| Сторінки (20/1983): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Из этой страны снова бегут,
Беды оставшихся снова ведь ждут.
Концлагерь здесь строят увы цифровой,
Нас цифрой добьет сирены вновь вой.
Выбора нет, зато выборы есть.
Одно беззаконие только ведь здесь.
Словно шакалы воют сирены,
Рвутся снаряды, дроны летят,
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=oIZUnDt8EpQ[/youtube]
Убить миллионы тут ведь хотят.
Все не случайно, крысы бегут,
Новые беды оставшихся ждут.
Будет увы цифровой беспредел,
Будет тут новый увы передел.
Тут обелиски не возведут,
Будет прощальным
Победный салют.
Кибер программы
Смысл ведь нашли
У нескончаемости этой войны.
Месть как спасение нам подают,
В новый концлагерь черти ведут.
Все, что когда то давало доход
У нас ведь украли в воровской обиход.
Жидо-масонсвто тут ведь рулит.
Каждый о ком то тут ведь скорбит.
Месть за убийства прикрыли войной,
Встречи ведь ждут в сети с Сатаной.
Коды программ оставят лишь след.
Вчера ты ведь был, а завтра уж нет.
Все постепенно сойдут ведь с ума,
Выживших ждет цифровая тюрьма.
Продолжат тут месть наши враги,
Худшее снова ведь впереди.
Снова обманут, жизнь отберут,
Будет последним победный салют,
Атомный взрыв все только и ждут.
Все члены НАТо ведь в стороне,
Значит все ЗА - тут быть войне.
Ракет все больше и больше летит,
Земля от безумства и горя вопит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996856
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.10.2023
"Рапсодія — інструментальний твір, вид музичної фантазії "
Где этот мир,
Где эта дверь?
Желанной любви
Где же постель ?
Я станцевала
Танец на ней.
Танец любви,
Танец дождей.
Буду я осень,
Буду й весной,
Буду гореть
В небе звездой.
Там вот камин,
Дров положи,
На танец любви
Меня пригласи.
Есть во мне мир,
Есть во мне й дверь,
Ты подбери
Ключик скорей.
Ночью холодной
Любовью согрей.
Где же мой милый
Наша постель,
Словно тот лист
Я б кружила над ней.
Вот и окно,
Вот и камин,
В вечности милый,
Пойду й я за ним.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.10.2023
Ти те, що їси,
Ой, скільки ла й на
Впихаєм в маля.
Воно виростає,
Його роздуває.
Шлаки аж пруть,
Мухи гудуть.
Ти те, що їси.
А що ж подають,
Що у обгортці тобі продають?
Чому деградуєм,
Чому їх годуєм?
Чому ми жремо,
Ми ж не їмо.
Із чого котлетки,
Свісно із сої,
А, що у багетах ?
Яду ж до волі.
То, що ж ви їсте?
Що ви купили?
Все, що на хімії
Вам же всучили.
Те, що всередині
Вас поїдає.
Організм же хворіє,
Тіло страждає.
На нарко добавки вас присадили,
Ще більше пожерти
Ви ж захотіли.
Пузко наїли,
Вас роздуває.
Не все це виходить,
Шлак вас вбвиває.
Не їхніє це тіло,
Храм був в тобі.
Піддався рекламі
І смаку брехні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023
Добро пожаловать
В королевство зеркал.
Ты не в курсе,
А в нем ты застрял.
Перевертыши всюду й везде,
Даже внутри и в голове.
Внедренцы во власти,
Техномутанты, двойные агенты, дегенераты.
Техногенные сущности
В них внедрены,
Темные всадники
Вечной войны.
Захваты, подмены.
Всюду следы этой измены.
Все еще хуже
Чем думаем мы.
На грани, над бездной
Давно мы стоим.
Колониальные всюду уже механизмы,
НДС всюду вгоняет всех в тризну.
Полная всюду цифровизация,
Смертности душ импровизация.
Данные всех всем раздают,
За грош покупают, за цент продают.
Вас убивают, эшелоны везут.
Землю с под ног у вас отберут.
Бумажные ценности в офшоре уже,
Биометрии концлагерь везде.
Дневник цифровой, журнал,
Деньги в сети, время крадут,
А ты вновь молчи.
Войною прикрыли эти реформы.
В войну протянули
Крючки и законы.
Тупость во всем,
Везде ведь грабеж.
С экрана ведь ложь и лестный пи ...ешь.
Финансы давно управляют войной.
Ты единичка, нет все же ты нуль.
Идет обнуление стран и людей,
Все исполнители ложных идей.
Пята колона давно продана,
Правит тут бал Ваал - Сатана.
А судят тут псы осла и козла.
Кличка сверху, кличка снизу,
А им все равно, у них все окей.
Финансы плывут в карманы ужей.
А вы убивайте своих же детей.
[b]
Война должна быть немедленно прекращена![/b]
У них вызывает это восторг,
Для нас всех конечно это все - ШОК!
Как на доске - КИБЕР-ход идеальный,
От безысходности рев триумфальный.
Многоходовку они провели ,
Колонии в бойне друг с другом свели.
Подменили США на Украину
И устроили нам Хиросиму.
Ягненка медведю преподнесли,
В загон завели и отдали.
Поле боя Украина,
В стороне вся эскадрилья.
Просто спички поджигают
И разводят тут костер.
Сорок лет - шашлык готов.
Медленно и на углях,
Всем живым готовят прах.
Ядерные две державы
Вы .... и вы не правы,
Два гаранта Землю делят
И ягненка не поделят.
Ведь над ними их Один,
В фраке черном господин.
Он проводит ритуал,
Победил - тогда ты прав.
И ягненок осмелел,
Взял медведя й одолел,
Все вокруг только смеются,
Атомные бомбы рвутся.
Выбрана ведь не случайно,
Ведь земля обитованна.
Не у США и не в России.
Там война ЗАПРЕЩЕНА.
Там граница, там черта.
Можно тут испепелять,
Убивать и истреблять.
Тут алтарь и тут агнцы,
Тут горят в Аду самцы.
Бомбы сбросят сверх державы,
Утолят убийства славу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.10.2023
Волна за волной смывают песчинки,
Волна за волной уносят песок.
Частички любви на дне оседают,
Чайки крылом им с неба махают.
В ладони твое я сердечко возьму,
Рук теплоту я в любовь всю вложу.
К солнышку ручки свои протяну
И ветерком на весь мир прошепчу:
Веришь, не веришь,
Я очень люблю,
В Каждой песчинке
Сердем горю.
Каждый луч солнышка
Нежно вбираю,
Все, что любимо
Я вспоминаю.
Все, что прекрасно -
Тебе отдаю.
Воздухом ветра
Ласкаю й люблю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996636
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023
У осені свої закони,
Якась незвідана краса,
Краса вмирання й переходу,
В нове життя без вороття.
В останнім танці лист кружляє,
А в слід йому ще лист махає,
Ніби благає - зачекай,
Візьми й мене, мене кружляй.
І землю , Землю обіймають
І їй остаток віддають,
А самі , самі в покаянні
Дерева сірі зиму ждуть.
Яка незвіданна краса,
Яке смиріння, які барви,
Тепло землі все відчуває,
Її як маму обімає
І горниться все до землі,
Листок до листочка
Й зеленіє трава, вона ще жива,
Вона проросла, а там і весна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.10.2023
Мы все как прежде рушим й рушим,
До основания, а затем ?
Мы только крушим, убиваем,
Зачем ведь точно ж мы не знаем.
В жизнь чьи то планы воплощаем,
Народ славянский истребляем,
Ресурсы даром отдаем,
А сами, сами как живем?
Предатели одни вверху,
Это заметно и ослу.
А мы как прежде,
Мы волы, рабы системы,
Мы не люди, свободы не было и нет.
Марионетки нами правят,
Кто не угоден - тех раздавят.
Народ свой сами истребят.
Зачем коммунизм и марксизм ?
Даешь катаклизм !
Пусть на войне озолотятся,
Пусть кровью нашей насытятся.
Вампиры ж правят на планете.
Вы еще сыты и одеты?
Ваш дом еще не захватили ?
А, вы в уютненькой квартире.
Тиранам оды мы поем,
Как патриоты все умрем.
Они годами на Багамах,
Рабы в крови и тело в шрамах.
До основания и затем,
Кто направлял - владеет всем.
А остальные все больны,
Неизлечимо, их мы не выпустим с страны.
Издержки этой лишь войны.
Еще один был катаклизм,
Зато потом - опять фашизм.
Кто тут терпел, кровь пролил
Тот там, на небе заслужил...,
А небо где ?
Оно ж в огне.
Удобно в облаках летать, вот и придется умирать.
Все по плану.
Вы ведь поверили обману.
Вы мафию пустили в власть,
Она й пирует, вот и бал.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996269
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023
Удобно людям быть рабами
Невеждами веками слыть.
Удобно людям быть зверьем,
А ты молчи, а то сожрем!
Удобно у корыта быть,
Чужое все взять й распилить.
Договорняк всего ведь выше,
Холопов шум давно не слышен.
Удобно людям быть рабами,
По пирамидам подниматься,
Сквозь зубы сверху улыбаться,
С экрана брать и притворяться.
В оману всех вокруг вводить,
У списках партий разных быть.
Ногами двери открывать,
Всем, кто пониже угрожать.
И брать и драть
И вывозить, а там холуями служить.
Двойные агенты, продажные твари,
Но на груди их сверкают медали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996265
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.10.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=PJNoo_K85L4[/youtube]
Город - клетка,
Город - метка.
Огромная точка,
Смерти -отсрочка.
Джунгли с зверьем,
Мы в нем живем.
Это удобно,
Это комфорт.
Короткий в ней строк.
Прислуга й бомжи,
Часть массовой лжи.
Небоскребы и вышки-
В клетках мартышки.
Одинокие камеры,
Ненужные вещи,
Прислуга й рабы.
Купюры, маршруты.
Завтрашний день,
Еще одна дверь.
Чьи то мечты, часть массовой лжи.
Метро - крысоловка,
Для тюльки засолка.
Удобства везде,
Дыры в дыре.
Работа, работа -
Ума мышеловка.
Сняли квартиру
И вы в этом мире.
[b]Welcome to Video [/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=p0iJ_2JYKpo[/youtube]
Звірі за вами полюють,
Ці звірі лиш звірства чинять.
По світу ця нечисть мандрує,
Для цього і Інтернет.
Крипто, криптозлочинці,
Звірі лишають сліди.
Усі вже на волосинці,
Усі на гачку ці ск..ти.
Ви думали вас не каснеться,
В офшорах всі ваші сліди.
Ви знаєте все це минеться,
Та ви як і ми є раби.
Усі ми в цих джунглях живем
Та душі за гріш продаємо.
Цікаво чого ми чекаєм,
Злочинці усі на крючку.
Одне ж ми прекрасно все знаєм,
Слуги вони палачу.
"Еліта" не те, що ми знаєм,
По шию вона у гріху.
Людей вже повірте немає,
Лиш звірі усі наверху.
Шакали цим світом лиш правлять,
Всюди помітні сліди.
Всюди пасуються їх стада,
Всі ми для них лише пил.
Думали їх не каснеться
Та всі вже давно на крючку.
За все їм стократно ж вернеться.
Та їм все одно - всі в гріху.
Цікаво, а чорт посміхнеться?
Цікаво, а люд ужаснеться
Чи крипто купує нову.
Ми всі ж на цих звірей похожі.
Ми бачимо поряд же їх,
Офшори, офшори, офшори.
Хто в владі кожен же звір.
Крадуть же в своїх не в чужих,
Живуть же прекрасно мажори,
А люд, він до цього вже ж звик.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996095
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023
В осени свои законы,
Все живое отмирает.
Жизнь в природе утихает.
Пишут письма липа с кленом.
Он по прежнему влюбленный.
Кучери свои расплел,
А в литочках пара слов :
-Я тебя одну люблю,
-Приходи, как прежде жду.
Иней седину вплетает,
Все пройдет - он твердо знает.
Если нет в тебе тепла -
Жди, придет к тебе зима.
Вот в прекрасные наряды
Все оделись, ветру рады.
В танце письма вновь закружат,
Каждый лист кому то нужен.
Воробьи не соловьи,
Не поют нам о любви.
Чик- чирик и он притих.
Осень поступью ступает,
Землю листьям утепляет,
Бабка Йошка на метле
Убирает все к зиме.
Ветер бабку на качелях
Вновь качает над землей.
Поливала что б из тучек
Землю щедрою рукой.
Все барвисто, все в прекрасах,
Серебро везде и злато,
Все сияет, лучи солнца отражает,
Тепло солнышка вбирает
И земле все отдает,
Ростки й корни бережет.
Поколение отходит,
Хороводы с ветром водит.
