| Сторінки (22/2155): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
Хай буде мир на світі всім,
А війни хай минуть,
В минулеє піду́ть
І вік живуть лише у нім.
Хай мир, мов сонце, зігріва
Кожнісінького з нас
Усюди й повсякчас,
Допоки ще життя трива.
Хай мир в душі та серці теж,
Мов квітонька, росте
Й чарівно так цвіте,
Не знаючи ніяких меж.
Хай завжди мир живе у нас,
А ми живімо в нім
На світі цім земнім,
Що нас оточує всякчас.
Як житимемо ми у нім,
Війни не буде ввік,
А буде мир весь вік
У нас, на світі цім земнім,
В якому живемо всі ми
Життя усяку мить,
Допоки стукотить
В нас серце, бо ми є людьми.
Хай мир не гасне в нас повік,
Мов яснії зірки,
Щоб жи́ли залюбки
Всі ми із вами весь свій вік,
Усе своє земне життя,
На жаль, лише одне,
Адже, коли мине,
То вже навік, без вороття.
Тож не марнуймо лиш його
На бійки та сварки,
А в мирі, залюбки
Живім впродовж життя всього!
Євген Ковальчук, 13. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009024
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
*****
Нехай усе нещастя,
А також біди всі
Минуться. Світле щастя
В усій своїй красі
Хай в душі завітає
Людськії і в серця,
Нехай їх огортає
До самого кінця
Життя, яке нам й дане,
Щоб разом з ним лиш жить,
Аби усе бажане
Здійснилося в ту ж мить,
В яку воно з’явилось
В думках, аби життя,
Немов ріка та, лилось
У світле майбуття,
Що ми усі щомиті
Будуємо, мов дім,
Для того, щоб в ті миті,
Як прийде, жити в нім
Впродовж життя усього,
А не лиш певний час,
Тому що вже до нього,
Повік не буде в нас
Повернення, не буде
Тоді, коли мине
Воно, коли прибуде
Та смерть, шо не мине
Ніхто на світі цьому,
Хай як би не бажав
І скільки б він на ньому
Не мав зробити справ,
Щоб в світі залишити
Слід гідний по собі.
Тому потрібно жити
Щомить мені й тобі.
Євген Ковальчук, 22. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009023
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.03.2024
*****
Подолати нас не вдасться
Ворогам повік,
Адже жоден з нас не здасться,
Навіть хай і вік
Доведеться їх долати,
Бо одна у нас
Рідна Україна-мати.
Але прийде час
Мирний. Ми здолати зможем
Ворогів усіх.
У війні цій переможем
Ми із вами їх.
Доленька нам посміхнеться.
Назавжди війна
Ця страшна у нас минеться.
Кожен з нас це зна.
Певен кожен з нас у цьому
Повністю, цілком.
У бою цім нелегкому,
Борючись зі злом,
Ворогів своїх долаєм
Й цим же кожну мить
Перемогу наближаєм,
Щоби завжди жить
Лиш у мирі та у щасті
В рідній стороні,
Позабувши всі напасті,
Що у цій війні
Ми зазнали й зазнаємо
Досі ще, однак
Ворогам ми не здаємо
Край свій. Наче мак,
Буде весь він процвітати,
Як ми проженем
Ворогів з своєї хати,
У якій живем.
Євген Ковальчук, 13. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008934
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
*****
Лиш той, хто не здається
Здолає долю ту,
Яка над ним сміється.
Він втілить цю мету,
Якщо все ж докладає
Усіх зусиль, які
Він у собі тримає.
Тоді часи важкі
Ураз навік минуться,
Як він того й жада,
На пил, на порох струться.
Більш жодная біда
Його не потурбує,
Щоб знівечить життя.
До нього прикрокує
Щасливе майбуття,
Настане, як світання
По ночі настає,
І світлі почування
У душу увіллє,
А в голову лиш світлі
Упустить враз думки,
Щоб, наче ті розквітлі
Квітки, він залюбки
Всередині і зовні
Розкішно розцвітав,
Щоб квітнув він уповні
У вигляді тих справ,
Що щастя б лиш будили
Вони в людських серцях
І додавали б сили,
Щоб життєвий шлях
Пройшовши, залишити
Слід гідний в світі цім,
Щоб мали змогу жити
Й нащадки добре в нім.
Євген Ковальчук, 21. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008933
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.03.2024
Дійде хай до краю
Ця страшна війна
В нашім ріднім крáю,
Бо ж добра вона
Не несе ніскільки,
А саме лиш зло
Нам усім. О, скільки
Люду відвело
Зло це неокрає
В інший світ від нас!
Зло це серце крає
Із душею. Час
Темний цей, неначе
Ніч. Душа із ним
Разом з серцем плаче.
Шля́хом життьовим
Слід йти не з війною.
З нього бо вона
Кида нас з тобою.
Так, немов весна,
Має розцвітати
Мир на світі цім.
Маєм дарувати
Ми його усім,
Щоб у ньому жи́ли
Люди повсякчас
І не лиш тужили,
А щоб кожен з нас
І життю, і світу
Лиш радів і мав
Душу всю зігріту,
Де б не проживав,
Лиш любов’ю тою,
Що добро несе
Лиш мені з тобою
Й зв’язане з ним все.
Євген Ковальчук, 13. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008822
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
Народжені ми, щоб творити
На світі цім
Добро, аби щасливо жити
Завжди на нім.
У цьому сутність й полягає
Всього життя,
Яке поволеньки минає
Без вороття.
Адже минуле повернути
Не вийде в нас
Й раніш, ніж прийде, зазирнути
В майбутній час.
Якщо ми будемо робити
Добро, тоді
Не будемо ніколи жити
Лише в біді.
Якщо ж є, то вона минеться
Тоді умить
Й щаслива доля посміхнеться
У тую ж мить.
Коли ж лиш будемо бажати
Впродовж всього
Життя, не будемо ми мати
Повік того,
Чого бажаємо, не прийде
До нас той час.
Якщо ж робитимемо, вийде
Усе у нас.
У цім не варто й сумніватись
Ані на мить.
Потрібно лиш як слід старатись
Усе робить.
Того ж, що прагнеш, мов на таці,
Не принесе
Тобі життя, лише у праці
Здобудеш все.
Євген Ковальчук, 20. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008821
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.03.2024
*****
Мить за миттю проминає
Неупинний час.
І війна, яка триває,
Піде теж від нас
І уже не повернеться
В наш коханий край.
Нить її навік порветься,
Стрінувши свій край.
І до нашої оселі
Прийдуть мир і сміх.
З ними будемо веселі
Ми. Вони у всіх
Будуть, доки буде битись
Серце в кожнім з нас.
Так, неначе річка, литись
Буде повсякчас
В серці та душі те щастя,
Що і зігрівать
Буде ніжно. Про нещастя
Ми і споминать*
Більш не будемо повіки,
Щоби не будить,
Щоб не дать йому повіки
Знов свої розкрить.
Лиш борімося, стараймось
З сил усіх своїх!
Ворогам же не здаваймось!
Подолаймо їх!
Виженімо їх із краю
Рідного й навік
Доведім війну до краю,
Щоби жити вік
В мирі світлому, мов сонце,
Що у денний час
Крізь небеснеє віконце
Сяє й гріє нас!
*Споминати – розм. Згадувати
Євген Ковальчук, 12. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008715
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
*****
До яких ще пір
Буде йти війна?!
Хай, немов папір,
Вся згорить вона!
Хай згорить дотла
Ця страшна війна,
Сповнена лиш зла,
Як і сатана!
Хай настане край
Їй уже навік!
Мир хай прийде в край
Наш на цілий вік!
Хай його цілком
Він же огорне
І своїм теплом
Гріє і мене,
І його, й тебе,
І її – всіх нас!
Небо голубе
Хай же повсякчас
Буде мирним! Край
Наш, як цілий світ,
Доки він свій край
Не зустрів, мов цвіт
Буйний навесні,
Гарно хай цвіте
Дійсно, а не в сні!
Хай, мов золоте
Сонце, зігріва
Мир собою нас,
Доки ще сплива
Наш життєвий час
В світі цім земнім,
В нашому краю,
Щоби жи́ли в нім
Ми, мов у раю!
Євген Ковальчук, 12. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.03.2024
*****
Боремось ми недарма
У важкім бою,
Що край весь наш обійма.
Земленьку свою
Ми боронимо щосил
Від ворожих сил.
Буде мирним небосхил.
Не зламають крил
Серця нашого повік
Люті вороги.
Їх здолаємо навік.
Їхньої й ноги
Більш не буде ввік у нас,
В нашому краю,
У якому повсякчас
Так, мов у раю,
Будемо ми з вами жить
І радіти вкрай,
А не гірко лиш тужить.
Боронімо край
Свій лиш і надалі, всіх
Сил доклавши! Вмить
Стихне плач. Веселий сміх
Дзвінко забринить,
Мов чутливая струна.
Буде мир у нас
Той, що прийде, як весна
Красна, повсякчас,
Кожну неповторну мить.
Будемо ми в нім
Всі із вами дружно жить
В ріднім, дорогім
Серцю та душі краю.
Житимемо з ним
Так, неначе у раю,
З щастям неземним.
Євген Ковальчук, 12. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008623
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
*****
Немов жахливий сон,
Мине страшна війна,
Що взяла нас в полон.
Тоді, немов весна,
Мир прийде в рідний край.
Ми будем в ньому жить,
Радіючи украй
Йому усяку мить.
Та нині йде війна.
Ми боремось у ній
Зі злом, що розпина
Край дорогий наш, свій
Покинувши. Зі злом
Ми боремось щосил,
Щоб жити із добром,
Щоб мирний небосхил
Був в нашому краю,
Щоб в нім жили всі ми,
Неначе у раю,
Щасливими людьми
Кожнісінькую мить,
Яка мина всякчас,
Допоки стукотить
Серде́нько в кожнім з нас.
Цього досягнем ми.
До цього ми дійде́м,
Адже усяку мить
Ми, борючись, ідем.
Хай навіть не усі
Ми дійдемо, та в нас
У всій своїй красі
Настане мирний час,
Що в нашому краю
Тривати буде вік
Так само, як в раю.
Війни ж не буде ввік.
Євген Ковальчук, 12. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008622
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.03.2024
*****
Життя в нас непросте,
Бо нині йде війна
Жорстокая, страшна,
Та серце золоте
У грудях стукотить
І впевнене у тім,
Що в ріднім, дорогім
Краю настане мить,
Коли мине війна,
А замість неї мир,
У свій солодкий вир
Нас взявши, як весна,
Прийде́ і більш повік
Не піде в небуття,
А буде все життя,
Цілісінький наш вік,
А також тих усіх,
Які іще прийду́ть,
Уставши враз на путь*
Життя. У морі втіх
Ми плаватимем всі
Під серця тихий стук,
Позбавившись всіх мук.
В нас мир в усій красі
Цвістиме так, немов
Ті квіти чарівні,
Що квітнуть навесні
Та влітку знову й знов…
Війни ж ніколи вже
Не буде, стрівши край
Навік, чого ми вкрай
І прагнем. Збереже
Героїв пам’ять. В ній
Вони вік будуть жить
І нас усіх учить
Край захищати свій.
*Путь – заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 12. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008532
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
*****
Я непрохану біду
Враз навік здолаю
І нарешті віднайду
Щастя, що шукаю.
Кажуть недарма ж у нас,
Хто шука, знайде́
Те, що дуже прагне, час
Згодом цей прийде́.
Згоден я цілком із цим,
Та не лиш шукати
Щастя треба, щоби з ним
Разом поживати
В цьому світі кожну мить,
Протягом життя
Усього, але й робить
Варто до пуття,
Добре, гоже, так, як слід,
А не як прийдеться.
Лиш тоді тобі услд
Доля посміхнеться.
Із роботою усе
Ти здолаєш вмить,
Що нещастя лиш несе
У неждану мить.
Ну, можливо, і не вмить
Ти його здолаєш,
Та, якщо у тую мить
Сил всіх докладаєш,
То здолаєш ти його
Згодом все ж таки,
Щоб впродовж життя свого
Жити залюбки.
Навіть ти не сумнівайсь
В тім, що буде так,
А працюй як слід, старайсь.
Й житимеш усмак.
Євген Ковальчук, 19. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008531
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.03.2024
*****
Допоки йде війна
Ця, серденько щемить,
Однак, немов весна,
Настане тая мить,
Коли вона мине,
Немов сірник, згорить.
І серце огорне
У цю прекрасну мить
Лиш щастя чарівне,
Що буде зігрівать,
Мов сонечко, мене.
І серденько співать
Веселії пісні
У грудях буде вік
Насправді, а не в сні,
Адже війни повік
Не буде вже у нас,
У нашому краю.
