Так швидко-швидко нас покинув ти,
Немов осіннє листя.
З життя жорстокого посмів піти
Ти молодий і чистий.
Не бачив ти ні щастя діточок,
Ні біль дружини вбитої судьбою.
Пішов, не рахувавши всіх очок,
що виграв ти в рулетку із любов'ю.
Не встиг зустріти сонця - заплямив...
світанок кровю й криком.
Пробач за всі слова що не зловив
холодним вечером безмежно диким
