Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Юрій Ноєвий: Руська православна церква і християнська держава (Частина друга) - ВІРШ

logo
Юрій Ноєвий: Руська православна церква і християнська держава (Частина друга) - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 3
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Руська православна церква і християнська держава (Частина друга)

Світло віри крізь темінь віків
 
1. Заснування і розбудова Руської церкви
 
Володимир встановив
Хрест над своєю державою.
І збудував Десятинну церкву. 
І почав же він, а син Ярослав
Мудрий завершив побудову
Собору святої Софії. Де були 
Відриті перша бібліотека 
І школа. Там же митрополит 
Іларіон, не грек, а русин, слово 
Проголосив про Русь на тисячі
Років великодержавну. Ярослав 
Тому і мудрий, що посилив 
Київську Митрополію,
Ухвалив Церковний устав, 
Будував монастирі – і Києво-
Печерський головне. 
Всеволод Перший Ярославич – 
Церкву Андрія первозданного 
І собор Михайлівський на Видубичах.
А Всеслав Чародій збудував 
Софійський Собор у Полоцьку.
Мстислав, син Володимира Мономаха, 
Що був останній Великий в Києві, 
Заклав Миколо-Дворищенський
Собор на Ярославовму дворі
У нашому Великому Новгороді.
Батько і син, Ізяслав Ярославович
І Святополк Другий Ізяславович,
Збудували Михайлівський 
Собор Золотоверхий. Віра нова 
Була основою великокнязівської 
Ідеї і єдності розділеної Русі.
І сьогодні ми живемо у добу
Володимира Великого.
 
2. Великі книги руські
 
Духовне тіло народу – церква 
Свята і її місця – зберігання
Традицій високого духу,
В якому себе можна пізнати
Як частину свого народу,
Здолавши марність цього світу,
І піднестися вдосконаленням
До висот благості Вишнього світу.
І тому Великі літописці князівські і
Козацькі закликали до єдності
Через оборону віри і праведного 
Способу життя. Звідси світський 
Уклад виростає і грішне заборонено.
Знай же ці книги-джерела:
«Слово про Закон і Благодать»
Митрополита Іларіона, першого
Руського митрополита, про рівність
З усіма народами через Благодать
І про славу Києва і кагану 
Влодимеру, «Послання До братії» 
Луки Жиряти про справедливість 
І благочесне життя, затворника і
Подвижника митрополита
Русина Климента Смолятича 
«Послання до смоленського 
Пресвітера Фоми» про
Трактування біблійних символів,
Якова Мниха «Пам’ять і похвала 
Князю руському Володимирові, 
Як хрестився Володимир, і діти 
Свої крести, і всю землю Руську 
Від кінця і до кінця, і як крестися 
Баба Володимирова Олга преже 
Володимер» з похвалою княгині
Ользі та «апостолу князів» 
Володимиру, Нестора Літописця 
«Повість временних літ» і «Житіє 
Фоеодосія Печерського» про 
Історію Русі і життя преподобного 
Ігумена першого в Києві монастиря,
«Києво-Печерський патерик» з 
Описами духовної сили віруючого 
Русина і монаха, засновника 
Київської академії Петра Могили 
«Православне сповідання віри 
Католицької та апостольської 
Церкви східної» була книгою 
Світового православ’я, «Камінь 
Віри» Стефана Явороського, 
«Життя святих» Дмитра Туптала 
Про князя Володимира, козацького
Митрополита Йова Борецького,
Йосифа Куревич-Каріятовича,
Ісайї Копинського «Протестація»
Про оборону прав руських на 
Землю і церкву свою, дану 
Батьками, прихильника 
Державності, противника унії з 
Москвою Сильвестра Косова 
«Дідаскалії, альбо науки о седми 
Сакраментах, альбо таїнах», 
Інокентія Гізеля «Київський 
Синопсис» та «Правдива віра», 
Оборонця Київської митрополії 
Лазаря Барановича «Меч духовний». 
Найвпливовіші вони писання
Найосвіченіших і видатних 
Церковників і патріотів Русі. 
Бо ці творці слова себе
Співвіднесли зі Словом і своїм 
Народом, а не з грішними 
Образами чужих суспільств – 
Грошима, егоїзмом і культом тіла.
 
