо задрімав між травами…
Зникли звуки, і панує повна тиша,
Чути навіть, як скребеться в нірці миша.
В хату сон-дрімота йде тихесенько,
Заколисує дитя малесеньке…
Повний місяць випив срібний келих чарів,
Захмелів і загорнувся в сиві хмари,
Сонні зорі задрімали парами,
І на небі зникло диво-марево…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506980
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 24.06.2014
Руденьке м’яучило
Так мене замучило,
Бігає туди-сюди -
Хоче їжі і води.
Місить тіло, ніби тісто -
"Прокидайся! Хочу їсти!"
Все додолу, що лежить,
Цяпне лапкою – болить.
Книжки, наче пташенята,
Розлітаються по хаті.
Телефон, немов літак -
Це мій котик будить так!
Сонні очі я відкрию,
Встану з ліжка, личко вмию,
Кіт на ліжечко стрибне
І надовго там засне.
Ось такий будильник маю -
Що ж , я потім подрімаю…
Так минають наші дні,
Кіт - найкращий друг мені!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506782
рубрика: Поезія, Вірші про тварин
дата поступления 23.06.2014
(Відгуки на вірші Віктора Остроуха)
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506584
У ліжечку дрімає донечка,
піднявши рученятка догори,
щербатий місяць крізь віконечко
дарує ніжне сяйво з висоти…
Сопе малятко тихо носиком,
спокійно спить, а губки-пелюстки
зав’язані на личку бантиком,
а поряд сплять улюблені цяцьки…
Схилився татко над дитиною,
і забриніли сльози на очах -
на все життя тепер родиною
нарешті стане молода сім’я…
Бере із люльки, заколисує,
тримає ніжно доню на руках,
на вушко вірші їй нашіптує -
як музика, любов звучить словах…
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506688
З метеликом зрівняв ти щастя –
Романтично,
Життя як птах, печальна драма –
Так лірично,
А сонячні сліди розпечені -
Звучить приречено...
Та вірю, знов життя розквітне -
Таке привітне...
Я бачу, щось тобі болить -
Мінорна мить…
Та можна все змінити
І далі жити…
Струною літо забринить,
І знов настане щастя-мить…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506781
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 23.06.2014
Де виникають і куди зникають звуки?
Чи є насправді абсолютна тиша?
Чому ми чуємо слова та їх сполуки,
Коли складаємо пісні і вірші?
Хто вибирає різні теми і сюжети -
Поет чи посилає нам Всевишній,
Народжені у муках, строфи і катрени -
Пісні, легенди і ліричні вірші?
Як розпізнати сховані в душі таланти,
Не схоронити від людського ока,
Чи варто видавати власні фоліанти,
Якщо це дійсно клопоти й морока?
Прості, як завжди, риторичні запитання -
На них щодня я відповідь шукаю,
Всю ніч не сплю - думки тривожать до світання,
Чи справді відповідь знайду – не знаю…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506574
рубрика: Поезія, Лірика
дата поступления 22.06.2014
Не нарікай, що жити стало важко,
Поглянь, як животіють інші.
Штани спадають – одягни підтяжки,
І стане легше й веселіше…
Не нарікай, що доля нещаслива,
Що поряд бідність і багатство.
Ти зрозумій, життя – це справжнє диво,
І що в душі існує власне царство…
Не нарікай, що бідна і самотня,
Існує в тебе скарб, що Богом даний -
Твоє життя, яке небесна сотня
Відстояла під час Майдану…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506554
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 22.06.2014
***
Вже майже місяць розкошує літо -
Я знаю, як ви любите тепло...
Нехай весна, в душі і в серці, квітне,
І щоб кохання в кожного було!
***
Магія ночі і твій поцілунок -
Нам не потрібні слова...
Дотик до тіла п'янить, наче трунок -
Келих міцного вина...
Кров інтенсивно пульсує у скронях,
Музика в серці звучить...
Міцно тримаємо щастя в долонях -
І летимо у блакить...
***
А погода у нас нині сонячна -
Не дощить,
Усміхається літечко соняхом -
Не гримить,
Аж до ранку гриміло й капіжило -
Вже мовчить,
І ромашками клумбу засніжила
Щастя мить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506413
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 21.06.2014
Воркують мило голуби на підвіконні,
Вмиває котик на світанні очі сонні,
Ліниво позіхають заспані хмарини,
Туманом новий день спускається в долину…
Крадеться сонце тишком із-за гір високих,
Проміннячком цілує небо синьооке,
Собаки на прогулянку біжать до лісу,
Пташиний хор співає стоголосо пісню…
Ідилія ранкова , а в душі тривога,
В молитвах ми щодня звертаємось до Бога…
Чи дійсно буде перимир’я в Україні?
