| Сторінки (22/2122): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Стрекоза красива..
Краси переливи
Звучали в травичці,
кохання мотиви.
Метелики поряд,
мов зорі порхали у танку.
На її вроду вони мов на мед,
природи ж секрет.
Порхала із кожним у танку вона.
Така дивовижна,
вродлива,
чумна.
Її рухи легкі,
як вітер між гілля..
Зачаровувала кожного
Крилом обласкала.
На сонечку виблискує
в сонячних промінцях.
Ніби грає музика в її ніжних лапках.
Кожен погляд за нею в польоті
та навздогін, в просторі лунає дзвін, лунає дзвін..
Летять.
І серце у траві від пісні її бринить.
Вітер співає так тихо, тихо
Під яскравими зорями
Небо малює , картини пише на
блакитнім просторі, ніжно шепоче про зорі.
І кожен мазок, мов комплімент,
дарує мов би стрекозі неймовірний букет.
Природна магія ж чарує.
Метелики крутяться в дивному танку.
Стрекоза їх веде у легкому шовковому
русі небесного, неймовірного танку.
Звуки ночі шепочуть нам казку свою.
Вона королева серед комашок в раю.
Стрекоза виблискує в краплинах роси,
Ніби грає музика у моїй душі.
Кожен погляд на неї,
ніби політ, ще мить й вона полетить,
Серце моє у траві й від пісні бринить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040331
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2025
Коник зелененький
на ганку..
скакав.
Усе вище й вище..
у танку кружляв.
Водив хороводи
серед трав цих густих,
До сонця тягнувся
у мріях простих.
Побачив він квітку..
Тендітну й живу.
До неї помчався
крізь ранкову росу.
А то і не квітка,
Дівчина вродлива,
неймовірно красива,
неймовірно красива.
В очах її світло,
Сама мов зоря.
Коник зелений
В танку веде,
Дівчина сміється,
Її серце гуде.
Сонце вітає,
Земля обійма ,
Любов у повітрі,
Як казка луна.
Взяла дівчина його
та до серця,
Любов подарила,
там й поселила.
Мов диво дивне.
І зранку
пянкого,
сина для нього
зростила.
Життя їх сплелося
у казці живій.
Он, Коник стрибає,
А вітер співа.
Танцює природа..
Радіє Земля.
У бурнім цвітінні - щаслива весна,
Бо нове життя народила вона.
Коник зелененький
Танок свій веде,
Дівчина сміється,
Її серце гуде.
Сонце їх вітає,
Земля обійма,
Любов у повітрі,
Як казка зросла.
Коник зелененький на ганку скакав.
Усе вище й вище у танку кружляв.
Водив хороводи серед трав цих густих,
До сонця тягнувся у мріях простих.
Побачив він квітку,
Тендітну й живу,
До неї помчався крізь ранкову росу.
А то і не квітка.
Дівчина вродлива,
неймовірно красива,неймовірно красива.
В очах її світло,
Сама мов зоря.
Коник зелений
Танок свій веде.
Дівчина сміється,
Її серце гуде.
Сонце вітає,
Земля обійма,
Любов у повітрі,
казково луна.
Взяла дівчина його та у серце,
Любов подарила, там й поселила.
Мов диво святе, диво живе.
І сина зростила,
життя подарила,
кохала, любила.
Життя їх сплелося у казці живій.
Он,
Коник стрибає ,
А вітер співа,
Танцює природа,
Радіє Земля.
У бурнім цвітінні щаслива весна
Бо нове життя народила вона.
Коник зелененький
В танку веде,
Дівчина сміється,
Її серце гуде.
Їх Соне вітає
Земля обійма.
Любов у повітрі,
Мов би казка зросла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040330
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2025
Ква-ква..
Да-да - звучит напев.
Оркестр на пруду отбивает свой ритм.
С милым, я рядом..
Мне мир там светлей.
Шаги под луной,
Как танец тех дней.
О берег плещется
живая вода,
Секунды вечности
И я - права.
Секунды вечны
И я права.
Смакую нежность-
Уста твои..
Пруд наш оркестр любви хранит.
Скрипка шепчет..
Труба зовёт.
Звёзды нам светят,
Музыка плывёт.
С милым рядом всё будто сон.
И сердце бьётся
Как метроном.
О берег плещется
Вода жива,
Секунды вечны
И я права.
Смакую нежность -
Уста твои..
Пруд наш оркестр любви хранит.
Под ивами тени кружат кругом,
Ноты танцуют над тихим прудом,
Я в каждом звуке тебя найду
И в каждом взгляде твоём живу.
О берег плещется
Вода жива,
Секунды вечны
И я права,
Смакую нежность -
Уста твои,
Пруд наш оркестр любви хранит.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040251
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025
[quote]Невже й ангели рими читають, невже й ангели - гірко ридають[/quote]
Про мавку бувальщину
вам розповім,
У кожній буквиці -
жадібний спів.
Мавку у рощі юнак був зустрів.
Вітер бажань
його в ліс був завів.
Сонце сіяло у дівки в очах,
Голос мов дзвін,
він - манить
Чарує.
Розум втрачає,
хто його чує.
Як вічний орган,
мов хвиля морська -
у кожному звуці
лунала душа.
Гілля співає,
Трава шелестить,
В серці вогонь,
Його не згасить.
Ой,
Якби знав він,
Та де її слід,
Туди б він й подався,
Хоч би й на мить.
Ой,
А в дівки гарнії очі,
Сяють
Як зорі у темнії ночі.
Плив би над виром знов,
стрибнув із кручі..
Мавко,
Ти серця мотив, твій голос
живий,
знайомий, близький.
Лісові тіні їм стежку у лісі плетуть,
Води глибокі туманами звуть.
Там де мовчить гай віковий,
Зустрінь мене знов,
Лише не зникай.
Чекай і кохай.
Кохай, виглядай.
Шепіт дерев
Мов пісня жива,
Вона мов та казка,
Мов вічна душа.
Куди б не глянув -
Її образ там,
Зірка вночі,
Що горить моїм снам.
Ой,
А в дівки гарні очі,
Сяють,
Як зорі у темнії ночі.
Якби знав я,
Де її слід,
Туди б і подався
Хоч би на мить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2025
Не сади і не лани,
Не громи і не тумани.
Не поля,
Не діброви,
Ми - це серце і розмови.
Україна це ти й я,
Шлях удвох,
Життя,
Ім’я,
Кожна мрія і крок земний.
Ми то й є Україна,
Ми!
Не хмаринки,
Не дощі,
Не старі шляхи у пітьмі,
Не підкови знаків долі,
Ми- це люди,
Ми - це воля.
У піснях дітьми співаєм,
Вночі зорі засіваєм.
Все, що разом -
Все єдине.
Це і є наша країна.
Україна - це ти й я,
Шлях удвох,
Життя,
Ім’я,
Кожна мрія і крок земний,
Ми то й є Україна,
Ми.
Не історія,
Не карта,
Не замки,
не шкільна парта.
Ми між радістю і болем.
Ми весь всесвіт в материнських долонях.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040126
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2025
[quote]Всі ми будемо мовчати,
коли опинемось в могилах[/quote]
Не сади під попелищем.
Не поля, на яких ніщо не росте.
Не дуби, зламані взривом снаряду.
Ми то й є Україна!
Не ви, не ваша фальш.
Україно Вставай!
Підіймася з колін.
Гордість й відвага вирує у жилах.
Ми - Україна!
Ми - Україна !
Немає ночей, що погасять зорі,
Немає кайданів, що душу убьють.
Ми то й є Україна.
Вона оживе вам на диво,
ми піднімемось, ми піднімемось.
На палаючій землі
Наші сліди,
Нас згадають не раз.
Майбутнє викарбуване в наших душах.
Ми й є те майбутнє.
Україно, вставай!
Підіймася з колін.
Гордість й відвага вирує у жилах.
Ми - Україна!
Ми - Україна!
Не сади, не поля,
Не тіні на стіні .
У світлі ніщо не згасне.
Ми - Україна.
Це наш мотив,
Пісня вічна,
Це прорив.
Це удар.
Не наш цар.
Лише ми,
лише ми.
Україно, Вставай!
Підіймася з колін.
Україно Вставай!
Підіймася з колін.
Не сади, не лани,
Не поля, не діброви.
Ми - це серце,
ми - це мова,
Пісня ранкова,
Радісний крик.
Ми то те до чого з дитинства так звик,
Україна - це ти й я, це дружня сім'я.
Все, що в думці єдине -
Це і є Україна.
Не кордони,
Не ресурси, не війська,
Україна - це ти і я,
Україна - це ти і я.
***
Якщо не в бою,
то краще мовчіть,
Це ж ви втянули
країну в війну.
Дешеві актори,
ляльки ви й не більше
оті театрові.
Якщо не в бою,
то не грішіть,
убивць із людей ви ж зробили.
І праві і ліві -
ви ж просто бацили,
Із себе ви що возомнили.
Спитайте в солдата -
він промовчить.
Війна ж бо навчила,
як в світі цім жить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040125
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2025
[quote]Люди сходят с ума - это нормально, это война[/quote]
Жизнь - это вихрь,
Что выжечь готов,
Каждый свой шаг
Будто вызов врагов.
Скорбный гудок
Поездами по снам,
Черным огнём прожигает сердца.
Жизнь - это боль.
Это потери.
Люди - гиены
Охотятся в сфере.
-Где же любовь?
Тени и пепел..
Раны и кровь
скрыты от света.
Свет зарыт глубоко.
В груди крик застыл,
Двери закрыты.
Чья-то ярость
и ты - остыл.
Эхо внутри от ударов судьбы.
Крик оставляет в сердцах следы -
отверстия темной дыры.
Жизнь - это боль.
Это потери.
Люди - гиены
Охотятся в сфере.
-Где же любовь?
Тени и пепел..
Раны и кровь скрыты от света.
- Зачем мы живем?
-Тянут нас вниз.
Болью впиваются
клыки в карниз.
Мир опрокинут,
Как бокал пустоты.
Ты - одинок .
Зов пустоты:
-Кому нужен ты?
Жизнь - это боль.
Это потери.
Люди - гиены
Охотятся в сфере.
-Где же любовь?
Лишь пепел и тени.
Раны и кровь
скрыты от света.
Дожить б до весны.
-Будет ли лето.
***
Постоянна тут ложь.
Подмена сплошная.
Мрак непроглядный.
Тьма вековая.
Что говорят - слушать во вред,
Подмена и бред,
Вот что творят,
Убивать нас хотят.
С экранов о мире,
А гонят же стадо.
Всех на убой.
Последний вновь бой.
Бессмысленность эту все понимают,
Как заключённые, как приговор.
Ну а с экранов - лишь вздор.
Чтобы опомнится мы не успели,
Пирожок с горохом за упокой уже съели.
Печально.
И вновь ложь о мире.
Над головой же сверкают секиры.
Пощады не просят.
Верят царю.
Царей подменили,
жизнь отменили.
Веришь не веришь,
это неважно.
Трус аль отважный.
Суть же одна - это война.
Твоими ж руками тебя убивают.
Мозги, что остались и те отбирают.
И паразитов этих полно,
С экранов на жизнь напало ведь зло.
***
Обмежено придатних
придатними зробили, а
ви по 15 мілліонів за
загиблих всім заплатили?
Де у вас кошти на смерть людську?
Хворих на смерть?
І це країна?
Одні руїни і підлість провладна.
Здорові хворих на бій послали,
Самі в штани геть не наклали.
Недоторканні ж.
Тому й війна.
Управи на злодюг нема.
Терористичний певно марш,
Ти відкупись, або на фарш.
Що за країна?
Невже це наша та Україна?
Щоб вже не було пенсіонерів -
Усіх на смерть, на ці качелі.
Тут вік людський не поважають,
Вигідно - от і вбивають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040051
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2025
Глаза искрятся,
Ночь манит нас.
Шепчешь тайны..
Спасает нас тепло,
горит огонь внутри.
Со мной играй,
Твори со мной мечты.
Делай это со мной,
Горячий как огонь,
Мой герой!
Вознесу тебя к небесам,
Не стесняясь я тебе дам.
Мир в танце кружится без преград,
Сердца бешено бьётся каскад.
Тени в свете..
Близки мы..
Тут Небо ждет и зовёт в полет.
Делай это со мной.
Ой-ой-ой,
Горячий как огонь,
Мой герой!
Вознесу тебя к небесам,
Не стесняясь я тебе дам.
Ты и я - фейерверк ночной ,
Забудь себя,
Будь только мой!
Пусть искры нас сожгут дотла.
Танцуем, пока жизнь светла.
Делай это со мной.
Ой-ой-ой,
Горячий как огонь,
Мой герой!
Вознесу тебя к небесам,
Не стесняясь я тебе дам.
Вознесу тебя к небесам.
Не стесняясь я тебе дам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1040050
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2025
Кури з лисами воюють,
Знову й знов
У ліс прямують.
Курочка до півня каже:
- Й ти іди, бо так нам краще.
З перемогою вертайся
І від лисів увертайся.
Зуби в них звичайно гострі,
Дикі ж звірі ці, голодні.
Ти ж у мене бойовий,
Хвіст у тебе он який.
Півник довго не вагався.
Поклював і в бій зібрався.
Лису півник той й дістався.
А мораль така:
-Півень лису - не рівня.
Та й хазяїна нема,
Щоб спустив на лиса пса.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039971
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2025
Один дорвався до мільйонів.
Мільйони гинуть за одного.
Було б за кого.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2025
Рано вранці
У годину кохання
Звуки ніжні оживають
і лунають і лунають
Солов'ї дають нам знак
Серце любить просто так
Рано вранці
У годину кохання
Звуки ніжні оживають
і лунають і лунають
Солов'ї дають нам знак
Серце любить просто так
У гаю, що при долині, знов ранкова пісня лине
Крізь листву весна крокує, радість з світлом там мандрує.
Солов'ї співають, пісні радісні лунають.
Як сон
Світанок в дім проникає, душа співає, душа літає.
Шпаки
відлунням
Услід
Наповнюють ранок сяйва ранковою мелодією
так голосно, так мелодійно
Витьохкують:
щастя вам
щастя вам
Двом
Нехай ваш дім буде найріднішим
найщасливішим
світла вам,
миру вам,
кохайте,
співайте,
високо в небі
блакитнім літайте.
Рано вранці
У годину кохання
Звуки ніжні оживають
і лунають і лунають
Солов'ї дають нам знак
Серце любить просто так
Рано вранці
У годину кохання
Звуки ніжні оживають
і лунають і лунають
Солов'ї дають нам знак
Серце любить просто так
Рано вранці
У годину кохання
Звуки ніжні оживають
і лунають і лунають
Солов'ї дають нам знак
Серце любить просто так
Тіні листя на землі
Світ застиг у своїй красі
У відгомонах тих двох
Гомонить жива любов
Нехай в душі цвіте квітка
Кожен рядок пісні хай лікує серця
Солов'ї вам знову, знову про кохання в пісні виспівують
Бережіть ви любов
Бережіть ви любов
Рано вранці
У годину любові
Звуки ніжні живі
Солов'ї дають нам знак
Серце любить просто так
Серце любить просто так
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039899
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2025
Сонце знову і знову піднімається над Землею, яка палає в полум'ї світанку.
В ході битв ми продовжуємо боротьбу зі злом.
Поля златі під міццю синього неба
Палають у вогні, непохитно гордо ми гасимо пожежі війни.
Vivat to Ukraine let the anthem soar.
Слава хоробрим, які б'ються у війні.