3. Гетьмани і козаки в обороні Руської церкви
 
Кожен козак за віру православну
Бився і жертвував своїм життям.
І проти мусульман, і проти 
Католиків стояв українець-вояк.
І тому благовірний Гетьман 
Сагайдачний злегка вписав 
Все своє військо козацьке
До братства Богоявленського.
Богдан Хмельницький
Позолотив верх церкви 
Архистратига Михаїла 
Михайлівського монастиря.
А Мазепа якби тільки одні
Церкви будував, то увійшов би
В нашу історію однаково, як
Великий: церкви
У Києво-Печерській лаврі,
Дзвіниця і мури Софії,
Військовий Микільський собор, 
Богоявленський собор, церкви
У Батурині, Глухові, Січі,
Лубнах, Любечі, Переяславі,
Чернігові, Білій Церкві…
Семен Палій в обороні віри
Православної вів війну
Проти мусульман і поляків,
Убезпечував монастирі,
За свої гроші церкву у Фастові
Збудував, був благодійником
Міжгірського монастиря.
Глянь же на ці будівлі і спитай 
Же себе для чого великі будували.
 
4. Провідники народу в обороні Руської церкви
 
Дух Святий говорить з народом. 
Світ не знає вільних і благосильних 
Без власного шляху до Бога. 
Тому його необхідно 
Убезпечити єдністю своєї 
Церкви. Свідчить минувшина 
Сучасникам про першочергове 
Завдання Провідників Русі: 
Для підтримки політичної 
Свободи і сили держави Церква 
Встановлювалася або 
Відновлювалася і будувалася. 
Князь Володимир для 
Єдності Русі остаточно 
Ствердив вірою державною
Християнство візантійське 
В році Божім дев’ятсот вісімдесят 
Восьмому – суцільно 
Хрестивши киян. Сила навколо
Трону Києва і віра об’єднуюча 
Розрізнені племена стали основою 
Могутності Русі Володимира.
Що ж, упадок Києва під натиском 
Монголів – у відмові Північних князів 
Разом стати на річці Калці з усіма 
Іншими руськими князями проти 
Азійської орди: зрада відрізала їх 
від долі Русі і назвалися
Вони рабами Золотої Орди. 
Як і Володимир, Великий Данило 
Галицький засновує Галицьку 
Митрополію тисяча двісті сорок
Шостого року через шість років
По спаленню столиці монголами.
Київські ж митрополити тимчасово 
Поселилися у Північних князів, 
Союзників монгол, 
У Володимирі-на-Клязмі. Іван
Калита з використанням Петра
Ратенського, що став об’єднаним
Митрополитом Київським і всієї
Русі, заклав основи московської 
Церкви у тисяча триста двадцять 
П’ятому році. З тих таки міркувань 
Галицька митрополія знову 
Відновилася Юрієм Другим
Для піднесення авторитету 
Галицько-Волинскького князівства.
Митрополія у Вільно була 
Закладена литовськими князями.
Тисяча чотириста п’ятдесят 
Восьмого року Київська митрополія
З піднесенням Москви і під тиском
Руського духовенства
І литовсько-руських князів 
Поділяється на Київську і 
Московську митрополії. До 
Київської митрополії входили 
сучасні українські та білоруські землі, 
до Московської – власне північні землі. 
Політичний натиск поляків спричинив 
До часткового переходу православних 
В унію Берестейську і цим розколов
Київську митрополію тисяча 
П’ятсот дев’яносто шостого року. 
Однак в інтересах відновлення 
Руської сили гетьман Сагайдачний 
За допомогою Єрусалимського 
Патріарха Теофана, болгарського 
Митрополита Неофіта і стагонського 
Єпископа Авраама ігумена 
Межигірського монастиря Ісайю 
Копинського, який був «стовпом 
Древного Благочестя», висвячено 
На єпископа Перемишлянського, 
Мелетія Смотрицького – архієпископа 
Полоцького і єпископа Турівського
І Пінського, а Йов Борецький, 
Настоятель Михайлівського монастиря, 
Став Митрополитом Київським у 
Жовтні тисяча шістсот двадцятого року.
Її великими провідниками стали потім
Ісайя Копинський, Петро Могила,
Сильвестр Косів, Дионісій Балабан,
Йосип Тукальський-Нелюбович. 
Великі захисники Її – руський Одоацер
Гетьман Богдан Хмельницький, 
Гетьмани Виговський, Сомко, Дорошенко, 
Мазепа, ігумен Миколопустинський 
Інокентій Гізель. Москва інтригами 
І тиском висвятила і посадила на 
Чолі Київської митрополії
Зрадника Русі і Церкви Максима 
Филимонович під лжеім’ям Мифодій.
Його було оголошено анафему 
Патріархом Константинопольським.
Чому після смерті Гізеля, Печерського
Архімандрита, Іван Самойлович 
Звернувся про призначення намісника 
На Печерськ до Московського царя 
Та «патріарха»? Чому останній 
Титулований Митрополитом
Київським, Галицьким і всієї Русі 
Варлаам Ясинський, а потім і Гедеон
Святополк-Четвертинський вчинили 
Так само? Чому ці троє пішли шляхом 
Зради Мефодія? Чому Гедеон 
Присягнув Московії? Бо занепад духу 
І сили в час Руїни став найбільший 
І найприкріший. І досі та давня зневіра,
Безвольність, половинчастість,
Шкідлива стриманість живуть у нас.
 
