| Сторінки (15/1423): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
[b]1. Motyw wiosenny.[/b]
Miłość w sercu, niech płonie,
Otwórz we mnie to, co nieznane,
Na nowe wyżyny w wizjach many,
Otwórz swoje ramiona w moich ramionach.
Jakby to były tylko słowa,
Ale gwiazda płonie,
I ogień płonie,
I dusze płoną dla wiecznej miłości.
A flash in the night
Światło świecy
Gwiazdy są na niebie,
Deszcz kapie, burza nadchodzi, wiosna jest blisko.
[b]2. Szczęśliwej wiosny, której nie obchodzimy, ale codziennie słyszymy delikatne pozdrowienia. Pokój waszym domom.[/b]
W tym dniu serce bije szybciej,
Jeszcze chwila i pęknie,
Kanonada ucichła, działa i czołgi stanęły,
A kaganek kobiety jest pochylony.
A dlaczego właśnie w ten dzień?
Nawet pniak w lesie się zastanawiał.
Coś się w nim kryło,
Zakochaliśmy się w kobiecie.
Każdy dzień wiosny jest dniem kobiety,
Niech jej oczy błyszczą.
Nikt nie wita się z innymi,
Ona czeka tylko na swojego.
Topi się tylko wtedy, gdy jest blisko niego,
Futrzane płaszcze, broszki, diamenty,
Wszystkie te rzeczy są potrzebne na tę chwilę,
Ale ja tak bardzo pragnę czegoś
Blisko, ciepło, słodko,
Szczerego, szczerego.
Nie od wszystkich, ale od jednego.
Nie tylko raz w roku.
Ale każdego dnia, z dnia na dzień,
By być z tobą jak księżyc,
Żyłem z tobą, słyszałem cię,
Rozumieć cię, pomagać ci,
I zdjąć gwiazdy z nieba,
I podnieść cię wyżej,
I chronić cię przez życie.
Jesteś najlepszy, więc on wie.
On jest tym jedynym, jedynym.
On jest tym jedynym, jedynym.
Kochanek i niegrzeczny chłopiec.
I niezawodny i bogaty.
I wesoły i perkaty.
Najważniejsze to zrozumieć
I żeby umieć kochać.
Nie zależy mi na tym, by nosił mnie w ramionach,
Nie chcę być erotyczna, chcę go tylko bić.
Nie pić i nie palić,
By zabrać mnie przez trzy morza.
Chcę, by kochał mnie bezgranicznie.
Najważniejsze, żeby był żywy.
Był taki, jaki jest, tylko mój.
Sama go sobie wybrałam,
Sama się w nim zakochałam.
[b]3. Kosmos to cały ty.[/b]
Zakochałem się w gwiazdach nocą,
I z moimi astro-oczami sięgnąłem
Do odległej gwiazdy
Szukałem jej na niebie,
Nazwałem ją MIŁOŚCIĄ dla siebie.
Spotkałem ją późno w nocy,
chwaliłem ją jako boginię.
Chodzę po pałacach nieba
I podziwiam piękno
I nieziemską miłość.
Gwiazdy pulsują na niebie,
Patrzę na nie przez teleskop,
Badam miłość nieba.
Co mi się śniło w nocy.
Co mnie wzywało wieczorami.
Co mnie wzywało do odwiedzin,
I kusiło astronoma.
W miłości do gwiazd jestem pijany,
Biorę mój teleskop i staję się niemy.
Znowu ustawiam ostrość.
Chcę być bliżej gwiazd.
Powoli powtarzałem to wszystko,
odtworzyłem każdy blask.
Ładuję film
I moja MIŁOŚĆ jest kręcona w nocy.
Nagle przeleciał ptak,
Piękny ptak, jak ognisty ptak,
I tylko piórko na filmie.
Byłam taka szczęśliwa.
Przychodzi w nocy,
Zbiera gwiazdy.
Otwieram moją sztalugę,
trzymam w niej wieczność.
Przez teleskop widzę planetę,
Bardzo blisko miejsca, gdzie jest kometa
Ogromna kometa, jak ta,
Jak gwiazda w nocy
Patrzę na jej powierzchnię,
Widzę każdy guz i wzgórze
I zaglądam w tamtejsze morza.
To nieziemskie natchnienie,
Przebłysk boskiego piękna.
Kosmos to cały ty.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023
Ми не бджоли і не рій,
То навіщо стільки дій.
Завтра точно живемо
І кудись знов біжимо.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Z3fwhfOhHYo[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=Z3fwhfOhHYo
Завтра не у всіх же буде,
Ви не бджоли, ви є люди.
Вони кращі і крилаті,
Працьовиті та завзяті.
Не для себе рій живе,
Він життя лиш береже.
Трутні й ті всі при роботі,
Розум в них один на всіх.
Благо там одне для всіх.
В них нема ні олігархів,
Ні бариг, ні паханів.
Про зелені і не знають,
Що листочки означають,
Що за них життя втрачають,
Часто в інших відбирають,
Накопиченням живуть.
Там про діток кожен дбає,
І для всіх вони батьки,
В позолоті не гуляють,
Рівність, єдність відчувають.
Кожен там один за всіх.
А людина - цар природи.
Того з'їсть, того уб'є,
Каже право в неї є.
Самі собі право дали,
Все за інших порішали,
Слугами усіх зробили,
Кажуть їх боги зробили, а богів вони убили.
Подібні до чортів,
Часто з рогами,
Егоістичними ділами,
Все під себе, мов в лікарні.
Мріють жити у коханні.
Владу вічну всюди мати,
Іншими тут управляти,
Свої статки прибавляти.
Та одне не розуміють,
Ум за розум в них заходить,
То їх бісик з ума зводить.
Всіх чекає метр на два.
Прийме всіх свята земля,
Все у прах завжди піде,
Бо добро не статки є,
Бо добро - славні діла,
Пам'ять cвітла,
Слава, честь.
Душа дух не накопила,
Лиха в світі наробила.
З молоком не тому вчать,
Простір, час, абстрактний світ,
Ось від цього й стільки бід.
На Землі ми всі єдині, всі ми є одна родина!!!
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=OAxY8W9A-88[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=OAxY8W9A-88
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977369
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2023
Нажаль минули ті сідмнадять,
А як порхалося тоді,
Мов пташка в небо я літала
І беззаботно все гуляла,
Все дужче крила розпускала,
Мов квітка в лузі я цвіла.
Була дзиґа, ні вертуха,
Все сміялась, посміхалась
В щасті жити намагалась.
Всім кажу мені сімнадцять.
Крутять пальцем біля скроні,
Щічки в мене знов червоні.
Вмовили на двадцять сім,
Щастя я бажаю всім.
А в душі моїй весна,
Буду завжди молода.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977300
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2023
́Гарного дня ! - пташка співає,
Чудового настрою ! - відповідає.
Миру й добра! - джерельце щебече.
І вам ! - серце у грудях відповіда,
Кров і здоров'я дава і вбира.
Добра! Добра! Добра!
Слався віками природо жива.
Доброго дня, вам, ліса і поля.
Мирного дня ! - пташка щебече.
Ясного дня ! - вітер шумить,
Щастя природа щодня нам дає,
Той, хто це знає, той дійсно й живе.
Сонечко ясне на небі з'явилось,
Воно за хмаркою знов зажурилось,
Бачить як людство хочуть убити
І розуміє не дають в мирі жити.
Все, що живе - повибивати,
Все, що прекрасне - все зруйнувати.
Сонечко в небі й те зажурилось,
Воно й те сховалось, коли це творилось.
Де людям хмарку від лиха знайти ?
Як цю біду від нас відвести ?
Вітром шаленим на вбивства женуть,
Гори мерців вже нічого не ждуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977170
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
Ви, найкращі!
Підніміться.
У єднанні обніміться.
Найсильніші ви є духом.
Чому ж голови склонили,
Чому спини нахилили?
Чому сльози на очах?
В вас зневіра чи вже й страх ?
Ви, найращі!
Посміхніться.
Зранку богу помоліться.
Бог вам сонцем посміхнеться,
Серце радісно заб'ється.
Розумом своїм живіть,
Мир й життя ви бережіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977168
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2023
Був СеРСеР,
Усе просрали,
Була Russia,
Все засрали.
До природних ресурсів дорвались
І підірвались.
Зеки некороновані
Керують людьми
Сумно мені.
З армії ПОП зробили,
На бандитські розборки
Військо державне півні пустили.
Масова різня,
Мафія жива.
Двадять перше століття
Для мирних людей лихоліття.
В підвали їх всіх вже загнали,
Квартири в людей обікрали.
Чуже все добро КАМАЗИ везуть,
Украдене в Раші вони продадуть.
Піднялась з параші Раша,
Вкрала наші унітази.
Злиють все тепер у них,
Путін певно більшовик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977120
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2023
Снег выпал белый, белый.
Все почернело от крови,
В атаку орды шли и шли.
Куда ты глазом не введи
Алые крови везде лепестки.
Тела, тела лежали.
Фонтан горячий бил.
Снег тая выбился из сил,
Пока он все прикрыл.
Следы, следы остались.
Из жизнью люди тут расстались.
И кровью истекли.
Алые розы на белом цвели,
Земля почернела от алой крови.
Снег, иди, иди,
Укрой, защити.
Земля в крови.
Горячие фонтаны.
Смертельные раны.
То дождь, то снег.
Лепестки войны,
Снег, мети, мети.
И шел он белый, белый.
Шел робко так, не смело.
Ложился на земле.
-Больно, больно мне.
Горькая горка бела,
Под ней гимнастерка и чья то рука.
А ветер, вольный ветер.
Входил он в каждый дом.
И слышались куплеты:
- Идем. Мы жизнь за жизнь возьмем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=977007
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2023
Колись їх діди
Пліч о пліч стояли,
Світ від фашизму вони відстояли.
Їх імена не записали,
В безіменних могилах,
Поряд поклали.
Минули часи,
Тепер вороги.
Чомусь у цім світі все вверх ногами,
Ще страшніше жити стало,
Людяності певно зовсім не стало.
Накази фашистів втілили рашисти,
Мало, мало, от і не стало.
Щоденник вічності,
Багряні рядки,
Вони не такі, як їхні діди.
Уроки фашизму чомусь ми забули,
Голосу розуму навіть не чули.
Бандити накази ордам давали,
Орди безславно кров проливали.
Як Гітлера Путіна Чубайси підняли,
Тіні безликій владу віддали.
Правопис новий уже в нас ввели,
ВладиМиром Вову чомусь нарікли.
Сміялись всі з Вовочки,
Не розуміли, яке люте дійство
Вони замутили.
Вовочка Ленін теж карликом був,
Ти ще малий про нього не чув.
Цілі томи його всюди вивчали,
Розвинені держави ним всі лякали.
Адольф маленьким карликом був,
Та певно й про нього ти мало, що чув.
Карликів цих для чого ростили?
Певно, щоб дійство цеє здійснили.
Їх продвигали вище і вище,
Певно, щоб людство упало ще нище.
Микита і Джон спільну мову знайшли,
Загрозу війни ж були відвели.
А ці мов сказились, чумою безсмертя десь заразились.
Знову імперії маряться їм,
Знов у Європу прямує фашизм.
За всім цим дійством бариги стоять,
Ручки чорти їм золотять.
https://www.youtube.com/watch?v=mh0-ed__vEE
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976957
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2023
-Україні слава!
Останній снаряд,
Не впав на коліна
Геройський солдат.
Курган із героїв,
Стяг майорить.
-Слава героям!
Людство кричить.
Як це жахливо,
Як героїчно
Також і трагічно.
Багата героями наша земля.
Пролили кров,
Віддали життя,
Щоб була вільною наша земля.
-Слава Україні!
Останні слова.
Останній подих,
Не скорився солдат
Та він не один
Мілліони лежать,
Будемо їх ми завжди пам'ятать.
Тілом закрили вони Україну,
Кургани героїв за Україну.
Є ще герої, є козаки,
До перемоги іти і іти.
Бій цей нерівний вони прийняли,
Сотні катів там полягли.
Кургани навічно прославлять героїв,
Душі героїв приймуть наші зорі.
Чомусь безіменні герої мовчать,
Чомусь не вернувся до дому солдат.
-Це син депутата?
-Це син олігарха?
За Україну вони полягли,
Щоб ці бандіти далі жили.
Поки їх діти на фронт не підуть,
Доти звучить цей останній салют.
У Росіян теж діти є,
Та олігарх на фронт не піде.
Слава героям!
Низький уклін,
Тілом своїм зупинили цей млин.
Не президентів, не кермачів
Заслуга солдатів, простих трударів.
За рідних і близьких,
За Україну
Стояли й стоятимуть вічно живі
Наші герої, сини України.
Не буде ні сліз,
Не буде спочинку.
Бій, новий бій, стій.
Тримай стрій.
За рідний дім, за Україну,
Вільну, єдину,
Борися сину.
p.s. https://www.youtube.com/watch?v=7a5CHEmarYg
загарбники фільми про дотримання конвенкцій знімали для кого?
"Этот фильм нужно показывать в детдомах, школах и других учебных заведениях, а также на крупных мероприятиях, чтобы искоренять зло в людях" -коментар. Викорінили? Бандітів при владі поставили в більшості світових держав, узаконили зло. Земля - тюрма для людства?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2023
Без надії сподіваюсь
І крізь сльози посміхаюсь.
Ти на хмарці вдалині,
Сумно, сумно так мені.
Вчора віхола гуляла,
Зранку все чомусь розтало
На душі самотньо стало.
Знов похмурий певно день.
Не дзвенить дзвіночок
-Дзень.
Абонента не існує,
Хмарка в небі лиш мандрує.
Все одно я посміхнуся
Та серденьком відзовуся.
В церкву зранку знов піду,
Все в молитві прошепчу.
Не зникає так кохання,
Це не вперше й не в останнє.
Хмарку в небі споглядаю
Та з тобою розмовляю.
Ти лелекою спустись
Та до мене притулись.
Все, що любиш приготую
І лелеку нагодую.
З нею ми постоїмо,
Відрощу і я крило.
Та до хмарки притулюсь,
З неба також посміхнусь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2023
Расскажи мне, что случилось,
Почему все изменилось.
Ты как роза расцветала,
А потом чужою стала.
Я не вижу блеска глаз,
Не со мною ты сейчас.
Параллельные миры,
Не со мною больше ты.
Словно роза на снегу.
Брыла с льда,
А внутри вся красота.
Снегом белым всю укрыло,
Радость встреч давно забыла.
Одиночество осталось,
Все в осколках затерялось.
Там вдали сверкает лед,
Роза в стужу не цветет.
Замерзает все, все было.
Расцвело и в миг застыло.
И ни слова, только ветер.
Он хранит все тайны эти.
Аромат любви унес
И развеял радость грез.
Видеть только лишь могу
Розу эту на снегу.
Ничего мне Не сказала,
Одиноко очень стало,
Все цвело, потом пропало.
В сердце пусто , пусто стало.
Роза чувств так отмирала.
Ее снегом заметало.
Было, было и не стало.
Одиночество нас ждало.
Облака плывут, плывут
И дожди идут, идут.
Капли падают с небес, в каждого свой жизни крест.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2023
- Ти мої крила - літай!
-Ти мої груди - вдихай.
-Ти мої очі - поглянь.
-Ти серця радість - пізнай.
Мотив містерії,
Подих шалений.
Мить , слова, зізнання.
В серці квітне кохання.
-Дай мені руку.
-Розкрий своє серце.
-Крилом моїм стань.
Кожна ця ніч - пора сподівань.
Простір безмежний,
В ньому є небо.
Літати в нім треба,
Не бути лиш тінню на грішній землі.
-Ти мої крила.
-Ти - подих ночі.
Вхід в ті чудові світи,
Кожна мить життя - це ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2023
Давним давно у сиву давнину,
Коли нічого взагалі не було,
З'явилось добро, З'явилося й зло,
Не віриться, а так було.
Таємний перехід,
З іншого виміру вхід.
Портал. Зоряна брама.
Сяйво Богів, дійство чортів.
А насправді все в тобі, в голові.
Вхід з іншого ж боку,
Все дзеркальне задзеркалля.
Спробуй впустити заборонені думки.
Смак відчуй таємних знань,
В задзеркаллі поблукай.
Дира, портал.
Ейфорія, провал.
Сліди знищені,
Загублено ідеї,
А що було давним давно
Коли нікого не було.
Бог самотній, сам один.
Сокровенність в глибині,
На самоті, суть безумності,
Дзеркальне відображення,
Спотворене зображення.
Ілюзія творіння, видіння.
Вселенну перестроєно,
Відцентровано, охрестовано.
З зір все створено,
Випадковий розум,
Хвороба Вселенної,
Всесильний зв'язок.
Люди генератори,
Люди приймачі.
Центр Всесвіту в тобі,
Ти ж як Бог на самоті.
Поглядом рятуєм,
Поглядом вбиваєм.
Суб'єктивно творимо,
Об'єктивно міняємо.
Забуваємо, віддаляємо.
Стан невагомості.
Стан несвідомості.
Оголена реальність
Для більшості банальність.
Дзеркальні образи,
Все вверх ногами
Як чорти з рогами.
Без хвоста і гриви
Мавпочки красиві.
