Розкидає доля світом нас,
Мов зерно насіється по полю
І на нивах, прийде час,
Вітер розжене родинну хвилю.
Зійдуть поколінні колоски,
Вдячні сильному корінню,
Відростуть під грім та блискавки,
І зміцніють в одному сплетінні.
Будуть в небі райдуги цвісти
Пройдеш світлий шлях ланами
Поколінням щирі надішлеш листи
Прокладеш незриму лінію між вами.