Чи більш ніхто на полі битви не загине?
А чи досягнуть між собою розуміння
Державні лідери Росії й України?
Чому б нам разом сонцю й квітам не радіти,
І, як раніше, в мирі й дружбі поряд жити?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506401
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 21.06.2014
За хатою - трава шовкова росяна,
Вузька стежина у зелений гай,
Лежить пшениця у покосах скошена,
Проміння сушить стиглий урожай…
У лузі річечка дзюркоче весело,
Зелена пшінка й море лободи,
Під вишнею - корито з перевеслами,
Щоб колоски в'язати у снопи…
Подвір’я й сад заплетені віночками,
Старенькі вікна шибками блищать,
Тріпає вітер білими сорочками,
Що випрані на сонечку висять…
А стіни в хаті пензлем розмальовані,
Пишаються в куточках рушники,
І спогади ятрять в душі схвильованій,
Як вишиванку притуляю до щоки…
Вона вражає ніжними лелітками –
Дитинства спогад в хаті край села,
Де за столом щаслива мати з дітками,
А на столі хлібина й глечик молока…
Сумую гірко й плачу за родиною,
Назад вже не повернуться роки,
Ніколи більше не піду стежиною
Ногами босими у купелі роси…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506224
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 20.06.2014
Чарівна квітка - ромена,
Садова біла ромашка,
Аптечна, пахуча й цілюща –
Це сонячні діти, сім’я.
Її білосніжне пелюстя,
Неначе промінчики сонця,
А в центрі суцвіття –
Жовтенький горбочок
І чиста, як сльози, роса.
Ромена, белюшка, марьяшка,
Тягун, поповник, ромашка -
Чарівні і ніжні слова,
пелюсточки білі, а ще жовта "кашка" -
Буває порожня і повна вона.
Ромена – сестра хризантеми
І лакмус любовної теми.
На лузі, у лісі, в садочку
Цвіте білосніжна краса...
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506194
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 20.06.2014
Періщить і шмагає дощ. Голосить злива.
А двоє під дощем і радісні, й щасливі!
Від холоду тремтить, мовчить дівча цнотливе,
А в небі згодом раптом сонце засвітило!
Чи то кохання розцвіло на полонині,
Чи голуб щастя опустився на долину…
Ідуть усміхнені, як янголи небесні -
Сьогодні спільне почуття в серцях воскресло!
Чи сльози на щоках, а чи дощу краплини,
Строкате мокре платтячко до тіла лине.
Він ніжно пригорнув голубку полохливу,
І разом полетіли в далечінь бурхливу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506033
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2014
Чому дощити стало все частіше -
Невже це небо стало зовсім інше?
Чи може плачуть небеса, що в Україні
війна на сході. Гинуть люди. Скрізь руїни…
Війна чи операція в Донбасі? -
Питання миру й досі не на часі…
Знов вибори, і гроші потечуть крізь пальці -
Та чи прийдуть до влади справжні можновладці?
Чи зміниться життя людей на краще,
Чи й далі доля буде їх пропаща?
Ротація імен... Суть влади не змінити -
Народу слуги знову будуть краще жити…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=506027
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 19.06.2014
Ви чули дивні аромати річки?
Крім сирості - це запах трав і квітів.
А ще скрекочуть коники-«музички»,
Співають радісно осанну літу…
Ви бачили, як сяють зорі літні,
І з неба рясно падають комети,
Як місяць світить лагідно й привітно,
І як вібрує тиша на планеті?
На небі сяє диво-візерунок,
Шепоче казку ніч чарівна людям,
І п’є ковтками трав цілющих трунок -
Так, день за днем, минають наші будні…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505885
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 18.06.2014
(За біблійними мотивами)
Зміїний яд – це ліки чи отрута?
І чи примирить ворогів спокута?
Коли змія собі на сонечку лежить,
То краще не чіпати – вкусить вмить…
За що не люблять люди гада-змія,
Якщо про сумку з його шкіри мріють?
