| Сторінки (15/1407): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
*****
Ой, не журися, серце, так
За Україну-мати,
Адже стиснувши у кулак
Біду, її солдати
Здолають лютих ворогів,
Які на нас напали.
Як кожен з них би не хотів,
Та дух наш не зламали
Вони й ніколи у житті,
О серце, не зламають.
Часи ці дуже непрості,
Та ворогів здолають
Солдати, що кохають край,
В якому народились,
І покладуть війні цій край,
Де їх усіх зростили
Й який повік, повір мені,
Не кинуть на поталу.
Так, вкрай важкії ції дні
І ночі, та помалу
Солдати переможну мить
В війні цій наближають.
І певен я, що пощастить.
Всіх ворогів здолають
Вони. І, серденько, радіть
Ти будеш із душею.
А сонце миру буде гріть
Ласкаво, над землею
Яскраво сяючи, весь вік,
Адже війни лихої,
Як ця, не буде вже повік,
А мужнії герої,
Які за світле майбуття,
На жаль, уже назавжди
Поклали в ній своє життя,
У серці будуть завжди.
Євген Ковальчук, 16. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
*****
Цінуємо ми все, що нині маємо
Лише тоді, коли його втрачаємо.
Тоді його нам цінність відкривається,
Що кожен з нас збагнути намагається,
Як він на світі цім без нього житиме
Тепер і що без нього бо робитиме.
Такі думки у розум закрадаються
Й належне рішення знайти стараються,
Щоб вийти зі скрутного вкрай становища
У затишний куточок пристановища
І в згоді в ньому жити залишитися,
Допоки в грудях серце буде битися.
Одні його знаходять просто, з легкістю,
З ним видихнувши врешті із полегкістю,
А інші, як ретельно не шукатимуть,
Яких для цього сил не докладатимуть,
Його ну аж ніяк не можуть вгледіти
Чи просто не вдається їм розгледіти
Його як слід, йдучи життя дорогою
З душею власною сліпою, вбогою,
Якій чогось постійно бракуватиме,
Від чого вік вона у них й страждатиме,
Якщо вони належно не робитимуть.
Так, як живуть тепер, і далі житимуть.
Адже змін не досягнеш зі скорботою,
А також бездіяльністю. Роботою
Досягнеш їх ти, працею належною,
Та зовсім вже ніяк не протилежною.
Тож щоб лиш щастя в кожного водилося,
Бажаю, щоб вам добре всім робилося.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
*****
Зітремо на порох, прах
Ворогів усіх.
Скінчиться війни весь жах.
І не плач, а сміх
Сяятиме на вустах
Так, неначе вдень
Ясне сонце в небесах,
Що без меж. Лишень
Не здаваймось ворогам,
Як би не було
У війні цій важко нам!
Переможем зло,
Що прийшло в наш рідний край,
Бо добро завжди
Злу кладе в цім світі край,
Від його біди
Враз звільнившись. Прийде мить
Світла ця й до нас.
Серденько, яке щемить
В нелегкий цей час,
Лиш радітиме украй,
Наче немовля,
Як і український край, –
Наша вся земля.
Мир, що прийде, буде вік
В нашому краю,
А війни не буде ввік.
Ніби у гаю
Квіти навесні, цвісти
Буде мир у нас.
Як водиченька, текти
Буде повсякчас
Він. Борімося лишень
У важкий цей час,
Щоб настав той світлий день
Все ж також у нас!
Євген Ковальчук, 16. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2024
Хай наше на Землі життя людське
Далеко не просте і не легке,
Однак у нас воно лише одне
І з часом, та усе-таки мине.
Тому не слід тужити-горювать,
А варто лиш належно працювать.
Тоді і посміхнеться нам воно,
Бо ж кожному із нас життя дано,
Аби лиш в світлім щасті кожну мить
На світі жити доти, доки вмить
Раптового кінця все ж не дійде
Життя, хай навіть і ніхто не жде
Його, та все, чому початок є,
Є також і кінець, що настає,
Коли його приходить час іти
Із цього світу в іншії світи,
Яких є безліч в всесвіті усім,
Мов зір на небі нашому нічнім,
Хай навіть і не бачимо їх ми.
Адже всі народилися людьми,
Яким не є підвладнеє усе,
Що всесвіт у собі всякчас несе.
Немає майже знань про нього в нас,
Лиш дещиця, хоча ми повсякчас
Про нього пізнаємо щось нове,
Що в ньому, як і кожен з нас, живе
І навіть жило з тих часів на нім,
Коли нас не було на світі цім,
В якім, як гості, ми лиш живемо,
Бо з часом з нього все ж усі йдемо.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2024
Та прекрасна днина прийде,
Як у нашому краю
Ясне сонце миру вийде.
І тоді, мов у раю,
Будемо ми з вами жити.
Будемо життю радіть,
А не гірко лиш тужити.
Сонце миру буде гріть
Ніжно нас усіх із вами,
Що й не зможем передать
Дивне щастя це словами.
Будемо ми відчувать
Всі його, коли торкнеться
Наших душ, також сердець,
А війна навік минеться
Вже, зустрівши свій кінець.
Пройде темне це нещастя,
Що лиш душу й серце ссе.
Нам усім із вами щастя
Сонце миру принесе.
Будемо із ним радіти
Кожну неповторну мить
Як дорослі, так і діти,
А не гірко лиш тужить.
Із війною піде туга.
Буде обіймати нас
Так, як обіймає друга
Друг, лиш радість повсякчас.
Сонце миру вік світити
Й гріти в нашому краю
Буде, ми ж із вами – жити
Так, неначе у раю.
Доки серце стукотати
Буде, як стукоче час,
Сонце миру зігрівати
Буде кожного із нас.
Євген Ковальчук, 16. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2024
Сховавшися від труднощів своїх,
Повір мені, ти не уникнеш їх.
А чи і слід? Спитай себе, спитай
І відповідь собі належну дай.
Так, відповідь у кожного своя
На це питання. Ось тобі й моя.
Ховатися від труднощів своїх
Не слід, а слід вирішувати їх,
Коли їх маєш, протягом всього
Єдиного на цій Землі свого
Життя, яке, як прийде час, мине,
Адже воно у нас лише одне.
До цілі ти цієї не дійдеш,
Якщо своїх всіх сил не докладеш,
Сказавши «Зможу!» впевнено собі.
Хай як би важко не було тобі,
Лише здаватись труднощам не смій,
А проти них сміливо йди у бій,
Позбувшися зневіри і страху,
Що їх ти подолаєш на шляху
Під назвою короткою – «Життя»
Для того, щоб сучасне й майбуття
Такими мав, як прагнеш ти того,
На світі цім впродовж життя всього.
Лишень їм не корися ти повік,
Щоб свій не коротати з ними вік.
Здолав їх, та попереду життя
Їх ставить ще? Долай їх до пуття
Усі. Лиш після цього ти дійдеш
Туди, куди так впевнено ідеш.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2024
*****
Сильні та хоробрі ми,
Боремося з ворогами,
Щоб щасливими людьми
Жити в Україні з вами.
Їх долаємо щосил
І цим самим наближаєм
Час, як мирним небосхил
Стане знов. Цього бажаєм
Серцем всім, душею теж.
Точиться війна ще нині,
Та вона мине усе ж.
Буде мир у Батьківщині
Нашій. Прийде він до нас.
Будемо ми в ньому жити
І не день, а повсякчас
І не гірко лиш тужити,
А радітимемо ми.
Житимемо ми із вами
Всі щасливими людьми,
Покінчи́вши з ворогами.
Їх не буде у краю
Нашому уже повіки.
Житимемо, як в раю,
Доки вже очей повіки
Не заплющимо навік,
Доки дихать не припинем,
Доки не мине наш вік,
Доки всі ми не загинем.
Та й тоді мир буде теж
В нашій рідній Батьківщині.
Інші житимуть усе ж
Так, як живемо ми нині,
Доки сонце блискотить,
Доки ще Земля існує.
Прийде світлая ця мить,
Як у нас мир запанує.
Євген Ковальчук, 16. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2024
*****
Так, війні настане край.
Прийде мир в наш рідний край.
Житимемо ми у нім
В ріднім, любім, дорогім
І єдиному краю
Так, неначе у раю,
Не лиш день чи місяць, рік,
А весь свій життєвий вік,
Бо війна навік мине.
Вже далеко не одне
В нас життя забрала. Мить
Лиш – життя, одначе жить
Дуже прагне кожен з нас
І у мирі повсякчас,
А не у війні, яка
Вкрай жорстока та важка,
Що без краплі співчуття
Відбирає це життя,
Що у нас усіх одне.
Йде війна, але мине
В нашому краю вона.
І тоді, немов весна,
Мир наступить. В ньому ми
Всі щасливими людьми
Житимемо повсякчас,
Доки протікати час
Буде наш, немов ріка
Довга, чиста та стрімка,
Крізь дні, місяці, роки,
А також усі віки.
Євген Ковальчук, 14. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2024
*****
Час мина. Мина й війна
Та, що точиться у нас.
Кожен з нас прекрасно зна,
Що мине її теж час,
Що вона свій стріне край
В нашім любому краю.
Буде мир, в якому край
Весь наш, наче у раю,
Житиме уже весь вік.
Більш не буде бо війни
В нашому краю повік.
Всі ми – доньки та сини
України-неньки. В нас
Всіх вона лише одна.
Прийде і до неї час
Мирний, як мине війна,
Як її ми доведем
До кінця уже навік.
Нині ми її ведем
Вже не місяць і не рік
Проти ворогів, які
Вторглися в наш рідний край.
Так, часи ці вкрай важкі,
Та настане все ж їм край.
В цьому певні ми усі.
І тоді до нас прийде́
Мир у всій своїй красі,
Що уже невпинно йде.
Ми зустрінемо його
Й житимемо лиш у нім
Протягом життя всього
У коханім, дорогім,
Рідному, своїм краю
Так, немов на небесах,
У Господньому раю,
Дійсно, а не у думках.
Євген Ковальчук, 14. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2024
*****
Прийшла до нас недоля.
А прагнемо ж ми всі,
Щоб тільки світла доля
У всій своїй красі
Прийшла та залишилась
У нашому краю.
Щоб, наче річка, лилась,
А ми, мов у раю,
Усі із вами жи́ли,
Радіючи щомить,
А не лише тужили,
Бо серденько щемить
Украй лиш від недолі.
Прийшла до нас вона.
Чи ми такої долі
Чекали? Йде війна
У нашій Батьківщині,
Яка одна у нас,
Як серце у людині,
Що б’ється всякий час.
Одначе не здає́́мось
Ми ворогам своїм,
Хоробро з ними б’є́мось,
Щоб показати їм,
Що ми – народ єдиний,
Держава в нас одна –
Це наша Батьківщина,
Це Україна. Зна
Усяк. І захищати
Ми будемо її.
Вона – це наша мати.
Ми – діти. У сім’ї
Своїй, своєму кра́ю
Усі ми живемо
І цю війну до краю
Таки доведемо.
Євген Ковальчук, 14. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2024
*****
Вставаймо та порвімо
Кайдани ці недолі!
Порвімо та ідімо
До світлої лиш долі!
Недолі не корімось
Повік, а проти неї
Із сил усіх борімось,
Щоб так, немов лілеї,
В нас доля процвітала
Красива та щаслива
І всім нам дарувала
Частинку цьо́го дива,
Що кожен з нас бажає
Побачити, відчути
Й, мов в морі, що безкрає,
Душею потонути.
Борімось! І поборим
Недолю ми із вами.
Коли ж лише говорим,
То будемо віками
З недолею лихою
Ми важко горювати.
Невже, невже такою
Ми хочем долю мати?
Звичайно, ні. Тож встаньмо
І проти злої долі
Стіною тою станьмо,
З якою більш ніколи
Вона не пробереться
До нас усіх із вами,
Коли умить минеться,
Піде́. А ми віками,
Завжди всі будем жити
Красиво та щасливо,
А не лише тужити
В душі нетерпеливо.
Євген Ковальчук, 13. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2024
*****
Працюй, і успіх прийде,
Якого ждеш ти вкрай.
Усе у тебе вийде,
І сумніву не май
У цьому. Слід старатись.
Нізащо лиш не смій
В полон покірно здатись
Недоленьці лихій.
Старатимешся дуже,
Зусиль всіх докладеш,
Тоді, мій любий друже,
До цілі ти дійде́ш.