Настане мирний час.
У нім, як у раю,
Ми будемо всі жить,
Життю радіть лишень,
А не украй тужить
Наступний кожен день,
Його усяку мить.
Як звільнимо свій край
Ми разом з вами, вмить
Війні настане край,
Якого так жада
Кожнісінький із нас.
Мине війна-біда
У той прекрасний час,
А мир, який прийде́
В наш край, в нім буде вік,
Тому що не піде́
Із нього більш повік.
Євген Ковальчук, 12. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008443
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024
*****
Будь добрим не лише з собою,
А також з тими, з ким ти йдеш
На світі цім життя тропою
Аж доти, доки не дійдеш
До краю шляху життьового,
Коли закінчиться життя,
Життя єдине, бо до нього
Повік не буде вороття.
Хай що б не сталося з тобою,
Хай як би важко не було,
Не смій здаватися без бою,
Аби усе лихе пройшло,
Пішло, пропало та минулось,
Щоб стерлося у небуття
Й до тебе більш не повернулось
Впродовж всього твого життя,
Що нам і надане для того,
Щоб в щасті ми жили щомить
Аж доти, доки дня одного
Не спинить серце стук свій вмить.
А в щасті будемо ми жити –
Я, ти, вона, він – кожен з нас,
Якщо ми будемо робити
Лише добро всім повсякчас,
Якщо не лиш про теє мріять
Ми будемо всі без пуття,
А у серця людськії сіять
Лиш найсвітліші почуття,
Немов зернини. І минеться
Недоля, що прийшла до нас.
Натомість доля посміхнеться
До нас щасливая в той час.
І будемо ми з нею жити,
Як ми і прагнемо того,
Якщо лиш будемо робити
Добро впродовж життя свого.
Євген Ковальчук, 19. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.03.2024
*****
Лихі часи настали.
Прийшла до нас війна,
Одначе ми не впали,
А, мов міцна стіна,
Все ж стоїмо та сміло
Із ворогами в бій
Йдемо за праве діло –
Від окупантів свій
Край рідний захистити,
Від них його цілком,
Весь, повністю звільнити,
Здолавши їх разо́м.
Адже ми разом – сила,
Що здатна все здолать.
Хай як би не косила
Війна, наш дух зламать
Вона повік не зможе
Так, як і вороги.
Наш край їх переможе.
І їхньої ноги
Повік не буде в ньому.
А буде мир завжди
У нашім дорогому
Краю, бо назавжди
Війні цій, що триває,
Кінець покладемо.
Наш край перемагає
Уже. Ми ідемо
До перемоги сміло,
Аби її здобуть,
Щоб серце не щеміло,
А щоб щасливим буть,
Поки́ воно ще б’ється
У грудях в кожнім з нас,
Поки́, мов річка, ллється
Ще наш життєвий час.
Євген Ковальчук, 12. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008345
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024
*****
Коли до твóго серця підкрадаються
Зненацька темні почуття
І увійти до нього намагаються,
Щоб знівечить твоє життя,
Аби того таки повік не сталося,
Не відчиняй дверей його,
А щоб усе в житті твоєму склалося
Лиш так, як прагнеш ти того,
І з тим навіки залишитися
На світі цім щасливо жить,
Недолі злій не слід коритися,
Не слід коритись ні на мить,
А слід робити намагатися
Належним чином всі діла,
Хай часом й важко, та здаватися
Не варто, щоб недоля зла
Тебе насправді не торкнулася,
Якщо ж торкнулась, щоб пішла
І вже повік не повернулася,
А щоб навік вона пройшла.
На це не досить сподіватися,
Цього не досить лиш бажать,
Мов, станеться, як має статися,
А слід старанно працювать.
Лиш працею ми переможемо
Всі біди, що до нас прийшли,
Лиш нею ми зробити зможемо,
Щоб ми щасливими жили.
Якщо ж ми будемо лиш мріяти,
Ніколи не прийде́ цей час.
Зна кожен, що потрібно діяти,
Щоб дійсно він прийшов до нас.
Лиш ми до нього прокладаємо
Той шлях, яким до нас він йде.
Якщо зусиль всіх докладаємо,
То згодом він таки прийде́.
Євген Ковальчук, 19. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008344
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.03.2024
*****
Так прагну я, щоб темний час
Війни, що точиться у нас,
Цілком пішов у небуття,
Щоб мирним в нас було життя.
Цього жадає кожен з нас.
Вогонь війни ще не погас.
Горить він буйно, пломенить.
Війни ще тягнеться в нас нить.
Та згасне все ж її вогонь.
Порветься нить війни, либонь.
Тоді ми в мирі будем жить
І лиш радіти, не тужить.
Радітимемо з вами ми.
Украй щасливими людьми,
Мов у Господньому раю,
Ми житимемо у краю
Своєму любім, дорогім
Душі та серцю. Рідний дім
Наш більш не матиме війни.
Неначе перший квіт весни,
У ньому буде вік цвісти
Лиш мир. Мов сонце з висоти
Небес, він буде гріти нас
Ласкаво, ніжно повсякчас,
Життя кожнісінькую мить,
Допоки серце стукотить
У грудях в кожного із нас,
Допоки дишемо. Цей час
Уже, мов птах, до нас летить.
Ось-ось уже він прилетить.
Євген Ковальчук, 09. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008249
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
Допоки буду поживати
На світі, буду я писати
Ті вірші, що з думок зринають
І легко на папір лягають.
Хоча далеко не одними,
Та все ж живу, дишу я ними,
Немов повітрям, що вдихаю
Щомиті я. Усе, що знаю,
Що думаю та відчуваю,
Невимушено в них вкладаю
Я протягом життя свойого.
Звільняюсь так я від лихого,
Яке часами відчуваю.
Його здолавши, більш не маю.
А добре вміщую, щоб з вами,
Всіма моїми читачами,
Ним щиро й щедро поділитись
І тим щасливим залишитись,
Що й ви також його пізнали
Тоді, як вірш мій прочитали.
Передаватись здатність мають
Ті почуття, які тримають
У серці люди, що їх мають,
Коли вони їх виражають,
Думки також. Ми їх для того
Впродовж життя свого усього
І маємо. Аби лиш світлі
Вони цвіли в нас, мов розквітлі
Квітки, бо темні теж, всі знають,
Передаватись змогу мають.
Євген Ковальчук, 18. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008248
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.03.2024
Як минають день і ніч,
Так також мине війна,
Що йде. В мить цю піде пріч*
Назавжди від нас вона.
Прийде мир, в якому жить
Будемо із вами ми
Кожну неповторну мить
Лиш щасливими людьми.
Доти ж точиться війна
В нашім рідному краю.
Це лютує сатана,
Але ми його в бою,
Докладаючи всіх сил,
Нищимо, щоб знову став
Мирним рідний небосхил.
Як би він не лютував,
Ми здолаємо його,
Будемо у мирі жить
Протягом життя всього
Й лиш радіть, а не тужить.
Більш війну не приведе
Він у наш коханий край,
Як настане, як прийде́
Їй вже остаточний край,
Що ми з вами всі ждемо,
Та не лиш, тому що ми
Всі його ж покладемо
І щасливими людьми
Житимемо весь свій вік,
Бо війни, що серце рве,
Більш не буде в нас повік,
Доки серденько живе
України стукотить
Так, як в кожному із нас.
Наче птаха, прилетить
Скоро вже до нас цей час.
*Пріч – діал. Геть
Євген Ковальчук, 09. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008176
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
Скільки б років ти не мав,
Де би ти не жив,
Лиш би світлі думи мав
І добро робив
Завжди та усім на цім
Світі. Без добра
Не настане ввік на нім
Щасная пора.
Ми й народжені, аби
Лиш добро робить,
Щоб із щастям, без журби
В цьому світі жить.
Зло ж нам щастя не надасть,
Як його робить
Будемо, а лиш напасть
Дасть воно в ту мить.
Певен я, що жоден з вас
Те, аби настав,
Щоб прийшов той темний час,
Навіть б не бажав.
Будете добро робить,
Не важливо, де
І кому, ніколи мить
Темна не прийде.
Із добром же й добрий час
Прийде не на мить,
А навік, якщо всякчас
Будемо робить
Ми його – і я, і ти,
Він, вона усім.
До цієї ми мети
Дійдемо на цім
Світі й втілимо в життя
Ми її, й прийде́
Прещасливе майбуття,
Що з нас кожен жде.
Євген Ковальчук, 18. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008175
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.03.2024
*****
Виступаєм проти зла
Ми і боремось щосил,
Щоби світлою була
Доля, мирним – небосхил.
Певні ми, що й буде так.
Житимем в своїм краю
З насолодою, усмак,
Так, неначе у раю.
Не здаваймося лишень,
А борімось до кінця!
І настане світлий день
Цей, прекрасная мить ця.
Так, нелегко, важко вкрай,
Та не здумаймо повік
Зрадити свій рідний край,
Щоби не нести весь вік
На душі важкий тягар,
Що її лиш давить так,
Що й терпіть несила. Дар
Наш – життя. Його усмак
Ми повинні проживать
Кожну неповторну мить,
Та прийшлось нам воювать,
Щоб край рідний захистить
Від ворожих військ, які
Вторглись. Знають хай вони,
Що ми зовсім не такі,
Що здаються. Як весни
Гарний і пахучий цвіт,
Квітнутиме рідний край
Наш на весь цей білий світ,
Як війні цій прийде край.
А натомість прийде мир,
У якому будем жить
Ми щасливими людьми
Кожну неповторну мить.
Євген Ковальчук, 09. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008070
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024
*****
Не здаваймось ворогам,
А борімося щосил!
Й посміхнеться доля нам.
Буде мирним небосхил,
А війні настане край.
Захищаймо ж лиш усі
Мужньо український край
У його усій красі!
Ця краса так, як і він,
Ні, не зникне й не зазна
Будь-яких недобрих змін.
Буде рідна сторона
Наша буйно процвітать
І надалі – цілий вік.
Лиш не даймо нас здолать
Ворогам своїм повік!
А борімось з ними так,
Щоби їх здолали ми
І в своїм краю усмак,
Лиш щасливими людьми
Жи́ли, доки стукотить
Тихо серденько у нас,
Доки, наче птах, летить
Нашого живоття* час
Через ночі, днини теж,
Через місяці й роки́,
Бо ж воно в нас не без меж,
Згасне так, немов зірки
В небі, ув останню мить.
Тож борімось у бою,
Щоби тільки в щасті жить
Вік весь в рідному краю!
Прийде мить ця чарівна,
Як приходить кожен рік
Розквітаюча весна,
Та уже на цілий вік.
*Живоття – діал. Життя
Євген Ковальчук, 09. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008069
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.03.2024
Боремося ми щосили
З ворогами усіма.
Нас вони не підкорили
Й не підкорять. Вже зима
Білосніжна наступила
В нашім рідному краю,
Адже осінь відступила.
Боремося ми в бою
Цім важкому з ворогами
Й впевнені у тім цілком –
Перемога лиш за нами.
Так, як сонце нас теплом
Ніжним гріє, буде гріти
Мир кожнісінького з нас.
Будемо життю радіти,
Як прийде́ цей світлий час,
Що ми з вами наближаєм,
Адже ворогів своїх,
Сил доклавши всіх, долаєм.
Не шкодуємо ми їх.
Боремося ми за волю
Краю рідного свого,
За свободу й світлу долю.
Ми не зрадимо його.
Адже край у нас єдиний.
Іншого нема. Мина
Кожну мить час швидкоплинний –
Осінь, літо і весна…
Ми ж його не покидаєм.
Ми у ньому живемо.
Нині ворогів долаєм.
Їм його ми не дамо.
Адже ми йому лиш вірні.
Як здолаєм їх, часи
Прийдуть в край наш неймовірні,
Повні щастя та краси.
Євген Ковальчук, 09. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007979
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
Ми до перемоги
Нашої йдемо,
Вставши вмить на ноги.
Ні, ми не дамо
Ворогам здолати
Нас. Здолаєм ми
Їх. І наша Мати,
Й ми усі людьми
Щасними лиш будем
Жить в своїм краю.
Ми її здобудем
В нелегкім бою
Цім, який триває
І вночі, і вдень.
Ворогів здолає
Край наш. Ми лишень
Їм же не здаваймось,
А борімось та
Так, як слід, стараймось!
І така свята
Перемога прийде.
В нас вона, немов
Ясне сонце, вийде
Й мир у нас всіх знов
Буде панувати.
Будемо ми з ним
З вами прямувати
Шляхом життьовим,
Доки буде битись
Тихо серце в нас,
Доки буде литись
Наш життєвий час
Так, неначе річка,
Доки ми навік
Не заплющим вічка,
Як мине наш вік.