«Ви вівці між вовками – так казав Ісус,
А змій – це мудрість!» Намотай собі на вус…
І щоб у злагоді та в мирі жити,
Ви мусите всіх зміїв полюбити!
І добре пам’ятайте, голуб - Святий Дух...
Нехай брудні слова не ріжуть людям слух!
Якщо ви Бога згадуєте всує,
То мудрість вам, звичайно, не пасує…
Не забувайте, що існує в світі Зло -
У цьому плані нам усім не повезло…
Чи буде змій усіх підряд кусати,
Якщо на хвіст йому не наступати?
Звільнитись треба від словесної війни
І жити дружно, як сумирні голуби…
ПІСЛЯМОВА
У Новому Завіті, в Євангелії, є такий момент, коли сам Ісус Христос промовляючи до своїх апостолів, каже їм: «Оце посилаю Я вас, як овець між вовки. Будьте ж мудрі, як змії, і невинні, як голубки» …
Далі в Писанні говориться, що цей стародавній змій «був хитріший над усю звірину, яку створив Господь Бог». А Дух Святий сходить як голуб.
Ми повинні бути мудрими, як змій, і знати, як йому протистояти; і в той же час, лагідними, як голуби – у нас, в душі і в тілі, перебуває Дух Святий. Це керівництво для всіх християн…
Ніколи не забувайте, що зло дійсно існує в Білому Світі, і в той же час не піддавайтеся йому.
Пам’ятайте, коли ви стикаєтеся з атаками змія, не відповідайте тим же. Будьте сумирні, як голуби…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505838
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 18.06.2014
Вона сьогодні щирою була,
І очі усміхалися привітно,
Слова п'янили келихом вина,
Вуста полум’яніли, ніби квіти…
М’яка, граційна і легка хода,
В очах іскряться бісики щасливі,
Сьогодні в неї - зоряна доба,
Час визнання і оплески бурхливі…
Щодня дарує людям свій талант,
На сцені проживає різні ролі,
Чарівна врода – успіху гарант,
Майстерність слова й подарунок долі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505634
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 17.06.2014
Горнятко щастя ніч подарувала -
Пила ковтками, мов цілющу воду,
Його в долонях ніжно зігрівала,
Тримала ніби цінну нагороду…
Чарівна ніч нашіптувала вірші,
П’янким дурманом ніжної спокуси
Була в ту мить для нього найрідніша,
Вершиною величного Ельбрусу…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505631
рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата поступления 17.06.2014
Сховалось сонце тишком десь за хмарами,
Але в квартирі світло й затишно у мене,
Аромить кухня стравами з приправами,
Кудись зникають негаразди і проблеми…
Смаколики для мене, як наркотики,
Але солодке тісто з кремом не вживаю.
Давно чекають на сніданок котики,
Муркочуть і ліниво очі відкривають…
Мурзилка Тигрика торкає лапками,
Та рижий кіт включив режим ігнору -
Він любить гратися з моїми тапками,
Або між меблями стрибати, вниз і вгору…
Така сімейна, затишна ідилія,
Живемо дружно, без гризні й гучних скандалів.
Пливе по небу чорних хмар флотилія,
А в нашім домі все гаразд і в ідеалі…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505457
рубрика: Поезія, Жартівливі вірші
дата поступления 16.06.2014
Сонний ранок ліниво зітхнув
І туманом спустився в долину,
Вітер щоки пихато надув,
В синім небі розправив вітрила
І полинув у даль-далечінь...
Сонце заспані очі відкрило,
І в бездонну небес голубінь
Золоте покотилось барило…
Зачепилось за обрій на мить,
Ніби дощ, полилося проміння,
І прокинулась неба блакить
Срібним співом, птахів голосінням…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505446
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 16.06.2014
[b]Не вешай нос, не унывай, мой друг.
Всё, что ушло — фальшивое, чужое.
Кому ты дорог, все тебя поймут,
И будут рядом словом и душою… [/b]
(Цитата-римейк)
Говорят, чтобы понять, кто твой настоящий друг, нужно взять его с собой в горы. Но иногда достаточно сделать бурю в стакане. После бури на берег волна выбрасывает всякий мусор, и только настоящие корабли остаются на плаву, а истинно правдивые слова всегда на слуху – все остальное гибнет в пучине…
Считают, что друзей не может быть много. В жизни каждого человека есть знакомые или приятели. Они бывают разные - близкие и случайные. Но вот особая магия заключается в таких словах – Ты мой единственный друг на всю жизнь, верный и надежный, понимающий и уважающий!