З незламаними серцями ми зустрічаємо бурю.
Віват героям, що б'ються, що б'ються, що б'ються за новий світ.
Гори передають силу, непереможність, незламність наших орлів.
З непохитним духом ми йдемо знову в бій
за мир, за свій рід, за землю живу, за матір рідну.
Vivat to Ukraine let the anthem soar.
Слава хоробрим, які б'ються у війнах.
З незламаними серцями ми зустрінемо бурю.
Віват героям, народжується новий світ.
Відлуння барабанів, рев стихії, ми сила, ми сила.
Разом, в єдності, в боротьбі, такі орли тільки в нашій країні.
Vivat to Ukraine let the anthem soar.
Слава хоробрим, які б'ються у війнах.
З незламаними серцями ми зустрінемо бурю.
Віват героям, народжується новий світ.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2025
То є трагедія.
Меншість знищує більшість
руками більшості.
А починалось все як кумедія,
ряжені актори, балаган.
Каган.
І ...
Дуже велика надсмертність чоловіків в працездатному віці.
І країна в групі країн з найвищою смертністю.
Може залишитися менше 10 мільйонів.
Проте все за планом ..
Курс той же.
І так періодично через кожні сто років .
Офіційно - мінус 300 тисяч українців за рік.
Безглуздя повне, тому й такий вік.
Прогноз ООН - Людство почне вимирати вже у поточному столітті.
Проте вони впевнені, що то не їхні діти.
https://rubryka.com/article/demografichna-sytuatsiya-v-ukrayini/
https://focus.ua/uk/opinions/706358-narodzhuvali-oligarhiv-a-ne-ditey-chomu-ukrajina-potrapila-v-demografichnu-yamu-i-yak-iz-neji-vibratisya
https://www.volynnews.com/news/all/v-ukrayini-nazrivaye-vazhka-demohrafichna-kryza-do-2025-roku-zalyshytsia-25-milyoniv-liudey/
* от власти хазар титул кагана приняли киевские князья, подчёркивая независимость Киевской Руси от Хазарского каганата (на Руси он бытовал до конца XII в.)
всі цифри взяті з офіційних українських інтернет видань, мене це зачіпило, як будь-яку живу людину. Просто почитати, що пишуть офіційно - на голові дибом волосся, а реальна картина певно ще ... плачевніша.
І якщо просто слухати блогерів, то проснемось в один день голі і босі, якщо взагалі проснемось, бо той, хто не купує ліки той певно не зрозуміє, що твориться в країні.
Постійна боротьба за виживання.
А князьки - пирують і промови, щоденні промови.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039855
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2025
Постава, грація розкішна,
Ти така ніжна, така ніжна.
Заполонила мене назавжди́,
Краси лишаючи сліди.
Місячне сяйво переливається в тихих думках,
В гобелен сплетений, долі ж наші спіймані.
Ніжні пальці проводять по небу,
Вирізьблюючи чудеса перед очима:
Постава, грація, розкішно!
Жива мелодія нічного світла
Заповнила мене..
Швидкоплинний вальс, як подих часу,
Кожен рух співає без рими..
Тіло
моє танцює в
золотомусяйві..
Краса затримується там..
Поза розкішна...
грація витончена,
Жива мелодія світла
Наповнила мене назавжди.
Швидкоплинний вальс мов подих часу..
Кожен рух співає без рими.
Тіла наші танцюють в місочному сяйві.
Краса затримується в відлунні.
Ніжними відтінками розфарбовано землю в кольори
Вічного дива, яким я не можу не любуватись.
Насолоджуюсь..
насолоджуюсь!
Ода миттєвостям, що зникають і залишаються:
Швидкоплинний поцілунок на світанку,
Очі обіймають оголене тіло,
Малюють зорі суря на безхмарному небі..
Постава, грація,
відлуння..
Насолода,
насолода!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039834
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2025
Йди,
іди..
сюди йди,
іди
і
давай, давай.
Сонячне світло у твоєму волоссі, океан цілував твої очі.
Ти сміялася так, ніби літо ніколи не закінчиться.
Я зловив погляд, твої вуста смакував.
Блискавиця всеняна в груди вдаряла
і мому серденьку прошептала: «Вона - та, що призначена тобі».
-О, вона та сама!
Та сама..
босоніж по дощу, босоніж по дощу,
мчу до неї, мчу!
Дівчинко, ти солодша за персик, твої персики
поглинають мене,
твій стан
зводить з розуму,
зводить у розуму.
Я шукав у хвилі морській
твою посмішку,
твій погляд піймав!
Крихітко, ти і я..
Ми були створені для того, щоб сяяти!
Ти моя іскра, я твій орга'н.
Давай же,
давай!
Зіграй!
Я готовий впасти, просто скажи коли.
Ооо, просто скажи коли.
Танцюючи в сяйві місяця по вологій набережній
Ти наспівуєш мелодію, і моя душа розквітає.
З кожним твоїм кроком мій пульс прискорюється.
Ти - мелодія, ме-ло-дійно
Гей-хей, ти теж це відчуваєш?
Дівчинко, не ховайся за літньою посмішкою,
Я бачу тебе оголеною.
Твої губи кажуть «можливо», але твої очі кажуть «так».
Давай не будемо прикидатися, просто відгадай!
Так, давай вгадаймо!
Так, давай, зриваймо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2025
Я вновь сижу без штанов за пианино,
Сочиняю песни
О любви к тебе.
Ты и я,
ты и я...
Не получатся
ни ...я
Виновна ты
и я
ты в этом...
и я.
Мы были такими чудаковатыми,
Но не для тебя.
Для тех, кому мы мешали,
мешали.
Мы постоянно кому то мешали,
Спать по ночам.
Вместе с тобой наедине мы молча кричали,
Охотнее всего я вспоминаю,
как мы вместе валялись по утрам,
делали это делали это по утрам..
тарам ,тара- рам.
А потом трам..
А потом мы были у тебя,
Ты — обнажённая в постели, а я — без штанов за пианино.
Я вновь сижу за пианино,
Сочиняю песни о любви к тебе.
уже в штанах я.
Так не могло продолжаться...
Ты хотела всё и сейчас.
Это вывело меня из себя.
В итоге ты решила, что дольше не задержишься тебе
У меня,
нечего задерживаться
у меня.
И вот я сижу, предпочитая играть на пианино.
Мы с тобой ...
Этого оказалось недостаточно.
Вот я вновь сижу..
Сочиняю песни...
О любви к тебе,
мечтая о тебе.
Я мечтаю о тебе
Я мечтаю о тебе,
играя на пианино.
Будто вся жизнь - пантомима
и прошла она мимо,
прошла она мимо.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039778
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2025
Божевілля!
І я божевільний,
божеволює й світ...
Назавжди в серце твоє ім'я вривається
Щодня душа до тебе повертається
Не сховатися від цього солодкого полону
Ти арена
Я готовий, до бою, до бою
В омут з головою,
За тобою, за тобою
Про кохання співаю, глузд втрачаю
Все паморочиться я
Очі палають
Погляди благають, вбивають
говорять про кохання
Про кохання з божевілля збожеволіти
Усе кружляє, наче тріпот в павутині
Кожен шерех
Кожен погляд
Про тебе все говорять
все говорить про тебе
Очерет колишеться
під вітру свист
Рибка треться в камеші
Річковий берег
Танець кохання
Шепіт у тиші
В коханні зізнання
Ах, кущі в парку потаємно ростуть
Таємниці кохання в собі бережуть
Серця шепочуться
Мов струмок
У зеленій гущавині пристрасть палає
Очерет шумить
Все він знає, все він знає
Рибка треться
В коханні ридає
Ах як це красиво в сонячнім світлі
У річкових обіймах коханням зігріті
Парк вкритий густими кущами
На небі зорі, а в кущах кохають, в кущах кохають
Там в экстазі палає багаття
Очі сяють, плетуть тенета таємних зустрічей
І очерет шепоче: «Щастя є, воно в мені, даю й тобі, даю тобі »
Три, три
бери, бери
Рибка з рибкою в ритмі парить
Серця палять немов тиша горить
Танець ніжний у природній тиші
Ах
Кохання квіти нам шепочуть: чекай!
зачекай,
кохай
кохай
Очерет шумить
Як найсолодше волання
Рибка треться
Танцює кохання
Танцюєм в коханні
Ах білий світ живе у світлі
У річкових обіймах коханням зігрітий
любовю омитий, очеретом овитий
Твій погляд - палаючий маяк,
маяк, що палає.
Твій погляд, мов погляд кішки..
Вночі мене до тла ... вигораю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025
Тіло ворушиться в нічній тиші..
Очерет колишеться..
Серце тремтить!
Рибка треться в очеретах..
Почуй, почуй
мої думки, мої думки.
Вітри шепочуть,
Вода дзвенить,
Світло танцює.
Час мовчить, тиша..
Життя як мить!
Світло місяця осяває шляхи.
Про тебе всі пісні ці.
Про кохання про бажання,
про радістний біль.
Все паморочиться, все палає в мені
палаю в вогні, палаю у вогні.
Світло місяця осяває шляхи.
Про тебе всі пісні ці.
Про кохання з божевілля збожеволіти!
Усе кружляє, наче тріпот в павутині...
Кожен шерех,
Кожен погляд -
Про тебе все говорять.
говорять про тебе
.
Сопілка лунає, грає, лунає,
Як струни віолончелі
Мої мрії в річці, в камиші.
Крізь звуки природи,
Через безодню днів,
Твій силует запалює світ,
божевілля -
веснянний цвіт!
Назавжди в серце твоє ім'я вривається
Щодня душа до тебе повертається.
Не сховатися від цього солодкого полону.
Навіть у думках - стону!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2025
Твой взгляд - пылающий маяк, пылающий маяк
Счастье в твоих глазах
Чувствую в воздухе легкую сладость.
Радость, на которую уже и не надеялась
Твоим мужем был я в прошлой жизни,
в прошлой жизни
Я крепко держал твое нежное тело,
твое нежное тело.
Теперь вибрирует эхо в воздухе на безумном ветру
в безумном ветре
Песня потеряла звучание,
Шуршание прикосновений
Шуршание прикосновений
Счастье в твоих глазах
Счастье - это отражение моего отражения.
Я чувствую в воздухе легкую сладость
легкую сладость
Жизнь, на которую ты еще надеешься.
ты еще надеешься
Надежда
В сердце пылает
пылает вера
еще горит вера,
сгорает
надежда
в огне пылает
надежда
В воздухе остается твой сладкий золотой аромат.
Улыбка неясная, как сон, что никогда не размывается.
Я все еще теряю себя в этом немом ритме.
Я все еще теряю себя в этом немом ритме.
Жизнь полна надежды
Жизнь полна надежды
Я теряю все в этом немом ритме.
теряю все в этом немом ритме.
Как же хочется тебя прижать
Снова и снова почувствовать
На весь мир кричать
И любить,
тебя
любить!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039592
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2025
Твій погляд - палаючий маяк, маяк, що палає.
Щастя в твоїх очах
Відчуваю в повітрі легку солодкість.
Радість, на яку уже й не сподівалася
Твоїм чоловіком був я в минулому,
в минулому житті.
Я міцно тримав твоє ніжне тіло,
твоє ніжне тіло.
Тепер вібрує відлуння в повітрі на шаленому вітрі
в шаленому вітрі.
Пісня втратила звучання,
Шорох касання..
Шорох касання..
Щастя в твоїх очах.
Щастя - це віддзеркалення моє.
Відчуваю в повітрі легку солодкість
легку солодкість.
Життя, на яке ти ще сподіваєшся
ти ще сподіваєшся.
Надія
В сердці палає,
палає віра,
ще палає віра,
згорає
надія,
в вогні палає
надія.
В повітрі залишається твій золотий аромат.
Посмішка неясна, як сон, що ніколи не розмивається.
Я все ще втрачаю себе в цьому німому ритмі.
Я все ще втрачаю себе в цьому німому ритмі.
Ох, ох, ох, ах
Життя сповнене надії
Життя сповнене надії
Я ж втрачаю все в цьому німому ритмі.
втрачаю все в цьому німому ритмі.
Як же хочеться тебе пригорнути
Знову й знову відчути
На весь світ кричати
Й кохати,
тебе
кохати!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2025
Знову і знову..
оргазм за оргазмом...
незліченні мурашки, і піна,
піна і морський бриз,
морський бриз...
Шампанське, шампанське, шампанське,
шампанське в моїх жилах тече..
над ним пишний сад,
де росте дике кохання.
Під зорями, хтось шепоче:
-Тихіше, тихіше, люба, я твій чоловік.
Відлуння шепоту в жасминовому повітрі .
Серця переплетені ніжною турботою.
Ми розквітаємо разом у місячному сяйві.
З пахучим коханням, чистим, як роса.
Піна, піна, піна - це не іскра, яку ми запалюємо.
Ми не спалахуємо, як світлячки в літню ніч.
Ми проникаємо все глибше і глибше ...
в лоно життя.
Пригорни мене ближче,
відчуй, як розквітає моя душа.
Кохана, з тобою я відчуваю те,
що не передати,
те, що можливо лише кохати.
Тіні можуть танцювати,
але вони не можуть розділити Любов,
яку ми несемо.
Кожної миті солодкий сміх у пелюстках розгортається.
Плекатимемо ж зв'язок, який ніколи не зівяне.
О-о-о-о, ніч співає нашу пісню.
Тихіше, тихіше, люба, там, лиш там нам місце!
У садах жасмину, де любов не зів'яне.
Разом назавжди в цвітінні ми, кохана.
Співай, співай, співай,
це пісня, в якій ми спалахуємо.
Спалахуємо, як світлячки в літню ніч.
Обійми мене ближче, відчуй цвітіння в моїй душі.
Кохана, з тобою я відчуваю себе Богом.
Співай, співай, співай,
це пісня,в якій ми спалахуємо.
Спалахуємо, як світлячки в літню ніч.
Обійми мене ближче, відчуй цвітіння в моїй душі.
Кохана, з тобою я відчуваю себе Богом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039513
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2025
Солнце низко опускается в море
Горячий песок плотно окутывает мое тело
Нежные волны омывают мои стопы
Ночь начинается там, где мы исчезаем
Я погружаюсь глубже, прорываюсь наружу.
Твои кончики пальцев раскрашивают меня в голубой цвет.
Губы соприкасаются, как волны прилива.
В ритме желаний, негде спрятаться
Звезды вспыхивают и освещают наш курс.
Океан шепчет, чтобы мы не останавливались.
Ты наклоняешь голову с такими хитрыми глазами.
Вся моя Гравитация тянет меня к твоему небу.
Каждое движение зажигает искру.
Спокойный огонь в темноте.
Твой запах разносится, как ветер.
Я легко подхватываю бурю, что охватила дикую природу.
Как тихое пламя в темноте.
Твой запах разносится, как ветер.
В бурю с легкостью попадаешь в объятия пучины.
УглубляюсБь, чувствую, меня пронизывает, меня обнажает...
Твои кончики пальцев раскрашивают меня в цвет лазури
Губы сливаются, как волны прилива.
Сердцу в пылу негде спрятаться.
Солнце, что сияет, может погаснуть или вспыхнуть.
Но моя грудь, моя грудь, моя грудь пронзенная, окутанная
Из глубоких поцелуев и сладких губ.
Этот танец бесконечный наши сердца возобновляют.
Сияющее солнце может погаснуть или вспыхнуть.
Но моя грудь, моя грудь, моя грудь пронизана, окутана
Из глубоких поцелуев и сладких губ.
