А час летить так невмолимо,
І змінює він нас весь час.
Ми не залишимось такими,
Що жили в світі без образ.
Невдовзі скаже слово: «Мама!»
Дивись, і донечка в нас є!
Нам мила, щира і кохана
Надію й віру подає.
Радіє мама, тато, друзі.
Ось вже й синочок народивсь.
Усі в щасливім ріднім крузі.
І вже не буде, як колись.
