Судьба Іуди на волосині,
Народ не судить, в її провині,
Не бачить слів, обманів в мові,
Віддали владу антихристові.
На небі зорі кажуть не склались,
Продажні знову за гріш продались,
Ідуть васали і на поклони,
Вершити судьби, робить закони.
Терпіння знову - стискаєм зуби,
Народ обгортку красиву любить,
Що в середині, без розуміння,
Черствіє серце і піднебіння.
І вкотре в шати чудові вбрані,
Нам мовлять правду пани і пані,
Святі ікони, вони ж святіші,
Слова красиві, а дії грішні.
Із сумом, болем складаю рими,
Чому думки в нас не є ясними,
Душі гнилої не чуєм сморід,
Біблейські зовні, нутром у Торі.
Апофеозом буде розв’язка,
По пальцях знову летить указка,
Забрали зошит, зламали олівець,
Це був початок, а де кінець?
8.03.2010
ID:
205486
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 12.08.2010 09:55:34
© дата внесення змiн: 11.11.2012 21:33:18
автор: КРІПАКОС
Вкажіть причину вашої скарги
|