Все проходит,
Все проходит.
Дождь осенний
Йдет и йдет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996092
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.10.2023
Кибер расчеты,
Кибер программы
Это начало
Последней ведь драмы.
Закончат над нами
Они эту сеть
Верь, аль не верь
Людей больше нет.
Инопланетный повсюду ведь код,
Правит планетой давно этот сброд.
Все по моделям, здесь тонкий расчет,
Миллиарды в потерях это не в счет.
Летит паутина над головой,
Спутники всем предвещают покой.
Пять джи не на гаджете,
Он ведь в крови, вас пишут,
Вас травят и с неба
Вас травят й внутри.
На связь подсадили
И интернет.
Давно вам внушили - выхода нет.
Все то прекрасно, что подают.
Наркобароны вас ведь сожрут.
Вас подключили к нейросети,
Вход в виртуальность,
Там ты живи.
Все постепенно,
Тонкий расчет.
Тех, что убили,
Те ведь не в счет.
Спутники в небе за вами следят,
Нити сетей спектакль здесь творят.
Психосистема давно на крючку,
Не зримый актер играет в дуду,
Крутит весь мир й бросает в трубу.
В мир ведь иной с тобой я иду.
Кибер программы, кибер расчеты,
Правят иллюзией новые боты.
Нейромашины кормят едой,
Разум тебе пора на покой.
Скажите чему учат детей,
Ты своих близких просто привей,
Ты подсади всех на иглу,
Ты патриот - играй в чехарду.
Над ДНК тут творят чудеса,
Экспериментам не видно конца.
Биомашины ногами пойдут,
Новые беды выживших ждут.
Инопланетный код В ДНК,
Неопрограммы одни без конца.
Кто то фантастику в этом увидел,
Душу живую не разглядел,
Вечность сменил на медяки,
Ты биомашина - робот внутри.
Зверь в этом мире правит давно,
Экран - неоцерковь, смерть - как в кино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995999
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
Зверье не по понятиям
К рукам прибрало Все!
Зверье к всему голодное
С небес спустило зло.
И эти злые сущности
Расселись на верху.
А люди полудремные
Встречают Сатану.
Телам сменили ценности,
Раздали интернет.
Мозги уже все в плесени,
У многих их и нет.
Зверье собралось в мафию
И правит бесспредел.
И тайно по согласию
Идет тут передел.
Что ложь здесь в третей степени,
Известно небесам.
А Ад кровавый с горестью
Идет ведь по стопам.
Как Бог велит - по совести,
Они ведь не живут.
Вампиры здесь устроили
Для нечисти приют.
Приказы й надувательства
Дает их Господин.
У вас ведь есть у каждого
Бессмертная душа.
А мафия предательства не стоит и гроша.
Но люди безголовые в них видят идеал.
Живут не по понятиям,
Не по грехам воздам.
Все терпят надругательства,
Все служат палачам.
Везде ж давно предательство,
А частье где то там.
И люди в камуфляжах
И маски на лице.
Не бегают по лужам,
Не радуют друг друга.
Друг друга убивают,
Людей порабощают.
Все лучших истребляют
И стадом управляют.
Мафия бессмертна
Внушают вам с экрана,
Кровавую ночами
Вновь крутят эту драму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.10.2023
У солов'я чарівне До- о!
А після тишина настає.
Вір не вір
Та так же є.
Про кохання то на О-оо!
Що брехливо то на я,
Ля-ля-ля
Не кохало так маля.
Не старався б так юнак,
Що пізнав кохання смак.
Чомусь пишуть так фальшиво,
Бо кохання то є диво.
Лиш закохані співають,
Бо серця в піснях лунають.
Не пізнанного бажають,
Близкість душ так відчувають.
О. Е. І. А.
О.Я. І.
Голосні всі чують ці.
Голос звуки подають.
Резонанси настають.
Сім цих звуків
В глибині,
В глибині вони душі.
А частіше ж прозаїчно,
Кажуть о це фанастично.
Рими в ноти укладають
Та мотиви повторяють.
А звучить все це фальшиво,
Так солодко, все ж брехливо.
Душі слів не відчувають,
Просто лиш словами грають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995974
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
2018 рік "Планета зверей"
Озвірин у промисловість уже запутистили,
Ніхто ще не знав, а всіх вже привили.
Не панацея і не спасіння,
Масове розуму то помутніння.
Хто в це не вірить,
Ті посміхніться,
Планету тварин
Ще раз подивіться.
Кожен в цій грі впізнає себе
Та зрозуміє
Когось хтось там жде.
Коханого жінка,
Сина батьки,
Батька родина.
Вони не скоти.
Когось хтось чекає,
В думках виглядає.
Тварі сліпі до горя людей
Душі продали наших дітей.
Із голівуду храм возвели
В чати та блоги нас завели.
Життя обесцінили, світ захватили.
Чудищ у владу вони посадили.
Горе тут сіють, страх та розруху
Та продають, продають все живе.
Ви вже сліпці, що ж далі вас жде?
Нехай дочекаються батька та сина,
Хай буде щаслива кожна родина.
Навіщо нам саксів й кацапів кормити,
Навіщо довічно все це терпіти?
Навіщо тоді нам перемога,
Коли українця не буде живого ?
Навіщо нам НАТО в яке не візьмуть,
Навіщо вкраїнцям Євросоюз ?
Туди не візьмуть мафіозну державу,
Здобули в бою незалежність по праву.
Одне залишилось війну припинити,
В єдиній державі нам дружно всім жити.
Мафію тут і закордоном всю в кучу
Й на Схід в тероборону.
Бандіти бандітів нехай убивають,
А влади хай звірі над нами не мають.
Напевно не всім мій вірш до смаку,
Життям же героїв я дорожу.
Вони не розмінна для влади монета,
Хто тут правий це ЗСУ,
Кожним бійцем я дорожу,
Кожному з них уклін до землі.
Вкраїни жива, бо має синів.
Та звірями люди не мусять ставати,
Душі і кров кому продавати?
Кожного хтось чекає та жде, Бог хай життя їм збереже.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995972
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.10.2023
Только полюбив
Бога познаем,
Только умерев
Бога ощущаем.
Все лишь отпустив,
Бога мы впускаем.
Только полюбив
Как звезда сияем.
Любов разделив,
Счастье ощущаем.
Только после ночи
Наступит рассвет.
Только отпустив
Ждешь любви ответ.
Где глаза бездонны
Й на щеке слеза
Там сердца влюбленных
Горят без конца.
Ищут там в толпе
Свет любимых глаз.
Там лишь понимают,
Бог всех любит нас.
Близость отношений
К Богу нас ведет.
Аполлон, младенец,
Наш продолжит род.
Все мы дети Бога,
К Богу нам й дорога.
Тропы для любви.
Руку протяни,
Рядом, близко йди,
Вечно и всегда лишь люби, люби.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023
Дьявол вероломно
Заключил контракт,
Обещал вам деньги
И отправил в Ад.
Миллионы смертных
Снова в бой идут,
Черти всех живыми
Их в огне сожгут.
Детям их покажут
Бучу и Бахмут.
Технику й людей
Черти там примут.
Будет с автоматов
Только им салют.
Миллионы жертв
Там побед не ждут.
Адские костры
В небо не ведут.
Просто вновь родным
Похоронки шлют.
Лечат безголовых
Зеков й молодых,
Только лжи продажной
Голос не притих.
Миллионы пали,
Миллионы йдут.
Умрут молодыми
Бурят и удмурт.
Деньги гробовые
Через год придут.
В цинковом гробу
Прах не привезут.
Землю ведь чужую
Удобряют тут.
Ультиматум НАТО
Кровью тут скрепили.
Рулит ведь диктатор,
Вот все йдут в могилы.
Миллионы гибнут,
Горя не излить.
Пали за победу,
Надоело жить.
Дан приказ народу
Просто умереть.
Черти в том Аду
Будут всех вас жечь.
Миллионы гибнут.
Нам их жаль, вам нет.
Миллионы пали,
Вам их жаль, нам нет.
Разделили совесть,
Продана и честь.
Правят ведь тираны
И несут лишь смерть.
Они ведь не те,
В бой они не йдут.
Властью Сатаны
Детям смерть несут.
На костях решили
В Ад вас занести.
Души вы продали.
Черви труп сожрали.
Вам нужны медали ?
Вечные мученья тела и души ?
Значит по приказу
Контракт подпиши.
Очередь твоя,
За чертей - умри.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995857
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.10.2023
Здесь птицы не поют,
Деревья не растут,
Весь мир узнал Бахмут,
Здесь кровь все льют и льют.
Люди сошли с ума,
Дорога там одна.
В атаку вновь идут,
Все как один умрут- Бахмут.
Безумные при власти,
Прикрыли лестью й фальшью
Убийства безголовых,
Солдат тупоголовых.
На смерть идут й идут,
Удобрят землю тут.
Как муравьи слона,
Они земельку делят.
Она их принимает,
Она все одобряет.
А что ей остается,
Ведь зомби неимется.
Приказ дан умереть
И ждет людей всех смерть.
Настолько все безумны,
Ведь й так короток век,
Что мир и землю делят,
Планету удобряют,
Уже жить не мечтают,
От смерти убегают.
Туда сюда бегут,
А с неба вновь всех жгут.
Как будто муравейник,
Земля кругом горит
И только жид бестыжий
Над златом вновь сидит.
Кощей как прежде чахнет
И кровь рекой течет.
Никто уже не властен,
А смерть идет й идет,
Косой, косой сечет,
Она безумных ждет.
Безумные приказы,
Сказали наступать,
Приказ был - мирать.
Идеи снова лживы,
А цель паработить,
Кто смел - всех истребить
И землю удобрить.
Победа на костях,
По трупах снова в бой,
Кругом кошмар и вонь,
Кругом одно зверье,
Идет в атаку зло.
Мы гости в этом мире,
Мы дети всей Земли.
На ней мы лишь букашки
И делим мы чужое.
По этому всем горе.
Кто выше тот безумней
И все хотят подняться,
Пора же приземляться
И землю ощутить,
Чужое не делить,
По разуму всем жить,
Ведь гниль не истребить.
Убив таким же станешь,
Природу не обманешь,
Внутри ж, в крови зверье,
- Убить, убить кого ?
Врагами всех считать
И всех, всех истреблять.
Победа на костях,
Вот й ждет всех только прах.
Не властны мы,
Мы гости в этом мире.
А он на много шире.
Мы видим только зло, творим, творим его.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.10.2023
Відспівали солов'ї,
Одинокі вже сади.
Вітер віти лиш колише,
Він один нас не залише.
Осінь в гості всіх чекає
Та чомусь душа не зігріває.
Не обніме, не пригорне.
Лиш обдує та намочить.
Входить в дім цей королева,
О такі в неї манери.
В позолоті і красива,
Як погода норовлива.
Іній тут , там морозець,
Дощик з неба навпростець.
Відпівали солов'ї,
Одинокі дві душі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995669
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.10.2023
Виброзвук ,
Сердца стук.
Содрагает планету,
А тебя рядом нету.
Яркий свет,
Зов планет.
Опьяняет глаза,
Ты желаний греза.
Спонтанности стон
Как любви обертон,
Расцветает бутон
И звучит саксофон.
Ты словно вселенная,
Во тьме озарение.
Вся земля дрожит,
Счастье днем не спит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995580
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.10.2023
Семьдесят один пол
И это уже не вздор.
Полный официоз.
Самоопределение,
Полоиндификация,
Полная трансформация.
«Учат в школе» на новый лад
[b]"Вчать у школі, вчать"[/b]
[b]На планшетах в ігри грати, мови рідної не знати.[/b]
[b]В школах вчать, в школах вчать, в школах вчать.[/b]
Вчать лиш тільки віднімати, інші дії нащо знати.
В школах вчать, в школах вчать, в школах вчать.
Всіх міністрів шанувати, інфопростір засоряти.
В школах вчать, в школах вчать, в школах вчать.
В нас Табачники міністри, діти в Польші, хочуть їсти.
В школах вчать, в школах вчать, в школах вчать.
[b]Лайки в блогах нажимати, в іграх інших убивати.[/b]
В школах вчать, в школах вчать, в школах вчать.
Книги всі у пдф, книги ті, що одобрили.
Ми в ІТ , нас цьому вчили.
В зум заходити умієм, в чатах пишем, смайли шлем.
В школах вчать, в школах вчать, в школах вчать.
Польські бачимо міста, жити в Польші - красота.
В школах вчать, в школах вчать, в школах вчать.
І не бачити домівок та не слухати батьків
Вчити, вчити, вчителів
[b]В нас Табачники міністри, діти в Польші, хочуть їсти.
Нас готують до війни, ми Вітчизни всі сини.
