Усе стається так, як має статисъ.
Нам не змінити ні числа, ні дати.
У наших силах тільки сподіватися,
Молитися, надіятись, чекати.
Нам не дозволено прожити два життя,
Або змінити вже давно минулу дію.
Нам не забути навіть почуття,
Які плекали у душі надію.
Немає сенсу плакати за втраченим,
І сльози лити не за свою провину.
Але... ми боїмося бути зайвими.
І втратити з життя одну лише людину.
