Внизу, під ногами, плями
Обпалюють жовтизною.
Доведений до нестями
Жовтнем і самотою,
Блукаю сумний і п'яний,
Схилами понад водою.
А в небі над головою
Літак залишає шрами.
Та небо не знає болю,
Небо загоює рани
Швидше, ніж ми з тобою...
Скоро літак розтане,
зробивши тебе чужою.