В школах вчать, в школах вчать, в школах вчать.[/b]
Ми в мережах всі живемо,
Робо-ботів збережемо, робо-ботами будемо.
В школах вчать, в школах вчать, в школах вчать.
Смуток - свято вчителів, няньок наших, пастухів.
Свят нема, нехай сумують.
Будем ми роками вчити як й чому нас тут навчити,
Щоб малих не обіжали, нам усім лиш догоджали.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023
Данні - товар,
Економіка даних.
Тотальний контроль,
Одиничка, нуль ?
Рейтинг є ти,
То ж вниз знов лети.
Нормальність угоди
В примусовості згоди.
Формальні умови,
Цифрові платфоми.
Це не утопія,
На життя це пародія.
Цифрові наркомани,
В голові шрами.
Чіпи, біотварини,
Ви вже нижче скотини.
Ніяких прав і свобод,
Віртуальний зброд.
Алгоритм запущено,
Людей в Ад опущено.
Повне онулення
Прикрите війною,
Ваш одяг знайомлять
З новим Сатаною.
Душ вже нема,
Холод й зима.
Майбутнє чудове,
Ви - біоробот.
Біомашини. нема більш людини.
Під гаслом війни
Узурпація влади.
На відстані кроку весь світ вже від Аду.
[b]А step to Hell[/b].
One step further
Data is a commodity,
Data economy.
Total control,
One, zero?
You are the rating,
So fly down again.
The normality of the transaction
The coerciveness of consent.
Formal conditions,
Digital platforms.
This is not utopia,
It's a parody of life.
Digital addicts,
Scarred in the head.
Chips, bio-animals,
You're already lower than animals.
No rights or freedoms,
Virtual rabble.
The algorithm is running,
Humans are going to Hell.
Full reset
Covered by war,
Your clothes are being introduced
To the new Satan.
There are no more showers,
Cold and winter.
The future is beautiful,
You are a biorobot.
Biomachines. No more human beings.
Under the banner of war
The usurpation of power.
The whole world is one step away from Hell.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.09.2023
И всех давно там ждут.
Все как один умрут.
Везут туда, везут.
Приказ й короткий путь.
Как будто так давно,
Как будто все кино.
Отрывок кинопленки,
Как будто прошлый век.
Как жалок человек.
Приказ вам дан с Луны.
Все как один - умри.
Очистите планету,
Выхода ведь нету,
Придет ведь озарение,
Придет пора прозрения.
Придет, но для всех.
Как жалок человек.
Над вами твари с тьмы,
А вы ? А вы - рабы.
Умрите й не прозрите.
Лишь горе й боль узрите.
Огонь, огонь в зените.
Умрите, бесов вы не гоните.
Вы жизни не узрите.
Каков прекрасный план.
Какой есть в нем изьян?
Ведь все предрешено,
Последнее кино.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.09.2023
Кто то ушел,
Кто то уже навсегда,
О ком то грустим,
При мысли катится слеза.
Кто то прорыл борозду,
Кто то оставил звезду.
О ком то напомнит улыбка,
О лучших заплачет и скрипка.
Кто то ушел в небеса,
Кто то был лишь песком
Пылинкой под каблуком.
О ком то поют соловьи,
О ком то грустим мы в ночи.
А кто то сияет всегда.
И манят к нему небеса.
Как все незаметно порой.
Дождь лишь напомнит слезой
О том, что когда то манило,
О том, что всей жизнью тут было.
Руками обнять облака ?
Возможно, но все же едва.
Все миг, не навсегда.
Бежит из слезинок река,
Туманная дымка в дали,
А стих?
Он о любви.
О грезах и боли сердец,
О том, что всему есть конец.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994610
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2023
Хмарки в небе проплывают,
Всех, кто смотрит восхищают.
Люди ж землю удобряют,
Всех, кто видит содрогают.
Медвежата и мартышки,
Змей с хвостом и носорог,
Дом пониже, не высок
Вызывают в нас восторг.
А дракон разинув пасть,
Взял все это й проглотил.
Всех зверят он сокрушил,
Шум турбин их истребил.
Небо кажется закрыли,
Уши и глаза прикрили.
Пятки только лишь сверкают,
Их снаряды догоняют.
Все ревет, горит, кричит,
Испугался даже кит.
Он хвостом нам вслед взмахнул
И поглубже вмиг нырнул.
Хмарки в небе вновь плывут,
Грозных туч не видно тут,
Только люди словно боги
Зжгут земные тут дороги.
Вся земля давно дрожит,
Испугался даже кит.
Режут небо, режут землю,
Утверждают правоту,
Убивают красоту.
Мира нет, его й не будет,
Ненасытны эти люди.
Лад в стране не наведут,
Расчищают смерти путь,
Горе й ненависть несут.
Правоту финансов видят
И пилой под корень пилят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994607
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.09.2023
Вновь тебе я очень рад,
Ты как в небе звездопад.
Только рядом появилась,
Засверкало, заискрилось.
Вспышки в небе и внутри,
Ты как лучик от зори.
А улыбка как в Джаконды,
Взгляд как будто в анаконды.
В глазах неба глубина,
За спиною как Луна.
Наливаю нам я чаю,
Аромат любви вдыхаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.09.2023
Ты вызываешь вновь желание.
Это так мало и много...
ДЫШИ МНОЙ: Ты и есть очарование.
ДЫШИ МНОЙ: В тебе всего есть понемногу.
ДЫШИ: Легкость лани лесной
ДЫШИ: Свет и тепло от улыбки
ДЫШИ: Когда ты рядом со мной
ДЫШИ: Я совершаю ошибки
ДЫШИ: Как то все это смешно
ДЫШИ: Миг, что на грани улыбки
ДЫШИ: Радость и естество
ДЫШИ: Есть продолжение улыбки
ДЫШИ: Ты вызываешь желание
ДЫШИ: Рядом теряю сознание
ДЫШИ: Я проникаю в тебя
ДЫШИ: И ощущаю себя
ДЫШИ: Я постигаю блаженство
ДЫШИ: Рядом со мной совершенство
ДЫШИ: Оба сейчас мы на грани
ДЫШИ: Шаг до экстаза, касание.
ДЫШИ: Ты вызываешь желание
ДЫШИ: Ты расширяешь простор
В тебе есть небесный узор
Й желанный, томительный стон.
ДЫШИ: Сияет как нить Ариадны
ДЫШИ: Путеводная нить мироздания
ДЫШИ: Мы зажигаем звезду
ДЫШИ: В этот миг я безумно люблю
ДЫШИ: В этот миг я на век умираю
И в тебе я зарей воскресаю
Открываю я дверь в небеса
У любви не бывает конца.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994394
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.09.2023
Минуле народу зарито в землі,
Минуле все людства згоріло в вогні.
Фейки повсюду, фейки навколо,
Все на Землі йде завжди по колу.
Інфосистема вічно жива,
Істині світла не потрібні слова.
Слова то перетин образів є,
В інфосистимі усе давно є.
Розвійте ви попіл,
Залийте водою,
До неба вогонь на землі розведіть,
В темряві вічній віками мовчіть.
Навіть і там ефір й світло є,
В кожній крупинці є щось живе.
Рано чи пізно воно проросте.
Вода вікова замулить тут все.
Як би минуле ви не ховали,
Як би народи не розділяли,
Рано чи пізно прозріння прийде,
Світло душі врятує тебе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.09.2023
Виток, виток і перехід.
Це перехід у новий світ.
Світло вже є, воно нас веде.
Щастя вже там, іде по слідам.
Не всі перейдуть,
Не всіх там же ждуть.
Чекають того, хто світло несе.
З добром він іде.
Іди в перехід,
Це вхід в новий світ.
Духовно зрости.
Як Сонце світи.
Як не крути,
Туди слід іти.
Двадцять двадцять шість -
Духовний то зріст.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994208
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.09.2023
[b]Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.Народ визнається носієм суверенітету і єдиним джерелом влади [/b]
Конституція України.
Все дружно сплотились,
Все только вперед !
Вот только скажите,
Кто ж вас ведет?
Не будет народа,
Не будет страны.
Куда и к чему
Нас ведут паханы?
Истинны нет,
Вера распята.
Судьбы народа
В руках супостата.
Законности нет,
Везде беспредел.
Где олигархи
Там й передел.
Ценности снова горят ведь в огне,
Темный вновь всадник
В тени на коне.
Он безголовый - все знают давно,
Крутит немое для всех он кино.
Кто гарантировал наши права
И в позолоте чья тут рука ?
Куда эти черти нас завели ?
Титаник давно на дне, на мели.
Кто у народа все отобрал ?
Кто этот Ад спровоковал ?
Вечные битвы, вечная кровь.
За что умереть тут каждый готов?
За черное море от нашей крови ?
За минное поле, что ждет впереди.
Куда эти черти нас привели ?
Бедность везде, мы давно на мели.
Жизни живрели только огни.
Стада баранов на алтарь привели.
Жертвы их богу преподнесут.
Кто был никем станет ничем.
Круги лишь Ада,
Душевный лишь плен.
Что получили за это взамен?
Мыльную оперу, голод и плен.
Плен не телесный,
Плен той подделки
Былого закона,
Плен инфотела, плен мозголома.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994076
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.09.2023
Майбутнє яке скажіть вас чекає ?
Хто вірить в прекрасне один лиш це знає.
Ідилію Раю на Землю спускає,
Слова лиш від Бога він промовляє.
Світло Божественне все переможе,
Людство із пропасті вивести зможе.
Ще не достатньо вам убивати ?
Накази злочинні в життя це втіляти ?
Здоровий глузд не переможе?
Жид дав приказ і кожен це зможе?
Інформаційний простір пробито,
Кров безневинну за що тут пролито?
Хто тут кермує, куди нас введе ?
Відповідь дайте, що нас тут жде?
Хто планомірно до рук все прибрав,
Хто нас злочинно ворогу здав?
Плани які на майбутнє в вас є ?
Що і кого тут чекає та жде?
Досить пустими словами кормити,
Божому люду пора зрозуміти.
Зло не далеко, а поряд із вами,
Просто злословить чужими речами.
Досить вбивати, прощати пора,
В єднанні й любові - дороги добра.
Може достатньо чуже тут ділити,
Вам всім в руїнах хочеться жити?
Вам за бандитів охота вмирати,
Брехливії речі їх возхваляти?
Без туніядців ви б не жили?
Вам англо-сакські потрібні царі?
Вам всім потрібні тут олігархи,
Ви тут одні заплатили податки.
Кровю і потом - щоденна розпалата,
Щоб їх Пілат не судив супостата.
Злодія знову тут оправдають,
Боже розпяття за муки возхвалять.
Майбутнє - щоденна є боротьба,
Вона ще не вмерла, вона ще жива.
Програма народу схвалена ким?
Чому це пророцтво введено в Гімн?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993990
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2023
Ценность не люди,
Ценность пустыня
И впереди вновь Хиросима.
Еще не пустыня,
Но на краю.
Две трети народа
В чужом ведь краю.
С виду все вроде и хорошо,
Только растет и растет снова зло.
Люди разменной монетой ведь стали.
На территории их разменяли.
Тут папуасов вновь наплодят,
Те непременно жить ведь хотят.
Кто то устроил тут передел,
Что б жид вновь юркий тут богател.
Ценность не люди, ценность пустыня
И впереди нас ждет Хиросима.
Чужая жизнь почти как песок,
Время падения чей то есть срок.
Людей истребим, захватим простор,
Вселенной и миру покажем позор.
Своими руками, чужими мозгами,
Как с индианцами будет и с нами.
Колонии этой наверно не быть,
Ресурсы осталось только добыть.
О том чем стреляют - вам ведь не скажут.
Тем, кто спланировал только покажут.
То, что здесь ждет всех истребление
Для наших господ не имеет значения.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993983
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.09.2023
Почему о том, что важно мы молчим
И выбор наш отдали им.
Почему людей мы потеряли.
И почему две трети в миг чужими стали.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=D11swN06QnY[/youtube]
Нет будущего как тут не верти.
Пропасть одна - она на лжи.
Программы есть для тех, кто там.
А тут война на истребление.
Пустые земли, выжженный простор.
Для человечества еще один позор.
Нельзя построить счастье на крови.
Не расцветет страна, если вблизи враги.
О будущем уже не строим планы.
Мы выжженной земли заложниками стали.
Нас разделили всех по состоянию,
За их грехи предали наказанию.
Единству вырыли могилы
И победили свары и бациллы.
А ведь прекрасно тут веками жили.
Кто виноват тот будет жив,невинный ангел мертв без крил.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993946
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.09.2023
Дозы дезы нам внушают,
А мозги к ней привыкают.
Их давно нам промывают,
В никуда их отправляют.