Якщо ж ти перешкоди
Стрічатимеш, долай
За першої ж нагоди.
Назад лиш не вертай.
Нехай і важко, може,
Долати буде їх,
Та Бог тобі поможе,
Якщо всіх сил своїх,
Які в собі ти маєш,
Насправді докладеш.
Завади всі здолаєш
І до мети дійде́ш.
Якщо ж цього бажати
Ти будеш, та й по всім,
Повік не будеш мати
Його на світі цім.
Було так споконвіку,
Є й буде так завжди.
Змінить це чоловіку
Не вдасться, і не жди.
У жінки теж не вийде.
І зовсім це не міт,
Нехай, можливо, й прийде
На поміч цілий світ.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2024
*****
Нить війни порветься.
Вся вона минеться,
Наче сніг, розтане.
Мир тоді настане.
Будемо в нім жити
І тоді тужити
Ми не будем з вами
Навіть вже часами.
Будемо радіти
Так, неначе діти.
Буде зігрівати
Мир, як сонце, мати
Власне немовлятко,
Божеє дитятко.
Мовби гарні квіти,
Над якими віти
Хиляться, ми красно
Гарно та прекрасно
У душі та серці –
Почуттів озерці
Будем розцвітати,
Щастя відчувати
Ними повсякчасно.
Житимемо щасно
В мирі ми із вами
Завжди, не часами
Лиш, як він настане,
А війни не стане
В нас і у земному
Світі цім усьому.
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2024
Визбирую свої думки,
Неначе квіти в полі,
Кладу у віршів їх рядки,
Які пишу поволі.
Одну за іншою кладу.
І кожна з них лягає.
Коли зусиль я докладу,
Вірш певний виникає,
В якім є тема головна,
А також ще існує
У нім ідея основна,
Яка його й формує.
Адже без них здавався б вірш,
Який я написав би,
Одним з найгірш чи то найгірш,
Який в собі світ мав би.
Тоді би віршем взагалі
Він і не називався
На цій планеті – на Землі,
Ним, може б, лиш здавався.
Всі можуть риму утворить
Зі слів кількох, одначе
Не кожен зможе вірш створить,
Хай хтів би він найпаче.
Писати вірші, кожен зна, –
Це справжнєє мистецтво,
Яке існує ще здавна
Так само, як купецтво…
Навчитись можна усьому,
Аби лиш рук не скласти.
Навчитись можна і йому,
Якщо всіх сил докласти.
Адже цього бажать лишень,
Як будь-чого, предуже
Не досить. Слід робить щодень
І вчитись небайдуже.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2024
*****
Щоб ми скорились їм –
Всім ворогам своїм?
І мови буть не може.
Із ними б’ється край
Наш весь сміливо вкрай.
І він їх переможе.
Щаслива доля нам,
Його синам, дочкам,
Немов маля, всміхнеться.
Настане мирний час
І запанує в нас,
А ця війна минеться
В ту світлу мить навік,
Бо буде мир повік.
Ми в ньому жити будем
Щасливими людьми,
Як перемогу ми
У цій війні здобудем.
Здобудемо її
І так, мов солов’ї,
Ми будемо співати
Лиш радісні пісні
І наяву, і в сні,
Героїв величати.
І буде мир у нас
Тривати повсякчас.
Не будемо тужити
Ми з ним, а в чарівнім,
Прекраснім, неземнім
Лиш щасті будем жити.
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2024
Радій життю, немов дитя,
На світі цім щомить,
Допоки у тобі життя
Палким вогнем горить!
Радій життю! Адже одне
Лише воно у нас
І згодом все-таки мине,
Коли настане час.
Радій життю! Бери усе
Лиш добре, що немов
На таці світ тобі несе
Без будь-яких умов.
Радій життю! Його пізнай
Всі радощі земні,
Щоб злу всьому покласти край,
Йому сказавши «Ні!»
Радій життю на цій Землі
Й роби добро без меж,
Аби дорослі і малі
Йому раділи теж.
Радій життю! Мов гарний квіт,
Хай світлі почуття
Буяють на увесь цей світ
Впродовж всього життя!
Радій життю, де б ти не жив
І ким би не робив,
Щоб тільки лихо не чинив,
А лиш добру служив.
Радій життю! Нехай цвіте
Воно, мов зелен-сад!
Життя ж і надане на те,
Щоб кожен з нас був рад.
Радій життю! Тобі нехай
Воно лиш те несе,
Мов дітям, добрий Миколай,
Що прагнеш понад все!
Євген Ковальчук, 04. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2024
Ми боремося з вами
Із тими ворогами,
Що вторглися в наш край,
Уміло та сміливо,
Щоб сталось справжнє диво, –
Настав війні цій край
І край наш, що кохаєм,
Бо лиш єдиний маєм
В цім світі, вільним став.
Так буде. Нам удасться,
Бо жоден з нас не здасться.
Народ наш весь повстав.
Його дух не зламати.
Його не подолати
Повіки ворогам.
Ми боремося з вами
З лихими ворогами.
Всміхнеться доля нам.
Усіх їх ми здолаєм.
Ми вже перемагаєм.
Їх переможем ми
І не украй тужити
Ми будемо, а жити
Щасливими людьми
Кожнісінькую днину,
Ніч, всякую годину
І кожну їхню мить,
А не лише часами.
Так буде. Нам із вами,
Звичайно ж, пощастить.
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2024
Гортаю я життя, неначе книгу,
Прожиті мною місяці, роки
В зимовий холод і весни відлигу…
Ті місяці, роки – мов сторінки
Тієї книги, що всім нам дається
Під назвою короткою – «Життя».
Її читаю, доки серце б’ється,
В якім цвітуть, мов квіти, почуття,
Котрі його основу і складають
Разо́м з думками, бо без них воно,
Я певен, що усі це добре знають, –
Дійшло би до свого кінця давно.
Без них його б ми навіть і не мали,
Без них би не було на світі нас
Такими, звісно, як його нада́ли
Батьки всім нам у відповідний час,
Який минає всюди без упину,
А разом з ним – і наше все життя,
Яке, коли мине, немов людину,
Уже не повернути. Вороття
Не буде вже на світі цім до нього,
Хай як би сильно не бажали ми
Того. Ми підемо всі дня одного,
Тому що народилися людьми.
І хай що у житті в нас не стається,
Повинні цінувати ми його,
Допоки в грудях серце тихо б’ється,
Впродовж того ж життя всього-всього.
Нехай не солодко всім нам живеться,
Однак повинні ми вперед іти.
Й щаслива доленька іще всміхнеться.
Радітимемо з нею я і ти
Життю, яке всередині буяє,
Немовби пишні квіти навесні,
Допоки сонце в небесах нам сяє,
Шлючи нам промені свої ясні́.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2024
*****
Недоленька гіркая
Пробралася до нас.
Украй вона важкая,
Мов камінь. Темний час
Цей, наче ніч, окутав
Увесь наш рідний край,
Надів на нього пута,
Що сковують украй.
Скував він міцно ними
І душі, і серця.
Вони є вкрай міцними,
Та світлая мить ця,
Як їх ми розірве́мо,
Настане все ж, прийде́.
До неї й ми іде́мо,
Хай гул війни гуде
Іще. Вона ж назавжди
У ту прекрасну мить
Мине. Ми будем завжди
Із вами в мирі жить.
Ми житимемо в ньому.
Він житиме у нас.
І більш уже нікому
Його солодкий час
Не вдасться зупинити
Ні на єдину мить.
Ми в ньому будем жити
Й радіти лиш щомить,
Немов маленькі діти.
У кожному із нас,
Неначе гарні квіти
В весни та літа час,
Думки та почування
Цвістимуть кожну мить,
Допоки мить остання
Життя не пролетить.
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024
Хай лихо все минеться
На всій землі навік!
Хай доленька торкнеться
Щаслива всіх і вік
Із ними буде всюди,
Хай де би не були
Вони, щоб щасно люди
Із нею всі жили!
Хай лихо все минеться,
Мов не було його,
І більш не повернéться
Впродовж життя всього
Людей, що є, що будуть
На цьому світі жить,
Коли вони прибудуть
У нього в певну мить!
Хай лихо все минеться!
Нехай його умить
Нарешті розірвéться
Життя предовга нить,
Яка його тримає
На білім світі цім,
Мов бути так і має
Іще здавна на нім!
Хай лихо все минеться,
Нехай прийде́ кінець
Йому! Хай доторкнеться,
Мов сонця промінець,
До кожного з вас щастя
І лишиться навік,
Аби лихі нещастя
Не мали ви повік!
Євген Ковальчук, 03. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024
Війна іще триває.
В нас точиться вона
І серце розриває.
Війна така страшна,
Важка, що й передати
Не вистачає слів.
Не можу підібрати
Їх, як би не хотів.
Не в змозі передати
Вони весь жах війни,
Та борються солдати.
Хоробрії вони.
Солдати захищають
Край рідний, дорогий,
Що серцем всім кохають.
Один же він такий
На світі цім усьому.
На жаль, не кожен з них
Повернеться додому,
Залишиться в живих,
Одначе не здаються
Вони у цій війні,
А з ворогами б’ються
Сміливо ночі й дні,
Щоб край наш захопити
Повік їм не вдалось,
А весь народ – скорити.
Нехай нам довелось
В час цей важкий відчути
Війни гіркучий смак,
Та зможемо здобути
Ми перемогу, так.
Її наш край здобуде.
Війни ж уже повік
У нім ніде не буде,
А буде мир весь вік.
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
*****
Що ж то буде з нами,
Як здамося? Ні!
Ми із ворогами
Цілі ночі й дні
Боремось щосили,
Щоб вони всіх нас
З вами не скорили,
Бо настане час
Темний, наче нічка.
Буде він текти
Так, неначе річка,
Й, мов вогонь, пекти.
Ні, ні, не бажаєм
Зовсім ми цього.
І тому долаєм
Ворога свого.
Сил всіх докладаєм
І в біді своїх
Ми не покидаєм,
А рятуєм їх.
Ми ж – одна родина,
Бо єдина в нас
З вами Батьківщина.
Хай ще не погас,
А іще палає
В ній війни вогонь,
Але кожен знає –
Згасим ми його.
І тоді настане
Мир, в якому жить
Кожен з нас всіх стане
І не вкрай тужить,
А лише радіти,
Наче немовля,
Як трава і квіти –
Наша вся земля.
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
*****
Хай поволі,
Та до долі
Світлої йдемо
Ми із вами.
З ворогами
Боремось. Ярмо
Те, що висло
Важко й тисло,
З серця ми зняли
Вже. Ми встали,
Як і мали,
І таки пішли
Захищати
Нашу Мати –
Україну так
Гордо, сміло
Та уміло,
Щоби жити всмак.
Посміхнеться,
Як минеться
Ця страшна війна,
Ця недоля.
Світла доля
Так, немов весна,
Прийде. З нею,
Як з ріднею,
Житимемо ми
Кожну днину
І годину
Щасними людьми.
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2024
*****
Скільки лиха наробили
Вороги у нас!
Скільки знищили, убили!..
І війни ще час
Не закінчився, триває
Досі й на шматки
Серце в грудях розриває
Так, немов вовки
Здобич. Точиться щоднини
І щоночі теж
Ця війна, що на частини
Й душу рве. Та все ж
Скінчиться вона, тривати
В нас не буде вік.
Буде Україна-мати
В мирі жить повік.
Буде серденько радіти,
Наче малюки.
Будуть гарні, мовби квіти,
В нас також думки.
Світлі думи й почування
Всіх нас огорнуть
І допоки мить остання
Не настане, путь*
Ми життєвую минати
З ними будем. Так,
Будемо ми проживати
Все життя усмак.
Тільки не здаваймось нині
Ворогам своїм!
Покажімо Батьківщині,
А також всім їм,
На що здатні ми заради
Того, щоби жить
В стані миру та відради,
А не вік тужить!
*Путь – заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2024
*****
Мить настане, як не стане
Ворогів у нас.
І війна, мов сніг, розтане.
Прийде мирний час,
Що чекаєм ми й благаєм
Бога, щоб прийшов
Він, бо зло все зневажаєм,
А горить любов
Світла, наче ясне сонце,
До добра у нас.
Та невже, невже не сон це,
Що воєнний час
В нас триває й розриває
Серце на шматки?
Але знає, кожен знає
Те, що він таки
Скінчиться. І мир настане
В нашому краю,
І радіти серце стане,
Наче у раю.
