Хоч так скорботно плаче в ніч надія,
Розхристаною стукає в серця,
Метеликами розлетілись мрії,
Не обпали байдужістю крильцят.
Не виганяй кохання босоноге,
Воно так юно душі розгорта,
Залиш у світлі часу сповідь-спогад,
В словах, що гоять рани і вуста...