Як важко деколи вимовити "привіт"
Та ще важче "прощай" казати.
Як важко поглянути в очі твої,
Та ще важче від них погляд відірвати.
Чому ти йдеш не дивлячись уперед?
Що шукаєш у сірому асфальті?
Там квітка вже не проросте,
Як і ти, немає жодних шансів.
А ти все сам самотою йдеш,
Вже для тебе не існує завтрашнього дня.
Ненароком мене штовхаєш,
Я для тебе всього лиш тінь минулого життя.