Этот танец бесконечный наши сердца воссоздают.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039451
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2025
Твоя посмішка - це сонце, що спопеляє ніч.
Я біжу в сяйві в погоні за твоїм зоряним світлом.
Падаю не швидко, падаю не стрімко..
парю.. парю.
Мій пульс лише прискорюється.
Два серця б'ються під місячним сяйвом.
Кохання, кохання, кохання, кохання.
Запаморочення від іскор, ти тягнеш мене крізь них.
Танцюючі тіні під блакитним небом.
Я кохаю тебе, кохаю, кохаю!
Шепіт про тебе гуде в моїх грудях.
З кожним ударом - трепет без перепочинку.
В бажаннях цей потяг ламає світ, і світ перевертається.
Світ - перевертається.
Біжу за тобою, мій безстрашний поводир.
Кохання, кохання, кохання, кохання, кохання!
Запаморочення від іскор, ти тягнеш мене крізь них.
Танцюючі тіні під блакитним небом...
Я кохаю тебе, кохаю, кохаю!
Іскри і шквал, напруга зростає.
Ти протікаєш електричними річками.
Втрачені разом, знайдені у вогні.
Пов'язані цим не
скінченним бажанням.
Кохання, кохання, кохання, кохання, кохання, кохання.
Запаморочення від іскор, ти тягнеш мене крізь них .
Танцюючі тіні під блакитним небом.
Кохання, кохання, кохання, кохання !
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039388
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2025
Love, love, love, love, love, love, love.
Dizzy with sparks, you pull me through them
Dancing shadows under a blue sky.
Love, love, love, love, love.
Your smile is the sun that burns the night.
I'm running in the shine in pursuit of your starlight.
I'm falling slowly, I'm not falling.
I'm not falling fast floating floating my pulse is only accelerating.
Two hearts beat in the moonlight.
Love, love, love, love.
Dizzy from the sparks, you pull me through them.
Dancing shadows under the blue sky
I love you, I love you, I love you.
Whispering about you in my chest.
With every beat, I tremble without a break.
In your desires, this train shatters the world,
and the world turns upside down.
I'm running after you, my fearless guide.
Love, love, love, love, love, love.
Dizzy from the sparks, you pull me through them.
Dancing shadows under the blue sky.
I love you, I love you, I love you.
Sparks and flurry, the tension is growing.
You flow like electric rivers.
Lost together, found in the fire .
Bound by this endless desire.
Love, love, love, love, love, love, love.
Dizzy with sparks, you pull me through them.
Dancing shadows under a blue sky.
Love, love, love, love, love.
Love, love, love, love, love, love, love.
Dizzy with sparks, you pull me through them.
Dancing shadows under a blue sky.
Love, love, love, love, love.
Love, love, love, love, love, love, love.
Dizzy with sparks, you pull me through them. Dancing shadows under a blue sky Love, love, love, love, love Love, love, love, love, love, love, love. Dizzy with sparks, you pull me through them Dancing shadows under a blue sky Love, love, love, love, love .
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039387
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2025
-Куме, а ви чули, що кацапи
Третій день п’ють, перемогу святкують.
- То є добре, на четвертий з перепою і капітулюють.
- Куме, куме, а ви чули чи не чули
Кажуть Сім, ну той, що Пім другий фронт відкрив і у той же день на Кремлі
Китайський стяг ожив, усі бачать, не глузують, ці китайці чотири дні
Як переможці у Москві пирують.
- Та чув куме, я й кажу москалі з дня на день капітулюють,
Їм дали оці три дні, репарацію готують.
- Куме, куме, ви куди, після війни?
- Як, куди. Теж відкрию другий фронт, депутат буду ще той. Бо у Раді ж то затишно, там бійці ж порозбігались, морди там чомусь не б’ють у Монако водку п’ють з цими під..ми.
- Ну, а потім. Заживем?
- Як там ви я не скажу. Потім – я знайду жону.
В бій ж дивізія ішла, залишились ви да я.
Рід козаків слід продовжить, з року в рік та приумножить.
Ухилянтку цю знайду, мзду за десять літ візьму.
***
У лісі, лісі темному,
напакостив був лис,
кого там вовк впіймає, того ведмідь і з'їсть.
Лис мишок тих сіреньких
із полем поєднав,
що всіх оцих маленьких
у бій повідправляв.
Напали носороги,
довгі носи і роги,
напали на мишей,
що джунглі їх не тронуть
гарантував лис цей.
А миші ж незалежні,
що їм ті носороги,
в мишей наявні ж нори,
їм б пятки носорогів.
Чекають перемоги
й стрибають їм під ноги.
Лиси ж мясце жуюють.
Родився ти маленьким,
сіреньким мишеням.
Скажи ж чому, дурненький,
повірив ти котам?
Здоровий вовчисько малечу ж товче,
Сумлінність котів не загризе.
Для миш незалежність понад усе,
Кіт із цим лисом цього ж лиш жде.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039302
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025
Три- три.
Три – чотири.
Як на полі слід нам грати Барса й Інтер нас учили.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039301
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2025
Ще вчора із кумом про те і про се,
Сьогодні в обід до себе ж зову:
-Як ти, мій рідний,
Невже ще живий,
Вигляд у тебе
зовсім ніякий,
І посивів, і помарнів,
чомусь ти сумний,
Невже не дає,
а може кума
тебе іще й б'є.
-Що, ти кумасю,
то ж не біда,
звісно дає
і не раз же кума.
От як ухопить тую пательню,
Перчик стоїть, а позаду ж горить.
Є у мене все і машина і дача,
та і жона, вона не ледача.
Клята війна, от й вся невдача.
Їй захотілося цих гробових.
До інших причуд я уже й звик.
Каже мені:
-Мій дорогий, ти такий мужній,
як живчик такий, може ви з кумом сходіть
на охоту, а то дивлясь знову ідеш на роботу.
-Охота, то добре, та ще ж не сезон.
- То йдіть на рибалку, там завжди сезон.
- До чого Марина та добра така.
-Звонив їй коханець, ще з літака.
- То може угоду підпишемо куме,
років на сто дім й мерседес,
кумі не дамо, істинний хрест.
- Кумасю - хитрун ти, як пес.
- То по рукам?
- У моїм домі - хазяїн я сам.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025
Зустрічали світанок.
Ганялися за морем.
Нескінченні світанки,
що тягнуться так ніби то
Наші мрії, ті що уже вгорі.
Сховались би в них.
Я ловив би в них зірки.
Неба руками торкався б.
З ласкою,
З ніжністю
я б зустріався б.
З тобою ми би злітали, коли ніч проходила повз,
В оксамитових хмарах, де співає тиша.
Ми танцювали б в повітрі з блакитними крилами.
Без кінця і краю.
Без кінця і краю.
Позачасовий слід,
Срібний слід.
Нема вороття!
Дороги назад..
нема,
нема!
З тобою я кохала
І тримаю сонце в руках.
Моє сонце
в руках.
З тобою пісня життя тільки починалася.
Ми зустрічали світанок.
Ми гналися за морем.
Ми сіяли надії безпечні.
Тільки ти і я.
Тільки ти і я
сіяли життя.
Гуляли
стежками життя,
пропливали
над небесами
буття.
Небо червоніло.
Земля оберталася.
Але все, що я чула - то
Твій голос всередині.
Твій голос всередині.
Світ мрій тчеться нитка за ниткою.
Твою руку в моїй.
Не було ж сказано жодного слова.
Жодного слова.
Горизонту..не видно!
Не було видно ні горизонту, ні лінії.
Ми зігнули годинник.
Ми пролили час.
Нескінченний світанок.
Наше полотно голе.
Ми малювали життя.
Швидкоплинний спалах.
Життя - мов
спалах,
швидкоплинний спалах.
З тобою я кохала
І ти .. тримав сонце.
З тобою пісня життя тільки починалася.
Ми зустрічали світанок.
Ми гналися за морем.
Ми сіяли надії безпечні.
Тільки ти і я.
Ти і я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039223
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2025
Хотелка выросла в соседа
И сватают её за деда.
Регулярные..
брачные... ночи,
ведь парнёры все охочи.
А она как стара дева,
независима от них,
как же замуж за троих.
Хотелка у них
Растёт и растёт,
Ну а её интересы не в счет.
С каждым из них она у гареме
в её независимости только й проблема.
Жаль ...
закрыли МММ,
жить бы с ним...
ей без проблем.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039201
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2025
Ще вчора із кумом про те і про се,
Сьогодні в обід до себе ж зову:
-Як ти, мій рідний,
Невже ще живий,
Вигляд у тебе
зовсім ніякий,
І посивів, і помарнів,
чомусь ти сумний,
Невже не дає,
а може кума
тебе іще й б'є.
-Що, ти кумасю,
то ж не біда,
звісно дає
і не раз же кума.
От як ухопить тую пательню,
Перчик стоїть, а позаду ж горить.
Є у мене все і машина і дача,
та і жона, вона не ледача.
Клята війна, от й вся невдача.
Їй захотілося цих гробових.
До інших причуд я уже й звик.
Каже мені:
-Мій дорогий, ти такий мужній,
як живчик такий, може ви з кумом сходіть
на охоту, а то дивлясь знову ідеш на роботу.
-Охота, то добре, та ще ж не сезон.
- То йдіть на рибалку, там завжди сезон.
- До чого Марина та добра така.
-Звонив їй коханець, ще з літака.
- То може угоду підпишемо куме,
років на сто дім й мерседес,
кумі не дало, істинний хрест.
- Кумасю - хитрун ти, як пес.
- То по рукам?
- У моїм домі - хазяїн я сам.
[b]Цирк.[/b]
Такое ощущение, что билеты распроданы.
Цена справедлива.
Но, цирк на замок закрыли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039178
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2025
Англо-саксы войну проиграли,
видно по этому Крым в нас отняли,
Ресурсы и перспективы -
всё выгребли ради наживы.
А толк был какой от этих "партнёров",
от этой мафии и дирижёров?
На право, законность забыли давно,
Крутят лишь бред, немое кино.
Оказывается можно и так,
Землю й ресурсы тут прихватить,
Ну на людей просто забыть.
Если мозги б да кто то включил,
Худший из худших у нас результат,
Мы не колония даже, не штат.
Просто они распилили страну,
Ну а людей поселили в тюрьму.
Землю продали, ресурсы отдали,
Жить за какие шиши не сказали.
Гарантий же нуль, вот результат.
Будет тут жить лишь депутат.
Он победил, у него ведь мандат.
Они победили - доступны счета,
Если украл - почёт ведь всегда,
А засветился, взял й откупился.
И за рубеж шустро так смылся.
И никак долгов по кредитах,
Тихо украл, всё шито крыто,
Кнопку нажал - снова кредиты.
Жалко и страшно на это смотреть,
Тот в голубом, тот без штанов,
Но он решает, что и по чём.
Предки давно в телеграм и в гробу,
Лайкают пост - как про...ли страну.
Коментов много, толк разве есть?
Актёр всё решает, кино продолжает,
И ежедневно на нас испражняет.
Если серьёзно - мы ведь в Аду,
в котёл для насилия поместили страну.
Народ свой они уже победили,
С экрана помоями нас ведь залили.
Что мне скажите законного тут?
Костюм голубой такой уж крутой?
Кто и за что тут кровь проливал.
Крым ведь без боя кто то отдал.
Всё что хотел, тот кто смог и украл,
в общак воровской ресурсы отдал,
чтобы счёта он пополнял.
Ну а народ?
Народ - вымирал.
Страшно на это даже смотреть.
Ты ж понимаешь - это всё бред.
Никто не имеет прав на такое.
Небо оно ж, оно голубое.
Цікаво виявляється запитати про те, що діється у чату GPT.
Ви самі повинні це спробувати.
у мене з ним такий діалог був:
[b]What will Ukraine be like after the war with Russia?[/b]
International Involvement: The situation heavily relies on Western support. As of early 2024, the U.S. and its allies are still committed to backing Ukraine militarily and economically.
Human Cost: The conflict has already seen tremendous loss of life and displacement, with estimates suggesting that around a million people have been killed or wounded since the war began.
The future of Ukraine post-war remains uncertain, with various possible outcomes depending on the dynamics of the conflict. Here are some key points regarding the potential scenarios:
Defensive Posture: After the conflict, Ukraine is expected to return to a primarily defensive stance. This could be beneficial as defending territory is generally easier than launching attacks.
Outcomes of the War:
war began.
U.S. Involvement and Claims of ColonizationThe narrative surrounding U.S. involvement and allegations of turning Ukraine into a "colony" has emerged in recent discussions:
Claims of Colonization: Some reports suggest that the U.S. is pushing for control over Ukraine’s mineral resources and economic assets, which some commentators have described as a form of economic colonization. This is framed within the context of western interests in Ukrainian resources.
Reactions to U.S. Strategy: There are mixed opinions on whether the U.S. has "lost" the war. While some claim that the focus on seizing resources amounts to a failure, others argue that U.S. support has been essential in maintaining Ukraine's resistance.
Political Dynamics: The situation is further complicated by internal U.S. politics, with some factions viewing a withdrawal from support as a political win, while others emphasize the moral implications of abandoning Ukraine.
ConclusionThe future of Ukraine hinges on several factors including military outcomes, international support, and domestic governance. The narrative surrounding U.S. involvement is complex, reflecting both strategic interests and broader geopolitical tensions. The situation demands close attention as it evolves.
[b]Якою буде Україна після війни з Росією?[/b]
Міжнародне залучення: Ситуація значною мірою залежить від підтримки Заходу. Станом на початок 2024 року США та їхні союзники все ще готові підтримувати Україну у військовому та економічному плані.
Людські втрати: Конфлікт вже призвів до величезних людських жертв і переміщення населення: за оцінками, близько мільйона людей було вбито або поранено з початку війни.
Майбутнє України після війни залишається невизначеним, з різними можливими результатами залежно від динаміки конфлікту. Ось деякі ключові моменти, що стосуються потенційних сценаріїв:
Оборонна позиція: Очікується, що після завершення конфлікту Україна повернеться до переважно оборонної позиції. Це може бути вигідним, оскільки захищати територію, як правило, легше, ніж здійснювати напади.
[b]Результати війни:[/b]
війна розпочалася.
Це був початок війни.
Участь США та заяви про колонізацію.
У нещодавніх дискусіях з'явився наратив, пов'язаний з участю США та звинуваченнями у перетворенні України на «колонію»:
[b]Заяви про колонізацію[/b]: У деяких повідомленнях йдеться про те, що США домагаються контролю над мінеральними ресурсами та економічними активами України, що деякі коментатори описують як форму економічної колонізації. Це розглядається в контексті західних інтересів в українських ресурсах.
Реакція на стратегію США: Існують неоднозначні думки щодо того, чи «програли» США війну. Дехто стверджує, що зосередженість на захопленні ресурсів призвела до поразки, тоді як інші стверджують, що підтримка США була важливою для підтримки опору України.
Політична динаміка: Ситуація ускладняються внутрішньою політикою США: деякі фракції розглядають відмову від підтримки як політичну перемогу, тоді як інші наголошують на моральних наслідках відмови від України.
[b]Висновок.[/b]
Майбутнє України залежить від кількох факторів, включаючи військові результати, міжнародну підтримку та внутрішнє врядування. Наратив навколо участі США є складним і відображає як стратегічні інтереси, так і ширшу геополітичну напруженість. Ситуація вимагає пильної уваги в міру її розвитку.
Як на мене, що з цією програмою спілкуватись, що слухати проплачних блогерів - результат майже той же, про те, пригадую як читати, перекладати, сам задаю запитання, які мене цікавлять, а це як не як переваги і залученність до активного й продуктивного діалогу, голове уміти задавати запитання.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025
-Мамо, ви з татком незалежні?
