Я поспішаю в красну осінь,
Берізка в жовтім сарафані,
Нас зустріча небесна просинь,
Вплітає в коси роси ранні.
Чепурний клен, ще молоденький,
Щодень пишається барвистій,
Черпає подих солоденький,
Із прохолодою з намиста.
Блистить стежина під листвою,
Переливається яскраво,
Я знаю ти поруч зі мною,
Хоч сонце шле, погляд лукавий,
Я йду, спішу у красну осінь,
Прошу лиш час - на мить спинися,
Адже душа, так тепла просить,
У злеті з листям звеселиться.
В небі кружляють птахів зграї,
Зі мною тішаться красою,
Як у весняному розмаї,
Любуюсь осене тобою.
Злилися фарби у потоці,
В передчутті змін, сподівання,
Вродлива в вишитій сорочці,
Світ зачарує, є бажання.
Лиш подружися з ясним сонцем,
Надіюсь буду частим гостем,
До тебе йду, чаклунка - осінь.
08.11.2024 р.
Приємно читати, шановна Ніно, таку чарівну осінню красу!
Блистить стежина під листвою,
Переливається яскраво,
Я знаю поруч ти зі мною,
Хоч сонце погляд шле лукавий.
Ніна Незламна відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
! Зачарували:Вродлива в вишитій сорочці,
:Вродлива в вишитій сорочці,