Вот они и опухают,
Все причины эти знают,
Но как кролики все жрут,
А агентства всех их ждут.
Отправляют в дальний путь.
Деза липнет ко всему,
Так угодно ведь Ему,
Он на кпопки нажимает,
Светоч жизни - угасает.
Засорили весь ЕФИР
И погрязли все во лжи.
Блогеры и марафоны этой ложью сыты й полны.
Мы ж как рыба на мели,
Везде муть, везде они.
Нас в сачок вновь набирают,
В этот миг кого то й жарят.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.09.2023
Ты есть Бог и Абсолют,
Но враги тебя убьют.
Эта истинна проста,
Голограммы мы Творца.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=U77HT76LKmU[/youtube]
Веру новую готовят,
В тьму невежества заводят.
Хоть ты Бог и Абсолют
Но тебе в последний путь.
Миллиарды в это дело
Там списали непременно.
Хотя истина проста,
Голограммы мы Творца.
Дух Святой в нас проявился,
Но в Земле он заземлился.
Хоть ты Бог и Абсолют
К триединству долгий путь.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023
Ключі небом пролітають,
Ключі літо закривають.
Нові літа відмикають,
Шлях у вічність прокладають.
Вурчать в небі журавлі
Усе далі від землі.
Ми ключі бачим від Раю.
Нам крилом вони махають.
Ми не птахи,
Ми савці.
Пропливаєм по землі,
Крил не маєм, щоб взлетіти.
Мусим завжди так ми жити?
Ікар крила змайстрував
Та до зір помандрував.
Ми на диво подивились,
Потепліше лиш оділись.
Ми пухнасті мов савці,
Не потрібні нам ключі.
Кожен в нірку все гребе і в підвал привично йде.
Мов хомяк, хай там буде.
Хомячки ці не літають,
А жирком лиш обростають.
В спячку в зимку знов впадають.
Пташиний ключ - це диво, це справжній злагоджений механізм, створений природою.
Як вдалося з'ясувати, деякі птахи переміщаються клином заради економії енергії. Попереду клина летить найсильніший і витривалий птах - ватажок зграї. Коли лідер, що летить на чолі клину, робить змах крилом, то в повітрі утворюються завихрення і висхідні потоки, які значно полегшують політ птахів, що летять за ним. Те ж саме можна і сказати і про всіх інших птахів, які слідують далі по ланцюжку: кожен наступний птах користується перевагами, які виникають в результаті помахів крил того, що летить перед нею члена зграї. Згідно з проведеними підрахунками, такий спосіб побудови під час далеких перельотів дозволяє заощадити до 25% енергії.
Помічено, що найстаріші і слабкі птахи завжди летять в кінці зграї, там, де опір повітрю мінімальний. Крім того, вдалося з'ясувати, що ватажок не завжди летить попереду всіх. Рано чи пізно, лідируючий самець втомлюється, і тоді він відправляється в кінець зграї, щоб відновити свої сили, а його місце по черзі займають птиці, що летять слідом за ним і які можуть порівнятися з ним по силі і витривалості. Таким чином, виходить, що великі види птахів прекрасно розбираються в аеродинаміці, принаймі в тій її частині, яка стосується економії енергії під час далеких перельотів.
Летять трикутником, або як в народі кажуть “ключем”. Журавлиний ключ рухається злагоджено і чітко. На чолі кожної зграї летить вожак, що задає ритм польоту. Решта птахів летять за ним в 2 ряди. Ті, що летять позаду, точно повторюють рухи його крил. Завдяки такій дисципліні журавлі не налітають одне на одного, чітко тримають дистанцію і можуть пролетіти багато тисяч кілометрів.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=993326
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.09.2023
Свято кажуть вчора було,
Постанову ви забули.
Рік новий знову почався,
В школи йде той, хто остався.
Десять діток в перший клас,
Радість, радість, не сказать.
Було перших класів три
Та один лиш наскребли.
Гроші, гроші відмивають,
"Мрії" ваші підміняють.
Віртуальнії журнали
Та навчання у підвалі.
AMRAAM вам ще дадуть
І війну ведуть, ведуть.
Всі свята вам відмінили,
Людей вбито - ви щасливі?
В віртуальність вас ведуть,
Самі ж як вони живуть.
Першоклашки в добру путь,
Старші в храм вас поведуть.
Знань граніт передадуть,
Стане більше патріотів,
Стане більше громадян
І чекає вас обман.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023
Що важливіше за життя людини,
Невже це мрія Господина.
Осінь в віршах декламуєм,
Сум її уже не чуєм.
В мріях мрійника літаєм
Та щоденно щось втрачаєм.
То не листя пада з клена,
То війна з усім зеленим.
Урожай смертей збирають,
Цифри жертв вмить обнуляють.
Під вогнем поклали роту,
Вмить на десять розділили -
Вісім вбито, всі щасливі.
Трійку пишем - нуль в умі,
Себе дурим, чому б ні.
Листя з клена опаде і народ наш відійде.
Згідно вітхого завіту
На війні все шито крито,
Ієгова заповів,
Ось тому й земля в крові.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992854
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.09.2023
Вновь на небе солнце,
Вновь чудесный день,
Только там где люди
Ежедневно хрень.
Явно не из глины
Изваял вас бог,
Явно ненасытны
Й хватки как бульдог.
Ярко солнце светит,
Птички вновь поют,
Только люди с Марса
Снова Землю жгут.
Все в асфальтат вкатали :
Технику й людей.
По чему ж им мало,
Вновь творится хрень.
Избраными сделал их фальшивый бог,
Уничтожить жизнь вот такой их рок.
На Земле проклали тысячи дорог,
Но живой ведь конь по ним не идет.
Все ведь неземное, все везде чужое.
Муравейник с плит й тот к земле прилип.
Птицы, что стреляют по небу летят,
Дроны не живые косят тут ребят.
Что б безчеловечно людство истребить
Бойню тут гаранты начали чинить.
Кордоны закрыли, стадом всех женут,
Из трупов снопы под заказ плетут.
Колонии Марса снова на Земле.
С голубого красным сделают весь свет.
Из голов убитых сделают букет,
Под асфальтат закатят этот белый свет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.09.2023
Патріотичне сьогодення,
Синьо жовтеє будення.
Взяли все перевернули,
Вниз вам голови нагнули.
Рабство є патріотизм,
Править тут банкократизм.
По завіту Жиди чинять -
У війні народи згинуть.
Слід одне лиш заплатити -
Кров рікою будуть лити.
Заливати поля й ріки,
Все тут чинять по завіту.
Завіт старий, рабам даний.
Яхве бог то православний ?
Ряси просто попи вділи
Й вас мов діток одурили.
Стяги наші майорять ?
Ще не вмерли тут живі?
Буде ця земля в вогні,
Ще не вмерла ж Україна
І не стане на коліна.
Просто все тут вверх ногами,
Ось тому й пани над нами.
Все під себе тут створили,
А людей - закабалили.
Вам внушили - ви безсилі.
Богом даний вам гарант
І з чортів верховить рада,
Ось така їх бога правда,
Ось такий "божий" закон,
Бий довічно їм поклон,
А для них - довічний трон.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992679
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.08.2023
Майбутнє не для всіх
І точно не для вас.
Ви всі у цій лиш грі,
Для вас оцей весь фарс.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=aHFzgMbpBMM[/youtube]
Майбутнє не для нас.
Які слова жахливі.
В екранах всі фальшиві,
Законість не для вас,
Оці всі постанови -
Вам в голову уколи,
Оці всі документи -
Смертельні це моменти.
Ніхто не відповість,
Вівцю шакал лиш з'їсть.
Сценарії є різні,
Ось їх ви й вибирайте,
По них ви вимирайте,
Невидимі границі
У клітці для синиці,
Кусочок лише сала
Ця влада вам лиш дала.
Та сало теж фальшиве,
Навколо все брехливе.
Мов боги в ігри грають,
Тестують, впроводжають.
За вас тут все рішили,
Вам вирили могили,
А ви - лише бацили.
Вони ось так рішили.
Ви світло їм закрили.
Всі ви завжди ж безсилі.
Дали команду фас і з вас зробили фарш.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.08.2023
Где тот огонек,
Осколок души
И почему он не светит вночи ?
Ночь так темна и тишина,
Ночь непроглядна, одна темнота.
К всевышним мирам дорога закрыта,
Полоска света тайной сповита,
Не тлеет внутри души огонек,
Ангел прекрасный
И тот так далек.
Где то котенок мурлычит вдали,
Будет так грустно увы до зари.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992264
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023
Все схвачено, за все проплачено,
Порожні місця, шлях до кінця.
Одні безголові, трагі програми,
Все ближче і ближче кінець цеї драми.
Все за капусту, все за бумагу,
Фарш із людей на сцену, на браму.
Кролики тут, кролики там,
Давно їх продав кровожадний тиран.
Навколо усе просто ж омана,
Увага ж прикута до сцени, до брами.
Зачистка іде, все в пустоту,
Капусти проте дають до схочу.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.08.2023
Без времени жили,
Без паспортов,
Не было господ,
Не было рабов.
Прогресс объявили,
Несогласных убили.
Право владеть
Провозгласили.
Историю пишут тут властелизы,
Землю разрой и ляп очевиден.
Наукой прикрыли жажду наживы,
Поглубже копни - обман очевиден.
На войны ведь гнали отары глупцов,
Но в бой же вели их господа,
Но обмелела й Порода не та,
Внутри у барыг одна пустота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992203
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2023
Если в мире ином так хорошо,
Если в лучшем мире прекрасная жизнь,
То почему же так грязно кругом,
То почему очевидный дурдом?
Круги Сансары, Ада круги,
Только для нас, а не для них.
В лучшем мире нам обещают,
Только зачем пусть себя
В него й отправляют.
Как же двулико быдло вокруг
И на Земле адский вновь круг.
Мы на планете вновь обезьян,
Нас к ней привел наш капитан.
Судно давно он отправил ко дну,
Кровью залил всю нашу страну.
Лучше конечно в мире ином,
Если туда не скоро дойдем.
Все почему то вновь вновь разделили,
В матрицу разум снова вживили.
Тайные планы рулят кругом, это не жизнь, это дурдом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=992201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.08.2023
Людство деградує,
Не туди прямує.
Людство вимирає,
Із Землі зникає.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jER8tOk0-qU[/youtube]
Цінності не ті,
Блуд один вночі.
Культ влади та грошей,
Кризи вікові, рішення в війні.
Беззмістовна сутність,
Матриця ума і навколо тьма.
Прогрес убиває,
Людство вимирає.
Цінності мілкі,
Камінь на душі.
Легкість благодаті
Невідома знаті.
Наркотичний стан
Це причина ран.
Маски та актори,
Ви всі нездорові.
Чорти світом правлять,
В котлах людей жарять.
Земля вже тюрма,
"Живих" тут нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991748
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023
Давно не вірю в патріотів,
Я просто знаю їх нема.
А є слова, пусті слова.
Давно цих цінностей нема.
Давно не вірю в ідеали,
Герої йдуть завжди за хмари.
Українцям помагають,
З цього пекла забирають.
А вони, одне одного туди,
Знов штовхають у борги.
Одне одного рятують ?
Чужих діток тут лікують?
Дружно ви скажіть жили?
Ви ж тягнули, що могли.
Щоб в вас краще ніж в сусіда,
Бо на нього в вас обіда.
Щось не вірю я, щоб ви,
Так як вам допомогли.
Шкіру власну лиш рятують
Та наживу скрізь пильнують.
От тому ви всі й раби,
На вас ярма натягли.
Ви не дружні і не щирі,
Ваші руки знов в наживі.
На своїх же й нажились,
За мідяк ви продались.
Коли кажуть все тут буде,
В це не вірю, горе буде.
Бідний пану не товариш.
Хто не з клану, той не барин.
Рівності уже не буде.
Є багаті й їхні слуги.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991723
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.08.2023
[b]Що йому можна - те вам зась.[/b]
Що тут сказати,
Цензура є, це головне,
Слова Гаранта передати,
Наголосити - Головне!
Чому народ занепадає,
Цензура мовить не дає.
Проте Слова Гаранта
В ній Головне.
Система справно ця працює,
Ніхто нікого - не почує.
У матриці оцій грішіть,
Про щось там мрійте, не живіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991648
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991642
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.08.2023
Миллиарды- фон,
Нищие материально и реально,
Несчасная жизнь, вместилище фонда,
Зона с абсурда.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=hTyDMAYKMoQ[/youtube]
Тяжесть во всем,
Смирение,поклон.
В неравенстве суть,
Всюду абсурд.
Стабильный доход,
Служебный досуг.
Жестокость в крови
Глупцы на мели.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2023
На чужих плечах у Рай?
Ні злочинцю зачекай.