Євген Ковальчук, 08. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.03.2024
Вороги, які прийшли
В наш коханий край,
Цю війну ж і почали,
Та настане край
Їй і їм. Покладемо
Ми його навік,
Адже ми не лиш ждемо.
Боремось ми. Вік
Буде в нашому краю
Мир і будем ми
Жити, наче у раю,
Щасними людьми,
Як закінчиться війна.
Нині ж ще трива
День і ніч у нас вона
Й серце розрива,
Ріже душу так, немов
Ніж хлібину, та
Ворогів здолаєм знов.
І ця непроста,
А украй важка війна
Скінчиться. Наш край
Квітнутиме, як весна,
Як весни розмай,
Доки буде пломеніть
Сонце в небесах.
Будемо життю радіть,
Доки серце-птах
В грудях битиметься. Ми
Житимемо всі
Лиш щасливими людьми,
Ув усій красі
Нашого життя, яке,
Мов ріка пливе,
Доки серденько людське
В грудях ще живе.
Євген Ковальчук, 08. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
*****
Серденько твоє хай огорта
Лагідно і ніжно доброта.
Хай вона із нього кожну мить,
Мов проміння сонця, струменить
До усіх живих істот на цім
Світі, щоб жилось всім їм на нім
Протягом життя свого всього
Так, як прагне кожен з них того.
Також хай із нього знову й знов
До усіх них протіка любов,
Наче повноводная ріка,
Щоби обминала їх гірка
Доля, а щаслива лиш ішла,
Щоб вона, мов друг, їх обняла
І не відпускала вже повік,
Доки не скінчиться їхній вік.
Адже надане нам всім життя,
Щоб у кожному з нас почуття,
Наче пишні квітоньки, цвіли,
Щоб щасливими завжди були
Ми на цьому світі, бо одне
Маємо життя, яке мине
Все ж у несподіваную мить,
Мить, яка навіки нас приспить,
Мить, що оминути нам повік
Не удасться, щоби жити вік,
Як би не хотіли ми того.
Тож впродовж життя свого всього
Слід нам цінувати кожну мить –
Мов вона остання, в світі жить.
Євген Ковальчук, 17. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007880
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.03.2024
Точиться війна
В нашому краю.
Вкрай страшна вона.
Гинуть у бою
Люди. А життя
Лиш одне на цім
Світі. Вороття
Вже не буде в нім.
А війні на це
Байдуже. Вона
Б’є нас у лице,
Мучить, розпина,
Серце все дере
Лиш без співчуття
Перш, ніж забере
Скарб наш – все життя.
Та не здаємось
Ми їй, а щосил
Боремось, б’ємось,
Щоби небосхил
Знову мирним вкрай
Став, вона ж пішла
Десь за небокрай
Й більше не прийшла
В наш коханий край,
А щоб жи́ли ми
В ньому всі украй
Щасними людьми
Неповторну мить
Кожну – цілий вік,
Доки він умить
Не мине навік
В світі цім земнім,
В рідному краю,
Щоб прожити в нім
Вік свій, як в раю.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024
В чому полягає суть
Нашого життя?
Думи нам її несуть,
Також почуття,
Без яких би не було
На планеті цій
Нас і бути б не могло
У подобі тій,
У якій ми живемо
Нині всі на ній,
Хай і часом несемо
Ми важкий хрест свій,
Що не те, аби нести,
Сил піднять нема,
Щоб нещастя всі знести.
Пробуєш – дарма.
Та, крім митей тих важких,
Є також і ті,
Любий друже, без яких
В нашому житті
Не пізнали б ми повік
Світлих почуттів,
Хай би і жили ми вік,
Декілька віків
Чи то вічність в світі цім,
Втративши рокам
Лік. Розплющити на нім
Очі ширше нам
Варто, й не лиця лишень,
Й не на певну мить,
А й душі, аби щодень
В світлім щасті жить
Протягом життя всього,
Як і кожен з нас
Прагне. Слід творить його.
І прийде́ цей час.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.03.2024
Йдемо до перемоги
Невпинно ми усі.
До неї нас дороги
У всій своїй красі
Ведуть. Йдемо ми ними
У цій важкій війні.
Ми нині є сумними,
Та не здає́мось, ні,
А з ворогами тими
Ми боремось щосил,
Щоб крах був поміж ними,
В нас – мирний небосхил
Та вільная країна,
Яка у нас одна, –
Це рідна Україна,
Яка всіх нас єдна.
У нас вона єдина,
Бо іншої нема.
Вона – це Батьківщина,
Це Ненька, що трима
Нас з вами. Їй ми вірні
І ними будем вік.
Ми сильні й непокірні.
Нас ворогам повік
Здолати не удасться.
Здолаємо їх ми,
Бо жоден з нас не здасться.
Й щасливими людьми
Ми житимемо з вами
У рідному краю,
Кінчивши з ворогами.
Неначе у раю,
Ми жити в ньому будем
Щодень і кожну мить,
Як тільки ми здобудем
Всі перемогу вмить.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007698
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
Роби як слід усе.
І доля принесе
Тобі, що дуже ти
Бажаєш досягти.
Якщо ж не знаєш, як
І робиш лиш так-сяк,
Поразкам не корись,
А пробуй ще, учись,
Як важко б не було,
Куди б не привело
Тебе твоє життя.
Щоб світле майбуття
Мав, марно не горюй,
А дій, роби, працюй.
Лиш праця принесе
Тобі, мій друже, все,
Що палко прагнеш ти
В житті цім досягти.
Хай не відразу, та
Усе ж прийде́ мить та.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007697
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.03.2024
*****
Серденько сумує,
А із ним душа.
Ворог бо лютує
В нас й не полиша
Край наш, але з вами
Ми щосил б’ємось
З тими ворогами.
Їм ми не здамось
Ввік і ми здобудем
Перемогу, й жить
Завжди в мирі будем.
І тоді щомить
Серденько радіти
Буде та душа
Так, неначе діти.
Думка ця втіша
Вкрай мене. Ні, знаю,
Певен я цім.
Сумніву не маю
Ані крихти. Дім
Рідний наш із вами –
Український край
Не лише часами –
Вік, немов розмай,
Буде розквітати,
Як піде́ війна
З нашої всіх хати.
Мир, що, як весна,
Прийде, панувати
В нашому краю
Буде. Поживати,
Наче у раю,
Будемо ми з вами
В ньому цілий вік,
Бо війни із нами
Більш не буде ввік.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007603
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
*****
Летять роки́,
Немов пташки,
В далеке майбуття,
Летять вже вік,
Звідкіль повік
Не буде вороття.
Летять щомить
І не спинить
Нам їх швидкий політ
Ані на мить,
Допоки вмить
Не згасне білий світ,
Немов свічки
Чи то зірки,
Що сяють в небесах
На весь цей світ.
Зупинить літ
Свій лиш тоді час-птах.
Коли цей час
Прийде́ до нас
Не зна, либонь, ніхто,
Чи то за мить
Прийде́ та мить,
Чи то за років сто.
Чи слід того
Впродовж всього
Життя чекати нам?
Звичайно, ні,
А слід мені,
А також, звісно, вам
Впродовж всього
Життя свого
Єдиного мить,
Як серцем всім
На світі цім
Бажаємо всі, жить.
Адже дано
Життя одно
Для того нам усім,
Щоб щастя в нас
Було весь час
На білім світі цім.
Та варто знать,
Щоб щастя мать,
Не мріяти лишень,
Рук не складать,
А працювать
Потрібно кожен день,
Та не так-сяк
Та абияк,
Належно слід робить.
І в тую ж мить
Щаслива мить,
Мов птаха, прилетить
В твоє життя,
У почуття,
А також у думки,
Щоб не тужив
Ти лиш, а жив
На світі залюбки
І все робив,
Аби лишив
Слід добрий в світі цім
Ще при житті,
Щоб в майбутті
Нащадки теж на нім
Не просто так
Жили, а всмак
Впродовж всього життя,
Що лиш одне,
Бо, як мине,
То вже без вороття.
Євген Ковальчук, 16. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007602
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.03.2024
Захищаймо Батьківщину
Рідную від ворогів
Так, як матінку єдину,
Як своїх сестер, братів,
Як самих себе! Єдина
В світі цім, де ми живем,
В кожного з нас Батьківщина.
Україною ми звем
Всі її. В ній народились
В мить, що вже давно пройшла,
Не для того, щоб ми бились.
Та війна до нас прийшла
Із лихими ворогами,
Що її ж і почали,
Розповсюдившись між нами.
Хай ми ще не здобули
Перемогу, та здобудем.
І тоді у мирі жить
В Україні вільній будем
Кожну неповторну мить.
Захищаймо Батьківщину,
Як і предки теж колись
В темну, наче ніч, годину,
Та вони їм не здались.
Ворогам й ми не здамося.
Битимемось до кінця.
Переможем. Проб’ємося.
І мине війна вся ця.
Мир настане. В ньому жити
Будемо ми цілий вік
І не будемо тужити
Аніскілечки повік.
Буде наша Україна
Процвітати, наче цвіт,
Як і кожная країна,
Що трима в собі цей світ.
Євген Ковальчук, 07. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007511
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
*****
За днем день проминає,
За ним – також і ніч,
І певних набуває
Змін в світі кожна річ.
Минуле повернути
Не можна, щоб змінить,
В майбутнє зазирнути
Також, а лиш творить
Ми можемо, як вийде,
В теперішнюю мить,
Аби, коли вже прийде,
Як прагнемо, в нім жить.
Щоб вийшло в нас творити
Його, як ми того
Бажаємо, робити
Впродовж життя свого
Повинні, як належить.
Від кожного ж із нас
На світі цім залежить,
Який настане час,
Що будемо ми мати,
А що від нас піде́.
Тому не слід втрачати
Нам час повік й ніде,
А треба працювати
Усюди й повсякчас.
І будемо ми мати,
Що прагнемо, в той час.
Ця істина стара є,
Як світ, де кожен з нас,
Родившись, поживає,
Допоки смерті час
Не прийде, не настане
Якось в неждану мить,
Й життя, мов лід, розтане,
Немов сірник, згорить.
Євген Ковальчук, 15. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007509
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.03.2024
*****
Так, як сонце блискотить,
Мир, якого хоче
Кожен з нас, в ту світлу мить
Також заблискоче
Й ніжно грітиме всіх нас.
Будемо радіти,
Що настав цей добрий час.
Так, мов гарні квіти,
Буде він у нас цвісти.
Більше ми не будем
Хрест важкий цей ввік нести,
Як таки здобудем
Перемогу в цій війні,
Що іще триває
Цілі ночі, також дні
Й серце розриває
Без краплини співчуття.
Вже до нас прямує
Сонцесяйне майбуття.
Серце в грудях чує.
Вже до нас воно іде
Без упину. Буде
В нас воно, коли прийде́,
Як наш край здобуде
Перемогу. І повік
Ми не будем мати
Воєн. В мирі будем вік
Цілий проживати
Ми й нащадки наші теж
В Україні вільній,
Що кохаємо без меж.
Силі божевільній
Темній владі підкорить
Нас повік не вдасться,
Адже їй ані на мить
Жоден з нас не здасться.
Євген Ковальчук, 06. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007399
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
*****
Немов свіча, погасне
Жахлива ця війна.
Тоді майбутнє щасне
Прийде́, немов весна
Квітучая, до краю,
В якому ми живем.
Війна дійде́ до краю.
До нього доведем
Ми. Певен я у цьому.
В цім певен кожен з нас.
Кінець прийде́ лихому.
Настане добрий час,
Який ми всі чекаєм
Так гаряче, однак
Також і наближаєм
Із кожним днем. Ми смак
Солодкий перемоги
Відчуємо. Ведуть
До неї нас дороги,
А ми йдемо. Піду́ть
Всі вороги із краю,
Де ми живем. Як ні,
До сво́го дійдуть краю
Й прийде́ кінець війні.
Мир світлий запанує
У нашому краю,
Що вже до нас прямує.
І, наче у раю,
Ми житимемо з вами
Кожнісінькую мить,
Завжди, а не часами.
І серце, що щемить,
Вкрай буде лиш радіти.
Радітиме й душа,
Немов маленькі діти,
Яких сум полиша.
Євген Ковальчук, 06. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007398
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.03.2024
*****
Хай війна іде
Ще, та до кінця
В нас вона дійде́.
Прийде світла ця
Мить, немов весна,
В наш коханий край.
Скінчиться війна.
Прийде їй всій край.
І тоді тужить
Більш не будем ми,
А вік будем жить
Щасними людьми,
Як і має буть.
В цім і є життя
Нашого вся суть,
Хай без вороття
Все воно й мине
Ув останню мить,
Бо лише одне.
