Який приємний погляд,
Справжнє диво з див!
Коли проходив поряд,
Він подих зупинив.
О, ці прекрасні очі!
Цей вираз неземний,
Як вогник серед ночі,
Мов ранок чарівний.
У цих шалених буднях,
Де гаснуть почутя,
Твій погляд незабутній
Вдихнув тепло в життя.
Молюся і благаю:
Не йди повз мене, ні!..
Милуюся й кохаю
Ці очі мовчазні.
