| Сторінки (21/2033): | « | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 | » |
*****
Ми здобудем
Перемогу.
З нею будем.
На дорогу
Цю прекрасну
Вже ми стали,
Щоби щасну
Зустрічали
Долю з вами.
Ми б’ємося
З ворогами
За колосся
Й мирне небо
Понад нами.
Треба, треба.
Ми ж синами
Є Вкраїни
Та дочками.
Хай руїни
Ми із вами
Будем мати,
Відбудуєм
Нашу Мати.
Запануєм
Знов ми з вами
Й панувати
Вже віками
Будем. Мати
Будем волю
І свободу,
Й щасну долю-
Насолоду.
Час цей прийде.
Наче сонце
З хмар, він вийде.
Ні, не сон це.
Євген Ковальчук, 18. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015837
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2024
*****
Нехай всіх нас лихе усе
Обходить стороною,
Хай доля добре лиш несе
З собою нам з тобою,
Щоб тільки з ним ми всі жили
Впродовж життя усього,
Щоб ми щасливими були.
Воно ж бо нам для цього
І надане на світі цім,
А також – щоб робити,
Адже без праці ми на нім
Не будем в щасті жити.
Я певен, знає кожен з нас
Цю істину простую,
Яку не стре ніколи час,
Мов помилку дурную.
Отож робімо всі як слід.
І лишенько минеться,
Розтане, мов холодний лід.
І більше не торкнеться
Нікого з нас воно повік,
Щоб ми з ним не тужили,
А щоб земний свій цілий вік
У світлім щасті жи́ли,
Якого кожен з нас чека,
Хто досі ще не має,
Кого недоленька гірка
Лиш міцно обіймає
І душить, наче той пітон,
Допоки не минеться
Життя, немов жахливий сон,
Допоки не порветься
Навіки вже його та нить,
Яка його тримає
Ще досі, у неждану мить,
Яка жалю не має.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015835
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.06.2024
Наші воїни сміливо
Борються із ворогами,
Що уторглися жахливо
В Україну нашу з вами.
Борються вони щосили
За свободу та за волю.
Вороги їх не скорили
І не скорять. Світлу долю
Буде Україна-мати,
Як здобудуть перемогу
Воїни її, вік мати.
А вони вже на дорогу
Цюю стали і прямують
Нею. Вороги хай нині
По-звірячому лютують
В нашій рідній Батьківщині,
Та сміливі і старанні
Наші воїни-солдати
Борються, аби у стані
Тужнім не перебувати,
А радіти. Як здобудуть
Перемогу вкрай жадану,
Радісними дуже будуть,
Україноньку кохану
Визволивши із полону
Ворогів, які напали,
Але їхню оборону,
Як і дух, все ж не зламали.
Наші воїни-солдати
Україну захищають,
Бо вона лиш – їхня мати.
Іншої вони не мають.
Хай не всі з них повернуться
Із жорстокого двобою,
Та вони ввік не здадуться,
Опустивши руки й зброю.
Євген Ковальчук, 18. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2024
Нехай гірка печаль
Летить від мене вдаль,
Де лиш сама пітьма
Навкруг все обійма.
Натомість хай летить
До мене в в цюю ж мить
Лиш щастя неземне.
Нехай воно мене
Огорне залюбки,
Мої усі думки,
А також почуття,
Щоб з ним усе життя
На світі цім я жив,
А не лише ним снив.
Для того ж і дано
Мені життя. Воно
У мене лиш одне
І з часом все ж мине,
Хай як би не бажав
Я, щоби поживав
На світі цім повік,
Допоки чоловік
На ньому буде жить,
Допоки сонце вмить
Не згасне в небесах,
Немов свіча в руках,
Як вранішня зоря,
Яка ще догоря
На небі голубім.
Кінець є ж всьому й всім.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015779
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.06.2024
Вірю, знаю, певен я
Й українська вся сім’я,
Що мине воєнний час,
А натомість мир до нас
Прийде, та не в гості, ні,
А навік. Навік війні
Цій настане все ж кінець.
Мир до душ і до сердець
Наших прийде, як і в край,
Цій війні поклавши край.
Буде він із нами вік.
Більш не будемо ми вік
Свій увесь лиш коротать.
Мир, мов сонце, зігрівать
Буде лагідно всіх нас,
Доки протікати час
Буде наш на світі цім
І у ріднім, дорогім,
Українському краю.
З ним, неначе у раю,
Кожну неповторну мить
Будемо усі ми жить.
Наче квітка, мир цвісти
В Україні буде. Ти,
Він, вона, а також я –
Українська вся сім’я
Завжди житиме у нім.
Наш із вами рідний дім
Стане домом миру все ж
В переможную мить теж.
Євген Ковальчук, 18. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015714
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
*****
Хай звичкою для тебе стане
Добро робити всім.
І панувати перестане
Нарешті зло на нім,
Яке у тую ж мить минеться,
Геть піде назавжди,
У пил, у порох перетреться.
Лиш ти того не жди,
Що станеться само собою
Все це. Про це й не мрій.
Якщо не докладем з тобою
Зусиль всіх, друже мій,
До цього, й далі панувати
На білім світі цім
Зло буде і не шкодувати
Ані на мить на нім
Нікого, хто живе на ньому,
А також буде жить.
Покласти край всьому лихому
Ми зможемо в ту мить,
Коли почнемо лиш робити
Добро усюди й всім.
Тоді щасливо будем жити
Всі ми на світі цім.
Ти навіть в цім не сумнівайся,
А швидше заходись
Добро робити і старайся
Як слід, не помились,
Бажаючи добро зробити,
Зробивши зло тому,
Із ким тобі прийшлося жити
На світі цім. Тому,
Аби цього не відбулося,
Перш, ніж добро зробить,
Як слід подумай, щоб збулося
Лиш добре в цюю ж мить.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015713
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.06.2024
*****
Ми не здаємося
Ворогам своїм.
З ними ми б’ємося
Мужньо, щоби їм
Всім кінець покласти,
Як і цій війні.
Ми не смієм скласти
Руки. В цій борні
Боремось завзято,
Щоб здолати зло,
Щоб настало свято, –
Все воно пішло
Й ми всі перемогу
Світлу здобули.
На її дорогу
Стали ми й пішли
Вже. Йдемо без впину,
Хай і важко йти.
Нашу Батьківщину
Не перемогти
Ворогам вовіки.
Сильная вона.
Є, була й повіки
Буде. Ця війна
Точиться хай нині,
Та мине вона
В нашій Батьківщині,
Що у нас одна
В світі цім усьому.
Прийде мир в наш край
Так, немов додому,
А війні цій край
Вже навік настане.
Сонце миру нас
Ніжно гріти стане
Й грітиме всякчас.
Євген Ковальчук, 18. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015639
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2024
*****
Так, як тане сніг,
Що паде до ніг,
Ця війна розтане.
Мир тоді у нас
Той, що вже погас,
Мов свіча, настане
Знов. З ним будем ми
Щасними людьми
В Україні жити.
Ніде правди діть.
Будемо радіть
З ним, а не тужити.
Ми його ждемо
Та також йдемо
Впевнено до нього.
Він іде до нас.
Так, настане час
Світлий дня одного,
Як мир буде в нас,
Та вже повсякчас,
А не лиш часами.
Буде. Певен я,
Як і вся сім’я
Наша, бо за нами
Правда. Вороги
Підуть. І ноги
Їхньої не буде,
Як настане край
Цій війні, наш край
Успіх в ній здобуде.
Євген Ковальчук, 18. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015638
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.06.2024
*****
Час настане,
Як розтане,
Наче сніг, війна,
Що триває
Й розриває
Серце. Вся вона
В нас минеться
Й не вернеться
Більш в наш край повік.
Мир, що прийде,
Більш не вийде
З нього. Буде вік
Він в країні –
В Україні,
Де ми живемо
Та у світле
І розквітле
Майбуття йдемо.
Не скорили
Нас. Щосили
Боремося ми
З ворогами.
Не часами,
А завжди людьми
Не з нещастям,
А зі щастям,
У його красі
Жити будем,
Як здобудем
Перемогу, всі.
Євген Ковальчук, 18. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015562
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2024
Бажання нині в нас одне, –
Щоб скінчилась війна,
Що точиться. Вона мине.
Тоді, немов весна,
Настане мир. У ньому жить
Ми будемо усі
І не лише украй тужить,
А в радості красі
Усій йому лише радіть.
Мир буде ніжно нас,
Мов ясне сонце в небі, гріть,
Одначе повсякчас.
В душі та серці разом з ним
Ми будемо цвісти,
А не з війни хрестом важким
Йдучи, його нести.
Цього не буде вже повік,
Як прийде мир в наш край
І буде в ньому цілий вік,
Війні поклавши край
Навік. Війни не буде більш.
Вона у небуття
Піде́, чого ми всі найбільш
Бажаєм. Майбуття
Щасливим буде. Мир, який
Настане, принесе
Це щастя в край наш дорогий,
Який понад усе
Ми любимо, бо він один
У нас, як і життя.
Вона – донька його, я – син.
Всі ми – одна сім’я,
Що прагне в ньому жити вік
У мирі, а не в цій
Війні лиш коротати вік
Увесь життєвий свій.
Євген Ковальчук, 17. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015561
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.06.2024
Хай поволі,
Та до долі
Світлої йдемо
Ми всі нині.
Батьківщині,
Де ми живемо,
Посміхнеться,
Як минеться
Ця страшна війна,
Доля світла
Та розквітла
Вся, немов весна,
Наче квіти.
Ми радіти
Будемо всі їй,
Любий друже,
В серці дуже
І в душі своїй.
Світла доля –
Щастя, воля
І свобода теж –
Буде з нами
Не часами,
А допоки все ж
Нас не стане,
Не розтане,
Наче сніг, життя,
Що минає,
Бо немає
В нього вороття.
Євген Ковальчук, 17. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015499
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2024
*****
Хай стихне плач, а сміх звучить
Веселий та дзвінкий.
Із ним все ж легше буде жить,
Пройти шлях нелегкий
Того життя, яке нам всім
Надане в певну мить
На світі голубому цім
Для того, щоби жить
На нім, як кожен з нас того
Незмірено жада,
Впродовж життя свого всього,
Щоб будь-яка біда
Не відбувалася повік
У жодного із нас,
Хто має, – щоб її навік
Позбавився в цей час,
Який мина, і більш не мав
Її в своїм житті
Ніколи, а щоб поживав
Тепер і в майбутті
Лише у щасті кожну мить
На білім світі цім,
Поки́ остання не приспить
Навік його на нім,
Чого не вдасться відвернуть
Повік нікому з нас.
Назавжди всі на нім заснуть,
Коли настане час.
А доки живемо, живім
На втіху і робім
Лише добро завжди та всім,
На світі ці земнім!
Адже для цього і дано
Колись всім нам життя,
Хай і в останню мить воно
Мине без вороття.
Євген Ковальчук, 10. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015498
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.06.2024
*****
Ця війна минеться.
Кожного із нас
Світлий мир торкнеться
Й буде повсякчас
Ніжно зігрівати,
Наче золоте
Сонце чи як мати
Немовля святе,
Рідне. Мир, що прийде
В наш коханий край,
З нього вже не вийде.
Будемо з ним вкрай
Ми усі щасливо
Жити цілий вік.
Станеться це диво,
Може, вже в цей рік.
Диво це казкове
Станеться у нас.
І життя чудове
Буде повсякчас,
Кожну мить, якая
Буде проминать.
Доленька ж гіркая
Буде оминать,
Нас не помічати.
Ця настане мить.
Скоро відзначати
Будемо всі ми
Свято перемоги.
Лиш до неї нас
Всі ведуть дороги
В нелегкий цей час.
Перемога буде,
Як її наш край
В цій війні здобуде,
Їй поклавши край.
Євген Ковальчук, 17. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015442
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2024
Не тривож мене, молю,
Все життя, печаль.
Дуже я його люблю,
А з тобою жаль
Вельми буде провести
Час у нім мені.
Тож іди від мене ти.
Не потрібна, ні,
Ти мені. Адже лишень
Темні почуття
В душу й серденько щодень
І без співчуття
Упускаєш так, немов
То є їхній дім,
Щоб страждав я знову й знов
Лиш на світі цім,
На який я народивсь.