В мирі й щасті жить
І добро робить
Всьому та усім,
А не байди бить
Чи злодіять. В цім
Суть життя у нас,
У людей усіх.
Лиш тоді всякчас
Будемо у втіх
Морі плавать ми
Всі усяку мить,
Щасними людьми
В цьому світі жить.
Тож добро робім
Усьому та всім
Й в щасті лиш живім
Все життя у нім!
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007298
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
*****
Ця війна згорить,
Мов сірник, ущент.
В край наш прилетить
Світлий цей момент.
Він уже летить,
Мов стокрилий птах.
Скоро буде мить
Ця у нас в руках.
Будемо ми жить
І життю радіть
Лиш, а не тужить.
Ніде правди діть.
А війни повік
Більш не буде в нас.
Буде цілий вік
Тільки мирний час.
Буде він текти
Так, немов ріка.
Будем з ним я, ти,
Він, вона… Така
Доленька нас жде
І у той же час
Неупинно йде
Вже вона до нас,
Щоб із нами буть,
Щоб могли ми всі
Смак її відчуть
Ув усій красі.
Й буде так. Мов мак,
Квітнутимем ми.
Житимемо всмак,
Щасними людьми
Неповторну мить
Кожну, доки в нас,
Наче птах, летить
Весь життєвий час.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007296
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.03.2024
Перемоги прийде свято.
Віримо у це ми свято.
Впевнені ми в цім.
Доленька нам посміхнеться,
А війна навік минеться
В нашім дорогім,
Любому краю. Здобудем
Перемогу ми і будем
Вік у мирі жить
І життю лише радіти
Так, немов маленькі діти,
А не лиш тужить.
Перемоги прийде свято.
Боремося ж ми завзято,
Докладаєм сил
Всіх, які в собі тримаєм.
Ними ворогів здолаєм.
Мирним небосхил,
Що над нами, миттю стане,
А війна, мов сніг, розтане,
Піде в небуття,
Де лише пітьма блукає.
На усіх же нас чекає
Світле майбуття,
Як і ми. І ми до нього
Ідемо, і дня одного,
Та таки прийде́м,
Як війну, яка триває
Й серце, й душу розриває,
Нанівець зведем.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007207
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024
*****
Коли до серденька твого
Стукочуть темні почуття,
Щоб жити в нім впродовж всього
Твого єдиного життя,
Не відчиняй дверей його,
Щоб їх у нього не впустить,
Бо з ними протягом свого
Життя ти будеш лиш тужить.
Не прагнеш, певен, ти цього,
Бо ж надане усім життя
Нам не для того, щоб його
Труїли темні почуття,
А щоб лиш світлі почуття
У ньому завсігди* жили,
Щоб протягом всього життя
Щасливими ми всі були.
Тож в нього їх лише впускай,
А темні почуття жени.
Якщо їх маєш, йдуть нехай
Навік із нього всі вони.
Це можеш тільки ти зробить,
Хоч може хтось допомогти,
Але не станеться в ту мить
Того, якщо до цього ти
Зусиль не докладеш своїх,
А не надії покладать
На друзів будеш, адже їх
Тоді і може не бувать
З тобою поруч, щоб тобі
У тому радо помогти.
Отож повинен сам собі
В житті допомагати ти,
Щоб вибратися із біди,
В яку потрапив ти якось,
Ти самотужки міг завжди,
Не ждать, що допоможе хтось.
*Завсігди - розм. Завжди
Євген Ковальчук, 14. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007206
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.03.2024
*****
Ми кінець покладемо
Цій страшній війні,
Як ми геть проженемо
Ворогів. Ці дні,
Ночі, тижні, місяці
Вкрай важкі для нас,
Та минуть часи всі ці.
В серці не погас
Вогник впевненості в цім.
Він палахкотить.
Прийде мир в наш рідний дім.
Серденько щемить
І душа у грудях вкрай
Гірко плаче, та,
Як війні настане край,
Буде золота
Душенька лише радіть,
А із нею теж
Серце. Ніде правди діть.
І не буде меж
Радості. Вона текти
Буде, мов ріка.
Житимемо я і ти
З нею, а важка
Ця війна уже повік
В край наш не прийде́,
Бо мине вона навік.
Вже до неї йде
Той кінець, який вона
Стріне. Назавжди
Скінчиться у нас війна.
Буде мир завжди
В нашім рідному краю.
Неповторну мить
Кожну, наче у раю,
Будемо в нім жить.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007118
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024
Із проблемами, які
Маєш ти в часи важкі,
Не повинен горювать
Ти. Слід рішення шукать,
Щоб їх вирішити вмить
І більш з ними не тужить
Упродовж свого життя,
До якого вороття
Вже не буде, як мине,
Бо воно лише одне.
Рішення проблем знайти
Розум твій допомогти
Може. Марно не сумуй,
А ним добре поміркуй,
Як ти вирішити їх
Можеш, щоб проблем своїх
Враз позбутись назавжди.
Лиш даремно ти не жди,
Що за тебе зробить хтось
Це, аби не довелось
Ждати все своє життя
Цього часу без пуття.
Може хтось допомогти,
Та вирішувати ти
Маєш все ж навчитись їх,
Докладаючи своїх
Всіх зусиль, аби завжди
Міг ти вибратись з біди
Сам, бо може і не буть,
Хто проблем поміг би збуть.
Євген Ковальчук, 13. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007117
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.02.2024
*****
Нам нелегко нині жити,
Бо воєнний час настав,
В свій полон нас всіх забрав,
Та не зміг він нас скорити.
Боремося ми щосили
Проти лютих ворогів,
Що з далеких ще часів
Наші землі полонили.
Предки ж наші визволяли
Їх тоді, а нині ми
Визволяєм, щоб людьми
Вільними жили, сіяли,
Наче сонце, лиш від щастя.
Боремося ми щосил
Лиш за мирний небосхил,
Щоби зникли всі нещастя,
Та уже не повертались
В край наш рідний, дорогий,
В світі всім один такий.
Предки наші не здавались
Ворогам. Не здаємося
Їм і ми в цей темний час,
Що прийшов в наш край, до нас.
З ними ж мужньо ми б’ємося
Й певні в тім, що подолаєм
Їх. Настане світла мить
Ця, що вже до нас летить.
Ми ж уже перемагаєм.
Перемогу ми здобудем.
І тоді у мирі жить
Кожну неповторну мить
Всі ми з вами завжди будем.
Сонце миру буде гріти
Ніжно, лагідно всіх нас,
А життю ми повсякчас
Будемо лише радіти.
Євген Ковальчук, 05. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007036
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024
Лихо маєш? Не журись,
А сміливо з ним борись,
Як би важко не було,
Щоб усе воно пішло
У далеке небуття
Назавжди, без вороття.
Здатись лиш йому не смій
Ти повік, бо будеш свій
Коротати вік лишень
Кожну ніч і кожний день
Протягом життя свого.
Певен я, що не цього
Ти бажаєш. Тож не гай
Часу, лихо те долай,
Докладаючи всіх сил.
Стри на порох, стри на пил
Враз його, аби його
Протягом життя твого
Всьóго й сліду не було
Й навіть бути не могло.
А якщо не знаєш ти,
Як його перемогти,
В розпач не впадай дарма,
Ніби виходу нема,
А шукай його, як йдеш
Ти шляхом життя. Й знайде́ш
Вихід з лиха та біди.
Вихід є із них завжди.
Лиш зусиль всіх докладай.
Й покладеш ти лиху край.
Євген Ковальчук, 12. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007035
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.02.2024
*****
Серденько моє у тузі,
Бо у нас іде війна
Ця страшна, та прийде, друзі,
Наче красная весна,
Мир, якого ми чекаєм.
Прийде він в наш рідний край,
Що ми палко так кохаєм,
А війні настане край.
Вся вона, мов сніг, розтане.
Буде панувати в нас
Світлий мир, який настане.
Буде він нас повсякчас,
Наче сонце, зігрівати
Ніжно й лагідно усіх
І веселий малювати
На обличчях наших сміх.
Буде мир, неначе квіти
У саду та у гаю,
Розцвітать, а ми – радіти
Вік йому в своїм краю
Ріднім, любім, дорогому,
Бо один у всіх же нас
Він. Ми живемо у ньому
З миті першої всякчас.
Ми ж і народились в ньому
В той або ув інший час,
Та не щоб в бою важкому
Й лютім бився кожен з нас,
А щоб в мирі й згоді жити,
Доки в грудях стукотить
Серце, і добро робити,
Щоб щасливо завжди жить,
А також щоб залишити
В світі за собою слід
Гідний тим, хто буде жити,
Як народиться услід.
Євген Ковальчук, 04. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
Мов бокал солодкого вина,
Випивай своє життя до дна,
Беручи собі від нього все
Позитивне, що воно несе.
Негативне ж не приймай повік,
Щоб з ним свій не коротати вік
Упродовж всього свого життя,
До якого вже не буде вороття
В час, коли воно ураз мине,
Бо життя у нас лише одне.
Тож його так тільки проживай,
Як того бажаєш ти украй,
Бо воно на білім світі цім
Й надане для цього нам усім.
В тім життя і полягає суть,
Суть, що думи й почуття несуть.
Не було б їх, то, можливо, й ми
І не називалися б людьми.
Не було б їх, то й життя, між тим,
Гідним не було б і зватись ним.
Хай воно із часом промине,
Бо ж ніхто із нас не омине
Смерті, як її настане час
В мить, коли вона прийде́ по нас,
Та усе одно потрібно жить
І на благо світові служить,
Доки в грудях серце стукотить,
Щоби не землі цій залишить
За собою гідний слід, який
Лиш покращає цей світ земний.
Євген Ковальчук, 11. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006959
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.02.2024
*****
Певність в тім я маю,
Що мине війна,
Дійде вся до краю.
Рідна сторона
Наша мир побачить
Той, який прийдé,
Як в свій дім, а значить,
Більше не підé.
Буде він із нами.
Будемо з ним ми
Жити не часами
Щасними людьми,
А допоки битись
Буде серце в нас.
Наче річка, литись
Буде мирний час.
Ми йому радіти
Будемо усі,
Як маленькі діти.
У своїй красі
Всій, неначе квіти,
Буде мир цвісти,
Доки будем жити
Він, вона, я, ти,
А також нащадки,
Що іще прийду́ть.
В нас же навіть згадки
Про війну пройду́ть,
Щоб не викликали
Темні почуття,
Щоб ми проживали
Власне все життя
В мирі та у щасті,
Позабувши вмить
Про усі напасті,
Що прийшлось прожить.
Євген Ковальчук, 04. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2024
*****
Не роби, про що ти будеш
Згодом шкодувати,
Як невтішні ти здобудеш
Справ тих результати.
Перш подумай, як належить,
Що відбутись може.
Втішний результат залежить
Лиш від тебе. Гоже
Потім варто працювати,
А не як прийдеться.
Й добрі будуть результати,
Успіх посміхнеться,
Та якщо ти будеш діять,
Будеш працювати,
А не тільки думать-мріять,
Щоб той успіх мати.
Добра доля не всміхнеться
Тим, хто тільки мріє,
Тим всміхнеться, хто береться
До роботи, діє.
Раз чи двічі помилиться
Не біда, не горе.
Як не вміє, то навчиться,
Всі завади зборе,
Що посміли в нього стати
На шляху до цілі,
Щоб повік їх більш не мати.
Та лише на ділі
Зробить він це – не словами,
Як комусь здається,
Може. Справами, ділами
Він свого доб’ється,
Хай, можливо, й не відразу,
Та, якщо не здасться
Все ж таки він ані разу,
То усе удасться.
Євген Ковальчук, 10. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.02.2024
*****
Піде від нас
Темний цей час
Й світлий, що жде
Кожен, прийде́
В рідний наш край,
Що, наче рай,
Буде із ним,
Вкрай дорогим
Кожному з нас.
Світлий цей час
Грітиме нас
Всюди, всякчас,
Наче тепло
Сонця, а зло
Темне услід
Стане, мов лід,
Та назавжди.
Будем завжди,
Кожную мить
В мирі всі жить,
В щасті без меж
Будь-яких теж
Цілий свій вік,
Доки навік
Він не мине.
Адже одне
В нас всіх життя,
Без вороття
В світі усім
Цьому земнім.
Євген Ковальчук, 02. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006801
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
*****
Як мине війна,
Прийде мир, немов
Красная весна
Чи палка любов.
Прийде він в наш край,
Буде в ньому вік,
Бо війні цій край
Прийде вже навік.
Скінчиться війна,
Як і все те зло,
Що несе вона.
Так, немов тепло
Сонця, буде гріть
Мир нас повсякчас.
Буде лиш радіть
Дуже кожен з нас,
Наче немовля
В неньчиних руках.
Буде вся земля
Квітнути в очах.