Ти сам писав, ти сам творив?
Чи взяв чуже переробив?
Мені сподобалось, узяв
І лаври я чужі пожнав.
Герой, красавчик,
Шут є ти, ти за собою прибери.
Кому писати тут й навіщо?
Політ душі тут приземляти?
І на собі дать заробляти?
Та всі ви молитесь тільцю,
Навіщо все оце пишу.
Достали вискочки жидівські,
Не вам повірте мої вірші.
За кораблем і щоб не бачив.
Вас чорт давно уже позначив,
По чужих душах лазите,
Чужі скарби шукаєте,
В болото ви своє ідіть і там і грайте і пишіть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=991147
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.08.2023
Небо закрили залізні крила,
Трави спалила ворожа сила.
Безумство сіє кроваві зерна,
Чорну стерню лишає плем’я.
Де ще в природі такий є вид,
Щоб за бумажки з планети зник ?
Хто божевільним цю зброю дав ?
Хто нижче мавпи давно вже став ?
Царів, божків, хто наплодив?
І хто безмоглим завжди служив ?
Невже ця раса варта чогось ?
Що з вами творять, знає хоч хтось?
Чому ж на шиї у вас петля ?
Чому царків повна земля ?
Чому як стадо вас в бій женуть,
Всім ще не видно на що ведуть?
Слів не хватає, щоб описати,
Мертвим потрібні якісь ще факти?
Усі погрязли вже назавжди ?
Не видно світла, немає сил?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990884
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2023
Куди не йди,що не роби
Усе скінчиться назавжди.
Кінець колись завжди настане,
Кажуть життя перемагає,
Назад дороги лиш не має.
Кудись ведуть нас знов дороги,
По них ідемо не з тобою,
Життя чомусь це поле бою.
На нім встрічалися з тобою.
Бої, бої і на землі і в голові.
Не все впорядку з головою,
Коли воюєш ти з любовю.
Нема кохання на Землі,
Воно сховалось в темноті.
Ти в цім житті на самоті
Та марення в цій голові.
Куди не йди,що не роби
Усе скінчиться назавжди.
Кінець відомий був спочатку,
Тому усе в житті вже гладко.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990883
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.08.2023
Правду можна дозувати?
А чи варто правду знати?
ЗМІ давно усі купили,
Зомбі всюди ж наплодили.
Зомбі ти, зомбі і я,
"Дія" штучка є ще та.
"Дія" діє неспроста.
Все для нас давно дозують,
Все для нас оце готують.
Горем землю заливають,
Людьми землю удобряють.
Цей найкращий чорнозем
У Євпропу повезем?
Та кому він там потрібний.
Так як й ми, просто нами
Управляють і на цьому заробляють.
[b]Недочеловеки[/b]
Тратят миллионы
Чтобы убивать,
Это нужно каждому
Кто живет понять.
Тратит миллиарды
Нелюдь на войну,
Только одного
Понять не могу.
Вы все, что безмозглы,
Жиром заплевли
Или в том проходе
Ваши все мозги.
Недочеловеки прагнут убивать,
Вашими руками вас же истреблять.
Рассели нечисть в ваших ведь мозгах,
Почему окутал разум всех вас страх?
О каком прогрессе нам здесь говорят.
Когда в вас стреляют поздно понимать.
Вас ведь истребляют, в гаджете удав,
Кроликов давно блогер НАш Есть БАЛ.
Эти все призывы, эти патриоты
Есть войны оплоты,
Миллиардов счеты,
Вы еще живые, вы не бегемоты.
Почему ж в болоте?
Помирать охота,
Двигать вновь прогресс,
Что б ваш вид исчез.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2023
Біси світом цим керують,
Біси бабками торгують,
Біси бабки ці друкують.
Біси всіх людей надують.
Скільки Б..., лиш придивись,
Скільки Г..., хоч сполоснись.
Скільки горя, скільки сліз
В кожен дім цей біс приніс.
Щось людське у вас зосталось?
Макулатури знову назбиралось?
По одежі вас приймають,
Поза очі посилають.
Б... одні чомусь піднялись,
Г... одні вверху зібрались.
Трупний запах, смард та дим,
Чорт над нами господин.
Чорт хоч правду нам сказав,
Ось котел, із вас відвар.
Землю бісам віддаю,
Душі ваші продаю.
[b]На …[/b]
Кусь, кусь
Куса кусючка,
Буць, буць
В кармані штучка.
Із труби щось потекло,
Тобі знову повезло.
Кусь, кусь
Ще та ти штучка.
Давай, давай.
Локтики кусай,
Спи солодко,
Засипай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.08.2023
Банки, банки,
Трасти, фонди,
На війну усіх нас гонять.
Нові схеми не спроста,
Дурять завжди дурака.
Інтереси їх відомі,
Просто всі ми не свідомі.
Нас так вчили рахувати,
Що почали ми втрачати.
Математика страшна!
Нам внушили, що потрібно,
А для чого - очевидно ж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990718
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023
Порохоботы,
Везде идиоты?
Мы в психбольнице ?
Разум не слышен?
С кем тут воюют,
Кого тут выносят,
У вас ведь не спросят?
Хотите войну?
Вагнер и зеки,
А где человеки?
Их тоже поймали?
В солдаты загнали.
Бойня козлов,
Безмозглых ослов.
Очередные приходят,
Люди - отходят.
Главная ценность был человек,
Морщин у мужчин уже больше нет.
Их молодняк в Европе живет,
Чьих же детей на фронт горн зовет?
Кто о потерях не говорит?
В них нет потерь, их совесть молчит.
Словно животных людей убивают,
Правду давно от народа скрывают.
Просто на смерть всех посылают.
Мы о политике не говорим,
О чем то другом, об этом молчим.
Уши заткнули, поймали волну,
Еще ведь живой, по жизни плыву.
Насильно ж людей гонят на бой,
Сила снесет этот покой.
Это война, снова волна.
Корабль потопить -
Команда слышна,
Наркобаронов пора
Вновь пришла.
Ты укололся ?
Наверно пора.
Скоро подсадят народ на иглу,
Кто идет в бой - тому коноплю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.08.2023
Не частина ми Європи,
Там де ми - там катастрофи.
І ніхто нам всім не винний,
Кожен думати повинний.
Йде розпад - це катастрофа,
Віри, мови розділились,
Ми до цього докотились.
Вибрали ми волоцюг,
Шахраїв одних й хапуг,
Владу нашу розділили.
Хто скажіть усім нам винний?
Тут керують з закордону,
Все іде завжди в офшори.
Ще всі ситі й все чудово
І не доїмо корову.
Човен все ще на плаву,
Ще в достатку я живу.
Є квартира та машина,
То в сусіда, він вже згинув,
То мене все не каснеться,
Так же є, так тут ведеться.
Хто при владі - цар і бог,
Хоч всі знають - то є чорт.
Тут нічого не змінити,
Вже не довго тут всім жити.
Хто на фронті все побачив,
Посивів і як апачі,
Бій веде завжди останній,
Зустрічає сонце зрання.
Вже й себе перемагає,
Ще живий, це не прощання.
Ворог тут і ворог там,
Вам життя я не віддам,
Поки жити тут я буду,
Вам ск...ти життя не буде.
Тут моя земля й дубрави,
Люди жаль уже в отарі.
Жертвинник чомусь зробили,
У крові все тут й могили.
Смерть уже не за горами, ви ще з ними чи вже з нами?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990640
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023
П’явка ти справжній клад,
П’явка ти той насос,
Ти нікотина є відсос.
П’явка - ти ядів склад,
Де те - завжди там лад.
Мов рак ти водний санітар,
Мов фільтр, вівтар - ти Божий дар!
І гоїш тіло ти від ран.
Та є скажу вам паразити,
І глисти є
І є гієни,
І з вами ми їм всім до фені.
Бабки, бабки в голові,
А державність у труні.
Перемогли ми, відстояли
Та цих гієн ми не вбивали,
Тож рвуть вони
Тут по живому,
Рядовими всіх вважають,
На смерть народ свій посилають.
П’явку до заду приложу
І цих гієн вам покажу,
З екрану вони зуби скалять,
Самі беззубі, вами жалять.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.08.2023
Мов та річка щебетала,
Мов лебідка ти пливла.
І мене завжди звала.
Очі томно так манили.
Зорі щастя нам світили.
Спинками небес торкались
І до зір ми наближались
Мрії десь там й зостались.
Десь на зоряному небі острівець лишили мрій,
Щось високо там у небі зве мов бджілок нас у рій.
Мед кохання роками стікає із бороди ,
Бджоли з цього кохання жало точили собі.
Ядом бджоли все лікуєм ,
Річку кохання не чуєм, ми у траві як вужі .
Щастя є острівець, стержка туди нас веде,
Та чи твоя нога по рушнику цім іде?
Ти мов ріка щебетала,
Мов та лебідка пливла.
Навіть крилом не взмахнула,
Хмара тебе понесла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990569
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023
Нейрозвязки малюють картини,
Зоряних марень цвітуть там жоржини.
Океан простору здається коханням,
Молочний же шлях лиш вхід в мироздання.
Ми не можем зрозуміти цю одну простеньку річ,
Ми у серці все ще діти, хоч пройшло багато літ,
Що зоря ховає віти, а зорю ховає тінь.
Ми такі ж як ці дерева, ми такі як ця трава.
Ми полин та осока, а життя то є ріка.
В когось корінь як у дуба,
Хтось листочок, що летить,
А ріка чомусь спішить.
Хтось у зеркальце дививсь і себе в нім не впізнав,
Хтось давно його розбив і чомусь засумував,
Хтось із паличкою йде, не спішить, хоча й бажає,
Подих в грудях зупиняє, серцю кисню не хватає.
Хоча це також омана, як і чорна та дира,
Оболонка вже зносилась , ріка часу вже розлилась,
Нереальнії картини бачимо ми в голові
Та усмішки крізь морщини
І сльозу цю на щоці.
Відцвіли уже жоржини,
Що ж це світить в далині,
Певно з неба та дівчина посміхається мені.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990565
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.08.2023
Жаль -не жаль.
Усе минає.
Не важливо
Хто як грає.
Все проходить,
Все минає.
Що було,
Того не має.
Життя процес,
Жалить жаль,
Жаль - не жаль,
Пройшов вже май.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990527
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.08.2023
Коли ми вибираєм
Чомусь сліпі буваєм,
На небі ми літаєм,
Образ оживляєм.
Очки лиш відкрили -
В ту ж мить нас приземлили.
Яскаве, ясне, світле,
Бац й вимнули це світло.
Тіні всюди бродять,
Хмара хмура суне,
Намочить і посуне,
Уява нас обдурить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990337
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2023
Самий, самий
День жаданий,
Він сьогодні лише є.
Самі, самі
Два уявні,
Вчора й завтра, тьма то є.
Сьогодні люблю,
Сьогодні живу,
Сьогодні не п'ю!
Не п'ю я не воду,
Не п'ю небуття,
Ні вчора, ні завтра просто нема.
Для чого сьогодні своє убивати,
Слід миті любити,
Жити й кохати.
Самий найкращий день у житті
Бог дарував щоденно ж тобі.
Божий день вічність, подвиг й життя,
Завтра хто зна,
А вчора ж нема.
Завтра сьогодні завжди настає.
Сьогодні люблю,
Сьогодні живу.
Сьогодні я є.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990336
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.08.2023
Ми шукаємо, як мурашки спішимо,
А саме цінне - мить, кожна неповторна мить.
Рай у долонці, маленькій долонці,
В кожній скронці його чи її.
Нам мало, ми любим, не любим себе,
Прагнемо, не помічаєм.
А він у долонці,близенько, близенько
І не великий і не маленький.
Сжимає і ніжно і міцно,
Не відпускає, тепло віддає,
Тепло і вбирає,
То щось щебече,
То муркочить,
З ним неповторною є кожна мить.
Ми ж не встигаєм, не вмієм цінить,
Увіковічити, просто любить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990273
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023
[b]Їх давно взяли в Європу, а для вас двері закриті назавжди, ці альбіони ж живуть за рахунок колоній[/b]
За мотивами відеопостів Чаплиги на ютубі.
Точку небуття
Ми давно пройшли,
У воронку смерті
Нас всіх завели.
В руки вклали вила,
Та украли ж плуг,
Хто ж із нас останній
Втримає тризуб?
Під димком війни
Землю поділили,
Палубу човна
Кров'ю знов обмили.
Лозунги лунають,
Стяги майорять,
Виборці народні
В Раду знов біжать.
Поки човен тоне
Слід побільше взяти,
Поки ворог палить,
Слід побільше вкрасти.
Хто скажіть очолив
Цей складний процес?
Хто нас обікрав
Чом не утікав?