-Я так, він - ні.
-Живу закордном, у мене тут моя квартира, коханець,
у Україні - бізнес і будинок.
-А татко?
-Він думає, що він глава сім'ї.
- А Україна незалежна чи ні?
-Вона, як твій татко.
* коментар Катери Собової наштовхнув мене на думку,
що це запитання потрібно поставити чату GPT /
Ось цей діалог:
Will Ukraine be independent in 2025 or not?
What about Ukrainian men?
Ukraine's Independence in 2025The question of whether Ukraine will remain independent by 2025 is complex and hinges on multiple factors, including:
Military Situation: The ongoing conflict with Russia plays a pivotal role. Should Ukraine successfully repel Russian forces and maintain its territorial integrity, it is likely to remain independent.
International Support: Continued support from the West will be crucial. The commitment of the U.S. and NATO allies to provide military and economic aid will influence Ukraine's ability to sustain its independence.
Political Landscape: Internal governance, public sentiment, and the political will to resist external pressures are vital. National unity and resilience against foreign aggression will be key factors.
Peace Negotiations: Potential peace talks or resolutions could significantly impact Ukraine's status. If negotiations favor Ukraine, it may solidify its independence.
Situation of Ukrainian Men Post-WarThe situation for Ukrainian men, especially those who have been affected by the war, will likely involve:
Military Participation: Many men have been involved in the conflict, either as soldiers or volunteers. Their return to civilian life will be a significant challenge, including potential issues related to PTSD and reintegration into society.
Economic Conditions: The economic impact of the war will affect job availability and stability. Men may face difficulties finding employment due to the destruction of infrastructure and businesses.
Social Dynamics: The war has led to significant demographic changes, with many men either killed or displaced. The societal roles and expectations may shift as families and communities adapt to post-war realities.
Reconstruction Efforts: Men may play a crucial role in rebuilding efforts, contributing to physical reconstruction and community healing, which can foster a sense of purpose and identity.
ConclusionWhile predicting Ukraine's exact status by 2025 is uncertain, factors such as military outcomes, international support, and internal governance will be decisive. Additionally, the situation for Ukrainian men post-war will involve challenges related to reintegration, economic stability, and social dynamics. The resilience and determination of the Ukrainian people will be vital in shaping their future.
Незалежність України у 2025 роціПитання про те, чи залишиться Україна незалежною до 2025 року, є складним і залежить від багатьох факторів, зокрема:
Військова ситуація: Конфлікт з Росією, що триває, відіграє ключову роль. Якщо Україна успішно дасть відсіч російським військам і збереже свою територіальну цілісність, вона, ймовірно, залишиться незалежною.
Міжнародна підтримка: Продовження підтримки з боку Заходу матиме вирішальне значення. Здатність США та союзників по НАТО надавати військову та економічну допомогу впливатиме на здатність України зберегти свою незалежність.
Політичний контекст: Внутрішнє управління, суспільні настрої та політична воля протистояти зовнішньому тиску є життєво важливими. Національна єдність та стійкість до зовнішньої агресії будуть ключовими факторами.
Мирні переговори: Потенційні мирні переговори або резолюції можуть суттєво вплинути на статус України. Якщо переговори будуть сприятливими для України, це може зміцнити її незалежність.
Становище українських чоловіків після війниСитуація для українських чоловіків, особливо тих, хто постраждав від війни, ймовірно, буде складною:
Участь у військових діях: Багато чоловіків брали участь у конфлікті як солдати або добровольці. Їхнє повернення до цивільного життя стане значним викликом, включаючи потенційні проблеми, пов'язані з посттравматичним стресовим розладом та реінтеграцією в суспільство.
Економічні умови: Економічні наслідки війни вплинуть на наявність та стабільність робочих місць. Чоловіки можуть зіткнутися з труднощами при працевлаштуванні через руйнування інфраструктури.
Висновок.
Хоча передбачити точний статус України до 2025 року складно, такі фактори, як військові результати, міжнародна підтримка та внутрішнє управління, будуть вирішальними. Крім того, ситуація для українських чоловіків у післявоєнний період включатиме виклики, пов'язані з реінтеграцією, економічною стабільністю та соціальною динамікою. Стійкість і рішучість українського народу будуть життєво важливими для формування його майбутнього.
Як на мене, рима мала рацію.
Якщо чоловіки в країні незалежні, то і країна - незалежна і навпаки.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039088
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2025
В конкурсі "Письменник року"
перемогу отримав автор
під псевдонімом "Штучний",
його власник видав бестселлер "Поштучно".
Всі учасники і судді конкурсу
були в захваті.
Кожет в його творах
віднайшов себе,
Не докладаючи жодних зусиль,
Навколишня дійсність засіяла
новими барвами і той перехід,
яким всіх так лякали
Виявився безболісним,
таким жаданим і необхідним
для мілліардів читачів, шанувальників
його таланту.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025
Новини з кожним днем
все потужніжі і потужніжі,
То про ост українську компанію,
якій нададуть право з молотка
все народне зробити іноземним,
То нова акція від фонду
"Відродження" -
"Нагорода знайшла героя":
-Всі українці, чоловіки віком до 60 років
визнанні переможцями цього конкурсу
і повинні отримати винагороду -
один мілліон гривень.
Різьбу зірвано, гайки закручено.
Головне як це подають то професійно.
Куди там індусам, вони давно за нашими спинами,
Ми зуміли переплюнути всіх
в абсурдних постановках.
Певно, коли законність на нулі,
виграють всі,
всі це звичайно хижаки-загарбники,
ми ж пишаємось тим, що ми не такі,
не такі як вони,
нас звільнили від нашої власності,
наших прав і свобод,
нас і змінювати не потрібно,
ми такі вже як їм потрібно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1039026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2025
Щоночі я ловила зірки, торкалася неба.
З тобою ми злітали,
Місяць ніжно нас гойдав
Заколисав..
заколисав.
В оксамитових хмарах, де співає тиша.
Нескінченні світанки, що тягнуться так само легко.
Новий день - це таїна, яку я ще не пізнала.
Шепіт кличе почуття , які я не можу стримати,
Щоб простежити звивистість річки.
Наче Свята вода тече в моїх судинах.
Мов би ця безіменна річка знає мій біль.
Вона вирізає каньйони мого часу.
Мене пронзає Нескінченний потік, нескінченна рима.
Срібною ниткою вона розсікає землю.
Тихий провідник, тверда рука.
Води зрушують скелі, скелі подрібнюються, піски підкоряються.
В цій течії живуть істини.
Кожна хвиля зберігає у собі якусь дивовижну пригоду.
Кожен рух шепоче: «Ти не залишилася сама».
Я занурююсь у минуле, що ворушиться.
І всі мої страхи розчиняються в ній.
Хоч і вузька, але повноводна.
Свої таємниці нерішучі зберігає.
Несе її ніжна течія.
Я залишусь в його течіях.
Хоч і вузька, але глибока.
Таємниці я зберігаю, плекаю
мене ж Несуть її лагідні потоки.
Я буду завжди в його течіях.
Свята вода в моїх венах.
Безіменна річка знає мій біль.
Вона різьбить каньйони мого часу.
Нескінченний потік, нескінченна рима.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038965
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2025
Оптимізм,
патріотизм -
то добре, дуже добре.
Корпорація зла не спить.
Цілодобово,
цілеспрямовано
маховик розгойдують.
-А ресурс?
-Знекровлюють.
-Все ж прораховано,
все змодульовано,
продекламовано
Аж по рік 2030.
Оптимізм,
патріотизм -
то добре, дуже добре.
Все на основі ОЗГ "Пенсійний Фонд",
принципи ж ті ж:
-Платять усі, а якщо й доживуть,
то пенсійний вік чи необхідний стаж підіймуть.
Просто уявіть сорок, пятдесят років платити,
щоб ні копійки з нього не отримати,
а для чого, бо патріотизм.
Навіть хто дожив, то проти того, щоб усі однакову пенсію мали, не залужили ж усі,
експлуататорів до смерті ж слід утримувати, це заслуги ж, вони все життя ж шикували,
в кліслах сиділи, достойну старість собі
цим певно заробили,
іншим не платили ж,
щоб і економіка не розвивалась
і на старості, щоб знали хто є хто.
Точно й корпозація зла -
Вердикт :
-До шістдесяти,
бути старими мабуть марять усі,
а хто їм та дасть до старості дожити
і на ці копійки, що ж зможуть та купити,
за послуги заплати, що залишиться - борги!
Та й кретит уже не дадуть, ще за лікування не повернули,
а який зовнішній борг всі ж певно чули.
Машини по вулицях круті.
А вони твої?
Квартиру твою і то здають
тобі,
виживають - круті.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038956
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2025
Систему злочинну
зруйновано!
Зруйновано.
Новий фундамент!
Нові випробування.
Зерна,
зерна добра
у грунті уже,
У крові то все - закарбовано!
Код народу - розкодовано!
Стару систему
до основ -
зруйновано.
Ростки добра
проростають,
щасливі літа
настануть,
часи процвітання
настануть!
Не біймось,
тримаймось,
зростаймо!
Працюймо на полі
і у душі добро - плекаймо,
в думках лише любов ,
до небес - зростаймо!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038906
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2025
Послухай ніжної пісні плескіт.
Вона заплаче, втішаючи,
Така скромна, проста,
Як струмочка над мохами трепіт.
Розбиваючись, як хвилі, ти б' вдаряєш мене сильно..
глибоко.
Забираючи кожен подих, що я відчуваю.
Шепоти гарячіші за сонце
Наш час настав.
Електричні блискавиці під місяцем.
Серця б'ються в запальному ритмі.
Твої рухи - це вогонь, який я не можу ігнорувати.
Пригорни мене ближче, дай мені більше
Просто рухай тілом, відчуй полум'я
Безперечно, нікого не можна звинувачувати.
Кохання - це лихоманка, в якій ми опинилися.
Давай втратимо все в цій дикій гонці
Жар зростає з кожним поглядом.
Це більше, ніж швидкоплинний шанс.
Не треба слів, давай зіткнемося.
У твоєму світі я з радістю поселюся.
Серця на межі, що б'ються в пориві.
Твоя енергія стає моїм напоєм.
Ми кружляємо в цій нескінченній ночі
Поки ранок не вкраде світло.
Просто рухай тілом, відчуй полум'я
Безперечно, нікого не можна звинувачувати.
Кохання - це лихоманка, в якій ми опинилися.
Втратимо все в цій дикій гонці
Серця на межі, серце на межі.
Твоя енергія стає моїм напоєм
Ми кружляємо в цій нескінченній ночі
Поки ранок не вкраде світло
Просто рухай тілом, відчуй полум'я
Безперечно, нікого не можна звинувачувати.
Кохання - це лихоманка, в якій ми опинилися.
Втратимо все в цій дикій гонці
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038904
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2025
Мир, труд, май!
Колона шагает.
Вновь первомай!
Детей на баран,
В руках пузыри,
Колоной на поле
Уже не пройти.
Мины, заборы, охрана кругом.
Мирное утро?
Или дурдом.
Радость труда?
Костёр, шашлыки?
Игры, забавы..
там у реки?
Или с одуванчиков
деткам венки?
Всё ведь забыли.
Ненависть,
злость.
Окаменело, до боли прожглось.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038830
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025
Земля в огне, палает.
Слабый молчит, мечтает.
Что ночь пройдёт.
Настанет утро,
Всё лучше вроде,
как будто.
Мирно река
воды несёт,
рыбак сидит
и поклёвки ждёт.
Война ж вернется.
Война вернется.
Не догорело,
не отболело.
Ей до людей
ведь нету дела.
Кровавый закат,
Рассветы в огне.
Солнце пылает,
Стоны везде.
Кто то с гитарой
грустно поёт,
Кто то проснулся
и снова вперёд.
Война ж вернется.
Война вернется.
Монумент Славы,
вечный огонь.
Вечные раны,
печалей зов.
Сколько людей
низа что полегло,
Сколько ещё
будет править тут зло?
Вместо вампира
придёт людоед?
Все ж это было.
Вот вам й ответ.
Война ж вернется.
Война вернется.
А вы готовы?
Доброе утро!
-Где же коровы?
Колосились луга,
Шумели дубравы.
Говядиной туши
и люди ведь стали.
Был праздник труда.
Радость в глазах.
Колоны, маёвка.
А большинство
На дачу.
Забитая электричка.
Проселок.
Сосновый бор.
И тишина.
О, Боже, какая тишина.
Грядки, сапа.
С утра до утра.
Любили трудится
тогда, господа.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038829
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2025
Єдину і нероздільну
прагнуть розділити,
Клепки не вистачає
совок розпустити.
Совок є тут,
й там він процвітає.
От про цей ресурс
угод ще немає.
Є такії люди,
що не від миру цього,
їм було і є
на все - все одно.
Були б цигарки
та бутилка пива,
Цяя залежність -
непоборна сила.
Ось таких бійців
бояться рашисти.
Їх лише в штрафбат
й зброї не давати,
Бо то самураї,
які автомати.
Є такії люди,
Ще живуть в совку.
Так вони бідують
на свою біду
Не живуть, лиш п'ють,
все життя чомусь.
Ось бабуся зранку
півлітрову банку
борщику несе,
а алкаш з просоння:
-Ще ж вчорашній є.
-Скис борщик той синку,
чом ти не нагрів.
-Бо, нема каструлей,
я холодний їв.
-Ось дивись - каструля
повная стоїть.
-Та її ж потрібно
якось і помить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038787
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2025
Поцілуй, кохана, мене під цим місячним сяйвом
Вітер танцює і шепоче про наше щастя.
Твої м'які губи - мій ніжний світанок.
Ніжне тепло в цій ночі, що зігріває.
Поцілуй мене, кохана, це зцілює.
Кожна мить з тобою - моя пора.
Зірки заздрять твоєму м'якому сяйву.
Зроби мене щасливим, дай мені свою руку.
Тіні грають на твоєму чарівному обличчі.
Серця спалахують, як яскравий вогонь.
Твої очі ковзають і полонять мою душу.
Глибока ніч
Ти моя ранкова пісня.
Поцілуй мене, кохана, це зцілює.
Кожна мить з тобою - моя пора.
Зірки заздрять твоєму м'якому сяйву.
Зроби мене щасливим, я прошу твою руку.
Жу-жу Хо-чу, твій подих ніжний.
Божественні мелодії в цю мить
у ритмі мого серця.
Почуй, як воно співає про справжнє щастя.
Поцілуй мене, кохана, це зцілює.
Кожна мить з тобою - моя пора.
Зірки заздрять твоєму м'якому сяйву.
Зроби мене щасливим, прошу твою руку,
прошу твою... руку!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038739
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025
Колонізатори
так дробили Україну,
що самі подробилися.
***
Ничто человеческое
олигархам не чуждо.
И где же общественные туалеты?
Уже и человека и то редко встретишь.
***
Трамп убеждает Зеленского,
что Крым придется отдать,
Типа Зеленский захватил Крым.
Ему говорят:
- Крым придётся отдать.
А он:
-Как я могу отдать то, чего у меня нет.
***
На войне выживают
лишь колобки.
***
На экстренном совещании ООН
мемориал "Хатынь"
перенесли на юг Украины.
***
У Украины говорят немцы
ещё есть ресурс -
это люди
и его планируют добывать
до 2030 года.
***
У нас один друг - АК,
еще бы пару рожков к нему.