Час цей світлий наближають
Наші вояки
Ті, що ворогів долають,
Наче козаки,
Що колись також долали
Їх. Часи такі
В Україні знов настали.
Вкрай вони важкі.
Що ж, така, хтось скаже, доля.
Що поробиш тут?
Прикувала нас недоля,
Та її ми пут
Все ж позбавимось, щосили
Їх ми розірве́м
І недолю до могили
Разом доведем.
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024
Твори добро! А зло нехай
Й на думку не спадає,
Аби йому покласти край,
Де досі місце має
Воно. Адже добром лишень
Його ти подолаєш.
Роби добро ти кожен день
Всім тим, з ким поживаєш.
Роби його за «просто так»,
Взамін не жди нічого,
Щоб ти відчув солодкий смак
Життя й впродовж усього
Життя його ти відчував,
А також – всі ті люди,
Яким би ти допомагав
Завжди, а також усюди.
Твори добро! Немов зерно,
Його в серця людськії
Сій завжди так, аби воно
В них почуття лихії,
Немов вогонь, спалило вщент
І добрі пробудило,
Щоб кожен їм в житті момент
Жилось на світі мило,
Жилося так на світі цім,
Як всі вони бажають.
Для цього ж люди всі на нім
Щомиті поживають.
Твори добро! І лихо все
На світі всім минеться,
Навік його геть віднесе
Та доля, що всміхнеться
На ньому кожному із нас
І житиме із нами
Не лиш тепер, а повсякчас,
Що й прагнемо ми з вами.
Євген Ковальчук, 02. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024
*****
З війною ми зіткнулись
І хай із нею ми,
На жаль, не розминулись
Холодної зими,
Та до кінця ми з вами
Її доведемо
І зброєю, й словами,
Коли проженемо
Всіх ворогів із краю,
В якому ми живем.
Тоді дійде́ до краю
Війна, яку ведем.
Тоді вона розтане,
Мов сніг, і мирний час,
Що ми ждемо, настане.
Лише тоді до нас
Він прийде, і радіти
Йому ми будем всі,
В душі цвісти, мов квіти
В своїй усій красі,
Кожнісінької днини
І ночі, всяку мить,
Допоки щохвилини
Й частіше стукотить
У грудях серце тихо.
Нас буде оминать
Війна та різне лихо,
Що змушує страждать.
Мир буде, буде й щастя
Прекрасне, чарівне.
Воно, а не нещастя,
Усіх на огорне
І, наче сонце, гріти
Ласкаво буде нас,
А ми йому – радіти,
Допоки плине час.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2024
Іду я крок за кроком
Усе своє життя
Із кожним новим роком.
Іду у майбуття
Чи то воно крокує
До мене кожну мить,
Яка його будує,
Щоб я міг в ньому жить,
Немов в оселі власній,
Затишно, у теплі
Завжди на цій прекрасній
Планеті – на Землі,
Не тільки я, а люди
Усі, які живуть
На ній практично всюди.
Адже у тому суть
Життя і полягає,
Щоб жити кожну мить
У щасті, та всяк знає –
Для цього слід робить,
Робити, як належить,
Усюди й повсякчас,
Бо ж результат залежить
Від кожного із нас.
Хай, може, хтось здобути
Поможе нам його,
Та так не може бути
Впродовж життя всього.
Тому слід докладати
Усіх зусиль нам всім,
Щоб дійсно поживати
На білім світі цім,
Як прагнемо ми того,
Впродовж життя. Воно
І надане для цього,
Бо в нас життя одно.
Євген Ковальчук, 30. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2024
*****
Ні, ворогу не вдасться
Ввік нас перемогти,
Бо жоден з нас не здасться,
А буде далі йти
Лише до перемоги.
Й вона до нас іде.
До нас її дороги
Усі ведуть. Прийде́
Вона, та не до нього,
А лиш до нас. Прийде́м
До неї дня одного
Й ми, бо також ідем
До неї, щоб здобути
Її у цім бою
Й щасливими вік бути
У рідному краю
Із нею вік весь, завжди,
Щоб з нею ця війна
Минула вже назавжди.
Мета в нас всіх одна
У ній – це перемога.
Здобудем ми її.
До нашого порога,
До нашої сім’ї,
Як ми її здобудем,
Прийде́ той світлий мир,
З яким щасливо будем
В краю своїм жить ми,
Допоки серце битись
Ще буде в грудях. Ввік
Не будемо більш битись,
Бо прийде мир навік
До нашої оселі,
До душ і до сердець.
Щасливі та веселі
З ним будемо. Кінець
Війні ж навік настане.
Тривожити їх більш
Повік вона не стане,
Що й прагнемо найбільш.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2024
*****
Коли ідеш ти до мети,
Якої прагнеш досягти,
Й завади на шляху своїм
Стрічаєш, не здавайся їм,
А впевнено ти їх долай,
Щоб їм усім покласти край,
Хай як би важко не було,
Щоб в тебе все як слід ішло.
Лишень зусиль всіх докладай,
Їм волю і свободу дай,
І з ними ти здолаєш все,
Що лиш небажане несе
Тобі. В цім і не сумнівайсь,
А якнайкраще лиш старайсь.
Адже без будь-яких старань,
Своїх мрій, прагнень і бажань
Не досягнеш, повір, повік.
Лиш коротатимеш свій вік.
У мене й сумніву нема,
Що знаєш ти це, та дарма
Лиш знати, треба ще робить,
Щоб хоч би щось в житті змінить.
Адже лиш праця принесе,
Що прагнеш, може, хай не все
І не у тую саму мить,
Однак як будеш ти робить
Усе як слід в своїм житті,
То матимеш у майбутті
Що прагнеш ти у дану мить
Для того, щоб щасливо жить.
Євген Ковальчук, 29. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2024
*****
Минуть жалі, нещастя
Та біди наші всі.
І ми пізнаєм щастя
У всій його красі.
Ми будем відчувати
Його увесь свій вік,
Допоки стукотати
В нас буде серце. Ввік
Уже не пробереться
Нещастя в нього. Нить
Його навік порветься.
Нам буде лиш щастить.
На кожнім кроці буде
Стрічати щастя нас.
Нещастя ж нас забуде,
Як ми його. Нам час
Всім буде посміхатись,
Як милеє дитя.
Із щастям зустрічатись
Ми будем все життя.
Воно ж нас буде гріти,
А ми йому украй,
Мов дітлахи, радіти.
Неначе справжній рай,
Із ним весь світ цей стане
І доки будем жить,
Ним буть не перестане
Він ні на жодну мить.
Що станеться це, знаю.
Я впевнений у цім,
Бо й сумніву не маю.
Цього й бажаю всім.
А всі ми з вами – сила,
Здолати здатна все.
Розправмо дужі крила!
Вона ж хай нас несе.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2024
*****
Лиш найсвітліші почуття
Сій у серця людські
Впродовж всього свого життя,
Аби часи важкі
Ніколи б не настали в них,
Якщо ж є, – щоб пройшли
І вже повік більш до складних
Моментів не прийшли
Вони в своїм житті, яке
Їм дане в світі цім,
Щоб цілеє життя людське
Усі жили на нім
У світлім шасті кожну мить,
Що, мов лист восени
Із дерева, повз час летить.
Адже усі вони,
Як кожен з нас, прийшли на світ
У певну часу мить,
Щоб протягом життєвих літ
У світлім щасті жить,
Ділитися ним повсякчас
Із усіма людьми,
Щоб був щасливим кожен з нас,
А не лиш тільки ми.
Адже і полягає в цім
Суть нашого життя
На цьому світі, на якім
Не буде вороття
До нього, як воно мине
У нас в неждану мить.
Адже життя в нас лиш одне,
Удруге нам прожить
Його не вдасться вже повік,
Хай як би кожен з нас
Не хтів. Було, є й буде вік
Так, завжди, повсякчас.
Євген Ковальчук, 27. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2024
*****
Поразки зазнають
Ворожі війська,
Які наступають.
Війна йде важка
Украй в нас із ними,
Та не здаємось,
А з ними одними
Щосили б’ємось,
Свій край захищаєм,
Тому що у нім
Всі ми проживаєм,
Бо він лиш – наш дім.
Ми боремось сміло
Із ними, щосил
За правеє діло, –
Щоб наш небосхил
Був мирним весь завжди,
А цяя війна
Минула назавжди
Уже, бо вона –
Це зло, що лиш крає
І душі, й серця,
Й життя забирає
Усе, до кінця
Раніше, ніж має
Минути воно,
Навік. Адже знає
Усяк, що дано
Одне в світі цьому
Усім нам життя.
Як пройде у ньому,
Вже без вороття.
Війни в нас не стане.
Скінчиться вона
Навіки. Настане
Мир, наче весна.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2024
*****
Якби на світі цім все зло
Навік у небуття пішло
Від нас усіх дня одного,
Неначе й не було його,
Тоді щасливо кожен з нас
На ньому жив би повсякчас,
В людські серця впродовж життя
Лиш найсвітліші почуття
Всі сіяли б, немов зерно;
Тоді б цвіло у нас воно,
Немовби пишні квіти ті,
І мали б у своїм житті
Все те, що прагнемо всі ми,
Аби щасливими людьми
На цьому світі вік жили.
Адже у нього ми прийшли,
Щоб кожну неповторну мить
Лише у світлім щасті жить,
Але для цього ми робить
Повинні, а не байди бить,
Робить як слід, а не сяк-так,
Аби життя прожити всмак.
Адже не досить нам щодень
Цього бажати кожен день
Звичайно, це не новина,
Бо кожен з нас давно це зна,
Та знати – це одне, робить –
Це зовсім інше. Пощастить,
Коли робитимеш лишень
Належним чином кожен день.
Євген Ковальчук, 26. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2024
*****
Вже доволі
Ми недолі
Напили́ся з вами.
Час до зброї
Взятись тої,
Щоб із ворогами
Нею битись,
Не коритись
Їм усім повіки,
Щоб журитись,
Слізьми литись
Не прийшлось вовіки.
Силу маєм
Ми й здолаєм
Ворогів всіх нею
В ріднім кра́ю,
Що без краю,
Серцем і душею
Ми кохаєм.
Всі ми знаєм.
Буде перемога
Лиш за нами.
Нам із вами
Всім одна дорога –
Лиш до неї.
Мов лілеї,
Буде Батьківщина –
Наша мати
Процвітати,
Бо вона єдина.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024
*****
Розкриваєм крила
Ми та вільно летимо,
Сміло відсіч даємо
Ворогам. А сила
Є в нас. Нею з ними
Боремось відважно ми,
Щоби жити вік людьми
Вільними, міцними,
Щасними вже завжди,
А не тільки певну мить,
Щоб війна страшна ця вмить
Скінчилась назавжди,
Станула, мов крига,
Так, неначе білий сніг,
Що летить всім нам до ніг.
Так, немовби книга,
Мир, що всяк чекає,
Вмить розкриється у нас
Всіх. Його настане час
Й доки ще палає
Сонце й ніжно зігріває,
В нашому краю,
Буде. Як в раю
Тім, куди усяк бажає,
Як мине життя, прибути,
Житимемо ми
Щасними людьми,
Так, як і повинно бути,
Кожну неповторну днину,
Ніч і їхню мить
Всяку, що летить,
Завжди. В нашу Батьківщину
Світлий час цей йде невпинно.
Вже за певну мить
З ним нам пощастить.
Буде він, як буть й повинно.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024
Так, як гаснуть зорі,
Згасне ця війна.
Так, як тонуть в морі
Хвилі, і вона
Втоне, та навіки,
Бо настане мир,
Що, неначе ріки,
Наче їхній вир,
Буде протікати
В нашому краю.
Жити-поживати,
Наче у раю,
Будемо ми з вами
Разом з ним весь вік,
А не лиш часами,
В той чи інший рік.
Мир нас буде гріти,
Наче сонце. Ми
Будемо радіти.
Щасними людьми
З ним ми жити будем,
А війну навік
Цюю позабудем,
Щоб уже повік
Не було. Мов квіти,
Буде мир цвісти.
Будемо радіти
Він, вона, я, ти,
Живучи у ньому,
В рідному краю,
Мов у неземному,
Божому раю,
Доки буде битись
Серденько у нас,
Доки буде литись
Наш життєвий час.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
Пощастить нам. Пощастить.
Скінчиться війна.
Мир, як птаха, прилетить,
Прийде, як весна.