Та повір мені,
Не для цього я явивсь
Світові в ті дні
Чи точніше в день, в той час,
В тую першу мить
Так, як всі, як кожен з нас,
А щоб так лиш жить,
Щоб лиш світлі почуття,
А також думки
Протягом всього життя,
Начебто квітки,
Буйно й гарно так цвіли
В нас усіх щомить,
Щоб щасливо ми жили.
Адже пролетить,
Мов стріла, оте життя,
Що всім нам дано,
І не буде вороття,
Бо одне воно.
Євген Ковальчук, 09. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015441
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.06.2024
Ллється все невинна кров.
Точиться війна
В Україні нашій знов.
Ворог, що не зна
Жа́лю, їй початок дав.
Боремося ж ми,
Щоб кінець війні настав,
Щоби ми людьми
Щасними жили в краю
Ріднім, дорогім,
Так, неначе у раю.
У бою важкім
Боремось з усіх ми сил,
Щоби знову став
Понад нами небосхил
Мирним. Так, повстав
Наш народ увесь, цілком
Проти ворогів.
Бореться він з їхнім злом.
Інших почуттів
В них нема. Одне лиш зло
В кожного із них,
Та добро, немов тепло
Променів ясни́х
Сонця лід, розтопить все ж
Зло. Війна, якій
Вже й нема, здається, меж,
Пройде в нашій всій
Україні. Мир прийде́
В неї, наче в дім,
І ніколи не піде́.
В нашім дорогім,
Любім, рідному краю
Буде він повік.
Ми ж у нім, наче у раю,
Житимемо вік.
Євген Ковальчук, 17. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015383
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2024
*****
Сиджу та й думаю про все,
Що світ цей у собі несе,
Якому й я колись явивсь,
Коли на нього народивсь
Людиною, аби в нім жить,
Допоки не порветься нить
Єдиного мого життя.
Несу думки і почуття
В собі кожнісінькую мить,
Яка крізь час, мов птах, летить.
А може, все це тільки сон,
Який схопив у свій полон
Мене, а може, наяву
На світі цім я не живу,
А може, це лише одна
Ілюзія, обман, мана,
Якій повірив я й людська
Родина цілая? Така
Часами думка виника,
Коли у розум проника.
Можливо, виникає теж
У тебе враження таке ж,
Коли ти десь на самоті
Дні коротаєш непрості,
Які тривають, наче вік,
Коли мина за роком рік…
Не встиг життя відчути смак,
Як старість підійшла отак
Неждано, тихо, крадькома,
А вслід за нею – смерть-пітьма...
Євген Ковальчук, 08. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015382
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.06.2024
*****
Хилиться тополя
Вниз. Важка у нас
Наступила доля –
Йде воєнний час.
Точиться, триває
В нас страшна війна
Й серце розриває,
Бо жалю не зна.
Вороги зі сходу
Вторглися в наш край.
До цього походу
Готувались вкрай
І таки напали.
Ми ж їм не здались,
В оборону стали,
Захищать взялись
Край свій від наруги,
Беззаконня й зла.
Сили та потуги
Досить в нас. Прийшла
Ця лиха година.
Боремося ми
З ними. Батьківщина
В нас одна. Людьми
Щасними ми жити
Прагнемо у ній,
А не лиш тужити.
Ми кінець страшній
Цій війні навіки
З вами покладем.
Буде мир повіки.
Ми до нього йдем.
Він до нас прямує
Теж усяку мить.
Будем, серце чує,
З ним ми з вами жить.
Євген Ковальчук, 17. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015319
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2024
У голові моїй туман,
Думки всі розгубились.
Мов одурманив їх дурман,
Чи просто з шля́ху збились,
Яким вони туди ішли,
Куди всі так жадали.
Натомість же туди прийшли
Думки, куди й не ждали, –
У непроглядну темноту,
Яка їх обіймає,
У неосяжну пустоту,
В якій нічо* немає.
У ній вони не прагнуть жить,
Із неї вийти хочуть,
Щоб вік свій з нею не тужить.
Мені про це шепочуть.
Я вибратись вам поможу,
Мої думки кохані.
Адже я вами дорожу,
В якому я би стані
Душевнім не перебував
Постійно чи часами,
Щоб я на світі поживав
Завжди щасливо з вами,
Допоки у неждану мить
Чи дня, чи, може, ночі
Навік я не заплющу вмить
Натомленії очі
Від праці, що впродовж життя
Виконував я всюди,
А чи належно, до пуття,
То скажуть мудрі люди,
Які й надалі будуть жить
На світі голубому
Й робить, аби жилось щомить
Щасливо всім на ньому.
*Нічо – діал. Нічого
Євген Ковальчук, 07. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015318
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.06.2024
Мир у нас все ж запанує.
Будемо ми в нім.
Серденько моє це чує.
Прийде мир в наш дім
Не у гості, а назавжди.
Житимемо з ним
Ми усі із вами завжди.
Й кожен не сумним
Буде, а украй веселим
І щасливим теж.
Мир в своїм краю поселим.
І не буде меж
Щастю, що він дарувати
Буде нам усім.
Щастя буде відчувати
Кожен в дорогім,
Любім, милому, коханім,
Рідному краю.
Жити в ньому всі ми станем,
Наче у раю.
Мир, що буде панувати,
Буде нас усіх,
Наче сонце, зігрівати,
Дарувати втіх
Море, у якім купатись
Будемо вік ми,
Будем радісно всміхатись,
Щасними людьми
Жити з ним, допоки битись
Буде серце в нас.
Більш не будемо ми битись.
Буде повсякчас
Мир у нашій Україні,
Як у світі всім,
Як у кожній в нім країні.
Певен я у цім.
Євген Ковальчук, 17. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015238
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2024
*****
З душі важкий тягар я скину,
Що мов на шиї висне,
Який її все до загину
Безжалісно лиш тисне.
Натомість в неї почування
Впущу я тільки світлі
Без сумніву і без вагання,
Щоб, мов квітки розквітлі,
Вони у ній буяли пишно
Впродовж життя усього,
Щоб в світі цім жилось затишно
Мені. Адже для того
І надане життя людині,
Щоб їй жилось щасливо
Постійно, а не тільки нині.
Життя ж – це справжнє диво!
Воно лиш раз всім нам дається
На світі голубому.
Хай, може, іноді здається,
Що будемо на ньому
Ми вічно жить, та кожен знає,
Колись, та все ж минеться
Воно. Всяк, хто життя ще має,
Засне й більш не проснеться
У тую мить, коли прилине
Неждана смерть до нього.
Адже у нас життя єдине,
Немає більш ні в кого.
Можливо, в тім і полягає
Його та особливість,
Яку воно в собі ховає,
Хоч має всяк можливість
Її знайти, відчуть, збагнути
І розумом, й душею,
Щоб з нею щастя роздобути
І ширити землею.
Євген Ковальчук, 07. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015236
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.06.2024
Нас взяла у свій полон
Ця страшна війна.
Та невже все це не сон?
Точиться вона
Вже не місяць і не рік,
Забира життя
Лю́дськії уже навік,
Вже без вороття.
А життя ж – це найцінніш,
Що у всіх нас є,
Бо одне. Війна й раніш
Йшла, та настає
Й їй кінець. Тоді настав
Він. І весь наш край
Вільним і щасливим став,
Їй поклавши край.
Покладе він їй його
Й нині. Певні ми.
Й протягом життя свого
Щасними людьми,
Так неначе у раю,
У його красі,
В українському краю
Житимемо всі
Ми, бо мир, який прийде́
В край наш, наче в дім,
Вже ніколи не піде́,
Буде завжди в нім.
А війна мине в ту мить
Світлу, чарівну,
Так, немов сірник згорить
Вщент за мить одну
Й вже її не буде ввік
В нашому краю.
В мирі й щасті жити вік
Будем, як в раю.
Євген Ковальчук, 17. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015162
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2024
*****
Так, як гаснуть в нас зірки
Та восковії свічки,
Згасне й ця війна.
Їй усій настане край.
Прийде мир в наш рідний край
Так, немов весна,
Та навіки, назавжди,
Бо уже війни-біди
Ввік не буде в нас.
Буде край всій цій війні.
Так, як квіти навесні,
Квітнутиме час
Мирний в нашому краю.
Житимемо, як в раю,
Неповторну мить
Кожну власного життя,
Бо війна без вороття
З нього полетить,
Наче птаха в небесах.
Скінчиться її весь жах,
Дійде до кінця.
Мир, який в наш край прийде́,
Також в наші увійде́
Душі та серця.
Будемо у ньому ми
Жити щасними людьми
Неповторну мить
Кожну, доки кожен з нас
Дихає усякий час
Й серце стукотить.
Євген Ковальчук, 17. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015161
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.06.2024
Коли війна мине, тоді
Настане мирний час,
Кінець поклавши цій біді, –
Війні, що нині в нас.
Війна, що сповнена лиш зла,
У наш коханий край
Зненацька вторглася, прийшла,
Поклавши миру край.
Зі сходу вторглись вороги
До нашої сім’ї,
Без краплі співчуття й ваги*
І почали її.
І нині точиться війна.
Невинна ллється кров.
Війна, яка украй страшна,
В нас почалася знов.
Та ворогам на здаємось
Ми, проти них щосил
Та зі сміливістю б’ємось
За мирний небосхил,
Свободу й волю, що для нас
Дорожчі понад все.
Як прийде переможний час
Наш, знов їх принесе
Він нам. Ми з ними будем жить.
Війна ж мине навік.
Не будемо ми більш тужить,
Свій коротати вік.
Ця світла мить уже іде
У наш коханий край,
Хай досі ще війна гуде.
Тоді ж їй прийде край.
Її не буде. Буде мир,
Що кожного із нас
Візьме́ у свій солодкий вир
Уже наповсякчас.
*Вага – тут заст. Вагання
Євген Ковальчук, 17. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015084
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2024
*****
Так, настане днина,
Як вся Батьківщина
Наша знову стане
Вільною. Розтане
Ця війна, мов крига,
Як весни відлига
Настає. Здобуде
Перемогу й буде
Україна жити
В мирі й не тужити,
А весь вік радіти,
Як її всі діти
Та дорослі завжди,
Бо війна назавжди
Пройде, мов стрілою
Кулею швидкою.
Пролетить, розтане,
Наче крига, кане
В небуття. Мов сонце,
Що сія в віконце,
Буде мир нас гріти,
Ми ж усі – радіти
Серцем і душею
Й ширити землею
Радість цю велику,
Гарну, сонцелику,
Щоб її усюди
Відчували люди
Все життя земнеє,
Що лише однеє.
Євген Ковальчук, 16. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015083
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.06.2024
*****
Ця війна тривати
В нас не буде вік
Й серце розривати
Безпощадно. Рік
Майже ця велика
Йде у нас війна,
Та, мов сонцелика,
Красная весна,
Прийде мир до краю
Нашого навік,
А вйна до краю
Дійде і повік
Більш її не буде.
Перемогу край
Наш таки здобуде,
Їй поклавши край.
Буде мир блищати,
Наче сонце-птах,
Й ніжно зігрівати
Не лише у снах,
А насправді завжди
Кожного із нас,
Бо війна назавжди
Пройде. Світлий час
Цей ще наближають
Наші вояки,
Ворогів долають,
Щоби він таки
Дійсно в Батьківщині
Нашій всій настав,
Щоб, мов на ліщині
Квіт, лиш розцвітав
Край наш, в мирі й щасті
Живучи весь вік,
Збувши всі напасті
Нинішні навік.
Євген Ковальчук, 16. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015017
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2024
*****
Прокинувсь я, розплющив очі,
Бо вже нема тієї ночі,
Коли так солодко я спав.
Із ранком день новий настав –
Той час, коли пора робити
Для того, щоб на світі жити,
Як того прагне кожен з нас;
Допоки він ще не погас
Навік, немов далекі зорі
В нічнім небесному простóрі.
Хай, може, він, як і всі дні,
Але у той же час мені
Цей день можливість ту дарує
З усім, що в світі цім існує,
Щоб я його не змарнував,
А все найкраще, що він дав
Мені, прийняв, немов дарунок,
Загорнутий у свій пакунок,
Для того, щоб не дня цього
Лише, а протягом всього
Мого життя, яке минає
І вже назад не повертає,
Ніколи б гірко не тужив
Я, а лише щасливо жив,
А також працював належно
На цьому світі, незалежно
Від того, що навколо нас
На нім трапляється всякчас,
Щоб світ на краще цей змінити
Для тих, хто далі буде жити.