5. Рух за автокефалію у першій половині XX ст.
 
Кирило-Мефодієвське товариство
Хотіло відновлення творчої, живої
Церкви руської. Ця оновлена мета
Стала однією з провідних у часи
Перших визвольних змагань. Вже
Тоді Василь Липківський сказав:
«Народна воля і Христова свобода 
– це два світлих голоси, котрі 
Поведуть нашу рідну Україну по 
Дорозі правди і світла». У березні
Сімнадцятого створили «Виконавчий
Комітет духовенства і мирян», а 
Восени – «Братство воскресіння 
Христа» на чолі зі сміливим 
Архієпископом Олексієм 
Дородніциним, який потім очолив 
Всеукраїнску церковну раду, що
Осідала у Софіївському соборі.
Вони скликали Всеукраїнський 
Помісний собор. Його мета –
Автокефалія та українізація служби.
Перша українська служба відбулася
В Миколаївському соборі на Печерську
Дев’ятого травня дев’ятнадцятого. 
А десятого липня українською 
Служили у Софії Київській. 
Директорія щодо віри вирішила
Бути справді народною і українською
– не лише проголосила автокефалію,
А й – справедливо – встановила:
Не може керівництво держави 
Ісповідувати іншої віри,
Крім православної. Звичайно 
Російська православна церква,
Переіменована так Сталіним,
Противилася свободі Матері-Церкві.
Тому тільки у жовтні двадцять 
Першого на черговому Соборі 
Українська автокефальна православна 
Церква, проголошена у дев’ятнадцятому,
Стала дійсністю. Його засадничі ідеї – 
Самоуправління, соборноправність 
Та українізація. У Вербну неділю 
сорок четвертого після знищення 
Московитськими окупантами ієрархів 
Церкви: священномученика
Митрополита Василя Липківського,
Мучеників за віру і Україну
Митрополитів Миколу Борецького,
Івана Павловського, архієпископів 
Нестора Шараївського, Олександра 
Ярещенка, Юрія (Жéвченка)…
У Варшаві на Соборі церкви Діонісія
Валединського було проголошено
Патріархом всієї України. Йому вже 
У двадцять третьому Патріархом 
Константинопольським дано
Титул Митрополит Варшавський і 
Волинський і всієї Православної Церкви 
В Польщі і священноархімандрит 
Почаєвської Успенської Лаври.
Його наступником в Церкві став 
Мстислав (Скрипник), доброволець
Полку імені Костя Гордієнка та 
Хорунжий третьої Залізної дивізії
Армії Української народної 
Республіки. З відновленням 
Незалежності Русі наші Церкви
Поновили свою діяльність, як 
Автокефальна церква чи 
Греко-католицька, або були створені 
– православна церква Київського 
Патріархату. Церква окупанта 
Лишилася діяти під лжеім’ям 
«Українська Православна церква».  
 
