За що боролися герої,
За що стояли місяці?
Щоб знов розлились ріки крові,
І люди падали в рови тісні?
Спочатку згинула аж сотня,
Зараз ж тільки тисячі.
І плаче не одна вже дівчина самотня,
Чому ж ви всі такі сліпі?
Упала сотня - виродок, імпічмент!
Упала тисяча - продовжуй, пане Президен!
Чому ж такі дурні ви, схаменіться!
Тече ментальність гноєм з ваших вен.
Та більшість з вас вже не змінити,
Ментальність в'їлася у кров.
Можливо, час вже щось робити,
Чи хочете рабами бути знов?
Свиня загризла цілу сотню,
Та шоколад втопив вже тисячі.
Брехливі зайчики блювотні,
Зливають все, що твориться на цій війні.
Жиди вже знов у колізеї,
Дурний народ переобрав їх у царі.
Та не написані ще наші епопеї,
Візьми стилет і шкрябай кров'ю на стіні.
Жидів ти бий, рубай та вішай,
Або ж у пічку їх кидай.
Бо то не люди - то свинота.
Розстрілюй і нікого не прощай!