Волоски оголимо,
Подібних наробимо.
Нове покоління,
Вінець еволюції.
Подібність матерії,
Персонажі містерії.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2023
Коханням в душі запалай,
Незвіданні далі в мені відкривай,
До нових вершин в видіннях мани,
Руки в обіймах мені простягни.
Наче просто слова,
А палає зоря,
Стожари палають,
Душі вічні кохання бажають.
Вспалах вночі,
Світло свічі,
Зорі на небі,
Капає дощ, злива близька, поряд весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976684
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2023
Вкус и аромат,
Наслаждение й яд.
Терпкое вино,
Жизнь словно кино.
Медленный глоток,
Не спеши, дружок.
Там, еще нас нет
Й не потушен свет.
Вкус и аромат,
Яд и наслаждение.
Головокружение.
Медленный глоток,
Отопью чуток.
Дымка из бокала,
Свежий аромат,
Принимаю яд.
Просто не спеши,
Это Вкус любви.
Горько-сладкий яд,
Наслаждать и ждать.
Словно поцелуй
И волна в бокале,
Вино в кровь проникло,
В крови забурлило, сладко очень было.
Медленно поплыло,
Мир весь растворило,
Голову вскружило.
На счастье разлилось.
Сложно и легко,
Яд вновь принимать.
Надо уметь - прощать
И не проливать.
Глоток за глотком.
Горько-сладкий вкус,
Аромат полей,
Яда вновь испей.
Это нелегко,
Кому то приятно, маленькая доза,
А простить не можешь.
Голова вскружилась, бокалы разбились.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976576
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023
Виходу нема,
Потрібна війна.
Мирних убивають,
Безвихідь внушають.
Виходу нема,
Потрібна війна.
Слід усіх вбивати,
Світ опустошати.
Нацистські призиви,
Фашисти ожили.
Знов день перемоги,
Чекаєм підмоги.
Знову обіцянки,
Люди, що вже з вами.
Виходу ж нема,
Тому йде війна.
Привид не шукали,
Безглуздо напали.
Мирних убивають,
Себе восхваляють.
Міліонні жертви,
Сам, хто хоче вмерти?
Безглузді призиви.
Виходу нема, в голові війна.
День Перемоги ж відмінили,
День Примирення ввели.
Кого скажіть обдурили?
Кого ворогом зробили.
Ворогами і були.
Всі навколо вороги?
Інтереси у всіх різні,
Егоісти усі грізні.
Виходу нема,
Вікова війна.
Дрони і ракети.
Щоденні атаки.
Безумний цей світ,
Все у нім горить.
Безумці при владі,
Тому й канонади.
Виходу нема,
Вікова війна.
Людство на межі,
Бути знов війні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2023
Птицам б щас петь,
А они молчат.
Людям б щас жить,
А они грешат.
Пули свистят,
Рвутся снаряды,
Кукушка молчит,
Боится проснутся.
Птичка не скажет :
-Всем, доброе утро!
Нет волшебства,
Шагает война.
Кто ее ждал ?
Мила и желанна ?
Жизни как травы косою скосила,
Не насытились все этой войною, нету покоя.
Обстрелы, тревоги, потери.
Стучится, стучится война.
Не колокольчики звенят,
Тревожно бьют и бьют в набат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Долар пада, пада вниз.
На це дійство подивись.
Курс його так стрімко вниз,
А ти ціни роздивись.
Як постійно тебе дурять,
Шелестять оці купюри.
Долар кажуть , ще не зріс,
Ціни різко піднялись.
Долар пада, ціни ж вгору,
Бачу в цьому їх я змову.
Що банкіри, що торговці -
Колорацьці то жуки,
Причепились до кишені,
Тянуть, тянуть в свої жмені.
Всіх до нитки роздівають,
Потехеньку обкрадають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976419
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2023
Від Сяну до Дону
І далі по світу
У коло ставаймо
Світлом зігріте.
Руки сплітаймо,
У колах кружляймо.
Всесвіт безмежний
У мирі єднаймо.
Ці ритуали відомо давно
Та люди ж бо дикі,
Тому так воно.
Єднаймо ми мови
Єднаймо серця,
Сила в єднанні
Від Бога Отця.
Чоловік то загарбник
Та захистник,
Він і добуде,
Він і зруйнує,
Доля така
Постійно воює.
Ми ж берегині
Ми матері
Вони лише діти, глухі і сліпі.
Досить кричати:
-Вбивайте чужих!
Досить кричати:
-Вбивайте живих!
Вже наступає справня весна,
Ти Берегиня - тому вже й права!
Ти народила, життя ти дала,
Це не для того, щоб війна відняла.
І в росіянок дітки теж є,
Те, що убите - дитятко ж твоє.
Коли зрозумієш прокльони свої,
Мир запанує на нашій Землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976311
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Одні збуваються, інші забуваються
Та нашими мріями хтось надихається.
Мрії нам космос сердець відкривають.
Очі від мрій яскраво сіяють.
Мрії породжують Віру й Надію,
З цими жінками я вже не мрію.
Впевненість в діях вони надують,
З ними ці мрії завжди оживуть.
Мрій по обрій, мрій про зорі,
Мрій , твори.
Кохай, живи!!!
Мрія це крило твоє,
Що у космос нас несе.
Якщо крила співпадають,
Пари ці тоді літають.
Половинка щастя є, відшукай лише своє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2023
Українські жінки
В Польші на себе давно заробляють,
Ні подарунків, ані вітань
Вони не чекають.
Свята відмінили.
Розруха й війна.
Вернися живим -
Надія одна.
Найкраще вітання -
Живий і в строю.
Лише я про це
Бога молю.
Ти подарунок лише мій жаданий,
Й Твій поцілунок - палкий, коханий.
Бронь в Україні не тим же дають,
Лише трударі в бій в нас ідуть.
На тих, хто повинен
Нас захищати влада чомусь бронь
В нас наклала, щоб ця орда їх захищала.
Не від рашистів і терористів,
А від таких як вони егоістів,
Від наших жінок та наших дітей.
Вони від народу у нас оборона.
Професійні війська СБУ Херсон здали ,
Ні стиду ні сраму
Давно вже нема.
Як би рашисти перемогли,
Їм ще й дали б за це ордини.
Та і від влади їм нагорода -Бронь за це все,
Немає і слів, одне лиш слівце.
Є і гвардія й поліція є,
А скільки частної військ охорони.
Саме біля депутатів та бариг
Ці редути оборони.
Професійно, слів нема,
Йде війна.
Від наших жінок їх стережуть,
На фронт ці бійці чомусь не ідуть.
Дякую милі, що ви в нас хоч є,
Низький уклін вам за все.
Хай ангел в бою вас захистить,
Хай Бог наш людство просвітить.
Живими лише поверніться додому,
Хвала за це Богу і Духу святому.
Найкращий дарунок -
Це мирна весна.
Ми подумки з вами -
Чоловіками, синами.
Солдате, рідненький,
Тримай оборону
Та повернися
Живим ти додому.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=976034
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2023
В цей День частіше серце б'ється,
Ще мить й воно зірветься,
Затихає канонада, пушки й танки зупинились,
Дулом жінці поклонились.
А чому саме в цей день,
В лісі думав навіть пень.
В ньому щось же приховали,
Нас у жінку закохали.
Кожен день весни - жіночий,
Хай сіяють в неї очі.
Кожен кожну не вітає,
Вона свого лиш чекає.
Лиш від близкості з ним тає,
Шубки, брошки, діаманти,
Те ж потрібні та це мить,
А чогось хочеться такого
Близького, теплого, милого,
Щирого, прищирого.
Не від всіх, а від одного.
Не лише разок на рік.
А щоденно, з дня у день,
Щоб як Місяць поряд був,
Жив тобою, тебе чув,
Розумів, допомагав,
З неба зорі доставав,
Тебе вище підіймав,
По житті оберігав.
Ти найкраща, щоб він знав.
Лише він один, єдиний.
Щоб від кожного по трошку.
І коханець і шалун.
І надійний і багатий.
І веселий і завзятий.
Головне, щоб розумів
І кохати, щоб умів.
На руках, щоб не носив,
Еротично лиш, щоб бив).
Щоб не пив і не курив,
За три моря, щоб возив.
Щоб нестримно так любив.
Головне, щоб був живий.
Був такий як є, лиш мій.
Я ж сама його обрала,
Сама в себе закохала).
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975629
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2023
Очень быстро богатые
Становятся близкими, желанными.
Кажутся такими приятными,
А бедные чужими, чужими.
Все как будто фотовспышка,
Удивительно все слишком.
Нас как будто перемкнуло,
В омут, бездну затянуло.
Уже не такие, уже не простые,
Ой, не простые, эти люди - золотые.
Близко к ним не подойдешь,
Бриллиантов всюду дрожь.
К быту снова отвращение,
К бедности пренебрежение.
Драгоценности сверкают
И доходы обещают.
Бизнес наш вновь процветает,
Как цветы алмазы дарит.
Яхты, виллы, пароходы,
В путешествиях погода.
Как прекрасен этот мир,
Нас он всех озолотил.
Пустоту собой наполнил,
Все желания исполнил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975463
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2023
Ночью в звезды я влюбился,
В астронома превратился.
Если Новую найду
LOVE ее я назову.
Поздним вечерком встречаю,
Как богов звезд величаю.
В их чертогах я гуляю
И любуюсь красотой
И любовью внеземной.
Жизнь пульсирует на небе,
В телескоп в ночи смотрю
И найти Любовь хочу.
Ту, что снилась мне ночами.
Ту, что манит вечерами.
Ту, что в гости вновь зовет.
Астроном я, звездочет.
От любви этой пьянею,
Телескопом я вожу,
Резкость снова навожу.
Ближе к ней я быть хочу.
Медленно все повторяю,
Каждый блеск я помечаю.
Фотопленку проявляю
И мой LOVE запечатляю.
Пролетела вдруг жар-птица,
Удивительная птица,
А на пленке лишь перо.
Чудо, мне так повезло.
Она ночью прилетает,
Звезды в небе собирает.
Лишь мольберт свой я открою,
Будешь в вечности со мною.
В телескоп вижу планету,
Очень близко, под кометой.
И огромная такая,
Словно звездочка ночная.
Свои глазки напрягаю,
По поверхности блуждаю.
Каждый холмик изучаю
И моря там открываю.
Вдохновение внеземное,
Вид желанной красоты.
Космос - это ты.
Все сбываются мечты.
Вночі в зорі закохався,
Астропоглядом добрався
До далекої зорі.
Її в небі я шукав,
LOVE про себе називав.
Пізно ввечері встрічав,
Як богиню величав.
У палацах небесних гуляю
І милуюсь красою
Та любов'ю позаземною.
Зорі пульсують на небі,
У телескоп я їх розглядаю,
Кохання небесне вивчаю.
Що наснилося ночами.
Що манило вечорами.
Що у гості закликало,
Астронома спокушало.
В коханні до зір я п'янію,
Телескоп свій беру і німію.
Різкість знову наводжу.
Ближче до зір бути хочу .
Повільно все це повторив,
Кожен блиск я відтворив.
Фотоплівку заряжаю
І мій LOVE вночі знімаю.
Пролетіла раптом птиця,
Дивовижна мов жар-птиця,
А на плівці лиш перо.
Як же радісно було.
Вона вночі прилітає,
Зіроньки вона збирає.
Я мольберт свій відкриваю,
Вічність в ньому зберігаю.
У телескоп бачу планету,
Дуже близько, де комета.
Величезна, ось така,
Немов зіронька нічна,
Я поверхню розглядаю,
Кожен горбик помічаю
І в моря там зазираю.
Натхнення позаземне,
Вигляд божої краси.
Космос – все це ти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975458
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2023
Сьогодні це граничний день,
Співати хочеться пісень.
Весна стрічається з зимою.
Струмочки всюди вже дзюрчать,
Птахи до нас уже спішать.
Та сумно на душі чомусь,
Можливо й радісно комусь.
Мов та невидима стіна.
Зима-Весна.
Стіну в Берліні зруйвали,
Нову на Сході будували.
Все як завжди,
Комусь схотілося війни.
Людство хотіло ж лиш весни.
Тепла та світла всім хотілось.
Нажаль не все це так здійснилось.
Та все ж це радісний мотив,
Не кожен до весни дожив.
Все розцвіте, зима мине.
Найкращі дні там в далині.
Обійми наші цій весні.
Мирного неба, здоров'я міцного,
Все , що найкраще хай буде весною.
Хтось заклинає лише перемогу, всім же життя та миру міцного.
Хай кожен в домівку свою повернеться.
Всі, що чекають, те й кожен діждеться.
В чомусь комусь слід уступити,
Вину свою визнати, в мирі знов жити.
Знову збудуєм на Сході стіну,
Знов на кістках, непохитну, міцну.
Знову збудуєм війькові заводи,
Все у людей не так як в природі.
[b]All are in front of[/b]
Now is not no it is now
Their - их, she - c их,
He - он, it - оно.
Word - слово.
Words - слова.
Game - игра.
Он, не он
Уже взрослый слышу стон.
In put это не снаружи,
В лоб как дам, еще ты нужен.
(Very - очень, Wonderful - чудесная,
This - эта , Game - игра.)
Очень чудесная эта игра.
О, да !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975307
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
В шортах немец I - ха-ха-ха,
В юбке шотландец I - да-да-да,
В ватнике - русский I -да?
В джинсах американец I - ах-ах-ах,
А козак как Дед Мороз I -ОХ
Два мешка взял и унес. I -как всегда
В шараварах он шагает I -НАШ
Всех собою восхищает. I - ДА-ДА-ДА.
Все там есть и прозапас, I -ХИ-ХИ-ХИ
В штанах моркву он припас. I -УХ, ПОКАЖ
Когда в танце он кружит, I -кого
Все внутри у всех дрожит. I -ОГО
-Вибачте, пісні за кулісами не сховаєш.
[b]переклаД ЖАРТіВЛИЙ, юмор чорний[/b].
В шортах німець,
В спідниці ж шотландець.
В джинси одівся американець.
Росіянин лиш один,
Голий він і без штанів.
А Микола українець
Два мішечки надіва,
Тишком нишком все хова.
Отакі бачу дива.
В шараварах він прямує.
Ними світ весь причарує.
Все в них є
І про запас,
Навіть моркву в них припас.
Коли в танці закружляє,
Подих в всіх він зупиняє.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975305
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2023
В три девятом царстве,
Три десятом государстве
Жили-были он й она,
Наше Небо и Луна.
Он бесполый тогда был
И конечно не грустил.
Жизнь их речкою была,
От истока в даль текла.
Сказка в быль преображалась,
Дева Лунная купалась.
А из сказки льется песня,
Небо просится - излейся.
Но Луна была холодной,
Приходила ночью темной.
Небо днем было в печали,
Тучки грусть лишь излучали.
Вдруг, откуда не возмись,
Ясно Солнце появилось
И в Луну оно влюбилось.
Потянулось к ней лучами,
Приласкало облаками,
Облака вдруг засияли,
Побежали и растали.
Небо стало синим, синим
И от злости на нем иний.
Солнце все преобразило,
Луны сферу закружило,
Потом тайно пригвоздило.
Месяц в ней оно родило,
Дева й сын
Как это мило.
А под ними Неба иний
Все мы видим в Небе синим.
Солнце звезды освещает,
А Луна в лучах сверкает.
Песни птицы нам поют,
В звездном Небе их приют.
О такой любви мечтают.
Гнезда пары ожидают.
Светит Месяц над Землей
Словно девушка с косой.
Звезды в Небе засверкали
И развеяли печали.
Ночь из темной светлой стала,
Сказку эту рассказала.
Сказка словно эликсир,
Всем в любви придаст нам сил.
Вот в окошке огонек
И не близок й не далек,
Нам моргнул й в постельку лег.
В небе плыл любви челнок,
О любви тут пара строк.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975237
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9S_i100A3UY[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=9S_i100A3UY
Кто вы такие ?
Кто право вам дал ?
Как бабки на лавке
Кости размяли.
Меня улыбнули,
Кого то достали.
Кто может по грани
Судить об едином,
Для большинства не постижимом.
Кто с вас на небе часто бывал?
Кто на земле Рай тут познал?
Кто и когда вернулся из Рая?
Анализ творений -
То дело вандалов.
Жаба давила, они не творили.
Все тут снесли, бардак породили.
По полочкам детям ложь разложили,
Ложные мысли с детства вдолбили.
Чужими щтрихами все очернили,
Истину ложью везде заменили.
В пятнах чернил
Тлеют зарницы.
Свет от жемчужин
Пыль отражает.
Солнце надежды уже не сияет.
Кто вы таки, что бы судить?
Кто вы такие, что б зло тут вершить ?
Пешки, чьи то пешки, лукавые сладкоешки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975232
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2023
[b]Зарисовка действительности.[/b]
Осенью, на листе, красиво так грустили,
Грустные песни ключи уносили.
Но об одном давно все мы забыли.
Глаза открыть, сердцем увидеть.
Я не хочу всех вас обидеть.
Мы все живем на корабле
И он живой, для всех нас дом.
Мидгард - голубая планета.
Мир, населенный живыми людьми.
Дети Космоса мы.
Птицы слышат голос планеты,
Они не такие как мы.