6. Рух за Патріархат на рубежі століть
 
Знавісніли католики-поляки,
Що вбивали православних
Священників і палили наші церкви,
Імперські напівдикі попи і червоні 
Більшовицькі орди руйнували 
Святу Руську православну церкву.
Окупанти руйнували храми
Від Закерзоння до руських 
Воронежа і Кубані, бо були
Чи комуністами-безбожниками,
Чи руського обряду ненависниками. 
Двадцяте століття не червоне, 
а протируське, протикиївське, 
протиісторичне. Та Андрія 
Первозданного і Володимирова церква 
Відновлювалась. Бо голос свободи 
Народу Руського кликав своїх 
Синів із чужини, геть від чужого. 
Вони пома’ятали скинутого у тисяча
Шістсот вісімдесят сьомому році 
З трону Константинопольського 
Патріарха Діонісія за корупцію 
В інтересах Московської митрополії 
Стати Патріархатом і приєднати 
До нього Київську Митрополію.
І томос тисяча дев’ятсот двадцять
Четвертого Константинопольського
Патріарха про неканонічність
Такого приєднання. Тому вже у кінці 
Жовтня дев’яностого року почали
Рух до автокефалії і проголосили
Київську митрополію патріархатом – 
Стараннями великого Філарета. 
Та в дев’яносто другому окупанти 
Одумалися і «собором» у Харкові 
За відсутності владики усунули його 
з керівництва церквою В Україні. 
А поставили митрополита
Не з території України – Ростовського і 
Новочеркаського Володимира 
(Сабодана). Філарет – державний муж 
Русі, вирішив піти шляхом київських 
Князів у справі власновлади Київської 
Церкви. Він відновив Руську
Православну церкву, а не відкладав
На роки потім, як нинішні слабкодухі
Політикани чи греко-католики справу
Свого патріархату. Від’єднання 
Від Москви не може бути не правильним,
Адже приєднання було не законним.
Про що представники Вселенського
Патріарха нагадали в Києві у березні
Дві тисячі четвертого. Шляхом соборності
Ми ще йдемо, наша сила перемагає.
Київський патріархат розв’яже 
Питання про канонічність остаточно 
Рішенням Вселенського патріархату.
Автокефали з часом будуть змушені 
Народом влитися у цю церкву. 
Московський патріархат буде 
Витіснений з України як мережа 
Окупанта-ворога, а проукраїнська 
Частина церкви приєднається до 
Руської церкви. Греко-католики 
з часом повернуться в єдність з Києвом 
І подолають Берестейський розкол і 
Зло зради «митрополита» Михайла Рогози. 
І з часом Українська Православна 
Автокефальна церква Польщі 
Як частина давньої Київської 
Митрополії також повернеться до 
Соборності з Києвом. Нікуди не дінуться
І протестанти-українці. Адже їхні
Діди були частиною єдиної церкви.
А занесена з Заходу католицька 
Проблема – річ штучна для нас і
Повинна бути виправлена 
Відновленням попередньої єдності
Всіх руських родин у своїй одній
Церкві Володимировій. І не треба 
Тоді буде називатися Київським 
Патріархатом, бо відновлена буде 
Справжня назва: Руська православна 
Церква. А її Патріарх буде носити титул
Київського та всієї Русі. Як і раніше.
 