Припливе, мов корабель,
Мир у світлу мить
До вкраїнських теж земель.
Будемо ми жить
В ньому так, як він у нас,
Неповторну мить
Кожну, доки плине час
Наш. Війна умить
Скінчиться, і прийде він.
Встанемо всі ми
В світлу мить цю із колін
Й щасними людьми
Ми у мирі будем жить.
Будемо йому
Лиш радіть, а не тужить.
Мир, немов пітьму
Світло, винищить умить
І уже навік
Цю війну. Усяку мить,
Весь життєвий вік
Житимемо ми у нім.
Наш для нього край
Стане так, неначе дім,
Як настане край
Цій війні, як прожене
Мир її від нас,
Як війни навік мине
Неспокійний час.
Буде так. Ми певні всі.
Прийде мир до нас
У своїй усій красі
Й буде повсякчас.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
*****
Не дамо ми ворогам
Дух свій підкорити.
Усміхнеться доля нам.
Будемо ми жити
В мирі, злагоді, теплі,
Та, як проженемо
Їх із рідної землі,
Де всі ми живе́мо.
Боремося з ними ми,
Щоби їх здолати
Та щасливими людьми
Вдома поживати.
Воля та свобода – це
Наше світле щастя.
Хай нас нині б’є в лице
Підлеє нещастя,
Та не здаємося ми,
Боремось щосили,
Щоб щасливими людьми
В Україні жи́ли
Ми і діти наші теж.
Хай ми перемогу
Ще не здобули, та все ж
На її дорогу
Стали вже та ідемо,
Борючись завзято.
Ми кінець покладемо
Цій війні. І свято
Перемоги відзначать
Будемо ми гучно.
З нею будем поживать
Вік благополучно,
Так, неначе у раю
Божому, небеснім,
У коханому краю
Ріднім і чудеснім.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
*****
Нехай в нас нелегке життя,
Однак не слід здаватись,
Щоб і сучасне, й майбуття
Мать гарними, старатись
Як слід потрібно все робить,
А труднощі – долати,
Як важко б не було в ту мить,
Коли прийшлось їх мати.
Вони нікого з вас нехай
Вперед йти не спиняють,
А щоб покласти їм же край,
Хай силою сповняють.
Нехай, немов ріка, весь час
Вона у тілі ллється,
Якою тя́жкою у вас
Вам доля не здається.
Із нею ви її умить
Поборете навіки,
І будете щасливо жить,
Допоки вже повіки
Враз не закриєте навік
Ви разом із очима,
Коли закінчиться ваш вік,
Коли вже за плечима
Ви матимете все в той час,
Що вам життя давало,
Коли всередині всіх вас
Бурхливо вирувало
У вигляді думок, чуттів,
Які в вас викликало
Воно і те, що ще з часів
Прадавніх існувало,
Існує й буде існувать
Й тоді, як вас не буде
На світі цім, бо поживать
В нім буде, хто прибуде.
Євген Ковальчук, 22. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
Настане час.
Піде́ війна
Вся ця від нас.
І, як весна,
У рідний край
Наш мир прийде́,
Якого вкрай
Усяк з нас жде.
Він буде в нас,
А ми у нім
Уже всякчас
У дорогім
Своїм краю,
Де будем жить
З ним, як в раю,
Усяку мить
Свого життя.
Мине ж війна
Без вороття.
Ця чарівна,
Прекрасна мить
Настане в нас.
Нам пощастить
Цей стріти час
І в ньому жить,
І лиш радіть,
А не тужить.
Заждіть, заждіть
Лиш. Мир прийде́,
Бо вже він в край
Наш рідний йде.
Прийде́, мов рай,
Він буде в нас
Уже повік.
Воєнний час
Мине навік.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2024
*****
Вже майже тридцять літ
Трима мене цей світ,
В якім я все життя
Думки та почуття
Несу в собі щомить
Для того, щоби жить.
Якби ж я їх не мав,
Тоді б не поживав
Так, як і кожен з нас,
Людей, що повсякчас
Їх мають у собі.
Мені, йому, тобі
Відомо добре це.
Хай часом нас в лице
Життя нещадно б’є,
Та в той же час дає
Можливість в певну мить
Відчути, як же жить
Прекрасно нам усім
На білім світі цім.
Лиш слід можливість ту
Зловить, щоб повноту
Солодкого життя
Відчути до пуття,
Бо в нас воно одне
І з часом все ж мине
На світі цім, бо ми
Усі на нім людьми
Родились в певну мить,
Щоб лиш щасливо жить.
Євген Ковальчук, 22. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2024
*****
Настане світла мить,
Коли мине війна.
І серце що щемить,
Тому що йде вона,
Відчує щастя смак
І квітнутиме, мов
Червоний, гарний мак
На полі, знову й знов,
Життя усяку мить,
Допоки не мине
Усе воно умить
Навік, бо лиш одне.
Душа, як мир прийде́,
Радіти буде теж.
Війна навік піде́
У тую мить усе ж.
Мир буде зігрівать,
Мов сонце золоте.
Ми будемо співать,
Забувши непросте
З війною все життя,
Яке мине умить
Уже без вороття.
А нам усім щомить,
Допоки стукотить
У грудях серце-птах,
Лиш буде вкрай щастить.
Життя в своїх руках
Триматимемо ми
Його усяку мить
Щасливими людьми,
Бо в мирі будем жить,
Війні поклавши край,
Що вже не прийде ввік
У наш коханий край,
Де буде мир повік.
Євген Ковальчук, 10. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024
Мрію я, щоб все нещастя
Враз на світі цім минуло,
А натомість світле щастя
Кожного з нас огорнуло,
Щоб думки та почування
Сповнювало без вагання
З вечора і до світання,
Зі світання й до смеркання
Лиш воно впродовж усього
Нашого життя земного.
Адже всі ми дня одного
Й народилися для того,
Щоби світлі почування
Серце й душу обіймали,
Щоб здійснились всі бажання,
Що ми з вами загадали.
Та, звичайно, щоб здійснити
Їх нам, треба працювати,
А не тільки ними снити,
У думках та мріях мати,
Бо відомо нам з тобою
Ще з дитинства, ще зі школи,
Що вони самі собою
Не здійсняться в нас ніколи,
А якщо ж ми все робити
Будемо усі старанно,
Щоби їх в життя втіли́ти,
То чи пізно, чи то рано,
Та усе ж таки здійсняться
В нас вони, і сумніватись
Нам не слід, також – спиняться
Ні на мить як слід старатись.
Адже тільки той, хто робить,
Дійсно все ж щасливим буде,
Бо усе, що він заробить
Працею, таки здобуде.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024
Мине війна, що йде,
Що точиться у нас.
Тоді в наш край прийде́
Жаданий мирний час.
У ньому буде він.
І більш не впадемо
Ми, вставши із колін.
Кінець покладемо
Війні та ворогам,
Що вторглися в наш край.
Всміхнеться доля нам,
А їм настане край
Так само, як війні
Усій, і вже навік.
Настануть мирні дні
У нас і будуть вік.
Мине війна. Мине
Вона без вороття.
Далеко не одне
Забрала вже життя
Вона. Що ще цінніш
За нього є у нас?
Нічого, бо ясніш,
Ніж сонце в літній час,
У нас життя горить
Крізь думи й почуття
Його усяку мить
І вже без вороття
Згорить, коли мине,
Бо в кожного із нас
Життя лише одне.
Мине війна. І час
Настане мирний в нас,
У нашому краю,
Де будемо всякчас
Ми жити, як в раю.
Євген Ковальчук, 10. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2024
Несу в собі я почуття
Й думки впродовж свого життя,
Які назовні виражаю,
Коли того я забажаю,
Але, звичайно, не лиш я,
А цілая людська сім'я,
Тому що кожен з нас їх має,
Бо думає і відчуває
Про те і те, що повсякчас
Оточує навкруг всіх нас.
Адже у цьому й полягає
Життя, яке крізь час минає,
Крізь час, який у певну мить
Його навік зупинить вмить,
Чого не вдасться оминути,
Бо так воно й повинно бути.
Тому не слід ховати їх,
Ні дум, ні почуттів своїх,
А слід цілком їх виражати
Й цим самим змогу надавати
Відчути повноту життя
Собі та іншим. Вороття
Повік не буде ж бо до нього,
Коли воно мине, ні в кого,
Хай як би не хотіли ми,
Бо народилися людьми
На світ цей, щоб на ньому жити
Із насолодою й робити,
Щоб дійсно з нею нам жилось
бажане усе збулось.
Євген Ковальчук, 19. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2024
*****
Прийде час,
Як війна
Ця від нас
Піде. Зна
Кожен з нас
Це. Прийде́
Мирний час,
Що вже йде.
Буде він
В нас завжди.
Із колін
Назавжди
Встанем всі
Ми в ту мить.
У красі
Миру жить
Будем вік,
А війна
Ця навік
Пройде. Зна
Кожен це.
Пощастить.
Ми лице
Миру вмить
Вздрієм. З ним
Будем йти
Життьовим
Шля́хом ти,
Він, вона,
Я – ми всі.
А війна,
Мов таксі,
Вся промчить
Вже навік.
В мирі жить
Будем вік.
Євген Ковальчук, 09. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2024
Хай іноді життя нас б'є в лице,
Коли того ми навіть не ждемо,
Але повір, колись скінчиться це,
Якщо ми все одно вперед йдемо,
Йдемо лише у світле майбуття,
Не зупиняючись ані на мить,
Аби впродовж всього свого життя
У нім на цьому світі щасно жить,
Так, як того і прагне кожен з нас,
Але також потрібно докладать
Усіх своїх зусиль нам повсякчас,
А не лише надії покладать
На того, хто поможе так, немов
Його обов'язок – допомагать
Проблем нам позбуватись знову й знов,
Адже він може теж їх безліч мать.
Він просто не говорить нам цього,
Щоб ми не хвилювалися украй
За нього протягом життя свого,
Що не у змозі їм покласти край.
Адже вони у кожного із нас
З'являються в житті в неждану мить.
Одні лікує, наче лікар, час,
А з іншими доводиться нам жить,
Можливо, навіть протягом життя,
Яке колись, та все-таки мине,
Й не буде вже до нього вороття,
Тому що в нас життя лише одне.
Тому прожити слід нам так його
На цьому білім світі, на якім
Ми живемо, щоб нам життя свого
Не жаль було покинути. У цім
І поляга його глибока суть,
Яку збагнуть повинні ми усі,
Яку думки та почуття несуть
У всій своїй небаченій красі.
Євген Ковальчук, 16. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2024
*****
Ой, недоле,
Геть іди.
Щасна доле,
Ти прийди.
Ми з тобою
Прагнем жить,
Не з бідою
Лиш тужить.
Хай настане
Вмить їй край.
Хай розтане.
Ти ж в наш край,
Щасна доле,
Все ж прийди.
Серце коле
Від біди,
Що зазнали
Ми в цей час,
Як напали
Вмить на нас,
Щоб скорити,
Захопить,
Дух зломити,
Полонить,
Воріженьки.
Не дають
Козаченьки,
А їх б’ють,
Проганяють
В їхній край,
Визволяють
Рідний край
Від напасті,
Щоби жить
В нім у щасті
Кожну мить.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2024
*****
Ще серце щемить
Усякую мить,
Бо точиться досі війна,
Та певен я в тім,
Що, наче у дім,
В наш край, ніби красна весна,
Мир прийде навік.
Не буде більш ввік
Війни в нашім любім краю,
Бо піде навік
Вона, а ми вік
У ньому, неначе в раю,
Всі будемо жить.
Більш гірко тужить
Не будемо ми вже повік,
А будем радіть.
Ще трохи заждіть.
Мир прийде у край наш навік.
Настане цей час.
Він буде у нас,
Як скінчиться люта війна,
Яка ще трива
Та лиш розрива
І серце, і душу. Вона
Мине. Кожен зна.
Тоді, як весна,
Мир прийде у рідний наш край,
Той мир, що ждемо,
В край, де живемо
І любимо всі ми украй.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2024
Недовго ще чекать
Нам миру. Ні, тривать
Не буде вік війна.
Закінчиться вона.
І мир тоді прийде́.
В ту світлу мить ввійде́
В наш край він, наче в дім,
І завжди буде в нім,
Бо вже війна навік
Мине. Її повік
Не буде. Буде мир,
Який в солодкий вир
Свій візьме нас усіх.
І радісний лиш сміх
В нас буде на вустах.