Квітнути і ми
Будем в серці всі,
Щасними людьми
Жити, у красі
Всій сприймати світ,
Що навколо нас,
Протягом всіх літ,
Що надасть нам час,
Тобто все життя,
Що, коли мине,
То без вороття,
Бо лише одне
В світі цім земнім,
Що один такий
В всесвіті усім
Теж, як рід людський.
Євген Ковальчук, 02. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006800
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.02.2024
*****
Наче квітка, розцвіте
Доленька у нас.
Мовби сонце золоте,
Буде повсякчас
Лагідно нас зігрівать.
Будемо пісні
Радісні лиш ми співать,
Як війни всі дні
Й ночі тут же проминуть,
Підуть в небуття
І повік вже не прийду́ть.
Мирнеє життя
Мати будемо всі ми.
Жити будем всі
Ми щасливими людьми.
Ув усій красі
Світла доля ця вже йде,
А її одну
Кожен з нас так палко жде,
Так, немов весну
Після довгої зими.
Будемо всі ми
Жить щасливими людьми,
Із війни-пітьми
Вибравшись у світло-мир.
Будемо ми в нім.
Візьме в свій солодкий вир
Він нас в дорогім,
Любім нашому краю,
У якому жить
Будемо ми, як в раю
Божім, кожну мить,
Протягом свого життя,
Доки не мине
Все воно без вороття,
Бо лише одне.
Євген Ковальчук, 02. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006703
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
*****
Прийде́ до нас
Той світлий час,
Коли мине війна,
Що в нас іде.
Навік піде́
Вона. І, як весна,
Лиш мирний час
Прийде́ до нас.
Ми будемо в нім жить
І лиш радіть.
Лише заждіть.
Не будем більш тужить.
В цім певен я
І вся сім’я
Єдина наша. Так,
Настане мить
Ця й лиш щастить
Нам буде. Будем всмак
Усі ми жить
Усяку мить,
Впродовж всього життя,
Що нам дано,
Хай і воно
Мине без вороття
В останню мить
Що прилетить
І тут же пролетить,
Мов птаха та,
Яка літа,
Коли їй так щастить.
Євген Ковальчук, 02. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006701
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.02.2024
*****
Хай не зразу, поступово,
Та поліпшиться життя.
Житимемо ми чудово,
Як мине без вороття
Ця війна, що в нас триває
Й душу, й серце на шматки
Безпощадно розриває.
Та хоробрі юнаки,
Також юнки – Батьківщини
Діти з ворогом у бій
Йдуть у ці важкії днини,
Щоби доленьці лихій
В рідній хаті панувати
Не дозволити повік,
А щоб Україна-мати
Жи́ла в мирі цілий вік
І, мов квіти, процвітала
Буйно на увесь цей світ,
І його лиш прикрашала
Протягом його всіх літ.
Певен я, що ця година
Світла прийде в рідний край.
Буде з нею Батьківщина
Наша, як настане край
Цій війні, як ми назавжди
Всі його ж покладемо,
Щоб у мирі жити завжди.
Ми до нього ідемо
Крок за кроком. Він прямує,
Мов людина, теж до нас.
Кожен з нас його вже чує.
Прийде він. Ми повсякчас
Житимемо всі у ньому,
А війни не буде ввік.
Прийде край всьому лихому
В світі цім усім навік.
Євген Ковальчук, 02. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006606
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Що в минуле відійшло,
Вже не повернути.
Те, що досі не прийшло,
Нам раніш, ніж бути
Суджено йому на цім
Світі, не видати.
Тож повинні ми на нім
Жити-поживати
У теперішнюю мить
І усе робити,
Поки серце стукотить,
Щоб щасливо жити.
Адже надане життя
Нам лише єдине,
Бо до нього вороття
В час, коли пролине,
Вже не буде більш повік
Й не було відвіку,
Як скінчиться, то навік,
Хай якого б віку
Ти не був в своїм житті,
Скільки б справ зробити
Ще не мав у майбутті,
Щоби залишити
Добрий слід. Тому не смій
Їх ти відкладати,
Дорогий читачу мій.
Може й не настати
Час той, на який ти смів
Їх тоді відкласти,
Як би ти цього не хтів,
Скільки б сил докласти
Не прийшлося. Тож слід всім
Нині те робити
В світі, щоб жить всмак на нім
Й добрий слід лишити.
Євген Ковальчук, 10. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006605
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.02.2024
Вже життя і не одне
Ця війна забрала,
Та у нас вона мине,
Скільки б не тривала.
Ми кінець покладемо
Їй і вже назавжди.
Ми до миру ідемо,
Щоб в нім жити завжди.
Не бажали ми війни,
Та вона настала.
Вороги прийшли. Вони
Вторглись. Запалала
Наша земленька вогнем
Й досі ще палає,
Та із кожним новим днем
Світлим наближає
Перемогу той солдат,
Що край захищає,
Як на нього супостат
Підло наступає.
Виживуть, на жаль, не всі
В цій війні жорстокій,
Та у всій своїй красі
В край наш прийде спокій.
Ми зустрінемо його
Й будемо з ним жити
Протягом життя всього
І уже тужити
Ми не будемо повік,
А радіти будем
Цілий свій життєвий вік,
Як в війні здобудем
Перемогу. Вороги
Краху лиш зазнають.
Більш не буде їх й ноги.
Всі це добре знають.
Євген Ковальчук, 01. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006530
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2024
*****
Хай скільки б не прийшлось
Тобі на світі жити,
Хай що б не відбулось,
На нім повік робити
Не припиняй діла
Лиш добрії, благії,
Щоб доленька цвіла,
Мов квіти, а лихії
Часи усі умить
Пройшли, пішли, минулись
Не на одну лиш мить,
А щоб не повернулись
Вони уже повік,
Допоки не скінчиться
На світі цім твій вік,
Який невпинно мчиться,
Машина мов швидка
Дорогою гладкою,
Немов стрімка ріка,
Мов кулею, стрілою…
Адже життя земне
На білім світі цьому
У нас лише одне.
Більш не дано нікому.
Тому нам кожну мить
Потрібно цінувати –
Це значить так лиш жить,
Як прагнем. Працювати
Для цього нам слід всім.
Без праці не здобудем
Цього. На світі цім
Про те лиш мріять будем.
Було так, є і вік
Так буде. Не змінити
Цього уже повік.
Тому нам слід робити.
Євген Ковальчук, 09. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006529
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.02.2024
*****
Перемозі бути
Нашій у краю
Ріднім. Щоб здобути,
В нелегкім бою
Боремось. Здолаєм
Ми всіх ворогів,
Адже докладаєм
Сил усіх й без слів.
Боремось за волю
Та свободу ми
І за світлу долю,
Щоби ми людьми
Щасними вік жи́ли
І нащадкам край
Звільнений лишили,
Так поклавши край
Цій війні, щоб більше
Не було її.
Любимо ж найбільше
Ми життя в сім’ї
Рідній, що не має
Будь-яких знегод.
Ворогів долає
Дружній наш народ
І хай перемогу
Він ще не здобув,
Та на цю дорогу
Вже він повернув
Та йде безупинно,
Щоби мир настав,
Щоби швидкоплинно
Час війни розтав,
Наче сніг весною,
Та уже навік,
Щоби ми з тобою
Жи́ли в мирі вік.
Євген Ковальчук, 01. 12. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006445
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
Надію я плекаю,
Що все лихе пройде,
Нарешті кінця-краю
Свого таки дійде
І більш не повернеться
Впродовж життя всього,
Навіки враз минеться,
Мов й не було його,
І литися рікою
Припинять сльози й кров.
Натомість нас з тобою
Мир, злагода, любов
Обіймуть, наче друзі,
Ввійшовши в почуття,
Щоб в щасті, а не в тузі
Жили ми все життя.
Лиш варто запросити
Їх в серце, наче в дім,
Щоб завжди з ними жити
На білім світі цім,
А також їх творити
Й ділитись ними з тим,
Із ким прийшлось ходити
Шляхом життя одним
Тобі на світі цьому,
І не тоді лишень,
Коли живеш на ньому
Щасливо, а щодень,
Щоб сталось справжнє диво,
Щоб й він впродовж всього
Життя жив прещасливо,
Як й прагне він того.
Адже і народився
На світ цей кожен з нас,
Щоб з щастям поріднився
ІІ жив в нім повсякчас.
Євген Ковальчук, 09. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006444
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.02.2024
*****
Ворогів долаєм
У важкім бою
І всіх їх здолаєм.
Земленьку свою
В світі всім єдину
Ми їм не дамо.
В темну цю годину
Відсіч даємо
Їм всі ми сміливо.
Виживуть не всі,
Та настане диво
Ув усій красі,
Доля нам всміхнеться –
Ця страшна війна
Вся навік минеться.
Рідна сторона
Наша в мирі буде
Жити повсякчас,
Бо вона здобуде
В той прекрасний час
Перемогу. Прийде
Ця солодка мить.
Сонце миру вийде,
Ясно заблищить
І нас буде гріти.
Будемо життю
Ми всі лиш радіти,
Навстріч майбуттю
Ідучи щоднини
І щоночі теж.
В кожної людини
Щастя, що без меж,
В серці розцвітати
Буде, наче цвіт,
Як Вкраїна-мати
На увесь цей світ.
Євген Ковальчук, 30. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006358
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
*****
Нехай життя сміється
Нерідко над тобою,
Та той, хто не здається
Покірливо, без бою,
А сил всіх докладає,
Які в собі він має,
То з часом досягає
Того, що так бажає.
Тож просто не здавайся
Нізащо, руки склавши.
Як слід роби, старайся,
Зусиль усіх доклавши.
Долай всі перешкоди.
Не смій лиш повертатись
За першої нагоди,
Не смій недолі здатись.
Якщо ж ти їй здасися,
То будеш лиш страждати
Із нею. Тож борися,
Аби її не мати.
Будуй щасливу долю,
Що дуже прагнеш мати,
Здолавши ту недолю,
Яка посміла стати
Між нею і тобою.
Лиш дуже не барися,
Бо пролетить стрілою
Життя. Отож берися
Її вже будувати
З того́ що маєш, знаєш.
Її і будеш мати
Такою, як бажаєш.
Якщо ж лиш будеш мріять,
Її не будеш мати.
Для щастя треба діять,
Потрібно працювати.
Євген Ковальчук, 08. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.02.2024
*****
Час важкий. Страшна
Точиться війна
В нашому краю,
Та, мов у раю,
Будемо ми жить,
Як остання мить
Все ж її прийде́.
А цього так жде
Кожен з нас! Ми всі
Певні, що в красі
Всій настане мир,
В чий солодкий вир
Ми потрапим й жить
Неповторну мить
Кожну будем в нім.
Ворогу свій дім –
Свій коханий край
Не дамо, бо вкрай
Любимо край свій.
Доленьці лихій
Край покладемо.
Адже не ждемо
Лиш, а у бою
Земленьку свою
Всю бороним ми
Власними грудьми
І, поклавши край
Цій війні, свій край
Звільнимо навік
Й мир в нім буде вік.
Євген Ковальчук, 30. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006263
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024
*****
Позбудься дум і почуттів
Лихих, щоб досягти
Того, що хочеш і хотів
Украй давно ще ти,
А також сил всіх докладай,
Що маєш ти в собі,
А перешкоди всі долай,
Що стрінуться тобі,
Хай як би важко не було,
Однак ти не здавайсь.
Щоб добре в тебе все пішло,
Робить як слід старайсь
Не лиш сьогодні, а щодня.
Лиш тільки не барись,
А вміння, навики, знання,
Що ти здобув колись
І ті, що здобуваєш ти
Впродовж свого життя,
Утілюй в нього, бо мети,
Якщо їх до пуття
Ти застосуєш, досягнеш.
Без них ніколи ти
В житті своєму не дійде́ш
До власної мети.
Таке життя. Слід нам робить
Впродовж життя свого,
Аби на цьому світі жить,
Як прагнемо того.
Робота лиш усю напасть
Здола й вона одна
Нам щастя світлеє надасть,
Лише одна вона.
Коли цю істину збагнем
Всі ми у певну мить
І сил своїх всіх докладем,
То й будем в щасті жить.
Євген Ковальчук, 07. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006262
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.02.2024
*****
Даємо ми ворогам,
Що прийшли до нас,
Відсіч, щоб всміхнулась нам
Доля – мирний час.
Так чекаємо його
Ми! У ньому жить
Протягом життя всього,
Неповторну мить
Кожну прагнемо ми всі,
У його такій
Надзвичайній всій красі
На землі своїй,
В рідному краю, який
В нас лише один,
Як і світ весь цей земний.
України син –
Я. Вона – її дочка.
Матінка – вона.
І недоленька важка –
Ця страшна війна –
Не розлучить з нею нас.
