|
Вовк прознав від сороки, що люди його поважають: а деякі діячі малюють зображення сірого на герби й знамена. Двоногі вважають вовка сильною, шляхетною твариною. Це дуже сподобалось сіроманцю. "Буду вести себе благородно, увіковічу своє ім'я", - подумав розбишака. І нумо почав уявляти, як велично йде по лісу - такий сильний, красивий, а інші звіри з усіх сил поважають його, йдуть за порадою, просять розсудити спори. Навіть самі приносять вовку на сніданок власних дитинчат. Хоча, ні, він стане веганом та буде їсти підножні корма. Ось так. Замріявся вовчина, просуваючись хащами, та несподівано натрапив на хоря, який знайшов кладку пташиних яєць та ласував ними. "Цей ненажера не дасть вилупитись пташенятам" - обурено подумав вовк й кинувся на розбійника. Відігнав хоря й трошки запишався собою. "Який я благородний, який я захистник",- подумалось вовку. Втім, якось непомітно, у роздумах про веганство, він сам і з'їв усі яйця. "Перший налисник комом" - зітхнув благородний звір, облизавши морду, й пішов собі далі. Бачить, молодий кабан риє яму під деревом, шукає трюфелі. " Ця неосвідчена свинюка дерево загубить, лісу шкодить" - розгнівався вовк й кинувся рятувати рослину. Трохи згодом, підсмажуючи спійманого кабанчика, він заспокоював себе " Не усе так однозначно. Веганом поки не став, але ж дуб врятував!". Підкріпившись свининою та справивши, під врятованим дубом, свої природні потреби, вовк вже тяжкувато попрямував додому. "Із завтрашнього дня точно зміню раціон", - підбадьорював себе хвостатий джентельмен й вірив, що так воно і буде. Тим більше, що їсти вже не хотілося. Але стати мудрим та шляхетним не вийшло якось й назавтра. Тут, як назло, на шляху до малинника, підвернувся сірому якійсь тетерів, що токував на галявині та виконував шлюбні танці. "Розпусник",- вовк скривився від огиди, вхопивши птицю та починаючи гаряче її виховувати". Та з'їсти розпусного тетеріва вихователю не вдалося. На галявину вийшов ведмідь, який перед тим ідібрав у бджіл мед та смоктав його, на ходу, поважаючи себе за веганські нахили. Побачивши, що вовк завзято наказую тетеріва, ведмідь докірливо зазначив хижаку, що набато благородніше їсти мед та ягоди. Після чого, відібрав тетеріва у конкурента й поніс його, разом з медом, до себе у берлогу. "Доведеться з'їсти бідну пташку бо сірий їй голову вже встиг відкусити. А так хотілося випустити тетеріва на волю.", - невесело думав ведмідь, прикидаючи водночас : чи вистачить залишків меду, щоб обмазати ним пташину тушку перед запіканням? Вовк же після інциденту сидів у логові та ображався. : "Несправедливо. Чому так неідеально влаштований світ? Хто сильніший, той і правий, виходить? Прикро.". Зітхнувши розчаровано та поправивши трохи скошений портрет прадіда, якого люди нанесли на свій герб, сірий попрямував вечеряти. Сірого тягнуло на ягідки із щавелем, які можна було б запити медовим напоєм. Кандидат у вегани навіть проковтнув слину бо йому примарився солодкий запах меду. Але на вечерю в нього були свинячі котлети та холодець з тетерів'ячої голови. Наступного дня сорока, яка знала на світі геть усе повідомила вовку (за півкотлети), що члена спілки захисту тварин з нагоди 50-річного ювілею свого утворення влаштували виїзний (за місцем охорони) пікнік, що плавно переріс у полювання. На своє нещастя зустрівся їм ведмідь, якого захісники тварин охоче не змогли захистити. "Що ж, це справедливо", - вирішив сіроманець, колупаючи м'ясо з-під зубів. "Ведмідь був непослідовний, дволікий. Я лише прагну їсти фрукти-овочі, а косолапий справді вживав мед поряд із м'яском. Аферист". І вовк пішов снідати у сад, де лось наївся гнилих яблук й ледь стояв на копитах.
ID:
1039844
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 16.05.2025 12:31:04
© дата внесення змiн: 16.05.2025 21:15:07
автор: Олесь Ефіменко
Вкажіть причину вашої скарги
|
Вовк змінює шерсть, а не натуру... Чудовий твір! 
