Вона прийшла у мій буденний сон
І барви ночі в ньому запалила.
Ми говорили з нею в унісон
І палко один одного любили.
Це мій секрет, що серце не покинув.
Це мій тягар, що з ніччю не загинув.
Не знаю – хто вона, що робить, звідки –
Бо зорі, як відомо, німі свідки.