Они не дети Луны.
Вы говорите они улетели,
Глаза отворите, на диво смотрите.
На речке они, на пруду.
Они рассекают морскую волну.
Голос планеты слышат всем телом.
А вы лишь слепцы, словоблуд ваше дело.
Они не летят в дальние дали.
В теплых краях обезьяны достали.
Там отдыхают они от войны.
Им соболезнуем, очень больны.
Планета живая чувствует все.
Планета родная помнит добро.
А вы ведь ЧУЖИЕ.
Вы - палачи.
У сердца у многих сверкают ножи.
[b]Дзеркало Всесвіту[/b].
А чи задумався з вас хтось,
Чому все так, чому страждати призивають?
Чому життя в нас забирають ?
Чому усіх нас розділили?
Навіщо світ наш підмінили?
Ми від реальністі відходим,
У світ ілюзій глибш заходим.
Ум створює сліпців картини.
Нам вічність часом підмінили
І відвели лише хвилини.
Щоб з вас ніхто більш не піднявся,
Душевний світ в мирськім зостався.
Закон душі вже в площині.
Ми грішні, всі ми у хресті.
Сліпі, сліпі на цій землі.
Сатанаіл був божий син.
Бог взяв його й відсторонив.
Загроза Богу і життю,
От ви й пізнали Сатану.
Він теж божественним був й є.
Ми ж знаєм триєдине Сонце,
Яке нам світить у віконце.
Значить три зірки тут було,
Створили ж тут Зло і Добро.
Один тут син "Зло" сотворив,
Тому прийшов і інший син.
Щоб зло з добром тут поєдналось,
Сонце одне в небі зосталось.
Щоб в мирі й злагоді жили
Всі божі діти,
Я і ти.
Всі ж бчать сторону одну.
В криштальних ми світах блукаєм,
Про темну сторону що знаєм?
Нам всі внушили війну тіней
І Бог також у цьому винний.
Не є першонародженим наш гріх,
Чому ж страдає цілий світ?
Щоб всі у мраці ми жили?
Щоб і не знали, що Бога вічного
Ми всі сини.
Не наречені всі ми Бога.
Ми рівні, ми від народження є Боги.
В нас ореоли відібрали,
Закрили з Всесвітом зв'язки.
Від наших предків віддали,
Нам всім внушили:
-Ви безсилі.
[b]Sting - Russians[/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=wHylQRVN2Qs[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=wHylQRVN2Qs
Мозги на столько ожирели,
Вы от прививок озверели?
У каждого ведь дети есть.
А честь?
Детей хотите убивать.
Своих вы шлете воевать?
В России тоже дети есть.
Под дождь с снарядов
Их послали?
Вы испугались?
Задрожали.
Хрущев Америке грозил,
Весь мир тогда он обозлил.
Год шестьдесят второй,
Весь мир на грани, каждый злой.
О чем вам Стинг всем песни пел ?
Что б тоже, но наоборот.
К России ближе и вперед.
В России тоже дети есть.
А ваши тоже там горят?
Уже бесполы и бессмертны.
Что б превосходство ощутить
Решили смертных истребить?
Людьми вы в шахматы сыграли,
Бездумно пешки отдавали.
В живых остался лишь король.
Он гол стоит и без трусов.
Шут на доске, конец игре.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2023
Росіяни, не українці вас убивають,
А ті резиденти, що вас посилають.
Ті, що у тюрми найкращих саджають.
Ті, що продались дуже давно.
Це "Горбачови", це резиденти,
Країн, що нас стравлюють,
То є агенти.
Без зброї, без одягу
В бій вас женуть,
Як в сорок першому
В спину вам б'ють.
Трупи ніхто не захоронить,
Смард лиш вітер
По небу розгонить.
Ті, що кричать
- Ні, я їх убив.
Теж у гріху,
Це рани війни.
Виходу просто
Уже не було,
Вироки Путіна
В дію приведено.
За що, ви скажіть
І кому це доведено.
В одяг убитих оділи всіх вас.
Кому не помітний Путіна фарс?
Всіх росіян він засудив,
Всім підписав вироки він.
За що вас покарано?
За те, що з Росії?
Мову й народ
Чому затоптали?
Чому вас в болото
Довічне загнали?
Велику мову в війні
Загрязнили агенти чиї
Зробить це зуміли?
Ворог ваш вами керує роками,
Війну зупиніть своїми руками.
Поки ваш попіл
Ще вітер не здув,
Хто ще живий
Надіюсь почув.
Кучка агентів Перемагає,
Кучка запроданців людство вбиває.
Ви не на тій чомусь стороні
І не на тій , що потрібно війні.
Россияне, не украинцы вас убивают,
А посылающие вас резиденты.
Те, что у тюрьмы лучших сажают.
Здравомыслящие это знают.
Это "Горбачевы", резиденты.
Стран, нас стравивших это агенты.
Без оружия и без одежды
Вас в бой женут
И в спину бьют.
Трупы никто не похоронит,
Смард только ветер
По небу разгонит.
Кричащие
- Нет, я их убил.
Они во грехе,
Это раны войны.
Выхода нет,
Приговоры в исполнение произведены.
За что, вы скажите обречены ?
В одежду убитых одели всех вас.
Кому не заметен Путина фарс?
Всех русских без суда он осудил,
Всем смертный приговор присудил.
-За что ?
- За то, что из России?
- Язык и народ Почему затоптали?
-Почему вас в болото вечности загнали?
Большой язык в войне очернили.
Враг управляет вами веками,
Остановите войну своими руками.
Пока пепел ваш ветер не сдул,
Кто еще жив
Надеюсь услышал.
Кучка агентов весь мир Побеждает,
Кучка предателей все живое убивает.
Вы не на той стороне
И не на той, что нужно войне.
Еще есть время все изменить,
Еще возможно тьму победить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=975080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2023
Сильные на слабых нападают.
Это страхом пред ними всегда прикрывают.
Пока есть чем ударим мы
И слабых всех мы истребим,
Свою вновь власть так утвердим.
Подлый сильным всегда управляет,
Силу он властью всегда побеждает.
Слабые звери в норки забились.
Слабые люди в пещерах гнездились.
В горы не каждый из сильных пойдет,
Подлый веревку подрезал и ждет.
Манят нас свежестью пики вершин.
Снег на вершине, воздух свободы.
Чувство блаженства, дыханье природы.
Они величаво тянутся в высь,
А ты рискни, по снежной скале сам поднимись.
Поднимется в гору только один.
Он человек, не господин.
В пропасть упали, эти не в счет.
Лишь победителю лавры й почет.
[b]Луна[/b]
Меня ты вновь в ночи зовешь,
Тебя совсем, совсем не слышу.
На цыпочках иду по крыше,
А с неба дождь вновь моросит.
Меня по имени зовешь.
Тебя совсем, совсем не слышу.
Всего лишь кот, иду по крыше,
А с неба катится слеза.
Зови, зови. Ищи меня.
И снова дождь,
Вновь бьет по крыше.
Прости, тебя я больше не услышу.
Лишь в капле вижу отражение,
Шутило с нами соблазнение.
Теперь я кот, иду по крыше,
Дождь моросит все тише й тише.
[b]Белый Бим Черное ухо[/b]
Ты не породистый щенок,
Потомок императорской породы.
Творение дивное природы.
Мой верный друг, любимый пес.
При взлете птиц ты горячишься,
И выстрелов с ружья боишься.
Охотник мертвый как рыбак,
Ты не собака, а чудак.
Если б был таким как все
Были б медали и признание.
А у тебя лишь уши й хвост,
Люблю тебя, мой верный пес.
С тобой я часто говорю.
С тобой гуляю и хожу.
Всегда ты томно ждешь меня.
Совсем недавно и давно
Прошла вся жизнь,
Будто в кино.
Моей добрый друг,
Мой верный пес.
Ты счастье в жизнь мою принес.
За все приходится платить.
Прости, лишь ты рожден,
Что б так любить.
Лес. Тропа.
В кустах лиса.
Со мною рядом ты сидишь,
Нет, на ноге моей лежишь.
Бим, не понять тебе,
Бумажка вот в моей руке,
А совесть где то там в реке.
Красота твоя внутри,
Собака ты моей мечты.
Из тучки вновь пролью слезу,
Тебя листвою обниму,
Мой верный друг, в тебе живу.
Умнейший пес,
Сильно люблю.
Как ты тоскую,
Кто видел верность, где такую.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974982
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Война.
Здесь не бросают жребий.
Багровые дожди.
Кровавые ручьи.
Убей или умри.
Сотни гор одолеть.
Сотни рек переплыть.
И войну победить.
Зима.
Война.
Каждый стреляет первым,
Кто жив - решает жребий.
Нет чести, нет любви.
Убей или умри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2023
Є ж й інший шлях до перемоги.
На кладці ми немов цапи
І ні туди і ні сюди.
Пора щось для людей зробити.
Пора цю бійню зупинити.
Слова не всім ці до вподоби,
Бо про людей ніхто не дбає,
Тому земля наша й страждає.
Умови фашистські нам ставлять рашисти.
Та в цьому можна зробить ж перемогу.
Хочуть Донецьк, хочуть Донбас.
Віддайте руїни, нехай відбудують.
Чому убивать, чому так бідують ?
Побачим за рік, що вони там збудують.
Не розкрадайте Європи підмогу,
Самі будуйте й віддайте народу.
Роздайте накрадене вами роками.
Хай цвітне земля садами й містами.
Ви не вивозьте за безцінь ресурси.
Збудуйте заводи, зробіть гвинтокрили.
Супутники власні ви запускайте,
Зарплати достойні кожному дайте.
Такі як в Європі, хай заздрить Схід нам.
Всі, хто в Росію зараз підуть,
Назад через рік все нам повернуть.
Хто хоче в руїнах, в голоді жити?
Хто хоче снаряди копати з землі,
Да вибухові там врожаї.
Хто схоче за безцінь на них там пахати?
Кому вже охота в далеку дорогу,
Там добувати статок для них.
Для волоцюх цих й бариг.
Не слід нас лякати,
Що заводи їм дали.
Вони вже з землею все там зрівняли.
Нехай же піднімуть там цілину,
Нехай відпрацюють свою нам вину.
Земля і не їх й не наша вона.
Вона як Венера, лише голуба.
Це всього людства домівка одна.
Ви за людей переживайте,
Їхнє життя оберігайте.
Ви покажіть, що для них ви зробили.
Щоб наші люди жили в щасті і мирі.
[b]Це точно не річниця і не поминки[/b]
Чую - рік, звучить цей рик.
Ви божевільні? Біснуваті?
Це все трагічно й символічно.
Вам не помітно?
Ви не жінка?
Вісім років виношувала,
Вісім років годувала,
На девятий народила.
Як дитині йому рік.
Адський сміх.
Апладуєте масонам?
Всі зігнулись у поклонах?
Владимир знову охрестив?
Вампір крові попить рішив.
Не так давно все це ж було,
Згоріло, все ж кричало , молило, просило.
Новий календар введем?
До і після .
Воно буде?
Ви ще люди?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974840
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2023
Перший взвод, друга рота
Бій веде морська піхота.
Ангелочки в дітей взяли,
Захистити обіцяли.
Ангел кулі відвертає,
Воїн діток захищає.
Бій не рівний, бій страшний
Непохитний анлег мій.
В серці кожного бійця
Іскра світла лиш сія.
Ворог паде на коліна
За це молиться Вкраїна.
Скоро скінчитья війна.
Всім захватчикам - хана.
Темно-синії берети
Захистять нашу планету.
Героїчна в нас піхота,
Це не фільм "Девята рота".
Підготовлені бійці,
Наші хлопці удальці.
Основний тягар війни
На піхоту знов лягає,
Їх багато погибає.
Та за кожне їх життя Ангел сотню забирає,
Світлом й полумям сіяє.
Слава вічна у бою.
Вічно всі живі й в строю.
Нас нікому не здолати.
Слід все це закарбувати.
Ми на тілі ворогів
Залишили тьму слідів.
Та не всі нажаль напали.
Ті, що цю війну почали
В поле брані не підуть.
В бункерах вони живуть.
Криси з кораблів втекли
Та під землю залягли.
Саранчу вони розводять,
Всіх в оману лиш заводять,
Всіх насильно в бій женуть.
Всі в останній бій вже йдуть.
Не самі, вони в вогні, Аду орди з підземлі.
Служать орки Сатані.
Світло ніч цю переможе,
Піхотинець наш це зможе,
Без снарядів, всласноруч
Він долає сотні туч.
Спопеляє саранчу.
Знову бій.
Насовується туча,
Мла небо покрива,
Грюкоче грім,
Лютує буря злюча,
Безумству краю вже нема.
Та в серці вогник майорить,
Нас піхотинець захистить.
[b]Коктель Молотова[/b]
Війна лікарство від морщин,
Набрав вже оберти цей млин.
І не мене лише дратує
Як знов петрушка провокує.
Знімає новий він вже фільм,
Про нові ліки від морщин.
Казали блогери , віщали.
Як всі вони усіх достали.
Санкції місяць, два
Й скінчиться ця страшна війна.
Розруха в них, зуби на полках,
Бідність, злидні, голод.
Та перемоги все ж нема.
Зброю сучасну нам давали,
Чомусь із рук не випускали.
Снарядів й куль не вистачало.
З екранів віщало, мичало.
Як всіх усе оце достало.
Нам в голову знов закладають,
Картинки, образи внушають.
Страхіття й горе предвіщають.
Які коктелі?
Чиї горять кругом оселі?
Ще більше жертв .
Все це покажуть?
Й страшнішу зброю знов закажують.
Яка поступить через рік.
Сміх крізь сльози, гори трупів.
Куди усе це заведе?
Чого від нас весь світ ще жде?
Нам аплодують, ми на арені чи на сцені?
Всіх до останнього тут вб'ють?
Ми розчаруєм.
Тих, хто керує більш не чуєм.
Глухі й сліпі, зате живі.
Ми будем жити на Землі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974807
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2023
Там де війна - Бога нема.
Закон війни - вбивай, живи.
Перемога - одна.
Та жахлива ціна.
Марс бог війни,
Червона планета.
Супутників два
Й пекельна скала
Бескеття, бескид,
Вогненна брила.
Картина навіть в телескоп жахлива.
Страх й ужас навкруги.
Бога нема.
Ада круги.
Вогненні ріки.
Харон в червоному плащі,
Дощі, із сліз дощі.
Люди до пекла навпростець.
Ватаги душ давно збирають,
Повістки всім їм роздають.
У пеклі всіх давно ж чекають,
Смолу пекельну розливають.
Душі, душі забирають.
Бога нема - іде війна.
[b]Лохотрон. Росія. 2022.[/b]
Кажуть мавпяча оспа не спрацювала,
Мавп здалося їм замало,
Подивіться навкруги
Чи не мавпи всі є ви?
Вам супутника за мало.
Укололись - вас й не стало.
То створили ви гібрид.
Оспо-звір і він лютить.
Всім накази роздає,
Скоро всіх він загризе.
Не ведмідь він і не рись.
В мавпу він перетворивсь.
Всіх нагнув він до ноги.
Мавпо-звірі стали ви.
Кажуть оспа лохотрон.
Ні реальний все ж це сон.
Божевільні мавпи стали,
На сусідів всіх напали.
Нео-звірі, нео-простір.
Заразились всі від оспи.
Вимирає рід московський
Та лютує звір чукотський.
Служать всі цьому тирану
От у тілі уже й рани.
Нам вже кажуть - лохотрон,
А який тяжкий урон.
Були люди - їх не стало,
Стадо мавп усіх достало.
В що людей пертворили,
Ріки крові ви ж пролили.
Отакі оці женці,
Там керують лиш мерці.
[b]А ви дивились Аватар?[/b]
При кінопробах ніхто ж з людей не пострадав,
Панорамні ж там бої, аватари мов живі.
Все про нас один в один.
Ми ж на них там нападали.
Ми природу руйнували.
Всі ресурси прихватили.
Людству вирили могилу.
Та ніхто ж не пострадав.
Все в три де, цей й Путін знав.
То чому ж всі отупіли.
Спецефекти не зробили.
Був наказ атакувати,
Всі міста вам зруйнувати.
Ви в програмі підібрали б
І з екрану показали,
Як красиво все горіло.
Спецефект вогню - це ж мило.
Харків треба захватити.
Просто ж сцени лиш змінити.
Київ - пару лиш штрихів.
То навіщо ж лютували,
Камінь нащо оголяти.
Показали б всім з екрану
Тим , хто дивиться цю драму.
Заплатили - подивіться.
Далі хоч собі сказіця.
Перевірять ?
На війні ?
Хто із них у цій борні?
Вас дурили,
Ви дуріть.
То навіщо їм на втіху
Одне одного вбивати.
Гладіатори?
Театр ?
Це ж життя останній акт.
АВАТАР чомусь навчив?
Кемерон там заробив?
То не тому ви навчились.
Ви не вічні, ви бацили.
Всіх живих в крові втопили.
Чуйте, колокол ридає,
Всіх до бою закликає.
Все сильніше б'ють в набат.
Смерть усіх уже чекає,
Але цар все прискоряє.
АВАТАР.
Новий удар.
Гладіатор розлетівся,
Трупний запах всім вже в'ївся.