Мир буде, наче птах,
Літати серед нас
Усюди й повсякчас.
Мов сонце, буде гріть
Він нас, а ми – радіть
Йому усяку мить,
Допоки стукотить
У кожному із нас
Серде́нько повсякчас,
Допоки дишем ми,
Тому що є дюдьми,
Якими в світ прийшли,
Щоб в мирі лиш жили,
Радіючи йому
Й також життю всьому.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2024
*****
Настане світлий час,
Коли прийде́ до нас
Той мир, що ми ждемо
І також ідемо
До нього, наче в дім,
Щоб жити завжди в нім
Щасливо, залюбки,
Щоб так, немов квітки,
Думки та почуття
Впродовж всього життя
У нас усіх цвіли.
Для цього ми прийшли
На світ цей в першу мить,
А не щоб лиш тужить
І воювати в нім
В бою украй важкім,
Що точиться у нас,
На жаль, у даний час,
Тому що йде війна
Жахлива та страшна,
Яка жалю не зна,
Однак мине вона.
І мир тоді прийде́,
І більше не піде́,
А буде він у нас
Із вами повсякчас.
У рідному краю
З ним, наче у раю,
Кожнісінькую мить
Ми будемо всі жить.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2024
*****
Боремося до кінця
Ми, до перемоги,
Щоб війна минула ця.
В нас достатньо змоги
Й сили ворогів здолать.
Мужньо їх долаєм
Ми і, варто тут додать
Теж, перемагаєм.
Сила волі, духу теж
Нам допомагає,
Щоб війна дійшла до меж.
Вже вона минає
І мине, коли умить
Перемогу з вами
Ми здобудемо. Ця мить
Світла ще не з нами,
Та все ж прийде в рідний край
Наш і вже навіки,
Бо війни, що стріне край
Свій, уже повіки
В нас не буде. Не тужить
Будемо ми з вами,
А у світлім мирі жить
І радіти. З нами
Буде мир. Він буде нас,
Наче сонце, гріти
Лагідно, та повсякчас.
Ми ж, неначе квіти,
В серці будемо цвісти.
Будем почування
Світлі лиш у нім нести,
Доки мить остання
Не настане, як життя
Скінчиться навіки,
Назавжди, без вороття
Все стече, мов ріки.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2024
*****
Ми знаємо лиш дещицю про світ,
В якому живемо і що всіх нас
Оточує вже протягом тих літ,
Впродовж яких на нім минає час.
Хоч іноді здається, що усе
Про нього нам відомо вже, однак
Незвіданого він в собі несе
Ще більше. Нам здається тільки так.
Що більш про нього дізнаємось ми,
Тим більше і питань в нас виника,
Бо ж народились ми на нім людьми,
Бо ж випала нам доленька така.
Змиритися із нею слід нам всім
І світ не зупинятись пізнавать,
Допоки жити будемо на нім,
Хай і всього його нам не пізнать
За час короткого життя, що дане нам,
Що скінчиться у будь-якую мить,
Але не означа це, слід знать вам,
Що через те немає сенсу жить.
Чому початок є, кінець є теж,
Якого не удасться оминуть,
Коли його час прийде. Так, авжеж,
На світ цей іншії іще прийду́ть
І люди, і тварини… Кожен зна.
Усі вони впродовж усіх же літ
Приходитимуть в нього, як весна,
Допоки існуватиме цей світ.
Кінець, звичайно, прийде і його.
Коли? Цього достоту з нас ніхто
Не зна, хай як би не хотів того
Усяк з нас знати. Може, через сто,
А може, через кілька тисяч літ,
Та побиватись нам про це щомить
Не слід, а доти, доки білий світ
І ми є, слід собі на втіху жить.
Євген Ковальчук, 16. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2024
О, скільки ще тривати
В нас буде ця війна
Та серце розривати?
Коли мине вона?
Цього ніхто не знає,
Та кожен певен в тім,
Що ворог наш зазнає
Поразки. Рідний дім
Наш мир зустріне. Прийде
Він в наш коханий край.
В нім сонце миру вийде,
Війні поклавши край,
Її спаливши, наче
Сірник. І серце те,
Що нині гірко плаче,
Мов квітка, розцвіте
Та буде лиш радіти
Кожнісінькую мить,
Немов маленькі діти,
Допоки стукотить.
Війна ж, яка минеться
У той прекрасний час,
Повік не повернеться
В край рідний наш, до нас.
Не буде в нім повіки
Її. Мир, що прийде́,
Залишиться навіки,
Ніколи не піде́.
Ми будемо в нім жити,
Забувши про війну,
Щоб з нею не тужити
І навіть мить одну
На світі цім земному,
У рідному краю,
А щоб вік жить у ньому,
Неначе у раю.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2024
Чи стримувать слід почуття,
Які в тобі вирують
Впродовж всього твого життя?
На те вони й існують
Так само, як також думки,
Аби їх виражати
Для того, щоби залюбки
На світі поживати.
В тім їхня й полягає суть
На світі цім земному,
Яку вони в собі несуть
Всьому і всім на ньому,
Що їх і викликає в нас
Свідомо, підсвідомо.
Я певен, кожному із вас
Про це давно відомо.
Без них же не жили би ми,
А тільки б існували.
Адже звемося ми людьми,
Які в минулім мали,
Тепера мають, будуть мать
Також їх і надалі,
Допоки будуть поживать
У людському загалі,
Де кожен з нас відіграє
Роль певну повсякчасно
І все найкраще віддає,
Аби жилось прекрасно
На цьому світі, на якім
Усе, що є, існує,
Для певної мети на нім,
Без сумніву, слугує
І навіть те, що почуттів,
Також думок не має,
Бо в нас воно споконвіків
Усіх їх викликає.
Євген Ковальчук, 15. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2024
Війна в свої лабети
Взяла всіх нас, та ми
Не з іншої планети,
А є усі людьми.
Тому ми їй коритись
Не будемо повік,
А з ворогами битись
Ми будемо. Навік
Вона у нас минеться,
Коли остання нить
Тонка її порветься
В свою останню мить,
Коли ми перемогу
Здобудем у війні.
Ми стали на дорогу
Цю та йдемо по ній.
Йдемо ми без упину.
Кохаємо ж ми вкрай
Родиму Батьківщину
Всю – український край,
В якому народились
І нині живемо,
Але не щоби бились.
Одначе ми б’ємось
Із тими ворогами,
Які розпочали
Війну цю, щоб рабами
Ми їхніми були.
Та ввік цього не буде.
Закінчиться війна.
В ній перемога буде
Лиш нашою. Вона
І принесе нам спокій.
Ми в мирі будем жить,
А не в війні жорстокій,
Яка в той час збіжить.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2024
Будь щасливим все своє життя.
Лиш недолі не давайсь в полон,
А як є, то хай без вороття
Промине вона, неначе сон.
Будь щасливим все своє життя,
Бо воно дано для того всім,
Щоб лиш світлі думи й почуття
Мали ми усі на світі цім.
Будь щасливим все своє життя,
Живучи, як прагнеш того ти,
Роблячи усе лиш до пуття,
Щоб цієї досягти мети.
Будь щасливим все своє життя,
Бо воно у нас лише одне,
Бо ніколи і нікому майбуття
Іншого не дасть, як це мине.
Будь щасливим все своє життя,
Де б на цьому світі ти не жив,
Доки стук твого серцебиття
Ув останній раз ще не пробив.
Будь щасливим все своє життя
І зроби щасливим тих, із ким
Йдеш ти разом в світле майбуття
Шляхом, навіть хай і нелегким.
Будь щасливим все своє життя,
Кожну мить цінуючи його
І збагачуючи світу сприйняття
Протягом життя свого всього.
Будь щасливим все своє життя,
Розтопи, мов лід, нещастя все.
Пам'ять хай його у забуття
Назавжди від тебе віднесе.
Будь щасливим все своє життя –
Найцінніший скарб на світі цім
Перш, ніж підеш ти без вороття.
Суть життя – у щасті чарівнім.
Євген Ковальчук, 14. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2024
Увійшла в наш край війна
Люта з ворогами.
Точиться у нас вона
Вже, на жаль, роками.
І немає їй кінця.
Але кожен знає –
Скінчиться війна і ця,
Що у нас триває
Й серце, й душу розрива
Без жалю краплини,
Як водою, залива
Кров’ю їх щоднини.
Найтемніші почуття
В них вона пускає,
Нівечить усе життя,
Що у нас минає,
А у когось – відбира.
В кого відібрати
Це життя, не вибира.
Борються солдати
В ній хоробро з усіма
Тими ворогами,
Що напали крадькома,
А тепер між нами.
Точиться страшна війна,
Та усякий знає,
Що закінчиться вона.
Вже вона минає.
Як мине, неначе те
Сонце, мир лиш вийде.
В душу й серце золоте
Наше він же прийде,
Як і в рідний всіх наш край,
Й буде з нами завжди,
Бо війна ця стріне край
Свій в ту мить назавжди.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2024
*****
Хай часто ставить нам життя задачі,
Що вирішити все ж не просто так,
Щоб бажаної досягнуть удачі,
Якої прагнемо ми всі, однак
У розпачі не варто рук складати,
Мовляв, немає рішення цьому.
Слід кожному на цьому світі знати,
Що рішення на ньому є всьому.
Лиш слід його усім нам відшукати,
Коли ми потребуємо цього.
Лиш треба всіх зусиль нам докладати,
Допоки ми не знайдемо його.
Що знайдемо, не варто й сумніватись,
Своєї зупинять не слід ходи
До нього нам. Потрібно лиш старатись,
Бо рішення проблем всіх є завжди.
Його лише той знайде, хто шукає,
Хай, може, не відразу, та знайде́.
Якщо усіх зусиль він докладає,
Якщо до цього він невпинно йде,
А не зустрівши певну перешкоду,
Вертається назад, а не дола
Її, мовляв, щоб непоправну шкоду
Вона мені ураз не завдала.
Тих перешкод у тебе може бути,
Що й полічити їх не зможеш ти,
Та щоб мети своєї досягнути,
Тобі потрібно їх усі пройти.
Нехай вони тебе не зупиняють,
А спонукають лиш вперед іти,
Хай силою тебе лиш наповняють,
Аби зумів насправді ти дійти
До цілі власної, її втіли́ти
Так, як і прагнеш ти, в своє життя,
Що дане, щоб щомить щасливо жити,
Бо як мине, то вже без вороття.
Євген Ковальчук, 14. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2024
*****
Неначе білий сніг,
Що пада нам до ніг,
Війна вся ця розтане.
Вона свій стріне край.
Зустріне мир наш край.
У ньому він настане
Й триватиме весь вік.
Не буде вже повік
Війни. Ми будем жити
У мирі та радіть,
А не лише нидіть
І у душі тужити.
Мир радість принесе,
А тугу, що лиш ссе,
Немов змія, розвіє,
Як вітер. В кожнім з нас
У той прекрасний час
Душа украй зрадіє,
А з нею серце теж.
Не буде щастю й меж.
Воно в них також прийде,
Коли мине війна
Жахлива та страшна.
І сонце миру вийде,
І грітиме всіх нас
Так ніжно повсякчас,
Допоки буде битись
Серде́нько в кожнім з нас,
Допоки буде час
Життєвий наш ще литись.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2024
*****
Коли здається, що усе
Уже утрачено навік,
Що доленька не принесе,
Що прагнеш ти, тобі повік,
У відчай марно не впадай,
Не смій вертатися назад,
А сил своїх всіх докладай,
Аби життя, мов шоколад,
Солодким завсігди* було,
Таким, як прагнеш ти того,
Щоб добре в тебе все ішло
Впродовж життя твого всього,
А не якусь коротку мить,
Не лиш тоді, як пощастить,
Адже воно у тебе вмить,
Мов птаха, з часом пролетить
І більш не вернеться повік
До тебе вже на світі цім.
Тож слід свій проживати вік,
Як прагнеш ти того, на нім.
Адже і дане нам життя
Для того, щоб у щасті жить,
Але для цього до пуття
Слід кожному із нас робить,
Бо щастя, наче сніг з небес,
До нас з тобою не впаде.
Таких, повір, нема чудес
На цьому світі в нас ніде,
Ніколи не було й повік
Не буде. Зна це кожен з нас.
Отож не коротаймо вік,
Дарма не витрачаймо час!
Працюймо, щоб усе збулось,
Як ми і прагнемо того,
Щоб щасно нам усім жилось
Впродовж таки життя всього!
