«Я только ходил по следам,—…»
М.Светлов
Я тільки за слідом твоїм пильнував,
твій образ у небі в хмаринках шукав,
та іноді в душу таємно впускав
принадливим его нечутних октав.
Я пахощі тво́ї ускрізь відчував,
ті ніжно-квіткові, пряні любистку,
і наче «нюхач» я його зберігав,
лишивши потай у сховку-прихистку.
Я вітер з волосся твого пантрував,
ловив його в сіті обіймів легких,
щоб він не згубився у плетиві трав,
в їх пі́снях і в звуках іще боязких.
Я тільки за слідом твоїм пильнував,
ні друг, ні коханий, просто колега.
Я стежок повір, не одну проблукав,
де слід твій ловив між альфа й омега.
