Холодний вітер б'є в обличчя,
Згасає щастя світла мить,
А серце плаче, рветься, злиться,
Воно стривожено щемить.
Безжальний сніг вкриває рани,
Душа летить у небуття,
Я не кохана, не бажана,
Скажи: то хто ж для тебе я?
Та що питати: все даремно,
Брехня обкутує слова,
Я так люблю тебе безмежно,
Хоч поруч - тільки пустота...