*За́всігди – розм. Завжди
Євген Ковальчук, 13. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2024
Прийдуть мир і щастя.
І тоді минуть
Наші всі нещастя
Ті, що душу рвуть,
Серце розрізають,
Наче гострий ніж,
Мучать і терзають.
Щастя й мир, що, ніж
Сонечко, світліше,
Будуть блискотать
Завжди й наймиліше
Всіх нас зігрівать.
З ними будем жити
Й лиш радіти вкрай,
А не лиш тужити,
Бо нещастям край
Вже навік настане.
Кожне з них умить,
Наче сніг, розтане
Ув останню мить.
Щастя й мир рікою
Будуть в нас текти,
Доки ми з тобою
Будемо іти
В світі цім життєвим
Шля́хом, що украй
Є для нас суттєвим,
Бо один. Як край
Прийде, то навіки
Вже, без вороття.
Тож хай, наче ріки,
Цілеє життя,
Доки ще минає
Так, як сивий час,
Щастя протікає
З миром в кожнім з нас.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2024
*****
Ми розлучимось таки
З долею лихою,
Житимемо залюбки,
Доки час рікою
Буде наш іще текти.
Наче сонце, світла
Буде доленька іти.
Так, немов розквітла
Квітонька, вона цвісти
Буде й ми із нею.
Житимемо я і ти
З нею, мов з ріднею,
Кожну неповторну мить,
Доки стукотати
Буде серце, доки ми
Будем проживати
В світі цім своє життя,
Доки не минеться
Все воно без вороття.
Доля нам всміхнеться
І всміхатися завжди
Буде. Більш страждати
Ми не будем від біди
Й помочі лиш ждати.
Ми щасливими усі
Станемо. Ми будем
Жити ув усій красі
Щастя, що здобудем,
Щастя, що до нас прийде́,
Наче до оселі,
І повік вже не піде́.
Щасні та веселі,
Ми життя усяку мить
Проживати будем,
А все лишенько умить
Назавжди забудем.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2024
Прийде мирний час,
Що уже іде,
Хай війна у нас
Досі ще гуде.
Скінчиться війна.
Прийде мирний час
Так, немов весна
Красна. Кожен з нас
З нетерпінням жде.
Він же всяку мить,
Що минає, йде.
Він до нас спішить,
Щоб війна пройшла,
Щоб у небуття
Вся вона пішла
Вже без вороття,
Назавжди, навік,
А щоб лиш прийшов
Мирний час і ввік
Більше не пішов,
Щоб цей мирний час,
Що прийде́ в наш край,
Залишився в нас,
Вмить поклавши край
Цій війні навік,
Щоби не було
Більш її повік,
Бо вона – лиш зло.
Прийде мирний час.
Певен в цім не я
Лиш, а кожен з нас,
Наша вся сім’я
Українська, так.
І тоді ми жить
Будемо всі всмак,
А не лиш тужить.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2024
У нас є сила,
Яку ввік зла
Не підкорила.
Вона була,
Є й буде з нами
Усяку мить,
А не часами,
Як пощастить.
Це сила духу
І волі теж.
Вона щодуху,
Без жодних меж
Все зло долає,
Щоб жить з добром,
Яке кохає
Усім єством,
З добром, якеє
Усім бажа,
Бо все лихеє
Вкрай зневажа.
Ця дивна сила
У всіх нас є.
Вона нам крила
Міцні дає.
І ми літаєм,
Немов пташки,
Й пісні співаєм
Всі залюбки
Лише веселі,
А не сумні.
Неначе скелі,
Ми всі міцні,
Тому що сила
Ця є всякчас.
Тож й не скорила
Біда всіх нас.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2024
*****
Миру ми бажаєм
Всі, а не війни.
Ворогів долаєм
Мужньо, бо вони
Підло розпоча́ли
Цю війну вести,
Як на нас напали.
Хрест важкий нести
Цей ми вік не будем.
Перемогу ми
В цій війні здобудем.
Й щасними людьми
У своїй країні
Житимемо вік.
Більше в Україні
Нашій всій повік
Ворогів не буде,
Отже, і війни.
Сонце миру буде
Сяти з вишини
Й лагідно нас гріти.
Ми ж в життя красі
Всій лише радіти
Будемо усі,
Доки буде битись
Серце в кожнім з нас.
Більш не будем битись
Ми. Мине той час.
Миру час настане.
Буде він іти
І не перестане,
Доки я і ти,
Він, вона – всі люди
В рідному краю
Житимемо всюди
В мирі, як в раю.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024
Бажаю я, щоби
На світі хвороби
Вмить всі позникали
Так, як і настали,
Аби усі люди
На світі цім всюди
Здоровими жи́ли,
Повік не тужили
Й щасливими стали,
А не лиш бажали
Позбутись нещастя,
Щоб світлеє щастя
У душу впустити
І завжди з ним жити.
Здоровими будуть,
То й щастя здобудуть,
Всі лиха минуться
І більш не вернуться.
Адже найцінніше
Було і раніше,
Є й буде в людини
Здоров'я щоднини,
Щомиті. Нічого
Не буде без нього,
Бо все цінність втратить.
Хай й гроші заплатить
Хтось з нас, щоби стати
Здоровим. Настати
Не завжди ж в нас може
Та мить, що поможе.
Євген Ковальчук, 12. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024
Мир настане,
Як розтане,
Наче сніг, війна,
Що триває
Й розриває
Серце. Як весна,
Він все ж прийде
В край наш. Вийде
В небесах його
Сонце красне
Та прекрасне.
Стрінем ми його.
Блискотати
Й зігрівати
Буде нас усіх,
Обіймати,
Наче мати
Діточок своїх.
Мир настане,
Як не стане
Ворогів у нас.
Їх долаєм,
Наближаєм
Ми цей світлий час.
Як настане
Він, то стане
В нас тривати вік.
Перестане
Йти, розтане
Ця війна навік.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2024
*****
Якби таку я силу мав,
Якою б лихо все здолав,
Ні миті я би не вагавсь,
Цілком би нею скориставсь,
Щоб всім жилось на світі цім
У щасті, бо ж життя у тім
І полягає, щоб щомить
У світлім щасті всім нам жить.
Та певен, знає кожен з вас,
Що не прийде́ до нас цей час,
Якшо не будемо робить,
А лиш постійно байди бить.
Та й не потрібна сила та,
Аби здійснилась ця мета.
Це знаю я, це знаєш ти.
Тоді цієї ми мети
Усі насправді досягнем,
Коли зусиль всіх докладем
Ми разом – я, ти, він, вона.
Відомо всім іще здавна,
Що сила в єдності, яка,
Яка би доленька важка
Нас не спіткала, подола
Її, щоб доленька цвіла,
Мов гарні квіти навесні,
Насправді, а не уві сні
І протягом життя всього,
Як ми й бажаємо того.
Тоді лише той час прийде́,
Якого кожен з нас так жде.
Євген Ковальчук, 11. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2024
*****
Впевненість я маю
В тому, що війна
Ця дійде́ до краю.
І, немов весна
Красная, мир прийде.
Сонечко його
Яснеє в нас вийде
І впродовж всього
Часу блискотати
Буде та усіх
Ніжно зігрівати,
Радісний лиш сміх
На вустах будити
В кожного із нас.
Сліз не будем лити
Ми в той світлий час,
Що ось-ось настане
В нашому краю.
Жити кожен стане,
Наче у раю,
Доки серце б’ється.
Нині ж бій іде
Й жоден не здається
Воїн і не жде
Перемоги. Сміло
Здобува її,
Борючись уміло,
Щоби до сім’ї
України доля
Світлая прийшла,
А важка недоля
Назавжди пішла.
Буде так. Я знаю.
Впевнений я в цім
І лише бажаю
Миру я усім.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024
*****
Час кінець покласти всьому,
Що несе нам зло лишень,
Щоб всі ми на світі цьому
Одне одному щодень
В серце кожної людини
Тільки добрі почуття
Сіяли, немов зернини,
Упродовж всього життя,
Що тече, немов рікою,
У майбутнєє щомить,
Що будуємо з тобою
Ми, щоб в нім щасливо жить.
А чи будемо щасливо
Жити в нім, покаже час.
Знати ж кожному важливо,
Що залежить це від нас.
Хто усіх сил докладає,
Щоб до успіху дійти,
Той його із часом має.
Може, «той» – це саме ти.
Хай, можливо, не щоразу
Все виходить, як жада
Кожен з нас, і не відразу,
Зовсім це ще не біда.
Варто тільки не здаватись,
Склавши руки в тую мить,
Треба лиш як слід старатись,
І невдовзі пощастить.
Адже той лиш, хто працює,
Власне щастя віднайде́,
А хто тільки ледарює,
Ввік до нього не прийде́.
Буде в світі лиш тужити
Той, хто байди буде бить.
Щастя треба заслужити,
А для цього слід робить.
Євген Ковальчук, 11. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024
*****
Доленьку лихую
Пострічали ми,
Та недолю тую,
Щоби жить людьми
Щасними, здолаєм
Ми таки. Її
Вже перемагаєм.
Більше до сім’ї
Нашої не прийде
Ввік вона, як вмить
Вся із неї вийде.
Серденько щемить
І душа теж плаче,
Бо недоля ця
Є іще, одначе
Дійде до кінця
Та гірка недоля.
Буде знову в нас
Дивовижна доля –
Неймовірний час.
Ворога здолаєм.
Скінчиться війна.
Мир, який чекаєм,
Прийде, як весна
Красная, до краю
Нашого навік,
Як війна до краю
Дійде. І повік
Більш її не буде.
Перемогу край
Наш таки здобуде,
Їй поклавши край.
Буде панувати
Мир в нас повсякчас,
Доки стукотати
Буде серце в нас.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2024
Вже віє холодом настільки,
Що до самих кісток пройма.
Та то не дивно аніскільки,
Бо вже до нас прийшла зима,
Бо вже її пора настала,
Настав її «зірковий» час.
Вона ж до нас так поспішала,
Мов учениця в перший клас.
Вона приходить, кожен знає,
До кожного із нас щораз,
Коли її час наступає,
Але щораз, мов в перший раз.
Як осінь вже від нас відходить,
Мов сонце десь за небокрай,
За нею зимонька приходить
У наш єдиний рідний край
І нам приносить із собою
Одне з природніх тих чудес,
Що падає до нас з тобою
Сніжиночками із небес,
Яким найбільш радіють діти,
З них ліплять бабу снігову.
Не звикли ж бо вони сидіти
Удома в пору зимову.
Нехай зима всім нам приносить
З собою холод повсякчас,
Яким би він не був, не досить
Його, аби злякати нас.
Адже ми живемо в будинку,
Де гріють батареї нас,
Де ставимо ми всі ялинку
У передноворічний час,
Який ждемо ми, наче диво,
Мов бажаного гостя в дім,
З надією, що жить щасливо
У році будемо новім.
Євген Ковальчук, 10. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2024
*****
Ще не здобули
Перемогу ми,
Щоби ми були
Вільними людьми
У своїм краю,
Щасними також,
Щоб, мов у раю,
Всі жили. Отож
Боремось щосил,
Щоб цей час настав,
Щоби небосхил
Мирним знову став.
Сил не бракне нам,
Щоб перемогти
Та, неначе в храм,
В світлий мир ввійти
І у ньому жить
Часу кожну мить,
І не лиш тужить,
А душею пить
Радість, що без меж,
Щастя неземне
І кохання теж
Все життя земне.
Цей прекрасний час
В наш коханий край,
Тобто до всіх нас,
Прийде. Наче рай,
Буде вся земля,
Де живем всякчас
Ти, вона, він, я –
Всі ми, кожен з нас.
Й сумніву нема
В тім, що буде так.
Певність обійма.
Житимемо всмак.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012160
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024
Зима прийшла
І принесла
З собою білий сніг,
Який летить
У дану мить
Невпинно нам до ніг.
І морозець
(Йому хай грець!)
Почав вже лютувать,
Також усіх
Нас, мов на сміх,
Безжалісно щипать.
Тобі й мені
Короткі дні
Шле, ночі ж навпаки –
Шле довгі всім
На світі цім
Не роки, вже віки,
Які біжать,
Немов спішать
Кудись вони прибуть,
Лишивши слід,
Яким услід
Наступнії ідуть.
Прийшла зима,
Та не дарма
Її всі люблять вік,
Різдво ж в цей час
Іде до нас,
А також Новий рік.
