Її струнка видовжена талія,
Палко пестить мої губи,
Шкіра - ніжно-біла конвалія,
Кохать її - символ згуби.
Її запах обплітає мізки,
Ніби отруйний плющ,
у парі зі склянкою віскі,
Лиш очі заплющ.
Вона змусить тебе забути,
Про сотні пар ніг,
І до неї себе прикути,
Втікти щоб не міг.
Проте вірна вона,
Ремарка -
Це не дівчина, це -
Цигарка!
