Ридає мати у бездиханного тіла
Сина окривавленого молодого,
Який життя віддав за праві діла
Боровся за щастя краю свого.
Відлетіла душа його в рай,
Але потопає в руїні Україна
Гине Кобзаря велика родина
Розділють її маси зграй.
Потопає в сльозах Батьківшина:
З обох боків убивають іі сина.
Соромно за владу, яку обирати
Ми не вміли, а тепер помирати!