Євген Ковальчук, 07. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1015016
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.06.2024
*****
Ой, не журися, серце, так
За Україну-мати,
Адже стиснувши у кулак
Біду, її солдати
Здолають лютих ворогів,
Які на нас напали.
Як кожен з них би не хотів,
Та дух наш не зламали
Вони й ніколи у житті,
О серце, не зламають.
Часи ці дуже непрості,
Та ворогів здолають
Солдати, що кохають край,
В якому народились,
І покладуть війні цій край,
Де їх усіх зростили
Й який повік, повір мені,
Не кинуть на поталу.
Так, вкрай важкії ції дні
І ночі, та помалу
Солдати переможну мить
В війні цій наближають.
І певен я, що пощастить.
Всіх ворогів здолають
Вони. І, серденько, радіть
Ти будеш із душею.
А сонце миру буде гріть
Ласкаво, над землею
Яскраво сяючи, весь вік,
Адже війни лихої,
Як ця, не буде вже повік,
А мужнії герої,
Які за світле майбуття,
На жаль, уже назавжди
Поклали в ній своє життя,
У серці будуть завжди.
Євген Ковальчук, 16. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014949
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
*****
Цінуємо ми все, що нині маємо
Лише тоді, коли його втрачаємо.
Тоді його нам цінність відкривається,
Що кожен з нас збагнути намагається,
Як він на світі цім без нього житиме
Тепер і що без нього бо робитиме.
Такі думки у розум закрадаються
Й належне рішення знайти стараються,
Щоб вийти зі скрутного вкрай становища
У затишний куточок пристановища
І в згоді в ньому жити залишитися,
Допоки в грудях серце буде битися.
Одні його знаходять просто, з легкістю,
З ним видихнувши врешті із полегкістю,
А інші, як ретельно не шукатимуть,
Яких для цього сил не докладатимуть,
Його ну аж ніяк не можуть вгледіти
Чи просто не вдається їм розгледіти
Його як слід, йдучи життя дорогою
З душею власною сліпою, вбогою,
Якій чогось постійно бракуватиме,
Від чого вік вона у них й страждатиме,
Якщо вони належно не робитимуть.
Так, як живуть тепер, і далі житимуть.
Адже змін не досягнеш зі скорботою,
А також бездіяльністю. Роботою
Досягнеш їх ти, працею належною,
Та зовсім вже ніяк не протилежною.
Тож щоб лиш щастя в кожного водилося,
Бажаю, щоб вам добре всім робилося.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014948
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.06.2024
*****
Зітремо на порох, прах
Ворогів усіх.
Скінчиться війни весь жах.
І не плач, а сміх
Сяятиме на вустах
Так, неначе вдень
Ясне сонце в небесах,
Що без меж. Лишень
Не здаваймось ворогам,
Як би не було
У війні цій важко нам!
Переможем зло,
Що прийшло в наш рідний край,
Бо добро завжди
Злу кладе в цім світі край,
Від його біди
Враз звільнившись. Прийде мить
Світла ця й до нас.
Серденько, яке щемить
В нелегкий цей час,
Лиш радітиме украй,
Наче немовля,
Як і український край, –
Наша вся земля.
Мир, що прийде, буде вік
В нашому краю,
А війни не буде ввік.
Ніби у гаю
Квіти навесні, цвісти
Буде мир у нас.
Як водиченька, текти
Буде повсякчас
Він. Борімося лишень
У важкий цей час,
Щоб настав той світлий день
Все ж також у нас!
Євген Ковальчук, 16. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014803
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2024
Хай наше на Землі життя людське
Далеко не просте і не легке,
Однак у нас воно лише одне
І з часом, та усе-таки мине.
Тому не слід тужити-горювать,
А варто лиш належно працювать.
Тоді і посміхнеться нам воно,
Бо ж кожному із нас життя дано,
Аби лиш в світлім щасті кожну мить
На світі жити доти, доки вмить
Раптового кінця все ж не дійде
Життя, хай навіть і ніхто не жде
Його, та все, чому початок є,
Є також і кінець, що настає,
Коли його приходить час іти
Із цього світу в іншії світи,
Яких є безліч в всесвіті усім,
Мов зір на небі нашому нічнім,
Хай навіть і не бачимо їх ми.
Адже всі народилися людьми,
Яким не є підвладнеє усе,
Що всесвіт у собі всякчас несе.
Немає майже знань про нього в нас,
Лиш дещиця, хоча ми повсякчас
Про нього пізнаємо щось нове,
Що в ньому, як і кожен з нас, живе
І навіть жило з тих часів на нім,
Коли нас не було на світі цім,
В якім, як гості, ми лиш живемо,
Бо з часом з нього все ж усі йдемо.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014802
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.06.2024
Та прекрасна днина прийде,
Як у нашому краю
Ясне сонце миру вийде.
І тоді, мов у раю,
Будемо ми з вами жити.
Будемо життю радіть,
А не гірко лиш тужити.
Сонце миру буде гріть
Ніжно нас усіх із вами,
Що й не зможем передать
Дивне щастя це словами.
Будемо ми відчувать
Всі його, коли торкнеться
Наших душ, також сердець,
А війна навік минеться
Вже, зустрівши свій кінець.
Пройде темне це нещастя,
Що лиш душу й серце ссе.
Нам усім із вами щастя
Сонце миру принесе.
Будемо із ним радіти
Кожну неповторну мить
Як дорослі, так і діти,
А не гірко лиш тужить.
Із війною піде туга.
Буде обіймати нас
Так, як обіймає друга
Друг, лиш радість повсякчас.
Сонце миру вік світити
Й гріти в нашому краю
Буде, ми ж із вами – жити
Так, неначе у раю.
Доки серце стукотати
Буде, як стукоче час,
Сонце миру зігрівати
Буде кожного із нас.
Євген Ковальчук, 16. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014729
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2024
Сховавшися від труднощів своїх,
Повір мені, ти не уникнеш їх.
А чи і слід? Спитай себе, спитай
І відповідь собі належну дай.
Так, відповідь у кожного своя
На це питання. Ось тобі й моя.
Ховатися від труднощів своїх
Не слід, а слід вирішувати їх,
Коли їх маєш, протягом всього
Єдиного на цій Землі свого
Життя, яке, як прийде час, мине,
Адже воно у нас лише одне.
До цілі ти цієї не дійдеш,
Якщо своїх всіх сил не докладеш,
Сказавши «Зможу!» впевнено собі.
Хай як би важко не було тобі,
Лише здаватись труднощам не смій,
А проти них сміливо йди у бій,
Позбувшися зневіри і страху,
Що їх ти подолаєш на шляху
Під назвою короткою – «Життя»
Для того, щоб сучасне й майбуття
Такими мав, як прагнеш ти того,
На світі цім впродовж життя всього.
Лишень їм не корися ти повік,
Щоб свій не коротати з ними вік.
Здолав їх, та попереду життя
Їх ставить ще? Долай їх до пуття
Усі. Лиш після цього ти дійдеш
Туди, куди так впевнено ідеш.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014728
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.06.2024
*****
Сильні та хоробрі ми,
Боремося з ворогами,
Щоб щасливими людьми
Жити в Україні з вами.
Їх долаємо щосил
І цим самим наближаєм
Час, як мирним небосхил
Стане знов. Цього бажаєм
Серцем всім, душею теж.
Точиться війна ще нині,
Та вона мине усе ж.
Буде мир у Батьківщині
Нашій. Прийде він до нас.
Будемо ми в ньому жити
І не день, а повсякчас
І не гірко лиш тужити,
А радітимемо ми.
Житимемо ми із вами
Всі щасливими людьми,
Покінчи́вши з ворогами.
Їх не буде у краю
Нашому уже повіки.
Житимемо, як в раю,
Доки вже очей повіки
Не заплющимо навік,
Доки дихать не припинем,
Доки не мине наш вік,
Доки всі ми не загинем.
Та й тоді мир буде теж
В нашій рідній Батьківщині.
Інші житимуть усе ж
Так, як живемо ми нині,
Доки сонце блискотить,
Доки ще Земля існує.
Прийде світлая ця мить,
Як у нас мир запанує.
Євген Ковальчук, 16. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014652
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2024
*****
Так, війні настане край.
Прийде мир в наш рідний край.
Житимемо ми у нім
В ріднім, любім, дорогім
І єдиному краю
Так, неначе у раю,
Не лиш день чи місяць, рік,
А весь свій життєвий вік,
Бо війна навік мине.
Вже далеко не одне
В нас життя забрала. Мить
Лиш – життя, одначе жить
Дуже прагне кожен з нас
І у мирі повсякчас,
А не у війні, яка
Вкрай жорстока та важка,
Що без краплі співчуття
Відбирає це життя,
Що у нас усіх одне.
Йде війна, але мине
В нашому краю вона.
І тоді, немов весна,
Мир наступить. В ньому ми
Всі щасливими людьми
Житимемо повсякчас,
Доки протікати час
Буде наш, немов ріка
Довга, чиста та стрімка,
Крізь дні, місяці, роки,
А також усі віки.
Євген Ковальчук, 14. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014651
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.06.2024
*****
Час мина. Мина й війна
Та, що точиться у нас.
Кожен з нас прекрасно зна,
Що мине її теж час,
Що вона свій стріне край
В нашім любому краю.
Буде мир, в якому край
Весь наш, наче у раю,
Житиме уже весь вік.
Більш не буде бо війни
В нашому краю повік.
Всі ми – доньки та сини
України-неньки. В нас
Всіх вона лише одна.
Прийде і до неї час
Мирний, як мине війна,
Як її ми доведем
До кінця уже навік.
Нині ми її ведем
Вже не місяць і не рік
Проти ворогів, які
Вторглися в наш рідний край.
Так, часи ці вкрай важкі,
Та настане все ж їм край.
В цьому певні ми усі.
І тоді до нас прийде́
Мир у всій своїй красі,
Що уже невпинно йде.
Ми зустрінемо його
Й житимемо лиш у нім
Протягом життя всього
У коханім, дорогім,
Рідному, своїм краю
Так, немов на небесах,
У Господньому раю,
Дійсно, а не у думках.
Євген Ковальчук, 14. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014575
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2024
*****
Прийшла до нас недоля.
А прагнемо ж ми всі,
Щоб тільки світла доля
У всій своїй красі
Прийшла та залишилась
У нашому краю.
Щоб, наче річка, лилась,
А ми, мов у раю,
Усі із вами жи́ли,
Радіючи щомить,
А не лише тужили,
Бо серденько щемить
Украй лиш від недолі.
Прийшла до нас вона.
Чи ми такої долі
Чекали? Йде війна
У нашій Батьківщині,
Яка одна у нас,
Як серце у людині,
Що б’ється всякий час.
Одначе не здає́́мось
Ми ворогам своїм,
Хоробро з ними б’є́мось,
Щоб показати їм,
Що ми – народ єдиний,
Держава в нас одна –
Це наша Батьківщина,
Це Україна. Зна
Усяк. І захищати
Ми будемо її.
Вона – це наша мати.
Ми – діти. У сім’ї
Своїй, своєму кра́ю
Усі ми живемо
І цю війну до краю
Таки доведемо.
Євген Ковальчук, 14. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014574
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.06.2024
*****
Вставаймо та порвімо
Кайдани ці недолі!
Порвімо та ідімо
До світлої лиш долі!
Недолі не корімось
Повік, а проти неї
Із сил усіх борімось,
Щоб так, немов лілеї,
В нас доля процвітала
Красива та щаслива
І всім нам дарувала
Частинку цьо́го дива,
Що кожен з нас бажає
Побачити, відчути
Й, мов в морі, що безкрає,
Душею потонути.
Борімось! І поборим
Недолю ми із вами.
Коли ж лише говорим,
То будемо віками
З недолею лихою
Ми важко горювати.
Невже, невже такою
Ми хочем долю мати?
Звичайно, ні. Тож встаньмо
І проти злої долі
Стіною тою станьмо,
З якою більш ніколи
Вона не пробереться
До нас усіх із вами,
Коли умить минеться,
Піде́. А ми віками,
Завжди всі будем жити
Красиво та щасливо,
А не лише тужити
В душі нетерпеливо.
Євген Ковальчук, 13. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2024
*****
Працюй, і успіх прийде,
Якого ждеш ти вкрай.
Усе у тебе вийде,
І сумніву не май
У цьому. Слід старатись.
Нізащо лиш не смій
В полон покірно здатись
Недоленьці лихій.