Лиш міцніш єдна
Нас всіх непростий цей час,
Що іще мина,
І мине. Здобудем ми
Перемогу та
Будем щасними людьми
Жити. Золота
Ця пора іде в наш край
Неповторну мить
Кожну. Певні ми украй
В тім, що пощастить
Нам її зустріти й жить
В рідному краю
Неповторну кожну мить,
Наче у раю.
Євген Ковальчук, 29. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006166
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
*****
Серце смуток охопив,
Бо мій рідний край
Лютий ворог захопив
І терзає вкрай.
Але відсіч все ж дають
Наші вояки,
Рідний край свій не здають.
Ні, а навпаки,
Захищають мужньо з сил
Всіх, що є у них,
Щоб був мирним небосхил.
Ув умовах цих
Вкрай важких ми живемо
Нині, в той же час
Сміло відсіч даємо
Ворогу, що в нас.
Боремося ми із ним,
Щоби подолать,
Щоб, допоки цим земним
Світом прямувать
Будемо, не коротать
Свій життєвий вік,
А у щасті проживать
Весь його, повік.
Буде щастя. Буде мир.
Як мине війна,
Ми потрапимо у вир
Їхній. Сторона
Наша стріне їх і вік
Буде з ними жить,
А війни не буде ввік.
Ми і як тужить,
Всі забудемо умить.
Лиш радіти ми
Будем. Будем завжди жить
Щасними людьми.
Євген Ковальчук, 29. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006165
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.02.2024
*****
Я так бажаю, щоб настав
Нарешті мир у нас,
Щоб вмить навік цілком розтав,
Мов сніг, воєнний час!
Цього бажаємо ми всі
І впевнені у тім,
Що прийде у своїй красі
Всій цяя мить в наш дім.
Адже вона уже іде.
До неї й ми ідем.
Війні, якої гул гуде,
Кінець ми покладем,
Як ворогів проженемо,
Від них звільнивши край,
В якому всі ми живемо,
Який кохаєм вкрай.
Як і життя, один він в нас
На світі цім усім.
Переживає нині час
Важкий він, та у тім,
Що він мине, мов й не було,
Упевнені ми всі.
І, наче сонячне тепло,
У всій своїй красі
Мир ніжно грітиме всіх нас
Кожнісінькую мить,
Допоки дишемо всякчас,
Допоки стукотить
У грудях серце – все життя,
Що нам усім дано,
Допоки все без вороття
Не скінчиться воно
На світі цім, що теж такий
Один, як є, у всім
Безмежнім всесвіті, який
Всього буття в нім – дім.
Євген Ковальчук, 29. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024
*****
Ми йдемо до перемоги,
А вона до нас.
Серце сповнене тривоги
В нелегкий цей час,
Але ми не здаємося,
А за небосхил
Мирний з ворогом б’ємося,
Всіх, що є в нас, сил
Докладаючи. Година
Світла ця прийде́,
Як вся наша Батьківщина
Переможе. Йде
Мить прекрасна ця щоднини
І щомиті теж.
Ці воєнні ночі й днини
Дійдуть всі до меж
І не прийдуть вже повіки
В наш коханий край,
Бо настане їм навіки
Остаточний край.
Буде мир у нашій хаті,
В нашому краю.
Будемо ми ним багаті
Й жити, як в раю,
Кожну ніч і кожну днину,
І усяку мить.
Лиш радітиме до згину
Серце, що щемить
Нині, і душа, мов квіти,
Буде лиш цвісти,
Тобто дуже теж радіти,
А не хрест нести.
Певен я цілком у цьому.
Певні ми всі в цім.
Буде мир у світі всьому,
Як і ми у нім.
Євген Ковальчук, 29. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.02.2024
*****
Українці сильні.
Їх не подолати.
Хай вони не схильні
Зовсім воювати,
Але Батьківщину
Так, як рідну мати,
В світі всім єдину,
Будуть захищати
Й захищають нині
З ворогом в двобою.
Вірні ж Батьківщині.
Кров тече рікою.
З ворогами б’ються
Воїни-солдати.
Їм же не здаються.
Не посміють здати,
Зрадити єдину
Україну-мати
В цю важку годину,
Що прийшлося мати.
Всі вони здолають
Ворогів назавжди.
Вже перемагають
Їх вони, щоб завжди
В Україні жити
В мирі та у згоді,
А не вік тужити
Та страждати. Годі!
Досить натужились.
Досить настраждались.
Скільки би не бились,
Як би не старались,
Нас не подолають
Вороги повіки.
Наші їх здолають
І уже навіки.
Євген Ковальчук, 29. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005988
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
Йди у бій за праве діло
І борись за нього сміло,
Доки ти не переможеш.
В тім, що ти здолати зможеш
Всю несправедливість тую
Недоладну та лихую,
Навіть і не сумнівайся.
Лиш як слід ти постарайся.
Здатися ж не смій байдуже
Їй нізащо, любий друже,
Бо вік з нею лиш тужити
Будеш ти. Щасливо жити
Будеш тільки, як здолаєш
Ти її. Як докладаєш
Ти усіх зусиль для того,
То здолаєш дня одного,
А якщо про те ти мрієш
Лиш постійно, а не дієш,
То і жодних змін не буде.
Адже тільки той здобуде
Їх, хто просто не здається
Долі, що над ним сміється,
А як слід, старанно робить.
Працею він їх заробить,
Тільки з нею він придбає
Все, що тільки забажає.
Будеш добре працювати –
Будеш і здоров’я мати,
Що в житті – найголовніше
В кожного з нас, найцінніше.
Євген Ковальчук, 06. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005987
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.02.2024
*****
Війна, яка у нас іде
І серце розрива
Нещадно, все-таки пройде́,
Хай скільки не трива.
Я певен в цьому на всі сто.
В цім певні ми усі,
Адже ми сильні, як ніхто.
Мине війна. В красі
Своїй усій прийде́ до нас
Такий жаданий мир
І буде в нас він повсякчас.
В його солодкий вир
Потрапимо ми всі у мить
Цю чарівну таку,
І серденько, яке щемить,
Недоленьку гірку
Зазнавши, буде лиш радіть,
Неначе немовля.
Не буде більш повік гудіть
Від вибухів земля,
Де ми із вами живемо.
До миру й ми дійде́м,
Бо ми до нього ідемо,
А не його лиш ждем.
Він буде в нашому краю.
Ми будемо з ним жить
Усі, неначе у раю,
Кожнісінькую мить
Свого єдиного життя
На світі цім земнім,
Бо, як мине, то вороття
Не буде більш на нім.
У мирі житимемо ми,
Нащадки наші – теж
І будем щасними людьми.
Не буде щастю й меж.
Євген Ковальчук, 28. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005903
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
*****
Роби все те, що прагнеш ти,
Аби щасливо жити,
Адже, щоб цілі досягти
Цієї, слід робити.
Та не абияк слід робить,
Сяк-так, як доведеться,
Мовляв, а може, пощастить,
І доля посміхнеться,
А слід старанно працювать,
Хай що би там не сталось,
Зусиль своїх всіх докладать,
Щоб все, як прагнеш, склалось.
Коли завади на шляху
Стрічаєш, оминати
Слід чи, позбувшися страху,
Сміливо їх долати.
А як здолаєш, далі йти
Упевнено ти маєш
В житті до власної мети,
Що досягти бажаєш.
І дійдеш з часом ти таки
До неї, щоб здійснити
Її, і будеш залюбки
На цьому світі жити,
Коли ти до порад моїх,
Що в вірші викладаю,
Дослухаєшся. Безліч їх
До тебе я ще маю.
Так, їх усі і не злічить,
Пливуть, немов рікою,
До тебе. Рішення ж лежить
Останнє за тобою.
Я лиш тобі допомогти
Стараюся віршáми
З порадами. Здійснити ж ти
Їх зможеш лиш ділами.
Євген Ковальчук, 06. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005902
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.02.2024
Де ж ти, мир? Прийди
В край наш назавжди.
Так, як голубе
Небо, ми тебе
Потребуєм всі.
У своїй красі
Всій прийди до нас,
Щоб воєнний час,
Мов свіча, погас,
Не тривожив нас
Всіх уже повік,
Щоб жили ми вік
Із тобою всмак
І цвіли, мов мак,
В серці. Лиш прийди,
Від війни-біди
Нас звільнивши всіх,
Щоб веселий сміх,
А не плач, лунав
Навкруги. Хто знав,
Що іде війна
В край наш? Та вона
Скінчиться умить,
Як в прекрасну мить
Цю настанеш ти
І, мов з висоти
Сонце, будеш гріть.
Будем ми радіть,
Жить в своїм краю,
Наче у раю.
Євген Ковальчук, 28. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005818
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
Тільки добрі почуття
У собі плекай
І в щасливе майбуття
Стежку прокладай,
І іди по стежці тій,
Що б не відбулось.
Повертатися не смій,
Хай і піде щось
В тебе, може, десь не так,
Як бажаєш ти
Мати у житті, однак
Не спиняйся йти.
Всіх своїх сил докладай.
І тоді усе
Вийде, доля те, що вкрай
Прагнеш, принесе.
Хай лиш світлії думки
Розум повнять твій,
Щоби жив ти залюбки
На планеті цій,
Бо ж і надане життя
Кожному із нас,
Щоб думки та почуття
В нас усіх всякчас,
Наче квіти ті, цвіли
На увесь цей світ,
Щоб у щасті ми жили
Протягом всіх літ,
А також, щоб ми внесли
В нього те лишень,
Щоб нащадки теж жили
В щасті кожен день.
В цім і полягає суть
Нашого життя,
Суть, яку в собі несуть
Добрі почуття.
Євген Ковальчук, 05. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005817
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.02.2024
*****
Ворогам не здаємося.
З ними ми, всіх сил
Докладаючи, б’ємося.
Мирний небосхил
Прагнемо ми повернути
В свій коханий край,
Щоб щасливими в нім бути
Вік. Війні цій край
Все ж настане. Перестане
В нас вона іти.
Вже її навік не стане.
Я, вона і ти,
А також всі наші діти
Будемо весь вік
Свій життю лише радіти,
Бо війни повік
Вже не буде. Певні в цьому
Ми усі в краю
Ріднім. Житимемо в ньому
Ми, мов у раю,
Доки буде серце битись.
Більш не будем ми
З ворогами тими битись.
Щасними людьми
Будемо, адже всміхатись
Буде доля нам.
Ми ж всі будемо старатись
Те робить, щоб храм –
Край наш – завжди жив у згоді,
Злагоді й теплі
І на заході, й на сході –
Всюди, про жалі
Всі навік умить забувши,
Щоб ввік не тужить,
Перемогу ту здобувши,
Що й не оцінить.
Євген Ковальчук, 28. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005727
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
Не журись ти, не журись,
Як біду ти маєш,
Їй так просто не корись,
А борись. Й здолаєш
Ти її раз назавжди,
І не сумнівайся.
Лиш зусиль всіх доклади.
Тільки не здавайся,
Хай як важко би тобі
Ту біду долати
Не було, та в боротьбі
Зможеш відсіч дати
Їй, аби вона пройшла,
Щоб вона минулась
І щоб більше не прийшла,
Більш не повернулась.
Адже та біда сама
Просто так не піде.
Сподіватися дарма.
Правди діти ніде.
І не слід того чекать,
Що тобі поможе
Інший хтось її здолать.
Навіть хай і зможе
Він тобі допомогти,
Та слід пам’ятати,
Що, звичайно, також ти
Маєш докладати
Всіх своїх зусиль завжди,
Щоб її здолати
І ніколи вже біди
У житті не мати.
А як прийдеться в біді
Знов вік коротати,
Вмить здолаєш, бо тоді
Будеш досвід мати.
Євген Ковальчук, 05. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005726
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.02.2024
Сила духу є у нас
І вона міцна.
Наче ніч, в нас темний час,
Бо іде війна.
Вороги, які прийшли,
Вторглися в наш край,
Цю ж війну і почали.
Але ми їй край
Остаточний покладем,
Як і ворогам.
Переможем. Проженем
Їх. Всміхнеться нам
Доля, адже є у нас
Сила духу та,
Що у цей важкий вкрай час
Буйно розцвіта,
Наче квіти навесні.
З нею покладем
Ми кінець всій цій війні.
І тоді прийде́м
Ми до миру, як і він
До усіх нас. Так,
Пролуна нарешті дзвін
Перемоги. Всмак
Житимемо ми усі
В рідному краю,
У його усій красі,
Наче у раю.
Сила ж духу покидать
Нас не буде ввік.
Будем ми її тримать
У собі повік,
Щоб ворожі сили нас
Оминали вік,
Щоб прекрасний, мирний час
Був у нас повік.