Євген Ковальчук, 10. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012159
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.04.2024
*****
Час війни збіжить.
І тоді ми жить
В мирі будем всі,
У його красі
Всій. Нам пощастить
Цю прекрасну мить
Стріти. І вона,
Як мине війна
Ця страшна навік,
Буде цілий вік
В нашому краю
Йти. Мов у раю,
Щасними людьми
Житимемо ми,
Позабувши зло,
Що колись було,
Та, мов навесні
Лід, не уві сні,
А насправді вмить
Стануло у мить
Гарну цю, однак
Вже навік, щоб смак
Щастя у красі
Всій його ми всі
Відчували вік –
Кожен новий рік,
Місяць, день і мить,
Доки стукотить
В грудях повсякчас
Серце в кожнім з нас.
Євген Ковальчук, 02. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012068
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2024
*****
Доленька нам посміхнеться,
Як страшна війна
Ця цілком у нас минеться.
Прийде, як весна,
Мир, якого ми чекаєм
З нетерпінням. Ми
Всі без винятку це знаєм.
І тоді людьми
Щасними ми будем жити
В рідному краю,
Не лише весь час тужити,
А, мов у раю,
Мить усякую радіти.
Світлі почуття
Будуть квітнути, мов квіти,
Наше все життя
В серці та душі. І мати
Думи чарівні
Будем. Будуть обіймати
Дійсно, а не в сні
Нас вони, неначе мати
Ріднеє дитя.
Будем їх в собі тримати
Також все життя,
Доки в грудях серце б’ється,
Доки дишем мить
Всяку, що, мов річка, ллється,
Протіка, біжить.
Час цей світлий в нас настане,
Як війни навік
В нашому краю не стане.
Буде ж мир весь вік.
Буде він у нас в оселі.
Будемо вік жить
Ми, щасливі та веселі,
А не лиш тужить.
Євген Ковальчук, 02. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012067
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.04.2024
Так, як лагідне тепло
Зігріває нас,
Щоб приємно нам було,
Так і мирний час
Буде всіх нас ніжно гріть,
Як прийде́ до нас.
Будемо йому радіть
Ми усі всякчас.
Ми на нього так ждемо,
Що й не передать,
Але також ідемо.
Мужньо відсіч дать
Ворогам своїм змогли,
Щоб рабами ми
Їхніми ввік не були,
А були людьми
Вільними в своїм краю,
Що один у нас,
Щоб в нім жити, як в раю
Дивнім, повсякчас.
Буде так у тую мить,
Як здобудем ми
Перемогу. Пощастить.
Вільними людьми
І щасливими вкрай теж
Будемо ми жить,
Як війна дійде́ до меж
Повністю умить,
Як закінчиться вона,
Пройде, пролетить.
Лиш тоді, немов весна
Гарна, прилетить,
Наче птаха, мирний час
Той, який іти
Буде цілий вік у нас,
Наче я і ти.
Євген Ковальчук, 02. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011996
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2024
*****
Нам із вами пощастить.
Ця війна пройде́,
Наче птаха, пролетить.
Мир тоді прийде́.
Будемо у ньому ми
Всі із вами жить
Лиш щасливими людьми
Неповторну мить
Кожну. Наче сонце, час
Світлий цей іде
Вже до кожного із нас.
Вже ось-ось прийде́
Він і, ніби сонце, гріть
Буде нас усіх.
Будемо життю радіть.
Радісний цей сміх
Буде навкруги лунать,
Наче пісня та,
Доки буде стукотать
Серце. Золота
Ця пора іде до нас.
Ми до неї теж
Ідемо в складний цей час,
Що дійде́ до меж
Власних, скінчиться умить
І уже навік.
Будемо ми в мирі жить
Весь земний свій вік.
Певен в цім я на всі сто.
Боремося ж ми
Так сміливо, як ніхто,
Щоб з тенет пітьми
Вибратись і більш повік
В них не потраплять.
Вороги ж заснуть і вік
Весь хай міцно сплять!
Євген Ковальчук, 02. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011995
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.04.2024
У мені надія
В те, що мир прийде́,
А війна-стихія
Назавжди піде́,
Буйно розквітає,
Наче квітів цвіт,
Серце огортає
Так, як небо світ.
Ця надія світла
В серденьку моїм
Та душі розквітла.
З нею добре їм.
Втілиться, здійсниться,
Певен я, вона.
Назавжди скінчи́ться
Ця страшна війна,
Що іще триває
В нашому краю
Й серце розриває
В грудях без жалю,
Й душу, мов зміюка,
Ссе. Війна пройде́.
І мов каменюка
З серця упаде.
Серце лиш давити
Більш не буде, ні.
Будемо ми жити
В мирі, не в війні,
Бо війни не стане
В нас уже навік.
Мир, який настане,
Буде цілий вік.
В ньому будем жити
І радіти вкрай,
А не лиш тужити.
Тузі прийде край.
Євген Ковальчук, 02. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011920
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2024
Хай все те, що вам лиш сниться
У солодких снах,
В вашому житті здійсниться,
А лихе, мов птах,
Відлетить від вас навіки
Враз у небуття,
Щоб не мучило повіки
Думи й почуття.
Хай усе лихе минеться
Вмить на світі цім.
Хай щасливая всміхнеться
Доленька вам всім.
Хай всі темні почування
Із душі піду́ть,
А лиш світлі, мов світання,
В неї увійду́ть,
Мов до рідної оселі,
Сповнять душу хай
До самісінької стелі –
Кожен кут і край.
Хай течуть, неначе ріки,
Всі вони у ній
І залишаться навіки
Жить в ній, щоб лихій
Доленьці шлях перекрити,
Щоби не прийшла,
А як довелося жити
З нею, – щоб пішла,
Зникла із очей, минулась,
Наче й не було,
І вже більш не повернулась,
Мов в своє житло.
Ми ж на світ родились з вами,
Щоб на ньому жить
В щасті лиш і не часами,
А усяку мить.
Євген Ковальчук, 09. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011919
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.04.2024
В нас усіх одне бажання
Нині – щоб прийшла
Враз війні цій мить остання,
Щоб вона пройшла
І повік ся не вернула,
Щоб у небутті,
Наче в морі, потонула.
В нашому бутті
Сіє думи й почування
Темнії вона
Без краплини співчування,
Бо його й не зна.
Наша світле це бажання
Втілиться в життя.
Боремося ж без вагання,
Світле майбуття
Наближаючи щоднини
В цім важкім бою
До Вкраїни-Батьківщини.
Земленьку свою
Ворогам, які напали,
Ми не віддамо,
Як вони би не бажали.
Край покладемо
Цій війні, як їх сміливо
З неї проженем.
Станеться це справжнє диво,
До якого йдем
Ми усі, йдемо невпинно.
Прийде мир. Його
Ми зустрінемо гостинно,
Так, немов свого
Друга, і у ньому жити
Будемо й радіть
Лиш йому, а не тужити.
Ніде правди діть.
Євген Ковальчук, 02. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011842
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2024
Ой, мороз, мене украй
Не морозь, лети
Птахою у інший край.
Не потрібен ти
Ні мені, ані усім
Тим, з ким наяву
На великім світі цім
Я собі живу.
Зараз же геть забирайсь!
Вже настав твій час
Йти і більш не повертайсь
Ти повік до нас!
Викликаєш же лишень
Ти впродовж життя
В нас вночі, а також вдень
Темні почуття,
Не даєш спокійно жить,
Добре працювать,
Щоби грошей заробить,
Також – спочивать,
Як спочинку час пробив,
Та в тих, хто лишень
Неутомливо робив
Цілий божий день.
І дорослі, і малі –
Кожен прагне жить
Не з тобою, а в теплі
В світі цім щомить,
А не влітку й навесні
Лиш. Тож забирайсь
Та ні наяву, ні в сні
І не наближайсь
Ти до нас всіх, щоб повік
Й сліду не було
Більш твого, а щоб весь вік
Гріло нас тепло.
Євген Ковальчук, 09. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011841
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.04.2024
Сонце миру запалає,
Як мине війна,
Що у нас іще триває.
Кожен з нас це зна.
Сонце миру ми чекаєм
Нині, як ніхто.
Ми усі чудово знаєм –
Не за років сто
Миру ясне сонце вийде,
А за певну мить,
Як перемогти в нас вийде
Ворогів всіх вмить,
Як ми всіх їх подолаєм.
Ми для цього всіх
Сил, що маєм, докладаєм,
Не шкодуєм їх.
Боремось ми за свободу
І за волю теж
Українського народу.
Сонце миру все ж
Запалає, й повернемо
Їх собі ми знов.
Ми заради них живе́мо.
А також любов
До Вкраїни-неньки, наче
Вогнище, пала
В серці, що ще гірко плаче,
Бо війна ця зла
Ще іде, та залишилось
Їй недовго йти.
Сонце миру пробудилось.
І його я й ти,
Він, вона – усі ми з вами
Стрінем. Буде гріть
Вік воно нас, не часами,
Ми ж усі – радіть.
Євген Ковальчук, 02. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011797
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
*****
Лютую я холоднечу,
Що нам всім несе зима,
Вижену у порожнечу,
Де нікого більш нема,
Де вже вік перебуває
Безпроглядна лиш пітьма,
Що навкруг все обіймає,
Тобто те, чого нема.
Вижену її я сміло,
Покладу їй врешті край,
Щоб не мучила ні тіло,
Ані душу з серцем вкрай.
Їх вона неначе крає
Без ножа й без співчуття.
В них вона лиш викликає
Неприємні почуття,
Із якими коротати
Вік свій буду, та й по всім.
Не для цього дала мати,
Як родивсь на світі цім,
Те життя, що протікає,
Мов ріка, в мені щомить.
Тож від мене хай тікає
Холод назавжди в цю ж мить.
Йди від мене, забирайся!
Не потрібен ти мені
Й більш назад не повертайся
Ані наяву, ні в сні,
Щоб тебе не лиш зимою,
А ніколи не було,
Щоб завжди, а не порою
Сонце лагідне тепло
Кожному з нас любо слало
На землі цій, мов привіт,
Щоб навкруг все розквітало
На увесь цей білий світ.
Євген Ковальчук, 08. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011796
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.04.2024
В мені живе надія,
Що скінчиться війна.
Це також наша мрія
Усіх, на всіх одна.
Війна ввійшла неждано
У наше бо життя,
Що кожному з нас да́но,
Й без краплі співчуття
У серці посіває
Болючі почуття
І душу розриває,
Мов здобич, на шмаття́.
Та ми не здаємося.
Ми зовсім не з таких.
Сміливо ми б’ємося
З усіх сил проти тих,
Що вторгтися посміли
У наш коханий край,
Та як би не хотіли
Вони, війні цій край
Ми покладем. До краю
Вона таки дійде́.
Тоді з-за небокраю
Блакитного зійде́
Яскраве сонце миру
Й нас буде ніжно гріть,
Свою усмі́шку щиру
Пославши. Ми радіть
В душі безмежно будем,
Бо перемогу ми
Усе ж таки здобудем,
Звільнившись від пітьми
Війни, що нас накрила.
Від неї звільнить нас
Усемогутня сила.
Настане мирний час.
Євген Ковальчук, 02. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011720
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
*****
Хай в душі, мов сніг, розтануть
Темні почуття,
А на їхнім місці встануть
На усе життя
Тільки світлі почування
В кожного із вас,
Як, як настає світання,
У ранковий час,
Сонце попід небесами
Завжди устає
І проміння нам часами
Теплеє дає,
Щоб зігрілося ним тіло
І душа із ним,
Й все, що серце б закортіло,
Наче сірий дим,
Враз розвіялось навіки
В темне небуття,
Щоб, мов повноводі ріки,
Протягом життя
В нім, неначе пишні квіти,
Квітли почуття
Ті, що вчать всіх нас радіти
Й цінувать життя,
Кожну мить його, якая,
Мов ріка, біжить.
Мить його ж остання тая
З часом все ж збіжить.
І не дасть уже повіки
Другого життя,
Як заплющимо навіки
Очі, майбуття.
Ось, чом завжди цінувати
Слід його нам всім,
А не марно час втрачати
Лиш на світі цім.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011719
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.04.2024
*****
Наче сніг, розтане
Ця війна у нас.
Світлий, мирний час
В нас тоді настане.
Будемо в нім жити.
Серце, що щемить
В цю важкую мить,
Буде не тужити,
А украй радіти.
