Ось подивись, мій любий брате,
На владний люд. Його б за ґрати,
А він на волі спожива.
Зжирає все. Вже голова
Здається лусне від натуги.
Дім повна чаша, гроші, слуги.
Нема що світових чудес,
Але і ті не за горами.
Та чесно кажучи між нами
Не заздри долі цих комах.
Бо кожну ніч не можуть спати,
Бо треба ж схеми розробляти
Як ошукати нас невдах,
Та як державу ошукати,
Та як держати все в руках.
Щоб те що вкрав – не розікралось,
А в кого вкрав – щоб не зібрались
З колін, з землі не підвелись
Та не пішли його шукати.
Кажу відверто, любий брате,
Не заздри долі цих комах.