Євген Ковальчук, 28. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005632
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
*****
Щоб в життя утілить мрії,
Сподівання та надії,
Що в своїм ти серці маєш
І які весь час плекаєш,
Мов дітей їх рідна мати,
Слід старанно працювати.
А якщо прийшлось стрічати
Перешкоди, то долати
Маєш їх, а не здаватись.
То найлегше просто здатись,
Та не дійдеш ти до цілі
В цьому випадку. На ділі
Зможеш все ти досягнути,
Щоб щасливим завжди бути.
Ділом збореш всі нещастя.
З ним лиш прийдеш ти до щастя,
Що бажаєш ти так мати.
А без діла коротати
Вік свій безкінечно будеш,
Бо нічого не здобудеш,
Втратиш те, що маєш, може.
Праця ж повернуть поможе
Втрачене чи й не втрачати,
Більш того іще придбати
Й те, що досі ти не маєш,
Та украй його бажаєш
У житті своєму мати,
Щоб щасливо поживати.
Й матимеш, якщо робити
Будеш, а не байди бити.
Євген Ковальчук, 04. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005631
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.02.2024
Доле нещаслива,
Йди за небокрай!
Доленько щаслива,
Йди в наш рідний край!
Ми тебе чекаєм.
Ми тебе ждемо.
Ми тебе бажаєм.
Ми не стоїмо.
Ми не здаємося
Доленьці лихій.
З нею ми б’ємося
Всі, вступивши в бій.
Ми її долаєм
Силами всіма
Й віримо ми, знаєм
Те, що недарма,
Бо, коли здолаєм,
Покладем їй край,
То ми привітаєм,
Як прийде́ш ти в край
Наш, тебе і будем
Із тобою жить,
А її забудем,
Щоби не тужить.
Лиш, щаслива доле,
Молимо, прийди.
Серце охололе
Кригою біди
І душа окута
Нею теж цілком.
Ця біда розкута.
Ти ж своїм теплом
Розтопи сміливо
Всю її умить,
Щоби сталось диво, –
Вік з тобою жить.
Євген Ковальчук, 29. 09. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005546
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
*****
Дорогою життя
Іду я кожну мить
Під серденька биття,
Що нині вкрай щемить
Тому що йде війна,
Яка без співчуття,
Якого і не зна,
Лиш забира життя
Людські. Край у вогні
Мій любий, дорогий.
Коли ж прийде́ війні
Кінець? А ворог злий,
Підступний. Він веде
Її супроти нас,
Та до кінця прийде́
Усе ж цей темний час.
Закінчиться війна.
Прийде́ в мій рідний край,
Мов красная весна,
Той мир, якого вкрай
Чекаємо ми всі.
І край наш розцвіте
У всій своїй красі.
А вітер замете
Усі війни сліди,
Щоб більше не прийшла,
А щоби назавжди
Вона від нас пішла.
Закінчиться війна.
А перемогу ми
Здобудемо. Всяк зна.
І будемо людьми
Щасливими ми жить
У рідному краю
Кожнісінькую мить,
Неначе у раю.
Євген Ковальчук, 27. 08. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005545
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.02.2024
*****
Захищай не лиш себе
І свою родину,
Але й небо голубе –
Рідну Батьківщину,
У якій родився ти,
Бо вона єдина.
З неї ти не смій втекти,
Як прийшла година
Темна, мов нічна пора.
Захищай сміливо
Ти її в ім’я добра.
І прекрасне диво
Станеться. Година зла
Повністю розтане,
Наче дотиком тепла
Сніг. Тоді й настане
Світлая лише пора
В нашій Батьківщині,
І любові, і добра
Повної. Людині
Кожній буде лиш щастить,
Доки в грудях тихо
В неї серце стукотить
І допоки диха.
Рідну землю захищай
Ти від вороженьків.
Поклади усім їм край,
Силу козаченьків
Показавши. Вороги
Хай її пізнають
І ні носа, ні ноги
Більш не потикають
В край наш рідний, той, який
Ми усі кохаєм
І, як справжні козаки,
Мужньо захищаєм.
Євген Ковальчук, 27. 07. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005470
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
Зборемо недолю
Ми лихую всі
І щасливу долю
У її красі
Неймовірній мати
Будемо весь час,
Доки протікати
Буде він повз нас.
Доленька лихая,
Мов сірник, згорить.
Світлая, святая,
Добра прилетить,
Мов стокрила птиця,
Доленька до нас
І, мов чарівниця,
Буде повсякчас
Гарними сповняти
Почуттями нас,
Мрії всі сповняти.
Вже іде цей час.
Вже не за горами
Він. Вже близько він.
Стрінемось ми з вами,
Вставши із колін,
З ним. Він панувати
Буде лиш у нас,
Доки протікати,
Наче річка, час
Буде наш в цім світі
Взимку, навесні,
Восени і вліті,
Цілі ночі й дні,
Доки буде литись
Весь життєвий час
І тихенько битись
Серденько у нас.
Євген Ковальчук, 08. 07. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005469
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.02.2024
Моя душа сумує,
А серце гірко плаче,
Бо ворог злий лютує
І розрива неначе
Кохану Батьківщину
Без краплі співчування,
Її усю родину.
Та вірю, мить остання
Цього таки настане,
Немов весна, все ж прийде.
Це лихо все розтане,
Мов сніг, мов лід. І вийде
З-за сірих хмар прекрасне
Те сонце, що з собою
До нас життя лиш щасне,
Позбуте неспокóю
Й зла, принесе і гріти
Усіх нас ніжно буде.
Ми будемо радіти
Життю лиш, бо здобуде
Кожнісінький з нас щастя,
Що буде відчувати,
Здолавши всі нещастя,
З якими лиш страждати
Прийшлось в лиху годину.
У мене із тобою
Кожнісінькую днину,
Мить кожную рікою
Із вечора до рання,
Із рання до світання
Лиш світлі почування,
Допоки мить остання
Не прийде, протікати
Так будуть, що й словами
Це диво передати
Не зможемо ми з вами.
Євген Ковальчук, 27. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005384
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
Твори добро на всій землі,
Аби щасливі люди
Були – дорослі та малі –
Усі завжди та всюди.
Твори добро, і лихо вмить
Усе навік минеться,
Й щаслива доленька в ту мить
Тобі таки всміхнеться.
Твори добро, що б не було
На світі цім з тобою,
Аби лиш серце люте зло
Не сповнило собою.
Твори добро, бо суть життя
У ньому полягає,
Бо світлі думи й почуття
Воно в нас викликає.
Твори добро. Воно ж лежить
В самій людській природі.
Твори добро, аби щомить
Усі жили у згоді.
Твори добро. Лише з добром
Минуться всі нещастя,
Адже воно є джерелом
Любові, миру й щастя.
Твори добро, мов зерна, сій
Його в серця людськії
Усім, щоб на планеті всій
Пройшли часи важкії.
Твори добро наперекір
Всім труднощам, що маєш.
Тоді із легкістю, повір,
Усі їх ти здолаєш.
Твори добро, коли і ти
Його бажаєш мати.
Й цієї досягнеш мети.
Лиш рук не смій складати.
Євген Ковальчук, 03. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.02.2024
О, Україно, мати рідна,
Невже такої долі гідна
Ти – темної, лихої?
Чом змушена ти лиш страждати
І кров, і сльози проливати
Із ворогом в двобої?
О, чим же так ти завинила,
Що лютая, ворожа сила
Безжалісно шматує
Тебе ще споконвіку, зроду,
Твій дух і дух твого народу
Пригнічує, мордує?
О, скільки, скільки ще тривати
Це буде, Україно-мати?
Коли кінець же прийде
Цьому? Коли на небозводі
На півдні, півночі і сході,
І заході теж вийде
Й засяє сонце миру, згоди,
Любові, волі та свободи
І більше не погасне,
Щоб і теперішнє, й майбутнє,
Що нині поки що відсутнє,
Було лише прекрасне?
Цього твої бажають діти –
Сини і дочки, щоб радіти
Цьому життю земному
І світові, а не тужити,
Щоб лиш у світлім щасті жити
Щодня, щомить на ньому.
Євген Ковальчук, 26. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005314
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
*****
Не завжди виходить те,
Що всі ми бажаємо,
Бо життя ми непросте
В цьому світі маємо.
Та, якщо ми працювать
Як належить будемо,
Всіх своїх сил докладать,
Бажане здобудемо.
Хай, можливо, і не враз
Вийде, слід учитися,
Щоби вже в наступний раз
Більш не помилитися,
Також досвіду здобуть
В тім, над чим працюємо.
З ним же, щоб щасливим буть,
Успіх завоюємо.
Він поможе нам в житті.
З ним лихе здолаємо
І тепер, і в майбутті,
Добреє придбаємо.
А якщо ми будем лиш
Про усе це мріяти,
Не придбаємо. Облиш!
Бо потрібно діяти.
Тільки праця віднесе
Враз все небажа́неє,
А натомість принесе
Нам усім бажа́неє.
З нею досягнем мети,
Що собі поставили
Ми – вона, він, я і ти.
Ті ж, що лиш лукавили,
Щоб нічого не робить,
Відповідне й матимуть,
Що робить, щоб заробить
Слід, вже добре знатимуть.
Євген Ковальчук, 02. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005313
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.02.2024
Вірю, знаю, певен я,
Українськая сім’я
Ворога здолає.
І настане все ж пора –
Сонце миру та добра
В небі запалає,
Спалить ворога дотла
Променем своїм тепла
Так, немов багаття
Дрова. Прийде в кожен дім
Мир. Ми житимемо в нім,
Любі сестри й браття.
Мир настане. Прийде він.
Встанемо ми із колін,
Скинемо кайдани,
Розірвавши. Встоїмо
І нізащо не дамо,
Щоб ворожі плани
Втілилися до кінця.
Не настане темна ця
Мить, повік не прийде,
Бо здолаємо його –
Злого ворога свого.
З небокраю вийде
Сонце миру і всіх нас
Буде гріти повсякчас
Лагідно собою,
Цілий наш життєвий вік,
Бо ми не здамось повік
Ворогу без бою.
Євген Ковальчук, 25. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005229
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
*****
Забудь лихе усе
Й не згадуй більш повік.
Його хай віднесе
Від тебе час навік.
Займай свої думки
Лиш добрим тим усім,
Із чим би залюбки
Ти жив на світі цім
Не лиш, як пощастить,
А протягом всього
Свого життя й щомить,
Цінуючи його.
І доленька надасть
Його тобі в ту мить
Іще, лиху напасть
Всю винищивши вмить.
Але, звичайно, ти
Також часу не гай.
Щоб цілі досягти,
Зусиль всіх докладай.
Коли ж не ворухнеш
Ти й пальцем, до свого,
Мій друже, не дійде́ш
Впродовж життя всього,
А будеш у думках
Та мріях лиш ним жить.
Твоє життя в руках
У тебе кожну мить.
Керуєш ним лиш ти.
Тож ним керуй же так,
Аби життя міг ти
Своє прожити всмак,
Бо й надане воно
Для цього в світі цім
Всім нам. Життя ж одно
У кожного з нас в нім.
Євген Ковальчук, 01. 11. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.02.2024
Діти, Україно-мати,
Будуть мужньо захищати
Земленьку свою.
Хай життя навік й минеться,
Хай воно, мов нить, порветься
У важкім бою,
Адже жоден з них не здасться,
Ворогові не продасться,
Зрадивши тебе,
Україно. А за волю
Та твою щасливу долю,
Небо голубе
Мирне жоднії солдати
Не посміють підло здати
Ворогові край
Рідний, любий і коханий
І такий украй жаданий
Покладуть все ж край
Ворогу й війні. І сонце
Миру, злагоди в віконце
Всім нам заблищить,
Буде лагідно нас гріти.
Будемо життю радіти
Тільки кожну мить.
Знаю, певен я, настане
Час цей, а війна розтане,
Наче сніг, мов лід.
Лиш боротись, захищати
Рідну Україну-мати
Маємо як слід.
Євген Ковальчук, 28. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005157
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
На краще світ змінімо,
Де живемо ми всі,
Й щасливо в нім живімо
У всій його красі.
На краще світ змінімо,
Аби настав той час,
Та з себе розпочнімо.
І прийде він до нас.
На краще світ змінімо,
Лихе все в небуття
Провадивши, й творімо
Добро усе життя.
На краще світ змінімо,
Щоб жити на ньому всмак.
Зусиль всіх докладімо,
Щоб дійсно сталось так.
На краще світ змінімо.
Якщо не ми, то хто
Це зробить? Тож робімо,
Бо відьповідь – ніхто.
На краще світ змінімо,
А те, що зробить хтось
За нас це і не ждімо,
Щоб вік ждать не прийшлось.
На краще світ змінімо,
Уставши із колін.
