Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Зоя Бідило: Юліан Тувім Безмовно - ВІРШ |
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Володимир Кепич, 11.07.2026 - 17:29
подячне слово за буквальний переклад польського класикапольське слово слічний більш багате ніж у перекладі милий Зоя Бідило відповів на коментар Володимир Кепич, 11.07.2026 - 19:10
А як би Ви його переклали? Маю вагання щодо відповідності перекладу цього вірша оригінальному Норвіду, хоча знайшла свій недосконалий переклад у невибагливому ютубі:* Дай мені стрічку блакитну – я поверну її Без тяганини... Або – дай свою тінь зі стрункою шиєю: - Ні! Не хочу тіні! * * Здригається тінь, коли мене манить рука, Бо удавати не вміє! Нічого твого я не хочу, мила панянко, Облиш обійми... * * * Мав я від Бога у нагороду, Річ менш велику: Опалий лист. На склі віконному Дощу краплинку. Daj mi wstążkę błękitną - oddam ci ją Bez opóźnienia... Albo - daj mi cień twój z giętką twą szyją: - Nie! Nie chcę cienia. * * Cień zmieni się, gdy ku mnie skiniesz ręką, Bo on nie kłamie! Nic od ciebie nie chcę, śliczna panienko, Usuwam ramię... * * * Bywałem ja od Boga nagrodzonym, Rzeczą mniej wielką: Spadłym listkiem. Do szyby przyklejonym, Deszczu kropelką. |
|
|
||||||||||||||||||||||