***
После каждого Армагедона
наступает потоп.
Кого не сожгут - того потопят.
Муму поняла эту дилему Герасима,
но слишком поздно.
***
Говорят:
-Мир на Земле невозможен.
Пока живы люди,
они богатеют на войне.
Только на войне, в крови и ненависти
рождаются нации и народности
И то лишь с одной целью - отомстить.
***
Безбожники
говорят о языке и о вере.
Народ до потопа был един
и язык тогда не разчленяли.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2025
Ніякої великої кульмінації, просто оксамитова доріжка. Вони дивляться, як я рухаюся, я мовчу, я зависаю в повітрі. Від одного погляду їх трясе, і вони хочуть бути моїми коханцями. Золото в моєму голосі, мені не треба кричати. Я просто рухаюся по сцені, я знаю, що я роблю. У мене все в руках, у мене є те, за чим вони полюють. Кожне задзеркалля, крізь яке я проходжу, повинне залишати частинку мене. , я задаю темп. вони заворожені від танку моєї грації. Пальми на задньому плані, бас на низьких частотах Туз у колоді, я заправляю цим шоу. Ніякої кульмінації, лише лунна доріжка я іду по воді, що обливає їхні тіла Я нікуди не поспішаю, я пливу за течією почуттів за течією почуттів Я тут не для того, щоб змагатися, я вже виграла Усе так добре, що мені навіть не треба рухатись Оргазм в моєму голосі, мені не потрібно кричати. Я просто ковзаю по сцені, я знаю, що я роблю У мене все в руках, у мене є стиль, за мною вони сходять з розуму. вони сходять з розуму. У кожному серці, є місце і для мене. Тримаюсь на десять кроків вище, я не гонюся за хайпом. Кожне слово влучає в ціль, кожна пісня лунає в серці У мене є в низинах те за що вони віддадуть житя, віддадуть житя любов же у верхах для тих хто на вершині, хто в мені простір відкриє і лине і лине. Я знаю, хто справжній він мовчить. Його язичок там там щемить ммм Я знаю,він справжній
[b]Битий - не битого везе[/b]
Битий не битого везе.
То не лише по мобілізацію
чи війну, про все.
Так було, так і є.
Битий не битого везе.
А як це все почалося.
Всі про гріх, про гречку памятають.
А от про лисичку й вовка,
Чомусь забувають.
Ото прийшла до вовка вона
та й каже:
-Кумасю, давай кумасю,
давай заробимо,
з цими, що в пір'ї,
СВО зробимо.
- А то як,
сказав їй вовк.
А просто ти на них нападеш,
а я ніби твій ворог буду.
-Авжеш.
-А ти зі мною воювати буде?
-Ну, ти і дурень.
-Ми ж рідня.
-Авжеш.
- Я їм буду "допомагати",
а потім повернення допомоги
цієї ультимативно вимагати.
-І що?
-Ну, ти сірий й дурний.
Будемо їх тоді ділити.
Мені півників, тобі - курочок,
і в мирі с тобою жити.
-Згода, кумасю, будем проти курей дружити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
Лети високо зі мною, не бійся краю .
За горизонт без жодних зобов'язань.
Голос, тіло і серце зливаються воєдино.
Високо ми летимо..
Тільки ти і я.
Крізь небеса, що світяться.
В тихий світанок,
де пливуть мрії.
Там пливуть мрії.
Металеві серця б'ються,
але час стоїть на місці.
Ранковий пульс підкоряється нашій волі.
Дерева вранці гойдаються і кричать,
Вони кричать.
Вони плачуть на вітрі .
Вони б'ються в оргазмі,
все гаразд.
Все гаразд.
Тримайся міцніше!
Тримайся міцніше!
Неонові схеми в нашій душі.
Двійковий шепіт
робить нас цілісними!
Безмежні горизонти
попереду нас чекають!
Це цифрове небо приведе нас додому.
М'які механічні зітхання...
Ми тримаємо стрій!
Ми тримаємо стрій!
Це все
і навіть більше.
І це все моє.
Пікселі танцюють,
роблячи світ божественним!
Крізь кришталь мого серця.
Я бачу, як ти сяєш!
Дерева вранці гойдаються і кричать..
У відлунні пробуджуються
від вікового сну
Вони ридають на вітрі..
Вони ридають.
Вітами махають.
Вони кохають,
вони страстно кохають.
Все добре і ми починаємо.
Їх не чекаємо,
не чекаємо.
Весна!
Лети високо зі мною,
не бійся краю.
За горизонт без жодних зобов'язань.
Голоса, тіла і серця
зливаються воєдино,
зливаються воєдино!
Високо ми летимо...
Тільки ти,
ти і я.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038659
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2025
Родіна і на ура.
Сталіна дар.
Термін створив
й нам заповів.
В бій цим гаслом народи
він він.
У нас є родина,
І рід є у нас.
Патріотизм - то смерть,
то на фарш.
Кроком руш.
Дорога широка,
Назад же вузька.
Родіна це, на ура.
Не дбали й не дбають
про наше життя.
Піймали, впихнули
Й людини нема.
І кажуть - війна.
Родіна кажуть,
Якої ж нема.
Там, де родився,
там і згодився.
Родині своїй ти б ще пригодився.
Убивць із людей
чомусь тут зробили,
бо шахраї на цім заробили.
За що йде війна?
За статки вельмож.
Було все народне
І недра й земля,
заводи, дороги.
Тепер - олігархів,
чому ж ці чорти
та не воюють?
Чому ще і досі
ми їх годуєм?
Родина і Родіна то не одне,
Родина близьке, все інше ж чуже.
Всі хочуть миру, а не війни.
Ситі по горло від цеї чуми.
Кажуть ресурси Трамп вимагає?
А хто й що конкретно з ресурсів цих має?
Бандити двно їх прихопили,
Ви всі мовчали, за газ свій платили.
Наш газ нам Європа завжди ж продавала,
На нас ця Європа завжди й заробляла.
В ЄС олігархи наші живуть,
Все наше ж вивозять,
А ми мов сліпі,
Невже ми тупі?
Давно вже пора
владу народу
І землю й доходи,
Лиш потім війна,
У босих й голодних
перемог же нема.
Досить колоній
на нашій землі,
досить магнатів,
досить царів.
І не вони за хай говорять,
Ми то не стадо, ми не тварини.
А то тут за всіх давно все рішили,
У нас не питали, нас обділили
І непомітно так опустили.
Ніби ні прав в вас немає і сили.
М'ясо для фронту й букет на могилах.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038588
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2025
А у мене,
а у мене,
у руці
зелененькі,
зелененькі стрибунці.
А у мене,
а у мене,
у руці
зелененькі,
зелененькі стрибунці.
Коник зелененький
травичку щіпав,
все, що зелененьке,
ніжками топтав,
ніжками топтав.
Уявіть собі,
уявіть собі,
зовсім зеленький коник
на траві,
а тепер ці коники
у моїй руці.
І не думали,
і не гадали,
ось так вони попали,
їжа павука,
хі-хі, ха-ха, обід павука.
А у мене,
а у мене,
у руці
зелененькі,
зелененькі стрибунці.
Уявіть собі, уявіть собі,
жабка теж зелена,
з'їла стрибунця,
хі-хі,ха-ха, з'їла стрибунця.
Коник дострибався,
високо взлітав,
жабі туніядці
на язик попав,
хі-хі,ха-ха, з'їла стрибунця.
Уявіть собі, уявіть собі,
На вашій ладоні
Всі ці стрибунці
І всі їхні долі
у вас у руці,
хі-хі, хі-хі.
[b]Мамонтьонок[/b]
Садок вишней,
садок вишневий,
біля додому,
Дорога,
дорога..
до-до-му,
до-до-му.
Ви мамо,
ви мамо, наш,
наш мамонт,
мамонтьонок,
На лавочці,
біля молодухи,
біля вишні
у білій, у білій фаті.
Яка ж ви красива, мамо.
Яка ж ви красива,
вродлива.
Мамо, мамонтьонок.
Синіє в траві
ба-рвінок.
Наш, коханий ви,
мамонтьонок,
дбали про нас ви з пильонок.
Який же милий ви, мамо, мамотньонок.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038587
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2025
Вовчик виє, промовляє,
цвіт квітневий обриває,
мов сирена завиває.
Голосок не той же має,
не актор і не коза -
Завива ж, знов завива.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zjcp9lXwtPk[/youtube]
Вовчику, братику, ти постривай.
Про мир, про сонце пісеньки співай,
А то все У-у-у, все дай,
А ми лиш - айййййййй.
Слова, слова ти Вовчик, підбирай, підбирай.
Про мир, про мир співай.
https://www.facebook.com/groups/827149031000698/permalink/1075315979517334/
На новий,
на музичний лад!
В ноти, в ноти
попадай,
Досить всім вже твого :
-Дай!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038512
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2025
Нарешті розвиднилось.
Нарешті розвиднилось.
Сонце ясне
вище й вище.
Вітерець уже й не свище.
Ясно, ясно надворі.
Тепло, тепло на душі.
Промінці все зігрівають,
Тіні чорнії зникають.
Барви теплі, барвінкові.
Радість в сердці і у домі.
Квітень в квітах-
Так красиво
У квіткових переливах.
Аромати у повітрі.
Всім пора цьому радіти.
Жити, жити і радіти
Хочуть і дорослі
Й діти.
Промінці в ладонях гріти.
Обійматись й гомоніти.
Бігати мов ті зайчиська
В травах, рощах і дубравах,
В холодку під білим цвітом
Посміхатися привітно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038460
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2025
По інерції хочуть війни.
По інерції протягують свої
рішення вони.
А все, чому?
Бо всіх залякали.
Майбутнє ж у людей
вони підло украли.
Той чекав 60-ти,
до сліз, а вік призиву бац й підняли.
Той миру чекав, а тут диванний герой
за всіх рішення прийняв.
Він там був, кров проливав.
Хто із під землі його відривав?
Ті кого землею накривало,
взривною хвилею в Ад кидало
Одне бажають - жити.
Неварто за них щось взагалі говорити.
Багаті призивають, а чому, бо ні їх самих
ні їх дітей туди не посилають.
Ті, що рішення приймають дохід
від смертей постійний мають,
Тому за бійню цю й горлають.
Які нації, які кордони, ми Божі діти
То чому ж ми у полоні?
Полоні віри,
ідеології,
указів незаконних.
Все ради чого?
Щоб одні процвітали.
експлуатували,
а інших просто дрони убивали.
Сам ніхто ж добровільно
від корита не піде,
а щоб його наповнювали,
горе прямує, іде, вони впевнені,
що до них ніхто не зайде і їх ніщо не візьме.
Поділено землі, людей.
А світ палає.
Зливи бажає.
Весняної зливи,
що нечисть цю змиє.
* на майдан люди вийшли були не ради тих кордонів і землі, яку продали, а навпаки, щоб кордонів з ЄС не було.
І всі побачили, як нас підло манили, а в реальності на замок двері закрили і війна за кордони, щоб жили в загоні.
Обіцяли ЄС то ніяких границь ,пора давно це зрозуміти не в загонах, а в Європі жити і ніхто нам не в праві це забороти і границі якісь знов встановити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038381
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2025
Разделяют..
плодят...
Веры, нации,
разделяют по геолокации.
Плодят кошмаров Галактики.
А Бог ведь един.
Аль не един?
Так почему же
рулит кретин
и он - Господин?
Языки злые,
как змеи и псы...
чужим, чужие.
Корни обрубили,
то, что общее забыли,
новодела наплодили
и кричат, призывают.
А к чему?
Они сами лишь понимают.
Разделили на богатых
и бедных,
на мёртвых и живых.
У богатых всегда ж был
один язык.
И каждый к этом привык.
А бедные уже ненужны?
А кто же вы?
Богатые ж ничтожны.
Каста лжи.
Элита...
не смеши.
Бандиты ж одни.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038380
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2025
Яркими красками
пишу, пишу
свое будущее расписываю:
цвета, тона, свет...
цвета, тона, свет...
Увлекательный момент!
Грусть, унылость,
этот момент - смываю.
С водой отпускаю.
Яркими красками
Смело верстаю.
Будущее светлое,
Будущее яркое:
цвета, тона, свет...
цвета, тона, свет...
То, что было - водой смыло.
За водой неудачи, беды, раны.
За водой прошлые драмы.
Я и свет, яркий сюжет!
В окно телевизор,
Об асфальт - телефон.
Яркие цвета, радостный день:
цвета, тона, свет...
цвета, тона, свет...
Счастливый сюжет.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2025
Котилася торба
Та з високого горбу,
А за нею сліди
не з муки, не з муки.
Колобки,
колобки.
Ті надкусили,
ті потягли.
Що торбі робити?
За вітром...
туди.
Так й Україна,
як лист той осінній.
І не самі, а Путін лиш винний.
Скільки діток не стало,
А звірям все мало.
Котимось ниже,
все нище.
Цікаві партнери,
паралельні угоди,
зброї нема, ресурси віддай,
Ні, лис облізлий, ти віддавай.
Пожежу розвів
і утікати, а хто нам скажи,
буде за лихо оце відповідати.
Одні лиш хапуги, одні бараші.
А наших діток під вражі ножі.
Та ви ж палачі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038250
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2025
Ломати - не будувати.
Тигри убиті, левів нема.
Гієни - сирени, ходячі мерці.
А що в їх руці?
Голубка?
Чи ніж?
Грабуй?
Горло ріж?
Невже навколо дружнє коло?
Гієни рвуть, діти ревуть?
І під гієнами люди ж живуть?
Гієни пирують.
Мясо.. й війна.
Жерують, пирують.
Не їхня ж вина.
Чекають бабла.
Розруха ж одна.
Хаос навколо.
А для сліпців
все як колись,
вони ж розжились,
у них все чудово -
Прекрасно живуть,
не їх ж ці гієни
щоденно гризуть.
Дороги ж будують,
Кудись.. щось...
везуть.
Ніяких змін вони не ждуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038196
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025
Нема добра,
Добра нема.
Нажива одна.
Видимість роблять,
ніби війна
та розуміння горя ж нема.
Всюди вязниці.
Маски, тварюки.
Ніби гроби над головою.
В горбах на престолі
сидять два мерці,
вони ж неживі.
І не красуня ж
і не принцесса.
Принца чекають?
Не вірю чомусь.
Нечисть танцює знов на кістках,
А від добра залишився лиш прах.
Чогось хтось чекає,
Більшість шасливі,
вони ж юродиві,
панцир та скорлупа
і думка одна - побільше б бабла.
А добро де?
Духовність?
Вони ж на нулі.
Землю риють кроти - туди сюди.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038191
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2025
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=KifeHDssSTw[/youtube]
-Як Рай зробити на Землі?
- Зробити перший крок до себе.
Активність, кохання, світогляд
власний.
Ніякої ідеології, політики, влади,
наказів, договорів.
Взаємодопомога,
повага, честь і совість.
У рослин, тварин, птахів
є держави, кордони, валюта?
А ми, що тупіші жука?
Невже нам для цього потрібна рука?
Божа рука.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2025
Вірили.
Чекали.
Нас знов розчарували.
Знову віра в перемогу.
В вічність знову лиш дороги.
Україна - переможе.
Знову вірим!
Вона зможе!
А конкретно -
Зможет ти?
На собі війну тягти?
Всі герої з-за кордону.
Повернуться діти з бою?
Хто веде війну цю кляту?
Щоб кредити розікрасти?
Чи довічно панувати?
Честь пора і совість мати.
Скільки можна тут вбивати.
Всі ж злочинці.