Героям покладімо
Доземний свій уклін.
На краще світ змінімо,
А з ним – своє життя,
Упевнено ідімо
У світле майбуття.
На краще світ змінімо
Й як прагнемо того
Всі ми, на нім живімо
Впродовж життя всього.
Євген Ковальчук, 31. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005156
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.02.2024
*****
Ми до перемоги
Нашої йдемо.
Впавши, знов на ноги
Мужньо встаємо
І йдемо невпинно,
Борючись в бою.
Скільки вже невинно
Впало за свою
Земленьку солдатів!
Та здолаєм ми
Тих ворожих кáтів
Й щасними людьми
Вік весь жити будем.
Перемогу всі
З вами ми здобудем
У її красі
Всій, адже б’ємося
Ми усі щосил,
А не здаємося.
Мирним небосхил
Прагнемо ми мати.
Й буде він таким.
Слід лиш подолати
Ворогів, яким
Навіть невідомі
Світлі почуття.
В нашім ріднім домі
Нівечать життя
Наше й забирають
І його також,
Хоч прекрасно знають,
Що одне. Отож
Ввік їм не корімось,
Силам їх пітьми,
А щосил борімось!
Й переможем ми.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005066
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
Мій розум для думок, неначе їхній дім.
Вони народжуються і живуть у нім,
Чи то вони сумні, чи то веселі,
Живуть у нім, мов люди ув оселі,
Допоки я не втілю їх в життя.
Народжують думки ті почуття,
Які живуть в мені разо́м із ними,
Неначе справжні, вірні побратими.
Якби в своїм житті не мав я почуттів,
То і думок тоді не мав би поготів.
І перші, й другі зміст життя складають,
Бо жити і творити спонукають.
Вони нас спонукають те творить,
Із чим би ми могли щасливо жить
Не нині лиш, а протягом усього
Короткого життя свого земного
Й єдиного, бо іншого життя,
Коли мине, не дасть нам майбуття.
Думки ми виражаємо словами,
В реальність втілюємо їх ділами
В потрібнім місці та у слушний час,
Щоб успіх лиш прийшов тоді до нас.
Допоки не утілиться, на всує
Та думка в голові у нас існує.
Коли ж як слід утілимо в життя
Її, то й буде з неї в нас пуття,
Яке відчуємо ми почуттями,
І повністю, а не лише місцями.
У тім і є зміст нашого життя,
Який формують думи й почуття.
Євген Ковальчук, 29. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1005065
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.02.2024
*****
В тім, що війни не стане,
Ми впевнені усі.
Тоді в нас мир настане
У всій своїй красі.
Ми житимемо в ньому
У рідному краю
Такому дорогому,
Неначе у раю.
Тоді уже повіки
Не буде в нім війни,
Бо ця мине навіки.
Вік буде з вишини
Сіяти сонце миру
І ніжно гріти нас,
Свою усмішку щиру
І добру повсякчас
Шлючи нам. Посміхатись
Ми будем теж із ним.
Ми будем упиватись
Своїм життям земним,
Допоки буде битись
У грудях серце-птах.
Не будем більш ми битись,
Як скінчиться цей жах
Війни, що ще триває
Й без краплі співчуття
В нас серце розриває
І нівечить життя,
Яке лише єдине,
Яке лише одне,
Адже у мить, як сплине,
Збіжить усе, мине,
Не буде більш повіки
На світі цім земнім.
Мине воно навіки.
Відомо це усім.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004961
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
*****
Зазнає все ж поразки
Вороже військо. Вмить
Ми, мов герої з казки,
Яким завжди щастить,
Здобудем перемогу
У всій її красі.
Таку ми маєм змогу
Без винятку усі.
То й боремось сміливо
Із сил усіх, щоб вмить
В нас сталося це диво,
Прекрасна цяя мить.
Ми боремось, як вмієм,
Але також вчимось,
Бо добре розумієм,
Що ми лиш, а не хтось,
Повинні захищати
Від ворогів свій край,
Свою Вкраїну-мати.
Війна іде, та край
Їй все-таки настане.
Ми впевнені усі.
Вона, мов сніг, розтане.
Тоді у всій красі
Мир прийде. Будем жити
Усі ми з вами в нім
І не лише тужити
У стані вкрай важкім,
А вкрай життю радіти
Кожнісінькую мить,
В душі цвісти, мов квіти,
Як сонце-птах блищить
І ніжно зігріває.
Мить прийде світла ця.
Війна, що в нас триває
Ще, дійде до кінця.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004960
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.02.2024
*****
О, щаслива доле,
У мою країну –
Любу Україну
Ти прийди. Аж коле
Серце, бо недолю
Лиш вона зазнала
В час, як будувала
Світлу, добру долю.
Вороги зі сходу
Вторглися, напали.
Ми ж цього й не ждали.
Волю та свободу
Ті, які здобу́ли
Ми ще нещодавно,
Щоб щасливо, славно
Жити, щоб не гнули
Шиї, підкорити
Знов собі бажають
Вороги, не знають
Те, що не скорити
Їм нас. Захищати
Будемо до згину
Всі ми Батьківщину –
Нашу рідну мати
І її свободу,
Незалежність, волю,
Щоб щасливу долю
Усього народу
Вже ніхто повіки
Не посмів зламати,
Щоб Вкраїна-мати
Мала їх вовіки,
Щоб вік їх лиш мала
І, мов квіти в цвіті,
В цьому білім світі
Буйно процвітала.
Євген Ковальчук, 03. 03. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004860
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Діти, Україно-мати,
Будуть мужньо захищати
Земленьку свою.
Хай життя навік й минеться,
Хай воно, мов нить, порветься
У важкім бою,
Адже жоден з них не здасться,
Ворогові не продасться,
Зрадивши тебе,
Україно. А за волю
Та твою щасливу долю,
Небо голубе
Мирне жоднії солдати
Не посміють підло здати
Ворогові край
Рідний, любий і коханий
І такий украй жаданий
Покладуть все ж край
Ворогу й війні. І сонце
Миру, злагоди в віконце
Всім нам заблищить,
Буде лагідно нас гріти.
Будемо життю радіти
Тільки кожну мить.
Знаю, певен я, настане
Час цей, а війна розтане,
Наче сніг, мов лід.
Лиш боротись, захищати
Рідну Україну-мати
Маємо як слід.
Євген Ковальчук, 28. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004858
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.02.2024
Час нам сказати «Ні!» війні.
Нехай горить вона в вогні!
Нехай вона згорить у нім,
Щоб більше в світі цім земнім
Її і духу не було.
Вона ж несе нам тільки зло,
Яке її ж є джерелом.
Боротися нам слід з цим злом,
Щоб подолати до кінця,
Звільнивши душі та серця
Від нього повністю, цілком.
Ми зможемо це із добром
Зробити. Темні чари зла
На світі цім добро здола.
Робити варто лиш його
Всім нам впродовж життя всього
Від серця щирого усім
Та всьому, що є в світі цім.
Адже всім нам життя дано,
Хай навіть скінчиться воно
Колись навіки, бо людьми
На світ цей народились ми,
Щоб насолоджуватись ним,
Його моментом чарівним
Кожнісіньким, щоб ми усі
Жили в цім світі у красі
Його чудовій, неземній
Всій на планеті цій земній,
Допоки б’ється повсякчас
Ще серце в кожного із нас.
Євген Ковальчук, 18. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004762
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
*****
У жоднім разі не здавайсь
Біді, що ти зазнав,
А все як слід робить старайсь,
Щоб край ти їй поклав.
Якщо ж нічого ти робить
Не будеш, то тоді
Ти будеш жити та тужить
Весь час у тій біді.
Вона не піде, як прийшла,
Сама, а маєш ти
Прогнать її, аби пішла,
Й сліди всі замести,
Щоб не вернулася вона
До тебе більш повік,
А щоб безкрая далина
Її, мов твань, навік
Поглинула. Щоб в щасті жить
Повинен ти також
Не байди бити, а робить,
Але як слід. Якщо ж
Робитимеш ти абияк,
Як прийдеться, й не мрій,
До успіху ти аж ніяк
Не прийдеш, друже мій.
Яке зерно, такий і плід.
Зерна нема, і плоду теж
Не матимеш ти на обід.
Практично це одне і те ж –
Зерно – робота, ну а плід –
Роботи тої результат.
Твоїм життям є той обід.
Адже без будь-яких затрат
Нічого ти не досягнеш
В єдиному своїм житті.
Якщо ж зусиль всіх докладеш,
То й успіх буде в майбутті.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004761
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.02.2024
Вона жорстокая, безжальна.
На серденько паде
Тривога темная, печальна,
Коли вона іде.
Добра ні крапельки не має.
У ній саме лиш зло.
Його вона в собі тримає.
Воно – то джерело
Її. Воно й керує нею,
Хай де б вона не йшла.
Воно із нею, мов з ріднею,
Живе. Її без зла
На цьому світі не буває.
Ним живиться вона,
Коли на ньому ж і триває.
Одна це сторона
Її, а інша полягає
В тім, що людські життя
Вона з собою забирає
Без краплі співчуття.
Вони для неї ж бо не значать
Нічого, мов нема
Їх, але очі ж їхні бачать
Жах, що вона здійма.
Хоча самі ж ті люди в світі,
В якім вони живуть,
Допоки йде він по орбіті
Своїй, її ведуть
Заради влади, збагатіння,
Яким не бачать меж.
Що ж говорити про сумління?
Його нема в них теж,
Бо з ним війну на світі цьому
Вони би не вели,
А в мирі й злагоді на ньому
Довіку всі б жили.
Євген Ковальчук, 08. 02. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004675
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
*****
Нехай твоє життя важке,
Але ти мусиш жить
Для того, щоб було легке
Воно, – як слід робить.
Найлегше руки опустить,
Змирившися із тим,
Яким шляхом йдеш ти щомить
Життєвим непростим,
І йти шляхом тим навмання,
Не знаючи куди.
Слід вміння, навики, знання,
Що ти здобув, завжди,
Як ти і прагнеш більш серцем всім,
Впроваджувати так,
Щоб все життя свого на світі цім
Ти проживав усмак.
Вони тобі поможуть, щоб
Це сталось. Не здавайсь
Лиш за невдалих перших спроб,
А пробуй ще, старайсь.
Якщо не нині, згодом, знай,
Всміхнеться доля та,
Якої прагнеш ти украй,
Минеться непроста.
Це станеться лише в ту мить,
Коли ти до моїх
Порад дослухаєшся й вмить
Виконувати їх
Візьме́шся добре, лиш тоді.
Це завжди пам’ятай.
Із ними будь-якій біді
Покласти зможеш край
І власне щастя віднайти,
З яким ти кожну мить
Життєвим шля́хом будеш йти,
Допоки будеш жить.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004674
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.02.2024
Я вірю свято
У те, що свято
Ми перемоги будем
Все ж відзначати,
Коли до дати
Цієї ми прибудем.
Її здобудем
Й щасливо будем
Усі ми з вами жити
І лиш радіти,
Неначе діти,
А не лише тужити.
Це свято прийде
В ту мить, як вийде
На небі сонце миру,
Що буде слати,
Мов діткам мати,
Усмі́шку добру, щиру
І ніжно гріти.
Життю радіти
Всі будемо ми з вами
На кожнім розі,
Що я не в змозі
І передать словами.
До нас із вами
Вже вдень, ночами
Йде свято перемоги.
В наш край любимий,
Неповторимий
Його ведуть дороги.
Євген Ковальчук, 25. 11. 2022
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004584
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024
Задумується кожен з нас
Над тим, у чому сенс життя,
Якому, як мине в свій час,
Уже не буде вороття.
Так, думка в кожного своя
На це питання непросте,
А ось і думонька моя.
Життя нам надане на те,
Щоб ми не просто так жили,
А щоб усе робили ми,
Аби на світі цім були
Весь час щасливими людьми.
Я думаю, що сенс життя
У щасті поляга, яке
Крізь наші думи й почуття
У наше йде життя людське.
Адже бажа його здобуть
На цьому світі кожен з нас,
Однак, аби щасливим буть,
Слід працювати повсякчас.
А що ж бо щастя означа?
Задумалися б хоч на мить
Над тим ви? Кожен з нас вбача
У нім своє щось і з ним жить
Впродовж всього свого життя
Бажа, життя, що, як мине,
Уже не буде вороття
До нього, бо воно одне.
Та спільне є у щасті тім.
Це не лиш з ним впродовж життя
Бажання жить на світі цім,
А й світлі думи й почуття.
Ось, в чому сенс життя. Його
Слід цінувати кожну мить
Впродовж життя свого всього,
Бо будь-коли скінчиться вмить.
Євген Ковальчук, 28. 10. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1004583
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.01.2024