Жертви бійні не ховають,
Знов по плану наступають.
Землю тілом удобряють.
Аватар.
Страшний удар.
Ви ще хочете в кіно?
Вам потрібні обіцянки.
Ви гібриди й німфоманки?
Й вам повістку принесуть,
Попелища всіх же ждуть.
Ви зупините кіно?
Не достало вас воно?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974737
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023
Ще місяць,два.
А там й весна.
Ще день чи два.
Іде війна.
Відлік часу сповільнився.
А для когось й зупинився.
Вже весна не за горами,
Чому ж горе поряд з нами.
Чом жиди повилізали,
Чом тирани правлять бали?
Чом всі люди зажурились,
До землі чомусь схилились.
Хтось тримає оборону,
Хтось кує вже перемогу.
Хтось сховався за кордоном.
Не лунає лункий гомін.
Навіть птаха не щебече.
І не плаче вже малеча.
Місяць,два.
Довга, довга ця війна.
Страх серця лиш розриває.
Хто все бачив, той зітхає.
Ці жахіття , ці картини,
Грому гуркіт в небі лине.
Багряний нині Сонця схід,
На сході так багато бід.
Місяць, два.
Скоріш б скінчилась ця війна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974733
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2023
Щоденно йдуть страшні бої.
Зайшли козли на Україну,
Царі, нові орди скотів
Женуть сюди нам на убій.
Божевілля вже навколо,
Пекло на землі святій.
Не вистачало лиш катів.
Героїчна оборона.
Слава витязям хоробрим,
Смерть орді,
Ні війні.
Ми здолаєм, переможем.
ЗСУ цих пацюків
Знов відправить до кротів.
Щоденно йдуть страшні бої,
Боже, розум всім верни, Україну борони.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974621
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Скільки можна обкрадати,
Нас дурити та вбивати ?
Хто провів собі трубу ?
Хто усіх нас обдурив
Та відкати получив ?
На тарифи лиш дивлюсь
І крізь сльози вже сміюсь.
Ейльдорадо влаштували,
Нас усіх тут обікрали.
Область й місто
Ціна в шість разів різниця.
Значить міста уряд все ж таки боїться.
Чим зарплати в людей вищі
Тим тарифи у них й нижчі.
Та зарплати й там мізерні,
Ось тому іде й війна,
Бо при владі в нас чума.
Безсоромно обкрадають,
Все вивозять та складають.
Нам диктують, що робить.
Так не можна більше жить.
Як порядок наведуть,
Всі питання й відпадуть.
Війна зразу ж прикратиться,
Більш ніхто не збагатиться.
Бо народне все в країні,
Люди в ній, керують ж свині.
Народ владу поверне
І всенародне стане все.
Всі в достатку заживуть,
А злодюгам не дадуть
Більше ні розкрадати,
Ні ресурси продавати.
Спекулянти й торгаші
До війни і довели.
І рашисти і свої
Крали з нашої землі.
А доход не поділи,
Ось й війну тут учинили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2023
Поле чудес.
[youtube]https://youtu.be/3T0nm-bupbc[/youtube]
https://youtu.be/3T0nm-bupbc
На кладовищі хрест.
Криптовійна ото новина.
Ферми радгоспні давненько знесли,
Корівки убиток комусь принесли.
Вже порошкове давно молочко.
Ріки молочні, киселеві бережки
Давно осушили
Наші князьки.
Виросли свинки,
Ферма нова,
Вже не потрібно їм молочка.
А їсти охота.
От й ферми нові,
Криптовалюту уже розвели.
Нашу енергію жеруть на дурняк,
Кожен барига і спекулянт.
Нас обкрадують,
За це і війна.
Править цим балом
Їх сатана.
В них міліардні статки зросли,
Нове ельдорадо вони тут знайшли.
Чорти багатіють вдень і вночі,
Криптовалюти вони хазяї.
Поки народ свою кров проливає,
Поки дитина в підвалі страждає,
Поки сирени щоденно ревуть
Ці спекулянти прекрасно живуть.
Війною прикрили свинячі діла,
Ферму з країни зробила чортня.
Де весь уран й земельні ресурси?
Не відслікують їх капітал?
В крептовалюті їх новий нал.
Ось за що кров щоденно тут л'єється,
Хто нас грабує, тому добре й живеться.
Його на фронт уже не візьмуть,
Вони тут керують, кров нашу п'ють.
Це недоречно скажите ви,
Завжди тут при владі були ці чорти.
За що ж ми воюєм?
Щоб все було так.
Хто обдирає - той олігарх.
Хто обікрав - той і керує,
Цією фермою він оперує.
[b]Тупе та гостре.[/b]
Тупе тупить.
Ха-ха-ха.
Гостре колить.
Ой-ой-ой.
Гостре ріже,
Когось й колить.
І тому тупим стає.
Вір, не вір, а так то є.
Не жартуйте ви з тупим,
Скоро ж станете таким.
Які б гострі не були,
Раз вкололи - то тупі.
[b]Мова на всій планеті ЄДИНА.[/b]
У кожного в тілі дві половинки.
Різні при різні
Та дивовижні.
Переплітаються.
Може й кохаються.
Віхри душевні
В них починиються.
А ми своїм баченням,
Нажаль не далекі,
Мало нажаль відомо всім нам.
Хочемо їх ми розділити,
Єдине на два поділити.
Дитину у мами відняти.
Цю сироту знов навчати.
Вона ж сирота і так без отця.
В спіралі єднання його відчувала,
До нього душа крізь дух попадала.
А ми мов сліпці
Команди виконуєм нових купців.
Мова єдина і безсловесна,
Образна, інформаційна,
Легкокрила та надійна.
В спіралі її закодували,
Два тіла з народження кожному дали.
Одне материнське
Інше твоє.
Скажи , як з них уже не твоє?
У когось й більше цих тіл.
А ніж два, про то іншим разом.
Інша глава.
Одне твоє тіло говорить вночі
Інше і вдень пише вірші.
Чому ти на втіху царів та мерців
Мусиш писати словами мерців.
Мова є образна,
Кожнеє слово душі є знайоме,
Кожнеє слово від Бога пішло,
А нововведення просто є зло.
Людина людиною тоді лише стала,
Коли творити словами почала.
Кожнеє слово простір творило.
Образи Божії в нім народило.
Ми всі є діти Одного Творця.
Мова єдина єднає серця!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
Спонтанное мгновение
Двух сердец проникновение
Вдруг запели соловьи
Побежали вдруг ручьи
И мурашки там по коже,
В этом мы с тобой похожи.
Засияли вдруг глаза
А внутри горит звезда.
Было только лишь мгновение,
А внутри преображение.
Расцвели в душе сады
И поют нам соловьи.
Тело все порозовело,
Распустилось и запело.
Соки льются из груди,
Речка манит там вдали.
Как же было грациозно,
Очень даже не серьезно.
Глаз не смог я отвести,
Полонила взгядом ты.
Магия твоя вокруг,
Сделал шаг в любви я круг.
Как то так , глаза в глаза,
Вдруг вокруг твоя рука.
Лебедь словно предо мною.
И любуюсь я тобою.
Самый сильный ты магнит,
А во лбу звезда горит.
Луч из глаз меня затянет,
Все равно, я как в дурмане.
Ближе й ближе я хочу,
Отрываюсь и лечу.
Ты влечешь меня всем телом,
Взмахи крыльев, свет от тела.
Удержатся не могу,
За тобой я в высь лечу.
Эти черные глаза,
Ты свела меня с ума.
Они спереди й внутри,
О, калдунья, погоди.
Крылья тоже распускаю,
Воздух й тучи разгоняю,
Воздух лебедем вурчит,
Калатает мой магнит.
Сердце рвется из груди,
Милый лебедь, не спеши.
Мы кружляли над землей
День и ночь в любви с тобой.
Оказалось только миг.
Просто я в тебя проник.
Прикоснулись там сердца,
Запылала в нас звезда.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974312
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2023
Є два паралельні світи.
В одному з них я,
В одному з них - ти.
В одному горілочку
Відрами п'ють,
В ньому жирують,
Від статків своїх щоденно кайфують,
Нами вони з того світу керують.
Дві реальності кругом,
Ось тому із неба гром,
Що в одній із них війна,
Кажуть - то не їх вина.
Парять з екрану щоденно мозги
https://www.youtube.com/watch?v=PSsMOJCT6PE
Хтось без руки,
Хтось без ноги,
Без тіла дивись бездиханні зостались.
В суміжному ж світі
Просто кохались.
Не бійтесь вам кажуть.
Ви боїтесь?
На ваші місця ми жінок наберем,
У нашому світі давно з них гарем.
За ваших не бійтесь подбаєм дітей,
Кожен із них це наший лакей.
Ви просто на все як фільм лиш дивіться.
Ми вас рятуєм, своїм бронь роздаєм,
А за кордоном - те ж наш гарем.
Все буде добре в кожного з нас.
Нас не лякає безумний цей фарш,
Щоденно ж росте наш капітал,
Ми в ефорії правимо бал.
Ресурси країн до рук приберем.
Із кращих жінок зберемо гарем.
А ви не бійтесь,
Ми переможем.
Ми з того світу, всесильні, ми зможем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974189
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Корабли у пристани якори бросают,
Моряки на небо в щели наблюдают.
Маленькая дырочка,
А какой восторг.
Шампанского игривого,
Сладости глоток.
Маленькая дырочка- двери в Небеса,
Как же всю таинственность чувствует душа.
В корчме, возле берега
Светит огонек.
Морячок веселенький
Сделал первый крок.
А Земля как палуба
Уплыла с под ног.
Юнга тот от девушки
Получил урок.
Не спеши дружок,
Ярок огонек,
Но на небе звездочки,
А не между ног.
Мучили страдания
Юного бойца,
А в ночи русалочки
Звали удальца.
В небе ясно звездочки
Светят от любви,
И по небу Солнышко
Плывет там вдали.
Лучики желания,
Светят от любви,
В небе ясно облачко -
Пароход любви.
Корабли у пристани якори бросают,
Моряки на небо в щели наблюдают.
Маленькую дырочку в облачке нашли,
В тайну мироздания в облачке вошли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974181
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2023
Світло кохання
Єднає серця,
У обох світах
Звучить пісня ця.
Звуки сердець
В однім ритмі звучать.
Двері у простір
Любов відкриває.
Близкість душевна
В коханні єднає.
У обох світах
Вічне кохання.
У обох серцях
Любов світлом сяє.
Пісню в садку шпаки цю співають,
Звуками пісні серця відкривають.
Світло кохання
Єднає серця.
Є лиш початок.
Немає ж кінця.
Джерельце живе
Про це нам хлюпоче,
Щасливі пари бачити хоче.
Світло кохання,
Світло життя
В небі нам світить
Любові зоря.
Двері у Космос воно відтворя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974127
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023
Стерти нас з лиця землі
Захотіли москалі.
Як шакали ті напали,
Ми ж самі їм зброю дали.
Сьогодні дитина -
Завтра військовий.
Настрій в мене не святковий.
Тих, хто в військо не пішов,
Вагнер всіх в тюрмі знайшов.
Коло Аду знов замкнули.
Обгорілії тіла
І палає скрізь земля.
Героїчнії бої,
Нескінченні дні війни.
Вороги в вогні горять,
Москалям на не здолать.
Перемога за горами,
Вона буде лиш за нами.
Українці - соколи!
Згинуть наші вороги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2023
Зачем со мною так?
Прошелся по ножах ?
Потом поговорим,
Забудем и простим.
Свет Луны в ночи во мне.
Все с тобой как на войне.
- Ты где ?
- Это не тебе.
Зачем со мною так.
Осколки лишь в носках.
Пою я не тебе.
Живу лишь вновь во сне.
Мелодия огня.
Я больше не твоя.
Улыбки лунный свет,
Узнал ты мой секрет.
Все было и прошло.
Ты просто обними.
Прощальные огни.
Прощай и уходи.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023
Щось на кухні шарудить,
Чайник на плиті шумить.
Я комфорку виключаю,
Кипяток знов остиває.
Не потрібно мені чаю.
Милий, любий, я скучаю.
Тіні бродять по стіні,
Мої очі знов сумні.
Погляд твій я відчуваю,
Кофе горем запиваю.
Він холодний - це я знаю,
Сльози гірко проливаю.
Ти із перцем завжди був,
Про майбутнє не забув.
Спогад скрізь ти залишив,
Щиро, щиро ти любив.
Ось, морожене , розтало.
Сумно, сумно, знову стало.
Підіймаю очі ввись,
Милий , любий, обізвись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=974026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2023
[i]Епілог.[/i]
Не було цього мисливця шкода.
[u]Де в цьому реченні стоятиме кома?[/u]
У лісі, лісі темному.
Жив сірий, сірий вовк.
Був як усі , не друг вівці.
Вовчицю мав і стаю їх мальців.
Поляна в тім лісі
Красива була,
Звірят кожна пара
На ній зустрічалась.
Стежинка утоптана
Завжди залишалась.
Ніхто їх не бачив,
Вони там кохались.
На теплій землі
Сліди їх зостались.
Мисливеь кмітливий
Це запримітив.
Сховався з гвинтівкою
Поряд в кущах.
Наш вовк від вовчиці
На ліво пішов.
З іншою самкою
Смерть там й знайшов.
Байка повчальна,
Думка ж проста - не зліть мужика.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973888
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023
Цікава людоньки ця гра.
Нема початку і кінця.
В ній підлість й біль лиш познаєш,
Душу втрачаєш,
Власне "Эго" потішаєш.
Щоб не обманутою бути,
Стараюсь я вас обманути.
Хоч готувати я не вмію,
Лапшу навішати зумію.
Мов павич коси розпустила
Та власним тілом спокусила,
Ось все чому життя навчило,
Бо від природи я вродлива.
Не обманюй ти мене,
Бо чорт тебе за хвіст візьме.
Він, то не я.
Я як змія.
Красива, лиш подивись, яка вродлива.
А як себе я наряжаю.
В салон краси як на роботу,
Для тебе любий я ж стараюсь.
Причипуряюсь, наряжаюсь.
Я Барбі, ти це вже відчув.
Ти ж обіцяв :
- Я зароблю.
- Все, що бажаєш все куплю.
- Носити буду на руках.
-Пушинка ти , а не корова.
-Тому мабуть щей не здорова.
- А так прекрасна та чудова.
- Моя дівчино чорноброва.
-Пробач.
- Із пісні викину це слово.
- Обман дурманить.
- Я ж мужик.
- Мене навчила, що робить.
- Тепер я іншу обману.
- Я теж гравець.
- Люблю цю гру.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973886
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2023
Night dance, dizziness, desired soaring.
You are a bright flash at night
Not just a gray mouse
I contemplate the sky
And I feel you
Your lips are like a comet
Your hands are a starfall
They sparkle
Currents in the body arise
And discharges here and there
It is not yet known what holds the stars
They say something black, secret holes
Not yet explored, still very dark
I don't care how it is
Galaxies are full, you are alone
So magical, starship
So desirable and unearthly
The moon is behind your scythe
It's a pity you're not with me now
In the dark night you only come
In my dreams you drive me crazy
Falling down from the sky
Whisper softly - we need it
I speak in your ear
What will I raise to the sky
you feel love you
I'm still far away planet
Amazing, uninhabited
Unwashed by your sea
Our sky brings us closer
Space and SPACE bring closer
Know I love you so much
What orbits do I choose
I penetrate through the luminaries
And in you I burn
I drink you drop by drop
In the blink of an eye, these alas you die
You just leave the earth
You fly fast with the wind
You are with me my baby
In my womb you seethe
Dark night awaits us
The moon looks up in the sky
You let go of all thoughts
And fly to me again
Comets spread their tails
And sweetly flew away
The world is incredible, secret
What a sweet and pleasant
Light is only visible from Earth
We fly on a broomstick
Sparks fall from the sky
We don't need anything else
Let's spin the spirals of the galaxies
We will stir up the night dance
We will fly between the stars
In the dance, bring the orgasm closer.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973745
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023
Математика - це мова
І звучить це так чудово!
Математика - це просто
В ній розширите свій простір.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=V6yixyiJcos[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=V6yixyiJcos
Цифри - то букви,
Живий діалог - продуктивний урок.
Не абстрагуєм - лиш пишем, що чуєм.
Простір абстракцій ми декламуєм.
Математика - це просто,
Ігровий, цікавий простір.
Не важко нам все дуже легким зробити,
Цікаво ж завжди математику вчити.
Щоб безкінечно не додавти,
Простіше все це перемножати.
Корінь квадратний, що в лісі шукають
Простіше квадратами все ж підбирають.
Хто квадрати чисел знає,
Той у мить їх добуває.
Як же нам знайти третину,
Четвертину чи проценти.
Та це ж наші дивіденти.
До грошей, що ми вже мали
Просто їх ми ще додали.
Не лякає малюка математика легка.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973736
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2023
Люди людям не потрібні,
Егоісти і противні.
Їх на роботів заміним,
Не здивує нас підміна, бо прекрасна ця заміна.
Люди людям лиш загроза,
Скосять роботи людей,
Час залізок, швидкостей.
Вчать з дитинства малих діток
Як потрібен робот цей.
О який же необхідний.