Договір таємний
Певно з ними мав,
Все іде по колу,
Все іде на дно.
Що Титанік тоне
Знали всі давно.
Раз процес не можна взяти й зупинить,
Слід його очолить, карманчик набити і в Європі жити!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990224
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.08.2023
[b]А тил як і голова, застряють навіть в горлі нецензурні слова[/b]
Наші україночки кохають рашистів,
Наші чорноброві хочуть їхніх глистів.
Як же це цинічно, як же це противно,
За кого скажіть юнаки тут гинуть.
Одні пані в Польші, інші їдуть в Рашу,
Я б оцих красунь на солдатську кашу.
А чому корів гуляти пустили,
Щоб оції орки молочка попили?
Кажуть, що в Московії люди теж такі,
То за що воюють наші козаки.
Щоби олігархи все тут розпродали,
Щоб оцих корів на базар послали.
А що буде далі, хтось із вас хоч знає,
Що у цьому пеклі далі нас чекає.
Риба з голови завжди загниває,
Криса з корабля першою втікає.
Кому вірш не сподобається, можите за ними туди ж, хто не вірить нехай статистику зробить скілько росіянок, польок, німок,угорок, словачок приїхали й залишилось на Україні, а скільки захисниць тилу виїхало, особливо в ту країну, яка на нас напала і чому? Певно в нас для населення безпечно, вони люблять своїх чоловік, свою Батьківщину. Мабуть пора очі розкривати на демографічну кризу, якщо не пізно та зупинити вимирання народу. Найбагатші землі Європи, найкращий генетичний фон і все в..... та рабство.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990153
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2023
[b]Клони над нами сміються, а ми б'ємо поклони та шлемо прокльони.[/b]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=JZ4fUHeHvMk[/youtube]
Все це Україна,
Все отак тут є.
Рука руку миє,
Влада тут краде.
Злодії в законі,
Не в тюрмі сидять.
Голі й босі люди
Тишком гомонять.
Мілліардні статки
Вивезли давно,
Розпилили човен,
Він іде на дно.
Поки цей Титанік
У вогні горить,
Кожен, хто при владі
Прагне заробить.
Для всіх босоногих кордони закрили,
Для всіх цих злодюг дирочки ж лишили,
Туди-сюди їздять, розкрадають все.
В Українців вкрасти - це понад усе.
Апарат насилля,
Закон для товпи,
Коломойський й слуги
Теж захистники.
Захищають власність,
Ту, що в нас же вкрали,
Відмивають кошти,
Ті, що ми вкладали.
Дорого прийдеться нам всім заплатить,
Серіал комічний - у руїнах жить.
Не ми вибирали, нам запропонували,
Це не ми продали, з нами жартували.
Колоду тасують, вас щодня купують,
Вас вони й роззують, самі ж утечуть.
Вам кіно покажуть, розпалять війну,
А кошти народні всі давно тю-тю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990152
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.07.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=yAxVSLPd8xo[/youtube]
Гулливер возвращается,
Уничтожение великанов увы продолжается,
Мелкие связали больших,
Оковы надели на них.
Ненависть в крови,
Мародерство на крови.
Захват , истребление,
Гномов Возрождение.
Наполняют сундуки,
Все всегда сойдет с руки.
Незаметными ведь были,
Но гигантов всех зарыли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990085
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2023
Нові технології, екоміста,
Красота, сучасне життя.
Відбудували, люди вернулись,
Всі вже щасливі, всі посміхнулись.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BM-QMNywIPU[/youtube]
Підрядники наші, підйом очевидний,
Відбудували та відродили.
Україна ще кращою стала, економічний підйом,
Та придивись - скрізь повний облом.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=anGL-8euLAI[/youtube]
Пиляють бюджет, віли будують,
Бездомних грабують.
Нову Державу вони розбудують,
Для цього напевно, що було й руйнують.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=n1X41l8lV0c[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=990081
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.07.2023
Біженці в Європі,
Хто ж вони такі,
Просять допомоги
Криси дорогі.
Про війну ж бо знали,
До війни втекли,
От скажіть кому
Там та помогли?
Тим у кого бізнес
Весь на Україні,
Хто усе вивозить,
Все із України.
Аж чомусь цікаво,
Одних тут закрили,
А бандитське кодло
Бізнесом прикрили,
Біженцям в Європі
Ще й допомогати,
Їхні тут заводи,
Палаци та замки.
І скажіть по правді,
Що це за війна,
Всім ж очевидно, що договірна.
Криси із Титаніку
Коли всі втекли?
Хоч одні маєтки
Їхні захватили,
Може їхні віли
З неба розбомбили?
Орки безголові
Біженців бояться?
Чи якщо ви бідні, то така в вас вдача?
Криси після бійні
З курорту вернуться.
Криси на цім горі
Знову наживуться?
От чому скажіть,
Їхнє тут "добро".
І кому скажіть тут допомагають,
Де нові міста, де нові квартири,
Що ви повернули, тим кого ви вбили?
Без домівок люди, сироти зостались,
Їм музеї смутку і їжу з моралі,
Чи тризубом ситі будуть всі голодні,
Поки у Європі біженці в короні.
Вони всі на пляжах з пляшкою воюють,
Змії ці зелені світом лиш мандрують,
Вони в ЗСУ що та передали,
Де ті мілліарди, що вони украли.
Що то за такі "біженці" в Європі,
За кого воюють солдати в окопі,
Чиї скажіть статки люди захищають,
Чому за цю нечисть кров там проливають.
Надра та ресурси куди всі зникають.
"Бідні" ці на теслах там відпочивають,
І цим "бездомним" всі допомагають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989993
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2023
А по небу хмарки белые плывут,
Листья на ветру песенки поют.
А над головою слоны проплывают,
Хоботы все выше они поднимают.
Белые на синем хмарки все бегут,
Войны цветовые там они ведут.
Кажется все мирно, слон без головы,
Рожица мартышки, без руки й ноги.
То ли в голове, то ли на яву,
Не над головой, по земле плыву.
Все как хмарки серо, муравьи вокруг
И везде машины, все они ревут.
То сирены воют, то летят осколки,
Кружит байрактар возле остановки.
Муравьи в машинах мимо проезжают,
Дроны словно осы возле них кружляют.
Небо мы закрыли, шум экранов слышен.
Были, были люди, а остались мыши,
Небо подожгли и сбежали крысы.
В небе только видим жизни отражения,
Видно разыгралось в нас воображение.
Нет на небе Спаса, нету и Покрова,
Нету больше поля, нету и коровы,
Садят из свинца смерти в землю зерна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.07.2023
Приземлена, скорена, зморена.
Сажу, сапаю, поливаю, звикаю.
З роками все нижче згинаюсь,
Всім вже по звичці вклоняюсь.
Я громадянка Землі,
Ти зоряний гість.
Навіть присість і то не дозволять,
Дирявий костюм уже не обновлять.
Навіть не мить не побачу,
Навіть в гаю не почую,
Навіть тепло не відчую,
Чорна дира - пустота.
Серце ділю я на два,
Тіло само розірвалось,
В ньому чомусь все зламалось.
Зламана лялька лишилась,
В сизу голобку я не вселилась,
Марнію, згинаюсь, уже не всміхаюсь.
Бджілкою в небі уже не літаю,
Роси ранковітобі не збираю.
Зоряний шлях не для земних,
Мабуть спукутую вчинений гріх.
Світ розколовся на біле і чорне,
В грудях лише дві половинки
Щось гомонять щохвилинки,
Щось вжливе прагнуть сказати,
Вісточку в вічність якусь передати.
Певно це долі незлічені жарти.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989907
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2023
Подвійний агент.
Жидівський договірняк.
Кровавий спектакль.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.07.2023
Як цікаво - ми в додрамі.
Під звук сирен,
Грім канонади
Ми всі учасники додрами.
Без нас за нас
Тут все рішили,
На років двадцять запустили.
Півник вогнений з екрану
Віщує щоденну драму.
Хвиля перша - не остання,
Потопляєм ми Титанік.
Зосім це не романтично.
Це жахливо та трагічно.
Криза повна та руїна,
У вогні вся Україна.
Замість того, щоб тушити,
Півник вирішив крутити,
Цей трагічний серіал,
Настрадамус предвіщав,
З попелища, із руїн
Возведуть Єрусалим.
Капітал приумножають,
Кур під ніж живцем пускають.
Храм тут смутку возведуть,
Самі ж дружно всі втечуть.
Їх в Європу лиш манили,
Нам дали вони лиш вила,
Щоб на щит ми їх прибили.
Старий памятник оновим,
Вили, воля - перемога,
Та славян одних вбивали ж,
Україну розпиляли ж.
Символічно як щита,
Наша ж то була земля.
Була наша Батьківщина,
Зараз дали нам лиш вила.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989689
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.07.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1VvVCUfOeL0[/youtube]
[b]Для них заробляли і крали - синоніми.
Така у них кабінетна робота, не заздріть.
Допомогають їм партнери - вони ж заробили,
а ви конкретно, що зробили?[/b]
Гордість подих зупиняє,
Україна процвітає.
Криси човен тарабанять,
На екранах мульку травлять.
Мілліардами крадуть,
Дулі людям роздають.
Жарти, жарти тут щоденні,
Коміків не розмішити,
Цю диру вже не зашити,
Тоне човен цей "Титанік",
Що крадуть, весь світ вже знає,
Ось тому й допомагає.
Мільйони йдуть в трубу,
Мілліардами в карман,
Треш навколо і обман.
Хто очолив цей грабіж?
Човен тоне вже роками,
Що ще буде, рани, рани.
Мілліони нових жертв,
Все це треш, кровавий треш.
Мізерна у всіх зарплата,
Всім дадуть по автомату,
Всіх у бій вони пошлють,
Самі ж з бабками втечуть.
Не на фронт, не в ЗСУ,
Бабки йдуть всі у трубу.
Мілліарди за кордоном,
В бій ідіть з штиком й ножом.
Все ми спишем на війну,
Просто треш - ми очилили процес!
Самі кращі удальці -
Кабінетнії бійці.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dKpILkMoLqc[/youtube]
Процитую я уценка,
Для Гаранта конкурента.
Він в тюрмі був посидів
Та у владу був взлетів,
Прокурором був відомим,
Українцем несвідомим.
Концентрація бандитів,
Цих відомих паразитів
Значно нижча у тюрмі,
Ніж в провладному дворі.
Штат роздули із ворюг,
Цих братків вони й злодюг.
Серіальчики знімають,
Пил вам в очі знов пускають,
Щоб ви знов поговорили,
Вони вивезти все встигли.
Вони в "людей" не крали,
Крали у держави.
Платять ліві їм і праві,
Ось тому вони у Раді мілліардам завжди раді.
Свій штат вони роздули,
Усіх вони надули.
Ладошки потерають,
Лазійки всюди мають.
Границі для отари,
Для неугодних нари,
Вони тут богом данні,
Всі вірять - нездоланні.
Були тут бездоганні,
Давно, давним давно.
Не знає їх ніхто.
Нові в наш час герої - бандити всі відомі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989525
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2023
Зелененький коник по травичці скаче,
Котиться по небу світложовтий мячик.
Зелені бумашки шуршать у долонях,
Веселі музики пісень знов заводять.
А зелений коник скаче серед травки,
Вродлива дівчива заходилась в танці.
Зелені бумашки шуршать у долонях,
Дівчита вродливі давно вже не скромні.
Вітер на березі віти лиш гойдає,
Хлопця на травичці дівка роздягає.
Зелененький коник по травичці скаче,
У трусах шукає дівчинка вже мячик.
Таня над рікою коси розпустила,
Таня свою цноту в тринадцять взяла та й пропила.
У руках у Тані зовсім інший мячик,
Це не та дівчина, що за хлопцем плаче.
Зелені купюри всю травичку вкрили,
Екстазі в крові дію вже зробили,
Молоді тіла землю оросили,
Скаче молода, а кінь вже безсилий.
Ой зелене все дівки полюбили,
Уколи екстазі й будеш ти щаслива.
Коник зелененький по травичці скаче,
Дівка молода під вербою плаче.
Ой зелені люди, що ви наробили,
Не лише я цноту з вами загубила.
Нащо були тії зелені бумажки,
Екстазі вкололи і нема вже Машки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.07.2023
У любви одни пути,
Хи хи-хи и охохохоо.
Туси ту и тууусееи,
Как бы вы там не брели.
Две дороги у реки,
Берега одной реки.
Омывает берега
Хи хи-хихочка река.
Река любви,
Река желаний,
Река упреков и страданий,
Река слияний бытия,
Как не верти - одна река,
Мы берега, мы берега.
Волна сменяется волной,
Журчит, бурлит, бьет об прибой.
