Одного дня я побачила, що у мене назбиралося багато вірші. Я зрозуміла, що надто егоїстично тримати їх лише для себе, якщо вони народилися то значить повинні жити.
Так народилася Інге Ярова, це мій псевдонім,друге ім'я, яке я почула у відлунні своєї душі. Коли я пишу через Інгу Ярову, це додає мені сміливості показати більше думок і переживань, без асоціації з реальною мною чи моєю діяльністю.
* * *
Якщо шукаєш риму мелодійну,
То не читай моїх думок!
І розуму не клич з собою,
Лиш серцю двері ти відкрий…
Й можливо, слова мої мов насінинки,
Посіють у твоїй душі,
Квітки барвисті, незнаної краси…