Як цікаво з ним лиш грати
Та команди віддавати.
Неосвіт і лже-прогрес
Полонив нас всіх.
Авжеж.
Соти в небі,
Всюди вишки.
Роботи уже готові.
Лише простір їм звільніть,
Батареї зарядіть.
Вони кожного замінять,
Дуже швидко обезцінять.
Робот людство переможе,
Він безсмертний, він це зможе.
Хто ж втіляє всі ці плани?
Хто живому робить рани?
Карликів на бал скликають,
До війни всіх призивають.
Карлик жадний, карлик жид,
А в землі ж солдат лежить.
Всім домівка два на два,
Людство знищить ця війна.
Лиш деталі в гроб вкладають,
Цинком все це покривають.
Люди більше не потрібні,
Горе, горе - людство ж гине.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973656
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023
МММ відпочиває.
Юридичний гоп-стоп провітає.
Геніальні махінації,
Мілліардні комбінації.
Небачене розкрадання,
Недоказове оббирання.
Продумані схеми,
Прибуткові леми.
Ідеальна комбінація,
Постраждала ціла нація.
Злочин не доказовий,
Кошти всі в офшорі.
МММ в сторонці курить,
Вже нікого не обдурить.
А ідеїї в них чудові
Там дохід у кожнім слові.
В порівнянні - анголята.
Проти строю працювали
От за грати і попали.
Схеми ж банків спрацювали.
Процвітає знов туман,
Тут гіпноз вам і обман.
Тут з егрегорами грають
Й безсоромно обкрадають.
"Кашперовські" на екрані,
Гроші ж ваші в них в кармані.
Сенс в блогах всі ведуть,
Всіх до липки обдеруть.
Вносять правки у закон,
Мілліардів чути стон.
Безсоромно обкрадають.
Це законом називають.
Мов в азартні ігри грають.
Зелененькі шелестять
Їм доходи майорять.
Барабан знов розкрутили і на лохах заробили.
Невиданне збагачення,
Багатоходова комбінація.
Відкати, офшори
В новім законі.
Не платять податків - нова постанова,
Ця схема чудова.
База для злочину не доказова.
Мілліардні статки - які там податки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973655
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2023
Нічого нового не відкривали,
Древні знання привідкривали.
Мов тії діти лиш повторяли.
Передове заборонили.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=n9D6EMwWs2Q[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=n9D6EMwWs2Q
Тайну над відчністю лиш привідкрили.
Кому з вас потрібне вічне життя,
Коли ти при цьому ідеш в небуття.
Нажива керує віками людьми.
Предків завіти підском обросли.
Тоннами пилу на полках покрили.
Нові технології кажуть створили.
В мозку ж цих вчених одні лиш бацили.
Яснії голови експлуатують,
Голос наживи усі лише чують.
Що таке час нарешті відкрили
І знову на цьому вони заробили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=27yy2eb21Hw[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=27yy2eb21Hw
В вісімдесят життя лиш починається,
Пращури від ста літ лік лише вели,
Чому ж в нас час у двадцять все кінчається,
До чого ці вожді нас довели.
Іду на грозу,
Чортів у хмарі вивчаю,
Наслідки страшні цих дій спостерігаю.
З благими намірами
В Ад уже крокую,
Небо чорніє, сильний ливень іде,
Пошуків розому наслідки це.
До руйвання життя це веде.
Ефект метелика забув,
В Чорну диру я заглянув.
Управляти хочем всім,
Свобода до ручки теж привела.
Відкрили чортам жахливі знання.
Сі-о-два вивчав, вивчав,
Чому ж пустелі він не знав.
Зате пізнав, що дух в нас є.
Дух лиш у тому, що живе.
Дуже багато знав,
Проте мовчав.
Тайни колишні пам'ятав.
Правильні правила не розумів,
Пізнати шамбалу так й не зумів.
Хороші лекції читав,
Тайну води привідкривав.
Хлору й свинцю народу не шкода,
Нами керує жидівська порода.
Одні жирують, інших нема,
Чортам ми віддали предків знання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=pjI7Usy4LGw[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=pjI7Usy4LGw
Просто цікаво,
Що про наші техно-ікони
Ви знали.
Чому під гріфом цілком таємно
Нас продавали?
Просто цікаво,
Хто перші ракети зробив,
Хто інтернет розробив.
Прекрасно ми знаєм
Скільки на нас Біл Гейтц заробив.
Прекрасно ми знаєм,
Хто процвітає.
Хто наші ідеї,
Наші уми зробив машинами війни.
Те, що створили для процвітання
Стало ж об'єктом розкрадання.
Розвідка сірих працює чудово.
Ми під грифом таємно.
Все, що було,
Все, що є
Дуже ж темне уже.
Маски чомусь усі повдівали
Та за бумажки майбутнє продали.
Кожен із нас був аватар,
У кожному свій безцінний був дар.
Всіх під гребінчик зростили,
Живих роботів розплодили.
Кращих використали і забули.
Ви, про наші ікони хоч чули?
А скільки світлих ідей,
Які команди, яке натхнення.
Цього боялись, потужні кроки,
Економічний ріст, нові технології.
Невиданні творіння та реальні програми.
Валовий продукт, небаченне зростання.
А що в реальності - металолом.
Валовий продукт чужинці продають,
Патенти наші нам продають.
Замість перемоги, щасливого життя -
Війна.
Гриф цілком таємно - всьому вина.
Піраміда мертвих світом керує.
Похорон як фараон читаєм,
Своє коріння забуваєм.
Наша мова найкраща в світі.
Чому ж учаться наші діти?
Перекладаєм їхні ми тексти.
Все те, що вони перекладали,
Наше ж нам вони потім й продали.
Безцінні ідеї, мова жива,
Ми всі ж говорим пусті вже слова.
Значення слів нам давно підмінили
Іноземную мова нам розхвалили.
Рідне віками забороняли,
Наші багатства від нас же й сховали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973486
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023
Не перший раз я повторяю,
Нас просто тупо обкрадають,
Брехню з екрану всім внушають,
В цей час же просто продають.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=GM5YU1xnWwY[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=GM5YU1xnWwY
Укази, постанови - це ваші окови.
Реальність же просто вони підмінили,
Ресурси, багатства вони захопили.
Умови створили, на вас заробили.
Цінності людтсва вони підмінили.
Ресурси вивозять, бумажки завозять.
Шкоду природі й живому несуть.
Всіх направляють в останню лиш путь.
Постійне падіння,
Уранові справи,
Розпродаж й грабунок держави,
Підставніїї фірми, всюди овшори.
Вами керують безумні актори.
Авудалур Росію продало,
Росія у нас безсоромно все крала.
За що ми капацам віддали уран?
Щоб збагатився продажний тиран.
Родій та осмій як бонус пішли,
Хто в цих подіях багатства знайшов?
За наші ресурси віками війна.
Просить у всіх найбагатша країна.
Ви не повірите - це Україна.
Все в нас було й ресурси й заводи.
Одна з найсильніших армій у світі.
Нас продали ці с-чії діти.
Путін славян всіх обікрав,
Народи в війну втянув цей тиран.
Його не чіпають, він їхній агент.
Просто цікаво чиї в нас борги?
Хто тут віками нас обкрадав,
Кредити з віткатів нам же давав.
Хто в цю халепу всіх нас загнав?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973481
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2023
Одні ходять на базар скупитись,
В кого ж нема грошей ідуть подивитись.
Щоб не говорили блошині ринки сильно обміліли,
Люди в Україні сильно всі збідніли.
Ціни мов гриби щоденно зростали,
Бариги при власті людей оббирали.
Зайшов в магазин батарейки купити,
Узнавши ціну вирішив фонарик на новий змінити.
До того, що було нулих дописали,
З посмішкою мило все нам розпродали.
Подавчиня добра сльозами аж вмилась,
Коли про завищення мова зачепилась.
З чого почалось це?
Та звичайно з бази,
Бо нами керують бандюги й зарази.
Вона продавала по старій ціні
А закупівельні ціни в пять разів зросли.
Бідна заридала,
Що вона заробить.
Її обікрали, як тепер їй жить.
Тот і їй бідненькій слід все це ж робить.
Ципочка відома, ниточка згори.
А ви добрі люди їжте калачі,
Поки ще в кармані маєте гроші.
Все іде до того,
Що вас обберуть.
Сеанс психгіпнозу
Знову проведуть.
Коли в магазинах
Замість кілограма
Сто грам написали
Ви всі промовчали.
Лобода не вродить,
Скосять бурянець.
На вас хтось заробить,
Він і молодець.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973406
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023
Побачивши інше життя
Ти аж ніяк не підеш в небуття.
Все, що навколо в ту ж мить ти заміниш,
Все, що внушили забудеш та зміниш.
Тих пастухів, що тобою кермують,
Тих паразитів, що нами керують
Мітлою з берези безжально зметеш,
Фікалії їхні ти їм віднесеш.
Світло із серця засяє красиво,
Світло душі врятує життя.
Раз лиш побачивши справжнє життя
В світ ти внесеш з душі почуття.
Все, що прекрасне в тобі проросте,
Яблуня роду над Світом зроте.
Будуть на ній дивовижні плоди,
Ти все живе щиро люби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973405
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2023
Тривожний набат,
Дзвін вже лунає.
Ворожий снаряд
Цей звук заглушає.
Все. що жило
В землю вганяє.
Карлик з екрану рукою махає,
Кнопку смертельную знов нажимає.
Знищують людство
Ці окупанти.
Армії карликів цих захищають.
Кровавії дійства постійно вчиняють.
Знищують все.
Страшніші ординців.
Вогонь охопив живих піхотинців,
Які захищали продажних злочинців.
Той, хто злочинця в цей час захищає
Гірший за нього, він зло учиняє.
Свідомо вбиває, свідомо руйнує.
Крику врятуйте зомбі не чує.
Карлики дійство це направляють,
Роботи-смертні штурм завершають.
Карлики в змові,
Злочинці відомі.
Що дієте люди,
Вам то відомо?
Руйнуєте все
Ви ж підсвідомо.
Тривожний набат
Крізь ніч знов лунає.
Про горе і смерть
Він сповіщає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2023
Міста майбутнього уже будуються,
Їх поселенці уже клонуються.
Нові технології їх наповняють,
Люди з Землі поступово зникають.
Кому потрібні старі бомжі,
Кому потрібні ці лінтяї.
Будують нову, античну красу,
Де все прекрасно, всього до схочу.
Як клоун в цирку божевільно хохочу.
Такі ви наівні, це ж не для вас.
Красива картинка, реальність вже фарс.
Міста ці збудують та не для вас.
Ви всі ізгої, м'ясо і фарш.
Машини зроблять все не для вас.
Не переможний, прощальний це марш.
Не випадково мов тим собакам сказали вам фас.
Фундамент зроблять знов на кістках.
За що ж іде страшна ця війна ?
На цій Землі місця ж нема.
Проект затверджено,
Все демонтують.
Красиве сіті роботизують.
В сто раз вони кращі повірте за нас.
Жахливе майбутнє чекає всіх вас.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973349
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2023
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=660
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=2740
У безмежному океані поезії
Для душі щирої, для душі світлої
Є кринички, у зеленому гайочку
Чи діброві, куди з відрами на коромислі
Щоранку та вечорами
Ходять вродливі,
Ходять красиві,
Пливуть дівчата, лади чорноброві.
Голос тієї криниченьки,
З Того джерельця
Черпає мелодії
Та лікує серце.
Звуки землі матінки
Та води живої
Звучать в кожній пісні,
В кожнім її слові.
Любі мої діточки
Серцем прислухайтесь,
Рідних, сокровенних
Ви пісень навчайтесь.
Соловейком в краї
Нашому співайте,
Своїх ви батьків
В пісні прославляйте.
Літ ви всім щасливих
Щедро побажайте.
Низько покроніться
Чистому джерельцю
Випийте водиці
Ви прозору скельцю.
Мирного вам неба,
Безхмарної долі.
Будьте соловейком
В лісі ви й у полі.
Трудіться завзято,
Та пісні співайте.
Нашу Україну
Ділом прославляйте.
Рими із Землі
Ви в слова вкладайте.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023
Римованим переказом роками ви займались
І хоч й звучить банально - на цьому звеличались.
Мелодію чужу ви вушками вловили,
Слова із словника під рими заточили.
Язик словами жалить,
Вогонь із пащі пилить.
І хоч й звучить банально
Усе це аморально.
Великії поети,
На ярмарці памфлети.
І хоч й звучить банально
А все ж це плагіат.
Великії титани,
Перо у що вмочали,
Ці клякси написали.
І чим вони звучали,
Про що вони віщали?
Про те, що ви їх вкрали,
Мотив чужий почули,
Взяли й перевели,
Мов ті воли й ревли.
Захоплення свої
Прочитаним сховали.
Мертві і чужі ви почуття
В це вклали.
Ум чуже привласним,
А ви цим всім пишались.
Сліпими марнописцями
Навіки ви ж зостались.
Одні нам мертву мову,
Латинь всім навязали,
А ви чужії твори
Своїми всі назвали.
Ви почуття творців,
Пером своїм топтали,
А рими вже мерців
У просторі звучали.
Були славетні оди,
Були пісні душі,
Ви з ямбів і хореїв
Лиш рамочки зробили
Та в чорную оправу
Їх сяйво обрамили.
Кого скажіть оці
Класики-марці словами одурили.
Образи живі
Вони не народили.
Не плачуть ці ікони
І не лунає спів,
Тлумачить їхні вірші
Такі ж нам як вони.
Душа у павутині
Метеликом лиш б'ється,
В чорнильній павутині
Краса їх крил марніє,
В потоці мертвих слів
Душа творця вже тліє.
Вічний вогонь життя
В болоті лиш жевріє.
Прославлений поет, творити ж він не вміє.
Язик , мов у змії
Роздвоює єдине,
А плагіату рими
Відомі всім і нині.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2023
Любовь везде,
Любовь в тебе.
Перестань себя грузить,
Пришла Пора любить.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jOY7ONIAmAY[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=jOY7ONIAmAY
Время перемен,
Дверца в задзеркалье,
Любовь и награда,
Она й наказание.
Вода невесома,
Мы есть мыслеформа.
Любовь безграниц,
Поворот судьбы,
Скорей полюби.
Любовь везде,
Любовь в тебе.
Двери открывай, давай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973143
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=IYAeYHHeGW8[/youtube]
Планета мавп . Війна.
А людей нема.
Сива давнина.
Істини ж нема.
Людство у полоні.
Всі ми, всі у зоні.
Зверху заправляють.
Зверху видно ниті.
Всі у павутині,
Хто скажіть вам винний?
Мавпи ми бездумні,
Тому й безкультурні.
Мавпи низькорослі
Вже не ходять в гості.
По екрану бродять
І з ума всі сходять.
Дивним світ здається,
Всіх все це каснеться.
Вас відволікають,
Клітку закривають,
Сіті доплітають.
https://www.youtube.com/watch?v=IYAeYHHeGW8
Правди не шукайте,
Просто убивайте.
Все іде по плану.
Вас вже підключили.
Ви це заслужили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973138
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2023
Реалії формуємо всі ми,
Припинемо фінансування ж війни.
Інформаційні потоки, реальна війна.
Породжене думкою все оживилось,
Хіба вам цього всім захотілось?
Чому ж роками з екрану
В думки, у сни вам вклали цю драму?
Хто за цим всім стояв?
Хто це кіно заказав?
Архітектор вашими думками
Смертельну гру затіяв з вами.
Ви на краю, всі загинуть
Вам внушають, до останнього вбивають.
Так було кажуть і буде,
Все з середини ж іде,
Ваші страхи проявились
І думки всі воплотились.
В мир надалі лише вірте,
Ясне Сонечко зійде
І війна клята мине.
Всі думки матеріальні,
Всі слова ваші сакральні.
Всі прокльони ж повернуться,
Коли ж люди схаменуться?
Тонкий світ ви всі змініть,
Мир і спокій поверніть.
Утопіть свій негатив,
Хай скоріше буде мир.
P/S Ще раз прошу прочитати мій пост і молитися за наших захистників
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971937
Євангеліє від Матфея, 10, 9-15
Не беріть з собою ні золота, ні срібла, ані міді у пояси свої, 10 ні торбини на дорогу, ні двох одежин, ні взуття, ані посоха, бо той, хто трудиться, достойний нагороди своєї. 11 В яке б місто або селище не ввійшли ви, довідуйтесь, хто в ньому достойний є, і там залишайтесь, доки не вийдете; 12 а входячи в дім, привітайте його, кажучи: мир дому цьому. 13 І якщо буде дім достойний, то мир ваш зійде на нього; якщо ж не буде достойний, то мир ваш до вас повернеться. 14 А коли хто не прийме вас і не послухає слів ваших, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох з ніг ваших.
Пігмеї завжди знецінюють усе те,
що ідеальне, духовне і вічне в житті людини й нації.
Ярослав Стецько
Не мир є нашою ціллю, а воля і перемога нашої нації, що є покликана Богом виконати своє призначення на землі.
Не за мир, а за тріюмф правди.
Ярослав Стецько
"Коли на захист Акту 30 червня 1941 р. ми не були спроможні поставити танків, гармат і бомбовозів, відповідно – сильної армії, бо так склалися умови, – ми вирішили танкам, бомбовозам і гарматам окупантів протиставити вірність ідеї Суверенітету нації, гідність і гордість великої духом нації, незламність нашого характеру..." (3, с. 12).
