будь-яка дрібниця у прощальний час стає для нас безцінною.
адже, коли йдеш, назавжди врізається в пам’ять момент розставання, і все, що відбувається після неминучих слів «Нам треба серйозно поговорити». кожна дрібничка стає особливою, такою, яка ніколи не була до, і в жодному разі не буде опісля. слова, вони мають властивість повторюватися. але з різними інтерпретаціями. з різними виконавцями. і з різними відчуттями. проте істинне одкровення буває тільки раз, коли почуття забуті і ти хочеш розійтись без жодних образ та розчарувань. саме в цей момент ми вимовляємо те, що серце кричить вже відтоді, коли зрозумів – «ця людина не моя».