Что делать, если верный друг предал? Понять, простить и обиду забыть? Или просто с миром отпустить? Каждый решает сам…
Лично я всех простила, но с миром отпустила… Теперь у каждого своя дорога… Свободному кораблю счастливого плавания!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505325
рубрика: Проза, Философская лирика
дата поступления 15.06.2014
Чужа й самотня в натовпі людей,
Така спокійна наодинці вдома.
Вже не болить у області грудей,
І зникла від пустих розмов оскома…
Найбільше тішать – квіти запашні,
Найкращі друзі - книги й кінофільми,
Інтимні співрозмовники – вірші.
Щаслива я, тому що справді вільна!
Шукаю друзів, а не ворогів -
Хоча в житті все тільки тимчасове...
Спочину я в обіймах теплих слів -
Початок всіх початків було слово!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505299
рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата поступления 15.06.2014
Не сонце-Діва й не чарівна Панна –
Завжди такою дивною була…
Можливо, що для когось - бездоганна,
Казали інші, що черства і зла…
Думки їх різні завжди цінувала,
Бо розуміла, що не ідеал,
Свої емоції в собі тримала,
І не писала правду на загал...
Але бувало - в голові стихія,
Емоції раптові, ніби шквал,
Як буревій, словами скаженіла -
Спинити важко цей дев’ятий вал…
А потім, наче на суді у Бога,
Була така покірна й мовчазна,
Бо знала, що насправді є дорога,
Яка веде до світла і добра…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505108
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.06.2014
Присвячення Н. Данилюк
Твоє волосся - кольору пшениці,
А очі, як волошки голубі -
Вночі горять вони, як дві зірниці,
І ніжно усміхаються собі…
Тобі смакує чай і чорна кава
З канапкою й вершками на десерт,
Дивитись у вікно – твоя забава,
А монітор для тебе, як мольберт…
Щодня малюєш фабули-сюжети,
Дивуєш алегоріями нас,
Цікавинки дарують нам куплети,
І гріє серце слів твоїх романс…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505065
рубрика: Поезія, Присвячення
дата поступления 14.06.2014
Присвячення Л. Ігнатовій
Не нарікай на себе, що ти винна!
Згадай слова – Любов завжди сліпа!
І зрозумій, що він не та людина,
Та в цьому також не його вина...
Був час - він цілував твої долоні,
І ти бриніла вся, немов струна,
І кров шалено пульсувала в скронях,
Коли, як мед, текли із вуст слова…
Здавався він античним Аполлоном,
А ти тоді Венерою була,
Так затишно було в твоєму лоні,
Коли носила крихітне дитя…
Роки минають – підростають діти,
Змінився він і ти уже не та,
Любов не може завжди пломеніти -
Тому й зникають чари й сліпота..
І як тоді вам жити без кохання?
Як втамувати серця щем і біль,
Якщо немає більше слів зізнання,
І в голові не бродить більше хміль?
У тебе є звичайно думка власна,
І рішення давно ти прийняла,
Але не тільки у коханні щастя!
Прошу почуй мої прості слова…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505053
рубрика: Поезія, Поетична мініатюра
дата поступления 13.06.2014
Як сильно наша власна думка залежить від думки оточуючих нас людей? Оскільки життя в суспільстві передбачає спілкування з іншими людьми, волею-неволею доводиться прислухатися до того, що нам і про нас говорить наше оточення...
Ті люди, які здатні адекватно реагувати на зауваження та думки оточення і витягати з них потрібну інформацію, заслужено можуть називатися незалежними і впевненими в собі. І, навпаки, якщо людина не здатна відстояти свою думку, постійно спирається тільки на думку інших, перш ніж що-небудь зробити, швидше за все, безвільна, замкнута і не впевнена у собі.
Думка - це більшою мірою бачення або оцінка ситуації тією або іншою людиною. Свою оцінку кожен із нас складає, виходячи з власного або запозиченого досвіду, знань, умінь. Отже, кожен судить в міру того, що він встиг дізнатися за своє життя, а так само виходячи зі своїх особистих переконань і рис характеру.
