Так думаємо повсякчас:
«Вернеться все ще, може бути…»,
але можливість, слово й час
назад ніколи не вернути.
Ми губимо передовсім
і гроші, й речі, й навіть мрію,
не варто лиш губити всім
ні честь, ні спокій, ні надію.
Люди цінують знову й знов
тих, хто зібрав статки найбільші,
та тільки дружба, і любов,
й переконання - найцінніші.
*********************
Люди бувають енергійні,
аби у всім мати достаток,
але найбільше ненадійні
удача, влада й всякий статок.
Ім’я є навіть у скотини,
й воно не розкриває зміст,
бо визначає суть людини
вино, гординя й … її злість.
Навчаємось, щоб знати й вміти,
щоб щось зробити до пуття,
та щоб усе це зрозуміти,
треба прожить ціле життя.
ID:
1007606
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 05.03.2024 23:42:21
© дата внесення змiн: 05.03.2024 23:42:21
автор: Павло Коваленко
Вкажіть причину вашої скарги
|
