......усмішка на обличчі, може пояснити тільки одне - так, саме так. Можливо ви мене будете засуджувати, але це мені приносить недосяжну радість, просто побачити, просто сказати - привіт. Це так приємно для серця, душі, а можливо просто на слух. При чому тут серце чи тим більше душа? Просто побачити і мені це вистачає.
Не засуджуйте мене будь ласка, це нічого і так не змінить, я вже сама змирилася, те що є не зміниш, та й я не хочу. Мені так добре.
Завжди знаєш, що в тебе є щось недосяжне, і саме ця недосяжність приносить тобі приємність.
Странно, але факт.
Навіть писати про це вже приносить певне задоволення, не зрозуміле, яке пояснити важко. Писати про щось друге, про проблеми які в мене виникли не хочеться, вони завжди є і будуть, ці проблеми, а це, це друге, це душевне, утішливе…і так буде ще довго…
|
|