Не важливо, позитивну чи негативну думку вам довелося вислухати. Важливо задуматися над сказаним іншими, зважити всі за і проти та зробити висновки. Адже якщо було щось про вас сказано, значить, були якісь причини, фактори, із-за яких народилася ця думка. Прислухатися варто до будь-якої думки, і не тільки прислухатися, а й робити висновки - хороші чи погані…
(ФРАГМЕНТИ ЧУЖИХ РОЗДУМІВ)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=505051
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 13.06.2014
Поміркуйте над цими словами…
[b]Чуйна людина робить те, що просять.
Черства людина не робить те, що просять.
Дурна людина робить те, що не просять.
Розумна людина не робить те, що не просять.
І лише Мудра людина робить те, що потрібно…[/b]
Життя часто порівнюють з дорогою. Але на жаль, вона навіть приблизно не нагадує добре асфальтоване швидкісне шосе. Не так часто, як нам цього хотілося б, на нас чекають успіх, радість, везіння, виконання всіх наших бажань.
Тим більше за черговим поворотом дорога несподівано підносить нам сюрпризи, і не завжди вони приємні. Звичайно, на деякий час, ми повністю втрачаємо "орієнтацію" у власному житті. Навіть якщо хочемо здаватися сильними і всі неприємності тримати в собі, буває дуже важко здійснити цей намір насправді.
Негативні емоції до того переповнюють нас, що необхідно кудись їх виплеснути, поділитися, розповісти про все. Дуже сильно хочеться, щоб вислухали, встали на твій бік, поспівчували, втішили і дали хоч якусь пораду. Здавна в народі побутує приказка: "Чужу біду руками розведу ..." І нам теж починає здаватися, що з боку наші проблеми та їх вирішення набагато видніше.
У країнах Заходу вирішенням таких питань займаються психологи та психотерапевти. Але, по-перше, у нас це поки-що не набуло значного поширення. "У нас інший менталітет", - кажемо ми у відповідь на пораду звернутися до фахівця. А по-друге, навіщо платити психологу, якщо подружка уважно вислухає, побідкається, і навіть, вимовить такі втішні для тебе слова: "Що ти мучишся з цією «бідою» (епітети до цього слова підставте самі)…
Чи варто співчувати «буквам» в Інтернеті? Гадаю, що ні… Не завжди за псевдонімом знаходиться та людина, за яку вона себе видає. Але якщо ви знайомі реально і у вашого знайомого чи знайомої - дійсно біда, то тут потрібні не просто слова, що частіше за все буває формальність, а конкретні вчинки. Є ще один крилатий вислів на цю тему - «Не словом, а ділом!»
Чи насправді лікують слова співчуття у віртуальному світі? Не завжди. Частіше за все, навіть шкодять, тому що певна особа не намагається знайти вихід і робити якісь вчинки сама, щоб виправити ситуацію, або зрозуміти, як далі жити. Насправді вона шукає собі подібних і зациклюється на власному горі, яке для неї здається найбільше у світі.
Найбільше горе – це втрата рідної людини! Але хіба є хоч одна родина, яка когось не втратила? Коли ми шукаємо співчуття і не знаходимо його, то ображаємося на людей. Але чи задавали ми собі запитання – «А чи завжди ми співчували іншим? А може у них горе ще більше? А чи допоможуть їм наші, загально прийняті, слова співчуття, частіше за все, бездушні та нещирі? «
Ще зі школи нас навчають бути небайдужими, але чи задумувалися ми, що можливо є такі ситуації, що людина не може навіть фізично поспівчувати – на те є різні причини і мотивації… Приведу ще один крилатий вислів – «Слізьми горю не допоможеш»… То чи варто влаштовувати публічний «Плач Єремії» на сайті в Інтернеті? Я гадаю, що доцільніше звернутися у приватній молитві до Бога, і не так важливо, де молитися – в церкві, чи вдома перед іконою…
Така моя думка, а у вас вона може бути інша…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504843
рубрика: Проза, Нарис
дата поступления 12.06.2014
Аналізуючи не тільки вірші, а й відгуки на них, беручи до уваги інтимну тематику, сюжет і образи творів, склалося таке враження, що читачі, у своїй більшості, сприймають і розуміють жіночність, як єдиний синонім сексуальності… Що ж насправді криється за цим таємничим словом?
