Скрипками, тулумбасами,
Шовками і атласами
Моє серце бринить.
Мальвами і лілеями,
Парками і алеями
Стелиться і горить.
Солов’ями, лелеками
І шляхами далекими,
Маревом на путі,
То ессе, то романами,
То віршами духмяними –
Слів потоки святі.
Світ, здолавши, очолю я,
Захоплю його ж зброєю,
Що є – спільний батіг.
Загорну його в істину,
Покладу, вже очищеним,
До твоїх святих ніг.