О камни волны разбивает,
Нас то сближает, то смывает,
Несет в другие берега,
Любви подвластны и моря.
У любви одни пути,
Хи хи-хи и охохохоо.
Туси ту и тууусееи,
Как бы вы там не брели.
Две дороги у реки,
Берега одной реки.
Омывает берега
Хи хи-хихочка река.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989450
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2023
Дощик із неба моросить,
В хмари вкутались стожари,
Шум гвинтів, земля тремтить.
Сонечко закрили хмари.
Сум із хмарки капа вниз,
Гриб під деревом проліз,
Літечко пішло вже в осінь,
Дощиком воно моросить.
Мов відром із неба лило
І з любов'ю все поїло.
Пташки пісеньки співають
Літо люблять й прославляють.
Хмаринки в небі знов пливуть,
А в людей знов біготня,
Невідомі їм дива, ні краса ця, ані тиша,
Знов пищить в кущах десь миша.
У головах людей - війна,
Без початку і кінця
До останнього бійця.
Якщо грошики пливуть
Жертв війни і тут знайдуть.
Сумно, сумно, сумно літку,
Дим сигари, людські чвари
Із за хмари точать рани.
[b]Небо снова прослезилось[/b]
Загрустило снова лето,
Дождик с неба моросит,
Шум винтов, земля дрожит.
Солнышко закрыли тучи
Погрустить нам выпал случай,
Вспомнить как же классно было,
Все сияло и манило,
Обещало и вернулось,
Всем так мило улыбнулось,
Солнцем свет нам подарило
И с любовью напоило.
Птички песенки поют,
Тучки в небе вновь плывут,
Только люди не отсюда,
Им неведомо ни чудо,
Ни краса, ни тишина,
В голове одна война,
Без начала и конца
До последнего бойца.
Если денежки плывут
Жертв войны везде найдут,
Загрустило это лето,
Дым последней сигареты,
С неба вновь летят ракеты.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.07.2023
Заховалась за горою
Та вродлива, що з косою.
Від війни певно втікала,
Долю кращу там шукала.
Там де Сонце ясне сходить,
Куди спатоньки заходить,
Коси русі розпустила,
Зорі в небі засвітила.
Козаченька там чекає
Та рушник цей вишиває.
В ниті доленьку вплітає
Та його оберігає.
Зорі в небі ясно сяють,
Шлях до щастя освіщають.
Не журися мій юначе,
Не твоя то дівка плаче.
Пташка в лісі то заводить,
Лютий звір по лісу бродить.
Ти на Сонце подивись
І коханій посміхнись.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.07.2023
Посміхаюсь, посміхаюсь,
Дні ще теплі на дворі,
Люди бродять ще живі.
Вже по груди в коноплі.
Пишуть віршики поети,
В небі літаки й ракети,
Все так звично,
Й ті сирени багатьом уже до фені.
Скільки літа ще лишилось,
Все давно тут вже здійснилось,
Скоро будем жатву жати,
Урожай смертей збирати.
Що ідем ми не туди,
Це ніхто вже вам не скаже,
Він за вас в цей гроб не ляже.
Наркотичне лиш затишшя,
Ще спимо, все мов кіно,
Ми ж білет тоді купили,
Ми, не нам за це платили,
Нас до ниточки ж розділи,
Це концлагер, ви безсилі,
Нам слова такі внушили,
Ми барани на мості,
Всі вперед,
Стадо баранів, ми є мясо для цих кланів.
А вони стрижуть й стрижуть,
Ти проснись й побачиш жуть,
Тебе ж жруть вони, ще жруть.
Краще їх ти ще послухай,
Вянуть, вянуть уже й вуха,
Що робити? Посміхатись,
Є можливість - рятуватись.
Хто не виїде, хто ж винний,
Хтось борги з вернуть повинний,
Обікрав нас молодець,
В Хлів закрив він нас - овець.
Назви віршів за сьодні - Кавуни, Сонячні зайчики, Обійми.
Навіть курити мені не потрібно, на ха- ха пробиває, люди ви де, ми в різних країнах, світах певно та відео вище гляньте з 30 хвилини.
[b]Без паніки, ми на тітаніку[/b]
А що буде, Україно,
А що буде з України.
Поля, поля, лани,
Конопляні лани, лани коноплі.
І пісня в димку,
Сажу, сажу коноплю,
Всіх, хто не втік - тих посадили,
Хто не сидить, той вже в могилі.
Курю і пісня ця в димку:
Конопля ти моя конопля,
На крові юнаків ти зросла,
На ляшках найкращих жінок,
Крутять , вдихають цей табачок,
Конопля ти моя конопля,
Засіяна вся ця земля,
Україна - сплошна конопля,
Нарбкобаронів притон, героїв вічний прокльон.
Небесний Єрусалим,
Під нею та Крим,
Вище тепер ми небес, курнув і зразу й воскрес.
Прямо колонізація американського континетну, корінне населення в резеравації та на плантації. Знайшли призначення для навродливіших жіночок та їхніх діточок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.07.2023
Наш мир иной, совсем другой.
Где вы бывали ?
Что вы видали ?
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=1yQZknFulrA[/youtube]
Размер имеет значение ,
Это реальность без изменения.
Канада, Африка,
Намибия, Италия,
Аргентина, Гренландия
И Индостан.
Совсем другая ведь Земля.
А вас в коробочке закрыли,
Окошко в гаджете включили,
Мозги вам просто засорили.
Наш мир иной и ты другой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2023
Кохання в небі єднає серця,
Дороги ведуть обох до вінця.
Веселка в небі - вхід в небеса,
Сходи єднання двох без кінця.
Веселка в щастя для двох лиш вхід,
Це міст кохання, він без кінця,
Сходи єднання, сходи єднання на небесах.
Подвійний в небі є перехід,
Веселка в щастя для двох це вхід.
Це дійство в небі бачать всі,
Для двох то небо, для двох то небо, для решти - слід.
Веселка в щастя для двох лиш вхід,
Це міст кохання, він без кінця,
Сходи єднання, сходи єднання на небесах.
Сім смужок--- в небі ---сім кольорів,
Закоханих----двох----ведуть до зорі.
Веселка в небі----вхід ---в небеса,
Сходи єднання не тільки в небі ці без кінця.
Веселка в щастя для двох лиш вхід,
Це міст кохання, він без кінця,
Сходи єднання, сходи єднання на небесах.
Сім смужок в небі - сім кольорів,
Закоханих серцем ведуть до зір,
Сім смужок в небі - сім кольорів,
Ведуть на небо, обох до зір.
Веселка в щастя для двох лиш вхід,
Це міст кохання, він без кінця,
Сходи єднання, сходи єднання на небесах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=989059
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.07.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=UjjOrwqDa8Y[/youtube]
Їх не має і не буде,
Схаменіться - ви ще люди.
Лізе, лізе це,
А що далі, чи ще буде?
Розриви, розриви, розриви,
Розвал, в нації - аврал.
Це не помічають,
Брешуть та вбивають.
Ми для них лиш генофон,
Тут війна - до останнього бійця.
Потім, потім - божевілля.
І над нами це насилля.
Із середини вбивають,
З зовні знову нападають.
І партнерів в нас нема,
То чужим, чужа сім'я.
Масовий йде геноцид,
Це спланований процес.
В нас майбутнє тут вбивають,
В яму, в яму заганяють.
Тут родин уже нема,
Це остання вже межа.
Кров - чужа, війна, війна.
Не лише вона на фронті.
З тилу, з тилу
Добивають,
Нам брехню щодня внушають.
Під ракети з автоматом
І людей живих під грати.
Виїхати вам не дадуть,
Просто всіх нас тут уб'ють.
Ворог з гумором воює,
Член чужий свій всюди всуне.
Шок - для когось це робота.
Самознищення, розвал,
Пре нас нас цей горя шквал.
Нами так володарюють,
Не за волю всі воюють.
Лиш трофеї вибирають,
Кращих з нас в гарем купляють.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=cvjrqBSyEnk[/youtube]
Все буде .... буде.... в них!
Слава Україні!Слова - Ще не вмерла - пророчі. Україна свята - це наша земля і слід усвідомити, що не можна дати цій владі її продати. Це всенародна власність, незаконно прихвачена цією владою. Гаранти міняються та бандити ті самі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988977
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2023
Перший рік БЕЗ,
Одна надія, що Воскрес!
Живий куточок,
Рай земний
І ти на НЕБІ,
Ти – ЖИВИЙ.
ЛЮБОВ у КОСМОС посилаю,
Ефір коханням наповняю.
Святий куточок тут зробила,
Тебе до себе пригласила.
Лети журавлику , лети.
Цвітуть, цвітуть живі квітки.
Сльозами землю поливаю,
Кохаю любий, я кохаю.
Не відпускаю, виглядаю.
Моє ти Сонце, я кохаю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988967
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.07.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=tNEvqpwLPXA[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=Qxpo642Ie-8[/youtube]
Ви вірили Гарантам
І вірите ще їм?
Які ви всі наівні,
Вони всі як один.
Всі топлять конкурентів,
Всі обкрадають всіх.
Убивства конкурентів,
Крадіжок й зради слід.
Вони Гарантували,
За що відповіли?
Лиш владу в вас украли
І вас в ярмо ввели.
Наступний яму риє,
Народ в борги веде.
Він НАТО гарантує,
Що ця війна буде.
Могли б жити щасливо,
Та де там, нас здали.
У НАТО нас брехливо
Манили й не взяли.
Щоб не були нейтральні,
Швейцарія вже є.
Щоб землю їм віддали,
По світу, щоб брели
Чи в землю цю лягли.
Гаранти миру кляту
Війну цю почали.
Одне прошу у Бога, щоб й їм так помогли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988940
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2023
https://www.youtube.com/watch?v=XENCMV8a990
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XENCMV8a990[/youtube]
Попереджали, застерігали,
А ми глухі, життя проспали.
СМІ мозги нам засоряли,
Нас в зомбі стан щодня вгоняли.
Книги читали, розвивались.
Не на ганжетах ігри грали,
Батьки це зло не купували.
Цього не було, процвітали.
Обман, обман, нас оббирали,
В цейкнот програмний заганяли.
Це готували, планували.
Зневіру, страх в нас викликали.
Імунітет щодня вбивали.
Не вчили в школах, зомбували.
Прислуга діток ваших вчила,
Програми їхні їм внушили,
Щоб ви не жили,
Щоб служили.
І оболонку лиш любили,
За нечисть голови зложили.
Про предків навіть, щоб не знали.
Про кони Роду забували.
Щоб память Космосу відмерла,
А вас з землі ця нечисть стерла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988935
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.07.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BI8IKa7xAxQ[/youtube]
Символічно та цинічно,
І плювати, що трагічно,
Гру з вогнем розпочали,
Нас в цейкнот вони ввели.
Пішакам дали мушкети,
А рашистам ми ракети.
Це сценарій злої гри,
Ми ж розмінні пішаки.
Нічия для нас земля,
Їхні, їхні ці поля.
Бабки , бабки в голові,
Люди, люди в цій землі.
На цейкнот пішли свідомо,
Закулісну гру ведуть,
Нові біди нас всіх ждуть.
Їм пора в останню путь.
Скільки можна спину гнути,
Скільки можна погибати,
Цим фашистам помагати,
Нас вбивати та здавати.
Не війна це , не війна.
Вбивсто нашого народу.
Не дадуть нам всім свободи,
Ми під гнітом цього зброду.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XRRLewtQhvo[/youtube]
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2023
Безперечно все назад
Повернеться вам стократ.
Це природньо, це завжди,
То ж добро лише роби.
Роками зброю продавали,
Ми ж прекрасно все це знали.
Нею, нею убивали,
Що робили ви - мовчали.
Про аферу не знали ?
Куди все це крали,
Кого убивали.
От й пригадала усе це війна.
Повернеться назад
Росії ця кров
І на собі відчують позор,
Коли над Москвою вчинять терор.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988815
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.07.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=vktrkkr6bYo[/youtube]
https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/001_001#Text
СТАТТЯ 3. Вся влада в Українській РСР належить трудящим міста
й села в особі Рад депутатів трудящих.
СТАТТЯ 4. Економічну основу Української РСР становлять
соціалістична система господарства і соціалістична власність на
знаряддя та засоби виробництва, що утвердилися внаслідок
ліквідації капіталістичної системи господарства, скасування
приватної власності на знаряддя та засоби виробництва і знищення
експлуатації людини людиною.
СТАТТЯ 5. Соціалістична власність в Українській РСР має або
форму державної власності (всенародне добро), або форму
кооперативно-колгоспної власності (власність окремих колгоспів,
власність кооперативних об'єднань).
