Весна квітує - дихає теплом, несе з собою теплі ночі
Душа сумує, бо в ній тягар, і він пече болить в глибині ночі!
Я не бачу більше його очі, і не почую ніжний голос: Ти моя!
А серце розривається від болю – а я одна, він не зі мною!
Байдуже йому, що я відчуваю!!!!!!
Не знає він, що не живу, а тихо помираю!
Я гину ніби рибка без води!
Вбиваю час, а час вбиває мене…
ВІН живе собі, і мене не згадає!
Ціни не знає моїм почуттям, він там, я тут одна!
Мабуть - це доленька моя!
Та не зламаюсь я від цього тягаря!
Прошу я в Бога сили, щоб руки ЙОГО милі,
Підняли тихо і ніжно повели мене у цім житті!
Моя любов жива - її не оцінити!
Бо сам ГОСПОДЬ навчив і вірити й любити!
І БОГ надію вселить твердо вірю!
І серце заграє від щастя, забуду я це горе!
І цю сторінку я перегорну!!!!!!!
Зі мною ГОСПОДА любов, і це - цінніше будь - чого на світі!
І треба нам, як треба нам ось це цінити!
Його мета – мета свята, і тихо чути ЙОГО слова:
У щасті будеш дочко жити, а все, що було то є все не те!
Воно не має тебе вбити, а лиш дано, щоби навчити!
Щоб вміла ти усіх прощати, щоб цінувала то, що Я планую дати!
Ти будеш щастя пити і радіти, а він лиш тихо плакати і тихо-тихо про усе жаліти!
І ти не думай як, чому? Тягар від тебе я геть беру!
Живи лиш вірою зі МНОЮ! І знай - що Я завжди з тобою!
31.03.12р(19.43)