Всіх за грати.
Кров чужу рікою лити
І у блогах говорити.
А які скажіть підстави,
Щоб війну не зупиняти.
І кредити брати й брати.
Німці брали
Й повернули.
До яких вершин сягнули.
Не в карманах все осіло.
Розрахунки то є сила.
Нове обладнання, нові технології,
Економічне зростання,
Тут же одне, одне розкрадання.
І слова одні й ті самі.
Пасха.
С пивом шашлики.
Люди, ви ще тут живі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038031
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2025
Не знаю, як вам, а мені ця медицина, "антиконституційна",
Як кістка в горлі.
То привили, інородні тіла ввели в нас насильно,
То діагнози - хронічно, приймати довічно.
Все для фронту, все для перемоги.
А людям що?
Довічна розплата, тавро
І годуй, годуй цю мафію,
А за які шиші?
Робити уже не можеш,
А ліки купи?
Кредит бери
І довічно плати.
На порошках, на порошках,
Ще ж живий.
То це держава, це медицина?
Поки ви не хворі вам не зрозуміти,
Працюєш, гробиш здоров'я за гроші
Робиш, робиш, себе гробиш та за гроші здоров'я уже не купити,
Не дають же людям тут жити.
Одне звикли - гнобити й гнобити.
Це хворих в країні закрити?
Живий щит.
І на хворобах людських заробити.
Коли пищать тут про трагедію,
То ви ж у ній й винні,
Ви людьми прикривались,
Ви над нами знущались.
[b]Красень, слів нема[/b]
Зелінський - красавчик,
Спражній герой.
Й не сподівались - Наполеон!
Який там Кутузов,
Те ж відспупав,
Орків у пастку
Під Київ загнав.
Всі виступали,
Навіть свої:
-Лавра..
А мощі, мощі ж святі.
На Пасху - грім з неба,
Злива й гроза.
Отак оркам й треба.
Помста прийшла.
Під Лаврою комплекс
Ракет іще тих,
Ядерна зброя у нас,
Не у них.
Красень Зелінський.
Як же він грав.
Оцю таємничку
В рукаві приховав.
Їх карта бита.
Хмара з небес.
Нарешті Воскрес,
Нарешті Воскрес.
[b]Політтехнології[/b]
Стадо як стадо.
Стадні інстинкти,
Стадні потреби.
А взагалі
Кому й що та треба?
То негайна потреба?
Рік 2004 - зелена травичка,
Папахи і бричка.
Помаранчеві і біло-блакитні,
Ті по 100, ті по двісті.
Ті кричать : Так,
Ті : Янукович.
Рік 2014 - травичка зелена,
Папахи, бричка, зброя
і "чай".
Кричать уже : ЄС !
І ділять крісла,
наростає конфлікт.
Рік 2022 - болото,
влада в чемоданному режимі,
закарпаття, телефонний режим,
знято карантин і що не логічно -
закрито кордони.
Якщо з 2004 по 2022 - чемодан в руки
і вам туди, то в 22 навпаки - ви кріпосні,
за виїзд - заплати, або ж продавай як ми.
-Рік 2024 травичка?
-Яка там травичка,
сусід ядом витравив?
-Він "кацап"?
-Ні - "свій".
Логічне запитання - хто нам винний?
Битий небидого ж везе,
Той, хто при зброї,
Тих хто зброї за все життя і в очі не бачив -
на фронт жене.
Той, хто здоровий, молодий, качок -
кволого у спину і на передок.
Травичка зелена?
Жити хотіла, рости?
А вбив її часом не ти?
А благоустрій, за кошти платників податків -
зводить бетонні, захистні споруди? Укриття,
бомбосховища, склади?
Ні, з зеленої - робить мертву, все під нуль,
як і людей.
-І письменники?
-Про це мовчать?
-Вони за мир?
- Вони як всі, що сказав ВІН - вони повторили, бе, ме,
сміливо так, дружньо, повні мужності й сили.
Сказали ядерну зброю демонтувати,
бомбосховища, катакомби - зацементувати.
-Хтось сказав цьому - ні?
-Хтось захистив країну?
-То, хто вам винний?
Не могли укріплення залізобетонні зробити,
за наш же газ наші снаряди віддавати оркам заборонити.
Під Бучею та під Донецьком взяти зрадників й добити?
Товпа.
Злочинні накази.
Виконавці.
А Крим - офіцера в казармі, що нас захищав
орок пристрелив, хто з його роти та відомстив?
А Херсон, південь без бою здали, де всі тоді україці були?
Злочинні накази хто зупинив?
Хоч слово сказав.
Чого ж ти чекав?
А чого ми чекаємо?
Знову стадом?
Пасха.
Шашлики?
Траву випалили, під корінь.
Самі.
На зло сусідам.
Патріотично.
Тому не кажіть, що все тут трагічно.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2025
Ви лише уявіть -
В тилу ворога орди,
Нескінченні армії наших дронів.
Наші юнаки з джойстиками
Спрямовують на ворога дрони.
З-під землі орків атакують дрони.
РФія капітулює, блискавична перемога.
Та бункери, входи в катакомби,
Залиті бетоном,
Небіда, шахтарі ж з нами,
Вириємо нові, всі в шахти
Заради перемоги.
Дрони, дрони...
А ви казали -
мертві бджоли не гудуть.
Наші орків як овець
Женуть і женуть.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2025
В країні всі адекватні.
Всі зосереджені на тому, що буде.
Всі будуть живі для цього і продовжили військовий стан.
Піар на трагедіях.
Завищені обіцянки.
Безпідставні сподівання.
Знову Пасха,
Знову шашлики,
Знову ми мусимо вистояти,
А вони встигнути.
[b]Они пришли с Нибиру[/b]
Мир в руках ничтожных,
слуг жадных и голодных,
Убийц умалишенных.
Захватчики с Нибиру
Готовят Конец Миру.
[youtube] https://www.youtube.com/watch?v=C-mfme3FTFs[/youtube]
Неужто ануннаки
послали вновь мессию?
Готовят суд господ,
Паденье в преисподнюю?
Ну, что тут говорить,
Нас хотят убить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037898
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2025
Чи то в країні Х,
Чи то в Україні,
Пише бабка листа
до кума з фронту в Польшу:
-Мій любий друже,
Дорогий куме,
з родичів у мене залишились лише ви,
заповідаю вам
за все хороше аж
пятнадцять клятих
мілліонів гробових,
бо бачу скоро ноги протягну
в цьому броніку лише повзу та повзу,
аж сорок пять
клятих кг на мене натягли,
за ті копійки, що з підйомних залишились,
оцю амуніцію купила,
то раком ходила, тепер повзком все
та повзком, на старість доля видно така, стара вже, стара.
Ви думаєте, баба на старість
зійшла певно з глузду, розуму ж і не було, чудили з вами на все село,
а що мені та робити було,
внучків і тих з вами ж поховали.
Жила ж добре та недовго.
Пенсія ж така, що скоріш ноги простягнеш
ніж на неї проживеш, ото я все з городу та з городу.
А тут "рятівники" помогли, штраф дали,
от, щоб його сплатити пішла добровольцем
орків палити, сказали у мене вже досвід є,
на городі бур'ян запалила,
написали хатопал і штраф такий, що й дивитись штрашно,
не то, що сказати.
А що мені, любий куме, та було робити,
все життя ще й молодою палила, щоб було гарненько та чистенько,
а зараз його і не пали і не носи, та й гребти ж уже сил нема,
оказія одна.
На гробові - купи квіточки й найми, щоб за могилкою
доглядали, квіточки посадили та бур'ян, щоб виривали.
Все через ці кляті бур'яни.
Ой чи побачимось ще ми.
[b]Две армии, одна война[/b]
Две разные армии
В одной и той же стране.
Одна защищает границы,
Которых давно уже нет
И по сути они й не нужны.
Вторая делает всё,
Что бы не занять место первой.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037896
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2025
"Слон хотел,чтоб две лисички
его взяли за яички,
а лисички взяли спички
подожгли слону яички
Слон не ждал такой подлючки
оказался он в отключке"
Как знакомо, всё не ново.
Слон хотел всё и хотел.
Только ж слон не залетел.
На слона вы не смотрите.
Вы ведь в море, вы ж горите.
Почему же вы молчите?
* в стихе использован материал
https://lolz.live/threads/4858085/
Нас используют, дурной пример заразителен.
[b]НУШ[/b]
-Колю, а, Колю,
Що там у школі?
-Чудово, мамо,
Все чудово.
-Конкретизуй це,
конкретизуй но мені, Колю.
-Перший урок .. трудове,
Учитель сказав перекур
І ми до кінця уроку курили.
Другий - фізра,
учитель сказав сьогодні здаємо
нормативи, ми почули - сьогодні здаємося
і до кінця уроку грали в схованки.
Третій - робототехніка,
як завжди збирали дрони.
-А додому, що задали додому.
-Мам, та я вже домашку виконав,
Сказали цими драноми замочити
трьох москалів, то я сусідів
вже й замочив - москалі ж.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037844
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2025
[b]Ухилянт[/b]
Вечір томно
обняв її за плечі.
Вона замріялась.
Наближалось щось дивовижне,
Таке рідне і бажане.
Та не так сталось як бажалось.
Вона запалила свічки,
Накрила святковий стіл
І до чоловіка:
-Миколо, пора любий.
Слід і тобі,
Настав час виконати
свій обов'язок перед країною,
подружній обов'язок!
-Галино, люба, війна ж!
Ти розумієш - війна!
І продовжив
вбивати москалів,
не знімаючи руки з комп'ютерної миші.
[b]А он продолжает, вращает и вращает[/b]
Мужик, слышь, мужик, губень закати, прикусика язык.
Попкой виляет,
Войти поглубже приглашает.
Вращает да вращает.
Никто не остановит,
Никто не возражает.
Вот он и продолжает.
Какие все нерешительные то.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037843
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.04.2025
Воздушные замки.
Мишка без лап.
Наполеон возмущён.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037782
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025
А король то голый.
Все это понимают, но вида не подают.
Грозовые раскаты и слёзы - уже привычны для этого времени года.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.04.2025
Ще один крок в напрямку миру,
Ще на один день ми наблизились
До перемоги здорового глузду.
Вова з-під парти кричить:
-Я один ... в полі воїн!
Нажаль - він не один.(подумала Марія Іванівна)
Мар-Іванівна знову визвала Вовку до дошки,
думала певно, що то вона його вчитель:
-Вов, коли вже, коли?
-Іванівно, ви зніміть но очки, до мене на ви!
-Коли скажу, ось тоді вже настане коли,
мені цю лямку ще пять років тягти.
-Дванадцять балів Володимире, з вами погоджуюсь знов,
як завжди.
* це як той мульт "Ну, постривай!"
тут з висновками - не поспішай.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037732
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.04.2025
Война те же шахматы.
Все решает перевес
в материале и во времени.
Но любая партия
рано или поздно
заканчивается.
Никогда шахматы
не были игрой на деньги.
Но разума нет,
ум пропили,
совесть продали.
Вновь и вновь
лишь переписывают
истории.
Те же истории.
Тёмные истории.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037650
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2025
Послухаєш ЗМІ -
розумієш,
Двуликі усі.
Кажуть про вибори,
триває ж війна,
щупають грунт,
нова брехня.
А очевидно ж
для чого війна.
Бантитський бізнес легалізують.
Навіть глухі про це уже чують.
Що Трамп зробив - озвучив
Лиш те, що тривало роками.
Хто обкрадав, куди все зливав
І свій процент з усього тут мав.
Трамп повторив слова можновладців,
Наскільки красиво вивів на воду
Підлі діла кодла оцього.
Бандити тут всі олігархи
І вже давно пора бізнес бандитський впорядкувати,
Ось вам й угоди, саме про це, що ж тут нове.
Податки пора давно ж заплатити, досить чудити.
Схеми пора давно всі розкрити, бізнес по новому тут знов мутити.
Нове, що почутили?
Вони все ж це знали.
Ще з 90-х нас обкрадали.
Вони й цю війну тому розвязали,
Що їхні бандити нас тут обкрадали.
Дохід ось бандити не поділили,
Ось землі в крові вони і зросили.
Все очевидно потрібні угоди.
Прозорий бізнес, досить нам змови.
Війну вже давно слід припинити.
Народ і без вас зможе прожити.
Без президентів, без оліхархів,
Вистачить нам ресурсів й ума,
Щоб Україна та розцвіла.
Ці посередники нам не потрібні.
Закони б прозорі, конституційні.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.04.2025
Мілліони слів,
Ніби піщинки пустелі, накрили народ України.
По цій туманній тропі прямують сліпці.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=X9wseYjNxpk[/youtube]
[b]Совершенные[/b]
https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=1FptmyMd1d4
Жить не теряя невинность.
Жертвовать не имея причины.
Принимать всё как есть.
*катары делились на верующих (масса) и «совершенных» (духовенство). Существовал только один главный обряд, возведенный на степень таинства
http://hrono.info/religia/katolik/katary.php
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037564
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025
На руках несли
солдатики дівчину, дівчину
з бою Перед бурею,
дихала весною рідна
земля дихала весною
Уся рота
її берегла, прикривала собою,
Але випадкова куля
її не випадково
знайшла знайшла не випадково
І поспішали солдати, поспішали, змінюючи один одного А за ними на заході вогняний шквал наростав шквал наростав У плащ-палатці несли
в медсанбат дорогу дівчину І сержант молодий поруч ішов і тривожно шепотів: шепотів тривожно Ти протримайся дівчинко, ти потерпи мила, Ти лише поглянь навколо яка весна Ти потерпи славна, ти протримайся, Скоро, вже скоро закінчиться ця війна. закінчиться війна ця скоро Дні і ночі в боях матерям листи зрідка слали Милосердя жило в серцях їхніх, а обов'язок у їхній долі. Не рахували врятованих, а просто рятували, рятували І в дощі, і в заметіль на собі, на собі, на собі Їм любити б ще, та вони полюбити не встигли Їм війни б не знати, та війна їх встигла знайти І несли на плечах своїх дівочих тендітних тендітних шинелі Та ще автомат і шепотіли: «ще по дорозі». Ти протримайся, рідненький, ти потерпи миленький, Думаєш славний мій, не страшна мені війна, Ти потерпи миленький, ти протримайся, Скоро перемога, ти бачиш, яка весна! Той, хто бачив чоловічі скупі, важкі сльози, Той, хто чув ридання сильних, відважних солдатів, Той зрозуміє, що несуть, гуркочучи нам військові грози Той зрозуміє тяжкість наших, таких непомірних втрат За вікном у синьому небі сяяла весна безтурботно, А вона тут у маренні й очі їй туман застилав Старий лікар безнадійно мовчав поруч із дівчинкою ніжною І сержант молодий безнадійно шепотів: Ти протримайся дівчинко, ти потерпи мила, Ти лише поглянь навколо, яка весна, Життя переможе юна, ти протримайся, Будь же ти проклята всіма війна! Життя переможе юна, ти протримайся, Будь же ти проклята всіма війна! Життя переможе юна, ти протримайся, Будь же ти проклята всіма війна! За вікном у синьому небі сяяла весна безтурботно, А вона тут у маренні й очі їй туман застилав Старий лікар безнадійно мовчав поруч із дівчинкою ніжною І сержант молодий безнадійно шепотів: Ти протримайся дівчинко, ти потерпи мила, Ти лише поглянь навколо, яка весна, Життя переможе юна, ти протримайся, Будь же ти проклята всіма війна! Життя переможе юна, ти протримайся, Будь же ти проклята всіма війна! Життя переможе юна, ти протримайся, Будь же ти проклята всіма війна!