Будуть в нім рости
Й гарно так цвісти
Почування-квіти,
Що і передати
Не зумієм ми,
Із тенет пітьми
Вийшовши. До дати
Цеї ми прямуєм,
Щоби мир зустріть
І йому радіть.
Нині ж вкрай сумуєм,
Бо війна триває
Досі в нас усе ж
Й душу, серце теж
Люто розриває.
Але ми здобудем
Перемогу всі
У її красі
Всій й щасливо будем
В Україні жити,
(Бо ж вона наш край),
А не лиш украй
Горювать-тужити.
Тільки не корімось
Ворогам своїм!
Давши відсіч їм,
З ними лиш борімось!
Євген Ковальчук, 30. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011635
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024
*****
Ой, ви, думоньки-думки,
Годі спать, вставайте
І, мов пишнії квітки,
Буйно розцвітайте
На увесь цей білий світ,
Що проліг між нами,
Розцвітайте, наче квіт,
Віршами-словами.
Любі думоньки-думки,
Час настав ставати
У римовані рядки,
Наче в стрій солдати,
І у них увесь свій хист
Вміло показати,
Мов на сцені той артист,
Що прийшов співати
Чи, можливо, танцювать,
Чи в виставі грати,
Чи, немов музика, грать,
Публіку втішати.
Ви ж, думки, часу також
Марно не втрачайте.
Не годиться ж бо. Отож
На папір лягайте
У римовані рядки,
Щоб вірш сформувати,
Що зуміє залюбки
Кожен прочитати
І із нього почерпнуть
Щось корисне, може,
Суть, яку слова несуть,
Те, що допоможе
Краще зрозуміти світ
І знайти в нім власне
Місце, щоб впродовж всіх літ
Жити лиш прекрасно.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011634
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.04.2024
*****
Точиться війна
В нашому краю,
Та мине вона.
І, мов у раю,
Будемо ми жить
І радіть щодень,
А не вкрай тужить
Кожен новий день.
Боремося ми
Проти ворогів –
Нечисті-пітьми
Слуг, убивць, катів.
Ми здолаєм їх.
Не шкодуєм ми
Всіх зусиль своїх,
Щоби жить людьми
Вільними цілком,
Щасними весь вік,
Щоб з ніяким злом
Ми уже повік
Не стрічались. Так,
Прийде світлий час
Цей. І, наче мак
Гарний, кожен з нас
У душі цвісти
Буде повсякчас,
А не лиш нести
Хрест важкий. Я вас
Запевняю в цім.
Не здаваймось ввік
Ворогам своїм
Лиш! І будем вік
Весь, усяку мить
В рідному краю
Лиш у щасті жить
Так, мов у раю.
Євген Ковальчук, 30. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011551
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
*****
Серденько сумує,
Бо іде війна.
Ворог в нас лютує,
Наче сатана.
Боремось сміливо
Ми із ним, щоб все ж
Сталось справжнє диво, –
Ця війна до меж
Власних вже назавжди
В тую ж мить пішла,
Щоб жили ми завжди
В мирі, щоб цвіла
Доленька, мов квіти
Гарні у гаю,
Щоб лише радіти,
Жить, мов у раю.
Друзі, так і буде,
Як наш рідний край
В цій війні здобуде
Перемогу, край
Їй поклавши. Тільки
Не здаваймось ввік,
А борімось стільки,
Скільки слід, щоб вік
Свій не коротати,
А у мирі жить,
Щастя відчувати,
Доки не збіжить
Все життя земнеє
Назавжди у нас,
Бо його однеє
Дав усім нам час,
Щоб не воювати
Та лише тужить,
А щоб відчувати
Щастя й в мирі жить.
Євген Ковальчук, 29. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011549
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.04.2024
*****
Коритися недолі
Повіки ми не будем.
Щасливої ми долі
Зазнаєм, як здобудем
В війні цій перемогу,
Всій їй кінець поклавши.
Ми, на її дорогу
З сумлінням чистим ставши,
До неї, перемоги,
Прямуємо невпинно.
Нам не бракує змоги
Й сил, рідна Батьківщино,
Аби її здобути.
Ми всіх їх докладаєм,
Щоб щасними вік бути.
Ми ворогів долаєм.
Як всіх їх подолаєм,
Як всіх їх проженемо
Із кра́ю, що кохаєм,
Бо рідний, то дійде́мо
До долі, що бажаєм
Усі ми з вами мати,
Щоб край наш вмить став раєм,
В якому проживати
Ми будемо із вами
Й життю украй радіти
Завжди, а не часами,
Немов маленькі діти.
Нізащо не корімось
Лиш ворогам, а з ними
З хоробрістю борімось!
Тоді, мов серафими,
Свої незламні крила
Підійме і накриє
Нас дивовижна сила,
Що в душу щастя влиє.
Євген Ковальчук, 28. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011455
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024
Борімося за рідний край,
За волю та свободу
Його ж таки народу,
Несправедливості всій край
Поклавши вмить! Нехай вона
Піде́, мов сніг, розтане,
У небуття враз кане
Уся, його діставшись дна!
Лиш тільки ворогам своїм
Нізащо не корімось!
Щосили всі борімось!
І гордо покажімо їм,
Хто в українському краю
Господар. Не тужити
Ми будемо, а жити,
Мов у прекрасному раю,
Тоді, як подолаєм вмить
Всіх ворогів. Не стане
Й війни. Вона розтане,
Мов сніг, у ту прекрасну мить,
А прийде мир в наш рідний край
І лишиться навіки,
Бо вже війни повіки
Не буде, як свій стріне край
Вона. Мов сонце, гріти нас
Всіх буде мир собою,
Допоки, мов стрілою,
Летітиме наш з вами час.
Лиш найсвітліші почуття
Нас будуть обіймати,
Немов малятко мати
Його, впродовж всього життя,
Його кожнісінькую мить,
Що буде проминати,
Бо буде все минати,
Від чого серце лиш щемить.
Євген Ковальчук, 27. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011454
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.04.2024
*****
Ні, не буде цілий вік
Ця війна точитись
Й ми усі журитись.
Прийде мить, коли навік
Скінчиться у нас вона,
Наче сніг, розтане.
І тоді настане,
Наче красная весна,
Мир, в якому будем жить
І життю радіти,
Як маленькі діти,
А не гірко лиш тужить.
Певні в цьому ми усі.
Як війни не стане,
Світлий мир настане
У своїй усій красі.
Ми усі його ждемо
Та також до нього,
Щоб прийти одного
Дня назавжди, ідемо.
Прийдемо і повсякчас
В ньому будем жити
І лиш те робити,
Щоб не стік його весь час,
А щоб він у нас тривав
Завжди та усюди,
Доки будуть люди.
Щоб цей світлий час настав,
Прагнемо всім серцем ми
Й також наближаєм.
Ворогів долаєм.
Як здолаєм всіх, людьми
Щасними ми будем жить.
Адже мир настане,
Бо війни не стане
У прекрасну тую мить.
Євген Ковальчук, 27. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
*****
Мені здається часом, на краю
Життєвої безодні я стою.
Ще крок вперед зроблю – і упаду
Тоді я в неї, на свою біду.
Й вона поглине повністю мене,
Моє життя єдине враз мине,
Душа покине тіло й полетить,
Мов птаха, в інший світ у тую мить,
В той світ, де житиме вона вже вік,
З якого не повернеться повік
В цей світ, в якім живе вона
В цей час, який повз нас мина.
Та знаю я, що упаду
В безодню ту, коли пройду́
Життєвий шлях, яким щодень,
Щомиті йду, тоді лишень.
А доти маю я свій час
Так само, як і кожен з вас,
Присвячувати лиш тому,
Що певну користь всім, всьому
Приносить, а не тільки нам.
Адже на світі цім не сам
Живу я так, як кожен з вас.
Життя ж нам надане в той час,
Коли родились ми на світ,
Аби впродовж усіх тих літ,
Які нам доля дасть усім,
Ми те робили всі на нім
Впродовж життя свого всього,
Що лиш поліпшує його.
Євген Ковальчук, 06. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011397
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.04.2024
Серденько моє страждає
Та душа болить,
Бо війни іще триває
Прежахлива мить.
Точиться війна кривава.
Люди гинуть в ній.
Українськая держава
Стала у двобій
З ворогами, що напали,
Щоб її скорить,
Та, хай як би не жадали,
Темная ця мить
В ній ніколи не настане.
Точиться війна,
Та, неначе сніг, розтане
Повністю вона,
Як здобудем перемогу
Ми усі у ній.
Ми вже на її дорогу
Стали і по ній
Сміло ідемо до неї.
Буде в нас вона
Квітнути, немов лілеї,
Як мине війна
І повік вже не настане
В нашому краю.
Кожен з нас у ньому стане
Жити, як в раю,
Доки буде серце битись
В грудях. Більш повік
Ми ні з ким не будем битись.
Буде мир весь вік
В нашому краю і в світі
Цім земнім усім,
Бо в свої не візьме сіті
Ввік війна нас в нім.
Євген Ковальчук, 27. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
*****
Сумую часом я за тим,
Що у минуле відійшло,
Хай навіть в мене й непростим
Воно в моїм житті було.
Але, звичайно, в нім були
Також моменти чарівні
Так, як і в кожного, коли
Їх слала доленька мені.
Того прожити вдруге я
Не зможу більш уже повік,
Та пам’ять людськая моя
В собі те берегтиме вік.
Вона – мов дім для тих подій,
Які від кожного із нас,
Немов лист буйний вітровій,
Навік відніс невпинний час.
Усі вони у ній живуть.
В ній також житимуть весь час
Події ті, які прийду́ть
І підуть назавжди від нас.
Ми зможемо всі пережить
У спогадах їх безліч раз,
Коло того нам закортить
Без жодних зайвих справ і фраз.
Нема чого нам тут гадать.
Для того, щоб їх знов прожить,
Їх варто буде лиш згадать
У будь-яку потрібну мить.
Цю здатність має кожен з нас
Так само, як також – забуть
Те, що відніс від нас птах-час,
Неначе так і має буть.
Та згодом може принести
До пам’яті він нам його,
Коли і не чекаєш ти,
Можливо, у житті цього.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.04.2024
*****
Війна, яка триває
У нашому краю
Та серце розриває,
Мине. Як у раю,
Ми житимемо з вами
Життя усяку мить,
А не лише часами,
Тоді, як пощастить.
Для цього докладаєм
Зусиль ми всіх своїх,
Бо ворогів здолаєм
Лише із ними. Їх
Ніскільки не жалієм,
А ними ворогам
Показуєм, що вмієм,
Щоб все ж всміхнулась нам
Всім доля, – щоб здобу́ли
Ми перемогу в цій
Війні, аби заснули
Всі вороги у ній
Навік чи повернулись
В край свій і двері всі
Його ураз замкнулись,
А ми в усій красі
Своєї Батьківщини
Жили щасливо вік,
Щоб в кожної людини,
Неначе води рік,
Лиш світлі протікали
І почуття, й думки,
Щоб всі ми проживали
Життя все залюбки,
Неначе в неземному,
Господньому раю,
Та в ріднім, дорогому,
Коханому краю.
Євген Ковальчук, 26. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011239
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024
*****
Не знаю, скільки поживати
Ще буду я на світі цім,
Та доки житиму, писати
Я вірші не спинюсь на нім.
По правді кажучи, вбачаю
У них я сенс свого життя,
Адже у них я виражаю
Свої думки та почуття
Про світ і все, що є на ньому,
Про те, що й викликає їх
У голові і серці мому.
Думок і почуттів своїх
Зректись не зможу я повіки,
Лише, як скінчиться життя,
Коли заплющу я повіки
Навік. Тоді і почуття,
І думи всі, що маю нині,
Погаснуть, мов зірки нічні,
Навік. Життя ж дано людині
Одне, усім, не лиш мені.
Тому не просто так лиш жити
Повинні ми на світі цім,
А доки живемо, робити,
Щоб гідний слід лишить на нім.
У цьому суть і полягає
Людського нашого життя,
Яке поволеньки минає,
Й коли мине, то вороття
Не буде вже повік до нього.
Адже життя в нас лиш одне,
Не буде іншого ні в кого
Тоді, коли воно мине.
Немає тут, чого й гадати.
Це знають всі на світі в нас,
Та не завадить нагадати
Про це ще кожному із вас.
Євген Ковальчук, 04. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1011238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.04.2024