Від 1946 року на еміграції основний напрям діяльности – зовнішня політика: "За кордоном я побачив, що реальна сила – то власна сила, а власна сила – то фронт поневолених націй" (3, с. 394).
Так було створено АБН (Антибільшовицький блок народів), до якого найперше увійшли представники словаків, грузинів, латишів, відтак болгари, чехи, румуни. Концепцію АБН розробляв С. Бандера. Ідея виникла ще в Україні в листопаді 1943 року, коли відбулася Конференція поневолених народів (грузини, вірмени, осетини, казахи, черкеси, азербайджанці, кабардинці, татари, чуваші, башкири, білоруси, узбеки) і творилися відділи інших народів у складі УПА (азербайджанці, узбеки, грузини, татари).
Перший Конгрес АБН відбувся 16 квітня 1946 р.: "АБН урочисто заявляє, що не буде міцного тривалого миру доти, поки не буде знищено СССР – світового агресора та поневолювача народів і людини" (4, с. 76). Саме звідси Стецькова теза "Україна – наріжний камінь світової політики" (5, с. 286) та розкриття призначення України: "...коли центром мілітарної потуги вільного світу є сьогодні Вашингтон, столиця США, то центром ідейно-моральної сили поневолених народів є Київ – столиця України. Визволення України означає знищення московсько-більшовицької імперії, а тим самим і ліквідацію московської агресії в Азії, на Близькому і Середньому Сході та Індійському океані" (1, с. 81).
Все материлізувалось. До цього все йшло. Росіяни не знають , хто такі бендеровці - це поневолені кучкою більшовицьких жидів ( які були в меншості в 1917 р., злочинцями у власній країні) народи (грузини, вірмени, осетини, казахи, черкеси, азербайджанці, кабардинці, татари, чуваші, башкири, білоруси, узбеки),тобто Росія воює з СССР, хто з дорослого покоління той розуіє , який це маразм -злочинний правонаступник хоче знищити ті народи за рахунок яких паразитував сотні років. Самі ж більшовицькі вожді не воювали, точно як зараз, а на крові селян та робітників заробляли капітал, який вивезли німцям, чиїми агентами вони і були тоді. Зруйнували все. Гарний новий світ збудували? То за кого кров лилась?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=973070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8bBERq6XnAw[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=8bBERq6XnAw
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zwGa9iEnvUY[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=zwGa9iEnvUY
- А ви чули?
Як голови колгоспів
Ліквідаторами на ЧЕС стали ?
Вони в лісах з комсомолками
Просто випивали,
А ці агітаторки
На їх столах голенькими
Стриптиз танювали,
Тому і держпосади
Довго так займали.
А голови в цей час
Колгоспи ліквідували,
Все народнеє добро до рук прибирали.
За це їм статус ліквідаторів
Поголовно й дали.
- А ви чули?
Що на передовій
Л... та Л...
З самого екрану себе показали.
Вони по кацапах вгору
Чимось там стріляли,
Зруйновані людські будинки
Своїм тілом прикрашали.
Певно статуси учасників
Бойових дій за цем їм
Вони й обіцяли,
Предвиборчу гонку
Передчасно розпочали.
А ви на ноги наших хлопців
Всі хоч подивились?
Їх в тепле взуття
Взути ж запізнились.
Вітчизняні валянки
Поверх них калоші,
А де ви добродії
Приховали виділенії гроші?
Одні героїчно нас всіх захищають.
Інші на їх крові себе прославляють.
Хто із них в атаку
Батальон веде?
Хто за Україну кров свою прол'є?
Батальон "Монако",
"Відень " та " Дубай"
Ти на передовій рашу відбивай,
Нашії міста ти вже визволяй.
Сидять всі у кріслах,
Лежать на піску.
Салюти у небі,
Яхти дорогі.
За гроші бюджетні
Тачки накупили,
Батальони сильні в бій вже підключили.
Рембо і Сталоне нехай відпочинуть,
Новії герої хай перепочинуть.
Вибори ж на часі.
Всі переоділись.
На кістках чиїх
Вони вгору рвуться?
Так вони герої,
Бо вони керують
Поки наші хлопці
Справно всі воюють.
Слава Україні!
І героям Слава!
Ця брехня з екрану
Сильно всіх дістала
.- А ви чули?
Як голови колгоспів
Ліквідаторами на ЧЕС стали ?
Вони в лісах з комсомолками
Просто випивали,
А ці агітаторки
На їх столах голенькими
Стриптиз танювали.
Вже укомплектовані батальйони ці,
За рік підгоовлені славнії бійці.
Батальон "Монако",
"Відень " та " Дубай"
З ними ти сміливо також наступай.
Вибрані з мандатами лише в бій підуть,
Рашисткії орди зразу й утечуть.
Новії гепарди з Заходу ідуть,
Сини депутатів в бій їх поведуть.
Цілий рік навчались та практикувались,
На передову всі без втрат добрались.
Ворог це побачить - зразу ужаснеться,
Скоро вся Європа на бій підніметься.
Владимир й Володя на передовій.
Отже, вже не бути третій світовій.
Лідери у нерівний бій сміливо підуть,
Славу й визнання в нім вони знайдуть.
Вирішить усе цей нерівний бій.
Любо! Все це буде, просто сильно вір.
Світ новий збудуємо,
Все на краще змінемо.
Так, закони стануть всі прозорі.
Жінка буде точно - новий президент.
Під нову вимогу до полу герою,
Зміни до закону дружно всі приймем.
Нових героїнь, славних берегинь
В країні знайдемо.
Другою вимогою
Мілліон врятованих,
Мілліарди вдячних,
Світ всіх задоволених
Та душевно зцілених
В примітці запишемо.
Гроші обезцінемо,
А життя оцінемо.
Ордени за подвиги
Будем рахувати,
Той, хто в бій веде -
Той лиш кандидат.
А хто не воює - той не депутат,
Може він порвати старий свій мандат.
Слава Україні! Всім героям Слава!
Лише ви одні - гордість є держави.
Будуть нами править наші Берегині,
Будем процвітати в славній Україні.
Хвиля б'є Дніпрова,
Сила в нас ще є.
Грізні батальйони Лідер наш веде.
Хрестом вогняним
Спалимо ми зло.
Хто іде з народом -
Той лиш депутат, автомат -його мандат.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972847
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023
Единственный, любимый!
Радость дня, дыханье ночи.
Я не вижу ясны очи.
Сокол в небе мой парит.
Слов былых не говорит.
Слез река ж бежит, бежит.
Грезы в слезы превратились,
В этом мире мы простились.
Пламья в лед.
Не расстает, не пройдет.
Лед, холодный лед.
Зеркало времен всех ждет.
Ночь сменила ясный день.
Стала я такой как тень.
Звездопад не повторится,
Наша встреча не случится.
Ох, как хочется забытся.
В сон, что был
Впорхнуть к тебе,
Босиком, рука в руке
И по радуге к мечте.
Свет очей, сиянье дня,
Тяжело мне без тебя.
С неба ветром прошепчи,
Позови в наш мир любви.
Любо, любо!
Было жить .
Ох, хотелось жить й любить.
Слез полна моя судьба
И испила все до дна.
На портрет твой вновь смотрю.
Ох, как сильно я люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972823
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2023
Два Сонця навколо планети крутились,
Рясно, прирясно діти родились.
Ніхто тих дітей не рахував,
В них світло Сонця лиш відчував.
Два Сонця у небі
В усмішці сіяли.
Два щирії серця вірно кохали.
Подих життя всім нам дарували.
Поки розлучник змій не літав,
Рай в нашім Всесвіті лиш панував.
Жінку у сітці змій цей піймав,
Світло душі її він сплямував.
Ясна красуня Марею стала,
Хмарою сумною в небі літала.
Змія підступного птаха кохала,
Вірність кохання в страсті пропала.
Прахом пісків на Землю й упала.
В жарі пустелі віками страждала.
Змія нестрино щоночі чекала.
Тіло в морщинах своє вже ховала.
Ярило-Сонце палко ж кохав,
ЇЇ бездиханну знайшов й врятував.
У води моря він опускався,
В пісках пустелі глину знайшов,
А з тої глини тіло зліпив,
Подихом вітру її оживив.
Рай на Землі знову настав,
Частинку себе він в кожного вклав.
Проміння його в кожному є,
Хто відчуває, той і живе.
Води морськії в серці штормлять.
Хвилі шальнії про це гомонять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972731
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2023
Буде казковий вечір.
Дивовижна поляна між гір.
Хоче тут бути й третій
Він вже спускається з зір.
Все так казково красиво,
Річка спускається з гір,
Вино теж в бокалі ігриво
Блистить переливами зір.
Вечір сьогодні чудовий,
Двоє сердець й лише мить.
Тане сніг вже у горах,
Плавиться одяг на них.
Очі пливуть серед зорей,
Двоє щасливих вже поряд.
Третій у їхніх долонях
Сяє у німбі богів.
Любо це пише художник,
Скрипач уловив цей мотив.
Там де ховалися двоє,
Третій спустився із зір.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
Дерева колись росли,
Могутнії кедри й дуби.
Друїдами люди були,
Меншим я, більшим - ти.
Роди рощі населяли,
Свої рощі -шанували.
Всім й всього тоді хватало,
Все навколо розцвітало.
Літо завжди там було
І душевнеє тепло.
Там гармонія сіяла,
А планета - процвітала.
Острів славний був Буян,
Сонце-цар сіяв - Салтан.
Іншомовців заселили
І під корінь ліс скосили.
Темнії часи настали.
Більше в гості не ходили,
Лише листям шелестіли.
Кругом пеньки.
Один - я,
А інший - ти.
Гриби на них повиростали,
В землю ці пеньки вганяли.
Сок землі із них пили,
Продавали, що могли.
Без пеньків гриби ніщо.
Ось яке зросло тут зло.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2023
Лезвием по любви,
Яд струей из груди.
Там где когда то пылало
Все до предела сжало.
Лезвием по груди,
Пламенем все гори.
Там где цвели цветы,
Острые лишь шипы.
Лезвием по живому,
Реквием по мечте,
Сделали по простому,
Прошлое в забытье.
Раны залечит время,
Шрамы оставит боль.
Женщин гнилое племя
В землю зарыло любовь.
Будет все ярче Солнце .
Алым пылать рассвет,
В роще же как прежде звонко журчат ручьи :
- Было все понарошку - лезвием по любви.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972524
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2023
Хтось хмарку слів на світ родив,
Хтось прочитав і повторив,
Хмарки в небі вже парять,
Повтори в блогах гомонять.
Сліди чорнил кап-кап з небес.
Хіба у цьому є прогрес?
Хмарним стало біле небо.
Світлим, ясним же було.
Кап, кап, кап.
Дощик спустився,
Вибач, знову повторився.
Так чомусь завжди буває.
Дощ на землю всіх спускає.
Непотрібно в небі грусті.
Чистота, блакить - прекрасні.
Коли світло - все як в казці.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972519
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2023
Эй, красуньо !
Знай, знай, знай.
Ти найкраща.
Вос- сіяй.
Эй, чаклунко !
Ай, ай, ай.
Ти вродлива.
Знай, знай, знай.
Эй, кокетко !
Ай, ай, ай.
Свої губки.
Дай, дай, дай.
Моя зірко,
Спалахни!
Нічне небо,
Моя пташко - запали.
Ти - жарптиця.
Знай, знай, знай.
Жар блаженства -
Відчувай!
Моя квітко!
Розцвітай.
Моя мила ,
Обніми.
Сонце в небі,
Нам - світи!
Моя люба,
Наше небо - пригорни !
Місяць небо - прикрашає,
Світло долі - поєднає.
Твоє серце в моїх грудях-
Калатає.
Полум'я небесне -
Безкрає.
Політ над землею нас -
Зближає.
Твоє серденько
В такт любові-
Калатає.
Нас до зір з тобою - підіймає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2023
Все события вымышленны, любые сходства - случайны.
[b]Не роботов тоже касается[/b]
Директива номер пять
Русских нужно убивать.
Жизнь Земли отбросить в спять.
Стрелять, стрелять, стрелять.
Пленных у боях не брать.
Стрелять, стрелять, стрелять.
Директива номер пять.
Кто живой - тех убивать.
В строй вставать, атаковать.
Русских нужно истреблять.
Стрелять, стрелять.
Директиву исполнять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2023
Ти не принц,
Ти мій король.
Лиш мені ти вір й не спор.
Тебе я впускаю, засов закриваю.
Тебе я навіки з собою єднаю.
Ти не принц.
Ти король.
Моєї долі Сонце й вогонь.
Дверці кохання тобі я відкрила.
Ой, як же Бога, про це я просила.
Ти мій єдиний,
Коханий король, цю сокровенну тобі даю роль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972408
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2023
Аріадни нитку заселяю
І на небі зорі вишиваю.
Темне небо голкою пронзаю
Світло зір на ньому оживляю.
Орнамент красивий, безмежний, живий
На полотні небес залишу.
Сокровенне тобі прошепчу,
Ним тебе захищу, вічне кохання тобі залишу.
Узор цей покриє небо і землю.
В ньому істоків сила й тепло.
Кожен у ньому побачить добро.
В Десниці Іссуса світло його.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972402
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.01.2023
Ночью звездочки сияют,
В груди грезы оживают.
На сияние смотрю,
Ой, как сильно я люблю.
В море страсти утопаем,
Небо телом обнимаем.
Ты зажигаешь костры,
Еще мне внизу посвети.
Среди звезд я вижу трубы,
Белый снег й зверкают зубы.
Почему то очень близко
Слышу треск и вижу вспышку.
Я хочу тебя малышка,
Нас запретность страсти манит,
Ночь желаньями дурманит.
Расцвели внутри в нас розы.
Мы на звездочки похожи.
Аленький в тебе цветок
Из огня в нем ободок.
Ореол вокруг меня.
Я бутончик, ты моя.
Мы еще хотим огня.
Ночь пылает в нас костром,
Все как будто вещий сон.
Слышу милый, долгий стон,
Мы пылаем в унисон.
Звон, стон.
Стон, звон.
Бритвой месяц по косе,
Мы танцуем на игле,
Бритвой острою по телу,
Продолжай, я так хотела.
Мы по лезвию идем
И раскатов слышим гром.
Лава тело заливает,
Страсть в ночи ярче пылает.
Снова чуть с тобой не влип,
Жуть, к тебе я весь прилип.
В омут страсти угодили
И блаженство ощутили.
Хочется тебе помучать,
Снова вот прекрасный случай.
Наливаю тебе чаю,
Чувствуй снова ведь кончаю.
Все как будто под контролем,
Ты всегда на все готова.
На любовь ты вновь попала.
Девочка, кончай, достала.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023
Ой, нарешті сніг пішов,
Під ногами килим білий.
Лід на річці засіяв,
Зимній день нас всіх вітав.
Ой, нарешті чорне все в землі зосталось,
Сонечко і морозець,
Нумо з гірки навпростець.
На санчата всі сідайте
І мене наздоганяйте.
Ой, нарешті все в природі
Із людиною вже в згоді.
Зимній день над головою,
Нумо дружно всі гурбою
Зліпим замок ми із льоду.
Щоб на сонці він сіяв,
Серце й тіло зігрівав.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.01.2023
На Западном фронте без перемен» или «На Западе без перемен» (нем. Im Westen nichts Neues — «На Западе ничего нового») — роман Эриха Марии Ремарка, ...
Автор: Эрих Мария Ремарк
Дата первой публикации: 1929
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ZQaTDRfGXy0[/youtube]
Люди, чому ви навчились ?
Якому богу скажіть ви молились.
АТО- м це страхіття назвали,
Пам'ять у вас відібрали ?
Не так вже й важливо
Тримаєш ти зброю,
Всіх призивають до бою,
Зрівняють з землею усе страшною війною.
Чотирнадцяті роки століття
Причинно-наслідково стають лихоліттям.
Кадри страшної війни, знову зомбі ожили.
На фронті без змін, десять років стабільно.
Убивають обопільно.
Актуальна екранізація.
Трагедія. Історію кров'ю пишуть.
Наступним поколінням шедевр цей залишать.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0WYU2OuBUbw[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972204
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2023
Хтось скаже цікаво,
Комусь це брехливо.
Для мене усе це просто жахливо.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=gcTHJWPrS4U[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=gcTHJWPrS4U
Війну з власним народом вони розпочали,
Все, що можливо - взяли й розікрали.
Могутня була, велика держава,
Банкіри прийшли - держави й не стало.
Комусь ці слова мов кістка у горлі,
Нам всім захотілося щастя і волі,
Та опинилися всі ми на зоні.
Ділили державне вони - пахани.
Хто вкрав, той піднявся.
Правила зеків,
Нова мораль, новий закон.
Хто більше вкрав, тому на поклон.
Хто більше вбив - недорканний,
Він мафіозі ж був бездоганний.
Комусь здалося, то перемога.
Все залишили кацапам й прибалтам,
На заробітки пішли ж мама й татко.
На ноги стали, тяжко робили,
А кращу долю ми заслужили?