Старатимешся дуже,
Зусиль всіх докладеш,
Тоді, мій любий друже,
До цілі ти дійде́ш.
Якщо ж ти перешкоди
Стрічатимеш, долай
За першої ж нагоди.
Назад лиш не вертай.
Нехай і важко, може,
Долати буде їх,
Та Бог тобі поможе,
Якщо всіх сил своїх,
Які в собі ти маєш,
Насправді докладеш.
Завади всі здолаєш
І до мети дійде́ш.
Якщо ж цього бажати
Ти будеш, та й по всім,
Повік не будеш мати
Його на світі цім.
Було так споконвіку,
Є й буде так завжди.
Змінить це чоловіку
Не вдасться, і не жди.
У жінки теж не вийде.
І зовсім це не міт,
Нехай, можливо, й прийде
На поміч цілий світ.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 31.05.2024
*****
Нить війни порветься.
Вся вона минеться,
Наче сніг, розтане.
Мир тоді настане.
Будемо в нім жити
І тоді тужити
Ми не будем з вами
Навіть вже часами.
Будемо радіти
Так, неначе діти.
Буде зігрівати
Мир, як сонце, мати
Власне немовлятко,
Божеє дитятко.
Мовби гарні квіти,
Над якими віти
Хиляться, ми красно
Гарно та прекрасно
У душі та серці –
Почуттів озерці
Будем розцвітати,
Щастя відчувати
Ними повсякчасно.
Житимемо щасно
В мирі ми із вами
Завжди, не часами
Лиш, як він настане,
А війни не стане
В нас і у земному
Світі цім усьому.
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014432
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2024
Визбирую свої думки,
Неначе квіти в полі,
Кладу у віршів їх рядки,
Які пишу поволі.
Одну за іншою кладу.
І кожна з них лягає.
Коли зусиль я докладу,
Вірш певний виникає,
В якім є тема головна,
А також ще існує
У нім ідея основна,
Яка його й формує.
Адже без них здавався б вірш,
Який я написав би,
Одним з найгірш чи то найгірш,
Який в собі світ мав би.
Тоді би віршем взагалі
Він і не називався
На цій планеті – на Землі,
Ним, може б, лиш здавався.
Всі можуть риму утворить
Зі слів кількох, одначе
Не кожен зможе вірш створить,
Хай хтів би він найпаче.
Писати вірші, кожен зна, –
Це справжнєє мистецтво,
Яке існує ще здавна
Так само, як купецтво…
Навчитись можна усьому,
Аби лиш рук не скласти.
Навчитись можна і йому,
Якщо всіх сил докласти.
Адже цього бажать лишень,
Як будь-чого, предуже
Не досить. Слід робить щодень
І вчитись небайдуже.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014431
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.05.2024
*****
Щоб ми скорились їм –
Всім ворогам своїм?
І мови буть не може.
Із ними б’ється край
Наш весь сміливо вкрай.
І він їх переможе.
Щаслива доля нам,
Його синам, дочкам,
Немов маля, всміхнеться.
Настане мирний час
І запанує в нас,
А ця війна минеться
В ту світлу мить навік,
Бо буде мир повік.
Ми в ньому жити будем
Щасливими людьми,
Як перемогу ми
У цій війні здобудем.
Здобудемо її
І так, мов солов’ї,
Ми будемо співати
Лиш радісні пісні
І наяву, і в сні,
Героїв величати.
І буде мир у нас
Тривати повсякчас.
Не будемо тужити
Ми з ним, а в чарівнім,
Прекраснім, неземнім
Лиш щасті будем жити.
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014354
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2024
Радій життю, немов дитя,
На світі цім щомить,
Допоки у тобі життя
Палким вогнем горить!
Радій життю! Адже одне
Лише воно у нас
І згодом все-таки мине,
Коли настане час.
Радій життю! Бери усе
Лиш добре, що немов
На таці світ тобі несе
Без будь-яких умов.
Радій життю! Його пізнай
Всі радощі земні,
Щоб злу всьому покласти край,
Йому сказавши «Ні!»
Радій життю на цій Землі
Й роби добро без меж,
Аби дорослі і малі
Йому раділи теж.
Радій життю! Мов гарний квіт,
Хай світлі почуття
Буяють на увесь цей світ
Впродовж всього життя!
Радій життю, де б ти не жив
І ким би не робив,
Щоб тільки лихо не чинив,
А лиш добру служив.
Радій життю! Нехай цвіте
Воно, мов зелен-сад!
Життя ж і надане на те,
Щоб кожен з нас був рад.
Радій життю! Тобі нехай
Воно лиш те несе,
Мов дітям, добрий Миколай,
Що прагнеш понад все!
Євген Ковальчук, 04. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014353
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 29.05.2024
Ми боремося з вами
Із тими ворогами,
Що вторглися в наш край,
Уміло та сміливо,
Щоб сталось справжнє диво, –
Настав війні цій край
І край наш, що кохаєм,
Бо лиш єдиний маєм
В цім світі, вільним став.
Так буде. Нам удасться,
Бо жоден з нас не здасться.
Народ наш весь повстав.
Його дух не зламати.
Його не подолати
Повіки ворогам.
Ми боремося з вами
З лихими ворогами.
Всміхнеться доля нам.
Усіх їх ми здолаєм.
Ми вже перемагаєм.
Їх переможем ми
І не украй тужити
Ми будемо, а жити
Щасливими людьми
Кожнісінькую днину,
Ніч, всякую годину
І кожну їхню мить,
А не лише часами.
Так буде. Нам із вами,
Звичайно ж, пощастить.
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2024
Гортаю я життя, неначе книгу,
Прожиті мною місяці, роки
В зимовий холод і весни відлигу…
Ті місяці, роки – мов сторінки
Тієї книги, що всім нам дається
Під назвою короткою – «Життя».
Її читаю, доки серце б’ється,
В якім цвітуть, мов квіти, почуття,
Котрі його основу і складають
Разо́м з думками, бо без них воно,
Я певен, що усі це добре знають, –
Дійшло би до свого кінця давно.
Без них його б ми навіть і не мали,
Без них би не було на світі нас
Такими, звісно, як його нада́ли
Батьки всім нам у відповідний час,
Який минає всюди без упину,
А разом з ним – і наше все життя,
Яке, коли мине, немов людину,
Уже не повернути. Вороття
Не буде вже на світі цім до нього,
Хай як би сильно не бажали ми
Того. Ми підемо всі дня одного,
Тому що народилися людьми.
І хай що у житті в нас не стається,
Повинні цінувати ми його,
Допоки в грудях серце тихо б’ється,
Впродовж того ж життя всього-всього.
Нехай не солодко всім нам живеться,
Однак повинні ми вперед іти.
Й щаслива доленька іще всміхнеться.
Радітимемо з нею я і ти
Життю, яке всередині буяє,
Немовби пишні квіти навесні,
Допоки сонце в небесах нам сяє,
Шлючи нам промені свої ясні́.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014280
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 28.05.2024
*****
Недоленька гіркая
Пробралася до нас.
Украй вона важкая,
Мов камінь. Темний час
Цей, наче ніч, окутав
Увесь наш рідний край,
Надів на нього пута,
Що сковують украй.
Скував він міцно ними
І душі, і серця.
Вони є вкрай міцними,
Та світлая мить ця,
Як їх ми розірве́мо,
Настане все ж, прийде́.
До неї й ми іде́мо,
Хай гул війни гуде
Іще. Вона ж назавжди
У ту прекрасну мить
Мине. Ми будем завжди
Із вами в мирі жить.
Ми житимемо в ньому.
Він житиме у нас.
І більш уже нікому
Його солодкий час
Не вдасться зупинити
Ні на єдину мить.
Ми в ньому будем жити
Й радіти лиш щомить,
Немов маленькі діти.
У кожному із нас,
Неначе гарні квіти
В весни та літа час,
Думки та почування
Цвістимуть кожну мить,
Допоки мить остання
Життя не пролетить.
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014194
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024
Хай лихо все минеться
На всій землі навік!
Хай доленька торкнеться
Щаслива всіх і вік
Із ними буде всюди,
Хай де би не були
Вони, щоб щасно люди
Із нею всі жили!
Хай лихо все минеться,
Мов не було його,
І більш не повернéться
Впродовж життя всього
Людей, що є, що будуть
На цьому світі жить,
Коли вони прибудуть
У нього в певну мить!
Хай лихо все минеться!
Нехай його умить
Нарешті розірвéться
Життя предовга нить,
Яка його тримає
На білім світі цім,
Мов бути так і має
Іще здавна на нім!
Хай лихо все минеться,
Нехай прийде́ кінець
Йому! Хай доторкнеться,
Мов сонця промінець,
До кожного з вас щастя
І лишиться навік,
Аби лихі нещастя
Не мали ви повік!
Євген Ковальчук, 03. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014193
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 27.05.2024
Війна іще триває.
В нас точиться вона
І серце розриває.
Війна така страшна,
Важка, що й передати
Не вистачає слів.
Не можу підібрати
Їх, як би не хотів.
Не в змозі передати
Вони весь жах війни,
Та борються солдати.
Хоробрії вони.
Солдати захищають
Край рідний, дорогий,
Що серцем всім кохають.
Один же він такий
На світі цім усьому.
На жаль, не кожен з них
Повернеться додому,
Залишиться в живих,
Одначе не здаються
Вони у цій війні,
А з ворогами б’ються
Сміливо ночі й дні,
Щоб край наш захопити
Повік їм не вдалось,
А весь народ – скорити.
Нехай нам довелось
В час цей важкий відчути
Війни гіркучий смак,
Та зможемо здобути
Ми перемогу, так.
Її наш край здобуде.
Війни ж уже повік
У нім ніде не буде,
А буде мир весь вік.
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014111
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
*****
Що ж то буде з нами,
Як здамося? Ні!
Ми із ворогами
Цілі ночі й дні
Боремось щосили,
Щоб вони всіх нас
З вами не скорили,
Бо настане час
Темний, наче нічка.
Буде він текти
Так, неначе річка,
Й, мов вогонь, пекти.
Ні, ні, не бажаєм
Зовсім ми цього.
І тому долаєм
Ворога свого.
Сил всіх докладаєм
І в біді своїх
Ми не покидаєм,
А рятуєм їх.
Ми ж – одна родина,
Бо єдина в нас
З вами Батьківщина.
Хай ще не погас,
А іще палає
В ній війни вогонь,
Але кожен знає –
Згасим ми його.
І тоді настане
Мир, в якому жить
Кожен з нас всіх стане
І не вкрай тужить,
А лише радіти,
Наче немовля,
Як трава і квіти –
Наша вся земля.
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014110
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 26.05.2024
*****
Хай поволі,
Та до долі
Світлої йдемо
Ми із вами.
З ворогами
Боремось. Ярмо
Те, що висло
Важко й тисло,
З серця ми зняли
Вже. Ми встали,
Як і мали,
І таки пішли
Захищати
Нашу Мати –
Україну так
Гордо, сміло
Та уміло,
Щоби жити всмак.
Посміхнеться,
Як минеться
Ця страшна війна,
Ця недоля.
Світла доля
Так, немов весна,
Прийде. З нею,
Як з ріднею,
Житимемо ми
Кожну днину
І годину
Щасними людьми.
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014028
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2024
*****
Скільки лиха наробили
Вороги у нас!
Скільки знищили, убили!..
І війни ще час
Не закінчився, триває
Досі й на шматки
Серце в грудях розриває
Так, немов вовки
Здобич. Точиться щоднини
І щоночі теж
Ця війна, що на частини
Й душу рве. Та все ж
Скінчиться вона, тривати
В нас не буде вік.
Буде Україна-мати
В мирі жить повік.
Буде серденько радіти,
Наче малюки.
Будуть гарні, мовби квіти,
В нас також думки.
Світлі думи й почування
Всіх нас огорнуть
І допоки мить остання
Не настане, путь*
Ми життєвую минати
З ними будем. Так,
Будемо ми проживати
Все життя усмак.
Тільки не здаваймось нині
Ворогам своїм!
Покажімо Батьківщині,
А також всім їм,
На що здатні ми заради
Того, щоби жить
В стані миру та відради,
А не вік тужить!
*Путь – заст. Дорога, шлях
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1014027
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 25.05.2024
*****
Мить настане, як не стане
Ворогів у нас.
І війна, мов сніг, розтане.
