Вставай, Україно! Вставай і борись!
Ти для синів своїх стала єдина.
По землях твоїх ріки крові лились
І сльози твої оту кров вже не змиють.
Для кожного з нас ти рідная мати.
І кожен готовий твій прапор нести.
Ми мусимо славу нашу згадати,
Щоб від неволі тебе захистить.
Історії давній, забутий урок,
Повстаннями й війнами писаний.
Тут рабства не буде, бо править народ.
Нам цар не потрібний - ми самі себе визволим.