Жіночність — етична категорія, що означає сукупність особистісних, естетичних та соціально-психологічних якостей, які об'єктивно притаманні та/або очікуються від жінки, зокрема такі як: емоційність, ніжність, вразливість, щирість і чесність, відвертість у прояві почуттів, краса, привабливість, шарм, чуйність, доброта і доброзичливість, жіноча гордість і в той же час скромність, материнська любов і альтруїзм, гідність, тактовність, стриманість, інтелігентність, делікатність і вихованість, уміння бути господинею свого будинку і ще багато, багато іншого…
Як можна назвати щирою жінку, яка будучи заміжньою, майже щодня пише, що вона нещасна і самотня? Але з іншого боку, всі добре знають, що все в Інтернеті - брехня! На жаль, є довірливі люди, такі як я...
Де поділася скромність дорослих жінок, у яких є діти і навіть внуки, які на світлинах виглядають огрядними, спокійними, абсолютно неемоційними і втомленими від життя, а на сайті викладають порнографічні світлини, якщо навіть вірш сам по собі еротично-романтичний? Навіщо ця додаткова «полуничка»? Щоби у читачів капала слина?
У багатьох поетів є аргумент, що вони пишуть не про своє власне життя, а про літературних героїв. То навіщо тоді майже у кожному рядку займенник - Я? Краще тоді писати - він і вона…
Де жіноча гордість, гідність, стриманість, делікатність і вихованість у відвертих інтимних віршах?
Чому існує ментальний ексгібіціонізм на поетичних сайтах? Невже у поетів таке бідне і ненасичене реальне сексуальне життя? А якщо навіть перенасичене, то навіщо ділитися своїми враженнями від інтимної близькості з усіма? Чи може це своєрідна манія, а чи збочення? Звичайно, кожен має право писати те, що хоче сказати, але є певні норми моралі і стандарти нормальної поведінки людини у суспільстві.
Якщо автори оголюють тіло на світлинах і описують занадто відверті почуття у віршах, то чому вони не роблять це саме масово у публічних місцях – на вулицях, в парках, в метро? Виходить, що в нашому Клубі допустиме все – і аморальність, і гризня, і ворожнеча, і екстремізм, і шовінізм і брутальні слова?
Звідки ці подвійні стандарти, розшаровування особистості? Звідки ця словесна проституція?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504714
рубрика: Проза, Лірика
дата поступления 12.06.2014
[b]Эротика[/b] - это естественная часть жизни, которая витает постоянно в воздухе, как запах сирени в мае или жимолости перед дождем в июле. [b]Описание этого запаха - есть эротика.[/b]
[b]Порно [/b] рассказывает о биологическом процессе, как созревшее растение выделяет особый сок-нектар, и как насекомые, почуявшие нектар, овладевают цветком, и своим специальным хоботком проникают вглубь трубочки венчика, где накапливается нектар. [b]Описание этого процесса проникновения[/b], а также связанных с этим обоюдных реакций, и составляет [b]содержание порнографии[/b].
[b]Грань между эротикой и порно[/b] - это как границы между нежностью и грубостью, между эмоциональным и физическим, между душой и телом. Эти тонкие невидимые границы, через которые естественно одно перетекает в другое, и есть то притягивающее, захватывающее, пугающее, любопытное, желанное и сдерживаемое, что и составляет зачастую соблазн, страсть и притяжение полов в физическом плане.
[b]Эротика появилась раньше порнографии.[/b] Первая отличается от второй тем, что в ней все сделано красиво, незабываемо и пленительно нежно, причем настолько, что слюнки страсти текут ручьем. А вот порно – это ярко выраженные физические контакты, ничего более. Все банально и пошло.
Настоящая волшебная, не пошлая эротика - это любовь, нежность и доброта, в которой нет животного примитивного секса с проникновением в гениталии, а есть волшебство слияния душ и близость Мужчины и Женщины, где может быть описано всё, но завуалировано, с использованием метафор и аллегории! [b]Интимная лирика – это эротический массаж души читателя необыкновенно нежными красивыми словами…[/b]
Вот один из ярких примеров истинно художественной, интимной, эротичной поэзии:
«Грохотали над миром»
автор - Ад Плюс
Грохотали над миром раскатные рокоты грома,
Тротуар заливала рекою кипящей вода.
В тщетных поисках брода, моста иль хотя бы парома,
Хохоча, мы бежали по лужам с тобой в никуда...
Ты отвыкла от каменных тесных объятий Арбата,
Ловишь капли губами, и юбка промокла насквозь...