7. Проголошення християнської держави
 
Буря окупації завдала значної
Шкоди народу. Та попри геноцид
Ми вижили й успішно відновлюємо
Наші сили впевненості і воля до
Перемоги горить у наших серцях
І у маршах колон. Ми залишилися 
Народом віруючим, народом вірним 
Вибору Великого князя Володимира. 
Ми на завершальній сходинці до
Відновлення єдності всього народу 
В одній давній Руській церкві.
Український націоналізм як рух
Виростає з єства свого народу,
А не з уяви про повернення
У доволодимирові часи. Бо вся
Відома писана минувшина наша –
Православна. Народ зараз ще
Віруючий і за це треба боротися
З огляду на наступ безбожництва
Безглуздого «Я». Церква була і єдина
Може бути опорою для свободи
І сили нашої держави у світі.
Однак держава уникає віри і 
Націоналізму, рішення свої видає 
Не з волі Божої і з огляду на 
Культуру Руську, а з волі закордонних 
Антиєвропейських центрів
Заходу з огляду на гріховні
Погляди на людину і її призначення.
Може ця держава проти більшості?
Демократія – вибір правовірних,
А не зажерілих скнар, слуг гріха.
Виходить, віруючі обирають
Заперечуючих добру новину,
Бо досі голос подолання світської
Держави не прозвучав?
Владоможці не вірять у свята, 
З якими нас вітають. Це 
Турбує віруючих, це турбує народ. 
Кажуть, церква відділена від 
Держави! Але для чого це віруючій 
Більшості? Для чого їй терпіти насилля
Над собою? Ми давали на це 
Згоду? Якийсь комуніст чи 
Зневірник записав це в нашу 
Конституцію. Цей злочин ідіоти
Вважають прогресивним.
Людину поставили вище за 
Громадянина, українця, християнина!
Абсурдне становище, яке вбиває
Наше майбутнє.Ця ганьба повинна 
бути змита перезаснуванням цієї 
Гнилої держави креолів і зрадників,
Що попри перемогу Революції 
Гідності і війну з Московією,
Живляться своїм брудом і 
Злочинами. Нова держава буде 
Християнська, руська й справедлива. 
Бо і назва її буде перша – Русь. 
Бо Антонія печерський змусив 
Варварів відступити. 
Бо стоїть Софія над століттями.
Нехай стерта буде світська республіка!
Нехай держава знову буде правовірна!    
 
20-31.07.2016 р.

ID:  681533
Рубрика: Поезія, Езотерична лірика
дата надходження: 03.08.2016 08:05:52
© дата внесення змiн: 03.08.2016 08:05:52
автор: Юрій Ноєвий

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (842)
В тому числі авторами сайту (3) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
Синонім до слова:  Бабине літо
Маргіз: - Осіннє танго
Синонім до слова:  Вірний
Маргіз: - Вірний - однолюб
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Маргіз: - осяйна
Знайти несловникові синоніми до слова:  Вичитка
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Мобілізація
Юхниця Євген: -
Знайти несловникові синоніми до слова:  Рахманий
Mattias Genri: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Mattias Genri: - sliczna...
Синонім до слова:  видих
Наталя Хаммоуда: - Відди́х, зди́х.
Синонім до слова:  Вірний
Eyfiya: - Непохитний
Синонім до слова:  Вірний
levile: - Незрадливий Вірний
Знайти несловникові синоніми до слова:  Верлібр
Андрій Ключ: - Танцпро – танцююча проза
Синонім до слова:  Церата
Олекса Терен: - Обрус.
Знайти несловникові синоніми до слова:  видих
Enol: -
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Микола Холодов: - Кльова, Класна, Красна.
x
Нові твори
Обрати твори за період: