ОСІННЄ ЛИСТЯ ТИХО ПАДАЄ В САДУ,
І ОДІВА ТУМАН ДЕРЕВА В СИВІ РОСИ,
А Я НА МІСЦЕ НАШИХ ЗУСТРІЧЕЙ ІДУ,
І МІСЯЦЬ СРІБЛО ПРОЛИВА МЕНІ НА КОСИ .
ІДУ В ОБІЙМИ ТВОЇ ВПАСТИ, ЩЕ ХОЧ БИ РАЗ,
ТВОЄ ТЕПЛО І ПОДИХ ТВІЙ МЕНІ Б ПОЧУТИ.
У ТІМ, ЩО СТАЛОСЬ, НЕ ВИНЮ НІКОГО З НАС,
ТА МОЄ СЕРЦЕ НЕ ЗМОГЛО ТЕБЕ ЗАБУТИ.