Прийде мирний час,
Що чекаєм ми й благаєм
Бога, щоб прийшов
Він, бо зло все зневажаєм,
А горить любов
Світла, наче ясне сонце,
До добра у нас.
Та невже, невже не сон це,
Що воєнний час
В нас триває й розриває
Серце на шматки?
Але знає, кожен знає
Те, що він таки
Скінчиться. І мир настане
В нашому краю,
І радіти серце стане,
Наче у раю.
Час цей світлий наближають
Наші вояки
Ті, що ворогів долають,
Наче козаки,
Що колись також долали
Їх. Часи такі
В Україні знов настали.
Вкрай вони важкі.
Що ж, така, хтось скаже, доля.
Що поробиш тут?
Прикувала нас недоля,
Та її ми пут
Все ж позбавимось, щосили
Їх ми розірве́м
І недолю до могили
Разом доведем.
Євген Ковальчук, 12. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013964
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024
Твори добро! А зло нехай
Й на думку не спадає,
Аби йому покласти край,
Де досі місце має
Воно. Адже добром лишень
Його ти подолаєш.
Роби добро ти кожен день
Всім тим, з ким поживаєш.
Роби його за «просто так»,
Взамін не жди нічого,
Щоб ти відчув солодкий смак
Життя й впродовж усього
Життя його ти відчував,
А також – всі ті люди,
Яким би ти допомагав
Завжди, а також усюди.
Твори добро! Немов зерно,
Його в серця людськії
Сій завжди так, аби воно
В них почуття лихії,
Немов вогонь, спалило вщент
І добрі пробудило,
Щоб кожен їм в житті момент
Жилось на світі мило,
Жилося так на світі цім,
Як всі вони бажають.
Для цього ж люди всі на нім
Щомиті поживають.
Твори добро! І лихо все
На світі всім минеться,
Навік його геть віднесе
Та доля, що всміхнеться
На ньому кожному із нас
І житиме із нами
Не лиш тепер, а повсякчас,
Що й прагнемо ми з вами.
Євген Ковальчук, 02. 01. 2021
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013963
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 24.05.2024
*****
З війною ми зіткнулись
І хай із нею ми,
На жаль, не розминулись
Холодної зими,
Та до кінця ми з вами
Її доведемо
І зброєю, й словами,
Коли проженемо
Всіх ворогів із краю,
В якому ми живем.
Тоді дійде́ до краю
Війна, яку ведем.
Тоді вона розтане,
Мов сніг, і мирний час,
Що ми ждемо, настане.
Лише тоді до нас
Він прийде, і радіти
Йому ми будем всі,
В душі цвісти, мов квіти
В своїй усій красі,
Кожнісінької днини
І ночі, всяку мить,
Допоки щохвилини
Й частіше стукотить
У грудях серце тихо.
Нас буде оминать
Війна та різне лихо,
Що змушує страждать.
Мир буде, буде й щастя
Прекрасне, чарівне.
Воно, а не нещастя,
Усіх на огорне
І, наче сонце, гріти
Ласкаво буде нас,
А ми йому – радіти,
Допоки плине час.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013882
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2024
Іду я крок за кроком
Усе своє життя
Із кожним новим роком.
Іду у майбуття
Чи то воно крокує
До мене кожну мить,
Яка його будує,
Щоб я міг в ньому жить,
Немов в оселі власній,
Затишно, у теплі
Завжди на цій прекрасній
Планеті – на Землі,
Не тільки я, а люди
Усі, які живуть
На ній практично всюди.
Адже у тому суть
Життя і полягає,
Щоб жити кожну мить
У щасті, та всяк знає –
Для цього слід робить,
Робити, як належить,
Усюди й повсякчас,
Бо ж результат залежить
Від кожного із нас.
Хай, може, хтось здобути
Поможе нам його,
Та так не може бути
Впродовж життя всього.
Тому слід докладати
Усіх зусиль нам всім,
Щоб дійсно поживати
На білім світі цім,
Як прагнемо ми того,
Впродовж життя. Воно
І надане для цього,
Бо в нас життя одно.
Євген Ковальчук, 30. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013881
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 23.05.2024
*****
Ні, ворогу не вдасться
Ввік нас перемогти,
Бо жоден з нас не здасться,
А буде далі йти
Лише до перемоги.
Й вона до нас іде.
До нас її дороги
Усі ведуть. Прийде́
Вона, та не до нього,
А лиш до нас. Прийде́м
До неї дня одного
Й ми, бо також ідем
До неї, щоб здобути
Її у цім бою
Й щасливими вік бути
У рідному краю
Із нею вік весь, завжди,
Щоб з нею ця війна
Минула вже назавжди.
Мета в нас всіх одна
У ній – це перемога.
Здобудем ми її.
До нашого порога,
До нашої сім’ї,
Як ми її здобудем,
Прийде́ той світлий мир,
З яким щасливо будем
В краю своїм жить ми,
Допоки серце битись
Ще буде в грудях. Ввік
Не будемо більш битись,
Бо прийде мир навік
До нашої оселі,
До душ і до сердець.
Щасливі та веселі
З ним будемо. Кінець
Війні ж навік настане.
Тривожити їх більш
Повік вона не стане,
Що й прагнемо найбільш.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013810
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2024
*****
Коли ідеш ти до мети,
Якої прагнеш досягти,
Й завади на шляху своїм
Стрічаєш, не здавайся їм,
А впевнено ти їх долай,
Щоб їм усім покласти край,
Хай як би важко не було,
Щоб в тебе все як слід ішло.
Лишень зусиль всіх докладай,
Їм волю і свободу дай,
І з ними ти здолаєш все,
Що лиш небажане несе
Тобі. В цім і не сумнівайсь,
А якнайкраще лиш старайсь.
Адже без будь-яких старань,
Своїх мрій, прагнень і бажань
Не досягнеш, повір, повік.
Лиш коротатимеш свій вік.
У мене й сумніву нема,
Що знаєш ти це, та дарма
Лиш знати, треба ще робить,
Щоб хоч би щось в житті змінить.
Адже лиш праця принесе,
Що прагнеш, може, хай не все
І не у тую саму мить,
Однак як будеш ти робить
Усе як слід в своїм житті,
То матимеш у майбутті
Що прагнеш ти у дану мить
Для того, щоб щасливо жить.
Євген Ковальчук, 29. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013809
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 22.05.2024
*****
Минуть жалі, нещастя
Та біди наші всі.
І ми пізнаєм щастя
У всій його красі.
Ми будем відчувати
Його увесь свій вік,
Допоки стукотати
В нас буде серце. Ввік
Уже не пробереться
Нещастя в нього. Нить
Його навік порветься.
Нам буде лиш щастить.
На кожнім кроці буде
Стрічати щастя нас.
Нещастя ж нас забуде,
Як ми його. Нам час
Всім буде посміхатись,
Як милеє дитя.
Із щастям зустрічатись
Ми будем все життя.
Воно ж нас буде гріти,
А ми йому украй,
Мов дітлахи, радіти.
Неначе справжній рай,
Із ним весь світ цей стане
І доки будем жить,
Ним буть не перестане
Він ні на жодну мить.
Що станеться це, знаю.
Я впевнений у цім,
Бо й сумніву не маю.
Цього й бажаю всім.
А всі ми з вами – сила,
Здолати здатна все.
Розправмо дужі крила!
Вона ж хай нас несе.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013735
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2024
*****
Лиш найсвітліші почуття
Сій у серця людські
Впродовж всього свого життя,
Аби часи важкі
Ніколи б не настали в них,
Якщо ж є, – щоб пройшли
І вже повік більш до складних
Моментів не прийшли
Вони в своїм житті, яке
Їм дане в світі цім,
Щоб цілеє життя людське
Усі жили на нім
У світлім шасті кожну мить,
Що, мов лист восени
Із дерева, повз час летить.
Адже усі вони,
Як кожен з нас, прийшли на світ
У певну часу мить,
Щоб протягом життєвих літ
У світлім щасті жить,
Ділитися ним повсякчас
Із усіма людьми,
Щоб був щасливим кожен з нас,
А не лиш тільки ми.
Адже і полягає в цім
Суть нашого життя
На цьому світі, на якім
Не буде вороття
До нього, як воно мине
У нас в неждану мить.
Адже життя в нас лиш одне,
Удруге нам прожить
Його не вдасться вже повік,
Хай як би кожен з нас
Не хтів. Було, є й буде вік
Так, завжди, повсякчас.
Євген Ковальчук, 27. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013734
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 21.05.2024
*****
Поразки зазнають
Ворожі війська,
Які наступають.
Війна йде важка
Украй в нас із ними,
Та не здаємось,
А з ними одними
Щосили б’ємось,
Свій край захищаєм,
Тому що у нім
Всі ми проживаєм,
Бо він лиш – наш дім.
Ми боремось сміло
Із ними, щосил
За правеє діло, –
Щоб наш небосхил
Був мирним весь завжди,
А цяя війна
Минула назавжди
Уже, бо вона –
Це зло, що лиш крає
І душі, й серця,
Й життя забирає
Усе, до кінця
Раніше, ніж має
Минути воно,
Навік. Адже знає
Усяк, що дано
Одне в світі цьому
Усім нам життя.
Як пройде у ньому,
Вже без вороття.
Війни в нас не стане.
Скінчиться вона
Навіки. Настане
Мир, наче весна.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013661
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2024
*****
Якби на світі цім все зло
Навік у небуття пішло
Від нас усіх дня одного,
Неначе й не було його,
Тоді щасливо кожен з нас
На ньому жив би повсякчас,
В людські серця впродовж життя
Лиш найсвітліші почуття
Всі сіяли б, немов зерно;
Тоді б цвіло у нас воно,
Немовби пишні квіти ті,
І мали б у своїм житті
Все те, що прагнемо всі ми,
Аби щасливими людьми
На цьому світі вік жили.
Адже у нього ми прийшли,
Щоб кожну неповторну мить
Лише у світлім щасті жить,
Але для цього ми робить
Повинні, а не байди бить,
Робить як слід, а не сяк-так,
Аби життя прожити всмак.
Адже не досить нам щодень
Цього бажати кожен день
Звичайно, це не новина,
Бо кожен з нас давно це зна,
Та знати – це одне, робить –
Це зовсім інше. Пощастить,
Коли робитимеш лишень
Належним чином кожен день.
Євген Ковальчук, 26. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013660
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 20.05.2024
*****
Вже доволі
Ми недолі
Напили́ся з вами.
Час до зброї
Взятись тої,
Щоб із ворогами
Нею битись,
Не коритись
Їм усім повіки,
Щоб журитись,
Слізьми литись
Не прийшлось вовіки.
Силу маєм
Ми й здолаєм
Ворогів всіх нею
В ріднім кра́ю,
Що без краю,
Серцем і душею
Ми кохаєм.
Всі ми знаєм.
Буде перемога
Лиш за нами.
Нам із вами
Всім одна дорога –
Лиш до неї.
Мов лілеї,
Буде Батьківщина –
Наша мати
Процвітати,
Бо вона єдина.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013591
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024
*****
Розкриваєм крила
Ми та вільно летимо,
Сміло відсіч даємо
Ворогам. А сила
Є в нас. Нею з ними
Боремось відважно ми,
Щоби жити вік людьми
Вільними, міцними,
Щасними вже завжди,
А не тільки певну мить,
Щоб війна страшна ця вмить
Скінчилась назавжди,
Станула, мов крига,
Так, неначе білий сніг,
Що летить всім нам до ніг.
Так, немовби книга,
Мир, що всяк чекає,
Вмить розкриється у нас
Всіх. Його настане час
Й доки ще палає
Сонце й ніжно зігріває,
В нашому краю,
Буде. Як в раю
Тім, куди усяк бажає,
Як мине життя, прибути,
Житимемо ми
Щасними людьми,
Так, як і повинно бути,
Кожну неповторну днину,
Ніч і їхню мить
Всяку, що летить,
Завжди. В нашу Батьківщину
Світлий час цей йде невпинно.
Вже за певну мить
З ним нам пощастить.
Буде він, як буть й повинно.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013589
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 19.05.2024
Так, як гаснуть зорі,
Згасне ця війна.
Так, як тонуть в морі
Хвилі, і вона
Втоне, та навіки,
Бо настане мир,
Що, неначе ріки,
Наче їхній вир,
Буде протікати
В нашому краю.
Жити-поживати,
Наче у раю,
Будемо ми з вами
Разом з ним весь вік,
А не лиш часами,
В той чи інший рік.