Як гарно злодійство своє прикривають,
Це не часі, ще розберемось.
Дійсно ту владу вони подоїли,
Нові бандюги все захопили.
Все після того, як їх відігнали,
Самим , щоб дорватись, нам їх вони й здали.
Система віками тут працювала,
Криса російська віками тут крала.
КГБ зеків тридцять років кришує,
Він і при владі, над нами глузує.
Зони закони от вся й незалежність,
Їх інтереси, їхні розборки.
Безумства розкрийте просто ви шторки.
За цих же злодюх кров людська л'ється.
По їхній вині сирени тут виють,
За вкрадене ними люди тут гинуть.
Чому за содіяне не заплатити,
Чому ЗСУ їх береже,
Вкрадене ними ж наше усе,
Чому їх маєтки не розпродати,
Чому їхні статки не конфіксують,
На ЗСУ хай вкрадене ними перерахують.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972185
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.01.2023
З житниці світу зробити пустелю,
Кров'ю людською пробити цю скелю.
Бджілки віками роїлись,
Мирнії люди землю любили, власною кров'ю її і полили.
На божевілля тирана лихо списали,
Костри пожарів тут роздували.
Оловяних солдатиків з людства зробили,
А безголових за це освятили.
Безумство навколо,
Горить все живе.
Саурон в замку карти вивчає,
Новії орди на смерть посилає.
Ніхто не зможе це зупинити.
По коліна в крові будем ходити.
На животах будем повзти,
Зміїний яд на язиках, кровавії руки, безумство та страх.
Дійство у розпалі,
Квитки розпродано,
Ставки давно ними вже зроблено.
Очі безумні спостерігають,
Чи все за планом перевіряють.
Кроваві сцени.
Країна арена.
Сумні всі актори, в реальних танках горять безголові.
Діти, сини, діди і батьки.
До перемоги віками ще йти,
Під свистом від снарядів в болоті повзти,
За всяку ціну перемогти.
Плавим метал,
Сієм снаряди.
Смерть і розруху
Несуть ції гради.
Гонка озброєнь сто років була,
Щоб цим насінням земля проросла.
Всім зрозумілі призиви,
Мілліарди смертей та нажива.
Економічну війни запустили машину
Та із Землі зроблять пустиню.
Не перша війна і не остання.
Нечесті просто незриме зростання.
Звір у крові щоденно мутує,
Голос розуму людина не чує.
Очі і руки наживу відчули,
А безневинних в прірву зштовхнули.
Змії у небі літають,
Мирних людей поїдають.
Навколо руїна,
Там де буяла, цвіла Україна.
Буде, все буде колись
Лиш молись.
Сто років ракетами ми запасались,
Щоб на домівках наших зірвались.
За перемогу темних всі сил,
Навіть убити усіх москалів
Саурон темний всім нам велів.
Божий же дух від дійства зітлів.
Безголові виконавці,
В метро їх схватили,
Спасати хохлів скоріш й відрядили.
В Адськії кола їх опустили.
Запізно до них
Все це дійшло.
Рятуйтесь і ви,
Росія то Зло.
Кучка сміття вгору підняась,
Нечисть до влади дорвалась.
Кучка бездушиних всіх захопила.
Віру й свободу в крові утопила.
Машина війни бездоганно працює.
Хто ще живий - бачить це й чує.
Команда одна - там вороги,
Вбий ти, на смерть за Саурона йди, землю ороси.
Пришестя Сатани чекайте, вбивайте, вбивайте.
Волю та владу тиранів свинем всім внушайте,
Славте їх, прославляйте,
Патріотизмом це прикривайте.
Побільше снарядів в небо пускайте,
Самі своїх на арені вбивайте.
Когось не вбили?
В них ви стріляйте.
Меншість переможе,
Вона це зможе.
Вони вельможі.
Терновий вінок свиневим лиш стане.
Ніхто й нікого більш не обмане.
Що посіяли, те і вродило.
Слабкою зробили ви Україну.
Ворогу самі снаряди віддали.
От безголові на нас і напали.
За газ їм снаряди,
Аміак в них купуєм, з ними торгуєм.
Вони віками тут панували.
Вони віками нас обирали.
Найкращу зброю самі ж їм віддали.
І цю війну провокували,
Щоб нашу землю вони захотіли.
Щоб як казахів, нас захопили
Чи , щоб в крові нас всіх утопили.
Війна до отаннього йде українця,
Гіркії чаші налиті по вінця.
Реалістично на це подивіться,
Планам безглуздим ви не скоріться.
Більшості меншість пора розігнати
Та з цих тиранів маски зірвати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972091
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2023
Друг друга не слышим,
Любовью не дышим.
Серое небо, тучек не видно.
Даже обидно.
Параллельны маршруты.
Тепло обуты.
Прожектор в глаза,
Не тот й ты не та.
Звездное небо темным ведь стало,
А как же красиво когда то сверкало.
Снежинка в руке скоро растает,
Голос знакомый чужим скоро станет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=972087
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.01.2023
Ну, не знаю. Люди, вони є такі класні.
Сьогоднішній коментар під моїм віршем.
Самі класні нас оберігають. Життя наше захищають, до останнього українця ми тут стоїмо. Вони за себе і побратима держать цей нерівний бій, Слава їм!
Прохання про посилену молитву за наших воїнів, особливо Соледар і Бахмут. Дуже важка ситуація 🙏
🙏Будь ласка, у тебе багато контактів, розійшли молитовне прохання на сьогоднішній день і ніч. Потрібна молитва БУДЬ ЛАСКА!!!
Просять матері України допомоги для синів!
Моліться рідненькі. Бійці просять молитов! Допоможи їм, Господи! МОЛИТЬСЯ ПРО НАШИХ БІЙЦІВ ПРО СИЛУ ЇХ ДУХУ! І ПРО РОЗУМЛЕННЯ ТА ПОСРАМЛЕННЯ рашистів!
ТЕРМІНОВО ВСІМ! Давайте МОЛИТИСЯ, РІДНІ! НАШІ Хлопці , ЗАХИСНИКИ УКРАЇНИ , ПРОСЯТЬ МОЛИТВ !
МОЛИТВЕНИЙ ЛАНЦЮГ!
Просимо кожного, кому ім'я - жива Людина Божа, взяти участь у багатомільйонній молитві, щоб зупинити поширення того лиха і напасті, яке ворожими підступами обрушилося на Україну та на весь Світ! Ідея в тому, щоб кожен прочитав молитву.Будь ласка, будьте чесні: збережіть молитовний ланцюжок, адже це ми робимо все разом заради майбутнього наших дітей України ! Через цю молитву ми єдині у своєму проханні!
М О Л ИТ В А
Боже, Отче наш Небесний, в ім'я Спасителя нашого Господа і Бога нашого Ісуса Христа, молимо Тебе про прощення, помилування та зцілення всіх народів Світу! Благослови нас і відведи руки тих, хто замишляє зло проти людства!
Ми стоїмо і зміцнюємося тільки вірою у Твою Могутність і Велич! Нехай ніяка нелюдь не наблизиться до нас і наших домівок!
Господи Ісусе Христе, зціли нас і відведи всякого супостата! Доторкнися до розуму та серця правителів усіх країн і народів, щоб виконували тільки Твою Святу Волю для блага народів! Господи, Ісусе Христе! Все, що диявол запланував проти народів землі, віджени від нас в Ім'я Твоє Святе!
Отче наш Небесний, ми закликаємо Тебе, визволи нас від війни та чуми диявольської, від усіх підступів бісівських, не допусти винищення людського роду! Прости нас нерозумних і в гріхах погрязлих, яви світові Своє Милосердя! Нехай славиться Твоє Пресвяте Ім'я Отця і Сина і Святого Духа!
Ми смиренно просимо, щоб Воля Твоя була на нас!
Ми молимо Тебе, Чесний Отче, про Благодатне благословення тим, хто молиться Тобі і закликає Ім'я Твоє Святе! Смиренно благаємо Тебе про батьківський захист всього людства на Землі! Почуй, пробач і спаси нас, Отче Небесний! Трійця Свята, Слава Тобі, Отцю і Сину і Святому Духу! Нині і повсякчас і на віки віків! Амінь! Амінь! Амінь! Слава! Слава! Слава Богу!🙏
Врятуй Нас ГОСПОДИ!!!
Боже, Отець наш Небесний, Творець всього видимого та невидимого світу. Помилуй і спаси нас грішних. Захисти від бомбардувань та обстрілів наші міста та селища. Врятуй та збережи наших українських захисників-воїнів, які самовіддано, без сну та відпочинку, у нерівних та важких битвах захищають нашу Батьківщину. Надішли перед ними своє небесне воїнство, яке захищало і захищатиме їх. Дай їм мудрості, стійкості, терпіння, мужності вистояти і перемогти у цій битві із сатаною та його служителями. Захистіть і збережи їх, щоб живими і здоровими вони повернулися до своїх родин. Пошли і нам, глибоке і щире покаяння. Пробач та помилуй нас за наші гріхи. Нехай будемо славити Твоє Пресвяте ім'я завжди нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.
Будь ласка, передайте далі. Навіть, якщо самі не молитеся, передайте тим, хто молитиметься. Це дуже важливо: спільна молитва всіх людей має велике значення.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971937
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023
Що ми бачим,
Те і робим.
Світ цей скоро
Ми угробим.
Хтось на нас тут заробив,
Хтось чомусь когось убив.
Божевілля повторяєм,
Ми самі когось вбиваєм чи на комусь заробляєм.
Дітям приклад подаєм,
Тому всі в гріху й живем.
Дарувати не умієм,
Допомога лиш своїм.
Ворогів ми наплодили,
Світло тінню підмінили.
Добрі дії не твої
І замок в нас на душі.
Камінь в серці,
Хрест на шиї.
Хто скажіть і що вам винний?
-Виховання і система?
Всі ми сині і зелені.
Ось тому у нас й проблеми.
Добро в світ не привнесли
І з любов'ю не жили.
Милість дай всім по потребі.
Ворога люби, приймай,
Що він хоче те й віддай.
Що даєш тобі ж вернеться.
Радість в серці відзоветься.
Він усе не забере.
Хоче це, бо це твоє.
Ради ж цьому він не дасть.
Все, що діється є фарс.
Ігри бога і душі.
Темні сили наплодились,
Людські душі їм вклонились.
Святий дух покинув нас.
Люте дійство, тіней фарс.
Пил, піщинки на землі.
Сильний вітер лиш подує - нас з землі у море й здує.
Бо над нами господин
І уже він не один.
Ми не вільні - божевільні.
І багатства в нас не ті - ми є пута для душі.
Тіні в безодні часів,
Дрова Аду кострів.
Поклали давно на алтар
Душ останній ми дар.
Яка вона красива.
Душа , світла, чиста, промениста.
Подвиг - крила то для тіла,
Поклик людства та душі.
І у кожного він свій.
Ти не бійся й не страдай,
А за ближніх все віддай.
Тіло прах, душа лиш вічна.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Qu24rbTD2x4[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=Qu24rbTD2x4
Неосяжна, безгранична.
Дух у ній ти посели.
Божі руки знов відчуй.
Голуб миру Білий, білий,
В небо він порхнув красиво.
А привязаність - то прах.
Душі світла, зорі в небі,
Помоліться і за мене.
Боже, розум нам верни,
Божевілля зупини.
Закон божий утверди,
Землю й людство захисти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.01.2023
Ты эйфория,
Ты радость моя.
Свет от костра
И счастья слеза.
Хо-чу те-бя утром,
Хочу тебя днем,
Мы ночью сияем
Желаний костром.
Совсем я не знаю
Зачем й почему
С тобой расцветаю,
С тобой я пою.
Хо-чу те-бя утром,
Хочу тебя днем,
Мы ночью сияем
Звездным костром.
Глаза закрываю,
К тебе улетаю.
Ты мои крылья,
С тобой я парю.
Хо-чу те-бя утром,
Хочу тебя днем,
Мы в ночь зажигаем
Пульсаров огнем.
Совсем я не знаю
Зачем й почему
С тобой расцветаю
Будто в Раю.
Хо-чу те-бя утром,
Хочу тебя днем,
Мы ночью сияем
Звездным костром.
Тебя все сильней
Так страстно хочу.
Тело сверкает,
Сердце поет.
Хо-чу те-бя утром,
Хочу тебя днем,
Ниточкой счастье
Наши души сплетет.
Звезды сияют,
Глубины зовут.
С неба я слышу:
-Милый, я тут.
Месяц дорогу мне осветил,
Звуки любви все тебе посвятил,
В небе сияем светом любви,
Два Солнышка в небе, полеты души.
Тебя я вдыхаю,
В тебя выдыхаю,
Тобою себя переполняю,
В тебе я горю.
Хо-чу те-бя утром,
Хочу тебя днем,
Ниточкой счастья
В узоре поем.
Мы вместе летаем,
Друг другом живем.
Любовь мы вдыхаем
Ночью и днем.
Хо-чу те-бя утром,
Хочу тебя днем,
Ночкою темной
О любви вам споем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971791
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023
https://www.jnsm.com.ua/h/0419N/
Все по колу,
Витки, витки,
Повороти.
Ті часи,
Жиди, жиди.
Іхні люди всюду.
З ким ти поряд будеш?
Душу теж загубиш?
Три червонці у руці,
То на шиї камінці.
Соціальні мережі.
Нечисть розширила межі.
Хто на Бога працює,
Душі порятує.
Хто облічає маси,
Хто розоблачає,
Нечисть виведе на світло,
Того ждуть лиш там привітно.
Всі ми створенні творцем
Та не серцем всі говорять,
Темні сили в омут згонять.
Гроші очі засліпили,
Що ви грішні натворили.
Мало, мало.
От й не стало, вічність вам крилом махнула
Душа пташкою вспорхунала.
Все живе від вас втекло.
Поселось поряд Зло.
Звук крізь вакуум не пройде,
Без душі все вмить згниє.
https://ocheninteresno.com/uk/art/9-circles-of-hell-by-dante/
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971764
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.01.2023
Хворі, психічно хворі
Заражають нас з тобою.
Хтось за ширмою стоїть,
Всіх планує спокусить.
Пропозиції туманні,
Препарати ж бездоганні.
Хворими усі стають,
Кров людську мов джин вже п'ють.
Одне одного втянули,
Одне одному внушили,
Оди яду посвятили,
Білий Світ нам підмінили, у психушку заманили.
Очі світяться вогнем,
Язики у всіх зміїні,
Психониті всі в машині.
Кнопку слід лише нажати
Та пришестя розпочати.
Царя Зла - Добром вважати.
Будем дійство прискоряти,
Цю хворобу прививати.
Кулями в тіла вганяти.
Роботів лиш застосують,
Душі вмить все це й відчують.
Вивіски лиш поміняють,
Бірочки помістять в груди,
Ви в гріху, погрязли в блуді,
То і душ більш тут не буде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971667
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023
Каждый зимний, снежный вечер
Я иду тебе навстречу.
Говорю тебе :
-Привет.
Улыбаешься в ответ.
Каждый зимний, томный вечер
Вновь ищу с тобой я встречи.
И ищу в снегу твой след.
Слышу нежный твой:
- Привет.
Каждый зимний, звездный вечер
Я лечу тебе на встречу.
Звезды падают с небес,
Ты в объятьях, я воскрес.
Каждый зимний, яркий вечер
Мы гуляем по планете,
В снег мороз мы превращаем,
Все снежинками вкрываем,
Радость к небу поднимаем,
Все живое обнимаем.
Поцелуем покрываем,
Руки нежно мы ласкаем,
Как снежинки в страсти таем.
Мы гуляем, ощущаем.
Радость встреч бесценных дарим.
Тайну чувств, сверканье глаз.
Каждый день как в первый раз,
Звезды светят лишь для нас.
Каждый может так влюбится,
От желаний заискрится,
Вспыхнуть звездочкой вночи.
- Я люблю.
Лишь прошепчи.
https://rezka.ag/animation/drama/10200-sad-izyaschnyh-slov-2013.html
(Приємного перегляду)
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.01.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=S42O7i3df2k[/youtube]
-Було?
-Було.
-Чули?
-Назад не повернути.
-Всьому запланованому знову бути?
https://www.youtube.com/watch?v=_wlAYf5DMbY
https://www.youtube.com/watch?v=g9DBM9hFiKg
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971573
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.01.2023
Я слышу твои песни
В них часть меня ,огонь - тебя.
Тебя я за руку беру
И над землей кружу.
Беру руками нежный стан,
А стана нет, туман, туман.
Лед и огонь.
Сплошной огонь, протяжный стон.
Горю с тобой
И в унисон тебе пою
Внутри молитву я творю
И слышу вздох и зов стихий,
Полет небесный и оргазм,
Вот так бывает иногда
Когда я чувствую тебя
И тела нет и нет огня,
Вдали лишь только силуэт,
Пишу по памяти портрет
И песню сердцем вновь пою
Тебе его я отдаю.
Тобой дышу,
Тебя люблю!
Пылает сердце,
Все горит.
Хочу тебя я отпустить,
Все ж манит, рвется вслед.
Тебя й меня здесь больше нет!
Мы вместе, навсегда.
Од туда и сюда.
С тобой моя душа.
Такая вот судьба.