[b]То лише страх[/b]
Нашейник надели.
Намордник на нём.
А на ноге - след от зубов.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037552
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.04.2025
Нові часи настали.
Кедри, рощі, дубрави.
Були ми, неправі.
***
Новые времена настали.
Дубы вековые, дубравы.
Мы были неправы.
***[b]Время любви[/b]***
Массовое сумасшествие.
Справедливости нет.
Время любви.
[b]Хэпи энд не обещали[/b]
Новые актёры.
Смена декораций.
Театр абсурда увековечен.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025
Ото нас налякали,
Ото знову втяли:
-Колорацькі жуки
нашу землю продали.
Ото нас налякали:
-За кредитне шахрайство на
частину жирних жуків
санкції наклали.
Ото налякали.
Кого налякали.
-За кредити
у нас бульбу украли.
А хто цю бульбу
й колорацьких бандитів
На поле завіс?
-Жуків ми потравим,
Їм ж - дулю під ніс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037468
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.04.2025
Відносини давно розірванні.
Вона кружок іншого шлена,
Але вона не може бачити його таки щасливим.
***
Постійна відмазка - ми ж не разом,
Давно не катить, ніхто нікому не потрібний,
Але відпускати "своє"" тим паче втрачати
Ніхто й не збирався.
***
Те, чого ми прагнемо не може бути в одній людині,
То несуміні речі, проте із кусочків бажаного
Цілісне не складається, тому постійні шатання.
***
Її тягнуло сильно до нього
Та вона включала голову
І він залишався за порогом.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037390
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
Він і вона..
Сніг і трава.
Кажуть брехня..
Та знов і знов...
Він і вона.
Його любов
вічна,
жива.
Знов з року в рік
зеленіє вона,
Білий і чистий ...
то й є кохання,
Він замерзає
і невостане.
Пада він з неба,
Пада він зрання.
Лише одну мить
Трива це кохання.
Вода проникає,
Земля й та ридає.
- Як же кохає!
-Як сніг кохає!
З Раю в цей Ад,
Білим на чорне,
Яке ж воно чисте,
Яке неповторне.
[b]Рятівник[/b]
Він міг би нас врятувати.
Проте він нас кохає.
Кохання то і є війна.
[b]Буратіно третій сезон[/b]
Страшилка, на німецький манер.
Актори ті ж і Буратін цей.
Зал.
Глядачі.
Завіса.
Тиша.
Незвичайна тиша.
Буратін роль відіграв
як завжди.
З-за завіси
спогляда в зал,
Певно дурненький
овацій чекав,
може й на біс.
Та тиша
як дуля під ніс.
З сцени у зал
актори спустились,
На порожніх
місцях вони опинились.
Тихо сидять,
зажурились.
У чорній хустині Мальвіна,
з-за спини можна помітити оскал Артемона.
Підняти занавіс
очевидно жодного резону.
Та Буратін той же номер
Знов повторив,
Ніс у дірочку взяв свій й встромив.
Здійнявся шум, піднявся гам.
-Хам.
Зал кричить:
-Хам.
-Золоті три з Алісою
ти прокутив.
-Ключ золотий
куди ухопив?
Ти його тричі
таємно ж заклав,
А у Тортіли на що обміняв?
Буратін знепритомнів,
напівживий, ніс знов підняв
і був він такий.
[b]Якось так[/b]
Робертом робота
я назову,
Їй - Робетина
імя подарю.
Збудую їм дім
Й квартиру у нім.
Місця достатньо ж
в домі усім.
Вони ж як і ми,
мов діти малі -
також двуногі,
кумедні, смішні.
Робот вже й я, робот і ти,
Що нам ділити?
Всі ж ми живі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037389
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.04.2025
Нас привчили злих клоунів
називати лідерами.
Одне слово й асоціація:
-Чахлик невмирущий...
-Пан Рошен...
-Шпилька..
-"Миротворець"..
-Авантюрист.
Одне в них спільне -
то актори, що украли в нас
щасливу реальність.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2025
Этого не может быть, это фантастика.
А тут бац..
Добро пожаловать в обитель зла.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037343
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.04.2025
То є очевидний треш,
МВФ як дітей підманув нас.
Авжеш.
Ведуть розмови
Про мирні угоди
Та ні слова
Про головні умови.
Чому український народ
Потрапив в галепу?
Це очевидно й тупому ж зеку.
В ЄС поманили,
Ой, як ж обіцяли,
Помаранчеві угоди
Ми вже підписали.
Умови які на народ наш наклали,
Все наше у нас вони й відібрали.
Нас же в ЄС так і не взяли.
Куди йдуть ресурси - туди йдемо й ми, як не крути!
П'ятдесят першим штатом будемо ми?
Членами союзу Європи?
То ми вибір зробили, щоб бути в ....
Та невже?
ЄС, то ЄС.
Назад дороги нема.
Умова угоди одна - ми член ЄС, авжеж?
А те, що підпишуть,
Якщо ми не в ЄС - то не законно!
Авжеж.
Нам НАТО потрібне?
Чи тії кредити, що розікрали ці паразити?
Ми - то Європа.
І вибір один - у неї ввійти.
Не ми, то вони.
Невже ті кацапи
В Європі царі?
Невже ми на грані, ми на межі?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.04.2025
Зникли з землі
люди, робочі.
Всюди хапуги,
до статків охочі.
Навіть бур'ян там не зросте.
Земля в нас родюча.
-Невже.
Мов тих людей і її згвалтували,
Соки до краплі вони ж вижимали.
Зникли з землі
люди, робочі.
Залишились хапуги,
до статків охочі.
[b]Грицю[/b]
-Грицю,
ну, Грицю!
-Що, Ганно?
-А правда, що
в Україні найкращі бійці?
-Можливо, чому б і ні.
-А правда, що ти живий
завдяки твій кумі?
-Звичайно ж ні,
живий я завдяки
моїй жоні. Вона мені говорила,
я завжди робив навпаки,
ось тому я ще живий.
Наш генерал, мов та дружина,
він такий, він холостий.
-Холостий лід не тримає?
-Ні, він такий.. крихкий.
-Грицю, ми вже перемогли?
-Ні, проте могли, лід крихкий
і команди відавав нам чоловічок холостий.
-Грицю, ну коли вже, коли?
-Жди весни, жди весни, а потім
жди... зими.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037054
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
Знову про те, що день йде із Землі,
Ти неголосно заспівай мені.
Цей день, можливо, десь далеко
Ми не одного разу згадаємо.
Згадаймо, як прозорий місяць пливе
Над рі’чковою прохо’лодою.
Лише про те, що все мине
Згадувати не варто.
Прийди до мене вночі
Обійми мене в слабкому місячному світлі
Я заберу тебе від твого болю
Я покличу тебе на ім'я.
Прийди до мене.
Вночі обійми мене в блідому місячному світлі
Я заберу’ тебе від твого болю.
Я покличу тебе на ім'я.
Ходи зі мною
Візьми мене за руку
Неповторна і незрівняна,
Завжди кохана, завжди бажана,
Серед затемнення моє прозріння,
Ти життя моє і натхнення,
У твоєму полоні бути насолода.
Я сумував за тобою в хвилини розставання,
Ти ж поверталася до мене крізь сни
Завжди кохана, завжди бажана,
Ти неповторна і незрівняна.
Знову про те, що день йде із Землі,
Ти неголосно заспівай мені.
Цей день, можливо, десь далеко,
А ми у небі мов ті лелеки.
Я сумував за тобою в хвилини розставання,
Ти ж поверталася до мене крізь сни
Завжди кохана,
завжди бажана,
Ти неповторна і незрівняна.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1037045
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.04.2025
М'яке світло,
так неяскраво, квапливо лилося..
Повітря сприймалось...
напруженим.
В глибині незвіданній
відчувалось напруження.
Ця кімната наповнена
була м'якими сутінками
наповнена ..
м'якими, прозорими сутінками..
Димчастий серпанок плив повільно і високо,
пливе в цю мить..
повільно і високо.
Відкидаючи тіні, що цілують небо...
тіні,.. цілують небо.
Склянка в руці дзвенить голосно ..
Танок вогняного спиртного з льодом.
Повільний танок із льодом.
Приглушений шепіт сплітається в натовпі.
Ритм колишеться, як шовковий приплив
В оксамитових ночах, де живуть мрії.
Оживають ..
оживають мрії.
Відведи мене туди, де гуде тиша.
Відведи мене туди..,
Де серце б'ється м'яко, як ніжний барабан.
Де залиті золотом і місячним сяйвом.
Оксамитові ночі здаються вічністю.
Годинник цокає повільно, але нам байдуже..
щось в мені цокає повільно..
та байдуже.
Час зупинився в цьому таємному лігві.
Повітря охоплює, воно вологе, воно - глибоке.
Глибоке:
У-у у-у-у.
Оксамитові мрії пливуть, ми стрибаємо.
Пливуть мрії і ми в них стрибаємо..
Силуети танцюють, як тіні, що грають
На стінах, що то мерехтять, то зникають.
Кожен наш крок важкий і водночас легкий.
Ці оксамитові ночі закарбувалися в душі.
Відведи мене туди, де тиша гуде.
Де серце б'ється м'яко, як ніжний барабан.
Де залиті золотом і місячним сяйвом
Оксамитові ночі здаються вічністю.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036994
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.04.2025
В трьох рядках усі новини:
Точки інтересів..
Люди гинуть.
[b]В двух словах.[/b]
В двух словах новости об Украине:
Точки интересов,
Люди гибнут.
* А саме страшне, що навіть на сайті партія війни веде війну з людьми, приходить на чужі сторінки і пише брехню та розпалює ворожнечу.
Все то зрозуміло проплачені люди, але наглість аж пре, ненавість до людей, до їх бажать, їм людсье горе до одного місця, знайшли собі роботу, певно знову хтось платить, щоб люди нічого не знали і виживали в постійному страсі.
Терористи ви в себе на сторінках пишіть те, що в коментарях пишете.
Не подобається те, що на ютубі, доведіть, що то не правда і не мені, мені нічого доводити не потрібно, мені очевидно до чого такі як ви ведете і що ви в країні натворили, без вас ми б Давно перемогли РФію.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036894
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.04.2025
На пташиному дворі переполох,
Кури в кожному кутку ніби кворчки:
-Кво, -кво, біда, біда, півень здурів,
півня нема.
-У свинок поросятка,
у качки каченята, а цей чубатий
нас лише клює і :
-Яйця де, золоті яйця де?
А ночами на яйцях своїх сидить
та проби знімає, думає курка
за ним та не спостерігає.
Сидить термін, сидить другий,
А курчат чартизма, нема та й нема.
От курочки й місця собі не знайдуть,
А він все на яйцях сидить, чатує.
Вся скотина вже глузує, а він і в ус не дує.
Козел, той що бородатий,
Та не витримав та рогами
Один бовтун розбив, інший,
А більш і нема, о то така кумедія.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036751
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.04.2025
На курортах отдыхают,
Шкурные вопросы
В телефонных режимах решают,
А их послушай -
Они страдают,
выживают.
Это ппц.
Еще те шуты.
Цирк уехал
клоуны остались.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036479
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2025
Давайте, давайте...
давайте всі
всі дружньо
всі дружньо
як завжди
Змовчимо
Змовчимо
Кіно
Кіно
О-о
кіно
кіно
Дужньо
як завжди
Змовчимо.
А що?
А що?
Ми знову
й знову змовчимо!
Нами "пишались",
нас підстрікали,
а ми як завжди змовчимо.
Кіно
Кіно
О-о
кіно
кіно.
Все як завжди.
Туди..
сюди.
Криси,
не герої
ми.
Криси,
не герої
ми!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036476
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.03.2025
"Красень" лис
прийшов до вовка
та й каже:
-Вовчику-братику,
давай у війну пограємо з тобою.
- А ти гарантуєш мені в ній перемогу?
відповів йому вовк.
- На рахунок перемоги не скажу,
але бариш ми поділимо то точно.
От вони обнялись, лапи пожали,
й напав вовк на курятник.
Лис до курей:
- Любі мої, півники,
я вас не залишу,
ви дайте бій негіднику,
а я поладнаю потім вашу кришу.
Кришував лис, кришував,
от вовк надовго в курятнику й застряв.
Півник вовка бив, бив і не розбив,
курятник горів та горів.
Залишився туман і дим.
Так на попелищі
Й помітив світ весь цей обман.
Замітають лиси сліди ховстами
Та розплата ж - не за горами.
* А байка про те, хто війну почав, він же й програв,
а курей й курника певно вже й нема.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036259
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.03.2025
Трам, Трам
посміхнув,
Кроху Пу
посміхнув,
Словами:
-Пу, пу,
Кроха Пу.
Молився,
молився Пу -
фу, фу.
-Кому?
-Кому?
-Чому!
Лиже, лиже...
прямо словами...
Вони є гравцями,
вони є жрецями.
Фу!
-Фу.
От й весь Пу.
У цьому весь Пу.
Трам Пу
Крим дарував,
А Крим він кримчан
Він певно й не знав.
Аляску чомусь
Він не повернув, як вправно загнув.
Ото він загнув.
-Кого ж він прогнув?
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036079
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
Абревіатура з тьох Х.
Партії війни, а в них з петаграм одні козли.
І на п'ять літер їх не пошли.
* три Х це ***, бо КВН , КГБ, а інші три й написати страшно, всі канали цими Х забиті, всі чують і не розуміють, що твориться і на якому світі живуть і чи живуть, бо нижче плінтуса давно.
Живуть ті, хто все знав і втік з родиною до війни, а тут в жертву принесли тих ким прикривають свої злочини, бо кимось же слід прикриватись від обстрілів, над кимось же слід тут знущатись, то певно нові форми ГУЛАГІВ такі і не смішно і не жарти то вже давно, концерти давно скінчились, а ми платимо постійно цим наглядачам та акторам і не лише грошима, а й життям, розплачуємось за їх злочини.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=sPmOAFx1eG8[/youtube]
***
І там трилітерні керманять
І тут трилітерні шаманять.
З тьох літер також Бармалей.
Всіх задовбав вже цирк оцей.
Трьохлітерні війну почали,
Мирну угоду підписали?
А люди, люди де ?
На літер п'ять ніхто ж не йде.
Кусочки територій, кусочки хвостів.
Стабільний нацизм.
Є Конституція, то є основа.
А всі ці з трьох літер - то глумне лиш слово.
Самі себе вони обирають,
Масу бездумну знов надувають,
Силовиками глузд добивають.
Партії війн знову штовхають.
Льовочкіни, Пінчуки,
Кучми і Кравчуки -
Люди які, на п'ять чи на три?
Психушку б відкрили, їх всіх би туди.
Кредити, що брали нехай повернуть,
А то ці трьохлітерні
Знову ж втечуть.
А як ж декламують, як все подають.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1036066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.03.2025
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=BXO9Kfc52Ts[/youtube]
Які та безстрашні..
Оці всі актори.
Послухай уважно:
-Смерть то є
норма.
Санкції кажуть
наклали.
- На кого?
- Виросли роги ?
- Та в кого?
Угоди підпишуть.
Цікаво, то як...
Деревце спиляють
чи як?
По п'ятому колу
все знов продадуть,
А тії чотири,
невже знов порвуть.
Цікаво.
Трагічно.
І знов риторично.
Убивства будуть...
Їх знов продають.
Смерть як товар.
А як подають.
Заяви гучні
І біди знов ждуть.
Вовки в цю отару
давно забрили.