Мир нас буде гріти,
Наче сонце. Ми
Будемо радіти.
Щасними людьми
З ним ми жити будем,
А війну навік
Цюю позабудем,
Щоб уже повік
Не було. Мов квіти,
Буде мир цвісти.
Будемо радіти
Він, вона, я, ти,
Живучи у ньому,
В рідному краю,
Мов у неземному,
Божому раю,
Доки буде битись
Серденько у нас,
Доки буде литись
Наш життєвий час.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013504
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
Пощастить нам. Пощастить.
Скінчиться війна.
Мир, як птаха, прилетить,
Прийде, як весна.
Припливе, мов корабель,
Мир у світлу мить
До вкраїнських теж земель.
Будемо ми жить
В ньому так, як він у нас,
Неповторну мить
Кожну, доки плине час
Наш. Війна умить
Скінчиться, і прийде він.
Встанемо всі ми
В світлу мить цю із колін
Й щасними людьми
Ми у мирі будем жить.
Будемо йому
Лиш радіть, а не тужить.
Мир, немов пітьму
Світло, винищить умить
І уже навік
Цю війну. Усяку мить,
Весь життєвий вік
Житимемо ми у нім.
Наш для нього край
Стане так, неначе дім,
Як настане край
Цій війні, як прожене
Мир її від нас,
Як війни навік мине
Неспокійний час.
Буде так. Ми певні всі.
Прийде мир до нас
У своїй усій красі
Й буде повсякчас.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013503
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 18.05.2024
*****
Не дамо ми ворогам
Дух свій підкорити.
Усміхнеться доля нам.
Будемо ми жити
В мирі, злагоді, теплі,
Та, як проженемо
Їх із рідної землі,
Де всі ми живе́мо.
Боремося з ними ми,
Щоби їх здолати
Та щасливими людьми
Вдома поживати.
Воля та свобода – це
Наше світле щастя.
Хай нас нині б’є в лице
Підлеє нещастя,
Та не здаємося ми,
Боремось щосили,
Щоб щасливими людьми
В Україні жи́ли
Ми і діти наші теж.
Хай ми перемогу
Ще не здобули, та все ж
На її дорогу
Стали вже та ідемо,
Борючись завзято.
Ми кінець покладемо
Цій війні. І свято
Перемоги відзначать
Будемо ми гучно.
З нею будем поживать
Вік благополучно,
Так, неначе у раю
Божому, небеснім,
У коханому краю
Ріднім і чудеснім.
Євген Ковальчук, 11. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013437
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
*****
Нехай в нас нелегке життя,
Однак не слід здаватись,
Щоб і сучасне, й майбуття
Мать гарними, старатись
Як слід потрібно все робить,
А труднощі – долати,
Як важко б не було в ту мить,
Коли прийшлось їх мати.
Вони нікого з вас нехай
Вперед йти не спиняють,
А щоб покласти їм же край,
Хай силою сповняють.
Нехай, немов ріка, весь час
Вона у тілі ллється,
Якою тя́жкою у вас
Вам доля не здається.
Із нею ви її умить
Поборете навіки,
І будете щасливо жить,
Допоки вже повіки
Враз не закриєте навік
Ви разом із очима,
Коли закінчиться ваш вік,
Коли вже за плечима
Ви матимете все в той час,
Що вам життя давало,
Коли всередині всіх вас
Бурхливо вирувало
У вигляді думок, чуттів,
Які в вас викликало
Воно і те, що ще з часів
Прадавніх існувало,
Існує й буде існувать
Й тоді, як вас не буде
На світі цім, бо поживать
В нім буде, хто прибуде.
Євген Ковальчук, 22. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013436
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 17.05.2024
Настане час.
Піде́ війна
Вся ця від нас.
І, як весна,
У рідний край
Наш мир прийде́,
Якого вкрай
Усяк з нас жде.
Він буде в нас,
А ми у нім
Уже всякчас
У дорогім
Своїм краю,
Де будем жить
З ним, як в раю,
Усяку мить
Свого життя.
Мине ж війна
Без вороття.
Ця чарівна,
Прекрасна мить
Настане в нас.
Нам пощастить
Цей стріти час
І в ньому жить,
І лиш радіть,
А не тужить.
Заждіть, заждіть
Лиш. Мир прийде́,
Бо вже він в край
Наш рідний йде.
Прийде́, мов рай,
Він буде в нас
Уже повік.
Воєнний час
Мине навік.
Євген Ковальчук, 10. 02. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013357
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2024
*****
Вже майже тридцять літ
Трима мене цей світ,
В якім я все життя
Думки та почуття
Несу в собі щомить
Для того, щоби жить.
Якби ж я їх не мав,
Тоді б не поживав
Так, як і кожен з нас,
Людей, що повсякчас
Їх мають у собі.
Мені, йому, тобі
Відомо добре це.
Хай часом нас в лице
Життя нещадно б’є,
Та в той же час дає
Можливість в певну мить
Відчути, як же жить
Прекрасно нам усім
На білім світі цім.
Лиш слід можливість ту
Зловить, щоб повноту
Солодкого життя
Відчути до пуття,
Бо в нас воно одне
І з часом все ж мине
На світі цім, бо ми
Усі на нім людьми
Родились в певну мить,
Щоб лиш щасливо жить.
Євген Ковальчук, 22. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013356
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 16.05.2024
*****
Настане світла мить,
Коли мине війна.
І серце що щемить,
Тому що йде вона,
Відчує щастя смак
І квітнутиме, мов
Червоний, гарний мак
На полі, знову й знов,
Життя усяку мить,
Допоки не мине
Усе воно умить
Навік, бо лиш одне.
Душа, як мир прийде́,
Радіти буде теж.
Війна навік піде́
У тую мить усе ж.
Мир буде зігрівать,
Мов сонце золоте.
Ми будемо співать,
Забувши непросте
З війною все життя,
Яке мине умить
Уже без вороття.
А нам усім щомить,
Допоки стукотить
У грудях серце-птах,
Лиш буде вкрай щастить.
Життя в своїх руках
Триматимемо ми
Його усяку мить
Щасливими людьми,
Бо в мирі будем жить,
Війні поклавши край,
Що вже не прийде ввік
У наш коханий край,
Де буде мир повік.
Євген Ковальчук, 10. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013282
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024
Мрію я, щоб все нещастя
Враз на світі цім минуло,
А натомість світле щастя
Кожного з нас огорнуло,
Щоб думки та почування
Сповнювало без вагання
З вечора і до світання,
Зі світання й до смеркання
Лиш воно впродовж усього
Нашого життя земного.
Адже всі ми дня одного
Й народилися для того,
Щоби світлі почування
Серце й душу обіймали,
Щоб здійснились всі бажання,
Що ми з вами загадали.
Та, звичайно, щоб здійснити
Їх нам, треба працювати,
А не тільки ними снити,
У думках та мріях мати,
Бо відомо нам з тобою
Ще з дитинства, ще зі школи,
Що вони самі собою
Не здійсняться в нас ніколи,
А якщо ж ми все робити
Будемо усі старанно,
Щоби їх в життя втіли́ти,
То чи пізно, чи то рано,
Та усе ж таки здійсняться
В нас вони, і сумніватись
Нам не слід, також – спиняться
Ні на мить як слід старатись.
Адже тільки той, хто робить,
Дійсно все ж щасливим буде,
Бо усе, що він заробить
Працею, таки здобуде.
Євген Ковальчук, 21. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013281
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 15.05.2024
Мине війна, що йде,
Що точиться у нас.
Тоді в наш край прийде́
Жаданий мирний час.
У ньому буде він.
І більш не впадемо
Ми, вставши із колін.
Кінець покладемо
Війні та ворогам,
Що вторглися в наш край.
Всміхнеться доля нам,
А їм настане край
Так само, як війні
Усій, і вже навік.
Настануть мирні дні
У нас і будуть вік.
Мине війна. Мине
Вона без вороття.
Далеко не одне
Забрала вже життя
Вона. Що ще цінніш
За нього є у нас?
Нічого, бо ясніш,
Ніж сонце в літній час,
У нас життя горить
Крізь думи й почуття
Його усяку мить
І вже без вороття
Згорить, коли мине,
Бо в кожного із нас
Життя лише одне.
Мине війна. І час
Настане мирний в нас,
У нашому краю,
Де будемо всякчас
Ми жити, як в раю.
Євген Ковальчук, 10. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013198
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2024
Несу в собі я почуття
Й думки впродовж свого життя,
Які назовні виражаю,
Коли того я забажаю,
Але, звичайно, не лиш я,
А цілая людська сім'я,
Тому що кожен з нас їх має,
Бо думає і відчуває
Про те і те, що повсякчас
Оточує навкруг всіх нас.
Адже у цьому й полягає
Життя, яке крізь час минає,
Крізь час, який у певну мить
Його навік зупинить вмить,
Чого не вдасться оминути,
Бо так воно й повинно бути.
Тому не слід ховати їх,
Ні дум, ні почуттів своїх,
А слід цілком їх виражати
Й цим самим змогу надавати
Відчути повноту життя
Собі та іншим. Вороття
Повік не буде ж бо до нього,
Коли воно мине, ні в кого,
Хай як би не хотіли ми,
Бо народилися людьми
На світ цей, щоб на ньому жити
Із насолодою й робити,
Щоб дійсно з нею нам жилось
бажане усе збулось.
Євген Ковальчук, 19. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013197
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 14.05.2024
*****
Прийде час,
Як війна
Ця від нас
Піде. Зна
Кожен з нас
Це. Прийде́
Мирний час,
Що вже йде.
Буде він
В нас завжди.
Із колін
Назавжди
Встанем всі
Ми в ту мить.
У красі
Миру жить
Будем вік,
А війна
Ця навік
Пройде. Зна
Кожен це.
Пощастить.
Ми лице
Миру вмить
Вздрієм. З ним
Будем йти
Життьовим
Шля́хом ти,
Він, вона,
Я – ми всі.
А війна,
Мов таксі,
Вся промчить
Вже навік.
В мирі жить
Будем вік.
Євген Ковальчук, 09. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013124
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2024
Хай іноді життя нас б'є в лице,
Коли того ми навіть не ждемо,
Але повір, колись скінчиться це,
Якщо ми все одно вперед йдемо,
Йдемо лише у світле майбуття,
Не зупиняючись ані на мить,
Аби впродовж всього свого життя
У нім на цьому світі щасно жить,
Так, як того і прагне кожен з нас,
Але також потрібно докладать
Усіх своїх зусиль нам повсякчас,
А не лише надії покладать
На того, хто поможе так, немов
Його обов'язок – допомагать
Проблем нам позбуватись знову й знов,
Адже він може теж їх безліч мать.
Він просто не говорить нам цього,
Щоб ми не хвилювалися украй
За нього протягом життя свого,
Що не у змозі їм покласти край.
Адже вони у кожного із нас
З'являються в житті в неждану мить.
Одні лікує, наче лікар, час,
А з іншими доводиться нам жить,
Можливо, навіть протягом життя,
Яке колись, та все-таки мине,
Й не буде вже до нього вороття,
Тому що в нас життя лише одне.
Тому прожити слід нам так його
На цьому білім світі, на якім
Ми живемо, щоб нам життя свого
Не жаль було покинути. У цім
І поляга його глибока суть,
Яку збагнуть повинні ми усі,
Яку думки та почуття несуть
У всій своїй небаченій красі.
Євген Ковальчук, 16. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013123
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 13.05.2024
*****
Ой, недоле,
Геть іди.
Щасна доле,
Ти прийди.
Ми з тобою
Прагнем жить,
Не з бідою
Лиш тужить.
Хай настане
Вмить їй край.
Хай розтане.
Ти ж в наш край,
Щасна доле,
Все ж прийди.
Серце коле
Від біди,
Що зазнали
Ми в цей час,
Як напали
Вмить на нас,
Щоб скорити,
Захопить,
Дух зломити,
Полонить,
Воріженьки.
Не дають
Козаченьки,
А їх б’ють,
Проганяють
В їхній край,
Визволяють
Рідний край
Від напасті,
Щоби жить
В нім у щасті
Кожну мить.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013043
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2024
*****
Ще серце щемить
Усякую мить,
Бо точиться досі війна,
Та певен я в тім,
Що, наче у дім,
В наш край, ніби красна весна,
Мир прийде навік.
Не буде більш ввік
Війни в нашім любім краю,
Бо піде навік
Вона, а ми вік
У ньому, неначе в раю,
Всі будемо жить.