Я совсем не хочу для тебя быть ни другом, ни братом,
Чтоб себе самому не сказать - не судьба... не сбылось...
Подожди... мы вот здесь переждем это водное шоу.
Арка... темный подъезд... сырость старых некрашеных стен.
Все равно благодарны мы умному старому дому -
Нас, промокших, веселых, он взял в свой таинственный плен.
Здесь ступеньки... Иди вот сюда... Дай, тебя я согрею.
Обниму осторожно... Дрожишь... Твои пальцы - как лед...
Защищу я тебя от дождя, от себя - не сумею,
От любого укрою, кто внезапно войдет...
У меня есть лекарство от хвори... и даже от дури.
Я его, словно жадный аптекарь, хранил до поры.
И пока за окном стонут старые клены от бури,
Нас согреет и сделает ближе глоток ‘Хванчкары’.
Осторожно!.. Но темною струйкой залит подбородок.
Я слизну... ни к чему пропадать дорогому вину...
В бесконечном сплетении беспечных потерь и находок,
Губ коснувшись губами, я крепче тебя обниму...
Нелегко удержать синеглазую страстную Птицу.
Но, затихнув в руках, не торопится Птица лететь...
Мы не слышим дождя... Пусть мгновение это продлится,
И гитарной струной будет тихо над нами звенеть.
Губы пахнут вином... Шелк волос - ароматами мая,
Изумрудом блеснул в темноте твой отчаянный взгляд,
Мокрый джемпер с тебя осторожным движеньем снимаю,
И Земля начинает внезапно движенье назад...
Мои руки тебя так умело и быстро ваяют.
Время, сняв сапоги, улыбаясь, идет мимо нас.
Льдинка прежних ошибок легко и стремительно тает.
Пусть грохочет весь мир! Я тебя обретаю сейчас...
Вскинув руки, губу прикусив, предаешься движенью...
Ароматом весенних цветов – полу-вздох, полу-стон.
Замер было... и рухнул с небес звездопад... завершенье...
Громом дождь хохотнул из распахнутых настежь окон...
Что мне делать с собой? Я тебя потерять не посмею.
Это значит - не жить... Ты желанна до крика, до слез!
Вновь уносит тебя самолет. Ни о чем не жалею,
Только как без тебя дальше быть? Без ответа вопрос…
[b]Да услышат те, у которых нет ни ума, ни таланта, чтобы видеть красивое в интимных отношениях между мужчиной и женщиной, и у кого полностью отсутствует умение описывать близость изысканно и завуалированно…[/b]
((Этот своеобразный коллаж размышлений сделан мной из материалов дискуссий на форумах на тему «Эротика и порнография в стихах")
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504489
рубрика: Проза, Очерк
дата поступления 11.06.2014
Життю радіти нині не на часі,
На все на світі є своя ціна...
Після Майдану зараз на Донбасі
Йде різанина і страшна війна…
Не зупиняють ворога молитви,
Паплюжать нашу Землю чужаки,
На полі поміж квітів після битви,
Лежать убиті наші земляки…
За що таке народу покарання?
Яка є зброя проти ворогів?
Чи нас врятує віра й покаяння?
Чи вилікує щирість наших слів?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504453
рубрика: Поезія, Громадянська лірика
дата поступления 11.06.2014
У мріях в небі зіроньку зірву,
Як діамант, сховаю у долоні.
Щербатий місяць плаває в ставу,
На березі пасуться свійські коні…
Туман прозорий п’є казкова ніч,
Цілують берег швидкоплинні хвилі,
І галасують жаби зусібіч,
Заснув спекотний день на небосхилі…
Дрімають верби, гіллям у воді,
На небі місяць, схожий на підкову.
За річкою дівчата молоді
Співають тихо пісню колискову…
Селянські хати бачать третій сон,
Згорнули листя у садочку квіти.
Вже скоро зацвіте в городі льон
І буде, ніби небо, голубіти…
У стані ейфорії знов лечу -
Безсонна ніч розбурхала уяву.
Та раптом вітер загасив свічу,
Волосся розкуйовдив кучеряве…
І зникло марево в густий туман,
Горласті півні враз заголосили,
Повільно йде по небу караван -
Це зустрічають ранок хмари сиві…
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=504278
рубрика: Поезія, Пейзажна лірика
дата поступления 10.06.2014