СТАТТЯ 6. Земля, її надра, води, ліси, заводи, фабрики,
шахти, рудники, залізничний, водний і повітряний транспорт, банки,
засоби зв'язку, організовані державою великі сільськогосподарські
підприємства (радгоспи, машиннотракторні станції і т.п.), а також
комунальні підприємства і основний житловий фонд у містах і
промислових пунктах є державною власністю, тобто всенародним
добром.
{ [b]Конституція не застосовується на території України
згідно із Законом [/b]
N 2215-IX ( 2215-20 ) від 21.04.2022 }
Конституція
(Основний Закон)
Української Радянської Соціалістичної Республіки
( Із змінами і доповненнями, прийнятими на четвертій сесії
Верховної Ради Української РСР дев'ятого скликання )
{ Із змінами, внесеними згідно із Законом УРСР
N 1486-IX ( 1486-09 ) від 19.11.76, ВВР, 1976, N 48, ст. 448 }
[b]Уважно беремо й читаємо, як погано жилося до "незалежності", до рабства на олігархів і думаємо, хто під гаслами волі та незалежності обікрав народ України?[/b]
Чия земля, чиє все було, а було все кожного, просто партійна верхушка обкрадала народ під гаслом загрози капіталізму та кожен громадянин згідно основного закону мав частку від доходів, яку і тоді, а тим паче зараз корумпована влада безнаказано розкрадала. То чи все це не було національною зрадою і чи не це все призвело до цієї кровопролитної війни.
З роками все більше і більше втрачаєм.
Цукерки колишні давно не вкушаєм.
Красива обгортка, начинка ж лайно,
Колишній Гарант нам підсунув його.
Гаранти роками нас продавали,
Роками майбутнє у нас відбирали.
В красивих обгортках яд нам давали,
Щоб як народ ми вимирали.
З роками все більше і більше втрачаєм,
Залякані люди, життя ж пробігає,
Усе, що було усе ж так й минає,
У ваші ж кишені ця банда влізає.
Під сміх цих Гарантів вас оббирає.
У ваших батьків землю украли,
А нові Гаранти її розпродали.
Земля - це ресурси, це світло і газ,
Земля - це майбутнє, та вже не для нас.
Її так ділили, що кров полилась.
Бандит-олігарх давно вже продавсь.
А хто не віддав - того вже нема.
Чия в Україні скажіть тут земля?
Хто тут бурштин та газ продає,
За світло й ресурси куди все це йде ?
Хто мілліарди має на нас?
Для кого ж обгортки?
Для чого цей фарс?
Вони вас продали
Й прекрасно живуть.
А хлопці в окопах
За них кров цю ллють.
Бандити й хапуги
Нас продають.
Хто тут дороги,
Садочки для кого
За рік до війни розбудував?
Хто і кому снаряди віддав?
Хто весь Херсон без бою продав?
Хто і для кого кордони закрив?
Сам хто із них лежить на Балі?
Невже всі сліпі давно та німі?
Чому їхні статки давно у Європі?
Чому наш народ давно вже в цій жопі?
Обгортки напевно всім до вподоби?
Цукерки не ті , начинка з "мікробів".
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988693
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.07.2023
Корупійна конопля
Ой ля-ля, ой ля-ля
В Україні розцвіла,
Оп я-я, оп ля-ля.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=WatdHLTRkSw[/youtube]
Зрада рада,
Оп ля-ля, оп ля-ля.
Цвіте, цвіте конопля,
Рада рада ця земля.
Наркомани на верху
Курять травку й коноплю,
Ой лю-лю, ой лю-лю,
Скрізь засієм коноплю.
Жиди землю лю-лі
Захватулі, захватулі,
Українцям склали дулі.
Коституцію в труну
Садим рапс та коноплю.
Ух, мурашки по спині.
Наркомани на війні.
Землю нашу захопили
Конопельку засадили.
Кров за що рікою л'ється
Та скажіть чому ж війна,
Чи не нариків вина?
Мертвий договір згадав,
Що безмозглий підписав,
Весь народ тоді він здав,
Ті угоди так уклав.
Коституцію в труну
І засієм коноплю.
Ой лю-лю, ой лю-лю,
Коституцію в труну.
-А хто дав їм право це творити? Хто вони й так всі знають та влада в країні належить за Конституцією України - народу. Осталось ще цей пунктик замінити і будемо "прекрасно" жити. Трафік туди, трафік сюди, найнижча в Європі зарплата проте доступна наркота, оце да, красота.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.07.2023
Реально - тема крута,
Рибка та ти,
Риба та й я.
Жарять, коптять,
Вижмуть як ....
Тарані німі
Ми на дні.
Озеро вже перекрили,
Ситом в нім воду ділили.
Неводом рибку впіймали,
Ринки кишать від тефалі.
В мулі, на дні -
Ні-мі.
В асфальт береги закатали,
Глушити давно нас почали.
Хто чуть повище вже сплив,
Того хтось давненько вже злив.
Реально - тема крута,
На березі риба - німа.
Картинка з кінофільму " Балет"
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988116
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.07.2023
Щоб жити -любити,
Щоб вмерти - вбивати.
Навіть і це не дають вибирати.
Руйнувати, руйнувати,
А інші колись
Може й будуть кохати.
Енергій то дві,
Руйнуй чи люби,
Наказ же дали -
Руйнуй та убий.
Бога у серці ви поховали,
Кургани, кургани,
Вони - не кохали.
Люблю - це словечко
Чомусь воно стало пусте.
Руйнуєм, руйнуємо все,
Любов - то життя, вона над усе.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2023
Кажуть ви вільні,
В обору ж женуть.
Маєте те, що вам тут дають.
Воля продажною стала чомусь.
Касту невільників
Вовки стрежуть.
Вільні ніколи б так не жили,
Вільні шукали б свої вже луги.
Воля чомусь завжди на крові,
На мясобійні - вільні воли.
Волі в природі людини немає.
Невільник у небі тут не літає.
Він же привик все життя угождати.
Як може гвинтик птахою стати,
Він без машини зламаний прутик.
В оборі чужій про волю говорять.
Воля одних на неволі народу.
Два є світи, дім і кошара.
Через отару все в домі на шару.
Воля чомусь тут на цепку,
Їсти захтів - ріже вівцю.
Весело вільним живеться у ямі,
Їхні корови давно на Багамах,
А тут на шару для вовків отара,
Вони ще й голодні, хоча й на Багамах.
За волю спиртне рікою пролилось,
Жодна корова не просльозилась.
Мовчки овечки в куточок прижались,
З екрану на море полюбувались.
Овечка коровою стати бажає,
От її вовчик в куток й заганяє.
Мрія здійснилась, віддалась - ти вільна,
Кожна овечка в оборі вже спільна.
Поки корови їдять на Багамах,
Вовки в кошарі продовжать цю драму,
Руно з овечки повісять на браму.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=988046
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.07.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=XrecpSM4IiU[/youtube]
Ви люди?
Та ви помиляєтесь,
Людяністю навіть не пахне.
Що одним добре,
Іншим же зле,
Та не скажуть
Це прямо вам все.
Ці наркомани з інших світів
Вам лиш дарують
Нових царів,
Що від реальності
Сильно далекі,
Вами керують,
Стрижуть вас їх зеки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.07.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=9SXx-djqlzE[/youtube]
Платформы шатают,
Спецом всех пугают.
Удушку сжимают,
На шею надели
И управляют.
Платформы, реформы,
Диктат и террор,
Безнаказанность власти,
Повсюду офшор.
Картели, картели
Все завертели,
Доходы имеют с этой качели.
Стабильность с под ног
Они отобрали,
Их Деньги, их власть
Вам навязали.
Удобно вам в рабстве
Жизнь доживать,
Удобно детей
У рабов превращать.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=xejyt3TeJEQ[/youtube]
Як цікаво обкрадали,
Спільне тишком розікрали.
Як картелі це робили,
Землю нами удобрили.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=VTxb8JcBkQM[/youtube]
Чому війна досі йде
Й чий картель її веде.
Просто слухай і міркуй,
Або й далі не воюй.
А картелі світ скупили,
Всіх давно вже одурили.
Наркота тут проросте,
Часний біснез розцвіте.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=ofZg6WNUUsc[/youtube]
Грубо кажучи
Нас кинули.
Правду кажучи
Нас знищують.
Усі ще віршики сладають,
Життя у нас же відбирають.
Картелі рулять, обкрадають.
Війною зраду прикривають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987711
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.07.2023
Випадково взяв за руку
І обняв твій ніжний стан
Зверху пальчики поклала
Тихо, томно прошептала
Так тримай, не відпускай
Ще міцніше прижимай
І нікому не віддай
Ти мов та співуча птишка
Подивлюсь і вся тремниш
Лиш торкнусь і ти гориш
Так тримай, не відпускай
Ще міцніше прижимай
І нікому не віддай
Як то файно поряд бути
І твій спів чудесний чути
Ти щебечеш, спокушаєш
Відчуваю - ти кохаєш
Так тримай, не відпускай
Ще міцніше прижимай
І нікому не віддай
У цю мить ти вся моя
Поєднались дві душі
Тебе навіть не цілую
Аромат життя смакую
Ти двінка і ти щаслива
Посміхнися моя мила
Ти завжди така душевна
Мого серця королевна
Так тримай, не відпускай
Ще міцніше прижимай
В кожнім слові - ти кохаєш
Кожним звуком ти ласкаєш
В мені небо відкриваєш
В моїм серці ти порхаєш
Так тримай, не відпускай
Ще міцніше прижимай
Так багато слід сказати
Та тебе всю не об'яти
Просто буду лиш ласкати
Твої хвилі відчувати
До оргазму наближати
Ніжно томно цілувати
В тобі небо відкривати
Буду, буду я кохати.
Твоє серце як у пташки
Сама-сама , дорога,
Ти - царівна молода.
Що у серці моїм спала,
Про любов мені співала
Так тримай, не відпускай
Ще міцніше прижимай
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987491
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2023
Я не плачу, я кохаю
В небі пташкою парю
порхаю
Хто з любов'ю не знається –
той світу не бачить
Хто в любові не знається…. також гірко плаче
Нам чи жити бо в печалі
Нам чи не літати
Нам чи пісень з серця та не заспівати
Та так щоб гори зрушились
Ріки пробудились,
розлилися й плюскочучи
душу зачепили
Заспіваймо пісню браття
Солов'я почуймо.
В пісні нашій
Зов весни лунає
Хто з любов'ю не знається –
той цього не бачить
Хто в любові не знається
в самотності плаче
Пісню вод грунтових
понесем рікою
Плач кохання й радості
ми візьмем з собою
Любіть тілом та душею
не лише весною!
Моя люба, моя мила
Завжди я з тобою
Ти верба й береза
дорога край поля
Ой, не випадкового
знов звела нас доля
серденько витьохкує
поряд із тобою
Хто з любов'ю не знається –
той і не літає
Хто з нею не знається
той і не сіяє
дивовижно в гаї
соловей співає
палко та нестримно
Серденько кохає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987490
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.06.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=mDWpfSrhEXA[/youtube]
Девайси в ганжеті
Бабіни з касети.
Хвийлю ловлю.
Уже - по х..ю.
Антенки дві в вушки,
І наче звірюшка.
-Хрю,хрю.
-На зв'язку.
Над нами воно
Летить вверх ногами.
Супутники з неба
Годують думками.
Вони наші вушка
Уютненько взують.
-Хрю-хрю.
- На зв'язку?
Бабіни, касети,
Із кішки котлети.
Чіп в голові,
Ми ще живі.
-Хрю-хрю.
-Чарочку п'ю.
-Ти де?
-Я на Майорці.
-В шортах одних,
-Новій обновці.
-Хрю-хрю.
-Зарядне моє уже на нулю.
[b]Будьте обережні[/b]
-Ало.
-Да.
Грошей нема.
- Я на зв'язку.
-Ууууу.
- Слухаю.
Хватило ума
Шахраю
Зробити Уууу.
Ні - шахраю.
-Поліція де?
-Їй по х..ю.
[b]Пандемия[/b]
Вирус внутри,
Ты - часть макросети.
Вирус внедряем,
Порабощаем.
Роботы, роботы,
Одни био-роботы.
Системный сбой,
Прививкам - отбой.
Вирус внутри,
Ты - часть макросети.
Твои мозги - часть их игры.
Рули, жги, сбой в сети.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2023
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KLEXn5tH5KA[/youtube]
https://www.youtube.com/watch?v=KLEXn5tH5KA
Серце в грудях аж щемить,
ой, так хочеться любить.
Милий зайчиком біжить,
ой, щось буде через мить.
Ой, світить сонечко та у віконечко.
А зайчик сонячний неначе сонечко.
Люстерко зайчиком по мому личеньку.
Палають вогником мої вже щіченьки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=987433
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.06.2023