Більш гірко тужить
Не будемо ми вже повік,
А будем радіть.
Ще трохи заждіть.
Мир прийде у край наш навік.
Настане цей час.
Він буде у нас,
Як скінчиться люта війна,
Яка ще трива
Та лиш розрива
І серце, і душу. Вона
Мине. Кожен зна.
Тоді, як весна,
Мир прийде у рідний наш край,
Той мир, що ждемо,
В край, де живемо
І любимо всі ми украй.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1013042
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 12.05.2024
Недовго ще чекать
Нам миру. Ні, тривать
Не буде вік війна.
Закінчиться вона.
І мир тоді прийде́.
В ту світлу мить ввійде́
В наш край він, наче в дім,
І завжди буде в нім,
Бо вже війна навік
Мине. Її повік
Не буде. Буде мир,
Який в солодкий вир
Свій візьме нас усіх.
І радісний лиш сміх
В нас буде на вустах.
Мир буде, наче птах,
Літати серед нас
Усюди й повсякчас.
Мов сонце, буде гріть
Він нас, а ми – радіть
Йому усяку мить,
Допоки стукотить
У кожному із нас
Серде́нько повсякчас,
Допоки дишем ми,
Тому що є дюдьми,
Якими в світ прийшли,
Щоб в мирі лиш жили,
Радіючи йому
Й також життю всьому.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012978
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2024
*****
Настане світлий час,
Коли прийде́ до нас
Той мир, що ми ждемо
І також ідемо
До нього, наче в дім,
Щоб жити завжди в нім
Щасливо, залюбки,
Щоб так, немов квітки,
Думки та почуття
Впродовж всього життя
У нас усіх цвіли.
Для цього ми прийшли
На світ цей в першу мить,
А не щоб лиш тужить
І воювати в нім
В бою украй важкім,
Що точиться у нас,
На жаль, у даний час,
Тому що йде війна
Жахлива та страшна,
Яка жалю не зна,
Однак мине вона.
І мир тоді прийде́,
І більше не піде́,
А буде він у нас
Із вами повсякчас.
У рідному краю
З ним, наче у раю,
Кожнісінькую мить
Ми будемо всі жить.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012976
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 11.05.2024
*****
Боремося до кінця
Ми, до перемоги,
Щоб війна минула ця.
В нас достатньо змоги
Й сили ворогів здолать.
Мужньо їх долаєм
Ми і, варто тут додать
Теж, перемагаєм.
Сила волі, духу теж
Нам допомагає,
Щоб війна дійшла до меж.
Вже вона минає
І мине, коли умить
Перемогу з вами
Ми здобудемо. Ця мить
Світла ще не з нами,
Та все ж прийде в рідний край
Наш і вже навіки,
Бо війни, що стріне край
Свій, уже повіки
В нас не буде. Не тужить
Будемо ми з вами,
А у світлім мирі жить
І радіти. З нами
Буде мир. Він буде нас,
Наче сонце, гріти
Лагідно, та повсякчас.
Ми ж, неначе квіти,
В серці будемо цвісти.
Будем почування
Світлі лиш у нім нести,
Доки мить остання
Не настане, як життя
Скінчиться навіки,
Назавжди, без вороття
Все стече, мов ріки.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012913
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2024
*****
Ми знаємо лиш дещицю про світ,
В якому живемо і що всіх нас
Оточує вже протягом тих літ,
Впродовж яких на нім минає час.
Хоч іноді здається, що усе
Про нього нам відомо вже, однак
Незвіданого він в собі несе
Ще більше. Нам здається тільки так.
Що більш про нього дізнаємось ми,
Тим більше і питань в нас виника,
Бо ж народились ми на нім людьми,
Бо ж випала нам доленька така.
Змиритися із нею слід нам всім
І світ не зупинятись пізнавать,
Допоки жити будемо на нім,
Хай і всього його нам не пізнать
За час короткого життя, що дане нам,
Що скінчиться у будь-якую мить,
Але не означа це, слід знать вам,
Що через те немає сенсу жить.
Чому початок є, кінець є теж,
Якого не удасться оминуть,
Коли його час прийде. Так, авжеж,
На світ цей іншії іще прийду́ть
І люди, і тварини… Кожен зна.
Усі вони впродовж усіх же літ
Приходитимуть в нього, як весна,
Допоки існуватиме цей світ.
Кінець, звичайно, прийде і його.
Коли? Цього достоту з нас ніхто
Не зна, хай як би не хотів того
Усяк з нас знати. Може, через сто,
А може, через кілька тисяч літ,
Та побиватись нам про це щомить
Не слід, а доти, доки білий світ
І ми є, слід собі на втіху жить.
Євген Ковальчук, 16. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012912
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 10.05.2024
О, скільки ще тривати
В нас буде ця війна
Та серце розривати?
Коли мине вона?
Цього ніхто не знає,
Та кожен певен в тім,
Що ворог наш зазнає
Поразки. Рідний дім
Наш мир зустріне. Прийде
Він в наш коханий край.
В нім сонце миру вийде,
Війні поклавши край,
Її спаливши, наче
Сірник. І серце те,
Що нині гірко плаче,
Мов квітка, розцвіте
Та буде лиш радіти
Кожнісінькую мить,
Немов маленькі діти,
Допоки стукотить.
Війна ж, яка минеться
У той прекрасний час,
Повік не повернеться
В край рідний наш, до нас.
Не буде в нім повіки
Її. Мир, що прийде́,
Залишиться навіки,
Ніколи не піде́.
Ми будемо в нім жити,
Забувши про війну,
Щоб з нею не тужити
І навіть мить одну
На світі цім земному,
У рідному краю,
А щоб вік жить у ньому,
Неначе у раю.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012846
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2024
Чи стримувать слід почуття,
Які в тобі вирують
Впродовж всього твого життя?
На те вони й існують
Так само, як також думки,
Аби їх виражати
Для того, щоби залюбки
На світі поживати.
В тім їхня й полягає суть
На світі цім земному,
Яку вони в собі несуть
Всьому і всім на ньому,
Що їх і викликає в нас
Свідомо, підсвідомо.
Я певен, кожному із вас
Про це давно відомо.
Без них же не жили би ми,
А тільки б існували.
Адже звемося ми людьми,
Які в минулім мали,
Тепера мають, будуть мать
Також їх і надалі,
Допоки будуть поживать
У людському загалі,
Де кожен з нас відіграє
Роль певну повсякчасно
І все найкраще віддає,
Аби жилось прекрасно
На цьому світі, на якім
Усе, що є, існує,
Для певної мети на нім,
Без сумніву, слугує
І навіть те, що почуттів,
Також думок не має,
Бо в нас воно споконвіків
Усіх їх викликає.
Євген Ковальчук, 15. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012845
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 09.05.2024
Війна в свої лабети
Взяла всіх нас, та ми
Не з іншої планети,
А є усі людьми.
Тому ми їй коритись
Не будемо повік,
А з ворогами битись
Ми будемо. Навік
Вона у нас минеться,
Коли остання нить
Тонка її порветься
В свою останню мить,
Коли ми перемогу
Здобудем у війні.
Ми стали на дорогу
Цю та йдемо по ній.
Йдемо ми без упину.
Кохаємо ж ми вкрай
Родиму Батьківщину
Всю – український край,
В якому народились
І нині живемо,
Але не щоби бились.
Одначе ми б’ємось
Із тими ворогами,
Які розпочали
Війну цю, щоб рабами
Ми їхніми були.
Та ввік цього не буде.
Закінчиться війна.
В ній перемога буде
Лиш нашою. Вона
І принесе нам спокій.
Ми в мирі будем жить,
А не в війні жорстокій,
Яка в той час збіжить.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012781
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2024
Будь щасливим все своє життя.
Лиш недолі не давайсь в полон,
А як є, то хай без вороття
Промине вона, неначе сон.
Будь щасливим все своє життя,
Бо воно дано для того всім,
Щоб лиш світлі думи й почуття
Мали ми усі на світі цім.
Будь щасливим все своє життя,
Живучи, як прагнеш того ти,
Роблячи усе лиш до пуття,
Щоб цієї досягти мети.
Будь щасливим все своє життя,
Бо воно у нас лише одне,
Бо ніколи і нікому майбуття
Іншого не дасть, як це мине.
Будь щасливим все своє життя,
Де б на цьому світі ти не жив,
Доки стук твого серцебиття
Ув останній раз ще не пробив.
Будь щасливим все своє життя
І зроби щасливим тих, із ким
Йдеш ти разом в світле майбуття
Шляхом, навіть хай і нелегким.
Будь щасливим все своє життя,
Кожну мить цінуючи його
І збагачуючи світу сприйняття
Протягом життя свого всього.
Будь щасливим все своє життя,
Розтопи, мов лід, нещастя все.
Пам'ять хай його у забуття
Назавжди від тебе віднесе.
Будь щасливим все своє життя –
Найцінніший скарб на світі цім
Перш, ніж підеш ти без вороття.
Суть життя – у щасті чарівнім.
Євген Ковальчук, 14. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012780
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 08.05.2024
Увійшла в наш край війна
Люта з ворогами.
Точиться у нас вона
Вже, на жаль, роками.
І немає їй кінця.
Але кожен знає –
Скінчиться війна і ця,
Що у нас триває
Й серце, й душу розрива
Без жалю краплини,
Як водою, залива
Кров’ю їх щоднини.
Найтемніші почуття
В них вона пускає,
Нівечить усе життя,
Що у нас минає,
А у когось – відбира.
В кого відібрати
Це життя, не вибира.
Борються солдати
В ній хоробро з усіма
Тими ворогами,
Що напали крадькома,
А тепер між нами.
Точиться страшна війна,
Та усякий знає,
Що закінчиться вона.
Вже вона минає.
Як мине, неначе те
Сонце, мир лиш вийде.
В душу й серце золоте
Наше він же прийде,
Як і в рідний всіх наш край,
Й буде з нами завжди,
Бо війна ця стріне край
Свій в ту мить назавжди.
Євген Ковальчук, 06. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012717
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2024
*****
Хай часто ставить нам життя задачі,
Що вирішити все ж не просто так,
Щоб бажаної досягнуть удачі,
Якої прагнемо ми всі, однак
У розпачі не варто рук складати,
Мовляв, немає рішення цьому.
Слід кожному на цьому світі знати,
Що рішення на ньому є всьому.
Лиш слід його усім нам відшукати,
Коли ми потребуємо цього.
Лиш треба всіх зусиль нам докладати,
Допоки ми не знайдемо його.
Що знайдемо, не варто й сумніватись,
Своєї зупинять не слід ходи
До нього нам. Потрібно лиш старатись,
Бо рішення проблем всіх є завжди.
Його лише той знайде, хто шукає,
Хай, може, не відразу, та знайде́.
Якщо усіх зусиль він докладає,
Якщо до цього він невпинно йде,
А не зустрівши певну перешкоду,
Вертається назад, а не дола
Її, мовляв, щоб непоправну шкоду
Вона мені ураз не завдала.
Тих перешкод у тебе може бути,
Що й полічити їх не зможеш ти,
Та щоб мети своєї досягнути,
Тобі потрібно їх усі пройти.
Нехай вони тебе не зупиняють,
А спонукають лиш вперед іти,
Хай силою тебе лиш наповняють,
Аби зумів насправді ти дійти
До цілі власної, її втіли́ти
Так, як і прагнеш ти, в своє життя,
Що дане, щоб щомить щасливо жити,
Бо як мине, то вже без вороття.
Євген Ковальчук, 14. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012716
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 07.05.2024
*****
Неначе білий сніг,
Що пада нам до ніг,
Війна вся ця розтане.
Вона свій стріне край.
Зустріне мир наш край.
У ньому він настане
Й триватиме весь вік.
Не буде вже повік
Війни. Ми будем жити
У мирі та радіть,
А не лише нидіть
І у душі тужити.
Мир радість принесе,
А тугу, що лиш ссе,
Немов змія, розвіє,
Як вітер. В кожнім з нас
У той прекрасний час
Душа украй зрадіє,
А з нею серце теж.
Не буде щастю й меж.
Воно в них також прийде,
Коли мине війна
Жахлива та страшна.
