I. Могила в полі
Стоїть могила під вітром і зливою,
де колись ходив босоногий хлопець,
що сміявся до сонця й клав у кишеню
польові ромашки — вірші ще ненаписані.
Тепер трава його імені не пам’ятає,
а камінь мовчить, і лиш тиша знає,
що тут спочиває поет без слави,
із серцем, розбитим до останнього удару.
II. Забуття
Однокласники, друзі дитинства —
наче хвилі, що втікли від берега,
не обернувшись.
Їхні голоси зникли в чужих містах,
їхні обличчя розтанули у чужих родинах.
Жоден не прийшов,
жоден не спитав:
"Ти живий там, у своїй тиші?"
Він вчився мовчати, бо слово віддавав тільки паперу,
а папір не вмів відповісти.
III. Вона
Була дівчина,
усмішка якої була схожа на світло з Книги Буття —
перший день, перший ранок, перше "хай буде".
Він любив її ще зі шкільної парти,
коли її волосся пахло весною,
а очі — небом після грози.
Минуло багато зим і весен,
вона сміялася вже в іншому домі,
тримала на руках своїх дітей,
а він тримав лише спогад,
що палив його, мов вогонь жертовника.
IV. Віра і відчай
Він ходив у храми,
палив свічки,
читав Псалми Давида й Книгу Екклезіаста,
слухав раввинів і священників,
але кожне слово було,
як крапля на розпечений камінь —
шипіло й зникало без сліду.
Віра давала йому воду в пустелі,
але спрага була бездонною.
Він знав, що Бог є,
але не відчував, що Бог з ним.
V. Останні дні
Він перестав писати —
слова тікали від нього, наче птахи перед бурею.
Перестав дивитися у вікно —
бо світ за вікном не дивився на нього.
Його руки тремтіли, коли він торкався
пожовклих зошитів,
а серце падало кудись униз,
у бездонний колодязь тиші.
VI. Надпис, якого ніхто не прочитає
"Тут спочиває поет,
якого не зрозумів навіть власний час.
Він любив, але його не любили.
Він кликав, але ніхто не чув.
Він шукав Бога,
але знайшов лиш тінь від Його стопи".
Вітер перечитує цей надпис щоночі,
і, може, саме вітер —
єдиний його друг,
що не забув.
ID:
1045555
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.08.2025 19:24:13
© дата внесення змiн: 12.08.2025 19:24:13
автор: Ростислав Мельничук
Написано автором з використанням штучного інтелекту
Вкажіть причину вашої скарги
|