Тебя желать, тобою жить,
Тебя одну любить.
Тебе секрет открою.
Давно пленен тобою.
Тебя я вдохновляю .
С тобой уйдем отсюда,
Я здесь но мы не вместе .
Ты там и не со мною,
А я ж дышу тобою.
Настанет миг прозренья,
Слинья й озаренья,
Не будет все как было,
Два солнышка зажгутся
И две Луны сомкнутся.
Не твой и не моя ты,
Не были мы й женаты
И это все неважно.
Ведь в нас такая сила,
Воды й огня стихии.
Мир заново воскреснет,
От зависти все треснет.
Отсюда и туда
Нам вместе й навсегда.
Тебя ведь так люблю я,
Тобой живу й дышу я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971471
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=0S4LHE7Ls4k[/youtube]
Людяність у нас там зверху постраждала
Не станцій, не розподіллення.
Людей лиш не стало.
https://www.youtube.com/watch?v=0S4LHE7Ls4k
Вір, не вір, просто перевір.
Що ж робити?
Беззаконня та війну взяти й зупинити.
Не під дудки їх іти,
Кров рікою не пролити.
Просто взяти й зупити
Війну хочеш ти?
В Росії сюди ніхто теж не хоче іти,
Насильно женуть їх їхні кати.
Можновладні російські скоти.
Убивати.
Заробляти.
Брехати.
Душі за мідяк продати.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=RCf_zox04h8[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=RCf_zox04h8
Заплановано, не вір, перевір.
Що роблять лише-
Ціни підіймають,
Економіку з людьми в яму заганяють.
Ми?
Вони?
Марсіани. Правлять тут інопланетяни.
Від бариг-окупантів смертельнії рани.
Переможно долар зростає,
Наше життя мов тая свіченька тає.
Долларів немає,
А курс зростає.
Світла нема.
А як й до війни електрики норму
Щоденно щось споживає,
На дійствах злочинних
Хтось заробляє,
Вигідно от й війну
Розпочату для утилізації
Економіки та людей
Бере й продовжає.
Перемога в руїнах кого тут чекає?
За що ця війна?
Хто правду з вас знає?
Хто за содіяне тут відповість?
Той узурпатор, що в землі вже лежить ?
Чи ірод , що крутить смерті кіно.
Коли це лиходійство прикратиться?
Утопічна віра?
Спланована на роки злочинна дія?
Перемога на кістках.
Землю вкриває воїнів прах.
Щоденне жахіття війни.
Людино , де ти?
Людяність - це інтереси інших
Вище за інтереси свої.
Кому тут мало землі?
Хто добровільно прийшов убивати?
Страшили в Росії людей певно грати?
За правду ніхто не схотів воювати,
Простіше присягу нечесті ж дати,
Душу із страху на мідяк обміняти,
Багряную кров своїх проливати,
Щоб хтось на цьому зміг заробляти.
Безумні, жорстокі, кати
До якої ви йдете мети?
А наші чим кращі?
Своїх продають.
На вбивство безглузде
Своїх заганяють,
На горі людей знов заробляють.
Словами лукавими все прикривають.
Самі, хто там зверху
Хто, що зробив?
Війну із них, хто зупинив?
Хто першим вітчизну пішов захищати,
Простіше ж інших у бій посилати.
Були царі, були князі,
Не ми, не ці.
В боях гартувались,
За спинами інших вони не ховались.
Весь світ Україні допомагає,
Чому ж ця війна ще досі триває?
Девять років кровопролиття,
Коли вже скінчиться все це жахіття?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971435
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.01.2023
[b]Своїми руками себе й підпалили, душу бесмертну в повістку вложили. (це не війна, а знищення нації)[/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=-X8_lCFD9JA&list=PLOeX8BbwvuKpsPeYYsu2zzxixj8mMD4sF&index=15[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=-X8_lCFD9JA&list=PLOeX8BbwvuKpsPeYYsu2zzxixj8mMD4sF&index=15
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=antHikwh09k[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=antHikwh09k
Виродки, Вас сюди звали?
Як баранів зігнали.
Риба з голови гниє.
Чуму у світ ваша влада несе.
Читайте самі, що народ ваш сказав,
Картинку цих висловів,
Вам я додав.
Горбачов розвалив,
Єльцин пропив,
Путін народ у крові затопив.
Зверху руйнують, знищують всіх.
Ви слуги - катів, продажних чортів.
Тотальний контроль,
Люди просто нуль.
Події розраховані,
Жертви всі сплановані.
Світом правлять марсіани,
Люди ви лиш обіз'яни.
Ляльки з ниточками,
Грають в смерть вже з вами.
Хвиля перша і остання,
Це з душею є прощання.
Зовні наче не помітно,
Все давно ногами вгору.
Брехня на брехні,
Служать просто Сатані.
Віра в доброго царя,
Безнадія, тиранія,
На вершині ж бо чорти.
Світло мраком підмінили,
У крові людське втопили.
Тотальне керівництво ,
Тотальна війна,
Стирає з землі загрозу для них,
Для чужих.
Сліпії Овечки,
А пастухами служать чорти.
Як не крути, як не верти
Все ближче вони до своєї мети.
У краю прірви всі ми,
Ведуть в небуття нас пахани.
Пани. Пани.
Знову брехня.
Віра рятує.
Кого?
Чортів?
Безпрограшна стратегія.
Демонізація.
Протестована програма.
Реалізація модуляції.
У котлі , усе горить,
Грішних душ остання мить.
Окупація своїми чортами,
Знищення своїми ж руками.
Тотальне божевілля.
Помилка неможлива,
Як же все є жахливо.
Дибом волосся,
Все далі від реальності,
Гріхопадіння. Кров закипає.
Людяність відмирає.
Плаче душа.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=eHxoUeTtgsM[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=eHxoUeTtgsM
Йде безумна війна.
Смерть косить косою,
Кров ллється рікою.
Ненависть в очах,
За нею прийде страх.
Божевільний жах.
Паралельні події,
Паралельні дії,
Повна підримка,
Остання зупинка.
https://www.youtube.com/watch?v=xhdXdPchvpA
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971420
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.01.2023
Хто з вас з іншої планети?
Добродію, не ви?
Хай Бог вас шанує!
Вони там , саме там над нами.
Всілися, оголились і сидять.
Щось іномовне лепотять.
Саме дивне, їх ще й розуміють.
Їм поклони б'ють, жуть, просто жуть.
Років так за п'ятдесяд
В сиву, сиву давнину.
Ой, мов вчора все було.
П'ятилітки пам'ятаєш?
Ой, тебе ще й не було.
Раз, на цілих півдесятка засідали лиш вони,
Потім всі ж були як ми.
Планували, працювали, процвітали.
І вони не панували.
Ні машин і ні маєтків.
Ті, хто нами керували
За станком як всі стояли.
І корів вони доїли,
Житній хліб як всі ми їли.
Чито інородніх заселили в палатах,
Всім Сатана роздав їм мандати.
Что то Свині людей захопили.
Корито в маєтках бездонне відкрили.
Світ вверх ногами перевернувся
Навіть ніхто й не схаменувся.
Свині керують, свині пирують.
Вашого стону і крику не чують.
Свиней не колять, свиней не смажать.
Їх поросята десь там, не достанеш.
Від свиней ніби відгородились,
Мови чужії в них поселились.
Звуки людські всі ми забули.
Дітоньки наші їх і не чули.
Ось моя мама мені пригадала.
Як свого вчителя в дитинстві кохала.
Він був єврей, не жид й не петрушка.
Посмішка добра, усмішка щира.
Все мов у казці, дивовижно, цікаво.
Все на віка, все розіклав, все і зібрав.
Кожен раб це памятав.
Змінили його, молодий і красивий.
Мовив про все крім тему уроків.
Лиш просміялись, а завтра питають,
Дітки нічого по темі й не знають.
Трахометрію ввели, ой ці си- та ко-.
Хоч косу там заплітай.
Вчи не не вчи — не понімай.
По німецьки аус вай.
Ой, не тра-, а трихометрія.
Знаю, знаю, вчили, вчили.
З тих часів на все й забили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971309
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023
Щоб йти вперед
Слід зупинитись.
Присядь, зупини рух,замесел,
Встань, йди.
Щоб перемогти
Слід зупитись,
Зрозуміти, переосмислити,
Пізнати, маттєве рішення само
Зізріє, простір все лихе зупине.
Вір не вір, все це було,
Все не можливо, чого прагнеш,
Думка, простір вирішить все,
Навколо система, ти лиш ланка,
Гвинтики, які хтось обертає.
Не гарячкуй, не все є так
Як нам здається,
Мудрість хай в діях сама відзоветься,
В нас є більше чим ми знаєм,
Ми весь простір наповняєм.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971308
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.01.2023
Постоянный стресс.
Депрессия . Холестерин.
Блок, затычка.
Синие люди.
Тонкая грань.
Горящая спичка.
Последняя вспышка.
Не оглох, не ослеп ?
Тогда - крышка.
Печальный памфлет
На реальный сюжет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023
Ловцы душ,
Воды огня,
Влекут ведь сильней
День ото дня.
Так просто - Мистика огня.
Искушение глаз,
Привязанность, обман.
Палиндром, психический синдром.
Рак на горе, дыра в душе,
В воронку попали,
На кого то запали.
Паутинки страсти,
Розы огня
Испепелят и тебя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=971080
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.01.2023
- Спастися ?
- Не легко. Вам ніхто спасіння в голову не вкладе.
- Спасуться глухі, німі і сліпі.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=H2x--sSvkM0[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=H2x--sSvkM0
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=B11Zo7pOayU[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=B11Zo7pOayU
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BEGZhmLJJ8Q[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=BEGZhmLJJ8Q
Глянь, що було.
https://www.youtube.com/watch?v=RLTtdcU7Osw
Глянь, що чекає.
Глянь на те, що є.
Звилини в тебе ще є?
Пророцтва спалити,
Зоряні війни уже не потрібні.
Зелені папери перемогли,
А ви, щось зробити змогли?
- Примножити гріхи.
Волося дибом встане,
Земля сама повстане.
Не в силі більш терпіти,
Ви ж далі зло творіть, грішіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.01.2023
https://www.viber.com/invite/cd44e278d9989aea9265df6a95f72f5e251a208846fe28223d34da0daadbc323
На Різдво завжди діються дива,
Чародії в небі зірками чаклують,
Дітки з дитинства бачать це й чують.
Хай же Різдво нам Мир принесе,
З снігом на Землю Радість зійде.
Дай, Боже миру, дай боже Світла,
Зроби наш Рідненький всіх нас живими,
Щоб всі раділи в кожній родині,
Щоб кожен День був для нас святом,
Будем тебе кожен день прославляти.
Слався на віки, наш ти Творець,
Боже цей світ від війни збережи,
Розум ти людям в ці дні поверни.
https://habr.com/ru/post/584748/
https://www.kp.ru/daily/26121.5/3014512/
На фото: три волхви слідують за дороговказом
Наші пращури вважали Всесвіт великим небесним будинком. Вони ототожнювали міфологію та астрономію: боги були планетами, тварини сузір'ями. У народних сказаннях і заклинаннях, багато з яких сягають ще доіндоєвропейських міфологічним уявлень, містяться звернення до вищих космічних сил. Практично будь-яка релігія має свій початок і віддзеркалення на зоряному небі, і християнство це переконливо підтверджує.
Сонце – символічний Цар Сонячної системи, навколо якого обертаються його піддані – планети нашої системи. Тому в більшості релігій світу бог Сонця під різними назвами був і залишається верховним божеством у пантеоні богів.
Ісус Христос, як і ряд попередніх богів, також є сонячним богом. У низці християнських та язичницьких пам'яток сказано, що Ісуса шанували під виглядом Сонця, а християн називали сонцепоклонниками.
Як відомо, щороку 21 - 22 грудня сонце "вмирає", тобто досягає опівдні найнижчої точки над горизонтом; у цей період день найкоротший у році. І в такому стані денне світило три дні. Але вже 25 грудня сонце "народжується", оскільки піднімається вище над обрієм, і тривалість світлового дня починає зростати.
Так астрономія переконливо підкріплює Біблію, де говориться, що " Христос помер і третій день воскрес " .Христос як сонячний бог, "вмирає" щороку 22 грудня та "воскресає" 25 грудня.
Саме тому християни у всьому світі святкують Різдво Христове саме 25 грудня.
На східній стороні, над самим обрієм, сходить сузір'я Діви з немовлям на руках; у зеніті, на верхньому меридіані сяють у сузір'ї Раку зоряні Ясла, а із західного боку поспішають на поклоніння цьому немовляті три Царі (або три Волхви, три Маги) сузір'я Оріона (сьогодні їх називають поясом Оріона). Нарешті, на сході ж, під горизонтом, під самими ногами Діви в'ється зоряний Змій, ніби переслідуючи її і роблячи замах на життя її немовляти.
В астрології зодіакальні сузір'я називалися «будинками», оскільки в них тимчасово перебувають сонце, місяць та планети. Сузір'я Діви, що зображується іноді з колосом у руках, називалося «будинком хліба», єврейською - «Віфлеєм» (Beth-lahem), а в грецькому правописі Віфлеєм. Це дає нам вже астрально-географічний термін.
Групуючи все це разом, отримуємо таке: сонячний Ісус народжується в ніч з 24 на 25 грудня від Діви в зірковому Віфлеємі, на сцену виступають Ясла, і на поклоніння йому поспішають Три Волхви; Змій — Ірод переслідує цю Діву-Марію та її немовля, але марно, бо вона піднімається все вище і вище.
Але паралелей ще більше. Апокрифічні (не канонізовані) євангелії внесли до християнського мистецтва та переказу ще одні персонажі для цієї сцени: вола та осла, які знаходяться біля ясел з немовлям.Цих апокрифічних тварин ми бачимо і на небі у сузір'ях Тельця та Осла (у сузір'ї Раку), справді, розташованих між Яслами. Приєднаємо сюди фігуру Волопаса, що ще знаходиться біля Діви, з клюкою в руках, який пасе сім волів — сім яскравих зірок Великої Ведмедиці, і перед нами повна євангельська картина.
Крім того, 12 апостолів асоціюються із 12 знаками Зодіаку.
Залишилося розібратися, за якою дороговказом йшли волхви.
У II главі Євангелія від Матвія розповідається про те, як волхви, які прийшли зі Сходу в Єрусалим, розпитували про місце народження "Царя Юдейського", посилаючись на те, що вони "бачили зірку його на сході". Євангеліст не пише про кількість волхвів. За кількістю дарів припустили, що їх було троє.
Зважаючи на все, перші християни скопіювали давньоєгипетську міфологію. Якщо бути коротким (докладніше можна прочитати за посиланням внизу статті), можна сказати, що у стародавніх єгиптян, що живуть 2000 років тому, цією дороговказом був Сіріус. Єгиптяни називали його зіркою Богині - Небесною Царицею, під якою виступала Ісіда, мати бога Сонця Гора.
27 - 31 липня кожного року схід Сіріуса на кілька хвилин передував схід Сонця, після чого Сіріус зникав у його променях. 2000 років тому Сиріус в Єгипті сходив на сході, зовсім поруч із Сонцем, лише на кілька хвилин раніше.
Якщо провести уявну лінію через пояс Оріона, вона вкаже саме на Сіріус: саме у цьому місці народиться бог Сонця Гор, тут слід шукати його народження.
У Стародавньому Єгипті народження Гора - Сонячного Бога - відзначалося 27 липня, оскільки саме в цей день відбувався розлив Нілу, який приносив родючий мул, що гарантувало багаті врожаї. З цієї причини ця астрономічна подія відзначалася в Єгипті як Новий рік, свято тривало 4 дні.
Більшість сучасних християн дату Різдва Христового відзначають 25 грудня.
Великдень же, присвячений дню весняного рівнодення, знаменує собою перехід від зими до весни, тобто, перехід від смерті до життя, від землі до неба, повну перемогу Ісуса Христа над темними силами.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.01.2023
Нас не потрібно лікувати,
Без вас ми довше проживем.
Нас не потрібно заганяти,
У ваших рамках лише зло.
Нажива ваша, все від біса.
На кожному кутку "Здоров'я",
Купуй здоров'я.
Ми по природі всі здорові.
Собі коліть свої уколи,
Собі промийте ви мозги.
Накази всі пишіть собі,
Мітлою вас пора змести.
Візьміть свої ви костилі,
Свій яд і кальцій, що в таблетках,
Сидіть самі ви в тих шкарпетках,
Бахіли зверху натяніть
І маски з лиць своїх зніміть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970275
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.01.2023
Як це страшно усвідомити.
Ти в колонії.
Багатовікова кабала.
Мітки навколо,
Ти придивись.
Усвідом, пробудись.
Як підло з нами поступили,
В очах , в секунду обдурили.
Обібрали всіх до нитки.
Ви - синички в годівничці.
Сала скибочку поклали,
Крихтки хліба, все ж забрали.
Зима навколо, страх в душі.
Жовтогрудії пташки.
Ми в тенетах всі давно.
Сильце мниме править балом.
Око мертве оживає,
В вас все глибше проникає.
Колонія, забута гармонія.
Терен, забуття,
Сліпота, словоблуд.
Рограбована колонія,
Остання агонія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=970208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.01.2023