В овечок ягнятка
є молоді.
А байки звучать
І знову старі,
ще ті...
оті.. не страшні.
Кажуть США
програло війну.
-Та невже й тобі
впарють байку оцю.
Кажуть, що США
когось захищало,
А ми із кацами...
не торгували.
-Та не вже.
- Байки то все.
Які там угоди,
Знов труляля.
Смерть же постійно
гуляє сама.
І насолоду тут
продають.
-Невже.
- В це не вірю.
Курю і п'ю.
Ось цю докурю,
Ось й перемога,
Й спиртне це прийму.
Здоровому глузду -
звичайно війну.
Ніяких угод -
Знов курю та п'ю
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025
Мы глупее обезьян!
-Кто рулит?
-Орангутанг.
Мавпы тут
И мавпы там.
-Кто рулит?
-Орангутанг.
Мавпа лучше человека
И об этом
песня эта.
Мавпы тут
И мавпы там.
-Кто рулит?
-Орангутанг.
Нет глупее человека
Раскажу вам
по секрету.
Мавпы тут
И мавпы там.
-Кто рулит?
-Орангутанг.
Мавпы мавп не убивают.
Горилы шимпазе не догянют,
Под конвоем не ведут
и на бойню не везут.
Мавпы тут
И мавпы там.
-Кто рулит?
-Орангутанг.
Если в мавпы есть банан -
она ест, банан, банан.
Выберет она банан,
а не рощу где то там.
Мавпы тут
И мавпы там.
-Кто рулит?
-Орангутанг.
-Мавпа землю прихватила?
Обещания , границы -
для нее ведь небылицы.
Мавпа просто ест банан,
Не прикрывши даже срам.
Мавпы мавп не убивают.
Горилы шимпазе не догянют,
не поймают, не поймают.
Мавпы тут
И мавпы там.
-Кто рулит?
-Орангутанг.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2025
[quote]Есть только две бесконечные вещи: Вселенная и глупость. Хотя на счет Вселенной я не уверен, – Альберт Эйнштейн[/quote]
Шлагбаум опущен.
Машина на эвакуаторе.
Будем выбирать нового шута в даишники.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=v0hLSFmnTtA[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=LNUr9Y6_RH4[/youtube]
*
https://hi-news.ru/eto-interesno/pochemu-glupost-xudshee-iz-zol.html
Люди – сложные существа. Мы – представители разумного вида, который стал доминирующим на планете благодаря интеллекту и накопленным знаниям.
Но, не существует простых ответов на вопросы о том, кто умный, а кто глупец.
В книге «Фундаментальные законы человеческой глупости» итальянский историк экономики Карло Чиполла, пишет, что глупые люди гораздо опаснее бандитов, особенно если родились в элитных кругах.
Поскольку действия глупого человека не подчиняются никаким разумным правилам, из этого следует, что: а) обычно его нападение застает вас врасплох; б) даже когда вы замечаете нападение, невозможно выстроить разумную оборону, потому что само нападение лишено всякой разумности.
Согласно предложенной Чиполлой теории, беспомощные люди вносят вклад в общество, но ими часто пользуются другие, особенно бандиты. По этой причине их вклад ограничен, а место в этой категории нередко занимают альтруисты или пацифисты (из-за своих моральных убеждений). Умные люди направляют свои усилия и действия на пользу обществу, но и сами получают от этого выгоду. Так как их действия приносят пользу окружающим, беспомощным людям, как утверждает Чиполла, стоит их поддерживать.
Бандиты, в свою очередь, преследуют собственные интересы и обогащаются, даже если это наносит вред обществу. Но глупые люди, по мнению итальянского исследователя, намного опаснее бандитов, так как приносят обществу чистый убыток, причем нередко делают это без всякой видимой причины. Их действия также расстраивают, злят и сбивают с толку окружающих.
При этом как группа, глупые люди гораздо могущественнее мафии и военно-промышленного комплекса, так как управляют социальными процессами и влияют на них: «Общая способность глупых людей наносить ущерб обществу бесконечна в пределах их потенциального положения бюрократов, генералов и даже политиков».
Работа Карло Чиполло примечательна не только выше описанными группами людей, но и пятью фундаментальными законами человеческой глупости. Вот они:
1. Все всегда и неизбежно недооценивают количество глупых людей в обращении.
2. Вероятность того, что человек глуп, не зависит от какой-либо другой характеристики этого человека. Образование, богатство или статус не имеют к этому никакого отношения.
3. Глупый человек – это тот, кто причиняет вред другим людям, в то время как сам не извлекает из содеянного никакой выгоды.
4. Неглупые люди всегда недооценивают разрушительную силу глупцов и постоянно забывают, что иметь дело с ними всегда большая ошибка.
5. Глупый человек – самый опасный из всех.
О том, что глупость хуже зла, говорил и немецкий теолог и философ Дитрих Бонхеффер. Он полагал, что глупость идет рука об руку с властью, так как приобретая ее, мы отказываемся от своих индивидуальных критических способностей.
Глупость – это не зло, а совсем другая история и бороться с ней как со злом не получится по нескольким причинам. Во-первых, мы коллективно гораздо более терпимы к глупости. В отличие от зла, глупость – не тот порок, который большинство воспринимает всерьез. Мы не обвиняем других в невежестве, не ругаем людей за то, что они чего-то не знают.
Глупость – самая опасная сила на свете. Глупость проявляется по-разному. Фото.
Глупость проявляется по-разному
Во-вторых, глупый человек – скользкий противник. Он не потерпит поражения в дебатах и не прислушается к доводам разума. Более того, когда глупый человек загнан в угол и сталкивается с фактами, которые невозможно опровергнуть, он срывается и набрасывается на оппонента.
Ни протесты, ни применение силы здесь ничего не дают; доводы остаются без внимания; фактам, которые противоречат чьим—либо предубеждениям, просто не нужно верить — в такие моменты глупый человек даже становится критичным – а когда факты неопровержимы, их просто отбрасывают в сторону как несущественные, случайные. При всем этом глупый человек, в отличие от злого, крайне самодовольен и, легко раздражаясь, становится опасным, переходя в атаку, – сформулировал Бонхеффер .
Глупость, как и зло, не представляет угрозы до тех пор, пока у нее нет силы. Однако стоит глупцу обзавестись властью, как он заразит ей большую часть человечества.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2025
Капают в уши.
Обнуляют население.
Липовые условия липового соглашения.
[b]Интим[/b]
Душ.
Ты, я
И эта струя.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2025
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=akbahghlino[/youtube]
Є в нас Німечинна, є й США,
Нема в нас, нема,
Ума в нас нема,
То все маячня.
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=jlLPSoi554U[/youtube]
Суцільна потрійна брехня,
Кредит - допомога?
Ума в нас нема.
Брехлива політика,
Жахлива війна.
Майбутнє в кредитах,
Ненаша й земля.
Кому тут підтримка?
Ума в вас нема.
Самі б ви взяли у банку
кредити і хто б після цього
І як зміг би жити.
Брати й розкрадати,
В кабалу народ вганяти.
Який ідіот міг це влаштувати.
Розвідки прорахували -
До 2030 року щоб убивали.
Підтримка убивць, підтримка смертей -
Давно втратив розум
Злий Бармалей, помста триває,
Нема тут ідей.
Кому воювати, за що, ради чого,
Щоб не лишилось певно нікого.
Який ідіот бере в кредит зброю,
Як воювати не маючи свого.
Своє розпродали, своє розікрали,
Кредитів набрали, в безвихідь загнали
І знову пи...з...ть, продовжують й далі
Людей убивать, хто з вас бажає за них погибати?
Давно вже пора в шию їх гнати.
Як розікравши війну розпочати?
То зрада, розкрийте ви очі,
Знищити ж хочуть, до цього ж охочі.
Очі розкрийте, яка допомога.
Збагачення з горя.
Немає партнерів, одні вороги,
Оції злодюги допомогли?
* Хто проплатив всі ці новини й цю політику з відео очевидно,
питання відкрите як вижити і невже так можна жити.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035163
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2025
Игра в кальмара,
Первая серия
второй сезон -
Низкий поклон.
Метко и точку
Об этой войне,
О каждой смерти,
О каждом псе.
Кем возомнили
себя эти псы,
От них же насилие
И этот стыд.
Разве достоин
чего то тот пёс,
что безвозвратно
жизни унес,
На кнопку нажав
или крючок,
приказы отдав
за чуждый народ.
Метко и в точку.
И всё - по делам.
Были бы люди.
Псы й шарлатан.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035149
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2025
[quote]Якщо президент для того, щоб призначати та продовжувати військовий стан - то він не потрібен взагалі[/quote]
Хто скажіть
Іде в оці
президенти?
Одні ж резиденти,
шути.
Нема і не буде
тут кандидата,
хто має освіту
потрібну й знання,
Хто правдоборець,
хто за людей,
Блогер чи зрадник
потрібен вам цей?
Чи той, що вбивав
жінок і дітей,
Кодло шутів -
вибір жахливий.
Вибір без вибору
тут як завжди,
Не обіцяють, програм
в них нема,
Одна лиш брехня.
Їх назначають,
Це слід признати,
Вибори ці подалі послати.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035026
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=8oEC38gkwfk[/youtube]
Перемога - це зміна,
Змінити себе,
Змінити світогляд,
А не гра,
не концерт.
Ми всі частинки
Одного,
живого.
Не різні,
єдині
У Дусі
всі ми.
Нема ні держав,
немає й народів,
Немає і віри
в царів та попів.
Делегування -
постійна омана,
Делегування -
то пута душі.
Єдині в усьому,
Єдина планета,
Один організм.
Та вийти із матриці
хто із вас зміг.
В павутині каналів,
в постійній брехні.
Який у вас вибір-
один з трьох шутів,
Ви в павутині
злих павуків.
Айк посилає,
Айк надихає.
Очі комусь
він розкриває.
Девід реальний
вам вибір дає.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1035023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2025
Волк лает на Луну
Басисто:
о-о-о-о
о-о-о-о
Поздравляет,
приветствует :
о-о-о-а-а
о-о-о-а-а
Слышите,
Вы слышите
внутри
волка,
волка внутри...
волка внутри?
о-о-о-о
о-о-о-о
о-о-о-а-а
о-о-о-а-а
Волк серый,
обыкновенный,
обыкновенный.
о-о-о-о
о-о-о-о
о-о-о-а-а
о-о-о-а-а
Wooo-oo-oooo-ooooo
woooow
woooow
Какая любовь,
какая любовь.
Этой ночью,
этой ночью
вновь.
Wooo-oo-oooo-ooooo
woooow
woooow
Wooo-oo-oooo-ooooo
woooow
woooow
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034969
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2025
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=f7i_GUDLONA[/youtube]
-Есть ли в Украине "большевики"?
-Есть, вы!
[quote]Как раньше, так и сейчас трусы нужны в целях гигиены. Они выступают неким препятствием между детородным органом и верхней одеждой. [/quote]
-Цитата ничего не напоминает?
-"Большевик" чьи приказы исполняет?
-Почему так мало людей?
-Почему законы ограничения?
Перевоспитание как необходимость.
Всегда - внутренний и внешний враг,
порабощение масс.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034942
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2025
Мама Божка,
ви певно також знали.
Ось те що нам
там із-за моря
та сказали:
-Правда людоньки така,
то не СВО, не війна,
то набагато страшніше -
то проксі-війна.
І війну вело, щоб ви думали -
США.
Оця русня не нас нас
напала,
напала на саме США.
Мама Божка,
дивовижна новина
на одинадцяту річницю
геноциду, який
ні русня ні ці с чорним хрестом
на чолі та не визнали.
Тут плани перемоги,
п'яте.. десяте,
а правда така -
нам слід виживати.
Оце на нас вони тут вирішили
були певно полювати.
Хтось дав дозвіл на відстріл.
Та ось нарешті патрони
та мисливську зброю старого зразка
просять повернути.
Мама Божка,
а наших дітей
хто нам поверне,
наші домівки,
угіддя, статки.
Проксі то проксі,
а на чиєму ми боці то
не зрозуміло, нам пасторти
громадян США наче не видавали,
на біблії присягу ми не давали,
вони в доларах кожному з нас збитки - не відшкодували,
одне що одинадцять років тут робили -
нас убивали.
То ми качки дикі,
та ні, крила підрізали,
сіткою обгородили,
то це що загін для тварин?
Мама Божка,
то ми то є ті тварини?
То не вбивство?
Мама Божка, то
правда така,
тварини повинні
в загоні сидіти,
голі в природі
і не їсти,
а право жити
у кого б ще нам просити?
Дякувати, поклони бити.
Яке нам та благо,
яка радість,
до цеї проксі було наче наше все,
а зараз хрести на чолі
і розтлумачать нам хто ми тут такі.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034862
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2025
Сказали сверху : Тра.. - Х..ло,
Мы повторили : Тра.. - Х..ло,
Сказали сверху : Тра.. - хороший,
Все повторили : Тра .. - хороший.
Нам скажут сверху : Нам б такого.
Мы на распев: Хотим такого.
Нам говорят: У вас всё будет.
Вопим в ответ : У вас всё будет.
Мы любим,
любим винегрет,
Нас приручили:
-Да, в ответ.
А выборы готовят нам,
Зачем?
Он выбран там.
И кто?
Вы в груди били ж
за него?
Так, этого
Или того?
Нам СМИ
всё скажет,
Подтвердим:
-Его, его хотим.
Тут разве
что то та не так.
Тут все путём.
За тем же планом.
Были и будут
шарлатаны.
То выбирать кого
Й зачем.
Не может быть
Тут перемен.
Всё что сверху -
Тут закон.
Им благодарность
и поклон.
О чём и с кем тут говорить,
Хотят одно - кресла делить.
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034851
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2025
Это..
Это..
любимая..
любимая..
любимая игра!
Любимая игра.
Чхэ Ён, Чхэ Ён, Случайная игра, Случайная игра, Game start Начинаем! Кэ-вэ! Кэ-бэ Глубже Глубже Кэ-вэ! Кэ-бэ Е-бэ, мэнэ, мэнэ Е-бэ Е-бэ Кэ-вэ! Кэ-бэ Кэ-бэ! Кэ-бэ Uh, uh huh uh huh А-а, ага-ага! А-а, ага-ага! Смайлик-поцелуйчик, смайлик-поцелуйчик — Смайлик-поцелуйчик, смайлик-поцелуйчик — Я послала его тебе его тебе! А другой мэнэ мэнэ Е-бэ Е-бэ Кэ-вэ! Кэ-бэ Е-бэ, мэнэ, мэнэ Е-бэ Глубже Глубже Кэ-вэ! Кэ-бэ Е-бэ Uh, uh huh uh huh А-а, ага-ага! А-а, ага-ага! Хочу тебя по-настоящему. тебя по-настоящему. Красные сердечки, красные сердечки — That's what I'm on, yeah, Это я сейчас, да, Come give me something I can feel. Я хочу от тебя Я хочу тебя ! А-а, ага-ага! А-а, ага-ага! Те-бя Те-бя А-а А-а О-о-о! А-а А-а Те-бя Те-бя азве ты не хочешь меня так же, как я тебя, милый? Don't you need me like I need you now? Разве я не нужна тебе так же, как ты мне? Sleep tomorrow but tonight go crazy, Выспимся завтра, а сегодня будем отрываться. All you gotta do is just meet me Всего и делов-то: встреть меня встреть меня! меня меня встреть меня! А-а А-а Буду Те-бя Буду Те-бя А-а А-а встреть меня! встреть меня!
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1034809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2025