Це слово мені знайоме
Іще із найменших літ.
Його не зітре із пам’яті
Навіть Росії гніт.
Воно у мені пульсує,
По венах моїх тече,
В дні смутку мене рятує,
Підставляє мені плече.
Це слово до сліз, до болю,
До крику моєї душі
Пронизане наскрізь любов’ю,
Хоч пісні про нього пиши.
Слово це волею загартоване.
Перед ним схилюсь на коліна.
Воно в кожному з нас заховане,
І слово це – «Україна».
