Там, де сходить сонце і починається літо,
У об'єктиві крізь відблиски сльози видно.
Ті очі прозорі, на небо поглянуть,
Життя моменти з часом зав'януть.
Ніщо не вічне, нам говорили:
- радійте, живіть! А ми все змінили.
На фото - посмішка фальшива,
Не сміялась вона, цього не хотіла.
Лише коли часу мало лишилось
Вона зрозуміла, життя закінчилось.
Фото повсюди, там радість чи горе,
Але ті фото для неї потвори.
Фальшиві емоції, шалене кохання,
Показує радість, в якому страждання.
Всі ці картинки з часом змарніють,
Пігменти життя - вони постаріють.
Зітреться із фото застигле буття,
Яке раніше у танці кружляло.
Даремно ми подарували життя,
Плівці, яка нас назавжди скувала.
