Стою , слухаю шелест тополі...
Чую, як кує зозуля у гаю.
О ,сива пташечко, накуй долі!...
Щасливих літ, як зір у небокраю.
Накуй зозуле квітучу весну ! ,
Щоб у ній розквітав цвітом буйно сад.
Розбуди ліс, гаї, поля від сну!...
Хай тане лютої зими - снігопад!...
Накуй зозуле - сонячне літо!
Щоб колосились рясно стиглі жита.
Солодив плодами сад на вітах
Увінчала коси - осінь золота.
Накуй зозуле, ще погожі дні!,
Щоб зігріло ясне сонечко літа.
Хай зранку усміхнеться у вікні
Цвітуть у розмаю троянди квіти.
Накуй зозуле, ще багато літ !...
Хай радіє від щастя мій листопад.
Цвіте у мріях яблуневий цвіт,
Співають пташки для моїх онучат.
Стою , слухаю шелест тополі...
Прийде час, зелений лист пожовтіє.
Зірве вітер золото тополі ,
Біла зима снігами все засіє.
2----------------------------------
Летить, так швидко час птахом в небо,
Що загубив, те вже не знайду
Душі сонечка тепла, так треба, -
Щоб з ним іти в осінь золоту.
Кує у гаю зозуля сива...
На пальцях рахую я роки.
Вітає пташечка, так красиво!...
В долоні сіє мені зірки.
Стою на краю літа у житах,
В букет море квітів збираю.
На сьоме небо до зір несе птах.
До того, кого я кохаю.
Накуй мені, ще зозуленько літ!
Хай цвіте, ще довго райський сад! .
В зиму прийду гляну на давній світ
Нагадає рай літа - зорепад.
Накуй зозуле літ моїй - долі!
Хай цвітуть як волошки в піснях!
Я прилечу вітром до тополі
Там ,де квітнув маком у житах.
М ЧАЙКІВЧАНКА
та я чорна, не сіра.на біле, біле кажу, на чорне , чорне... не сію фальш ,а істину слова.Буває у тумані, крізь сльози, але то після втрат рідних, або від втоми душевної.
Хай зозуля кує вам до сто і більше літ, а вже потому готуйте дітям пісенний заповіт! 
будьте здорові і клітливі! 
та я чорна, не сіра.на біле, біле кажу, на чорне , чорне... не сію фальш ,а істину слова.Буває у тумані, крізь сльози, але то після втрат рідних, або від втоми душевної.
