Всі предмети в тому ж порядку
За вікном ще слабка і квола весна
Цей стан люди називають тихим словом
і назва йому – пустота.
Мене розчарував головний герой нової книги
І я не знаю, чи вистачить мене дочитати до кінця
А хтось за стіною телевізор дивиться.
В нього теж життя. Інше життя.
Від холоду мурахи розбігаються по тілу
І, здається, що ти великий мурашиний дім
А комунальне тепло вже майже вимкнене
І гріє лише погляд фотоальбомних вітрин.
Нам всім треба тепла
Хорошого слова і трішки цукру в чаю
А не температури, дещо нижче нуля,
І безсонних ночей, що пливуть без речей
В місто, де вище нуля
Де весна на здалась, а іде до кінця.