І сонце миру вийде,
І грітиме всіх нас
Так ніжно повсякчас,
Допоки буде битись
Серде́нько в кожнім з нас,
Допоки буде час
Життєвий наш ще литись.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012647
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2024
*****
Коли здається, що усе
Уже утрачено навік,
Що доленька не принесе,
Що прагнеш ти, тобі повік,
У відчай марно не впадай,
Не смій вертатися назад,
А сил своїх всіх докладай,
Аби життя, мов шоколад,
Солодким завсігди* було,
Таким, як прагнеш ти того,
Щоб добре в тебе все ішло
Впродовж життя твого всього,
А не якусь коротку мить,
Не лиш тоді, як пощастить,
Адже воно у тебе вмить,
Мов птаха, з часом пролетить
І більш не вернеться повік
До тебе вже на світі цім.
Тож слід свій проживати вік,
Як прагнеш ти того, на нім.
Адже і дане нам життя
Для того, щоб у щасті жить,
Але для цього до пуття
Слід кожному із нас робить,
Бо щастя, наче сніг з небес,
До нас з тобою не впаде.
Таких, повір, нема чудес
На цьому світі в нас ніде,
Ніколи не було й повік
Не буде. Зна це кожен з нас.
Отож не коротаймо вік,
Дарма не витрачаймо час!
Працюймо, щоб усе збулось,
Як ми і прагнемо того,
Щоб щасно нам усім жилось
Впродовж таки життя всього!
*За́всігди – розм. Завжди
Євген Ковальчук, 13. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012646
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 06.05.2024
Прийдуть мир і щастя.
І тоді минуть
Наші всі нещастя
Ті, що душу рвуть,
Серце розрізають,
Наче гострий ніж,
Мучать і терзають.
Щастя й мир, що, ніж
Сонечко, світліше,
Будуть блискотать
Завжди й наймиліше
Всіх нас зігрівать.
З ними будем жити
Й лиш радіти вкрай,
А не лиш тужити,
Бо нещастям край
Вже навік настане.
Кожне з них умить,
Наче сніг, розтане
Ув останню мить.
Щастя й мир рікою
Будуть в нас текти,
Доки ми з тобою
Будемо іти
В світі цім життєвим
Шля́хом, що украй
Є для нас суттєвим,
Бо один. Як край
Прийде, то навіки
Вже, без вороття.
Тож хай, наче ріки,
Цілеє життя,
Доки ще минає
Так, як сивий час,
Щастя протікає
З миром в кожнім з нас.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012571
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2024
*****
Ми розлучимось таки
З долею лихою,
Житимемо залюбки,
Доки час рікою
Буде наш іще текти.
Наче сонце, світла
Буде доленька іти.
Так, немов розквітла
Квітонька, вона цвісти
Буде й ми із нею.
Житимемо я і ти
З нею, мов з ріднею,
Кожну неповторну мить,
Доки стукотати
Буде серце, доки ми
Будем проживати
В світі цім своє життя,
Доки не минеться
Все воно без вороття.
Доля нам всміхнеться
І всміхатися завжди
Буде. Більш страждати
Ми не будем від біди
Й помочі лиш ждати.
Ми щасливими усі
Станемо. Ми будем
Жити ув усій красі
Щастя, що здобудем,
Щастя, що до нас прийде́,
Наче до оселі,
І повік вже не піде́.
Щасні та веселі,
Ми життя усяку мить
Проживати будем,
А все лишенько умить
Назавжди забудем.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012570
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 05.05.2024
Прийде мирний час,
Що уже іде,
Хай війна у нас
Досі ще гуде.
Скінчиться війна.
Прийде мирний час
Так, немов весна
Красна. Кожен з нас
З нетерпінням жде.
Він же всяку мить,
Що минає, йде.
Він до нас спішить,
Щоб війна пройшла,
Щоб у небуття
Вся вона пішла
Вже без вороття,
Назавжди, навік,
А щоб лиш прийшов
Мирний час і ввік
Більше не пішов,
Щоб цей мирний час,
Що прийде́ в наш край,
Залишився в нас,
Вмить поклавши край
Цій війні навік,
Щоби не було
Більш її повік,
Бо вона – лиш зло.
Прийде мирний час.
Певен в цім не я
Лиш, а кожен з нас,
Наша вся сім’я
Українська, так.
І тоді ми жить
Будемо всі всмак,
А не лиш тужить.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012484
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2024
У нас є сила,
Яку ввік зла
Не підкорила.
Вона була,
Є й буде з нами
Усяку мить,
А не часами,
Як пощастить.
Це сила духу
І волі теж.
Вона щодуху,
Без жодних меж
Все зло долає,
Щоб жить з добром,
Яке кохає
Усім єством,
З добром, якеє
Усім бажа,
Бо все лихеє
Вкрай зневажа.
Ця дивна сила
У всіх нас є.
Вона нам крила
Міцні дає.
І ми літаєм,
Немов пташки,
Й пісні співаєм
Всі залюбки
Лише веселі,
А не сумні.
Неначе скелі,
Ми всі міцні,
Тому що сила
Ця є всякчас.
Тож й не скорила
Біда всіх нас.
Євген Ковальчук, 05. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012483
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 04.05.2024
*****
Миру ми бажаєм
Всі, а не війни.
Ворогів долаєм
Мужньо, бо вони
Підло розпоча́ли
Цю війну вести,
Як на нас напали.
Хрест важкий нести
Цей ми вік не будем.
Перемогу ми
В цій війні здобудем.
Й щасними людьми
У своїй країні
Житимемо вік.
Більше в Україні
Нашій всій повік
Ворогів не буде,
Отже, і війни.
Сонце миру буде
Сяти з вишини
Й лагідно нас гріти.
Ми ж в життя красі
Всій лише радіти
Будемо усі,
Доки буде битись
Серце в кожнім з нас.
Більш не будем битись
Ми. Мине той час.
Миру час настане.
Буде він іти
І не перестане,
Доки я і ти,
Він, вона – всі люди
В рідному краю
Житимемо всюди
В мирі, як в раю.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012426
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024
Бажаю я, щоби
На світі хвороби
Вмить всі позникали
Так, як і настали,
Аби усі люди
На світі цім всюди
Здоровими жи́ли,
Повік не тужили
Й щасливими стали,
А не лиш бажали
Позбутись нещастя,
Щоб світлеє щастя
У душу впустити
І завжди з ним жити.
Здоровими будуть,
То й щастя здобудуть,
Всі лиха минуться
І більш не вернуться.
Адже найцінніше
Було і раніше,
Є й буде в людини
Здоров'я щоднини,
Щомиті. Нічого
Не буде без нього,
Бо все цінність втратить.
Хай й гроші заплатить
Хтось з нас, щоби стати
Здоровим. Настати
Не завжди ж в нас може
Та мить, що поможе.
Євген Ковальчук, 12. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012425
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 03.05.2024
Мир настане,
Як розтане,
Наче сніг, війна,
Що триває
Й розриває
Серце. Як весна,
Він все ж прийде
В край наш. Вийде
В небесах його
Сонце красне
Та прекрасне.
Стрінем ми його.
Блискотати
Й зігрівати
Буде нас усіх,
Обіймати,
Наче мати
Діточок своїх.
Мир настане,
Як не стане
Ворогів у нас.
Їх долаєм,
Наближаєм
Ми цей світлий час.
Як настане
Він, то стане
В нас тривати вік.
Перестане
Йти, розтане
Ця війна навік.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012360
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2024
*****
Якби таку я силу мав,
Якою б лихо все здолав,
Ні миті я би не вагавсь,
Цілком би нею скориставсь,
Щоб всім жилось на світі цім
У щасті, бо ж життя у тім
І полягає, щоб щомить
У світлім щасті всім нам жить.
Та певен, знає кожен з вас,
Що не прийде́ до нас цей час,
Якшо не будемо робить,
А лиш постійно байди бить.
Та й не потрібна сила та,
Аби здійснилась ця мета.
Це знаю я, це знаєш ти.
Тоді цієї ми мети
Усі насправді досягнем,
Коли зусиль всіх докладем
Ми разом – я, ти, він, вона.
Відомо всім іще здавна,
Що сила в єдності, яка,
Яка би доленька важка
Нас не спіткала, подола
Її, щоб доленька цвіла,
Мов гарні квіти навесні,
Насправді, а не уві сні
І протягом життя всього,
Як ми й бажаємо того.
Тоді лише той час прийде́,
Якого кожен з нас так жде.
Євген Ковальчук, 11. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012359
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 02.05.2024
*****
Впевненість я маю
В тому, що війна
Ця дійде́ до краю.
І, немов весна
Красная, мир прийде.
Сонечко його
Яснеє в нас вийде
І впродовж всього
Часу блискотати
Буде та усіх
Ніжно зігрівати,
Радісний лиш сміх
На вустах будити
В кожного із нас.
Сліз не будем лити
Ми в той світлий час,
Що ось-ось настане
В нашому краю.
Жити кожен стане,
Наче у раю,
Доки серце б’ється.
Нині ж бій іде
Й жоден не здається
Воїн і не жде
Перемоги. Сміло
Здобува її,
Борючись уміло,
Щоби до сім’ї
України доля
Світлая прийшла,
А важка недоля
Назавжди пішла.
Буде так. Я знаю.
Впевнений я в цім
І лише бажаю
Миру я усім.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012289
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024
*****
Час кінець покласти всьому,
Що несе нам зло лишень,
Щоб всі ми на світі цьому
Одне одному щодень
В серце кожної людини
Тільки добрі почуття
Сіяли, немов зернини,
Упродовж всього життя,
Що тече, немов рікою,
У майбутнєє щомить,
Що будуємо з тобою
Ми, щоб в нім щасливо жить.
А чи будемо щасливо
Жити в нім, покаже час.
Знати ж кожному важливо,
Що залежить це від нас.
Хто усіх сил докладає,
Щоб до успіху дійти,
Той його із часом має.
Може, «той» – це саме ти.
Хай, можливо, не щоразу
Все виходить, як жада
Кожен з нас, і не відразу,
Зовсім це ще не біда.
Варто тільки не здаватись,
Склавши руки в тую мить,
Треба лиш як слід старатись,
І невдовзі пощастить.
Адже той лиш, хто працює,
Власне щастя віднайде́,
А хто тільки ледарює,
Ввік до нього не прийде́.
Буде в світі лиш тужити
Той, хто байди буде бить.
Щастя треба заслужити,
А для цього слід робить.
Євген Ковальчук, 11. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012288
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 01.05.2024
*****
Доленьку лихую
Пострічали ми,
Та недолю тую,
Щоби жить людьми
Щасними, здолаєм
Ми таки. Її
Вже перемагаєм.
Більше до сім’ї
Нашої не прийде
Ввік вона, як вмить
Вся із неї вийде.
Серденько щемить
І душа теж плаче,
Бо недоля ця
Є іще, одначе
Дійде до кінця
Та гірка недоля.
Буде знову в нас
Дивовижна доля –
Неймовірний час.
Ворога здолаєм.
Скінчиться війна.
Мир, який чекаєм,
Прийде, як весна
Красная, до краю
Нашого навік,
Як війна до краю
Дійде. І повік
Більш її не буде.
Перемогу край
Наш таки здобуде,
Їй поклавши край.
Буде панувати
Мир в нас повсякчас,
Доки стукотати
Буде серце в нас.
Євген Ковальчук, 04. 01. 2023
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012227
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2024
Вже віє холодом настільки,
Що до самих кісток пройма.
Та то не дивно аніскільки,
Бо вже до нас прийшла зима,
Бо вже її пора настала,
Настав її «зірковий» час.
Вона ж до нас так поспішала,
Мов учениця в перший клас.
Вона приходить, кожен знає,
До кожного із нас щораз,
Коли її час наступає,
Але щораз, мов в перший раз.
Як осінь вже від нас відходить,
Мов сонце десь за небокрай,
За нею зимонька приходить
У наш єдиний рідний край
І нам приносить із собою
Одне з природніх тих чудес,
Що падає до нас з тобою
Сніжиночками із небес,
Яким найбільш радіють діти,
З них ліплять бабу снігову.
Не звикли ж бо вони сидіти
Удома в пору зимову.
Нехай зима всім нам приносить
З собою холод повсякчас,
Яким би він не був, не досить
Його, аби злякати нас.
Адже ми живемо в будинку,
Де гріють батареї нас,
Де ставимо ми всі ялинку
У передноворічний час,
Який ждемо ми, наче диво,
Мов бажаного гостя в дім,
З надією, що жить щасливо
У році будемо новім.
Євген Ковальчук, 10. 12. 2020
адрес: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1012226
рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата поступления 30.04.2024